Konspekt 8kl Vsesv Istor 2016

Відділ освіти, молоді та спорту
Чемеровецької районної державної адміністрації

Чемеровецький районний методичний кабінет
Автор - упорядник:
Овсяник Вадим Володимирович – Кугаєвецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель
суспільних дисциплін.
Матеріали підготували:
Овсяник Вадим Володимирович – Кугаєвецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель

Гриб Денис Миколайович–Завадівська ЗОШ І-ІІ ступенів, вчитель

Донцова Леся Володимирівна - Чемеровецький НВК “ЗОШ І-ІІІ ступенів,

МНВК та ліцей”, вчитель суспільних дисциплін
Кузняк Віталій Олександрович - Чемеровецький НВК “ЗОШ І-ІІІ ступенів,
МНВК та ліцей”, вчитель суспільних дисциплін
Півхлопко Юлія Василівна–Кутковецька ЗОШ І-ІІ ступенів, вчитель
Богуцька Наталія Сергіївна–Закупнянька ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель
Головатюк Олег Анатолійович– Гуківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель
Гавриньов Ростислав Олександрович –П’ятничанська ЗОШ І-ІІ ступенів,
вчитель суспільних дисциплін.
Андрусинник Оксана Петрівна – Почапинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель
Повар Ольга Миколаївна–Кугаєвецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель
Петричко Валентина Миколаївна - Зарічанська ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель
суспільних дисциплін
Рецензент: Колодій Валентина Всеволодівна– методист суспільних
дисциплін Чемеровецького районного методичного кабінету
Схвалено для використання у навчально – виховному процесі на засіданні

ради районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту
Чемеровецької райдержадміністрації (Протокол №2 від 01.03. 2016р.)
Методичний посібник розрахований на вчителів суспільних дисциплін

для викладання курсу «Всесвітня історія» у 8 класі загальноосвітніх шкіл,
навчальних закладів з поглибленим вивченням історії, ліцеїв, гімназій.
2016 р
Зміст
Урок №1 Повторення
Урок № 2 Вступ
Урок №3 Причини Великих географічних відкриттів XV— XVI ст. Подорожі та відкриття
європейців. Доколумбові цивілізації Америки.
Урок №4 Розширення європейської цивілізації на Схід і Захід. Формування перших
колоніальних імперій. Зустріч цивілізацій
Урок №5 Соціально-економічний вплив відкриття Нового Світу. «Революція цін».
Початок кризи аграрно-ремісничої цивілізації в Західній та Центральній Європі.
Урок №6 Мануфактурне виробництво і наймана праця. Торгівельний капітал.
Урок №7 Криза релігійної свідомості, поширення ідей гуманізму. Ренесанс і Бароко:
зміна погляду на людину і світ.
Урок №8 Пошук нових способів пізнання світу. Народження нової європейської науки.
Урок №9 Реформація та Контрреформація, їх вплив на європейське суспільство. М.
Лютер, Т. Мюнцер.
Урок №10 Ж. Кальвін, І. Лойола. Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбургський
релігійний мир 1555 р.
Урок №11 Нове у способі життя, ціннісних орієнтирах та нормах в епоху. Відродження та
Реформації
Урок №12 Узагальнення, тематичне оцінювання
Урок №13 Особливості абсолютизму в різних країнах Європи.
Урок №14 Протекціонізм і меркантилізм. Кардинал Рішельє.
Урок №15 Національно визвольна війна у Нідерландах. Народження республіки. В.
Оранський.
Урок №16 Особливості шляхетської демократії у Польщі.
Урок №17 Тридцятилітня війна та Вестфальський мир, їх вплив на Європу.
Урок №18 Московське царство. Іван IV Грозний. Початок правління династії Романових.
Петро І. Російська імперія
Урок №20 Початок промислового перевороту. Вплив промислового перевороту на життя
різних верств населення.
Урок №21 Ідеї освіченого абсолютизму в політиці європейських монархів Фрідріх ІІ.
Марія -Терезія. Йосип ІІ. Катерина II.
Урок №22 Англійські колонії в Північній Америці. Основні події Війни за незалежність.
Утворення США.
Урок №24 Османська імперія. Китай. Японія. Індія.
Урок №25 Особливості економічного й політичного розвитку країн Сходу як традиційних
суспільств.
Урок №26 Релігійні та культурні цінності народів Сходу.
Урок №27 Узагальнення до курсу:
Урок 1
ПОВТОРЕННЯ
Цивілізаційна спадщина Середньовіччя. Ключові поняття історії
Середніх віків. Світ напередодні Нового часу.
Мета: визначити хронологічні межі й періодизацію історії середніх віків;

охарактеризувати спадщину середньовіччя; узагальнити основні поняття
середньовіччя; ознайомити учнів з суспільством напередодні Нового часу.
Основні поняття та терміни: «Середні віки», «раннє Середньовіччя»,

«Зріле (Високе) Середньовіччя», «осінь Середньовіччя», «Цивілізаційна
спадщина».
Тип уроку: застосування набутих знань, навичок і умінь;
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація знань, умінь і навичок учнів.
1) Пригадайте вивчений у минулому році матеріал, вставте пропущені в
тексті слова й запишіть у зошит.
Середньові́ччя -період…………..ї історії від ………………… (падіння Римськ

ої імперії і Велике переселення народів) до
епохи Відродження та …………….., кінець ….. століття —
початок ….століття.
2) За історичним портретом вгадайте особу..
Цей король посідав престол 43 роки. Він позбавив англійських королів майже
всіх територій, що їм належали у Франції. (Філіпп II Август)
Цей німецький імператор вкотре намагався підпорядкувати собі Папську
область та затвердитися в Італії. Він поводився жорстоко і брутально. Коли
місто Мілан відмовилося підкоритися владі імператора, він тримав його в
облозі два роки. Захопивши місто, зруйнував його вщент, наказав зорати
плугом його територію і посипати сіллю на знак того, що місто ніколи більше
не відродиться. (Фрідріх I Барбаросса)
Розумна, мужня людина, сільський ремісник, керівник повстання. Брав

участь у Столітній війні, знав військову справу. Прагнув навести у
повстанських загонах лад і дисципліну. Він користувався такою пошаною
серед повстанців, що вони присягалися виконувати тільки його закони. Був
убитий під час зустрічі з королем. (Уот Тайлер)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель ставить питання учням:
Що дало людству Середньовіччя? Яка його спадщина.
Відповіді учнів записує на дошці, в кінці уроку учні спростують чи

підтвердять свої твердження.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Місце середньовіччя в курсі всесвітньої історії

Учитель
Епоха Середніх віків давно пройшла. Проте не слід забувати, що саме в

Середньовіччі було закладено підмурок сучасного світу.
Середні віки багато в чому змінили карту Європи, бо в ті часи виникла

більшість європейських і азійських держав. В епоху Середньовіччя
сформувались європейські народи й утворилися ті мови, якими населення
континенту розмовляє донині. Витоки історії
багатьох сучасних європейських народів — англійців, болгар, іспанців,
німців, поляків, росіян, сербів, угорців, українців, французів, чехів та інших
— сягають саме доби Середніх віків.
У добу Середньовіччя виникли перші парламенти та суди присяжних. Нові

міста ставали потужними центрами ремесла й торгівлі. Будувалися замки й
храми, церкви та монастирі. У Середні віки утвердилися сучасні світові
релігії: християнство в Європі, буддизм та іслам — на Сході. Прикладом
релігійного сподвижництва та сили духу стали постаті великих святих і
проповідників.
У середні віки зі Сходу па Захід повернулися праці багатьох античних

мислителів. Середньовічний Схід — великі халіфати, далека Індія чи
таємничий Китай — дав світові філософа Конфуція, лікаря Авіценпу,
письменника Калідасу, збірку казок «Тисяча і одна ніч» та ін.
Отже Середньовіччя залишило нам великий спадок, вивчення якого є

необхідним для пізнання і розуміння сьогодення
Вікторина «Середньовіччя»
Назвіть ім’я першого франкського імператора. (Карл)
Назвіть династії франкських королів. (Меровінги, Каролінги)
Як називалося змагання лицарів? (Турнір)
Як називалася головна башта феодального замка, що стоїть окремо?

(Донжон)
Лицар по відношенню до графа. (Васал)
Король по відношенню до графа. (Меньйор)
Будівля міського самоврядування в західноєвропейських містах. (Ратуша)

Зразковий твір - іспит на звання майстра. (Шедевр)
Об’єднання ремісників. (Цех)
Об’єднання купців. (Гільдія)
Назвіть найважливіші торгові шляхи Середньовіччя. («Шлях із варяг у

греки», Великий шовковий шлях, «шлях пахощів»)
Латина Сходу. (Арабська мова)
Складний орнамент, заснований на поєднанні геометричних фігур,

рослинних візерунків і напису. (Арабеска)
Араб-кочовик. (Бедуїн)
Головне святилище Мекки, священне місце для всіх мусульман. (Кааба)
Засновник мусульманської релігії. (Мухаммед)
Заступник пророка. (Халіф)
Школа у мусульман. (Медресе)
Священна війна проти невірних. (Джихад)
Головна книга мусульман. (Коран)
Священна книга християн. (Біблія)
Боротьба християн проти мусульман. (Хрестові походи)
Глава католицької церкви. (Папа Римський)
Зібрання кардиналів для вибору Папи Римського. (Конклав)
Відхилення від церковного віровчення. (Єресь)
Церковний суд. (Інквізиція)
Страта через спалення на вогнищі. (Автодафе)

«Папська грамота» про відпущення гріхів. (Індульгенція)
Найдовша війна в історії. (Столітня війна)
Ім’я народної героїні Франції, учасниці Сторічної війни. (Жанна д’Арк)
Ім’я французького короля, засновника династії Валуа. (Філіпп)
Спадкоємець французького престолу. (Дофін)
Повстання селян у Франції. (Жакерія)
Керівник повстання в Англії. (Уот Тайлер)
Становий представницький орган у Франції. (Генеральні штати)
Становий представницький орган в Англії. (Парламент)
Легендарний король бриттів, герой рицарських романів. (Артур)
Герцог Нормандії, що завоював у 1066 р. Англію. (Вільгельм)
Англійський король, учасник хрестових походів, керував країною протягом

10 років, але у власній державі перебував не більше року. (Річард Левове
Серце)
V. Закріплення знань учнів.
Хронологічні межі й періодизація історії середніх віків
Учитель креслить на дошці стрічку часу і наносить на ній періоди історії

давнього світу, середніх віків та Новий час.
Давній світ 476 р. Середні віки 1492 р. Новий час 1914 р.

Завдання
Підрахуйте, скільки тривав період середніх віків .
Яку закономірність ви можете визначити?
Робота з картою
Учитель пропонує кожному учневі підійти до карти і показати держави які

виникли в період Середньовіччя ?
Учні Показують держави і країни, які вони вивчили протягом курсу

всесвітньої історії у 7 класі.
VI. Оцінювання знань учнів
Учитель підводить підсумки уроку, акцентуючи увагу на роботі кожного

учня тим самим повідомляє оцінки .
VII. Домашнє завдання
1)Учитель пропонує учням повторити матеріал вивченний у 7 класі
2) Підготувати повідомлення про внесок Середньовіччя в історію світової

культури , науки , мистецтва.
Урок 2
ВСТУП
Хронологічні межі й періодизація Нового часу. Поняття Нового часу.

Політична карта Європи. Народонаселення. Історичні джерела з історії
Нового часу
Мета:ознайомити учнів із завданням і структурою навчального курсу

всесвітньої історії у 8 класі; визначити хронологічні межі й періодизацію
Нового часу; дати визначення понять «Новий час», «ранній Новий час»;
ознайомити з джерелами історії Нового часу; охарактеризувати зміни що
сталися в Європі наприкінці ХV—першій половині XVII ст; ознайомити з
політичною картою Європи в період Нового часу.
Основні поняття та терміни: «Новий час», «цивілізація», «держава»,

«політика».
Тип уроку : вивчення нового матеріалу.
Основні дати та події:
• кінець XV– початок XX ст. — доба Нової історії;
• кінець XV — XVIII ст. — ранній Новий час;
• XIX — початок XX ст. — пізній Новий час.
ХІД УРОКУ
І.Організаційна частина.
Знайомство з загальними питаннями організації навчального процесу під час

вивчення курсу всесвітньої історії у 8 класі
ІІ.Актуалізація знань, умінь і навичок учнів.

Учитель задає учням запитання з всесвітньої історії за попередні курси.
1.Назвіть періоди всесвітньої історії , які ми з вами вивчали у 6-7

класах?
2.Які історичні події Ви запам’ятали найбільше? Чому?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Хронологічні межі і періодизація Нового часу .
Учитель запропоновує учням нагадати періоди історії Стародавнього світу

та Середніх віків. Після відповідей учнів учитель подає періодизацію та
окреслює хронологічні межі історії Нового часу.
Нова історія - історія зародження й розвитку капіталістичних відносин як

основи західної цивілізації (1492 - 1914 рр.)
I період (1492 - 1789 рр.)
Засвоєння європейцями нових земель.
Поширення представницьких органів влади - парламенту.
Формування більшості сучасних європейських держав.
Обмеження впливу католицької церкви.
Стрімкий розвиток науки, що призвів до технічних винаходів.
Пощирення ідей гуманізму.
Формування сучасних мов і національних культур.
II період (1789 - 1914 рр.)
Початок промислового перевороту - заміни ручного промислового

виробництва на машинне.
Розвиток техніки, поява нових засобів зв'язку, транспорту, нових галузей
промисловості (машинобудівної, хімічної, електротехнічної тощо).
Розвиток торгівлі, світового ринку.
Провідне місце в суспільстві посіли підприємці-власники і наймані

робітники.
Зародження правової держави, становлення демократії, політичних партій.
Виникнення націоналізму, боротьби за досягнення національної незалежності

бездержавними народами.
Світ у Новий час
Учитель демонструє підручник з історії Нового часу учням. При цьому він
звертає їхню увагу на обкладинку, форзаци, умовні позначення, ілюстрації,
документи. Акцентує увагу на змісті й структурі навчального матеріалу, що
вивчається.
Уч и т е л ь. Ми з вами починаємо знайомитися з епохою, що ознаменувала

початок докорінних змін у світі. Це — історія Нового часу. Чому ж цей
період отримав назву «нового»? Нова́ істо́ рія — період всесвітньої історії, що
настав за періодом середніх віків. Поняття «Нова історія» з'явилося в
європейській історико-філософській думці в епоху Відродження як елемент
запропонованого гуманістами тричленного ділення історії на стародавню,
середню і нову. Критерієм визначення «нового часу», його «новизни» в
порівнянні з попередньою епохою був, з погляду гуманістів, розквіт в
період ренесансу світської науки і культури, тобто не соціально-
економічний, а духовно-культурний чинник.
До цього часу над містами не диміли труби заводів і фабрик, не стукали

залізними коліями колеса паровозів, не гуділи на річках пароплави. Міста
були зовсім не такі, як зараз, — маленькі, небагатолюдні.
Політична карта Європи. Народонаселення
Учитель Нові явища рішуче вторгалися в економіку та суспільне життя.

Феодальні відносини поступово втрачали панівні позиції, а на зміну їм
приходили нові - капіталістичні. Хоча спочатку вони швидко розвивалися
лише в окремих європейських країнах і на значній частині континенту ще
досить довго зберігався феодалізм, темпи історичного розвитку Європи
помітно прискорилися.
Внаслідок непохитно здійснюваної централізації у більшості європейських

країн надзвичайно посилилася королівська влада і виникла нова форма
держави — абсолютна монархія. У результаті всіх змін до середини XVI ст.
політична карта Європи склалася в наступному вигляді. У західній і
південно-західній її частині існували три великих централізованих держави --
Англія, Франція та Іспанія. До цього переліку можна додати також
королівства Шотландії, Португалії (утворилася ще в XII ст.) та Ірландію. Всю
середню смугу Європи займали територіально сильно роздроблені Священна
Римська імперія і Італія, між якими розташовувався Швейцарський Союз.
Далі на схід знаходилися королівство Польське, Велике князівство Литовське
і Угорщина. Весь Південний Схід був під владою Османської імперії. На
Півночі Європи політичну карту визначали Данія (з Норвегією та Ісландією) і
Швеція (з Фінляндією). Ще далі на схід розташовувалося велике Російське
держава. Але вихід до Чорного та Азовського морів йому заважало Кримське
ханство, що перебувало у залежності від Османської імперії, а на шляху до
Балтики лежали землі Лівонського ордена. Нестійкість політичної карти,
настільки характерна для епохи середньовіччя, збереглася і у ранній новий
час, хоча і в меншій мірі. Так, відійшли в минуле навали азіатських
кочівників. Однак «з'ясування стосунків» між самими європейськими
країнами зберегло той самий запеклий характер. Серед причин політичних і
військових конфліктів слід назвати прикордонні суперечки, пов'язані з
процесом становлення незалежних держав і визначенням їх кордонів, всілякі
династичні домагання -- результат монархічних шлюбів і наслідувань,
державних і особистих уній, а також торговельні війни. Так у Європі
склалося кілька вузлів міжнародних протиріч, що позначились на її
політичній карті. В північній частині Європи основна боротьба йшла за
панування на Балтійському морі, за володіння гирлами річок і портами, за
контроль над найважливішими ділянками узбережжя і протоками. Ця
боротьба привела до численних військових зіткнень на суші і на морі,
викликало неодноразові переділи.
IV. Закріплення знань учнів.
Учитель Користуючись картою атласа «Великі географічні відкриття в XV —

середині XVII ст. та колоніальні загарбання», дайте відповідь на запитання:
Назвіть європейські держави, які сформувалися до XV ст.
Назвіть держави, які перетворилися на імперії.
Назвіть континенти, колонізовані європейцями.
Робота з підручником. Учитель . Опрацюйте відповідний текст підручника та

виконайте завдання
Завдання1
Запишіть у зошиті зміни, які сталися:
у суспільстві;
в економіці;
у ставленні людства до церкви;
у науці та мистецтві.
V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал підручника. «Всесвітня історія. Новий час XV-XVIII

століття».
2. Підготувати повідомлення на наведенні теми: «Історичні джерела з історії

Нового часу», «Відносини людей і церкви», «Технічні відкриття XV-XVII
століття».
Розділ І.
ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Урок 3
Причини Великих географічних відкриттів XV— XVI ст. Подорожі та

відкриття європейців. Доколумбові цивілізації Америки.
Мета: визначити причини та наслідки Великих географічних відкриттів;

розглянути розвиток мореплавання європейців та відкриття ними нових
невідомих до цього часу земель; характеризувати цивілізації доколумбової
Америки; на прикладі життя і діяльності відомих мореплавців показати, що
наполегливість, переконаність, цілеспрямованість - головні умови
досягнення мети.
Основні поняття та терміни: «Великі географічні відкриття», кругосвітня

подорож, перший колоніальний розподіл світу.
Тип уроку: комбінований
• 12 жовтня 1492 р. — відкриття Америки Христофором Колумбом.
• 1498 р. — відкриття морського шляху до Індії Васко да Гамою.
• 1519–1522 рр. — перше навколосвітнє плавання Фернандо Магеллана.
ХІД УРОКУ
І.Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація знань, умінь і навичок учнів.
Бесіда
1)Який період всесвітньої історії вивчається у 8 класі? Визначте його

хронологічні рамки.
2)Які винаходи і технічні відкриття XV-XVII ст. обумовили характер нової
епохи?
Повідомлення учнів Виступ учнів з повідомленнями, які були дані їм на

домашнє завдання: «Історичні джерела з історії Нового часу», «Відносини
людей і церкви», «Технічні відкриття XV-XVII століття».
Учитель. Переконавшись, що учні засвоїли понятійний апарат, учитель

підкреслює, що XVI-XVIII ст..- епоха серйозних змін в культурному,
політичному, економічному житті Європи й Америки. У цей період людство
переходить на новий етап розвитку від аграрного до індустріального
суспільства. Найбільш вражаючою подією епохи є просування людини в
простори Атлантики і Тихого океану.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Основні причини виникнення Великих географічних відкриттів.
1. Торговельно-економічні (потреба у дорогоцінних металах в Європі).
2. Соціально-політичні (завершення Реконкісти, утворення централізованих

держав, здатних спорядити дорогі експедиції).
3. Науково-технічні відкриття та винаходи (твердження про те, що Земля

має форму кола, переклади праць античних авторів про розміри Землі;
складання нових карт, застосування компаса, астролябії, поява каравел).
4. Релігійні та геостратегічні (активне протистояння християнського та

мусульманського світів, захоплення турками Константинополя, іспано-
португальське морське, торгове, колоніальне суперництво, прагнення до
встановлення зв’язків із країнами Заходу).
Самостійна робота за підручником.
Учитель пропонує учням ознайомитися з текстом підручника.
Початок Великих географічних відкриттів.
Учитель. Великими географічними відкриттями називають відкриття,

здійснені європейськими мандрівниками наприкінці XV - у першій половині
XVII ст. Поштовхом до них стали пошуки європейцями нового морського
шляху до Індії в обхід володінь Османської імперії. Першими почали шукати
нові шляхи до країн Сходу Португалія та Іспанія.
Бесіда за запитаннями
Учитель .Діти як ви вважаєте чому першими країнами, що стали на шлях

пошуків нових земель, багатих на золото і прянощі , були Португалія та
Іспанія ?
Відповіді учнів повинні містити такі положення :
Вигідне географічне положення Португалії та Іспанії( необхідно показати ці

країні на карті);
Морська торгівля і рибальство були основними заняттям місцевих жителів;
Португальські королі заохочували організацією експедицій в Атлантичний

океан;
Подорож Васко да Гами

За часів короля Еммануїла Великого була підготовлена нова експедиція під
керівництвом Васко да Гама. Васко да Гама походив зі старовинного
дворянського роду. Його батько Іштван Гама уславився як вірний воїн та
досвідчений мореплавець. Сина він брав з собою в плавання з дитячих років.
Васко да Гама отримав від короля
три кораблі з екіпажем у сто сімдесят чоловік. Кораблі до далекого походу
підготував Бартоломео Діаш. Головним кораблем «Сан-Габріель» керував
д’Аленкер — той самий, який разом з Бартоломео Діашем обігнув мис Бур —
мис Доброї Надії.Коли невелика флотилія Васко да Гами оминула цей
заповітний мис, моряки збунтувалися. Їх виснажили бурі, голод та страх.
Вони вирішили закути Васко да Гаму в ланцюги, повернутися додому та
просити в короля милості й прощення. Васко да Гама жорстоко придушив
бунт. На очах у всієї команди Васко да Гама викинув у море прилади для
визначення напрямку руху у відкритому морі та сказав, що з цієї хвилини
їхнім керманичем буде тільки сам Бог.
Налякані моряки скорилися. За кілька днів вони
пристали до африканського берега. У цих місцях уже бували араби, і Васко
да Гама знайшов серед них лоцмана, який знав дорогу до Індії. Невдовзі
кораблі португальців увійшли у порт Калькутти — великого міста на
західному узбережжі Індії... Вантаж, який він доставив до столиці Португалії
Лісабону, приніс дохід, у шістдесят разів вищий за витрати на організацію
експедиції. Але набагато дорожчою була карта, яку склав Васко да Гама. За
допомогою цієї карти португальські кораблі могли плавати до казкової Індії.
Друга експедиція, організована королем, зазнала невдачі. І тоді Васко да
Гама, який одержав титул адмірала Індійського океану, знову взяв справу до
своїх рук. У нього вже була грізна сила — флот із двадцяти кораблів з
пушками та добірним військом.
Португальці заклали кілька фортець на східному узбережжі Африки
та примусили місцеві племена визнати свою владу. Васко да Гама
грабував всі кораблі, які траплялися йому дорогою, Калькутту обстріляв з
гармат і знищив флот, який мав захистити місто. Потім захопив частину
узбережжя Індії, залишив там свої війська та з багатою добиччю відплив на
батьківщину. Васко да Гама встановив жорстоке правління над новими
заморськими територіями, підвладними португальській короні. Він
заборонив торгувати без королівського дозволу, примусив місцевих
жителів сплачувати податки та підкорятися португальським законам.
Відкриття Х.Колумбом Нового світу
В іспанську історію видатний мореплавець увійшов як Крістобаль Колон

(Colon), в італійську - Colombo, в португальську - Colom, у Великобританії
його прізвище пишуть на латинський лад, - Колумбус. Нам же він відомий як
Христофор Колумб.
Колумб походив із небагатої, але поважної сім’ї ткача-суконщика Домініко

Коломбо з Генуї. Христофор був найстаршим із чотирьох дітей у цій сім’ї.
Майбутній мореплавець працював в майстерні батька, але з ранньої юності
мріяв про подорожі. Є свідчення, що у віці чотирнадцяти років Колумб уже
володів основними навичками моряка.
Будучи переконаним, що Азії можна досягти, пливучи на захід, він
заручився підтримкою іспанського короля Фердинанда ІІ Арагонського і
королеви Ізабелли І Кастильської. 22 травня 1492 р. Колумб прибув у
порт Палос, у якому, відповідно до королівського указу, повинен був
отримати дві каравели. Місто дало йому для використання каравели «Нінья»,
«Пінта». Судна мали близько 20 м у довжину і 7 му ширину.
Як флагманське судно Колумб орендував у Хуана де ла
Коси великийкорабель «Санта Марія».
Копія судна «Санта Марія»
3 серпня 1492 р. каракка «Санта Марія» (280 т) і дві каравели — «Пінта» (240
т) і«Нінья» (100 т), на яких було загалом близько 90 осіб, підійняли якорі.
Після зупинки уЛас-Пальмасі на Канарських островах 5 вересня ескадра
суден почала рухатись назахід. Після більш ніж двох місяців плавання, в ході
якого учасниками експедиції почали висловлюватись претензії від
нетерпіння, 12 жовтня о другій годині один з матросів —Родріго де Тріана —
побачив землю. Експедиція висадилася ймовірно на невеликому острові Сан-
Сальвадор(Волтінга) на Багамах, званий індіанцямиГуанахані. У тубільців
помітили золоті прикраси. На запитання про походження прикрас місцеві
жителі вказували напрямок на південь. Виходячи з того, що вони
перебувають на півночі материка, Колумб вибрав новий курс на південний
захід і відкрив 28 жовтня острів Куба (Хуана) та 6 грудня Гаїті (Еспаньола),
острів, краса якого його зачарувала. 15 березня 1493 р. «Нінья» зупиняється в
порту Палос, куди того ж дня прибуває і «Пінта». Звідти Колумб
тріумфальним ходом рушив до королівського двору у Барселоні з
доповіддю кастильським монархам.
Колумб багато зусиль вклав в поширення інформації про свій успіх. За
кілька днів перед від'їздом до Барселони він відправив по шляху людей
іззолотом і кольоровими арарами, які проголошували його тріумфальне
повернення. У ході зустрічі з королівським подружжям Колумб образно
змалював багатства, які попливуть в Іспанію, якщо експедиція буде
продовжена. Це призвело до лихоманки відкриттів, епізодом якої була друга
експедиція Колумба.
Друга подорож Колумба (1493–1496)[
У тому ж році у величезному поспіху організовано ще одну експедицію під

командуванням Христофора Колумба.
Якщо навесні та влітку 1492 року Колумбу довелося витратити декілька

місяців на вмовляння 90 осіб на першу поїздку, то після повернення було так
багато добровольців, що треба було робити відбір, оскільки число учасників
другої експедиції було обмежене приблизно 1500–2500 особами на 15-17
суднах (точне число людей і суден є спірним). Колумб пізніше скаржився, що
навіть кравці були готові відмовитися від професії і піти у велику подорож, у
якій можна швидко розбагатіти. Нарешті група, у якій разом з шукачами
пригод і легкої наживи виявилися місіонери, що прагнули навернути
до християнства жителів нових земель, поруч із визнаними злочинцями
перебували ідеалісти.
Друга експедиція вирушила 25 вересня 1493 з Кадіса. На Канарських

островах взяли цукрову тростину і собак, спеціально привчених до
полювання на людей. На цей раз Колумб вирішив рухатися південнішим
маршрутом, і тому вже через 20 днів досяг берега поблизу Малих
Антильських островів. 3 листопада 1493 (в неділю)
відкрив острів Домініка, 4 листопада експедиція прибула до найбільшого з
тутешніх островів, названого Ґваделупа. На відкритих островах жили кариби
(індіанці), які здійснювали на великих човнах набіги на острови
мирних араваків. Зброєю їх були луки і стріли з наконечниками з уламків
черепахових панцирів або зазубрених риб'ячих кісток.
11 листопада відкриті острови Монтсеррат, Антигуа і Невіс.
Третя подорож Колумба (1498–1500)
Колумб відновив свої привілеї, але не зміг повністю відновити

попередньої довіри до себе. Щоб організувати чергову, третю експедицію,
довелося чекати до 1498 року. На третю експедицію вдалося знайти небагато
коштів, і з Колумбом вирушило лише шість невеликих кораблів і близько 300
чоловік команди, причому в команду брали злочинцівз іспанських в'язниць.
30 травня 1498 флотилія вийшла з гирла річки Гвадалквівір. На цей раз

Колумб вирішив триматися ще південніше, вважаючи, що золото можна
знайти лише ближче до екватора. Від острова Ієрро (Канарські острови) три
кораблі пішли прямо доЕспаньоли, а три інших — до островів Зеленого
Мису, звідки взяли курс на південний захід, маючи намір триматися якомога
ближче до екватора. Кораблі спустилися до широти 9°30' східної широти і
далі рухались на захід.
Під час цієї експедиції вперше досягнуто материкової частини Америки. До

берега Колумб дістався південніше від гирла Оріноко. Рухаючись далі
на захід уздовж узбережжя, він відкрив острів Тринідад. Потім він звернув
на північний захід і вирушив на Еспаньйолу (Гаїті), де було закладене в той
час перше постійне іспанське поселення у Вест-Індії Санто-Домінґо.
Відносини в іспанській громаді в Санто-Домінґо були не дуже добрі.

Авторитарний Колумб розставляв всюди своїх людей, у тому числі свого
брата Бартоломе та сина Дієґо. 20 серпня Колумб прибув на Еспаньолу, яку
застав ужалюгідному стані. Колоністи підняли збройний заколот проти його
брата, який закінчився тим, що Колумб був змушений піти на введення
системи закріпачення індіанців за бунтівними колоністами (repartimiento),
кожному з яких було відведено велику ділянку землі.
В Іспанії прийшло розчарування у зв'язку з відсутністю основних

економічних успіхів і труднощами експедиції у відносинах з тубільцями.
Крім того, як і під час другої експедиції, повідомлення про проблеми дійшли
до корони. Іспанська королівська скарбниця майже не отримувала доходів
від своєї нової колонії, а в цей час португалець Васко да Ґама відкрив
морський шлях у справжню Індію (1498) і повернувся з вантажем прянощів,
довівши таким чином, що землі, відкриті Колумбом, зовсім не Індія, а сам
він — брехун.
У 1499 році монопольне право Колумба на відкриті нові землі було

скасовано. У 1500 році королівське подружжя направило на Еспаньолу свого
представника з необмеженими повноваженнями Франсіско Боваділья. Той
взяв у свої руки всю владу на острові, заарештував Христофора Колумба
разом з братами, закував їх у кайдани і відправив до Іспанії. Після прибуття,
однак, місцеві фінансисти змогли переконати королівську пару зняти
звинувачення з Колумба.
Четверта подорож Колумба (1502–1504)
Христофор Колумб все ж таки хотів знайти новий шлях від відкритих ним
земель уПівденну Азію, до джерела прянощів. Він був упевнений, що такий
шлях існує, так як спостерігав біля берегів Куби сильну морську течію,
щорухалась на захід черезКарибське море. Король зрештою дав Колумбу
дозвіл на нову експедицію.
9 травня 1502 флотилією, що складалась з чотирьох суден з екіпажем 150

чоловік, Колумб рушив на захід. Оскільки Васко да Ґама відкрив шлях
до Індії навколо африканського континенту, Колумбу необхідно терміново
довести, що шлях на західкоротший, зручніший і безпечніший. Колумб мав
намір знайти перехід у води, які б зрештою привели його до Індії. Він
сподівався знайти цей шлях на захід від Куби, куди і скерував свою
експедицію.
У четверту експедицію Колумб взяв із собою брата Бартоломе і 13-річного

сина Ернандо.
29 червня 1502 року, рятуючись від шторму, попросив у

намісника Еспаньоли Ніколаса Овандо дозволу сховатися в гавані Санто-
Домінґо, але йому було відмовлено. На щастя, кораблі Колумба впоралися з
бурею. У липні Колумб вирушив на захід уздовж
південного узбережжя Еспаньйоли іЯмайки. Він мав намір дійти на заході
до материка і відшукати протоку, рухаючись вздовж берега.
30 липня Колумб підійшов до північного берега землі, населеній

народом майя (Гондурас). Бартоломе висадився на материк і формально
вступив у володіння країною. У вересні відкрито Москітовий
берег (Нікарагуа) і «Золотий берег» (пізніше, Коста-Ріка, «Багатий берег»).
5 жовтня від індіанців країни Верагуа (Панама) Колумб дізнався, що до
Південного моря (Панамської затоки в Тихому океані) можна добратися
через вузьку, але гористу смужку суші (Панамський перешийок).
17 жовтня відкрито затоку Москітос. Місцеві жителі розповіли про
існування на півдні країни, населеної войовничими людьми, які їздять на
тваринах, носять панцирі, володіють мечами, луками і стрілами (очевидно,
що мова йшла про Перу — високорозвинену державу інків, жителі
якоївикористовували лам як в'ючних тварин). Експедиція зустрічає новий
1503 рік в бухті, яка через 400 років стане північним входом до Панамського
каналу. Від Тихого океану Колумба відділяє лише 65 км, але їх він так ніколи
і не подолає.
У січні 1503 року Колумб повертається в затоку Москітос. Він планує
створити тут колонію під командою свого брата Бартоломе, але
місцевііндіанці настільки войовничі, що він відмовляється від цього
наміру. 16 квітня Колумб виходить в море і відновлює пошуки протоки,
рухаючись насхід.
1 травня, досягнувши мису Тібурон у Дар'єнський затоці, Колумб дізнається

від індіанців, що в цьому районі вже два роки тому були європейці, а це
означає, що пошуки протоки можна припинити. Колумб повертає судна
на північ, до Ямайки. 25 червня Колумбу після довгих мандрів морем,
протягом яких він відкрив Кайманові острови, вдається вивести кораблі до
північного узбережжя Ямайки (200 км від Еспаньоли) і посадити їх на
мілину. Колумб спрямовує на Еспаньолу посланника Дієго Мендеса в
індіанській пірозі із проханням до намісника іспанської колонії прийти йому
на допомогу. Лише через рік на Ямайку прибуває корабель, споряджений за
кошти самого Колумба. Він забирає всіх вцілілих учасників експедиції.
29
червня Колумб полишає Ямайку. До Еспаньоли добираються півтора
місяці. 12 вересня брати Колумби покидають Еспаньолу і з великими
труднощами у листопаді 1504 року добираються до Кастилії.
Під час четвертої подорожі Колумб відкрив материк на південь від
Куби — берег Центральної Америки і довів, що Атлантичний океан відділяє
відПівденного моря, нездоланний бар'єр, про який він чув від індіанців.
Перша в історії навколосвітня подорож
Здійснити першу навколосвітню подорож довелося португальському

мореплавцю Фернану Магеллану (1480-1521).
В молоді роки він активно вивчав астрономію й навігаційну справу, брав

участь у морських битвах з арабами, маврами та індусами, за що одержав чин
морського капітана. Європейців в ті роки все ще дуже цікавили східні
прянощі. Тому Магеллан запропонував свої послуги королю Португалії в
пошуку західного шляху до легендарних Островів Прянощів (Молуккських
островів), який пролягав би навколо Америки. Проте португальський монарх
прогнав мореплавця й той був змушений переїхати до Іспанії. Там його план
сподобався королю й розпочалася підготовка до небезпечної мандрівка, яка
стала однією з найбільш важкий та жертовних в історії мореплавства.
20 вересня 1519 року п’ять невеликих кораблів з екіпажем у 319
чоловік відпливли з Іспанії та взяли курс на береги Південної Америки.
Атлантичний океан вдалося перетнути за два місяці. Далі розпочалися
пошуки проходу в сусідній океан, які тривали майже цілий рік. На трьох
кораблях розпочався заколот, який Магеллан жорстоко придушив: двох
ватажків було висаджено на безлюдний берег, інших страчено, сорок членів
команди були закуті у кайдани. Один з кораблів розбився об скелі, але екіпаж
вдалося врятувати. Нарешті, 21 жовтня 1520 року мандрівникам поталанило
знайти вузьку протоку, згодом названу Магеллановою, якою протягом місяця
вдалося пройти трьом кораблям, на яких лишилося 265 людей. Четвертий
корабель повернувся в Іспанію, де капітан дезертирів звинуватив Магеллана
у зраді королю. Долаючи протоку, мореплавці побачили великий острів, на
якому горіли багаття й Магеллан назвав його Вогняною Землею
На підставі розповіді учитель задає учням запитання.
1)Яке значення мали подорожі Х.Колумба та В. Да Гамии ?
2)Які труднощі пройшли мореплавці на шляху до своєї мети?
3) Як зустріли місцеві жителі Нового світу мореплавців ?
Учитель. Покажіть на карті шляхи експедицій Колумба ?
1)Метод «Чиста дошка»
Хто і коли відкрив Америку ?

