Найважливіші історичні

дати та події

Поява найдавніших людей на території сучасної

1 млн. років тому
України.
1 млн — 11 тис. років тому Палеоліт або давній кам’яний вік.
Близько 40 — 35 тис. років Поява на території сучасної України людини су-
тому часного типу.
10 — 8 тис. років тому Мезоліт або середній кам’яний вік.
 8 — 5 тис. років тому Неоліт або новий кам’яний вік.
Початок 4 — середина 3
Енеоліт або мідно-кам’яний вік.
тис. до н. е.
2 тис. р. до н.е. — VIII ст. до
Бронзовий вік.
н.е.
VIII-IV ст. до н.е. Ранній залізний вік.
IX-VII ст. до н.е. Панування в північних степах України кімерійців.
VII-III ст. до н.е. Перебування на українських землях “скіфів”
III ст. до н.е. — III ст. н.е. Проживання на півдні України сарматів.
Перші згадки про слов’ян-венедів у писемних
І-ІІ ст.
джерелах.
III-IV ст. Перебування готів на українських землях.
V-VII ст. Велике слов’янське розселення.
Виникнення та розквіт Київської Русі
Кінець VIII — початок IX ст. Утворення Київського князівства
Перший похід русичів, очолюваних князем
860 р.
Аскольдом на Константинополь (Царгород)
Убивство князя Аскольда та захоплення князів-
882 р. ської влади в Києві Олегом. Виникнення держави
Київська Русь
907, 911р. Походи князя Олега на Царгород
941, 944 р. Походи князя Ігоря на Візантію
945 р. Повстання деревлян і вбивство князя Ігоря
946 р. Посольство княгині Ольги до Царгорода
968 р. Перший Балканський похід князя Святослава
969 — 971 pp. Другий Балканський похід князя Святослава
Початок запровадження князем Володимиром
988 р.
християнства як державної релігії Київської Русі
Розгром князем Ярославом Мудрим печенігів під
1036 р.
Києвом
Перша згадка в літописі Києво-Печерського мо-
1054 р.
настиря
 Співправління трьох братів Ярославичів — Ізяс-
1054 — 1113 рр.
лава, Святослава та Всеволода
1068 р. Повстання в Києві проти Ярославичів
1097 р. Любецький з’їзд князів
1113р. Народне повстання в Києві
1113 р. Прийняття «Статуту» Володимира Мономаха
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
Зміцнення Галицького князівства за правління
1152 — 1187 рр.
Ярослава Осмомисла
Захоплення й розорення Києва об’єднаним вій-
1169 р. ськом 12 руських князів, очолюваним Андрієм
Боголюбським
Невдалий похід новгород-сіверського князя
1185 р. Ігоря Святославича проти половців, що став під-
ґрунтям для поеми «Слово о полку Ігоревім»
Перша літописна згадка назви «Україна» стосов-
1187р. но земель Південної Київщини та Переяславщи-
ни
Об’єднання волинським князем Романом Мстис-
1199 р.
лавичем Галицької і Волинської земель
Утворення Галицько-Волинського князівства Пе-
1206 — 1238 pp. ріод міжусобиць, боярських змов та іноземного
втручання в галицько-волинські справи
31 травня 1223 р. Битва на річці Калці
Утвердження князя Данила Романовича в Гали-
1238 р. чі. Розгром військом Данила Галицького рица-
рів-хрестоносців під Дорогочином
Спустошення монголами Переяславської й Чер-
1239 р.
нігівської земель
Кінець листопада — поча- Облога й захоплення Києва військами монголь-
ток грудня 1240 р. ського хана Батия
Грудень 1240 р. — березень Спустошення монголами земель Київського та
1241 р. Галицько-Волинського князівств
17 серпня 1245 р. Ярославська битва
Коронування Данила Галицького послами Папи
1253 р.
Римського Інокентія IV
1264 р. Смерть Данила Галицького
Князювання Лева Даниловича  (сина Данила Га-
1264 — 1301 pp.
лицького) у Галицькій та Перемишльській землях
Князювання Володимира Васильковича (сина
1269 — 1288 pp. Василька Романовича, брата Данила Галицького)
на Волині
Правління Юрія І Львовича, що об’єднав під сво-
1301 — 1308(15) pp. єю владою всі землі Галицько-Волинської держа-
ви
 Князювання в Галицько-Волинському князівстві
1315 — 1323 pp.
Андрія та Лева II Юрійовичів
Князювання в Галицько-Волинській державі Ма-
1324 — 1340 pp.
зовецького княжича Болеслава Юрія II
Смерть Юрія II. Перший похід польського короля
1340 р. Казимира III на Львів. Початок боротьби за га-
лицько-волинські землі між Литвою та Польщею
Похід польського короля Казимира III на Галиць-
1349 p. ко-Волинську Русь і підкорення більшості її зе-
мель
Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської
Русі та Галицько-Волинської держави в IX-XIV ст.
992 — 996 pp. Спорудження Десятинної церкви в Києві
1037 р. Спорудження Софійського собору в Києві
При Софійському соборі в Києві створено літо-
1037 — 1039 pp.
пис, названий найдавнішим Київським зводом
Створення «Остромирового Євангелія» — най-
1056 — 1057 рр.
давнішої з книг, яка збереглася до наших днів
Створення «Ізборників» для князя Святослава
1073, 1076 р.
Ярославича
Заснування онуком Ярослава Мудрого Святопол-
1108 р. ком Михайлівського Золотоверхого монастиря
в Києві
Завершення ченцем Києво-Печерської лаври Не-
1113 р.
стором написання літопису «Повість минулих літ»
1117 р. Укладення «Повчання» Володимира Мономаха
Спорудження церкви Святого Пантелеймона
Близько 1200 р.
в Галичі
1230 — ті рр. Написання «Слова про погибель Руської землі»
1256 р. Перша літописна згадка про місто Львів
Укладення Галицько-Волинського літопису, що
Друга половина ХІІІ ст. містить дві самостійні частини: Галицьку (1201 —
1261) і Волинську (1262 — 1292
Перша писемна згадка про чинність на україн-
1324 р. ських землях (у Володимирі-Волинському) магде-
бурзького права
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав
(друга половина XIV — середина XVI ст.)
Приєднання до Угорського королівства Шипин-
1349 р.
ської землі (Буковини)
Укладення польсько-литовської угоди, за якою
до Польського королівства відійшли Галичина та
1352 р.
частина Поділля, а до Великого князівства Литов-
ського — Волинь і Берестейська земля
 Утворення Молдавського князівства та включен-
1359 р.
ня до нього Шипинської землі (Буковини)
Розгром великим князем Литовським Ольґер-
дом татарського війська в битві на Синіх Водах
1362 р. і вигнання їх з українських земель. Приєднання
до Великого князівства Литовського Київщини,
Поділля й Переяславщини
14 серпня 1385 р. Укладення Кревської унії
Остаточне приєднання Галичини до Польського
1387 р.
