Практичне заняття за розділом ІІ «Середньовічний світ Західної Європи»

Мета: продовжити розвивати вміння працювати в малих групах, у формі творчого інсценування
застосовувати набуті знання; розвивати логічну, аксіологічну та інформаційну компетентності
шляхом аналізу витягів з історичних джерел і зіставлення правового становища різних груп
населення Західної Європи.
Хід роботи
Робота з документами.

1.Із листа єпископа Шартрського герцогу Аквітанії

про взаємні обов’язки васала й сеньйора
Хто дає присягу у вірності своєму сеньйору, завжди має пам’ятати про шість таких (обов’язків):
не завдавати шкоди тілу сеньйора, не видавати його таємниць і не знищувати його укріплень...
не перешкоджати праву суду і всьому іншому, що торкається його становища і прав... не
завдавати шкоди його володінням, не перешкоджати йому досягати того, що він легко може
отримати, а також не робити для нього неможливим те, що насправді можливе. Якщо вірний
(васал) утримається від цієї шкоди, як цього вимагає справедливість, то і (тоді) не заслуговує
феода, тому що недостатньо не чинити поганого, необхідно робити добре. Окрім цього, щоб,
виконуючи згадані шість (обов’язків), радив і допомагав своєму сеньйору без обману , якщо
хоче бути нагороджений феодом, а також завжди був вірний своїй присязі. І сеньйор в усьому
має чинити так само щодо свого вірного (васала).

1. Які шість обов’язків васала щодо свого сеньйора наводить автор джерела?

1. не завдавати шкоди тілу сеньйора

2. не видавати його таємниць і не знищувати його
3. не перешкоджати праву суду і всьому іншому, що торкається його становища і
прав
4. не завдавати шкоди його володінням
5. не перешкоджати йому досягати того, що він легко може отримати,
6. не робити для нього неможливим те, що насправді можливе.

2. Що необхідно було для того, щоб васал отримав феод від свого сеньйора?

Виконувати 6 обов‘язків, радити і допомагати своєму сеньйорові без обману, робити для нього
тільки добре.

2.Із твору Цезаря Гейстербахського «Діалог про дива» (XIII ст.)

Жив у Саксонії рицар на ім’я Лудолф. Це був справжній тиран. Одного разу він скакав дорогою
верхи, одягнений у нове пурпурне вбрання, і зустрів селянина, що їхав у своєму візку. Багнюка,
яка бризнула з-під коліс його візка, забруднила одяг Рудольфа, і тоді цей сповнений пихи
рицар обурено вихопив меч і відрубав селянину ногу.

 Яку інформацію про становище рицарів у середньовічній Західній Європі можна отримати із
джерела?

Тиранія , жорстокість , зухвалість. Життя іншої людини , для цього Рудольфа ю, нічого не варте.
Сила лише в зброї.
Але я вірю , що серед лицарів були й достойні чоловіки.

Зі статуту Святого Бенедикта про чернече життя

...Особливо рішуче необхідно викорінювати з монастиря прагнення власності, щоб ніхто не мав
права нічого дати або взяти, не мав нічого власного — речей, книжок, дошок, грифелів,
абсолютно нічого: тому що ніхто з братів уже не має у своїй власності ані свого тіла, ані своєї
волі.
Вважаю, що достатньо буде пропонувати дві страви на всіх трапезах, а якщо вдасться здобути
фрукти або овочі, то давати їх як третю страву. Від м’яса тварин усі мають утримуватися, окрім
хворих.
Монастир необхідно організувати, щоб усе необхідне — вода, млин, сад, пекарня, різноманітні
майстерні — були на монастирській території, щоб ченці не мали необхідності виходити за
його стіни, тому що це не дуже корисно для їх душ...
 Яких правил, відповідно до джерела, мали дотримуватися середньовічні ченці в Західній
Європі?
Ченці в Западній Європі , повинні були дотримуватися дуже суворих правил. Нічого свого не
мати, брати й віддавати теж нічого не дозволялося, їсти тільки 2 страви на вибір, м’ясо можна
було тільки хворому, пити воду. Фрукти лише , коли сад при монастирі буде давати врожай.
Душа й думки повинні були бути чисті. Тому речі були однакові, книжок власних не було, а
тільки ті , що надавалися монастирем.

Із грамоти про обсяг феодальних повинностей французьких вілланів (1060 р.)

