Семінарське заняття №1

Тема: „ІСТОРІЯ СТАРОДАВНІХ ГЕРМАНЦІВ”

План заняття
І. Історико-літературні джерела відомостей про стародавніх
германців.
ІІ. Германці і римляни.
ІІІ. Економічний і суспільний лад стародавніх германців.
ІV. Звичаї, норови, релігійні уявлення й обряди, міфологія
стародавніх германців.

питання до теми

1.) Що Вам відомо про етимологію слова „германці”?

2.) З яких літературних джерел ми дізнаємося про історію
стародавніх германців?
3.) Як впливала римська цивілізація на давньогерманську?

Завдання до теми
1. Запам’ятайте хронологію основних подій епохи зіткнень
германців з римлянами і, спираючись на неї, розкажіть про ці події:

113-105 рр. до н.е. навала кімврів і тевтонів і розгром ними римлян у

північній Італії і південній Галлії
102 р. до н.е. розгром Гаєм Маркієм кімврів в тевтонів у битвах
при Аквах і Верцеллах
101 р. до н.е.
58 р. до н.е. розгром Ю. Цезарем свевів на чолі з Аріовістом
55 р. до н.е. завоювання Ю.Цезарем правобережної Германії
55-54 рр. до н.е. вторгнення римських військ до Британії
6 р. н.е. подальше завоювання германських земель,
переможні походи Тіберія
9-12 рр. н.е. переможні походи Друза
9 р. н.е. повстання херусків під проводом Армінія і розгром
ними легіонів римського намісника Вара у
Тевтонбурзькому лісі
14-17 рр. н.е. безуспішні походи Германіка проти германців
167 р. н.е. прорив маркоманами римських укріплень на Дунаї
 ІІІ ст. н.е. встановлення мирних стосунків між римлянами і
германцями

2. Покажіть на географічній карті лінію оборонного валу,

спорудженого римлянами у І-ІІ століттях нашої ери.
3. Наведіть сьогоднішні назви таких римських поселень на
території Західної Європи: Colonia Agrippina, (ad) Confluentes,
Moguntiacum, Argentoratum, Augusta Treverorum, Augusta
Vindeticorum, Regina Castra, Castra Bonnencia, Vindobonna,
Londinium.
4. Наведіть сучасні німецькі й англійські еквіваленти до таких
латинських слів, які були запозичені германцями серед найперших:
vinum, flagellum, secula, vinitor, calcem, vallum, (via) strata, (aes)
cyprum, tegula.
5. Поясніть етимологію сучасних слів: das Ding, der Schatz, der
Herzog, edel.
6. Зазначте джерела проникнення у німецьку мову слів:
Strasse, kampieren.

Література:
1. Жирмунский В.М. История немецкого языка. – М., 1956
2. Клейн Л. От Днепра до Инда // Знание – сила. – 1981. -
№11.
3. Мифы народов мира, под ред. С.А.Токарева, т.1
 Семінарське заняття №2
Тема: „ МІФОЛОГІЯ СТАРОДАВНІХ ГЕРМАНЦІВ ”
План заняття.

1. Космогонічна картина світу

2 Структура світу
3 Есхатологія
4 Пантеон богів (аси, вани)
5 Міфічні істоти
6 Герої, конунги та інші люди
7 Артефакти
8 Вплив на сучасну європейську культуру

Завдання до теми
Розкажіть про релігійні уявлення і релігійні обряди давніх
германців за допомогою схеми:

Германські Генетичні й Основні функції

язичницькі етимологічні
боги (аси) відповідники
Водан, лат. Меркурій влада, мудрість, магія,
(сканд.) Одін дінд. Варун заступництво за воїнів, хазяїн
кельт. Луг валхали (нім.der Wütende)
Тіу (Туіско), лат. Марс Старий індоєвропейський
(сканд.) Тюр іє. Дьяус небесний бог, покровитель
гр. Зевс військових зборів і герців,
кельт. Дуалу спочатку мав функції духовної та
юридичної влади. Батько бога
Манна
Донар (сканд.) лат. Геркулес Громовик з військовими та
Тюр дінд. Індра аграрними функціями, головний
кельт. борець з велетнями та світовим
Тараніс змієм. Богатир, який захищає
слав. Перун людство від чудовиськ.
Заступник селян
Фрея (сканд.) лат. Венера Родючість, мир, народження
Фрігг кельт. Огма дітей
дєгип. Ізіда
1.Розкажіть про функції інших германських богів – асів:
Бальдр, Бер, Брагі, Бурі, Валі, Ве, Відар, Вілі, Квасір, Лодур, Магні,
Моді, Ньєрд, Од, Одін, Тор, Тюр, Улль, Форсеті, Хеймдалль, Хенір,
Хермод, Хед, Улль, , Фрейр; Лефно, Нанна, Сага, Сін, Сиф, Сігюн,
Снотра, Сьєфн, Фригг, Фулла, Ейр
2.Розкажіть про функції інших германських богів – ванів:
Хенір, Бальдр, Хед, Локі, Брагі.

