Professional Documents
Culture Documents
ЕКЗАМЕН. Відповіді з історії
ЕКЗАМЕН. Відповіді з історії
1
Полюддя – збирання данини з підлеглого населення Київської Русі, що його проводили
кожної осені київський князь або його намісник
Данина – найстаріший вид податків в Київській Русі, які збирали з підкорених племен і
народів, накладалася не індивідуально, а на ціле місто або село цілком
Урок – фіксований розмір данини в Київській Русі, запроваджений княгинею Ольгою
Погост – місце збору данини, спочатку гостинний двір, де зупинялись князі, духовні особи,
купці, пізніше – сільська рада і адміністративна одиниця Русі
Златник – перша золота монета в Київській Русі
Язичництво – первісна релігія східних слов’ян, яка полягала у обожненні сил природи й
культі предків
Сеньйорат – принцип успадкування майна найстаршим членом роду незалежно від
ступеня спорідненості з померлим, принцип верховної влади найстаршого князя династії
4
116. Вкажіть ім’я гетьмана, який отримав від Петра І орден Св. Андрія Первозванного, за
його ж клопотанням отримав титул Князя Священної Римської Імперії, орден Білого орла від
польського короля. Іван Мазепа
117. Коли відбулася Полтавська битва? 1709
118. Коли російські війська зруйнували столицю Гетьманщини – Батурин? 1708
119. Вкажіть ім’я гетьмана, який найбільше сприяв і фінансував розвиток освіти і культури в
Гетьманщині. Іван Мазепа
120. У котрому році Києво-Могилянська колегія отримала статус академії? 1701
121. Вкажіть ім’я гетьмана – автора першої Конституції України. Пилип Орлик
5
142. Яке місто Галичини стало на початку ХІХ ст. першим осередком українського
національного відродження? Перемишль
143. Хто є автором трактату „Відомість о руськім язиці”? Іван Могильницький
144. Хто є автором статті „Становище русинів в Галичині”? Яків Головацький
145. Вкажіть роки діяльності «Руської Трійці», її учасників. 1833-37 Шашкевич,
Вагилевич, Головацький
146. Назвіть місце видання альманаху „Русалка Дністровая”. Будапешт
147. Вкажіть назву першої української політичної організації в Галичині, створеної у 1848 р.
Головна руська рада
148. Підкресліть правильну відповідь. Головну Руську Раду після її створення очолив: а)
Я.Головацький; б)Г.Яхимович; в)І.Вагилевич.
149. Вкажіть назву першої у Львові газети українською мовою. Зоря Галицька
150. Коли ліквідовано панщину в Галичині? 1848
151. Назвіть масонські ложі, що існували в Україні на початку ХІХ ст. Любов до істини,
Ложа об’єднаних слов’ян
152. Як називалася масонська ложа, до якої входив І.Котляревський? Любов до істини
153. Хто очолював Південне товариство декабристів? Павло Пестель
154. Вкажіть роки діяльності «Кирило-Мефодіївського товариства»? 1846-47
155. Вкажіть основних учасників Кирило-Мофодіївського товариства. Шевченко, Куліш,
Костомаров, Гулак, Білозерський
156. Вкажіть основні програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства. Книга буття
українського народу. Статут слов’янського братства св. Кирила і Мефодія
157. Хто є автором твору „Закон Божий. Книга буття українського народу? Костомаров
8
Українська Держава
228. Вкажіть хронологічні рамки існування гетьманату П.Скоропадського квітень-грудень
1918
229. Назвіть керівників уряду за часів гетьманату П.Скоропадського. Василенко, Лизогуб,
Гребель
230. У яких містах за гетьманату П.Скоропадського відкрито університети? Київ, Кам’янець-
Подільський
231. Повстання проти П. Скоропадського 14.11.1918 р. організували: а)анархісти на чолі з
Н.Махном ;б) КП(б)У; в) Український Національний Союз; в) УВО; г)”Просвіта”
232. Між якими військами відбувся бій під Мотовилівкою 18.11.1918 р?. Між військами
Директорії й Гетьманату Скоропадського
233. Які соціальні верстви населення підтримували режим П.Скоропадського: а) селяни, б)
інтелігенція, в) промислово-фінансові кола та поміщики, г) робітники.
234. Хто з відомих українських науковців очолив Українську академію наук, створену в
листопаді 1918 р.? Володимир Вернандський
235. Які з вказаних подій відбулися за правління гетьмана Павла Скоропадського?
1. Створення Української Центральної Ради;
2. Створення Української Академії наук;
3. Створення Української Академії мистецтв;
4. Створення університетів в Києві та Кам’янці-Подільському;
236. Підписання Брестського мирного договору між Україною та країнами Четверного Союзу?
1918
Директорія УНР
237. Вкажіть дату створення Директорії. 14 листопада 1918
238. Назвіть членів Директорії УНР. Винниченко, Петлюра, Андруєвський, Швець,
Макаренко
239. Вкажіть назву вищого законодавчого тимчасового органу влади у період Директорії УНР
із функціями парламенту. Трудовий Конгрес України
240. Хто із вказаних осіб очолив Директорію протягом листопада 1918 – лютого 1919 року?
1) В. Винниченко 2) С. Петлюра, 3) М.Грушевський, 4) Ф. Швець, 5) Ф. Лизогуб.
241. Хто із вказаних осіб очолив Директорію з лютого 1919 року?
1. В. Винниченко 2) С. Петлюра 3) Д. Дорошенко 4) Ф. Швець 5) Ф. Лизогуб.
