You are on page 1of 32

09.03.

2023
.
Тема. Економічний занепад та політична криза в Речі
Посполитій (друга половина XVII-XVIIІ ст.).
ПЛАН

1. Економічний занепад і соціальні проблеми.


2. Політична криза й посилення зовнішньої залежності.
3. Поділи Речі Посполитої.
1. Економічний занепад і соціальні проблеми
Друга половина XVII ст. -економічного
Причини економічний занепад Речі
занепаду
Посполитої.
Торгівля зерном не сприяла розвитку
техніки, промисловості й рухливості
населення.
и
к
ч
о
и
н
н
о
и
м
л
і
ач
н
зо
м
г
ео
н
ш
з
еа
н
н
н
е
я
п
а
в
д
и
у
р
о
2. Політична криза й посилення зовнішньої залежнос
и
Економічному н відродженню перешкоджала й децентралізована
к
і
ов
структура польсько-литовської держави.
р
,
о
л
я
ік
в
и
сй
ь
к
у
и
й
1
6
п
9
р
7
е
ср
т.
Август II Сильний о
(1670 -1733) - король л
к Речі
Посполитої (1697-1706,о 1709-
П
св
іь
гв
ун
к
соі
тч
ан
в
ув
І
іІв
й
іС
ш
й
и
н
л
л
уоь
н

д

о7о
0

-
о1
л
7
1704 р. - під тиском шведів королем був
обраний познанський воєвода Станіслав
Лещинський,
а Річ Посполиту було фактично
підпорядковано Швеції.

Станіслав I Лещинський
(1677-1766) - правитель Речі
Посполитої, король Польщі
(1704-1711), (1733-1743)..
Петро І (1672 -1725) -
московський цар (1682-
1725), перший
імператор Росії (1721-
1725).
Причини політичної кризи Речі
• Усі намагання Посполитої
королів уніфікувати
державу, впровадити рівність громадян
перед законом, створити професійну армію
і стандартизовану освіту не були
реалізовані через «анархізм шляхти», її
небажання поступатися своїм становищем і
привілеями.

• Безсилля Речі Посполитої найкраще


відображав занепад її збройних сил.
Чисельний склад армії становив менше 20
тис. вояків, це було в 11 разів менше за
прусську армію, у 17 разів - за австрійську
й у 28 разів - за російську.
Станіслав Понятовський (1764-1795 рр).
1764 р. - королем було обрано Станіслава
Понятовського (1764-1795) за російської
підтримки.

Останній король Речі Посполитої намагався


обережно провести реформи для зміцнення
центральної влади в державі.

1768 р. - було обмежено право «ліберум вето».


Станісла́ в-А́ вгуст
Понято́вський (1732-1798) -
"Ліберум вето" (від лат. liberum - вільний - і veto -
останній король польський,
забороняю) - право депутата сейму зупинити
великий князь литовський і
обговорення сеймом того чи ін. питання, а то й
ав
вБарська конфедерація
п
щ
р
и
оа
н
в
у
оа
х
л Хрест
о Конфедерації
п
и
о Катерина II (1729-
к
л
в 1796) -
а
т російська імператриця
т (1762-1796).
о
Б
а
ал
н Барська конфедерація (1768–1772) - військово-політичне об'єднання польської
и
р
н шляхти і римо-rатолицького духовенства, спрямоване проти короля Станіслава
к
я Августа Понятовського, протеже Катерини ІІ.
а
ь
Не виключено, що Росія за допомогою козаків сама спровокувала
конфлікт, щоб мати привід втрутитися у внутрішні справи Речі
Посполитої під гаслом «захисту православних».
Гайдама́ ки - народні повстанців на
Правобережній Україні, які боролися проти
релігійного та національного гніту Речі
Посполитої.

