Основні верстви руського суспільства

Основні верстви руського суспільства можна зобразити у вигляді піраміди.

Кожна з них мала різні права та обов’язки.

Сьогодні ми розглянемо кожну з них

 Князь
Верхівку суспільної піраміди Київської держави посідали князі.На
київському столі утвердився рід Рюриковичів,і з часом поборовши
місцевих князів,саме ця династія стала володарювати в руських
землях. Найвпливовішим князем був великий князь київський. У
столицях земель-князівств сиділи удільні князі.

На відміну від інших Князі мали найбільшу владу.

верств,князівська була закритою,до Вони були не тільки
неї можна було належати тільки за правителями країни,а й
народженням,лише син князя міг головними розпорядниками
бути князем. усього місцевого життя

Вони опікувались законодавством і

судочинством,керували
військом,ухвалювали рішення про
оборону країни,брали участь у
походах. Налагоджували відносини
з сусідніми державами або
оголошували війну.
 Бояри
Бояри —верства яка займала друге, після князів, панівне становище в
управлінні державою.

У літописах їх Боярська верства,так само як і князівська не

згадують поряд із
князями від X ст. була однорідною. З-поміж руських бояр були
Боярські роди бояри великі і малі. Великі ставали
формувалися з воєводами,тисяцькими,князівськими
місцевої
родоплемінної канцлерами,а малі-
знаті,а також із соцькими,десяцькими,тіунами,дворецькими
впливових тощо.
дружинників.
 Дружинники
Дружинники-професійні воїни,вони займають третє місце в
таблиці верств.

Вони не лише брали участь у

воєнних походах,а й обіймали
певні урядові посади. За вірну
службу князеві отримували
грошову винагороду,а також
землю,що ставала їхнім умовним
володінням,тобто належала
доти,доки дружинник служив
своєму сюзеренові-князю
 Духівництво
Із запровадженням християнства як державної
релігії почала формуватися верства духівництва, до
якої належали служителі церкви. Становище
духівництва у суспільстві зміцнювалося у міру
збільшення впливу церкви в державі. Духівництво -
найосвіченіша верства тогочасного суспільства. Воно
впливало не тільки на духовне життя, а й на світське,
особливо на розвиток культури.
Купці й ремісники

На середніх щаблях
суспільної піраміди
перебували
представники
міської заможної
верхівки, а також
купці й ремісники.
Вони були особисто
вільними, проте не
належали до
привілейованих
верств суспільства і
мусили сплачувати
податок на користь
князя.
 Селяни
1)Селяни-смерди
Найчисленніша група тогочасного населення Русі - селяни-смерди. Вони
були особисто вільними, мали власне господарство, землю, мешкали в
князівських селах і платили князеві данину.
Якщо смерд через якісь обставини втрачав власне господарство, то міг
позичити гроші - «купу» - у землевласника, але цю позику мусив відробити.
Саме тому селянина, який працював «за купу» в господарстві пана, називали
закупом. Відпрацювавши борг, такий тимчасово залежний селянин ставав
вільним. Різновидом тимчасово залежних селян були й рядовичі - селяни-
смерди, які уклади «ряд» (договір) з князем чи феодалом та працювали на
умовах цього договору.
2)Челядини
Стосовно багатьох русичів уживали
назви «наймит», «челядин». Якщо
наймити працювали у хазяїна за
платню, залишаючись особисто
вільними, то челядь не була вільною -
її продавали, дарували, передавали в
спадщину. Челядниками ставали
здебільшого військовополонені.

3)Холопи
У повній власності пана перебували й
холопи. Проте холопство не було
довічним. Із тогочасних джерел
довідуємося, що за гарну службу
холопа могли відпустити на волю.
Щоправда, невідомо, чи часто таке
траплялося.
 Ізгої
Особливу групу населення
становили ізгої. Так називали людей,
які з різних причин «випадали» зі
звичного середовища, втрачали з
ним зв’язок. Ізгоями, зокрема,
ставали смерди, які втрачали землю
й господарство, проте не потрапили
у залежність до феодала. Так само
ізгоями називали князів, які не мали
землі й княжінь.