8-Б клас. Всесвітня історія. 13.10.2021 р.

Тема: Гуманізм як інтелектуальний рух доби Відродження. Високе Відродження.

Мета: дати уявлення учням про характерні ознаки мистецтва Відродження, натурфілософії;
ознайомити з творчістю найбільш визначних митців Нового часу; розвинути вміння порівнювати
досягнення мистецтва часів Середньовіччя та Відродження, висловлювати судження щодо відображення у
творчості митців цінностей Нової доби.
Обладнання: підручник, ілюстрації; атлас «Всесвітня історія. 8 клас»
Тип уроку: комбінований
Основні терміни та поняття: «гуманізм», «утопія», Відродження, «реалізм», «алегорія», «ідеал»,
«натурфілософія»
Історичні постаті: Еразм Роттердамський, Томас Мор, Нікколо Макіавеллі
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності.
IІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів:
1. Що таке культура?
2. Як розвивалась культура в епоху Середньовіччя?
3. Які процеси відбувалися в економіці та політиці європейських країн в епоху Нового часу? Чи могли
вони вплинути на розвиток культури цих держав? Як саме?
4. Що таке гуманізм? Кого називали гуманістами?
5. В чому гуманісти вбачали сенс людського життя?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя. Епоха великих змін у поглядах на людину й світ не могла не торкнутися мистецтва. У
цей період заново відкриті античні літературні з ідеями сміливості думки, різнорідності поглядів на
життя, гармонії людини збігалися з настроями тогочасної людини. На зміну аскетизму, схоластиці
приходить гасло «Я - людина, ніщо людське не вважаю чужим для себе». Серед діячів культури зростало
захоплення культурою стародавніх греків і римлян, їхнім шанобливим ставленням до людини (на відміну
від церкви, яка трактувала людину гріховною істотою, а працю — божою карою). Таких людей називали
гуманістами (від латин. humanus — «людський»). Із їхньою допомогою антична культура змогла
відновитися та стати основою для нової культури - Відродження, або Ренесансу.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Батьківщина Відродження
Вчитель пропонує учням за допомогою «Мозкового штурму» дати відповідь на питання:
• Яка країна стала батьківщиною Відродження і чому?
Робота з термінами і поняттями:
Гуманізм – це культура, яка стверджувала велич людини, силу її розуму і творчих здібностей,
наголошувала на потребі цінувати людину за особисті заслуги, а не за родовитість чи багатство,
проголошувала її високе покликання в земному житті.
2. Уявлення гуманістів про устрій держави.
Розповідь учителя. Гуманістів XVI ст. цікавили і закони розвитку держави. Видатним істориком і
політиком був автор знаменитого трактату «Державець» флорентієць Нікколо Макіавеллі (1469-1527),
який неодноразово повторював, що його найулюбленішим заняттям є «розмірковувати про державне
мистецтво» - політику. Палкий патріот своєї батьківщини, Макіавеллі жив у добу, коли Італія залишалася
роздробленою і через це неодноразово потерпала від грабіжницьких вторгнень чужоземних армій.
Вважаючи, що головною перешкодою до об’єднання була корислива політика папства, Макіавеллі не
сумнівався, що в таких умовах врятувати країну й створити єдину міцну Італію здатен лише сильний
правитель, причому задля досягнення великої мети він міг діяти підступно, безжально та нечесно.
Чимало людей думали так само, але заявити про це відкрито наважився саме Макіавеллі. Тому нерідко
вважається, що, вихваляючи негативні якості правителів, він звільнив політику від моралі. Виникло навіть
поняття «макіавеллізм» - політична безпринциповість.
Насправді ж, Макіавеллі першим сказав, що політика є самостійною сферою діяльності зі своїми
власними законами і принципами. Її важко суміщати з поняттями моралі, а гучними моральними гаслами
політики нерідко лише прикривають непривабливі цілі. Макіавеллі мріяв про єдину Італію й окреслив
шляхи та засоби для досягнення цієї мети. Його твір - не утопія, а книжка про реальні політичні дії.
2. Гуманізм за межами Італії.
Розповідь учителя. Із середини XVI ст. нова культура виходить за межі Італії та починає розвиватися в
інших європейських країнах - Німеччині, Франції, Англії, Нідерландах, Іспанії. За Альпами, на теренах
колишнього «варварського світу», сліди римської давнини були не такими глибокими, як в Італії.
