Фра́нкське королі́вство (фр. Empire carolingien,
Empire carolingien,
нім. Fränkisches Reich, італ. Impero carolingio) —
ранньофеодальна держава, що виникла
наприкінці V століття у Північній Галлії (частина
Західної Римської імперії) після захоплення її
франками на чолі з Хлодвігом І.
с 481 по 639 между потомками королей
происходит разделение земель, многочисленные
войны, и завоевания новых земель.
481 по 639 происходят события, которые несут с
собой упадок Франковского королевства.
Управління в імперії Каролінгів
Королівське правління базується на
королівському дворі, суді пфальців і канцелярії
під управлінням канцлера (освічений клірик),
який також був і капеланом для духовних справ.
Господарством управляли казначей, стольник, а
також сенешаль (управитель королівського
палацу), чашник і конюший. Крім графа, який
більше не був чиновником, а великим паном, був
також імунний пан (без права кримінального
суду). Світськими повіреними у справах
духовних імунних панів виступали фогти.
Наділені особливими повноваженнями
королівські посланці (Missi dominici: по одному
духовному і світському пану) здійснювали
контроль за графами, духовенством і
адміністрацією. Прикордонні марки охоплювали
кілька графств, часто також і землі племен, які
сплачували данину; існували також підлеглі
королівства (наприклад, Аквітанія). Щороку
розглядалися 3 справи всієї общини (обов'язкова
присутність); вирок у запропонованих справах
виносили від 7 до 12 шефренів.
Франська імперія після поділу[ред. • ред. код]
Середня держава[ред. • ред. код]
Докладніше: Серединне королівство
843—855 — правління Лотара І. По його смерті
держава розподіляється між його синами:
Людовік ІІ (помер 875 року) отримує Італію й
імператорську корону, Лотар ІІ (помер 869 року)
— землі від Північного моря до джерел Маасу і
Мозеля (Lothari regnum = тобто Лотарингію),
Карл (помер 863 року) — Бургундію і Прованс.
Після смерті Карла, Лотар і Людовік
розподіляють країну.
870 рік — Мерсенська угода. По смерті Лотара ІІ
Людовик II Німецький отримує східну половину
Лотарингії з Аахеном. Після смерті Людовіка ІІ
Карлу II Лисому дістається Італія і його коронує
Das Frankski Königreich (фр.
es. Fränkisches Reich, итал. Impero carolingio) - der
feudale Staat, der Ende das V. Jahrhundert in
Nordgallien entstand (der Teil Westlichen
Römischen Reichs) nach der Ergreifung von ihren
Franc geführt von Chlodwigom
Mit 481 nach 639 zwischen den Nachkommen der
Könige geschieht die Teilung der Erden, die
zahlreichen Kriege, und der Eroberung der neuen
Erden.
Mit 481 nach 639 zwischen den Nachkommen der
Könige geschieht die Teilung der Erden, die
zahlreichen Kriege, und der Eroberung der neuen
Erden.
Die Verwaltung im Imperium Karolingow [den
Redakteur • der Redakteur des Codas]
Die königliche Regierung ist auf dem königlichen
Hof, das Gericht Pfalz und die Kanzleien unter der
Leitung vom Kanzler (gebildet клирик) gegründet,
der und капелланом für die geistigen Schaffen auch
war. Die Wirtschaft verwaltete der Kassenwart,
стольник, sowie сенешаль (der Verwalter des
königlichen Palastes), чашник und конюший. Außer
dem Grafen, der Beamte nicht mehr war, und dem
großen Herren, war auch иммунный Herr (ohne
Recht des kriminellen Gerichtes). Als die weltlichen
Geschäftsträger geistig иммунных Herrn traten Fogt
auf. Es sind mit den besonderen Vollmachten die
königlichen Boten (Missi dominici verliehen: nach
einem geistigen und weltlichen Herrn)
verwirklichten die Kontrolle über die Rubriken, die
Geistlichkeiten und die Verwaltung. Die
Grenzmarken erfassten etwas Grafschaften, ist auch
der Erde der Stämme, die den Tribut zahlten oft; es
existierten auch die untergeordneten Königreiche
(zum Beispiel, Aquitanien). Jährlich wurden 3 Sache
der ganzen Gemeinde (die obligatorische
Anwesenheit) das Urteil in angeboten den Schaffen
betrachtet ertrugen von 7 bis zu 12 шефренив.
Das Imperium Franska nach der Teilung [den
Redakteur • der Redakteur des Codas]
Mittler der Staat [den Redakteur • der Redakteur des
Codas]
Ausführlicher: das Mittelkönigreich
843-855 - die Regierung Lotara I.Posles seines Todes
wird der Staat zwischen seinen Söhnen verteilt:
Ludovic ИИ (ist 875 Jahre gestorben) bekommt
Italien und die kaiserliche Krone, Lotar ИИ (ist in
869 Jahr gestorben) - die Erde von der Nordsee bis
zu den Quellen der Maas und der Mosel (Lothari
regnum = ist Lothringen), Karl (ist in 863 Jahr
gestorben) - Burgund und Provence. Nach dem Tod
Karls, Lotar und Ludovic verteilen das Land.
