1 Jbjbbbpop 0

Шановні
семикласники!
Цього року ви знову вируш аєте в історичну подорож, те
пер — у світ Середньовіччя. А подолати цей ш лях допоможе
підручник, яки й ви тримаєте в руках.
Зверніть увагу на умовні позначки:
завдання, я к і подані перед пунктами параграфа, їх

треба виконувати під час або після ознайомлення з відповід
ною частиною навчального матеріалу;
ф завдання, спрямовані на розвиток ваш их умінь пра

цювати з різними історичними дж ерелами, що виконую ться
в парах або групах;
підсумкові завдання до уроку: надруковані звичай

ним шрифтом запитання та завдання допоможуть вам повто
рити зміст параграфа, а виділені курсивом є складніш ими
і спрямовані на перевірку вашого розуміння матеріалу уроку
в цілому;
домашнє завдання.
.--'„..V.. V ...... . . Щ /Г
Історичні дж ерела С ередньовіччя допоможуть вам доклад

ніше дослідити епоху.
Історичний калейдоскоп і розкриє багатогранний спа
док Середньовіччя, а рубрика У країна — це Європа
уцечс-вропа
**“- <11 _ -і-розкаж е вам, я к пов’язан а історія
и ,! г X наш ої
Батьківщ ини з європейською.
Усі важ ливі положення в тексті набрано різним и ш риф та
ми. П рямим жирним ш рифтом виділено поняття й дати, я к і
слід запам ’ятати, уміти визначати й застосовувати. Ж и р н и м
курсивом позначено найваж ливіш і місця подій та імена
історичних діячів, я к і важ ливо зап ам ’ятати для розуміння
історичної епохи. Н ареш ті, курсивом подані поняття, я к і є
новими для вас і пов’язані з особливостями періоду, країни,
що вивчається, тощо.
Бажаємо вам ціка ви х уроків!
З повагою — автори
Зміст
ВСТУП
НАЗУСТРІЧ ІС ТОРІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
§ 1. Ц ивілізаційна спадщ ина Стародавнього світу
(повт орення) ............................................................................ 7
§ 2. Щ о і як вивчається в курсі історії Середніх віків . . . 11
Розділ І
ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ
§ 3. Становлення середньовічної Європи................................ 18
§4. Імперія К арла В е л и к о г о .....................................................26
§ 5. В ізантійська ім п е р ія ............................................................31
§ 6. А рабський с в іт ....................................................................... 39
§ 7. П рактичне заняття.
Вплив В ізантії, імперії К арла Великого,
Арабського Х аліф ату на становлення
середньовічної Є вропи..........................................................50
Готуємося до уроку узагальнення
та т емат ичного о ц ін ю в а н н я ............................................56
Розділ II
С ЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ З А Х ІД Н О Ї ЄВРОПИ
§8. З в ’язок людини і природи.
Рух середньовічного н аселення......................................... 58
§ 9. Середньовічне європейське суспільство......................... 63
Ж и ття й традиції рицарів і селян .................................. 70
§ 1 1 . Світ середньовічного м і с т а ................................................ 76
та тематичного о ц ін ю в а н н я ........................................... 87
Розділ III
ЄВРОПЕЙСЬКЕ С УС П ІЛЬ С ТВ О І ДЕРЖАВИ В X -X V ст.
§ 1 2 . Походи вікінгів та їхні з а в о ю в а н н я ................................89
§ 13. Хрестові п о х о д и ..................................................................... 95
§ 1 4 . П рактичне заняття.
Н аслідки Хрестових п оходів............................................102
§ 15. Середньовічні держави: від роздробленості
до станово-представницьких м онархій......................... 104
§ 16. Ф ранція в X I-X V ст.............................................................110
§17. А нглія в X I-X V ст................................................................ 116
§18. Священна Рим ська ім п е р ія ...............................................122
§19. Держави Середземномор’я в Середні в і к и .................. 129
та тематичного о ц ін ю в а н н я ..........................................138
Ро зд іл IV
М АТЕРІАЛЬНИЙ І ДУ Х ОВН ИЙ СВІТ
ЄВ РО П ЕЙ С ЬК О ГО С ЕРЕ Д Н ЬО В ІЧ Ч Я
§ 20. Наукові і технічні досягнення. К нигодрукування . 140
§21. Вплив церкви на середньовічне с у с п іл ь с т в о 145
Середньовічні ш коли та університети.
Ж и ття середньовічного с т у д е н т а ...................................152
§23. Раннє Відродження і гу м ан ізм ....................................... 157
§24. А рхітектура і м и с тец тв о ................................................... 163
та тематичного о ц ін ю в а н н я ..........................................171
Ро зд іл V
КРАЇНИ Ц ЕН ТРА ЛЬН О Ї ТА С Х ІД Н О Ї Є В РО П И
§ 25. Держави Центральної та Східної Європи в X -X V с т .. . 173
§ 26. Землі Північно-Східної Русі в X I-X V ст....................... 183
§2 7 . П рактичне заняття.
Виникнення слов’янської писемності.
Кирило і М ефодій................................................................. 191
т а тематичного о ц ін ю в а н н я ..........................................197
Ро зд іл VI
С Е РЕ Д Н ЬО В ІЧ Н И Й СХІД
§ 28. Утворення Османської імперії.
П равління М е х м е д а ІІ........................................................199
§ 29. Ж и ття в Піднебесній ім п е р ії............................................ 208
§3 0 . Середньовічне суспільство І н д і ї ..................................... 213
та тематичного о ц ін ю в а н н я ................................... 217
Готуємося до уроку річного узагальнення
«Внесок цивілізацій Середньовіччя в історію
людства та ст ановлення сучасної Є в р о п и » ..............218
С2«ЦЕ»-
-S 3
Н азустріч істо р ії С ереднь овіччя
§!♦ Цивілізаі|шна смЬщина

ОтароЬавньо&о світу (повторення)
1. Я К І ПОДІЇ ТА ЯВИЩ А ВИВЧАЄ
ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
1) П р и га д а й те вивчений то р ік м а те р іа л , в став те пр о п ущ ен і в тексті
слова й зап и ш іть т е к с т у зош ит.
Іст о р ія Ст ародавнього світ у — частина ... історії, я к а вивчає

... період у минулому людства. Вона охоплює період від ... первіс
них людей (2,5 млн років тому) до ... Римської імперії (476 рік).
Це ... і ... період в історії людства.
П ід казка:
Найдовший, поява, найдавніш ий, падіння, всесвітня, перш ий.
2) П рацю ю чи зі стрічкою часу:
• по зн ачте хронологічні м еж і пер іо д у істо рії С тар о д ав н ь о го світу;
• поясніть, як рахую ть роки д о н.е.;
• порівняйте вислови «подія сталася 2 0 0 р оків тому» і «под ія сталася з а
2 0 0 років д о н.е.»', поясніть, яка м іж ни м и різниця;
• назвіть і покаж іть на лінії часу, у я ко м у столітті й у я ко м у тисячолітті за н е п а л а
Р им ська ім перія.
< XII XI X IX VIII VII VI V IV III II І І II III IV V VI VII VIII IX X XI XII XIII XIV XV XVI XVII XVIII XIX XX X X I)
Де нашої ери Наша ера

(доРіз;щ Христового) (від Різдва.Христового)
/ І(тис.
І тисячоліття до н.е. І тисячоліття II тисячоліття III ти с)
\ Д0Н.Є.
3) 3 історії С тар о д ав н ь о го світу ви, н ап ев н о , п а м ’я та є те , щ о с п о ч а тку в

Є гип ті та П ер ед н ій А зії, а потім і в інш их кр а їн а х відбувся пе р е хід д о цивілізації.
Слово «цивілізація» м ає кілька значень . П р о ч и та й те та поясніть ко ж н е з них на
прикладах.
Ц и в іліза ц ія — це
рівень розв и тку м а те р іа л ь н о ї та д ухов ної культури, д о с я гн у ти й суспіль
ством на пев н о м у іс то р и ч н о м у етапі;
суспільство, яке пр о тя го м п ев н о го пер іо д у й на певній те р и то р ії в ід різ
няється осо б л и в и м и р и с ам и в е ко н о м іц і, культурі та суспіль ном у у стр о ї
(н а п р и кл ад , ц ивілізації Д а в н ь о го Є гип ту, в авилонська, а н ти чн а то щ о ).
Вступ
4) В и кори стов ую чи іл ю страції, назвіть основні період и й цивілізації, які вивчає

історія С тар о д ав н ь о го світу.
Назустріч історії С еред нь овіччя Ь 0
2. ЩО НАЗИВАЄМО Ц И ВІЛІЗА Ц ІЙ Н О Ю СПАДЩИНОЮ

СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
П е р е в ір те, чи д о б р е ви п а м ’я та є те історію С тар о д ав н ь о го світу,
послідовно відповідаю чи на зап и та н н я :
• Де виникли найдавніш і на земній кулі держ ави?

• Що означає слово «дем ократ ія»? Я ка країна є батьківщ иною демо
кратії?
• Пригадайте правителів, полководців Стародавнього світу. Чим
запам’яталися вам діячі, зображені на ілю страціях?
• 3 якими давніми законами ви ознайомилися? Про що в них іш ла мова?

• Н азвіть найваж ливіш і винаходи й відкриття первісних людей.
• У яки х країнах виникла писемність? Я кі були її особливості?
• У яки х країнах було створено цифри, що ми ними користуємося?
• Я кими винаходами китайців досі послуговуються народи світу?
• Пригадайте найвідоміш і давні будівлі в Єгипті, Вавилоні, К итаї,
Греції, Римі. У яки х країнах створено п ам ’ятк и , зображ ені на ілю стра
ціях?
ж
Вступ
& ю
• Я к і твори ж ивопису та скульптури Стародавнього світу вам

запам ’ятались? Опишіть твори, подані ниж че.
І0»
міі !і
2
5
І
• Я кі міфи Стародавнього світу ви пам ’ятаєте?
• Я кі релігії існували в різних країнах?
• У як ій країні вперше виникла віра в одного Бога?
І
Культури окремих країн Стародавнього світу, як струмочки, зливалися

в єдиний потік. Кожен народ — навіть найменший — зробив свій внесок
у культуру всього людства, у його цивілізаційну спадщину. і
О б го во ріть , як ви р о зу м ієте вислів «цивілізаційна спад щ ин а», й у чому

І
# п о л я га є ц ив іл ізац ійна с п а д щ и н а С тар о д ав н ь о го світу.
О б еріть од не із п р о п о н о в ан и х речень і закінчіть його:

«С ьогодніш ній у р о к с п о д о б а в с я ( н е с п о д о б а в с я ) м ені, тому щ о ...».
«Я лю блю історію, тому щ о ...».
«М е н і було цікаво (н е ц ік а в о ) на уроці, тому щ о ...».
І
« М е н і вдалося ( н е в д а л о с я ) пригадати ( повт орит и)...».
З
Н азустріч істо р ії С ереднь овіччя 11
§2. Що і як вивчається
в курсі історії Сереїтіх віків
1. СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЯК ЕПОХА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА
Чом у п е р іо д V —XV ст. н ази в аєть ся С е р е д н ім и вікам и?
Всесвітня історія розповідає нам про минуле країн і народів з непо

вторними долями, законами і традиціям и. Торік ви ознайомилися з
першим періодом всесвітньої історії — історією Стародавнього світу.
Із занепадом Римської імперії наприкінці У ст. настав новий період —
Середні віки, або Середньовіччя ( У - Х У ст.).
Іс то р ія С е р е д н іх віків — п е р іо д в с е с в ітн ь о ї іс то р ії, я к и й т р и в а в від п а

д ін н я З а х ід н о ї Р и м с ь к о ї ім п е р ії ( к ін е ц ь \/с т .) д о п о ч а т к у в ід кр и тт я є в р о
п е й с ь к и м и м о р е п л а в ц я м и А м е р и к и й ін ш и х з е м е л ь н а п р и к ін ц і X V ст.
П окаж іть на лінії часу хронологічні м еж і істо рії С тар о д ав н ь о го світу та

С е р е д н іх віків.
< Х ІІ XI X IX VI V IV І V VI IX X XI XII XIII XIV XV XVI XVII XVIII XIX XX
До нашої ери Наша ера

(доРіздва Христового) (від Різдва Христового)
II тис.
1тисячоліття д о н .е. І тисячоліття II тисячоліття III тис,
доне.
Назва «Середні віки», можливо, здається вам дещо дивною: чому —

«середні»? Щоб відповісти на це запитання, звернімося до історії її ви
никнення. Цю назву започаткували італій ські м ислителі наприкінці
епохи Середньовіччя. П алкі прихильники античності, вони створили
культуру Відродження, а період У - Х У ст. вваж али «темним», часом
варварства, війн і руйнування храмів. Тож тисячоліття м іж античніс
тю та Відродженням і назвали «Середніми вікам и». Так була закладе
на негативна оцінка цього періоду. І зараз для деяких людей поняття
«Середньовіччя» є синонімом жорстокості й занепаду культури. Проте
це вкрай несправедливо, адже війни та лихоліття притаманні кож ному
історичному періоду. Проте саме в цю епоху в Європі пош ирилося хрис
тиянство й виникла нова світова релігія — іслам. У Середні віки постала
більшість європейських держав, відкривалися ш коли й університети,
(В
12 ^
Ф
Вступ
зводилися величні собори, відбувалися великі наукові відкриття, розви
валися давні ц ивілізац ії Індії та Китаю.
І до сьогодні Середні віки надихаю ть письменників та худож ників,
митців кінематографу й авторів історичних реконструкцій на відтворен
ня різних граней цієї епохи.
Я к серед нь ов ічні худ о ж н и ки з о б р а зи л и свою епоху?
С ереднь ов ічн і м ініатю ри
2. ХРОНОЛОГІЧНІ М ЕЖ І Й П ЕРІО Д И ЗА Ц ІЯ
ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ
П р о ч и та й те т е к с т і покаж іть на лінії часу (с. 11) хронологічні межі
^ ко ж н о го з періодів.
Історія Середньовіччя вивчає набагато коротший проміжок часу, ніж

історія Стародавнього світу, проте тисячоліття — це тривалий ш лях, про
тягом якого в ж итті людей відбулися дуже важ ливі зміни. Для кращого їх
розуміння історики виокремлюють у Середньовіччі три періоди.
П ерш ий період — р а н н є С ередньовіччя (кінець V — кінець IX ст.) —
перехідний від античності й варварства до нових суспільних відносин.
Д р у ги й період — розвинене (або високе) Середньовіччя (Х -Х ІІІ ст.) —
доба розквіту суспільства. Розвивається торгівля, розбудовуються та зміц
нюються міста, спостерігається загальне господарське піднесення.
Т рет ій період — п ізн є (осінь) С ередньовіччя (Х ІУ -Х У ст.) — доба
зміцнення європейських держ ав, відкриттів і винаходів.
Н азустріч істо р ії С ереднь овіччя
В и зн ач те, до я ко го пер іо д у С е р е д н іх віків нал еж и ть ко ж н а з н ав ед ен и х

^ г ілю страцій. Свою д у м ку о б ґр ун туй те .
1. З а л із н а ко р о н а
Л а н го б а р д с ь к о го королівства
(1/-1/Іст .)
2. Гобелен з Б айо,
на я ко м у з о б р а ж е н а би тв а при
Гастінгсі — бій, у яко м у
но р м ан д ц і здобули
п е р е м о гу над
а н гл о с а кс а м и (XIст .)
3. В іггоре К ар п ач ч о .
П р иб уття пал ом ни ків д о Кельна
(1 4 9 0 р .)
3. Д Ж ЕРЕЛ А ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
П рацю ю чи з те кс то м , випиш іть у з о ш и т пр и кл ад и різни х істо рични х

д ж е р е л , з яких ми д ізн а є м о с я про історію С ереднь ов іччя.
С к о р и с та й те с я н е за кін ч е н и м и р ечен н я м и :
• Речові історичні дж ерела — це ... .Д о них належ ать ... .

• Писемні історичні дж ерела — це ... . Серед них . . . .
• Етнографічні дж ерела — це ... . До них належ ать . . . .
• Зображувальні джерела — це ... . Серед них . . . .
<53-
14 Вступ
На відміну від історії Стародав

нього світу, історію Середніх віків
вивчено набагато кращ е. У бага
тьох музеях світу й до сьогодні збе
рігаю ться речові п а м ’ят ки Серед
ньовіччя: знаряддя праці, зброя,
монети, меблі, посуд та багато
інш их елементів побуту середньо
вічних людей.
Середньовічні церкви та собо
ри, зам ки й навіть цілі квартали
будинків зберігають пам ’ять про
ж и ття людей, яке колись тут
вирувало.
ч Проте речових історичних дж е
рел недостатньо, аби розповісти
все про ж и ття людей. Н а допо
могу вченим приходять численні
писемні історичні пам ’ятки: доку
З С то р ін ка із с ер ед н ь о в іч н о ї
менти, хроніки, де, як правило,
викладено події від моменту
іс то р и ч н о ї хроніки
створення світу й до часів, коли
ж ив і відтворював ж и ття хроніст.
Цей період був надзвичайно
І
важ ливим для людства, адж е саме тоді започаткували книгодруку
вання.
Багато цікавого про ж и ття людей того часу можуть розповісти
зображ увальні дж ерела, насамперед твори мистецтва: малюнки у
І
кн и ж к ах , візерунки на килим ах, картини, статуї та вітраж і в соборах
тощо.
Д ля вивчення історії Середньовіччя дуже цінними є уснопоет ичні
пам ’ят ки , зокрема: старовинні народні перекази (наприклад, ірланд
І
ські та скандинавські саги), народні пісні, балади, казки .
Відлуння середньовічної доби знаходимо в ет нограф ічних пам ’ят к а х
: і народних святах, численних обрядах, дитячих забавах, бачимо в одя
зі чи предметах хатнього вж итку. Різноманітні етнографічні матеріали
містять також записи очевидців і мандрівників.
Отже, із часів Середніх віків до нас дійшло чимало інформації.
* Однак під час її опрацю вання потрібні неабиякі точність і виваж е
ність. Д ля глибшого пізнання тієї епохи необхідно брати до уваги
відомості різних дж ерел, бо саме такий підхід допоможе відчути дух
І
Середньовіччя.
1
Н азустріч істо р ії С еред нь овіччя 15
Уявіть с е б е в ч е н и м -іс то р и ко м . У в аж н о роздивіться іл ю страції, щ о

від об раж аю ть епоху в и д а тн о го діяча С ередньовіччя К а р л а В е
л и кого. О б еріть одну з них і розкаж іть, до я ко го виду істо рични х
д ж е р е л нал еж и ть ця п а м ’я тка та про щ о вона м о ж е нам ро зп о в істи .
З о б р а ж е н н я короля Карл а В е л и ко го С татуя К ар л а В е л и ко го

з р и м с ь ки м и п а п ам и у Ф р а н кф у р ті (Н ім е ч ч и н а )
Геласієм І і Г ри горієм І (IXст .) (с у ч а с н е фото)
Є в ан гел іє часів К о р о н а та п а р а д н и й меч і ш абля

Карл а В ел и ко го (IX ст. ) К ар л а В е л и ко го
1. Назвіть хронологічні м еж і С ередньовіччя.

2. Коли й у я ко м у зн ач ен н і почали в ико ри стовув ати те р м ін «С е р е д н і
віки»?
3. На які період и поділяється історія С е р е д н іх віків?
4. Я ки м и д ж е р е л а м и послуговую ться істо р и ки , вивчаю чи епоху С е р е д
ньовіччя?
Вступ
5. Я кі в ід о м і в а м п а м ’ятки, о б р а з и та си м в о л и ви п о в ’язуєте з епохою

С ер ед н ь о в ічч я ?
6. Я к ви гадаєте, щ о м о ж н а сьогодні вважати сп ад щ и н о ю С е р е д н ь о
віччя? У ч о м у ї ї з н а ч е н н я д л я с у ч а с н о ї л ю д и н и ? А д л я вас особист о?
1. Н ам алю йте середньовічне історичне дж ерело.

2. В и значте, д о якого виду д ж е р е л належ ать зо б р а ж е н н я на ілюстраціях.
1. М е та л е в и й ключ від воріт

сер е д н ь о в іч н о го м іста
(м у з е й історії Б е р л ін а )
2. М у з е й -А р с е н а л —
е к с п о з и ц ій н и й відділ з б р о ї
Ль в ів сько го істо р и ч н о го
м у зею , в ідкри ти й у п р и м іщ е н н і
ко л и ш н ь о го М іс ь ко го
ар сенал у, в и зн а ч н о ї п а м ’ятки
с ер е д н ь о в іч н о ї ар хітектур и
3. П овторіть при чи ни з а н е п а д у З ах ід н о ї Р и м сь ко ї ім перії.
ІС ТО Р Й Ч Н И И Ю и іЕ Й Д О С К О П „ - ®
ДЕ А иш мйиж і .... .. Ж . : Ж ,
М андрівники в часі
Д е д а л і більш ої попул ярності с е р е д м олоді наб ув ає істо ричн а р е к о н
стр укц ія . Ц е с уч асн и й вид м о л о д іж н о го дозвілля, який п ош и ри вся в колі
л ю д ей, за х о п л е н и х істо рією , р о м ан ти ч н и м духом С ередньовіччя та м и с т е
ц тв ом . П р ов од ить ся навіть ч е м п іо н а т світу з істо рични х боїв.
В Україні відбувається б а га то історичних ф естивалів, наприкл ад , ф е сти
валь укр аїн сь ко ї середньовічної культури «Ту Стань!» на Львівщ ині, «Ж иве
С ередньовіччя» в Івано-Ф ранківську, «Середньовічний Хотин» на Буковині,
«Билини старод авнь ого Києва» в
столиці У кр а їн и .
Д о кл а д н іш е про історичні ф е с ти
валі на те р е н а х н а ш о ї країни м о ж
на д ізн ати ся , зав ітав ш и на с ай т
м андрівників і ром антиків «ТЬ іб іб
І І кгаіпе».
Л и с тів ка з ф ести валю

істо ричної р е ко н с тр у кц ії
«С ередньовічний Хотин»
■ЯГГ”
Розділ І І 2 ерШ І
с е р е д н ь о в іч н і
йержаеи
Свобода є п р и р о д н а зд а т н іс т ь к о ж н о г о
роби ти щ о завго д н о , я к щ о це не за б о р о н е
но силою або п р ав о м .
Ю с т и н іа н І ( 5 2 7 - 5 6 5 ) ,
в із а н т ій с ь к и й ім п ер а т о р ,
п о л к о во д ец ь і реф о р м а т о р
Голос н ар о д у — голос Б о ж и й
А л к у їн (7 3 5 -8 0 4 ), чернець, учений, педагог
К о ж н и й н арод в и р із н я є т ь с я в р о з в и т к у
я к о їс ь н а у к и або п р а к т и к и .
А л ь -Б ір у н і ( 9 7 3 - 1 0 4 8 ) ,
х о р е з м с ь к и й у ч е н и й -е н ц и к л о п е д и с т
18 С( Розділ І
§3. Становлення середньовічної Європи

1. ВЕЛИКЕ П ЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ
П о я с н і т ь , чо м у м ігр ац ій н и й рух IV—VII ст. н ази в аєть ся В ел и ким п е р е с е
О л ен н я м народів.
П ерш і століття після Р.Х . стали особливим періодом в історії люд

ства. Н а великому історичному просторі, що пов’язав Європу, Азію та
А фрику, відбувалося Велике переселення народів — одне з наймас-
ш табніш их і найзагадковіш их явищ світової історії.
В е л и к е п е р е с е л е н н я н а р о д ів — рух п л е м е н і н а р о д ів у IV—VII ст.,

у н а с л ід о к я к о го в и н и кл и нові н а р о д и т а нові д е р ж а в и .
У цей час десятки племен, сотні тисяч людей залиш али обжиті міс
ця й вируш али на завою вання нових земель. Хоча Велике переселення
народів почалося ще у ІІ-ІУ ст., проте масштабності воно набуло саме в
V ст. Поштовхом до цього стало вторгнення азійських кочовиків — гунів.
Очолювані ватаж ком А т т іл о ю , вони спустошили Європу.
Під тиском гунів германське плем ’я вестготів уторглося на територію
Рим ської імперії. Услід за вестготами активізувалися й інш і варварські
племена, насамперед, германські (англи, лангобарди, франки, сакси,
свеви тощо) й слов’янські.
В а р в а р и — 1) н а з в а п л е м е н і н а р о д ів , які в д е р л и с я н а т е р и т о р ію Р и м
с ь к о ї ім п е р ії й з а с н у в а л и н а її з е м л я х с в о ї д е р ж а в и ; 2 ) у п е р е н о с н о м у
з н а ч е н н і — н е о с в іч е н а , гр у б а л ю д и н а , я к а з н и щ у є культурні ц ін н о с ті.
Протягом V ст. германські племена двічі захоплювали Рим.