королівства
1393 р. Приєднання Поділля до Польського королівства
Поразка литовсько-руського війська, очолювано-
12 серпня 1399 р. го князем Вітовтом, у битві з ординцями на річці
Ворсклі
15 липня 1410 р. Грюнвальдська битва (битва під Таненбергом)
2 жовтня 1413 р. Укладення Городельської унії
Липень 1416 р. Розорення Києва ногайською ордою хана Едигея
Битва під Вількомиром (сучасне місто Укмерге
1435 р.
в Литві)
Відокремлення Кримського ханства від Золотої
1443 р.
Орди
Перший напад військ кримського хана на україн-
1447 р.
ські землі
1449 p. Утворення Кримського ханства.
Поділ Київської митрополії на Київську та Мос-
1458 p.
ковську.
Перша згадка про існування у Львові Успенсько-
1463 р.
го православного братства
1481 р. «Змова руських князів»
Спустошення Києва ордами кримського хана
1482 р.
Менглі-Ґірея
Перша згадка про українських козаків у писем-
1489 р.
них джерелах.
Організація селянського повстання на Буковині
1490-1492 pp.
та на Покутті.
Документальна згадка про козаків у листі велико-
1492 р. го князя литовського Олександра Казимировича
до кримського хана Менглі-Гірея
1508 р. Повстання Михайла Глинського
Загарбання західної частини Закарпаття австрій-
1526 р. ськими Габсбургами, східної — Трансільванським
князівством
1529 р. Прийняття Першого Литовського статуту
1529 р. Запровадження Першого Литовського статуту
 Спорудження Дмитром Вишневеньким оборон-
1555 (1556)р.
ного замку на острові Мала Хортиця
1557 р. Прийняття «Устави на волоки».
1566 р. Прийняття Другого Литовського статуту.
Українські землі під владою Речі Посполитої. Наростання національно ви-
звольної боротьби українського народу
1569 р. Укладення Люблінської унії.
Універсал польського короля Сиґізмунда II Ав-
ґуста про залучення на військову службу 300
1572 р.
запорозьких козаків. Початок формування реєст-
рового козацького війська.
Похід запорозьких козаків, очолюваних Іваном
1577 р.
Підковою, до Молдавії.
Козацька реформа короля Стефана Баторія.
1578 р.
Збільшення реєстру до 500 козаків.
1588 р. Прийняття Третього Литовського статуту.
Козацьке повстання під проводом Криштофа Ко-
1591 — 1593 pp.
синського.
Козацьке повстання під проводом Северина На-
1594 — 1596 pp.
ливайка.
1596 р. Берестейська церковна унія.
Повстання запорожців на турецьких галерах,
1599 р.
очолюване Самійлом Кішкою.
Узяття запорозькими козаками турецької фортеці
1606 р.
Варна.
Похід запорозьких козаків на турецькі фортеці
1609 р.
Ізмаїл, Кілію та Акерман.
Участь запорозьких козаків у поході польсько-ли-
1609 — 1612 рр.
товського війська на Москву.
Похід запорозьких козаків, очолюваних гетьма-
1616 р. ном Петром Конашевичем-Сагайдачним, на Кафу,
узяття її та звільнення невільників.
Укладення Вільшанської польсько-козацької уго-
1617р. ди, за якою козаки, не внесені до реєстру, повин-
ні були повернутися під владу шляхти.
Укладення Роставицької польсько-козацької
угоди, за якою реєстр обмежувався 3 тис. козаків
1619 р.
і встановлювалася заборона їх походів до турець-
ких володінь.
1620 р. Цецорська битва.
Відновлення ієрархії Православної україно-бі-
1620 р.
ло-руської церкви.
1621 р. Хотинська війна.
Виступ козаків на чолі з гетьманом Марком
1625 р.
Жмайлом.
 Укладення Куруківської польсько-козацької уго-
1625 р.
ди. Збільшення реєстру до 6 тис. козаків.
Козацьке повстання під проводом Тараса Федо-
1630 р.
ровича (Трясила).
Ухвалення сеймом Речі Посполитої «Статей про
1632 р. заспокоєння грецької віри». Легалізація Право-
славної церкви.
Зруйнування запорозькими козаками на чолі
1635 р.
з Іваном Сулимою фортеці Кодак.
Козацьке повстання під проводом Павла Бута
1637 — 1638 pp.
(Павлюка), Якова Острянина та Дмитра Гуні.
Прийняття сеймом Речі Посполитої «Ординації
1638 р.
Війська Запорозького реєстрового».
Національно-культурний рух (друга половина XVI —   перша половина XVII
ст.)
1556 — 1561 pp. Створення Пересопницького Євангелія.
Видання І. Федоровим у Львові «Апостола» —
першої друкованої книги та «Букваря» — першо-
1574 р.
го друкованого шкільного підручника на україн-
ських землях.
Заснування князем К.-В. Острозьким в Острозі
1578 р.
друкарні й школи.
Видання І. Федоровим в Острозі першого повно-
1581р.
го видання Біблії церковнослов’янською мовою.
Заснування Львівського Успенського братства.
1585 — 1586 pp.
Організація братської друкарні й школи.
Видання в Острозі першого полемічного твору
1587 р. Герасима Смотрицького «Ключ царства небесно-
го».
1596 р. Берестейська церковна унія.
Заснування Київського Богоявленського братства
1615 р.
та школи при ньому.
Початок діяльності друкарні Києво-Печерського
1615 р. монастиря, створеної архімандритом Єлисеєм
Плетенецьким.
20 — ті pp. XVII ст. Укладення Густинського літопису.
Відкриття архімандритом Києво-Печерського мо-
1631р.
настиря Петром Могилою Лаврської школи.
Початок діяльності Києво-Могилянського колегі-
1632 р. уму, утвореного внаслідок об’єднання Братської
й Лаврської шкіл.
Національно-визвольна війна українського народу  проти Речі Посполитої
середини XVII ст.
Початок Національно-визвольної війни. Повстан-
25 січня 1648 р. ня козаків на Запорозькій Січі й обрання гетьма-
ном Богдана Хмельницького
5 — 6 травня 1648 р.
16 травня 1648 р.
11 -13 серпня 1648 р.
23 грудня 1648 р.
30 червня, 13 серпня 1649 р. Облога повстанським військом фортеці Збараж.
5 — 6 серпня 1649 р.
8 серпня 1649 р.
Серпень 1650 р.
18 — 30 червня 1651 р.
18 вересня 1651 р.
22 — 23 травня 1652 р.
Липень — серпень 1652 р.
Квітень — травень 1653 р.
Серпень — вересень 1653 р.
1 жовтня 1653 р.
11 жовтня, 5 грудня 1653 р.
8 січня 1654 р.
27 березня 1654 р.
18 — 20 листопада 1654 р.
14 — 17 січня 1655 р.
19 — 20 січня 1655 р.
19 вересня — 29 жовтня
1655 р.
26 жовтня 1656 р.
27 липня 1657 р.
Українські землі у другій половині ХVІІ ст.
25 жовтня 1657 р.
15 травня 1658 р
6 вересня 1658 р.
Битва під Жовтими Водами.
Битва під Корсунем.
Битва під Пилявцями.
