17.02.2022.

Тема. Італійські торговельні республіки (Генуя,

Венеція). Утворення Королівства Іспанія.
 ПЛАН

1. Італійські торговельні республіки.

2. Іспанія під владою мусульман.
3. Реконкіста.
4. Іспанське королівство.
5. Правління подружжя Ізабель та Фернандо ІІ в Іспанії.
1. Італійські торговельні республіки.
 Італія

Італія розташована на
Апеннінському півострові.

На півночі Італії – міста-

республіки (боротьба пап та
імператорів);
У центральній Італії –
Папська область(претендент
на роль лідера);
На півдні Італії – Сицилійське
королівство.
В ХІІ–ХІІІ ст. найвпливовішими
були два угрупування – ґвельфів
і ґібелінів.
Виникають міста-держави: Венеція,
Генуя, Флоренція, Піза, Мілан,- які
в боротьбі проти сеньйорів здобули
незалежність.

Ґвельфи – прихильники пап у їхній боротьбі проти німецьких

імператорів.
 Венеція
V ст. - заснування Венеції.
Венеція була одним із найбільших
торговельних міст-держав Італії.
Розташоване на численних
острівцях, місто дивувало всім: і
каналами-«вулицями», якими
венеціанці пересувалися на човнах-
гондолах, і величним собором
Святого Марка, і традиціями дожів
— пожиттєвих правителів Венеції.
Собор Святого Марка (1094)
Венеційські канали-«вулиці»
Венеційська торгівля
За переказами, щороку дож виходив у море, кидав каблучку і
промовляв:
«Ми заручаємося з тобою, море!», адже основним заняттям венеціанців
була морська торгівля. Вони не лише привозили різноманітні східні
товари, а й продавали власну продукцію: шовкові тканини, скло,
зброю, бурштинові намиста та дзеркала, які славилися по всій Європі.
Венеціанські купці торгували з усіма країнами Середземномор'я.
Особливо могутність Венеції посилилася під час Хрестових походів.

Свято заручин дожа з Адріатичним морем

(XVIII ст.). Джованні Антоніо Каналь
Венеційська торгівля
Предмети побуту знатних італійців:
гаманець, рукавиця герцога, тарілка,
 Генуя
VI ст до н.е. – заснування Генуї.
Генуя панувала на Чорному, купці якої
зводили нові і захоплювали вже існуючі
торговельні порти, розташовані на
землях сучасної України, як-от — Кафа
(нині Феодосія), Солдайя (Судак),
Чембало (Балаклава).

Кафедральний собор Сан-Лоренцо (1098) в Ген

Банк Сан-Джоджо (1407), Генуя.
Кафа (нині Феодосія)
Солдайя (Судак)
Чембало (Балаклава)
 Флоренція
59 р. до н.е. - заснування Флоренції.
Флоренція (у перекладі - «квітуча»)
була одним із найбагатших було
місто, яка також славилася своїми
ремеслами. Місто було відоме в
Європі як центр лихварських і
банківських операцій. Визнаною
валютою став флорин, названий на
честь Флоренції.
Палаццо Веккйо (1299-1315)

Флорин
Флоренція
У ХІ–ХІІ ст. італійські міста перетворилися у комуни, а за формою
Утворення комун
правління, більшість були республіками. Комуни, очолювались
консулами (радниками).
У Флоренції навіть були прийняті
закони «Встановлення
справедливості», що закріплювали
права містян. Проте зазвичай
виборче право в італійських
республіках мали тільки заможні
верстви.

Поступово міста-держави розрослися, і

комуни вже не могли управляти ними,
забезпечувати стабільну політичну
Південна Італія і
Сицилія
1130 р. – утворення Сицилійського королівства (м. Палермо).
Сицилійське королівство виникло внаслідок захоплення норманами
південної
Розквіт частини Сицилійського
Італії. Політика Фрідріха ІІ:
королівства припадає на  придушив повстання знаті і
правління Фрідріха ІІ Штауфена  проголосив Конституцію (1231 р.)
(1197–1250).  вся влада в руках імператора,
 діяли збори трьох станів (міщан,
баронів, духовенства),
 єдиний королівський суд,
податок за землю, поліція,
постійна наймана армія,
морський флот
 утворення централізованої
ХІІІ ст. – занепад Сицилійського королівства.
держави.
Папська область
Папська область поділила
Італію на дві частини і стала
причиною, яка
унеможливлював об’єднання
Італії до середини ХІХ ст.
До сер. ХІІІ ст. Папська
область страждала від майже
безперервної ворожнечі між
папами й імператорами.
У ХIV ст. папи потрапили в
залежність від французьких
королів і були «ув’язнені» в
Авіньйоні – «Авіньйонський
полон».
2. Іспанія під владою мусульман.
Захоплення Іспанії
арабами
711 р. – вторгнення арабів
з Північної Африки на
тери-торію Піренейського
півострова.
Маври – так євро-пейці
називали арабів (від
місцевості Мавританія, що
у Північній Африці).