242. Вкажіть дату проголошення акту злуки УНР та ЗУНР. 22 січня 1919
243. Яку назву отримала ЗУНР після об’єднання з УНР? Західна область УНР
244. Підкресліть правильну відповідь. Об’єднана Армія УНР наприкінці липня 1919 р.
розпочала наступ а) на Харків; б) на Київ і Одесу; в) на Львів і Тернопіль.
245. Підкресліть правильну відповідь: 30 серпня 1919 р. до Києва одночасно увійшли: а)
Армія УНР і Червона армія; б)Армія УНР і Добровольча армія А.Денікіна; в) Армія
Н.Махна і Червона армія;г) Польська армія та Армія УНР.
246. У котрому році Армія УНР опинилася у т.зв. «Трикутнику смерті»? 1919
247. Коли відбувся Перший зимовий похід армії УНР? грудень 1919 – травень 1920
248. Хто очолив Перший зимовий похід Армії УНР? Омелянович-Павленко
249. Яка угода між Польщею та УНР передбачала перехід до складу Польщі Східної Галичини,
частини Волині, Холмщини, Лемківщини та Підляшшя? Варшавська
250. У котрому році відбувся другий зимовий похід Армії УНР? 1921
251. Хто очолив другий зимовий похід Армії УНР? Юрій Тютюнник
252. На територію якої держави відступила Армія УНР після поразки у боротьбі з російськими
більшовиками? Польща
9
ЗУНР
253. Вкажіть хронологічні рамки існування ЗУНР 1918-19
254. Як називався вищий законодавчий орган ЗУНР? Українська національна рада ЗУНР
255. Як називався вищий виконавчий орган ЗУНР? Державний секретаріат
256. Хто був першим головою уряду ЗУНР? Кость Левицький
257. Хто із вказаних осіб очолив уряд ЗУНР – Державний секретаріат?
258. В. Винниченко, 2) Є. Петрушевич, 3) К. Левицький, 4) С. Петлюра, 5) М.
Грушевський
259. Хто очолив уряд ЗУНР – Державний секретаріат у грудні 1918 – листопаді 1919 рр?
260. В. Винниченко, 2) Є. Петрушевич, 3) К. Левицький, 4) С. Петлюра, 5)
М. Грушевський, 6) С.Голубович.
261. Хто із вказаних осіб був обраний президентом ЗУНР?
a. В. Винниченко, 2) Є. Петрушевич, 3) К. Левицький, 4) С. Петлюра, 5) М. Грушевський.
262. Назвіть почергово міста, де перебував уряд ЗУНР після втрати Львова. Тернопіль,
Чортків, Станіслав
263. Назвіть імена трьох командувачів українських військ у Львові під час листопадових боїв
з польськими частинами у листопаді 1918 р.? Вітовський, Гнат Стефанів, Гриць Козак
264. Назвіть командувачів Української Галицької армії. Вітовський, Омелянович-
Павленко, Курманович, Кравс, Тарнавський, Шаманек
265. Коли відбулася Чортківська наступальна операція Галицької Армії? червень 1919
266. В котрому році Антанта вирішила тимчасово передати Східну Галичину під владу
Польщі? 1919
267. Хто з українських політиків ініціював Варшавську угоду 1920 р.? 1) В. Винниченко, 2)
Є. Петрушевич, 3) К. Левицький, 4) С. Петлюра, 5) М. Грушевський.
268. Які українські етнічні території були включені до Польщі за Ризьким мирним договором?
Сх. Галичина, Волинь, Підляшшя, Холмщина, Лемківщина
269. Коли територію Галичини було офіційно визнано частиною Польської держави?
березень 1923
ІІ Світова війна
322. Коли підписано пакт Молотова–Ріббентропа? 23 серпня 1939
323. Вкажіть назву документу, що передбачав поділ Східної Європи на сфери впливу між
СРСР та Німеччиною. Пакт Молотова-Рібентропа
324. Коли Червона армія перейшла радянсько-польський кордон і вступила на територію
Західної України (місяць, рік). вересень 1939
325. Вкажіть прізвище командувача Українського фронту, під керівництвом якого, війська
СРСР у вересні 1939 р. вступили на територію Західної України. С. Тимошенко
326. У котрому році Народні Збори Західної України прийняли рішення про входження цієї
території до складу УРСР? листопад 1939
327. Коли Західну Україну включено до СРСР? 28 вересня 1939
328. З котрого року Львівський університет носить ім’я Івана Франка? 1940
329. Коли Німеччина напала на СРСР? 22 червня 1941
330. Як називався німецький план нападу на СРСР? Барбаросса
331. Де і коли на території України відбулася найбільша танкова битва в період радянсько-
німецької війни? 22-29 червня 1941 Луцьк-Броди-Дубно-Рівне
332. У якому місті і коли діячі ОУН проголосили Акт відновлення Української держави? Львів
30 червня 1941
333. Хто з діячів ОУН (р)проголосив Акт відновлення Української держави? Стецько
334. Хто очолював Українське державне правління, створене у Львові 30.06.1941 р. Стецько
335. Хто з радянських командирів у травні 1943 р. очолив т.зв. Карпатський партизанський
рейд в тилу німецьких військ? Ковпак
336. На які окупаційні зони була поділена Україна у 1941-1944 рр.? Дистрикт «Галичина»,
Рейхкомісаріат «Україна», «Трансністрія», «Прифронтова зона»
337. Коли нацисти розпочали масово знищувати українське мирне населення в урочищі
Бабин Яр? 1941
338. Як називався нацистський план перетворення українських земель на колоніальний
придаток Третього Рейху? План «Ост»
339. До складу якої окупаційної зони, під час Другої світової війни, входило м. Київ?
