ВИНИКНЕННЯ ТА

РОЗКВІТ
КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Племінні об'єднання східних слов'ян на території
сучасної України
• Поляни
• Деревляни • Уличі
• Тиверці
• Волиняни (дуліби та бужани)
• Сіверяни
• Хорвати

Літопис «Повісті минулих літ»

• Поляни мешкали в
Середньому
Придніпров’ї «в лісах
та горах понад річкою
Дніпром».
• На захід від полян
жили деревляни, між
річками Случчю і
Дніпром, Припяттю й
Тетеровом.
• На захід, аж до Західного
Бугу, лежали землі
дулібів;
• На північ від полян, «на
Десні, і по Сейму, і по
Сулі» мешкали сіверяни;
• Тиверці обіймали землі
між Дніпром і Карпатами,
уличі – між Дніпром та
Південним Бугом;
• У Прикарпатті жили
хорвати
«А по сих братах почав рід їхній
держати княжіння в полян. А в
деревлян було княжіння своє..»
• Князі та їхні дружинники
оселялися у великих
племінних центрах –
городищах – укріплених
поселеннях-фортецях, які
перетворювались на міста.
• У 8-9 ст утворюється окремий
прошарок (племінна верхівка)
– військова знать (князі,
дружинники).
• Передавали владу своїм
нащадкам
 Виникнення Києва

• Укріплений городок,
тобто фортеця, замок;
• Князь Кий жив приблизно
у 6 ст.
• Знахідки на
Старокиївській горі.
 Капище — язичницький храм
у східних і прибалтійських
слов'ян дохристиянського
часу, також давньослов'янське
слово, яким називається
простір язичницького храму,
розміщений за вівтарем і
призначений для розміщення
капів — статуй, кумирів.

Капище Кия у наші дні, сучасний Київ, Центральний

історичний музей
Сусіди східнослов’янських
племен

• Велика Болгарія та Хазарський

Каганат
- жили тюркомовні болгари;
- ватажки ворогували;
- виграли хозари.
• Візантія – головний
торгівельний партнер
наших предків;
• Чорне море – кінцевий
пункт великого
торговельного шляху
«з варяг у греки»,
східнослов'янські
племена, які на той час
контролювали його
середню частину,
прагнули поширити
свій вплив і на море
Шлях «з варяг у греки»
• Скандинавія – торгівельний шлях
пов'язував наших предків із північними
народами – предками сучасних датчан,
шведів, норвежців.
• Суворий клімат;
• Підкорили землю північних
слов'янських племен – словени,
кривичі, а також не слов'янські – чудь,
меню;
• Вояки з півночі ставали найманцями;
• Візантійці тих найманців називали
«Варангами» – звідси походить назва
«Варяги». У Західній Європі була
поширена назва – нормани.
 Правління Аскольда

• В сер. 9 ст. утворилася перша

східнослов'янська держава –
Київське князівство Аскольда;
• Територія – Київ та прилеглі землі
полян;
• Думка – князівство братів-
співправителів (Аскольд і Дір);
• Думка 2 – першим правив Дір, а за
ним і Аскольд варязькими
воєводами.
• Про Діра нічого не відомо.
 Аскольд:
- отримав титул кагана, наслідуючи володарів могутньої Хозарії;
- здійснив візит проти Візантії 860р. (200 човнів з вояками Аскольда ввійшли до затоки
Золотий Ріг, води якої омивали Царгород-Константинополь, пограбували і спустошили
передмістя візантійської столиці, а сам Константинополь протримали тиждень в облозі.
Імператор був змушений укласти угоду з київським князем, що стало фактом визнання
Київського князівства як держави. Відтоді вона стала називатись Руською землею).

Каган, або великий хан — титул

правителя в монгольських та
тюркських кочових народів
середньовіччя: жужанів, аварів,
тюрків, болгар, хозар, монголів.
 Утвердження династії Рюриковичів
• Нині важко відновити ланцюжок
подій, що призвели падіння Аскольда
від влади. За свідченням літописця,
який вважав Аскольда і Діра
варязькими воїнами, безпосередньо
причетність до тих подій мав рід
варязького князя Рюрика.
• Поширив владу на північні
східнословянські племена, посівши
Новгород. Саме на підтримку Рюрика
сподівались змовники. Проте він
помер в 879 році. Аби завершити свої
наміри заручилися підтримкою
Рюрикового родича Олега, який був
опікуном сина князя Рюрика – Ігора.
 Правління Олега

• Від 882 року княжити почав Олег із роду

Рюрика.
• Княжив 30 років;
• Був мудрим та талановитим
полководцем;
• Здобув Київ силою (зіткнувся із
непокорою сусідніх княжінь);
• Приєднав землі деревлян, сіверян та
радимичів, пішов у похід проти уличів та
тиверців;
• Підкорив неслов’янські народи: мерю,
весь, чудь.
Олег укладає договір з Візантією.
Малюнок з літопису

Урочисте скріплення угоди 944 р. з

Візантією у київській церкві святого Іллі
та на пагорбі, де стояв
ідол Перуна. Малюнок із літопису
 Правління князя Ігора

