Римське язичництво

риси:
1) Прагматизм
2) Меркантилізм
3) Ритуалізм
4) Дистанційність між римлянами та богами, рабська відданність богам, формальне
поклоніння, без пізнання. Присутня боязнь богів. Греки називали римську релігію —
страх перед богами (десидемонія) і також боялись їх.
5) Державницький характер римської релігії, нерозривність релігійного та соціально-
політичного життя римлян. Римські царі одночасно віконували і вищі сакральні
функції. З Августа Імператори — Верховні Понтифіки. Магістрати також відповідали
за сакральне та суспільне.
6) Захоплення містикою, астрологією, дивінацією (вплив етрусків). “Про одруження
Філології і Меркурія” твір.
7) Адогматичність — нерозробленість теорії релігії. Під впливом стоїцизму розклад на
поетичну релігію (брехня), філосовську релігія (інтелектуали), цивіліс (громадянську,
держ культ) і т.д. (серед інтелектуалів).
8) Індігітамента (Indigitamenta) — священна книга римлян — сухий перелік богів,
функцій, розміщення храмів і дистанцій між ними.

Римське язичництво формується під впливами вірувань та уявлень: Італліків

(Терамара і ), Етрусків, вплив грецької міфології (тільки міфології).

Етапи розвитку:
1) Вірування Ітталіків та інших племен: Хвилі: 1.1) Терамаре (чорна земля (19 ст до н е)),
вірування невідомі. 1.2) Віланова (10-9 ст до н є). Також заселили Вольти, Лігури,
Вестіни, Марси, Пелігни, Маруціни, Матерацці, Венеди, Тавіни, Цікани, Цікуни.
Італійські землі отримали назву Віттелія (земля телят (тотемів))
2) Етруски
3) Римська релігія епохи 7ми царів та респ, (8ст до н е — 1 ст до н е)
4) Римська релігія епохи імператорів. (Відчутна еллінізація) (29р.до н.е — 467 рік н.е)

Етруски

Етруски — не праукраїнці ;-) Етруски мешкали на північнозаході (Тоскана), воювали

проти італіків, самнітів, галів і римлян. Між етрусками та римлянами був холлівар. Рассена
— самоназва. Римляни запозичували богів, систему ворожіння, календар і систему
правління.
Дійшло 12 тисяч етруських написів — не розшифровані. Рунічна писемність європи
— пішла від етрусків (факт), группа мов — не відомо (можливо не має жодної схожесті).
Версії походження: Лідійське походження (з малої азії) — генетична схожість з
машканцями анатолії. Соціально більш близькі до мікен та кріту. Етруски утворили сильні
держави, об”єднані в союз — Етрурія. Царів вибирали, титулувались Лукумонами —
пожиттєвими неспадковими правителем, який був воєнначальником, царем, понтифіком і т.п,
атрибути — золотий трон, жезл і т.д. (700-450 р до н е- золота епоха етрусків) у 282му
закінчується історія етрусків, римляни покорили їх, присвоїв весь потенціал.
Джерела: поховальний інвентар, статуетки богів, рельєфи, давні фрески, зображення з
гробниці биків, рибної ловлі, каталог богів Марціалла Капелла “Одруження...” + свідчення
християнских і римських авторів. Існували священні книги, які входили в “дісціпліна
етруска”, їм було властиве божественне откровення.
Суть: навчили Тагес і Ведонья (за Цицероном). Вірування у “Спіріто бамбіно” -
вірування у душі дітей, через те що птах мав дитяче лице. Віра в богів, серед яких особливо
почитались Фульгуратори (боги щоо володіють блискавками), як наслідок боги вірили в
магічну силу блискавок. Верховний бог — Тін (Тініа) володів 3ма видами блискавок, воля —
гуркіт грому і блискавки. Катався в діадемі на колесниці (як імператори). Тріада небесних
богів: Тін (блискавки), Уні, Менрва (богиня мудрості). Офіцційний пантеон: 12 богів: Тріада
підземних: Мант, Манія, Церес. Важливе місце: Фуплунс — землеробство, Сульсу, Майс —
війни, Бальканс, Вольтрун, Туран, Лаза, Нортія. Етруські боги знаходились під небесним
сводом. Планети — в якості божеств. Помітна нижча демонологія: Добрі — Наза, Зловісні:
Харун, Тухулка, Ферсун. Шанували Пантеру, Лева, Вовка.
Вірили в рок — долю, яка керує життями. Вбивали гвіздок в стіну храму. Етруски
погоджувались з усіма вибриками долі. Існували книги долі.
Віра в зв”язок між розташуваннями світил і станом суспільства, вірили що на всіх
жертвах — відображаєтсья стан світу.
Вчення про посмертне існування душі. За уявленнями Етрусків душа — матеріальна
— містилась у печінці. Душа пов”язана з символами. Життя людини тісно пов”язано з
космосом. Віра в божественну напередвизначеність долі. Поділяли життя людини на
семиліття, до першого — допомагають, потім — ні, після 12 семиліть (84 роки) — взагалі не
допомагають, не дають ніяких знаків, і такої людини треба позбутися. За свідченнями в
погребальних камерах були загробні сцени з танцями веселощами і т.д. Але подорож могла
бути і неприємною — царство тіней. В залежності від дотримання вчення Тіна. У Етрусків
була ідея загробного суда. І переселення душ.
Дівінація — ворожіння: по блискавках, по нутрощам жертовних тварин, польотам
птахів, дзьобанню і т.д види: Фульгурація (блискавки), Гарус Піція, Продігія (чудесні
знамення).
Фульгурація: небо на сегменти, розкрити знаки і т.д.
Гарус Піція: вивчнання печінки тварини. (ділили на 40 частин і вивчали) Знаходили в
печінці надзвичайні події. В 19му сторіччі знайшли бронзову печінку з іменами етруських
богів, біля Пьяченци.
Обрядовість: жертвоприношення: роха (свинка), барани, пироги.

