2. Внутрішні і зовнішні чинники формування Київської Русі.

Нестор у «Повісті» відтворив картину розселення східнослов'янських

племінних об'єднань – полян, древлян, сіверян, волинян, дреговичів, словен
( загальним числом 14), які перебували на стадії зародження державності. В
літописі ці об'єднання названі князівствами: цитування:
Племенні княжіння у східних слов’ян
А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян. А в древлян (було
княжіння) своє, а дреговичі (мали) своє, а словени – своє в Новгороді, а другі (сиділи) на
(річці) Полоті, котрі й (називаються) полочанами. Од сих же (полочан на схід (?) є) і
кривичі, що сидять у верхів’ї Волги, і в верхів’ї Двіни, і в верхів’ї Дніпра; їхній же й
городок є – Смоленськ, бо туди сидять кривичі. Також сіверяни (сидять на схід (?) од
них… Бо се тільки слов’янський народ на Русі: поляни, полочани, древляни, новгородці,
дреговичі, сіверяни, бужани, – бо сидять вони по (річці) Бугу, – а потім же волиняни. А се
– інші народи, які данину дають Русі: чудь, меря, мурома, черемиси, мордва, перм, ям,
литва, земигола, корсь, норова, ліб. Ці мають свою мову.

Центром зародження державності було Середнє Подніпрв'я, що мало

давні традиції політичного розвитку. В 6-7 ст. тут виникло об'єднання полян,
яке згодом перейняло назву одного з місцевих племен Рос або Рус.
Важливим моментом консолідації Полянського племінного союзу стало
заснування Києва. Відомі на сьогодні археологічні та писемні джерела дають
підстави стверджувати , що це сталося наприкінці 5-поч. 6ст. Процеси
консолідації племен, відбувалися за умов постійної небезпеки з боку
кочовиків, викликали нову форму поселень. У літописі вона дістала
визначення «град». Можна припустити, що ці «гради» виступали як
адміністративно-політичні й культові центри союзів племен або як фортеці.
8-9 ст. за Нестором склалося державне об'єднаня полян, древлян,
сіверян – Руська земля. ( внутрішні)
7 ст. в пониззях Волги й Дону з'явилися хозари, які заснували свою
державу – Хозарський каганат з центром у місті Ітіль. Історики твердять,
ніби ця держава справила виключно благодійний вплив на політичний і
культурний розвиток східних слов'ян. Хозарія, очевидно, впливала на
складання економічний і політичних структур, що виявилося у запозиченні
київськими князями титулу кагана, а також системи дуумвірату. Також
діяльність хозар полягала у тому, що вони силої зброї підкорили окремі
племінні об'єднання – полян, сіверян і в'ятичів – і перетворили їх на своїх
данників. Є підстави вважати, що вже за князювання Аскольда й Діра
хозарська зверхність у межах Руської землі була подолана. ( також Олег
здійснив у 884 і 885 рр. походи на хозар і звільнив від їхньої влади сіверян і
радимичів).
Про данину полян хозарам
По сих же літах, по смерті братів сих (Кия, Щека і Хорива), утискувалися (поляни)
древлянами та іншими навколишніми (племенами). І знайшли їх хозари, коли вони сиділи
в лісах на горах, і сказали хозари: “Платіте нам данину”. Поляни тоді, порадившись, дали
(їм) од дому по мечу. І понесли (це) хозари князеві своєму і старійшинам своїм і сказали
їм: “Ось, знайшли ми данину нову”. А ті запитали їх: “Звідки?”. І вони сказали їм: “В лісі
на горах, над рікою Дніпровською”. А ті запитали: “Що вони дали?”. І вони показали мечі,
і мовили старці хозарські: “Недобра (се) данина, княже. Ми здобули (її) однобічним
оружжям, себто шаблями, а сих оружжя обоюдогостре, себто мечі. Сі будуть брати данину
із нас, і з інших земель”.

Варто сказати про норманську теорію, зокрема, як про зовнішній

чинник формування Київської Русі.

Про призвання варягів15 

У рік 6367 (859)16 . Варяги, приходять із-за моря, брали данину з чуді, і з словен, і
з мері, і з весі, (і з) кривичів. А хазари брали з полян, і з сіверян, і з в’ятичів…
У рік 6370 (862). Вигнали чудь, словени, кривичі і весь варягів за море, і не дали їм
данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і став рід на рід, і були
усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: “Пошукаємо самі собі
князя, який би володів нами і рядив за угодою, по праву”.
Пішли вони за море, до варягів, до русів. Бо так звали тих варягів – русь, як ото
одні звуться свеями, а другі – норманами, англами, інші – готами, - отак і ці. Сказали русі
чудь, словени, кривичі і весь: “Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но
княжити і володіти нами”.
І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю взяли русь. І прийшли вони
спершу до словен, і поставили город Ладогу. І сів у Ладозі найстарший брат Рюрик, а
другий Синеус – на Білім Озері, а третій Трувор – в городі Ізборську. І од тих варягів
дістала (свою) назву Руськаземля.
А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І,
прийшовши до (озера) Ільменя, поставиви він город над Волховом, і назвали його
Новгородом. І сів він тут князюючи і роздаючи мужам своїм волості, (звелівши їм) городи
ставити; тому – Полоцьк, тому – Ростов, другому Білоозеро. А варяги по тих городах є
приходні. Перші насельники в Новгороді – словени, а в Полоцьку – кривичі, а в Ростові –
Меря, у Білоозері – весь, в Муромі – мурома. І тими всіма володів Рюрик.
(зовнішні)