870 Jahr - Mersenska das Abkommen. Nach dem
імператором папа Іван VIII.
Східна Франкська держава[ред. • ред. код]
843—876 роки — правління Людовика
Німецького. Напади норманів (розорення
Гамбурга 845 року) та угорців у 862 році. По його
смерті Баварія із південно-східними марками
відходить до Карлманна (помер 882 року),
майнські франки, тюрінги і сакси — до Людовіка
ІІІ (помер 882 року), алемани (шваби) — до
Карла ІІІ Товстого (помер 888 року).
876 рік — Андернахська битва. Карл II Лисий
зазнає поразки від Людовіка ІІІ при спробі
здобути по смерті Людовіка Німецького східну
половину Лотарінгії.
880 рік — Рібемонтська угода. Людовік ІІІ
отримує від онуків Карла Лисого західну
половину Лотарінгії. Західні кордони Середньої
держави залишаються, за винятком незначних
змін, протягом Середньовіччя кордонами між
Німеччиною і Францією.
881—887 роки — правління імператора Карла ІІІ
Товстого, що здобуває Італію і його коронує
імператором папа Іван VIII. По смерті свого
брата Людовіка ІІІІ у 882 році він стає
єдиновласним правителем й отримує владу над
Західною Франкською державою (окрім Нижньої
Бургундії).
887 рік — Трибурзький рейхстаг: Карла ІІІ
примушують до зречення.
887—899 — правління Арнульфа
Каринтійського, сина Карлманна, якого обирають
усі німецькі племена королем. Збереження
цілісності імперії: претенденти на трон приносять
ленну присягу на Заході. Імператора коронує у
896 році папа Формоз.
900—911 роки — правління Людовіка Дитини,
Східну державу роздирали внутрішні міжусобиці.
Тривалі вторгнення угорців. Неспроможність
центральної королівської влади перед загрозою
нападів ворогів, що вторгаються (угорці,
нормани), призводить до утворення племінних
герцогств — Саксонії, Тюрингії, Баварії, Швабії,
Лотарингії та Франконії.
Tod Lotara ИИ Ludovic bekommt II. Deutsch die
östliche Hälfte Lothringens mit Aachen. Nach dem
Tod Ludovics ИИ Karl II. Kahl fällt Italien und
seiner коронует vom Kaiser Vater Johann VIII zu.
Östlich der Frankski Staat [den Redakteur • der
Redakteur des Codas]
843-876 Jahre - die Regierung Ludovics Nemezki.
Die Anfälle der Normannen (der Ruin Hamburgs die
845 Jahre) und der Ungaren in 862 Jahr. Nach
seinem Tod geht Bayern mit den Südostmarken zu
Karlmanna (es ist in 882 Jahr), Majnski die Franc,
Tjuringa und die Saxophone gestorben - bis zu
Ludovic ИИИ (ist in 882 Jahr gestorben), алеманны
(die Schwaben) - bis zu Karl ИИИ Tolstojs (weg ist
888 Jahre gestorben).
876 Jahr - Andernachska die Schlacht. Karl II. Kahl
erleidet die Niederlage von Ludovic ИИИ beim
Versuch, nach dem Tod Ludovics Nemezki die
östliche Hälfte Lothringens zu bekommen.
880 Jahr - Ribemontska das Abkommen. Ludovic
ИИИ bekommt von den Enkeln Karls Lyssogo die
westliche Hälfte Lothringens. Die westlichen
Grenzen Mittler die Staaten bleiben, mit Ausnahme
der unbedeutenden Veränderungen, im Laufe vom
Mittelalter von den Grenzen zwischen Deutschland
und Frankreich.
881-887 Jahre - die Regierung Kaisers Karl ИИИ
Tolstojs, der Italien und es коронует den Kaiser
Vater Johann VIII erwirbt. Nach dem Tod des
Bruders Ludovic ииии in 882 Jahr wird er
единовласним Herrscher und bekommt die Macht
über Westlich франкского die Staaten (außer
Unteren Burgund).
887 Jahr - Triburski рейхстаг: Karl ИИИ zwingen
zum Verzicht.
887-899 - die Regierung Arnulfa Karintijski, Sohnes
Karlmanna, den alle deutschen Stämme mit dem
König wählen. Die Erhaltung der Ganzheit des
Imperiums: die Bewerber um den Thron bringen
ленную den Eid im Westen. Den Kaiser bekränzt in
896 Jahr Vater Formos.
900-911 Jahre - die Regierung Ludovics Rebenka,
Östlich der Staat zerrissen die inneren inneren
Unruhen. Langwierige Einfälle der Ungaren. Die
Unfähigkeit der zentralen königlichen Macht vor der
Drohung der Angriffe der Feinde, die einfallen (die
Ungaren, die Normannen), bringt zur Bildung der
Stammherzogtümer - Sachsens, Thüringens,
Bayerns, Schwabens, Lothringens und Frankens.