16.10 Урок 7.

Тема: Урок узагальнення за розділом І "Перші середньовічні держави"

1. Велике переселення народів. 476 р. один з германських вождів скинув з престолу

останнього римського імператора Ромула Августа та оголосив про знищення Західної
Римської імперії. На її уламках утворилася купа “ варварських королівств ”.
2. 486-Заснування Франської держави
800 заснування Франської інперії
843 розпад Франської імперії
3. В результаті ряду воєн Карл Великий значно розширив кордони Франкської держави,
підпорядкувавши своїй владі різні племена і народності. Його похід в Італію (774 м) призвів
до того, що лангобардский король Дезидерій був позбавлений престолу, а його володіння
приєднані до франкського державі.
4. Карл Великий помер 814 р. і похований в Ахені. Після його смерті імперія проіснувала
недовго. Причини розпаду крились у самому характері держави, створеної Карлом
Великим. Він силою об'єднав народи, різні за рівнем розвитку і культурою, в яких спільною
була лише християнська віра. Господарство мало натуральний характер: усі необхідні речі
та продукти вироблялися не для продажу, а для власного споживання. Відсутність
торговельних зв'язків сприяла ізоляції окремих областей держави Карла Великого.
5. За часів правління Юстиніана I (527—565 рр.) Візантійська імперія досягла вершини своєї
могутності. За наказом імператора в 528—534 рр. уклали збірники норм римського права
«Звід цивільного права», де поєдналися давні римські правові норми й духовні цінності
християнства. У 536 р. армія Велізарія без бою вступила до Рима, а за три наступні роки
візантійці захопили столицю варварів Равенну. Здавалося, що Юстиніан уже майже досяг
заповітної мети, але тут Візантія зазнала нападу з боку слов’ян і персів. Імператор
відкликав Велізарія й послав його з армією на захист східних кордонів. До завоювання
земель на Заході Юстиніан повернувся лише в 552 р., і хоча не зміг відновити межі
Римської імперії часів імператора Константина, проте збільшив територію своєї держави
майже вдвічі.
6. У 717 році араби розпочали наступ на Константинополь і тримали його рік в облозі, поки
імператор Візантії Лев III у 718 році відігнав їх від мурів міста і спалив їх флот. Після поразки
під Константинополем араби перестали захоплювати нові території Візантії. Наступ
мусульман на християнську Європу був зупинений.
7. За часів правління сина Алексія Іоанна ІI Комніна (1118—1143 рр.) у Візантії загострилися
відносини з Венецією. Колишнє союзне місто стало конкурентом імперії в торгівлі. За
наказом імператора всіх венеціанських купців було позбавлено торгових привілеїв і кинуто
до в’язниць. Мабуть, ніхто серед візантійців тоді не міг уявити, до яких наслідків призведе
ця подія в майбутньому.
8. За кількістю освічених людей Візантія набагато пере вершувала країни Західної Європи
завдяки розвиненій ме режі шкіл, що були як безкоштовними, так і платними. Візантія
мала надзвичайно високий для свого часу рі вень розвитку будівельної техніки. Про це
свідчили чис ленні кам’яні храми, палаци, громадські й приватні будівлі. Спорудити їх було
можливо лише за умови досконалого володіння будівельною справою: умінням
виготовляти міц ну цеглу, якісний вапняний розчин, укладати цеглу.
9. Аравійський півострів з трьох боків омивається морями. Майже всю його територію, за
винятком прибережної смуги, вкривають піщані масиви та кам’янисті пустині. Клімат там
спекотний.
Аравійський півострів заселений майже виключно арабами
10. Іслам як релігія сформувався на початку VII ст. у південно-західній частині Аравійського
півострова у період розпаду родоплемінного ладу й утворення Арабської держави.
 Засновником і проповідником цієї релігії був Мухаммед ібн Абдаллах (570—632), який у
610 р. проголосив себе посланцем єдиного Бога.
11. Розміри Арабського халіфату значно більші за розміри Візантійської імперії при Юстиніані.
Від імператорів влади халіфів перейшли територія сучасної Іспанії, Північна Африка,
Єгипет, Сирія, Палестина.
12. Арабські мудреці навчилися виготовляти селітру та виявили її вибухові властивості, тому
набагато раніше, ніж у Європі, вони почали виготовляти порох.