Література:
1. Жирмунский В.М. История немецкого языка. – М., 1956
2. Клейн Л. От Днепра до Инда // Знание – сила. – 1981. -
№11.
3. Мифы народов мира, под ред. С.А.Токарева, т.1
4. https://de.wikipedia.org/wiki/Nordische_Mythologie
5. https://studfiles.net/preview/5263595/page:7/
6. http://historylib.net/germanska-mifologiya-i-її-kulturnij-vpliv/
7. http://znaimo.com.ua/Германо-
скандинавська_міфологія#link4
8. http://moyaosvita.com.ua/istoriya/mifi-davnix-germanciv/
9. https://supermif.com/skand/skandinav_.html
 Семінарське заняття № 3
Тема: ДАВНЬОГЕРМАНСЬКІ ПЛЕМЕНА. ЇХНЯ МІГРАЦІЯ
Й УТВОРЕННЯ ГЕРМАНСЬКИХ "ВАРВАРСЬКИХ
КОРОЛІВСТВ"
План заняття
I. Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
II. I. Північні германці (гіллевіони).
2. Східні германці.
3. Західні германці:
а) інгевонські племена (фризько-саксонські племена), 6)
іскевонські племена (франкські племена), в) гермінонські племена.
ІІІ. Епоха "великого переселення народів".
IV. Франкські держави Меровінгів і Каролінгів.
V. Древні германські мови. Найдавніші дані про мови
германських племен. Перші германські запозичення в інших
індоєвропейських мовах.
Питання до теми
1) Що ви знаєте про давньогерманський міф про трьох синів
бога Манна і як пов'язана з ним класифікація германських племен
Плінія Старшого?
2) Який період історії оспіваний у героїчному. епосі "Пісня
про Роланда? що ви знаєте про Карла Великого і його маркграфа
Роланда?
3) У якому році і ким був складений договір "Страсбурзькі
клятви"? Яке місці займають "Страсбурзькі клятви" серед
пам'ятників писемності даньогерманських мов?
4) Що ви розумієте під терміном "даньогерманські мови"? У
які хронологічні рамки укладається це поняття?
5) Що ви розумієте під терміном "варвари"?
Завдання до теми;
I. Покажіть на карті і розкажіть про "епоху великого
переселення народів" на основі наступної короткої хронології:
II-VI ст. - масові пересування варварських племен (так зване
"велике переселення народів")
375 р. - розгром гунами остготського племінного союзу на чолі
з Ерманаріхом
376 р. - перехід вестготів через Дунай і їхнє поселення у Месії
401 р. - вторгнення вестготів в Італію під проводом Аларіха
406 р. - проникнення вандалів у Галлію
409 р. - захоплення вандалами Іспанії
410 р. - узяття Рима вестготами
412 р. - вторгнення готів у південно-західну Галлію
 414 р. - вторгнення вестготів в Іспанію
418-711 рр. - держава вестготів на території Західної Римської
імперії
429 р. - заснування королівства вандалів у Північній Африці
437 р. - розгром бургундів Аецієм у союзі з гунами, загибель
бургундського короля Гундикарія
443 р. — заснування другого бургундського королівства
449 р. -початок завоювання Британії англосаксами
453 р. - розпад гунської держави після смерті короля Атілли
455 р. - захоплення й розгарбування Рима вандалами
476 р. - Одоакр проголошує себе римським імператором
488 р. - навала в Італію остготів під предводительством
Теодоріха
532 р. - руйнування франками другого бургундського
королівства
555 р. - завоювання остготського королівства Юстенціном
569 р. - початок вторгнення лангобардів в Італію під
предводительством Альбуїна
584 р. - розгром королівства вандалів імператором Юстиніан
поч. V ст. - спроба бургундів обґрунтуватися на середньому
Рейні
2. Покажіть на карті і розкажіть про процес утворення
германських централізованих держав, використовуючи наступну
хронологію:
кін. V - кін.VII ст.. - Меровінгський період
481 - 511 р. - Хлодвіг: вождь і король франків
кін. VII- серед. IX ст.. - Каролінгський період
687 - 751 р. - мажордоми при «ледачих королях»
768 - 814 р. - правління Карла Великого, сина Пипіна
Короткого
814 - 840 р. - правління Людовіка Благочестивого, сина Карла
Великого
842 р. - "Страсбурзькі клятви"
843 р. - Верденський договір, розділ імперії Карла Великого
855 р. - розпад держави Лотаря
870 р. - Мерсенський розділ: виділення з Каролінгської імперії
Західнофранкської й Східнофранкської держав
 3. Порівняйте наступні германські (франкські) запозичення у
французькій мові і скажіть, до яких сфер діяльності вони
відносяться: _
werra > guerre (wehren) /війна/
wahta > guster (Waeht) /сторожити/
sporo > speron (Sporn) / шпора/
burg > bourg (Burg) /фортеця/
fenu > fief (Vieh) /ленне володіння/
bandna > bannir (verbannen) /виганяти/
viron > aviron /вид спорту/
garba > gerbe (Gerbe) /сніп, пучок/ .
brute > bru (Braut) /невістка/
nagja > naie /огорожа, тин/
haring > hareng (Hering) /оселедець/
 Семінарське заняття №4
ЗАРОДЖЕННЯ ГЕРМАНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ.
ПАМ'ЯТНИКИ ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВ
План заняття
I. Свідчення про германські мови в дописемний період.
II. Історія германської писемності:
I. Рунічне письмо.
2. Готське (вульфіанське) письмо.
3. Поширення і роль латинського алфавіту в історії
германської писемності.
III. Найважливіші пам'ятники давньогерманської писемності
I. Загальна характеристика
2. Пам'ятники давньоісландської, давньоанглійської,
давньоверхньонімецької і давньосаксонської писемності.
питання до теми
I) чи тотожні поняття "письмо" і "алфавіт"?
2) Що таке пунктирні і дальські руни?
3) Що таке лігатура, діакритичний знак, диграф, письмо,
писемність, абетка, ідеограма, ієрогліф, орфографія, фонограма,
писемна мова, силабічне письмо, ідеографічне письмо, фонетичне
письмо?
4) чи Тотожні поняття "готський" і "готичний"?
5) Коли і ким було винайдене друкарство в Європі?
6) Чи є подібність між готським і українським алфавітом і
чому?
7) Яким алфавітом користається українська мова?
8) Що таке "кеннінґ" , "гейті" ?
9) Чим відрізняються поняття "графіка" і "орфографія"?
10) Що таке глоси?
Завдання до теми
1. Поясніть етимологію сучасних слів: англ. to read, bооk, to
write; нім. lesen, Buchstabe.
2. Розкажіть про основні етапи розвитку латинського письма у
германських народів, користаючись наступною схемою :
 Капітальне письмо
 Курсивне письмо
 Унціальне письмо
 Напівунціальне письмо
 Мінускульне письмо
 Острівне
 Континентальне (Каролінгський мінускул)
 Готичне письмо
  Сучасне латинське письмо(антиква)
3. Наведіть приклади германського алітераційного вірша і з
їхньою допомогою прокоментуйте наступну дефініцію:
"Алітерація - співзвуччя початкових звуків слів, що стоять під
значеннєвим наголосом і повторюються з визначеною регулярністю
в двох сусідніх рядках вірша, що у силу цього виявлялися
пов’язаними" /Гуревич А. Передмова до кн.: Беовульф. Старша
Едда. Пісня про нібелунгів. - М.: Худ. л-ра, 1975, с. 8.
4. Дайте короткий лінгвістичний і літературознавчий аналіз
основних, пам'ятників писемності древніх германських народів,
використовуючи такий список:
1) Пам'ятники готської мови:
а) "Срібний кодекс" /1Уст.
б) "Каролінгський кодекс" /У ст./
в) "Амбросіанський кодекс" /У1 ст./
2) Пам'ятники давньоанглійської мови:
а)"Гімн Кедмона" /VIII ст./,
б)"Передсмертна пісня Беди" /IX ст./,
в)"Андрій", "Фенікс",
г)"Генезис",
ґ)"Узяття Фінсбурга"
д)"Віндсіф"
ж)"Вальтер")
3) Пам'ятники давньонімецької мови:
а)"Страсбурзькі клятви" /842 р./,
б)"Таціан" /IX ст./, "Муспілі",
в)"Пісня про Гільдебрандта" /VIII cт./,
г)"Мерзебургські заклинання" /X ст./
4) Пам'ятники давньоісландської мови:
а) "Старша (поетична) Едда" /X ст. /і
б) "Молодша Едда" /XIII ст./