Рейхкомісаріат «Україна»
12
340. До складу якої окупаційної зони, під час Другої світової війни, входило м. Одеса?
Трансністрія
341. До складу якої окупаційної зони, під час Другої світової війни, входила територія Східної
Галичини? Дистрикт «Галичина»
342. До складу якої окупаційної зони, під час Другої світової війни, входило м. Львів?
Дистрикт «Галичина»
343. Назвіть місця масового знищення нацистами цивільного населення та військовиків на
території Львова. Львівська Цитадель, Янівський концтабір
344. Хто очолював рейхскомісаріат «Україна»? Ерік Кох
345. Назвіть місця масового знищення нацистами населення України в роки Другої світової
війни. Бабин Яр, Дробицький Яр, Шталаг-349, Львівський, Славутський, Кам’янець-
Подільський концтабори
346. Хто очолив український збройний загін «Нахтіґаль»? Р. Шухевич
347. Хто очолював збройне формування „Поліська Січ”? Тарас Бульба-Боровець
348. Вкажіть рік, що вважається роком утворення УПА. 1942
349. Хто був Головним Командиром УПА в 1943-1950 рр.? Р. Шухевич
350. Як називався парламент воюючої України, створений у 1944 р.? Укр. головна
визвольна рада
351. Як називалася українська військова частина, що діяла в складі військ СС і у 1943 р.
воювала проти Червоної армії? СС Галичина
352. Назвіть командирів найбільших радянських партизанських загонів, що діяли на території
України в період Другої світової війни Ковпак, Федоров, Сабуров, Маліков
353. У котрому році війська Червоної армії провели Корсунь-Шевченківську наступальну
операцію? 1944
354. Коли війська Червоної армії остаточно ліквідували угруповання німецьких військ у
Криму? 1944
355. Вкажіть рік проведення радянським режимом депортації кримських татар? 1944
356. Назвіть нацистські концтабори, що існували у Львові в 1941-1944 рр. Львівська
Цитадель, Янівський концтабір
357. Коли Червона армія звільнила від німецьких військ Київ? 6 листопада 1943
358. Коли Львів був звільнений Червоною армією від німецьких військ? 22 липня 1944
359. Вкажіть правильну відповідь. Гітлерівські війська вигнано з території України у:
а)жовтні 1944 р.; б)листопаді 1944 р. ; в) грудні 1944 р.
360. Коли Україна стала членом ООН? 26 квітня 1945
361. Хто очолював делегацію УРСР під час церемонії підписання Статуту ООН у Сан-
Франциско? Мануїльський
362. Вкажіть рік загибелі командувача УПА Р.Шухевича? 1950
363. Хто очолив УПА після загибелі Р.Шухевича? Василь Кук
14
403. Коли Україна вступила до Ради Європи? 1995
404. Коли була прийнята Конституція незалежної України? 28 червня 1996
405. В котрому році в Україні в обіг введено гривню? 1996
406. Кого було обрано Президентом України у 1999 р.? Леонід Кучма
407. Коли відбулася «помаранчева революція»? 2004
408. Кого обрано президентом у 2005 р? Віктора Ющенка
409. Скільки депутатів згідно з Конституцією України налічує Верховна Рада? 450
410. Як називалася перша масова легальна антикомуністична організація в Україні?
Народний рух України за перебудову, або просто Рух.
411. Вкажіть роки президентських виборів в Україні і президентів. Кравчук – 1991, Кучма
– 1994, 1999, Ющенко – 2004, Янукович – 2010, Порошенко - 2014
412. Хто є режисером фільму «Молитва за гетьмана Мазепу»? Юрій Іллєнко
413. Як називається програма співробітництва Україна-НАТО? Партнерство заради миру
414. Вкажіть ім’я третього президента України, роки його президентства. Ющенко, 2005-
2009
415. Вкажіть дату анексії Російською Федерацією Криму? 20.02.2014
ОПИСОВІ ПИТАННЯ:
17
7. Спроби консолідації Київської держави: правління Володимира Мономаха та
Мстислава Володимировича.
1113 р. помер Святополк Ізяславич, внаслідок чого Києві розгорілось повстання. До Києва
прибув Володимир Мономах, який очолював Київську державу в 1113 - 1125 рр. Намагався
припинити міжусобиці між князями, для цього тричі скликав князів на з'їзди, де вони
присягали на Євангелії й цілували хрест. Найменші спроби внести розбрат швидко і
жорстоко придушував.
У жорстокій боротьбі зумів об'єднати три чверті території Київської держави: Київщину,
Волинь, Турову-Пінську, Переяславську Смоленську, Новгородську землі та Поволжя. Лише
в Галицькому князівстві правили самостійно Ростиславичі.
Володимир Мономах — автор вміщеного в Лаврентіївському літопису «Повчання» своїм дітям
— видатного давньоруського літературного світського твору, в якому засуджувалися
князівські міжусобиці і закликалося до об'єднання давньоруських земель.
Починаючи з 1103 року здійснив п'ять великих походів проти половців. Займався
будівництвом - побудували міст через Дніпро біля Винагорода, зменшив податки на міщан,
щоб пожвавити торгівлю.
