Електронний додаток до сторінки 172

78
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5
СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ
УКРАЇНИ. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА ВЗАЄМОВІД-
НОСИНИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В ХІV-ХV СТ.
Мета: з’ясувати структуру суспільства на українських землях у ХІV–ХV ст.;
визначити основні риси повсякденного життя.
ХІД РОБОТИ
1. Аналіз соціальної структури суспільства

Становий поділ українського суспільства в ХIV–XV ст.

Стани Особливості становища

Найзаможніша частина шляхти, титулована знать, до якої належали

нащадки удільних князів. Серед них виділялися: «княжата голов-
ні» — не підлягали місцевій адміністрації, входили до великокнязів-
Князі ської ради і виступали у військові походи зі своїми загонами під родо-
вими гербами; «княжата-повітовники» — підпорядкувалися місцевій
адміністрації, не входили до великокнязівської ради і виступали у вій-
ськові походи у складі повітового ополчення.
Заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але відрізнялася
Шляхта

давністю роду, спадковим землеволодінням і певними привілеями.

Привілейований стан

Пани
Найбагатші пани разом з князями становили групу магнатів — най-
більших землевласників.
Середня військово-службова шляхта, залежна від князів і панів, яка
здобула шляхетство і право спадкового землеволодіння за військову
Зем’яни
(боярську) службу; виконували особисту кінну службу з певною кількі-
стю озброєних вершників.
Дрібні шляхтичі-службовці, що виконували різноманітні доручення, та
Бояри «панцерні слуги», які особисто відбували військову службу: походили
від селян-слуг. Володіли землями за умови виконання своєї служби.

Окремий стан українського суспільства, що становив майже десяту

Духовенство

частину населення. Духовенство не підлягало світському суду, у разі

Церковні
потреби його справи розглядалися в спеціальному суді єпископа. По-
люди
ділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і ря-
дових священнослужителів.

Найзаможніша частина населення міст, яка складалася з найбагатших

Непривілейований

Патриціат
і впливових купців і ремісників-майстрів.
Міщани

Бюргер- Середня за рівнем своєї заможності частина міського населення, до

стан

ство якої належали цехові майстри і більшість купецтва.

Плебс Міське поспільство, що становило основу соціальної піраміди

 Стани Особливості становища 79
Особисто вільні селяни, які перебували на службі, отримуючи за це
Непривілейований стан

Слуги
земельні наділи і звільняючись від інших повинностей.

Особисто вільні та економічно незалежні селяни, які сплачували дер-

Данники
жаві данину (чинш) таруою або грошима.
Селяни

Селяни, які не мали власної землі й вели господарство на земельних

ділянках, що належали державі або землевласникам; за користуван-
Тяглі ня землею вони були зобов’язані виконувати відробіткову повинність
зі своїм тяглом (робочою худобою). Були як особисто вільними, так і
прикріпленими до своїх наділів.

1) Які висновки можна зробити з аналізу таблиці?

2) Що нового з’явилось у соціальній структурі порівняно з періодом Русі-
України?

2. Самостійна робота з підручником.

1) Які народи (етноси) проживали на українських землях в XIV–XV ст?
2) Які історичні передумови їх розселення в України
3) У складі яких держав опинились українські етнічні землі наприкінці
XV ст.?
3. Перегляд підготовлених за додатковими джерелами по одному
з пунктів кращих презента-цій (5–6 слайдів). Обговоріть у
групах.

Повсякденне життя людей прийнято характеризувати за такими пунктами.

1) Народження. 2) Весілля.
3) Похорони. 4) Їжа.
5) Одяг. 6) Роль жінки в суспільстві.

5. Розгляньте світлини з музейної експозиції «Селянська оселя

ХIV–XV ст.» Складіть коротку розповідь.
6. Зробити висновок відповідно до мети роботи.