16.02.

2022
.
Тема. Річ Посполита: шляхетська демократія.
 ПЛАН

1. Економічний занепад і соціальні проблеми.

2. Політична криза й посилення зовнішньої залежності.
3. Поділи Речі Посполитої.
1. Економічний занепад і соціальні проблеми
Друга половина XVII ст. - економічний занепад Речі
Посполитої.
Торгівля зерном не сприяла розвитку
техніки, промисловості й рухливості
Причини населення.
економічного
занепаду Попит на польське зерно в Західній Європі
знизився.
У Нідерландах, Франції і Східній Англії
осушили великі простори, що стали
придатні для вирощування хліба.
Головна передумова економічного
занепаду

Війна, що тривала з 1648 р.

на українських землях і
спричинила зменшення
виробництва й послаблення
торговельних зв’язків.
 Наслідки кризи фільваркової системи

Майже зупинився розвиток міст. Більшість із них була невеличкими

адміністративними центрами з населенням близько 750 осіб, які жили
переважно із сільського господарства.

Виграли від ситуації тільки магнати, які не мали конкурентів і

продовжували нагромаджувати величезні земельні володіння.

Незаможні селяни й зубожіла шляхта були нездатні забезпечити попит на

промислові вироби й сприяти зростанню мануфактур. А їхня
неспроможність сплачувати податки перешкоджала забезпеченню
ефективної оборони держави від зовнішніх загроз.
2. Політична криза й посилення зовнішньої залежнос
Економічному відродженню перешкоджала й децентралізована
структура польсько-литовської держави.
17 червня 1696 р. - помер Ян III Собеський, і на
королівський престол знову обирали іноземного
монарха.
Ним став герцог Саксонії Фрідріх Август
з династії Веттинів, який у 1697 р.
коронувався як польський король
Август II Сильний.

Август II Сильний
(1670 -1733) - король Речі
Посполитої (1697-1706, 1709-
 Зовнішня політика Августа ІІ Сильного

Помилкою нового короля було втягнення у Північну війну

(1700-1721) на боці Росії.
Травень 1702 р. - шведське військо ввійшло до Польщі й
взяло Варшаву.
1704 р. - під тиском шведів королем був
обраний познанський воєвода Станіслав
Лещинський,
а Річ Посполиту було фактично
підпорядковано Швеції.

Станіслав I Лещинський
(1677-1766) - правитель Речі
Посполитої, король Польщі
(1704-1711), (1733-1743)..
За цих умов Петро І вирішив підтримати Августа II.

1709 р. - вторгнення російських військ на

Правобережну Україну.

1709 р. – розгром українсько-шведських сил під

Полтавою.

Августа II було поновлено на престолі. Петро І (1672 -1725) -

московський цар (1682-
1725), перший
Лещинський втік до Франції, а спротив його імператор Росії (1721-
прихильників був придушений.
1725).
 «Німий сейм»

1716 р. - відбувся одноденний сейм, який дістав назву «Німий сейм», оскільки
на ньому не було жодних дискусій.

Делегати були оточені російськими солдатами й змушені були прийняти всі

умови Петра І.
 Причини політичної кризи Речі Посполитої
• Усі намагання королів уніфікувати державу, впровадити рівність
громадян перед законом, створити професійну армію і
стандартизовану освіту не були реалізовані через «анархізм
шляхти», її небажання поступатися своїм становищем і
привілеями.

• Безсилля Речі Посполитої найкраще відображав занепад її

збройних сил. Чисельний склад армії становив менше 20 тис.
вояків, це було в 11 разів менше за прусську армію, у 17 разів - за
австрійську й у 28 разів - за російську.
Станіслав Понятовський (1764-1795 рр).

1764 р. - королем було обрано Станіслава

Понятовського (1764-1795) за російської підтримки.

Останній король Речі Посполитої намагався

обережно провести реформи для зміцнення
центральної влади в державі.

1768 р. - було обмежено право «ліберум вето».

Станісла́ в-А́ вгуст

Понято́вський (1732-1798) -
"Ліберум вето" (від лат. liberum - вільний - і veto -
останній король польський,
забороняю) - право депутата сейму зупинити
великий князь литовський і
обговорення сеймом того чи ін. питання, а то й
Барська конфедерація
1768 р. - православних і
протестантів зрівняли в правах
з католиками під тиском
російського уряду.
Це спричинило спротив Хрест
католицької шляхти, яка Конфедерації
проголосила Барську
конфедерацію проти короля.
Барська конфедерація, своєю Катерина II (1729-
чергою, спричинила 1796) -
Коліївщину - повстання російська імператриця
гайдамаків на Правобережній (1762-1796).
Україні (1768-1769).
Барська конфедерація (1768–1772) - військово-політичне об'єднання польської
шляхти і римо-rатолицького духовенства, спрямоване проти короля Станіслава
Августа Понятовського, протеже Катерини ІІ.
Не виключено, що Росія за допомогою козаків сама спровокувала
конфлікт, щоб мати привід втрутитися у внутрішні справи Речі
Посполитої під гаслом «захисту православних».
 Коліївщина (травень 1762)
Коліївщина не лише сприяла дезорганізації суспільного і політичного життя в
Речі Посполитій.
Вона дала привід для введення російських військ у цю країну.
Наслідком цих процесів був перший поділ Речі Посполитої 1772 р.

