Англійське

відродження
 ПОВТОРЕННЯ
1. Данте Аліг’єрі називають останнім поетом … і фундатором доби
…
2. Митці Відродження орієнтувалися на традиції часів …
3. Утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на земне
щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей – це
…
4. Відродження зародилося в …
5. Флорентійським вигнанцем називали …
6. У поемі Данте найчастіше зустрічається цифра …
7. Улюбленим античним поетом Данте був …
8. Основний зміст «Божественної комедії» - це …
 План:
 Особливості Ренесансу в Англії;
 Етапи розвитку англійської
літератури;
 Життя та творчість Вільяма
Шекспіра як майстра пера.
 Епоха Відродження

 Відродження, або
 Ренеса́нс (фр. Renaissance —
«Відродження») — культурно-
філософський рух кінця
Середньовіччя — початку Нового
часу, що ґрунтувався на
ідеалах гуманізму та орієнтувався
на спадщину античності. Ренесансу) —
це період в історії світової літератури, що
охоплює 14-16 століття в Італії та кінець 15 —
початок 16 століття в інших країнах Європи.
Риси Відродження частково присутні і в
літературах Сходу. Кінцем доби можна
вважати 1616 рік — дату смерті Шекспіра 
Епоха Відродження
 Основні риси Відродження:
 Антропоцентризм — домінування
філософського принципу, згідно з
яким людина є центром і
метою всесвіту.
 Гуманізм — домінування
філософського принципу, згідно з
яким утверджується повага до
гідності й розуму людини, її права на
щастя, вільний вияв природних
людських почуттів і здібностей.
 Пантеїзм — філософська позиція
(світогляд), згідно з яким Бог і світ
перебувають у нерозривній єдності.
 Філософія Відродження
характеризується також появою
нової натурфілософії, інтересом
до держави, індивідуалізмом,
формуванням ідеї соціальної
рівності та опозиційністю до церкви.
 Англійське відродження

На специфіку англійського Відродження вплинули

бурхливі історичні події :
 Столітня Війна (1337-1453)
 Війна Червоної і Білої троянди (1455-1485)
 Народні повстання,
 Реформація.
 Особливості англійського
Відродження
 Відродження в Англії мало обмежений
характер, що найбільше відбився не в
образотворчому мистецтві, а в літературі.
Культура Англії підтяглася до ідей
відродження з запізненням, а засвоєння ідей
відродження і гуманізму збіглося з добою
маньєризму і раннього бароко, що теж мали
обмежений характер в країні. Тут часто
використовували форми, вироблені в інших
мистецьких центрах — Італії, Нідерландах,
частково — Франції.
 Розвиток англійської літератури в той час був
уповільнений через те, що в середні віки
після норманського нашестя офіційною
мовою в Англії стала французька, а народ
розмовляв і творив англосаксонськими
діалектами.
Особливості англійського
Відродження
 Англійське відродження мало аристократичний
характер, а королівський двір посів місце
головного ренесансного центру країни. Саме при
дворі короля Генріха VIII працюють гуманіст
Томас Мор і відомий художник Ганс Гольбейн
молодший, портретист Ніколас Хіллард (1547–
1619), а при дворі королеви Єлизавети І — поет
Філіп Сідні і Роджер Меннерс, граф Ретленд
(Шекспір), ранні п'єси якого йшли при дворі.
Інтелектуальна еліта Англії мала всі умови для
освіти, самоудосконалення, подорожей, деякий
час жила на континенті (Філіп Сідні — у Франції
і в Нідерландах, Роджер Меннерс — у Франції і
Данії). Вони отримали дійсну можливість стати
мудрими на прикладах тих, хто пройшов шляхом
помилок і небезпек — до них, засвоїти їх досвід,
розвинути найкраще в досвіді попередників, з
якої б країни вони не були.

 Набуває розвитку практика запрошення на

працю в Лондон іноземних художників.
Королівський двір і аристократичне коло
британців обслуговували Ганс Гольбейн
Молодший (німець за походженням), Ганс Еворт
(фламандець із Антверпена), низка майстрів,
імен яких не поквапились зберегти тощо.
 Особливості англійського
Відродження
 Час англійського Відродження — 16 та
початок 17 століття. Виділяють такі періоди:
– Передвідродження (з кінця 14 століття)
— Джефрі Чосер (1340-1400), головний твір
якого — збірка з 24 віршованих
"Кентерберійських оповідань", написаних у
дусі "Декамерона" Боккаччо.
– Раннє Відродження (перша половина 16
століття) — Томас Мор (1478-1535),
знаменитий своєю "Утопією" (1516).
– Середнє Відродження (друга половина 16
століття) — Філіп Сідні, Едмунд Томас Мор
Спенсер ("Королева фей"), Джон
Лілі, Крістофер Марло.
– Пізнє Відродження (на межі 16-17 століття)
представлене іменем Вільяма Шекспіра (1564-
1616), одного з найвидатніших письменників
доби Відродження, автора
сонетів, трагедій "Ромео і Джульєта",
«Макбет», "Отелло", «Гамлет», "Король
Лір", комедій "Приборкання норовливої", "Сон
літньої ночі", «Багато галасу з нічого»,
історичних хронік, драм.

