ДМИТРО «БАЙДА» ВИШНЕВЕ́ ЦЬКИЙ

ПІДГОТУВАЛА СТУДЕНТКА:
Дмитро «Байда» Вишневе́цький 
Народився: 1516р, Вишнівець, Волинське воєводство.
Українсько-литовський магнат на Волині,
князь гербу Корибут з династії Гедиміновичів, козацький
ватажок, гетьман. Урядник Польського Королівства
(староста канівський і черкаський). Власник маєтків
у містечку Вишнівець Крем'янецького повіту. Збудований
ним замок на острові Мала Хортиця вважається
прототипом Запорозької Січі.
Дмитро Вишневецький був старшим з 4-ох синів
князя Івана Вишневецького від його
першої дружини Анастасії Семенівни — доньки Семена
Олізаровича (Олізарія) та княгині Острозької, сестри
князя Костянтина Острозького. Дід
Дмитра — Михайло Вишневецький-Збаразький, разом з
його батьком, дядьками (стриями) Федором, Олександром,
брали участь у Вишнівецькій баталії. Каспер
Несецький називав його батьками князів Олександра
Вишневецького та його дружину Скорутянку.
Славетний козацький лицар, визначний полководець, який
на початку 1550-х років заснував фортецю на острові Мала
Хортиця на Дніпрі, згуртував навколо неї козаків і цим
поклав початок Запорозькій Січі. Про його хоробрість і
талант воїна складалися легенди. В українській
народотворчості ці легенди перетворилися на широковідому
думу про козака Байду, що уособлював і козацькі вольності,
і войовничий дух, і нечуваний героїзм у боротьбі з ворогом.
Рід Вишневецьких був одним із найбільш знатних і відомих
на території сучасної України в 16 столітті, володіючи
землями від Волині і Тернопільщини до Києва та Черкас.
Вперше ім’я Дмитра Вишневецького згадується в
українській історії в 1545 році під час ревізії Кременецького
замку. Наступний спогад датовано 1548 роком. Тоді він
зробив набіг на землі Очаківського замку, який знаходився
під владою Високої Порти.
У 1551 році – король Сигізмунд II Август призначив
Дмитра Вишневецького старостою міст-фортець Черкаси та
Канів. У 1553 року Дмитро Вишневецький, незважаючи на
попередження Сигізмунда, на свої кошти почав будівництво
фортеці на острові Мала Хортиця. Туди почали стікатися
козаки, оскільки ця фортеця повинна була стати форпостом
у боротьбі проти татарської агресії. Згідно з результатами
археологічних та гідрогеологічних досліджень, що
проводилися в період з 1990 по 2000 рік, ототожнюється з
островом Байда, який розташований на захід від острова
Хортиця.
Улітку 1553 року Дмитро Вишневецький несподівано
залишив Малу Хортицю, з усім своїм військом відправився
до Стамбула, де служив султанові Сулейману I півроку.
Мотиви цього вчинку неясні: не маючи достатньої
підтримки від уряду, намагався справити на нього
відповідне враження, або прагнув налагодити добрі
стосунки з султаном, щоб через нього мати вплив на
Кримського хана. Інша версія – визволення з полону своїх
родичів.
Упродовж 1557-58 рр. Вишневецький відбивав напади
кримських татар на чолі з ханом Девлет-Гіреєм на Хортицю. В
жовтні 1557 р. Д. Вишневецький на чолі загону козаків здобув
турецьку фортецю Іслам-Кермен і вивіз звідти на Хортицю всі
гармати. Хан Девлет-Гірей спробував схилити Вишневецького
на свій бік, однак той відповів відмовою. У результаті хан
зібрав всю орду і зробив спробу захопити хортицьку фортецю.
Облога фортеці тривала 24 дні, після яких татари зазнали
великих втрат і змушені були відступити. Пробував гетьман
організувати союз держав (Польща, Московія), в якому для
боротьби проти Туреччини та Кримського ханства брали б
участь запорожці. Вишневецький з московським військом та
своїми козаками запланував похід на Крим, однак хан
відтягнув всі війська за Перекоп і приготувався до оборони.
Але раптово Вишневецький був відкликаний до Москви. Там
йому доручили досить дрібні операції на Дону і Кавказі, під
час яких він заснував фортецю у Черкаську. На початку 1559
р. він здійснив успішний похід у Крим, визволивши з полону
кілька тисяч українських невільників. У червні цього ж року
запорожці під проводом Д. Вишневецького напали на
турецьку фортецю Азов.
У 1561 році Вишневецький був оголошений зрадником у Великому князівстві
Литовському через співпрацю з Москвою. Однак його така позиція не
задовольняла, і він зі своїми козаками попрямував до Дніпра, зупинившись на
острові Монастирському. Там він домігся від великого князя для себе і своїх
супутників письмових гарантій безпечного перебування на території Великого
князівства Литовського. Сигізмунд з радістю прийняв його, після чого
Вишневецький важко захворів. Навіть думав, що його отруїли, і проходив
лікування у медиків, що відповідали за здоров’я самого князя. У 1562 році
Вишневецький прибув з посольством до Москви, намагаючись схилити царя до
продовження антиосманської боротьби, але, не досягнувши мети, повернувся в
підданство до польського короля. У 1563 році Вишневецький разом з польським
магнатом Лаським здійснив похід на Молдову, де в цей час відбувалася боярська
міжусобиця, в боротьбі за молдавський престол. В одній з битв військо
Вишневецького зазнало поразки, а він сам потрапив у полон і був привезений до
Стамбулу. Там за наказом султана Селіма II – сина Сулеймана I Пишного та
Роксолани – Дмитра Вишневецького та двох його товаришів, зокрема
коменданта Хотинської фортеці Івана (Яна) П’ясецького, родича «Байди» було
скинуто на гак, а рядових козаків відправлено на галери.
Страта Вишневецького справила величезний вплив на маси
дніпровського козацтва, з яким він так довго спілкувався і
яке очолював у походах. Життя і смерть Вишневецького
почали обростати легендами, які лягли в основу народної
української думи «Про Байду-козака». Також в від Байди
Вишневецького у спадок козацтву передався його
особистий штандарт – малиновий стяг із срібним хрестом і
золотими півмісяцями, який згодом став прапором козаків.
Смерть:1563р, Стамбул, Туреччина

Отже: В особі гетьмана Дмитра Вишневецького Україна

мала визначного козацького лідера, засновника Січі,
патріота, полководця, яким би пишалась будь-яка країна
світу.