Дмитро Вишневецький


Презентацію підготувала
Учениця 8ХБ класу
ЗЛ «Логос»
Канигіна Єлизавета
 Дмитро «байда» іванович
вишневе́цький

 Українсько-литовський магнат
на волині, князь гербу корибут з
династії гедиміновичів,
козацький ватажок, гетьман.
Урядник польського королівства .
власник маєтків у містечку
вишнівець крем'янецького повіту.
Збудований ним замок на острові
мала хортиця вважається
прототипом запорозької січі.
 Статус

 Козацький ватажок, після закладення
ним фортеці на острові мала хортиця,
яку будували так, як вважав за потрібне
Д. Вишневецький, і розпочали цю справу,
можливо, 1552 року. Тоді ж козаки
вибрали його своїм гетьманом.
Зорганізувавши навколо себе розрізнені
козацькі ватаги, він розпочинає складну
й небезпечну політичну гру, що полягала
у відмові від підлеглості законному
суверену на користь іншого, більш
вигідного монарха, задля втілення в
життя планів боротьби проти
татарської загрози.
 Біографія

 Дмитро вишневецький був старшим з
4-ох синів князя івана вишневецького
від його першої дружини анастасії
семенівни — доньки семена
олізаровича та княгині острозької,
сестри князя костянтина
острозького. Дід дмитра — михайло 
вишневецький-збаразький, разом з його
батьком, дядьками (стриями)
федором, олександром, брали участь у
вишнівецькій баталії. Каспер
несецький називав його батьками
князів олександра вишневецького та
його дружину скорутянку.
 Перші походи
 Починав діяти, набиратись
досвіду в
складі формувань під проводом бернарда
претвича; очолював окремий відділ.
Наприкінці 40-х років король сиґізмунд II
авґуст призначив дмитра вишневецького
старостою міст-фортець черкас та
канева. Від цього часу оборона від
татарських набігів стала його офіційним
обов'язком. Осередком планів та амбіцій
дмитра стала закладена на пониззі дніпра
фортеця. Польські джерела
стверджують, що після князя федора
санґушка був старостою брацлавським,
вінницьким.
 Перебування в
османській імперії

 Улітку 1553 року дмитро вишневецький несподівано
залишив малу хортицю, з усім своїм військом відправився
до стамбула, де служив султанові сулейману I півроку.
Мотиви цього вчинку неясні: не маючи достатньої
підтримки від уряду, намагався справити на нього
відповідне враження, або прагнув налагодити добрі
стосунки з султаном, щоб через нього мати вплив на
кримського хана. Після повернення з османської імперії на
початку 1554 року вишневецький в товаристві свого
давнього товариша в сутичках проти орди руського
воєводи миколи сенявського, який взяв на себе місію
виправдовувати «байду» перед королем та сеймом,
вирушив до Варшави.
 Боротьба з татарами і
османами

 Московсько-козацьке військо пішло під аслам-город
(або іслам-кермен, тобто твердиня(фортеця) ісламу,
поблизу теперішньої каховки), та очаків. Похід
тривав до початку літа і був успішним, ці міста були
здобуті. Козаки захопили табуни коней, стада
худоби, а також багато полонених і рушили назад.
Відбивши вогнем з рушниць погоню, очолювану
калгою, вони безпечно дісталися черкас. Сигизмунд II
виправдовувався перед ханом девлет-гіреєм за той
похід тим, що це була нібито справа московських
козаків, а вишневецький тут ні до чого. Він навіть
намагався запевнити хана, що хортицька фортеця
буде корисною для криму проти московської експансії,
і що вишневецькому доручена ця справа — тримати
сторожу на дніпрі — саме нападати через те, що
вишневецький мав добрі особисті стосунки з
султаном і ханом.
 Але восени того ж 1556 р. Козаки
вишневецького знову напали на аслам-
город, уже власними силами. Замок був
здобутий, гарми з нього були перевезені до
хортицької фортеці. Девлет-гірей
спочатку спробував домовитись з