Після смерті Мономаха престол зайняв його син Мстислав (1125 -1132). Він продовжував
зміцнювати престиж великого князя київського та обороняти державу від ворогів. В 1130
повернув під вплив Києва Полоцьк, посадивши на полоцький стіл свого сина Ізяслава. 1130
воював з литовцями. Розгромив половців і загнав їх за Волгу та Яїк. Про величезний
міжнародний престиж Київської держави за його правління свідчать численні династичні
зв'язки київського князя з західноєвропейськими королівськими дворами. Помер 14 (за
іншими даними 15 квітня) 1132 року. Похований у збудованому ним Федорівському
монастирі у Києві. Після його смерті Київська держава остаточно розпалася на окремі
політично незалежні князівства.
18
Повертаючись до проблеми відсутності джерел, необхідних для повного відображення
князівського законодавства, слід зазначити, що збереглись відомості про події в Київській
Русі, які могли відбуватись не інакше як на підставі князівського закону. Такою подією
можна вважати адміністративно- фінансову реформу, проведену в середині Х ст. княгинею
Ольгою [2, с. 29]. Також загальновідоме обмеження кредитних ставок, запроваджене
князем Володимиром Мономахом після антилихварського повстання у Києві (1113 р.), було
не інакше як законодавчим актом, зміст якого був згодом повторений у Розширеній редакції
«Руської правди».
Важливими пам’ятками князівського законодавства були церковні статути князів
Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Їх Прийняття можна пояснити тим, що
суспільство потребувало юридичного визначення місця церкви в державі, її правового
статусу та окреслення сфери компетенції. Церковний статут про десятини і церковних
людей був прийнятий князем Володимиром Великим. Він закріпив привілеї духовенства:
право збирати податки на церкву, право мати феодально залежних людей тощо. Іншим
церковним статутом був статут про церковні суди, прийнятий Ярославом Мудрим. До
юридикції цих органів були віднесені справи щодо сімейних відносин і щодо злочинів проти
релігії.
Найбільш відомим збірником князівського законодавства є «Руська правда». Окремі
автори вважають «Руську правду» виключно збірником діючих правових норм, який не мав
юридичної сили як акт законодавства.
«Руська правда» пройшла кілька редакцій, які мали чинність у певні періоди історії
українського права. У сучасному розумінні редакція закону – це оновлений варіант тексту
законодавчого акту, в якому відображаються зміни його змісту, структури чи викладу.
Натомість редакція «Руської правди» – це система списків «Руської правди», зміст і
структура яких є ідентичними чи близькими, оскільки вони містять певний конкретно-
історичний варіант тексту цього законодавчого акта. Основними редакціями «Руської
правди» були три: Коротка (ХІ ст.), Розширена (ХІІ ст.) та Скорочена (ХІV ст.).
Під «князівським законодавством» чи «княжим правом» варто розуміти не тільки
князівські закони, але й інші джерела права. Так, у поняття «князівське законодавство»
можна віднести і деякі нормативно-правові договори – окремі ряди та хрестоцілувальні
грамоти. Це пояснюється тим, що у них виражалася в тому числі воля князів, а відтак –
воля держави, як і в нормативно-правових актах. Тому якщо з формальних причин їх не
можна впевнено зарахувати до законодавства князів, то до «княжого права» вони,
безперечно, належали.
Одним із видів таких правових джерел були договори князів із народом які мали
назву «ряди». Ці договори укладались здебільшого в усній формі (рідше – в письмовій) на
засіданні віче. Предметом їх правового регулювання була діяльність князя, тобто у них
глава держави брав на себе зобов’язання щодо справедливого та вмілого управління Руссю.
Так, у Х ст. великий князь Ігор уклав ряд на київському віче, яким зобов’язувався керувати
державою без зла та насилля, не порушуючи давніх звичаїв, а також справедливо
здійснювати судочинство.
Після втрати цілісності Київської Руссю нею правив не один князь, а декілька місцевих
князів, тому їх рішення не мали загальнодержавного значення. Відтак князівське
законодавство почали формувати їх з’їзди – снеми. Перший такий з’їзд відбувся у 1072 р в
місті Вишгород, до де князі Ізяслав, Святослав та Всеволод затвердили засади руського
права. У 1097 році у місті Любеч відбувся найбільш важливий князівський з’їзд, на якому
було затверджено принцип «хай кожен кожен держить отчину свою», що був спрямований
на протидію міжнязівським міжсусобоцям, які виснажували державу [6].
В умовах феодальної розробленості набули важливого значення договори між
удільними князями, які мали назву «хрестоцілувальні грамоти», адже укладаючи їх князі
цілували хрест. Ці договори також можна віднести до княжого права, оскільки вони
19
прийшли на зміну загальнодержавним князівським законам і забезпечували єдність
держави.
Отже, в системі права Київської Русі шляхом законодавчої діяльності руських князів
було утворено важливу частину тогочасного національного права – князівське
законодавство або княже право. Його поява засвідчила становлення на українських землях
такої форми права як нормативно-правовий акт, який у сучасній правовій системі України є
основним і визначальним джерелом права.
23
Причини: Основною метою польської влади було об'єднання православних українців і
білорусів з поляками-католиками для подальшого зміцнення Речі Посполитої. Для
православних єпископів основними причинами укладання унії були: а) невдоволення
втручанням у церковні справи організованого в братства міщанства; б) бажання
визволитися від своїй підпорядкованості східним патріархам; в) необхідність зберегти своє
привілейоване становище в новій державі; г) саму унію православні єпископи розглядали
як рівноправне об'єднання церков під керівництвом Папи Римського. Католицькі священики
і польська шляхта розглядали унію як: а) необхідність ідеологічного обґрунтування
захоплення польськими магнатами українських земель; б) можливість збільшити кількість
підвладних Ватикану парафій за рахунок православної церкви; в) майбутня уніатська
церква сприймалася ними як другорядна тимчасова організація для підкорених українських
«хлопів», покликана зміцнити польсько-католицький вплив на приєднаних українських
землях.