Нехай буде відомо, що всі обкладені оброком двори мають нести однаковий оброк — кожен
двір повинен давати щорічно по 8 денаріїв... по 8 мір пшениці і 24 міри вівса. А також
виноградник, що колись належав абатству, двічі на рік необхідно копати, підрізати й
викопувати в ньому всі необхідні роботи, потім відтискати виноградний сік і перевозити його
для зливання в діжки пана; якщо виноградник буде перетворений на поле, працювати,
обробляючи його як необхідно, аж до перевезення зібраного врожаю в панські амбари...
 Які обов’язки французьких вілланів визначено у цьому джерелі?

До обов’язків належало всі двори мали нести однаковий оброк, давати щорічно 8 динаріїв,
пшеницю, вівса, а також ростити виноградники, доки він не почне давати виноград, далі
переробляти , робити вино і звозити все до панів в амбари.

Із праці французького юриста Бомануара «Звичаї Бовезі» про становище залежних селян (XIII
ст.)
...Існує багато станів особистої залежності. Адже чимало із залежних (селян) настільки
підпорядковані своєму сеньйору, що останній може розпоряджатися всім їхнім майном, має
над ними право на життя і смерть, може тримати їх в ув’язненні за своїм бажанням —
винуватих або невинуватих — і нікому за це не відповідають, хіба що одному Богу. З іншими
обходяться більш людяно, адже за їх життя сеньйори не можуть від них нічого вимагати...
окрім їхніх життів, рент і повинностей... і коли вони помирають або одружуються на вільних
жінках, усе їх майно... переходить до сеньйорів... Якщо (залежний селянин) помирає, у нього
немає спадкоємця, окрім сеньйора, і діти залежного селянина нічого не отримують, якщо не
заплатять викуп сеньйору.
 За наведеною інформацією визначте особливості правового становища залежних селян у
середньовічній Західній Європі.

Про становища залежних селян: є залежні селяни які не мають ніяких прав , сеньйори
розпоряджаються всім всім - їхнім майном, правами на життя і смерть, тримають їх в ув’язненні
за своїм бажанням. А є ті , що живуть , платять оброки, несуть повинність перед сеньйорами.
Якщо такі помирають, єдиним спадкоємцем є сеньйор.

Зі статуту про жебраків міста Нюрнберга (XV ст.)

...Наші лани з ради встановлюють, що жоден бюргер або бюргериня, гість або гостя не мають
права просити милостиню в Нюренберзі вдень або вночі, якщо вони не отримали дозвіл на це
шановної ради. Ті, хто отримав на це дозвіл, можуть жебракувати за умови, що вони відкрито
носять (на одязі) знак, який буде їм надано. Того, хто буде робити це без дозволу або без
знаку, буде вигнано з Нюрнберга на цілий рік, він буде позбавлений права наблизитися до
міста на відстань однієї мілі...
 У середньовічних містах була величезна кількість жебраків. Просили милостиню не лише ті,
кому не було на що жити, а й ті, кому це заняття подобалося. Із якою метою, на вашу думку,
міська рада Нюрнберга запровадила наведене обмеження?

На мою думку , влада з жебраків також отримувала оброк та данину. Знаки носили , щоб Рада
легше їх впізнавала. А у вигнанні були , бо ослухалися владу.

ІV. Формування висновків відповідно до мети роботи.

Порівняйте правове становище різних груп населення Західної Європи в Середні віки.

Феодалізм. Феодальний лад прийшов на зміну рабовласницькому і панував у Західній Європі з

V до ХV ст. В основі феодалізму як суспільно-історичної формації лежить власність феодала на
землю і залежність від нього селян. Назва «феодалізм» походить від слова феод – земельний
маєток із залежними селянами, який васал отримував від сеньйора за вірну службу. Спочатку
феод був умовним володінням, а згодом став приватним та передавався у спадок, від батька
до сина.

Теорія трьох станів. Процес поділу суспільства на відокремлені один від одного стани
розпочався ще за часів Римської імперії, але остаточно формування трьох станів відбулось саме
в період Середньовіччя і вже на початку ХІ ст. сформувалась нова структура суспільства, яка
якісно відрізнялась від Римської. Тоді ж і виникає теорія трьох станів, авторами якої були
Герард Камбрезійський та Адальберон Лаонський. До першого стану вони віднесли «тих, що
моляться» – священики та ченці; до другого – «тих, що воюють» тобто рицарів; третій стан – «ті
що працюють» - селяни. Ці три стани взаємовпов’язані та не можуть існувати один без одного,
духовенство молиться за спасіння душ, рицарі обороняють населення, а селяни їх годують.
Незважаючи на це, кожен стан вів свій спосіб життя, дотримувався своїх звичаїв.