« ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВІДКРИТТЯ ТА

ЗАВОЮВАННЯ ОСТРОВІВ ПРЯНОЩІВ »

 Шлях та історія появи
островів прянощів
У XV столітті ще ніхто не знав, як розподіляються на
Землі суша і океан. Ідея пливти на захід через океан,
щоб знайти більш коротший шлях до країн прянощів ніж
той, який шукали португальці, плаваючи уздовж
західних берегів Африки належить Паоло Тосканеллі -
флорентійському астроному і географу та зробив
необхідні розрахунки маршруту. Спираючись на ці
розрахунки інший італієць з Генуї – Христофор Колумб
зробив до них власні поправки та прийшов до
висновку, що до Східної Азії найзручніше пливти через
Канарські острови, звідки потрібно пройти на захід 4,5-
5,0 тис. км, щоб досягти Японії.
 Свій проект Колумб запропонував спочатку португальському
королю Жуану II. Після довгої тяганини португальський король
передав в 1484 році його проект вченій раді яка відкинула
докази Колумба. Відому роль у відмові короля зіграли також
надмірні права і переваги, які вимовляв собі Колумб в разі успіху
підприємства. Залишивши Португалію, Христофор Колумб
звернувся до кастильських грандів, в тому числі до герцога
Медінаселі. Герцог просив королеву Ізабеллу дозволити
організацію експедиції за свій рахунок. Королева наказала
передати проект на розгляд особливої комісії. Комісія, що
складалася з ченців і придворних, через чотири роки дала
негативний висновок. Однак королі ще не висловлювали свого
остаточного судження. Протягом 1487-1488 рр. Колумб отримував
допомогу від казни, але справа його не рухалася, поки королі
були зайняті війною. Зате він знайшов найнадійнішу точку опори:
за допомогою ченців зблизився з іспанськими фінансистами.
Одночасно зміцнюються зв'язки Колумба з королівськими
фінансовими радниками, з Севільського купцями і банкірами. В
кінці 1491 року проект Колумба знову розглядається комісією,
причому в ній беруть участь і видатні юристи. І на цей раз
проект відкинутий: вимоги Колумба визначені надмірними.
 Заокеанська експедиція розглядалася короною
насамперед як поєднане з ризиком торгове
підприємство. Королева дала згоду, побачивши, що
проект підтримують великі фінансисти. Луїс
Сантанхель з представником севільського купецтва
надали позику кастильській короні еквівалентну
майже 9,7 тис. золотих доларів в цінах 1934 року.
Підтримка представників буржуазії і впливових
церковників визначила успіх клопоту Колумба.
Король і королева прагнули налагодити
торговельну зв'язок з «Індіямі» - саме це і було
основною метою першої експедиції.
 Флот
Колумбу надали два корабля. Сам Колумб зібрав кошти
та спорядив третє судно. Команда флотилії складалася
з 90 осіб. Колумб підняв адміральський прапор на
«Санта-Марії», найбільшому кораблі флотилії. Склад
екіпажу флотилії був підібраний тільки з метою
зав'язати торгові стосунки з нехристиянської (можливо,
мусульманської) країною, а не для завоювання великої
країни; не виключалася, проте, можливість
«придбання» окремих островів. Для великих
завойовницьких операцій флотилія, очевидно, не
призначалася - слабке озброєння, нечисленний екіпаж,
відсутність професійних військових. Експедиція не
ставила за мету пропаганду «святий» віри,
незважаючи на пізніші твердження Колумба. Навпаки,
на борту не було жодного священика чи ченця, але
перебував хрещений єврей - перекладач, який знав
трохи арабську мову
 Відкриття

Звістка про відкриття Колумбом «Західної Індії»

стривожила португальців. На їхню думку, були порушені
права, надані Португалії римськими папами.
Права, визнані самою Кастилією в 1479 році підтверджені
папою Сикстом IV в 1481 році, - володіти землями, відкритими
на південь і схід від мису Бохадор, «аж до індійців». Тепер
Індія, здавалося, вислизала від них. Кастильська королева і
португальський король відстоювали свої права на землі за
океаном. Кастилія спиралася на право першого відкриття,
Португалія - на папські пожалування. Вирішити суперечку
мирним шляхом міг лише глава католицької церкви.
 Магелан та його шлях до
островів прянощів
В завоюванні Індії та Малакки з 1505 по 1511 років брав участь
бідний португальський дворянин Фернан Магеллан - так його
прийнято називати; справжня ж його прізвище - Магальянш. Він
народився близько 1480 року в Португалії, в 1509 і 1511 рр. на
португальських судах досягав Малакки, а у 1512 - 1515 рр. він
воював у Північній Африці, де був поранений. Повернувшись на
батьківщину, він просив у короля підвищення по службі, але
отримав відмову. Ображений Магеллан виїхав до Іспанії і у
березні 1518 року з’явився в Севільї до Ради Індії – установу, що
відало справами нововідкритих територій і заявив, що Молукки,
найважливіше джерело португальського багатства, повинно
належати Іспанії, так як знаходяться в західній - іспанській
частині півкулі (за договором 1494 р.), але проникнути до цих
«островів прянощів» потрібно західним шляхом, щоб не
порушити підозр португальців, через Південне море, відкрите і
приєднане Бальбоа до іспанських володінь. І Магеллан
переконливо доводив, що між Атлантичним океаном і Південним
морем повинна бути протока на південь від Бразилії. У перше
кругосвітнє плавання вирушив інтернаціональний колектив:
крім португальців та іспанців, до його складу увійшли
представники більше 10 національностей.
 Прянощі
.Магеллан відкрив новий океан, який був названий Тихим.
Він відкрив Філіппінські острови, де в сутичці з острів'янами і був убитий.
Після смерті Магеллана кораблі його знайшли острова прянощів, але з
трьох кораблів тільки одному - «Вікторії» - вдалося дістатися до
Лісабона. Це був великий подвиг першого кругосвітнього плавання.
У гонитві за відкриттям найкоротшого шляху до островів прянощів було
доведено, що Земля куляста.
У середні століття і особливо в XV, XVI, XVII століттях найціннішими
предметами були прянощі, які привозили зі Сходу: перець, гвоздика,
імбир, кориця, кардамон, мускатний горіх. Вони вживалися в якості
лікарських зілля і ароматичних приправ до страв і напоїв. Прянощі,
особливо перець, при платежах замінювали гроші. Фунтами перцю
вносилися торгові збори, за перець купувалися землі, будинки та інші
товари. Навіть купці в той час мали прізвисько: «мішки перцю».
З усіх прянощів на перше місце після чорного перцю слід поставити
гвоздику. Гвоздика, продавана в аптеках і гастрономічних магазинах, -
дерев'янисті бутони квіток, що нагадують гвоздики.

THE END