Наслідки підписання унії. Польській уряд вважав унію обов'язковою для всіх православних
на території Речі Посполитої. Православна релігія опинилася на становищі незаконної. Унія
насаджувалася силою. За допомогою Берестейської церковної унії польські пани й
католицьке духовенство сподівались ополячити український і білоруський народи.
Українські та білоруські селяни, міщани, козаки стійко боролися проти нав'язування
католицтва та унії. Це була боротьба проти феодально-кріпосницького і національно-
релігійного гніту, проти панування шляхетсько-католицької Польщі. Вона мала національно-
визвольний характер.
24
19. Державний устрій української козацької держави Б. Хмельницького.
На чолі Української держави стояв гетьман, якого обирала Генеральна рада. Гетьману
належала вища законодавча влада: він видавав універсали, що мали статус вищих
законодавчих актів. Як глава виконавчої влади гетьман розпоряджався державними
витратами, організовував збирання податків. Гетьман представляв державу у зовнішніх
стосунках, був вищим воєначальником, часто сам призначав генеральну старшину й
полковників. Гетьман був вищою апеляційною судовою інстанцією, мав право
затверджувати судові вироки.
У системі управління Гетьманщиною важливу роль відігравали генеральна та старшинська
ради. Спочатку це було зібрання козаків, і вона мала переважно військове значення.
Пізніше склад Генеральної ради розширився за рахунок представників духовенства та
міщан і вона набуває певних ознак вищого представницького органу. Генеральна рада не
перетворилася на орган влади, бо не було визначено організаційних засад її роботи,
періодичності, порядку скликання. Функції представницького органу перебирає на себе
старшинська рада. Існувало три види старшинських рад: а) рада гетьмана за участю Колегії
генеральної старшини, яка мала постійний характер; б) рада генеральної та полкової
старшини, яка скликалася за необхідністю; в) з’їзди старшин усіх рівнів, у яких могли брати
участь представники духовенства, міщан. За відсутності гетьмана старшинська рада
перетворювалася на вищий орган управління державою. Вищим військово-адміністративним
органом була Генеральна військова канцелярія. Очолював Генеральну військову
канцелярію генеральний писар. Генеральну старшину обирала старшинська рада чи
призначав гетьман. До генеральної старшини входили: генеральні судді, осавули, обозні,
скарбники. Існувала також і нижча генеральна старшина, функції якої чітко не
встановлювалися. На місцях управляли полкові й сотенні уряди, які сформувалися після
визвольної війни. Територія України поділялася на своєрідні воєнно-адміністративні одиниці
— полки і сотні. На чолі полкового уряду стояв полковник. Сотня була найнижчою
адміністративною одиницею.
25
21. Політична діяльність гетьмана П. Дорошенка.
10 жовтня 1665 правобережні полковники обрали Дорошенка тимчасовим гетьманом
Правобережної України, а на початку січня 1666 у Чигирині козацька рада підтвердила
вибір старшини. Прагнучи стабілізувати внутрішнє становище Правобережної України,
Дорошенко провів ряд важливих реформ. Головний завдання Дорошенко вбачав у зміцнені
влади на Правобережжі та поступовому об’єднані всіх українських земель в межах однієї
держави. Це призвело до війни між Річчю Посполитою та Україною. У лютому 1666р.
Старшинська рада ухвалила програму Дорошенка. Було прийнято: вигнати всіх поляків з
України; укласти союз з Кримським ханством; виступити на Лівобережжя, щоб об’єднати
його з Правобережжям під владою одного гетьмана, перейти під політичний протекторат
Туреччини. Зміцнивши свої позиції на Правобережжі, Дорошенко на початку літа на чолі
козацького війська перейшов на лівий берег Дніпра, де в цей час тривало антимосковське
повстання. В ході нього у військовому таборі під Опішнею козаки вбили гетьмана Івана
Брюховецького і 8 червня 1668 проголосили Дорошенка гетьманом всієї України. На початку
1669 р. Дорошенко з допомогою запорожців і під проводом Івана Сірка вдалось розгромити
Суховія і кримських татар. В середині березня 1669 р. у Глухові проголосили гетьманом
Дем’яна Многогрішного, який уклав з Росією Глухівські статті. У цій складній ситуації
Дорошенко восени 1669 р. уклав союзний договір з Туреччиною. У 1670 р. разом з
Туреччиною Дорошенко почав війну з Річчю Посполитою, яка закінчується підписанням 5
жовтня 1672 Бучацького мирного договору, за яким Польща відмовлялася від претензій на
Правобережну Україну. Московська держава розцінила це як можливість, не порушуючи
Андрусівського перемир'я з Річчю Посполитою, захопити Правобережжя. У червні 1673,
замість скиненого з гетьманства Дем'яна Многогрішного, лівобережним гетьманом було
обрано Івана Самойловича, якого 17 березня 1674 було проголошено гетьманом всієї
України. Після спільної перемоги Дорошенка і турецько-татарської армії над московською у
червні 1674 під Чигиринином, правобережна Україна знову перейшла під владу Дорошенка.
