Княгиня Ольга.

Правління
Святослава
Ігорьовича
 (945-964) Русь-Україна за часів
княгині Ольги

Княгиня Ольга зустрічає тіло

князя Ігоря. Худ. В.Суриков

Спалення Іскоростеня
– столиці деревлян
 Русь-Україна за часів княгині Ольги
Внутрішня політика Зовнішня політика
Діяльність
впорядковування збору дипломатичні візити до
данини (відміна полюддя і Константинополя
запровадження становищ,
уроків і погостів)
розбудова Києва (збудована посольство до імператора
нова князівська резиденція Священної Римської імперії
— Ольжин двір)
прийняття і поширення поновлення мирного
християнства ( у міждержавного договору з
Константинополі) Візантією
досягнення стабільних започаткування
прибутків до князівської дипломатичних форм
Княгиня Ольга. скарбниці зовнішньополітичної
Малюнок Федора Солнцева, до
діяльності
1869 р.
 Русь-Україна за часів княгині Ольги
Літописець називав «мудрішою за всіх людей».
Була вродливою, розумною, енергійною жінкою і,
одночасно, далекоглядною, холоднокровною та
досить жорстокою правителькою

Пам’ятник княгині Ользі в Києві.

Скульптор І. Кавалерідзе
(вигляд початку ХХ ст.)
 (964-972) Русь-Україна за часів князя
Святослава Ігорьовича
Ніколи підступно не нападав на ворога,
завжди попереджуючи гаслом: «Йду на вас»

Внутрішня політика Зовнішня політика

Діяльність
переслідування християн підкорив в’ятичів

адміністративна реформа розгромив Хозарський

(призначив своїх синів каганат (відкриття шляху
намісниками в основних на землі Русі-України
містах держави) печенігам)
зменшення впливу родової здійснення Балканських
знаті походів
Князь Святослав.
Г. Корінь, В. Федько. Мозаїка
на  станції Київського посилення влади боротьба з печенігами
метрополітену «Золоті ворота». київського князя
1989 р.
 Русь-Україна за часів князя Святослава Ігорьовича
• 964—966 рр. – підкорив в’ятичів;
• розгромив Волзьку Булгарію;
• завдав поразки Хозарському каганату
(оволодів столицею – м.Ітіль);
Воїн-варяг русич
• підкорив племена ясів і касогів (поширення
впливу на Північний Кавказ);
• приєднав місто Таматарха на Таманському
півострові (дістало нову назву —
Тмутаракань) і хозарську фортецю Саркел
(дістала назву Біла Вежа).

Битва русичів з хозарами.

Перша половина Х ст.
Малюнок О.Федорова.
 Русь-Україна за часів князя Святослава Ігорьовича

968 рік Перший балканський похід

• Допомога візантійцям
придушити повстання болгар;
• спроба залишитися в Болгарії;
• підбурення печенігів з боку
Візантії до нападу на Київ.
Намір перенести столицю до Переяславця на Дунаї

Мініатюра з Ватіканського
манускрипта XIV століття
(хроніка XII століття
Константина Манассія).
Зверху зображено
завоювання Святославом
Болгарії, знизу — похід Іоанна
Цимісхія на Доростол
 Русь-Україна за часів князя Святослава Ігорьовича

Перший напад печенігів на Київ

• Облога Києва;
968 рік • кияни відправили до князя
гінця з проханням допомоги;

• успішне повернення додому і

звільнення Подніпров’я від печенігі
Великий князь Святослав I
Хоробрий, цілуючий матір і дітей
своїх по поверненні з Дунаю в
Київ. Іван Якимович Акімов. 1773 р.
 Русь-Україна за часів князя Святослава Ігорьовича

Другий балканський похід

969-971
рр. • захоплення столиці болгар
Пловдива;
• Візантія занепокоєна зростанням
сили війська Святослава та їхніми
бойовими успіхами;
• напад візантійського імператора
Візантійські вершники Іоанна I Цимісхія на русичів.
переслідують русичів
(малюнок з візантійського
літопису)
 Русь-Україна за часів князя Святослава Ігорьовича

Битва під Доростолом

971 рік

Візантійцям не
вдалося
здобути міста.
Русичі
неодноразово
виходили з «...Нам нікуди дітися, хочемо ми чи не хочемо — маємо
Доростола й битися. Так не зганьбимо ж Землі Руської, а ляжемо
біля його мурів костьми, мертві бо сорому не імуть". Якщо ж
билися з побіжимо — ганьба нам буде. Так не побіжимо ж, але
ворогом станемо міцно, а я піду поперед вас: якщо моя голова
ляже,то об своїх самі подбайте...»
 Русь-Україна за часів князя Святослава Ігорьовича

Мирний договір
• Відмова Святослава від
Наслідки війни
завойованих земель у Подунав'ї
і ведення воєнних дій на цих
землях та у Криму;
• Святослав зобов'язався надавати
візантійському імператору
допомогу проти арабів;
• імператор випустив руське
військо з Доростола зі зброєю і
надав йому все необхідне на К. Лебедєв. Зустріч київського
князя Святослава з візантійським
зворотний шлях. імператором Іоаном Цимісхієм
 Русь-Україна за часів князя Святослава Ігорьовича
972 рік
Пам'ятник князю Святославу в
м.Запоріжжя. Сучасне фото
Загибель Святослава
• повернення Святослава з Болгарії до
Києва;
• засідка печенігів, яких попередили
візантійці біля дніпровських порогів;
• смерть князя і його дружини в бою;
• з його черепа печенізький хан Куря
наказав зробити чашу, обкуту
золотом, на якій було написано
написано: «Чужого шукаючи —
своє загубив!».
 Русь-Україна за часів князя Святослава Ігорьовича
М.Грушевський про Святослава: «… належить до
найбільш виразних і характеристичних фігур між
давніми руськими князями. Се чистий запорожець
на київському столі...».

Портрет князя Святослава роботи

Федора Солнцева за описом Льва
Диякона, до 1869 р.