Магдебурзьке право в Україні

ВИК.СТ.ГР - ДЗ - 12
ЧАПАЙКІН ВАСИЛЬ
Магдебурзьке право

 Це міське право за феодалізму, за яким міста звільнялися від управління і суду феодала.
Воно закріпляло права міських станів — купців, міщан, ремісників. Виникло в 13 ст. у м.
Магдебурзі (Німеччина), звідси й назва. Магдебурзьке право встановлювало порядок виборів і
функцій органів міського самоврядування, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало
питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо.
•1339 р. Санок Галицько-Волинського
князівства — перше місто України, якому
було надано магдебурзьке право.
•Згодом магдебурзьке право одержали й інші
міста:
•• Львів (1356 p.);
•• Кременець (1374 p.);
•• Луцьк (1432 p.);
•• Житомир (1444 p.);
•• Київ (1494-1497 рр.);
•• Дубно (1498 p.);
•• Ковель (1518 p.);
•• Берестечко ( 1547 р.) та інші.
Запровадження Магдебурзького права в українських землях мало важливі наслідки.
Насамперед це захист міського населення від сваволі королівських намісників та
великих землевласників, створення сприятливих умов для розвитку ремесла та
торгівлі. Це дало можливість певною мірою «європеїзувати» міське життя, ввести
його в чіткі правові норми. Магдебурзьке право встановлюва­ло виборну систему
органів міського самоуправління та суду, визначало їхні функції, регламентувало
діяльність купецьких об'єднань і цехів, регулювало питання торгів­лі, опіки,
спадкування, визначало покарання за злочини тощо.
Магдебурзьке право в українських землях гальмувало і блокувало
розвиток місцевих норм і традицій самоуправ­ління, хоча саме
вплив місцевого звичаєвого права зробив німецьку систему
правових норм значно м'якшою. Сфор­мована в Україні модель
Магдебурзького права характе­ризується значно більшим
втручанням, ніж у Західній Євро­пі, центральної влади в життя
міст. Зокрема, у внутрішні справи українських міст досить часто
втручалися королів­ські або великокнязівські намісники — воєводи
і старос­ти. До того ж голову органу міського самоуправління (ма­
гістрату) — війта, як правило, не обирали, а призначали король або
великий князь.
Незважаючи на те, що розвиток міст гальмувався як державною
владою, так і феодальною аристократією, все ж міщани перебували
у привілейованому становищі, по­рівняно з селянством.
Магдебурзьке право-юридичні норми,які гарантують містам
самоврядування. В Україні першими його одержали Сянок (1339),
Львів (перед 1352),Камянець(1374),Берестя (1390). Міста
виводилися з-під юрисдикції місцевих чиновників і переходили до
війта-голови міського самоврядування.
Упродовж 15 століття -60х років ним користувалось до 150 міст та містечок. Проте в
Україні Магдебурзьке право не було таким поширеним явищем,як в Європі.
Грушевський звертав увагу ,що при запровадженні Магдебурзьке право було за
Польским посібником,а не оригінальним документом. Також магдебурзьке право
надавалося лише католикам.
Спершу в більшості міст широкими повноваженнями користувався призначений
війт,але згодом міста викупляли ці повноваження. Війт був всевладною структурою,а
магістрат,який складався з лави та радців,був лише допоміжною,таким чином посада
війта була спокусливою для шляхти.
 З одержанням магдебурзького права українське місто попадало в нові умови розвитку.
Правда, на ділі ніхто не міг дати ніяких гарантій від втручання місцевих воєвод і старост
у його життя. Грамота на самоврядування давала міщанам права на вільну торгівлю в
державі зі звільненням від митних поборів, значну площу землі навколо міста, а також
право на "заходи" у приватні лісові вгіддя й води (для випасу тварин, заготівлі дров на
будівництво й опалення, полювання й рибний лов). Магдебурзький привілей звичайно
дозволяв міщанам збирати прибуток від міських ваг, крамниць і магазинів, давав права
будувати суспільні будинки, а іноді навіть замки
 Наслідки поширення магдебурзького права:
• відбувався захист міською населення від сваволі королівських намісників та великих землевласникі
в;
• сприяло зростанню самостійності міст;
• свідчило про досягнуті успіхи міського населення в боротьбі проти власників;
• створювало сприятливі умови для розвитку ремесла і торгівлі;
• сприяло пожвавленню господарського і культурного життя міст;
• дало можливість „європеїзувати” міське життя;
• стало можливим ввести міське життя в чіткі правові норми;
• встановлювало виборну систему органів міського самоуправління та суду;
• формувало нові риси міського життя та ментальність міського населення;
• Україна долучалася до європейської політичної культури.
 Негативні наслідки запровадження магдебурзького права
1. Усі посади в міському управлінні обіймали багаті городяни, а основна маса міського
населення (плебс) була усунена від управління містами.
2. Відбувалося посилення іноземної колонізації та обмеження прав українського
населення.
3. Здійснювалося витіснення з органів самоврядування корінних жителів, місце яких
зайняли поляки та німці.
4. Загострювалися проблеми в економічній сфері, де серйозними конкурентами
українців стали вірмени та євреї.
5. Магдебурзьке право гальмувало і блокувало розвиток місцевих норм і традицій
самоуправління.