Практичне заняття № 1

Повсякденне життя представників основних верств українського

суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.
ДАТИ НАЗВУ ЦИМ СХЕМАМ
 Робота з документом

Третій Литовський статут про відповідальність за вбивство (1588 р.)

а) …якби котрий шляхтич… людину простого типу вбив, і був на гарячій крові схоплений… тоді того
шляхтича-вбивцю горлом карати (стратити — Авт.);

А якби шляхтич сказав, що вбив без умислу… захищаючись від вбитого… тоді від страти і
відповідальності буде звільнений.

б) …якби простого типу люди наші… вбили шляхтича або шляхтянку… всі [винні] мають бути
страчені… А якби де умисно здійснили пограбування дому шляхетського з розбоєм і вбивством, тоді
всіх тих, на кого позивач покаже, покарати стратою…

Визначте, як у Литовському статуті захищалося людське життя від зазіхань на нього. Пояснити причини
відмінностей.
 Визначте,представники яких верств
населення зображені на ілюстраціях.
Основну частину панівного стану складала
шляхта, її верхівкою — панами — була заможна
шляхта, яка вирізнялася давністю походження,
спадковим землеволодінням і певними
привілеями.

На правовий статус міщан вплинуло поширення

Магдебурзького права (системи самоврядування),
надання центральною владою мешканцям міст
юридичних та економічних привілеїв.

Дрібні шляхтичі, які складали більшість шляхти,

залежали від магнатів і здобували шляхетство та
право на володіння землею, виконуючи військову
службу.

Окрему верству українського суспільства

становило духовенство. Воно поділялося на
«біле» та «чорне» (ченці). 

До верхівки суспільства належали магнати —

нащадки удільних князів та боярських родів
(серед них — і українці).

Найчисленнішою верствою було селянство.

НАЗВІТЬ ПРЕДСТАВНИКА СОЦІЛЬНОЇ ВЕРСТВИ ЗА ПОДАНИМ ОПИСОМ

1. «__________ завжди веселий у своєму королівстві, співає й танцює

вільно, не маючи над собою жодних примусових обов’язків, бо не
винен королеві, своєму вищому володареві, нічого, окрім титулу,
двох грошей з лану і військової служби. Четвертого ж над _________
немає нічого, що б псувало йому настрій у Королівстві».
Український мислитель С. Оріховський-Роксолан
2. «Руська ___________ поміж ними дуже нечисленна, наслідує
польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж
римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті,
що титулуються князями, вийшли з грецької віри».
Французький інженер Г. Л. де Боплан
3. «________ було неоднорідним і складалося з патриціату (заможні
магістратські урядники), бюргерства (ремісники, майстри) та
плебсу (дрібні торговці, підмайстри).
4. «_________ мають у місті чотири костьоли, а саме: кафедральний
собор, храм домініканців на ринку, бернардини — попід горою, а з
недавнього часу — єзуїти, які розмістилися між бернардинами і
річкою; греко-русини мають близько десяти храмів, які вони
називають церквами».
 Історичні джерела про повсякденне життя українських селян

Гійом Левассер де Боплан З «Опису України» 1651 року

«Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноруч і зі своїми кіньми
три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому, залежно від наділу, який
тримають, певну кількість буассо (міра ваги ) зерна, багато каплунів, курей, гусей і курчат перед
Великоднем, Трійцею і Різдвом. Крім того, повинні возити дрова для потреб свого пана та виконувати
тисячі інших повинностей, не кажучи про гроші, які пани від них вимагають, а також збирають
десятину з баранів, свиней, меду, всіляких плодів, а кожного третього року — третього вола.
Але й це не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, але й
над їхнім життям; Тому як трапляється, то ці бідні селяни потрапляють у повну залежність до злих
панів та опиняються ще в жалюгіднішому стані, ніж каторжани на галерах. Таке рабство й
призводить до того, що багато хто тікає, а найвідважніші з них подаються на Запорожжя...»

1. На яких особливостях становища українських селян наголошують автори джерел?