У 476 р. один із германських воєначальників скинув останнього рим
ського імператора й відправив символи імператорської влади до
Константинополя — на знак того, що імперії на Заході більше не існує.
П адіння Західної Римської імперії означало, що розпочався новий пері
од всесвітньої історії — доба Середньовіччя.
Велике переселення народів було не тільки протистоянням античного
і варварського світів, а й тривалою взаємодією обох цивілізацій. У про
цесі переселення зміш увалися мови та культури, способи ж и ття і тради
ції різних народів. Племена, що брали участь у м іграц іях, створювали
нові народи й закладали нову етнічну та політичну карту Європи.
М ігр ац ія — п е р е с е л е н н я л ю д е й з о д н іє ї т е р и то р ії а б о д е р ж а в и д о інш ої.
З а картою (с. 19) назвіть території, якими пройшли варвари; установіть, які
* з них змогли створити власні держави. Визначте, як змінилася карта Європи.
Д е р ж а в н і утв о р и ге р м а н ц ів на т е р е н а х З а х ід н о ї Р и м сь ко ї
В ели ке п е р е с е ле н н я н аро дів ПІВНІЧНЕ ім п е р ії с т а н о м на 4 5 4 р.
—: —7 МО Р Е с з Ко р о л ів с тв о свевів с = з К о р о л ів с тв о бургунд ів
І І Ко р о л ів с тв о в естго тів п з Ко р о л ів с тв о ф ранків
С = 3 Ко р о л ів с тв о ванд ал ів != □ К о р о л ів с тв о о стготів
К о р о л ів с тв а ан гл ів , са ксів і ютів
Перші середньовічні держави
Лютец)я0 /\
Каталаунські п/ля.
Херсонес
івенна
гарракоі
о. Корсика
Трапезунд
Адріанополі
ІТЙНОПОЛЬ
Діррахійі
о, Сардинія
Антіохія
К о р д о н и Рим ської ім перії о. Сицилія
н а п р и кін ц і IV ст.
З ахід н а С хід на
Р и м с ь ка ім перія 4/
СХІД Н азв и р и м сь ки х окр угів
ВАНДАЛИ Г ер м а н сь кі п л е м е н а
Н а п р я м ки в то р гн ен н я гунів о Великий Лептіс
П е р е с е л е н н я і походи Александрія
<"■■■ в естго тів < .— франк і в
•4—— о стго тів б ургунд ів
< вандалів,
ал ан ів і свевів <' 11 ан гл ів , са ксів і ютів
Розділ І
Я к В е л и ке п е р е с е л е н н я народів вплинуло на ф орм ування сучасної

X/ кар ти Є в ропи ?
Племена в періоЬ Релико&о переселення нароЬів
А нгли, с а кс и , С веви, д а н и . С л о в ’я н и .
тевтони. П р е д к и ш в е д ів , П р е д к и у к р а їн ц ів ,
П р е д к и а н гл ій ц ів , д а н ц ів , п о л я к ів , че х ів ,
го л л а н д ц ів , н о р в е ж ц ів , х о р в а т ів , р о с ія н
н ім ц ів іс л а н д ц ів то щ о
2. УТВОРЕННЯ «ВАРВАРСЬКИХ КОРОЛІВСТВ»

Які королів ства н ази в ал и в ар в ар сь ки м и ? Ч ом у? Щ о ви д ізнал ися про
с п о с іб ж и ття н а се л е н н я цих королівств?
У V ст. германські племена розселилися всією територією Західної

Рим ської імперії. Д ерж ави, я к і вони засновували, дістали назву варвар
ських королівств.
В а р в а р с ь к е к о р о л ів с т в о — д е р ж а в а , с т в о р е н а в а р в а р с ь ки м и
п л е м е н а м и , з д е б іл ь ш о го н а т е р и т о р ії З а х ід н о ї Р и м с ь к о ї ім п е р ії
у д р у гій п о л о в и н і і т и с я ч о л іття .
П ІШ І Я к х а р а кте р и зу ю ть с п о с іб ж и ття та р о зв и то к р е м е с е л у варварських

‘ д е р ж а в а х навед ені ни ж ч е п а м ’ятки?
ЖМ-І Vіг»».КМЦ>- Мін.»

? У-Ій^л.чг.й
»»Ці»!*Ж М -ПНІ-АМ
*
Л. 5У»«<Р*кг*ы»..уч|> іаЬфмі*
^- гиччарго*
г**»Нзд;уіяДм
фі:* ,\>ійтич^
;> :
АємаФМиїїнуьіЬьм»- м)Ь».
кга*>1ж»ет► іу кюашыЛлт
• тєиє$п*«*Нн Кіт ыпкмм ц*
ф
:‘ї- НкЫьмЦ1: •;,Л*П!.СМЇ
,'.лЬи.ЄМП«ц^?і
г *іОДїг.едЬьк*КЬі5і§-'едІ)
ї П*4МУ1МічйІЇ+ПАНЛ«ІЗК’14^.
?* ІШ ~тпнь>ім*н*нлтмз>5
пнЦ’і !іапімм*5>і
«С рібни й кодекс»: П а л а ц Теодоріха в Равенні

п е р е кл а д Є в ангел ія м овою готів (с ер е д н ь о в іч н а м о з а їк а )
<Г--------
Перш і серед ньо вічні д е р ж а в и
&------
1 21
Першою із варварських королівств вважається держава вестготів у
південно-західній Галлії1зі столицею в місті Тулуза.
Варварські держави були нетривалими утвореннями й досить швидко
зникли. Н айміцніш им виявилося Ф ранкське королівство, яке проісну
вало майже 400 років.
З н айд іть на карті (с. 2 2 ) варварські королів ства, щ о виникли на т е р и
то р ії З ахід н о ї Р и м с ь ко ї ім п ер ії, та їхні стол и ц і. Д із н а й т е с я , які д е р ж а в и
м істяться на цих те р и то р ія х нині. В и зн ач те , які п л е м е н а здійсню в али
грабіж н и ць кі походи д о Ц ен тр а л ь н о ї Є в р о п и в с е р е д и н і VI ст.? Ч е р е з які
те р и то р ії с уч асн о ї У кр а їн и вони проходили?
3. Ф РАНКСЬКА ДЕРЖ А ВА В У -У І ст. ХЛОДВІГ

Чому Хлодвігу вдалося с тв о р и ти м іцну д е р ж а в у?
Засновником Ф ранкської держ ави став Х л о д в іг (4 8 1 -5 1 1 )2, яки й по

ходив зі знатного роду Меровінгів3. Н априкінці V ст. Хлодвіг розгромив
римські війська в П івнічній Галлії та встановив тут свою владу. Згодом
він багато й успішно воював, значно розш ирив території Ф ранкської
держави, тим самим виправдовуючи своє ім ’я, яке означає «уславлений
у боях». Саме Хлодвіг зробив П ариж столицею Ф ранкської держ ави.
На ш ляху до королівського титулу Хлодвіг жорстоко розправився з ін
шими франкськими вождями. Про його характер яскраво свідчить випа
док із суассонською чашею.
1 . Ф р а н с у а Л у їД е ж у і. Х лод в іг І, король ф ранків

2 . Хлодвіг п р и й м ає х р ещ е н н я (мініатюра X III ст.)
1 Галлія — історична область, яка охоплювала більшу частину території Західної

та Південної Європи.
2 Тут і далі вказані роки правління діячів.
3 М еровінги — перш а династія франкських королів, які вважали себ е нащ адкам и
М еровея («народженого морем »).
В ізантія за Ю стиніана І. В арварські к о р о лів ств а VI с т.
ПІВНІЧНЕ ^
В іза н тій с ь ка ім пер ія н а п р и кін ц і
МОРЕ Г правл іння Ю с ти н іа н а І ( 5 2 7 - 5 6 5 р р .)
В то р гн е н н я ав арів у с е р е д и н і VI ст.
З ав о ю в ан н я Італ ії л а н го б а р д а м и (в ід 5 6 8 р .)
Ко р о л ів с тв а ан гл ів , с а кс ів і ютів
Ч*0<Л®
Регенсб; \
*
оБордо
Мілан о .
Херсонес
(авенна1
іарселонау
Лісабон ~1И-- о. Корсика'
/ ’ , «О Трапезунд
К < р ро Л 1В С ^ и
Діррахійо фессалоніка
п о н
Неаполь'
Сардинія( Кесарія
Антіохія
о. Сицилія
В ар в ар с ь кі ко р о л ів ств а, щ о при пи ни л и
існування в п р о д о в ж VI ст.
Т ю р и н гів (5 3 1 р .) У // \ О с тго тів (5 5 3 р .)

Александрія
В ан далів (5 3 4 р .) [. С вевів (5 8 5 р .)
Перш і серед ньо вічні д е р ж а в и 23
С п ираю чись на докум ент, поясніть, чом у Х лодвіг п р о с то не за б р а в чаш у

І зі спільної зд об и чі. Я к ви д у м а є те , я ке в р аж ен н я с п р а в и л а на йо го п р и
бічників р о зп р а в а короля з воїном ? П ро які п р о ц е си у ф р а н кс ь ко м у с у с
пільстві це свідчило?
щ идйяйш й м ш н и
ЄПИСКОП ГРИГОРІЙ ТУРСЬКИЙ
ПРО ВИПАДОК ІЗ СУАССОНСЬКОЮ ЧАШ ЕЮ
Одного разу франки забрали в церкві необхідну для відправлення
служби чаш у надзвичайної краси. Єпископ попросив повернути цю
чашу. Король пообіцяв зробити це, якщ о посудина дістанеться йому за
жеребом при розділі здобичі: «Хоробрі воїни, я прошу віддати мені, крім
моєї долі, ще й цю посудину». Усі відповіли: «Славний король! Усе, що
ми тут бачимо — твоє...»
...Лише один запальний воїн підняв сокиру та з голосним вигуком:
«Ти одержиш тільки те, що твоє за жеребом!» — опустив її на чаш у. Усі
були враж ені цим вчинком, але король переніс його з терпінням і покір
ністю.
А через рік Хлодвіг наказав усім воїнам, щоб показали... наскільки
справно вони утримують свою зброю. Він підійшов і до воїна, яки й ударив
по чаш і, і сказав: «Ніхто не тримає зброю в такому стані, я к ти...»
Вирвавши в нього сокиру, король кинув її на землю. Коли воїн нахилився
за сокирою, Хлодвіг підняв свою сокиру й розрубав йому голову, говоря
чи: «Ось так і ти вчинив з тією чашею в Суассоні».
М ін іатю р а «С уассо нсь ка чаш а» Х лод в іг у б и в а є воїна

з «В ел икої Ф р а н ц у зь ко ї хроніки» (XIVст .) (с е р е д н ь о в іч н е зо б р а ж е н н я )
Однією з найваж ливіш их подій стало п рийняття Хлодвігом і ф ран

ками християнства. Відтепер віра вж е не розділяла ф ранків і рим лян,
і вони поступово почали зливатися в один народ.
---------й}
І 24 І Розділ І
Я к м итці підкреслю ю ть нові сто с ун ки м іж ц ер квою та корол ем ?
Х р е щ е н н я короля Х лодв іга Х р е щ е н н я Х лодвіга

(р ізь б л ен н я по кості, IXст.) (скульптура XIXст., Ш а л е , Ф р ан ц ія )
У Ф ранкській держ аві все управління країною зосередилося при ко

ролівському дворі, а окремими частинами держ ави керували графи —
довірені люди Хлодвіга, наділені великими повноваж еннями. В аж ли
вим кроком на ш ляху зміцнення держ ави став створений за наказом
короля збірник законів «Салічна правда»4. Відтепер за цими законами
відбувався суд у всій держ аві.
П р о чи тай те витяги з д о ку м е н та і визначте, про які правила життя сус-

ї пільства вони свідчать. Поясніть, чом у «Салічна правда» стал а важливим
кроком на ш ляху до зм іц нення д е р ж а в и .
.
ІЗ «САЛІЧНОЇ ПРАВДИ»
• Я кщ о хто вкраде раба, коня або зап р яж
ну тварину, присудж ується до сплати ЗО со-
лідів5.
• Я кщ о хто спалить будинок із прибудо
вами і буде викритий, присудж ується до
сплати 63 солідів.
• Якщо хто позбавить ж иття вільного фран
ка, присуджується до сплати 200 солідів.
• Якщ о хто позбавить ж и ття графа, при «Салічна правда»
суджується до сплати 600 солідів.
4 Салічна — на честь одного з племен — салічних (приморських) франків.

5 Солід — римська монета, яку використовували франки.
П ерш і серед ньо вічні д е р ж а в и 25
Хлодвіг створив сильну державу, проте після його смерті вона розпа
лася на окремі області.
Останні королі з династії М еровінгів утратили реальну владу, тому їх
змінила нова династія.
1. Назвіть д а ту падіння З а х ід н о ї Р и м сь ко ї ім перії.

2. Щ о та к е В ел и ке п е р е с е л е н н я народів?
3. Д е було утв о р ено п е р ш е в ар в ар сь ке королівство?
4. Визначте причини, сутність і насл ід ки В еликого п е р е с е л е н н я народів.

5. Висловте свою точку зо р у: я ке з д о с я гн е н ь Хлодвіга ви вважаєте
н а й в и зн ач н іш и м . Свою д у м к у обґрунтуйте.
Уявіть с е б е ж урналістом . Які зап и тан н я варто постав ити, аби з ’ясувати
причини м іграцій різних лю дей у С ер ед ні віки?
/Т»' ' ' Ш ■**
ІСТОРИЧНИЙ КАЛ Е Й Д О СКОП
Битва на К а та ла ун с ь к и х п о л я х — перш а б и тв а н а ро д ів
У 451 р. вождь гунів — Аттіла повів свої війська в похід на Рим ську ім перію .
Р азом із ним ішли війська інш их варварських пл ем ен. Н азустріч їм насув ал а
ся армія на чолі з рим ським полководцем А ец ієм . Хоч арм ія Аеція в важ ал а
- і ся римською , важливу роль у ній відігравали герм ансь кі війська, вожді яких
,'М о б ’єдналися з рим лянам и для боротьби з Аттілою. Н а Каталаунських полях
у п ер ш е в історії брали участь м а й ж е всі п л е м е н а та народи то го ч а сн о ї Є в р о
пи. І хоча римляни перем огл и , й Аттіла відступив, проте в Аеція не було сил
назд оганяти супротивника.
У середньовічних д ж е р е л а х битва на Каталаунських полях стала
м* сим волом перем оги цивілізованого світу над варварським . Ц е дало зм о гу
у (Ж - 'І
відомому письм еннику XX ст., автору «високого ф ентезі» Д ж . Р. Р. Толкієну ви
користати опис цієї битви під час створення відом ого твору «Володар кілець».
М ін іатю р а з м а н у с кр и п та X IV ст.
із з о б р а ж е н н я м битви на К а тал аун сь ки х полях
26 Розділ І
§4. Імперія Карла Еелико&о

І. К А РЛ ВЕЛИКИЙ
З ’я су й те, чом у ф р а н кс ь ко го короля К ар л а назвали В ел и ким . Р о з
О гляньте р еп р о д укц ію кар ти н и А льбрехта Д ю р е р а та прочи тайте

у р и в о к із б іо гр а ф ії К ар л а В е л и ко го , н а п и с а н о ї з а йо го ж и ття с е р е д
ньовічним іс то р и ко м Е й н га р д о м . Які ри си йо го х а р а кте р у здаю ться вам
п р и в аб л и в и м и ? Чому?
Н айбільш ої могутності Ф ранкська держ ава досягла за правління

К а р ла В еликого (768-814).
СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ІСТОРИК ЕЙНГАРД

ПРО К А РЛ А ВЕЛИКОГО
Карл був широкої й міцної статури, ви
сокий на зріст... Хода Карла була твердою,
всі його риси — мужніми, він мав міцне
здоров’я. Старанно вправлявся у верховій
їзді й полював, часто тренував своє тіло
плаванням, у якому був настільки вмілим,
що не мав собі рівних.
Н евибагливий до їж і та питва, він
був особливо поміркований щодо напо
їв, оскільки вельми ненавидів пияцтво в
будь-яких проявах...
Наділений красномовством, він міг чіт
ко висловити все, що хотів. При цьому... не
задовольнявся лише національною мовою,
а докладав зусиль до вивчення мов іно
земних... Володів латиною настільки, що
міг висловлюватись нею, як рідною. Він
вивчав мистецтво обчислень і зі старанніс
тю мудреця допитливо вивідував ш ляхи
зірок.
Альбрехт Д ю р е р .
П о р тр е т К ар л а В ел и ко го
— >— <
Карл поклав початок граматиці рідної мови. Він наказав записати й
увічнити старовинні варварські пісні, що оспівували діяння та війни
попередніх королів.
Перш і серед ньовічні д е р ж а в и
Майже все своє ж и ття Карл провів у війнах. Н а чолі війська він здій
снив десятки походів і заж ив слави непереможного полководця. П раг
нучи об’єднати під своєю владою всі германські племена, король понад
ЗО років намагався підкорити волелюбних язичників-саксів, я к і ж или
на півночі сучасної Німеччини. Лиш е під кінець ж и ття К арл домігся
принаймні їх зовнішньої покірності.
ЗАВОЮ ВАННЯ К А РЛ А ВЕЛИКОГО

П рацю ю чи з картою (с. 2 8 ), устано віть основні на п р я м ки походів Карл а
В ел и кого. П о рів няйте те р и то р ію Ф р а н к с ь к о го королів ства Х л од в іга та
ім п ер ії К а р л а В е л и ко го . В и к о р и с та й те текст, ілю страцію , ка р ту й д о в е
діть, щ о Карл справді був в ели ки м пр а в и тел е м .
У результаті багаторічних завоювань королівство К арла Великого за

ймало більшу частину Західної Європи. У 800 р., у соборі Святого П етра
в Римі, римський папа поклав на голову К арла імператорську корону.
О пиш іть, як проходи ла п р о ц е д у р а корон ув ання. Які детал і вам зд аю ться

в аж ливим и? Чому?
Розділ І
Ф ра н ксь ке к о р о л ів с тв о . Ім перія К а р ла В е ли к о го
М Е Р С ІЯ
С Х ІД Н А Бремен
А Н Г Л ІЯ
Герісталь
° Аахен
5°д В С Т Р А З І Я Фран
0 Суасон т Ри р о М а й н іг
:° о о Верден
БРЕТАНЬ СЕ Регенсбург
<f\ Реймс О М ец
ЯВграсбург
.Орлеан< /
Зальцбург
Базель1
Шалон
Женева Аквілея
Клермон
о■
. Венеція
івенна
оПР° ^
Авіньйон^^
’Арль
Марсель
оСполето
Сарагоса С Е Р Е Д З Е М Н Е £
о.Корсика
КОРДОВСЬКИ Барселона Беневенто
Е М ІР А Т
МОР Е
о. Сардинія
П од іл Ф р а н к с ь к о ї ім п е р ії К р а їн а ф р а н ків н а п о ч а тку правл іння
м іж о н у ка м и К а р л а В е л и к о го Х л о д в іга ( 4 8 1 - 5 1 1 р р .)
з а В е р д е н с ь к и м д о го в о р о м :
З а в о ю в а н н я Х л о д в іга
З а в о ю в а н н я ф р а н кс ь ки х королів
у V I—VIII ст.
Париж в оЧ
Р '
Реймс- 1 '•
З а в о ю в а н н я К а р л а В е л и к о го ( 7 6 8 - 8 1 4 р р .)
П о хо д и К а р л а В е л и к о го із за зн а ч е н н я м
років
М іс ц я битв
К о р д о н и ім п е р ії К а р л а В ел и ко го
В ол од ін ня і— 1 В ол од ін ня
Л отаря и и а В й К а р л а Л и с о го Т е р и то р ія , щ о її ф р а н кс ь кі кор олі д арув ал и
п а п а м р и м сь ки м
В ол од ін ня Л ю д о в іка Н ім е ц ь ко го
3. ЗАГИ БЕЛЬ ІМ П ЕРІЇ К А РЛ А ВЕЛИКОГО.
УТВОРЕННЯ ДЕРЖ А В СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ
Чом у на карті Є в ропи з ’явилися нові д е р ж а в и ? З н ай д іть на карті «Поділ
Ф р а н к с ь к о ї ім п е р ії...» (с. 2 8 ) нові д е р ж а в и , назвіть їхні столиці.
Щоб зберегти імперію, потрібна була сильна влада, я к а м ала спи

ратися на армію. Поки К арл Великий був ж ивий, ім перія існува
ла, але після його смерті м іж нащ адкам и розгорнулись міжусобні
війни6 за престол.
У 843 р. у Вердені онуки К арла Великого уклали договір про розподіл
імперії. Відповідно до умов Верденського договору, найстаршому — Лота-
рю — дістався почесний імператорський титул, Північна Італія та вузька
смуга європейської території уздовж річки Рейн — майбутня Лотарингія.
Його середній брат заволодів Східнофранкським королівством, що його
пізніше назвали Німеччиною. Наймолодшому — відійшло Західнофранк-
ське королівство, тобто майже вся територія майбутньої Ф ранції.
Чи відповідає м ініатю ра історичній інф орм ац ії, викл ад еній в и щ е? Чому,

на ваш у думку, автор м ініатю ри виріш ив з о б р а з и т и ці події с а м е так?
Карл В ели кий

ділить зем лі
м іж своїм и с и н ам и
(с ер ед н ьо в ічн а
мініатюра)
Якщ о в Західнофранкському королівстві переваж али романські

мови, з яки х пізніш е утворилася ф ранцузька, то у Східнофранкському
королівстві — германські діалекти. Щодо володінь Л отаря, то там про
живало зміш ане романо-германське населення.
Отже, Верденський договір став початком формування трьох захід
ноєвропейських держав: Ф ранції, Н імеччини й Італії — і, відповідно,
французького, німецького та італійського народів.
6 М іжусобні війни — війни за владу, які відбуваються всередині держ ави, певної
групи людей тощ о.
Розділ І
1. Я ки й сер ед нь о в іч ни й хр о ніст зал и ш и в ж и тт є п и с К ар л а Великого?

2. У я ко м у році Карл В ел и кий став ім п ер ато р о м ?
3. Щ о засв ідчи в В е р д е н с ь ки й д огов ір ?
4. Які були основні на п р я м и внутріш ньої та зов н іш нь о ї політики Карл а
В ел и кого?
5. Щ о спільного було в політиці Х л о двіга та К а р л а В ел икого?

6. Назвіть п р и ч и н и р о з п а д у ім п е р ії К а р л а В еликого.
7. Пригадайт е, які с уч асн і д е р ж а в и розм іст илися на території ф р а н к
с ь к о ї ім п ер ії.
1. Н а м а л ю й те лінію часу в зо ш и ті та п о зн а ч те на ній: пер іо д піднесенн я

Ф р а н кс ь к о го королів ства, роки у тв орення Ф р а н к с ь к о ї ім перії, В ер -
д е н с ь ко го д оговору.
2. О б еріть о д н о го з діячів цього періоду: Х лодв іга аб о Карл а В ел и кого —
й о х а р а к т е р и з у й те йо го з а планом :
1) риси х а р а кте р у іс то р и ч н о го діяча; 3) в н ес о к в історію ;
2) найважливіші напрями діяльності; 4) ваш е ставлення до цього діяча.
ІІС ТО Р И Ч Н И Й КА Л Е Й Д О С К О П
«З»
Щ о та к е Д а р Піпіна
Піпін К ор отки й — король ф ранків, зас н о в н и к д и н ас тії Каролінгів, батько
Карла В ели кого. Д а р о м П іпіна називаю ть зем л і, відвойовані їм у ге р м а н
ців і подаровані папі рим ськом у за те, щ о він проголосив Піпіна королем ф ран
ків. У VIII ст. на цій тери тор ії утворилася Папська д е р ж ав а з центром у Римі, на
чолі з папою рим ським , який о б ’єднав духовну та світську владу. Проіснувала
П апська д е р ж ав а більше 1 0 0 0 років (до 187 0 р.). Сьогодні — це кілька римських
кварталів, щ о утворюють най м енш у д ерж ав у світу — Ватикан.
Ф р а н с у а Д ю б у а . П о м а за н н я на ц ар ств о П іпіна К о р о тко го

в абатств і С е н -Д е н і (фрагмент)
Перш і серед ньо вічні д е р ж а в и 31
§5. Візантійська імперія

1. НАРО ДЖ ЕННЯ В ІЗА Н ТІЇ
О бго во ріть у класі, щ о ви вж е з н а є т е про В ізантію . К о р о тко зап и ш іть цю
інф орм ацію на д о ш ц і. П о рів ня йте сво ї зн ан н я на п очатку й напри кінц і
вивчення цієї части ни п а р а гр а ф а .
З н аєм о Д із н а л и с я
Східна Рим ська ім перія, я к а утворилась у IV ст., зум іла захистити

свої кордони і встояла перед натиском варварів. В епоху Середньовіччя
вона мала назву Рим ська (Ромейська) ім перія. І ж ителі себе гордо імену
вали рим лянам и (ромеями), хоч і розмовляли здебільшого грецькою. До
речі, слов’яни їх часто називали грекам и, я к і християнську релігію,
завезену з Візантії, — грецькою. А Візантією цю держ аву почали н ази
вати лиш е в XV ст.: від імені колиш
ньої грецької колонії В ізантій, на
місці якої було побудовано К онст ан К о н с та н ти н о п о л ь — із гр е ц ь
кої — «м істо К о н с та н ти н а » , н а
т инополь.
з в а н е на честь ім п е р а т о р а -х р и с -
К ілька століть поспіль Констан
ти я н и н а К о н с та н ти н а В е л и ко го ,
тинополь був найбільш им містом у стол и ц я С хід но ї Р и м с ь ко ї ім п ер ії.
Європі, уособленням величі та про
цвітання, недарма сучасники н ази
вали його «Другий Рим» або «око і
центр Землі», а на Русі-У країні —
Царгород.
У різні періоди Східна Рим ська ім
перія володіла територіями в Європі,
Азії та Африці. Д ерж ава перебувала
на перехресті торговельних ш ляхів:
суходолом простували сотні к ар а
ванів, у місцеву гавань — Золотий
Ріг — заходили десятки кораблів,
навантажених різноманітними това
рами.
Від початку В ізантія була багато
національною державою. Тут ж или В ізан тій сь ка м о за їк а
із з о б р а ж е н н я м К о н с та н ти н а
греки й італійці, слов’яни й герман
В е л и ко го в с о б о р і С в я то ї С о ф ії
ці, тюрки, сирійці й араби, і кожен
в К о н с та н ти н о п о л і
із цих народів зробив свій внесок у
візантійську історію.
Розділ І
Уся повнота влади в держ аві належ ала василевсу.
В а с и л е в с — ім п е р а т о р В із а н тії, к о м а н д у в а в в ій с ь к о м , в и д а в а в з а к о н и ,
п р и з н а ч а в ч и н о в н и ків . У в а ж а в с я п о к р о в и т е л е м ц е р к в и .
У В ізантії не було чіткого закону про наслідування престолу, тож

можливість стати імператором мала кож на вільна людина.
П Р А В Л ІН Н Я Ю С Т И Н ІА Н А
Н а основі те к с ту і ка р ти (с. 22) визначте, чом у правління Ю стиніана

н ази в ал о ся «зол о ти м віком» В ізантії.
Верш ини своєї слави та могутності В ізантія досягла за правління ім

ператора Ю ст иніана І (527-565). Людина незнатного походження, він
зумів досягти престолу завдяки своєму дядькові — імператору.
Від початку свого правління Ю стиніан плекав мрію відродити Римську
імперію. Цьому він присвятив усю свою діяльність. За рідкісну праце
здатність Ю стиніана прозвали «імператором, яки й ніколи не спить».
Талановитий та енергійний політик, Ю стиніан вдало добирав собі поміч
ників. Дружиною імператора стала розумна і владна акторка Феодора.
М о заїч н і п о р тр е ти Ю стиніана
та Ф е о д о р и
( б а зи л іка Сан-Віт але, Р а в ен н а , Італія, с е р е д и н а VIст.)
м 3
Ще на початку правління Юс-

тиніан придушив могутнє н а
родне повстання, спричинене
зростанням податків і свавіллям
імператорських чиновників. Воно
увійшло в історію під назвою
«Ніка», що з грецької означає
«перемога», — таким було гасло
повсталих. Н адалі імператор про
вів реформи та зміцнив внутріш нє
становище держави. Він обмежив
права великих землевласників, за
боронивши знаті захбплювати се К о д е кс Ю стініана
лянські землі. (ф р а н ц узь ке в и д ан н я
За його наказом кращ і візантій X V II ст.)
ські юристи зібрали й опрацювали
багато римських законів. Разом
із постановами самого імперато
ра вони були записані у збірник, що дістав назву «Кодекс Ю стиніана»7.
Відтоді на всій території В ізантії діяли єдині закони та єдина судова сис
тема.
Юстиніан зробив спробу відновити Рим ську імперію в колиш ніх
межах і приєднав до своїх володінь Італію , П івнічну А фрику, частину
Піренейського півострова. Д ля зміцнення кордонів ім перії було збудо
вано безперервну лінію фортець. Однак величезна держ ава, створена
силою зброї, була неміцною.
3. ВІЗА Н ТІЯ В ІХ -Х У ст. РО ЗКВІТ В ІЗА Н ТІЇ

ЗА МАКЕДОНСЬКОЇ ДИНАСТІЇ І ДИНАСТІЇ КОМНІНІВ
В и зн ач те основні період и р о зв и тку В ізантії в ІХ -Х У ст.
П ісля смерті Ю стиніана В ізантія поступово втратила більш ість своїх

володінь. У наступні століття вона боролася зі слов’янам и та арабами,
в XI ст. турки-сельдж уки8 розгромили ромейську армію, взяли в полон
імператора та захопили майж е всю Малу Азію.
У ІХ -Х ІІ ст., у період правління імператорів македонської династії і
династії Комнінів, В ізантія знову досягла процвітання. Територія ім пе
рії зростала, ожили міста, розвивалося сільське господарство.
7 Кодекс — збірка законів.

