Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра загальної педагогіки

та педагогіки вищої освіти

ПЛАН-КОНСПЕКТ ЗАЛІКОВОГО УРОКУ З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ НА

ТЕМУ: «Реконкіста. Династична унія Ізабелли І та Фердинанда ІІ. Утворення
королівства Іспанія»
Місце проведення: Журавнівський комунальний заклад загальної середньої
освіти школа – ліцей, Стрийського району Львівської області
Дата проведення: 01. 02. 2024 р.
Клас: 7

Виконала
студентка 3-го курсу
історичного факультету
групи ІСО-33с
Стельмах Оксана Михайлівна

Перевірив керівник-методист
від історичного факультету
доц. Шпик Ігор Євгенович

Перевірив керівник
Від кафедри загальної
педагогіки та педагогіки
вищої школи
Асист. Троханяк Наталія
Адамівна

Львів 2024
 Тема уроку: Реконкіста. Династична унія Ізабелли І та Фердинанда ІІ.
Утворення королівства Іспанія
Мета уроку:
 Розуміння поняття "Реконкіста": Учні повинні зрозуміти, що означає
термін "Реконкіста" і як він відображає процес відновлення
християнського владарювання в Іберійському півострові.
 Вивчення причин і наслідків Реконкісти: Учні повинні розглянути
історичні, соціальні, культурні та релігійні чинники, що сприяли початку
та завершенню Реконкісти, а також її наслідки для Іспанії та світової
історії.
 Аналіз важливих подій та особистостей: Учні мають вивчити ключові
битви, оборонні стіни, дипломатичні угоди та видатних лідерів, які
вплинули на хід Реконкісти.
Очікувані результати: Здатність учнів чітко визначати поняття
"Реконкіста" та пояснювати її значення; Розуміння основних етапів та подій
Реконкісти; Вміння аналізувати історичні факти та джерела, що стосуються
Реконкісти.
Тип уроку: комбінований
Методи: бесіда, усний виклад нового матеріалу
Обладнання: Підручник, мультимедійна презентація, карта.
Хід Уроку
І. Організаційні момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання по темі
На домашнє завдання у вас була тема «Хрестові походи», давайте
перевіримо ваші знання та виконаємо завдання.
https://learningapps.org/watch?v=ptsdw9yv324
Під час виконання завдання учні відповідають на уточнюючі питання
 ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку
ІV. Вивчення нового матеріалу і формування вмінь
(Слово вчителя)
У 711 р. мусульманські війська перемогли армію Вестготського
королівства. Король загинув, знать перейшла на бік переможців, вливаючись
в їх бойові лави та приймаючи іслам. За кілька років чи не вся колишня
римська провінція Іспанія опинилася під владою іновірців.
Європейці називали їх маврами - за назвою місцевості Мавританія у
Північній Африці, звідки ті прийшли до Іспанії. На початку X ст. володарі
Іспанії відокремилися від Арабського халіфату і заснували окрему державу
- Кордовський халіфат. Мусульманська Іспанія перетворилася на
найрозвиненішу частину тогочасної Європи. Звідси в Європу проникали
досягнення арабської культури і науки.
За арабського панування Іспанія досягла небаченого розквіту. У країні,
що завжди потерпала від посухи, араби запровадили систему штучного
зрошування і вирощували рис, цукрову тростину, апельсини, лимони та інші
нові культури. Відновилося видобування срібла, переживали піднесення
ремесла. Купці везли з мусульманської Іспанії до інших країн шовкові та
вовняні тканини, вироби з металу, шкіри, скла. Іспанські араби налагодили
торгівлю з країнами Сходу, Візантією, Францією та Італією. Завдяки
розвиткові господарства значно зросла кількість населення.
Халіфи влаштували тут найбільшу бібліотеку, що містила декілька
сотень тисяч книг, і вищу школу, де навчалися тисячі студентів. До Кордови
навіть приїжджали навчатися християни з інших країн Європи.
