You are on page 1of 40

15.04.

202
Тема. Держави Центральної2.та Східної Європи в Х-XV ст.
ПЛАН

. Духовно-рицарські ордени Східної Європи.


. Велике князівство Литовське за правління Ольгерда Гедимінович
. Польське королівство за правління Казимира III.
. Заснування Угорської держави. Іштван І.
. Чехія. Гуситські війни.
1. Духовно-рицарські ордени Східної Європи
Від ХІІІ ст. доля пруссів, естонців, латишів, литовців та інших народів, які
мешкали на східному узбережжі Балтійського моря, була пов'язана з
чернечими рицарськими орденами. У ті часи значна частина балтійських
народів ще були язичниками. Тож Орден мечоносців та відомий вам із
часів Хрестових походів Тевтонський орден почали християнізацію
населення Східної Балтії. Відомо, що папа римський дарував ордену ці
землі, зобов'язавши його боротися з язичниками.

Орден мечоносців Тевтонський орден


Місцеве населення чинило запеклий опір примусовому
окатоличенню і нашестю рицарів. Так зазнав поразки Орден
мечоносців. Його рицарі приєдналися до Тевтонського ордену, а
згодом утворили Лівонський орден (1237).

Лівонський орден (1237)


Методи діяльності рицарських орденів:
 як ченці рицарі поширювали, захищали й утверджували на цих
землях католицизм;
 як воїни завойовували для християнства нові землі;
 за сприяння орденів у цей період міста Східної Балтії вибороли собі
магдебурзьке право;
 у містах відкривалися школи, кращі учні яких могли навчатися
згодом в університетах Європи.
Поступово Тевтонський і
Лівонський ордени
перетворилися на
середньовічні держави.
2. Велике князівство Литовське за правління Ольгерда Гедимінови
Міндовг (1253-1263)

ХІІІ ст. – виникнення Литовське князівства. Його


засновником вважається князь Міндовг, який мав
родинні та майнові зв'язки із правителями
Галицько-Волинської держави.

Міндо́вг (бл. 1203-1263) -


князь і перший король
Литви (1253-1263).
Родоначальник династії
Міндовговичів.
Ольгерд Гедимінович (1345-1377)Від середини XIV ст. великим
князем литовським став Ольгерд.

Зовнішня політика Ольгерда Гедимінович

 зосередився на східному
напрямку — відносинах з
руськими князівствами та
Золотою Ордою.

Ольге́рд Гедимінович (бл. 1296-


1377) - великий князь литовський
і руський (1345-1377).
Представник литовської династії Герб Великого князівства Литовського
внішня політика Ольгерда Гедиміновича
За князювання Ольгерда Велике князівство
Литовське приєднало до своїх територій
більшість українських земель. Так, у 1362 р.
після перемоги над ханом Тохтамишем поблизу
річки Сині Води було приєднано Київщину,
Переяславщину, Поділля і частину Чернігово-
Сіверщини. Велике князівство Литовське
сягало своїми кордонами Балтики на півночі
та Чорного моря на півдні, Західного Бугу на
заході та верхів'їв Оки на сході.

Тохтами́ ш (?-1406) - 1362 р. – битва на Синіх Водах


останній правитель
Золотої Орди (1380-
3. Польське королівство за правління Казимира III.
Казимир ІІІ (1333-1370) У Х ст. постала нова європейська
держава Польща, її зміцнення і
піднесення відбулося за Казимира ІІІ
(1333-1370)
Зовнішня політика Казимира ІІІ

 Молодий король зрозумів, що він не


зможе воювати з усіма ворогами, тому
обрав політику компромісів із
сусідніми державами й підписав з
Угорщиною, Чехією, Тевтонським
Казими́ р III (1310 -1370) - орденом мирні договори.
король Польщі (1333-1370).  Втрату деяких польських земель він
Останній представник
компенсував українськими землями,
польської династії П'ястів
на троні. приєднавши Галичину, Белзчину і
Внутрішня політика Казимира ІІІ
Казимир увів єдині закони та єдину монету. Об'єднуючи
окремі князівства і називаючи їх воєводствами, він не став
докорінно змінювати в них порядки й залишив місцеве
самоуправління.
Жорстоко розправлявся із свавільними панами, незалежно від
звань і чинів. Грош Казимира ІІІ

