Візантійська

імперія
 Згадайте
1. Поясніть твердження. У завершальний період
існування Римської імперії відбувався процес
варваризації Риму та романізації варварів.
2. Коли відбувся поділ Римської імперії? З яких
частин вона складалася?
3. Яке місто було столицею Західної Римської
імперії?
4. Яке місто було столицею Східної Римської
імперії? На честь кого воно було назване?
5. Коли і чому загинула Західна Римська імперія?
 План
1. Народження Візантії.
2. Візантійська імперія доби
Юстиніана І.
3. Правління Льва ІІІ Ісавра та
іконоборство.
4. Розквіт Візантії за Македонської
династії та династії Комнінів.
5. Культура Візантії.
Легенда про заснування Константинополя
У безхмарному небі над берегами
Босфору кружляв орел зі змією в
кігтях. Змія, звиваючись, намагалася
вжалити ворога, але орел каменем
упав вниз і роздробив їй голову
ударами сильного дзьоба.
Перемогу царя птахів зустріли
радісними окриками посланці
римського імператора, які шукали
місце для нової столиці величезної
імперії.
Битву орла зі змією вони
розтлумачили як знак небес, і на місці
старої грецької колонії було засновано
місто.
 Початок Візантії дав імператор
Костянтин І, коли в 330 р.
зробив своєю столицею стару
грецьку колонію в Босфорській
протоці Візантій

Часом появи Східної Римської

імперії або Візантії вважають
395 рік, коли Феодосій
Великий розділив імперію між
своїми синами
 Розділ Римської імперії

Західна
Східна
Римська
Римська
імперія
імперія

Рим Константинополь
За своїм державним устроєм
Візантія була монархією.
монархією Вся
влада належала василевсу,
який був «нижчим за Бога і
наступним після Бога»

Василeвс (з грецької
«імператор») – офіційний
титул правителів Візантії
 Василeвс має право

Видавати Судити за їх Оголошувати

закони порушення війну

Командувати Розпоряджатись
військом життям підданих

Призначати і знімати Втручатись у

Укладати мир
будь-яких чиновників справи Церкви
 Армією

Василевс, приймаючи
рішення, мусив
рахуватися з:

Столичним
Сенатом
натовпом
У 518 році на трон зійшов начальник
гвардії Юстин – виходець із македонських
селян. Тягар влади був би заважкий для
цього неписьменного старого, якби біля
нього не виявилося племінника Юстиніана.
Із самого початку правління Юстина
фактично при владі стояв Юстиніан, також
уродженець Македонії, що отримав
прекрасну освіту й мав неабиякі здібності.
У 527 році, одержавши всю повноту влади,
Юстиніан приступив до виконання своїх
задумів по відновленню імперії і
зміцненню влади єдиного імператора.
Правління Юстиніана І (527 – 565)
Добу Юстиніана називають «золотим віком»
Візантії
«Єдина держава, єдиний
закон, єдина релігія» –
основне правило Юстиніана І

У 527 році Юстиніана І та

його дружину Феодору
проголосили імператором
та імператрицею
Візантійської імперії
 Внутрішня політика Юстиніана І
1. Сприяв укріпленню позицій християнської церкви.
2. Придушив повстання «Ніка» (532 р.), учасники якого
вимагали зміни уряду; під час повстання було вбито
майже 35 тис. осіб.
3. 528 – 534 рр. – систематизував закони римських
імператорів ІІ – ІV ст. і створив «Кодекс Юстиніана».
4. Підтримував розвиток ремесла і торгівлі.
5. Знизив податки, практикував роздачу грошей бідноті.
6. Побудував храм Святої Софії у Константинополі, на
кордонах імперії зведено оборонний вал.
 Зовнішня політика Юстиніана І
1. Підкорив Північну Африку, відвоювавши її у вандалів
(534 р., але остаточно підкорено – 548 р.).
2. Війна проти Остготського королівства (536 – 555 рр.)
завершилася приєднанням Італії.
3. Відвоював Південно-Східну Іспанію у Вестготського
королівства (554 р.).
4. Протистояв намірам Персії захопити Закавказзя й Сирію.
5. Збільшив візантійські володіння в Криму.
6. Вів боротьбу зі слов'янськими, болгарськими та
аварськими племенами, що здійснювали напади на
Візантію.
 Значення правління Юстиніана
 Посилилися позиції церкви.
 «Кодекс Юстиніана» став
основою середньовічного
європейського права.
 Збільшив території Візантійської
імперії майже вдвічі, але
відновити кордони Римської
імперії часів Костянтина не зміг
Але завоювання далися дуже дорогою ціною: в імперії не
стало ні фінансових, ні людських ресурсів, щоб утримувати
завойовані території, тому вже у VІ – VІІ ст. Візантія втратила
всі завоювання на Заході, окрім Південної Італії. Внаслідок
війни з лангобардами було втрачено Північну Італію, на сході
у війнах із Персією – втрачено Вірменію.
 У першій половині VІІ ст. біля кордонів Візантії з’явився
новий ворог – араби, які під прапором «священної війни в
ім’я Аллаха» почали швидко завойовувати східні
візантійські провінції. Протягом 636 – 642 рр. Візантія
втратила Сирію, Палестину, Верхню Месопотамію, а ще
через півстоліття – Північну Африку. Територія
Візантійської імперії зменшилася втричі.

На початку VІІІ століття тимчасова

стабілізація знову змінилася низкою
криз — війни з болгарами, арабами,
безперервні повстання. Лев ІІІ Ісавр
(717 – 741),
741) що зійшов на престол під
ім'ям імператора Лева ІІІ, зумів
зупинити розпад держави і завдав
вирішальної поразки арабам.
 Іконоборство (726 – 843 рр.)