Як булла завойована Америка?
2)Учні, використовуючи наведені положення, мають заповнити таблицю

«Причини й наслідки Великих географічних відкриттів».
А.Причини Б. Наслідки
1) Бажання європейців збагатитися на торгівлі з Індією.
2) Переміщення до Антверпена — центру світової торгівлі.
3) Потреба в золоті та сріблі — основних металах, з яких карбували гроші.
4) Надзвичайне зростання обсягів торгівлі.
5) Загарбання турками Константинополя.
6) Переміщення торгових шляхів із Середземного моря в Атлантичний

океан.
7) Початок колоніальних загарбань.
8) Збагачення власників майстерень і купців Європи.
9) Поява в Європі нових рослин, товарів, продуктів.
V.Підсумки уроку
Учитель пропонує підвести підсумки уроку одному з учнів( за бажанням);

доповнює , якщо це необхідно, його відповідь;
VІ. Оцінювання знань учнів
Учитель оцінює результати роботи учнів на уроці повідомляючи кожному

учню його оцінку
VIІ. Домашнє завдання

1) Опрацювати відповідний текст підручника.
2)Підготувати відповіді на запитання: ( письмово)
Які моральні якості повинні були виявити Мореправці і дослідники до

місцевих жителів Нового світу.
Які народи населяли Америку XV ст.
Урок 4
Розширення європейської цивілізації на Схід і Захід. Формування перших
колоніальних імперій. Зустріч цивілізацій
Мета: дослідити процес розширення європейської цивілізації на Схід і Захід;

простежити виникнення і утворення перших імперій - основоположниць
колоніальної політики Європи; показати, яким чином держави Європи
ставали великими колоніальними імперіями; виховання негативного
ставлення до колоніальної політики, до самого факту поневолення людини
людиною і нав’язування своїх релігійних і культурних поглядів.
Основні поняття та терміни: «колонія», «Конкістадори», «майа , ацтеки.

інки», «колоніальна імперія»; «зустріч цивілізацій» «міграції»;
1494 рік - Тордесильясський договір
Тип уроку: Комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація знань умінь і навичок учнів.
Фронтальне опитування.
1)Які причини Великих географічних відкриттів ?
2)Користуючись картою розкажіть про експедицію Васко да Гами?
3) Які були причини того що європейці змогли дістатися до Індії лише

наприкінці XV ст.?
4)Чому Колумб у пошуках шляхів в Індію направився на Захід? У чому суть

подвигу Колумба і його супутників?
5)Яке значення мала подорож Ф.Магелана ? Покажіть на карті шлях його
експедиції.
Перевірка домашнього завдання .
Вчитель аналізує письмові відповіді і проводить перевірку домашнього

завдання.
Бесіда за запитанням.
1)Дайте визначення «колонізація», «колонії»?
2)Коли Вами зустрілися вперше з цим поняттям?
Учитель
Значний поштовх розвиткові колоніалізму дали Великі географічні відкриття,

що визначили два головні напрямки європейських колоніальних загарбань:
через Атлантичний океан до Америки і навколо Африки через Індійський
океан в Азію. Піонерами ж колоніальних загарбань виступили не
найрозвиненіші в економічному відношенні, але з найбільшим досвідом
судноплавства й морської торгівлі країни - Португалія та Іспанія. За
посередництвом Папи римського Олександра VI у 1493 р. вони уклали,
очевидно, першу в історії угоду про територіальний поділ світу, уточнену 7
червня наступного року Тордесильясським договором.
Але інші європейські держави, передусім Англія і Франція, відкидали
ці зазіхання; англійці, наприклад, невдовзі проголосили принцип свободи
морів, що урівноважував усі християнські країни в їхніх правах на нові землі.
І португальська, й іспанська, а згодом голландська, британська, французька,
німецька та бельгійська колоніальні системи утверджувалися, зрештою,
насильницьким шляхом. На Сході та в Африці європейці зіткнулися з
різнимиза рівнем розвитку суспільствами - від примітивних, родоплемінних
до феодальних і так званих азійських. У військово-технічному відношенні ці
суспільства поступалися колонізаторам, перевага котрих зростала в міру
швидкого розвитку промисловості, науки й техніки в Європі.
Учитель пропонує учням ознайомитись з текстом підручника.
Конкістадори в Новому світі
За відкриттям Нового Світу почалась конкіста (від ісп. - завоювання) -

загарбницькі походи іспанців кінця XV—XVI ст. Золото та влада - тільки це
цікавило тих, хто ставав конкістадорами: вчорашніх воїнів, монахів,
розорених ідальго, жебраків, злочинців. Невеликі загони із 300-400 чоловік
вирушали проти союзів племен і цілих держав. їхньому успішному
просуванню сприяла не тільки наявність вогнепальної зброї, а й уміле
використання міжусобної боротьби в індіанському середовищі. У розправах з
підкореними народами завойовники не знали жалю.
У 1517—1518 рр. загони Ернана де Кордоби і Хуана Гріхальви,
шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Проте конкістадорів
чекала велика несподіванка. Замість примітивних хижих тубільців, що їх
вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові
міста, піраміди, кам'яні храми, вкриті дивовижними візерунками. Це була
цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки.
Індіанці майже не чинили опору, бо іспанці увижалися їм богами; їх жахали
вигляд вершників на конях, до того небачених, і гуркіт вогнепальної зброї. У
храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що золоті речі майя
отримують із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану.
На завоювання держави ацтеків рушив у 1519 р. загін іспанців на чолі з
Кортесом, що налічував 400 солдат-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13
гармат. Висадившись на берег, Кортес наказав спалити кораблі, пояснивши,
що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й
жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.
Одночасно з завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили до
Південної Америки, вздовж її Тихоокеанського узбережжя. Завойовників
приваблювали розповіді про казкові багатства країни Біру (або Перу). На цих
землях у той час існувала імперія інків.
Завоювання держави інків у 1532 р. здійснив конкістадор Франсиско

Пісарро з загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці.
Пісарро хитрощами захопив у полона “верховного інку” Атахуальпу,

знищивши при цьому три тисячі інків. Ришта індіанців, утративши вождя,
розбіглася. Коли Атахуальпа зрозумів, що іспанців найбільше цікавить
золото, він запропонував за свою свободу нечуваний викуп: наповнити
кімнату у 35 кв. м на висоту піднятої руки золотом, а дещо меншу кімнату —
наповнити сріблом двічі. Пісарро
згодився на це. Два місяці збирали інки
коштовності, щоб звільнити свого
правителя. За приблизними оцінками,
викуп становив 60 центнерів золота і 120
центнерів срібла. Проте це не врятувало
життя Атахуальпи — Пісарро наказав
його стратити.
Після смерті “верховного інки” загони іспанських завойовників
розсіялися по всій країні, грабуючи храми і палаци. Все награбоване золото
вони розплавляли, знищуючи унікальні витвори мистецтва інків.
Внаслідок завоювань у Південній Америці було встановлено владу
іспанських колонізаторів.
На відкриті землі Нового Світу ринули шукачі пригод і легкої поживи.
Завойовані землі вони перетворювали на колонії — території, економічно й
політично залежні від метрополії – країни, яка володіла колоніями.
Вогнем і мечем підкоряли вони нові землі. Жорстокість конкістадорів

викликала обурення навіть серед самих іспанців. Свідок цих подій
іспанський єпископ де лас Касас писав: “Коли іспанці здобували індіанські
поселення, жертвами їх люті ставали старі, діти і жінки... Вони заганяли
індіанців, як баранів, в огороджене місце і змагались один з одним, хто краще
розрубає індіанця навпіл з одного удару...”. Така “політика” іспанців щодо
індіанців призвела до катастрофічного зменшення місцевого населення. На
1630 р. у Центральній Америці зосталося лише 3% населення, яке жило там у
доколумбову еру.
У тих, кому пощастило врятуватися, іспанці відбирали землі, а самих
індіанців примушували працювати в копальнях, видобуваючи золото і срібло.
Індіанці невдовзі вмирали, вбивали себе і своїх близьких, щоб не бути
рабами. Католицькі священики силою навертали їх до християнства. Тих, хто
не бажав зректися віри своїх предків, катували, спалювали живцем.
Індіанці дедалі більше вимирали від непідсильної праці, голоду,
хвороб. Для того щоб замінити померлих на важких роботах, до Америки
почали завозити чорношкірих рабів з Африки. За одного чорношкірого раба
на невільницьких ринках Бразилії у XVI ст. платили у 15 разів більше, ніж за
раба-індіанця. Із тисяч рабів, яких захоплювали в Африці та везли на суднах
через океан, виживало не більше ніж половина, але й це забезпечувало
торговцям “живим товаром” нечуваний зиск. Работоргівля стала вигідною
справою й тривала в Америці до першої половини XIX ст.
Колоніальні імперії Сходу
З зовсім іншими умовами зустрілися португальці в Індії. Тут їм довелося

мати справу з народами давньої високої культури, які перебували на стадії
розвиненого феодалізму, прекрасно знайомими з вогнепальною
зброєю.Завоювати Індію, Індо-Китай, Індонезія, Китай і інші країни, що
входили в зону, «дісталася» Португалії по розділу з Іспанією, було
неможливо. Але португальці зуміли скористатися однією важливою
перевагою: вони володіли більш сильним флотом, ніж дрібні феодальні
володарі в Індії, Індонезії, Індо-Китаї. Піратськими методами захоплюючи,
грабуючи, винищуючи екіпажі кораблів мусульманських купців, які тримали
у своїх руках морську торгівлю Індії до приходу європейців, португальці
стають господарями Південних морів та Індійського океану. Досягнувши тут
панування, вони повністю захоплюють у свої руки морські комунікації на
Індійському океані і навколо Африки. Своє панування на Південних морях
португальці забезпечували мережею укріплених військово-морських баз в
найбільш важливих стратегічних пунктах. У 1510 р. був захоплений Гоа в
Індії, який став центром португальської колоніальної імперії на Сході, місцем
перебування віце короля. Потім були захоплені Діу, Даман і Бомбей (Індія),
Ормуз (Перська затока), Малакка (Малайський півострів), Макао (Китай),
китайський осчров Тайвань, Молуккські острови та ряд інших пунктів.
Спираючись на цю мережу фортець, португальці змусили дрібних
феодальних володарів віддавати їм у вигляді дані або за мінімальними
цінами всю здобич дорогоцінних прянощів.
Португальці захопили на Сході величезні багатства як шляхом
піратства на морях, так і шляхом пограбування міст і феодальних володарів
Південної Азії. Нарешті, величезні бариші вони отримували від торгівлі з
азіатськими і африканськими країнами. На вивезенні прянощів з країн Азії
вони витягували зазвичай 400 і більше відсотків прибутку Лісабон і Гоа
стали найбільшими ринками рабів. Індійці говорили про португальських
завойовників: «Щастя, що португальців так само мало, як тигрів і левів,
інакше вони винищили б весь рід людський».
Заповніть таблицю «Формування світового ринку».

Америка Африка Європа
Ввозили
Вивозили
2)Бесіда за запитаннями.
Хто брав участь у завоюванні відкритих європейцями територій?
Які народи населяли Північну Америку в XV ст..?
Як відбувалася експлуатація іспанцями населення своїх колоній в Америці?
Що таке «живий товар» ?
Як ви вважаєте, до чого призвело надходження величезної кількості золота

до Європи?
Чи сприяли географічні відкриття та колоніальні завоювання зростанню

виробництва товарів?
V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання
1.)Опрацювати відповідний текст підручника.
2.)Дати відповідь на запитання . « У чому полягає спільне і відмінне у діях

іспанців в Америці і португальців в Азії. Чим можна пояснити такі
відміності?
Розділ ІІ.
СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА СПОСІБ ЖИТТЯ

ЄВРОПЕЙЦІВ У РАННЬОМОДЕРНУ ДОБУ
Тема. Соціально – економічний вплив відкриття Нового Світу.
«Революція цін». Початок кризи аграрно – ремісничої цивілізації в
Західній та Центральній Європі.
Мета: показати, яким чином утворювалися колоніальні імперії;

сформувати уявлення про доколумбові цивілізації, показати наслідки
Великих географічних відкриттів для двох світів; сприяти усвідомленню про
неприйнятність поневолення людини людиною.
Основні поняття та терміни: «революція цін», «синтез», «колонія»,

«Конкіста», «конкістадори», «Латинська Америка».
• 1494 р. — Тордесильясський договір.
Обладнання:підручник, історичний атлас, історичні документи,

роздавальний матеріал, портрети конкістадорів.
Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстом

підручника і роботою в групах.
Додаткові джерела інформації:
• Хаггард Р. Р. Дочка Монтесуми.
Очікувані результати
Після уроку учні зможуть:
• порівнювати життя людей раннього Нового часу та народів

доколумбової Америки;
• аналізувати причини й наслідки Великих географічних відкриттів;
• розповідати про доколумбові цивілізації Америки;
• давати характеристику діяльності Е. Кортеса; Ф. Піссаро;

• працювати з документами, історичною картою;
• застосовувати та пояснювати терміни й поняття.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань
Тестові завдання
І. Обрати одну правильну відповідь.
1. Визначте подію, яка відбулася в 1492 р.
а) Перша кругосвітня подорож;
б) відкриття західного шляху в Індію;
в) відкриття Америки Колумбом;
г) завоювання Мексики й Перу.
2. Визначте дату підписання Тордесільясського договору.
а) 1494 р.;
б) 1498 р.;
в) 1519 р.;
г) 1524 р.
3. Визначте назву, яку одержали відкриті землі.
а) Старий Світ;
б) Новий Світ;
в) Західний Світ;
г) Східний Світ.
4. Визначте назву корабля Ф. Магеллана.
а) «Пінта»;
б) «Нінья»;
в) «Вікторія»;
г) «Санта Марія».
5. Визначте назву колонії, яка була створена на місці імперії Великого Інки.
а) Мексика;
б) Перу;
в) Бразилія;
г) Нова Гранада.
6. Визначте поняття, яке відповідає визначенню: завойовники нових земель

для іспанської корони.
а) Конкістадори;
б) пірати;
в) місіонери;
г) капери.
Відповіді: 1 в; 2 а;3 б; 4 в; 5 б; 6 а.
ІІ. Установіть хронологічну послідовність.
а) Початок завоювання Мексики й Перу;
б) закінчення навколосвітньої подорожі Магеллана;
в) відкриття морського шляху в Індію.

Відповідь: в — а — б.
ІІІ. Оберіть правильні варіанти відповідей. (Три правильних варіанти)
1. Визначте території індіанських племен, які були завойовані Іспанією.
а) Апачі;
б) сіу;
в) ацтеки;
г) інки.
2. Визначте товари, які вивозилися до Європи з відкритих земель.
а) Золото;
б) кава;
в) залізні вироби;
г) бавовна.
Відповіді: 1 а, в, г; 2 а, б, г.
ІV. Установіть відповідність між термінами і поняттями.
а) Кортес; 1) італійський мандрівник, який відкрив новий материк;
б) Піссаро; 2) мандрівник, який відкрив морський шлях до Індії;
в) В. да Гама 3) завойовник, який підкорив державу інків;
4) завойовник, який підкорив імперію ацтеків
Відповідь: а — 4; б — 3; в — 2.
V. Завдання відкритої форми з короткою відповіддю.

1. Запишіть назву класу кораблів Х. Колумба.
Відповідь: каравела.
2. Запишіть ім’я імператора ацтеків.
Відповідь: Монтесума.
Уч и т е л ь. Епоха Великих географічних відкриттів почалася з відкриття

Америки Христофором Колумбом.
У 1992 р. у світі відзначалося 500-річчя цієї події. Було видано чимало книг,
друкувалися наукові статті, проводилися численні конференції. Деякі учені
запропонували замінити звичне визначення «відкриття Америки», оскільки
воно відповідає тільки поглядам європейців, більш точним поняттям
«зустріч двох світів» (наголошуючи на тому, що в індіанців існував свій світ
до зустрічі з європейцями). Проте частина дослідників вважають, що
корінним американцям ця зустріч була зовсім не потрібна і нав’язана
всупереч їхнього бажання. У процесі уроку поміркуйте над цією проблемою.
ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу
Завоювання Нового світу
1. Дайте визначення поняттям «колонізація», «колонія».
2. Коли і де ми вперше зустрічалися з цим поняттям?

3. Як ви вважаєте, чи відрізняються один від одного Велика грецька
колонізація і колонізація Нового часу? Назвіть основні відмінності.
Учитель пропонує учням за допомогою карти атласа «Великі географічні

відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання» дати
відповіді на запитання.
1. Назвіть держави, які брали участь у загарбанні колоній.
2. Назвіть державу, яка захопила найбільші колонії.
3. Назвіть індіанські племена, які були завойовані іспанцями.
4. Із кого складалися загони, що захоплювали колоній?
Уч и т е л ь. Територіальні захоплення Іспанії та Португалії перетворили ці

дві країни на провідні колоніальні імперії. Ще у 1494 р. вони уклали
Тордесильясський договірпро розподіл світу.
Папа римський особисто затвердив на карті лінію розділу, що пролягала з

півночі на південь через Атлантичний океан. Португальський король був
проголошений повелителем усіх земель, що будуть відкриті на схід від
цієї лінії, іспанський — на захід. Проте всі прагнули обійти цей договір і
захопити якомога більше земель.
До моменту появи європейців в Америці тут проживало близько 50 млн

чол. Найбільш густонаселеними територіями були імперія ацтеків і
держава інків.
Робота з історичними текстами
Учитель пропонує учням познайомитись з текстом історичних джерел і дати

відповіді на запитання.
Текст 1. Нотатки зі щоденника Христофора Колумба від 12 жовтня
1492 р. про першу зустріч із індіанцями
«...Я усвідомлював, що краще навернути їх на нашу віру любов’ю, а не

силою. Я дав їм червоні ковпаки й скляне намисто та багато інших
малоцінних предметів, які зробили їм велику втіху. І вони так добре
поставилися до нас, що це здавалося дивом. Вони вплав переправлялися до
човнів, де ми перебували, приносили нам папуг та бавовняну пряжу в мотках,
дротики і багато інших речей...
Але мені здавалося, що ці люди бідні та мають потребу в усьому. Всі вони
ходять у чому мати народила... Вони не знають залізної зброї: коли я
показував їм шпаги, вони хапалися за леза та через незнання обрізали собі
пальці...
Вони повинні бути гарними і розумними та тямущими слугами — я

помітив, що вони дуже швидко навчилися повторювати те, що їм говорилося,
і я думаю, що вони легко стануть християнами...» (Данилов Д. Д.,
Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная история
Нового времени. Конец XV–XVIII век. (зарубежные страны) — М.:
Баласс, 2002. — С. 50).
Текст 2. Один із конкістадорів про індіанців
«Більша частина землі заселена та беззаконно узурпована дикими

тваринами та нерозумними істотами або грубими дикунами, які через своє
безбожне неуцтво та богохульне ідолопоклонство гірші за диких звірів...»
(Данилов Д. Д., Кузнецова С. С., Репников А. В., Рогожкин В. А. Всемирная
история Нового времени. Конец XV–XVIII век (зарубежные страны). —
М.: Баласс, 2002. — С. 50).
1. Як Колумб характеризує індіанців?
2. Як Колумб обґрунтовує право європейців на чужі землі?

3. Як конкістадори обґрунтовували право європейців на чужі землі?
4. Що, на думку конкістадорів, несли європейці Новому Світу?
Конкістадори у Новому світі
Уч и т е л ь. Захоплювати нові території були готові сотні дворян, які

залишилися без діла після завершення Реконкісти. Дізнавшись про казкову
країну Ельдорадо, де населення начебто купається у золоті, вони були готові
їхати на нову війну — Конкісту. Тому їх почали називати
конкістадорами.
Робота в групах
Учитель ділить клас на групи й пропонує на основі матеріалів підручника та

історичних текстів підготувати презентації:
• 1-я група — Конкістадор Ернан Кортес.
• 2-а група — Завойовник інків — Франсіско Піссаро.
(Орієнтовний план характеристики історичного діяча див. в уроці 2.)
Текст 3. Ернан Кортес
«Ернан Кортес народився у бідній дворянській родині. Замолоду він учився

у знаменитому іспанському університеті міста Саламанка, але університет
довелося залишити. Кортес виїхав у Новий Світ.Опинившись на Кубі, Кортес
одержав місце секретаря намісника острова. Але молодий, честолюбний
іспанець мріяв збагатіти. Кортес самовільно, із загоном у чотириста чоловік
залишив Кубу.
Він вирушив до Центральної Америки. Коли Кортес висадився зі своїм

загоном на узбережжі Мексики, величезну допомогу надала його кохана
Марина. Завдяки їй Кортес зміг вести переговори з місцевими племенами, і
деякі з них перейшли на його бік. Через це його загін збільшився майже
вдвічі. Індіанці племен, що підкорялися ацтекам, вважали Кортеса білим
богом, який прийшов, щоб звільнити їх.
Верховний правитель ацтеків Монтесума, довідавшись про прибуття

Кортеса, відправив до нього послів. Вони піднесли іспанцям золоті
прикраси. Монтесума обіцяв дати ще золота, але вимагав, щоб Кортес
залишив його країну.
Кортес наказав відправити подарунки в Іспанію, королю та імператору Карлу

V, а кораблі, на яких іспанці прибули до Мексики, знищити. Тепер Кортесу
та його воїнам лишалася тільки два виходи — або загинути, або завоювати
Мексику.
Коли загін Кортеса, посилений воїнами-індіанцями з різних племен,

підійшов до столиці, Монтесума не наважився вступити з ним у бій. Він
дозволив іспанцям увійти в місто і розташуватися майже поруч зі своїм
палацом. Кортес скористався цим. Під час одного з відвідувань палацу він
захопив Монтесуму в полон та примусив його визнати владу іспанського
короля. Всі скарби палацу дісталися іспанцям. Монтесума був змушений
правити країною так, як цього вимагав Кортес. Місцева знать і жерці
зрозуміли це та повстали. Кортес опинився в оточенні на острові в палаці
Монтесуми разом із золотом, яке йому вдалося зібрати та захопити.
Однієї ночі іспанці прорвалися через багатотисячну армію ацтеків
і, втративши все награбоване та свою артилерію, відійшли до

узбережжя. Тих, хто потрапив у полон, ацтеки принесли в жертву богам.
Але Кортес повернувся з новим військом і незабаром остаточно завоював

Мексику»
(Всемирная история в лицах. Новое время. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. —

С. 28–32).
Текст 4. Франціско Пісарро
«Інший легендарний завойовник нових земель — Пісарро, на відміну від

Кортеса, не вчився в університеті та не був дворянином. Все життя він
залишався неписьменним; з дитинства пас худобу, потім завербувався
солдатом й потрапив у Новий Світ. Двадцять років він провів з такими
ж, як і він сам, шукачами удачі та зрештою зробився ватажком невеликого
загону, який нагадував зграю розбійників. Пісарро разом зі своїми
супутниками шукав легендарну країну золота — Ельдорадо. «Ельдорадо»
з іспанської — «золота країна».
У пошуках Ельдорадо Пісарро зі своїм соратником Дієго де Альмагро

потрапив у країну інків — Перу.
Інки — невелике індійське плем’я, яке створило в доколумбовій

Південній Америці велику державу, що за рівнем розвитку наближалося до
держави ацтеків. Назву Перу йому дали іспанці.
Коли Пісарро зрозумів, що він знайшов багату країну, яку можна завоювати,
як зовсім нещодавно Кортес завоював Мексику, він завбачливо вирушив до
Іспанії та доповів про це Карлу V. Король призначив Пісарро губернатором
всіх земель, які він зможе приєднати до іспанських володінь. Повернувшись
до Перу, Пісарро дізнався, що в країні триває міжусобна війна двох братів,
спадкоємців престолу — старшого Гуаскара та молодшого Атагуальпи.
Перемогу в цій боротьбі одержав Атагуальпа. Він і став верховним
правителем. Іспанці запросили Атагуальпу до себе в гості для переговорів і
захопили його в полон. Верховний правитель інків вважався головним
богом. Кожне його слово було законом. Захопивши такого бранця, Пісарро
заволодів всією країною.
Він зажадав від Атагуальпи величезний викуп — заповнити золотом

величезну кімнату. Піддані Атагуальпи зібрали золото. Тоді Пісарро
зв’язався з пе-реможеним суперником Атагуальпи — Гуаскаром, який
перебував у в’язниці. Атагуальпа довідався про це й, побоюючись, що його
позбавлять трону, віддав наказ убити Гуаскара.
Пісарро звинуватив Атагуальпу в убивстві та організував над ним суд
за іспанськими законами. Суд визнав Атагуальпу винним у незаконному
захопленні влади і засудив до страти. Тепер Перу повністю належало
іспанцям.
Через деякий час інки повстали проти завойовників, але іспанцям
удалося придушити повстання.
Завоювання Перу скінчилось війною Пісарро та його головного
помічника Альмагро. Першому на той час уже минуло шістдесят років, а
другому — сімдесят. Пісарро переміг у цій боротьбі і стратив свого
друга Альмагро. Через три роки прихильники сина Альмагро зарізали
Пісарро в губернаторському палаці під час вечері прямо за обіднім сто-
лом» (Всемирная история в лицах. Новое время. — М.: ОЛМА-ПРЕСС,

1999. — С. 32–35).
Презентація відповідей учнів.
Значення великих географічних відкриттів
1. Як вплинули на розвиток торгівлі між країнами Великі географічні

відкриття?
2. Якими були наслідки Великих географічних відкриттів для підкорених

народів?
3. Як ви вважаєте, до чого призвело надходження величезної кількості

золота до Європи?
4. Чи сприяли географічні відкриття та колоніальні завоювання зростанню

виробництва товарів?
Робота з поняттями
Учитель пропонує записати у зошит визначення понять «революція цін»,

«факторія».
Революція цін — подорожчання усіх товарів, оскільки їхня вартість

почала виражатися у більшій кількості золота і срібла.
Факторія — торговельне поселення, засноване за межами метрополії.
V. Закріплення знань учнів
1. Заповніть таблицю «Наслідки Великих географічних відкриттів».
Торгівля
Промислове
виробництво
Наукові знання
Які культури
європейці привезли з
Америки?
2. Заповніть таблицю «Формування світового ринку».
Америка Африка Європа
Ввозили
Вивозили
VІ. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф.
2. Намалювати представників індійських народів.
3. Виготовити макети індійського озброєння.
4. Підготувати презентацію «Нова їжа з Америки».
5. За допомогою карти атласа «Великі географічні відкриття в XV —

середині XVII ст. та колоніальні загарбання» та географічного атласа
заповнити таблицю «Сучасні держави на території колишніх колоній».
Колонія Назва сучасної Столиця
держави
Тема. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Торгівельний

капітал.
Мета: розкрити учням ознаки нового суспільства та абсолютної монархії,

дати уявлення про формування нових прошарків суспільства та нові
капіталістичні підприємства;
охарактеризувати новий спосіб господарювання.основні поняття та терміни:

«біржа», «акції», «капітал», «мануфактура», «нове дворянство», «фермери»,
«абсолютизм», «буржуазія», «наймані робітники», «меркантилізм».
Обладнання:підручник, історичний атлас, історичні документи,
Роздавальний матеріал, ілюстрації епохи.
Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстом

підручника і роботою у групах.
• порівнювати станово-представницьку та абсолютну монархії;
• порівнювати цехове та мануфактурне виробництво;
• порівнювати соціальну роль різних верств населення;
• називати нові прошарки суспільства;
• називати причини зміни ролі католицької церкви.
ХІД УРОКУ
ІІ Актуалізація опорних знань
1. Назвіть території, на які поширювався вплив Іспанії згідно з

Тордесільясським договором.
2. Назвіть території, на які поширювався вплив Португалії згідно з

Тордесільясським договором.
3. Назвіть експедиції, здійснені з метою завоювання нових земель.
4. Розкажіть про підкорення імперії ацтеків.
5. Розкажіть про підкорення держави інків.

6. У чому виявився взаємовплив європейської та індіанської цивілізацій?
Робота за картками
Картка № 1
1. Дайте визначення поняттям:
а) революція цін;
б) Конкіста.
2. Встановіть хронологічну послідовність.
а) Завоювання імперії ацтеків;
б) відкриття морського шляху в Індію;
в) завоювання імперії Великого Інки;
г) відкриття Нового Світу;
д) перша навколосвітня подорож.
Відповідь: г — б — а — д — в.
Картка № 2
а) конкістадори;
б) факторія.
2. Встановіть хронологічну послідовність.
а) Експедиція Ф. Магеллана;
б) експедиція Ф. Пісарро;
в) експедиція Е. Кортеса;
г) експедиція Х. Колумба;
д) експедиція В. да Гами.
Відповідь: г — д — в — а — б.
Картка № 3
а) колоніальна імперія;
б) мануфактура.
2. Співвіднесіть дати та події.
а) 1498 р.; 1) Перша кругосвітня подорож Ф. Магеллана
б) 1487 р.; 2) відкриття Х. Колумбом Нового Світу
в) 1519–1522 рр. 3) відкриття морського шляху в Азію Васко да

Гамою
4) подорож Бартоломеу Діаша
Відповідь: а — 3; б — 4; в — 1.
ІІІ Мотивація навчальної діяльності
В епоху Нового часу відбуваються значні зміни у житті людей. Змінюється

все: уявлення про навколишній світ, влада, спосіб життя, місце перебування.
Традиційні феодальні стосунки поступаються місцем новим —
капіталістичним.
Європа у Новий час
Робота з історичними текстами
Прочитайте тексти і виконайте завдання.

Текст 1
У цей час в Європі збільшується кількість населення. За загальними

підрахунками, європейське населення складало в 1500 р. — 80–100, а в
1600 р. — 100–180 млн чол. Збільшення чисельності європейців та
підвищення народжуваності триває до початку Тридцятилітньої війни.
Величезна кількість населення змінює своє місце проживання.
Новий час — час воєн, тому чоловіків було менше за жінок. Тривалість
життя становила трохи більше тридцяти років (Дрібниця В. О.,
Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI — к. XVIII ст. — К.,
1995. — С. 5).
Текст 2
Густина населення в розвинених країнах Європи досягала 30–35 чоловік на 1

кв. км. У Голландії в 1514 р. до 50 % жителів мешкали у містах. Населення
Європи в 1450 р. становило 55 млн, а у 1618 р. — до 100 млн чол. з річним
приростом до 6,2 %. Орної землі не вистачало, і люди шукали притулку в
містах.
У XVI ст. налічувалося понад 100 основних галузей ремесла, в XVIII ст.
— до 250 (Удальцова З. В., Карпов С. П. История средних веков. — Т. 2 —
С. 13).
1. Як ви вважаєте, чому в Новий час збільшується кількість населення в

Європі?
2. Які фактори впливали на тривалість життя в період Середньовіччя?
3. Чому в Новий час переважає міське населення?
4. Заповніть пропуски в тексті.
У середині XV ст. у Європі проживало __ чоловік. В XVII ст. — майже __.

Королівська влада
Розповідь учителя у поєднанні з реконструкцією засвоєних знань
Уч и т е л ь. У Новий час змінюється характер королівської влади. У цей

час відбувається перехід від станово-представницької до абсолютної
монархії.
Робота з персоналіями
Учитель пропонує учням ознайомитися з висловлюваннями європейських

монархів і зробити висновок промонархічну форму правління.
«Держава — це я». (Людовік XIV — король Франції к. XVII ст.)
2. «Прав у підданих немає, є лише самі обов’язки». (Людовік XIV — король

Франції к. XVII ст.)
3. «У моїй особі Бог послав вам благословення. Я чоловік, а весь острів —

моя законна дружина. Я голова, а острів — моє тіло; я пастир, а острів — моя
отара... Міркувати про те, що Бог може та чого не може, є богохульством.
Міркувати про те, що государ може та чого
не може, є бунт. Я не дозволю розмірковувати про мою владу... Монархічний

порядок є найвищий на землі порядок. Монархи — Божі намісники».
(Яків I — король Англії XVII ст.)
4. «Лише в одній моїй особі перебуває королівська влада. Увесь

громадський порядок у повному його обсязі походить від мене, інтереси та
права нації — всі тут, у моїй руці».
(Людовік XV — спадкоємець короля Людовіка XIV)
Підбиваючи підсумок, учитель говорить про те, що у Новий час

формується така форма правління, як абсолютна монархія. Влада короля
досягає своєї найвищої могутності та блиску. Король міг призначати та
збирати будь-які податки. Він видавав і скасовував будь-які закони,
оголошував війну та укладав мир, вирішував судові справи. Станово-
представницькі органи припинили свою діяльність.
Зміни у складі суспільства
Уч и т е л ь. У Новий час традиційний розподіл суспільства зазнає змін.
Учитель пропонує пригадати учням визначення поняття «стан» і назвати

основні стани феодального суспільства. (Терміни рекомендуєтьсязаписати у
зошит.)
Стан — це група людей, визнана державою, що має свої права,

обов’язки, привілеї та звичаї, закріплені у традиціях або законі, які
передаються спадково.
Уч и т е л ь. Кожна людина належала до будь-якого стану — служителі

церкви, дворяни, городяни, селяни і т. ін.
Служителі церквивідчайдушно прагнули зберегти своє виняткове

становище в суспільстві. Великі географічні відкриття, розвиток науки і
прагнення людей до заняття підприємництвом суттєво вплинули на місце
церкви в суспільстві. Починається боротьба за зміни у католицькій церкві —
Реформація.
Реформація — суспільно-політичний рух, що мав антифеодальний

характер і перетворився на релігійну боротьбу з римсько-католицькою
церквою і владою пап.
Дворяни активно включалися у підприємницьку діяльність. Вони ставали

співвласниками торгових компаній, створювали мануфактуру, широко
користувалися у своїх маєтках найманою працею. Проте
селяни, як і раніше, становили основну масу населення. Кількість городян
зростала, але повільно. Це було пов’язано з відсталими методами ведення
сільського господарства. Праця 8–9-ти селян йшла на те, аби прогодувати
одного городянина. До початку Нового часу становище селян змінюється —
вони отримують особисту свободу. Проте свобода не гарантувала ситого
життя. Селянин Нового часу вільний, але земля, як і раніше, належить
сеньйору, держава бере з нього податки, церква — десятину, сеньйор
вимагає виконання повинностей. Життя селянина було дуже нелегким.
Свобода означала тільки одне — можливість продати свою земельну ділянку
та йти світ за очі. Селянин міг піти у місто і стати найманим робітником, а
міг, якщо пощастить, перетворитися на фермера. Городяни, залежно від
можливостей і здібностей, могли займатися будь-якою справою: бути
рознощиками, крамарями, прислугою, купцями, прикажчиками, банкірами,
жебраками.
Свої бідняки були в кожному місті.
Вважалося, що бідна людина має витрачати на харчі не більше половини

денного заробітку. Якщо про такого бідняка піклувалося місто, то йомунавіть
дозволялося просити милостиню біля церков та у багатих кварталах після
служби, на ринках. Але якщо збіднілій людині місто відмовляло у допомозі,
попереду був один шлях: жебрацтво і бродяжництво. Проти бродяжництва
приймалися спеціальні закони. В Англії такі закони отримали назву
«кривавих». Бродяг і жебраків саджали до в’язниці, до виправних будинків,
навіть страчували, але їхня кількість не зменшувалася.
Робота з історичним текстом
Учитель пропонує учням прочитати текст і відповісти на питання.
Текст 3
«Фуггер дістав з-під стола залізну скриньку, розкрив її: заблищали перлини,
як згустки місячного сяйва, зазеленіли смарагди, фіалкові сапфіри,
діаманти, холодні як крижинки... Фуггер занурив руку в скриньку, затис
у кулаці жменю коштовностей і підійшов до палаючого комину. Патрицій
сів у крісло перед комином, розтиснув пальці та довго милувався грою
каменів. Потім він дбайливо опустив у скриньку коштовності й замкнув її.
<...>...Гримаса, схожа на посмішку, спотворила обличчя Фуггера.
— За борговими зобов’язаннями усі сплатили?
Несподіване запитання не захопило зненацька Конрада Майєра.
— Усі, крім його світлості архієпископа Майнцького. Його світлість просить

зачекати півроку. Його святість передала його світлості частину доходів від
індульгенцій.
— Напиши цій світлості: гроші або надійне забезпечення. Митниця, вайда,

податки, переправи. Старий я став, Конраде! Чуєш! — Він підхопився: —
Проте ні! Не старий Фуггер!
Майєр притиснувся до комину.
— Патрицій! Щось трапилось зі славним Аугсбургом. Купці та ремісники

потяглися до нас за грошима, немов на цвинтар у духів день. Усі вони
тлумачать про єврейський караван.
— Не дам грошей.
Конрад Майєр вирішив піти. Він не упізнавав сьогодні патриція.
— Пишуть, у швацьких копальнях знайшли нову срібну жилу.
— У моїх? — пошепки запитав Фуггер.
— У тих, які заклав в нас князь Іоанн.
Ще тихіше зазвучав голос Фуггера:
— Купи всю землю. Навколо, на тисячу моргенів, жили. Зменши видобуток.

Знеціни копальні — і викупи! — закінчив він крикливо» (Художественно-
историческая хрестоматия. Средние века. — М., 1977. — С. 180).
1. Визначте характер занять Фуггера.
2. Визначте рівень статку Фуггера. Свою відповідь аргументуйте.
3. Якими шляхами Фуггер отримав свій капітал?
Економічні зміни
Самостійна робота
Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручника про

мануфактурне виробництво й заповнити порівняльну таблицю «Виробництво
у період Середніх віків та в Новий час».
Питання для порівняння Цехове виробництво Мануфактура
Кому належать підприємство,

знаряддя праці, вироблений продукт
Розміри підприємства
Кількість працівників, рівень

знарядь праці
Чи є поділ праці
Творче завдання
З числа наведених ознак позначте ті, що характеризують капіталістичне

виробництво, та дайте відповідь на запитання.
1. Земля обробляється родиною фермера та найманими

сільськогосподарськими робітниками.
2. Розвивається мануфактурне виробництво та торгівля.