Тут гуманісти, подібно до італійців, теж захоплювались античністю, але вони значно більше уваги
приділяли власному минулому - історії германських народів та Середньовіччю в цілому.
Повсюди існували університети - осередки наукових знань. Винайдення книгодрукування зробило
головним джерелом знань книжку і тим сприяло успішному поширенню ідей гуманізму.
Справжнім вождем гуманістів на початку XVI ст. став Еразм Роттердамський (1469-1536) -
найвидатніша постать Північного Відродження.
Син голландського священика, Еразм (справжнє ім’я - Герхард Герхардс), народився в Роттердамі. Він
рано втратив батьків і був змушений самотужки торувати собі дорогу в житті. Після закінчення школи
Еразм став ченцем, однак згодом залишив монастир задля навчання в університеті. Монархи різних країн
Європи запрошували його до себе на службу, але всім їм Еразм відмовив, не бажаючи втрачати свою
незалежність. Він вважав, що не належить якомусь одному народу, і називав себе «громадянином світу». І
справді, Еразм жив, навчався і писав свої твори в багатьох країнах Європи. Особливої популярності набув
твір Еразма «Похвала Глупоті», який він присвятив найкращому другові - Томасу Мору.
Томас Мор був людиною винятково порядною, справедливою і шанованою. Спостерігаючи страждання
народу, він написав свою знамениту «Утопію». Розповідь ведеться від імені бувалого мандрівника
Гітлодея. Він розповідає про жорстокі порядки в тогочасній Англії і, на противагу, - про щасливий острів,
де немає приватної власності та бідності, усі працюють і живуть у мирі та злагоді. Тут не існує грошей,
кожен отримує «все за потребою». Утопійці мешкають великими сім’ями в упоряджених будинках,
харчуються разом у громадських їдальнях-палацах. Проте це зовсім не означає примітивного загального
зрівняння. Обдарована молодь звільняється від фізичної праці і вивчає науки. Усі інші після
шестигодинного робочого дня можуть за бажання навчатись, займатися спортом, розважатись. Утопійці
переконані, що щастя людини полягає в її гармонійному розвитку, а також у розумному поєднанні праці
та відпочинку. Державою управляють шановані вчені, а знаком їхньої влади замість корони слугує пучок
колосся.
«Утопія» мала величезний успіх у читачів. Траплялися навіть люди, які вірили в справжнє існування
щасливої країни і були готові вирушити на її пошуки.
Вершиною іспанської літератури XVI ст. і водночас початком європейської літератури Нового часу стала
творчість Мігеля Сервантеса (1547-1616).
Сервантес походив із збіднілого дворянського роду. Не маючи можливості отримати серйозну освіту,
Мігель читав усе і зміг набути широких знань. Більшу частину свого буремного життя Сервантес
залишався солдатом, а потім став збирачем податків. Не маючи ніякого хисту до цього заняття, бідолаха
навіть на деякий час опинився за ґратами. Після звільнення покинув службу і зайнявся літературною
творчістю.
Роман Сервантеса «Премудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» одразу приніс автору загальне
визнання. Твір був задуманий як пародія на рицарські романи. Його герой, напівзлиденний дворянин
Алонсо Кохано, живе в сільській глухомані, безперервно читає рицарські романи і марить про власні
подвиги в дусі цих романів. Самотній ідальго робить своїм зброєносцем звичайного селянина Санчо
Пансу - людину тямущу і простодушну водночас. Разом вони вирушають на пошуки слави.
Подвиги безстрашного ідальго виглядають безглуздими і кумедними, але він мріє про те, щоб «повсюдно
панували дружба, любов і злагода». І поступово на зміну іронії приходить симпатія до Рицаря Сумного
Образу, який великодушно захищає слабких і допомагає знедоленим. Сьогодні «Дон Кіхот» - друга після
Біблії книжка за кількістю мов, якими її перекладено.
3. Високе Відродження:
Робота в групах
І група – Леонардо да Вінчі;
ІІ група – Рафаель Санті
ІІІ група – Мікеланджело Боунаротті.
V. Закріплення нових знань та умінь учнів:
1. Які події підготували епоху Відродження?
2. Чому батьківщиною Відродження стала Італія?
3. Хто такі гуманісти?
4. Якими вони бачили світ і людину?
VІ. Підведення підсумків.
VІІІ. Домашнє завдання: опрацювати § 8-9 (С.45-50) – прочитати, С. 55 – питання 1-3.