вишневецьким, запрошуючи його до себе на
службу. Згоди він не одержав і в січні 1557 р.
Зібрав всатю орду і зробив спробу
захопити хортицьку фортецю. Облога
тривала 24 дні, після чого татари з
великими втратами відступили.
Вишневецький сповістив сигизмунда II про
свою перемогу і запевнив його, що татари
не зможуть напасти на україну, доки
стоїть його фортеця. При цьому він просив
«посилити замок людьми й стрільбою», але
одержав від великого князя тільки похвалу,
обіцянку жалування та рекомендацію не
загострювати відношення з татарами.
 Похід у молдовське
князівство. Зрада і загибель

 Повернувся з 300-ми козаків-запорожців, 150-ма козаками отамана
водоп'яна. В грудні 1562 року у супроводі сєрадзького воєводи ласького
альбрехта прибув на сейм. Не маючи достатньої військової сили, через
коменданта хотинської фортеці яна пясецького вирішив залучити до
акції Д. Вишневецького, 1563 року підбив його до походу у молдовське
князівство, де він претендував на престол. 1563 року в молдовському
князівстві піднявся боярський заколот проти тодішнього непопулярного
господаря — узурпатора, міжнародного авантюриста якова василакі
геракліда, або деспота. Я. В. Гераклід був скинутий, його місце зайняв
керівник заколоту боярин штефан томжа. Військо вербували разом у
кам'янці-подільському. Деспот запропонував королю стати сюзереном,
захистити сучаву від ймовірного нападу. Король запевнив, що ніхто з
його підданих не порушить спокою, у разі небезпеки прийде на допомогу
кам'янецький каштелян єжи язловецький. Після зростання кількості
потенційних учасників походу деспот звернувся до короля польщі, який
надіслав лист-відповідь, який деспот не отримав.
 Частина боярства, невдоволена деспотом,
очолювана штефаном томжею підняла
повстання, запросила Д. Вишневецького до
себе на володіння, обрання Ш. Томші називали
тимчасовим. Д. Вишневецький охоче


погодився, хоча був на той час хворим,
слабким, швидко вибрався у похід з невеликими
силами, його загін складався тільки з 500
воїнів, про пастку не підозрювали. Бояри, що
його запросили, не дали йому достатньої
підтримки, козаки були розгромлені. Частина
їх, сам Д. Вишневецький також, зокрема, іван
сенюта потрапили у полон; Ш. Томжа
відправив усіх полонених до стамбула.
 За наказом султана селіма ii — сина
сулеймана i пишного та роксолани — д.
Вишневецького та двох його товаришів,
зокрема коменданта хотинської фортеці
івана п'ясецького, родича «байди» було
скинуто на гак, а рядових козаків відправлено
на галери.
 Історичне значення діяльності
дмитра вишневецького

 Відомий як перший організатор козацьких військ. Його
попередники — предслав лянцкоронський, остафій дашкович,
залучаючи козацькі загони до своїх військових операцій,
використовували їх як силу допоміжну. Вишневецький спирався на
козацтво як на головну силу, якою він підпирав власні політичні
амбіції. Козацький літописець XVIII ст. Граб'янка називав його
навіть козацьким гетьманом. Діяльність вишневецького лише
вказала напрям, у якому пішов подальший розвиток українського
козацтва, i дала йому потужний поштовх у цьому напрямі. Це
просування козацтва на низ дніпра і врешті колонізація
придніпровських степів, утворення організації не лише військової,
але й політичної з міжнародними зв'язками, заснування козацької
фортеці — справжньої січі в запоріжжі. Навіть його останній похід,
що скінчився катастрофою в молдовському князівстві, став
прологом низки молдовських походів, здійснених козаками у
 Вшанування пам'яті

 Названий османами «найвеличнішим ворогом блискучої порти»,
Д. Вишневецький заслужив на добру пам'ять нащадків. Деякі
історики ототожнюють вишневецького з героєм популярної
історичної пісні — козаком байдою.
 13 вересня 1997 року поштою україни випущена в обіг поштова
марка номіналом 20 копійок з зображенням д. Вишневецького.
 31 березня 1999 року національним банком україни випущено
срібну пам'ятну монету, номіналом у 10 гривень, присвячену
князю і козацькому отаману д. Вишневецькому.
 13 жовтня 1999 на острові хортиця відкрито пам'ятний знак д.
Вишневецькому (байді) — засновнику запорозької січі; здійснено
урочистий підйом на поверхню козацької чайки XVIII ст.
Конец