3. Селяни становлять більшість населення та є залежними від феодалів-
землевласників.
4. На підприємствах використовується праця найманих робітників.
5. У промисловому виробництві переважають цехи, які володіють

виключним правом на виробництво того чи іншого виробу.
6. Виробляються товари, призначені для продажу, а не для власного

споживання.
7. Значна частина землі належить дворянству та церкві.
8. Сільське господарство є головною галуззю економіки.
9. Обмін і переказ грошей, надання позик здійснюється банками.
10. Товарно-грошові відносини поширюються на всі сфери економіки.
Запитання
1. Яка ознака, з числа обраних вами, на вашу думку, є головною? Свою

точку зору обґрунтуйте.
2. Що було необхідне для того, щоб організувати мануфактуру?
3. Хто працював на мануфактурі?
4. Назвіть галузі господарства, де, на вашу думку, могла з’явитися

мануфактура.
Підбиваючи підсумок, учитель говорить про поширння мануфактурного

виробництва.
Уч и т е л ь. Мануфактуравиникла в Європі у XIV–XVI ст. у містах -

республіках Італії, а потім у Нідерландах, Англії, Франції та інших
країнах. У Флоренції це Були вовноткацькі та сукноробні майстерні, у
Венеції та Генуї — суднобудівельні, в Тоскані й Ломбардії — гірничодобувні
мідні та срібні рудники. В Англії мануфактура виготовляла шерстяні
тканини, взуття, металеві вироби (голки, ножі, замки, проволоку). Великі
мануфактури існували у суднобудуванні, згодом вони виниклиу
гірничодобувній промисловості (видобуток кам’яного вугілля, залізняку,
олова, свинцю) і металургії. Значна частина виробів продавалася на експорт.
Нові люди
Учитель пропонує учням прочитати історичний текст і відповісти на

запитання.
Текст 4
Сам факт поширення «технічної літератури» зумовив появу технічної

інтеліґенції. Одним з таких інтеліґентів і був Георгій Агрікола.
Спочатку він — лікар і міський аптекар з Хемніца, який цікавився античними

мірами ваги, щоб краще розуміти рецептуру, яку брав з давніх
фоліантів. Потім — засновник метрології як гуманістичної науки й
організатор гірничої справи. Недаремно Агрікола дав ідеальний портрет
«металікуса» — людини, яка поєднує високу вченість з інженерним
мистецтвом. «Металікус» повинен знати геологію і геометрію; знати
архітектуру, щоб робити розрахунки, пояснювати іншим, як будувати
споруди, пов’язані з гірничими справами, і фундаменти для різного
устаткування. Він повинен уміти малювати, щоб зображувати зразки
машин.
Саме з XVII ст. таких людей, які володіли знаннями з гірничої справи,
стали називати «архітектор й інженер». Термін «інженер», з’явившись в
Італії, поширився у Нідерландах, а звідти — у Центральній Європі
(Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI — к.
XVIII ст. — К., 1995. — С. 22–23).
1. Що зумовило появу спеціальної літератури?
2. Про появу якого стану людей йдеться у тексті?
3. Чим займався Георгій Агрікола?
4. Що означав термін «інженер»?
Капиталістичне господарство
Учитель пропонує учням прочитати історичний текст і відповісти на

запитання.
Текст 5
«Виноградники району Бордо і Бургундії розвинулися... у досить великі

підприємства... Результатом став розподіл задач і ролей, формування
капіталістичного ланцюжка господарювання, дуже ясно виражений у Бордо:
керівник... керував усім підприємством, ділова людина керувала сферою
виноградарства; їй допомагали головний службовець..., якийвідповідав за
оранку, і головний виноградар..., який займався виноградниками й
виготовленням вина і мав під керівництвом кваліфікованих робітників»
(Бродель Ф. Игры обмена. — М.: Прогресс, 1988. — С. 257).
1. Назвіть нові ознаки, притаманні цьому підприємству.
2. Якою, на ваш розсуд, була головна мета цього підприємства?
1. Співвіднесіть терміни та визначення.
а) Банк 1) капіталістичне підприємство, головною ознакою якого

є поділ праці на основі ручної ремісничої техніки
б) Біржа 2) установа, яка зберігає кошти вкладників, надає кредити

та є посередником у платежах і грошових розрахунках
клієнтів
в)Мануфактур 3) форма ринку, яка характеризується вільною торгівлею

а товарами, цінними паперами та ін.
г) Фабрика 4) політика держави, спрямована на створення державою

сприятливих умов для своєї торгівлі
5) капіталістичне підприємство нового типу, яке базується

назастосуванні машин, форма великого виробництва
2. Співвіднесіть терміни та визначення.
а) Стан 1) форма правління, за якої верховна влада належить

одноосібному спадкоємному правителеві
б) Монархія 2) система керування людьми, які проживають на

одній території
в) Станово- 3) суспільні групи людей, які мають різні права та

представни- обов’язки
цька монархія
г) Республіка 4) форма правління, за якої монархія спирається
на органи станового представництва дворян,
духівництва, городян
5) форма правління, за якої обираються голова
держави та парламент
Відповідь: 1 а — 2, б — 3, в — 1, г — 5; 2 а — 3, б — 1, в — 4, г — 5.

1. Прочитати відповідний параграф.2. Підготувати повідомлення про
повсякденне життя європейців у Новий час.
Розділ ІІІ.
НОВІ ІДЕЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ

Тема. Криза релігійної свідомості, поширення ідей гуманізму. Ренесанс і
барокко: зміна погляду на людину і світ. .
Мета: розкрити особливості кризи релігійної свідомості та значення епохи
Ренесансу для всесвітньої історії та культури, її зв'язок з античністю,
показати роль гуманістичних ідеалів у житті людини; розширити світогляд
учнів, їх знання викликати інтерес до культури епохи Ренесансу; виховувати
любов і повагу до культурних надбань людства.
Основні поняття та терміни: «Ренесанс», «Барокко», «гуманізм»,
«людина», «особистість», «утопічні твори».
Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, роздавальний
матеріал, портрети митців Відродження..
Після цього уроку учні зможуть: продемонструвати свої знання з теми
«Культура Західної Європи XVІ — першої половини XVII ст.»; оцінити
рівень власних навчальних досягнень з теми; набути навичок роботи над
завданнями різного рівня складності; пояснювати поняття: «Ренесанс»,
«антична культура», «гуманізм», «людина», «особистість», «утопічні твори»;
висловлювати судження щодо творчості митців.
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
Мозковий штурм (завдання на картках)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Відродження (ХІV-ХVІст.) (з французької - «ренесанс») — епоха в історії
культури та мистецтва, яку з повним правом можна назвати найбільш
визначним і яскравим етапом в контексті усієї еволюції людства. У галузі
мистецтва Ренесанс виплекав таких видатних митців, як Леонардо да Вінчі,
Тиціан, Мікеланджело Буонаротті, Рафаель Санті, Альбрехт Дюрер та інших,
їхні неперевершені твори й досі зберігають своє всесвітнє значення.
Відродження як культурний рух розгорнулося у межах XIV- початку XVII ст.
й охопило Італію, Іспанію, Францію, Німеччину, Англію, Нідерланди,
Польщу, Чехію і т.д. Головна особливість Відродження — цілісність і
різнобічність у розумінні людини, життя та культури. Різкий зріст авторитету
мистецтва не призвів до протиставлення науці і ремеслу, а усвідомлювався як
рівноправність та рівноцінність різних форм людської діяльності. У цей
період високого рівня досягли прикладне мистецтво та архітектура, що
поєднали художню творчість з конструюванням та ремеслом. Мистецтво
Відродження мало демократичний і реалістичний характер, в його центрі
стоїть людина і природа. Краса, гармонія, витонченість розглядаються як
властивості дійсного світу.
Ідейною основою ренесансної культури був гуманізм, світсько-
раціоналістичний за своєю головною спрямованістю, світогляд. Він лише
частково відображав інтереси і настрої соціальної верхівки, будучи
світоглядом демократичним, бо звільнював свідомість людини від класових,
церковно-схоластичних кайданів, сприяв активному життю. Гуманізм варто
розглядати як головний ідейний зміст культури Відродження. Об'єднують
культуру різних європейських народів саме ідеї гуманізму. Еволюція
всередині самого Відродження пов'язана з тим, що принципи та ідеї, висунуті
ранніми гуманістами, розвиваються, перевіряються і доповнюються в зріле
Відродження та спростовуються в пізній період, який характеризується
появою трагічного світовідчуття та скептицизму.
Гуманістичний світогляд став одним із найбільш прогресивних завоювань
епохи Відродження, що спричинив сильний вплив на весь наступний
розвиток європейської культури. Отже. Як як Ви вже здогадалися иова на
сьогоднішньому уроці йтиме про епоху Ренесансу, ідеї гуманізму та
культурний стиль барокко.
ІІІ. Опрацювання нового навчального матеріалу
Клас об'єднаний у 4 групи і є одна група асистентів учителя (2 учні).
На дошці написані слова французького філософа Сартра. Я буду відкривати
висловлювання по частинах, і ми зможемо дізнатися, що казав Сартр про
культуру.
Культура — справа рук людини, у ній вона шукає своє відображення, у ній
пізнає себе.
Сортр
1-ша вправа. «Чиста дошка»
На дошці написані терміни, слова, назви, імена, які відносяться до теми, що
вивчають.
Наприклад: Ренесанс, Давня Греція, Давній Рим, людина, особистість, Італія,
антична культура, гуманізм, утопічні твори.
Завдання Пояснити, як стосуються зазначені слова до вивченої теми.
Після того як учні пояснять слово, його витирають з дошки. У результаті
виконання завдання дошка повинна залишитися чистою. Вчитель питає того,
хто виявляє бажання відповідати. Кожну правильну відповідь асистенти
фіксують в листах оцінювання.
Учитель. Молодці! Ви пригадали, що зразком для наслідування діячі
Відродження вибрали мистецтво античності. Саме культуру Давньої Греції та
Давнього Риму вони вважали своїм джерелом натхнення.
У ХІV-ХV ст. в Італії, незважаючи на її політичну роздробленість,
відбувалися глибокі поступові реформи. Політичні негаразди, накопичення
багатств в цьому центрі світової торгівлі та, зрештою, багата історія Італії
сприяли Ренесансу — відродженню традицій древніх цивілізацій Греції і
Риму. Ріст добробуту супроводжувався формуванням суспільства,
урбаністичного, світського та індивідуального. Міста відродилися завдяки
значному підйому торгівлі й промисловості. Распрі між імператорами та
папами дозволили містам звільнитися від зовнішнього контролю. Феодальній
знаті доводилось відмовлятися від звичного способу життя та брати участь в
інтелектуальній та духовній діяльності. Термін «Відродження» вказує на
зв'язок нової культури з античністю. В результаті знайомства зі Сходом,
зокрема з Візантією, в епоху хрестових походів та під час наступних
регулярних відносин з Левантом італійці ознайомились з древніми
гуманістичними рукописами, різними пам'ятками античного образотворчого
мистецтва та архітектури. Всі ці древності почали частково перевозитися в
Італію, де вони колекціонувались та вивчались. Проте і в самій Італії було
немало античних римських пам'ятників, котрі також стали детально
досліджуватися представниками міської інтелігенції. В італійському
суспільстві прокинувся інтерес до класичних древніх мов, філософії, історії
та літератури. Особливо велику роль у цьому русі відіграло місто Флоренція.
Використовуючи античну ідеологію, нова буржуазія не просто пасивно
засвоювала, а інтерпретувала вчення, формуючи свій власний світогляд,
протилежний пануючому світогляду феодального ладу.
Серед гуманітарних наук в університетах більшої переваги для вивчення
надавали природознавству (географія, медицина, астрономія), прагнули
досліджувати і звеличувати не тільки людину, а й „видимий світ".
Особлива роль належала книгодрукуванню — великому відкриттю середини
XVст., зробленому в Німеччині Гутенбергом. Видання гуманістичного
характеру надходили в Німеччину з Італії, проте до кінця століття, коли
зміцнів місцевий гуманістичний рух, зросло значення німецьких видань.
Типографії виникли і в інших містах Європи: у Парижі (А. Етьєн), у Ліоні (Е.
Доле), в Антверпені (К. Плантен), Нюрнберзі та інших. Тут друкувалась
антична та гуманістична література; багато типографів того часу стали
видатними гуманістами.
Перша група Архітектруа Ренесансу Високий етап італійської архітектури
Відродження ознаменувався боротьбою героїчного характеру за ренесансні
ідеали. Титанічна міць образів, сповнених духовної та фізичної активності.
Класичний стиль „ Високого Відродження в архітектурі сформувався у
Флоренції, потім були створені монументальні пам'ятники у Римі, а пізніше
центром стала Венеція. В архітектурі (Допато Браманте, Рафаель) гармонія,
монументальність, чітка врівноваженість образів досягли апогею. Виникли
великі архітектурні ансамблі, що вражали цільністю задуму та багатством
композиційних прийомів.
2-га вправа. «Відгадай героя»
Учитель зачитує характеристики історичних діячів доби Відродження.
Завдання Дізнатися, про кого йдеться.
1. Польський астроном. Здобув гарну освіту, вчився у Краківському
університеті та університетах Італії.' Вивчав живопис, математику,
філософію, грецьку мову, астрономію, юридичні науки, медицину... Написав
книгу «Про обертання небесних сфер».
2. Художник, скульптор, поет... Навчався в художній школі при дворі
Лоренцо Медічі. Тут він відкрив для себе красу античного мистецтва й дістав
можливість спілкуватися з відомими гуманістами. Людина, яка змогла зро-
бити колосальну скульптуру 5,5 м заввишки.
3. Відомий лондонський адвокат. Будучи члє-: парламенту, переконався
у недосконалості державного управління і написав свою знамениту
«Утопію».
4. Справжній титан доби Відродження. Його унікальна обдарованість
вражала сучасників. Міг голими руками гнути підкови. Усе життя мріяв
сконструювати апарат, на якому могла би літати людина. На одній з його
картин зображена жінка з дуже загадковою посмішкою.
Відповіді: 1 Микола Копернйк; 2 Мікеландже-ло; 3 Томас Мор; 4 Леонардо
да Вінчі.
Учитель. Доба Відродження дала світові плеяду блискучих художників. Вони
складали у своєму мистецтві справжній гімн фізичній і духовній красі
людини, розкривали чарівність навколишнього світу.
3~тя вправа. «Оживи картину»
Учням кожної групи пропонують (у конверті) назву картини чи скульптури
доби Відродження. Наприклад:
1. «Вечеря в Еммаусі» Мікеланджело.
2. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті.
3. «Повернення блудного сина» Рембрандта.
Завдання
Показати без слів, що зображено на картині. Усі інші повинні відгадати
автора та назву
шедевру. Можна користуватися кольоровими ілюстраціями.
Учитель. Твори зазначених художників посідають чинне місце у відомих
музеях світу. Але найбільше шедеврів мистецтв знаходиться у серці Парижа
— знаменитому Луврі — скарбниці світового мистецтва.
4-та вправа. «Вірю — не вірю»
У кожної групи є чисті аркуші. Це завдання виконується на одному з
аркушів, де завчасно зазначено ім'я капітана. Учитель зачитує фрази. Якщо
учні згодні, ставлять «+», якщо ні — «-». Завдання виконують письмово і
передають асистентам.
1, Микола Коперник був спалений на вогнищі як єретик.
2. Доба Відродження і доба Ренесансу одне й теж саме.
3.У романі «Гаргантюа і Пантагрюель» йдеться про життя двох велетів.
4. Записи Леонардо да Вінчі можна прочитати лише за допомогою
дзеркала.
5. Батьківщиною Відродження вважають Італію. Жоден із учених доби
Відродження не довів, що Земля обертається навколо Сонця і своєї осі.
іВільям Шекспір створив картину «Мона Ліза».
8. Одним із найбільш відомих творів Франсуа Рабле є роман «Премудрий
ідальго Дон Кіхот Ламанчеський».
9. Джордано Бруно — це вчений, який відкрив закон всесвітнього
тяжіння.
10. Теофраст Парацельс видатний лікар XVIст.
Відповіді: 1 —, 2 +; 3 +; 4 +; 5 +; 6 -; 7 -; 8 -; 9 —, 10 +.
5 -та вправа. «Четвертий зайвий»
1. Кожній групі пропонують у кожному рядку знайти зайве прізвище і
пояснити, чому воно тут зайве. Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Рабле,
Рафаель.
2. Сервантес, Бруно, Гарвей, Ньютон.
3. Шекспір, Томас Мор, Еразм, Роттердамський, Рубенс.
4. Рене Декарт, Лейбніц, Рембрандт, Парацельс.
Відповіді: 1 Рабле (письменник, уславлені живописці); 2 Сервантес
(письменник, вчені); 3 Рубенс (живописець, письменники); 4 Рембрандт
(живописець, вчені).
6-та вправа. «Музей Відродження»
Учням пропонується придумати й описати, яким вони бачать музей
Відродження, які експонати в ньому вони б представили.
Робота з висловлюванням
Учитель звертається до висловлювання Сартра. ♦ Як ви розумієте це
висловлювання? (Обговорення)
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Бесіда
1. Чи потрібне мистецтво Ренесансу сучасній людині? Чим воно може
бути для нас цікавим?
2. Чому людина повинна мати уявлення про досягнення світової
культури, культури своєї Батьківщини, культури свого краю?
Учням пропонують обговорити відповіді на ці питання в групах, а потім
кожна група оголошує свою точку зору. У цей час асистенти підраховують
результати виконаних завдань і оголошують переможця.
Заключне слово вчителя
Учитель. Ось і добігла кінця наша подорож в епоху Відродження. Скільки
часу минуло відтоді, а люди продовжують захоплюватися картинами
Леонардо да Вінчі і Рембрандта, трагедіями Шекспіра і романами Рабле.
Наукові відкриття Ньютона, Коперника, Галілея, Гарвея не втратили свого
значення і до сьогодні. Отож, епоха Відродження — це невичерпне джерело
натхнення, звідки можна знов і знов поповнювати сили та ідеї для творчості.
Тема.Пошук нових способів пізнання світу. Народження нової

європейської науки..
Мета: ознайомити учнів із розвитком літератури, науки; вдосконалити
роботу учнів зтаблицями, схемами; виховувати естетичний смак учнів.
Основні поняття та терміни: «алегорія», «диспут», «ідеал»,
«емпіризм», «гуманізм», «натурфілософія», «трагедія», «комедія»,
«драма», «логарифм», «риторика», «фреска», «мініатюра», «бароко».
• 1473–1543 рр. — роки життя Миколи Коперніка;
• 1478–1535 рр. — роки життя Томаса Мора;
• 1494–1553 рр. — роки життя Франсуа Рабле;
• 1564–1616рр. — роки життя Вільяма Шекспіра;
• 1547–1616 рр. — роки життя Мігеля де Сервантеса;
• 1548–1600 рр. — роки життя Джордано Бруно;
• 1564–1642 рр. — роки життя Галілео Галілея.
Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, роздавальний
матеріал, репродукції картин художників Відродження.
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.
1. Любимов Л. Искусство Западной Европы.
2. Шекспир У. Ромео и Джульетта; Король Лир; Сонеты.
3. Сервантес М. Дон Кихот.
• визначати умови розвитку культури;
• характеризувати найвизначніші пам’ятки літератури; порівнювати
літературу епохи Середньовіччя та Відродження;
• наводити приклади високого рівня розвитку науки;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1. Чим був викликаний підйом культури в Італії?
2. Що таке «культурна спадщина»?
3. Пригадайте, як у різні періоди історії ставилися до культурної спадщини.
Поясніть свою відповідь на прикладах.
4. Чому Леонардо да Вінчі вважають одним з найвидатніших художників,
що будь-коли жили на Землі?
5. Назвіть ознаки епохи Відродження.
Робота з таблицею
Заповніть таблицю «Представники мистецтва Відродження».
Художник Країна Твори
Леонардо да Вінчі
Рафаель Санті
Мікеланджело
Буонарроті
Тиціан
Пітер Пауль Рубенс
Рембрандт Ван Рейн
Альбрехт Дюрер
Дієго Веласкес
Уч и т е л ь. Кожна людина трохи поет. У когось це виходить краще, у когось
гірше. Я вам пропоную відновити декілька рядків з одного відомого твору і
назвати автора.
Быть или не быть, вот в чем вопрос. Достойно ль
Смиряться под ударами судьбы,
Иль надо оказать сопротивленье.
Література
Творчість Вільяма Шекспіра
Учительговорить про те, що величезний внесок у європейську літературу
зробив В.Шекспір. Напевно учні вже знайомі з цим ім’ям.
Учитель пропонує пригадати за методом «Мозковий штурм», що їм вже
відомо про життя та діяльність Шекспіра.
Орієнтовні відповіді учнів
• Жив в Англії.
• Написав трагедії «Гамлет», «Ромео і Джульєтта».
• Був засновником театру «Глобус».
• Був актором.
• Автор низки сонетів.
Уч и т е л ь. Творчість Шекспіра не тільки відбила зміст епохи, але й виявила
ставлення англійського народу до подій свого часу. Шекспір уславив велич
людини та її почуття. Робота з літературними творами
Учитель пропонує учням прочитати уривки з трагедії В. Шекспіра «Гамлет» і
дати відповіді на питання.
Шекспір «Гамлет»
1. Чей образ только что предстал пред нами,
Как вам известно, вызван был на бой
Властителем норвежцев Фортинбрасом.
В бою осилил храбрый Гамлет наш,
Таким и слывший в просвещенном мире.
Противник пал. Имелся договор,
Скрепленный с соблюденьем правил чести,
Что вместе с жизнью должен Фортинбрас
Оставить победителю и земли,
В обмен на что и с нашей стороны
Пошли в залог обширные владенья,
И ими завладел бы Фортинбрас,
Возьми он верх. По тем же основаньям
Его земля по названной статье
Вся Гамлету досталась. Дальше вот что.
Его наследник, младший Фортинбрас,
В избытке прирожденного задора
Набрал по всей Норвегии отряд
За хлеб готовых в бой головорезов.
Приготовлений видимая цель,
Как это подтверждают донесенья, —
Насильственно, с оружием в руках,
Отбить отцом утраченные земли.
Вот тут-то, полагаю, и лежит
Важнейшая причина наших сборов,
Источник беспокойства и предлог
К сумятице и сутолоке в крае.
(Гораціо)
2. Рост жизни не в одном развитье мышц.
По мере роста тела в нем, как в храме,
Растет служенье духа и ума.
(Лаерт)
3. Что значит человек,
Когда его заветные желанья —
Еда да сон? Животное — и все.
Наверно, тот, кто создал нас с понятьем
О будущем и прошлом, дивный дар
Вложил не с тем, чтоб разум гнил без пользы.
(Гамлет)
4. Быть или не быть, вот в чем вопрос. Достойно ль
Смиряться под ударами судьбы,
Иль надо оказать сопротивленье
И в смертной схватке с целым морем бед
Покончить с ними? Умереть. Забыться.
И знать, что этим обрываешь цепь
Сердечных мук и тысячи лишений,
Присущих телу. Это ли не цель
Желанная? Скончаться. Сном забыться.
Уснуть... и видеть сны? Вот и ответ.
Какие сны в том смертном сне приснятся,
Когда покров земного чувства снят?
Вот в чем разгадка. Вот что удлиняет
Несчастьям нашим жизнь на столько лет.
А то кто снес бы униженья века,
Неправду угнетателей, вельмож
Заносчивость, отринутое чувство,
Нескорый суд и более всего
Насмешки недостойных над достойным,
Когда как просто сводит все концы
Удар кинжала! Кто бы согласился,
Кряхтя, под ношей жизненной плестись,
Когда бы неизвестность после смерти,
Боязнь страны, откуда ни один
Не возвращался, не склоняла воли
Мириться лучше со знакомым злом,
Чем бегством к незнакомому стремиться!
Так всех нас в трусов превращает мысль
И вянет, как цветок, решимость наша
В бесплодье умственного тупика.
(Гамлет)
1. Як Шекспір характеризує існуючу епоху?
2. Яких одвічних проблем торкнувся автор у своєму творі?
3. Які з цінностей, описані Шекспіром, близькі і вам? Свою відповідь
поясніть.
Уч и т е л ь. Не менш глибоко В. Шекспір осмислює людські почуття у своїх
сонетах.
Сонет — форма віршування з 14 рядків. Сонет виник в Італії у XIII ст. і став
особливо популярний в епоху Відродження. Рядки вірша згруповані
особливим чином: чотири — чотири — чотири — два. Сонети надзвичайно
мелодійні, багато з них покладені на музику. Останні рядки мають характер
філософського узагальнення.
Сонет 66
Зову я смерть. Мне видеть невтерпеж
Достоинство, что просит подаянья,
Над простотой глумящуюся ложь,
Ничтожество в роскошном одеянье, И совершенству ложный приговор,
И девственность, поруганную грубо,
И неуместной почести позор,
И мощь в плену у немощи беззубой,
И прямоту, что глупостью слывет,
И глупость в маске мудреца, пророка,
И вдохновения зажатый рот,
И праведность на службе у порока.
Все мерзостно, что вижу я вокруг,
Но как тебя покинуть, милый друг!
Сонет 102
Люблю, — но реже говорю об этом,
Люблю нежней, — но не для многих глаз.
Торгует чувством тот, кто перед светом
Всю душу выставляет напоказ.
Тебя встречал я песней, как приветом,
Когда любовь нова была для нас.
Так соловей гремит в полночный час
Весной, но флейту забывает летом.
Ночь не лишится прелести своей,
Когда его умолкнут излиянья.
Но музыка, звуча со всех ветвей,
Обычной став, теряет обаянье.
И я умолк, подобно соловью:
Свое пропел и больше не пою.
Сонет 130
Ее глаза на звезды не похожи,
Нельзя уста кораллами назвать,
Не белоснежна плеч открытых кожа,
И черной проволокой вьется прядь.
С дамасской розой, алой или белой,
Нельзя сравнить оттенок этих щек.
А тело пахнет так, как пахнет тело,
А не фиалки нежной лепесток.
Ты не найдешь в ней совершенства линий,
Особенного света на челе.
Не знаю я, как шествуют богини,
Но милая ступает по земле.
И все ж она уступит тем едва ли,
Кого в сравненьях пышных оболгали.
• У чому на вашу думку полягає філософський смисл кожного з наведених
сонетів?
Творчість Мігеля де Сервантеса
Уч и т е л ь. У цей час з’являється ще один визначний твір епохи
Відродження — роман про хитромудрого ідальго Дон Кіхота
Ламанчського. Його автор іспанець Мігель де Сервантес прожив життя,
сповнене пригод. Його герой — останній лицар, борець зі злом. Він уявив
себе лицарем «для власної слави і для користі рідної країни».
Роман Сервантеса був опублікований у 1605 р. і, на перший погляд,
продовжував традицію «рицарського роману», надзвичайно поширеного й
популярного на той час жанру. Проте його поява дещо спантеличила читача,
адже героя Сервантеса дехто навіть вважавбожевільним.
Робота з літературними творами
Учитель пропонує учням прочитати уривок із твору і прокоментувати його.
М. Сервантес. Хитромудрий Дон Кіхот
Насамперед, він вичистив зброю, яка належала його прадідам і валялася десь
у кутку, залишена і вкрита віковою іржею та цвіллю. Він вичистив і
полагодив її якомога краще; але раптом помітив, що бракувало однієї дуже
важливої речі. Замість шолома із забралом був просто відкритий шишак.
Проте тут йому допомогла його винахідливість: з картону він змайстрував
напівшолом, прикріпив його до шишаку, і вийшло щось схоже на закритий
шолом. <...> Потім він піддав огляду свою шкапу і <...> міркував, яке б ім’я
їй дати, бо, вголос промовляв він до себе, несправедливо, щоб кінь такого
відомого лицаря, і сам по собі такий чудовий, не мав будь-якого славного
імені. <...> Довго він вигадував різні імена, брав, відкидав, знову складав,
відкидав і знову напружував свою пам’ять та уяву, поки, нарешті, не
зупинився на імені Росінант, яке здавалося йому піднесеним, звучним,
виразним; воно засвідчувало, що раніше його кінь був просто шкапою, а
зараз став першою шкапою на
світі і попереду всіх інших.
Не встиг наш лицар проїхати декілька кроків, як здалося йому, що з
гущавини лісу, що знаходився по праву його руку, почулися слабкі й
тужливі стогони; і, ледве почувши їх, він сказав:
– Дякую небу за милість, мені послану! Ось уже і виникла нагода виконати
обов’язок лицаря і зібрати плоди мого благородного рішення: поза сумнівом,
це стогне хтось, хто потребує допомоги та має потребу у моєму заступництві
та допомозі.
І, смикнувши Росінанта за вузду, він поспішив у той бік, звідки лунали
стогони. Як тільки він в’їхав до лісу, перед очами його постала кобила,
прив’язана до дуба, а поряд з нею до іншого дерева був прив’язаний хлопчик
років п’ятнадцяти, голий по пояс; це він і стогнав, та й не безпідставно,
оскільки якийсь дужий селянин нещадно стьобав його ремінним поясом,
супроводжуючи кожен удар повчаннями і порадами. <...> Побачивши цю
картину, Дон Кіхот вигукнув гнівним голосом:
– Негідний лицарю, соромно нападати на тих, хто не в змозі захищатися:
сідайте на коня, беріть спис, і я вам доведу всю ницість вашого вчинку.
Побачивши над своєю головою якусь фігуру, яка була обвішана зброєю
та розмахувала списом перед самим його носом, селянин вирішив, що
прийшов йому кінець, і тому покірливим голосом відповів:
– Сеньйор лицарю, хлопчисько, якого я караю, — мій слуга, що пасе
неподалік звідси стадо моїх овець; він такий роззява, що у мене щодня зникає
по вівці. Я його караю за недбалість і лиху вдачу, а він стверджує, що я це
роблю через злий поров, щоб не платити йомужалування. Він бреше,
присягаюся вам богом і порятунком душі!
– «Бреше»! Ти це говориш у моїй присутності, нікчемний грубіяне?—
гнівно вигукнув Дон Кіхот. — Присягаюся сонцем, яке нам світить, я зараз
наскрізь проткну тебе списом. Негайно ж сплати йому і нерозмовляй; інакше
— присягаюся царем небесним! — я одним ударом виб’ю з тебе дух і
докінчу на місці. Зараз же звільни його!
Освіта та наука
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з текстом підручника й
заповнити таблиці.
Наукові досягнення
Учені та Країна Основні ідеї Формуванню яких нових
мислителі тавідкриття поглядів сприяли?
Нові уявлення про формування всесвіту

Учення М. Коперніка Учення Д. Бруно Учення Г. Галілея
Нові уявлення про будову Всесвіту
Мистецтво бароко
Уч и т е л ь. Мистецтво бароко виникло в Римі в другій половині XVI ст.
В основу бароко було покладено вже не творче наслідування природи як
у часи Відродження, а її вдосконалення на основі ідеальних норм краси.
У живописі художники використовували гру світла й тіні, писали
грандіозні панорами, відображали на полотні емоції, пишноту форм,
багатство.
У літературі дуже велике місце посідає персоніфікація. Твори Шекспіра й
Сервантеса містили у собі елементи поетики як епохи Відродження, так і
бароко.
Учитель пропонує записати визначення у зошит.
Бароко — панівний стиль в європейському мистецтві кінця XVI —
середини XVIII ст., що відрізнявся грандіозністю, масивністю споруд,
їхньою складною, розкішноюдекоративністю*.
IV. Закріплення знань учнів
Історичний диктант
1. Учений-астроном XVII ст., якого Ньютон назвав великим. (Галілей)
2. Учений-астроном XVI ст., що був спалений на вогнищі за вироком
інквізиції. (Бруно)
3. Великий голландський художник XVII ст. (Рембрандт)
4. Лікар, що відкрив секрет кровообігу. (Везалій)
5. Видатний польський учений, астроном. (Копернік)
6. Публічна суперечка або обговорення наукової теми. (Диспут)
7. Автор історичної драми «Генріх IV». (Шекспір)
8. Неіснуюче місце. (Утопія)
9. Автор книги «Зоряний вісник». (Галілей)
10. Учений, що встановив зв’язок геометрії з алгеброю. (Декарт)
11. Поетичний твір, що складається з 14 рядків. (Сонет)
12. Список книг, заборонених інквізицією. (Індекс)
V. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника.
2. Написати есе «Бути чи не бути?».
3. Намалюйте героїв Сервантеса — Дон Кіхота і Санчо Пансу
Тема.Реформація та Контрреформація, їх вплив на європейське
суспільство. М. Лютер, Т. Мюнцер.
Мета: з’ясувати причини, хід та наслідки Реформації в Німеччині; розкрити

основні напрями Реформації в Німеччині; розвивати вміння аналізувати
історичну інформацію крізь призму технологій розвитку критичного
мислення; виховувати толерантне ставлення до будь-якої релігії та повагу
до думок інших.
Тип уроку: урок вивчення нових знань з використанням інтерактивних

методів та методів технології критичного мислення.обладнання: карта
«Поширення реформаційних ідей в Європі», атлас, ватман, маркери, дошка,
ілюстрації.
Основні поняття та терміни: «Реформація», «індульгенція», «Селянська

війна».
• 1517 р. — виступ Лютера проти індульгенцій;
• 1524–1525 рр. — селянська війна в Німеччині.
Історичні діячі: М. Лютер, Т. Мюнцер, Карл V.

Там від реліквій гроші є.
Прибуток головний дає
Розпродаж індульгенцій жвавий.
Овець доїння йде на славу!
Ганс Сакс
ХІД УРОКУ
Для актуалізації опорних знань учнів використовується робота в парах.

Метод передбачає такий алгоритм проведення: постановка проблеми та її
короткий аналіз; об’єднання учнів у пари шляхом поділу класу на дві
половини; проведення інструктажу; виконання завдання; представлення
результатів.
Парам пропонується перелік запитань, після обговорення яких учні мають

дати правильні відповіді. Завершивши роботу, кожен учень з пари повинен
представити свої результати, коментуючи та аргументуючи особисту точку
зору.
Запитання для роботи в парах
1. За яких історичних обставин виникло християнське віровчення?
2. Коли відбувся розкол християнства на католицизм і православ’я?
3. Що означає вислів «феодальна роздробленість»?
4. Як впливала роздробленість на розвиток суспільства?
Повідомлення теми та мети уроку.
Гра «чиста дошка»

Учитель записує на дошці запитання, які стосуються нової теми й
відповіді на які учні дадуть, опрацювавши текст підручника із всесвітньої
історії для 8 класу.
У ч и т е л ь. Після читання у процесі аналізу тексту ви відповідатимете, а я

витиратиму опрацьовані питання. Робота буде успішною, якщо під кінець
уроку дошка стане чистою. У даному випадку на виконання завдання
надається 10 хвилин.
Запитання на дошці
1. Де і коли утворилась Священна Римська імперія німецької нації?
2. Якій династії належала влада на поч. ХVІ ст. у Священній Римській

імперії?
3. Хто обирав імператора?
4. Чому не було укладено союз німецьких міст із королівською владою?
5. Хто висунув ідею перетворення роз’єднаних німецьких земель в єдину

державу? Чому?
6. Що сприяло наступу на феодальну «дрібнодержавність»?
«Рамка цілі»
Цей метод передбачає чотири етапи:
1. Мета (Чому? Навіщо? Для чого?)
2. План (Як? Яким чином?)
3. Дія (Що? Де? Коли?)
4. Результати (Які наслідки? Які підсумки?)
За цим алгоритмом діти опрацьовують за підручником питання «Лютер і

Мюнцер — два варіанти Реформації». Клас поділено на 2 підгрупи (одна
працює над лютеранським варіантом Реформації, інша — над
мюнцерівським).
Зразок учнівської відповіді
Лютеранський варіант Мюнцерівський варіант
1. Мета. Рух за очищення церкви від 1. Рух за нову дешеву церкву, а також
за суспільство, де всі будуть рівними:
пороків (у першу чергу проти
«Вся влада повинна бути віддана
продажу індульгенцій), за нову,
простому народові»
дешеву церкву
2. План. Реформацію може 2. Реформації можна досягти шляхом

здійснювати тільки влада, а не народ
перевороту (революції) силами
(мирним шляхом)
селянства і міської бідноти (силовим
шляхом)
3. Дія. 31 жовтня 1571 р. — він 3. 1524–1525 рр. — Селянська війна

прибив до дверей Замкової церкви у в Німеччині, очолена Т. Мюнцером;
Віттенберзі тези, в яких
кінець 1524 р. — «Статейний лист»
спростовувалася рятівна сила
індульгенцій
4. Утворення нової гілки 4. Цілковита поразка селян, страта

християнства — протестантизму
Т. Мюнцера та його послідовників
(лютеранства)
(близько 100 тис. осіб)
Три речення
Учитель дає учням опрацювати питання «Селянська війна — стихійність і

неорганізованість» за підручником і просить їх передати його зміст
трьома простими реченнями.
1. Ідеї Лютера і Мюнцера здобули відображення в наступі на феодалізм під

час Селянської війни, яка розпочалася в Німеччині влітку 1524 р.
2. «Статейний лист» («12 статей») — програма селянських загонів.
3. Поразка селян — брак єдності та військового досвіду.
IV. Рефлексія
Клас ділиться на три групи, кожна з яких має виконати певне завдання.
Гра «Я знаю 5 імен…» (1-а група)
Учні називають п’ять імен, персоналій (можна й більше), які стосуються

даної теми.
Наприклад: Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Карл V, Габсбурги, Лев Х.
Гра «Точність — ввічливість королів» (2-а група)
Учні записують дати, що зустрічаються в тексті підручника. До кожної дати

пропонуємо запитання, відповіді на які мають бути точними та лаконічними.
Наприклад:
1483–1546; 1489–1525; 1517; червень 1524; 1524–1525 рр.
Запитання й завдання
1. З якими подіями пов’язані ці дати?
2. Позначте у зошитах століття, що стосуються виписаних вами дат.