8 Турки-сельдж уки — загальна назва тю ркських племен, о б ’єднаних у X ст.
Сельджуком — засновником однойм енної династії.
Розділ І
Щ о в рази л о м а н д р ів н и ка у візантійській торгівлі? С п ираю чись на те кс т

д о к у м е н та й з о б р а ж е н н я , д а й т е назв у м алю нкові та поясніть її.
ІЗ ЗАПИСОК СЕРЕДНЬОВІЧНОГО М АНДРІВНИКА

ПРО КОНСТАНТИНОПОЛЬ (X II ст.)
Половина міста оточена морем, а половина — сушею. Сюди приїздять
купці з Месопотамії, Персії, усіх царств землі Єгипетської, Палестини, Русі,
Угорщини, Іспанії... Цьому гомінкому місту немає рівних, за винятком Баг
дада. Вражає собор Святої Софії. У жодному храмі світу не знайти стільки
багатств, скільки тут... Біля стін палацу є місце розваги царя — іподром9.
З усієї грецької землі привозять сюди товари. Баш ти наповнюються
золотом, ш овковими й пурпурними тканинами... К аж уть, що прибутки
цього міста від винайм ання крам ниць і ринків та мита з торговців дося
гають щоденно 20 тисяч золотих монет. Ц я країна така велика і багата
усіляким и плодами, а також хлібом, м ’ясом і вином, що жодна інш а не
зрівняється з нею.
К о н стан ти н о п о л ь (с уч асн а історична реконст рукція)

—ч . ---------- > ---------< —
Проте попереду на Візантію чекали важ кі випробування. У X III ст.,

після багатомісячної облоги, Константинополь було захоплено рицарями-
9 Іподром — місце, д е відбувалось випробування коней та проводилися кінно

спортивні зм агання.
хрестоносцями™. Унаслідок цього на місці колиш ньої величезної ім пе

рії утворилося кіл ьк а невеликих держав.
Хоча в середині X III ст. В ізантійську імперію було відроджено, але це
вже була інш а країна. Від потужної імперії, могутність якої була піді
рвана тривалими війнами, залиш илася невелика територія, що тільки
назвою нагадувала про колиш ню велич. У 1453 р. турки-османи під
керівництвом Мехмеда II Завойовника заволоділи Константинополем.
Візантійська імперія загинула.
Захоплений Константинополь перемож ці перейменували на Стамбул.
На місці Візантійської утворилась Османська ім перія. А загибель
Візантії деякі історики вважаю ть кінцем Середньовіччя.
4. КУЛЬТУРА ВІЗА Н ТІЇ
С кладіть р о зго р н у ти й план пункту. С п и р а ю ч и с ь на план, об го во ріть з

о д н о кл а с н и ка м и культурні д о с я гн е н н я В ізантії.
Культура Візантії, що має світове значення, виникла внаслідок уні

кального злиття кількох традицій — античної, християнської та країн
Сходу. Це поєднання різних цивілізацій
і зумовило її неповторність.
У Візантії поваж али освічених лю дей.
Ш коли існували в містах, при церквах і
монастирях. Не тільки знать, а й пересіч
ні городяни прагнули дати своїм дітям
освіту, адже писемна людина завж ди
могла заробити собі на ж и ття перепи
суванням документів чи складанням
скарг і прохань. В освічених лю дях був
зацікавлений імператор, яком у для к е
рування величезною державою потрібні
були грамотні чиновники.
Візантійські автори прагнули ство
рювати свої праці за зразком давньорим
ських істориків, наприклад, восьмитомна
«Історії війн Юстиніана з персами, ванда
лами і готами» П рокопія Кесарійського.
Візантійські вчені створювали пра
ці з географії, астрономії, математики. П р о ко п ій К е са р ій с ь ки й
Л ев М а т ем ат ик уперше застосував л і (с е р е д н ь о в іч н е
тери для позначення арифметичних дій. зо б р а ж е н н я )
10 Детальніш е про походи рицарів-хрестоносців ви дізнаєтесь у розділі «Середньо

вічний світ Західної Європи».
Цей учений прославився й винайденням світлового телеграфу для пере
давання повідомлень на великі відстані.
Особливою гордістю ромеїв був «грецький вогонь». Завдяки знанням
із хім ії візантійські вчені створили запальну суміш, що горіла навіть на
воді, знищ ую чи ворож і судна. Склад і виробництво «грецького вогню»
візантійці тримали в таємниці.
У який с п о с іб візантійці в икористовували нову зб р о ю ? Чом у її за с то с у
Ш вання було н е б е зп е ч н и м для супр оти в ника?
В и ко р и с та н н я « гр ец ь ко го вогню» в м о р сь ко м у бою
(ілюстрація із с ер е д н ь о в ічн о го м анускрипт а)
Розвивались у Візантії також архітектура й живопис. Площі та вулиці

Константинополя прикраш али античні статуї героїв і язичницьких богів.
Тут височіли чудові палаци імператора та знаті, громадські будівлі.
О пи ш іть с п о р у д и , з о б р а ж е н і на сер ед нь о в іч но м у малю нку. Припустіть,

яке в р аж ен н я справляв К о н стан ти н о п о л ь на сучасників.
К о н с та н ти н о п о л ь (с е р е д н ь о в іч н е зо б р а ж е н н я )
П ерш і серед ньо вічні д е р ж а в и І 3 7
Особливо багато будівель було зведено за Ю стиніана І. Саме він н ак а

зав спорудити найбільш ий у той час храм християнського світу — собор
Святої Софії Премудрості Божої.
Назвіть види м и с те ц тв а В ізантії, п р ед став л ен і на ілю страціях. П ро щ о

} розповід аю ть нам ці візуальні д ж е р е л а ?
Х рам Св. С оф ії в Ко н стан ти н о п о л і

(с уч а сн е фото)
Ж ін ка з глеком (м о з а їк а В ел и ко го
імперат орського п а л а ц у в Константинополі)
К а м е я 12
із зо б р а ж е н н я м
З а с та в ка руко п и сн о го Тріум ф Ю сти н іан а. ім п е р а то р а
Є вангел ія С л о нов а кістка (VIст.) К о н с та н ти н а
11 Камея — ювелірна прикраса у вигляді випуклих зображень, зроблених на дорогоцін

них каменях чи на морських мушлях.
38 Розділ І
<іг
Загалом візантійська культура мала значний вплив на країни Євро
пи. В ізантія переж ила Західну Римську імперію на ціле тисячоліття.
Н едарма історики часто називаю ть її «мостом» м іж Стародавнім світом
та Середньовіччям.
1. Я к нази в ал и с е б е візантійці? Чому?
2. Ч о м у VI ст. вваж ається «часом Ю стиніана»?
3 . Я ки х успіхів д осягли візантійські вчені та м итці?
4 . Поміркуйт е, з а я кі д о с я гн е н н я Ю стиніана н а зв а л и В ел и ки м .
5. Поясніть, ч о м у територія Візантії постійно зм іню валася.
6 . Я к ви вважаєте, ч о м у історики називають Візантію «мостом» м іж
Ст ародавнім світом і С ер ед н ь о в іч ч я м ?
1. Д о в е д іть , щ о К о н стан ти н о п о л ь був о д н и м із н а й б а га тш и х і н а й к р а с и

віш их м іст то го ч а с н о го світу.
2. Які сторінки історії Київської д ерж ав и, пов’язані з Візантією , вам відомі?
3 . Щ о сим во л ізув ав с о б о р С в я то ї С о ф ії П р ем уд р о сті Бож ої? Чому його
н ази в аю ть не р у ко тв о р н и м д и в о м ? З а м ож ливості, під готуйте
віртуальну екску р с ію по з н а м е н и то м у собору.
ІСТОРИЧНИЙ К А ЛЕЙ Д О С К О П
Як ж и л и візантійці
З а зв и ч а й міські ж и тл а візантійців були р ізн о м ан ітн о вм ебльовані. На від
м іну від давніх ри м л ян, візантійці сиділи з а сто л ам и на стільцях, а відпочи
вали у в исоки х кріслах, ставлячи ноги на під став ки. О д я г зб е р іга л и у с к р и
нях, а ш аф и для о д я гу були тільки в палац ах. Д е р е в ’яні ліж ка з високим и
у зго л ів ’ям и в б а га ти х буд и н ках покри в али пуховим и м а тр а ц а м и . П оверх них
клали ки л им и а б о ш кур и . Світло п р о н и кал о в ж и тл о крізь вікна; у б а га ти х б у
д и н ка х вони були зас кл ен і. В вечері засвічували олійні світильники. т
М іські бідняки тулилися в ж ал ю гід н и х ком ірках, які опалю валися ж а р о в
тт нею з вугіллям , а о б с та н о в ку ста н о в и л а п о кр и та га н ч ір ’ям л е ж а н ка.
В ізантійц і м ал о ц ікавилися гр о м ад с ь ки м и с п р а в а м и , зо с е р е д и в ш и с ь на
с ім ’ї. О др уж ув ал и сь рано: ю наки в 1 4 - 1 5 років, дівчата щ е р ан іш е. З аручини Я
часто відбувалися м іж дітьм и з волі батьків. П окірність батькові, ш анування
м а те р і вваж ались о б о в ’я зко м .
В ізантійські м еблі
(с е р е д н ь о в іч н і
зо б р а ж е н н я )
Перші середньовічні держави 39
§6. Арабський світ

1. ВПЛИВ ПРИРОДНО-ГЕОГРАФ ІЧНИХ УМОВ А РА ВІЇ
НА СПОСІБ Ж И ТТЯ ї ї НАСЕЛЕННЯ
Як при род ні ум ови А р ав ій сь кого п ів остр ова впливали на с п о с іб ж и ття

його насел ення?
П ереважна частина А равійського півострова, за винятком вузької

смуги вздовж узбереж ж я, — це пустелі й сухі степи. Тому численні пле
мена арабів, я к і здавна ж или тут, займ алися здебільшого скотарством —
розводили коней, верблюдів, овець.
У давнину арабів-кочовиків називали бедуїни, що означає «степови
ки». Вірним другом кочовика був верблюд — «корабель пустелі». Адже
він може переносити вантаж у 250 кг, долати відстань до 160 км за день
(для порівняння: у середньому інш і навантажені тварини можуть пройти
лише 40 км). І це за + 40 °С і 8 днів без води! Молоко верблюдів замінювало
арабам воду в пустелі, м ’ясо йшло в їж у, а з вовни робили одяг.
С п ираю чись на середньовічні м ал ю нки та сучасні ф ото (с. 39-40), о п и

шіть сп осіб ж и ття араб ів у С е р е д н і віки.
Осілі племена арабів ж и ли в не

великих оазисах. Н а родючих зем
лях урожай збирали 2 -3 рази на
рік.
Маючи воду, вони вирощ ували
пшеницю, ячмінь, бавовну, дині,
фінікові пальми, створювали чу
дові сади та виноградники.
Араби були також умілими куп
цями, адже через Аравію прохо
див важ ливий торговий ш лях, що
з ’єднував Візантію зі Східною Аф
рикою та Індією. На цьому ш ляху
ще за давнини виникли міста, де
перепочивали купецькі каравани.
Найбільш ими з арабських міст
вваж алися М екка і Ясріб.
Розділ І
1. К а р а в а н у пустелі (с у ч а с н е фото)
2. К а р а в а н верблю дів
3 . Б есід а на околиці аула
(с е р е д н ь о в іч н і м а л ю н ки )
Араби здебільшого були язичниками. Вони поклонялися Сонцю, Міся

цю й зіркам, вірили в добрих і поганих духів. Головною язичницькою свя
тинею була Кааба (від арабського — «куб»). Цю кубічну споруду і в наш
час можна побачити в Мецці. До неї сходилися прочани з усієї пустелі.
Вони молились біля вмурованого в Каабу метеорита — космічного тіла,
що впало на Землю12. Люди називали його Чорним Каменем. За легендою,
він був спочатку білим, але через гріхи людей почорнів. Раз на рік усі війни
та чвари припинялися, щоб будь-хто міг прийти до Кааби й помолитися.
Ч ом у а р а б и н ази в ал и М е к к у м а тір ’ю міст?
М е к к а — м атір м іст К а а б а (суч а сн е фото)

(с е р е д н ь о в іч н и й а р а б с ь к и й м а л ю н о к)
12 Багато хто вважає, що це не метеорит, а вулканічне каміння. Д остем енн а правда

невідома.
Перш і серед ньо вічні д е р ж а в и І 41
2. МУХАММАД І ВИНИКНЕННЯ ІСЛАМУ
Я к М у х а м м а д став пр о р о ко м ?
Людиною, як ій судилося створити

нову світову релігію та змінити світо
гляд значної частини арабського насе
лення, став М у х а м м а д (роки ж и ття
близько 570-632).
Він народився в знатній родині,
але його батьки рано померли, хлоп
чик став погоничем верблюдів і разом
з торговими караванам и ходив у дале Пророк М ухам м ад
кі краї. Під час подорожей М ухаммад (с е р е д н ь о в іч н е зо б р а ж е н н я )
ознайомився з релігійними вченнями
християн та іудеїв. Він багато міркував про Бога й не раз вируш ав на
поклоніння до Кааби.
Мухаммад одружився з багатою вдовою Х адіджою, я к а перш а повіри
ла в його особливий дар — дар пророцтва. Через деякий час на М ухамма
да зійшло божественне одкровення. Йому з ’явився архангел Дж ебраїл
(Гавриїл)13і сповістив про те, що він обраний єдиним Богом — А лла
хом — бути його пророком (посланцем). А рхангел допоміг йому прочи
тати Небесну Книгу, незважаю чи на те, що пророк був неписьменним.
Тоді М ухаммад звернувся до одноплемінників із проповідями.
Користую чись д о к у м е н то м , р о зкаж іть , з я ки м и с л ов ам и зв ер тав ся

М у х а м м а д д о лю дей.
ІЗ КНИГИ НАЙДАВНІШ ОГО БІОГРАФ А

МУХАММАДА ІБН-ІСХ АКА (V III ст.)
Мухаммад промовив до них (купців): «...Те, що
я приніс, я приніс не для того, щоб домагатися
багатств ваш их, пошани поміж вас чи влади над
вами. Але А ллах направив мене до вас посланцем,
подарував мені книгу (Коран) і наказав мені бути для вас благовісником і
застережником. Я повідомив вам послання Господа мого й наставляв вас;
якщ о ви приймете від мене те, що я приніс вам, то це буде щ астя ваше в
усьому світі й у майбутньому; якщ о ж ви відринете мене, то я витерплю
ради справи А ллаха, поки А ллах не стане суддею поміж мною та вам и».
>" -< .
13 Один із багатьох образів, що пов’язують іслам і християнство.

42 Розділ І
4
Людей, я к і повірили в А ллаха, стали іменувати мусульманами, що
означає «ті, я к і доручили себе Богу», а релігія М ухаммада дістала назву
іслам.
Іс л а м (з а р а б с ь к о ї — «покірніст ь», « п ід к о р е н н я » ) — о д н а зі с в іто в и х

р е л ігій (н а р ів н і з х р и с т и я н с т в о м і б у д д и з м о м ), які с п о в ід у ю ть віру в
є д и н о г о Б о га .
К о р а н — го л о в н а с в я щ е н н а к н и га м у с у л ь м а н , з а п и с п р о п о в ід е й , в и г о
л о ш е н и х п р о р о к о м М у х а м м а д о м го л о в н и м ч и н о м у М е ц ц і т а М е д и н і
(610-632).
Іслам також називають мусульманством, магометанством. Мусульма

ни становлять переважну більшість населення багатьох країн Азії, Африки.
Кожну главу Корану арабською називають «сурою» — «одкровенням»,
або «зібранням кількох одкровень». Усього їх є 114.
Н азвіть основні запов іді м усульм ан. Чи нагадую ть вони християнські?

Чому?
КОРАН ПРО ОСНОВНІ ОБОВ’Я ЗК И МУСУЛЬМАН

• Вірити, що існує лиш е один Бог — А ллах, а
М ухаммад — його Пророк.
• М олитися п ’ять разів на день.
• Додержувати головного посту протягом м іся
ц я всім, крім хворих і малих дітей, від світанку до
заходу сонця.
• Витрачати п ’яту частину прибутку чи здобичі
на милостиню для допомоги бідним і сиротам, аби
звільнитися від гріхів.
• Здійснити один раз у ж и тті паломництво
у святі місця — М екку і Медину.
С то р ін ка К о р ан у
> < - ,-» ■
Проповіді М ухаммада ви кли кали невдоволення у племінних вождів
і торговців, я к і були ревними язичникам и. Тому в 622 р. Мухаммад і
його послідовники, рятую чи своє ж и ття, були змуш ені тікати з М екки
в місто Ясріб. Переселення М ухаммада з М екки започаткувало мусуль
манське літочислення, а місто Ясріб стало називатися Мединою, тобто
«Містом П ророка». Через к іл ьк а років Мухаммад завоював М екку, він
очистив Каабу від язи чн и ц ьки х ідолів і проголосив її головним святили
щем ісламу.
Перемога мусульман в А равії зумовила виникнення єдиної ісламської
держави на чолі з Мухаммадом, яки й об’єднав у своїх руках релігійну
(духовну) і світську (державну) владу. Але в 632 р. пророк раптом зане
дужав і помер.
3. АРАБСЬКІ ЗАВОЮ ВАННЯ.

РОЗКВІТ І ЗАНЕПАД ПЕРШ ИХ Х А ЛІФ А ТІВ
З а д о п о м о го ю карти (с. 4 4 ) установіть основні н а п р я м ки зав ою в ань
арабів у V II—IX ст. Які д е р ж а в и увійш ли д о А р аб сь ко го Халіф ату? Ч ом у
а р а б а м вдалося та к ш в и д ко зав ою в ати кр аїни Є в р о п и та Сходу?
П ісля смерті М ухаммада на чолі ісламської держ ави стали його н ай
ближчі соратники — х а л іф и , я к і вели безкінечні завойовницькі війни.
Головною силою їхнього війська була арабська кіннота. Кожного бедуї
на з дитинства привчали володіти зброєю, їздити верхи, бути невтомним
у поході й невибагливим у їж і, мужньо переносити тягар походів.
О пиш іть о зб р о є н н я а р а б с ь ко го війська. Як сучасні іс то р и ки -

р е ко н с тр у кто р и підкреслю ю ть йо го міць?
До середини VIII ст. внаслідок завоювань сформувалася величезна

мусульманська держ ава — А рабський Х аліф ат, територія якого про
стягалась від Атлантичного океану до річки Інд.
А р а б с ь к и й Х а л іф а т — іс л а м с ь к а д е р ж а в а , у т в о р е н а в н а с л ід о к
м у с у л ь м а н с ь к и х з а в о ю в а н ь у V II—VIII ст. П е р ш і д ві д и н а с т ії халіф ів:
О м е й я д и (V II—V III) і А б б а с й д и (V III—X III).
Араби заволоділи свящ енним містом християн та іудеїв — Єрусали

мом, відібрали у В ізантії Сирію, П алестину, М еж иріччя. До складу Х а
ліфату ввійшов Єгипет. Араби поневолили майж е всю Іспанію . Лиш е
франки на чолі з Карлом М артеллом у 732 р. біля міста П у а т ь є зуміли
зупинити арабів. Так нещ одавні кочовики створили велику державу.
Ф Р А Н К ІВ \ С Х І Д Н І \ . _ /у
СЛОВ'ЯНИ А раб ський Х а л іф а т
АРАЛ
МЬОЬК
СРЕЕ
Гі
Толедо ..
--
'с о а н ' о. Корсика
Ц АРСТВО
,0 Кордова { ЧОРНЕ МОРЕ
(онстантинополь
а 'УГ7,0
Малайзія
Самарра
Триполі Ісфаган
О р
Рампа 0 \
, Александрія Єрусалим а/
Маскат
А Р А В ІЙ С Ь К Е
Медина МОРЕ
Т е р и то р ія А р а б с ь ко ї д е р ж а в и с т а н о м на 6 3 2 р.
З ав о й о в н и ц ь кі поход и ар а б ів
М іс ц я і р о ки боїв
Території', щ о їх зав о ю в ал и а р а б и д о 7 5 0 р. о. Сокотра

К о р д о н и А р а б с ь ко го Х ал іф ату в п е р іо д н а й в и щ о го
п ід н ес ен н я (7 5 0 р .)
П од ал ьш і а р а б с ь к і зав о ю в ан н я
М іс та , які а р а б и зас н у в а л и н а за в о й о в а н и х зе м л я х
П о в стан н я пр о ти панув анн я ар а б ів

П ерш і серед ньо вічні д е р ж а в и
У У ІІІ-ІХ ст. Арабський Халіфат досяг піку своєї могутності. Арабська

мова стала загальною для населення підкорених країн. Саме тоді відбу
вався розквіт сільського господарства, ремесел і торгівлі, що позитивно
вплинуло на арабське повсякдення. Багаті люди оздоблювали помешкання
вишуканими речами: тонким посудом, яскравими тканинами й килимами.
Більш ість населення Х аліф ату становили поневолені народи,
які прийняли іслам. Керувати великою державою було складно,
і халіфи тримали владу силою зброї. Н амісники у провінціях від
мовлялися визнавати владу халіф ів. П овстання й заколоти також
розхитували ісламську державу. Тому до X ст. Х аліф ат позбувся біль
шості володінь. Н а місці величезної держ ави виникло багато мусуль
манських країн, де розмовляли арабською. Але іслам пош ирю вав
ся й далі: у країни А зії, А фрики, Європи його несли не тільки воїни,
а й купці та мореплавці. Із країн Х аліф ату іслам не прийняли тільки
Вірменія та Грузія, де були давні християнські традиції.
У XIII ст. під тиском нових завойовників — монголів, ослаблений
внутрішніми чварами Арабський Х аліф ат припинив своє існування.
4. ЗН А НН Я ТА К У ЛЬТУ РА АРАБСЬКОГО СВІТУ

Читаю чи текст, в и п и суй те ключові слова з ко ж н о го аб зац у . С п и р аю ч и сь
на них, в изначте основні н а п р я м и р о зв и тку а р а б с ь ко ї культури та її в и
значні д о с я гн е н н я .
До складу Арабського Х аліф ату ввійш ли країни з давніми культур

ними традиціями, я к і були засвоєні арабами. Це дало їм мож ливість
створити власну унікальну культуру, велику роль у становленні та роз
витку якої відігравав іслам.
Н а основі ілю страцій р о зкаж іть , як було о р га н ізо в а н о навчання й а с т р о

номічні д о сл ід ж ен н я .
С ер ед н ь о в ічн а
ш кол а
(копія з мініатюри
X V ст.)
А р аб сь ки й
а с тр о н о м
(с е р е д н ь о в іч н и й
м а л ю н о к)
_____ ЄЗ
46 С Розділ І
---------
У міння читати, писати, а також знання арифметики вваж алися необ
хідними для розуміння й засвоєння Корану. За наказом халіфів створю
валися медресе — церковні ш коли з роздільним навчанням, де підлітки
та дорослі мали змогу продовжити освіту.
Д а в н і а р а б и д у ж е цінували зн ан н я й освіту, щ о від об рази л ось у їхніх по-

' езіях. Я ку о ц інку з н а н н я м д аю ть східні поети ?
т ;- »■ ’Ч _ "і*
МУДРІСТЬ АРАБО-ПЕРСЬКОЇ П О ЕЗІЇ14
і: "к і:
Хто мудрих слухає, у того мир на думці,
Війною й чварами втіш аю ться безумці.
***
Знання — це скарб, йому ціни не злож иш ,
Визбируй ж е його, де тільки зможеш .
Р удакі
***
Хай в тебе Розум буде водієм,
Бо тільки з ним добро ми пізнаєм!
☆ *
І той, у кому світоч розуму горить,
П оганих дій у світі не здійснить. Ф ірдоусі
•к к
Х ай кож на мить, що в вічність промайне,
Тебе вщ асливлю є, бо головне,
Що нам дається тут ж иття: пильнуй же!
Я к ти захочеш , так воно й мине.
О мар Х а й я м
«Т— ------ > ----- < -------
При дворі халіф а, у Багдаді, виник «Будинок мудрості» — своєрідна
академ ія наук, що м ала велику бібліотеку. Арабські перекладачі зроби
ли зрозумілими для всіх освічених мусульман праці Платона, Аристоте
л я й А рхімеда. Саме тут було створено й видатну пам ’ятку літератури —
зібрання казок «Тисяча й одна н іч » .
14 Поезія наводиться у перекладах В. М исика та А. Кримського.
^ -----
)ї 4 7
Араби — невтомні мандрівники й торговці — залиш или нам карти та

описи земель — від Іспанії аж до Індії. Вони створили алгебру й дали
цій науці свою назву «ал-джебр». А ще арабські вчені запозичили в Індії
цифри, я к і ми зараз іменуємо арабськими. Д алеко за меж ами мусуль
манського світу ш анували А л ь -Б ір у н і — ученого-енциклопедиста із Се
редньої Азії. Він був географом, істориком, астрономом і залиш ив бага
то цінних творів. А ль-Біруні висловив геніальне припущ ення, що Сонце
є центром Всесвіту, а Зем ля рухається довкола нього.
Роздивіться ф о то гр а ф ії п а м ’ятників, устан о в л е н и х в ел и ки м діячам

науки і культури а р а б с ь к о го світу. П оясніть за д у м и їхніх авторів.
П а м ’я тни к Аль-Біруні в Т е ге р а н і П а м ’я тн и к Рудакі в Д у ш а н б е

(Ір а н ) (Тадж икист ан)
Закони мусульманської релігії забороняють уклонятися зображ ен

ням людей і тварин. Тому на тогочасних будівлях, у к н и ж к ах , на к и л и
мах — переважно візерунки й орнаменти, складені з арабських букв,
поєднаних у слова: цитати з Корану чи висловлю вання пророка
М ухаммада. Значного пош ирення в Х аліф аті набула к ал ігр аф ія15.
У кожному мусульманському поселенні будувалася мечеть. До мечеті
прибудовували мінарет — вежу, з якої правовірних закликали до молитви.
Мечеть відігравала в ж и тті му
сульман велику роль. Тут не тільки % М е ч е ть — м ісц е для м олитви
молилися, а й навчалися, верш или та б о го сл у ж ін н я , м о ли тов ний
суд, обговорювали важ ливі питання. дім у прихильників ісл ам у -
У мечетях зберігалися к н и ж ки та м усульм ан.
пожертви для бідних.
15 Каліграфія — мистецтво красивого й чіткого письма.