Іконоборство – релігійно-політичний рух,

спрямований проти шанування ікон у Візантії
в VІІ – першій половині ІХ століття.

Противники шанування ікон стверджували,

що поклоніння іконам є ідолопоклонством,
оскільки це поклоніння речам, а не Богу, але
прихильники шанування ікон були іншої
думки. Вони вважали, що в цих святих
предметах є Божа сила.
 Іконоборчий рух розпочав імператор Лев ІІІ Ісавр, який у
726 році видав указ, що забороняв культ ікон у
християнській церкві.

Це рішення було ухвалено з ряду причин.

По-перше, заборона шанувати ікони була спрямована на
ослаблення влади церкви.
По-друге, в такий спосіб імператор сподівався зблизитися
з мусульманами, які теж не визнавали культу зображень.

У 754 р. іконоборство було офіційно визнано церковним

собором. У 787 р. за підтримки імператриці Ірини було
проведено Нікейський собор, який засудив іконоборство та
відновив шанування ікон. Проте вже 813 р. імператор Лев V
Вірменин відновив іконоборчий рух.
Тільки 842 р. церковний собор остаточно визнав
шанування ікон.
 Період із ІХ - до
початку ХІІІ ст. –
«золота доба» Візантії –
час відродження
імперії, утвердження
феодалізму та період
найвищої могутності.
Він пов’язаний із
правлінням
Македонської династії
та династії Комнінів
 Представники Македонської династії

Василій І Македонянин

Нікіфор Фока
Василій ІІ
Болгаробоєць

Іоанн Цимісхій
Битва при Манцикерті (1071)
Битва, що відбулася в
Анатолії між
візантійцями та
турками-сельджуками,
які вдерлися вглиб
Візантійської імперії.
Після цього турки
захопили більшу частину
Малої Азії, де створили
власну державу –
Румський або
Конійський султанат.
 Імператор Олексій І Комнін
 Захопив престол, спираючись на
військову провінційну знать, яку
згуртував навколо трону і відтіснив від
управління столичну аристократію.
 Олексій І вивів імперію з важкої кризи,
перемігши внутрішніх магнатів та
зовнішніх ворогів. Спільно з венеційцями
відбив натиск норманів. У 1091 році за
допомогою половців розгромив
печенігів.
 Реформував та зміцнив державний
апарат, активно залучав до державної
служби іноземців.
 За Олексія І відбудовувалися міста,
відроджувалися ремесла та торгівля
А подальша історія Візантії – це жорстока боротьба
за владу
Андронік І убив свого попередника й
установив в країні терор, за це сам
загинув від розлюченого натовпу під
час повстання в Константинополі.
За Ісаака Ангела імперія розпадалася
прямо на очах: угорці оволоділи
Далмацією, нормани знову вторглися на
Балкани, болгари звільнилися від влади
візантійців і відродили власну
державність, серби здобули незалежність.
Проте імператор витрачав величезні
кошти на будівництво величних споруд та
власні потреби
Протистояння ворогам
1204 р. – Константинополь було
взято хрестоносцями. Візантія
тимчасово припинила своє існування,
а на її руїнах виникла Латинська
імперія хрестоносців.
На завойованих землях латиняни
почали встановлювати
західноєвропейські порядки, але
підкорити всі візантійські провінції їм
так і не вдалося.
У непокорених землях виникли три
грецькі держави – Нікейська імперія,
Епірське царство, Трапезундська
імперія. Ці держави розгорнули
боротьбу за відновлення Візантії, яка
тривала до 1259 року.
 Візантійська імперія була відновлена
1261 року за Михайла VІІІ Палеолога
(1259 – 1282), засновника останньої
династії візантійських імператорів.

Але влада імператорів поширювалася

лише на частину Балканського півострова,
невелику територію Малої Азії та кілька
островів в Егейському морі і була
нестабільною. Зсередини імперію
роздирали протиріччя, постійно точилася
боротьба з турками, сербами, болгарами.

28 травня 1453 року турки захопили Константинополь, до цього

вони завоювали всі володіння Візантії в Азії. Візантійська
імперія припинила свої існування
 Візантійська
Антична Християнська
культура
Візантія стала також
головною хранителькою
культурних досягнень сусідніх
країн Сходу. Землі імперії
населяли різні народи, і всі
вони вплинули на розвиток
візантійської культури.
У Візантії розвивалися освіта і
наука, література та
мистецтво.
Храм Святої Софії у Константинополі, побудований за
часів Юстиніана І. Будівництво тривало з 532 по 537 рр.
 Храм Святої Софії
Храм був гордістю Юстиніана. У день освячення храму, 27
грудня 537 року, імператор під'їхав до нього четвіркою
коней. Він швидко пройшов до середини собору і, піднявши
до неба руки, закричав: «Слава Богу, який дав мені
можливість завершити будівництво. О, Соломоне, я
перевершив тебе!». Святкування з приводу освячення
храму тривали 15 днів.
Базиліка Сан-Вітале, VІ ст.
Базиліка святого Марка у Венеції, ХІІ ст.
Мозаїка
Іконопис
 Література

Роман Іоанн Златоустий

Василій Великий
Солодкоспівець
 За участі Фотія було складено
Лексикон – збірку словників, в
якій містяться відомості про
античних та візантійських
авторів. Він також написав твір
«Бібліотека» – опис 279
книжок. Із цієї праці стає
очевидним, скільки античних
книг до нас не дійшло, імена
багатьох авторів ми знаємо
лише з цієї книги
 Домашнє завдання

1. Попрацювати з § 5, скласти конспект,

виписати та вивчити визначення й дати.
2. С. 30 завдання 1 (мислю творчо) – усно.