Назвіть їх.
3. Скільки років прожив Лютер? Мюнцер? Чому Лютер прожив довше?
4. Що було раніше — виступ Лютера проти індульгенцій чи початок

заворушень у південно-західній Німеччині?
5. Скільки років минуло від дня смерті Лютера? Мюнцера?
Гра Енциклопедист» (3-я група)

Учні записують в зошитах терміни та поняття, що зустрічаються в
процесі вивчення нової теми, та пояснюють їх.
Індульгенція — у католицькій церкві — грамота, свідоцтво про повне

відпущення гріхів.
Реформація — широкий антифеодальний суспільно-політичний і

релігійний рух, який набув форми боротьби проти католицької церкви в
Західній і Центральній Європі в XVI ст.
Селянська війна — масштабне й тривале у часі повстання селян, яке охоплює

велику територію.
V. Підбиття підсумків уроку.
Оцінювання учнів «Асоціювання»
Учитель на дошці записує ключове слово чи фразу. Учні називають слово або
словосполучення, що асоціюються із запропонованим. Шляхом
колективного обговорення встановлюється ієрархія можливих зв’язків між
окремими елементами.
Зразок учнівської асоціації
М Лютер, Т Мюнцер
Дешева церква
Реформація
Заборона індульгенцій
Селянська війна
«95 тез»
VІ Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника.
2. Скласти речення зі словами: Реформація, індульгенція, Селянська війна,

Т. Мюнцер,
М. Лютер, дешева церква, нове рівне суспільство, контрреформація. .

Тема.Ж. Кальвін, І. Лойола. Релігійні війни в Німеччині та Франції.
Аугсбургський релігійний мир 1555р.
Мета: розкрити хід та наслідки Реформації в країнах Європи; розвивати

вміння аналізувати історичну інформацію; виховувати толерантне ставлення
до будь-якої релігії та повагу до думок інших.
Тип уроку: комбінований, з використанням інтерактивних методів та

технології критичного мислення.
Обладнання: карта «Поширення Реформаційних ідей в Європі»; атлас;

ватман; маркери; дошка; ілюстрації.
Основні поняття та терміни: «лютеранство», «кальвінізм»,

«англіканська церква», «Контрреформація», «Орден єзуїтів»,
«протестантизм».
• 1534 — створення Ордену єзуїтів;

• 1555 — Аугсбурзький мир;
• 1509–1564 — роки життя Ж. Кальвіна;
• 1491–1556 — роки життя І. Лойоли.
Історичні діячі: Ж. Кальвін, І. Лойола, Генріх VIII, Єлизавета І.
…Щоб ніхто із вас не приймав вищезгаданого Лютера на проживання, не

давав йому ні їсти, ні пити, не надавав йому допомогу і сприяння.
Карл V «Вормський едикт»
Якщо церква стверджує те, що нам видається білим, а насправді є чорним, —

ми повинні неодмінно визнати це!
Ігнасій Лойола «Духовні вправи»
ХІД уроку
«Асоціювання»
Учитель на дошці записує ключове слово або словосполучення, що

асоціюється із запропонованим. Шляхом колективного обговорення
встановлюється ієрархія можливих зв’язків між окремими елементами. У
даному випадку вчитель пропонує два слова:
«М. Лютер», «Т. Мюнцер».

Гра «Разок намиста» («Слово за словом»)
У грі бере учать цілий клас. Учитель пропонує тему «Селянська війна в
Німеччині: 1524–1525 рр.». Учні називають ключові слова, з якими пов’язана
ця тема. Кожний наступний учень має повторювати попередні; утворюється
довгий ланцюг слів — разок намиста.
«Селянська війна в Німеччині: 1524–1525 рр.» («Статейний лист» → «12

статей» →
Т. Мюнцер → Тюрінгія → Верхня Швабія → розгром селянських загонів

→ страта →
Т. Мюнцера → сто тисяч).
ІІІ. Усвідомлення навчального матеріалу
Метод гамбургера
Учитель пропонує учням структуру відповіді.
• Вступ — одне речення, що пояснює головну ідею.
• Основна частина складається з фактів, доказів і аргументів, що

підтверджують ідею.
• Висновок — одне підсумкове речення, що пов’язує між собою вступ та
основну частину.
Учні працюють над питанням про утвердження лютеранства в Німеччині й

Скандинавії і виконують завдання згідно з вищеназваним методом.
Вступ. Найближчими після Селянської війни роками в Європі відбувалася

королівсько-князівська реформація.
Основна частина. Частина князів Німеччини і королі Скандинавських країн

(Данія, Швеція), вигнавши католицизм із власних володінь, проголосили себе
головами реформованих церков. У рейхстазі Священної Римської імперії
більшість депутатів були католиками, і вони вимагали припинити
конфіскацію земель церкви. Прибічники Лютера заявили протест, і відтоді
їх стали називати «протестантами». Згодом вони розробили засади
реформованого християнства — лютеранства. Утвердження нової церкви
проходило в умовах війни між католиками й протестантами, яка тривала
три десятки років. Вона закінчилась підписанням Аугсбурзького миру
(1555).
Було визнано рівноправ’я релігій і встановлено правило — «чия влада, того

й віра».
Висновок. Таким чином лютеранство в одних країнах утвердилось

«згори» (Данія, Швеція, Норвегія — тоді була частиною Данії), а в Німеччині
— внаслідок воєн, але не на всій території.
Побудова повідомлень за алгоритмом
Учитель пропонує скласти повідомлення «Жан Кальвін та його вчення»

за таким алгоритмом: головна ідея вчення → засади кальвінізму →
поширення кальвінізму. Учні опрацьовують текст підручника.
Головні ідеї вчення:

• ідея про божественне походження;
• Бог заздалегідь визначив одних людей на спасіння (блаженство в раю),

а інших — на загибель (муки в пеклі).
Засади кальвінізму:
• 1536 р. — твір Кальвіна «Настанови у християнській вірі»;
• «благородство» походження (дворянство) не має значення для спасіння;
• головне — активною діяльністю доведи свою «обраність».
Поширення кальвінізму:
• в Англії було здійснено «королівську реформацію»: виникла англіканська

церква;
• у Південній Франції утвердилося вчення Кальвіна: війни гугенотів з

католиками;
• під прапором кальвінізму в Нідерландах перемогла буржуазія.
Коротше, ще коротше
Учитель пропонує прочитати текст підручника. Після цього учні повинні

висловити основну думку уривка одним реченням, а пізніше одним словом.
Речення. 1534 року фанатичний І. Лойола створив суворо централізовану

організацію з беззаперечною військовою дисципліною — Орден єзуїтів
(«Товариство Ісуса»).
ІV. Рефлексія
Пошук аналогій
Учитель називає певне поняття, а учням необхідно знайти аналогічне, раніше

вивчене, й обґрунтувати свій варіант відповіді. У даному випадку вчитель
пропонує терміни й поняття, що були вивчені під час уроку.
• Лютеранство → суніти;
• кальвінізм → православ’я;
• англіканська церква → католицька церква;
• протестантизм → єретики;
• Орден єзуїтів → Орден тамплієрів.
«Виключення понять»
Учням зачитують п’ять слів (словосполучень), з числа яких тільки чотири

об’єднуються загальним родовим поняттям. Необхідно вичленувати слово,
що не належить до даного поняття (теми).
1. Лютеранство, кальвінізм, англіканська церква, православна церква,

Реформація.
2. «12 статей», «Статейний лист», «Віттенберзькі тези», «Настанови у

християнській вірі», «Духовні вправи».
Робота з картками
Картка 1
Співвіднесіть імена і факти біографій.
а) М. Лютер 1) вождь Селянської війни в

Німеччині
б) Т. Мюнцер 2) реформатор церкви в Німеччині
в) Ж. Кальвін 3) засновник Ордену єзуїтів
г) І. Лойола 4) реформатор церкви у Швейцарії
Відповідь: а — 2; б — 1; в — 4; г — 3.
Картка 2
Із запропонованого переліку оберіть поняття, які характеризують М.

Лютера.
1. У дитинстві просив милостиню, виспівуючи псалми на славу Гос пода.
2. Прихильник жіночої краси.
3. Заснував нове вчення — кальвінізм. 4. Навчався в Ерфуртському

університеті.
5. Очолив Селянську війну.
6. Переклав Біблію німецькою мовою.
7. «На тому стою і не можу інакше».
Відповідь: 1, 4, 5, 6, 7.
Картка 3
Із запропонованого переліку оберіть поняття, які характеризують Т.

Мюнцера.
1. Був високоосвіченою людиною.
2. Виступав з проповідями на вулицях Віттенберга.
3. Заснував нове вчення — лютеранство.
4. Переконував селян, що влада може перебувати в руках народу.
5. Очолив Селянську війну.
6. Оголосив себе главою церкви.
Відповідь: 1, 4, 5.
Картка 4
Поясніть вирази.
• «Вчення Лютера підтримує монархічний порядок, а Кальвіна —

республіканський».
• «Церква стала більш дешевою».
• Хто збагатився, той «божий обранець».
• «Повернути маси, що заблукали, в огорожу церкви».
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Підготувати повідомлення «Жан Кальвін та його вчення» (2 учні).
Урок 15
Тема: Нове у способі життя, ціннісних орієнтирах та нормах в епоху.

Відродження та Реформації.
Мета: дослідити процес появи лютеранської церкви в Європі;
схарактеризувати діяльність ордена єзуїтів як найбільш послідовного
вираження Контрреформації; розвивати в учнів вміння аналізувати й
узагальнювати історичні явища та події, визначати їхню суть та значення,
працювати з джерелами інформації, висловлювати власну думку; виховувати
в учнів непримиренне ставлення до жорстокості, пов’язаної з діяльністю
інквізиції та ордену єзуїтів.
Основні поняття: Реформація, Контрреформація, лютеранство, кальвінізм,
протестантська церква, англіканська церква, орден єзуїтів.
Обладнання: картки із документами, карта, ілюстрації підручника.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Очікуванні результати: Після цього уроку учні зможуть:
називати час Реформації, імена видатних постатей цього періоду, характерні
риси реформаційних учень, Контрреформації; показувати на карті основні
західноєвропейські держави, регіони поширення протестантських церков;
пояснювати значення понять; описувати протестантську церкву; порівнювати
реформаційні вчення; наводити приклади контрреформаційних заходів
католицької церкви; висловлювати власне судження щодо значення
Реформації.
Хід уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за запитаннями та завданнями.
1) Що таке Реформація? Назвіть її причини.
2) Як проходила Реформація в Німеччині?
3) Чи можна вважати Селянську війну в Німеччині продовженням
реформаційного руху?
4) Поміркуйте, яку церкву у зв'язку з якими подіями й чому почали
називати лютеранською?
5) Яке значення мало укладання Аугсбургзького миру?
Вступне слово вчителя
Звістка про виступ М. Лютера, за словами сучасника, «за чотири тижні
облетіла весь християнський світ». Католицька церква втрачала свій
колишній вплив. У Німеччині деякі князі захопили церковні землі й стали
головами церков у своїх князівствах. Церква дістала назву лютеранською.
Були скасовані пишні обряди, деякі з численних релігійних свят. Церква
стала «дешевшою». Прибічники Реформації дістали назву «протестанти»,
після того як лютерани на вимоги католицьких князів їх покарати висунули
протест. Відтоді прибічників Реформації стали називати протестантами.
Почалася релігійна війна між протестантами й католиками, що закінчилася
підписанням Аугсбургзького релігійного миру в 1555 р. Кожний князь тепер
вибирав собі віру за правилом:»Чия влада, того й віра».
Протестантська церква – це християнська церква, яка відокремилася від
католицької в епоху Реформації.
Основними рисами лютеранської церкви були:
 спасіння душі через особисту віру;
 відмова від пишних церковних обрядів;
 спрощення богослужіння;
 об'єднання в громади на чолі з виборним пастором і церковною
радою;
 зосередження найвищої влади в руках єпископів та
архієпископів;
 невизнання влади Папи Римського;
 єдине джерело віри – це «Святе письмо» (Біблія).
Бесіда за запитаннями та завданнями
1) Поміркуйте, чому лютеранську церкву було названо протестантською?
2) Складіть визначення поняття протестантська церква за такими
опорними словами: християнство, церква, відокремлюватися,
католицизм, Реформація. (Протестантська церква – це християнська
церква, яка відокремилася від католицької в епоху Реформації).
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота з документом
Учні опрацьовують фрагмент історичного джерела, після чого виконують
завдання.
Із послання Папи Римського
Ми охоплені жахом, дивлячись, якими страшними вченнями… наповненні
ми через цей потіккниг, творів, усякого роду писанини, якої плачевнее
виверження розсіяло мерзоту по всій Землі [8, с. 91].
Запитання до документа
1) Прокоментуйте, про які події йдеться в цьому документі?
2) Як ви гадаєте, як католицька церква відреагувала на початок
реформаційного руху та появу антицерковної літератури?
Розповідь вчителя
Від середини ХVІ ст.. католицька церква почала рішуче виступати
проти Реформації. Священики переконували, що протестанти – це втілення
сатани, і наближається царство антихриста. Диявол – багатоликий, але з ним
можна боротися, передусім знищуючи слуг диявола – протестантів. Так
проповідували католицькі священики.
Політика католицької церкви з відновлення свого авторитету дістала
назву Контрреформація. Папі Римському вдалося відновити панування
католицизму в Південній Німеччині, Італії, Польщі. У цих країнах інквізиція
активно переслідувала всіх підозрюваних у відступництві від католицизму.
Протестантів спалювали на вогнищах під час церемоній, які називалися
«автодафе» (з ісп. – «акт віри»). Спалювали не лише єретиків, а й
протестантські книжки. Католицька церква пильно стежила за тим, щоб
жодна протестантська книжка не була надрукована. Для цього Папа видав
список заборонених для католиків книжок – «Індекс». За словами сучасника,
якби на одному майдані вдалося зібрати всі спалені книжки, то «полум’я
вогнища піднялося б вище, ніж під час відомої пожежі в Трої».
У 1540 р. для боротьби з Реформацією Папа Римський затвердив
Товариство Ісуса, або орден єзуїтів (від латин. «Узус» - Ісус). Засновником
ордену був Ігнатій Лойола, а його девізом були слова: « Усе на славу Богові».
Орден мав військову структуру. На чолі стояв генерал,
підпорядкований лише Папі. У ченців ордену існувала сувора дисципліна,
накази мали виконуватися беззаперечно. У правилах ордену було записано:
«Якщо церква визначила, що річ, яка здається нам білою, чорна, ми відразу ж
маємо визначити її чорною». Метою єзуїтів було «повернути заблудлі маси
до лона церкви». Для цього виправдовувалися всі засоби. На відміну від
інших ченців, єзуїти не мали монастирів. Вони носили звичайний одяг і
поводилися так, щоб нічим не відрізнятися від інших людей. Лестощами й
обманом єзуїти намагалися ввійти в довіру всіх багатих і впливових людей, у
тому числі й королів. І якщо хтось виступав проти католицької церкви, вони
вдавалися до отрути чи кинджала. Убивство не вважалося злочином, якщо з
його допомогою була збережена віра. Для впливу на молодь єзуїти в багатьох
країнах відкривали школи, що виховували дітей у дусі католицизму.
Місіонери єзуїтів енергійно діяли в колоніях і всілякими методами
поширювали католицьку віру. Орден єзуїтів володів землями,
підприємствами, кораблями й навіть колоніями в Південній Америці.
Засоби боротьби католицької церкви з Реформацією
 Створення ордену єзуїтів;
 церковний суд – інквізиція;
 спалювання єретиків на вогнищі – автодафе;
 уведення заборони на літературу – індекс;
 масове знищення своїх противників – терор.
Найбільших успіхів Контрреформація досягла в Іспанії за короля Філіппа ІІ.
За період його правління було здійснено майже сто автодафе. Король
заявляв: «Я волітиму зовсім не мати підданих, ніж мати такими єретиків».
Він прагнув за допомогою армії та інквізиції повсюдно винищити в Європі
єретиків, зберегти панування католицизму. Але його боротьба проти
Реформації була приречена на невдачу. Філіпп ІІ наприкінці свого правління
визнав, що «єретичний дух сприяє торгівлі та процвітанню». Іспанія, яка
спочатку була дуже багатою країною,через величезні витрати на армію, флот,
війни перетворилася на слабку державу. Мета – торжество католицької віри –
так і не була досягнена.
V. Узагальнення та систематизація знань
Складання схеми
Учні складають узагальнюючу схему «Католицька церква» та коментують її.
Зразок схеми
Католицька церква
Католицька Протестантська
Лютеранська Кальвіністська Англіканська

Опрацювати матеріал підручника.
Урок 16
Узагальнення знань за темами «Великі географічні відкриття: зустріч
цивілізацій», «Соціально-економічний розвиток та спосіб життя
європейців у ранньомодерну добу», «Нові ідеї та їх вплив на життя
європейців»
Мета: повторити й узагальнити матеріал із відповідних тем; розвивати в
учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події,
визначати їхню суть, причини та значення, давати характеристику
історичним діячам, працювати з джерелами інформації, висловлювати власну
точку зору щодо тих чи інших історичних явищ і подій; сприяти появі в учнів
зацікавленості до історичних подій.
Основні поняття: Великі географічні відкриття, Реформація,
Контрреформація.
Обладнання:картки із завданнями.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань
Очікуванні результати: Після цього уроку учні зможуть:
o удосконалити навички роботи в групах; розвинути вміння
узагальнювати та систематизувати матеріал, робити висновки,
висловлювати власну точку зору;
o поглибити вміння працювати з історичними термінами та поняттями,
складати історичні портрети видатних діячів.
Хід уроку
Методичні рекомендації
Урок проходить у вигляді змагання трьох команд. На початку уроку вчитель
об’єднує учнів у три групи, у кожній із яких визначається капітан.
Правила гри
1) Командам будуть запропоновані завдання. За кожну правильну
відповідь нараховуються бали (скільки балів і за який конкурс, можна
оголосити потім додатково).
2) У команді мають працювати виключно всі учні, оскільки за тих учнів,
які не брали участі в змаганні, із команди будуть зніматися бали (за
кожного учня - 1 бал).
3) Учні з команди-переможниці отримують оцінки за урок на один бал
вищі, ніж ті, які вони заробляють насправді.
4) За порушення правил гри з команди знімаються бали (за кожне
порушення – 1 бал).
5) Команди можуть заробити додаткові бали за доповнення відповідей
своїх суперників (за кожне доповнення – 1 бал).
6) Капітани команд мають наприкінці уроку виставити оцінки членам
своєї команди за роботу на уроці (оцінки потім узгоджуються з
учителем).
7) Перемагає та команда, яка отримає найбільшу кількість балів.
ІІ. Урок – змагання
Учням пропонуються п’ять конкурсних завдань.
Завдання 1. Із глибини століть.
Цей конкурс охоплює питання про причини Великих географічних
відкриттів. Кожній команді на опрацювання надається певний фрагмент
документа. Проаналізувавши його, учні мають визначити, про яку з причин
ідеться, і прокоментувати її, давши відповідь на запитання. Для опрацювання
документа надається 2 хв. Від команди виступає один учень. Максимальна
оцінка за цей конкурс – 3 бали.
ПЕРША КОМАНДА
Із висловлювань іспанського єпископа Лас Касаса
Ніколи не переймалися наші співвітчизники нічим іншим, крім золота. …
Золото – це єдина турбота християн, межа їхніх бажань, причина їхніх …
праці та блукань …
З а п и т а н н я д о д о к у м е н т а.
1) Про яку з причин Великих географічних відкриттів ідеться в цьому
документі?
2) Чому в XV - XVI ст.. у європейців виникла така потреба в золоті?
ДРУГА КОМАНДА
Зі щоденника венеціанського банкіра
Прянощі, які прибувають до Венеції, проходять через усю Сирію та через усі
країни султана, і скрізь платять величезні побори… Із цієї причини при
перевезенні через країну султана до Венеції витрати настільки великі, що те,
що коштувало один дукат, зростає в ціні до 60 або навіть 100 дукатів.
документі?
2) Кому були невигідні такі умови торгівлі?
ТРЕТЯ КОМАНДА
Український історик І. Крип'якевич про Великі географічні відкриття
Західна Європа була вже доволі густозаселена, а в деяких країнах був надмір
населення, яке не могло знайти собі потрібного прожитку. Ці люди шукали
собі нових засобів до існування й намагалися знайти їх на морі. Морське
розбишацтво розвивалося впродовж цілих середніх віків. Поміж тими
піратами було багато сміливих моряків, що зважилися на найбільш
ризиковані експедиції й багато причинилися до нових відкриттів.
документі?
2) Що давало можливість морякам вирушати в тривалі морські подорожі?
Після виконання завдання вчитель ставить перед учнями додаткові
запитання, кожна правильна відповідь на які приносить команді 1 бал.
Відповідає та команда, яка швидше приготує відповідь.
1) Які причини Великих географічних відкриттів ще не були названі?
2) Що означають поняття «причини» і «передумови» певної події?
3) Які передумови Великих географічних відкриттів ви можете назвати?
Завдання 2. Відгадай героя.
Кожна команда отримує уривок із тексту, за яким має відгадати, про кого з
мореплавців ідеться, визначити, які відкриття він зробив, і в чому полягає
значення цих відкриттів. Для підготовки завдання надається 2 хв. Від
команди відповідає один учень. Максимальна оцінка за цей конкурс – 4 бали.
ПЕРША КОМАНДА
Був сином бідного італійського ткача. У 12-річному віці став моряком, багато
часу проводив у плаваннях і добре опанував мистецтво кораблебудування.
Проект плавання до східних берегів Азії західним шляхом через Атлантику
розробив на основі вчення про кулястість Землі. Із цим проектом звернувся
спочатку до португальського короля, а після його відмови переселився до
Іспанії. Але минуло кілька років, перш ніж її правителі виділили кошти на
експедицію.
ДРУГА КОМАНДА
Походив із родини незаможних дворян. Чотири кораблі під його
командуванням вийшли з Лісабона і, обігнувши Африку, пройшли вздовж її
східного узбережжя, а згодом кинули якір біля індійського порту Калікута.
ТРЕТЯ КОМАНДА
Португальський моряк, походив із родини незаможних дворян. П'ять
суден під його керівництвом вирушили в подорож, що тривала понад три
роки та виявилася дуже важкою й небезпечною. Подолавши південну
частину Атлантики, його експедиція знайшла протоку в Південне море та
взяла курс до берегів Азії.
Завдання 3. Я так думаю.
Цей конкурс передбачає знання учнями наслідків Великих географічних
відкриттів. Методом «пресу» учні мають висловити власну думку щодо
запитання: Який із наслідків Великих географічних відкриттів я вважаю
найбільш важливим і чому?
Від команди може виступати довільна кількість учнів. За кожну відповідь
можна отримати 1 – 2 бали. Конкурс триває до того часу, поки не з'ясуються
всі наслідки географічних відкриттів.
Завдання 4. Спробуйте пояснити.
Цей конкурс передбачає знання учнями історичних понять. Учитель
називає поняття, а учні мають указати його значення. Відповідає та команда,
у якої швидше буде готова відповідь. За правильне визначення кожного
поняття команда отримує 1 бал.
З р а з о к п о н я т ь.
Нова історія; цивілізація; капіталістичне виробництво; буржуазія; наймані
робітники; мануфактура; капітал; біржа; банки; колонія; конкістадори;
Реформація; лютеранство; кальвінізм; протестантизм; Контрреформація.
Завдання 5. Історичний портрет.
Кожна команда отримує картку з портретом одного з діячів Реформації
(перша – Т. Мюнцер, друга – Ж. Кальвін, третя – М. Лютер). Учням
необхідно відгадати, хто саме там зображений, і скласти історичний портрет
цієї особи на основі пам’ятки. Від команди виступає один учень.
Максимальна оцінка за цей конкурс – 5 балів.
Пам'ятка для характеристики історичного діяча
1) Визначити, у якій країні він жив, за яких історичних умов розгорнув
свою діяльність.
2) Описати його зовнішність і характер. Пояснити, що вплинуло на
формування його особистості, які риси його характеру варто
наслідувати, а які ні.
3) Указати, інтереси якого стану суспільства він виражав.
4) Назвати результати його діяльності та дати їм оцінку.
5) Сформулювати власне ставлення до нього.
Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки змагання. Підраховуються
зароблені командами бали й оголошується переможець. Разом із капітанами
команд учитель виставляє учням оцінки за роботу на уроці. При цьому учні з
команди-переможниці отримують оцінки на один бал вищі.
ІІІ. Домашнє завдання
Розділ ІV.
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВ у ХVІ —
першій половині ХVІІІ ст.
Урок 17
Тема: Особливості абсолютизму в різних країнах Європи.
Мета: познайомити учнів з поняттям, передумовами та особливостями

абсолютизму, дослідити процес зміцнення абсолютизму в різних країнах
Європи; розвивати в учнів уміння визначати причини та з'ясовувати
передумови певних історичних подій, складати хронологічну таблицю
працювати з джерелами інформації; навчити виділяти головне, робити
висновки.
Основні поняття: «абсолютизм», «абсолютна монархія».
Обладнання: підручник, історичний атлас, ілюстративний і роздавальний

матеріал.
Тип уроку: комбінований урок з елементами лабораторної роботи з
текстами та історичними джерелами.
Очікувані результатиПісля уроку учні зможуть:
• описувати двір абсолютного монарха;
• порівнювати абсолютну монархію Франції та Англії; правління Генріха

IV та Людовіка ХІІІ, особливості їхньої внутрішньої та зовнішньої політики;
• характеризувати абсолютну монархію Франції за правління короля

Людовіка ХIV;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни і поняття.
Хід уроку
Евристична бесіда
Що таке держава?
Яку державу за формою правління називають республікою?
Яку державу за формою правління називають монархією?
Що таке парламент?
Яку монархію називають становою?
Держави з якою формою правління існували в епоху Середньовіччя?Чому?
Яка форма правління виникає в епоху розпаду феодальних відносин і

зародження капіталістичних? Чому?
Завдання
Складіть визначення поняття абсолютна монархія, використовуючи опорні
слова: монарх, головне джерело, законодавча влада, виконавча влада,
податки, фінанси. (Абсолютна монархія – це держава, у якій монарх виступає
головним джерелом законодавчої і виконавчої влади, установлює податки та
розпоряджається державними фінансами.)
Випереджальне завдання
На дошці вивішується плакат із визначенням абсолютної монархії.

Наприкінці уроку учні мають довести, що в ХVІ ст.. у Франції починає
утверджуватися абсолютна монархія.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Народження абсолютизму
На межі ХV-ХVІ ст. країни Західної Європи вступили на новий етап свого
розвитку. У них відбувалося формування абсолютної монархії — такої
форми державної влади, коли особисте правління государя стає практично
необмеженим.
Успішно подолавши останні спроби феодальних магнатів зберегти
свою незалежність, правителі централізованих країн нерідко припиняли
скликання органів станового представництва. Вони переходили до
використання нових важелів управління державою. Головним серед них був
бюрократичний апарат - численне чиновництво. За свою службу воно
отримувало платню з королівської скарбниці й тому було віддане трону. Крім
того, монарх спирався вже не на підтримку васалів, як раніше, а на постійне
військо. Законодавство, податкова і зовнішня політика також зосередилися в
руках королівської влади. Інколи вона підпорядковувала собі ще і церкву.
Абсолютизм склався у великих централізованих державах - Франції,
Англії та Іспанії. У Данії та Швеції його становлення було повільнішим і
неодноразово переривалося спалахами феодальної вольниці. В Італії та
Німеччині сформувався «князівський» абсолютизм. Там зміцнення
монархічної влади відбувалось у межах окремих територіальних володінь,
що заважало національному об'єднанню цих країн. Найбільш завершеної
форми абсолютизм набув у Франції.
Абсолютизм – форма здійснення одноосібної влади монарха, який,
спираючись на дворянство, має необмежену вищу владу, а станово-
представницькі органи влади втрачають своє значення.
Робота в групах
Учитель ділить клас на групи, нагадує правила групової роботи. Кожна

група за допомогою історичних текстів і джерел готує виступ про держави,
де був встановлений абсолютизм.
Група 1 (Франція)
УXVI ст. Франція вступила сильною об'єднаною державою. її населення

становило понад 15 млн чоловік, причому 300 тис. мешкало в столичному
Парижі - одному з найбільших міст Західної Європи. Об'єднавши країну
територіально, королівська влада прагнула досягти політичної централізації -
охопити свої володіння єдиною системою управління, а всіх підданих
підпорядкувати монарху. Помітне
зміцнення королівської влади пов'язане з ім'ям обдарованого, освіченого та
енергійного монарха Франціска І (1515-1547). Він ніколи не скликав
Генеральних штатів і в проведенні державної політики спирався на
Королівську раду, яку тримав під невсипущим контролем. Найважливіші
справи монарх вирішував у вузькому колі наближених осіб і першим ввів у
свої накази фразу: «Така моя добра воля». Французи любили Франціска І, бо
він відповідав усім традиційним уявленням про короля: був справжнім
рицарем, здібним воєначальником і відважним героєм.
За правління Франціска І в мальовничих околицях Парижа і на берегах
Луари піднялися прекрасні просторі замки. Королівські резиденції Шамбр і
Фонтенбло, побудовані в новому ренесансному стилі й обнесені розкішними
парками та садами, втілювали велич і могутність монаршої влади.
Витонченим і блискучим став королівський двір. До нього в пошуках посад,
слави і грошей стікалося численне дворянство. Трон оточували нащадки
знатних родин і родичі правлячої династії - принци і герцоги, які переважали
в Королівській раді, управляли провінціями, командували військом і флотом.
По «королівські милості» до столиці вирушало також середнє та дрібне
дворянство - «дворянство шпаги». Його привілеєм залишалася військова
служба, несення якої звільняло від податків. Для багатьох "дворян шпаги"
офіцерська платня складала чи не єдине джерело існування. Вони бажали,
щоб король якомога частіше водив їх у військові походи та щедро
нагороджував здобиччю.
Але справжньою опорою короля був численний бюрократичний апарат.
Ніде в Європі він не зростав так стрімко, як у Франції: на початку XVI ст. в
країні налічувалося 8 тис, а в середині XVII ст. - уже 46 тис. чиновників. У
нагороду за вірну і ревну службу частина з них отримала дворянське звання.
Так утворилося «дворянство мантії». У самій його назві крився натяк на те,
що в минулому ці люди носили мантію, тобто працювали юристами або
секретарями. «Старе» родовите дворянство ставилося до вихідців з
«неблагородних» станів з презирством, але змушене було рахуватися з їхнім
впливом і важливою роллю в державних справах.
Франціск І рішуче втрутився в політику церкви і добився від Ватикану
передачі йому права призначати єпископів. Король віддавав церковні посади
своїм наближеним або подовгу залишав їх незайнятими, а всі прибутки від
них привласнював. Так французька церква опинилася під контролем короля,
що також сприяло посиленню його влади.
Син Франціска І, ГенріхII (1547-1559), слідом за батьком відмовився
від скликання Генеральних штатів. Він став першим французьким королем,
до якого вже почали звертатися «Ваша Величносте». Раніше такої честі
удостоювались лише імператори.
Посилення абсолютистської влади французьких монархів
супроводжувалось активізацією зовнішньої політики. Оточена з усіх боків
володіннями Габс-бургів, Франція прагнула вирватись із цих лещат і
приєднати до своїх територій Північну Італію. Упродовж 1494-1559 рр. вона
вела Італійські війни, які забезпечували постійне заняття й основне джерело
прибутку не одному поколінню "дворянства шпаги", але зрештою
закінчилися для Франції невдало. Роздратовані підсумками війн тисячі
дворян повернулися до своїх убогих замків, зосереджених здебільшого на
півдні країни, їхнє невдоволення могло прорватись будь-якої миті.
Група 2
Іспанський абсолютизм
У період правління Карла V (1516–1555) і Філіпа II (1555–1598)

відбулося посилення центральної влади, але величезна територія висувала
свої умови.
— Іспанський абсолютизм мав свої особливості. В Іспанії роль кортесів —

органів станово-представницької монархії, як і в інших країнах, втрачала у
цей час свою значущість. Кортеси займалися лише затвердженням нових
податків і позик королю.
У своїй політиці іспанський абсолютизм орієнтувався на церкву і
феодалів, державний апарат користувався певною самостійністю. В Іспанії
не було єдиної національної мови, зберігалися відокремлені етнічні групи.
На відміну від інших держав Європи, абсолютна монархія в Іспанії не
відіграла прогресивної ролі і не змогла забезпечити справжньої централізації.
Група 3
Німецький абсолютизм
На протязі XVII ст., тобто пізніше, ніж в Англії і Франції, в німецьких

державах затвердилася абсолютна монархія. У Німеччині абсолютизм
склався як абсолютизм обласний, князівський, а не загальнодержавний.
Влада імператора була надто розхитана Селянською війною (1524–1525) та
антипапістським рухом, що вилився у Реформацію. Це привело до
подальшого посилення курфюрстів – глав найбільших німецьких князівств.
Спроби імператора Карла V (1516–1556 рр.) насаджувати свій,
загальноімперський, абсолютизм з допомогою папського престолу зіткнулися
з могутнім протестантським рухом. Саме він став опорою князівської
могутності і непокірності. Розпочалася Тридцятилітня війна (1618–1648 рр.),
у яку в тій чи інший мірі були втягнуті усі європейські країни і яка
завершилася Вестфальським миром, в результаті якого німецькі князівства
перетворилися на фактично незалежні державні утворення. Імператор був
відсторонений від будь-якого втручання у внутрішні справи князівств.
Курфюрсти зуміли добитися того, що кожний імператор при обранні
повинен був приймати розроблені ними умови: не передавати
імператорський престол у спадщину, не втручатися в справи князів,
регулярно скликати їх з’їзди. Це був так званий князівський абсолютизм.
Його відрізняли від централізованих абсолютних монархій Заходу наступні
риси. По-перше, як і станово-представницька монархія, він склався не в
рамках всієї імперії, яка залишалася децентралізованою, а в межах окремих
князівських володінь. По-друге, його затвердження не є результатом
тимчасової рівноваги сил дворянства і буржуазії. Навпаки, він був
вираженням торжества феодальної реакції, її перемоги над буржуазним
рухом і підпорядкуванням слабкої німецької буржуазії князям. Не випадково
абсолютизм затвердився раніше усього у Баварії (в першій третині XVII ст.),
яка відрізнялася економічною відсталістю та відсутністю великих міст.
Суспільний устрій Німеччини періоду абсолютизму можна схематично
змалювати таким чином: князі – курфюрсти, дворяни і духовенство, міське
населення, селяни. З феодальної ієрархії майже повністю зникає середнє
дворянство, частина якого переходить на положення князів, а друга частина
перейшла до лав нижчого дворянства. У свою чергу нижче дворянство –
основна маса лицарства, – з появою вогнепальної зброї втрачає набуте
раніше значення.
У містах існувало три соціальних групи населення. Міська верхівка
(патриціат) тримала у руках усі міські посади, які передавались у спадщину.
В опозиції до патриціату стояли дві інші групи: бюргерство (середня частина
населення міст, повноправні майстри) та міські плебс (підмайстри,
найбідніщі мешканці міста).
У більшості князівств кріпацтво стало загальним явищем. Пожиттєві і
спадкові наділи селян були перетворені на короткотермінові утримання (це
дозволяло довільно збільшувати повинності), общинні землі суттєво урізані.
Однак, у 1781 р. в Австрії кріпацтво було замінено відносинами підданства.
Піддані повинні були і надалі коритися поміщикам, але дістали особисту
свободу. Піддані звільнялися від служби при панському дворі, але мусили
відбувати панщину та інші повинності на користь землевласників.
По мірі складання князівського управління судова влада імператора
скасовувалась на користь князів – курфюрстів, а судова система ставали все
більш складного і багатоступеневою. Князі – курфюрсти розповсюджували
свою юрисдикцію на все населення свого князівства. Також існували станові
суди «суди рівних»: князівські, графські та інші.
Князівський абсолютизм зіграв винятково реакційну роль, надовго
закріпив стан економічної та політичної роздробленості Німеччини. Імперія
остаточно перетворилася на конгломерат з приблизно 300 держав і державок,
де були не тільки різні політичні режими, а й різні релігії, закони, мита.
V. Закріплення та систематизація знань
«Мозкова атака»
Учні методом «мозкової атаки» стисло висловлюють власні думки щодо

завдання, яке було поставлене перед ними на початку уроку: довести, що в
ХVІ ст.. у Франції починає утверджуватися абсолютна монархія. Їхні
висловлювання фіксуються на дошці, а учні заносять їх до зошитів.
Опрацювати матеріал підручника
Урок 18
Тема: Протекціонізм і меркантилізм. Кардинал Рішельє.
Мета: ознайомити учнів з історією Франції в епоху протекціонізму і

меркантилізму; дати характеристику діяльності і реформам Рішельє.
Основні поняття та терміни: протекціонізм і меркантилізм
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, історичний матеріал
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Хід уроку
ІІ. Актуалізація знань учнів
Якими були особливості соціально-економічного розвитку Франції

наприкінці ХV ст.?
1. Назвіть основні риси централізованої держави у Франції наприкінці
ХV ст.?
2. Якими були наслідки перетворення Франції на централізовану
державу?
3. Якими були причини перемоги Реформації в Німеччині?
4. Які ознаки станової монархії ви знаєте?
На початку ХVІІ ст. Франція була найбільш населенною країною Європи.

Наприкінці ХV ст. кількість її населення становила 14 – 15 млн осіб, а в
середині ХVІІ ст. досягла 16 – 18 млн. Переважна більшість його жила в
селах, і країна в цілому залишалася аграрною. Об'єднання Франції в єдину
централізовану державу було завершено наприкінці ХV ст.
На початку ХVІ ст. у французькому суспільстві, як і раніше, зберігався

поділ на три стан из визначеним обсягом прав і обов'язків. Однак упродовж
раннього Нового часу в їх становищі відбуваються значні зміни.
Найбільш впливовою частиною населення Франції напочатку ХVІ ст.

