Галицько-Волинська держава

1199 р – утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславович (1199-1205)-

волинський князь столицею Галич. Літопис Руський вперше називає „самодержцем” всея Русі саме
Романа. Здолав боярську опозицію. Приєднав Київ, Переяславщину і Чернігівщину. Два успішні походи
проти половців(1203-2; 1203-4). У 1204р. в Галич утік вигнаний хрестоносцями імператор Візантії Олексій Ангел. 1205 р загибель Романа у
поході на Польщу(чи Саксонію) під Завихвостом. Вдова Анна і Данило-4р, Василько-2р. Втекли до Володимира-Волинського, потім у Польщу

Монголо-татарське нашестя.
1206 р – Чингісхан (Темучин) об’єднав монголо-татарську державу.
1223р – битва на р.Калці. Руські князі союзники половецького хана Кобяка зазнали нищівної поразки від
монголо-татар через відсутність єдиного командування. 25 тисяч монголо-татар на чолі з Джебе і Субедеєм. Князі:
галицький – Мстислав Удатний, Волинський – Данило Романович ледве врятувались втечею.
1236р – початок походу Батия.
1237-1238рр – спустошення монголо-татарами міст Північно-Східної Русі.
1239р напад на українські землі, захоплено Чернігів і Переяслав.
1240 р взяття Києва монголо-татарами після двотижневої (шести- десяти- тижневої) облоги. Останні
захисники загинули під уламками Десятинної церкви. Воєвода Дмитро – ставленик Данила Галицького керував
обороною,йому татари дарували життя за мужність.
1241р – завоювання Галицько-Волинського князівства. Кременець і Данилів не взяті монголо-татарами.
1242 р Батий створив державу Золота Орда заснувавши столицю Сарай-Бату.” Золотоординське
ярмо”
Руські князі відтепер змушені були їздити до хана по ярлики грамоти-дозволи на княжіння.
Київщина, Чернігівщина, Переяславщина увійшли до улусу Золотої Орди. – „Болоховські міста” – не
хотіли мати власних князів і визнавали владу лише баскаків. У Києві правив намісник хана - баскак,
який вів облік населення і збирав податки.
Наслідки монголо-татарського нашестя:
1. Руйнація та падіння ролі міст
2. Занепад ремесла і торгівлі
3. Демографічні втрати
4. Знищення великої частини еліти

Данило Галицький
(1238-1264)
У 1215 р Данило і Василько одержали батькову вотчину – Володимир. Данило одружився на дочціМстислава
Удатного Анні і в 1219р. самотужки визволив від поляків Берестейщину і Забужжя. У 1225рвідвоював у поляків
Луцьк і Пересопницю. 1229р Данило відновив владу над Волинню, а в 1238р – над Галичиною. Василькові віддав
Волинь.
1238 р перемога під Дорогочином над тевтонськими рицарями Добжинського ордену.
1239 р відновлення влади над Києвом, призначення посадником воєводи Дмитра. Відбудова міст-
фортець після навали 1241р монголо-татар. Холм – нова столиця.
1245 р. – битва під Ярославом розгром Романовичами угорців та поляків. Поїздка Данила до
Сараю за ярликом.
Утворення галицької митрополії.
1253р – коронація Данила.(Перший український король) в Дорогочині. Переговори з Інокентієм ІV
про хрестовий похід.
1254-5р похід Данила проти татар здобуто Болоховські міста, які добровільно піддалися монголо-
татарам і на Київ - розгром намісника хана Куремси. 1255-56 протистояння з Литвою (Міндовгом).
1254 р. заснування Львова.
1259 р – поразка Данила від Бурундая. Знищено укріплення Володимира-Волинського, Луцька, Данилова, Львова,
Кременця. Вціліли лише укріплення столиці - Холма.

Наступники Данила.
Лев Данилович (1264-1301) Приєднав Закарпатську Русь і Люблінську землю (брати: Мстислав правив у
Теребовлі, Шварно – у Холмі). У цей час Володимир Василькович на Волині будував міста і церкви, прославивсь
як філософ, заснував велику книгописну майстерню – написаний Галицько-Волинський літопис.
Юрій І Львович (1301-1315) „Король Русі та князь Володимирії. ”Відновив єдність держави, втратив
Люблін.
1303 р Добився визнання галицької митрополії константинопольським патріархом. Галицька
митрополія(1303-1437(1401)). Столицею держави зробив Володимир-Волинський.
 Андрій і Лев (1315-1323) – останні Романовичі . Загинули у поході проти татар хана Узбека.
Юрій ІІ Болеслав Тройденович - мазовецький князь, внук Льва І (1325-1340)- в 14 років, останній
галицько-волинський князь. Запрошував у Галичину чеських та німецьких колоністів.
1339 р м. Сянок першим в Україні отримало магдебурзьке право. Сприяв поширенню католицизму. Після невдалого
походу на Польщу з татарами підписав угоду з Казимиром ІІІ про передачу йому трону після своєї смерті- обурені галицькі бояри отруїли
князя у Володимирі-Волинському.

