Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

ЛЕКЦІЯ. ТЕМА:
ДЕРЖАВА І ПРАВО ФЕОДАЛЬНОЇ АНГЛІЇ

Викладач: д.ю.н. доцент кафедри історії держави і права

Мацелюх Іванна Андріївна

Київ-2020
 1. Виникнення • А) Періодизація
ранньофеодальної • Б) Суспільний та державний устрій
англійської держави.

2. Норманські • А) Реформи Вільгельма завойовника

завоювання Британії • Б) Реформи Генріха ІІ
та їх наслідки.

План
3. Утворення • А) Велика хартія вольностей 1215р.
станово- • Б) Оксфордські провізії 1258 року та
представницької Вестмістерські провізії 1259
• В) Утворення парламенту, його компетенція
монархії.

• А) Зміни в державному устрої , особливості

4. Абсолютна англійського абсолютизму.
монархія в Англії. • Б) Акт про супрематію 1534 року.
1) розклад родового устрою на
Британських островах у місцевих бритів
і кельтів, римська колонізація (І ст. до н.
е. - IV ст. н. е.);

2) завоювання й асиміляція Британії

германськими племенами-англосаксами Загальна
(звідси нова назва країни - Англія) - V-XI
століття; періодизація

3) завоювання Англії вихідцями Пн.

Франції (Нормандії) на чолі з
Вільгельмом І (Завойовником), етнічна і
політична асиміляція, оформлення
національної англійської держави - (1066
р - XIII ст).
Утворення держави
◦ Корінні жителі – брити і кельти - у V-VI столітті завойовуються
германомовними англами і саксами, частково знищуються, а
частково асимілюються. Формуються ранньофеодальні англо-
сакські королівства.
◦ У1066 році розпочинається нове завоювання – нормандці й
англосакси частково знищуються, частково асимілюються із
завойовниками, утворюється 7 незалежних держав: Весекс,
Нортумбрія тощо.
◦ На початку ІХ ст. королю Весекса Альфреду Великому
вдалось об’єднати усі британські землі.
Англо-саксонська
ранньофеодальна
монархія ІХ-Хст.

Централізована
сеньйоріальна монархіяХІ- Періоди
ХІІст.
становлення
Утворення станово- політичного
представницької монархії
ХІІ-ХVст.
режиму:

Період абсолютної
монархії ХVIст.
 Вільні
◦ Ерли (родова знать)
Вергельд Ерла становив спочатку 400, потім 600, а пізн
іше 1200 шилінгів.
◦ Керли (вільні общинники) володіли
ділянками орної землі, користувалися
общинними угіддями (фолкленд) Вергельд -
200 шилінгів.
Суспільний устрій ◦ Лети і уіли (напіввільні
кельти), обробляли землю ерлів і платили натуральний
оброк. Вергельд - 80 шилінгів.
Невільні
◦ Раби використовувалися в якості
дворових і оброчників . Раби вергельда не мали, тобто
штраф за вбивство раба не накладався. Вони не були
учасниками правовідносин.
Державний устрій
◦ На чолі держави стояв король, виконував функцію верховного воєначальника, володів
правом верховної власності на землю, виключним правом карбування монети і стягне
ння мита та оброків, включаючи прямий податок на користь короля, так звані датські г
роші, з кожного селянського наділу.
◦ Влада короля була обмежена Вищою радою королівства - Уітанагемотом ( "Радою м
удрих"), що складається, крім короля, з представників світської, духовної і військової
знаті , усього 30-100 осіб. Уітанагемот приймав всі найбільш важливі
рішення, в його компетенцію входило обрання та зміщення короля, він був верховним
судом королівства, стверджував закони і всі пожалування короля, давав
згоду на призначення шерифів в графства.
◦ Королівській двір- це орган, що здійснював центральне упра
вління країною.
◦ Камерарій-скарбник.
◦ Маршал-головнокомандувач.
◦ Мали місце у державному устрої Англії єпископи і
архієпископи.
◦ Синешал-управитель королівським домом чи двором.
◦ У X ст. в правлячому класі виділяються різні шари. Почали виникати великі маєтки феодальног
о типу - манори , володарями яких були світські магнати. Виділяється військово-
служива знать - тени (лицарі), які одержували за службу королівські пожалування. Великим зе
млевласником стало духовенство. Англійська церква, більш незалежна від римського папи, в
олоділа майже третиною всіх земель.
◦ Неоднорідним стало селянство, виникають нові категорії селян, правовий статус яких був
різним. Сікміни – особисто вільні селяни, знаходилися під судом лорда і знаходилися під її
юрисдикцією. Геніти – вільні селяни, власники своєї землі, які платили податки королю і
сусідньому лорду. Коттери- малоземельні селяни, що мали клаптик землі для городу і хатину.
Гебура - селяни, що сиділи на землі феодала і несли важку панщину, платили різні види оброку.
Однаквсередині Зберігалася вільна громада з правом общинників на користування лісами,
луками, пасовищами.
 ◦ У 1066 р. до Англії вторглися війська герцога

Норманські північної французької провінції Нормандії

Вільгельма І Завойовника. У битві при Гастінгсі
завоювання англійські війська зазнали поразки. Англосаксонська
знать була перебита, більшість її земель перейшла до
Британії та королівського домену. Королю належали майже усі

їх наслідки. ліси, а міста були оголошені"королівськими

ленами". Завоювання 1066 р. запобігло розпаду
Англії на самостійні уділи.
 - Управління на місцях перейшло від баронів до
королівських чиновників – шерифів.