Гайдама́ ки - народні повстанців на

Правобережній Україні, які боролися проти
релігійного та національного гніту Речі
Посполитої.

Максим Залізняк (бл. 1740-після Іван Ґонта

1769) - керівник гайдамацького (бл. 1721 або бл.-1740-1768) -
повстання (1768–1769 років), керівник українського
відомого під назвою Коліївщина. гайдамацького руху,
 Спробою продовження реформ стала робота Чотирирічного сейму
(1788-1792 рр.).
Головною його дією було прийняття 3 травня 1791 р. Конституції.
Остаточно ліквідовувалося «ліберум
вето»,
сейм залишався найвищим політичним
органом держави, монархія ставала
спадковою.
Річ Посполита перетворювалася на
спадкову конституційну монархію.

Упроваджувався поділ влади на

законодавчу, виконавчу й судову.

Панівною релігією проголошувався

Конституція католицизм, перехід до інших релігій
Речі Посполитої заборонявся.
 Прийняття Конституції
викликало черговий спротив
шляхти.

1792 р. - шляхта створила

Торговицьку конфедерацію.

Це дало привід сусіднім

державам для втручання в
польські справи.

Торговицька конфедерація - змова

польських магнатів проти реформ
Чотирирічного сейму і Конституції 3 травня
3. Поділи Речі Посполитої.
 Передумови поділів Речі Посполитої.
Не тільки Росія, а й Пруссія, Австрія, Швеція і Франція
використовували Річ Посполиту як засіб для вирішення своїх
суперечок.

Австрійська й особливо Прусська держави прагнули

отримати собі володіння в Польщі.

Російська імперія, яка й так фактично контролювала Річ

Посполиту, опиралася вимогам щодо її поділу, але під тиском
європейських держав вимушена була погодитися.
Карикатура на поділи Речі
Посполитої Австрією, Прусією та
Росією.
 Ініціатори поділів Речі
Посполитої

Катерина II (1729-
Фрідріх II (1712-1786) - Йосиф ІІ (1741-1790) -
1796) -
прусський король (1740- автрійський імператор
російська імператриця
1786). (1780-1790).
(1762-1796).
І поділ Речі Посполитої (1772)

Галичина відійшла до Австрії (12 % території

держави),

Західна Білорусія (13 % території) - до Росії,

Пруссія загарбала частину західних земель (5 %

території).
Тадеуш Рейтан (1740-1780) -
правознавець, юрист, військовий «Рейтан, або Втрата державності» (1866). Ян
і політичний діяч Великого Матейко.
князівства Литовського.
Депутат «подільногоо.» Сейму
Речі Посполитої. «Убийте мене, не вбивайте Вітчизну!
Т. Рейтан
ІІ поділ Речі Посполитої (1793)

1793 р., скориставшись Торговицькою

конфедерацією, Росія знову втрутилася в
ситуацію.
Під тиском росіян був скликаний останній за
кілька майбутніх століть сейм в історії
польської держави.
Сейм ліквідував Конституцію 3 травня 1791
р., відновив «золоту свободу» й затвердив ІІ
поділ Речі Посполитої.
До Росії відійшла Правобережна Україна,
Центрально-Західну Польщу отримала
Пруссія.
 Повстання Тадеуша Костюшко

Другий поділ держави спричинив визвольне

повстання 1794 р. на чолі з Тадеушем Костюшком.
Однак силами російської армії на чолі з Олександром
Суворовим воно було придушене.

Тадеуш Костю́ шко (1746-1817) - Олександр Суворов (1729-

польський військовий та 1800) - відомий російський
 ІІІ поділ Речі Посполитої (1795)

25 листопада 1795 р. - Станіслав Понятовський

був вимушений зректися престолу.

1795 р. - ІІІ поділ Речі Посполитої.

Росія отримала Волинь, Литву й балтійські землі,

Австрія - Краківську й Люблінську землі, Станісла́ в-А́ вгуст

Пруссія - решту території разом з Варшавою.Понято́вський (1732-1798) -
останній король польський,
великий князь литовський і
великий князь руський (1764-
У кінці XVIII ст. у Східній Європі встановився новий баланс сил.
Тепер тут панували імперії - Російська, Австрійська і частково
Османська. Набирало ваги й Прусське королівство.
Польська держава припинила своє
існування.
 Домашнє завдання

§ 23 (С. 129-134), С. 122 – відповісти на питання «Знаю і

систематизую інформацію» (2,3), «Обговорюємо в