4. Прокоментуйте кеннінґи таких понять: князь -

"дарувальник кілець", воїн - "ясен бою", меч - "ціпок
битви", ворон - "гусак битви", "оса трупів", "лебідь крові",
"чайка ран" і ін.
5. Класичні (скандинавські) кеннінґи
дах кита
земля лебедя
шлях вітрил море
ланцюг островів
поле вікінґа
асамблея мечів
ураган мечів
політ списів битва
пісня списів
свято орлів
жеребець хвилі
плуг моря корабель
кінь пірата
насолода круків воїн
фарбувальник крукового дзьоба
дерево шолома

6. Визначте, до яких понять відносяться наступні кеннінґи:

"кінь моря", "цінитель морів", "поле корабля", "море меча", "шип
раней", "сокіл битви", "відьма щита", "вогонь битви", "метальник
меча", "метальник вогню", " хуртовина копій", "місця коня", " кінь
корабельних сараїв".
 Семінарське заняття № 5
Тема: НАГОЛОС, СИСТЕМИ ВОКАЛІЗМУ І КОНСОНАНТИЗМУ
ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВ
План заняття
I. Наголос у давньогерманських мовах
II. Порівняльна характеристика індоєвропейського і германського
консонантизму.
III. Перше пересування приголосних (закон Я.Грімма)
IV. Виключення з закону Я.Грімма. Закон К.Вернера. Ротацизм.
Граматичне чергування за законом К.Вернера.
V. Західногерманське подовження приголосних. Закон Хольцмана.
VI. Загальноіндоєвропейські риси в системі голосних фонем
давньогерманських мов :
VII. Якісні відмінності (зрушення) індоєвропейських голосних у
звуковій системі германських мов
1. Відображення іє. коротких голосних у герм. звуковій системі;
2. Відображення іє. довгих голосних у герм, звуковій системі.
VIII. Якісні і кількісні зміни голосних у германських мовах.
IХ. Аблаут як спонтанне чергування голосних. Умлаут як регресивна
асиміляція голосних.
питання до теми
I) Назвіть дві відмітні риси германського наголосу в порівнянні з
індоєвропейським.
2) У чому полягає особливість германського консонантизму у
порівнянні з індоєвропейською мовою?
3) Які вчені систематизували відомості про фонетичну систему
германських мов?
4) Скільки пересувів приголосних учені нараховують у германських
мовах? Назвіть ці пересуви.
5) У чому полягає особливість германського вокалізму в порівнянні
з індоєвропейським?
6) Що таке якісні і кількісні зміни голосних звуків?
7) Які зміни голосних відносяться до якісних, а які до кількісних?
8) Чому явища аблаута й умлаута відносяться до
фономорфологічних процесів?
9) Що загального і що різного є між аблаутом і умлаутом?
Завдання до теми,
I. Згадайте,які критерії служать підставою для класифікації
приголосних звуків мови. Дайте порівняльну характеристику
індоєвропейського і германського консонантизму.
а) Наведіть германські етимологічні відповідники для українських
слів: "болото", "брова", "вертіти", "грім", "дерево",
"зап’ястя,"камінь", "колода", "конопля", "кувати",
"морок","піскар", "плакати", "плити", "поле", "попона",
"п'ядь", "радити", "сім’я (с= к) ", "солома" (с= к), "стіл",
"стіна", "терен", "тонкий", "ясень".
б Наведіть німецькі етимологічні відповідники для латинських слів:
aqua, quis, quod,
в) Поясніть відповідність приголосних:
lat. ego got. ik
lat. tu got. þu
lat. duo got. twai
lat. pater got. fadar
lat. cor, cordis got. hairto
lat. pes,pedis got. fotus
lat. dens,dentis got. tunþus
lat. hortus (ghortus) got. gards
lat. hostis (ghostis) got. gasts
lat. quod got. hwas
lat. caput got. haubiþ
lat. cunus, cuni got. kuni
lat. margo got. marka
lat. sagire got. sokjan
lat. sokrus got. swaihro
lat. soker got. swaihra
lat. verto got. wairþan
ai. bhratar got. broþar