Урочистий в’їзд гетьмана Богдана Хмельницького
до Києва.
Битва під Зборовом.
Укладення Зборівського мирного договору.
Перший похід війська Богдана Хмельницького до
Молдавії.
Битва під Берестечком.
Укладення Білоцерківського мирного договору.
Битва під Батогом.
Другий молдавський похід.
Третій молдавський похід.
Четвертий молдавський похід. Загибель Тимоша
Хмельницького.
Земський собор у Москві ухвалив рішення про
прийняття Війська Запорозького під протекцію
московського царя.
Жванецька облога
Козацька рада, скликана Богданом Хмельниць-
ким у Переяславі, ухвалила присягнути на вір-
ність московському цареві
У Москві було укладено «Березневі статті» — до-
говір між Московською державою та Гетьманщи-
ною.
Героїчна оборона повстанцями м. Бужі.
Героїчна оборона Умані загонами Івана Богуна.
Битва під Охматовим.
Облога Львова військом Богдана Хмельницького.
Укладення у Вільно перемир’я між Московською
державою й Річчю Посполитою.
Смерть гетьмана Богдана Хмельницького.
Генеральна козацька рада в Корсуні обрала геть-
маном Івана Виговського.
Придушення І. Виговським антигетьманського
виступу, очолюваного полтавським полковником
М. Пушкарем та запорозьким кошовим отаманом
Я. Барабашем.
Укладення україно-польської Гадяцької угоди.
1658 — 1659 pp. Україно-московська війна.
28 — 29 червня 1659 р. Конотопська битва.
Зречення гетьманства І. Виговським за вимогою
11 вересня 1659 р.
козацької ради під Германівкою.
Новообраний гетьман Юрій Хмельницький під-
17 жовтня 1659 р. писав із Московською державою Переяславські
статті.
Формування Харківського, Острогозького, Сум-
50 — ті pp. XVII ст. ського, Ізюмського та Охтирського козацьких
полків на Слобожанщині.
Серпень-вересень 1660 p. Чуднівська кампанія
Укладення україно-польського Слободищенсько-
Жовтень 1660 p.
го трактату.
Поділ Війська Запорозького на лівобережний
1663 р.
і правобережний гетьманати.
1663 — 1665 pp. Гетьманування на Правобережжі Павла Тетері.
Укладення лівобережним гетьманом Іваном
1665 р. Брюховецьким україно-московської угоди —
Московських статей.
На козацькій раді в Чигирині правобережним
Січень 1666 р.
гетьманом обрано Петра Дорошенка.
Укладення між Московською державою та Річчю
30 січня 1667 р.
Посполитою Андрусівського перемир’я.
Укладення новообраним лівобережним гетьма-
3 березня 1669 р. ном Дем’яном Многогрішним україно-москов-
ської угоди — Глухівських статей.
Старшинська козацька рада в Корсуні за про-
позицією П. Дорошенка ухвалює рішення про
10 — 12березня 1669 р.
визнання протекторату Османської імперії над
Правобережною Україною.
Обрання на козацькій раді в Конотопі гетьманом
13 березня 1672 р. Лівобережної України Івана Самойловича. Укла-
дення україно-московських Конотопських статей.
Укладення Бучацького мирного договору між Річ-
18 жовтня 1672 р.
чю Посполитою та Османською імперією.
Польсько-турецька війна за Правобережну Укра-
1673 — 1676 pp.
їну.
Укладення Журавненської мирної угоди між Річ-
1676 р.
чю Посполитою та Османською імперією.
Перший Чигиринський похід турецько-татарської
1677 р.
армії.
Московсько-турецька війна за Правобережну
1677 — 1681 pp.
Україну.
Другий Чигиринський похід турецько-татарської
1678 р.
армії.

13 січня 1681 р.
1685 р.
6 травня 1686 p.
травень-червень 1687 р.
Українські землі наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.
25 липня 1687 р.
1689 р.
1699 р.
1700 — 1721 pp.
1702 — 1704 pp.
Жовтень 1708 р.
14 травня 1709 р.
27 червня 1709 р.
1709 р.
1709 — 1711 pp.
5 квітня 1710 р.
Весна 1711 р.
12 липня 1711 р.
1711 — 1734 pp.
1712р.
2 квітня 1722 р.
1723 р.
Червень 1727 р.
Укладення Бахчисарайської мирної угоди між
Московською державою, Кримським ханством та
Османською імперією.
Відновлення урядом Речі Посполитої козацького
устрою на Правобережній Україні — Богуслав-
ського, Брацлавського, Фастівського та Корсун-
ського полків.
Укладення «Трактату про вічний мир між Москов-
ською державою та Річчю Посполитою».
Перший кримський похід об’єднаної москов-
сько-української армії.
Обрання гетьманом І. Мазепи. Укладення україн-
сько-московських Коломацьких статей.
Другий Кримський похід московсько-української
армії.
Постанова сейму Речі Посполитої про ліквідацію
козацтва на Правобережній Україні.
Північна війна Росії зі Швецією.
Національно-визвольне повстання проти поль-
ського панування на Правобережжі.
Перехід І. Мазепи з п’ятитисячним козацьким вій-
ськом на бік шведського короля Карла XII.
Зруйнування за наказом царя Петра І Чортом-
лицької Січі.
Полтавська битва.
Прийняття Решетилівських статей.
Кам’янська Січ
Прийняття Конституції П. Орлика — «Пактів і Кон-
ституцій прав і свобод Війська Запорозького».
Похід П. Орлика разом із татарами на Правобе-
режну Україну.
Укладення російсько-турецького Прутського до-
говору.
Олешківська Січ
Укладення російсько-турецького Адріанополь-
ського договору
Указ російського імператора Петра І про ска-
сування в Лівобережній Україні гетьманства й
утворення для управління нею Малоросійської
колегії.
Подання українською старшиною Петру І Коло-
мацьких чолобитних.
Обрання гетьманом Данила Апостола.
1728 р. Прийняття «Рішительних пунктів».
Гайдамацьке повстання проти польського пану-
1734 р.
вання на Правобережжі, очолюване Верланом.
Управління Гетьманщиною Правлінням гетьман-
1734 — 1750 pp.
ського уряду.
1734 — 1775 pp. Нова (Підпільненська) Січ.
Виступи опришків під проводом О. Довбуша на
1738 — 1745 рр.
Прикарпатті.
Українські землі в другій половині XVIII ст.
Відновлення гетьманства на Лівобережній Украї-
1750 р.
ні. Початок гетьманування К. Розумовського.
1753 р. Утворення Слов’яно-Сербії.
Указ Катерини II про ліквідацію гетьманства
10 листопада 1764 р. в Україні й утворення Другої Малоросійської ко-
легії.
Ліквідація козацького полкового устрою на
1765 р.
Слобожанщині.
Початок Коліївщини — гайдамацького національ-
Травень 1768 р.
но-визвольного повстання на Правобережжі.
Російсько-турецька війна за вихід до Чорного
1768 — 1774 pp. моря. Участь у ній лівобережних і запорозьких
козаків.
1772 р. Перший поділ Речі Посполитої.