було дворянство. Воно не прагнуло незалежності і не перешкоджало
посиленню королівської влади в країні. Становище привілейованого стану в
централізованій державі його влаштовувало, оскільки дворяни отримували
величезну платню, пенсії, подарунки від короля. Залишилося лише кілька
родів старої знаті (Гізи, Бурбони, Монморансі), які ще зберігали великий
вплив і гуртували довкола себе прихильників серед середніх і дрібних
дворян.
Ускладі єдиного привілейованого стану французького дворянства в цей

час склалися дві самостійні верстви – старее і новее дворянство. Починаючи
від середини ХV ст. до складу спадкового, родовитого дворянства, що
походило зі старовинних рицарських родів, вливалися заможні городяни
(купці, цехові майстри), які отримували дворянство купівлею, через
королівську милість або володіння посадою високого рангу. Відтепер казали,
що є «дворяни шпаги» («дворяни, що походять із дворянського роду») і
звичайні дворяни. Різниця між
старим і новим дворянством полягала у відсутності рівних привілеїв. Новий
дворянин не був зобов'язаний нести військову службу, яка залишалася
привілеєм родовитого дворянства. Військова служба звільняла спадкове
дворянство від сплати податків. Нове дворянство не сплачувало податків,
лише якщо залишало свою попередню торговельну або фінансову діяльність.
Шлях
у дворянство через посади в державному апараті був найпоширенішим. На
початку ХVІІ ст. у Франції склалася численна верства чиновницького
дворянства, яке називали «дворянством мантії». Воно скуповувало землі
родовитого дворянства, яке розорилося під час «революції цін», поєднувало
свою діяльність у державній службі з дворянським землеволодінням.
УХVІ - ХVІІ ст. уФранції формувалися ринкові відносини. Цей

процесс відбувався досить повільно: заважали феодальні пережитки, станові
привілеї дворянства і духівництва, відсутність політичних прав у
підприємців. Характерною рисою тогочасної Франції було зростання
кількості заможних підприємців-буржуа та їхнє незрозуміле становище в
суспільстві.
Осередками формування ринкових відносин ставали міста. Так,

центром розвитку парфумерії, ювелірної справи, виготовлення скляного
посуду, меблів, одягу став Париж, столицею французького друкарства і
банківської справи – Ліон. Чотири рази на рік тут відбувалися всесвітньо
відомі Ліонські ярмарки, у яких брали участь купці з усієї Європи. Під час
торговельних операцій купці почали використовувати замість металевих
грошей письмові кредитні зобов'язання. Найбільшим портовим містом, через
яке здійснювалася середземноморська торгівля Франції, залишався Марсель.
Водночас зростало значення західних і північних портів, розташованих на
узбережжі Атлантичного океану, - Бордо, Ла-Рошеля, Нанта, Гавра.
Поступово в більшості галузей французької промисловості

мануфактури витіснили цехове ремесло. Особливо багато мануфактур
з'явилося в галузі виробництва сукна, лляних і шовкових тканин. На
Ліонських шовкових мануфактурах працювало близько 12 тис. Найманих
працівників.
Із розвитком підприємництва й торгівлі у Франції формувалася

буржуазія. Вона відігравала значну роль у розвитку економіки, позичала
гроші збіднілому «дворянству шпаги», але залишалися політично
безправною. Однак, що більше зростала могутність буржуазії, то більше вона
шукала можливостей впливати на державне життя. Виходячи зі своїх
інтересів, буржуазія підтримувала королівську владу в її боротьбі проти
старогодворянства за єдність і цілісність країни. Водночас, купуючи
державні посади, буржуа ставали «дворянами мантії».
Робота з термінами і поняттями
Протекціонізм - політика захисту внутрішнього ринку від іноземної

конкуренції через систему певних обмежень: імпортних та експортних мит,
субсидій та інших заходів. З одного боку, така політика сприяє розвитку
національного виробництва.
Історія протекціонізму
З легкої руки Адама Сміта протекціонізм XVI-XVIII ст. стали називати

меркантилізмом. І хоча сьогодні існують два різних поняття - протекціонізм і
меркантилізм, але економічні історики стосовно до епохи XVII-XVIII ст.
ставлять між ними знак рівності. А історик П. Байрох уточнює, що
починаючи з 1840-х рр.. меркантилізм став називатися протекціонізмом.
У XVIII в. протекціонізм був панівною доктриною, визнаної
провідними державами Європи: Великобританією, Пруссією, Австрією,
Швецією. У XIX ст. на зміну протекціонізму прийшла доктрина вільної
торгівлі, ініціатором якої була Великобританія. Прихильники протекціонізму
стверджують, що країни Європи та Північної Америки змогли провести свою
індустріалізацію в XVIII-XIX ст. в основному завдяки протекціоністської
політики. Вони вказують, що всі періоди бурхливого промислового
зростання цих країн збігалися з періодами протекціонізму, включаючи новий
ривок в економічному розвитку, що стався в країнах Заходу в середині XX ст.
Крім того, вони стверджують, подібно меркантилістам XVII-XVIII ст., що
протекціонізм сприяє більш високої народжуваності і більш швидкому
природному росту населення.
Меркантилізм – економічна політика доби становлення капіталізму,
що характеризувалася активним утручанням держави в господарське життя,
стимулюванням зовнішньої торгівлі, колоніальними пограбуваннями і
торговельними війнами.
Розповідь учителя
Наведення ладу в збиранні податків та здійснення заходів, спрямованих на

відбудову і розвиток економіки, були насамперед пов'язані з діяльністю
першого міністра короля Сюллі.
Сюллі вважав, що відновити економіку Франції можна лише
сприянням розвиткові сільського господарства. «Рільництво, - казав перший
міністр, - є справжніми копальнями і перуанськими скарбами Франції». Він
уважав, що розвиток сільського господарства почнеться лише після
зменшення тягаря податків, сплачуваних французькими селянами. Тому за
наказами Сюллі було впорядковано і зменшено стягнення податків із селян,
скасовано борги за минулі роки. Завдяки тому, що перший міністр суворо
карав тих збирачів податків, які намагалися їх привласнювати, надходження
грошей до королівської скарбниці не зменшилося. Сюллі здійснив і інші
заходи: було організовано осушування боліт, держава сприяла поширенню
нових культур (кукурудзи, буряків, кормових трав).
Уряд Генріха IV приділяв велику увагу й розвитку вітчизняної
промисловості. Ремісників було звільнено від обмежень на розвиток, що
накладалися цеховими уставами, створено сприятливі умови для розвитку
мануфактурної промисловості. Увезення іноземних промислових виробів
було обмежено, а вивезення вітчизняної сировини заборонялося. Із
королівської скарбниці навіть надавалися субсидії володарям мануфактур
для розширення виробництва. З'явилися привілейовані королівські
мануфактури, де виготовляли шовк, фаянсові вироби, парфуми.
Політика, яку здійснював для відродження економіки Франції уряд
Генріха IV, мала характер меркантилізму та протекціонізму (захисту)
власних виробників.
Свою зовнішню політику Генріх IV спрямував на успішний розвиток
заморської торгівлі. За його підтримки було відкрито Східноіндійську
торговельну компанію. У 1604 р. розпочалася колонізація французами
Канади – експедиція Шамплена створила тут першу колонію.
Кардинал Рішельє
Постать в історії
Рішельє народився в небагатій дворянській родині. Спочатку він мав намір

вступити до війська, але потім вирішив служити церкві. У 23- річному віці
Рішельє став єпископом. Мав неабиякі літературні здібності, дістав добру
освіту, був честолюбним та енергійним. Коли йому виповнилося 30 років,
став кардиналом. Із 1624 р. – член Королівської ради, згодом – перший
міністр Франції (голова уряду). Упродовж 18 років фактично правив
Францією за нерішучого Людовіка ХІІІ. Як влучно зауважив один із
сучасників кардинала, «Людовік ХІІІ лише носив корону, а Рішельє мав
скіпетр».
Одним із головних завдань кардинал уважав посилення авторитету
королівської влади. У своєму «Політичному заповіті», складеному у вигляді
листа до короля, Рішельє писав: «Коли Ви, Ваша Величносте, вирішили
виявити мені велику довіру в управлінні Вашими справами, гугеноти ділили
державу з Вами, а вельможі поводилися так, начебто не були Вашими
підданими. Моєю першою метою була велич короля, моєю другою метою
була могутність держави». Для досягнення цього Рішельє припинив
скликання Генеральних штатів, обмежив права Паризького парламенту.
Поступово всі почали звикати до того, що єдиним джерелом влади є король.
Нагальною потребою, без розв’язання якої Франції не можна було

вважати цілісною державою під необмеженою владою короля, була
ліквідація гугенотської республіки на півдні країни. Війна проти гугенотів,
що розпочалася 1620 р., тривала вісім років і завершилася перемогою
королівської армії. Фортеці гугенотів було зруйновано. У 1629 р. було
прийнято «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню
віру, але заборонялося мати гарнізони і фортеці.
Кардинал розгорнув рішучу боротьбу проти старої родовитої аристократії.

Усіх, хто не бажав коритися королівській владі, було відправлено у вигнання
або засуджено, їхні замки зруйновано. Під загрозою смертної кари було
заборонено дуелі – поєдинки між дворянами. Рішельє навіть наказав стратити
дуелянта Бутвілля, хоча захоплювався його хоробрістю і мужністю. Для
виконання своїх рішень на місцях кардинал реорганізував систему
управління і зробив її залежною від короля. У провінції призначалися
інтенданти – королівські урядовці, які повністю відповідали за надходження
податків і стан справ у провінціях.
В економічній політиці Рішельє дбав про розвиток торгівлі, сприяв
заснуванню торговельних компаній (за роки його правління було створено 22
такі компанії). Сам Рішельє був головним учасником торговельної компанії
«Нова Франція», яка здійснювала колонізацію французами Канади. За
Рішельє Франція почала створювати свою колоніальну імперію, вести
суперництво і боротьбу проти Англії та Нідерландів за захоплення нових
територій.
У зовнішній політиці перший міністр робив усе, щоб піднести престиж
Франції в європейських справах. Своїм головним ворогом у Європі він
уважав Іспанію, тому підтримував її ворогів – німецьких протестантських
князів, Нідерланди, Данію, Швецію. У 1635 р. Франція вступила в
Тридцятилітню війну. Завдяки дипломатичному мистецтву кардинала
Франція домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі.
Для проведення своєї політики Рішельє потребував багато коштів.
Податки зросли в кілька разів, що наприкінці 30 – на початку 40-х рр.. ХVІІ
ст.. призвело до численних селянських виступів.
Великої уваги кардинал надавав розвиткові науки, культури, але
вимагав від діячів культури підтримки його політики. За Рішельє у Франції з
1631 р. почала виходити перша газета. Кардинал сам писав до неї статті, у
яких вихваляв успіхи його політики.
Рішельє помер 1642 р., а наступного року помер король. Абсолютизм у

країні за роки правління Людовіка ХІІІ значно посилився, але свого апогею
він досяг під час правління «короля-Сонця» - Людовіка ХІV.
XVII ст. З «Політичного заповіту» Рішельє
Я обіцяв Вашій Величності всю свою майстерність і весь авторитет, аби

знищити партію гугенотів, зламати пиху вельмож, привести всіх підданих до
виконання їхніх обов'язків і піднести Ваше ім'я серед іноземних націй на той
рівень, на якому воно має перебувати.
Дворянство необхідно розглядати як один з найславніших нервів
держави, здатний багато сприяти її збереженню (зміцненню). Ті дворяни, які
відстали від доблесті предків і ухиляються від того, щоб служити короні
шпагою і життям, заслуговують бути позбавленими переваг свого
походження і змушеними нести частину тягаря народу.
Якби народ надто благоденствував, його не можна було б утримати в
межах його обов'язків. Його варто порівнювати з мулом, який, звикнувши до
тягаря, псується від тривалого відпочинку більше, ніж від праці.
Запитання до документа
Яке місце в державі Рішельє відводив дворянству?
Чим, на вашу думку, зумовлена така позиція Рішельє?
ІV. Закріплення нового матеріалу
Робота зі складання кросворда
Скласти кросворд (намалювати, заповнити, скласти запитання) із 12 термінів

і понять, імен із вивченої теми.
Експрес-опитування
Що таке протекціонізм і меркантилізм?
Кого називали «дворянами мантії»?
Яке значення для Франції мало правління Рішельє?
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Урок 19
Національно-визвольна війна у Нідерландах. Народження республіки.

В.Оранський.
Мета: пояснити учням причини, розглянути основні події, результати

національно-визвольної війни у Нідерландах; розвивати вміння учнів
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з картою,
історичними документами; виховувати в учнів повагу громадського подвигу
жителів Нідерландів, які відстояли незалежність своєї країни.
Основні терміни і поняття: національно-визвольна війна: «Утрехтська

унія», «буржуазна революція».
1566р.-«іконоборче повстання» - початок національно-визвольної війни;

1579р.- Утрехтська унія;
1609р.-перемога революції.
Історичні діячі: В.Оранський, Карл І, Філіпп ІІ, герцог Альба.
Хід уроку
Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за запитаннями.
Які основні заходи Ршельє ви можете назвати?
Кому належить вислів «Дворянство слід розглядати як один з найголовніших

нервів держави».
Поясніть вислів «Фінанси- це нерви держави»
Причини національно-визвольної війни
Розповідь учителя.
Учитель зазначає поняття, які учні записують у зошити.
Революція - переворот у житті людей, що призводить до зміни одного ладу

іншим.
Буржуазна революція - це революція, під час якої на зміну феодальному

ладу приходить капіталістичний.
Перша буржуазна революція або національно-визвольна війна
відбулася у Нідерландах. Із середини XVI ст. країна опинилася під владою
іспанської монархії. Іспанський король збирав з населення непомірно великі
податки, заборонялося нідерландським купцям торгувати у своїх колоніях.
Після вступу на іспанський престол Філіппа ІІ, у Нідерландах була
запроваджена інквізиція та переслідування протестантів. У силу цього в
1565-1566рр. почалися хвилювання серед міської бідноти, робочих
мануфактур, селян. Назрівало повстання.
Іконоборчий рух.
1. Які події одержали назву «іконоборчий рух»?

2. Чому було придушено повстання?
3. Хто очолив каральну експедицію іспанських військ?
4. Як герцог Альба боровся з непокірливими нідерландцями?
Повстання на півночі країни
Самостійна робота за завданнями.
(прочитати текст підручника і скласти до нього план)
План
1. Створення партизанських загонів лісових і морських гезів.

2. Захоплення порту Брілле.
3. Вільгельм Оранський – правитель північних провінцій.
4. Оборона Лейдена.
5. Повстання у південних провінціях.
Утворення Голландської республіки – 1579р.
Повідомлення учня
Висновок
Умовами об’єднання були: спільний уряд, армія, скарбниця.
Як результат об’єднання виникла незалежна держава
Сполучені провінції Нідерландів – Голландія .
Лише в 1609р. був підписаний договір за яким Іспанія визнала незалежність

цієї держави.
ІV. Урок узагальнення та систематизації
Заповніть пропуски в тексті:
Переворот в житті людей, що призводить до зміни одного ладу іншим ___
Загони повстанців у Нідерландах називали себе лісовими та морськими ___
Сім північних провінцій об’єдналися в одну незалежну державу___
Правителем північних провінцій у Нідерландах проголосили___
V. Підсумки уроку.
В результаті національно-визвольної війни в Нідерландах утворилася

Голландська республіка, влада перейшла від іспанського короля до
голландської буржуазії.
Причинами успіхів повсталих на півночі Нідерландів були їхня згуртованість

і стійкість.
Опрацювати текст підручника.
Скласти кросворд.
Урок 22
Особливості шляхетської демократії у Польщі
Мета: ознайомити учнів з особливостями соціально-економічного і

політичного розвитку Польщі;
сформувати в учнів уявлення про державний устрій Речі Посполитої та

особливості становлення шляхетської демократії в Польщі;розвивати вміння
висловлювати власну думку щодо становища українських земель у складі
цієї держави.
Основні поняття та терміни: «Річ Посполита», «сейм», «магнати»,

«шляхта», «фільварки».
Основні події:
1569- Люблінська унія, утворення Речі Посполитої
1596- Берестейська унія
Хід уроку
1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань і вмінь
1. Назвіть ім’я правителя Голландії ,що посів престол Англії (Вільгем

Оранський)
2. Як називали прихильників Карла I у громадянській війні?(кавалери)
3. Назвіть партію при дворі ,що сформувалась у 70ті рр. XVII в Англії.
(Торі)
4. Який титул надано Кромвелю?. (Лорд-протектор)
5. Яку назву носила партія парламенту в Англії?. (Віги)
6. Парламент ,засідання якого тривало 12 років називали… (Довгий)
Вивчення нового матеріалу
Економічний розвиток. Соціальна політика.
Вступне слово вчителя.
Польща - це багатонаціональна держава,яка включала:

польські,литовські,українські,прусські землі,частину Лівонії. Порівнюючи
Польщу з передовими країнами Західної Європи, в яких активно розвивалось
мануфактурне виробництво,Польща залишалась аграрною країною.
У XVI ст. поширюються фільваркові господарства,посилюється кріпосне

гноблення.
Робота з підручником
Учні разом з учитилем складають схему ,характеризуючи торгові зв’язки
Польщі з країнами Західної Європи:
Пшениця,ячмінь,льон,хміль,сало,худоба,шкіра,овес
Польща Західна Європа
Тканини, металеві вироби,дорогоцінні предмети
Основні суспільні стани:
магнати(великі землевласники ,з давніх родів польської знаті)
шляхта(дрібнопомісне службове дворянство)
Духовенство(католицьке)
міщани(сплачували податки)
селяни(сплачували податки,у XVI ст. закріпачені)
Розповідь учителя:
У XVI ст. поширюються фільваркові господарства ,посилюється кріпосне

гноблення
Фільварок-багатогалузевий господарський комплекс ,що ґрунтувався
на праці кріпаків і був орієнтований на товарно-грошові відносини та ринок.
2.Державна політика. Утворення Речі Посполитої.
У XV- XVI ст. шляхта здобуває все більшу політичну вагу. Польське
королівство перетворюється на шляхетську республіку. Влада короля
обмежується сеймом (парламентом). Король був виборним, йому
заборонялось приймати важливі рішення без згоди сейму. Король не мав
постійної армії,його фінанси і землеволодіння були обмежені. Сформувалась
станово-представницька монархія.
-Учні складають схему політичного устрою Польщі XVI ст.
Король
Обирає
Сейм
Сенат Палата послів Ізба
СЕ й МИ
Утворення Речі Посполитої 1569р(повідомлення учня)
3.Зовнішня політика.
-робота з картою.
Запитання
1.Які території були залежні від Польщі?
2.Назвіть території ,які в ході Лівонської війни відійшли до Речі

Посполитої.
3.Назвіть напрямки походів польських королів.
4.Реформація і контрреформація.
Самостійна робота з підручником.

1. Що таке Реформація?
2. Які Реформаційні напрямки набули поширення в Польщі?
3. Чому селяни не підтримали Реформацію?
4. Що таке контрреформація?Які контрреформаційні напрямки були
поширені в Польщі?
Узагальнення та систематизація знань та умінь.
Фронтальне опитування
1.Коли було проголошено про утворення Речі Посполитої?
2.Які риси політичного устрою Польщі?
3.Що таке Реформація?
4.Назвіть основні суспільні стани польського суспільства.
5.Які основні напрямки зовнішньої політики Польщі?
6.Що таке «шляхетська демократія»?
Підсумки уроку
Основні висновки:
до початку XVI ст. Польща була великою багатонаціональною державою.
У XV- XVI ст. Польське королівство перетворюється на шляхетську

республіку.
Зовнішня політика Польщі в даний період носила загарбницький характер.
Домашнє завдання
1.Опрацювати відповідний параграф підручника .
2.Скласти кросворд.
Урок 23
Тридцятилітня війна та Вестфальський мир,їх вплив на Європу
Мета: ознайомити учнів з причинами, основними періодами та наслідками

Tридцятилітньої війни; формувати в учнів уміння встановлювати причинно-
наслідкові зв’язки, розвивати навики роботи в групах та уміння давати
коротку характеристику діяльності історичного діяча ; виховувати в учнів
негативне ставлення до війни, як шляху вирішення протиріч .
Основні терміни і поняття: Католицька ліга, Євангелічна ліга,

Вестфальський мир, Антигабсбургзька коаліція.
1618-1648-Тридцятилітня війна.
1648-Вестфальський мир.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Хід уроку
Заповніть пропуски в тексті
1.Великі землевласники в Польщі та Литві називались …
2.Яка назва держави утвореної внаслідок підписання унії між Польщею та

Литвою …?
3.Яка назва польського парламенту?
4.Великі багатогалузеві господарства польських феодалів засновані на

панщинній праці, називалася …
5.Як називали лицарів,що отримували земельні наділи і привілеї за несення

військової служби, називались …?
6. Основною галуззю економіки Польщі у ХVI ст.. було …

Вступне слово вчителя.
Тридцятилітня війна тривала у 1618 по 1648 р., і являла собою перший
військовий конфлікт загальноєвропейською масштабу, в який були втягнені
майже всі країни Європи.
Причини війни:
-боротьба за першість в Європі між Габсбургами і Францією;
-Голландія, Данія та Швеція прагнули захопити торгові шляхи на

Балтійському морі;
-Англія намагалась зберегти північні морські шляхи;
-феодально-католицькі сили утворили військовий союз - Католицьку

лігу(1609р), якій протистояла Євангелічна унія(1608р)-військово-політичний
союз протестантських князів.
Європа розділилась на два табори: Габсбурзький блок та Антигабсбурзьку
коаліцію.
Приводом до війни стали гоніння розпочаті габсбурзькою владою у Празі,
проте протестантів і всіх прихильників незалежності.
Презентація роботи груп
Групи представляють презентації «Характеристика чотирьох періодів

Тридцятилітньої війни, та інтереси країн-границь війни,перебіг подій.
Вестфальський мир»
І група
Чеський період (1618-1624)
Запитання
1.Хто вступив у боротьбу за незалежність Чехії?
2.Де відбулась вирішальна битва?
3.Які наслідки мала поразка чехів?
ІІ група
Датський період (1625-1629)
Запитання
1.Чого домагалась Данія у війні?

2.Охарактеризуйте Альбрехта Валенштейна. Що було основою його успіхів?
3.Які умови миру Данії з Габсбургами?
ІІІ група
Шведський період (1630-1635)
Запитання
1.Які цілі у війні ставила Швеція?
2.Які нововведення Густафа-Адольфа забезпечили перемоги шведів над

Габсбургами?
3.Які підсумки шведського періоду війни?
ІVгрупа
Франко-шведський період війни (1635-1648)
Запитання
1.Чому у війну вступила Франція?
2.На чиїй стороні була військова перевага?
3.Яких заходів вжив французький уряд для укладення миру?
V група
Вестфальський мир. 1648р
Запитання
1.Чому воюючі сторони змушені були почати мирні переговори?
2.Які умови укладеного Вестфальського миру?
Робота з контурною картою і атласом за методом
«Чиста дошка»
-назвіть сторони-границі підписання Вестфальського миру;
-назвіть держави,які здобули незалежність.
IV. Узагальнення та систематизація знань і умінь

Завдання.
Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер
1.Чехія; 2.Франція; 3.Данія; 4.Швеція
5.Іспанія; 6.Австрія; 7.Річ Посполита; 8.Англія;
9.Голландія; 10.Росія; 11.Католицькі князі Німеччини

Зразок відповіді
Габсбурзький блок Антигабсбургзька коаліція
5,6,7,11 12,3,4,8,9,10
V. Підсумки уроку
Лідер групи виставляє оцінки за виконані роботи і передає їх учителю
-У 1648 р. у Вестфалії був укладений мир заснований на взаємних поступках.
-Війна принесла небачене руйнування.
-Тридцятилітня війна ускладнила відносини між Європейськими державами і

в період після Вестфальського миру.
VI.Домашнє завдання
1.Опрацювати відповідний матеріал підручника
2.Позначити на контурній карті:
а) країни-границі тридцятилітньої війни
б) територіальні надбання країн-учасниць
3.Підготувати повідомлення про Івана Грозного.

Московське царство у XVI – першій половині XVIII ст.
Мета: сформувати в учнів уявлення про розвиток Московського царства ;

з'ясувати, як відбувалося становлення самодержавства в Московії;
розглянути основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Івана IV;
визначити роль Смутних часів в історії країни; скласти уявлення про
розвиток процесу перетворення Московської держави на Російську імперію;
дати оцінку реформаторській діяльності царя Петра І; удосконалювати
вміння учнів установлювати причинно-наслідкові зв'язки під час розгляду
історичних подій, складати узагальнюючі таблиці, аналізувати історичні
документи, формувати вміння критично мислити, зіставляти однотипні
процеси та явища в різних країнах, оцінювати роль особистості в історії ( на
прикладі діяльності Івана ІV та Петра І ); виховувати в учнів почуття
патріотизму, гуманізм та загальнолюдські цінності.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: опричнина, церковний розкол, самодержавство.
ОБЛАДНАННЯ:підручник, карта, схеми, історичні документи, ілюстрації.
ТИП УРОКУ: комбінований
Хід уроку
І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
Співвіднесіть дати та події.
а) Чеський; 1) 1630–1635 рр.
б) Датський; 2) 1625–1629 рр.
в) Шведський; 3) 1618–1624 рр.
г) Франко-шведський; 4) 1635–1648 рр.
Бесіда за питаннями
1.Які європейські держави брали участь у Тридцятилітній війні? Якою була

їхня мета?
2. Яким було міжнародне становище в Європі перед початком війни?
3. Чому конфлікт у Чехії став початком першої загальноєвропейської війни?
4. Якими були наслідки Тридцятилітньої війни для країн Європи?
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
Бесіда
1) Як утворилася Московська держава?
2) Що вам відомо про державницьку діяльність Івана III?
Учитель пропонує учням за допомогою карти атласа «Московське
царство у XVI ст.» назвати землі:
1) приєднані до Московського князівства у першій половині
ХVІ ст.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Слово вчителя
У той час, коли в країнах Західної Європи закладалися основи нової

європейської цивілізації, на сході Європи постала велика політична сила —
Московське царство. Із цього невеликого царства, що на початку Нових часів
не справляло відчутного впливу на європейські події, виникла Російська
імперія, із якою у XVIII ст. вже не можна було не рахуватися у європейських
справах і яка впливала впрододовж століть та намагається впливати досі на
історичну долю України. В історії Московського царства XVI ст. це,
насамперед, доба Івана IV Грозного. У цей період відбувався процес
становлення абсолютної монархії у вигляді самодержавства — нічим не
обмеженої влади царя. Наприкінці ХУІІ ст. Московська держава в
європейській частині мала спільний кордон зі Швецією, Польщею,
Туреччиною, Кримським ханством — її традиційними суперниками у
Східній та Північній Європі. Війни проти цих країн Московська держава вела
з перемінним успіхом упродовж століть.Внутрішньополітичне життя кінця
XVII ст. відзначалося гострою боротьбою придворних угруповань за владу.
Зрештою, перемогу в цій боротьбі здобув Петро І (1689—1725 рр.).Нічого не
свідчило про те, що вже через кілька десятиліть Росія стане вагомим
чинником європейської політики та однією з наймогутніших країн у
воєнному аспекті.
Самодержавство утверджувалося в запеклій боротьбі проти боярства.
Царі спиралися в ній на дворянство, яке отримувало землі лише за умови
служіння царю. Важливою опорою царської влади була Православна церква,
яка стверджувала ідею божественного походження царської влади.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Московське князівство за Івана ІV Грозного
Складаємо історичний портрет
На дошці вміщено вислови істориків про Івана Грозного:
• Не вимовить історик слово, щоб виправдати таку людину.
(С. М. Соловйов)
• В історії середньовічної Росії, мабуть, не було такого десятиріч-
чя, в якому було б проведено стільки реформ, як за часів правлін-
ня Обраної Ради. (В. Б. Кобрін)
• Іван Грозний — патріот Російської землі, який на користь народу вів

нещадну і справедливу боротьбу проти реакційного боярства,
що стало на шлях державної зради. (Радянські історики).
Завдання
Використовуючи наведені висловлювання, пояснення вчителя і текст

підручника, учні складають історичний портрет Івана ІV.
Початок XVI ст. у Московській державі ознаменувався загостренням

боротьби за владу між феодальною аристократією (бояри, удільні князі) і
государем, що орієнтувався на підтримку дворян. Апогей цього
протистояння припадає на царювання Івана IV.
«Іван народився в 1530 р. Від природи він одержав розум жвавий і
гнучкий, вдумливий і трохи глузливий, дійсний великоросійський
московський розум. Іван рано осиротів, на четвертому році позбавив¬ся
батька, а на восьмому втратив матір. Він з дитинства бачив себе серед чужих
людей. У душі його рано і глибоко врізалося і все життя зберігалося почуття
сирітства, покинутості, самітності. Звідси його боязкість, що стала основною
рисою його характеру. Як усі люди, що виросли серед чужих людей без
батьківського догляду і материнського привіту, Іван рано засвоїв у себе
звичку ходити оглядаючись і прислухатись. Це розвило в ньому підозрілість,
що з роками перетворилася на глибоку недовіру до людей. У дитинстві йому
часто доводилося відчувати байдужість або зневагу з боку оточуючих...
Потворні сцени боярського свавілля і насильства, серед яких ріс Іван,
були його першими політичними враженнями. Вони перетворили його
боязкість на нервову лякливість, з якої з роками розвилася схильність
перебільшувати небезпеку... Іван рано звик думати, що його оточують лише
вороги».
Як враження дитинства вплинули на характер Івана IV та методи його

правління?
Жорстокі методи боротьби з політичними супротивниками в період

об'єднання країни характерні тільки для Росії?
Стабільність державної влади в єдиній Московській державі, що

формувалася, багато в чому залежала від тієї ролі, яку в суспільстві
відігравала церква.
Глава церкви в січні 1547 р. здійснив урочистий обряд вінчання Івана
IV на царство. Московський великий князь уперше наділявся титулом царя,
чим різко піднявся над усією титулованою російською знаттю і зрівнявся
положенням із західноєвропейськими імператорами.
Був і інший смисл у вінчанні Івана на царство. Корону він одержав з
рук митрополіта Макарія, що промовив напутнє слово. Даний факт
підтверджував особливе становище церкви в державі. І цар мав піклуватися
про збереження церковних прав і привілеїв. У такий спосіб церква
переслідувала власні інтереси, зміцнюючи самодержавну владу.
Початок царювання Івана IV ознаменувався загостренням класових
протиріч, які давно накопичувалися. У 1547 р. у Москві сталася грандіозна
пожежа, в результаті якої місто було практично знищене, тисячі людей
загинули. Нещастя викликало повстання в Москві. Хвилювання спалахнули
також у містах Опочка, Устюг, Псков. Знову пожвавилися в середині XVI ст.
рухи єретиків.
У цій обстановці молодий цар зі своїми прихильниками почав
запроваджувати деякі реформи, спрямовані на зміцнення централізованої
держави і його головної опори — служивого дворянства.якої місто було
практично знищене, тисячі людей загинули. Нещастя викликало повстання в
Москві. Хвилювання спалахнули також у містах Опочка, Устюг, Псков.
Знову пожвавилися в середині XVI ст. рухи єретиків.
У цій обстановці молодий цар зі своїми прихильниками почав

запроваджувати деякі реформи, спрямовані на зміцнення централізованої
держави і його головної опори — служивого дворянства.
Реформи Івана IV
Ситуація в країні вимагала нагальних заходів для встановлення миру між

боярською аристократією та дворянами. Іван IV створив «Вибрану раду», до
якої входили представники дворян, церкви, бояр. Вона розробляла проекти
реформ, які мали зміцнити державу та посилити владу царя.
Реформи започаткували рішення Земського собору 1550 р. Було
затверджено новий Судебник, який посилив централізацію державного
управління. Він обмежував владу намісників, звільняв дворян від їхнього
суду. Судебник підтвердив право переходу селян від одного до іншого
володаря один раз на рік — у Юріїв день, але збільшив суму, яку селяни мали
сплачувати попередньому власникові.
Земський собор -— дорадчий орган при цареві, до якого входили

представники всіх станів, крім селянства.
Судебник — збірник законів.
Виникли нові органи центрального державного управління — прикази. У них

зосереджувалося управління окремими галузями економіки й політики.
Керівників приказів призначав цар. Найважливішими серед цих нових
органів були Посольський приказ (зовнішня політика), Розрядний
(формування дворянського війська), Помісний (боярське землеволодіння),
Стрілецький (організація стрілецького війська).
У 1556 р. «Вибрана рада» ліквідувала систему «кормлінь», за якою місцеві

жителі утримували намісника, і створила місцеве самоврядування з
«виборних людей», які призначалися з дворян.
Учитель під час розповіді демонструє схему управління державою в XVI ст.
Для порівняння рекомендується дати схему управління кінця XV — початку
XVI ст. (схеми можуть бути заготовлені заздалегідь).
Система державного устрою Росії XV—XVI ст.
До кінця XV — початку XVI ст. До кінця XVI ст.

Самостійна робота за завданням.
Прочитати текст підручника. Порівняти органи управління Російською

державою початку і середини XVI ст. і довести, що реформа 1550-х рр.
зміцнювала центральні і місцеві органи влади.
Було здійснено військову реформу. Створювалися піше стрілецьке
військо й «вибрана тисяча» — особиста царська гвардія з дворян. Вони стали
особистою охороною царя. Відтоді цар не залежав від боярського ополчення.
Стрілецькі загони жили в окремій слободі, отримували регулярну платню,
поділялися на шість полків по 500 вояків. Були озброєні пищалями та
бердишами.
У 1556 р. було видано «Уложення про службу». Згідно з ним і для дворян-
поміщиків, і для бояр-вотчинників запроваджувалася обов 'язкова військова
служба терміном на 15 років. За несення служби належала платня. Із кожних
150 десятин землевласник мав виставляти одного кіннотника.
Загалом реформи 50-х рр. XVI ст. зміцнили владу царя, ослабили
боярство й посилили значення дворянства в Московському царстві. У той же
час здійснення реформ привело до появи в житті Московської держави рис,
притаманних східним цивілізаціям.
Наприкінці XV — на початку XVI ст. в середовищі православної
церкви стали поширюватися погляди про необхідність змін у відносинах між
церквою та державою — єресі. Ці єресі за характером наближалися до
західноєвропейського реформаторського руху. Вирізнялися два напрямки—
«йосифляни» та «нестяжателі».
Лідером «нестяжателів» був Ніл Сорський. Виступаючи за моральне
очищення церкви, проти переслідування єретиків, він уважав, що церква не
повинна володіти землями й монастирями, а має віддати їх державі й
зосередитися на духовному вдосконаленні себе та мирян.
Погляди «йосифлян» сформулював ігумен Волоцького монастиря
Йосиф. Він гнівно засуджував єретиків, які прагнули послабити церкву,
вимагав боротися проти них до кінця, захищав монастирське землеволодіння.
Йосиф прагнув піднести авторитет церкви в суспільстві через посилення
дисципліни в монастирях, знищення будь-якого вільнодумства, закликав до
союзу церкви з царською владою. Найбільш небезпечним вільнодумством він
уважав «нестяжательство».
Царська влада підтримала «йосифлян». Натомість Й. Волоцький
висунув ідею божественного походження царської влади.
Стоглавий собор 1551 р. (його рішення було записано в 100 розділах)
закріпив право церкви володіти землями. Проте Іван IV зумів домогтися
положення, за яким нові землі церква могла отримувати лише з дозволу царя,
і цим підняв авторитет своєї влади.
Навідміну від Західної Європи, де королі корилися владі Папи Римського, у

Московському царстві церква визнавала владу царя. У 1558 р.
цар Іван IV розпочав Лівонську війну за вихід до Балтійського моря. Однак
після перших перемог московські війська почали відступати, а полководець
князь А. Курбський перейшов на бік ворога. Розлючений цар Іван IV, якого
називали Грозним, усюди вбачав зраду, карав винних і невинних.
Опричнина — система заходів (репресії, страти, конфіскація земель), що

здійснювались у Московській державі в XVI ст. царем Іваном IV із метою
зміцнення царської влади, для боротьби з опозицією, залишками удільного
сепаратизму.
Із 1564 р. у Московському царстві встановилася опричнина (від давньорус.