Соціально - економічний розвиток

Етапи розвитку державності на Русі:
1.Дружинна форма державності ранньофеодальної монархії.
2. Централізована ранньофеодальна монархія.
3. Федеративна монархія. „колективний сюзеренітет”.
Боярська рада. Віче – народні збори. Залозний шлях – по Волзі до Кавказу і в арабські держави. Дніпро -
„Шлях із варяг у греки” – з Балтійського моря в Чорне основою якого був Дніпро.” Соляний шлях” - з Карпат в
Центральну Європу. Куна –хутро білки або куниці, грошова одиниця на Русі. Ногати, векші, різани ,вевериці. Гривні –
злитки срібла, вагою 160-250 грам.
Смерди - вільні селяни на Русі. залежні селяни: Рядовичі(уклали договір і і відпрацьовували позику) і
закупи(потрапили в залежність через невідпрацьований борг) Холопи і челядь - раби. Бояри - землевласники. Ізгої -
вигнанці, смерди що втратили землю і господарство, князі без наділу, люди особисто вільн і. Верв – населення села-громада.
Перелогова та двопільна система землеробства. Натуральне господарство. Дві форми землеволодіння:
1) тимчасове-умовне(помісне) та 2) постійне-безумовне – „вотчинне землеволодіння”.
Дитинець – центр, найстаріша частина міста. Поділ – друга частина міста. Верстви(стани) – великі групи людей, які
відрізняються спадковими правами і обов’язками.
Культура Київської Русі.
989 р – Заснування першої школи в Києві .Перший лікар – Агапіт Лічень у Печерському монастирі.
Літопис— (історико-літературний твір у Київській Русі, пізніше в Україні, в якому оповідь велася за
роками. В інших країнах подібні давні твори мають назву «хроніки». Назва «літопис» походить від структури
літопису, де статті починались зі слів «в літо».
Літописи Київської Русі:
1) 1113 р Нестор створив першу редакцію „Повісті минулих літ” Дописували Сильвестр і Мстислав
Володимирович. Збереглась в Лаврентіївському списку(1377), та Іпатіївському списку(кін.ХVст.)
2) Київський літопис ХІІ ст.. – писав ігумен Видубецького монастиря Мойсей.
3) Галицько-Волинський літопис ХІІІ ст.. – писав книжник Тимофій.
У літописах використовували Константинопольське літочислення – 5508р до народження Ісуса Христа.
Література: „Слово о полку Ігоревім”-(написане в 1187 р) можливий автор Володимир, син Осмомисла.
„Остромирове Євангеліє” 1056-1057 рр –перша датована рукописна книга на Русі .- Його книжкові мініатюри є
шедеврами світового рівня 294 аркуші
пергаменту великого формату. Євангеліє прикрашене фігурними
заставками та ініціалами, які (зеленою, червоною, блакитною і білою) і обведені чистим (накладним)
золотом...
”Рейнське Євангеліє” – особисте руське євангеліє Анни Ярославівни королеви Франції.На ньому складали
присягу усі королі Франції до ліквідації в країні монархії.
Нестор – автор Житія Бориса і Гліба та Житія Феодосія Печерського.
„Ізборник Святослава” – перша давньоруська енциклопедія, збірник світської літератури повчального змісту.
В книзі мініатюра – зображення князя Святослава з сімєю – перший портрет реальних людей.
Перша кам’яна церква у Києві – Успіння Богородиці. (991р).Десятинна церква (989-996). Спаський собор у
Чернігові у візантійському стилі (1036). Софіївський собор у Києві (1017-1037 рр) у візантійському і слов
´янському стилі
Збереглись до сьогодні: Успенські собори в Чернігові та Володимирі Волинському, церкви Св. Пантелеймона
в Галичі, Кирилівська в Києві. Білокам’яний Успенський собор у Галичі.
Архітектор Петро Милоніг – гідротехнічну споруду для захисту церкви Св Михайла Видубицького
монастиря від Дніпрових вод, досконалі дерев’яні храми.
Художник Алімпій)автор ікони „Богоматір велика Панагія”, „Печерська Богородиця” та мозаїк
Михайлівського Золотоверхого собору. Євпраксія Мстиславівна – трактат „Мазі”. Ікони – живописне, мозаїчне або
рельєфне зображення – Ісуса Христа, Богородиці, святих або подій Святого Письма.
Богоматір Оранта в Софіївському соборі –наймонументальніша мозаїка давньоруського мистецтва(5,45
метра). мозаїка -зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток
Фрески – зображення на сирій штукатурці, найвідоміші фресками Софіївського „Ярославська оранта” та
Михайлівського золотоверхого соборів. Книжкова мініатюра— мініатюрні малюнки на рукописних книгах Русі.
Чернь, зернь- оздоблення виробів золотом, скань – оздоблення виробів сріблом, фініфть..
Билини – народні епічні пісні героїко-патріотичного характеру.