Укладення російсько-турецького Кючук-Кайнард-
10 липня 1774 р.
жийського мирного договору.
Укладення австрійсько-турецької Константино-
1775 р. польської конвенції. Захоплення Австрією Буко-
вини.
Зруйнування російськими військами Нової (Під-
4 червня 1775 р.
піль-ненської) Січі.
Заснування запорожцями, які переселилася до
1775 р.
турецьких володінь, Задунайської Січі.
Указ Катерини II про приєднання до Російської
8 квітня 1783 р.
імперії Криму.
о закріпачення селян Лівобережної та Слобід-
З травня 1783 р.
ської України.
Видання Катериною II «Грамоти на права, воль-
ності й переваги благородного російського дво-
21 квітня 1785 р.
рянства», за якою українській козацькій старшині
надавалися рівні права з російським дворянство.
1787 — 1791рр. Російсько-турецька війна.
Створення Війська вірних козаків (Чорномор-
1788 р.
ського козацького війська).
Укладення російсько-турецького Ясського мир-
1791 р.
ного договору.
 Переселення Чорноморського козацького війсь-
1792 р.
ка на Кубань.
1793 р. Другий поділ Речі Посполитої.
1795 р. Третій поділ Речі Посполитої.
Культура України другої половини XVII-XVIII ст.
Видання друкарнею Києво-Печерської лаври
1661р.
«Києво-Печерського патерика».
Спорудження коштом гетьмана І. Мазепи Богояв-
1690 — 1696 рр. ленської церкви Братського монастиря та Мико-
лаївського собору в Києві.
Києво-Могилянська колегія отримує статус вищо-
1694 р.
го навчального закладу — академії.
Спорудження на замовлення гетьмана І. Мазепи
1695 — 1700 рр.
Вознесенського собору в Переяславі.
Спорудження коштом гетьмана І. Мазепи будинку
1700 — 1702 рр.
Чернігівського колегіуму (діяв до 1776 р.).
Спорудження коштом гетьмана І. Мазепи на-
1703 р.
вчального корпусу Києво-Могилянської академії.
Діяльність у Києво-Могилянській академії Феофа-
1704 — 1716 рр. на Прокоповича — професора філософії й бого-
слов’я, ректора.
Указ Петра І про заборону друкувати книжки
1720 р.
українською мовою.
1722 — 1794 рр. Роки життя філософа й поета Г. Сковороди.
1727 р. Заснування Харківського колегіуму.
Укладення зводу правових актів Гетьманщини
1730 — 1740 — ві рр. «Права, за якими судиться малоросійський на-
род».
Спорудження архітектором І. Шеделем дзвіниці
1731 — 1744 рр.
Києво-Печерської лаври.
1738 р. Заснування Переяславського колегіуму.
1738 р. Відкриття співацької школи в Глухові.
Спорудження у Львові собору Святого Юра — ка-
1745 — 1760 рр. федрального собору греко-католицької церкви
(архітектор Б. Меретин).
Спорудження Андріївської церкви в Києві (архі-
1747 — 1753 рр.
тектор Варфоломій Растреллі).
Утворення гетьманом К. Розумовським придвор-
1751 р.
ного театру в Глухові.
Спорудження в Києві царського Марийського па-
1752 — 1755 рр.
лацу (архітектори В. Растреллі та І. Мічурін).
1753 — 1755 рр. Спорудження Кловського палацу в Києві.
Укладення Григорієм Сковородою збірника «Бас-
1769 — 1774 рр.
ні Харьковскія».
 Перебування Дмитра Бортнянського в Італії.
1769 — 1779 рр.
Створення опер «Алкід», «Креонт», «Квінт Фабій».
Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій по-
ловині XIX ст.
Таємна місія Василя Капніста до прусського коро-
1791 р.
ля Фрідріха Вільгельма II.
Видання в Петербурзі перших трьох частин «Ене-
1798 р.
їди» І. Котляревського.
1806 — 1812 pp. Російсько-турецька війна.
Утворення Новоросійського (Усть-Дунайського
1806 р. Буджацького) козацького війська (існувало до
липня 1807 р.).
1812 р. Російсько-французька війна.
Антикріпосницький селянський рух під прово-
1813 — 1835 рр.
дом Устима Кармелюка на Поділлі.
Створення перших військових поселень у Сло-
1817 р.
бідсько-Українській губернії.
1817 — 1818 pp. Повстання бузьких козаків на Херсонщині.
Діяльність масонської ложі «Любов до істини»
1818 — 1819 рр.
в Полтаві.
1819 р. Повстання військових поселенців у Чугуєві.
Організація В. Лукашевичем Малоросійського
1819 р.
таємного товариства в Полтаві.
1825 р. Збудовано перший в Україні пароплав.
25 грудня 1825 р.- 4 січня
Повстання чернігівського полку.
1826 р.
Організація в Харківському університеті таємного
1826 р.
молодіжного демократичного гуртка.
Діяльність таємного демократичного гуртка в Гім-
1827 — 1830 pp.
назії вищих наук у Ніжині.
1828 — 1829 рр. Російсько-турецька війна.
Польське національно-визвольне повстання.
1830 — 1831 pp. Поширення дій повстанців на Волинь, Поділля та
Київщину.
1832 — 1864 pp. Роки існування Азовського козацького війська.
30 — ті pp. XIX ст. Початок промислової революції в Україні.
Грудень 1845 р. — бере- Діяльність таємного Кирило-Мефодіївського
зень1847 р братства в Києві.
Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у
першій половині XIX ст.
Константинопольська конвенція між Австрією та
1775 р. Туреччиною. Загарбання австрійськими Габсбур-
гами Буковини.
70 — 80 — ті pp. XVIII ст. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II.
 Указ імператора Йосифа II про ліквідацію особи-
1782 р.
стої залежності селян.
1810 — 1815, 1831 p. «Холерні бунти» на Закарпатті.
Заснування в Перемишлі «Товариства галицьких
1816 р. греко-католицьких священиків для поширення
письмами просвіти та культури серед вірних».
Виступи опришків на чолі з Мироном Штолюком
1820 — 1830 рр.
у Східній Галичині та Північній Буковині.
1833 — 1837 рр. Діяльність «Руської трійці».
Видання «Руською трійцею» в Будапешті альма-
1837 р.
наху «Русалка Дністровая».
Селянські виступи під проводом Л. Кобилиці
1843 — 1844 pp.
в Північній Буковині.
2 травня 1848 р. Виникнення Головної Руської Ради.
Ухвалення у Відні закону про скасування кріпо-
15 травня 1848 р.
сного права в Східній Галичині.
Червень 1848 р. Перший слов’янський конгрес у Празі.
9 серпня 1848 р. Ліквідація кріпосного права на Буковині.
Селянський рух під проводом Л. Кобилиці в Пів-
Листопад 1848 р. — 1849 р.
нічній Буковині.
Розпуск австрійським урядом Головної Руської
1851 р.
Ради.
Культура України в першій половині XIX ст.
Відкриття у Львові греко-католицької семінарії,
1783 р.
переведеної туди з Відня.
