Русь - Україна

за правління Ярославичів.
Чим уславився
Володимир Мономах?
Пригадаєм…
1. В якому році почав правити Володимир Великий?
А 1015 Б 1019 В 988 Г 980
2. Із переліченого виберіть лише те,що стосується Володимира Великого. (три відповіді)
А Автор "Руської правди "-першої писаної збірки законів
Б Запровадив нову релігію в державі
В Карбував власні монети
Г Розгромив Хозарський каганат
Д Заснував місто Переяслав
Е Побудував Софіївський Собор
Є Запровадив "шлюбу дипломатію»
3. В якому році Володимир Великий охрестив Русь?
А 1015 Б 1019 В 988 Г 980
4.У якому місті відбулося хрещення князя Володимира?
А Київ Б Корсунь В Константинополь Г Рим
5. За якого князя були побудовані Золоті ворота та Софіївський собор?
А Володимира Великого Б Ярослава Мудрого В Святослава Ігоровича
6. Хто з князів впорядкував збірку законів — “Руська правда”:
А Володимир Мономах Б Ярослав Мудрий В Володимир Великий Г Ольга
7. Ярослав Мудрий став київським князем у..
А 1019 р. Б 1036 р. В 980 р. Г 1016 р.
8. На фото зображено?
9. Як звали першого митрополита-русича?
А Феофан Б Іларіон В Алімпій
10. У зовнішній політиці Ярослав Мудрий надавав перевагу якій політиці?
А поширенню християнства
Б загарбницька політика
В шлюбній дипломатії
Г кар'єрну політику
 Заповіт Ярослава Мудрого
Заповіт Ярослава 1054 р. відкрив нову сторінку в розвитку
політичної структури Русі. Він узаконив передання
престолів за принципами родового старійшинства, тобто
від старшого брата до наступного за віком ..

Однак заповіт1054 р. не був одразу реалізований на

практиці. Нерішучий і млявий Ізяслав не спромігся
утримати владу в своїх руках і поділив її з двома
наступними за часом народження братами — Святославом
і Всеволодом.

Так утворився тріумвірат Ярославичів, що правив Руссю

з 1054 по 1073 р.
 Київська держава за синів Ярослава Мудрого.
За заповітом Ярослава Мудрого великим київським Однак після смерті батька брати Святослав і Всеволод не
князем мав стати його старший син Ізяслав. визнали Ізяслава верховним володарем Київської держави.
Битва на р. Альта
» На початку вересня 1068 р. половці
напали на Переяславську землю. Битва
військових дружин тріумвірів із
половцями відбулася на річці Альта й
завершилася перемогою останніх. Князі з
рештою війська втекли під захист своїх
фортець. Обурені кияни вимагали від
Ізяслава видати зброю, щоб помститися
половцям. Відмова князя спричинила
повстання киян, які не любили свого
князя за здирництво. Ізяслав змушений
був рятуватися втечею. Через півроку за
допомогою польського війська він
повернув собі престол. Київське
повстання довело слабкість влади
тріумвірів.
 Князівські з’їзди (снеми)
Іванов. З’їзд князів.
 Послаблення центральної влади на Русі викликало
появу періодичних з’їздів князів — «снемів».
 Першим із відомих за літописом є князівський з’їзд
1072 р. у Вишгороді. На Вишгородському з’їзді
також був прийнятий новий зб ірник законів
«Правда Ярославичів», що доповнив «Руську
правду».

 Найвідомішим серед «снемів» руських князів є з’їзд

1097 р. в Любечі
 На ньому князі домовилися про запровадження
засад спадкового володіння князівствами («Кожен
хай держить вотчину свою») та вир ішили
розглядати захоплення чужої вотчини як злочин і
разом виступали проти того, хто спробу є це
вчинити.
 …ОТЖЕ…
1. Під час правління Ярославичів розпочався
3. Міжкнязівські чвари і набіги степовиків
поступовий процес розпаду Київської Русі й занепаду
негативно впливали на розвиток Київської Русі.
влади великого князя. Він уже не мав тієї влади і сили,
Це розуміли і сучасники подій. Щоб
як мали попередні великі київські князі. Сини Ярослава,
узгоджувати інтереси князів й організувати
не бажаючи поступитися власними амбіціями,
відсіч половецьким набігам, найвпливовіші князі
знехтували заповіт батька, натомість примушуючи
збиралися на з’їзди. Завдяки з’їздам удавалося
інших його дотримуватися.
припиняти міжусобиці, організовувати князів
2. За часів правління Ярославичів над Руссю
на спільні походи проти половців. Важливим
нависла нова загроза зі степу. Напади орд половців
для подальшої долі Русі стало прийняття
були спустошливими для Південної Русі. Половці вдало
нового принципу престолонаслідування.
користувалися міжкнязівськими чварами, здійснюючи
нові набіги.
Володи́мир Все́володович,
прозваний Володи́миром
Монома́хом (1053 — 19
травня 1125) — Великий князь
Київський (1113-1125),
державний і політичний діяч,
письменник. Син князя
Всеволода, онук Ярослава
Мудрого, мати Марія, донька
Візантійського царя
Костянтина ІХ Мономаха.
Хрещене ім'я Василь
Батько Володимира Мономаха Всеволод був улюбленим сином Ярослава Мудрого – він
вирізнявся серед інших синів любов’ю до книг та вченістю. Він “сидячи вдома, знав п’ять
іноземних мов”. Народження Володимира зміцнило задумані дідом політичні зв’язки між
Руссю та Візантійською імперією.