Розділ І
П ро я кий рівень р о зв и тку культури Х ал іф ату свідчать навед ені іл ю стр а

ції? П о р ів н я й те то го ч а сн і ар аб сь кі та єв р о пей сь кі споруди.
1. Б удівництво м ечеті (мініатюра XVст. )

2. М у х а м м а д є п о с л а н ц е м Б ога (с ер е д н ь о в іч н а каліграф ія)
3 . К а а б а (с е р е д н ь о в іч н и й а р а б с ь к и й м а л ю н о к)
4 . М еч е ть О м а р а (Є р у с а л и м , VII ст., с у ч а с н е фото)
5. М ін а р е т Калян (Б у х ар а , X II ст., с уч а сн е фото)
К ультура Арабського Х аліфату поєднала досягнення різних країн

і народів та розвинула їх на основі ісламу.
1. Коли п очинається ісл ам сь ке літочислення?

2. Х то та коли створив іслам?
3. Я ки м и є основні по л о ж ен ня ісламу?
4. Чим м о ж н а поя сни ти військові успіхи араб ів ?
5. Поміркуйт е, які р и с и характ еру д а л и з м о г у М у х а м м а д у створити н о в у

релігію — іслам , а які — стати д е р ж а в н и м д іяч ем .
6. Я к ви думаєт е, з чим п о в ’я з а н и й розквіт культури в А р а б с ь к о м у
Халіфаті?
7. С п ир аю ч и сь на ілюстративний матеріал п а р а гр а ф а, опишіть п о в с я к
д е н н е життя та світосприйняття н а с е л е н н я А р аб сь ко го Халіфату.
П ІД Г О Т У Й Т Е С Я Д О П Р А К Т И Ч Н О ГО З А Н Я ТТ Я
1) Перегляньте параграф и 2 - 4 та заповніть порівняльну таблицю в зош иті.
Ф ран кська В ізантійська А рабськи й
ім перія ім перія Х а л іф а т
П еріод и існування
Т ер и то р ії
Видатні діячі
2) П р и га д а й те 3 - 4 н айв аж л ив іш і, на ваш у дум ку, д о с я гн е н н я культури

п е р ш и х ім перій С ереднь ов іччя.
т ІСТОРИЧНИИ КАЛЕЙДОСКОП
Той , х то м ріяв ч и та ти
А л і іб н -С ін а — видатн ий лікар, напи сав «Канон л іка р с ь ко ї науки» (5 т о
мів), автор кн и ж о к із гео л о гії, м е те о р о л о гії, ф ізи ки й о п ти ки , хімії, б о тан іки ,
м а те м а ти ки й те о р ії м у зи ки . У Є в ропі й о го н ази в ал и А в іценна.
Коли Алі іб н-С іні було всього сім над ц я ть , він вилікував пр ав и тел я Б уха
ри. Після у сп іш н о го лікування то й за п и та в ю ного Авіценну: «Яку н а го р о д у ти
пр о си ш собі, ю наче?» — «Я д авно мрію чи тати кн и ги у тв оїй бібліотеці!» —
була відповідь А віценни.
І . Й ого «Канон» став м ед и чною е н ц и к л о
педією в усіх кр аїн ах світу. Л ікар і й тр ав н и ки
Р усі-У кр аїн и п остійно згад у ю ть ім ’я А вісен.
У Є вропі з вин аходом д р у ко в ан о го в е р стата
о д р а зу після Біблії надрукували п ’ять том ів
«Канону». М усул ьм анські б ібл іотеки д б а й
ливо зб е р іга ю ть йо го кн и ж ки , і н е б а гать о м
лю дям д о зв о л ен о то р ка ти с я д о них.
*&
Алі іб н -С ін а (А в іц енна)
(с е р е д н ь о в іч н и й м а л ю н о к)
Розділ І
§ 7. Практичне заняття.
Вилив ІНзантії, імперії Жарла ЗВелико&о,
&рабськойо Халіфату
на становлення середньовічної Свропи
П оява перш их імперій Середньовіччя пов’язана, з одного боку, із гран
діозними завоюваннями, а з іншого, — зі становленням двох світових
релігій. У перші століття існування християнства зародилися Візантія і
Ф ранкська імперія, з появою ісламу постав Арабський Халіфат. Зусил
лями трьох імперій були значною мірою збережені твори Давньої Греції
і Давнього Риму. Взаємодія держав, створення народами, як і населяли
імперії, унікальних культур не тільки заклали основу єдиної і різнобіч
ної середньовічної цивілізації, а й вплинули на подальший розвиток люд
ства. Щ оправда, жодна з цих імперій «не вийшла» за межі Середніх віків.
Назвіть:
п е р ш і серед нь ов ічні ім перії; пер іо д и існування ко ж н о ї з них;
те р и то р ії, на яких вони існували; видатн их діячів.
П о д ум ай те, чи зд ій сни л и ці ім п ер ії вплив на єв р о п е й с ь ку історію , чи їх
існування п р о й ш л о для н а щ а д ків н е п о м ітн о . Чому?
П р ацю ю чи на уроц і, п а м ’я та й те , щ о напри кінц і вам необхід но буде з н о
ву д а ти відповідь на о с та н н є за п и та н н я .
О б ’є д н а й те с ь у 6 груп по 3 - 5 осіб. Із ко ж н и м пунктом п а р а гр а ф а п р а ц ю

в атим уть по 2 групи п р о тя го м 1 0 - 1 2 хвилин. Ви м а є те прочитати т е к с т і
о б го в о р и ти відповіді на постав л ені за п и та н н я . Після за в е р ш ен н я р о б о
ти допов ідач ко ж н о ї групи п р е д с та в л я є її д ум ки класові.
1. КАРОЛІНГСЬКЕ ВІДРО ДЖ ЕН Н Я
З а в д а н н я гр уп и 1
1. Розгляньте карту на с. 28. Назвіть території, завойовані Ф ранкською ім
перією . Закінчіть речення: Територія ім п ер ії простягалася в ід ... — д о . . . .
Які народи о б ’єднала імперія? На які народи, щ о жили поряд, вона могла
впливати?
2. Щ о н ази в аю ть К а р о л ін гсь ки м в ід р о д ж ен н ям ? Н а основі те кс ту в и зн а
чте основні ри си ц ього пер іо д у й зап и ш іть їх у зош ит.
З ав д ан н я гр уп и 2
1. Читаю чи текст, в изначте та запи ш іть у зош ит, у чом у значенн я Каролінг-
ського відродж ення для подальш ого розвитку єв ропейсь ко ї культури.
2. Розгляньте ілю страції § 4 і на с. 5 1. Я к вони доповню ю ть ваші висновки?
(С ко р и стай теся ф разою : Н а ілю страції... я б а ч у ..., ц е підт верджує. . . . )
Перші середньовічні держави 51
Ф ранкська імперія була потужною держ а

вою раннього Середньовіччя.
Карл Великий прагнув відродити високу
культуру античності, тому короткочасний
період культурного розквіту за династії Ка-
ролінгів (У ІІІ-ІХ ст.) дістав назву «Каро-
лінгське відродження».
Карл Великий запрошував до свого двору
освічених людей з інш их країн — Італії, Іс
панії, Англії. Зокрема, тут працював учений
аббат, А л к у їн , який написав перш і доступні
та зрозумілі підручники з граматики, ритори
ки й діалектики, що ними користувалися про- Алкуїн
тягом усього Середньовіччя. У Ф ранкській (мініатюраXVIсг.)
державі зростала кількість освічених людей.
Недарма історики каж уть, що культура Каролінгського відродження
була насамперед шкільною, бо мала на меті створення нових ш кіл.
Карл Великий видавав капітулярії (закони), я к і стосувалися різних
сфер ж иття ф ранків. Ц і закони лягли в основу середньовічного права.
Карл дбав і про розвиток історичної науки. При його дворі були створені
численні хроніки, я к і відтворювали історичні події того часу. У ривки з
них й до сьогодні вміщ ую ться у ш кільні підручники історії.
Н аслідую чи ри м ськи х ім п ераторів, К арл будував в А ахен і й ін ш и х
містах к а м ’ян і палаци та ц еркви . П а м ’ять про це зберігає А а х е н сь к а
ка п ела (домаш ня церква) — чи не єдина споруда, зведена за його
п равління, що дій ш ла до наш и х часів.
Надзвичайного розквіту досягло мистецтво книж кової мініатю ри.
У кінці VIII ст. за допомогою К арла Великого в А ахені було організовано
майстерню з переписування кн иж ок.
К апел а в Аахені (VIII ст.) Ж а н Ф у к е . Карл В ел и ки й Будівельник (1 4 6 0 р . )

5 2 Розділ І
Завдяки зусиллям учених і переписувачів книг, латинську мову не

було забуто: в результаті зм іш ання латини й мов варварів-германців
утворились італійська, португальська, румунська, іспанська та фран
цузька мови. Саме латину використовували в усіх навчальних закладах
2. ВІЗА Н ТІЯ — МІСТ У ЧАСІ ТА ПРОСТОРІ

Завдання групи З
1. Р озгляньте ка р ту на с. 2 2 . Назвіть те р и то р ії, зав ойо вані Візантійською
ім пер ією . З акінчіть речення: Територія ім п е р ії прост ягалася від ... —
д о ... . Як і народ и о б ’єд н а л а ім перія? Н а які н арод и , щ о ж или по с ус ід
ству, вона м о гл а впливати?
2. Ч ом у В ізантію істо рики н ази в аю ть м о сто м у часі та просторі? З а п и
шіть у з о ш и т свою відповідь.
Завдання групи 4
1. О з н а й о м т е с я з те к с то м і випиш іть у зош ит, які з д о с я гн ен ь В ізантії ми
в и ко р и сто в у єм о д о т е п е р .
2. Р озгляньте іл ю стр ац ії § 5 та на с. 5 2 - 5 3 . Я к іл ю страції доповню ю ть
ваш і висновки?
(С ко р и с та й те с я ф разою : Н а ілю ст рації... я б а ч у ..., ц е підт верджує. . . .)
Н евід’ємною частиною європейсько

го Середньовіччя є історія Візантії —
тисячолітньої імперії, я к а , зберігаючи
античну спадщ ину, справила значний
вплив на розвиток культури європей
ських народів.
В ізантія зберегла центри античної
науки й освіти, на основі яки х у Кон
стантинополі вже в IX ст. було відкрито
вищ у ш колу, де викладали міфологію,
історію, літературу, а в XI ст. — уні
верситет із філософським і юридичним
ф акультетам и.
За імператора Констпантина Багря-
нородного (X ст.) було створено близь
ко 50 своєрідних «енциклопедій» і
окремих трактатів з медицини, історії,
географії, військового мистецтва та ін
Х р и с то с , щ о б л агосл ав л яє ш их наук. До нас дійш ли праці імпе
К о н с та н ти н а Б а гр я н о р о д н о го ратора «Про керівництво імперією»,
(р ізь б л ен н я по сл оновій «Про церемонії імператорського дво
кістці, б л и зько 9 4 5 р . ) ру» тощо. Й сьогодні ці твори допо
магають історикам досліджувати
Візантію та К иївську державу, дізнаватися

про країни й народи, я к і існували поряд з
цими державами.
Н априкінці IX ст. В ізантія активно по
ширювала християнство в К иївській дер
жаві, Болгарії, Сербії. П рийняття христи
янства ввело ці країни в коло європейських
держав, укріпляло їх між народний автори
тет, зміцнювало державну владу й терито
ріальну єдність. Разом із християнством у
цих державах поширюється іконопис, ство
рений за візантійським каноном — особли
вими правилами зображення святих, біблій Х р и с то с П а н то кр а то р
них сюжетів, добору кольорів тощо. (ікона X IV ст., А ф о н)
Н априклад, на багатьох іконах і фрес
ках й до сьогодні Ісус Христос зображ уєть
ся із благословляючим жестом однієї руки
та книгою в інш ій. Такий тип зображення
отримав назву Христ ос П ант ократ ор, що
означає Вседержитель. В історії У країни
особлива роль належ ить візантійській іконі
Божої Матері, привезеній до К иєва у XII ст.,
як а спочатку перебувала в храмі міста Виш-
города.
Багато народів навчились у візантійців
зводити храми, прикраш ати їх мозаїкам и,
фресками, створювати кн иж кові мініатю ри. В и ш го р о д с ь ка
І досі є поширеними запозичені у В ізантії Б о го м атір
імена грецького походження: Андрій, Петро, (Візантія, початокXIIст.)
Олександр, Галина, Ірина та ін.
Ф р а гм е н т м о за їки підлоги Рельєф , щ о з о б р а ж у є ім п ер ато р с ь ку

('/ст.) с ім ’ю та інш и х глядачів на виставі (Vст .)
54 Розділ І
3. А РА БИ — ПОСЕРЕДНИКИ М ІЖ ЗАХОДОМ І СХОДОМ

1. Р озгляньте ка р ту на с. 4 4 . Н азвіть те р и то р ії, зав ойо вані А р аб ським
Х а л іф а то м . З акінчіть речення: Територія Халіфату прост ягалася від
... - д о ... . Які н ар о д и о б ’єд нав Халіф ат? Н а які н арод и , щ о ж или по
сусідству, він м іг впливати?
2. Д е х т о з у ч е н и х-іс то р и ків у в а ж а є, щ о а р а б и були п о с е р е д н и ка м и м іж
З а х о д о м і С х о д о м , а т а к о ж м іж анти чністю та С ередньовіччям . Чи п о
го д ж у є те с я ви з ним и? С в ої д ум ки зап и ш іть у зош ит.
-
1. О з н а й о м т е с я з те к с то м , випиш іть у зош ит, які з д о с я гн ен ь ар аб сь ко ї
культури ми в и ко р и сто в у єм о д о те п е р .
2. Р озгляньте іл ю стр ац ії д о § 6 та на с. 5 4 - 5 5 . Я к ілю страції доповню ю ть
ваш і висновки?
(С ко р и с та й те с я ф разою : Н а ілю ст рації... я б а ч у ..., ц е підт верджує. . . . )
Відтоді, я к постав Арабський Х аліф ат, мусульмани і християни весь

час взаємодіяли: воювали м іж собою, торгували, обмінювалися досяг
неннями культури тощо. А після того, я к араби захопили Єрусалим,
це місто стало свящ енним для трьох релігій: іудаїзму, християнства та
ісламу.
В Арабському Х аліф аті значну увагу приділяли освіті, там створили
вищ і ш коли, що пізніш е слугували прикладом для європейських. Крім
ш кіл, у великих містах відкривалися бібліотеки, я к і налічували сотні
кн иж ок, й обсерваторії. Арабськими досягненнями в науці, насампе
ред у медицині, природничих науках і філософії, користувалися євро
пейські вчені протягом багатьох століть. А праці арабських учених про
ж и ття східних слов’ян залиш аю ться важ ливим історичним джерелом
для дослідження минулого наш ої держави.
С ередньовічні
ар аб сь кі
мініатю ри:
« Л ітер атур н е
зіб р а н н я п об л изу
водойм и»
«С ередньо вічна
а п тека»
са а
Перші середньовічні держави 1 55 і
Арабська, я к і латина в Європі, стала мовою діловодства, літератури,

науки та навчання для багатьох народів.
У Х аліф аті збудували один з найкращ их флотів, створили навігаційні
прибори й карти, яки м и користувалися вже інш і народи та країни.
Перша у світі аптека була відкрита в Арабському Х аліф аті. Араби по
знайомили Європу з папером, що його винайш ли ки тай ц і, індійськими
ш ахами та цифрами, водночас освічені мусульмани читали в перекладі
праці Платона, Аристотеля та інш их античних учених.
Наслідуючи римські традиції користування лазням и, мусульмани
поширили їх по всій держ аві. Л азні нагадували клуби, де мож на було
поспілкуватися один з одним.
1. М е ч е ть А скар ія (Ір а к)
2. М а в зо л е й С ам ан ід ів у Бухарі
(Узбекист ан)
3. М о л и то в н а з а л а К о р д о в сь ко ї
м е че ті з ко л о н а м и (Ісп ан ія )
Щ о ц ікаво го ви д ізн а л и с ь на уроц і? Щ о вас подивувало? П р о щ о х о ті

лося б д ізн а ти с я більш е?
П о д ум ай те, чи справи л и раннь осеред нь ов іч ні ім п ер ії вплив на є в р о
п ейську історію , чи їх існування м инуло для н а щ а д ків н е п о м ітн о . Ч ом у
ви та к в в аж аєте? А р гу м е н ту й те .
Україна —
це Європа
У ІХ ст. утворилася од на з найбільш их д е р

ж а в середньовічної Є в ропи — Київська д ер ж ав а
(Р ус ь -У кр аїн а). В она стал а надійною ланкою , що
пов ’язувала З ахідну Є в ропу з країнам и Сходу, Ві
зантією та С кандинавією . П рийняття християнства
зум ови ло її ш в ид ке входження в загал ь н оєв ро
п ейську спільноту. І в єв ропейських, і в арабських
д ж е р е л а х Київська д е р ж а в а постає сам остійною
країною , князі я кої п о в ’язані ш лю бам и з правлячи
ми д и настіям и Є вропи, а воїни беруть участь у єв
К н я ги н я О льга р опейсь ких битвах. Н е д а р м а сучасні історики по
в К о н с та н ти н о п о л і рівнюють роль Київської д ер ж ав и в Східній Європі
з К о н с та н ти н о м з Ф р анксь ко ю ім перією в Західній.
Б а гр я н о р о д н и м Н апри кінц і ко ж н о го розділу ви з м о ж е те о з н а
(д а в н ь о р ус ь ка мініатюра) й о м и ти ся із ти м , як загал ь ні п р о ц е с и , щ о були
п р и та м а н н і кр а їн а м серед нь ов ічної Є в ропи , відо
б р а ж ал и с я в історії У к р а їн и , як наш і п р е д ки долучалися до подій і тр ад и ц ій єв
р о п е й с ь ко го ж и ття . А ств орені при єв р о п е й с ь ки х х р а м а х скрипт орії — м айстерн і
для п е р е п и с у в а н н я кн и г — набули п о ш и р е н н я й на Р у сі-У кр а їн і та зб е р егл и для
нас п а м ’ять про м атер іал ь н и й і духовний світ предків сучасни х українців.
Готуєм ося д о уро ку узагальнення та тем атичного оцінювання

П е р е в ір те с в о ї знання з р о з д іл у
«П Е Р Ш І С Е Р Е Д Н Ь О В ІЧ Н І Д Е Р Ж А В И »
• Пригадайт е х ронол огіч ні м е ж і та п е р іо д и за ц ію С ередньовіччя, час
В е л и ко го п е р е с е л е н н я народів, існування та під несенн я Ф р а н ксь ко го
королів ства, Ф р а н кс ь ко ї й В іза н тій с ь ко ї ім пер ій, А р аб сь ко го Халіфату,
ж и ття М у х а м м а д а , в и н и кнення ісламу, д а ти падіння З ах ід н о ї Р им ської
ім пер ії, утв орення Ф р а н кс ь ко ї ім п ер ії, В е р д е н с ь ко го договору, п о ч ат
ку іс л ам сь ко го л іточи сл ення, з а ги б е л і В ізантій сь ко ї ім перії. Покажіть
на карті з а з н а ч е н і д е р ж а в и .
• Визначте при чи ни , сутність і наслідки В е л и ко го п е р е се л ен н я народів.
Покажіть на карті йо го н а п р я м ки .
• Охаракт еризуйт е ст ановлення С ереднь овіччя та п е р ш і сер е д н ь о в іч
ні д е р ж а в и , використ овую чи поняття: «С еред ні віки», «цивілізація»,
«варвари», «В ел ике п е р е с е л е н н я народів», «варварське королівство»,
«Халіф ат», «іслам», «Коран», «К ар о л ін гсь ке в ідродж ен ня», «арабо -
м усул ь м анська цивілізація», «василевс», «імперія».
• Оцініть в н ес о к Ф р а н кс ь ко ї та В ізан тій сь ко ї ім перій, А р аб сь кого
Х аліф ату д о світової д ухов ної с п а д щ и н и .
• Складіть с таттю до В ікіпедії про о д н о го з історичних діячів раннього
С ереднь ов іччя, о б ґр у н ту й те свій вибір.
Розділ II Середньовічний
світ
Захійної Свропи
С в я щ е н и к а у д іл — за всіх м о л и ти ся
А р и ц а р я — н а п ол і бою б и ти ся
І славою в борні п о к р и т и с я .
Обов’я зо к с ел я н — тр у д и ти ся .
Е т ь є н де Фуж ер ( X I I с т .),
єп и с к о п Р и м с ь к и й ,
а вт о р «К н и г и м а н ер » , одного з п е р ш и х
т во р ів ф р а н ц у зь к о ї л іт е р а т у р и
5 8 Розділ II
§ 8. ЗЗв’язок люйини і приройи.

іРух серейньоеічно&о населення
ЗВ ’ЯЗОК ЛЮ ДИНИ І ПРИРОДИ В СЕРЕДНЬОВІЧЧІ
П р о ч и та й те пункт п а р а гр а ф а , позначаю чи йо го о кр е м і частини таки м
чином :
+ -» інф орм ац ія, щ о була вам відом а раніш е;
- інф орм ац ія, з м іс т я ко ї для вас є новим;
І -> ц ікава інф орм ац ія, яку ви не очікували побачити;
? -» те, про щ о ви хотіли б д ізн а ти ся більш е.
Після закін че н н я об го во ріть резуль тати роб оти з о д н о кл а с н и ка м и .
В епоху Середньовіччя, я к і раніш е, ж и ття людей залеж ало від при

родно-географічних чинників. Вони визначали тип ж и тла й поселення,
одяг та їж у, засоби зв ’язк у і, зрозуміло, знаряддя праці. Географічні
умови суттєво впливали на появу та розвиток міст і торгівлі, на політич
не та духовне ж и ття, на побут населення і традиції.
К лім атології1 в сучасному розумінні цього слова в Середньовіччі не
було, точних описів погоди залиш илося небагато та й термометр ви
найш ли аж наприкінці епохи. Проте сучасні вчені визначили, що в
У -Х У ст. клім ат к іл ьк а разів зміню вався, поки не встановився такий,
що зберігається й у наш час.
х н а в е д е н і іл ю стр ац ії в ід об раж аю ть т е к с т п е р ш о го пункту п ар агр аф а?
1. Р о д и н а біля кам ін у (мініатюра XIVст . )

2. С ер ед н ь о в ічн и й п е й з а ж с уч ас н о ї Чехії
1 Кліматологія — наука, яка вивчає клімат на Землі.

