Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

ЛЕКЦІЯ. ТЕМА:
ДЕРЖАВА І ПРАВО ФЕОДАЛЬНОЇ НІМЕЧЧИНИ

Викладач: д.ю.н. доцент кафедри історії держави і права

Мацелюх Іванна Андріївна

Київ-2020
 1. Виникнення та етапи розвитку
феодальної Німеччини.

2. Суспільний і державний устрій у

період феодальної роздробленості.

3. Зміни у державному устрої на етапі

План станово-представницької монархії.

4. Особливості періоду абсолютизму у

Німеччині.

5. Джерела права.
Виникнення та етапи розвитку феод
альної Німеччини.
◦ Після розпаду Франкії утворилося багато держав, однією з яких бул
а Німеччина. Одразу вона не мала єдності і фактично складалась з
незалежних феодальних володінь. Зовнішні загрози змусили країну
об'єднатися щоб обрати єдиного короля, це відбулось у 919 році,
королем став Генріх ІІІ. Його наступник Оттон І у 962 році був
коронований у Римі у титул імператора Римської імперії.
Починаючи з правління Оттона І, формується імперська стратегія ге
рманських королів - Священна Римська імперія германської нації
.
◦ Німеччина майже завжди була роздроблена, на 1806 рік вона склада
лася з 51 міста, 360 князівств,
1500 лицарських володінь, не було єдиного центру- столиці.
1. Становлення і розвиток
ранньофеодальної монархії. На цьому
етапі відбувається утворення
Священної Римської імперії німецької
нації із відносним централізмом у
країні (IX-XIV)

2. Утворення станово-представницької
монархії у німецьких князівствах XV-
XVI.
Періодизація

3. Посилення князівського
абсолютизму у німецьких державах
XVII.
 - Вільні міста, які
-Імперські не платили податки
міста(Франкфурт і користувалися
тощо) повним
самоврядуванням; -

Суспільний устрій.
Види міст
Князівські міста,
статус яких
-Єпископські міста(
визначався князем,
Магдебург, Кельн)
в князівстві якого
вони знаходилися.
 Суспільний устрій
Населення міст було неоднорідне за соц. складом.
◦ До феодалів належали представники світського і духовного стану. Феодали поділялися за
ієрархічним принципом на ранги або військові щити , взагалі існували 7 щитів.
◦ Стан міщан виник у ході розвитку міст. Населення міста поділяється на купців і ремісників.
Купці входили до гільдій, а ремісники - до цехів
◦ У поземельних відносинах Німеччини відбулися важливі зміни, викликані проникненням у
сільське господарство товарно-грошових відносин і виразилися в ослабленні кріпацтва селян, які
отримали самостійність. Селянство стало поділятися на вільних общинників і на залежних,
рівень залежності визначався площею землі, яку вони орендували, але у випадку особистих прав
вони були вільні. Найбільш заможні вільні селяни орендували великі земельні ділянки у
феодалів, сплачуючи за оренду грошову податок.
Державний устрій

◦ Роздроблена монархія .
◦ Державу очолював імператор, його титул давався Папою Римським, і його радників.
Імператорська влада була слабка, у нього не було постійного загальноімперського
війська, не існувало загальноімперського суду, єдиної податкової системи.
◦ Велику роль в житті Німеччини грали міста. Управління містом визначалося його
правовим статусом.
◦ При імператорі діяла придворна рада і з’їзд феодалів.
Зміни у державному устрої на етапі станово-
представницької монархії.
◦ У 14 ст склалися ряди обставин: селянська війна, чума, які ослабили країну. У той час
Німеччина розпадалася на велику кількість князівств, графств.
◦ Наприкінці XIII ст. Німеччиною фактично управляли сім найбільших князів-
курфюрстів, які на з'їздах обирали короля, їх повноваження були зафіксовані Золотою
Булою. Князі обирали короля, наділялися державними землями, скликали сейм,
вирішували питання війни і миру.
◦ Отже, німецька імперія, яка з кінця XV ст. іменувалася «Священною Римською імперією
німецької нації», не являла собою єдиної, тим паче централізованої, держави.
Зміни в державному устрої
◦ Вища влада в імперії належала князям-курфюрстам. Імператор, власне, був одним із можновладних князів.
◦ Верховним органом імперії була колегія курфюрстів, яка мала право обирати і зміщати імператора.
◦ Імператорський сейм(Рейхстаг) три колегії: духовенства, князів, міст. Скликався імператором 2 рази в рік, іноді
1 раз в декілька років. Справи обговорювалися по куріях до остаточної згоди на загальних зборах всіх курій.
Клопотався лише загальноімперськими справами.
◦ Законодавча влада в містах здійснювалася радою, що складався з комісій по окремих галузях міського
господарства.
◦ Виконавча влада належала магістрату на чолі з одним або декількома бургомістрами.
◦ Запроваджувалось єдине князівське (земське) право. У кожному князівстві сформувався власний станово-
представницький орган - ландтаг(земський з'їзд), що складався з місцевого дворянства, духовенства і
представників земських міст.
◦ У 1437 р. імператорська влада остаточно перейшла до рук Габсбургів. Імперія щораз більше набувала
характеру слабкої федерації самостійних німецьких держав.
◦ З'явився імперський Камральний суд 1495 р. Найголовніший суд, перша апеляційна інстанція.
 ◦ У Німеччині абсолютизм склався як князівський,
Особливості а не загальнодержавний. Влада імператора була

періоду надто розхитана Селянською війною 1524-1525 pp. та

анти-папістським рухом, що вилився у Реформацію.
абсолютизму ◦ Загальнодержавні органи влади продовжували
у Німеччині. існувати, але скликались дуже рідко, а функції були
обмежені
 Джерела права

-Приватні
кодифікаційні збірки (
- Звичаєве право - Закони імператорів -Магдебурзьке право
Швабське зерцало,
Саксонське зерцало)

-Золота була 1356 Кароліна (збірник

року (регулювала кримінального права і
-Римське право
державне процесуального, 1532
управління) р.)
 земське право (поширювалося на просте
населення)

ленне право (регулювало відносини між

васалом і сеньйором)

Право канонічне право

поділялось на:
міське право

двірське право (регулювало відносини

залежних селян).
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