г) Поясніть чергування приголосних і голосних у сучасній німецькій

мові: schneiden-schnitt-geschnitten, ziehen – zog – gezogen , sein- war-
gewesen, darben-bedürfen, Schneider-Schnitter, verlieren-Verlust,
frieren-Frost, geben -Gift, Mitgift.
2. Згадайте, які критерії служать підставою для класифікації,
голосних звуків мови, і дайте порівняльну характеристику іє. і герм,
вокалізму.
3. Розкажіть про якісне зрушення іє. голосних у германській
звуковій системі, використовуючи таблицю Г.Краге (Kleine
Enzyklopädie, S. 80)
4. Розкажіть про палатальний умлаут і наведіть приклади.
5. Розповісти про велярний (лабіальний) умлаут і наведіть приклади.
6. Вирішіть такі задачі:
6.1. Дано: гот. nati (мережа) - двн. nezzi. Поясніть зміни голосних і
приголосних. б) Порівняєте наступні слова: гот. batiza - двн. bezziro,
дс. beter - нім. besser - англ. better. Доведіть споріднення цих слів і
поясніть:
а) який процес лежить в основі переходу а> е,
б) який процес лежить в основі переходу z> r,
в) який процес лежить в основі подвоєння приголосних
6.2. Дано: укр. яйце, герм. *ajjaz , нім. Ei , готське addja, шведське
ägg, анг. egg. Визначте, чи англійське слово було успадковане від
спільногерманської мови, чи було запозичене. Аргументуйте Вашу
відповідь.
 Семінарське заняття № 6
Тема:: ЛЕКСИКА ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВ. СЛОВОТВІР
ТА ЗАПОЗИЧЕННЯ У ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ
План заняття
1. Індоєвропейський шар лексики германських мов.
2. Загальногерманський шар лексики.
3. Германо-кельтські лексичні паралелі.
4. Германо-італійські лексичні паралелі.
5. Германо-слов'янські лексичні паралелі.
6. Германо-балтійські лексичні паралелі
7. Стилістичне членування словникового складу
давньогерманських мов і значеннєві розбіжності слів.
8. Словотвір як розділ мовознавства, що вивчає структуру слів
і закони їх утворення.
9. Типи і способи словотвору в давньогерманських мовах:
10. Морфологічний словотвір
11. Словоскладання (перетворення деяких самостійних слів
у словотворчі суфікси, перетворення деяких складних, слів
у прості, повноскладні і неодноскладові з'єднання слів);
12.Афіксація (суфіксація і префіксація в сфері іменника,
прикметника, дієслова);
13.Синтаксичний і семантичний словотвір
14.Безафіксальний словотвір (конверсія)
15.Роль аблаута й умлаута в словотворі
16.Лексичні запозичення:

Питання до теми
1) З яких джерел ми черпаємо відомості про лексику
давньогерманських мов? 2) Яке місце в ієрархії мовних рівнів займає
лексичний ярус мови? 3) Чи піддається кількісному підрахунку
словниковий фонд давньогерманських мов? 4) З якими племенами
древні германці мали контакти, судячи з лексичних паралелей? 5) Як
підрозділяється стилістично лексика давньогерманських мов? 6) Яке
місце в ієрархії мовних рівнів займає словотворчий ярус мови? Чому
словотвір має одночасно лексичний і граматичний характер? 7) Що
такий морфологічний словотвір? Які способи морфологічного
словотвору ви знаєте? 8) Є чи принципові розбіжності між
словоскладанням і афіксацією? 9) Що таке патронімічний суфікс?
Які патронімічні суфікси ви знаєте? 10) Що такий синтаксичний
словотвір? 11) Що таке конверсія?
 Завдання до теми
1. Розкажіть про морфологічну структуру слова в
індоєвропейській та у давньогерманських
2. Назвіть найбільш продуктивні суфікси давньогерманських
мов. Наведіть приклади слів з цими суфіксами.
3. Розкажіть, як розвивалися давньогерманські суфікси гот. -
leik, да., дісл. -lic, двн. -lihhi, да. -had, дск. -hed, двн. -heit, дісл. -
heiðr, гот. -haidus.
4. Поясніть походження суфіксів у сучасних германських мовах
і приведіть приклади: англ. -er, -ship, -dom; нім. -er, -schaft, -tum;
швец. -are, -skap, -dom.
5. Визначте, за яким способом утворені наступні
давньогерманські слова. Перекладіть їх: да. boo-hûs, да. suo-stæ, да.
sunnandæz, да. оxenaford, да. monandæz, двн. gast-hus, двн. houbit-
gelt, двн. boum-garto, двн. donerestag, двн. rosensame; двн. berenwurz,
двн. sunn-untac, гот. fotubaurd, гот. augadauro, гот. figgragulp, дісл.
song-hu, дісл. skip-verjar, дісл. gudhus
6. Назвіть найбільш продуктивні префікси давньогерманських
мов. Наведіть приклади слів з цими префіксами.
7. Розкажіть про роль умляута й абляута в германському
словотворі.
8. Визначите, за яким способом утворені наступні слова:
да. räd – ræig : англ. readi
да. angli – englise : англ. english
двн. fart – fertig : нім. fertig
двн. alt – eltiron : нім. Eltern
дісл. rad – redig : норв. Red
8. Назвіть основні семантичні групи слів спільноіндоєвропейського
походження, які входять до складу давньогерманських мов.
9. Назвіть основні семантичні групи слів загальногермнського
походження, які входять до складу давньогерманських мов.
10. Порівняйте такі загальноіндоєвропейські слова, назвіть їхні
відповідності в сучасних германських (німецькій, англійській)
мовах:
гот. rign, дісл. regn, да. rezn, лат. rigo; укр. мряка.
гот. аhvа, дісл. á, да. ca, двн. aha, лат. aguaю
гот. dal, дісл. dalr, да. del, двн. tal, грец. tholo, ст. сл. долъ.
дісл. bjorn, да. bera, двн. bero, лит. beras, рос. бурый (вугілля), іє.*ber.
гот. kyr, дісл. gäus ‚рогата худоба’, да. cu, двн. kuo, скр. gauh, іє.
*gow, лат. bös, bowis, лат. guovs, арм. kov, стсл. говадо, грец. buos.
гот. wulfs, дісл. ulfr, да. wulf, двн. wolf, грец. lukos, лат. lupus, лит.
vilkas, стсл. влъкъ, скр. urkas, іє. wulf/wulph <*uel + peku.
11. гот. guma, дісл. gumi, да. zuma, двн. gomo, лат. homo, лит. zmõgus,
лат. humus, лит. zeme, рос. земля.
12. Порівняйте наступні загальногерманські слова, наведіть їхні
відповідності в сучасних германських мовах і визначте, до якої
лексико-семантичної групи вони відносяться:

гот. дісл. да. двн. дсакс.