Вільям Шекспір
 Передвідродження
 Хронологічні межі англійського Відродження - кінець XV-
початок XVII ст. Але підготовка грунту для виникнення
гуманістичної культури розпочалася раніше, ще в XIV ст. Це був
час значних соціальних змін: розпочався розклад феодалізму,
відбувався швидкий розвиток міст, ремесла, торгівлі. Особливо
тісні зв'язки встановилися з Фландрією та Італією, звідки й
почали проникати в Англію гуманістичні ідеї. Великі соціальні
зрушення були зумовлені Столітньою війною (1337-1453). Вона
активізувала боротьбу за зміцнення королівської влади; принесла
багато злигоднів народу, але водночас сприяла його єднанню,
розвитку його свідомості і почуття своєї соціальної значимості.
В 1381 р. в південних частинах Англії спалахнуло Велике
селянське повстання на чолі з Уотом Тайлером. Виник
Повстання на чолі з Уотом Тайлеромреформаційний рух лоллардів, що виступили проти папства і
католицької церкви. Представники лоллардів Джон Уїкліф і
Джон Болл, який був також одним із вожаків селянського
повстання, мали великий вплив на народ.
 Усі ці процеси створили передумови для формування англійської
нації, культури, мови. У середньовічній Англії після
норманського завоювання (XI ст.) офіційною державною мовою
була французька, нею користувалися в аристократичному
середовищі і при дворі. Населення міста і села розмовляло
англосаксонськими діалектами. Тільки на початку другої
половини XIV ст. на основі лондонського діалекту почала
формуватися англійська літературна мова.

Джон Болл
 Передвідродження в
літературі
 Найяскравіший представник
англійського Передвідродження
– Джефрі Чосер . Він відомий як
автор «Кентерберійських
оповідань». Чосер відіграв
значну роль у становленні
розмовної англійської мови в
літературі в часи домінування Джефрі Чосер
латини та французької. Окрім
свого поетичного доробку Чосер
відомий також як філософ,
алхімік, астроном, урядовець,
придворний та дипломат.

Сторінка з “Кентерберійських оповідань”

 Раннє Відродження в
літературі
 Найвідомішим представником
раннього Відродження в
Англії є Томас Мор. Світову
славу йому приніс суспільно-
політичний трактат “Утопія”.
Видатним прозовим твором
Томаса Мора є також
незакінчена історична праця
Томас Мор Титульний аркуш “Утопії” «Історія Річарда III» (1513-
1518) і Він відомий як
філософ, державний діяч,
лорд-канцлер (1529—
1532 рр.). Один з
основоположників утопічного
соціалізму.
  Філіп Сідні
Зріле Відродження
Народився 30 листопада 1554 в Кенті , Королівство Англія
Помер 17 жовтня 1586 у віці 31 року
Місце смерті - Арнем , Республіка Сполучених провінцій
Належав до стародавнього аристократичного роду
Його батьком був сер Генрі Сідні , а матір’ю- леді Мері Дадлі
Філіп Сідні був одружений з леді Френсіс Уолсингем.
Відомий як англійський поет і громадський діяч
єлизаветинської епохи. Найвідоміший твір – трактат “Захист
поезії”. Також є автором роману “Стара Аркадія” та циклу
сонетів “Астрофіл і Стелла”
 
 Едмунд Спенсер Філіп Сідні
Англійський поет єлизаветинської епохи , старший сучасник
Шекспіра , вперше прищепив англійському віршу
солодкозвучність і музикальність . Спенсер залишив після
себе майстерно написані твори в кожному жанрі поезії: від
пасторалі і елегії , до сонетів і величезною епопеї. Як поетові
Спенсеру діставалися самі найвищі епітети: « принц поетів» ,
« архі - поет Англії» , «наш новий Поет» , «Поет Поетів»
Твори Спенсера видаються в багатьох країнах світу , є
величезна кількість робіт , присвячених його життю та
поезії , створено Міжнародне Спенсерівське суспільство. З
1980 р. почав виходити спеціальний науковий журнал , в
якому публікуються статті про Спенсера і його творах

Едмунд Спенсер
 Зріле Відродження
 Джон Лілі (1554-1606) – англійський драматург та романіст доби
Відродження, який належав до групи письменників-енциклопедистів
чи «університетських умів». Джон Лілі є одним із попередників
Вільяма Шекспіра. Літературне визнання Джону Лілі здобув
романом «Евфуєс» Хоча цей твір і не відзначається особливою
оригінальністю сюжетної лінії (історія пригод двох молодих людей
на ім’я Евфуєса, що зі старогрецькї означає «вихований», і Філавта),
проте містить багато свіжих на той час гуманістичних думок
філософського, етичного та, насамперед, виховного характеру.