Максим Залізняк (бл. 1740-після Іван Ґонта


1769) - керівник гайдамацького (бл. 1721 або бл.-1740-1768) -
повстання (1768–1769 років), керівник українського
відомого під назвою Коліївщина. гайдамацького руху,
Спробою продовження реформ стала робота Чотирирічного сейму
(1788-1792 рр.).
Головною його дією було прийняття 3 травня 1791 р. Конституції.
Остаточно ліквідовувалося «ліберум
вето»,
сейм залишався найвищим політичним
органом держави, монархія ставала
спадковою.
Річ Посполита перетворювалася на
спадкову конституційну монархію.

Упроваджувався поділ влади на


законодавчу, виконавчу й судову.

Панівною релігією проголошувався


Конституція католицизм, перехід до інших релігій
Речі Посполитої заборонявся.
Прийняття Конституції викликало
черговий спротив шляхти.

92 р. - шляхта створила Торговицьку


конфедерацію.

е дало привід сусіднім державам для


втручання в польські справи.

Торговицька конфедерація - змова


польських магнатів проти реформ
Чотирирічного сейму і Конституції 3 травня
3. Поділи Речі Посполитої.
Передумови поділів Речі Посполитої.
Не тільки Росія, а й Пруссія, Австрія, Швеція
і Франція використовували Річ Посполиту як
засіб для вирішення своїх суперечок.

Австрійська й особливо Прусська держави


прагнули отримати собі володіння в Польщі.

Російська імперія, яка й так фактично


контролювала Річ Посполиту, опиралася
вимогам щодо її поділу, але під тиском
європейських держав вимушена була
погодитися.
Карикатура на поділи Речі
Посполитої Австрією, Прусією та
Росією.
Ініціатори поділів Речі
Посполитої

Катерина II (1729-
Фрідріх II (1712-1786) - Йосиф ІІ (1741-1790) -
1796) -
прусський король (1740- автрійський імператор
російська імператриця
1786). (1780-1790).
(1762-1796).
І поділ Речі Посполитої (1772)

Галичина відійшла до Австрії (12 % території


держави),

Західна Білорусія (13 % території) - до Росії,

Пруссія загарбала частину західних земель (5 %


території).
Тадеуш Рейтан (1740-1780) -
правознавець, юрист, військовий «Рейтан, або Втрата державності» (1866). Ян
і політичний діяч Великого Матейко.
князівства Литовського.
Депутат «подільногоо.» Сейму
Речі Посполитої. «Убийте мене, не вбивайте Вітчизну!
Т. Рейтан
ІІ поділ Речі Посполитої (1793)

1793 р., скориставшись Торговицькою


конфедерацією, Росія знову втрутилася в
ситуацію.
Під тиском росіян був скликаний останній за
кілька майбутніх століть сейм в історії
польської держави.
Сейм ліквідував Конституцію 3 травня 1791
р., відновив «золоту свободу» й затвердив ІІ
поділ Речі Посполитої.
До Росії відійшла Правобережна Україна,
Центрально-Західну Польщу отримала
Пруссія.
д
се
тзу
аш
ан
О
н
л
К
я
ео
с
к
1тс
ю

ш

к

о
р
р
о

н
С
ау
Тадеуш Костю́ шко (1746-1817) - Олександр Суворов (1729-
в 1800) - відомий російський
польський
ч військовий та
ІІІ поділ Речі Посполитої (1795)

25 листопада 1795 р. - Станіслав Понятовський був вимушений


зректися престолу.

1795 р. - ІІІ поділ Речі Посполитої.

Росія отримала Волинь, Литву й балтійські землі,

Станісла́ в-А́ вгуст


Австрія - Краківську й Люблінську землі, Пруссія - решту території
разом з Варшавою.
Понято́вський (1732-1798) -
останній король польський,
великий князь литовський і
великий князь руський (1764-
1795).
Польська держава припинила своє
існування.
Домашнє завдання

§ 23 (С. 129-134), С. 122 – відповісти на питання «Знаю і


систематизую інформацію» (2,3), «Обговорюємо в

You might also like