«опрічь» — «крім», що в XIV—XV ст. позначало особливі володіння,
виділені в користування членам великокнязівського роду) — система заходів,
спрямована на зміцнення царської влади. Сутність опричнини полягала в
тому, що Іван IV Грозний, налякавши жителів Москви своїм раптовим
відбуттям до Олександрівської слободи, удався до масових репресій, страт,
земельних конфіскацій, придушуючи опір тих, хто заважав його необмеженій
владі. Цар отримував у
володіння частину земель — опричнину, решта земель — земщина, належала
боярам. Опричнина постійно зростала за рахунок приєднання нових земель
земщини. Опричне військо вбивало тисячі людей по всій країні. Лише в
Москві Іван Грозний стратив, буцімто за зраду, 120 бояр і навіть
митрополита. Така ж доля спіткала й міста — Новгород, Клин, Твер. Дуже
багато людей у поведінці царя в роки опричнини помічали ознаки психічної
хвороби.
У 1577 р. цар скасував опричнину, стратив багатьох опричників і навіть

заборонив про неї згадувати. Однак цареві опричнина принесла велику
користь. Завдяки їй Іван Грозний посилив свою владу, остаточно знищив
боярську опозицію.
Зовнішня політика Івана IV
Самостійна робота зпідручником
Опрацювати текст підручника скласти таблицю «Основні напрямки

зовнішньої політики Московського царства в XVI ст. та їх реалізація».
Основні напрямки -Заходи щодо їх Результати

реалізації
Пропонуємо учням за допомогою карти атласа «Московське
царство у XVI ст.» назвати землі, приєднані до Московського князівства за

часів Івана ІV.
Смутний час в Московському царстві
«Мозковий штурм»
• Які обставини спричинили появу Смутного часу в Росії?
Метод «Чиста дошка»
Вчитель пропонує учням самостійно опрацювати текст підручника і дати

відповіді на запитання, записані на дошці.
1. Чому російський народ повірив у порятунок царевича Дмитрія?
2. Як характеризує ситуацію в Московській державі поява само-
званців Лжедмитрія I, а потім і Лжедмитрія II?
3. Чому царювання Лжедмитрія I було таким швидкоплинним?
4. Як був усунений від влади Лжедмитрій II?
Початок правління династії Романових
Наприкінці XVI ст. династія Рюриковичів, що вела свій родовід з IX ст.,

припинила існування. Її місце заступила нова династія Романових, яка мала
корені у Литві. У 1613 р. Земський собор обрав на престол 16-річного
Михайла Романова. Молодий цар влаштовував бояр, оскільки, як писав один
з них, «Мишко, мовляв, Романов, розуму ще не дійшов і нам покірний буде».
Проте фактично правив його батько патріарх Філарет Романов, який мав
велику популярність у народі. Земський собор дещо обме¬жив владу царя:
без його згоди цар не мав права судити та страчувати бояр, запроваджувати
нові зако¬ни й податки, оголошувати війну й укладати мир. Найвищим
дорадчим органом при царі знову стала Боярська дума, чисельність якої
зросла до 100 чоловік, в основному, за рахунок нового - служилого,
помісного - дворянства. Поряд із нею часто у першій половині століття
збиралися і Земські собори, до участі в яких не допускалися лише кріпосні
селяни.
Самодержавство – форма правління державою, згідно з якою верховна

влада зосереджена необмежено в руках однієї особи – самодержця.
Опис державного устрою Московської держави вченим-енциклопедистом

Адамом Олеарієм, який відвідав її в 1634—1636 рр.
Що стосується російського державного устрою, то це, як визначають

політики, «монархія панування й свавілля». Государ, яким є цар або великий
князь, що успадкував корону, один керує всією країною, і всі його піддані, як
дворяни й князі, так і простолюдини, міщани й селяни, є його холопами та
рабами, до яких він ставиться як господар до своїх слуг...
Вельможі мають без будь-якого сорому, крім того що вони... ставлять
імена в зменшеній формі, називати себе рабами й потерпати від рабського
ставлення...
Задитання до документа
1) Які особливості державного устрою Московської держави від¬значив

Олеарій?
2) Чим відрізнявся державний устрій Московської держави від
західноєвропейських держав?
У другій половині XVII ст. в різних сферах політичного життя Московської

держави відбувалися зміни, що свідчили про завершення формування
абсолютної монархії у формі самодержавства. Уже сам. титул царя «Божою
Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь Всея Великої і Малої Русі
Самодержець» підкреслював походження царської влади від Бога та її
необмежений характер. Цим титулом користувався цар Олексій Михайлович
(1645—1676 рр.). Юридичне закріплення
основ абсолютизму знайшли в прийнятому 1649 р. Соборному уложенні —
збірнику законів. Його два розділи були спеціально присвячені захисту
царської влади та покаранням заобразу царя. Свідченням складання
абсолютизму стало і зменшення значення камських соборів. Земський собор
1653 р., що ухвалив рішення про приєднання України до Росії, став останнім
собором, скликаним в повному складі за роки правління Олексія
Михайловича. Земські собори стали поступатися Боярській думі, уякій дедалі
більшу роль иідігравали дворяни. Уложення остаточно перетворило селян
на кріпаків, дозволило (мчістроково шукати селян-утікачів і повертати їх
господарям.
Однак спокою нові закони не принесли. У другій половині XVII ст. в
Московській державі сталася найбільша за її історію кількість пов¬стань
селян і міщан.
Усі ці зміни відбувалися на тлі загострення боротьби між різними
верствами населення Московської держави. Із метою навести лад у державі
1649 р. було прийнято Соборне уложення. Майже тисяча статей цього
збірника законів регламентували всі сфери державного життя. Уложення
остаточно перетворило селян на кріпаків, дозволи¬ло безстроково шукати
селян-утікачів і повертати їх господарям.
Перетворені на кріпаків селяни тікали на Дон, до козаків. Донські
козаки були вільними людьми, несли прикордонну службу. Уряд
Московської держави намагався не конфліктувати з ними. За звичаєм тих
часів із Дону втікачів не видавали. Саме тут розпочалося найбільше в історії
Московської держави XVII ст. повстання (1667— 1671 рр.), що дістало назву
«бунт Стеньки Разіна».
Найважливішою історичною подією правління царя Олексія
Ми¬хайловича стало рішення про приєднання України до Московської
держави.
8 січня 1654 р. в місті Переяславі відбулася рада, на якій більшість
учасників своє ставлення до союзу з Московською державою висловило так:
«Воліємо під царя східного, православного». Після цього Бутурлін передав
Хмельницькому царську грамоту про взяття України під «монаршу» руку з
обіцянкою захищати її від ворогів. Українці йшли на цю угоду зі щирою
вірою в те, що Україна збереже завойовану у визвольній війні державність.
Проте, як засвідчили наступні події, підписуючи договір, кожна зі сторін

укладала в нього свій зміст: московський цар уважав, що Украї¬на стає
залежною від нього, українці ж розраховували на широку дер¬жавну
автономію, близьку до незалежності. Основною метою війни з Польщею, яку
розпочала після цих подій Московська держава, було повернення земель,
утрачених у Смутні часи. В Україну було надіслано лише допоміжні сили,
тоді як головна армія на чолі з царем улітку 1654 р. розпочала облогу
Смоленська; його здобули через два місяці.
Унаслідок війни з Польщею Московська держава повернула землі,
захоплені поляками в період Смути. Проте для України Андрусівське
перемир'я 1667 р. стало катастрофою: її було розділено Річчю Посполитою і
Московською державою. Війна, розпочата московським царем начебто в ім'я
визволення православного українського народу, завершилася поділом
України.
Церковний розкол – релігійний рух середини XVII ст. проти реформи

російської православної церкви, який закінчився відокремленням від неї
частини віруючих.
Корисливість і жадібність у середовищі священнослужителів у XVII ст.

зросли настільки, що викликали сумніви у правоті церковних повчань.
Допускалися помилки не тільки під час проведення богослужінь, але й при
переписуванні церковних книг. З'явилися різні тлумачення цих книг.
Для зміцнення і централізації церкви патріарх Никон провів
виправлення богослужебних книг на зразок грецьких (1653). Трохи
змінилися хід церковної служби й обряди. Никон розпорядився замінити під
час богослужіння земні поклони поясними, хреститися трьома пальцями
замість двох, як звикли на Русі. Тих, хто не підкорявся цим розпорядженням,
суворо карали. Стародавні богослужебні книги й ікони спалювали. Зміна
звичних обрядів викликала вибух обурення: виник рух «старообрядників»,
що створили свою церковну організацію. Відбувся розкол у російській
церкві.
Бесіда на повторення
1. Коли виникає поняття «освічений абсолютизм»?
2. У чому полягав зміст політики освіченого абсолютизму?
Петро І. Російська імперія
На дошці висловлювання істориків про Петра I.
• …Петро навернув росіян до світової цивілізації, але наслідуван-

ня Заходу призвело Росію до мавпування, а це, у свою чергу, — до
здичавіння. (М. Карамзін)
• …Заслуга Петра I — в усвідомленні безперспективності варварства
Московської Русі, але методи Петра гідні осуду: «Батогом
і татарами нас тримали у неуцтві, сокирою та німцями нас осві-
чували, та в обох випадках рвали нам ніздрі і таврували залізом».
(О. І. Герцен)
• …Почувши ім’я Петра Великого, ми в першу чергу згадуємо про
його перетворення… (В. Ключевський)
• Кого ховаємо? Петра Великого ховаємо. Закотилося сонце землі
Російської. (Феофан Прокопович)
.Московія на порозі великих перетворень
1) Чи мало місце в Росії XVII ст. розвинене мануфактурне вироб-ництво?
2) Що стало основним наслідком прийняття Соборного уложен- ня

(1649)?
3) Які соціальні групи відігравали вирішальну роль у суспільно¬му житті

Росії XVII ст.?
Доповнюючи й узагальнюючи відповіді учнів, учитель звертає увагу на
те, що на відміну від передових країн Європи (Нідерланди та Англія), де
зароджувалися нові класи (буржуазія і наймані робітники), виникали
капіталістичні відносини, відбувалися буржуазні революції, у Росії не тільки
зберігалися, але й усе більш зміцнювалися кріпосницькі відносини.
Відсталість Росії стала наслідком важких випробувань, що випали на
долю цієї країни. Надовго загальмувало її розвиток монголо- татарське іго.
Величезні цінності віками викачувались у ханську скарбницю. Ціле сторіччя
Росія була відірвана від природних кон¬тактів з Європою. Був відсутній
вихід до морів. До початку XVII ст. країна була розорена.
Важливо, щоб учні засвоїли такі основні ознаки, що свідчать про
відсталість Росії до початку XVIII ст.:
— панування феодально-кріпосницького ладу;
— незначна кількість мануфактур, що використовують в основному

працю кріпаків;
— недостатність розвідки і видобутку корисних копалин, необхідність

імпорту виробів з них;
— слабкий розвиток міжнародної торгівлі;
— пережитки феодальної роздробленості;
— відсутність регулярної армії і флоту;
— недостатній розвиток науки і відставання в області освіти.
Однак зміни, що поступово назрівали в XVII ст. у всіх сферахсоціально-

економічного і політичного життя країни, переросли в першій чверті XVIII
ст. у якісний стрибок.
Вже в XVII ст. у Росії виникли передумови перетворень, що
підготували проведення найважливіших реформ.
Самостійна робота за завданням.
Прочитати текст підручника і виявити передумови перетворень, що

підготували проведення реформ.
Під час перевірки виконання завдання учні називають такі факти:
— ріст міст, розширення внутрішньої торгівлі;
— створення перших мануфактур; повільне формування нових прошарків

суспільства, з яких пізніше виросла буржуазія і наймані робітники;
— розвиток абсолютизму, в результаті чого боярська знать втрачала

керівну роль в державі;
— втрата церквою своєї колишньої могутності;
— врегулювання дипломатичних відносин Московської держави з

країнами Європи й Азії.
Узагальнюючи відповіді учнів, учитель підводить їх до висновку: розглянуті
факти свідчать про те, що в Росії склалися передумови для проведення
реформ.
Реалізація реформ пов'язана з діяльністю Петра І.
Вивчення питань теми в групах.
Розподіл учнів за групами. Постановка задачі.
Учнів поділяють на чотири групи. На попередньому уроці частина учнів

одержала попередні завдання — підготувати повідомлення на різні запитання
теми «Розвиток Росії в XVIII ст.». Учень, що підготував повідомлення, може
бути лідером групи, яка має вивчати аналогічне питання. Наприклад,
учень,що працює над підготовкою повідомлення «Реформи Петра І і їхнє
значення для Росії», будевиконувати функції лідера в першій групі, оскільки
він уже ознайомився із суттю запитання і може скоординувати роботу това-
ришів.
Кожна група одержує картки із завданнями.
Група 1. «Реформи Петра І і їхнє значення».
Перелічіть основні реформи, що мали місце в Росії в першій половині XVIII

ст. (записати на дошці).
У чому полягав зміст реформ?
Яке значення мали для Росії перетворення, здійснені Петром І?
Група 2. «Зовнішня політика Петра І».
1.Якими були основні цілі зовнішньої політики Петра І?
2.Які були основні події та наслідки Північної війни? Як вона вплинула на

становище України?
3.Які результати і досягнення зовнішньої політики Петра І?
Група 3. «Двірські перевороти».
Дайте визначення поняття «двірський переворот».

Які монархи займали російський престол у результаті двірських переворотів,
хто їх підтримував?
Складіть таблицю.
ДВІРСЬКІ ПЕРЕВОРОТИ В XVIII ст.
Хто зведений на Період перебування Опора правителя

престол при владі
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Метод-прес
Чи згодні ви з думкою,що у XVI – першій половині XVIII ст. Московська

держава значно зміцнилась і домоглась значних успіхів у своєму розвитку?
VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ,
Опрацювати конспект і текст підручника
Московське царство. Іван IV Грозний.
Мета: сформувати в учнів уявлення про зміни у Московському царстві у

період завершення централізації країни; розглянути основні напрями
політики Івана IV; удосконалювати вміння встановлювати причинно-
наслідкові зв’язки, зіставляти однотипні процеси та явища в різних
країнах.
Основні поняття та терміни: «опричнина», «Лівонська війна»,

«дворянство», «бояри», «вотчина», «террор», «Церковний собор», «накази»,
«посадські люди».
Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, пакети документів.
Тип уроку: комбінований урок.

1. Карамзин Н. М. История государства Российского. — Т. 8–9.
2. Кобрин В. Б. Иван Грозный. — М., 1989.
3. Сахаров А. Н., Буганов В. И. История России с древнейших времен до

конца 17 века. — М., 2002.
4. Скрынников Р. Г. Иван Грозный. — М., 1983.
5. Толстой А. Н. Князь Серебряный. — Чебоксары, 1986.
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• показувати на карті завоювання Івана IV;
• характеризувати особливості правління та реформи Івана ІV;
• характеризувати державну владу за часів Івана ІV.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація знань учнів
Установіть відповідність.
а) Річ Посполита; 1) Назва договору про державний

союз Польщі та Литви
б) Берестейська унія; 2) союз православної та католицької

церков
в) фільварок; 3) станово-представницький орган

влади у Польщі
г) сейм; 4) господарство, орієнтоване на
виробництво продукції на ринок,
засноване на праці кріпосних селян
д) Люблінська унія 5) офіційна назва держави, яка

утворилася в результаті союзу Польщі
та Литви
Відповідь: а — 5; б — 2; в — 4; г — 3; д — 1.
Уч и т е л ь. В історії Росії, мабуть, немає такої особи, про яку існують

настільки суперечливі думки, як Іван Грозний. Він очолював державу 50
років. За цей час було проведено реформи апарату влади й управління,
реорганізовано військо, розв’язано деякі зовнішньополітичні проблеми на
Сході. Ці процеси відбувалися на фоні зміцнення самодержавної влади царя,
який вів жорстоку боротьбу зі своїми противниками, посилення закріпачення
селян.
Хто ж такий Іван Грозний: підступний тиран, деспот чи велика, видатна

людина? До наших днів це питання так і залишається нерозв’язаним.
Посилення Московського князівства
Уч и т е л ь. Наприкінці XV ст. почався етап формування єдиної держави.

Цьому сприяло прагнення з боку Московського царства завоювати нові
території.
За часів правління Івана III (1462–1505) та Василя III (1505–1533) до
Московського князівства були приєднані нові території.
Учитель пропонує учням за допомогою карти атласа «Московське царство
у XVI ст.» назвати землі:
1. Приєднані до Московського князівства у першій половині ХVІ ст.
2. Приєднані до Московського князівства за часів Івана ІV.
Уч и т е л ь. Московське царство було феодальною державою.
Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мікрофон» дати

визначення термінам і поняттям: «феодал», «феодальні відносини»,
«вотчина», «маєток». За необхідності терміни можна записати в зошит.
Феодал — власник феода — землі, населені селянами, отримані ним за

службу. Феодал збирав податки, мав право суду, міг оголошувати війну
іншим феодалам.
Феодальні відносини — відносини, побудовані на феодальному

землеволодінні, у ці відносини вступали сеньйор і васал, феодал і залежні
селяни.
Вотчина — повна спадкова власність (землі, отримані в спадок).
Маєток — землі, отримані палацовими і військовими слугами (дворяни
— люди їх двору) за службу і на час служби.
Історичний портрет Івана IV
Цей етап уроку проводиться за допомогою методів «Займи позицію» та

«Прес». На дошці вміщено вислови істориків про Івана Грозного:
• Не вимовить історик слово виправдання такій людині. (С. М.

Соловйов)
• В історії середньовічної Росії, мабуть, не було такого десятиріччя, в
якому б було проведено стільки реформ, як за часів правління Обраної
Ради. (В. Б. Кобрін)
• Іван Грозний — патріот Російської землі, який на користь народу вів

нещадну і справедливу боротьбу проти реакційного боярства, що стало
на шлях державної зради. (Радянські історики 1930–1950-х рр.)
Завдання
Учні напередодні уроку отримують пакети документів для ознайомлення і

потім складають історичний портрет Івана ІV.
Текст 1
Доля Івана IV — справжня трагедія героїчного воїна, який програв за не

залежних від нього обставин, причому він кинув на терези все своє надбання
і разом з утратою щойно придбаної території похитнув засади своєї тільки
побудованої держави. Якби Іван IV помер у 1566 р., у момент своїх
найбільших успіхів на західному фронті, свого приготування до
остаточного завоювання Лівонії, історична пам’ять надала б йому ім’я
великого завойовника, творця найбільшої у світі держави, подібного до
Олександра Македонського. У разі такого раннього кінця, на 36-у році життя,
Іван IV залишився б в історичній традиції оточений славою чудового
реформатора, організатора військово-служивого класу, засновника
адміністративної централізації Московської держави (Виппер Р. Ю. Иван
Грозный. — М.-Л.: Издательство Академии Наук СССР, 1944.
http://militera.lib.ru).
Текст 2. В. О. Ключевський про Івана Грозного
Цар Іван народився у 1530 р. Від природи він отримав розум жвавий і
гнучкий, вдумливий і трохи глузливий… Але обставини, серед яких
проходило дитинство Івана, рано зіпсували цей розум, дали йому
неприродний, хворобливий розвиток. Іван рано став сиротою — на
четвертому році лишився батька, а на восьмому втратив і матір. Він з
дитинства бачив себе серед чужих людей. У душі його рано й глибоко
врізалося і все життя зберігалося відчуття сиротіння, занедбаності,
самотності, про що він щоразу твердив: «Родичі мої не піклувалися про
мене». Звідси його боязкість, що стала основною рисою його вдачі. Як всі
люди, що виросли серед чужих, без батьківського погляду і материнської
ласки, Іван рано засвоїв звичку ходити озираючись і прислухаючись. Це
розвинуло у ньому підозрілість, яка з роками перетворилася на глибоку
недовіру до людей. У дитинстві йому часто доводилося стикатися із
байдужістю або зневагою з боку оточуючих. Потворні сценибоярського
свавілля й насилля, серед яких ріс Іван, були першими політичними його
враженнями. Вони перетворили його боязкість на нервову лякливість, з якої з
роками розвинулася схильність перебільшувати небезпеку, утворилося те,
що називається страхом з великими очима. Постійно тривожний і
підозрілий, Іван рано звик думати, що оточенийлише ворогами, і виховав у
собі сумну схильність виглядати, як плететься навкруги нього нескінченна
сітка підступів, якою, здавалося йому, прагнуть обплутати його з усіх
боків (Ключевский В. О. Курс русской истории. — М., 1985. — Т. 8–9).
Текст 3
Іван Грозний (1530–1584) — великий князь з 1533 р., перший московський

(російський) цар з 1547 р. За характером недовірливий, навіть боягузливий,
звик думати, що його оточують тільки вороги. Проводив політику посилення
царської влади та розширення території держави найжорстокішими
методами, убив свого сина. Мав літературний талант, за його ініціативою
побудовано храм Василя Блаженного на честь захоплення Казанського
ханства. 1547 р. він офіційно взяв титул царя та великого князя «всея Русі».
Саме у період його правління Московська держава стала однією з
наймогутніших країн Європи і водно час однією з найжорстокіших щодо
народів, які опинилися під її владою (Дрібниця В. О., Крижанівська В. В.
Всесвітня історія. Нова історія XVI — к. XVIII ст. — К., 1989. — С. 76).
Реформи Івана Грозного
Учні знайомляться з історичними текстами і заповнюють таблицю.
Текст 4
У 50-х роках XVI ст. з метою зміцнення своєї влади ним (Іваном ІV) були
проведені реформи: утворено Земський собор (дорадчий орган при царі),
затверджено новий збірник законів — Судебник, який фактично прикріпив
селян до землі, селяни могли перейти від одного феодала до іншого тільки в
Юр’їв день — один раз на рік, сплативши по передньому власникові всі
борги.
Було сформовано органи центрального управління — прикази,
створено постійне піхотне військо, створено особисту гвардію царя —
Обрану тисячу; видано Уложення про службу, яке регулювало порядок
військової служби дворян. Згідно з Уложенням, служити у війську повинен
був кожний, хто володів землею. Наслідком реформ стала централізація
управління державою, зміцнення влади царя.
Заключним актом встановлення особистої влади царя була опричнина
(1564—1572).У 1564 р. Іван IV зажадав виділення йому в особисте володіння
частини державних земель — опричнину (від російського опричь — все, що
крім того), решта земель — земщина — належала дворянам (Дрібниця В. О.,
Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія
XVI — к. XVIII ст. — К., 1989. — С. 76).
Текст 5
Пряма зрада, опір реформам стародавніх родів бояр і князівської знаті,

що претендувала на вирішальну роль у керуванні державою й не бажала
підкорятися урядовцям апарату влади, що складався з незнатних людей,
спонукали Івана Грозного на надзвичайні заходи. У 1564 р. він залишив
Москву і, загрожуючи зректися від престолу, зажадав розділу держави на
земщину (вотчина князів і бояр), що керується Боярською думою, й
опричнину (від слова «опричъ» — «окрім»), де цар може правити на власний
розсуд. В
опричнину забиралися кращі землі, у тому числі ті, що належали князям і
боярам. «Обрана тисяча» дворян склала основу опричних військ, емблемою
яких були мітла і голова собаки, які символізували відданість цареві,
готовність вимести зраду з країни й знищити ворогів держави. Терор
певною мірою сприяв зміцненню центральної влади. У той же час розправи

далеко не повністю підірвали політичний вплив боярської знаті. Центральна
влада набувала відверто деспотичного характеру, піддані не виявляли
жодної ініціативи, яку могли неправильнорозтлумачити. Терор зовсім не
сприяв розвитку економіки країни, підривав їїобороноздатність. У 1572 р.
опричнина була скасована. Пізніше вона була відновлена, але терор вже не
набував колишніх масштабів (Загладин Н. В. Всемирная история. История
России и мира с древнейших времени до наших дней. — М.: Русское слово,
2001. — С. 204–205).
Текст 6
У 1549 р. при дворі Івана IV утворився урядовий гурток («Обрана рада»), до

складу якого входили княжата, бояри та улюбленець царя, талановитий
політичний діяч Олексій Адашев.
Він походив з багатої, але незнатної дворянської родини. Більшість
же в Обраній раді складали бояри. Обрана рада обговорювала плани
державних реформ, зовнішньої політики, керувала їх здійсненням,
ухвалювала рішення судових і місницьких справ, впливала на формування
центрального й місцевого апаратів управління.
У 1546 р. був скликаний Земський собор — збір представників від
бояр вищого духівництва, землевласників, московських купців та ін.
Уряд удавав, що питає поради, а насправді він отримував від Собору
потрібні для себе відомості й висував йому свої накази. Виборна основа
Соборів не доведена, жодна з нарад не залишила після себе слідів
законодавчої роботи і навіть будь-якого самостійного рішення.
З 1550 по 1653 рік було скликано 16 Соборів. Собори були
відновлені рішенням урядової влади і так само довільно тією ж владою були
знищені.
У середині 50-х років ХVI ст. були реорганізовані центральні органи
управління, що отримали пізніше назву «приказів». Кожний «приказ» відав
якоюсь однією галуззю управління країною: Розбійний — «розбійними
справами», Посольський — зовнішньополітичними, Помісний — помісним
землеволодінням, Розрядний — комплектуванням дворянської армії та ін.
У 50-х рр. ХVI ст. було реорганізовано й місцеве управління. Суд
перейшов по повітах від намісників до рук губних старост, які обиралися з
місцевого дворянства. Влада феодальної аристократії на місцях була значно
підірвана. Губна реформа завдала сильного удару системі кормлінь. Ті
намісники, які раніше довільно брали «корм» з населення, переводилися на
грошову платню. Остаточна ліквідація кормлінь пов’язана з іншою
реформою місцевого управління — земською, здійсненою в середині 50-х
років ХVI ст. Земські власті збирали в установленому розмірі податі, які
надходили до царської казни та йшли, перш за все, на забезпечення
дворянської армії.
Земська реформа переважно поширилася на чорносошній півночі.
Губні та земські установи були станово-представницькими органами
дворянства, а також заможного селянства.
Була проведена й військова реформа, суть якої полягала у тому, що
вотчинники (бояри) і поміщики (дворяни) зрівнювалися у правах щодо
служби. Військова реформа середини 50-х рр. ХVI ст. зміцнила боєздатність
армії(Мишина И. А., Жарова Л. Н., Михеев А. А. Всемирная история. Эпоха
становления цивилизаций к. XV–XX вв. — К.: Генеза, 1995. —
С. 65–66).
Реформи Івана Грозного
Назва реформи Зміст Значення
ІV. Закріплення знань учнів
Уч и т е л ь. Зовнішні й внутрішні умови розвитку Російської держави

вимагали встановлення сильної центральної влади, здатної утримувати
боєздатну армію. Проте, порівняно з країнами Західної Європи, об’єктивні
передумови затвердження абсолютизму в Росії ще не сформувалися
належним чином. Нові виробництва мануфактурного типу(друкарня
першодрукаря Івана Федорова, створена у Москві у 1563 р., ливарне
виробництво, де виготовлялася артилерія, стрілецька зброя) були
збудовані за державний кошт. Самостійні соціальні прошарки, здатні
виступати опорою абсолютизму, ще не сформувалися. Центральна ж влада,
навпаки, прагнула створити собі нову опору у вигляді служивого дворянства,
опричників.
Найважливішим фундаментом влади була віра широких верств
населення у «доброго царя», здатного захистити їхні інтереси. Проте
витрати держави на Лівонську війну вимагали збільшення податків,
збирання яких було непростою справою. Кліматичні умови Росії обмежували
врожайність, через збільшення поборів зросли борги селянства.
Користуючись давньою традицією — правом переходу на нові землі,
достаток яких був особливістю Росії, селяни-боржники нерідко йшли від
землевласників. Єдиним виходом було прикріплення селян до землі,
обмеження (а потім і заборона) права зміни місцепроживання.
У 1581 р. Іван IV скасував право переходу селян до інших феодалів у
Юр’їв день (після завершення орних робіт). Це стало причиною масових
селянських повстань у подальші десятиріччя.
Спільне та відмінне у процесі створення централізованих держав у

Західній Європі й у Московському царстві
Загальні ознаки
Розвиток продуктивних сил (сільське господарство і ремесло).
Зростання, розвиток і посилення ролі міст як центрів ремесла і торгівлі.
Встановлення економічних зв’язків між різними районами країни, розвиток

товарно-грошових відносин.
Розвиток феодальних відносин, загострення класових суперечностей.
Потреба в обороні сприяла централізації держав. Зацікавленість більшості

населення (дрібних, середніх феодалів, церкви, городян, селян) у сильній
центральній владі
Особливості
Західна Європа Московське царство (XIV–XV ст.)
Швидкий розвиток капіталістичних Розвиток економіки відбувався повільно

відносин — поява мануфактури через посилення кріпацтва
Розвиток товарно-грошових відносин Збереження натурального господарства

та слабкий розвиток товарно-грошових
і встановлення економічних зв’язків між
відносин, обміну між містом і селом,
районами країни
нерівномірний розвиток районів
Розвиток зовнішньої торгівлі. Вплив Розвитку зовнішньої торгівлі заважала

відсутність виходів на моря
Великих географічних відкриттів
У боротьбі з феодалами міста в Європі Міста стали центрами політико-
адміністративної влади
відвоювали самоврядування
Формувалися як національні держави Формувалися як багатонаціональна

держава
2. Підготувати повідомлення про Кузьму Мініна, князя Пожарського та

Лжедмитрія І — Григорія Отреп’єва.
Початок правління династії Романових. Петро І. Російська

імперія
Мета: охарактеризувати внутрішнє та зовнішнє становище Росії,

розкрити зміст перетворень Петра; продовжити вдосконалювати вміння
аналізувати, працювати з історичними джерелами і текстами.
Основні поняття та терміни: «мануфактура», «стрілецьке військо»,
«самодержавство», «Північна війна», «Ніштадтський мир», «імперія».

• 1672–1725 рр. — роки життя Петра I;
• 1700–1721 рр. — Північна війна;
• 1703 р. — заснування Санкт-Петербурга;
• 1709 р. — розгром шведів під Полтавою;
• 1721 р. — прийняття Петром I титулу імператора.
Обладнання:підручник, історичний атлас, пакети документів, репродукції

картин, що зображають петровську епоху.
1. Павленко Н. И. Петр Первый и его время.
2. Заичкин И. А. Русская история.
3. Бушуев С. В. История государства Российского.
4. Платонов С. Ф. Лекции по русской истории.
5. Бушков А. Россия, которой не было.
6. Толстой А. Петр I.
7. Солоневич И. Народная монархия

(http://www.rus-sky.com/history/library/narmon1.htm)
Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстами та

історичними джерелами.
• показувати на карті територіальні зміни Російської імперії в ХVІІ–ХVІІІ

ст.;
• аналізувати внутрішню та зовнішню політику Петра І;
• описувати повсякденне життя в Росії ХVІІІ ст.;
• висловлювати судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та

зовнішньої політики Росії;
ХІД УРОКУ
1. Коли виникає поняття «освічений абсолютизм»?
2. Назвіть представників «освіченого абсолютизму»?
3. Дайте характеристику правлінню Фрідріха II.
4. Дайте характеристику правлінню Йосифа II.
Уч и т е л ь. Особа першого імператора Росії, Петра як у літературних, так і

в наукових працях трактується по-різному. То він постає як визначний діяч,
мудрий реформатор, то уособлює зловісну персону в історії Росії, яка
розв’язала терор проти власного народу, то характеризується як людина, яка
замість царя-батечка стала всевладним государем. Ще у 1905 р. Д.
Мережковський у статті «Грядущий храм» порушив питання «Що таке
Петро: чудо чи чудовисько?» Цю проблему ми маємо розв’язати під час
уроку.
IV. Опрацювання нового навчального матеріалу
Правління Петра І
На дошці вислови істориків про Петра I.
• ...Петро навернув росіян до світової цивілізації, але наслідування

Заходу призвело Росію до мавпування, а це, у свою чергу, до здичавіння.
(М. Карамзін)
• ...Заслуга Петра I — в усвідомленні безперспективності варварства

Московської Русі, але методи Петра гідні осуду: «Батогом і татарами нас
тримали у неуцтві, сокирою та німцями нас освічували, і в обох випадках
рвали нам ніздрі і таврували залізом». (О. І. Герцен)
• ...Почувши ім’я Петра Великого, ми в першу чергу згадуємо про його

перетворення...
(В. Ключевський)
• Кого ховаємо? Петра Великого ховаємо. Закотилося сонце землі

Російської. (Феофан Прокопович)
Лабораторна робота
Клас розбивається на групи, кожна з яких отримує пакети документів до

уроку, які учні використовують як аргументи для позитивної або негативної
оцінки діяльності Петра I.
Текст 1. Економічне становище Росії
1) За весь період діяльності Петра Великого в Росії виникло близько 180

порівняно великих мануфактур, половина з яких належала казні.
Мануфактури і бергколегії залучали до будівництва заводів і фабрик
людей всіх чинів і звань.
2) Виплавка чавуну збільшилася з 150 тис.пудів до 800 тис. Росія, що

ввозила метал, з 1722 р. почала його експортувати. Уже до кінця 40-х років
вона виплавляла чавуну у 1,5 раза більше, ніж Англія, й до початку XIX ст.
утримувала світову першість у виробництві металу. Значне зростання
спостерігалося й в інших галузях промисловості.
3) Особливо великого значення набув уральський металургійний район.

На його заводах відливали та кували гармати, ядра, гранати, рушниці,
багнети, якорі, шаблі та ін. Всього за роки роботи цих та інших заводів
було виготовлено 300 гармат — удвічі більше, ніж втрачено під Нарвою.
Російська армія отримала прекрасну зброю, що певною мірою
перевершувала зброю їхніх супротивників. Протягом декількох років
Петру вдалося забезпечити армію першокласною стрілецькою зброєю, якою
були озброєні далеко не всі армії Європи.
4) За перші п’ять років XVIII ст. у Росії було виготовлено 250 тис. рушниць,
50 тис. пістолетів, 3 500 снарядів, побудовано 56 великих військових
кораблів, 85 галер і понад 300 весельних судів.
5) Засновувалися суконні, полотняно-парусні та інші промислові

підприємства. За часів царювання Петра I текстильна промисловість була
створено наново.
6) Аж до кінця другого десятиріччя XVIII ст. мануфактуру зазвичай будувала

казна, перш за все для забезпечення військових потреб. Та й приватна
мануфактура працювала під жорстким державним контролем у вигляді
численних регламентів, статутів, пільг та обов’язків (у тому числі
першочергового виконання казенних замовлень). Посиленняборотьби із
селянами-втікачами і зростання масштабів промисловості загострило
проблему робочих рук, у 1721 р. власникам мануфактури було дозволено
купувати для своїх підприємств кріпаків (История СССР. Учебное пособие /
Под ред. Б. А. Дацюка. — М.: Мысль, 1973. — Ч. 1. — С. 81–83; Россия в
период реформ Петра I. — М., 1973. — С. 27–32).
1. Чим був зумовлений вибір напрямів економічної політики?
2. Назвіть причини стрімкого промислового зростання Росії у XVIII ст.

3. Які види мануфактур розвивалися швидше за інші?
4. Чим пояснити той факт, що за часів царювання Петра I текстильну

промисловість була створено наново?
Текст 2. Бюджет Росії 1704 р.
Прибуток — всього — 6 400 132 карбованці
Витрати — всього — 3 515 553
У тому числі:
на палацове господарство –11 6421
на військові витрати — 14 149 832
кавалерію — 41 541
артилерію — 26 3274
озброєння — 93 116
порох і селітру — 694
обмундирування — 99 716
флот — 174 496
будівництво укріплень — 116 763
на дипломатію — 75 042
казенні підприємства — 59 011
фінанси — 32 073
адміністрацію — 12 166
церкву — 29 777
медицину — 11 335
просвіту — 3 786
шляхи сполучення і пошту — 2 267
(Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI —

к. XVIII ст. — К.,1998. — С. 168).
1. Проаналізувавши наведений документ, назвіть, які галузі фінансувалися

найбільше, а які — найменше.
2. Як це характеризує розвиток Росії?
Текст 3. Реформи Петра Великого
• Створив регулярну армію.
• Встановив обов’язкове навчання дворянських дітей.
• Запровадив масове навчання дворян за кордоном.
• Створив новий вид збройних сил — флот.
• Запровадив цивільний шрифт.
• Домігся виходу до Балтійського моря.
• З 1703 року почала виходити перша друкована газета «Ведомости»
• Створено перший загальнодоступний театр.
• Засновано місто Таганрог.
• Створені математичні школи.
• Запроваджено нове літочислення від Різдва Христового.
• Установив початок нового року з 1 січня.
• Створив органи міського самоврядування.
• Провів податкову реформу.