1785 р. Відновлення діяльності Львівського університету.
1805 р. Відкриття Харківського університету.
1810 р. Утворення музею старожитностей у Феодосії.
Діяльність Філотехнічного товариства (науко-
во-просвітницького), організованого В. Каразі-
1811 — 1818 рр.
ним у своєму помісті (селище Кручик Харківської
губернії).
Заснування Нікітського ботанічного саду поблизу
1812 р.
Ялти.
Діяльність Товариства наук при Харківському
1812 — 1829 pp.
університеті.
Утворення першої професійної театральної трупи
1814 р.
в Харкові.
Відкриття у Львові культурно-просвітницької
1817 р.
установи — Інституту Оссолінських.
1817 р. Заснування Рішельєвського ліцею в Одесі.
1817 р. Заснування реальної (торгової) академії у Львові.
Діяльність театральної трупи на чолі з І. Котлярев-
1818 — 1821 pp.
ським та М. Щепкіним у Полтаві.
 Заснування Волинської гімназії Крем’янецького
1819 р..
ліцею
Відкриття Гімназії вищих наук коштом князя
1820 р. О. Безбородька в Ніжині (у 1832 р. реорганізована
в ліцей).
1828 р. Заснування археологічного музею в Одесі
Відкриття університету Святого Володимира
1834 р.
в Києві.
Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка в Петер-
1840 р.
бурзі.
1844 р. Відкриття Технічної академії у Львові.
Видання в Москві О. Бодянським історичної пра-
1846 р.
ці «Історія Русів».
Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.
1853 — 1856 рр. Кримська війна.
Масовий антикріпосницький рух «Київська козач-
1855 р.
чина».
1856 р. Похід «У Таврію за волею».
Організація та діяльність Харківсько-Київського
1856 — 1860 pp.
таємного політичного товариства.
1857 р. Ліквідація військових поселень у Росії.
Створення Таємного комітету для підготовки се-
1857 р.
лянської реформи.
Завершення промислової революції (переворо-
60 — 80 — ті pp. XIX ст.
ту) на українських землях.
1860 р. Створення Київської (Старої) громади.
Видання в Петербурзі щомісячного суспільно-по-
1861 — 1862 рр. літичного й літературного журналу «Основа»
українською мовою.
Маніфест царя Олександра І про скасування крі-
19 лютого 1861 р.
посного права в Росії.
18 липня 1863 р. Валуєвський циркуляр.
1863 — 1864 pp. Польське повстання.
Початок здійснення земської, судової та освітньої
1864 р.
реформ.
1865 р. Проведення цензурної реформи.
Відкриття першої в Наддніпрянщині залізниці
1865 р.
Одеса-Балта.
Початок здійснення реформи системи міського
1870 р.
самоврядування.
1872 р. Відновлення діяльності «Громади» в Києві.
Створення Південно-Західного відділу Імпера-
1873 р. торського російського географічного товариства
(ліквідований згідно з Емським указом 1876 р.).
 Проведення військової реформи. Запроваджен-
1874 р.
ня загальної військової повинності.
18 травня 1876 р. Емський указ царя Олександра II.
1877 р. «Чигиринська змова».
Діяльність «Південноросійського робітничого
1880 — 1881 pp.
союзу».
Виникнення таємної студентської організації
1892 р.
«Братство тарасівців «.
Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії
у другій половині XIX ст.
1856 — 1916 рр. Життя та діяльність І. Франка.
1861р. Перші вибори до Галицького крайового сейму.
Створення у Львові культурно-просвітницького
1861р.
товариства «Руська бесіда».
Конституційне оформлення дуалістичної Ав-
1867 р.
стро-Угорської імперії.
Створення у Львові культурно-просвітницького
1868 р.
товариства «Просвіта»
Створення Руської ради — політичної організації
1870 р.
москвофілів (старорусинів).
Заснування Літературного товариства ім.Т.Шев-
1873 р.
ченка.
1875 р. Відкриття Чернівецького університету.
Заснування В. Нагірним кооперативу «Сільський
1883 р.
господар».
Створення Народної ради — політичної організа-
1885 р.
ції народовців.
1890 — 1894 pp. «Нова ера» україно-польських відносин.
Утворення Русько-української радикальної партії
1890 р.
(РУРП) — першої української політичної партії.
Створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка
1892 р
(НТШ).
Уперше до програми української політичної пар-
1895 р. тії (програми РУРП) було введено положення про
домагання незалежної Української держави.
Створення Української соціал-демократичної
1899 р.
партії (УСДП).
Створення Української національно-демократич-
1899 р.
ної партії (УНДП).
Культура України в другій половині XIX ст.
1860 — 1862 рр. Існування недільних шкіл у Наддніпрянщині.
Створення С. Гулаком-Артемовським першої
1862 р.
української опери «Запорожець за Дунаєм».
 Заснування в Галичині першого українського
1864 р.
професійного театру.
1865 р. Відкриття Новоросійського університету.
1875 р. Відкриття Чернівецького університету.
Створення в Єлисаветграді першої професійної
1882 р.
трупи під керівництвом М. Кропивницького.
Наддніпрянська Україна на початку XX ст.
1900 — 1903 pp. Економічна криза.
II з’їзд РСДРП — заснування партії, виникнення
1903 р.
більшовицької і меншовицької течії в партії.
1905 — 1907 рр. Перша російська революція.
Червень 1905 р. Повстання моряків на броненосці «Потьомкін».
Маніфест царя про скликання Державної думи та
17 жовтня 1905 р.
проголошення демократичних прав і свобод.
Грудень 1905 р. Збройні повстання в Москві, Донбасі.
Відкриття в Одесі першого на території підросій-
1905.10.30
ської України товариства «Просвіта».
Повстання на Чорноморському флоті в Севасто-
полі під керівництвом лейтенанта Шмідта, виступ
1905.11
солдат-саперів і робітників у Києві під керівниц-
твом Б. Жаданівського.
Видання указу й закону про проведення аграр-
1906, 1910 р.
ної (Столипінської) реформи.
Третьочервневий переворот. Завершення пер-
3 червня 1907 р.
шої російської революції.
1911р. Убивство в Києві П. Столипіна.
1906,1907, 1907 — 1912, 1912 —
Періоди діяльності I, II, III, IV Державних дум Росії.
1917 рр.
1911 — 1913 рр. «Справа Бейліса».
Утворення Товариства українських поступовців
1908 р.
(ТУП).
Західноукраїнські землі на початку XX ст.
1900 р. Митрополитом УГКЦ стає А. Шептицький.
Утворення «Ревізійного союзу українських коопе-
1901 р.
ративів».
Загальний страйк сільгоспробітників у Галичині,
1902 р. в якому взяло участь понад 200 тис. мешканців
Галичини.
Запровадження загального виборчого права
1907 р.
в Австро-Угорщині.
Убивство українським студентом Мирославом
1908 р. Січинським намісника Галичини графа Андрія
Потоцького.
 Організація польсько-українських збройних сути-
1910 р. чок, в одній із яких загинув український студент
Адам Коцко.
1911 р. Заснування бойскаутської організації «Пласт».