 Крістофер Марло (*26 лютого 1564 — †30 травня 1593) —

Джон Лілі
англійський поет, драматург. Вважається родоначальником
англійської ренесансної трагедії. Саме Марло запровадив і розвинув
білий вірш, що став традиційним для цього жанру. Мав репутацію
безбожника та вільнодумця. Є дані про його співпрацю з таємними
службами. Загинув в містечку під Лондоном — був заколотий
власним ножем в наслідок сварки, що розпочалася через рахунок в
таверні. Ввжається, що це було зумисне вбивство організоване
агентами таємної поліції. Світову славу йому приніс твір “Трагічне
життя доктора Фауста”

Крістофер Марло
 Пізнє Відродження
 Вільям Шекспір (хрещений 26 квітня
1564, дата народження невідома,
Стретфорд-на-Ейвоні — 23 квітня (3
травня) 1616, Стретфорд-на-Ейвоні) —
англійський драматург Єлизаветинської
епохи. Один з найвідоміших
драматургів світу, автор принаймні 17
комедій, 10 хронік, 11 трагедій, 5 поем і
циклу з 154 сонетів. Шекспір визнаний
найвидатнішим англійським Вільям Шекспір
драматургом всіх часів. Був також
поетом і актором. Народився в Підпис В.Шекспіра
заможній за тим часом родині Джона
Шекспіра, рукавичника та торгівця
шерстю. Його мати, вроджена Арден,
належала до одної із найдавніших
англійських родин.
 Найвідоміші твори : «Ромео і
Джульєта», «Сонети», «Гамлет»,
«Король Лір», «Буря», «Отелло», «Сон
літньої ночі»
Герб родини Шекспірів Сцена з “Ромео і Джульєтти”
Творчий шлях Шекспіра прийнято поділяти на три
періоди:
Перший період (1590—1600) отримав назву оптимістичного;
другий (1601—1608) – трагічного;
третій (1609—1613) – романтичного.

У перший період творчості Шекспір написав більшу частину свого літературного

спадку – 22 п’єси (9 історичних хронік, 10 комедій і 3 трагедії), 2 поеми і 154 сонети. У
всіх цих творах переважає радісне сприйняття життя, особлива увага до теми кохання,
віра в торжество добра (згадайте вивчену у 8 класі трагедію «Ромео і Джульєтта»).
Найкращі твори цього періоду – історична хроніка «Генріх IV» (у двох частинах),
трагедія «Ромео і Джульєтта», комедії «Сон літньої ночі», «Венеційський купець» і
«Дванадцята ніч».
У другий період творчості Вільяма Шекспір створив 10 п’єс (7 трагедій і 3 комедії).
У цих творах переважає трагічне світосприйняття, навіть комедії настільки похмурі, що
називати їх комедіями можна лише умовно. Найкращі твори цього періоду – трагедії
«Гамлет», «Отелло», «Король Лір» і «Макбет», які увійшли в світову скарбницю
літератури і вважаються вершинними у творчості Шекспіра.
У третій період творчості Шекспір створив 5 п’єс, 4 з них – трагікомедії, тобто
трагедії зі щасливим кінцем, або ж, як їх ще називають, романтичні драми «Перікл»,
«Цимбелін», «Зимова казка» та «Буря». Вони художньо менш досконалі, ніж більшість
творів попередніх періодів.
 Висновок
 Отже, Відродження, або Ренесанс (фр. Renaissance, італ. Rinascimento) — епоха в
історії культури Європи, що прийшла на зміну культурі середньовіччя і
передувала культурі нового часу. Приблизні хронологічні межі епохи — XIV—-
XVI століття. Доба Відродження включає три фази: раннє (XIV ст.), високе (XV
—XVI ст.) та пізнє Відродження (XVI — початок XVII ст.). Виникло воно в
Італії, а пізніше поширилось і на інші європейські країни — у XV-—XVI
століттях ідеї Ренесансу поширюються "п Францію та Німеччину, а в Англії й
Іспанії Відродження припадає на XVI — початок XVII ст.
 Відмітні риси доби Відродження — світський характер культури та її
антропоцентризм (тобто інтерес у першу чергу до людини та її діяльності).
З'являється цікавість до античної культури, відбувається ніби її «відродження» —
так і з'явився цей термін. Водночас література замість латини почала
використовувати національні мови, з'явився інтерес до народної творчості при
одночасному зацікавленні античними зразками. Для мистецьких творів цієї доби
були характерні ясність естетичного мислення, простота і конкретність.
 Наяскравішими представниками Ренесансу в Англії були Джефрі Чосер,
Томас Мор, Джон Скелтон, Томас Уайет, Філіп Сідні, Едмунд Спенсер, Джон
Лілі, Крістофер Марло, Вільям Шекспір