• Відкрив Морську Академію.
• Здійснив грошову реформу.
• Збудував Санкт-Петербург.
• Заснував Сенат.
• Створив «Табель про ранги».
• Провів губернську реформу.
• Сприяв дослідженню нових земель.
• Організував пошук руд і корисних копалин.
• Замість наказів було організовано колегії.
• Заснував офіцерські військові школи.
• Створив Статут військовий і Статут морський .
• Запровадив перший російський орден Св. Андрія Первозванного.
• Заснував перший музей — Кунсткамеру.
• Заснував першу публічну бібліотеку.
• Заснував Академію наук.
• Увів традицію влаштовувати асамблеї.
(Буганов В. И. Петр Великий и его время. — М.: Наука, 1989. — 192 с.)
• Наведений перелік реформ Петра І розбийте по галузях: політика,

економіка, культура. Зробіть висновок.
Текст 4. Попередники Петра І
Навіть побіжне вивчення джерел і мемуарів переконує: до Петра Росія

зовсім не була відгороджена від решти Європи якоюсь «залізною завісою»...
Вперше збрив бороду батько Івана Грозного Василь III.
Ще Івану Грозному якийсь дяк Тимофіїв дорікав за пристрасть до
іноземних лікарів. А перші наймані іноземні солдати (німці) з’явилися в
російській армії якраз за Василя III.
Ще Борис Годунов послав п’ятьох молодих дворян вчитися до Англії.
Ще Лжедмитрій I мав намір відкрити в Росії університет за
європейським зразком.
А в другій половині царювання Олексія Михайловича іноземні новини
починають поширюватися Росією прямо-таки семимильними кроками...
Перші кораблі західного зразка побудовані були саме тоді. Перший
театр на західний зразок німець Грегорі організував на Русі за часів
царювання Олексія. При дворі з’явилася чимала кількість «іноземних
фахівців». Німецький учений Адам Олеарій у своєму «Описі подорожі до
Московії» писав: «Його царська величність утримує також, з великими
витратами, багато товмачів для різних мов, а також багато інших слуг з
німців та іноземців. Особливо багато у нього вищих військових офіцерів,
частина яких залишили свою релігію й охрестилися; вони й за мирних
часів отримували велику винагороду.
Тут же Олеарій відзначав, що росіяни доброзичливо ставляться до
іноземців та їхньої культури, охоче засвоюючи те, що вони вважають за
потрібне. «У них вистачає світлих голів для навчання. Між ними
трапляються люди дуже талановиті, наділені гарним розумом і
пам’яттю».
У Москві на той час іноземці вже відкрили аптеки, де росіяни
вчилися фармацевтичної справи й латини.
Сам Олексій Михайлович, як і решта дітей Михайла, з дитинства
носив німецьке вбрання. Правда, зійшовши на престол, вимушений був
дотримуватися традицій та одягатися «по-дедовськи», а також заборонив
носити німецьке вбрання при дворі — але не загалому Москві.
За вказівкою царя у Посольському наказі почали перекладати іноземні
книги з космографії, риторики та фортифікації. Військова реформа на
європейський зразок — знову ж таки новина допетровського часу. Ще в 1646
р. князь І. Д. Милославський виїхав до Голландії з дорученням запросити
майстрів залізної справи, досвідчених капітанів і солдатів — «чоловік 20
добрих самих вчених». Це й послужило початком для широкого
реформування армії.
Розвиток гірської справи і промисловості почався знову ж таки за
царювання Олексія Михайловича. У 1666 р. «рудознавці» князі Милорадови
шукали поклади срібла на Мезені, а майор Мамкеєв — у Холмогорському
повіті. Саме тоді у Невьянську і заклав перші заводи мідеплавильник
Тумашев (проте офіційна історіографія приписує цю заслугу
Петру) (Бушков А. Россия, которой не было. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1997. —
С. 358–360).
1. Які нововведення були здійснені попередниками Петра I?
2. Як ви вважаєте, чому всі зміни, що сталися в Росії, історики намагаються

приписати Петру I?
3. Визначте ставлення авторів цих документів до Петра I.
4. Чи згодні ви з твердженням автора, що Росію абсолютно ні від чого було

рятувати? Свою відповідь поясніть.
Текст 5. Адміністративна реформа
Створюючи струнку «регулярну систему» державних органів, Петро I

прагнув до всебічної та докладної регламентації їхньої діяльності. Для
кожної колегії, інших установ розроблявся свій регламент. Ця система
регламентів увінчалася Генеральним регламентом, виданим у 1720 р., який
встановлював порядок діяльності всіх державних установ. Так з’явився
універсальний документ, що ознаменував завершальний етап у становленні
бюрократичної системи, формуванні бюрократичної думки епохи Петра I.
Основні положення та ідеї Генерального регламенту зберігали своє
значення протягом багатьох подальших десятиріч. Відповідно до
Генерального регламенту, попри те, що система управління змінювалася,
скасовувалися одні установи й виникали нові, робота державних органів і
діяльність всіх урядовців імперії організовувалася аж до 1917 р.
На відміну від наказів XVII ст., компетенція колегій була чітко
визначена, кожній з них доручалася певна галузь керівництва. Це видно вже з
назв колегій. Колегія закордонних справ відала відносинами з іншими
державами, замінивши Посольський наказ. Для керівництва армією і
флотом створювалися Військова та Адміралтейська (Адміралтейц-
колегія) колегії. Юстиц-колегія відала судовими установами, в’язницями,
їй підкорялися установи, які займалися оформленням і реєстрацією
різного роду операцій, позик, заповітів. Берг-колегія керувала переважно
гірською і металургійною промисловістю. У віданні Мануфактур-коллегії
перебували головним чином підприємства легкої промисловості. Комерц-
колегія відала торгівлею, перш за все зовнішньою. Фінансове управління
було розділено між трьома колегіями. Головною з них була Камор-колегія
(від нім. Кашшег — тут: палата, державна установа), яка керувала
збиранням доходів, податків, податей, мит. Штатс-контор-колегія (букв.:
державна контора) відала витратами,керувала касами, звідки видавалися
гроші різним установам. Ревізіон-колегія спостерігала за правильністю
витрат. Незабаром на додаток до названих тут колегій були створені
Головний магістрат, Святійший Синод (Духовна колегія) і Вотчинна
колегія, що відала питаннями дворянського землеволодіння (Хрестоматия
по истории России: В 4-х т. / Состав. И. В. Бабич, В. Н. Захаров, И. Е.
Уколова. — М.: МИРОС — Международные отношения, 1995. — Т. 2. — С.
202).
1. Порівняйте адміністративні реформи Івана IV та Петра I.
2. Як на вашу думку, яка з реформ більш прогресивна? Свою відповідь

поясніть.
Групи учнів презентують свою точку зору. Учні обмінюються думками по
ходу дискусії і визначають, чудом чи чудовиськом був Петро Перший для
Росії.
1. Назвіть подію, яку Петро I назвав «матір’ю Полтавської баталії».
(Перемога під селом Лісова наприкінці вересня 1708 р.)
2. Хто носив звання «око государево» за часів Петра I? (Генерал-

прокурор)
3. Назвіть документ, який у XVIII ст. визначав систему чинів і порядок

просування по державній службі. («Табель про ранги», 1722 р.)
4. Назвіть перший жіночий навчальний заклад у Росії. (Інститут шляхетних

дівчат при Смольному монастирі у Петербурзі)
5. Як називалася перша в Росії газета? («Відомості»)
6. Яка заборона була накладена на неосвічених дворян? (Одружуватися)
7. Яку назву мали вечори, зустрічі, бали, які проводилися за участі жінок,
запроваджені Петром Великим?(Асамблеї)
8. На честь кого Північна столиця отримала свою назву? (Апостола

Петра)
9. Коли було видано указ про створення Академії наук? (1724 р.)
10. Назвіть перший російський музей. (Кунсткамера)
11. Назвіть автора відомого підручника з арифметики 1703

р. (Магніцький)
12. Назвіть орган державної влади, створений Петром I, що замінив Боярську
Думу. (Сенат)
2. Складіть таблицю «Військові походи і війни петровської доби».
Дата Подія Результат Значення
3. Підготувати повідомлення «Росія та Україна за часів Петра І».
Тема. Тематичне оцінювання за темами 7–8
Розв’язання кросвордів
Кросворд 1
У виділених клітинках — протест англійського парламенту

«Велика__». (Ремонстрація)
1. Російський цар 1676 – 1682 рр. (Федір)
2. «Нове» і __ дворянство в Англії. («Старе»)
3. За Карла І був встановлений __ «одноосібного панування». (Режим)
4. Перший російський імператор. (Петро)
5. Дворянський титул в Англії. (Барон)
6. __ Ньюкомен — англійський вчений, який запропонував свою

конструкцію парової машини. (Томас)
7. Новий верховний розпорядчий орган влади в Росії. (Сенат)
8. Династія англійських монархів, яку у 1603 році змінили Стюарти.

(Тюдор)
9. «Білль про __». (Права)
10. Житло царів, королів та інших монархів. (Палац)
11. Копигольдери — це держателі __ за угодою. (Землі)
12. Регентша царевичів Петра та Івана. (Софія)
Кросворд 2
Всі слова у цьому кросворді починаються з літери Д.
1. Автор Конституції США __ Медісон. (Джеймс)
2. Перший президент США __ Вашингтон. (Джордж)
3. Керівник повстання фермерів у США — __ Шейс. (Даніель)
4. «__ незалежності». (Декларація) 5. Один із штатів США. (Делавар)
6. Другий президент США __ Адамс. (Джон)
7. Автор державного документа США. (Джефферсон)
8. Ще один штат США. (Джорджія)

9. Дорадчий орган влади при імператорі в Австрії — __
рада. (Державна)
10. Скільки курфюрстів обирали імператора Німеччини? (Дев’ять)
Кросворд 3
А в цьому кросворді всі слова починаються з літери П.
1. Бранденбурзько — __ держава. (Прусська)
2. Російський цар, який «прорубав» вікно в Європу. (Петро)
3. Ідейна течія, спрямована проти феодальних порядків, яка сформувалася в

Німеччині. (Просвітництво)
4. Виконавчий орган влади в Австрії — «__ австрійська канцелярія».

(Придворна)
5. Один із слов’янських народів, який проживав на території

Австрії. (Поляки)
6. Автор памфлету «Здоровий розум». (Пейн)
7. «Білль про __». (Права)
8. Глава держави в США. (Президент)

9. Один із штатів США. (Пенсільванія)
ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ
Варіант 1
І. Оберіть одну правильну відповідь.
1. Позначте ім’я першого представника династії Стюартів на англійському

престолі.
а) Яків І;
б) Карл І;
в) Єлизавета І;
г) Марія І.
2. Позначте дату Полтавської битви.
а) 1700 р,;
б) 1708 р.;
в) 1709 р.;
г) 1721 р.
3. Визначте ім’я автора памфлету «Здоровий глузд».
а) Томас Пейн;
б) Бенджамін Франклін;
в) Томас Джефферсон;
г) Натаніел Грін.
4. Позначте подію, яка остаточно закріпила політичну роздробленість

Німеччини.
а) Північна війна;
б) Семирічна війна;
в) Лівонська війна;
г) Тридцятилітня війна.
5. Визначте ім’я винахідника першої парової машини в Англії.
а) Д. Харгрівс;
б) Д. Уатт;
в) Т. Севері;
г) Д. Уайт.
6. Доберіть термін, якому відповідає наведене визначення.
__ — орган центрального управління а Російській імперії у XVIII ст.
а) Колегія;
б) приказ;
в) міністерство;
г) синод.
II. Оберіть правильні варіанти відповідей. (Правильних варіантів

відповіді — три.)
7. Позначте імена російських імператорів, які прийшли до влади
внаслідок палацового перевороту.
а) Петро І;
б) Катерина;
в) Петро II;
г) Єлизавета Петрівна.
8. Позначте назву англійських колоній в Америці, де набуло поширення

плантаційне господарство.
а) Джорджія;
б) Північна Кароліна;
в) Массачусетс;
г) Південна Кароліна.
III. Установіть відповідність.
9. Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями.
а) Віги 1) ступінь, чин, спеціальне звання
б) Кріпацтво 2) особиста залежність селян-землеробів від феодалів
в) Ранг 3) організована група противників влади короля в Англії,

згодом — політична партія
4) перехід від ручної праці до машинної, від

мануфактурного виробництва до фабричного
10. Установіть відповідність між датами та подіями.

а) 1770 р. 1) ухвалення Декларації незалежності США
б) 1776 р. 2) ухвалення Конгресом США «Білля про права»
в) 1789 р. 3) «Бостонська бійня»
4) підписання Версальського миру
IV. Завдання відкритої форм із короткою відповіддю.
11. Запишіть назву колегії, створену в 1722 р. для управління

українськими землями.
12. Запишіть назву станово-представницького органу в німецьких

князівствах.
Відповіді: 1 а; 2 в; 3 а; 4 г; 5 б; 6 а; 7 а, б, г; 8 а, в, г; 9 а — 3, б— 2, в — 1; 10 а
— 3, б — 1, в — 2; 11 Малоросійська; 12 Ландтаг.
Варіант 2
1. Позначте ім’я російського імператора, який проголосив маніфест «Про

вольності дворянства».
а) Петро І;
б) Павло II;
в) Петро ІІІ;
г) Микола І.
2. Позначте дату скликання Довгого парламенту в Англії.
а) 1640 р.;
б) 1642 р.;
в) 1645 р.;
г) 1649 р.
3. Позначте ім’я правительки Австрії, яка заявила, що «готова продати

останню спідницю», аби повернути Сілезію.
а) Марія-Антуанетта;
б) Марія-Терезія;
в) Катерина І;
г) Катерина II.
4. Позначте подію, яка спричинила виникнення конфлікту між Англією та її

американськими колоніями.
б) Лівонська війна;
в) Семирічна війна;
г) Тридцятилітня війна
5. Позначте ім’я українського гетьмана, який прагнув досягти

незалежності України і заради цього став союзником шведського Карла XII.
а) Іван Мазепа;
б) Іван Скоропадський;
в) Іван Виговський;
г) Іван Брюховецький.
6. Доберіть термін, який відповідає наведеному визначенню.
__ — урочисте проголошення основних принципів.

а) Декларація;
б) конституція;
в) указ;
г) універсал.
II. Оберіть правильні варіанти відповідей. (Правильних варіантів

відповіді — три.)
7. Позначте назви російських міст, де були розташовані суднобудівельні

верфі.
а) Астрахань;
б) Москва;
в) Архангельськ;
г) Нижній Новгород.
8. Позначте держави, які мали колонії на території Америки в середині XVIII

ст.
а) Португалія;
б) Іспанія;
в) Франція;
г) Великобританія.
III. Установіть відповідність.
9. Установіть відповідність між термінами та їх визначенням.
а) Найманий 1) верховний орган влади в Росії, встановлений Петром І

робітник
б) Протекторат 2) духовна колегія
в) Сенат 3) система влади, яка була встановлена в Англії в 1653 р.

Главою держави оголошувався лорд-протектор, який не
був обмежений законами і спирався на військову силу
4) людина, що добровільно наймається на роботу й

отримує за свою працю заробітну платню
а) 1756 р. 1) початок Семирічної війни
б) 1701 р. 2) указ Йосифа ІІ про скасування особистої залежності селян у

Галичині, Чехії та Моравії
в) 1782 р. 3) проголошення королівства Пруссія
4) рік, коли народився композитор І. С. Бах
IV. Завдання відкритої форми з короткою відповіддю.
11. Під ім’ям якої російської імператриці увійшла в історію Софія Августа
Фредеріка Анхальт-Цербстська?
12. Запишіть назву документа, в основу якого був покладений проект

Джеймса Медісона.
Відповіді: 1 в; 2 а; 3 б; 4 в; 5 а; 6 а; 7 а, в, г; 8 б, в, г; 9 а— 4, б — 3, в — 2; 10 а
— 1, б — 3,
в — 2; 11 Катерина ІІ; 12 Конституція.

Узагальнення знань за темою «Становлення та розвиток провідних
держав у XVI – першій половині XVIII ст.».
Мета: повторити й узагальнити матеріал із відповідних тем; розвивати в

учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події,
визначати їхню суть, причини та значення, давати характеристику
історичним діячам, працювати з джерелами інформації, висловлювати власну
точку зору щодо тих чи інших історичних явищ і подій; сприяти появі в учнів
зацікавленості до історичних подій.
Обладнання:картки із завданнями.Тип уроку: урок узагальнення та
систематизації знань
Очікуванні результати:Після цього уроку учні зможуть:
удосконалити навички самостійної роботи над завданнями; розвинути вміння
узагальнювати та систематизувати матеріал, робити висновки, висловлювати
власну точку зору;
поглибити вміння працювати з історичними термінами та поняттями,
складати історичні портрети видатних діячів.
Хід уроку
ІІ. Основна частина уроку
Узагальнення знань учнів відбувається у вигляді різнорівневих завдань за

двома варіантами.
І Варіант
1 Рівень
1. Позначте ім’я першого царя з династії Романових.
а) Олексій Михайлович;
б) Михайло Федорович;
в) Дмитро Іванович.
2. Позначте вислів Я. Заморського, який характеризує державний лад Речі

Посполитої.
А ) «Король володарює та управляє»;
Б ) «Король не володарює та не управляє»;

В ) «Король не володарює, але управляє»;
Г ) «Король володарює, але не управляє».
3. Під владою якої держави Нідерланди перебували в середині XVI ст.?
А ) Іспанії; Б ) Італії; В ) Великої Британії; Г ) Франції; Д ) Німеччини.
4. Позначте роки Північної війни.
А ) 1700 – 1718 рр. ;
Б ) 1700 – 1721 рр. ;
В ) 1703 – 1720 рр. ;
Г ) 1705 – 1722 рр.
5. Позначте поняття, що означає форму державного правління, за якої органи

державної влади обираються, а державна влада поділяється на законодавчу,
виконавчу та судову.
А ) Федерація ; Б ) метрополія ; В ) республіка ; Г ) імперія.
6. Чи вважаєте ви правильним твердження? У 1599 році англійський флот

розгромив іспанську «Непереможну армаду».
А ) Так ; Б ) Ні.
2 Рівень
7. Установіть відповідність між датами та подіями, пов’язаними з

Тридцятилітньою війною.
1 ) 1620 р. ; А ) Вступ у війну Швеції ;
2 ) 1624 р. ; Б ) убивство А. Валленштейна ;
3 ) 1630 р. ; В ) розгром чехів поблизу Білої гори під Прагою ;
4 ) 1634 р. Г ) загибель Густава II Адольфа ;

Д ) вступ у війну Данії.
8. Дайте визначення понять.
А ) Меркантелізм ;
Б ) самодержавство.
9. Що таке «Криваве законодавство»?
3 Рівень
10. Доведіть, що в ХVІ ст.. у Франції починає утверджуватися абсолютна

монархія.
11. Охарактеризуйте перетворення,які здійснив у Московському царстві Іван

IV Грозний.
4 Рівень
Чому саме Нідерланди стали першою країною, в якій відбулася і перемогла

буржуазна революція? Відповідь обгрунтуйте.
ІІ Варіант
1 Рівень
1. Чи вважаєте ви правильним твердження? Наприкінці XVII ст. Росія значно

випереджала за темпами розвитку європейські держави.
А ) Так ; Б ) Ні.
2. Внаслідок «славної революції» в Англії встановилася :
А ) республіка ;
Б ) абсолютна монархія ;
В ) парламентська монархія.
3. Кардинал Рішельє був першим міністром Франції у роки правління :

А ) Генріха IV ; Б ) Людовіка XIII ; В ) Людовіка XIV.
4. Позначте термін, який характеризує стан Речі Посполитої в середині XVII

ст.
А ) Потоп ;
Б ) Пожежа ;
В ) Руїна ;
Г ) Смута.
5. З ім’ям якого патріарха пов’язують церковний розкол?
а) Філарета;
б) Гармогена;
в) Никона.
6. Позначте роки Тридцятилітньої війни.
А ) 1616 – 1636 рр. ;
Б ) 1617 – 1647 рр. ;
В ) 1618 – 1648 рр. ;
Г ) 1619 – 1649 рр.
2 Рівень
А ) 1549 р. ; 1 ) Завоювання Казанського ханства ;
Б ) 1552 р. ; 2 ) Створення збірника законів ( Судебника ) ;
В ) 1556 р. ; 3 ) Завоювання Астраханського царства.
Г ) 1572 р. 4 ) Закінчення опричнини ;

5 ) Скликання першого Земського собору.
8. Дайте визначення понять.
А ) Абсолютизм ;
Б ) шляхта.
9. Що передбачала Утрехтська унія?
3 Рівень
10. Розкрийте основні риси та особливості німецького абсолютизму.
11. Яке значення для Франції мало правління Рішельє?
4 Рівень
12. Підготуйте невелике оповідання про те, як англійський землевласник

перетворився на підприємця – нового дворянина.
Розділ V.
МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ХVІІІ ст.
Тема: Початок промислового перевороту. Вплив промислового

перевороту на життя різних верств населення
Мета: дати учням уявлення про початок промислового перевороту та його

вплив на життя різних верств населення ;
Основні поняття: промисловий переворот, технічний прогрес
Обладнання: картки із документами, карта, ілюстрації підручника.

• 1784 р. — винайдення Дж. Уаттом парової машини;
• 1829 р. — Дж. Стефенсон побудував перший потяг.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина
ІІ. Актуалізація знань
1. Розташуйте події в хронологічному порядку:
а) протекторат Кромвеля;
б) «славна революція»;
в) страта Карла I;
г) битва при Нейсбі;
д) ухвалення «Білля про права»;
е) реставрація Стюартів.
2. Співвіднесіть поняття і визначення.
а) Конституційнамонархія
1) Переломний момент, докорінна зміна у життісуспільства
б) «Білль проправа»
2) форма державного правління, згідно з якою державнавлада поділена між

монархом і виборнимзаконодавчим органом
в) революція
3) титул особи, яка керує державою за надвзичайних обставин

г) протектор
4) документ, який обмежував владу англійськогомонарха
Відповіді: 1 г, в, а, е, б, д; 2 а — 2, б — 4, в — 1, г — 3.
Передумови промислового перевороту
«Мозковий штурм»
Учні відповідають на запитання:
• Які причини зумовили промисловий переворот в Англії?
Цікавий факт
ПІДВОДНИЙ ЧОВЕН НАПОЛЕОНА
У 1796 р. до Франції прибув американець Р. Фултон, який надіслав

Наполеону листа, у якому запропонував йому механічний апарат для
знищення англійського флоту. До Фултона була напра-влена комісія, яка
після дослідження дійшла висновку, що «машина, безумовно, дотепна, а
запропонована зброя — невидима і жахлива...». Із винахідником був
підписаний контракт, і він почав будівництво підводного човна, який був
побудований у 1800 р. і називався «Наутілус». Ви-пробування пройшли
успішно, але винахід не зацікавив Наполеона. Тоді Р. Фултон власним кош-
том побудував другий човен довжиною 10 м, який міг перебувати під водою
близько шести годин. Випробування на рейді Бресту були успішними, човен
підірвав барк. Але знову Наполеон відмовляється від винаходу.
Фултон у черговий раз спробував зацікавити Наполеона, побудувавши
пароплав, який проде-монстрував у 1803 р., але й цього разу не зацікавив
Наполеона. Винахідник від’їжджає до Амери-ки, де вже у 1807 р.
розпочалися перші регулярні рейси його пароплава.
Наприкінці XVIII ст. в Англії розпочався промисловий переворот, або
промислова революція — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до
великого машинного фабрично-заводського виробництва. Передумови
промислового перевороту визрівали давно.
Формування парламентської монархії створило вигідні умови для
розвитку економіки. До вла-ди почали приходити не тільки представники
знаті, а й торговці, фінансисти і підприємці.
Ще наприкінці ХVІ ст. в Англії відбувалися істотні зміни у сільському
господарстві. Почався перехід від натурального господарства до товарного.
Дрібні селянські господарства розорювалися, їхні землі та землі громад
переходили до лендлордів, із якими пов’язані процеси огороджування. Усі ці
зміни започаткували перехід від феодальних до капіталістичних відносин на
селі й отримали назву аграрної революції.
Аграрна революція в Англії у вигляді огороджування спричинила
появу прошарку найманих працівників, який сформували селяни, витіснені
огороджуванням. Таким чином, з’явилася велика кількість дешевої робочої
сили та великі обсяги сировини.
Наступним кроком стали зміни в техніці. Англійська наука забезпечила
необхідну теоретичну базу для технічних винаходів (наприклад, теорія основ
механіки І. Ньютона). Перші зміни відбу-лися у текстильному виробництві.
Ручна праця вже не задовольняла ринок, англійські товари почали
витіснятися виробами з інших країн. Гарні, а головне — дешеві індійські
ситці склали серйозну конкуренцію англійським тканинам. Необхідно було
зменшити вартість тканин, і це вдалося здійснити завдяки використанню
механічних пристроїв.
Розвиток науки. Технічні нововведення
Варіант 1. Повідомлення учнів
Учитель та учні заслуховують повідомлення про І. Ньютона,
Дж. Уатта та ін.

Учитель допомагає зробити висновки.
Варіант 2. Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з текстом
і заповнити таблицю «Основні відкриття та винаходи періоду про-
мислової революції в Англії».
Дата Ім’я винахідника Винахід Значення
Промисловий переворот (революція) суттєво змінив життя Англії —

запанували нові економічні відносини та відбулася зміна суспільного устрою.
Ремісниче виробництво змінюється фабрично-заводським, яке починає
відігравати головну роль у промисловості. Завдяки дешевим товарам Англія
перетворюється на країну, у яку ввозять сировину та з якої вивозять товари.
Ремісниче і навіть мануфактурне виробництво зникає.
Відбулися перетворення і в суспільстві. Промислова революція сприяла
появі нових основних верств суспільства — підприємців та найманих
робітників.
Зазнали змін і соціальні відносини. Кількість буржуазії (підприємців)
значно перевищувала кі-лькість лендлордів. Основним мірилом стає
прибуток, відразу ж починається боротьба між підп-риємцями та найманими
робітниками.
Запровадження машинного виробництва викликало зниження
заробітної плати та звільнення частини робітників. Робочий день тривав 14—
18 годин. Активно використовувалася праця жінок і дітей, яким платили
вдвічі або втричі менше, ніж чоловікам. Жорстока дисципліна, відсутність
умов праці, травматизм і часто смерть робітників загострювали ситуацію.
Перші виступи робітників були спрямовані проти машин. Робітники ламали
верстати та машини, а інколи спалювали й самі фабрики. Їх називали
лудитами на честь Неда Луда — юнака, який першим начебто зруйнував
верстати. Влада жорстоко переслідувала лудитів. Парламент прийняв закон
про смертну кару за псування машин. Часто для придушення виступів
використовували війська. Але зупинити промислову революцію було вже
неможливо. В Англії почало формуватися індустріальне суспільство.
Цікавий факт
ПІДВОДНИЙ ЧОВЕН НАПОЛЕОНА
У 1796 р. до Франції прибув американець Р. Фултон, який надіслав

Наполеону листа, у якому запропонував йому механічний апарат для
знищення англійського флоту. До Фултона була напра-влена комісія, яка
після дослідження дійшла висновку, що «машина, безумовно, дотепна, а
запропонована зброя — невидима і жахлива...». Із винахідником був
підписаний контракт, і він почав будівництво підводного човна, який був
побудований у 1800 р. і називався «Наутілус». Ви-пробування пройшли
успішно, але винахід не зацікавив Наполеона. Тоді Р. Фултон власним кош-
том побудував другий човен довжиною 10 м, який міг перебувати під водою
близько шести годин. Випробування на рейді Бресту були успішними, човен
підірвав барк. Але знову Наполеон відмовляється від винаходу.
Фултон у черговий раз спробував зацікавити Наполеона, побудувавши
пароплав, який проде-монстрував у 1803 р., але й цього разу не зацікавив
Наполеона. Винахідник від’їжджає до Америки, де вже у 1807 р. розпочалися
перші регулярні рейси його пароплава.
Наслідки промислового перевороту
Учитель пропонує учням відповісти на це запитання уроку за до-
помогою методу «Прес».
1. Якими були причини революційних подій в Англії?
2. Чи була революція в Англії неминучою?

• Я вважаю, що…
• Тому що…
• Наприклад,…
• Таким чином…
ІV. Закріплення знань учнів
Співвіднесіть імена і винаходи.
а) Джон Кей 1) Сконструював водяну прядку
б) Джеймс Харгвіс 2) винайшов мюль-машину
в) Томас Хайнс 3) винайшов перший паровий двигун
г) Самуель Кромптон 4) винайшов «літаючий човник»
д) Джеймс Уатт 5) сконструював механічний ткацький верстат
е) Едмунд Картрайт 6) винайшов «прядку Джені»
VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ
Слово вчителя.
• Завдяки сприятливому географічному положенню, важливому значенню

мореплавства та морської торгівлі в економіці Англії промисловий переворот
тут відбувся раніше, ніж в інших країнах.
• Промислова революція в Англії змінила не тільки англійське суспільство, а

й увесь світ. Англія перетворилася на могутню державу, яка стрімко
розширювала свої володіння. Разом із тим промисловий переворот не тільки
змінив соціальний устрій суспільства, а й відразу ж загострив відносини між
підприємцями та найманими робітниками.
VІІ. Домашнє завдання

Прочитати відповідний матеріал підручника.
2. Творче завдання. Зробіть опис уявного відвідування ткацької фабрики

періоду промислової революції в Англії.
Тема. Промисловий переворот в Англії
Мета: ознайомити учнів з причинами промислової революції й досягненнями

науки і техніки Англії.
Основні поняття та терміни: «промислова революція»,

«обгороджування», «конкуренція».
• 1643–1727 рр. — роки життя І. Ньютона;

• 1784 р. — винахід Дж. Уаттом парової машини;
• 1723–1790 рр. — роки життя А. Сміта.
Обладнання: підручник, історичний атлас.
Тип уроку: комбінований.
• називати передумови промислової революції в Англії;
• описувати технічні винаходи XVIII ст.;
• характеризувати наслідки промислової революції в Англії;
ХІД УРОКУ
1. Розташуйте події в хронологічному порядку:
а) протекторат Кромвеля;
б) «славна революція»;
в) страта Карла I;
г) битва при Нейзбі;
д) ухвалення «Білля про права»;
е) реставрація Стюартів.
2. Співвіднесіть поняття і визначення.
а) Конституційна 1) переломний момент, докорінна зміна у житті

монархія суспільства
б) «Білль про права» 2) форма державного правління, згідно з якою

державна влада поділена між монархом і виборним
законодавчим органом
в) революція 3) титул особи, яка керує державою за особливих

обставин
г) протектор 4) документ, який обмежував владу англійського

монарха
3. Співвіднесіть поняття.
а) Роялісти 1) армія парламенту
б) кавалери 2) «партія двору»
в) торі 3) «партія парламенту»
г) віги 4) армія короля
Відповіді:1 г, в, а, е, б, д; 2 а —2, б — 4, в — 1, г —3; 3 а — 4; б — 1; в — 2; г

— 3.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Уч и т е л ь. Це був справжній прорив. Через короткий час все устаткування

рухалося за допомогою пари. Незабаром все — від тканини до гармат —
виготовляли за допомогою парових машин. Проте промислова революція
полягала не тільки у зміні технології виробництва. Промислова революція
стала також революцією капіталістичною.

Передумови промислового перевороту
Учитель пропонує учням методом «Мозковий штурм» сформулювати

передумови промислового перевороту в Англії. Результати записуються в
зошит.
Передбачувані відповіді учнів:
• ліквідація феодального ладу;
• наявність вільної робочої сили;
• накопичення величезних коштів у результаті пограбування колоній;
• швидке розширення внутрішнього ринку;
• наявність розвиненої мануфактурної промисловості.
Розвиток науки. Технічні нововведення
Варіант 1. Повідомлення учнів
Учитель та учні заслуховують повідомлення про І. Ньютона, Дж. Уатта та ін.
Учитель допомагає зробити висновки.
Варіант 2. Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з текстом підручника й

заповнити таблицю «Основні відкриття та винаходи періоду промислової
революції в Англії».
Дата Ім’я винахідника Винахід Значення
Наслідки промислового перевороту
У ч и т е л ь. Винаходи проклали дорогу капіталістичним відносинам. Що

ж стало з простими людьми, які не були ані винахідниками, ані банкірами,
ані капіталістами?
Паровий двигун змінив життя багатьох з них. Раніше в Англії тканини,
наприклад, виготовляли у невеликих майстернях, вручну. Дуже часто у
майстерні працювала одна сім’я. Тепер на нових фабриках тканини
почали робити на устаткуванні, що працювало від парового двигуна.
Робота була нескладною і не вимагала великого вміння, томуробітників-
чоловіків замінили жінки і діти. З’явилося багато нових робочих місць.
Люди почали стікатися до промислових міст, де їм доводилося жити у
страшенній тисняві. У той же час промисловості було потрібне все
більше і більше вугілля, шахтарям доводилося все глибше опускатися
під землю, і їхня праця ставала дедалі небезпечнішою.
Учитель пропонує учням прочитати документ та зробити висновки про

становище англійських робітників.
Текст. Робітники на фабриці
Фрагмент із «Журналу для джентльменів» за 1782 р., який повідомляє своїм

читачам про умови життя фабричних робітників: «Вони задихаються від
шкідливих газів у шахтах і рудниках або стають жертвами отруйних
випаровувань під час обробки металів, масел, порошків... та ін.
На фабриках вони являють собою сумну галерею сліпих,
кульгавих,передчасно одряхлілих, астматичних і покалічених інвалідів або
напівінвалідів, в яких ледве жевріє життя...»
А ось і свідчення очевидців про фабричних дітей: «Батіг пускали в
хід з ранку до ночі не тільки для покарання учнів за найменшої провини, але
й для того, щоб підстібати їх до роботи, щоб підтримувати їх у
безсонному стані, коли втома хилила їх до сну... Якщо жертви цих
жорстокостей намагалися тікати, то їм надягали на ноги кандали». І далі
прозовнішній вигляд працюючих дітей: «...безкровні та кволі особи,
ненормально малого зросту, роздутий живіт..., викривлений хребет; кінцівки,
понівечені рахітом або покалічені внаслідок нещасних випадків на
виробництві».
Далі йшов лист з описом фабрики: «Щоб не залишати невикористаного
місця, фабрики будують у декілька поверхів, по можливості невисоких.
Більшість приміщень зайнята машинами. Фабрики часто працюють вдень і
вночі. Для цього використовують велику кількість свічок, але майже ніщо не
робиться для вентиляції».
У вас на столі давно вже лежала виписка зі статті вченого-економіста
Адама Сміта, написаної ним ще у 1776 р.: «Не може бути визнано
процвітаючим суспільство, значна частина якого перебуває у бідності та
убозтві. Крім того,
сама справедливість вимагає, щоб ті, хто годують, одягають і доставляють
житло всьому суспільству, отримували таку частину витворів своєї праці,
якої буде досить для забезпечення їх належною мірою їжею, одягом,
житлом» (Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. Рабочая тетрадь
по новой истории 1500–1800. 7 класс. — Вып. 2. — СПб: СМИО Пресс,
1999. — С. 21).
Співвіднесіть імена і винаходи.
а) Джон Кей 1) сконструював водяну прядку
б) Джеймс Харгрівс 2) винайшов мюль-машину
в) Томас Хайнс 3) винайшов перший паровий двигун
г) Самуель Кромптон 4) винайшов «літаючий човник»
д) Джеймс Уатт 5) сконструював механічний ткацький верстат
е) Едмунд Картрайт 6) винайшов «прядку Джені»

Відповідь: а — 4; б — 6; в — 1; г — 2; д — 3; е — 5.
2. Написати лист від імені робітника ткацької фабрики Лондона.
3. Повторити матеріал про кардинала Рішельє та підготувати повідомлення

про нього.
УРОК 28
Тема: Ідеї освіченого абсолютизму в політиці європейських монархів.

Фрідріх ІІ. Марія-Терезія. Йосип ІІ. Катерина ІІ.
Мета: розкрити поняття «освічений абсолютизм»; сформувати уявлення про

особливості і основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики
австрійських Габсбургів, Прусського королівства та Російської імперії;
формувати понятійний апарат; розвивати історичну свідомість учнів;
виховувати інтерес до історичних подій та до самостійного пошуку
історичної інформації на уроці.
Тип уроку: комбінований урок
Основні поняття та терміни: Габсбурги, «освічений абсолютизм»,
«юнкер», «курфюрст», «Просвітництво», «багатонаціональна держава»,
«канцлер», «Сенат», «Семирічна війна», «розподіли Польщі».
1701 р. — проголошення королівства Пруссія, 1740-1780 рр. – правління

Марії-Терезії, 1780-1790 рр. – правління Йосипа ІІ, 1740-1786 рр. – правління
Фрідріха ІІ, 1756- 1763 рр. – Семилітня війна, 1762 -1796 рр. – правління
Катерини ІІ, 1772, 1793, 1795 рр. – поділи Речі Посполитої, 1773–1775 рр. —
селянська війна під керівництвом О. Пугачова.
Обладнання:підручник, стінна карта, історичний атлас.
ХІД УРОКУ
Чому саме Англія стала Батьківщиною Просвітництва?
Якою є провідна ідея епохи Просвітництва?
Якими були відносини між державою і церквою у ХVІІІ ст.. і чому?
Чому у Франції впливові верстви населення чинили опір ідеям просвітителів?
На попередніх уроках ми вже познайомилися з особливостями абсолютної

монархії у Франції та обмеженої (конституційної) монархії в Англії.
Сьогодні ж ми
познайомимося з ідеями освіченого абсолютизму в Австрії, Пруссії та Росії.
План
1.Австрійська імперія Габсбургів
А) Економічний і політичний розвиток земель Австрійської імперії;
Б) «Освічений абсолютизм». Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ.
2. Прусське королівство. Фрідріх ІІ
А) Піднесення Пруссії;
Б) Реформи Фрідріха ІІ
3. «Освічене» правління Катерини ІІ
А) Зміст «освіченого абсолютизму» Катерини ІІ;
Б) Зовнішня політика Російської імперії.
1.Австрійська імперія Габсбургів
А) Економічний і політичний розвиток земель Австрійської імперії;
Учні за допомогою карти історичного атласа «Королівство Пруссія та

Австрійська монархія Габсбургів відповідають на запитання і заповнюють
таблицю:
1. Назвіть території, які входили до складу володінь Австрійської монархії

Габсбургів.
2. Назвіть території, які були приєднані до Австрії за Карловицьким миром

та у 1718 р.
3. Назвіть держави, які мали кордони з Австрійською монархією Габсбургів.
4. Назвіть українські землі, що опинилися у складі Австрійської монархії

Габсбургів.
Рік приєднання Назва території

Особливістю володінь австрійських Габсбургів було те, що, крім австрійців,

тут проживали чехи, словаки, хорвати, угорці, італійці, українці та ін.
Виникнення такої багатонаціональної держави було пов’язано з агресією
турків у Європі. Саме Авсрія стала тим бар’єром, який турецькі війська не
змогли подолати.
Економічний розвиток окремих володінь був різним. Найбільш
розвиненими були Австрія та Чехія, найвідсталішими – Тіроль та Угорщина.
В Австрії та Чехії розвивалося цехове ремесло, створювалися
мануфактури. Металургія та обробка металів були провідними галузями.
Уряд проводив політику меркантилізму, сприяв розвиткові власної
промисловості.
Аграрні відносини вирізнялися строкатістю. Так, у Тіролі селяни були

особисто вільними, у Чехії, Угорщині та Словаччині селяни були кріпаками,
в Австрії – фактично вільними.
Б) «Освічений абсолютизм». Реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ.
Сходження Марії-Терезії на престол Австрії ознаменувало новий етап в
економічному та політичному розвитку. Вона започаткувала в імперії
реформи в дусі «освіченого абсолютизму», які продовжив із значно більшим
успіхом її син Йосип ІІ.
Освічений абсолютизм – політика, змістом якої було знищення або
перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи,
що проводили цю політику, зображували своє правління як союз правителів і
філософів. У практичній площині освічений абсолютизм виражався в
проведенні адміністративних реформ, обмеженні впливу церкви,
запровадження системи державної освіти, упорядкування податків тощо.
Учні опрацьовують матеріал підручника та заповнюють таблицю: «Реформи

Марії-Терезії та Йосипа ІІ».
Сфера Реформи
2. Прусське королівство. Фрідріх ІІ
А) Піднесення Пруссії
Коментоване читання тексту підручника із складанням схемиі, що

відображає піднесення Прусської держави.
Б) Реформи Фрідріха ІІ
Учні опрацьовують матеріал підручника та заповнюють таблицю: «Реформи

Фрідріха ІІ»
Галузь Характеристика
Робота з документами
Із книги німецького економіста:
«Власник може кожного наділяти дворянськими правами, маєтками; може

будь-кому зі своїх підданих, не питаючи на те його згоди, довільно
призначити роботу у своєму маєтку. Новонароджені діти належать поміщику.
Незважаючи на такі широкі повноваження поміщика, терміна «кріпосний»
уникають... Селянин не має спадкових прав на землю, яку
обробляє. І цілком залежить від волі поміщика. Крім того, поміщику

належить право карати селян батогами».
1. Серед яких станів суспільства у цей час ще зберігалося кріпацтво?
2. Як ви вважаєте, що могло прискорити економічний розвиток Пруссії?

