Зліт і падіння Русі

Ільченко Олександра
3PANB
План:

 Єднання з варягами
 Хрещення х Церковний розкол
 Шлюбна демократія (здобутки і прорахунки)
 Стосунки із Константинополем
 Роздробленість:
 Боярська агресія
 Горизонтальна монархія
 Монгольска навала
Запитання

 Як хрещення вплинуло на життя Русі?

 Чому стосунки із Константинополем мали таке високе значення?
 Що стало причиною роздробленості?
 Чим відрізняються вертикальна і горизонтальна монархія
Єднання з варягами

 Рю́ рик(близько 830—879[3]) —

легендарний літописний князь-
засновник династії Рюриковичів,
згідно з «Повістю минулих літ» князь
ладозький (862—879), батько
київського князя Ігоря.
Єднання з варягами

 Володи́ мир Святосла́вич (960/963 —

1015) — великий князь київський (979
—1015), князь новгородський (970—
988). Хреститель Русі.
 «Володимир як князь легко міг мати
цього «живого товару», вірогідно, і
більше 1000; ці невільниці могли йому
бути і наложницями, але все це було
таким звичним явищем для того
часу...» - Іван Огієнко
Єднання з варягами

 Дочка одного з вождів шведських вікінгів –

Олова.
 Зима 980 р. Дочка полоцького князя – Рогнеда
(Горислава.).
 Вдова Ярополка Святославича - Кунігунда.
 Малфріда, судячи з її скандинавського імені,
була дочкою турівського князя, нащадком
легендарного Тура.
 Аделя, можливо, була донькою
перемишльського князя.
 Союз з Візантією у 989 р. було скріплено
шлюбом з принцесою Анною
Порфірогеннетою, дочкою імператора Романа
II і сестра Василія ІІ Болгаробійця.
Хрещення х Церковний розкол

 Хрещення Русі – важлива геополітична подія, що сталася у 988 році з руки

Володимира Великого. Подія ознаменувалася великим кровопролиттям, насиллям і
жорстокістю, однак вивела Русь на Європейську арену.

 Однак не слід забувати про розкол 1054 року, який трохи погіршив ситуацію, бо, все
ж, була значна різниця між церквою католицькою та православною. До православної
конфесії ставилися із сумнівами, бо
Шлюбна
дипломатія
Шлюбна
демократія
Стосунки із Константинополем

 У 988 р. християнство було прийняте на Русі. Широкий доступ на Русь більш високої візантійської
культури був відкритий. Слідом за організацією церкви сюди стала проникати не тільки грецька, але і
словяномовна література.

 З захистом торговельних інтересів пов’язаний і останній похід уже християнської Русі на

Константинополь у 1043 р. Його очолив син Ярослава Мудрого новгородський князь Володимир. Похід
був невдалим: флот русів був розкиданий бурею і спалений «грецьким вогнем» під Константинополем.
Відносини, однак, були улагоджені. У 1047 р. руси вже допомагали Костянтину IX Мономахові (1042-
1055) розбити чергового узурпатора. Мономах видав свою дочку за іншого сина Ярослава Мудрого –
Всеволода. Торговельні і культурні зв’язки Русі з Візантією і її володіннями в Криму не переривалися
до кінця XI ст.

 Майже повне припинення на тривалий строк русько-візантійських зв’язків було обумовлено спочатку
захопленням Константинополя хрестоносцями в 1204 р., а потім – руйнуванням Києва татаро-
монголами в 1240 р.
Роздробленість

 Яросла́в Володи́ миркович (бл. 1130 — 1

жовтня 1187) — руський князь з династії
Рюриковичів. Князь галицький (1153—
1187).
 Роздробленість
Рю́ рик Ростисла́вич (в хрещенні — Василь, бл. 1137/1140—19 квітня 1212,
1214 або 1215) — син Ростислава Мстиславича, онук Мстислава Великого.
Князь Вишгородський (1161—1168), Овруцький (1168—1194), Новгородський
(1170—1171), Чернігівський (1210—1212), багаторазовий Великий князь
Київський (1173, 1180—1181, 1194—1201, 1203—1205, 1206, 1207—1210).
Святослав Всеволодович (хрещене ім'я Михайло, також відомий як
Святослав III) (після 1116 — 25 липня 1194) — руський князь з династії
Рюриковичів, гілки Ольговичів. Князь новгородський (1141), турівський
(1142, 1154—1155), волинський (1141—1146), буський (1146), сновський
(?) (1151—1154), стародубський (?) (1155—1157), сіверський (1157—1164),
чернігівський (1164—1177), великий князь київський з короткочасними
перервами (1173—1194).
Роздробленість: горизонтальна монархія

 Вертикальна монархія  Здавна на Русі панував «горизонталь­

 ний» принцип престолонаслідування,
Стандартна схема – від батька до сина
коли влада переходила від старшого
(в усіх нормальних країнах, окрім нас,
брата до молодшого, від сина
звісно, бо ми оце любимо топити за
старшого брата до наступного за
справедливість).
віком. Однак уже наприкінці XI ст. на
Любенькому з'їзді князів було
проголошено про «вотчинний», або
«вертикальний», принцип, за яким
престолонаслідування йшло від бать­
ка до сина. Змішування цих двох
принципів, що про­довжували
співіснувати, вело до міжусобиць,
підривало основи Київської держави.
Монгольска навала

У 1239 р. Батий захопив Переяслав і Чернігів і виступив на Київ, де правив

воєвода Данила Галицького - Дмитро. Восени 1240 р. почався штурм. За допомогою
стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але городяни продовжували мужньо
боронитись. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було
пограбоване й зруйноване. За легендою, воєводі Дмитру за мужність було збережено
життя. Потім здобиччю завойовників стали Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич.
 Падіння 1240 р. міста Києва - центру Давньоруської Держави відкрило Батию шлях на
Захід. Пройшовши вогнем і мечем галицькі та волинські землі, кочівники в 1241 р.
вторглися в Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Трансільванію. Проте знекровлені
на Русі війська Батия вже 1242 р. були змушені припинити своє просування в
західному напрямку. Повернувшись у пониззя Волги, завойовники заснували нову
державу в склад1 Монгольської імперії - Золоту Орду. З цього часу Давньоруська
держава перестала існувати. На Русі встановилося іноземне іго на довгих 238 років
!Дякую за увагу!
Джерела

 https://spadok.org.ua/kyyivska-rus/zhinky-knyazya-volodymyra#h2- - Автор: Орися

Вознюк, науковий співробітник ДІКЗ "Стародавній Володимир«
 Голубець М. Велика історія України
 https://uculture.com.ua/
 https://vseosvita.ua/library/embed/000ph9-7689.doc.html
 «Горить свіча» – Володимир Малик – Джерело натхнення 
 «Князь Ігор» – Володимир Малик – Джерело натхнення 
 https://uculture.com.ua/publications/36
 В орбіті християнської цивілізації: українська культура за Києво-Руської доби Х –
початку ХІІІ століття – Ярослав Затилюк