Кінь hross hors (h)ros hors, hars
Море saiws säer sǣ sēo, sēo,
Земля land lond land land land
Говорити spraki sprecan sprehhan sprekan
Зима wintrus vetr winter wintar
Земля airpa jorð eorðe erda
Кров blop bloo blöd bluot
Літо sumar sumor sumar sumar
Рука handus hond hand hant
Жінка vif wif wib wif
Птах fugls fugl fuzol fogal fogal
Ворон hrafu hrǽfu hraban
Кістка, bein bän bein bên
нога
День dags dagr dǽg tag dag
Будинок hus hus hus hus hus

13. Розкажіть про германські запозичення в латинській мові,

використовуючи наступні приклади: bru (baro) ‚вільна людина’,
bastian ‚будувати’, burg ‚міцність’, wirra ‚війна’, warjan ‚охороняти’,
wardon ‚доглядати’, filtir ‚фетр’, haring ‚оселедець’, harfa ‚арфа’,
fresk‚ свіжий’, blank ‚білий’, blund ‚білявий’, brun ‚коричневий’.
Семінарське заняття № 7
Тема:
ОСНОВНІ РИСИ ГРАМАТИЧНОГО ЛАДУ
ДАВНЬОГЕРМАНСЬКИХ МОВ
План заняття
1. Морфологічна структура слова в давньогерманських мовах
порівняно зі спільноіндоєвропейською.
2. Давньогерманський іменник і його категорії.
3. Категорії іменника в сучасних германських мовах.
4. Давньогерманський прикменник та його категорії.
5. Категорії прикметника в сучасних германських мовах.
6. Давньогерманське дієслово та його категорії.
7. Категорії дієслова в сучасних германських мовах.
ПИТАННЯ до теми
1) У чому полягає відмінність індоєвропейської структури слова від
германської? 2) Яка роль суфікса в структурі германського слова?
Що таке тематичний суфікс? Що таке тематичні й атематичні
основи? 3) У чому полягає різниця у відмінюванні іменника і
прикметника, іменника і займенника? 4) Коли розвивається в
германських мовах категорія означеності/неозначеності? 5) Чи
існував у германських мовах формальний показник множини? 6) Що
таке процес уніфікації дієслівних словозмінних форм у
давньогерманських мовах? 7) Скільки основних форм дієслова
нараховувалося в давньогерманських мовах? 8) Як співвідноситься
поняття «сильні» і «слабкі» дієслова в давньогерманських мовах,
зокрема в німецькій мові, і «правильні» і «неправильні» дієслова в
новоанглійській мові? 9) Які претерито-презентні дієслова
збереглися в англійській і німецькій мовах? 10) Які були функції
презенса в давньогерманських мовах? 11) На основі чого
розвиваються аналітичні форми дієслова в давньогерманських
мовах?
Завдання до теми
1. На основі парадигми визначте основу готських іменників
чоловічого роду: dags 'день', hláifs 'коровай, хліб', harjis
"армія" haírdeis "пастух" þius 'слуга'
Відмінок Однина Відмінок Множина
Н dags Н dagōs
З dag З dagans
Р dagis Р dagē
Д daga Д dagam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н hláifs Н hláibōs
З hláif З hláibans
Р hláibis Р hláibē
Д hláiba Д hláibam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н harjis Н harjōs
З *hari З harjans
Р harjis Р *harjē
Д harja Д harjam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н haírdeis Н haírdjōs
З haírdi З haírdjans
Р haírdeis Р haírdjē
Д haírdja Д haírdjam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н *þius Н þiwōs
З *þiu З *þiwans
Р *þiwis Р þiwē
Д *þiwa Д *þiwam