Свою відповідь поясніть на прикладах.
3. «Освічене» правління Катерини ІІ
А) Зміст «освіченого абсолютизму» Катерини ІІ

Росія в епоху правління Катерини ІІ досягла найвищого рівня розвитку

абсолютизму. Її правління називали «золотим віком». Це був час
домінування російського дворянства, на яке опиралася імператриця.
На початку свого правління Катерина ІІ намагалася впроваджувати у
життя ідеї «освіченого абсолютизму». Вона не намагалася змінити
суспільний устрій держави. Адже імперія базувалась га праці селян-кріпаків і
робітників, опорою трону було дворянство. Воєнна могутність і панування
дворян вимагало лише «мудрого управління»: імператриці – всією імперією,
дворян – підконтрольними їм рабами.
Отже, основний зміст освіченого абсолютизму Катерини ІІ заключався
у наступному:
1) уряд намагався допомогти дворянству у пристосуванні їхнього

господарства до торгово-грошових відносин;
2) політика імператриці здійснювалася при збереженні основ кріпосництва,

самодержавства і панівного становища дворян.
У руслі політики освіченого абсолютизму були проведені наступні реформи:
1. скликання 1767 р. Уложенної комісії для заміни застарілого збірника

законів (1774 р. безрезультатно припинила роботу; закони видавала
імператриця);
2. 1785 р. – Жалувана грамота дворянству. Являлась прогресивним

документом лише на папері. Фактично ж вона закріпила всевладдя
використовуючого кріпацьку працю дворянства, передавши йому усю
повноту місцевого управління;
3. 1785 р. – Жалувана грамота містам, яка звільнила купецтво від подушних

податків і рекрутської повинності.
4. Був відновлений і реформований Сенат, поділений на 6 департаментів із
різними функціями, чим було послаблено його вплив
5. Створено особисту канцелярію – «Кабінет її Величності
6. Адміністративна реформа: Росія поділена на 50 губерній, що складалися з

повітів
7. На Україні ліквідовано Гетьманщину та Запорізьку Січ.
8. Видано Указ про свободу відкриття промислових підприємств
9. Указ 1779 р. вдвічі збільшив заробітну плату на заводах тощо.
Посилення кріпосного гніту, свавілля землевласників, важке становище

робітників призвело до чисельних народних повстань, найбільшим з яких
стала Селянська війна 1773-1775 рр. під проводом донського козака Омеляна
Пугачова. Проте загони Пугачова були розбиті 1774 року, а керівників
повстання стратили 10 січня 1775 року.
Б) Зовнішня політика Російської імперії.
Самостійна робота з текстом підручника, результатами якої має стати

таблиця «Війни та територіальні придбання Російської імперії»
Рік Мета Перебіг Результат
V. Закріплення нового матеріалу
Експрес-опитування
В інтересах яких станів здійснювалися реформи?
Назвіть основні результати реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ.

Яку мету переслідувала Катерина ІІ, здійснюючи реформи?
VI. Висновки
1. ХVIII ст.. стало добою освіченого абсолютизму. Становлення імперії

Габсбургів, Пруссії та Росії проходило під гаслами Просвітництва, але в
інтересах абсолютизму.
2. Завдяки реформам Марії-Терезії та Йосипа ІІ у багатонаціональній

Австрійській імперії вдалося зберегти стабільність.
VІІ. Домашнє завдання
2. Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення на теми: «Соціально-

економічний розвиток англійських колоній в Америці», «Політичний
розвиток колоній», «Формування північноамериканської нації»
УРОК 29
Тема. Англійські колонії в Північній Америці. Основні події війни за

незалежність. Утворення США
Мета: скласти уявлення про життя англійських колоній, з’ясувати, як

відбувалося завоювання незалежності США, чим ця держава відрізнялася від
європейських; продовжити формувати в учнів вміння аналізувати історичний
матеріал; виховувати учнів у дусі демократії
Тип уроку: комбінований урок
Основні поняття та терміни: «колонія», «метрополія», «нація»
«Бостонське чаювання», «Континентальний конгрес», «Декларація
незалежності», «Версальський мир».

• 1607 р. — перше постійне поселення англійців в Америці;
• 1773 р. — «Бостонське чаювання»;
• 177 4р. — І Континентальний конгрес;
• 1775–1783 рр. — війна за незалежність США;
• 4 липня 1776 р. — прийняття Декларації незалежності США.
· 03.09.1783 р. – Версальський мирний договір
Обладнання:підручник, стінна карта, історичний атлас
ХІД УРОКУ
Що ми називаємо «освіченим абсолютизмом»?
Які ідеї просвітників взято за основу правління Йосипа ІІ?
Назвіть реформи, проведені австрійськими Габсбургами.
До яких наслідків призвела ліквідація Гетьманщини та руйнація Запорізької

Січі?
США — країна, створена поселенцями, носіями тих європейських релігійних

і культурних традицій, які відкрили простір для розвитку принципу
рівноправності та поступово створили передумови для утворення
північноамериканського суспільства.
США – перша незалежна держава у Новому Світі і перша
демократична республіка Нового часу.
План
Створення американських колоній Англії
Соціально-економічний та політичний розвиток колоній. Формування

північноамериканської нації.
Причини та початок боротьби колоній проти метрополії.
Перебіг воєнних дій. Наслідки Війни за незалежність.
1.Створення американських колоній Англії
Бесіда з учнями
1. Дайте визначення поняттям: «колонія», «метрополія».
3. Назвіть причини, які змусили європейців засновувати колонії?
Розповідь вчителя (супроводжується роботою зі схемою)

Англія пізніше за інші європейські держави розпочала. У Новому Світі
англійців приваблювали вільні землі, придатні для обробітку. Ще у ХVІ ст..
перші англійські колоністи спробували оселитися тут, однак не змогли
вижити в суворих умовах. Початком справжньої колонізації став травень
1607 року, коли було засноване перше постійне англійське поселення в гирлі
річки Джеймс (Віргінія) – форт Джеймстаун, який став центром першої
англійської колонії в Америці.
1620 р. корабель «Мейфлауер», пасажирами якого були 102 «батьки-
пілігріми» (пуритани, які втекли з Англії від релігійних переслідувань). Перш
ніж зійти на берег, вони підписали Мейфлауерську угоду – договір про
самоуправління. «Батьки-пілігріми» побудували на узбережжі селище Новий
Плімут. Так було засновано Плімутську колонію.
До 1700 р. більша частина Атлантичного узбережжя від іспанської
Флориди до Нової Англії вже була освоєна колоністами. На цій території
виникли перші 13 штатів.
Робота з картою атласа
1. Назвіть держави, які у першій половині ХVІІІ ст. мали колонії у Північній
Америці.
2. Назвіть племена індіанців , які проживали на цих територіях.
2. Соціально-економічний та політичний розвиток колоній. Формування

північноамериканської нації.
Клас заслуховує повідомлення учнів
Робота з документами
Жан де Кревекер «Лист американського фермера»
«...Звідки пішли всі ці люди? Вони постали через змішення англійців,

шотландців, ірландців, французів, датчан, німців та шведів. З цієї різнорідної
суміші і відбулася раса, яка тепер називається американцями...
...Я поважаю їх за те, що вони вже зробили, — за точність і мудрість, з
якою вони заселили їхню територію; за приємність їхніх манер; за їхню
ранню любов до літератури, за їхній стародавній коледж — перший у цій
півкулі; за їхню працьовитість... У цьому великому американському
притулку бідняки Європи... зустрілися разом. В Європі вони були як
непотрібні рослини... вони засихали й були виснажені злиднями, голодом і
війною... ..
.Раніше вони не числилися в жодних цивільних списках своєї країни, за

винятком списків бідних. Тепер вони вважаються громадянами»
• Які якості, на думку автора, були притаманні американцям та

американському суспільству? Чи поділяєте ви точку зору автора?
Причини та початок боротьби колоній проти метрополії.
Що багатшими і багатолюднішими ставали колонії, то важче було їх

утримувати в економічній залежності. В обхід англійських законів до колоній
контрабандним способом завозилося 9/10 необхідних товарів. Зверхність
Англії колоністи визнавали лише тому, що вважалися англійськими
підданими, і метрополія захищала їх від зовнішніх ворогів.
На початку 60-их рр.. ХVІІІ ст.. відносини між метрополією і
колоніями значно загострилися. Англія почала вживати жорстких заходів
щодо регламентації мануфактурного виробництва і проти контрабандної
торгівлі. Мешканцям колоній заборонялося переселятися на західні території,
побоюючись, що з них неможливо буде стягувати податки. Додатковим
тягарем на плечі колоністів лягло утримання англійських військ.
Останньою краплею в чаші терпіння стало рішення англійського
парламенту про введення 1765 р. гербового збору. Усі документи в колоніях
належало оформляти в англійських чиновників на спеціальному гербовому
папері, а, отже, доводилося платити за усі угоди, документи, шлюбні
контракти тощо.
У відповідь на гербовий збір американськими містами прокотилася
хвиля мітингів під гаслом: «Ніяких податків без представництва». Колоністів
не так обурював розмір податку, а факт його затвердження парламентом,
куди представників північноамериканських колоній не допускали. Цей
протест був настільки сильним, що Англія невдовзі відмовилася від
гербового збору. Однак, натомість метрополія запроваджує нові мита на ввіз
товарів з Англії. Це спричинило новий вибух невдоволення. Зрештою,
парламент скасував і цей закон, залишивши лише мито на чай.
У колоніях назрівав бунт. У грудні 1773 р. з Англії до Бостона прибула велика

партія чаю. Мешканці міста перевдягнулися в індіанців і викинули тюки з
чаєм у море. Ця акція ввійшла в історію під назвою «Бостонське чаювання».
Парламент вважав це серйозним злочином. У Бостоні був введений
надзвичайний стан, королівський флот блокував порт. Жителі колонії
вирішили іти до кінця. Законодавчі збори Массачусетсу ухвалили низку
рішень: звільнили головнокомандувача англійських військ в Америці
генерала Хейджа, замість губернатора, якого призначав Лондон, було
створено тимчасовий уряд, призначено скарбничого, прийняли рішення про
скликання континентального конгресу. Розпочалося створення збройних
загонів, відбувалися перші сутички з англійцями.
4.Перебіг воєнних дій. Наслідки Війни за незалежність.
«Декларація незалежності» 4 липня 1776 р.
Одностайна Декларація 13 Сполучених Штатів Америки: «...Всі люди

створені рівними, і всі вони обдаровані своїм Творцем деякими
невідчужуваними правами, до числа яких належать: життя, свобода і
прагнення щастя. Для забезпечення цих прав встановлені серед людей уряди,
що запозичили свою справедливу владу зі згоди керованих. Якщо ж дана
форма уряду стає згубною для цієї мети, то народ має право змінити або
знищити її та заснувати новий уряд.
...Ми, представники Сполучених Штатів Америки..., оголошуємо від
імені народу, що ці сполучені колонії суттєво та по праву повинні бути
вільні й незалежні Штати. З того часу вони звільняються від будь-якого
підданства британській короні... Як вільні та незалежні Штати вони
набувають повного права оголошувати війну, укладати мир, вступати в
союзи, вести торгівлю та чинити все те, на що має право всяка незалежна
держава»
1. Як обґрунтовують автори документа право колоній на незалежність?
2. Що мали на увазі автори Декларації, коли заявили: «Всі люди створені

рівними...»?
3. Які ідеї епохи Просвітництва були відтворені в тексті Декларації?
Учні самостійно опрацьовують матеріал підручника і заповнюють

хронологічну таблицю «Війна за незалежність в Північній Америці».
Дата Подія Наслідки
Словниковий диктант
Учні мають дати визначення термінам і поняття: «колонія», «метрополія»,

«президент», «республіка», «конфедерація», «конгрес», «конституція»,
«демократія».
VI. Висновки
Війна за незалежність призвела до утворення першої незалежної і
демократичної держави на американському континенті У Новий час. З
утворенням США закінчився 170-річний колоніальний період американської
історії. За цей час відбулася унікальна у світовій історії подія – народилася
нова цивілізація, а жителі англійських колоній перетворювалися на єдиний
народ.
Прочитати відповідний параграф підручника. Використовуючи

додаткову літературу та інтернет-джерела, скласти розповідь про долю
одного з учасників війни за незалежність (в основі розповіді – вигаданий
сюжет про життя, становище героя)
УРОК 31
Тема: Узагальнення,тематичне оцінювання
Мета: повторити, закріпити й узагальнити матеріал теми; розвивати вміння,
навички, які формувалися на уроках теми; виховувати в учнів почуття
патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого
Тип уроку: перевірка й облік знань
Обладнання: підручник, атлас, завдання для перевірки навчальних
досягнень учнів.
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності
ІІ. Перевірка та оцінювання знань учнів
І рівень
Оберіть одну правильну відповідь.
1. У якому році північноамериканські колонії проголосили Декларацію
незалежності
а) 1774 р.;
б) 1776 р.;
в) 1781 р.;
г) 1783 р.
2. Визначте ім’я винахідника першої парової машини в Англії.
б) Д. Уатт;
г) Д. Уайт.
3. Позначте ім’я правительки Австрії, яка заявила, що «готова продати
останню спідницю», аби повернути Сілезію.
а) Марія-Антуанетта;
б) Марія-Терезія;
в) Катерина І;
г) Катерина II.
4. Позначте подію, яка спричинила виникнення конфлікту між Англією та її
американськими колоніями.
б) Лівонська війна;
в) Семирічна війна;
г) Тридцятилітня війна
5. Які українські землі потрапили до складу Австрії після першого поділу
Речі Посполитої?
а) Поділля;
б) Закарпаття;
в) Північна Буковина;
г) Східна Галичина.
6. чи правильне судження?
Війна за незалежність США…
1) мала національно-визвольний характер;
2) завершилася прийняттям Декларації незалежності.
а) обидва варіанти правильні;
б) тільки 1 варіант правильний;
в) тільки 2 варіант правильний;
г) обидва варіанти правильні.
II рівень
1. Дайте визначення понять: «Просвітництво», «демократія», «освічений
абсолютизм», «колонія»
3. Назвіть видатних просвітителів та їхні провідні ідеї.

III рівень
1. Як Просвітництво вплинуло на політику європейських монархів?
2. Визначне причини та наслідки промислового перевороту.
IV рівень
Висловте свої аргументи щодо того, чи була Катерина ІІ великою
реформаторкою? Проаналізуйте реформи Катерини ІІ з точки зору різних
верств населення імперії. Як вплинули реформи на їхнє життя?
ІІІ. Підсумки уроку
ІV. Домашнє завдання
Випереджальне завдання
Підготувати у вигляді реклами плакат, який би презентував одну з поданих
країн: Китай, Індія, Османська імперія, Японія.
Розділ VІ.
ТРАДИЦІЙНІ СУСПІЛЬСТВА СХОДУ
(оглядово)
Урок №32
Османська імперія. Китай. Японія. Індія.

Мета : розглянути особливості розвитку Османської імперії. Китаю. Японії.
Індії в епоху Нового часу; удосконалювати вміння учнів працювати з
історичними джерелами, текстами, підручниками, історичною картою;
вдосконалювати роботу в групах.
Основні поняття та терміни: «деспотія», «маньчжури»; «Держава Великих

Моголів», «емір», «раджа», «Делійський султанат», «Рамаяна», «Османська
імперія», «султан», «яничари», «гайдуки».
• 1520–1566 рр. — роки життя Сулеймана І; • 1683 р. — розгром турків під

Віднем
• 1639–1644 рр. — Селянська війна у Китаї; • 1556–1605 рр. — роки

правління Акбара; • 1630–1652 рр. — зведення мавзолею Тадж-Махал.
Обладнання: підручник, історичний атлас, пакети історичних документів.

Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстами та
історичними джерелами.

• показувати на карті території Китаю та Інді
рикладах терміни та поняття;
 показувати на карті території Османської імперії, Китаю , Індії та
Японії
 називати особливості розвитку Османської імперії, Китаю , Індії та
Японії
 характеризувати завойовницьку політику Османської імперії, Китаю ,
Індії та Японії
ХІД УРОКУ
ІІ. Актуалізація знань , умінь і навичок учнів
1. Яку назву отримав період в історії людства, що розпочався на рубежі

XV–XVI ст.?
2. Які зміни в житті людей дозволили вважати, що наступила нова епоха?
3. Як називаються економічні відносини, які прийшли на зміну
феодалізму?
4. Назвіть держави, де відбулися буржуазні революції.
5. Проаналізуйте напрями турецької експансії в XVI–XVII ст.
6. Назвіть причини, які зумовили військовий характер імперії Османа.
7. За допомогою фактів доведіть, що підкорені народи зазнавали
гноблення з боку Османської імперії.
8. Охарактеризуйте основні ознаки боротьби балканського населення
проти османів у XVI– XVII ст.
Уч и т е л ь. Східний світ жив своїми, відмінними від Заходу, законами.

Тут, на Сході, була дуже велика роль традицій, правил поведінки, які
передавалися від покоління в покоління, тому цю цивілізацію називають
«традиційними суспільствами».
IV. Вивчення нового матеріалу
У період раннього нового часу продовжували розвиватися три основні

цивілізації Сходу: близькосхідна-мусульманська, що охоплювалатериторію
Північної Африки, Близького і Середнього Сходу; індійсько -
південноазійська, що охоплювала півострів Індостан і прилеглі території, і
китайсько-далекосхідна, що охоплювала територію Китаю, Індокитаю, Кореї,
Японії.
Наймогутнішою державою мусульманського світу була Османська
імперія, яка на початок XVI ст. займала територію Балканського півострова і
Малої Азії. До кінця XVII ст. Османська імперія продовжувала розширювати
свої межі. Вершина внутрішньої і зовнішньої могутності імперії припадає на
правління султана Сулеймана І (1520-1566 рр.). ПриСулеймані становище
Туреччини було стабільним, а воєнні походи османів супроводжував успіх.
Територія його імперії перевищувала територію всієї Європи.
Європейці, хоча і боялися могутнього султана, все ж віддавали данину його
воєнним і державним здобуткам, назвавши його Сулейманом Пишним. Самі
турки дали йому прізвисько Кануні ("Законодавець"). Великий вплив на
Сулеймана І, як свідчать сучасники, справляла його дружина Роксолана, за
переказами - українка, яка була викрадена у неволю татарами.
У роки правління Сулеймана І було важко передбачити майбутній
занепад імперії. Переломною стала битва під Віднем у 1683 р., що після неї
Османська імперія почала втрачати території. Поволі набирав силу
визвольний рух підкорених народів, зросли внутрішні проблеми. Було
очевидно, що у майбутньому імперія розвалиться.
Індія з незапам'ятних часів відрізнялась переплетінням різних народів,
мов, релігій, культур і традицій. Основну територію Індії займали самостійні
держави
У XVI ст. у прибережні міста проникли європейці, а з півночі в Індію
вторглися середньоазійській моголи на чолі з Бабуром.
Бабур був нащадком Чингізхана і Тимура, правив Ферганою, а згодом
заволодів Кабулом. Бабур, маючи сильне військо, оснащене артилерією, у
битві поблизу Паніпата (1526 р.) розгромив військо делійського султана. Ця
дата вважається початком заснування держави Великих Моголів, що
проіснувала 200 років.
Онук Бабура Акбар (1556-1605рр.) завоював Північну і Центральну Індію,

а також Афганістан.
Китай є однією з найдавніших і найзаселеніших країн. Переживши не одне
лихоліття, Китай зберігав стабільність і традиції.
Робота у групах за методом «Карусель»
Учитель ділить клас на групи. Кожна група готує відповідь на один з

пунктів орієнтовного плану, використовуючи історичні документи і
підручник.
1. Назвіть титул верховного правителя держави Османа.
2. Якими повноваженнями був наділений імператор Китаю?
3. . Назвіть засновника династії Великих Моголів ?
VI. Оцінювання знань учнів.

учня тим самим повідомляє оцінки.
VII. Домашнє завдання.
Учитель пропонує учням опрацювати відповідний параграф підручника.
Урок №33
Особливості економічного й політичного розвитку країн Сходу як
традиційних суспільств.
Мета: розглянути особливості економічного й політичного становища

Індії, Японії, Китаю, імперії Османа в епоху Нового час; ознайомлення з
процесом переходу від традиційного (аграрного) до індустріального
суспільства, основні цивілізаційні здобутки та суспільні виклики ранньо-
модерної доби; удосконалювати вміння учнів працювати з історичними
текстами, історичними таблицями, історичною картою;
Основні поняття та терміни: «деспотія»,
Обладнання: підручник, історичний атлас, пакети історичних
документів.
Тип уроку: комбінований, з елементами роботи з текстами та історичними

джерелами.
порівнювати розвиток Китаю за часів династії Мін та Цін;
характеризувати особливості розвитку держави Великих Моголів;
називати особливості розвитку Османської імперії;
• аналізувати особливості політики Сулеймана І;
ХІД УРОКУ

1. Назвіть політичний устрій держав, який сформувався в епоху
Нового часу?
2. Які зміни в житті людей визначили початок нової епохи ?
У ч и т е л ь. Для Китаю епоха Нового часу починається з часів правління

династії Мін. Незважаючи на спроби європейців розширити кордони свого
світу, Китай був закритий для них. Ця величезна країна була завойована
маньчжурами і перебувала в ізоляції від зовнішнього світу .
Індія ж, навпаки, привертала до себе представників різних країн. Одні
приходили як завойовники, інші прагнули налагодити торгові відносини.
Учитель пропонує учням пригадати попередню інформацію щодо Індії ті
Китаю. Результати записуються на дошці.
Османська імперія була однією з них і свого часу чимало впливала на
долю України.
IV. Вивчення нового матеріалу
Економічний та соціально-політичний стан імперії Османа
Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручника й методом

«Чиста дошка» відповісти на запитання.
1. Назвіть титул верховного правителя держави Османа.
2. Якими повноваженнями був наділений турецький султан?
3. Назвіть основні категорії суспільства Османської імперії.
4. Якими були права та обов’язки кіннотників імперії?
5. Назвіть категорії населення, які сплачували податки.

6. Охарактеризуйте становище немусульманських верств населення.
7. Складіть схему державного управління імперії.
Схема державного управління в османської імперії
Робота з історичним джерелом
Текст
Структура населення в Китаї за імператорів династії Мін

З кінця Середньовіччя в Китайській імперії правила династія Мін (в
перекладі значить «світло»). За традицією владика Серединної Піднебесної
імперії вважався «Сином Неба», тобто сином владики всього світу.
До вищого стану, привілеї якого передавалися спадково, належали:
родичі імператора та їхні нащадки — «жовтопоясні», які носили пояс
імператорського, жовтого, кольору; «червонопоясні» та «залізошоломні» —
нащадки наближених перших імператорів.
Привілейованим станом, приналежність до якого передавалася
спадково, були шеньши — «учені». Щоб стати шеньши, необхідно було
скласти іспит та отримати вчений ступінь, який дозволяв поступити на
державну службу. Правом складати іспит користувалися не тільки поміщики,
але й селяни, ремісники
Запитання
1. Як жителі Китаю називали свою державу?
2. Назвіть представників вищого стану в Китаї.
3. Хто міг стати представником привілейованого стану шеньши?
Індія
Текст
Індійське суспільство
В Індії, наприклад, у безпосередньому розпорядженні правителя держави —

падишаха — перебувала 1/8 частина орної землі, решта належала феодальній
знаті. В Індії
кожний феодал був зобов’язаний тримати для падишаха кавалерійський
загін, чисельність якого визначалася розміром земельної ділянки
Касти
Сім’ї в Індії були розподілені за чотирма класами. До першого класу

належали брахмани. Це люди чистої поведінки, суворо дотримуються
розпоряджень релігії, ведуть етичне життя й виконують всі правила. До
другого класу належали кшатрії. Протягом багатьох століть вони складали
правлячий клас. Кшатрії піклуються про чесноту і про милосердя.
Люди третього класу йменуються вайшьями. Вони займаються
торгівлею і шукають прибутків як у своїй власній країні, так і за її межами.
Люди четвертого класу називаються шудрами. Це клас землеробів.
Шудри займаються обробкою землі. Місце кожної людини у цих чотирьох
класах визначається ступенем її чистоти й нечистоти
Запитання
1. Хто був верховним власником землі в Індії?

2. Дайте визначення поняття «касти».
3. Назвіть індійські касти. Чим різнилося становище представників каст?
1. Співвіднесіть терміни та поняття.
а) Султан 1) болгарські та сербські партизани
б) Гайдуки 2) глава держави імперія Османа
в) Яничари 3) воїни-добровольці, що служили

тільки за військову здобич
г) Башибузуки 4) привілейована піхота в турецькій

армії
а) 1453 р 1) облога Відня
б) 1526 р. 2) битва при Лепанто
в) 1529 р 3) узяття Константинополя
д) 1683 р. 5) битва при Могачі, перемога турецьких

військ
Відповідь: 1 а — 2, б — 1, в — 4, г — 3; 2 а — 3, б — 5, в — 1, г — 2, д — 4.
а) 1639–1644 рр. 1) панування маньчжурської династії Цін

б) 1644–1911 рр. 2) роки правління Акбара
в) 1556–1605 рр. 3) зведення мавзолею Тадж-Махал
г) 1630–1652 рр. 4) Селянська війна в Китаї
Відповідь: а — 4; б — 1; в — 2; г — 3.
2. Визначте, до якої касти в Індії належать наведені категорії населення.
Жерці, наставники, учителі, учені — __ . (Брахмани)
Військові, державні урядовці, світська знать й аристократія — __ . (Кшатрії)
Купці, скотарі, лихварі, землероби — __ . (Вайшьї)
Прибиральники сміття і нечистот — __ . (Шудри)


Підготувати повідомлення про особливості східної цивілізації
Урок № 34
Релігійні та культурні цінності народів Сходу.
Мета: Особливості релігійного та культурного розвитку країн Сходу в епоху

Нового часу, ознайомити учнів з досягненнями культури цих країн;
удосконалювати вміння учнів працювати з історичними текстами,
історичними таблицями, історичною картою; вдосконалювати роботу в
групах.
Основні поняття та терміни: «Рамаяна», «Іудаїзм», «Конфуціанство»,

«Будизм».
Обладнання: підручник, історичний атлас, пакети історичних
документів.
Тип уроку: комбінований.
наводити приклади досягнень культури в Османській імперії;
наводити приклади високого рівня розвитку культури Китаю, Японії та Індії;
ХІД УРОКУ
Співвіднесіть категорії населення та їхні права та обовязки.
Категорії Права та обовязки

населення
1 Султан А)Воїни-добровольці, що служили тільки за
військову здобич
2 кіннотники Б )працювали переважно на замовлення держави
3 яничари В )мали права обробляти землю та передавати дітям
свій наділ
4 Брахмани Г) Жерці, учені
5 Вайші Д) Верховний управитель держави
У житті японців особливу роль завжди відігравало мистецтво. Прагнення

відчувати гармонію з оточуючим світом, уміння бачити красу навколо себе,
до того ж навіть у звичайних речах -природні риси японського характеру.
У XVI—XVІІІ ст. досягла розквіту ансамблева архітектура, в якій у
єдине ціле з'єднані замок і розташований навколо нього сад. Замки з
багатоярусними вигнутими дахами нагадували ширяючих у небі птахів. У
садах художники настільки майстерно розташовували дерева, кущі, каміння
та струмки, що їх споглядання створювало відчуття спокою і відчуженості
від повсякденної суєти.
Японські художники оздоблювали настінним розписом палаци
правителів знаті, наносили тушшю рисунок на шовкові та паперові сувої, на
вишукані віяла. Високо цінувалися також картини-ширми, які слугували
декоративними перегородками між кімнатами. Популярним видом живопису
була гравюра - друкований відбиток малюнка, нанесеного на дерев'яну
дошку чи металеву пластину. На них зображували акторів у театральних
образах, японських красунь і сцени з повсякденного життя. Одним із
засновників японської гравюри став Кітагава Утамаро (1753-1806).
Уславлений художник створив цілу галерею жіночих образів - втілення
національного ідеалу краси. Високо цінувалося також мистецтво каліграфії.
З давніх-давен у Китай проникали різні релігії, у
тому числі християнство та іслам. Але панівною стало конфуціанство,
назване так за ім'ям його засновника Конфуція (Кун-фу-цзи - мудрець Кун),
який жив у VI-V ст. до н.е.
Основу конфуціанства становлять високі моральні принципи: чесність,

справедливість, вірність обов'язку, відданість. Його необхідними умовами є
шанування батьків, повага до старших, турбота про молодших, щирість і
гуманність. Крім того, велика роль відводиться навчанню, тому що воно
вдосконалює людину.
Конфуціанство внесло в життя китайців чіткий порядок. Кожний з них
мусив знати своє місце в суспільстві і не виходити за встановлені межі. Це
означало, що необхідно суворо дотримуватися існуючої станової
приналежності. Навіть вигляд одягу — вишиті на вбранні квіти чи тварини,
вид головного убору, форма пояса — мав підкреслювати становище людини.
Звичайним людям (селянам, ремісникам, купцям) заборонялося носити
коштовності, прикрашати свої будинки І навіть користуватися дорогим
посудом. Покора імператору була беззаперечною.
Завдання
1. Серед повчань Конфуція є таке: «Я часто цілими днями не їм і цілими

ночами не сплю, все думаю, але від цього немає користі. Краще вже вчитися,
вчитися їа не розмірковувати - марнування часу; розмірковувати й не вчитися
- згубно». Як ви розумієте ці слова? До чого вони закликали конфуціанців?
2. Використовуючи уривок із «Заповіту» Іеясу Токугава, спробуйте з'ясувати,
з якою метою він наголошував на необхідності поширювати в Японії освіту.
Дотримуватись яких правил і чому вимагав від своїх наступників перший
сьогуи Токутава ?
Найвизначнішими епічними поемами Стародавньої Індії є
«Махабхарата» та «Рамайяна», які були створені у IV ст. до н. е. Ці твори —
справжня енциклопедія Стародавньої Індії. В них міститься цікавий матеріал
з різних аспектів ' соціального та культурного життя, політичного устрою,
повсякденного життя стародавніх індійців. Уже у давнину та середньовіччя
вони були відомі далеко за межами Індії. Згідно з індійською традицією
заключним розділом ведичної літератури є Упанішади. Це група текстів, яка
поєднує філософські тлумачення ведичної міфології та ритуал
Культура османської імперії

Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний пункт

підручника й скласти розгорнутий план відповіді на питання «Культура
Османської імперії».
Орієнтовний план відповіді
1. Вплив мусульманської релігії на освіту (медресе при мечетях).
2. Розквіт турецької поезії наприкінці XV–XVI ст. (Челебі, Ахмед-паша).
3. Розвиток науки (історик і географ Хаджі Халіфі).
4. Досягнення турецьких архітекторів (мечеті, лазні, мавзолеї).
5. Особливості турецького живопису.
Бесіда за запитаннями:
1. Назвіть досягнення Індіської та Китайської культури ?

2. Які релігії були поширені в країнах Сходу ?
3. Яке враження в Вас викликають такі споруди як Тадж – Махал,
велика Китайська стіна ?
4. У чому полягають особливості турецької культури ?


Урок №35
Узагальнення до курсу:
«Значення Раннього Нового часу для розвитку європейської цивілізації»
ТЕМАТИЧНЕОЦІНЮВАННЯ
1)Позначте ім’я італійського мореплавця Нового часу, який відкрив

Американський континент.
а) Христофор Колумб;
б) Васко та Гама;
в) Фернандо Магеллан;
2)Позначте ім’я історичної особи, якій належать слова: «Рубати, душити й

колоти, таємно та явно, так само, як убивають скаженого собаку».
а) Томас Мюнцер;
б) Мартін Лютер;
в) Жан Кальвін;
г) Ігнатій Лойола.
3)Позначте ім’я «государя всея Русі», який першим вінчався на

царствування.
а) Іван III;
б) Іван IV;
в) Борис Годунов;
г) Василь Шуйський.
4)Позначте державний орган Польщі, який обмежував владу короля.
а) Рада;
б) кортеси;
в) сейм;
5)Позначте подію, яка остаточно закріпила політичну роздробленість
Німеччини.
б) Семирічна війна;
в) Лівонська війна;
г) Тридцятилітня війна.
6)Визначте ім’я винахідника першої парової машини в Англії.
б) Д. Уатт;
г) Д. Уайт.
II.
Оберіть правильні варіанти відповідей. (Правильних варіантів відповіді

— три.)
7. Позначте імена російських імператорів, які прийшли до влади

внаслідок палацового перевороту.
а) Петро І;
б) Катерина;
в) Петро II;
г) Єлизавета Петрі
Установіть хронологічну послідовність.
8. Установіть хронологічну послідовність подій.

а) Поява кальвінізму;
б) перша навколосвітня подорож Фернандо Магеллана;
в) виступ Мартіна Лютера проти продажу індульгенцій
ІІІ
. Оберіть правильні варіанти відповідей. (Правильних варіантів відповіді

— три)
Позначте назву морів, які омивали Китайську імперію.
а) Японське;
б) Жовте;
в) Аравійське;
г) Південно-Китайське.
Які назви протестантських церков, що виникли в ході Реформації.
а) Лютеранська;
б) православна;
в) англіканська;
г) кальвіністська.
Установіть відповідність між датами та подіями.

ІV. Установіть відповідність.
Установіть відповідність між термінами та визначеннями.

а) Податок 1) наукова й довідкова допомога, яка була вперше
створена у Китаї й давала систематичне уявлення про
ту чи іншу галузь знань
б) Енциклопедія 2) гвардія султана
в) Яничари 3) воїни-добровольці, які служили за військову здобич
4) сплата коштів на користь держави
Позначте подію, яка відбулася в українських землях водночас із початком

подорожі Христофора Колумба.
а) Руйнування Києва татарами;
б) заснування Запорозької Січі на острові Хортиця;
в) перша письмова згадка про українських козаків;
г) підписання Люблінської унії.
Запишіть назву колегії, створену в 1722 р. для управління українськими

землями.
Запишіть назву станово-представницького органу в німецьких

князівствах.
V. Хронологічне рівняння.
Розв’яжіть хронологічне рівняння — і ви отримаєте важливу дату історії
Нового часу.
(а — б) + в = ?;
а — розгром турків-османів під Віднем;
б — закінчення Селянської війни у Китаї;
в — захоплення турками-османами Константинополя.
Запишіть, як називали людей, які від імені іспанської корони та католицької

церкви зі зброєю в руках підкоряли індіанське населення.

Konspekt 8kl Vsesv Istor 2016

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Konspekt 8kl Vsesv Istor 2016

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Відділ освіти, молоді та спорту

Чемеровецької районної державної адміністрації

Овсяник Вадим Володимирович – Кугаєвецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, вчитель

Гриб Денис Миколайович–Завадівська ЗОШ І-ІІ ступенів, вчитель

Донцова Леся Володимирівна - Чемеровецький НВК “ЗОШ І-ІІІ ступенів,

Схвалено для використання у навчально – виховному процесі на засіданні

Методичний посібник розрахований на вчителів суспільних дисциплін

Мета: визначити хронологічні межі й періодизацію історії середніх віків;

Основні поняття та терміни: «Середні віки», «раннє Середньовіччя»,

Тип уроку: застосування набутих знань, навичок і умінь;

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація знань, умінь і навичок учнів.

1) Пригадайте вивчений у минулому році матеріал, вставте пропущені в

тексті слова й запишіть у зошит.

Середньові́ччя -період…………..ї історії від ………………… (падіння Римськ

2) За історичним портретом вгадайте особу..

Розумна, мужня людина, сільський ремісник, керівник повстання. Брав

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель ставить питання учням:

Що дало людству Середньовіччя? Яка його спадщина.

Відповіді учнів записує на дошці, в кінці уроку учні спростують чи

ІV. Вивчення нового матеріалу

Місце середньовіччя в курсі всесвітньої історії

Епоха Середніх віків давно пройшла. Проте не слід забувати, що саме в

Середні віки багато в чому змінили карту Європи, бо в ті часи виникла

У добу Середньовіччя виникли перші парламенти та суди присяжних. Нові

У середні віки зі Сходу па Захід повернулися праці багатьох античних

Отже Середньовіччя залишило нам великий спадок, вивчення якого є

Назвіть ім’я першого франкського імператора. (Карл)

Назвіть династії франкських королів. (Меровінги, Каролінги)

Як називалося змагання лицарів? (Турнір)

Як називалася головна башта феодального замка, що стоїть окремо?

Лицар по відношенню до графа. (Васал)

Король по відношенню до графа. (Меньйор)

Будівля міського самоврядування в західноєвропейських містах. (Ратуша)

Об’єднання ремісників. (Цех)

Об’єднання купців. (Гільдія)

Назвіть найважливіші торгові шляхи Середньовіччя. («Шлях із варяг у

Латина Сходу. (Арабська мова)

Складний орнамент, заснований на поєднанні геометричних фігур,

Головне святилище Мекки, священне місце для всіх мусульман. (Кааба)

Засновник мусульманської релігії. (Мухаммед)

Заступник пророка. (Халіф)

Школа у мусульман. (Медресе)

Священна війна проти невірних. (Джихад)

Головна книга мусульман. (Коран)

Священна книга християн. (Біблія)

Боротьба християн проти мусульман. (Хрестові походи)

Глава католицької церкви. (Папа Римський)

Зібрання кардиналів для вибору Папи Римського. (Конклав)

Відхилення від церковного віровчення. (Єресь)

Церковний суд. (Інквізиція)

Страта через спалення на вогнищі. (Автодафе)

Найдовша війна в історії. (Столітня війна)

Ім’я народної героїні Франції, учасниці Сторічної війни. (Жанна д’Арк)

Ім’я французького короля, засновника династії Валуа. (Філіпп)

Спадкоємець французького престолу. (Дофін)

Повстання селян у Франції. (Жакерія)

Керівник повстання в Англії. (Уот Тайлер)

Становий представницький орган у Франції. (Генеральні штати)

Становий представницький орган в Англії. (Парламент)

Легендарний король бриттів, герой рицарських романів. (Артур)

Герцог Нормандії, що завоював у 1066 р. Англію. (Вільгельм)

Англійський король, учасник хрестових походів, керував країною протягом