Роки виснажливої війни перетворили українські міста і села на правому березі Дніпра на
суцільну руїну. Турецькі залоги, закріпившись у стратегічно важливих містах, вимагали
сплати данини турецькому султанові, руйнували церкви або перетворювали їх на мечеті,
грабували і захоплювали в полон місцеве населення. Жителі цілих сіл були змушені тікати
на лівий берег Дніпра, сподіваючись знайти там безпечні умови для життя. Авторитет Петра
Дорошенка впав серед місцевого населення. Розчарований політикою Туреччини, восени
1675 року на козацькій раді в Чигирині Петро Дорошенко склав гетьманські клейноди
23. Політика Петра І щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
Після Полтавської битви Україною прокотились хвилі царського терору.
Каральні заходи: Почалось переслідування мазепівців яких або висилали в Сибір, або
приговорювали до смертної кари. Висилали в Сибір сім’ї мазепівців. Тяжким випробуванням
для мирного населення стали примусові канальні роботи, будівництво фортифікаційних
споруд.
Культура: Переманювали українських вчених, письменників, богословів і педагогів з Києва
до Петербурга та Москви. Почали вивозити українські пам’ятки та рідкісні книги. 1718р.
коли помер київський митрополит, російський уряд заборонив обирати нового. 1722р.
київська митрополія перетворювалась на звичайну єпархію Російської православної церкви.
Політика: Сильно обмежувалась автономія України, права гетьмана. Після смерті
Скоропадського(1922) Петро I заборонив вибирати наступника. Було призначено
царського резидента Ізмайлова при гетьманові. Він здійснював контрольна над гетьманом
та Українським урядом. Цілковитим знищенням державної автономії України стало утворення
Малоросійської колегії.
Економічна сфера: Сильно підривалась економіка України заборонами торгування за
кордоном, заборона торгувати з Запоріжжям. Постійне перебування російських військ які
перебували на території України за рахунок українського населення. Петро I старався
перекрити торгівельні шляхи, українські купці вели торгівлю більше з Росією. Заборона
ввезення чужоземних товарів в Україну і створення російсько-українському кордоні мита
кошти якого надходили до Москви.
29
Вони підвели український рух до усвідомлення необхідності сформулювати та розробити
політичну програму руху.
31. Лібералізація суспільного життя в Україні середини 50-х – початку 60-х рр. ХХ
ст. Шістдесятники.
Після смерті Сталіна в Кремлі починається запекла боротьба за владу і у березні 1953 р.
фактично, а у вересні офіційно першим секретарем ЦК КПРС став Хрущов. Почався «період
відлиги» - тимчасової лібералізації суспільно-політичного життя. У союзних республіках
почалися значні кадрові зміни, перестановки у керівництві. У червні 1953 на посаду голови
ЦК КПУ вперше було обрано українця за походженням – О.Кириченка. Нові радянські лідери
оголосили8 ув'язненим на термін до 5 років. На волю вийшли здебільшого кримінальні
елементи (політичні в'язні мали значно триваліші терміни ув'язнення), що спровокувало
вибух злочинності у країні. Однією з ознак лібералізації стала реабілітація – поновлення в
правах незаконно засуджених осіб. Не підлягали реабілітації: жертви політичних процесів;
репресовані до 1934 року; селяни з Західної України, а також депортовані під час
колективізації селяни; засуджені за інакодумство; кримські татари або інші народності, які
були депортовані в Сибір(депортація визнана незаконною, але без права повернення).
Восени 1953 були ліквідовані воєнні трибунали військ МВС і Особлива нарада МВС, яка
мала право проводити висилку, заслання та ув'язнення населення. Кульмінаційним
моментом «відлиги» став ХХ з'їзд КПРС (1956р.), де Хрущов виступив з доповіддю «Про
культ особи Сталіна та його наслідки». Хрущов вперше розкрив страхітливі злочини, скоєні
Сталіним та його оточенням. М. Хрущов закликав відкинути сталінізм і повернутися до ідей
Леніна. Люди розцінювали його промову по-різному. Більшість радянського суспільства
вітала критику сталінізму, та консервативні кола, а також чимало людей, розвінчання
«великого вождя» сприйняли вороже. Через ліберативні дії проти Хрущова була
сформована опозиція, а в 1957 – безуспішна спроба усунути Хрущова від влади.
31
Безпосереднім проявом лібералізації суспільно-політичного життя стала поява нової
генерації культурних діячів, - «Шістдесятників», серед яких Л.Костенко, В.Симоненко,
І.Драч, М.Вінграновський; В.Чорновіл, А.Горська, Д.Павличко, Б.Олійник, В.Стус,
Г.Тютюнник. Саме тоді почали з'являтися українські позацензурні видання, «самвидав». В
1959 у Києві було засновано клуб творчої молоді «Супутник», який став центром
шістдесятництва; у Львові в 1962 – «Пролісок». Культурницька діяльність, яка не
вписувалась у рамки дозволеного, викликала незадоволення влади. З кінця 1962 р. почався
масований тиск на шістдесятників, через який частина шістдесятників пішла накомпроміс із
владою, а інші еволюціонували до політичного дисидентства, правозахисного руху та
відкритого протистояння режимові.
33. Війна більшовицької Росії проти УНР у 1919: передумови, хід, наслідки.
Доба Директорії характерна значним погіршенням міжнародного становища України,
оточеної з усіх сторін ворогами. На заході стояли польські війська, які переважали
українські кількісно. Після повалення гетьманату посилився рух радянських військ в
Україну. На південно-східному кордоні зростали російські антибільшовицькі сили під
командуванням А.Денікіна. У грудні 1918 р. Антанта висадила в Одесі й інших
чорноморських портах 60-тисячну армію. За умов, що склалися, український уряд не мав
підтримки. Німецька й австро-угорська армії, які, згідно з мирним договором з Четвірним
Союзом, зобов'язувалися охороняти Україну від більшовицької окупації, були нездатні до
боротьби. Використавши важке становище Директорії, більшовики організували другий
похід на Україну. Уряд УНР звертався із запитами щодо воєнних заходів Москви. На них він
отримав лицемірну відповідь, що на Україну наступає не військо РСФРР, а воюють між собою
війська української радянської влади й Директорії. У січні 1919 р. УНР з усіх боків оточили
вороги. З півночі та сходу почали наступати більшовицькі війська. 16 січня 1919 р.
