Практична робота.

Гуманістичні ідеї доби Відродження

 1. ДОСЛІДЖУЄМО ІДЕЇ
Нікколо Макіавеллі (1469-1527 рр.) — державний діяч, дипломат, філософ, історик. Найвідомішими
творами мислителя є «Міркування з приводу першої декади Тиша Лівія», знаменитий трактат «Володар»
(або «Государ»), комедія «Мандрагора», теоретична робота «Про військове мистецтво».

Макіавеллі стверджував, що влада не має «божественного характеру», що політику визначають не Бог або
церква, а земні інтереси й людські слабкості. Саме за послідовний антиклерикалізм Макіавеллі його
твори аж до 1929 р. були заборонені католицькою церквою.
 Висловлювання Нікколо Макіавеллі
•Володар (Государ) має занепокоїтися, помічаючи, що хтось чомусь побоюється говорити
йому правду.
•Люди завжди погані, поки їх не змусить до добра необхідність.
•Не можна назвати доблестю вбивство громадян, зраду, віроломство, жорстокість і
нечестивість; усім цим можна здобути владу, але не славу.
•Треба діяти так, щоб тих, хто більше вже не вірить, змусити вірити силою.
•Усі озброєні пророки перемагали, а всі беззбройні гинули.
•Хто хоче жити в мирі, той повинен готуватись до війни.
•Якщо вже йдеться про інтереси батьківщини, не слід розмірковувати, справедливим є це
рішення чи несправедливим, милосердним чи жорстоким, похвальним чи ганебним,
облишити слід усілякі міркування і прийняти те рішення, яке відповідає порятунку її життя
та збереженню свободи.
•Мета виправдовує засоби.

•1. До яких подій і явищ, діячів сучасності ви могли би адресувати думки

італійського мислителя?
•2. Чи можемо ми давати оцінки думкам і діям історичних осіб далекого
минулого, спираючись на сучасні моральні норми?
2. Розгляньте уважно картину Л. да Вінчі «Мадонна з квіткою» (1478-1480). 

Чим унікальна ця картина й чим відрізняється від традиційних зображень

Богоматері? У чому, на ваш погляд, проявилися гуманістичні ідеї Л. да Вінчі? 
 «Князьгуманистов» — именно так называли
известного богослова и филолога Дезидерия
Эразма, к имени которого по месту рождения было
добавлено Роттердамский (1466—1536)

 Эразм написал сатирический памфлет «Похвальное

слово Глупости» («Похвала Глупости»). В своем
небольшом шуточном сочинении Эразм едко высмеял
человеческие пороки. «Похвала Глупости» вошла в
историю мировой литературы, гуманизма и
Эразм Роттердамский Возрождения. Только при жизни автора ее
переиздавали десятки раз. Сейчас это произведение
переведено на все европейские языки.
 3. ИЗ «ПОХВАЛЫ ГЛУПОСТИ» ЭРАЗМА РОТТЕРДАМСКОГО

Кто взял в свои руки кормило правления, тот обязан помышлять лишь об общественных, а отнюдь не о
частных своих делах, не отступать ни на вершок от законов, следить постоянно за неподкупностью
должностных лиц и судей... Пороки простых людей губительны для немногих, но государь поставлен так
высоко, что если он позволит себе хотя бы малейшее уклонение от путей чести, то бесчестие тотчас же,
словно чума, распространяется среди его подданных.
...Государи возлагают все заботы на богов, а сами живут в довольстве и веселии и допускают к себе только
тех людей, которые привыкли говорить лишь приятные вещи. Они уверены, что честно исполняют свой
монарший долг, если усердно охотятся, разводят породистых жеребцов, продают должности и чины и
каждый день измышляют новые способы набивать свою казну...
Теперь вообразите себе человека, невежественного в законах... преследующего единственно свои личные
выгоды... ненавистника учености, ненавистника истины и свободы, менее всего помышляющего о
процветании государства, но все меряющего меркой собственных доходов и интересов. Наденьте на такого
человека золотую цепь, возложите ему на голову корону, усыпанную дорогими каменьями, вручите ему
скипетр, символ правосудия, знаменующий возвышенную любовь к отечеству.

1. Почему Эразм Роттердамский считал, что грехи простых людей менее

опасны для общества, чем грехи правителей? 2. Используя отрывок из
текста произведения, составьте «портрет» немецкого короля. 
 4. Робота над джерелом:
Витяг із вироку кардиналів щодо Галілея
Ти, Галілею, був звинувачений на цьому суді в тому, що вважаєш за істину
і поширюєш у народі брехливе вчення про те, що Сонце перебуває в
центрі світу нерухомо, а Земля рухається на осі добовим обертанням; у
тому, що ти мав численних учнів, яким викладав це вчення. Нарешті
з'явився на світ твій твір, лист до одного твого колишнього учня, де ти,
наслідуючи дурниці Коперника, розвинув деякі положення, що
суперечать здоровому глузду і Святому Письму. Тому, бажаючи
захистити людей від шкоди та спокуси, які виходили з твоєї поведінки і
загрожували чистоті віри... вчені-богослови постановили:
1. Положення, що Сонце — центр Всесвіту і є нерухомим, є думка
безглузда, філософськи неправильна і вкрай єретична, тому що вона
суперечить Святому Письму.
2. Положення, що Земля не центр Всесвіту і не є нерухомою, суперечить
духу віри.
За що церква засудила Галілея? Які докази вона наводила?