До наших часів збереглися пам’ятки архітектури, побудовані арабами в
Іспанії: Кордовська мечеть, палац Альгамбра у Гранаді, палац Алькасар у
Севільї та ін. Вони засвідчують дивовижне поєднання мусульманського та
європейського архітектурних стилів.
Однак, поряд із великими досягненнями, у халіфаті
поєднувалися національне гноблення та ісламізація (навертання до
мусульманської віри) християнського населення.
План уроку.
1. Реконкіста
2. Іспанське суспільство
3. Династичний шлюб та об’єднання Іспанії
Зміст навчального матеріалу
(Слово вчителя)
Реконкіста
Але вже в 718 р. християни завдали їм відчутної поразки в битві поблизу
поселення Ковадонга. Той рік уважають точкою відліку Реконкісти —
поступового звільнення з-під мусульманського володарювання. Однак, якщо
півострів «втратили» за неповних сім років, то відвоювати його в маврів (так
іспанці називали арабів) удалося лише за понад сім століть.
Реконкіста стартувала з гірських районів північної Іспанії. Позаяк у
височинах арабській кінноті не вдавалося проявити свої кращі бойові якості,
королівства Арагон, Кастилія, Леон і Наварра зуміли вистояти у виснажливій
боротьбі із загарбниками. Окрім того, іспанцям надходила допомога з
Франції, Італії та Німеччини. Європейські рицарі активно брали участь у
поверненні християнських земель, тому вже в Х-ХІ ст. успіхи Реконкісти
стали очевидними. Однак у 1086 р. ситуацію змінила гірка невдача християн
у битві поблизу поселення Саграхас (Заллак). Чи не вперше у світовій історії
ворожі сторони домовилися про день протиборства. Араби не бажали брати
зброю в руки в п’ятницю. Юдеї, яких налічувалося чимало у війську
мусульман, протестували проти кровопролиття в суботу. Християни ж не
хотіли січі в неділю. Зрештою, обрали понеділок, що виявився для рицарів
трагічним. Великі втрати, яких вони зазнали, ще на століття сповільнили
процес відвоювання. Лише в 1212 р. в битві поблизу містечка Лас-Навас-де-
Толоса, іспанці здолали збройні сили маврів. Відтоді араби перейшли до
оборони, реконкістадори ж тіснили їх на південь. Надалі іспанці відвоювали
місто Кордова. Згодом під їх натиском не встояли Севілья, Валенсія, Мурсія.
На початку XIV ст. Реконкіста на понад 100 років припинилася.
Держави, що утворилися завдяки Реконкісті, переймалися залагодженням
внутрішніх проблем. Королівство Арагон основні свої зусилля спрямувало на
встановлення контролю над Західним Середземномор’ям. У королівстві
Кастилія всю енергію було спрямовано на боротьбу проти іновірців -
мусульман та іудеїв. Королівство Португалія вдалося до освоєння просторів
Атлантики та узбережжя Африки.
Іспанське суспільство
Реконкіста постійно потребувала людей, які не тільки воювали би проти
маврів, але й заселяли звільнені землі. Через це в християнських королівствах
Іспанії ставлення до «тих, які працюють» відрізнялося від ставлення до них в
інших країнах Європи. На верхньому щаблі феодальної драбини,
беззаперечно, перебували королі, нижче — служителі церкви та гранди
(знатні багачі). Високим статусом також пишалися ідальго — феодали-
воїни, на плечі яких ліг основний тягар бойових дій. В Іспанії діяли духовно-
рицарські ордени (Калатрава, Алькантара), що володіли замками й чималими
угіддями.
Піренейські міста швидко посіли вигідні позиції в середземноморській
торгівлі. Іспанські купці збагачувалися, продаючи рибу, шкіри, вовну, сіль,
зерно, вино й олію. Від XII ст. широко використовували найману працю,
створювали ремісничі цехи. Окрім того, чималі прибутки отримували селяни,
які постачали продукти рицарям і міщанам. Унаслідок цього прості люди
домоглися певних політичних прав. Ще від 1137 р. в королівстві Леон