Ренегадо – жителі
Піренейського півострова,
які прийняли іслам.
Кордовський халіфат (758-
1031)
758 р. – створення Кордовського
халіфату.
Кордова – столиця Кордовського
халіфату.
У VІІІ–ХІ ст. арабська Іспанія
перебувала у стані розквіту.

Кордовський халіфат у 1000 році,

на момент свого найбільшого
розширення
Кордова – столиця Кордовського
халіфату.
Розвиток Іспанії у період Кордовського халіфату
Кордова стала одним із найбільших і
найкрасивіших міст середньовічної
Європи. Тут мешкало майже пів мільйона
жителів, височіло багато палаців і
мечетей. У всьому світі були відомі
виготовлені на Піренеях скляний посуд,
вироби з дорогоцінних металів, шкіри,
шовкових і вовняних тканин.
Розвиток Іспанії у період Кордовського халіфату
Араби вдосконалили сільськогосподарські знаряддя праці та
розширили зрошувальні канали. Це сприяло піднесенню
землеробства й дало можливість жителям Піренейського півострова
вирощувати фінікову пальму, гранатове дерево і шовковицю, рис,
бавовну, цукрову тростину, апельсини й лимони. Крім того, у східних
країн іспанці запозичили секрет китайського паперового
виробництва та чимало ремісничих навичок.
 Архітектура Кордовського халіфату
Будівлі, зведені мусульманськими архітекторами, вражають красою та
оригінальністю оздоблення. Цей стиль архітектури, що дістав назву
мавританського, вирізняє велика кількість арок і куполів, витончена
настінна різьба й вишуканий орнамент.

Альгамбра, пам'ятка мавританської архітектури

 Кордовська мечеть (784 )

Арабески на стінах кордовської мече

Арабески - тип близькосхідної

середньовічної орнаментики, для якої
характерне поєднання геометричних і
стилізовано-рослинних форм.
Спочатку в мусульманській Іспанії доволі мирно співіснували
християни, мусульмани та іудеї. Проте з часом релігійна
поміркованість змінилася примусовим наверненням населення до
ісламу. Водночас сім століть поспіль на Піренейському півострові
взаємодіяли різні цивілізації — християнська, арабо-мусульманська та
іудейська.
3. Реконкіста.
Підкорені жителі Піренейського
півострова не хотіли жити під
чужою владою. Тож одразу після
завоювання маврами Іспанії
починається Реконкіста —
священна війна християн проти
мусульман.

Реконкіста (від іспанського і португальського - «відвоювання») -

боротьба за звільнення Іспанії та Португалії від арабів-завойовників,
що тривала у VIII-XV ст.
 Реконкіста
Боротьбу за звільнення Піренейського
півострова, освячену папою римським,
вели всі верстви християнського
населення. Феодали, які брали участь у
Реконкісті, здобували нові титули, посади
та землі. Селяни становили значну
частину війська, отримуючи ділянки землі
й особисту свободу. А міста, відвойовані у
маврів, домагалися самоврядування. У
боротьбі проти маврів християнам Іспанії
допомагали рицарі Франції, Англії,
Німеччини та Італії.
 Формування християнських королівств
На відвойованих у маврів територіях
поступово виникли християнські
держави - королівства Кастилія,
Наварра, Арагон та ін. Хоча між цими
державами і велась жорстка боротьба
за території та лідерство, вони все
одно об'єднувались у боротьбі проти
маврів.

Кінець ХІ ст. – захоплення Толедо християнами.

Толедо став столицею Кастилії, яка відіграла чималу роль у
 Поновлення Реконкісти
XII ст. - розпочався новий, вирішальний етап Реконкісти. У результаті
відвоювань утворилася Португалія зі столицею в місті Лісабон,
розширилось Арагонське королівство з головним містом Сарагосою.
Поступово правителям християнських держав Піренейського півострова
вдалося об'єднати свої сили й повністю розгромити війська маврів та
їхніх союзників із Північної Африки.