Казимир ІІІ зменшив податки й роздавав селянам вільні землі,


за що отримав прізвисько Король холопів.
Дозволив оселитися на землях Польщі німцям, вірменам,
євреям і татарам, що сприяло піднесенню господарства.
Недаремно Казимир — єдиний із польських королів, якого
називали Великим.
Поступово в Польщі склалася станова монархія. Станово-
представницьким органом держави став сейм, до складу якого
входили магнати, вище духовенство, шляхта і представники
Сейм – станово-представницький
найбільших міст. державний орган Польщі.
У 1385 р. між Литвою та Польщею в м. Крево було укладено
державно-політичний союз – Кревську унію.

Сторінка з текстом Кревської унії


Владислав II Ягайло Ядвіга I (1374-1399) -
(1362-1434) - У лютому 1386 р. Ягайло королева Польщі з
Великий князь прийняв католицизм, узявши 1386 р.
Литовський і ім’я Владислав, одружився з
польський король
(1386-1434 рр.) Ядвігою і став польським
королем та засновником
Пам'ятник Ягайлу та Ядвізі у Кракові
Грюнвальдська битва – 1410 р.
У 1410 р. біля селища Грюнвальд польсько-литовсько-руське військо,
очолюване Ягайлом і великим князем литовським Вітовтом, здобуло
перемогу над Тевтонським орденом. У боротьбі проти хрестоносців
брали участь чеські полки й татарська кіннота. Поразка Тевтонського
ордену сприяла піднесенню Польщі та Литви.

Вітовт (близько 1350-1430) –


Великий князь литовський
(1392-1430). Син великого
литовського князя Кейстута,
Монумент у Кракові на честь перемоги у Грюнвальдській битві
4. Заснування Угорської держави. Іштван І.
Самоназва угорців - мадяри.

• Спочатку вони мешкали в передгір’ї


Південного Уралу, а наприкінці IX ст.
рушили на захід і завоювали дунайську
рівнину, заселену слов’янами.
• Вони спустошували безперервними
набігами Німеччину, Північну Італію,
Східну Францію.
• І тільки після вже відомої вам поразки від
німецького імператора Оттона І в середині Оттон І (912 -973) - засновник і
X ст. угорські набіги припинилися. перший імператор Священної
Римської імперії (962-973).
Король Східної Франкії і
герцог Саксонський (936-973)
Іштван І Святий (1000- Засновником угорської держави,
1038) близько 1000 р., став один із місцевих
князів — Іштван І Святий (1000-1038),

Політика Іштвана І
Об‘єднав угорські племена.
Будучи сином першого християнського
правителя угорців (спочатку мав язичницьке ім'я
Вайк, тобто «герой»). після коронації Іштван
Іштван І (бл. 970/975- здійснив християнізацію країни;
1038) - останній підкорив угорському впливу весь Карпатський
угорський князь (997- регіон, закріпивши приєднання нових територій
1000) і перший король відповідними угодами з Ярославом Мудрим і
Угорщини (1000-1038).
королем Польщі Болеславом I Хоробрим.
Після смерті він був канонізований католицькою
Пам'ятник королю Іштвану в Будапешті
Ма́тяш I Корвін (1458-1490) Великих успіхів досягла Угорщина у XV
ст. за часів Матяша І Корвіна, хороброго
правителя, покровителя мистецтв,
відомого збирача книжок.

Ма́тяш I Корвін (1443-1490)


- король Угорщини і
Хорватії (1458-1490),
Богемії, титулярний
король Галичини і
Статуя короля Матяша
Але в XVI ст. на Угорщину напали османські завойовники, які
надовго позбавили її незалежності.
5. Чехія. Гуситські війни.
У X ст. утворилося Чеське князівство, яке у ХІІІ ст. увійшло до
складу Священної Римської імперії.