7 царів і республіки

Традний засновник — Нума Помпілій, 2й цар риму, Існували три триби, за етнічною
ознакою: Латинський, Сабінський, Етруський, перші два об”єднались в Квіріти. 21 квітня 753
року до н е — легендарна дата заснування риму. Правитель риму — цар, воєнначальник і
суддя. Останній цар — Етруск. З 6го до н.е попускають етрусків. З 510 р до н е — республіка.

Римська релігія анімістична за характером, з нотками тотемізму, культ духів

співіснував у виді богів, віра в добрих і зли духів. До добрих духів молились і т.п, опікувач
хліборобства: Гробіг, Сатурн — посіви, Семона — Засіви, Три бога орання: Вербактор,
Редакратор, Одакратор (за кожен цикл орання), Флора — цвітіння колосків, Стерпул — бог
набозу, Марс — покровитель рослин. Вертун, Сампус, Фагун — ліси. Лара і Пенати — дом
госп і затишок, Веста — родинне щастя, цноти і чистоти (7 березня — свято цноти). Салюс
— здоров”я, Одеона — діти, після школи і інші. Янус — брами і дверей, вхід і вихід, 2
обличчя, святилища — 2 протилежні арки. Двері були закриті під час миру. У продовж
Римської історії двері храму янусу були закриті 4 рази всього 112 років. На руках
зображалась цифра 365.
Були боги покровителі, - геніус фаміліс і лоці — родини і місця.
Головні боги трійці — Юпітер (блискавка), Марс (війна), Квірін (годування).
Під час етрускої влади трійка (капітолійська): Юпітер, Юнона, Мінерва (ремесла)
 Ритуалізм

Скрупульозність до обрядів. Декілька свят: Луторкалії (15 лютого), приносили в жертву

козей, вирізали зі шкіри паски і лупасили ними жінок, яких зустрічались. Ходили голими і
лупцювали жінок.
Робігалії - народ у білих одежах вирушав до гаю, жрець приносив в жертву вівцю або собаку
і всі кричали “бугога”
Еквус — свято коня, 15 жовтня, зберігали до 15 квітня кров, змішували з попелом теляти, під
час свят кидали суміш на людей.
Сатурналії — свято рабів — збирали рабів на банкет, і обирали царя, 2 неділі раби (до 22
грудня) мінялись з хазаїнами місцями.+