Культура Русі- України в другій половині

11ст і в першій частині 13століття

Київська держава за Ярославичів
Великий князь київський Ярослав Мудрий помер 20
лютого 1054 р. у віці 76 років. Він був похований у
Софійському соборі в мармуровому саркофазі. Його
останки збереглися до нашого часу.
Перед смертю Ярослав Мудрий зробив заповіт. У
нього на той час було п’ять синів, і кожному з них
він віддав окреме князівство. Найстарший Ізяслав
отримав Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод –
Переяслав, Ігор – Волинь, а В’ячеслав –
Смоленщину.
 З’їзди князів
Послаблення центральної влади великого князя Київського стало
причиною появи на Русі нової форми вирішення суперечностей –
князівських з’їздів. Восени 1097 р. у м. Любечі на Дніпрі зібрався
з’їзд князів Київської держави. На ньому були присутні шість
найвпливовіших володарів, котрі вирішили припинити міжусобні
війни і проголосили, що кожний князь повинен володіти тими
землями, які успадкував від батька.
 Володимир Мономах і Мстислав Володимирович
16 квітня 1113 року князь Святополк помер. Ця подія спричинила бунт у Києві. Уся злоба
городян впала на прислужника Святополка, міського тисяцького Путяту. Повстанці
розгромили хороми останнього, розграбували садиби лихварів. Бояри і купці були перелякані
цими подіями і зібрали спеціальне віче, яке вирішило покликати на престол до Києва
шанованого людьми Володимира Всеволодовича Мономаха.