Лісабон – стлиця Португалії., Сарагоса - столиця Арагонського королівст

ранадський емірат. Завершення Реконкісти.
Наприкінці XIII ст. в арабів залишилась одна область на півдні
Піренейського півострова — Гранадський емірат, якому
протистояли чотири християнські держави: Наварра, Португалія,
Кастилія та Арагон.

Гранада – столиця останнього оплоту арабів.

4. Іспанське королівство.
У період Реконкісти на Піренейському півострові утворилися нові
християнські держави. Перед їх правителями постали складні
політичні й військові завдання — насамперед установити панування
католицизму і вигнати арабів з Піренейського півострова. Під час
Реконкісти ці завдання були успішно вирішені.
ормування станово-представницьких органів
Кастиліята Арагон - об'єднавчі центри
іспанських держав.
1188 р. - король Кастилії вперше
скликав раду з феодалів, містян і
духовенства. Так виник
представницький орган — кортеси, які
затверджували нові податки, брали
участь у створенні законів.
Кастильські кортеси стали першим у
Європі парламентом, у виборах до якого
до XV ст. брали участь селянські
общини. Слідом за Кастилією
представницькі органи почали
Кортеси (від іспанського «корт» —
формуватися і в«королівський двір»)
інших державах
— представницькі органи влади в Португалії
Піренейського півострова.та Іспанії.
Об'єднання Катильського та Арагонського королівств
1474 р. - об'єднання двох найсильніших держав на Піренеях під
владою подружжя Фернандо ІІ Арагонського та Ізабель І
Кастильської. Сталося це завдяки їхній династичній унії.
Утворення єдиного Іспанського королівства сприяло завершенню
Реконкісти.

Династична унія — політичне об'єднання

двох держав, яке управляється однією
династією, водночас кордони держав,
закони та інтереси залишаються різними.

Ферна́ ндо II (1452- Ізабе́ла I (1451-1504) -

1516) - король Арагону королева Кастилії
(1468-1516), король (1474-1504), Іспанії
Переслідування арабів та іудеїв
Водночас в об'єднаній Іспанії почалося
жорстке переслідування нехристиян, тож
мусульмани та іудеї змушені були
залишити Піренеї. Так з Іспанії пішло
багато підприємливих, досвідчених
банкірів, торговців і ремісників, що
негативно вплинуло на її подальший
розвиток.
5. Правління подружжя Ізабель та Фернандо ІІ в Іспанії.
олітика Фердинанда ІІ та Ізабели І
завершення Реконкісти
об'єднання країни
реорганізація армії
укріплення державного апарату
руйнування замків непокірних
дворян
надання дворяни-грандам посад при
дворі
реформування фінансової систему
сприяння розвитку міст.
сприяли розвитку національної
культури.
Ферна́ ндо II (1452-1516) - Ізабе́ла I (1451-1504) -
король Арагону (1468- королева Кастилії
1516), король Іспанії (1474-1504), Іспанії
 Відкриття Америки
1492 р. - відкриття Америки Христофором Колумбом. Талант політиків
позначився й у тому, що, на відміну від монархів Португалії, Англії і
Франції, Ізабель І та Фернандо ІІ зрозуміли перспективність проєктів
Христофора Колумба. Навіть існує легенда, що королева віддала свої
коштовності, аби спорядити експедицію Колумба. Відкриття Америки
зробило Іспанію однією з найвпливовіших держав Європи.

Христофор Колумб (1451-1506) -

генуезький мореплавець на службі
Іспанської Корони, першовідкривач
Ізабель І та Фернандо в оточенні придворних
Релігійна політика
Ізабель І та Фернандо ІІ - католицькі королі, (звання надане їм, папою
римським за успішне закінчення Реконкісти). Ревні католики,
Фернандо ІІ та Ізабель І прагнули досягти єдиної віри для всіх своїх
підданих.
 Інквізиція
Саме в цей час в Іспанії було утворено інквізицію - церковний суд.
Усіх, кого підозрювали в порушенні католицького вчення, чаклунстві та
інших гріхах, піддавали жорстоким тортурам і страчували. В Іспанії
нерідко відбувалися привселюдні страти: при великому зібранні люду
засуджених спалювали на вогнищі. Інквізиція мала для Іспанії страшні
наслідки.
 Домашнє завдання

§ 20 (С. 103-110), С. 111 – відповісти на питання;

§§ 13-20 – повторити, підготуватися до уроку