^ -----
Середньовічний світ Західної Європи І 59
Ландшафт, я к і раніш е, впливав на ж и ття людей. Н а рівнинах вони

будували села, а пагорби використовували для зведення оборонних спо
руд, неприступних замків. Природні рубежі, передусім річки, слугували
кордонами між держ авами. Виходи до морів та океанів, наявність зруч
них бухт і повноводних річок сприяли розвиткові мореплавства, водного
транспорту, рибальства й торгівлі. Основними торговельними ш ляхам и
Середньовіччя стали Середземне та Балтійське моря.
Упродовж майже всієї епохи Середньовіччя Західну Європу вкривали
дрімучі, непрохідні ліси. Деревина значною мірою заміню вала людям
залізо, камінь, вугілля, була основним будівельним матеріалом. їстівні
дари лісу: дичина, мед, гриби, ягоди, дикі трави тощо — складали осно
ву харчування середньовічної людини.
Дедалі більше освоюючи природу, люди ціною величезних зусиль
створювали новий — ш тучний ландш афт: копали канали, насипали
греблі, зводили мости, осушували болота, корчували ліс під ріллю , бу
дували нові поселення. П рироду бездумно нищ или — і це негативно
відбивалося на довкіллі. Так, в А нглії, Ф ранції, Іспанії, Голландії ви
рубка лісів призвела до зменш ення родючості ґрунтів, обміління річок
та інш их водойм, збіднення флори та фауни. У XV ст. було в основно
му вичерпано й непоодинокі поклади металевих руд та інш і природні
багатства.
Брати Л ім б у р ги . С іл ь сь ко го спо д ар сь кі р о б о ти (лю ти й, ли пен ь, ж о в тен ь )

Гармонійніш ими були відносини м іж людиною та природою на Сході.
Це значною мірою поясню валося світоглядом населення, яке під впли
вом східних релігій вваж ало людину частиною природи й намагалося
зберігати довкілля, не завдаючи йому ш коди.
2. РУХ НАСЕЛЕННЯ
К рім Великого переселення народів, в епоху Середніх віків відбува
ли ся й інш і м іграції, що пройш ли трьома потуж ними хвилям и. Лише в
XV ст. відбулося остаточне розселення європейських народів на терито
рії, де вони ж ивуть і понині.
1) Н азвіть тр и хвилі м а со в и х м ігр ац ій насел ен н я в Середньовіччі,
СереЬньобічні міграції населення

— — І '
2) Хто брав участь у походах? Чом у ра зо м із воїнам и в д о р о гу вируш ало

й м и р н е населення? Які тр анспортні зас о б и використовувало?
(суч асн а історична Отон івекович.

реконст рукція) П р иб уття хорватів на А др іати ку
Середньовічний світ Західної Європи
3. ВНУТРІШ НЯ І ВОЄННА К О ЛО Н ІЗА Ц ІЯ

Поясніть на пр и кл ад ах, чом у різні вер стви с ер ед н ь о в іч н о го н а с е л е н
О ня перебувал и у п о с тій н о м у русі. З н ай д іть на карті (с. 1 2 6 ) те р и то р ії,

п о в ’язан і з нім ец ь ки м «наступом на Схід».
Окремі групи населення постійно перебували в русі. Нові дослідження

істориків довели, що тодішній люд був непосидющим і мусив мандрува
ти. Мова йде не тільки про скотарів-кочовиків, я к і пересувалися зі своїми
стадами в пошуках незайманих пасовищ. «Осілі» землероби через ш вид
ке виснаження ґрунтів також ш укали нових земель.
На освоєних землях поставали нові міста й села. В еликі землевласни
ки — королі, к н язі, герцоги, графи — були зацікавлені, аби їхні землі не
стояли пусткою, а давали врож аї, отже, приносили прибуток. Тому по
селенцям часто надавалися різні пільги, наприклад, на тривалий час їх
звільняли від сплати податей. Так розвивалася в н у т р іш н я к о л о н іза ц ія
в Європі. Я кщ о нові поселення виникали за меж ами певної країни, то
йшлося про зовніш ню колонізацію .
Проте засвоєння територій не завжди йшло мирно. Протягом усього
Середньовіччя нові землі захоплювалися й збройним ш ляхом. У такому
випадку історики говорять про воєнну колонізацію . Яскравим прикла
дом воєнної колонізації є Хрестові походи й німецький «наступ на Схід».
Важливими причинами для пересування ставали й трагедії Серед
ньовіччя, основними з як и х були епідемії, голод і війни. Середньовічна
людина потерпала від багатьох хвороб, проте найстраш ніш ою вваж ала
ся чума — «чорна смерть». У XIV ст. від чуми загинула майж е третина
європейців. Тікаючи від лихоліть війни, ш укаю чи порятунку від голо
ду, середньовічний люд освоював нові території та ш ляхи , здобував інш і
професії й створював свою культуру і традиції.
ї £ Розгляньте іл ю страції (с. 6 1 - 6 2 ) та поясніть:
• я кі з а с о б и п е р е с у в а н н я заст осовували м а н д р ів н и ки ;
• чом у м а н д р ів н и ки ставали о б ’єктами нападів.
М ан д р ів н и ки -п іл ігр и м и (с е р е д н ь о в іч н і мініатюри)
Розділ II
С ер ед н ь о в ічн и й ко р аб ел ь Кор аб ел ь
(суч а сн а історична реконст рукція) (с е р е д н ь о в іч н е зо б р а ж е н н я )
Н а п а д на м ан д р ів н и х купців
(с е р е д н ь о в іч н и й б а р е л ь є ф )
1. Я к у С ередньовіччі створю вали ш тучни й ланд ш аф т?

2. Хто брав участь у м ігр ац ій н и х п р о ц есах?
3 . Щ о та к е внутріш ня і зовн іш ня колонізація?
4. Уявіть с е б е журналіст ом і сф ормулю йте кілька запитань д о с е р е д н ь о

вічних м андрівників. П о п ер ед н ь о визначте, д о я ко ї групи н асел ен н я ви
звертаєтесь.
5. Я к ви вважаєте, чи була середн ьовічна л ю дина більш зал еж н о ю від
п ри род и, ніж сучасна?Д оведіт ь. Чи можуть л ю д и на і пр и р о д а співісну
вати гарм онійно, б е з конфліктів? Чому?
В и значте позитивні та негативні чинники, щ о впливали на ж иття лю ди

ни в Середньовіччі, і зан есіть їх д о табли ц і. Поясніть свою думку.
П о зи ти в н і чинники Н егати вн і чинники

Середньовічний світ Західної Європи І 6 3
§ 9* Серейньовічне європейське
суспільство
1. П РИ ЧИ Н И ВИНИКНЕННЯ НОВОЇ
СТРУКТУРИ СУСПІЛЬСТВА
Установіть і в и п и ш іт ь п ричини у тв орення станів сер е д н ь о в іч н о го с у с
пільства.
Нові європейські держ ави, що сформувалися після Великого пе

реселення народів, зазвичай воювали м іж собою. Тому правителі
були зацікавлені в постійному війську, що складалося з людей, для
яких військова справа ставала професією. Аби створити регуляр
ну армію, королі за виконання людиною військової чи інш ої служби
надавали їй наділ землі разом із селянами, я к і на ній ж или та пра
цювали. Спочатку такі володіння були тимчасовими, лиш е на пері
од несення служби, але поступово перетворювалися на спадкові. Та
кий наділ став називатися феодом, а його власник — феодалом або
сеньйором.
Ф еод — спадкове земельне володіння, яке надавалося людині

за несення військової або придворної служби.
Ц ерква та монастирі теж ставали феодалами. Так поступово із земле

власників формувалася панівна частина суспільства.
Від слова «феод» виникло поняття феодалізм, як е використовують
для характеристики суспільних відносин Середньовіччя.
Ф е о д а л із м — суспільний устрій Середньовіччя, основою якого є

і власність феодалів на землю та працю селян; характеризується особли
вими феодальними відносинами між різними верствами населення.
Протягом раннього Середньовіччя формувалося нове феодальне

суспільство, його структура2 та відносини м іж верствами населення.
Суспільство розділилося на три стани.
Середньовічні богослови, намагаючись обґрунтувати новий устрій,
стверджували, що суспільство розділено на три стани Богом, яки й ви
значив місце кож ної людини в одному з них.
2 Структура (від латинського) — внутрішня будова чогось. Структура суспільства —

наявність у ньому відмінних за правами, майновим становищ ем та інш ими ознакам и
груп людей.
Г74
Розділ II
С п и р аю ч и сь на д окум ент, в и зн а чте, на які с тан и поділялося с ер е д н ь о -

' вічне суспільство. Я к у д о ку м е н ті поясню єть ся необхідність трьох с та
нів? Щ о п е р е д б а ч а є нал еж ність до п е вн ого стану?
л* ?*і
ЄПИСКОП А ДА ЛЬБЕРО И ЛАНСЬКИЙ (XI ст.) ПРО ТРИ СТАНИ
Так дім Бож ий (суспільство)
поділяється на три частини: одні
моляться, другі воюють, треті
працюють. Один стан — воїни, по
кровителі церкви й захисники н а
роду, всіх без винятку, і сильних, і
слабких... Другий стан — селяни;
ці нещ асні люди мають щось лиш е
ціною важ кої праці. Усім — гро
ш има, одягом, харчами — забезпе
чують вони увесь світ. Ж одна в іль
на людина не змогла б прож ити без
селян... Три... частини не потерпа
ють від своєї відокремленості: по
слуги, я к і надаю ться одній з них,
створюють умови для праці двох С в я щ е н и к, р и ц ар , простолю дин
інш их; у свою чергу, кож на части (ф р ан ц узь ка кн и ж ко в а ілюстрація
на піклується про ціле. X III ст.)
— *-----
Більш ість істориків вваж ає, що феодальне суспільство в цілому скла
лося до XI ст.
2. ТРИ СТАНИ ФЕОДАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

О б ’єд н а й те с ь у «трійки». Ко ж ен з учасників групи м ає прочитати ф р а г
м е н т тексту, розглянути ілю страції з хар а кте р и с ти ко ю од ного зі станів
середньовічного суспільства і виконати завдання до них та подум ати над
та ки м и зап и та н н я м и . Якою була роль цього стану в суспільстві? З кого він
складався? Я ким було щ о д ен н е ж и ття представників цього стану?
Після з а в е р ш е н н я роб о ти поділіться її резул ь татам и зі своєю групою ,
а потім — із кл асом .
Духовенство
Усе ж и ття середньовічної людини було пов’язане з церквою, тому,
зрозуміло, найвпливовіш ими в Середньовіччі були діячі церкви. Свяще
ники відрізнялися від інш их християн — мирян. Вони звільнялися від
служби в армії й не підпорядковувалися ніяком у суду, крім церковного.
Середньовічний світ Західної Європи 6 5
Духовенство не платило податків, Ц ерковн а д е с я ти н а — д е с я та

натомість миряни сплачували цер ч а с ти н а від при бутків, яку сп л ач у
ковну десятину. вало церкві н асе л е н н я кр аїн и .
В епоху Середньовіччя духовен
ство розділилося на біле і чорне. Білим и називали свящ еників, я к і не да
вали монашеської обітниці й несли службу серед людей — у миру. Чорне
духовенство — м онахи — ж или в монастирях. Слово монах (чернець)
означає «одинак», і вони справді намагались усам ітнитися від інш их
людей. Ченці багато працю вали, забезпечуючи себе всім необхідним, не
втомно молилися, навчали людей і переписували книги. В еликі монас
тирі на сході Європи називалися лаврам и, а на заході — абат ст вами.
Д о б е р іть у те кс ті слова, які м ож уть слугув ати п ід п и с а м и до

ілю страцій.
1. А б атство (с ер е д н ь о в іч н а мініатюра) 2. Руїни а б а тс тв а X II ст. у Ш от ландії

( суч а сн е фото) 3 . Д іяння м онахів (ф р е с ка з ка п е л и
К а р а ч ч о л о -д е л ь -С о л е , Італія) 4 . Св. Б е р н а р д (м ініат ю раXIIст .)
6 6 Розділ І
Воїни-феодали
В умовах постійних війн в аж л и
ве місце належ ало воїнам-феодалам,
я к і могли захистити себе та інш их.
Вони володіли більшою частиною
земельних угідь. Це давало їм багат
ство, владу та престиж . Серед най
більш вельмож них і багатих феода
лів був король.
Поступово всередині стану феода
лів склалися особливі відносини, які Ц е р е м о н ія васальної клятви
дістали назву васаліт ет . За службу (с ер е д н ь о в іч н а мініатюра)
одні феодали — сеньйори — надавали
земельні володіння іншим — васалам.
Перш ніж отримати феод, васал визнавав себе «людиною сеньйора» й
давав клятву вірності, що ніколи не зрадить свого покровителя. У доку
ментах, наприклад, говориться: «Якщо сеньйор буде битися у відкрито
му бою, а васал залиш ить його не мертвого або смертельно пораненого,
то васал позбавляється феоду».
Кожен феодал міг одночасно й сам бути васалом, якщ о над ним стояв
його сеньйор. Ц ікаво, що й король міг бути васалом, наприклад, папи
римського, і навіть іншого короля.
Користую чись схем ою , назвіть пари: сеньйор — васал.
К о р о ль 5
=;
Ге рцоги і гр а ф и п
ч
Барони о
о
Р и царі Є
С е ля н и не н а л е ж а л и д о ф е о д а л ь н о ї д р а б и н и
Водночас у багатьох країнах існував закон: «Васал мого васала — не

мій васал». Це означало, що кож ен феодал у разі потреби міг розрахо
вувати лиш е на своїх воїнів. Під час захисту земель від численних заво
йовників вони були зобов’язані приєднатись до сеньйора та привести із
собою загін під його командування.
Селянство
Найчисленніш им станом середньовічного суспільства були селяни. За
звичаєм, ще в ранньому Середньовіччі, селяни надавали продовольство
та все необхідне тим родичам, я к і захищ али їх під час війни. У неспо
кійні часи необхідність захисту спонукала селян звертатися до сильного
сусіда, наприклад, сеньйора чи монастиря. Натомість вони були змушені
визнавати себе залеж ними, тобто відмовлятися від власності на землю й
від особистої свободи на користь свого

покровителя. Так поступово виника
ли залежність і певні обов’язки селян
стосовно покровителів. Інколи селяни
втрачали свободу через борги, провину
або під примусом феодала.
За користування землею, лісами,
луками, ріками селяни відбували фео
дальні повинност і, тобто виконували
примусові обов’язки . Основними з них
були панщ ина й оброк. П анщ иною н а
зивались безоплатні роботи селян у
господарстві феодала. Вони обробляли
панське поле й будували помеш кання,
лагодили мости й чистили ставки та ще
багато іншого. Крім того, селяни відда
вали феодалу оброк — частину продук
тів свого господарства: зерно, худобу,
Брати Л ім б у р ги . Б е р е зе н ь
птицю, яй ц я, сало, мед, а також виго (сторінка із с ер е д н ь о в ічн о го
товлені ними вироби: полотно, посуд ка л е н д а р я )
тощо. Отже, власність феодала на зем
лю та працю селян стала однією з най
важ ливіш их складових феодалізму.
У Роздивіться ілюстрацію середньовічних художників братів Лім бургів і по-

; ясніть, чому, на ваш у думку, вона ілюструє статтю про ф еодалізм в англо
мовній версії Вікіпедії.
3. РОЛЬ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ

У СТАНОВЛЕННІ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА
Як впливала хр и сти я н с ь ка ц ер кв а на ж и ття сер е д н ь о в іч н о ї лю дини?
Людина, я к а присвячувала себе Богу, ставала частиною великої спіль

ноти — духовенства, діяльність якого стосувалась усіх сторін середньо
вічного ж иття. Саме свящ еннослуж ителі обґрунтували ідею трьох ста
нів і всіляко її підтримували.
Головним завданням свящ еників було здійснення богослужіння:
вони хрестили та сповідали людей, благословляли їх на працю й бороть
бу, вінчали на престол правителів та освячували їхні д іян н я. За тради
цією, храми мали бути постійно відкритим и, а вогонь у світильниках —
не згасати. П овсякдення не обходилося без церковного дзвона, яки й
був головним часовим орієнтиром, сповіщ аючи про початок торгівлі
68 І Розділ її
%
та закри ття ринку, про свята й війни, про інш і важ ливі події в ж итті
людей.
В ерхівка католицького духовенства — папа та єпископи, а також мо
настирі мали великі земельні володіння, десятки сіл і навіть міст, тому
їх називали церковними феодалами. Не дивно, що вони зосередили у
своїх руках значну владу. Духовенство втручалось у політичні справи
всіх підпорядкованих йому країн, виріш уючи, хто саме з монархів має
посісти престол, із ким узяти шлюб, на я к і території претендувати.
Н а основі ілю страцій п р о ко м е н ту й те , яку роль у зо б р а ж е н и х подіях віді

гр а є духов енств о. Я к у ка р ти н а х серед нь ов ічних худож ників п р о с те ж у
ється ставл ення суспільства д о духовенства?
1. С а н д р о Боттічеллі. С вятий Августин

(бл изько 1 4 8 0 р .)
2. Кор оль Св. Л ю д о в ік в и р уш а є у Х р е сто в и й
похід (с ер е д н ь о в іч н а мініатюра)
3 . Ш лю б м онархів (с ер е д н ь о в іч н а мініатюра)
і
До середини XI ст. християнська церква була єдиною. Проте в 1054 р.
вона розділилася на ка т о ли ц ьку, на чолі з папою рим ським зі столицею
в Рим і, і православну, з центром у Константинополі, очолювану пат рі
архом. Тож протистояння двох церков стало причиною багатьох кон
ф ліктів серед віруючих.
1. Щ о та ке ф е о д і хто такі ф еодали?
2. Щ о та к е п а н щ и н а та о бр ок?
%
Середньовічний світ Західної Європи 69
3. Я ке м ісц е посід ал а хр и сти я н с ь ка ц е р кв а в ж и тті сер ед н ь о в іч н о го

суспільства? С вою д у м ку поясніть.
4. Я к і ч ом у вільні с ел я н и поступово перет ворю валися на за л е ж н и х ?

5. Обговоріть, ч ом у ід ея трьох станів була п оп ул ярною й після д о б и
С ередньовіччя.
6. Історики пишуть: «В е п о х у С ер ед нь о віч ч я всі ч л ени суспільства,
від коро ля д о с ел я н и н а , були п о в ’я за н і м іж со б о ю в ід н о с и н а м и з а
лежності. О д н а к м ір а та с п о с о б и залеж ност і с ел я н і ф еод ал ів були
абсолю тно р ізн и м и ». Чи погоджуєт еся ви з ц и м т вердж енням ? Чому?
Поясніть свою дум ку.
1. Складіть схем у «Три стани середньовічного суспільства».

2. Виберіть із наведених варіантів визначення для кож ного з термінів:
1) ф еодалізм; 2) феод; 3) ф еодал; 4 ) панщ ина; 5) оброк.
Варіанти відповідей:
А зем л я, н а д ан а ко р о л е м чи сен ь й о р о м у с п а д ко в е володіння як плата
за сл уж бу
Б усі б е зо п л атн і роб о ти селян у го с п о д а р с тв і ф е о д а л а, прим усові
о б о в ’язки селян сто со в но ф еодалів
В п од аток продуктам и чи гр о ш и м а , щ о його стягували ф еодали із селян
Г суспільний устрій с ер е д н ь о в іч н о ї Є в р о п и , основ ою я ко го є власність
ф еод ал а на зем л ю та прац ю селян
Д в л асник ф еоду
У ' .5 , " . э ....
ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
! С __ £___ — %
Як обираю ть папу римського
У XIII ст. була зап о ч атко в ан а тр ади ц ія обр ання нового папи ри м сь кого.
Усіх кардиналів, які брали участь у виборах, на час обр ання папи закри в али
на ключ — звідси походить назва — конклав (від латинського conclave — « за
крита кімната, під клю чем »). Щ одня кардинали та є м н о голосували не більш е
двох разів. Я кщ о протягом трьох днів голосувань кардин али не могли по р о
зум ітися, то робилась о д н о д ен н а п е р е р в а на молитву. Після ко ж н о го го л о
сування люди могли дізнати ся , чи обрали нового папу, за д о п о м о го ю ... диму.
Щ оразу, коли спалю вали картки для голосування, йш ов д и м . Ч орний означав,
щ о папу щ е не обр али , а білий приносив радісну звістку про те , щ о в като л и
ків з ’явився новий церковн ий очільник. Середньовічні тр ад и ц ії о б р ання папи
рим ського значною мірою зб ер егл и ся й д о наш и х днів.
П ІД ГО ТУЙ ТЕС Я Д О П РАКТИ Ч Н О ГО ЗАНЯТТЯ

П овторіть, хто такі ф ео д ал и , я ке м ісц е вони посідали в суспільстві,
чом у сел яни ставали від них з а л е ж н и м и .
2) П р и га д а й те , щ о та к е ге р б і які ге р б и ви з н а є т е .
са_
70 Розділ II
§ 10. Практичне заняття.

Ж и т т я й трайииії рицарів і селян
РИ Ц А РС ЬК І ТРА Д И Ц ІЇ
П р о ч и та й те навед ені письм ові д ж е р е л а та розгляньте ілю страції. П о-
/ ста в те о д н е о д н о м у не м е н ш е 3 - 5 за п и та н ь щ о д о ри ц ар сь ки х тр ад и ц ій.
ІЗ П РА Ц І СУЧАСНИХ УКРА ЇН СЬКИ Х ІСТОРИКІВ

В. О. БА ЛУ Х А , В. П. КОЦУРА
Н імецьке слово «рицар» (лицар3) спочатку означало «вершник» і че
рез польську мову ввійш ло до української. Так називали вояка — фео
дала, яки й ніс військову службу для свого сеньйора, зазвичай кінну.
П ізніш е, в X I—X II ст., термін «рицар» набув ширшого значення.
Він став синонімом знатності й ш ляхетності...
Р ицар мав боротися за християнську віру, оберігати слабшого, дотри
мувати слова, бути вірним своєму сеньйору, вміти постояти за себе.
... > < ------
Д ля того щоб стати рицарем, слід було пройти процедуру посвячення,
я к а найчастіш е здійсню валася на свята: Різдво, Великдень, Вознесіння.
ІЗ П РА Ц І УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИКА XX ст. І. П. К РИ П ’ЯКЕВИЧА

Це відбувалося дуже святочно. К ан
дидат перебував ніч на молитві, а потім
одягався в білий і червоний одяг на знак
того, що готовий ж ертвувати кров за віру.
І П ісля богослужіння один зі старш их л и
царів ударяв його тричі в рам ’я зі слова
ми: «Вибиваю тебе на лицаря в ім ’я Бога,
Св. М ихаїла, Св. Георгія»4.
У Ф ранції був звичай, що молодий л и
І
цар вскакував на коня, об’їздив довкола
подвір’я й списом ударяв манекен...
П о св я та в р и ц ар і (с е р е д н ь о в іч н а мініатюра)
і—— ----->- < ----—
3 Л и ц ар — відповідно до української традиції таке написання використовується для

підкреслення шляхетності людини.
І 4 Це був єдиний у житті рицаря ляпас, на який він мав право не відповідати.
Обряд посвячення в рицарі мав пройти навіть король.

Славу непереможного воїна мож на було здобути на війні або під час
рицарських т урнірів — військових змагань у силі та вправності, котрі
влаштовували перед ш ляхетною публікою.
Я к н авед ені з о б р а ж е н н я д опов ню ю ть о тр и м а н у вам и інф орм ац ію про

рицарів?
М ініатю ра з іл ю стр ованої хроніки М ін іатю р а з М а н е с ь ко го ко д е ксу

(X IV ст.) (X IV ст.)
С еред ньовічні ри царі

(сучасна історична реконст рукція)
Р и царсь кі о бладунки
(з експозиції Збаразького історичного м узею )
се_
72 Розділ II
4 З А ІС Т О Р И Ч Н И М Р О М А Н О М Г Е Н Р І Р А Й Д Е Р А Х А Г Г А Р Д А
«ПРЕКРАС НА М АРГАРЕТ»
За герольдами5 в золотому одязі через головний вхід на арену виїхав
м аркіз Морелла в супроводі почту. Під ним був чудовий вороний кінь, і
сам він був у чорних обладунках. Н а його червоному щ иті був герб із зо
браж енням орла з короною, що свідчило про звання, і гордий девіз «Те,
що я беру, я знищ ую ». М аркіз зупинив свого коня в центрі арени, підняв
його на диби і змусив зробити коло на задніх ногах. Натовп вітав маркіза
вигукам и.
Знову пролунали труби, і верхи на білому коні, у білому одязі, виїхав
високий і суворий сер П ітер Брум. Н а його щ иті був зображений золо
тий, спрямований донизу сокіл і девіз6 «За любов і честь». Він також
зробив коло, при цьому підняв свого списа на знак вітання. Цього разу
натовп мовчав — рицар був іноземець.
Головним завданням рицаря під час бою було утриматися на коні й

тупим кінцем списа вибити противника із сідла. П ереможці здобували
славу й визнання, почесні призи, а також коней і зброю переможених.
Однією із традицій рицарського
Середньовіччя був культ «прекрас
ної дам и». Дама серця була для ри
царя втіленням кращ их людських
чеснот: розуму й доброти, краси та
грації. Аби завоювати серце коха
ної, рицарі здійснювали подвиги,
складали на її честь вірш і та вико
нували серенади. А на турнірах во
як и прикріплю вали стрічки своєї
обраниці до шолома.
Проте не варто ідеалізувати
рицарів. Пограбування селян і
купців, зухвалість щодо інш их,
войовничість і неосвіченість були
так само притаманні рицарям, як
і рицарські чесноти. У мирний пе
ріод феодали часто вдавалися до
П а н н а д о п о м а га є л и ц ар ю
міжусобних війн. Із виникненням
вдягти о бладунки вогнепальної зброї рицарство як
(мініатюра початку X IV ст.) військова сила занепало й залиш и
лось аристократичним станом.
5 Герольд — знавець гербів.
6 Д е в із — стислий вислів, що пояснював зм іст герба.
Середньовічний світ Західної Європи І 73
—
2. РИЦАРСЬКИЙ ЗАМОК
Н а основі те кс ту й ілю страцій опи ш іть з а м о к (а б о проведіть по ньому
уявну е кску р с ію ), вико ри стовую чи слова: рів, зв ід н и й міст, м ури, вежі,
д о н ж о н , п ід зе м е л л я , п ід з е м н и й хід.
У IX —XI ст. постійні війни привели до появи в Європі нового виду

оборонних споруд — замків, що були одночасно і фортецями, і помеш
каннями феодала.
С ЕРЕДН ЬОВІЧН ИЙ ЗАМ О К

1 — п е р е ки д н и й міст,
який на ніч та під час н ап ад у в о р о га піднім али з а д о п о м о го ю ланцю гів;
2 — н а д б р а м н а веж а, з я ко ї в ар та постійно о глядала м ісцевість і, пом іти в ш и
вдалині в о р о га, с ур м и л а си гн ал тр ив оги :
тоді воїни поспіш ал и за й н я ти сво ї м ісця на м урах і вежах;
З — зам ко в и й двір; 4 — го с п о д а р чі споруд и;
5 — баш ти ; 6 — ж итло ф еод ал а; 7 — жіночі п о м е ш ка н н я ; 8 — капела;
9 — гол овна з а м ко в а в еж а — д о н ж о н , у якій ф еодал зі св о їм и в оїнам и
та сл угам и м іг в и тр и м ати тр ив ал у облогу, навіть, я кщ о інш і укріпл ення
було зах о п л е н о
Розділ II
Р оздивіться зага л ь н и й вигляд зам ків у Н ім еччині, Польщ і та в У країні.