Бориво́ й I (між 852 та 855


- між 888 та 891) - перший
історичний чеський князь
із роду Пржемисловичів.
І хоча в ХIV ст. Чеське королівство переживало період
економічного піднесення, у чеському суспільстві було багато
невдоволених.
Причини невдоволення у Чехії XIV ст.

Безземельні рицарі не бажали терпіти утиски великих феодалів

Селяни чинили опір феодальному гнобленню

Містяни-чехи виступали проти засилля німців, які часто перебирали на


себе управління цехами, торгівлею та міським самоврядуванням

Усі верстви населення були невдоволені свавіллям католицької церкви,


вимагаючи від неї повернення до ідеалів бідної та справедливої церкви
періоду раннього християнства
Очолив протестний рух великий чеський
мислитель, професор університету Ян Гус
(1369 (1371)-1415).
• Він проповідував чеською
мовою.
• Критикував продаж
індульгенцій.
• Проголошував рівність у
таїнстві причастя, закликаючи
Ян Гус (бл. 1369-1415) - духовенство причащати вином
римо-католицький із чаші та хлібом не тільки
священик, чеський священиків, а й усіх віруючих.
середньовічний релігійний Тому послідовників Яна Гуса
мислитель, реформатор — гуситів — називали також
церкви та проповідник, чашниками.
Гусити — послідовники Яна Гуса, виступали за повернення до ідеалів бідної та
національний герой.
справедливої церкви періоду раннього християнства, за богослужіння чеською
Католицька церква звинуватила Яна Гуса в єресі й викликала його на
церковний собор у німецькому місті Констанца. Імператор навіть видав
йому охоронну грамоту. І хоча багато хто попереджав його про небезпеку,
Ян Гус вирішив їхати до Констанци й відстоювати там свої
переконання.
Але на соборі, всупереч обіцянці імператора, Гуса закували в
кайдани й пів року тримали у в'язниці. Незважаючи на погрози, він
не відмовився від своїх поглядів, й у 1415 р. його було спалено на
вогнищі.

Страта Яна Гуса неабияк обурила чеське суспільство. Незабаром


його проголосили національним чеським святим.
У 1419 р. вся Чехія повстала. Почався нелегкий період
гуситських війн.

Гуситські війни (1419-1434) — боротьба чеського народу проти


засилля католицької церкви та німецького панування.
Повсталі гусити не були єдиними. Вони поділилися на чашників і
таборитів.
Таборити Чашники
(місце зібрань – гора (символ – чаша для
Табор) причастя)

• Селяни • Дворяни
• Ремісники • Заможні
Склад
• Міські містяни
бідняки
• Дрібні
рицарі
Справедливе суспільство Перебудова церква
рівних Цілі Богослужіння чеською
Скасування селянських мовою
повинностей Самоврядування в
Держави без короля містах
Таборити Таборити створили військо, яке очолив
рицар Ян Жижка.
 Досвідчений воїн, він об'єднав окремі
загони містян, ремісників і селян у
боєздатну, згуртовану й
дисципліновану армію, яка успішно
долала війська противника.
 Поранений у голову, він осліп, але
продовжував командувати армією.
«Очима» Яна Жижки були його
Ян Жи́ жка (бл. 1360-1424) -
помічники: вони повідомляли про
чеський полководець, діяч розташування та рух ворожих військ.
гуситського руху, «Страшним сліпим» називали Яна
національний герой чеського Жижку вороги й боялися навіть його
народу. імені.
Гуситський табір (сучасна історична реконструкція)
Битва під Ліпанами – 30 травня 1434 р.
Перемогти гуситів власними силами німецький імператор не міг. Тоді
налякані імператор і папа пішли на поступки чашникам і з їх
допомогою завдали таборитам поразки. Розгром таборитів фактично
означав кінець гуситських війн. Проте вони дали могутній поштовх
розвитку національної свідомості та культури в Чехії.
Домашнє завдання

§ 26 (С. 141-147), С. 148 - відповісти на питання.

You might also like