Галицько-Волинська

держава. Монголо-
татарська навала
 Галицько-Волинська держава. 1
Монголо-татарська навала

Утворення Галицько-Волинської держави

Галицьке князівство виділилося зі складу Київської

держави наприкінці XI ст., а Волинське — у середині XII ст.
Віддаленість Галичини й Волині від Києва сприяла
укріпленню самостійності цих земель.
Особливості Галицького і Волинського князівств:

• віддаленість від Києва і, як наслідок, обмеження впливу

центральної влади;

• розташування на перехресті торгових шляхів: з

Балтійського моря в Чорне, з Русі до Центральної та
Південно-Східної Європи;

• великі поклади солі, яка стала важливим експортним

товаром і чинником економічного піднесення;

ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
Засноване в другій половині XI ст. онуком Ярослава
Мудрого Ростиславом Володимировичем.
Територія: Прикарпаття, Верхнє Подністров’я.

• Сильна боярська влада — олігархія (влада небагатьох)

заможних людей.

• Розквіт Галицького князівства за правління Ярослава

Осмомисла (1152-1187 рр.), який мав великий авторитет
на Русі.

Династія припинилася після смерті Ярославового

сина Володимира у 1198 р.
 Галицько-Волинська держава. Монголо-
татарська навала
2

ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
До середини XII ст. вважалося вотчиною київських
князів. Набуло самостійності у 1135 р. за правління правнука
Володимира Мономаха — Мстислава Ізяславича, який
разом зі своїм батьком започаткував місцеву династію.
Територія: басейн правих притоків Прип’яті, Західного
Бугу.
Із 1170 р. — князювання Романа Мстиславича.

Роман Мстиславович

Основні заходи правління:

• послідовне й рішуче обмеження

• сваволі бояр;
1188 р. — перша спроба захопити
Галицьке князівство (безуспішна);

Роман Мстиславович у 1199 р.

об’єднав Галицьке та Волинське
князівства після смерті галицького
князя Володимира Ярославича в
єдину державу зі столицею у Галичі
(1199-1205)

• Він жорстоко придушив боярську опозицію, що чинила

опір його спробам централізувати управління.

• У 1204 р. він здобув Київ і прийняв титул Великого князя

Київського;

• У 1202, 1204 роках здійснив успішні походи на половців.

 Галицько-Волинська держава. Монголо-
татарська навала
3
• На початку XIII століття князь Роман перетворився на
наймогутнішого правителя Східної Європи, якого
літописці називали «великим князем», «самодержцем
усієї Русі» та «царем в Руській землі».

• Загинув 1205 року під Завихвостом у битві проти

Польського князівства.

Галицько-Волинська держава за правління

Романа Мстиславовича

Після смерті князя Романа галицькі бояри не

дозволили управляти Анні – дружині Романа, тому вона з
малолітніми синами Данилом і Васильком переїхали у
вотчину Романа – Володимир.

У внутрішні справи Галичини втрутилися Польща й

Угорщина, представник бояр за підтримки поляків
Владислав Кормильчич на деякий час захопив владу і
оголосив себе князем.
 Галицько-Волинська держава. Монголо-
татарська навала
4
Із 1205 до 1238 р. Галицько-Волинське князівство
припиняє своє існування внаслідок активізації галицького
боярства.

• Фактичний розпад князівства на дві частини: у

Волинському князівстві правила вдова Романа Анна (як
регентша при малолітніх синах Данилі та Василькові);
галицькі бояри їй не підкорялися; з 1206 р. Анна з
синами переховується в Польщі та Угорщині;

• у Галичі правлять князі, запрошені боярами;

• Польща та Угорщина розділили Галицько-Волинське

князівство: Володимир (Волинський) віддали
Романовичам, у Галичі сів угорський королевич (1214 р.);

• із 1219 р. починається боротьба Данила Романовича за

повернення батьківської спадщини (перший успіх —
відвоювання у поляків Берестейської та Забузької
земель).

Данило Романович Галицький

До 1228 р. Данило Романович

об’єднує всю Волинську землю й
передає її братові Васильку, сам
готується відвоювати Галицьке
князівство в угорців і бояр;

• 1238 р. у битві під Дорогочином

зупинив наступ німецьких
хрестоносців – лицарів Тевтонського
ордену.
(1238-1264)
 Галицько-Волинська держава. Монголо-
татарська навала 5

• 1238 р. — Данило Романович заволодів Галичем і

відновив єдність держави.

• Правив спільно з братом Васильком Романовичем:

Данило — у Галичі, Василько — на Волині;

• у Ярославській битві (1245 р.) Данило Галицький

переміг об’єднані сили поляків, угорців і галицьких
бояр, які прагнули повернути Галичину;

• заволодів Києвом у 1240 р.; призначений Данилом

воєвода Дмитро керував обороною столиці від
монгольської навали;

• створив озброєне піхотне військо, що складалося із

селян і міщан, підтримував міста у їхній боротьбі з
власниками-феодалами;

• укріплював старі міста, заснував нові (Холм (1237 р.),

Львів (1256 р.));

• відвоював Люблінську землю у Польщі (1243-1244 рр.);

• приєднав литовські племена ятвягів (1253-1254 рр.);

• унаслідок походу на Чорну Русь (північно-західна

Білорусь) поставив там правителем свого сина Романа;

• сприяв розвитку культури;

 Галицько-Волинська держава. Монголо-
татарська навала
6

Монголо-татарська навала

Монгольська навала на руські землі

Наприкінці XII ст. в Центральній Азії утворилася
Монгольська держава. У боротьбі за владу в 1206 р.
переміг хан Темучин (Чингісхан), який почав
завойовницькі походи.