П оясніть, чо м у з а м ки є важ ливою культурною й історичною п а м ’яткою
л ю дств а.
1. З а м о к Гогенцоллерн у Нім еччині

2. З а м о к М а р іє н б у р гу Польщ і
3 . З а м о к Л ю б а р та в Л уц ь ку
3. Ж И ТТЯ СЕЛЯН
П о єд ную чи інф орм ац ію з те к с ту й ілю стр ац ій, в и ко н ай те такі зав д ання.
1) П оясніть, щ о та к е натурал ьне го с п о д а р с тв о .
2) Заповніть у зош иті схем у «Завдання середньовічної сільської общ ини».
^____ Завдання середньовічної

сільсько ї общ ини
3) Р о зкаж іть про ж и ття серед нь ов ічних селян.

Селянство становило найчисленніш у верству середньовічного суспіль

ства. Господарство селян і феодалів становило замкнену систему, носило
нат уральний характер, тобто все необхідне для ж иття виготовлялося на
місці: від продуктів харчування до ремісничих виробів. Тільки за мета
лами та сіллю доводилося вирушати аж до місць, де вони вироблялись, і
там вимінювати їх на продукти своєї праці. Гроші в селян були рідкістю.
Селяни одного села становили громаду (общину). Її головним завдан

ням було регулювання земельних відносин. Також на зібраннях общини
селяни визначали, коли й скільки риби мож на ловити в ріці, де косити
сіно, де пасти худобу. Громада надавала допомогу бідним, удовам, си
ротам, ремонтувала дороги, будувала церкву або каплицю 7 й утримува
ла свящ еника. Сільські свята, я к і зазвичай влаш товувалися за рахунок
громади, зберігали культурні традиції. Усі ж ителі села повинні були
підкорятися ріш енням, ухваленим громадою.
У Х ІУ -Х У ст. вдосконалювалося землеробство. Поряд із технічними
новинками утвердилися й нові технології обробки землі. У більшості
районів Європи утвердилося т рьохпілля. Землю, як у мав у своєму роз
порядженні селянин, він ділив на три частини. П ерш а частина з осені
засівалася озимими культурами. Друга — весною яровими. Третя зали
ш алася незасіяною, тобто перебувала під паром. Наступного року перше
поле залиш али під пар, друге засівали озимими, а третє — яровими. І
так по черзі. Стали застосовувати й органічні добрива. Ц і прогресивні
зміни дали можливість дещо збільш ити врож айність.
П р о ан ал ізу й те свою прац ю на уроці, послідовно відповідаю чи на
зап и тання :
• Щ о нового ви д ізн а л и с я на уроц і?
• Щ о з а п а м ’яталося н а й б іл ь ш е ?
• Чого в а м н е вд а л о с я зробит и?
• Щ о за л и ш и л о с я н е зр о зу м іл и м ?
• П р о щ о в а м хотілося б дізнат ися б ільш е?
7 Каплиця — невелика церква, у якій нем ає вівтаря.

& і_
76 Розділ II
§ и . С віт серейньовічнойо міста

1. ВИНИКНЕННЯ І ЗРОСТАННЯ МІСТ У ЄВРОПІ
П о я с н іт ь , чому, д е і як у серед нь ов ічній Є в ропі виникали м іс т а .
У IX ст. середньовічні міста розвивалися там, де ще з часів Р и м

ської ім перії існували м іцні традиції міського ж и ття, я к , наприклад, в
Італії — Венеція і Ф лоренція, а століттям пізніш е — на півдні Франції:
Марсель, Тулуза та інш і. У Х -Х І ст. з ’явилися міста й у Північній Ф ран
ції, Нідерландах, А нглії, Німеччині та інш их державах. Так почався но
вий етап середньовічного суспільства — становлення та розвиток міст.
В иникнення міст було зумовлено багатьма причинами.
Н а основі схем и назвіть причини виникнення та зростання міст і поясніть
ШПричини виникнення т а зростання м іст \ Європі

кож ну з них.
Середньовічний світ Західної Європи І 7 7
Попри бурхливий розвиток міст навіть наприкінці середньовічної

історії Західної Європи, городяни становили не більш е, ніж 15 % усього
населення.
Необхідність ховатися за фортечними мурами змуш увала городян
заощ аджувати кож ний метр землі, тому вулиці були вузькими. Іноді
їхню ш ирину визначав верш ник зі списом, якого тримав упоперек перед
собою. Якщ о спис зачіпляв фасад якогось будинку, його господар мав
сплатити в міську казну великий штраф або взагалі знести будівлю. Зем
ля у місті була дуже дорогою, тож для збільш ення площ і будинку горо
дяни зводили верхні поверхи, я к і виступали над ниж нім и.
Будинки не мали нумерації, її замінювали розпізнавальні знаки: сим
воли професій, скульптурні портрети господарів і навіть барельєфи на ре
лігійні сюжети.
До речі, перш ий загальном іський водопровід з ’явився в Європі, у П а
риж і, лиш е наприкінці XII ст. А бруківка на вулицях європейських міст
ще й пізніш е була рідкістю.
Зі зміцненням міст їх м еш канці перетворилися на окремий стан.
Повноправних городян називали в Н імеччині бюргерами (від німець
кого «бург» — фортеця), у Ф ранції — буржуа. Вони мали в місті своє по
меш кання, формували міське самоуправління, вели судочинство. Серед
бюргерів виділилася м іська верхівка — великі землевласники, замож ні
купці та майстри. Разом із сеньйорами вони становили пат риціат .
Найбідніш і верстви населення: слуги, підмайстри, ж ебраки тощо —
дістали назву плебс8.
В икори стов ую чи сучасні зо б р а ж е н н я , назвіть основні о зн а ки , з а яким и
м о ж н а в пізнати сер ед нь о в іч не м істо.
Таллінн ( Е с т о н і я ) Б рю ссель (Бельгія) Львів (У кр а їн а )
8 Не плутайте їх із патриціями та плебеям и в Давньом у Римі.

Розділ II
Б О Р О Т Ь Б А М ІС Т З А С А М О В Р Я Д У В А Н Н Я
Н а основі те к с ту д а й те в изн ачен н я поняттям : «міська ком уна», «ком у

нальний рух», «м агістрат». К о р о тко п е р е ка ж іть те к с т одне одном у, ко
ри стую чи сь ц им и с л ов ам и та сло в о спо л уч енн ям и як о п о р н и м и .
Середньовічні міста виникали на зем лях короля, світських чи церков

них феодалів, тому вваж алися їхньою власністю. До міста тікало чимало
селян, я к і також потрапляли в особисту залеж ність від власника міста.
Король, барони, єпископи, монастирі мали неабиякий зиск від городян,
адже міське ремесло й торгівля суттєво їх збагачували.
Тиск із боку сеньйорів — власників міст — змуш ував городян бороти
ся за свої права, домагатися міського самоврядування — установлення
комуни.
М іська ком уна (в ід іт алійського « ко м у н іс » — « с п іл ь н и й » ) — у С е р е д

ньовіччі м іс ь к а г р о м а д а , щ о д о м о гл а с я н е з а л е ж н о с т і від ф е о д а л а та
права на сам оврядування.
Упродовж Х -Х ІІІ ст. ком унальний р у х — боротьба міст проти феода

лів —- став загальноєвропейським явищ ем і поступово змінювався. Спо
чатку городяни обмеж увалися суто економічними питаннями, вимага
ючи скасування окремих, найобтяж ливіш их, повинностей на користь
феодала. Згодом, через непоступливість феодалів, городяни почали ви
сувати й політичні вимоги — домагалися надання відповідних прав, до
пуску до адміністративних посад, установлення самоврядування.
Н априкінці XII — початку X III ст. в Н імеччині, у місті Магдебург,
було впорядковано звід норм, яки й надавав місту право на самоуправ
лін ня й увійшов в історію я к М агдебурзьке право.
М а гд е б ур зь к е п раво — з в ід н о р м , щ о в р е гу л ю в а в п р а в а м іс т н а с а
м о в р я д у в а н н я , в и б о р и м іс ь к о го с а м о у п р а в л ін н я , в л а с н е с у д о ч и н с т в о ,
о п о д а т к у в а н н я т а с в о б о д у го р о д я н у в и б о р і з а н я ть .
Спершу це право пош ирю валося лиш е на етнічних німців, а згодом —

на всіх городян. П ізніш е його почали надавати містам П ольщ і, Литви,
У країни та Білорусі.
Гордістю кожного вільного міста була будівля міської ради — р а т у
ша, де зберігався міський архів, печатка та скарбниця, там приймали
почесних гостей.
С п и р аю ч и сь на світлини, підтвердьте а б о з а п е р е ч т е д у м ку про те,

щ о р а ту ш а була гордістю м іста.
£3=1 «г-
Середньовічний світ Західної Європи 1 79 І
1. Р а ту ш а в Б р е м е н і
( Н ім е ч ч и н а )
2. Р а ту ш а в П ари ж і
(Ф р а н ц ія )
3 . Р а ту ш а в Бучачі на
Тернопільщ и ні (У кр а їн а )
Здобувши свої права, городяни могли купувати чи орендувати зе

мельні ділянки, мати свої садиби. Тепер вони необмежено володіли
своєю власністю, самі обирали професію, мали н изку економічних при
вілеїв — могли заснувати цех, вільно торгувати, будувати млини, роз
робляти земельні надра тощо.
У містах усталилися свобода шлюбу й рівність подруж ж я. Ц і в аж
ливі привілеї пош ирювалися навіть на бідноту, хоча та здебільшого не
платила податків і не мала права голосу на виборах до магістрату. У не
залежному місті всі городяни ставали особисто незалеж ним и людьми.
А залеж ний селянин, яки й прожив у місті один рік й один день, теж ста
вав вільним.
Проте нерідко ці поступки та привілеї (передусім право на самоуправ
ління) містам доводилося буквально виборювати в сеньйора зі зброєю
в руках.
Розділ II
РЕМЕСЛО ТА ЦЕХИ
С кл адіть сти сл и й ( 2 - 3 пункти ) план розповіді «Середньовічні цехи». О б
говоріть й о го із сусід ом чи сусід кою по парті. П е р е ка ж іть о д н е од ном у
пункт з а планом .
Основу виробничого ж и ття середньовічного міста становили ремесла.

Рем існики були дрібними самостійними виробниками, я к і використо
вували ручні знаряддя праці. Н а відміну від селян, вони працювали на
замовлення чи для продаж у виробів на ринку. М іське ремесло розвива
лося ж вавіш е, ніж сільське господарство, та й ремісник значно менше
залеж ав від сеньйора, ніж селянин.
У містах ремісники однієї професії об’єднувалися в цехи9.
Ц е х — о б ’є д н а н н я с е р е д н ь о в іч н и х р е м іс н и к ів о д н іє ї а б о с п о р ід н е н и х
п р о ф е с ій , п о ш и р е н і в м іс т а х З а х ід н о ї Є в р о п и , п о ч и н а ю ч и з X I—XII ст.
Н а основі с хем и в и зн а чте при чи ни , щ о спонукал и рем ісників

о б ’єд н ув ати ся в ц ехи, та поясніть ко ж н у з них.
О р ган ізо в ув ати

т а контролю вати
в и р обни ц тв о і зб ут
р ем існ и чи х виробів
Причини
З б е р іга ти рівність с е р е д
о б ’єднання ...
м айстрів
в цехи
З а х и щ а ти с е б е від
свавілля сеньйорів,
к о н ку р е н ц ії10 із
с у с ід а м и -м а й с тр а м и та
р е м іс н и ка м и з інш их м іст
Кожен із цехів мав свій герб, прапор, церкву, святого покровителя.

Кожен цех приймав свій ст ат ут — правила, обов’язкові для всіх
майстрів.
9 Не тр еб а плутати із сучасними ц ехам и — складовою частиною заводу або

ф абрики.
10 Конкуренція — 1) суперництво в якійсь галузі; 2) боротьба між ремісниками
за вигідніші умови виробництва й збуту товарів та найбільші прибутки.
В и користовую чи ілю страції, обго во ріть , з а я ки м и о з н а ка м и м о ж н а ви-

зн ач и ти , щ о ці р е м іс н и ки є чл енам и цехів ковалів і зб р о я р ів . Щ о свід чи
ло про р о зв и то к цехів?
Ковалі й зб р о я р і (с е р е д н ь о в іч н і мініатюри)
Власником майстерні й водночас основним виробником був цехо

вий майстер. Він досконало знав усі тонкощ і виробництва і своє ре
месло, як правило, передавав у спадок дітям . Тому багато поколінь
ремісників користувалися тими самими інструментами й техноло
гічними прийомами, що і їхні діди та прадіди. П ідм айст ер допо
магав майстру і за свою роботу отримував заробітну плату. Щ аблем
нижче стояли учні майст ра. Щ е дітьми їх віддавали в майстерні, аби
вони вивчились ремесла. Проте майстри часто використовували їх
тільки як прислугу. Минало к іл ьк а років, перш ніж учень міг стати
підмайстром.
Н а світанку цехового виробництва кож ний учень мав реальну м ож
ливість вибитися в майстри — стати членом цеху. Із часом зробити це
ставало дедалі важче. Щоб стати майстром, треба було заплатити ви
сокий вступний внесок до цехової каси, виготовити своїм коштом
шедеври — зразковий виріб, і влаш тувати бенкет для майстрів та їхніх
дружин.
Розділ II
^ В и зн ач те , які о б м е ж е н н я накл ад ал и ц ехи. Які з них, на ваш у думку, галь-

у мували р о зв и то к р е м е сл а ?
_ _ _ _ _
З І СТАТУТУ П А РИ ЗЬК И Х ТКА ЧІВ ВОВНИ (X III ст.)

§ 1. Ж оден не може бути в П ариж і ткачем вовни, якщ о він не купив
право на це в короля...
§ 3. Кожен ткач вовни може мати лиш е одного учня не менш як на
4 роки служби за плату... або на 7 років без грошей...
§ 17. Старш ина і двоє присяж них повинні дивитися, чи має майстер
достатньо майна і чи здатен він передати майстерність своєму учню...
§ 40. Кожен ткач має сплачувати торгове мито з кожного ш матка
тканини...
§ 47. Ж оден не має права починати роботу до сходу сонця під загрозою
штрафу.
Отже, у різні періоди цехи відігравали і позитивну, і негативну роль,

тому історики каж уть, що вони були суперечливим явищ ем у добу
П ров едіть ге р ал ь д и чн е д о с л ід ж ен н я та зр о б іть п р и п у щ е н н я , ге р б и яких
' с еред нь ов ічних цехів з о б р а ж е н і на ілю страції.
4. ТОРГІВЛЯ Й ГІЛ ЬД ІЇ
На основі с хем и в изначте, хто і з ким то ргув ав у С е р е д н і віки. Д е з н а х о
дились основні ц ен тр и торгівлі в Є вропі? Я к п о в ’язані р о зв и то к торгівлі
та гр о ш о в и й обіг?
Розвиток міст Західної Європи в Х І-Х У ст. зумовив значне підне

сення внутрішньої й зовнішньої торгівлі.
р о зв и т о к т о р гів л і
Для захисту своїх інтересів купці створювали особливі організації —

гільдії.
Гк
Гіль д ія — о б ’є д н а н н я ку п ц ів д л я з а х и с т у с в о їх ін т е р е с ів і п р и в іл е їв .
У X III ст. склався міцний союз міст — Ганза, що міг виставити проти
піратів власний флот — 1000 суден. Ч исленні ганзейські контори охоп
лювали торгівлю всієї П івнічної й почасти Західної Європи. Сьогодні
чимало дослідників вважаю ть діяльність Ганзи однією з перш их спроб
економічного об’єднання Європи.
В аж ливу роль у розвитку середньовічної торгівлі відігравали ярмар
ки (з німецької «щорічний ринок») — торги, що регулярно, незалежно
від пори року, влаш товувались у містах і селах.
Неодмінними постатями всіх ярм арків були м іняйли, я к і обмінювали
грош і, позичали їх купцям чи ремісникам, вимагаю чи натомість повер
нути більш е, ніж було взято. Так з ’явилося лихварство.
Л и х в а р с тв о — ц е н а д а н н я г р о ш е й у б о р г з у м о в о ю с п л а т и в ід сотків
п р и п о га ш е н н і б о р гу .
З лихварів формувалась особлива група городян — банкіри (від іта

лійського «банка» — стіл у конторі, де зберігалися гроші). Перші такі
контори виникли на П івночі Італії, у Ломбардії, тому слово «ломбар-
дець» у Середні віки стало синонімом слів «банкір» та «лихвар» і доте
пер збереглося в назві «ломбард».
5. МІСЬКА К У ЛЬТУ РА
Ч им культура м іст відрізнялася від с ел я н сь ко ї та р и ц ар сь кої? Чому та к
@ відбулося?
Відтоді, як у Європі почали створюватися міста, вони ставали не

тільки центрами ремесла і торгівлі, а й культури. Енергійні городяни
продукували власну культуру, відмінну від селянської та рицарської.
М іська культура м ала інакш ий зміст — світський, близький до народу.
Городяни любили ж арти , вірш овані байки, героями яки х були схожі на
них життєлю бні й винахідливі персонажі. Це відображало саму сутність
нових громадян, їхнє прагнення незалежності.
Н айяскравіш е це виявилось у міській літературі, як а, зазвичай, ство
рю валася не латиною, а зрозумілою народною мовою. Уся освічена Євро
па захоплено читала «Роман про Лиса Ренара». В образі винахідливого
Л иса зобразили підприємливого городянина, а в тупому Ведмедеві, кро
вожерливому Вовкові та в інш их персонаж ах читачі легко впізнавали
феодалів, свящ еників і навіть королів. Роман так сподобався міщ анам,
що один з абатів визнав: деякі монахи охочіше читають цей твір, а не
Біблію.
А як середньовічні м еш канці міст уміли відпочивати! М іські свята
супроводжувалися карнавальною ходою з музикою та яскравими ви
довищ ами. А в день уш анування святого, якого вваж али покровителем
міста, яскраво вдягнені городяни несли запалені свічки, статуї святих,
прапори й герби ремісничих цехів. Стіни будинків обов’язково прикра
ш алися килим ам и та гірляндами квітів. Н а сценах, створених просто
неба, на ринкових площ ах виступали мандрівні артисти: жонглери, тан
цюристи, музиканти, акробати та фокусники.
Із розвитком міст зростала потреба і в нових спорудах. Зводилися

мости й ратуш і, будівлі цехів і гільдій, портів і ш питалів. Ж и ття в міс
ті потребувало освічених людей, тому городяни виділяли кош ти на від
криття університетів і ш кіл.
Знайд іть у те кс ті п ояснен ня д о на в е д е н и х іл ю страцій.
1. С еред нь ов ічн ий р и н о к (мініатюра X V ст .)

2. С еред нь ов ічн а ілю страція до «Р ом ану про Л и с а Р енара»
3 - 4 . М узи ка н ти (с е р е д н ь о в іч н і зо б р а ж е н н я )
Ж и ття в місті було динамічніш им, н іж у селі. Городяни вчилися

цінувати час, тому на головній — ратуш ній веж і міста зазвичай розмі
щувався годинник.
Ж ителі міст здобували освіту, аби орієнтуватися у складній ринковій
економіці й досягати успіхів в органах самоуправління.
Розділ II
1 Д а й т е в и зн ачен н я понять: «цех», «гільдія», «лихварство».

2. Д е з ’явилися н а й п е р ш і середнь ов ічні м іста?
3. Щ о та к е М а гд е б у р з ь ке право?
4. О пи ш іть тр а д и ц ії сер ед нь о в іч ни х го р о д я н.
5. Ч ом у н а початку свого існуванн я ц ех и с п р и я л и розвит ку р е м е с л а ,

а зг о д о м стали гальмувати його? Наведіть п р и кла д и .
6. У місті Е д и н б у р зі була вулиця «корів», у Ст расбурзі — вулиця «биків»,
у Б р ю с с е л і — вулиця « о д н ієї л ю д ини». Чим ви можете пояснити такі
н а зв и ?
7. Чому, на в а ш у дум ку, в С е р е д н і віки ви ни кло прислів ’я: «Повітря міста
робить л ю д и н у вільною »?
8. Охаракт еризуйт е особливост і світосприйняття містян в еп о х у С е р е д
ньовіччя.
1. Н а м а л ю й те вулицю с ер ед н ь о в іч н о го м іста, нав м и сн о п рипустивш ись

по м и л о к. Н а с ту п н о го у р о ку за п р о п о н у й те д р у зя м їх пом ітити й ви
прав ити.
2. Складіть оповідання на те м у «П одорож на середньовічний ярмарок», ви
користовую чи те кс т п араграф а та ілюстрації до нього ( 1 0 - 1 3 речень).
3. З н ай д іть у підручнику з історії У кр а їн и а б о в інш ом у д ж е р е л і ін ф о р м а
цію про п о ш и р е н н я М агд е б у р з ь к о го прав а на укр аїнсь ки х зем л ях. Які
м іста ним кори стувал и ся ? Коли це відбувалося? П ід готуйте невел и ч
ку розповідь для од но кл асни ків .
_іа_
Про герби середньовічних міст

У період бурхливого р озв итку сам оуправління м іст у Європі з ’явилося б а
гато міських гербів. Д е я кі герби поясню ю ть назви міст: на гербі Гранади —
гранат, Берліна — ведм ідь (від за х ід н о с л о в ’янського «б е р л » — «ведмідь»).
Лодія на гербі П а р и ж а в ід об раж ає л е ген д у про заснування міста. Баш ти на
міських ге р б а х свідчать про їхні укріплення.
1
Україна —
це Європа
В епоху С еред ніх віків в У країні, як і в інш их країнах Є в ропи , зводилися ф о р те

ці та зам ки , щ о мали зах и щ а ти кордони д е р ж а в , м іста й о кр е м и х ф еодалів. Наш і
предки не поступалися єв р опейсь ки м будівельникам . І досі нас враж аю ть зб у д о
вані в Середньовіччі й з б е р е ж е н і Б іл го род -Д ністров сь ка, К а м ’янець-П одільська,
Хотинська ф ортеці, Л уцький, М укачівський, О леський, О стр о зь ки й за м ки та б а га
то інш их. Н а жаль, не всі ф ортеці зб е р егл и с я ,
п роте навіть руїни Теребов л янсь кого, Ч орт-
ківського, Я зловецького та інш их зам ків під
твердж ую ть міць давніх українсь ки х твердинь.
Б агато українсь ки х м узеїв маю ть свої
«рицарські» е ксп о н ати . Чи не найбільш а
колекція основних видів середньовічної
зб р о ї, обладунків українсь ки х рицарів
зб е р іга єть ся в М у з е ї зб р о ї «Арсенал» у
Львові. Середньовічні ш аблі, а л еб ар д и ,
ш ол ом и , турнірні щ ити то щ о експоную ться
в Н аціональном у істо ричном у м у зеї Києва,
Х арків сь ком у д е р ж а в н о м у історичном у м узеї,
На суч асн ом у гер б і м іста
у З б ар азь ко м у, Л у б е н с ь ко м у з а м ка х то щ о .
В о л о д и м и р -В о л и н с ь ко го ,
Услід за європейським и, здобували М а гд е
яке од н е з пе р ш и х в У кр аїні
бурзьке право й українські міста. Тож більшість
о тр и м ал о
українських м узеїв, щ о маю ть зали С е р е д
М агд е б у р зь ке право,
ньовіччя, експоную ть ш ед ев ри українських
в ід о б р аж ен о йо го історію
м айстрів, ключі від міст, а та ко ж їхні герби .
Готуєм ося д о ур о ку узагальнення та тем атичного оцінювання

Перевірте свої знання з р о з д ілу
«СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ З А Х ІД Н О Ї Є В Р О П И »
• Пригадайт е ц ен тр и р е м е с л а й то ргів лі, основні то ргов ел ь ні ш ляхи
С ередньовіччя.
• Визначте при чи ни , сутність і наслідки ф ор м ування нової структури
суспільства, в ин икнення міст; роль х р и сти я н с ь ко ї ц ер кви в ж и тті
суспільства.
• Охарактеризуйте с ер е д н ь о в іч н и й світ З а х ід н о ї Є вро пи, використ ову
ю чи поняття: «стани», «ф еод», «цех», «гільдія», «лихварство», «міська
ком уна».
• Опишіть серед нь ов ічне м істо, ф еод ал ьни й з а м о к , п о в с я кд е н н е ж и ття
і тр а д и ц ії сер ед нь о в іч но ї л ю дини.
• Уявіть с е б е е кс ку р с о в о д о м на виставці «Р ицарські тр а д и ц ії С е р е д
ньовічної Є в ропи ». П ід го ту й те т е к с т е кс ку р с ії, о б р ав ш и для н е ї до
п ’яти експо н атів . Поясніть свій вибір і п р е д с та в те т е к с т класу.
Розділ III Європейське
суспільство
і Ьержави
в Х -Х У сш.
Горе від своїх б іл ьш е, н іж горе від ч у ж и х .
Альфред І Великий (8 7 1 -8 9 9 ),
король англосаксонського
королівства Вессекс
Н евч ен и й государ — це корон ован и й віслю к.