Україна в роки Першої світової війни
1914 — 1918 рр. Перша світова війна.
Серпень 1914 р. Створення Головної Української Ради (ГУР).
Серпень 1914 — червень
Діяльність Союзу визволення України (СВУ).
1918 pp.
Створення Легіону Українських Січових Стрільців
1914 р.
(УСС).
Серпень-вересень 1914 р. «Галицька битва».
Узяття російськими військами фортеці Переми-
1915 р.
шль.
1915 р. Бій на горі Маківка.
1915 р. Створення Загальної Української Ради (ЗУР).
1916 р. Бій на горі Лисоня.
Травень-червень 1916 р. «Брусиловський прорив».
Українська революція
27 лютого 1917 р. Лютнева демократична революція у Петербурзі.
2 березня 1917 р. Початок Української революції.
3 березня 1917 р. Створення Української Центральної Ради (УЦР).
100-тис. демонстрація в Києві на підтримку Цен-
1 квітня 1917 р. тральної Ради під гаслами «Вільна Україна — Ве-
ликій Росії!», «Автономію Україні!»
Обрання керівником Центральної Ради М.С.Гру-
шевського, а його заступниками  — С.Єфремова і
1 квітня 1917 р.
В.Винниченка. Для роботи в міжсесійний період
було обрано Малу Раду в складі 20 осіб.
в Києві відбувся військовий з’їзд близько 700 де-
легатів від усіх партій, флотів та гарнізонів, який
5 — 8 травня 1917 р. висловив підтримку УЦР. На ньому було обрано
Військовий генеральний комітет на чолі з С.Пет-
люрою.
близько 3 тис. солдатів та офіцерів створили
український полк ім.Б.Хмельницького. Із селян
було сформовано відрозділ вільного козацтва, а
травень 1917 р.
його почесним отаманом обрано командира 1-го
Українського корпусу генерала П.Скоропадсько-
го.
на другому українському військовому з’їзді про-
голошено І універсал УЦР. Головний зміст універ-
10 червня 1917 р. салу полягав у проголошенні автономії України
та українізації. І універсал був негативно сприй-
нятий Тимчасовим урядом.
 Створення Генерального Секретаріату на чолі
15 червня 1917 р. з В.Винниченком — першого в ХХ ст. українського
уряду.
Прибуття до Києва делегації міністрів Тимчасово-
го уряду з метою досягнення компромісу з УЦР:
Тимчасовий уряд визнавав УЦР «найвищим кра-
29 червня 1917 р.
йович органом управління в Україні», а ЦР від-
мовлялася від одностороннього проголошення
автономії України.
Проголошення ІІ універсалу УЦР: відмова від од-
ностороннього проголошення автономії України
3 липня 1917 р.
та узгодження складу Генерального секретаріату
й українізації армії з Тимчасовим урядом.
перемога прихильників Тимчасового уряду над
3 — 4 липня 1917 р. більшовиками в Петрограді та початок обмежен-
ня прав Генерального Секретаріату.
Виступ самостійників (полуботківців), які нама-
галися захопити державні установи в Києві та
примусити УЦР проголосити незалежність Укра-
3 — 4 липня 1917 р.
їни. Зусиллями УЦР та штабу Київського військо-
вого округу повстання було придушене, а полк
розформований та відправлений на фронт.
«Тимчасові інструкції...» Тимчасового уряду Гене-
ральному Секретаріату, які позбавляли УЦР зако-
нодавчих прав та перетворювали в орган Тимча-
сового уряду; звужувалася українська територія
4(17) серпня 1917 р. до 5 губерній (Київської, Волинської, Подільської,
Полтавської та Чернігівської). Тимчасовий уряд
залишав за собою право віддавати розпоряджен-
ня безпосередньо місцевим органам влади ін-
формуючи лише про них УЦР.
Серпень 1917 р. Корніловський заколот.
Вересень 1917 р. З’їзд народів Росії у Києві.
Проголошення ІІІ універсалу УЦР, який перед-
бачав створення Української Народної Республі-
ки (УНР), яка мала перебувати у федеративних
зв’язках з Росією. Запроваджувалися: 8-годинний
7 листопада 1917 р. робочий день; контроль держави над промисло-
вістю й банками; ліквідація поміщицького земле-
володіння й передача землі селянам без викупу;
проголошувалися демократичні свободи; скасо-
вувалася смертна кара.
Грудень 1917 р. Ультиматум Раднаркому Росії.
Перший Український з’їзд Рад у Харкові. Про-
голошення радянської влади в Україні та ого-
11 — 12 грудня 1917 р. лошення Української Центральної Ради поза
законом, а всі її розпорядження недійсними.
Фактично встановилося двовладдя.

16 січня січня 1918 р.
22 січня 1918 р.
Україна в боротьбі за збереження державної незалежності
Січень (лютий) 1918 р.
Лютий-листопад 1918 р.
Березень 1918 р.
29 квітня 1918 р.
Серпень1918 р.
1 листопада 1918 р.
Листопад 1918 р.
14 листопада 1918 р.
14 листопада 1918 р.
14 грудня 1918 р.
18 грудня 1918 р.
26 грудня 1918 р.
Грудень 1918 р.
22 січня 1919 р.
1919 р.
Листопад 1918 — листопад
1921 р.
18 березня 1921 р.
Українська CPP в умовах нової економічної політики (1921 — 1928)
1921р.
1921 — 1923 рр.
1921 — 1930 pp.
збройне повстання київських більшовиків на за-
воді «Арсенал», яке за тиждень було придушене.
прийняття IV універсалу УЦР, який проголошував
Українську Народну Республіку самостійною, не-
залежною, вільною, суверенною державою укра-
їнського народу.
Брестський мир між УНР та державами Четвер-
ного союзу.
Окупація України військами Німеччини та Ав-
стро-Угорщини.
Відновлення влади УЦР в умовах німецько-ав-
стрійської окупації. Ухвалення УЦР Конституції
УНР.
на з’їзді «хліборобів» було оголошено про розпу-
ск Центральної Ради та проголошено П.Скоро-
падського гетьманом України.
Утворення Українського національного союзу.
Українське повстання у Львові («Листопадовий
зрив»).
Проголошення ЗУНР.
П.Скоропадський видав універсал про створення
федерації з Росією, який викликав велике обу-
рення в суспільстві.
Утворення Директорії.
військові з`єднання Директорії ввійшли в Київ.
Директорія перебралася у Київ.
Створено перший уряд відновленої УНР — Раду
Народних Міністрів на чолі з В.Чехівським.
Відновлення УНР.
Акт злуки УНР і ЗУНР.
Хотинське повстання під проводом більшовиків
проти румунської окупації. Взяло участь 30 тис.
чоловік.
Друга радянсько-українська війна, поразка укра-
їнського визвольного руху.
Ризький мирний договір РСФРР та УСРР з Поль-
щею.
Запровадження нової економічної політики
(непу).
Голод в Україні.
Існування Української автокефальної православ-
ної церкви.
1922 р. Створення театру «Березіль».
30 грудня 1922 р. Створення СРСР.
