Українське питання напередодні та на початку Другої світової війни

У міжвоєнний період нерозв’язаність українського питання стала одним із важливих чинників

загострення міжнародних відносин й, загалом, розхитування стабільності у Центральній
Європі. Це особливо рельєфно проявилося в кінці 30-х років, коли під переглядом
версальської системи договорів українське питання надзвичайно швидко актуалізувалося і
стало ефективним засобом стимуляції ревізії кордонів. Наприкінці 1938 — початку 1939 рр.
— ініціатором актуалізації української проблеми на міжнародній арені виступила Німеччина.
У зв’язку з проголошенням автономії Закарпаття, вона використовувала українське питання в
двох аспектах. З одного боку, як засіб розвалу Чехословаччини та шантажу щодо Угорщини,
яка прагнула окупації Закарпаття, з метою залучити її до Антикомінтернівського пакту, а
також щодо Польщі та Румунії — постійним залякуванням створити Велику Україну на
українських землях, які входили до складу цих держав. З іншого боку, для керівників
Третього рейху актуалізація українського питання дала змогу прозондувати можливу
поведінку держав Заходу та Радянського Союзу на випадок реалізації плану створення
Великої України, як засобу уникнути у майбутній війні боротьби на два фронти. Цих цілей
німецький уряд досяг, розчленувавши і окупувавши Чехословаччину та залучивши Угорщину
до Антикомінтернівського пакту. Березень-квітень 1939 р., коли Німеччина чітко визначила
Польщу як чергову жертву, не маючи повної ясності щодо поведінки Радянського Союзу на
випадок польсько-німецької війни, Гітлер і його оточення розробляли план підготовки
повстання у Східній Галичині та залякування Сталіна створенням Української держави.
Травень-серпень 1939 р. — керівництво Третього рейху перейшло від зондажу радянського
уряду до активного залучення у справу спільного розчленування Польщі та поділу сфер
впливу в Центральній і Східній Європі. В цьому контексті українське питання відіграло значну
роль у розв’язанні загального комплексу проблем, що були об’єктом інтенсивних радянсько-
німецьких переговорів з другої половини травня і 23 серпня 1939 р. завершилися
підписанням пакту МолотоваРіббентропа. Після нападу Німеччини на Польщу українське
питання було важливим чинником німецько-радянських переговорів. “Українська карта” стає
істотним засобом у руках Гітлера, з метою прискорення військовий виступ Радянського
Союзу проти Польщі, знову погрожуючи повернутися до проблеми створення “Галицької
держави”. Крім Німеччини, на різних етапах українською проблемою цікавились,
насамперед, Польща, Угорщина та Румунія, до складу яких входили частини земель України.
Якщо Угорщина прагнула анексувати Закарпаття та встановити спільний польсько-угорський
кордон, то в Польщі та Румунії були занепокоєні можливістю реалізації планів Німеччини
щодо створення Великої України за рахунок окупованих ними земель. Західні держави —
Велика Британія та Франція, розглядали Україну виключно з позиції спрямування агресії
Німеччини на схід, проти СРСР та реалізації своїх геополітичних цілей. Позиція українських
політичних партій Західної України напередодні Другої світової війни визначалася бажанням
скористатися з міжнародної ситуації, щоб у міру своїх можливостей впливати на позитивне
розв’язання українського питання. Напередодні Другої світової війни Україна була не
суб’єктом, а об’єктом міжнародної політики.
Питання до мене

Марго

На які етапи можна розділити історію України до початку 2 св?

Аліна

Як можна трактувати перебіг подій, можливо порівняння коли Україна була в процесі визначення
нових кордонів?
(В цей момент українці намагались об'єднати всі європейські сили, які могли б бути корисними для
українсько-визвольної справи. У часи існування УНР, впродовж національно-визвольних змагань між
українцями поступово сформувалась думка, що вони єдні. Відчували на собі нестерпний режим, який
супроводжувався жорстоким терором. Таким чином вони опинялися у різних країнах Європи, що
надавало їм трохи більшої свободи для цього об'єднувались в організації національно-патріотичного
спрямування)

Марина

Українське питання активно застосовувалося для заспокоєння західних

держав. Що зазначив Герінг у розмові з англ у травні 1936 р?

розмові з одним високопоставленим представником правлячих

кіл Англії в Берліні у травні 1936 р. Герінг підкреслив: "Ми вам гарантуємо,
що... ніколи на вас не нападемо. Захопивши Україну, ми раз і назавжди
встановимо економічну рівновагу і тим самим не тільки захистимо Європу від
більшовизму, але й розв'яжемо всі проблеми, які стоять тепер перед
Німеччиною". Очевидно, рішуча позиція (значною мірою імітаційна) Гітлера
в українському питанні на цьому етапі була зумовлена не стільки
конкретними стратегічними планами щодо України, скільки тактичними
цілями

Вадим. Яке ставлення було у німецького керівництва перед 2 світовою війною до укр земель у складі
Польщі і чи був план за яким полякам би залишилась частина укр земель після війни?

Німці підтримували укр нац. рух на західноукраїнських землях, бо бачили в цьому можливість
дестабілізації ситуації в регіоні. Були навіть готові "прийняти українські землі під свою опіку у випадку
війни". Але був і інший варіант. Частина німецького керівництва певний час бачила в Польщі союзника
в боротьбі проти СРСР. І вони були не проти щоб Польща розширилась аж до Дніпра, якщо
Радянський союз буде переможено. Але таку ідею відкинули. Проте задум маніпулювати національним
рухом на Західній Україні залишився й був частково втілений вже під час німецько-радянської війни

Питання

3.Дякую за доповідь я б хотіла дізнатися у Дарьї. Які враження в населення викликала радянська
армія?

Перші радянські підрозділи, які займали Львів, виглядали незвично погано – червоноармійці були
голодні, одягнуті у погану уніформу та погано озброєні. Фантастичні розповіді комуністичних
політпрацівників під час зустрічей із населенням про принади життя у Радянському Союзі та загалом
низький рівень пропаганди подекуди викликали насмішки у місцевих селян та міщан. Зовнішній
вигляд та поведінка новоприбульців були яскравою протилежністю до лозунгів комуністичної
пропаганди про щасливе і радісне життя.