Вільгельм Завойовник (1 0 6 6 -1087),
герцог Нормандія і король Англії
Щ об Б о г д ар у вав п ер ем о гу , со лд ати м аю ть
б и ти ся.
Ж анна д’Арк (1 4 1 2 -1431),
національна герсііня Франції
и ЛІ
Європейське суспільство і держави в Х -Х У ст. 89
§ 12. ІЗохоїш вікінаів т а їхні завоювання

СПОСІБ Ж И ТТЯ ВІКІНГІВ У М ИРНИЙ І ВІЙСЬКОВИЙ ЧАС
На основі те к с ту й з о б р а ж е н ь ар хео л о гічн и х зн ах ід о к опи ш іть ж и ття
сканд и навів у С е р е д н і віки.
У У ІІІ-ІХ ст. господарями північних морів Європи стали вікінги

воїни середньовічної Скандинавії, я к і брали участь у походах в інш і к р а
їни. У Західній Європі їх називали «північними людьми» — норманами,
а на Русі-У країні — варягами.
Вікінги — с к а н д и н а в с ь к і в о їн и -м о р е п л а в ц і, які у V III—XI ст. з д ій с н ю в а

ли н а п а д и н а є в р о п е й с ь кі к р а їн и . В о д н о ч а с — в ід кр и в ач і н о в и х з е м е л ь ,
ко л о н іс ти й то р го в ц і.
Батьківщ ина норманів — Ю тландський і Скандинавський півострови на

півночі Європи. Суворі природні умови — гори, густі ліси, бідність ґрунтів
і значна висота над рівнем моря — мало сприяли заняттю землеробством.
Держави в норманів на той час не було. Вони ж или племенами, к о ж
не з яки х очолював військовий вождь — яр л, або конунг. Руське слово
«князь» пішло саме від скандинавського «конунг — вождь». Вождь мав
постійну дружину, як а приносила йому клятву вірності.
Над могилами своїх співвітчизників скандинави насипали кургани,
у яки х археологи знаходять останки людей, тварин, кораблі, предмети
домашнього начиння й навіть санчата — усе, чим користувалися люди
за ж иття.
На основі ілюстрацій і д окум ента (с. 9 0 ) обговоріть у загальном у колі,

' щ о ви дізналися про світогляд і с п о с іб ж и ття сканд и навів у м и р н и й
й військовий час.
1. Чоловіча б р о ш ка -п ів м іся ц ь
2. Кор аб ел ь під парусом
(зо б р а ж е н н я на к а м е н і з Гэтланда)
3. Р ам а для н а м е ту з Гокстада
4 . Котел із Гокстада
5. П риладдя для прядіння
І 90 і? Р озділ III
сЬ **
СЕМУНД СИГФУССОН.
УРИВКИ З І СТАРШОЇ ЕДДИ1
1. Роздивляйся вхід, перш ніж увійти: бо ніколи не знаєш , де сховав
ся ворог.
2. Гостю, яки й прийш ов до вас із холодними ногами й колінами,
дайте вогню.
3. Тому подайте води, хто сідає за ваш стіл, йому потрібний руш ник,
щоб витерти руки. Вітайте його чемною промовою, якщ о хочете, щоб він
розмовляв зв ам и .
8. Н енаж ера їсть свою смерть...
16. Вставайте рано, якщ о хочете бути багатими і випередити свого во
рога...
21. Х валіть день, коли він пройде; друж ину, коли її добре пізнаєте;
меч, коли він був у бою; дівчину, коли вона вийде зам іж ; лід, коли ви
через нього перейш ли; пиво, коли ви його скуш тували.
■ > <-----
2. К О РА БЛ І ВІКІНГІВ
Н а основі кількох д ж е р е л поясніть, яку роль відігравали кораблі в ж итті
вікінгів. С вою д у м ку а р гу м е н т у й те п р и кл а д ам и .
ІЗ П РА Ц І СУЧАСНОГО ІСТОРИКА
А. Я. ГУРЕВИЧА «ПОХОДИ ВІКІНГІВ»
Саги про давніх скандинавів розповідають, що коли норвежці зали
ш али батьківщ ину і вируш али на пошуки нових земель, вони брали на
борт кораблів різні стовпи із зображенням давніх богів. Ц і стовпи при
і краш али місце господаря в залишеному будинку, оберігаючи його від не
а
Чр
гараздів. Наближаючись до берегів Ісландії, переселенець кидав ці стовпи
в море і висаджувався в тому місці, куди їх прибивало хвилями. Тут він
починав будувати новий дім, прикраш аю чи місце господаря старими різ
ними стовпами.
Вируш аючи в подорож, нормани запасалися всім необхідним: везли
І із собою ж ивих корів, овець, кіз, м ’ясом як и х харчувалися в дорозі.
Орієнтуючись по сонцю і зірках, вікінги безстрашно долали морські
Я простори, відкриваю чи нові землі.
І = > < —-^
1 Старша Е д д а — збірка міфологічних і героїчних пісень, створених приблизно в X ст.

Вона була запи сана в XIII ст., а потім загублена. Заново рукопис віднайшли лише
в XVII ст.
я
Європейське суспільство і держави в Х -Х У ст.
Військові кораблі вікінгів називалися «дракари».
О пиш іть корабел ь вікінгів. Які йо го детал і відповідали військовим п о т р е -

'у бам вікінгів, а які — рел ігій ни м уявленням ?
Гокстадський ко р аб ел ь — д р а к а р вікінгів IX ст.,

з н а й д е н и й під час ар хео л о гічн и х р о з ко п о к у Н о р в егії у 1 8 8 0 р.
1 — чотирикутні с м угасті вітрила; 2 — д о в ж и н а корабл я ста н о в и л а бл и зько

д в ад ц яти метрів; 3 — л егкі весла, та ке суд но м о ж н а було
в разі необхідності до си ть л е гко п е р е н о с и ти на руках;
4 — ніс корабля п р и кр а ш ал о д е р е в ’яне зо б р а ж е н н я голови д р а ко н а
аб о зм ії, я ке, з а с кан д и н а в с ь ки м и вірув анням и, з а х и щ а л о судно;
5 — б о р т корабл я п р и кр а ш ал и о с о б и с ті щ и ти вікінгів
92 Розділ І
2. ЗАВОЮ ВАННЯ ВІКІНГІВ

О працьовую чи м атеріал пункту, поясніть причини та наслідки завою вань.
Причини похоЬів вікін&ів

Р о зв и то к П р агн е н н я
Н е с та ч а
торгівлі та р од о вої знаті
у С ка н д и н а в ії
м о р еп л а в ан н я та верхівки Політична
зем ел ь ,
у сканд и навів , п л е м е н до слабкість
п р и д а тн и х
п р о гр е с з б а га ч е н н я сусідніх країн
для сільського
у судно й політичного
го с п о д а р с тв а
будуванні впливу
На основі схем и й відповідного те кс ту визначте та покажіть на карті (с. 9 3 )

н апря м ки походів вікінгів і створені ним и д е р ж а в и . Д оведіть, щ о вікінгів
н е д а р м а вважали не тільки н а й кр а щ и м и м о реплав ц ям и тодіш ньої Є в р о
пи, а й усп іш н и м и зав о й о в н и кам и .
Напрямки похойів вікін&ів

X ст. Е йрік Р удий. Ісланді я. IX ст.
В ідкриття Засе.іпення К иївська
Г ренландії — І «Льо цової 1 держава —
« З е л е н о ї країни» V. кра ни» У Р усь -У кр аїн а.
Ш лях
«із варягів
,
Б лизько 1 0 0 0 р.
СКАНДИНАВІЯ,
Лейв.
1 Ю ТЛАН ДІЯ І
Д іс та л и ся
у з б е р е ж ж я Північної
А м е р и ки —
Вінланду,
«Країни
в инограду»
П ів денна Італія,
о. С и ц и лія,
С и ц и л ій сь ке
королівство
M O PE > П о х о д и норм анів
БЛФФІМА 5
\ БАРЕНЦОВЕ
М ОРЕ
НОРВЕЗЬКЕ
МОРЕ
Б ІЛ Е '
МОРЕ
Фарерські о-ви
Шетландські
о-ви9
ПІВНІЧНА
АМЕРИКА
.Ньюфаундленд
\ П О Л Ь Щ А /.
іЧЕХІЯ
п -ів
Нова Шотландія
С ка н д и н а в с ь кі кр а їн и - б а ть ків щ и н а н ор м анів
ЛЕ О Н І ' / ( Ч О РН Е М О Р Е
П о хо д и н о р м ан ів у VIII - XI ст. ірселона о Константинополь р?
К О РД 9) /VіЗ і й с ь к ' Я/
З е м л і, щ о їх зав о ю в ал и а б о ко л он ізувал и н о р м а н и
Л ЕРІЯ
Н а зв и , щ о їх н о р м а н и н а д а л и в ід кр и ти м
з а м о р с ь к и м зе м л я м
К и їв сь ка Русь
В іза н тій с ь ка ім перія
М усу л ь м ан с ь кі д е р ж а в и
Інш і є в р о п ей с ь кі д е р ж а в и н а п р и кін ц і X ст.

Розділ III
Н а при кладі з о б р а ж е н н я Е йріка Р удого опиш іть о зб р о є н н я вікінгів.
Щ е з IX ст. вікінги вчиняли грабіж

ницькі набіги на території Франції й
Німеччини, спустошували узбережжя
Піренейського півострова та Італії. Не
дарма в Європі молилися: «Боже, вря
туй нас від жорстокості норманів!» У
X ст. французький король навіть зму
шений був віддати конунгу Роллону
північну частину Ф ранції. Утворена об
ласть дістала назву герцогство Н орман
дія, а її завойовників стали називати
нормандцями. Вони швидко зміш алися
з французами, перейняли їхню мову,
звичаї та прийняли християнство.
Вони не лиш е воювали, а й торгували та
ознайомлювалися з інш ими землями,
європейськими культурами, уявлення-
Ейрік Рудий ми про світ і новими знаннями.
(с е р е д н ь о в іч н е Згодом вихідці з Нормандії захо-
зображ ення) пили південну частину Італії й острів
Сицилію, де заснували Сицилійське
королівство. Нормани, я к і осіли в Єв
ропі, створили власні королівства, а в самій С кандинавії сформувалися
держ ави в Д анії, Н орвегії та Ш веції.
Набіги вікінгів поступово припинились лиш е в XI ст.
1. Я к нази в ал и воїнів с ер е д н ь о в іч н о ї С канд и навії?

2. Щ о брал и з с о б о ю в похід вікінги?
3. Я ка різни ц я м іж н о р м а н а м и та н о р м ан д ц я м и ?
4. Назвіть історичні д ж е р е л а , я к и м и послуговуються д о с л ід н и к и п р и в и

в ч е н н і д о б и вікінгів.
5. Пригадайт е, я кі щ е н а р о д и в и кл и ка л и в с ер е д н ь о в іч н и х європейц ів
такий с а м и й ж ах, я к і н о р м а н и . Щ о їх о б ’єд н ує?
6. Охаракт еризуйт е результати н о р м а н д с ь ки х завою вань.
1. Уявіть с еб е одним із учасників походу Ейріка Рудого й опиш іть свої при
годи (використовуйте назви зем ель країн, морів, річок тощ о, якими
пройш ов уявний похід; зазначте, щ о б ви взяли із собою , яким и були б
результати).
2. З а можливості знайдіть додаткову інф ормацію про взаємодію русичів
і вікінгів.
Європейське суспільство і держави в Х -Х У ст.
§ ІЗ. Хрестові похоіш

1. П РИ ЧИ Н И ТА ПОЧАТОК ХРЕСТОВИХ ПОХОДІВ
П о став те д о пункту 3 - 4 з а п и та н н я . О б го в о р іть із сусід ом по парті в ід по
віді на них. Н айв аж л и в іш і та найц ікавіш і за п и та н н я й відповіді п р е д с та в
те класу.
У листопаді 1095 р. в місті Клер-

мон перед численною юрбою висту Свята зем ля — н азв а П а л е с
ти н и , д е м іститься Є р у с а л и м .
пив папа римський Урбан II. Він
заявив, що Свята земля з її голов
ною святинею — Гробом Господнім у Єрусалимі — захоплена турками-
сельджуками.
Н а основі д о к у м е н та в и значте основні ід еї п р о м о в и папи У р б а н а .
З ВИСТУПУ ПАПИ УРВАНА II

НА КЛЕРМОНСЬКОМУ СОБОРІ
Народ чуж оземний, далекий від
Бога, спустошив землі християн...
а храми Бож і знищ ив. Вас нади
хає на подвиги велич і слава К арла
Великого... та інш их властителів.
Особливо ж вас закли кає свята
гробниця Спасителя і Господа на
шого, якою володіють нечестиві
народи... Вируш айте до Святого
Гробу, вихопіть Святу землю в не
честивого народу, підкоріть її собі.
Єрусалим... не припиняє молитви,
аби ви допомогли йому...
Усім, я к і йдуть туди, у разі їх
ньої смерті на суші, чи на морі,
чи в бою з поганцями, віднині хай
буде відпущ ення гріхів. Цю обі
цянку я даю тим, котрі йдуть як В иступ папи У р б а н а
уповноважені Бога. на К л е р м о н с ь ко м у собор і
(с е р е д н ь о в іч н а мініатюра)
a щ
96 І Розділ III
Цей закл и к був гаряче підтриманий, а слова «Так хоче Бог!» об’єднали
найрізноманітніш і стани європейського суспільства. Н а знак готовності
негайно вируш ити в похід чоловіки наш ивали на одяг хрести з черво
ної тканини. Відтак воїнів стали називати хрест оносцями. Розпочалася
епоха Х рестових походів.
Х р е с т о в і п о х о д и — о р г а н із о в а н и й і п ід т р и м а н и й к а то л и ц ь к о ю ц е р к
вою м а с о в и й в ій с ь ко в и й рух X I—X III ст., щ о з д ій с н ю в а в с я під га с л о м
« В и з в о л е н н я Г р о б у Г о с п о д н ь о го від м у с у л ь м а н » .
На основі те к с ту в и зн а чте, щ о ж зм у ш у в ал о різни х лю д ей вируш ати в

д а л е ки й , н езв ід ан и й ш лях.
Причини участі різних верств населення

V Хрестових похоЬах
• Х р и сти я н и м ріяли про звільнення Гробу Господнього від м усульм ан,

щ о д ав ал о їм м о ж ливість д іс та ти с ь о м р ія н и х С вятих м ісць, о д е р ж а ти від
пущ ен н я гріхів і р а й с ь ке б л а ж е н с тв о .
• С и ни ф е о д а л ів -зе м л е в л а с н и ків , які не о д е р ж а л и в с п ад щ и н у ф еоду,

прагнул и п р о сл ав и ти ся на Сході та р о зб а га тіти .
• Великі ф еод ал и п рагнул и р о з ш и р и ти с в о ї володіння з а рахунок зем ел ь

на схід ном у у з б е р е ж ж і С е р е д з е м н о го м оря.
• Д у хо в е н с тв о б а ж а л о нових те р и то р ій т а зм іц н е н н я ав то р и те ту к а то
л и ц ь ко ї ц ер кви .
• С е л я н и , які с тр а ж д а л и від н е п о м ір н и х п о в и н н о с те й , сподівал ись о д е р

ж а ти в П ал ести н і наділ та о с о б и с ту свободу.
• Купці сподівалися на нові прибутки від торгівлі зі східними країнами.
Усього протягом Х І-Х ІІІ ст. відбулося вісім Хрестових походів.

Н айвідоміш і — перш ий і четвертий.
2. ПЕРШ ИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД

П о рів ня йте м р ії п е р ш и х хр ес то н о с ц ів із подіям и реал ь ного ж и ття . П о
ясніть, чом у п е р ш и й е та п Х р е сто в и х походів нази в аю ть н ар о д н и м .
Не дочекавш ись рицарів, перш ими навесні 1096 р . до Палестини ви

руш или ф ранцузькі й нім ецькі селяни на чолі з монахом Петром Пус
тельником. Продавш и майно, тисячі бідняків разом із сім ’ями подалися
до Святої землі. Вони, звичайно, не знали, де саме вона є, і тому біля
Європейське суспільство і держави в Х-Х\/ ст. 9 7
кожного міста питали: «Це не Єрусалим?» Вічно голодні, грабуючи по

дорозі міста і села, убиваючи всіх, кого вваж али ворогами, бідняки діс
талися Константинополя. Озброєні сокирами, вилами й палицям и, у
першому ж бою з турками-сельдж уками вони майж е всі загинули.
А влітку й восени того самого 1096 р. до Святої землі вируш ило
рицарство Ф ранції, Н імеччини, Італії та інш их країн разом із п осланця
ми папи римського і купцям и. Так почався П ерш ий Х рест овий похід.
Попри те, що у хрестоносців не було єдиного командування, вони мали
добре підготовлене військо, оснащене спеціальними облоговими баш та
ми для здобуття міст. Щ оправда, багатьом рицарям довелося продати
свої маєтності, аби озброїтися й вируш ити в похід.
Долаючи спрагу, голод і хвороби, лиш е через три роки рицарі підійш ли
до Єрусалима. Нарешті, мету Першого Хрестового походу було досягнуто:
у звільненому від турків Єрусалимі хрестоносці прихилили коліна біля
храму Гробу Господнього. Проте, увірвавш ись після ш турму в місто, хрес
тоносці зчинили там страшну різанину, а їхня жадібність і жорстокість не
знали меж.
В и ко р и с та й те іл ю страції та опиш іть, як був у кр іп л е н и й Є р у с а л и м , яким

^ чином відбувався йо го ш турм .
М етал ь н а м а ш и н а Ш ту р м Є р у с а л и м а під час

(с уч асн а історична П е р ш о го Х р е с то в о го походу
реконст рукція) (с е р е д н ь о в іч н е з о б р а ж е н н я )
Радісна звістка про взяття Єрусалима облетіла всю Європу. Рицарів

прославляли як муж ніх і безстрашних героїв, а їхній приклад надихав
нових учасників до походів.
Н а захоплених територіях хрестоносці утворили чотири держ ави.
Найвпливовіш им серед них було королівство Єрусалимське, у яком у за
панували феодальні порядки. Н аселення не бажало підкорятися ри ца
рям, тому їхня влада не була міцною. Незабаром ф ранцузьких і нім ець
ких феодалів розгромили турки-сельдж уки.
9 8 Розділ І
3. ЧЕТВЕРТИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД

П о є д н а й те інф орм ац ію кількох істо рични х д ж е р е л : карти (с. 99), д о
ку м е н та , іл ю стр ац ії — та складіть р о зп о в ід ь -хр о н іку про п е р е б іг подій
Ч е тв е р то го Х р е с то в о го походу.
Н апри кін ці XII ст. відоме італійське місто Венеція вело боротьбу з
Константинополем за перш ість у Середземному морі. Венеціанці вирі
ш или використати хрестоносців, аби витіснити Візантію з торговельних
ш ляхів. Тому, замість звільнення Святої землі від мусульман, рицар
ське військо взяло в облогу столицю Візантії. У 1204 р. Константино
поль було захоплено хрестоносцями. Уперше за свою історію це місто не
витримало облоги.
ВІЗА Н ТІЙСЬКИ Й ІСТОРИК ПРО ПОГРАБУВАННЯ

КОНСТАНТИНОПОЛЯ ХРЕСТОНОСЦЯМИ
Про пограбування головного храму (Святої Софії) не мож на байду
же навіть слухати. Кош товні речі надзвичайної краси було порубано на
ш м атки й поділено м іж воїнами. Коли їм потрібно було вивезти з хра
му свящ енний посуд, предмети надзвичайної майстерності та рідкіс
ності, срібло і золото, вони ввели
у притвори храмів мулів і коней із
сідлами.
В аж ко й неможливо було
пом ’якш и ти благаннями і вм и
лостивити цей варварський на
род. Кожен мусив боятися за своє
ж и ття; на вулицях — плач, кри ки
і стогін, на роздоріж ж ях — ридан
ня, у храм ах — ж алібні голосіння.
Отак-от чинили беззаконня захід В зяття Ко нстанти н о п о л я
ні війська, всіх позбавляючи гро х р е с то н о с ц я м и в 1 2 0 4 р.
шей та майна, ж и тл а та одягу. (мініатюра X V ст.)
П ісля перемоги рицарі виріш или не йти на Єрусалим, а залиш итися

на території В ізантії, створивш и свою держ аву — Латинську імперію,
що проіснувала майж е 50 років. Серед хрестоносців, я к і брали участь у
цьому поході, більш ість були французами, відтоді на Сході всіх європей
ців стали називати франками.
Розгром Константинополя призвів до занепаду Візантії. Ц і події, на
думку багатьох істориків, остаточно закріпили розкол християнства на
західне — кат олицьке і східне — православне.
Хрестові походи ЧЕТВЕРТИЙ ХРЕСТО ВИЙ П О ХІД (1 2 0 2 -1 2 0 4 рр.)
К ОРЯАН,я > , і Похід хрестоносного війська
>-<•: і: Територія Л атинської імперії, утвореної
% Л г п ? м іЧ Ч У і на місці колишної Візантії
С В Я Щ Е Н Н А ^ Центри окрем их володінь хрестоносців
КОР. Грецькі острови, щ о перейш ли у власність

Венеції'
РИМСЬКА ПОЛЬЩ А
Краків
Нюрнберг о Перемишль
Везле
КОР. С
ІМ П ЕРІЯ *
і | | Клермон0 ^ Естергом
ф р а н ц ія ;
і Тулуза У/
К О Р Л -О Ч < Херсонес
І КАСТИЛІЯ 1 Х О Р В А Т ІЯ ;' ГРУЗ
о.Корсика Синопа Трапезунд ГО "О
ІМПЕРІ Я
Адріанополь Константинополь
Валенсія
Неаполі 5 ® і**” *
о. Сардинія ’•'ЗДорілей К(
М осу
Князівств Міріокефал
норманів
Тлемсен А и т іо х Я л і Алеппо : ч .
о. Сицилія
Кордони д ерж ав наприкінці XI ст.
Т ри п ол іІ; ^Дамаск
] Володіння мусульманських правителів
ПЕРШ ИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД (1 0 9 6 -1 0 9 9 рр. о. Крит
Готфркд . .
Бульонський Шляхи окрем их рицарських загонів, імена командирів
Похід з ’єднаного хрестоносного війська

Територія Єрусалимського королівства (від 1099 р.) Александрія
■ Ц ентри окрем их володінь хрестоносців
loo |( Розділ III
ДУХОВНО-РИЦАРСЬКІ ОРДЕНИ
Ч ом у о р д е н и н ази в ал и ся д у хо в н о -р и ц а р сь ки м и ? З найд іть на к а р
ті (с. 1 26 ) зем л і Т ев то н сь ко го ордену. Я к вони зм іню в ал ися протягом
X III-X IV ст.?
Початок духовно-рицарським орденам, що у Х ІІ-Х ІІІ ст. виникли на

Сході, поклали Хрестові походи. Ц і ордени стали втіленням двох се
редньовічних ідеалів: чернечого і рицарського. Вони мали послужити
святій справі — звільненню від мусульман і збереженню Святих місць
у П алестині й захисту паломників від «невірних». Н айпомітніш ий слід
в історії залиш или духовно-рицарські ордени госпітальєрів, тамплієрів
і тевтонців. Р и ц арі ордену госпітальєрів2 уваж ались одними з найкра
щ их воїнів у Європі. Орден там плієрів3 — захисник паломників, вели
ки й банкір і кредитор європейських королів, зокрема Ф іліппа IV К ра
сивого. Тевтонці брали участь у «німецькому наступі на Схід», боролися
проти язи чн и ків і нам агалися навернути їх у християнство.
Я к о зб р о є н і воїни? Щ о свідчить про їхню готовність зах и щ а ти віру

V Х ри стов у?
1. Р и царі Т ев тонсь кого (Н ім е ц ь ко го ) орд ен у

2. Р и царі о р д е н у госпітальєрів
3. Р и царі о р д е н у там плієрів
(с у ч а с н і історичні реконст рукції)
2 Назва «госпітальєри» походить від госпіталю й церкви Св. Іоанна Хрестителя,

де його було створено. Називається щ е Мальтійським орденом .
3 Назва «тамплієри» походить від слова «тампль» (храм ) — Храм а Гробу Господньо
го, де служили рицарі.
Європейське суспільство і держави в Х -Х У ст. 101
(5 Г_
Із часом рицарські ордени виросли в могутні організації і навіть дер

жави, що мали великі землеволодіння, маєтності, фінансові можливості
і, відповідно, значний вплив на політичний розвиток Середньовіччя.
1. Чом у військовий рух X I—XIII ст. н ази в аєть ся Х р е с то в и м и походам и ?

