2.

Як Ярослав Мудрий у своєму заповіті намагався перешкодити боротьбі за

владу між своїми нащадками?
Землі Русі Ярослав поділив на уділи. Його сини мали князювати в уділах по
родовому старшинству, передаючи владу від старшого брата до меншого, що
спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Таким чином,
кожен з Ярославових синів з часом міг стати князем київським по смерті старшого
брата.
За задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем
київським. Його старший син Ізяслав отримав великокнязівський престол, Київську й
Новгородську землі, Святослав — Чернігівську землю, Білу Вежу і Тмуторокань
(сучасна Тамань), Всеволод — Переяславську та Ростово-Суздальську землі, Ігор —
Волинську землю, В’ячеслав — Смоленську землю, онук Ярослава Мудрого
Ростислав — «червенські міста» і Галицьку землю.
3. Що змінилося в розвитку Русі-України в 1054—1113 рр.?
Період 1054 — 1073 рр. в історії Русі-України називають добою тріумвірату
Ярославичів — співправління братів Ізяслава, Святослава та Всеволода.
Усі найважливіші державні справи тріумвіри вирішували разом. Вони усунули від
державних справ молодших братів Ігоря та В’ячеслава, а після їхньої смерті
привласнили їхні володіння. Це викликало обурення князів, які випадали із системи
братського співволодіння, і заклало підґрунтя майбутніх усобиць. Позбавлені
володінь князі в Русі-Україні дістали назву ізгої.
У період правління старших Ярославичів розпочався новий етап боротьби з
кочовиками. У 1060 р. тріумвіри здійснили спільний похід проти орди кочовиків-
торків, яка з’явилася на південних кордонах Русі-України, і розгромили її. Однак цей
успіх був затьмарений подальшими подіями.
Перша сутичка між Ярославичами та обділеними ними родичами відбулася в 1064 р.
Захоплені цією боротьбою тріумвіри не змогли своєчасно організувати відсіч набігам
кочовиків-половців (самоназва — кипчаки).
Упродовж 1073—1076 рр. київським князем був Святослав, якому вдалося зміцнити
великокнязівську владу над удільними князями.
Після загибелі Ізяслава влада перейшла до Всеволода, який князював у Києві в 1078
—1093 рр.