2. Перерахуйте види селянських зобов’язань перед панами.
3. Як становище селян вплинуло на формування нової верстви - козацтва?
4. Як ви гадаєте, чому документів про життя селян не було багато?
 Селянська хата
Хата поділялася на три частини - кімнату,
комору, стайню. Тобто поруч із людьми
знаходилися під одним дахом коні, корови,
телята, свині, кури, гуси. В умовах досить
суворого клімату люди керувалися мотивами
зберігання тепла і економічної доцільності. У
кутку кімнати знаходилася піч для
приготування їжі. Узагалі ж піч, як і у всіх
східних слов’ян, була багатофункціональною:
для опалення житла, приготування їжі й
випічки хліба. Комина й димаря вона не мала,
дим виходив назовні хати через дірки,
зроблені замість вікон. Діти, ще не здатні
працювати, спали і гралися на печі, зовсім
мала дитина - в колисці, підвішеній гаком до
сволока. Обов’язковим атрибутом у кімнаті
була ікона і лампада на покутті (куток, що
знаходився по діагоналі від печі).
Уривок із «Історії України» О. Д. Бойка
Незважаючи на те, що розвиток міст гальмувався як державною владою, так і феодальною
аристократією, все ж міщани перебували у привілейованому становищі, порівняно з селянством.
По-перше, міські мури робили їхнє життя більш захищеними.
По-друге, ремесло та торгівля забезпечували вищий, ніж у селян, рівень життя.
По-третє, запровадження магдебурзького права створювало юридичне підґрунтя для відносно
незалежного розвитку міст. По-четверте, існування міського самоуправління формувало і фіксувало
у ментальності міщан риси, необхідні для поступального розвитку — незалежність поглядів,
відповідальність, самостійність у прийнятті рішень та діях. По-п’яте, процес обміну інформацією
завдяки більшій концентрації населення та активним контактам із зовнішнім світом відбувався
швидшими темпами, ніж у сільській місцевості.

.
Поясніть, чому міщани перебували у більш привілейованому становищі порівняно із селянами.
 Використовуючи матеріал слайду визначте устрій ремесла того часу 

Діяльність ________ була спрямована насамперед на усунення конкуренції в ремісничому виробництві. Кожен
_______ мав письмовий статут, що його затверджував король чи власник міста, який визначав як особливості
виробництва, так і спосіб життя ремісників. ______ статути передбачали суворе покарання за розголошення
того, що діялося всередині ______.
Згадується в одному з ______ статутів Львова: «Львівські золотарі не мають між собою терпіти ані приймати
жодного майстра-єретика (безбожника) чи схизматика (православного), лише католиків, хіба котрийсь
єретик з русинів або вірмен поєднався б із Римською церквою».
 ВІДНОВИТЬ ПРОПУЩЕНЕ СЛОВА АБО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ В НАЗВІ ДОКУМЕНТУ

Документ № 1. Із записок папського нунція Джуліо Руджієрі (близько 1560 року) про ___________
«...Правдивим шляхтичем є той, хто уродився від батьків шляхетського стану... Шляхта має велику
вищість над не шляхтою... Окрім того, що вони є самовладними панами у своїх добрах, мають багато
привілеїв, кожний їх боїться і низько кланяється... Шляхті дають усі уряди (посади), з неї виходять на
єпископів, сенаторів, на усіх двірських урядовців... Шляхта живе розкішно, любить тримати багато слуг і
коней, маючи їх сто і більше...»

Документ № 2. Зі звернення київської шляхти до короля про __________ (1571 рік)

«Нагально (особливо) прохаємо Його королівську мость, нашого милостивого пана, щоб сеймові
листи і універсали, Конституції і кожну справу, які надсилаються до Київської землі, були писані не
іншими літерами і словами, як тільки руськими».