- Вільгельм І Завойовник (1066-1087) оголосив себе верховним власником землі у королівстві,

встановивши, що піддані можуть отримувати землю лише у користування. Тим самим, усе

Реформи населення Англії було перетворено у васалів і підданих короля, зобов'язаних виконувати на
користь корони певні повинності.

Вільгельма І
- У країні був проведений перепис населення, землі, знарядь праці. Його
матеріали склали т. зв. Книгу страшного суду за якою записуються
вільні і невільні, розміри земельної власності.

- Того ж, 1086 р. усі вільні громадяни Англії були вимушені

присягнути на відданість; принцип: васал твого васала – мій васал.
- Заборонив баронам (шерифам) і вищому духовенству здійснювати верховне судочинство. На усі рішення
баронів (Шерифів) можна було подати апеляцію на короля.

Підпорядкував духовенство

- Наділяв норманів та покірних феодалів землею, даючи право на по життєве користування без права на
спадок за таких умов:

Присяга на вірність

Визнання себе головним сеньйором, а інших васалами.

Військова служба королю на 40 днів кожного року, годувати армію.

Присутність короля за випадком у суді чи у раді

Надання допомоги у 3 випадках: посвята сина в рицарі, видання дочки заміж, викуп короля з полону.
РЕФОРМИ ГЕНРІХА ІІ

Мета - зміцнення королівської влади.

◦ Значні зміни в суспільстві започаткувала судова реформа. Поділив
країну на 6 округів, для кожного округу - по 3 роз'їзні суди, які
підпорядковувалися суду королівської
лави.Кожна вільна людина в Англії здобула право за визначену плату зв
ертатися до королівського суду, оминаючи суд баронів. Запровадив
інститут присяжних засідателей
◦ Генріх II здійснив також військову реформу. Служба рицарів, як васалів к
ороля, у війську обмежувалася визначеною кількістю днів на рік. Генріх II
дозволяв деяким рицарям не служити у війську; за це вони повинні були с
плачувати королю «щитові гроші», на які утримувалося наймане рицарсь
ке військо, що значно зменшило залежність короля від місцевих феодалів.
Водночас було зміцнено народне ополчення: кожна вільна людина зобов'яз
увалася мати зброю і з'являтися з нею для участі в королівських походах.
◦ Утворив нові органи: Велику раду баронів, до якої входили усі вищі
урядовці та вище духовенство, створив Малу раду баронів або королівсь
ку курію, яка складалася з менших урядовців і займалася дрібними політи
чними справами.
Утворення станово-
представницької монархії.
◦ З часів правління Іоанна Безземельного (поч.
XIII ст.) в державі виникла кризова ситуація,
викликана невдалою війною проти
Франції, конфліктами короля з Папою Римським, численни
ми поборами з
населення на користь казни, зловживаннями владою королів
ських чиновників. Опозиція в
особі баронів, рицарів, духовенства та міщан під тиском св
оїх озброєних загонів змусила короля підписати 15 червня 1
215 р. "Велику хартію вольностей".
Велика хартія вольностей
Текст документа, написаний латиною, містив 63 статті, які можна узагальнити в такі основні груп
и:
◦ права церкви. Король підтвердив, що англійська церква є вільною і володіє своїми правами і в
ольностями недоторканно.
◦ права і вольності баронів та інших вільних людей.
Гарантії особистої та майнової недоторканності для всіх вільних людей королівства.
◦ Рада 25 баронів, яка наглядала за дотримання королем Хартії.
◦ заборонялося королю стягувати з васалів щитові гроші більше , ніж передбачено законом.
Підписавши "Хартію", Іоанн Безземельний невдовзі відмовився від неї. Конфлікт між
баронами і королем наростав.
 Оксвордські провізії 1258 року та
Вестмістерські провізії 1259
◦ У середині XIII ст. загострення політичної кризи в країні призвело до відкритого виступу
опозиції. Його наслідком стало підписання королем Генріхом III у червні 1258 р.
"Оксфордських провізій", що надало магнатам нову можливість встановити в державі
баронську олігархію. Передання усієї виконавчої влади Раді 15 баронів.
Вестмістерські провізії передбачали гарантії міщан і селян проти свавілля феодалів. Через рік
король відмовився від цих актів, згодом розпочалася громадянська війна, в ході якої анти-
королівські сили отримали перемогу, і вся повнота влади опинилася в руках зведеного брата
Генріха III - Сімона де Монфора. Щоб визволитися з полону у 1265 році він скликає раду,
яка з часом перетворилася на парламент однопалатний, який став двопалатним у ХІV ст.
 Вища-палата лордів(єпископи, барони, великі феодали),нижча
палата общин, складалася із виборних представників від дрібного
дворянства.

Верхня 100 осіб, нижня - 300 осіб

Парламент
Компетенція парламенту: вирішення питань податкової сфери,
жоден закон (біль) не укладався без згоди короля і парламенту,
право імпічменту.

Засідання парламенту скликав король, палата

лордів розглядала і виносила рішення.
 Абсолютна
монархія в Англії.
 Акт про супрематію
Акт про супрематію вважають початком існування окремої
англіканської церкви. Віровчення та організаційні основи
цієї церкви залишалися переважно близькими до
католицьких.
Головою англіканської церкви є король Англії. Король призначає
єпископів. Значна частина єпископів є членами палати лордів. Усі
принципові церковні статути підлягають затвердженню парламентом.
Видатки на утримання церкви значною мірою несе держава.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