Запровадження політики коренізації (україніза-
1923 р.
ції).
Завершення відбудови сільського господарства
1927 р. та промисловості після тривалої господарської
розрухи.
1928 р. «Шахтинська справа».
Радянська модернізація України (1929 — 1938)
1928(1929) -1932 рр. Перша п’ятирічка.
1929 — 1938 рр. Період радянської модернізації в Україні.
1929 р. «Рік великого перелому».
Процес Спілки Визволення України, показовий
9 березня — 19 квітня 1930
процес над 45 керівниками і головними діячами
р.
СВУ.
1932 — 1933 рр. Голодомор.
1933 — 1938 рр. Друга п’ятирічка.
1938 — 1941 pp. Третя п’ятирічка (не завершена).
1931 p. Пуск Харківського тракторного заводу.
1932 р. Пуск Дніпровської ГЕС.
Листопад 1929 р. Проголошення курсу на суцільну колективізацію.
1932 — 1933 рр. Голодомор в Україні.
Перенесення столиці України з Харкова до Киє-
1934 р.
ва.
1937 р. Завершення колективізації в Україні.
Західноукраїнські землі (1921 — 1938)
Створено Українську військову організацію (УВО),
1920 р.
яку очолив Є.Коновалець.
Замах на прем’єр-міністра Польщі Юзефа Пілсуд-
25 листопада 1921 р.
ського, підготовлений УВО.
Рішення Ради амбасадорів (послів) великих дер-
жав на Паризькій конференції про остаточну
1923 р.
передачу Східної Галичини Польщі на правах
автономії.
Створено Комуністичну партію Західної України
(КПЗУ). Розпущена за рішенням Комінтерну у
1923 р.
1938 р. у зв’язку із звинуваченням у проникненні
в її ряди фашистської агентури.
Антирумунське повстання в с.Татарбунари та
інших селах Південної Бессарабії. Загальна кіль-
1924 р. кість учасників виступу сягнула 6 тис. чоловік.
Над вцілілими українцями румунська влада орга-
нізувала «Процес 500».
 В Румунії засновано Українську національну пар-
1927 р. тію. Очолив В.Залозецький. Займала угодовську
позицію до румунської влади.
Створення Організації українських націоналістів
1929 р. (ОУН). Головою проводу обрано Євгена Коно-
вальця.
1930 р. Польська «пацифікація» в Східній Галичині.
В Березі-Картузькій було створено спеціальний
1934 р. концентраційний табір для репресованих україн-
ців.
Члени ОУН ліквідували польського міністра вну-
1934 р. трішніх справ Польщі Б.Перацького, винного
у пацифікації на західно-українських землях.
1938 р. Вбивство радянськими агентами Є.Коновальця.
Мюнхенська угода, яка передбачала передачу
29 — 30 вересня 1938 р. від Чехословаччини Судетську область і визвала
урядову кризу в Чехословаччині.
Надання Закарпаттю автономних прав у складі
жовтень 1938 р. Чехословаччини. Уряд Закарпаття очолив угро-
філ А.Бродій, а через декілька днів А.Волошин.
Німеччина та Італія провели у Відні арбітраж,
який розділив Закарпаття. Значна його частина
2 листопада 1938 р. зі 180-тисячами населення та найбільшими мі-
стами: Ужгородом, Береговим, Мукачевом було
передано Угорщині.
Проголошення незалежності Карпатської Украї-
15 березня 1939 р.
ни.
15 — 18 березня 1939 р. Угорські війська окупували Карпатську Україну.
Україна в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939 — 1945)
Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР і
23 серпня 1939 р. таємний протокол до нього (Пакт Ріббентропа —
Молотова).
1 вересня 1939 — 2 вересня
Друга світова війна.
1945 рр.
Напад Червоної армії на Польщу. Початок так
17 вересня 1939 р.
званого «визвольного походу».
Договір про дружбу та кордони між Німеччиною
28 вересня 1939 р.
та СРСР та таємні протоколи до нього.
15 листопада 1939 р. Включення Західної України до складу УРСР.
Включення Південної Бессарабії і Північної Буко-
2 серпня 1940 р.
вини до складу УРСР.
Напад Німеччини на СРСР. Початок Великої Ві-
22 червня 1941 р.
тчизняної війни.
Проголошення Акта про відновлення Української
30 червня 1941р.
Держави.
22 липня 1942 р. Завершення окупації України загарбниками.
14 жовтня 1942 р. Створення УПА.
6 листопада 1943 р. Визволення Києва від загарбників.
Завершення визволення України від німець-
28 жовтня 1944 р.
ко-фашистських окупантів.
День Перемоги, завершення Великої Вітчизня-
9 травня 1945 р.
ної.
Капітуляція Японії і завершення другої світової
2 вересня 1945 р.
війни.
Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 — на початку 1950 — х pp.
Участь української делегації в роботі установчої
1945 р.
конференції ООН.
В Мукачеві І з’їзд делегатів народних комітетів
26 листопада 1944 р. Закарпатської України ухвалив маніфест про воз-
з’єднання Закарпатської України з УРСР.
Підписано договір та протокол до нього про ви-
хід Закарпатської України зі складу Чехословач-
29 червня 1945 р.
чини та про її возз’єднання з радянською Украї-
ною.
Між СРСР і Польською республікою укладено до-
16 серпня 1945 р.
говір про радянсько-польський кордон.
Схвалення плану IV п’ятирічки — «п’ятирічки від-
Серпень 1946 p.
будови».
1946 р. Львівський собор, ліквідація УГКЦ.
1946 — 1947 рр. Голод в Україні.
Грошова реформа, скасування карткової системи
1947 р.
«Ждановщина».
Підписано радянсько-румунський договір. Ру-
мунія визнала входження Північної Буковини,
17 лютого 1947 р.
території колишніх Хотинського та Ізмаїльського
повітів до складу УРСР.
1947 р. Операція «Вісла».
Ліквідація Мукачівської єпархії греко-католицької
1949 р.
церкви.
1950 р. Загибель командуючого УПА Р.Шухевича.
Україна в умовах десталінізації (1953 — 1964)
5 березня 1953 р. Смерть Й. Сталіна. Початок десталінізації.
1954 р. Початок освоєння цілини.
Обрання О. Кириченка першим секретарем ЦК
1954 р.
КПУ.
19 лютого 1954 р. Входження Кримської області до складу УРСР.
1956 р. XX з’їзд КПРС.
Вихідця з Житомирської області С.Корольова
1956 р. призначено генеральним конструктором косміч-
них апаратів.
1961р. Грошова реформа.
12 квітня 1961 р. Перший політ людини у космос.
Українець П.Попович здійснив космічний політ
11 — 15 серпня 1962 р.
навколо Землі.
Обрання П. Шелеста першим секретарем ЦК
1963 р.
КПУ.
Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960 —
початок 1980 — х pp.)
у кінотеатрі «Україна» в Києві під час перегляду
кінофільму «Тіні забутих предків» група інтеліген-
4 вересня 1965 р. ції, зокрема І.Дзюба, В.Стус, В.Чорновіл та інші,
провели акцію протесту проти арешту інакодум-
ців.