• Здобув владу після смерті Олега у 912

році, син князя Рюрика правив до 945 р.
• Як і Олегові, йому довелося зіткнутися з
непокорою князів підвладних племен;
• Найзатятішими в боротьбі проти влади
Рюриковичів виявилися деревляни;
• Не хотіли визнавати владу й уличі;
• Силу зброї довелося застосовувати й
проти тиверців.
 Походи Ігоря проти Візантії
• Перший – 941 р – невдалий. Човни русичів наразилися на грецький вогонь
візантійців (суміш із смоли, сірки, селітри, яка горіла і на воді);
• Другий – 943-944 рр. (укладенням мирної угоди);
• загинув під час повторного збирання данини з деревлян;

Полюддя  — щорічне
збирання данини у
формі натурального
оброку з підлеглого
населення.
 Володарювання Ольги
Внутрішня:
Провела реформу системи
збору данини:
- точно встановлювались
норми данини, податків,
повинностей, ”уроків”,
“оброків”;
- засновані центри збору
данини- погости - опорні
пункти верховної влади на
місцях.
Зовнішня:
Використовувала нові
підходи у зміцненні міжнародного
авторитету Київської Русі,
віддавала перевагу мирним
способам, а не воєнним:
- у 946 р. та 957 р. здійснила
дипломатичних візити до
Константинополя, уклала
угоди;
- встановила мирні відносин з
германським імператором
Отоном.
 Політика князя Святослава (964 - 972)
Внутрішня :
• Посилив владу Великого
князя, зосередевши всю
повноту влади в руках
єдиної династії.
• 969 р. – розділив
князівства між своїми
синами: намісником у Києві
став старший син Ярополк.
Зовнішня :
• розширення теріторії
Київської Русі :
• підкоряє в’ятичив; перемогає
хозарських союзників –
волзьких булгар; завдає
поразки Хозарському каганату.
• 968 р. вдалий похід проти
Болгарії;
• 968-972 рр. боротьба з
печенігами ;
• 969 р. другій не вдалий похід
на Балкани;
 Князь Володимир Великий
(980-1015)

• остаточно закріпив кордони Русі.

• провів адміністративну реформу - землі
князівства, де правили залежні від нього
правителі, передавалися синам князя та
боярам.
• провів військову реформу.
• у 988 р. охрестив Київську Русь.
• першим з руських князів розпочав
карбувати власну монету з зображенням
тризуба.
 Язичництво – поклоніння силам природи і багатьом богам

Перші християни на Русі – грецькі поселення, але до утвердження християнства

як офіційної релігії значного впливу не мали

980 р. - Володимир запровадив пантеон язичницьких богів.

Реформа не була підтримана населенням

988 р. - реформа запровадження християнства як державної релігії.

“Повість минулих літ” хрещення висвітлює в рожевих тонах, але опір
християнству був великий.
Монети Володимира: зображенння Христа,
самого князя, тризуба.
Напис: «Володимир на столі» або
«Володимир на столі, а се його срібло».
 Мсти- Свято-
Гліб Борис
слав полк
Свято-
слав Ярослав

1015 рік
• по смерті Володимира київський
престол за заповітом опинився в руках
Бориса;

• владу в Києві захоплює Святополк;

• літописець стверджує, що він вбив

Бориса, Гліба й Святослава.

Борис і Гліб
Ікона 13 ст.
 ЯРОСЛАВ МУДРИЙ (1019 -1054)

• 1036 р. – розгромив печенігів;

• розбудовував Київ;
• 1051 р. - призначив першого
митрополита з русичів – Іларіона;
• подбав про новий принцип
пристолонаслідування, що
ґрунтувався на старшинстві. Київ
віддав старшому синові Ізяславу.
• “Руська Пpавда” – збіpник законів.
• «Шлях із варягів у греки»(синій колір);
• Волзький торговий шлях (червоний колір);
• інші торгові маршрути VIII–XI ст. (помаранчевий).
 Десятинна церква -
перший кам'яний храм Київської Русі
(989-996 рр.)
Софіївський собор в Києві
1037 р.

• «посадження» на
великокняжий престол,
• прийоми послів,
• затвердження політичних
угод,
• створені перші на Русі
бібліотека та школа.
 Мозаїка – вид образотворчого
мистецтва, зображення, викладене з
різнокольорової смальти (шматочків
непрозорого скла).
Техніка мозаїки в Київську Русь
прийшла з Візантії.

«Христос-Пантократор
(Вседержитель)»
Головний купол
Софіївського Собору
ОРÁНТА – давньохристиянська Богоматір.
Майже 10 століть це зображення Богородиці
залишалося непошкодженим.
Успенська соборна
церква
Києво-Печерського
монастиря
1073-1078 рр.
 Золотоверхий Михайлівський
собор - споруджений на межі XI - XII
ст. внуком Ярослава Мудрого князем
Святополком
Золоті́ воро́та - головна
брама стародавнього Києва.
Спасо-Преображенський
собор.
Чернігів 1036 р.
Заповіт Ярослава Мудрого
Правління Ярославичів
• До руських половців вперше
підійшли 1055 р;
• Вишгородська нарада князів
1072 р (схвалено «Правду
Ярославичів»)
 Боротьба за київський стіл між Ярославичами

• Посварились в 1073 році;

• Святовлав пішов на Київ і вигнав
Ізяслава;
• Святослав помер в 1076 році;
• Князем Києва став Всеволод;
• В 1093 році Всеволод помирає, а
Володимир Мономах запрошує на
Київський престол Святополка
Із’яславовича
Родина князя Святослава Ярославовича перед
Христом. Мініатюра «Ізборника», 1073 р
Любецький з’їзд князів
Державні заходи Володимира Мономаха
Правління Мстислава Володимировича