2. На основі парадигми визначте основу готських іменників

середнього роду: waúrd 'слово' , witōþ 'закон'; kuni "рід" ,
reiki "царство" kniu 'коліно'
Відмінок Однина Відмінок Множина
Н waúrd Н waúrda
З waúrd З waúrda
Р waúrdis Р waúrdē
Д waúrda Д waúrdam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н witōþ Н witōda
З witōþ З witōda
Р witōdis Р witōdē
Д witōda Д witōdam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н kuni Н kunja
З kuni З kunja
Р kunjis Р kunjē
Д kunja Д kunjam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н reiki Н reikja
З reiki З reikja
Р reikjis Р reikjē
Д reikja Д reikjam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н *kniu Н *kniwa
З *kniu З kniwa
Р *kniwis Р kniwē
Д *kniwa Д kniwam

3. На основі парадигми визначте основу готських іменників

жіночого роду: giba "подарунок", sunja 'правда', bandi
'група', mawi 'дівчина', triggwa 'заповіт'
Відмінок Однина Відмінок Множина
Н giba Н gibōs
З giba З gibōs
Р gibōs Р gibō
Д gibái Д gibōm

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н sunja Н sunjōs
З sunja З sunjōs
Р sunjōs Р sunjō
Д sunjái Д sunjōm

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н bandi Н bandjōs
З bandja З bandjōs
Р bandjōs Р bandjō
Д bandjái Д bandjōm

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н mawi Н máujōs
З máuja З máujōs
Р máujōs Р máujō
Д máujái Д maujōm

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н triggwa Н triggwōs
З triggwa З triggwōs
Р triggwōs Р triggwō
Д triggwái Д triggwōm

4. На основі парадигми визначте основу готських іменників

чоловічого роду: atta, "батько", arbja "спадкоємець" і
gawaúrstwa "співробітник" -
Відмінок Однина Відмінок Множина
Н atta Н attans
З attan З attans
Р attins Р attanē
Д attin Д attam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н arbja Н arbjans
З arbjan З arbjans
Р arbjins Р arbjanē
Д arbjin Д arbjam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н gawaúrstwa Н gawaúrstwans
З gawaúrstwan З gawaúrstwans
Р gawaúrstwins Р gawaúrstwanē
Д gawaúrstwin Д gawaúrstwam

5. На основі парадигми визначте основу готських іменників

середнього роду: haírtō 'серце', áugō 'око' та sigljō 'печатка'
Відмінок Однина Відмінок Множина
Н haírtō Н haírtōna
З haírtō З haírtōna
Р haírtins Р haírtanē
Д haírtin Д haírtam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н áugō Н áugōna
З áugō З áugōna
Р áugins Р áuganē
Д áugin Д áugam

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н sigljō Н *sigljōna
З sigljō З *sigljōna
Р *sigljins Р *sigljanē
Д *sigljin Д *sigljam

6. На основі парадигми визначте основу готських іменників

жіночого роду: tuggō 'язик', arbjō 'спадкоємиця', ūhtwō 'рано
вранці, managei 'безліч', áiþei 'мати' та frōdei 'розуміння'
Відмінок Однина Відмінок Множина
Н tuggō Н tuggōns
З tuggōn З tuggōns
Р tuggōns Р tuggōnō
Д tuggōn Д tuggōm

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н arbjō Н arbjōns
З arbjōn З arbjōns
Р arbjōns Р arbjōnō
Д arbjōn Д arbjōm

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н ūhtwō Н ūhtwōns
З ūhtwōn З ūhtwōns
Р ūhtwōns Р ūhtwōnō
Д ūhtwōn Д ūhtwōm

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н managei Н manageins
З managein З manageins
Р manageins Р manageinō
Д managein Д manageim

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н áiþei Н áiþeins
З áiþein З áiþeins
Р áiþeins Р áiþeinō
Д áiþein Д áiþeim

Відмінок Однина Відмінок Множина

Н frōdei Н frōdeins
З frōdein З frōdeins
Р frōdeins Р frōdeinō
Д frōdein Д frōdeim