1965, 1972, 1982 рр. Хвилі арештів дисидентів.
Друга половина 1960 — х
Економічні реформи («реформи О. Косигіна»).
pp.
Радянські спецслужби провели масові політичні
Січень 1972 р. арешти, ув’язнивши багато провідних діячів наці-
онально-культурного відродження.
1976 р. Утворення Української Гельсінської групи (УГГ).
1978 р. Прийняття нової Конституції УРСР.
Прийняття Продовольчої програми, початок
1982 р.
створення агропромислових комплексів (АПК).
Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України
1985 — 1991рр. Період перебудови і розпаду СРСР.
Квітень 1985 р. Початок перебудови.
26 квітня 1986 р. Аварія на Чорнобильської АЕС.
Липень 1989 р. Загальноукраїнський страйк шахтарів.
Вересень 1989 р. Виникнення Народного руху України.
Прийняття Верховною Радою України закону
Жовтень 1989 р.
УРСР «Про мови в Українській РСР».
Перші альтернативні вибори до Верховної Ради
Березень 1990 р.
УРСР.
17 березня 1990 р. Референдум про долю СРСР.
Прийняття Верховною Радою Декларації про
16 липня 1990 р.
державний суверенітет України.
Прийняття закону «Про економічну самостійність
3 серпня 1990 р.
УРСР».
1989 — 1991рр. Формування багатопартійної системи в Україні.
Прийняття Верховною Радою УРСР Акта прого-
24 серпня 1991 р.
лошення незалежності України.
1 грудня 1991 р. Референдум та вибори Президента України.
Україна в умовах незалежності
 Прийняття Верховної Радою України Закону «Про
Жовтень 1991 р.
громадянство України».
Грудень 1991, липень 1994,
жовтень-листопад 1999, Президентські вибори.
жовтень-грудень 2004 pp.
6 грудня 1991 р. Створення Збройних сил України.
Створення Української православної церкви Ки-
1992 р.
ївського патріархату (УПЦ-КП).
1992 р. Україна стає членом НБСЄ (із 1994 р. — ОБСЄ).
1993 — 1994 р. Період гіперінфляції.
Березень 1994, 1998, 2002,
Парламентські вибори.
2006 pp., вересень 2007 р.
1995 р. Україна стала членом Ради Європи.
28червня 1996 р. Прийняття Конституції України.
вересень 1996 р. Запровадження національної валюти гривні.
Початок створення регіональної організації за
демократичний та економічний розвиток - ГУАМ,
яка отримала назву від перших букв назв кра-
1997 р., 10 жовтня
їн-засновниць: Грузія, Азербайджан, Україна,
Молдова.  Організація остаточно оформилася 7
червня 2001 р.  з підписанням Ялтинської хартії.
Підписання «Договору про дружбу, співробітни-
1997 р. цтво і партнерство між Україною і Російською
Федерацією».
2000 р. Початок економічного зростання.
16 квітня 2000 р. Референдум за народною ініціативою.
15 грудня 2000 р. Закриття ЧАЕС.
Листопад-грудень 2004 р. «Помаранчева революція».
8 грудня 2004 р. Унесення змін до Конституції України.
Приєднання України до Болонського процесу
2005 р.
(реформування вищої освіти).
Україна отримала статус країни з ринковою еко-
2005 р.
номікою.
Прийняття Верховною Радою Закону «Про Голо-
2006 р.
домор 1932 — 1933 років в Україні».
Вступ України до Світової організації торгівлі
2008 р.
(COT).
січень 2010 р. Обрання В.Януковича Президентом України
Харківські угоди. Президенти Росії Медведєв та
України Янукович підписали угоду про базуван-
ня Чорноморського флоту Росії в Севастополі до
квітень 2010 р. 2042 року в обмін на знижку на ціну російського
газу на 100 доларів США. (Угоди було скасовано
у 2014 р. російським керівництвом в односторон-
ньому порядку після захоплення Криму)

жовтень 2010 р.
грудень 2011 р.
лютий 2012 р.
8 червня — 1 липня 2012 р.
21 листопада 2013 р.
24 листопада 2013 р.
ніч на 30 листопада 2013 р.
листопад 2013 - лютий 2014
рр.
з 23 лютого 2014 р.
27 березня 2014 р.
червень 2014 р.
вересень 2014 р.
26 жовтня 2014 р.
вересень 2014 р., лютий
2015 р.
листопад 2015 р.
грудень 2015 р.
1 січня 2016 р.
квітень 2016 р.
Конституційний Суд України скасував Консти-
туційну реформу 2004 року як прийняту з пору-
шенням процедури, поновив чинність Конститу-
ції 1996 року та звернувся до органів державної
влади з вимогою невідкладно привести україн-
ське законодавство у відповідність до Основного
Закону
Засуджено до 7 років ув’язнення Юлію Тимошен-
ко, колишню прем’єрку країни та опозиційного
політика, за збитки для України внаслідок скан-
дальних газових угод з Росією у 2009 році.
Опозиціонера, екс-міністра внутрішніх справ
Юрія Луценка засуджено до 4 років позбавлення
волі
Польща і Україна прийняли Чемпіонат Європи з
футболу.
Уряд України несподівано заявляє, що неготовий
до підписання Угоди про асоціацію з Євросою-
зом на саміті у Вільнюсі, підготовка до якого три-
вала останні місяці.
Всеукраїнська акція непокори владі з вимогою
підписання угоди про асоціацію з ЄС та відстав-
кою уряду Азарова. Початок Європейських май-
данів по всій Україні, найбільшими з яких були
Київський та Львівський.
Силовий розгін Євромайдану в Києві. Початок
Революція гідності.
«Революція гідності»; повалення режиму В.Януко-
вича;
Кримська криза, початок відкритої фази росій-
ської агресії проти України.
Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію
на підтримку територіальної цілісності України та
про визнання недійсним «референдуму» в Кри-
му.
Обрання П.Порошенка Президентом України;
Підписання Україною Угоди про асоціацію з Єв-
ропейським Союзом (ЄС)
Позачергові парламентські вибори в Україні
Мінські угоди.
Створення Національної поліції України
Заборона діяльності Комуністичної партії України
Набирає чинності зона вільної торгівлі між Украї-
ною та ЄС.
Гройсман В.Б. обраний прем’єр-міністром Украї-
ни після відставки пре’єра Яценюка А. П.
 Джамала з піснею «1944» про депортацію крим-
травень 2016 р. ських татар посіла перше місце на Пісенному
конкурс Євробачення 2016 у Стокгольмі.
Європейський парламент проголосував за на-
6 квітня 2017 р. дання громадянам України безвізового режиму.
З 11 червня безвіз почав діяти.
Президент Петро Порошенко оголосив про за-
30 квітня 2018 р. вершення антитерористичної операції в Донбасі
і старті Операції Об’єднаних Сил (ООС).
У Соборі Св. Софії у Києві відбувся Об’єднавчий
собор українських православних церков, на яко-
15 грудня 2018 р.
му було проголошено утворення єдиної помісної
Православної церкви України.