Документ № 3. Із записок голландського мандрівника Ульріха фон Вердума про

_________________західноукраїнських міст на прикладі Кам’янця (Подільського)
«...Місто ділилося на три частини: південна була заселена вірменами, які мали там свій окремий ринок,
ратушу, гарну церкву й багато добре збудованих купецьких будинків. Центральну частину займали руси.
Вони мали великий міський дім з високою вежею, кілька гарних церков грецької релігії. У північній
частині міста мешкали поляки, які теж мали там свої костьоли, ратушу й ринок. Кожна частина міста
мала своє окреме управління... Крім того, тут жило ще понад сімдесят єврейських родин, старшина яких
також вершила судові справи своїх...»
 ВІДНОВИТЬ ПРОПУЩЕНЕ СЛОВА АБО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ В НАЗВІ ДРКУМЕНТУ

Документ № 4. Із «Опису України» Гійома Левассера де Боплана про _______________

«...Голова (нареченої) не покрита, волосся розсипане по плечах, відкриваючи лише
обличчя, на голові вінок із квітів залежно від пори року. У такому вбранні батько, брат чи
близький родич ведуть її до церкви, а попереду — скрипка, дуда або цимбали».

Документ № 5. Із «Опису України» Гійома Левассера де Боплана про _________ в XVII столітті
«Протягом (наступного після ______) тижня не варто зовсім ходити по вулицях, не маючи
запасу фарбованих яєць (крашанок), щоб роздавати їх усім знайомим, кого зустрінеш,
промовляючи до них ті самі слова («Христос воскрес!»)... Тоді знайомий або знайома
відповідають так само, як вище, обнімаються і цілуються, а той чи та, кого привітали, повинен
при цьому дати (свою крашанку)...».
 Робота з документом
«...Насамперед змушувала рада м. Львова великим насильством нас, осілих міщан,
наших дітей і нашу челядь, до послуху папського костьолу, до свят нового календаря,
мордуючи в’язницями й караючи штрафами. Вранці, в день св. Маргарити, пославши
своїх міських слуг, насильно виволокли й вкинули до темної в’язниці у вежі під
ратушею Василя, учня сідляра Юрія Рогатинця, а також челядників, кушніра Юська,
кушнірчика Івана та учня Іванка. Майстри й челядники прийшли до пана бурмистра,
питаючи, з якої причини їх слуг з дому похапали під час їхньої відсутності. На це пан
бурмистр відповів: “Причина та, що ви не святкуєте наших свят, не буваєте на
казаннях в нашому костьолі й не слухаєте, коли ксьондзи заповідають свята. Отже,
ідіть і ви сидіти”. Потім, на прохання й вимогу наших братів та своїх сусідів,
арештовані були випущені. Однак члени ради обіцяли самі зберегти мир лише при тій
умові, якщо звільнені з-під арешту, під страхом сурової урядової кари, не
протестуватимуть і не почнуть судової справи. А такого навіть у поганській державі не
терпить християнський народ...».
Зі скарги Львівського Успенського братства. Січень 1593 р.

Якими явищами та подіями зумовлене таке становище містян-українців? Яку роль, за свідченням
джерела, відіграє Львівське Успенське братство в повсякденному житті львів’ян?
 Українська кухня
У XV-XVII ст. страва турецької кухні дюш-вара перетворилася на українські вареники, а згодом — на
вареники з характерними національними наповнювачами: вишнями, сиром, цибулею, шкварками.
У цей період також виникли вже класичні борщі, таратути, розсольники, страви з пісного тіста та
сухофруктів. До речі, відомий український кулінар Євген Клопотенко у 2020 р. офіційно запатентував рецепт
червоного борщу як української національної страви.
Не практикували в Україні змішування, подрібнення, перемелювання харчових продуктів. Фаршів, паштетів,
котлет, запіканок і пудингів, характерних для західних кухонь, в українській кухні XVI-XVII ст. не було.
Оселедці були практично єдиною морською рибою, доступною всім прошаркам населення.
Серед солодких страв на той час були відомі кутя з медом, кутя з маком і горіхами, рис із медом і корицею,
кутя з ізюмом і горіхами, узвар. З малини й журавлини варили узварець.

Пам'ятник варенику. Черкаси. 2006

(демонтовано у 2013 р.)
Скульптура «Вареник». Глендон, Канада. 1993