Володимир Мономах народився 1053 року, здобув добру освіту, дитячі роки провів у
прикордонному Переяславі, де княжив його батько після смерті Ярослава. В той час точилися
війни з торками (тюркськими племенами) і розпочалися напади половців. Переяслав
найбільше зазнавав набіги кочовників.
Княжич з юних літ брав участь у битвах та походах на
степовиків. Уже в п’ятнадцять років він бився у складі
руського війська з половцями на Альті (1068 р.), а з
1078 року, коли його батько почав князювати у Києві,
отримав Чернігівське князівство і Смоленську землю.
24 березня 1113 року київський князь
Володимир Мономах розгромив половців
над річкою Солоницею.
Того ж року у Київській землі спалахує
повстання міщан та селян,
незадоволених свавіллям бояр та
лихварів.
Київська верхівка запрошує Володимира
стати князем у Києві і придушити
повстання. Володимир, проголошений
великим князем київським,
розправляється з повсталими, але йде на
деякі поступки, зокрема, приймає закон,
згідно з яким зменшувалися відсотки за
позички, скасовувалося холопство за
борги.

Ці нововведення увійшли до складу

розширеної редакції прийнятої раніше
Ярославом Мудрим “Руської правди” і
відомі як Статут Володимира Мономаха.
Доба Володимира Мономаха
була часом розквіту культури
в Русі. У Києві та в інших
містах один за одним
виростали кам’яні храми,
оздоблені настінним
живописом та мусією.
Зокрема, в той час було
збудовано і прикрашено
Михайлівський Золотоверхий
і Видубицький монастирі у
Києві, а також чудову церкву
на річці Альті, на місці
загибелі князя Бориса.
За час свого владарювання
на київському
великокнязівському
престолі Володимир
Мономах на деякий час
зупинив процес
роздроблення Київської
держави.
Йому не підкорилися
тільки Галицька,
Чернігівсько-Сіверська
землі та Полоцьк.
У 1117 р. Мономах
складає “Повчання”
своїм дітям, яке містить
сформовані на основі
християнської моралі та
кодексів честі життєві
правила та закони
співжиття тогочасного
суспільства, закликає
князів утриматися від
усобиць і чвар заради
цілісності держави.
Мономах врозумляє своїх наступників бути гідними людьми, виконувати заповіти старших,
любити рідну землю. “А над усе не забувайте убогих... і не давайте сильним погубити людину...
Також бідного смерда і вбогу вдовицю... Більше всього шануйте гостя, звідки б він не прийшов:
чи посол, чи знатний, чи простий, всіх пригощайте... Цим прославиться людина по всіх землях”.
Помер Володимир
Мономах 1125 року
поблизу Переяслава на
73-му році життя.
Поховано його у
Києві, в соборі святої
Софії
Того ж року кияни обрали князем
старшого сина Володимирового —
Мстислава, якому деякий час
вдалося утримати в злагоді руські
землі й зберігти владу над
князями.

Але по його смерті 1132 року

настав кінець тієї історичної
доби, яка знаменувала собою
період єдності руських земель під
владою Києва як центру
могутньої держави. За ним
почався період політичної і
територіальної роздробленості й
занепаду, який довершила
монголо-татарська навала.
 Причини роздробленості
- Прагнення окремих князівств до самостійності. ...
- Велика територія держави та етнічна
неоднорідність населення. ...
- Відсутність сталого порядку успадкування
князівської влади. ...
- Занепад торгівлі. ...
- Геополітичне розташування Київської Русі, яка
знаходилася на межі зі степовими кочівниками.