Директорія оголосила війну Радянській Росії. 24 січня на всій території УНР було введено
воєнне становище. Червоноармійські частини після важких боїв біля Харкова, Полтави,
32
Катеринослава, Чернігова зайняли з допомогою отаманів Н.Махна і Д.Терпила, які
перейшли на їх бік, майже всю Лівобережну Україну.
5 лютого 1919 р. радянські війська вступили до Києва. Директорія перебралася до Вінниці.
У сер. лютого 1919 р. все Лівобережжя було в руках більшовицької армії. У цій ситуації
В.Винниченко заявив про свій «відхід від політики». Обов'язки голови Директорії взявся
виконувати Симон Петлюра.Під натиском радянських військ Директорія 6 березня переїхала
з Вінниці до Проскурова. Сили її слабнули, а командування Антанти, не надаючи реальної
допомоги, висувало щораз нові вимоги. У квітні 1919 р. українське військо та залишки
державного апарату опинились у Галичині. Всю Наддніпрянщину зайняли більшовики.
Проте їх становище в Україні було дуже непевним. Озброєні селянські маси, яким
більшовики не дозволили ділити панські землі, не хотіли задарма давати хліб для вивезення
в Росію. Навесні 1919 р. в Україні почалися масові повстання (з 1 квітня по 19 червня 1919
р. - 338 повстань), в основному селянські.
Передумови війни
Передумови війни були складними та багатогранними. Насамперед, це був конфлікт між
двома різними політичними системами: демократичною Українською Народною Республікою
та тоталітарною Радянською Росією. УНР прагнула до створення самостійної, незалежної
держави, тоді як більшовики прагнули до встановлення радянської влади на всій території
колишньої Російської імперії.
Другою передумовою війни була боротьба за контроль над територіями України. У 1919 році
на території України існували також інші політичні утворення, зокрема Західноукраїнська
Народна Республіка (ЗУНР) та Галицька армія (ГА). Більшовики прагнули розгромити всі ці
утворення та встановити свою владу на всій території України.
Хід війни
Більшовицький наступ на Україну розпочався в січні 1919 року. Війська більшовиків,
чисельністю понад 15 000 чоловік, швидко захопили Харків, Полтаву, Катеринослав
(Дніпро) та інші міста. У квітні 1919 року більшовики захопили Київ, столицю УНР.
Уряд УНР був змушений відступити на захід. Армія УНР зосередилася в Галичині, де її
підтримувала ГА. Влітку 1919 року українські війська почали контрнаступ. Вони звільнили
Київ та інші міста на сході України. Однак, у вересні 1919 року більшовики завдали
контрудару і знову захопили Київ.
У жовтні 1919 року Армія УНР була розгромлена білогвардійськими військами генерала
Антона Денікіна. Уряд УНР був змушений емігрувати за кордон.
Наслідки війни
Війна більшовицької Росії проти УНР у 1919 році мала значні наслідки для України. Вона
призвела до встановлення радянської влади в Україні та ліквідації української державності.
Війна також завдала значних збитків Україні. Було зруйновано багато міст і сіл, загинули
десятки тисяч людей.
Війна також мала негативний вплив на розвиток української культури. Більшовики
заборонили українські школи, театри та інші культурні заклади.
Війна 1919 року стала переломним моментом в історії України. Вона призвела до
встановлення радянської влади в Україні та відновлення її незалежності лише через 70
років.
34
III етап (грудень 1922 – травень 1925 р.) – утворення СРСР, втрата Україною незалежності.
ЗО грудня 1922 р. І з’їзд Рад СРСР затвердив декларацію про утворення Союзу РСР і
союзний договір. Союз складався з чотирьох республік.
У 1924 р. процес ліквідації суверенітету України вступає у свою завершальну фазу. 26 січня
1924 р. відбувся II з’їзд Рад СРСР, який остаточно затвердив першу Конституцію
Радянського Союзу. У ній було окреслено коло питань, що належали до компетенції вищих
органів влади СРСР: зовнішня політика, кордони, збройні сили, транспорт, зв’язок,
планування господарства, оголошення війни і підписання .мируУ травні 1925 р.
завершується процес входження України до складу СРСР. IX Всеукраїнський з’їзд Рад
затвердив новий текст Конституції УСРР, у якому було законодавче закріплено вступ
Радянської України до Радянського Союзу.
47. Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: Є.Петрушевич, С.Петлюра,
П.Скоропадський, Є.Коновалець.
* Євген Омелянович Петрушевич — український громадсько-політичний діяч, президент
Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Народився 3 червня 1863 року у Буську на
Львівщині в родині греко-католицького священика. Навчався в Академічній гімназії та
Львівському університеті. Після отримання ступеня доктора права відкрив у м. Сокаль
адвокатську канцелярію. Був головою повітової «Просвіти», заснував повітову ощадну касу,
очолював боротьбу проти москвофільства. Був послом до австрійського парламенту, з 1910
– депутат Галицького сейму. 4.1.1919 обраний у Станіславові (тепер Івано-Франківськ)
Президентом ЗУНР. До кінця свого життя Петрушевич перебував в еміграції у Берліні. Помер
29 серпня 1940.