збиралися законодавчі збори (кортеси), але залучення до їх роботи
представників третього стану відбулося тільки у 1188 р. Відтоді разом зі
знаттю і духівництвом засідали й радилися представники від міст і вільних
селян. Вже у XIV ст. кортеси стали звичними на Піренеях.
Іспанське суспільство вирізнялося тим, що стан ідальго не був закритим.
Усякий міщанин, який міг купити бойового коня, зброю, зрівнювався у
правах із феодалом. Подекуди це робили примусово, адже війська
потребували рицарів. Однак, незважаючи на обіцянки, жителі міст не бажали
ставати «тими, які воюють» і віддавали перевагу звичному повсякденню.
Династична унія
Правителі християнських королівств на території Піренейського
півострова здавна родичалися. їх зближенню також сприяла спільна боротьба
проти арабів. Уже в 1230 р. Кастилія, Леон, Астурія та Галісія об’єдналися в
потужне Кастильське королівство з населенням близько 6 млн осіб.
Королівство Арагон, де проживало майже 1 млн людей, за величчю посідало
друге місце. В обох визрівали об’єднавчі мрії, що незабаром зреалізувалися.
У 1469 р. Ізабелль І Кастильська вийшла заміж за Фернандо II
Арагонського. Ця династична унія визначила майбутнє єдиної Іспанії.
Певний час шлюб тримали в таємниці. Лише в 1479 р. «молодята»
остаточно стали правити в Кастилії, Леоні та Арагоні. Тоді ж і створили
Королівство Іспанія. Проте процес реального об’єднання Кастилії та Арагону
розтягнувся у часі. Частини держави суттєво відрізнялися. Фердинанд та
Ізабелла активно взялися до формування єдиної держави із сильною
центральною владою
 Після зміцнення влади і наповнення скарбниці Фердинанд та Ізабелла
розпочали виконання останнього завдання Реконкісти - завоювання Гранади -
володіння мусульман на крайньому півдні Піренейського півострова.
Після нетривалої війни 2 січня 1492 р. над сторожовою вежею двору
гранадських емірів було піднято іспанський прапор. Умови капітуляції
емірату були сприятливими для арабського населення. Вони зберігали свою
землю та віру. Проте з моменту завоювання всі обіцянки почали
порушуватися. На землях Гранади шаленіла інквізиція, почалося
насильницьке хрещення.
За перемогу над маврами їх прозвали «католицькою королівською
парою».
Успішна Реконкіста підвищила їх авторитет та віддала їм у руки
фактично необмежену владу. Кортеси збиралися лише для висловлення
думок. Духівництво та рицарі вже не брали участі в зборах. Міщани, які
залишилися, обговорювали другорядні питання податків.
Позаяк співправителі виявилися фанатиками католицизму, посилилися
цькування юдеїв і мусульман. їх змушували вихрещуватися задовго до
завершення Реконкісти, але це не рятувало від гонінь. Хоча чимало
наверталися в християнство, перед страхом розправ їм доводилося втікати за
кордон. Втечами насамперед рятувалися ремісники та купці, що спричинило
занепад господарства. Водночас саме Ізабелль І повірила італійцю
Христофорові Колумбу й оплатила його пошуки короткого морського шляху
в Індію. У 1492 р. він «випадково» відкрив Америку, що згодом збагатила
Іспанію та перетворила її на велику колоніальну державу.
Ціною об’єднання Іспанії стали жертви інквізиції, сотні тисяч вигнанців
та економічний занепад багатьох районів. Ці негативні наслідки на той час не
були такими відчутними. Вони проявилися дещо пізніше - тоді, коли Колумб
відкрив Америку, з якої до Іспанії ринуло стільки золота і срібла, що занепад
економіки нікого не схвилював.
V. Закріплення нового матеріалу
На закріплення нового матеріалу виконаємо завдання.
https://learningapps.org/watch?v=p55n02dd524
VI. Домашнє завдання
Параграф 13, скласти таблицю «Причини та наслідки Реконкісти»