Тема 2.

Виникнення та розквіт
Київської Русі
План

1. Розселення східнослов'янських племінних

союзів. Куявія.
2. Внутрішньо- та зовнішньополітична
діяльність князів: Олега, Ігоря, Ольги,
Святослава.
3. Князювання Володимира Великого та
Ярослава Мудрого.
4. Запровадження християнства.
 Племенний союз –
об'єднання племен,
які мали спільну
теріторію, мову, звичаї,
управління.

Поляни
розтошовувалися в
Середньому
Подніпров'ї: “…в лісах
на горах понад річкою
Дніпром…”.
1.Північний
центр
м.Новгород.
Арабські автори
називали
Славією.

2.Південний
центр м. Київ.
Називали
Куявією.

Об'єднані у
882 р.
Олегом.
План
Князь Ігор
912 - боротьба
1.Міжусобна 945 рр. • загинув під час
повторного збирання
• підкорив деревлян і данини з деревлян.
уличів, зміцнив владу
київського князя, • Полю́ ддя —
• здійснив походи на щорічне збирання
Візантію: данини у формі
• 941 р. (невдалий) натурального оброку
• 943 - 944 рр. з підлеглого
(укладенням мирної населення.
угоди),
 Княгиня Ольга (945 - 964)
Внутрішня: Зовнішня:
Провела реформу системи Використовувала нові
збору данини: підходи у зміцненні міжнародного
авторитету Київської Русі,
- точно встановлювались віддавала перевагу мирним
норми данини,податків, способам, а не воєнним:
повинностей, ”уроків”,
“оброків”;
- у 946 р. та 957 р. здійснила
дипломатичних візити до
- засновані центри збору Константинополя, уклала
данини- погости - угоди;
опорні пункти верховної
влади на місцях.
- встановила мирні відносин з
германським імператором
Отоном.
 Політика князя Святослава (964 - 972)
Внутрішня : Зовнішня :
Посилив владу розширення теріторії Київської Русі :
Великого князя, підкоряє в’ятичив; перемогає хозарських
зосередевши всю союзників – волзьких булгар; завдає
повноту влади в поразки Хозарському каганату.
руках єдиної 968 р. вдалий похід проти Болгарії;
династії. 968-972 рр. боротьба з печенігами ;
969 р. другій не вдалий похід на Балкани;
969 р. – розділив
князівства між
своїми синами:
намісником у Києві
став старший син
Ярополк.
 Князь Володимир Великий
План (980-1015)
1.Міжусобна боротьба
• остаточно закріпив кордони
Русі.
• провів адміністративну
реформу - землі князівства, де
правили залежні від нього
правителі, передавалися синам
князя та боярам.
• провів військову реформу.
• у 988 р. охрестив Київську
Русь.
• першим з руських князів
розпочав карбувати власну
монету з зображенням тризуба.
 Язичництво – поклоніння силам природи і багатьом богам

Перші християни на Русі – грецькі поселення, але до утвердження християнства

як офіційної релігії значного впливу не мали

980 р. - Володимир запровадив пантеон язичницьких богів.

Реформа не була підтримана населенням

988 р. - реформа запровадження християнства як державної

релігії. “Повість минулих літ” хрещення висвітлює в рожевих

тонах, але опір християнству був великий.

Монети Володимира:
зображенння Христа, самого
князя, тризуба.
Напис: «Володимир на столі» або
«Володимир на столі, а се його
срібло».
 Мсти- Свято-
слав Гліб Борис
полк

Свято-
слав Ярослав
1015 рік
• по смерті Володимира
київський престол за
заповітом опинився в руках
Бориса;

• владу в Києві захоплює

Святополк;

• літописець стверджує, що він

вбив Бориса, Гліба й
Борис і Гліб Святослава.
Ікона 13 ст.
 ЯРОСЛАВ МУДРИЙ (1019 -1054)
• 1036 р. – розгромив
печенігів;
• розбудовував Київ;
• 1051 р. - призначив першого
митрополита з русичів –
Іларіона;
• подбав про новий принцип
пристолонаслідування, що
ґрунтувався на старшинстві.
Київ віддав старшому синові
Ізяславу.
• “Руська Пpавда” –
збіpник законів.
• «Шлях із варягів у греки»(синій колір);
• Волзький торговий шлях (червоний колір);
• інші торгові маршрути VIII–XI ст. (помаранчевий).
 Десятинна церква -
перший кам'яний храм Київської Русі
(989-996 рр.)
Софіївський собор в Києві
1037 р.

• «посадження» на
великокняжий престол,
• прийоми послів,
• затвердження
політичних угод,
• створені перші на
Русі бібліотека та
школа.
 Мозаїка –
вид образотворчого мистецтва,
зображення, викладене з
різнокольорової смальти
(шматочків непрозорого скла).

Техніка мозаїки в Київську Русь прийшла

з Візантії.

«Христос-
Пантократор
(Вседержитель)»
Головний купол
Софіївського Собору
 ОРÁНТА –
давньохристиянська Богоматір.
Майже 10 століть це зображення
Богородиці залишалося
непошкодженим.
Успенська соборна
церква
Києво-Печерського
монастиря
1073-1078 рр.
 Золотоверхий
Михайлівський собор -
споруджений на межі XI - XII ст.
внуком Ярослава Мудрого
князем Святополком
Золоті́ воро́ та -
головна брама
стародавнього
Києва.
 Спасо-
Преображенський
собор.
Чернігів 1036 р.