• Добра військова організація: десятки об’єднувалися в

сотні, сотні — у тисячі, десять тисяч складали тумен
(«тьму»);

• основа війська — кіннота, що поділялася на важку,

середню й легку;

• використання різноманітної військової техніки при

облозі фортець; вони були озброєні великими луками,
списами, шаблями;
 Галицько-Волинська держава. Монголо-
татарська навала 7

• продумана військова тактика: після наступу легкої

кінноти — відступ, заманювання в пастку, оточення і
знищення противника;

• сувора дисципліна: за втечу одного з поля бою

страчували десяток, за втечу десятка — сотню.
У 1223 р. руські князі вперше зіткнулися з
монгольськими військами. Коли монголи завдали поразки
половцям на Дону, князівський з’їзд вирішив виступити
спільно з половцями проти монголів.
У битві на річці Калка (31 травня 1223 р.) руське
військо зазнало страшної поразки: повернувся додому
тільки кожен десятий.

У битві на р. Калка брав участь також Данило

Галицький (ще до того, як здобув галицько-волинський
престол). Війська русичів і половців були вщент були
розбиті. Данило втік, бувши пораненим.
Після битви на р. Калка монголи підкорили
половців, але не наважилися продовжувати похід у
глиб Русі.

ПІДКОРЕННЯ МОНГОЛАМИ РУСІ

• 1237 р. — похід на Русь очолив онук Чингісхана Батий;

було спустошено Північно-Східну Русь (Рязань,
Володимир, Москва, Твер тощо).

• 1239 р. — похід Батия на Південно-Західну Русь;

захоплено Переяслав, Чернігів, Крим.
 Галицько-Волинська держава. Монголо-
татарська навала
8

• 1240 р. — похід Батия на Київ. Обороною міста керував

воєвода Дмитро Єйкович, ставленик Данила
Галицького. Кияни відмовилися здати місто без бою.
Облога Києва тривала, за деякими джерелами, понад
десять тижнів. Проте сили були нерівними, і місто
майже повністю було зруйноване, а населення
зменшилося з 50-60 тисяч до 2 тисяч чоловік. Про це
свідчать і археологічні розкопки, і дані літописів.
Причини поразок руських князівств:

• феодальна роздробленість, не подолана навіть перед

лицем військової загрози;

• спрямовані удари монголів по окремих князівствах;

• великий досвід монголів у штурмуванні міст і фортець,

здобутий у Китаї, Середній Азії, Закавказзі.

Золотоординське панування на українських землях

Монгольська держава була поділена на чотири частини —

улуси. Батиєві дістався західний улус Джучі, де була
створена держава Золота Орда зі столицею в м. Сарай.

Руські князівства потрапили в залежність від Золотої

Орди, хоча й не входили до її складу. Таким чином на
руських землях було встановлено іноземне ярмо. Воно
проявилося передусім у таких сферах:

• економічна: данина становила десятину майна та

продуктів, а якщо родина не могла розрахуватися, то
данину сплачували людьми. Збирали данину
монгольські урядовці, найвищого з яких називали
баскаком;
 Галицько-Волинська держава. Монголо-
татарська навала
9

• політична: право на князювання підтверджував ярлик

монгольського хана, який давався князеві в обмін на
сплату данини;

• військова: князі делегували до монгольського війська

воїнів та брали участь у походах.

Золота Орда — імперія монголів, столицею якої було

місто Сарай.

Ярлик — писемний документ (грамота), який

видавався підлеглим руським князям ханами Золотої
Орди на велике або удільне княжіння в період
золотоординського панування на Русі.

Баскак — урядовець хана Золотої Орди, який за його

дорученням здійснював облік населення та збирання
данини на підкорених монголами руських землях.

Данило Галицький і монголо-татари

Коли в 1241 р. в князівство вторглися монголо-татари,

під ударами яких впали міста Галич, Володимир,
Кам’янець та ін., князь Данило Галицький визнав себе
васалом золотоординського хана (1245 р.), щоб уникнути
подальшого розорення земель; натомість Галицько-
Волинське князівство фактично зберігало незалежність у
внутрішній та зовнішній політиці;

Васал — це землевласник, що одержував земельні

володіння та був залежним від іншого, більш могутнього
землевласника (феодала-сеньйора)
 Галицько-Волинська держава. Монголо-
татарська навала 10
Політика Данила була спрямована на те, щоб
дістати перепочинок і зібрати сили для вирішальної
боротьби з монголо-татарами.

Данило звернувся до Папи Римського Інокентія IV з

проханням допомогти зібрати рицарів Європи на
хрестовий похід проти монголо-татар, погоджуючись за
це на перехід своїх земель під церковну юрисдикцію
Риму. 1253 р. він отримав від Папи Інокентія IV
королівську корону. Коронували його в Дорогичині на
Підляшші

Але Папа не надав реальної допомоги Данилові в

боротьбі проти орди.

Наприкінці 50-х pp. XIII ст. монголо-татари направили

проти Данила величезне військо й змусили його
остаточно визнати себе васалом Орди.

За вимогою монгольського воєводи Бурундая були

зриті всі укріплення навколо міст. Із тих пір галицько-
волинські війська змушені були брати участь у військових
походах монголо-татар на сусідні держави.