* Симон Васильович Петлюра - народився 10 травня 1879 у передмісті Полтави. Походив із
давніх козацьких і священицьких родин. Після закінчення бурси у 1895—1901 рр. навчався
у Полтавській духовній семінарії. Був виключений за вияв революційно-національних
настроїв. З 1900 р. - член Революційної Української Партії. Був одним із провідних діячів
української національно-демократичної революції: з березня 1917 р. — член Української
Центральної Ради, з травня — голова Українського Генерального Військового Комітету, з
червня — генеральний секретар військових справ. Також займався публіцистичною
діяльністю, був літературним і театральним критиком, та організатором українських
збройних сил. З листопада 1918 р. - Головний отаман військ УНР, голова Директорії УНР
(13 лютого 1919 р. — 10 листопада 1920 р.). Помер 25 травня 1926.
* Павло Петрович Скоропадський (15 травня 1873, Вісбаден, Німеччина — 26 квітня 1945)
— український громадський, політичний діяч, військовик. Походив з козацько-
старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-
японської (1904—1905) та Першої світової воєн (1914—1918). Гетьман Української Держави
(29 квітня — 14 грудня 1918). Один із лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху.
* Євген Михайлович Коновалець народився 14 червня 1891 у Зашкові в родині вчителів.
Навчався в Академічній гімназії у Львові, а також на юридичному факультеті Львівського
університету. З студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. Під час 1
світової війни потрапив у російський полон, але у вересні 1917 втік з табору. У січні 1918 р.
Коновальця було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. Згодом командував
дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти
більшовицьких і денікінських військ. Був полковником Армії УНР, командант УВО, голова
Проводу українських націоналістів (з 1927). Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в
результаті спецоперації проведеної органами НКВД СРСР 23 травня 1938.
48
Під впливом політики “просвіченого абсолютизму”, нових європейських течій, політичних,
соціальних і культурних змін з’являється перше покоління “будителів” у Галичині. Центром
першої хвилі національного відродження став Перемишль, де згуртувалось коло
представників національно свідомої інтелігенції: І.Могильницький, Й.Левицький,
А.Добрянський. Вони створили початкові школи для місцевого населення та перші
граматики української мови; виходять перші збірки народної творчості.«Руська трійця» —
галицьке літературне угруповання, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І.
Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях
національно-культурне відродження. Члени «Р. т.» «ходили в народ», записували народні
пісні, оповіді, приказки та вислови. Істотною заслугою «Р. т.» було видання альманаху
«Русалка Дністровая» (1837 р. у Будапешті), що впровадила в Галичині живу народну мову,
розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху
було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель. «Русалку
Дністровую» австрійський уряд заборонив. Більшість примірників було конфісковано. Гурток
«Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.
51
62. Російсько-українська війна 2014-2023 рр.
Причини війни
Російсько-українська війна 2014-2023 років є результатом тривалого протистояння між
Україною та Росією. Основними причинами війни є:
Прагнення Росії до відновлення свого впливу на пострадянський простір. Росія розглядає
Україну як свою сферу інтересів і прагне до її інтеграції до складу Митного союзу та
Євразійського економічного союзу.
Прагнення України до незалежності від Росії. Україна прагне до євроатлантичної інтеграції
та вступу до НАТО та ЄС.
Історичні та культурні розбіжності між Україною та Росією. Україна має свою власну історію
та культуру, які відрізняються від російської.
Передумови війни
Передумови Російсько-української війни складалися протягом багатьох років. У 2008 році
Росія вторглася в Грузію, що стало сигналом для України про можливу загрозу з боку Росії.
У 2013 році Україна відмовилася від підписання Угоди про асоціацію з Європейським
Союзом, що призвело до масових протестів на Майдані Незалежності в Києві. В результаті
цих протестів влада президента Віктора Януковича була повалена, а до влади прийшла
проєвропейська влада.
Росія розглядала це як загрозу своїй сфері впливу на пострадянському просторі.
Хід війни
Анексія Криму. У 20 лютого 2014 року російські війська без розпізнавальних знаків
захопили Кримський півострів. Це сталося після того, як на Майдані Незалежності в Києві
були повалені проросійський уряд на чолі з Віктором Януковичем.
Росія стверджувала, що анексія Криму була необхідна для захисту російського населення,
яке, на її думку, перебувало під загрозою з боку нового проєвропейського уряду України.
Однак, більшість міжнародних організацій, у тому числі ООН, визнали анексію Криму
незаконною.
Війна на Донбасі. У квітні 2014 року Росія почала впроваджувати свої плани. Вона створила
та озброїла сепаратистські групи на Донбасі, які розпочали бойові дії проти української
армії. Росія також направила в Донбас своїх військових, які воювали на боці сепаратистів.
Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну розпочалось 24 лютого 2022 року, після
тривалого військового нарощування та визнання Росією своїх маріонеткових утворень ДНР
та ЛНР як незалежних держав.
Наслідки війни
Російсько-українська війна мала значні наслідки для України та світу. Вона призвела до
загибелі тисяч людей, зруйнувала інфраструктуру та завдала значних економічних збитків.
Війна також призвела до загострення геополітичної ситуації в Європі.
Для України війна стала серйозною загрозою її незалежності. Вона також призвела до
значних змін у політичній та економічній ситуації в Україні.
Для світу війна стала важливим тестом на здатність міжнародного співтовариства
протистояти агресії. Вона також призвела до переосмислення ролі Росії в міжнародній
системі.
52