2. Назвіть.хронологічні м е ж і Х р е сто в и х походів.
3. Чим Ч етв ерти й Х р е сто в и й похід відрізнявся від інш их?
4. Наведіть при кл ад и д у хо в н о -р и ц а р с ь ки х орденів.
5. Поясніть п р и ч и н и Хрест ових походів.

6. Поміркуйт е, у я ко м у з н а ч е н н і поняття «Хрест ові походи» використ о
вували європейц і, а в я ко м у — а р а б и .
7. Висловіть с уд ж е н н я з п р и в о д у того, я к хрест оносці д о с я га л и постав
л е н о ї п е р е д н и м и мети.
ПІДГОТУЙ ТЕСЯ Д О ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Ы 1) О характер изуй те П ерш и й та Четвертий Хрестові походи.
2) З а можливості підготуйте додаткову інф ормацію про відомих історич
них діячів — учасників Хрестових походів.
шшт ..те."
Відомі історичні діячі — учасники походів

М а й ж е ч е р е з 1 00 років після П е р ш о
го Х р е с то в о го походу Є р у са л и м було знов у
зав о й о в а н о м усул ь м ан ам и . Ц е стал о п р и ч и
ною Тр еть о го Х р е с то в о го походу, який о ч о л и
ли н а й м о гу тн іш і єв р о пей сь кі прав ителі — ім
п е р а то р Ф р ід р іх І Б а р б а р о с с а , англійський і
ф р ан ц узь ки й королі Р и чар д І Л е в о в е С е р ц е та
Ф іліпп II Август. їм пр о ти сто я в один із найв і-
д о м іш и х діячів С ходу С а л а д и н . К о ж н и й із цих
правителів щ е з а ж и ття став л е ге н д о ю . П р о те
і?
Ф р ід р іх І Б а р б а р о с с а заги н у в по д о р о зі. А Рі-
ЩР-
ч а р д І Л е в о в е С е р ц е і Ф іліпп II А в густ не з м о
(Г*’ гли п о р о зу м іти ся м іж с о б о ю , то ж похід т а ко ж
П е ч атка Р ічарда І за з н а в невдачі.
Левове серце
Сьогодення рицарських орденів щм

№' Д е я кі із зас н о в а н и х в епоху С е р е д н іх віків р и ц ар сь ки х орд енів існую ть і в
наш час. Н а й с та р іш и й — о р д е н госпіталь єрів, аб о М ал ь тійськи й, з а й м а є т ь
ся б л агод ій ниц ь кою діяльністю . Тев тонсь кий о р д е н , який із п е р е р в а м и існує
з XII ст. й до сьогодні, та к о ж з о с е р е д ж у є зусилля на д о б р о д ій н о сті.
Ш М
§ 14. Яракшичне заняття.
$асліїжи Хрестових похойів
ХРЕСТОВІ ПОХОДИ ТА ВЗАЄМОВІДНОСИНИ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО І СХІДНОГО СВІТІВ
1) Спираючись на текст, складіть у зошиті порівняльну таблицю «Пози
тивні результати та негативні наслідки Хрестових походів».
П озитивні результати Негативні наслідки

Х рестових походів Хрестових походів
2) Обговоріть у загальному колі, у чому полягали взаємовідносини єв

ропейського та східного світів під час Хрестових походів. Які з них ви
вважаєте найважливішими? Обґрунтуйте свою точку зору.
Хрестові походи, що тривали близько 200 років, мали міжнаціональ

ну спрямованість, адже в них брали участь рицарі з багатьох країн Єв
ропи: французи, німці, англійці, іспанці та ін. Але, попри всі намагання
хрестоносців, відвоювати Святу землю їм так і не вдалося. До того ж, усі
їхні походи супроводжувалися зруйнуваннями, грабунками і вбивства
ми тисяч людей. Незалежно від релігії, що її сповідували хрестоносці, їх
жертвами ставали і християни, і мусульмани, й іудеї.
Однак Хрестові походи сприяли й позитивній взаємодії європейської
та східної цивілізацій. Значно пожвавилася і завдяки створенню нових
карт стала безпечнішою торгівля на Середземному морі, що було вигідно
і Сходу, і Заходу. Різні народи більше дізнавались один про одного, про
навколишній світ, обмінювалися знаннями, що сприяло піднесенню на
ціональних культур.
Від арабів європейці навчилися виготовляти сталь і дзеркала, кили
ми й шовкові тканини. Після Хрестових походів у Європі набувають по
ширення вже відомі вітряки і голубина пошта. Відбулися зміни в гос
подарстві та способі життя європейців. У результаті Хрестових походів
у Європі почали споживати рис, гречку, лимони, абрикоси та кавуни.
Хрестоносці, які побували на Сході, уперше скуштували тростинний цу
кор й ознайомилися з його виробництвом. У європейські звичаї увійшли
лазні й корисна звичка мити руки перед їжею.
У результаті Хрестових походів частина селян звільнилася від кріпа
цтва. Католицька церква сприяла утворенню духовно-рицарських орденів.
А в сучасному світі Хрестові походи — одна з найпопулярніших тем у
мистецтві та літературі. До їхньої історії постійно звертаються дослідни
ки, політики, діячі церкви. На початку 2000-х папа римський Іоанн Пав
ло II просив вибачення за насильства, вчинені під час Хрестових походів.
Є вр о пей ське суспіл ьство і д е рж а ви в Х -Х \/ ст.
Поясніть, як у поданих ілюстраціях відображено взаємодію мусуль

манської та християнської культур.
1 .Християнин
і мусульманин грають у шахи
(середньовічна мініатюра)
2. Середньовічний
корабель
(сучасна історична
реконструкція)
3. Вітряки в Ламанчі (Іспанія)
4. Церква у місті Брюгге
(Бельгія),
де зберігається вивезена
з Єрусалима святиня
«Краплі крові Господа»
1. Висловте судження щодо значення Хрестових походів.
2. Щ о цікавого ви дізналися на уроці? Щ о вас подивувало?

Про що хотілося б дізнатися більше?
§ 15. Середньовічні Ьержави:
вій роздробленості
йо станово-прейставницьких монархій
1. ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
Працюючи в парах, визначте, що таке феодальна роздробленість і яки
ми були її причини. Ознайомте зі своїми думками однокласників.
Хоч яким різноманітним був історичний шлях європейських держав,

на кожному етапі вони мали спільні характеристики розвитку. Так,
ІХ -Х У ст. стали добою якісних змін для більшості з них.
Ранні європейські монархії були великими, проте не міцними.
У І Х -Х ст. Західна Європа вступила на шлях феодальної роздробленос
ті — розпаду великих держав на низку дрібних володінь.
Про якого діяча йде мова на початку документа? Як ставиться автор до

родробленості франкської держави? Як ви вважаєте, чому?
Ш Ш Ш 0 ? 'Щ
ІЗ ТВОРУ ДИЯКОНА ФЛОРА ЛІОНСЬКОГО
«СКАРГА ПРО РОЗДІЛ ІМПЕРІЇ» (XI ст.)
Франкська нація сяяла в очах усього світу. Іноземні королівства... по
силали до неї посольства. [У] Римі її голова, міцний підтримкою Христа,
отримав свою діадему як апостольський дарунок... Але тепер ця велика
держава в занепаді, втратила відразу і свій блиск, і найменування ім
перії; держава, яка ще недавно була єдиною, поділена на три частини,
і нікого вже не можна вважати імператором; замість государя — дрібні
правителі, замість держави — один лише шматочок. Загальний добро
бут зник, кожен переймається власними інтересами...
Роздробленість держав було спричинено кількома важливими проце

сами, що відбувалися в країнах Європи.
У кожному феодальному володінні залежні селяни забезпечували
власника продуктами харчування та ремісничими виробами. Торгівля
була розвинута слабко, адже феодали купували тільки те, що не вироб
лялося в них у маєтку. Тож феодальне землеволодіння перетворювалося
на маленький замкнений світ, де панувало натуральне господарство. Та
кий спосіб господарювання надавав феодалам майже повну економічну
незалежність, а зв’ язки між окремими частинами держави були вкрай
слабкими.
Є вропейське суспіл ьство і д е рж а ви в Х -Х \/ ст. 105
Ч5Г
Посиленню феодальної роздробленості значною мірою сприяла і прак
тика наділяти всіх синів монархів частиною батьківських земель.
Які кошмари наснилися королю, молодшому синові Вільгельма Заво-

/ йовника? Про що вони свідчили? Хто зазіхав на владу королів?
т
СЕРЕДНЬОВІЧНА ХРОНІКА
ПРО КОШМАР ГЕНРІХА І АНГЛІЙСЬКОГО
Спершу він побачив натовп озброєних
селян, що оточили його ложе. Вони скрего
тали зубами і, погрожуючи королю, викри
кували свої скарги. Потім багато рицарів у
латах і шоломах, озброєних списами, дро
тиками та стрілами, погрожували його вби
ти. І насамкінець натовп архієпископів,
єпископів, абатів обступили його постіль,
піднявши на нього свої посохи.
Невідомий художник XIX ст.

Портрет Генріха І Англійського
Послаблена королівська влада вже не могла контролювати землі, що

належали сеньйорам. Монархи, розплачуючись із феодалами за службу
земельними наділами, неминуче створювали умови для появи незалеж
них великих землевласників, їх замків, васалів і власного війська. Та
ким чином сеньйорії перетворювалися на маленькі держави, де феодали
збирали податки із залежного населення, вели війни, видавали укази
й навіть карбували власні гроші. Тому, наприклад, герцогів і графів
називали ще «феодалами в короні», а короля — лише «першим серед
рівних».
Між цими «державами» часто спалахували міжусобні війни. Деякі
феодали намагалися захопити сусідні землі, зробити їхніх володарів
своїми підданими. Король зазвичай не мав сил, аби приборкати своїх не
покірних слуг. Найбільше потерпали від таких війн селяни, чиї поля ви
топтувались, а будинки спалювалися.
Водночас, у результаті процесів роздробленості, які були характерни
ми для багатьох європейських країн, у Європі виникли нові держави й
народи з власного культурою та способом життя.
2. СТАНОВА МОНАРХІЯ
Коли починається централізація влади в європейських країнах? Чому
монархії, що склалися, історики називають становими?
Хай якими сильними були б феодали, роздробленість не могла трива

ти вічно. У X I I I ст. в багатьох європейських країнах формується розу
міння необхідності міцної королівської влади.
У період розвиненого Середньовіччя в Західній Європі знову почалося
її зміцнення. Королівська влада перетворилася на грізну силу, що до
лала опір непокірних феодалів. Поступово складалися єдині для всієї
країни органи управління, закони та податки, що свідчило про початок
процесу централізації держав.
На основі схеми назвіть чинники централізації. Поясніть, які верстви

населення й чому були зацікавлені у зміцненні королівської влади.
Цинники зміцнення королівської елаЬи
• Швидке зростання міст, населення яких, насамперед ремісники й куп

ці, були зацікавлені в міцній королівській владі, адже королі намагалися по
слабити свавілля феодалів.
• Фінансова підтримка короля міським населенням через сплату подат

ків, які поповнювали казну й давали можливість королю утримувати влас
них чиновників.
• Утримання королями боєздатного й дисциплінованого війська, на яке

можна було спертися в боротьбі з непокірними васалами.
• Підтримка короля дрібними феодалами, які шукали захисту від свавіл

ля могутніх сусідів.
Знайдіть у причинах зміцнення королівської влади підписи під репродук-

'^} ції робіт середньовічних художників, уміщених на наступній сторінці. За
кінчіть речення, наприклад: «Міста були зацікавлені в міцній владі тому,
що...».
Є вр о пей ське суспіл ьство і д е рж а ви в Х -Х У ст. 107
Жан Фуке. Прибуття Карла IV

у місто Сен-Дені (XVст.)
Військо феодалів
(середньовічний малюнок)
Король поступово зосередив владу у своїх руках. Проте він мусив

звертатися по підтримку до найвпливовіших станів тогочасного суспіль
ства. У Х ІІ-Х У ст. почали створюватися нові органи влади, у яких бра
ли участь не лише феодали, а й представники третього стану: городяни,
купці, банкіри. Тому й ці органи, і монархії називалися становими.
Станова монархія — централізована держава, у якій влада монарха

спирається на станово-представницькі органи влади.
Система суду в середньовічній Європі також розподілялася за стана

ми, отже: феодали мали свій суд, духовенство — свій, а городяни — свій.
Виняток становили лише селяни: вони підлягали судовій владі своїх па
нів та призначуваних ними суддів. Сеньйор міг на власний розсуд милу
вати чи карати підданих. Найвищим суддею був король. Якщо справа
була заплутаною, король призначав так званий Божий суд — змагання
між двома сторонами, що не порозумілися. Рицар міг брати участь у дво
бої сам чи виставити свого бійця. Вигравав справу той, хто перемагав у
поєдинку.
Часто за вироком суду правих і винуватих виявляли шляхом випро
бувань окропом, розпеченим залізом тощо. Пізніше такі випробування
на вимогу церкви було скасовано.
Розділ III
Поєднавши інформацію мініатюри та документа, поясніть: хто й кому

виносить вирок? Які елементи середньовічного суду представлені на
мініатюрі? Чи було справедливим рішенням суду, що виносилось на
основі поданого нижче закону? Чому?
am
-і •-
ІЗ ЗАКОНУ ПРО ВИПРОБУВАННЯ РОЗПЕЧЕНИМ ЗАЛІЗОМ

Залізний брусок, призначений для випробування в суді... має бути
завдовжки з долоню, товщиною — у два пальці. Той, кого випробову
ють, повинен... взяти залізо й зробити, трима
ючи його в руці, дев’ ять кроків, а потім поволі
опустити його на землю...
Відразу після того, як він покладе брусок,
суддя повинен змастити воском ту руку, в якій
той тримав залізо, й обгорнути її клоччям чи
лляними вичісками, а зверху перев’ язати тка
ниною. Зробивши це, суддя повинен... через
три дні після цього оглянути його руку. Якщо
на ній залишилися сліди опіку, того, хто не Суд у Середні віки
витримав випробування, слід спалити живцем (середньовічна
чи покарати інакше за вироком суду. мініатюра)
>*■ -<-----
iZ
3. СТАНОВО-ПРЕДСТАВНИЦЬКІ ОРГАНИ
Визначте особливості європейських станово-представницьких органів
і їхню роль у житті країни.
Станово-представницькі органи відігравали важливу роль у розвитку

середньовічної Європи, хоча й виконували лише дорадчі функції. їх рі
шення не були обов’язковими для виконання, а слугували тільки пора
дами для королівської влади. Водночас станові органи намагалися контр
^
олювати ухвалення законів і нових податків, питання оголошення війни

і миру та престолонаелідування. У більшості країн вони працювали нере
гулярно, скликалися королями в найскрутніших для країни обставинах.
Станово-представницькі органи називалися по-різному, однак загальним
для них стало слово «парламент» (від французького — «говорити»).
\L
П ар л ам ен т — найвищ ий представницький орган державної за ко н о

давчої влади, у яком у представники різних верств населення о б гов о
рюю ть й ухвалюють закони, що регулюю ть життя країни.
Як наведені ілюстрації пов’язані з текстом 2 і 3 пунктів?

L
^ S
Є вр о пей ське суспіл ьство і де р ж а ви в Х -Х У ст.
Засідання
Гамбурзького
суду
(мініатюра
XV ст.)
Засідання
парламенту
(середньовічне
зображення)
На основі таблиці назвіть, коли та які представницькі органи виникли в

різних європейських країнах. Зробіть висновки про розвиток парламен
таризму в Європі.
Станово-представницькі органи в європейських країнах

Країна Час утворення Назва
Іспанія (Кастилія) XII ст. Кортеси
Англія 1265 р. Парламент
Франція 1302 р. Генеральні штати
Швеція 1435 р. Риксдаг
Німеччина XV ст. Рейхстаг
Нідерланди 1463 р. Генеральні штати
Польща кінець XIV—XV ст. Сейм
Г 1. У який період стала поширюватися феодальна роздробленість?

2. Чому нові органи й монархія називалися станово-представницькими?
3. Доберіть синоніми до слова парламент.
4. Сформулюйте з в ’язок між причинами та наслідками феодальної

роздробленості.
5. Щ о сприяло процесам централізації в європейських країнах?
6. Висловіть судження щодо значення виникнення парламентів у кра ї
нах Європи.
1. Назвіть найсуттєвіші, на вашу думку, зміни, що відбувались у розвитку
держав у Середні віки.
2. Складіть причиново-наслідкову схему розвитку середньовічного суспіль
ства, використовуючи слова та словосполучення: ранні монархії, нату
ральне господарство, влада сеньйорів, міжусобні війни, феодальна р оз
дробленість, централізовані держави, станово-представницькі органи.
Розділ І
£ ш К
§ 16. Франція в Х І- Х У сш.

1. ФРАНЦІЯ В Х І -Х І У ст. ФІЛІПП IV КРАСИВИЙ
Працюючи з текстом у парах, виділіть і коротко запишіть основні події, з
якими пов’язано правління Філіппа IV Красивого. Порівняйте свої записи.
У X ст. західнофранкське королів

ство стало називатися Францією. В
XI ст. влада монархів була слабкою і
поширювалася лише на домен — землі
навколо Парижа і Орлеана. Правителі
не мали права видавати загальні зако
ни і карбувати єдину монету. Важли
ву роль у житті королівства Франції у
Х ІІ-Х ІІІ ст. відіграли королі Філіпп II
Август і Людовик IX Святий. Обидва
монархи намагалися подолати роздро
бленість країни, зміцнити королівську
владу, суд і грошову систему.
їхнього наступника Філіппа IV
(1285-1314) за гарну зовнішність про
звали Красивим. Він був рішучим та
Невідомий художник XIX ст.
жорстоким політиком і досягав мети
Філіпп IV
будь-якою ціною. За часи його правлін
ня до королівства були приєднані багаті
графства на півдні Франції — Шампань
і Наварра.
Філіппу IV постійно бракувало грошей. Він навіть оподаткував землі
монастирів, за що був відлучений від церкви папою римським.
У 1302 р. Філіпп IV, щоб заручитися підтримкою всіх станів у своїй
політиці, уперше скликав Генеральні штати.
Генеральні ш тати — станово-представницький орган Ф ранції, де

окрем о засідали представники трьох станів. У перш их Генеральних
штатах були представлені духівництво, дворянство та бю ргери із зн а
чних міст. Традиційно основна функція зводилася до питань прийняття
нових податків.
Генеральні штати стали підтримкою королівської влади у Франції.
Як Філіпп пояснює причини скликання Генеральних штатів?

*/
Європейське суспільство і держави в Х-ХУ ст.
ІЗ ГРАМОТИ ФІЛІППАIV КРАСИВОГО ПРО ЗАПРОШЕННЯ

ПРЕДСТАВНИКІВ ВІД МІСТ НА ГЕНЕРАЛЬНІ ШТАТИ
Бажаючи обговорити з прелатами
(духовенством), баронами та іншими
нашими і нашого королівства під
даними складні питання, наказуємо
містам і містечкам обрати по два чи
три з кращих і досвідчених людей, які
мають з’ явитися в неділю, перед Верб
ним тижнем до Парижа для спільного
з ними обговорення, прийняття до ві
дома, виконання, схвалення того, що
вже нами було вирішено.
Засідання Генеральних штатів

(середньовічне зображення)
2. НАЙТРИВАЛІША ВІЙНА ВІСТОРЇ ЛЮДСТВА

Обговоріть, які були причини Столітньої війни. Чому французькі війська
тривалий час зазнавали поразки?
У XIV ст. розпочалася Столітня війна.
Столітня війна ( 1 3 3 7 - 1 4 5 3 ) — війна між Англією і Ф ранцією , найтри

валіша в історії людства. Заверш илася перем огою Ф ранції.
Столітня війна була викликана кількома причинами. Англійський ко

роль мріяв посісти французький престол. А Франція планувала приєдна
ти південно-західні землі, перебування яких під владою Англії заважало
французьким правителям завершити об’єднання країни. Крім того, і Ан
глія, і Франція мріяли захопити економічно розвинену Фландрію4.
У 1337 р. англійський король Едуард III висунув претензії на фран
цузький престол й оголосив війну Франції. Невелика, але організована
й дисциплінована англійська армія, вдало поєднуючи дії піхоти та ри
царства, виявилася більш підготовленою до військових дій. Французь
ка армія, хоч і була численнішою за англійську, проте не мала єдиного
4 Фландрія — історична область у Північно-Західній Європі (сучасні Нідерланди,

Бельгія, Франція); у Середні віки — невелика феодальна держава.
Ж as
^ 1 1 2 fj Розділ III
командування, зневажала військовою дисципліною, а феодали зверхньо

ставилися до воїнів-селян.
У початковий період війни англійські армія та флот здобули кілька
важливих перемог: потопили більшу частину французького флоту, роз
громили французьку армію біля Кресі, що дало змогу захопити порт
Кале — «морські ворота Франції», а в 1356 р. — при Пуатьє — навіть
полонили французького короля.
Захоплення Кале дало можливість англійцям закріпитися у Флан
дрії, звідки вони нападали на французькі області, спалювали та грабува
ли міста і села. Для Франції настали складні часи: її армія була знище
на, скарбниця спорожніла, значну частину країни захопили англійці.
Але французи не здавалися.
Роздивіться ілюстрації й розкажіть, як відбувалися військові дії на суші

та морі.
Штурм фортеці Морська битва при Слейсі,

Шарлеруа коли було розгромлено флот Франції
(середньовічні зображення)
Війна тривала зі змінним успіхом для обох країн. Проте в 1415 р.

Англія розгромила французьке військо під Азенкуром і нав’ язала фран
цузам мирний договір, за яким Франція й Англія об’єднувалися, а пра
вителем держави тимчасово ставав англійський король.
Покажіть на карті (с. 113) території Англії та Франції напередодні війни.

Знайдіть Фландрію й поміркуйте, чому через цю територію виникали су
перечки між Англією та Францією. Знайдіть місця вказаних у тексті битв
й оцініть масштаб військових дій.
Є вр о пей ське суспіл ьство і д е рж ави в X -X V ст.
114 І Розділ III
3. ПОДВИГ ЖАННИ Д’АРК. ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ

Розкажіть історію Жанни, спираючись на текст та ілюстрацію. Які думки,
почуття вона у вас викликає? Поясніть, чому Жанна д ’Арк вважається
національною героїнею Франції.
Спадкоємець французького
престолу — дофін Карл VII — про
довжив боротьбу. Доля Франції
вирішувалася під стінами фортеці
Орлеан, яку англійці тримали в об
лозі. І тут до Карла VII з’ явилася
вісімнадцятирічна дівчина на ім ’я
Жанна д’Арк.
Глибоко віруюча, Жанна була
впевнена, що саме її обрано Богом
для спасіння Франції. їй вдалося
переконати в цьому й військових,
тож вона отримала загін і за під
тримки досвідчених воєначальни
ків завдала кількох поразок ан
глійцям. Її хоробрість і впевненість
у перемозі так надихнули воїнів,
що за десять днів квітня — травня
1429 р. було знято облогу з Орлеа
на, яка перед тим тривала більш
ніж півроку. Відтоді Жанну стали
називати Орлеанською дівою.
Жюль Ежен /Іенепве. „т, т„ тттт
Легенда про Жанну д ’Арк ( 1889 р .) Жанна переконала Карла VII
вирушити в похід на Реймс — міс
то, де здавна коронувалися фран
цузькі королі. Під час церемонії коронації поблизу короля стояла Жанна
з прапором у руках.
Проте наступного року Жанну захопили в полон бургундці5 та про
дали її англійцям. Проти неї організували судовий процес, на якому ді
вчину звинуватили в чаклунстві, пояснюючи перемоги французів допо
могою диявола. На слідстві дівчина відповідала на всі запитання вчених
богословів мужньо й розумно. Однак Жанну д’Арк спалили в Руані, так
і не довівши її вини.
Після загибелі Жанни д’Арк визвольна війна розгорнулася з новою
силою. Король Карл VII створив постійну армію, збільшив артилерію
5 Бургундія — середньовічна держава на сході сучасної Франції. Бургундці були

противниками Карла\/ІІ.
Є вропейське суспіл ьство і д е рж а ви в Х -Х У ст. 115
та зміцнив дисципліну. Французька армія успішно виганяла англійців
із країни. У 1453 р. Столітня війна завершилася перемогою Франції, її
територію було визволено, лише портом Кале ще століття володіли ан
глійці.
Завдяки перемозі над Англією, Франції вдалося завершити об’єднання
країни. Наприкінці XV ст. поступово склалися й поширилися єдина
французька мова та французька культура.
1.Я ку війну називають Столітньою? Скільки років насправді вона
тривала?
2. Використайте інформацію карти (с. 113), тексту й ілюстрації та опи
шіть похід Жанни.
3. Якими були наслідки Столітньої війни для Франції?
4. Визначте основні напрями політики Філіппа IV Красивого.

5. Опишіть життя мешканців Ф ранції у воєнний час.
6. Яку подію в історії Столітньої війни слід вважати переломною? Пояс
ніть, чому ви так вважаєте.
7. Чому остаточну перемогу у війні здобули французи? Висловте та об
ґрунтуйте свою думку.
1. Уявіть, що вам запропонували написати сценарій науково-популярного

В фільму про Столітню війну. Напишіть його сценарій за таким планом:
• причини війни;
• хід війни;
• наслідки війни.
2. За можливості дізнайтеся, яке відображення знайшла доля Жанни
д ’Арк у кінематографі, подивіться один із фільмів, присвячених цій
героїні. Порівняйте кінематографічний та історичний образи.
Філіпп IV Красивий і орден тамплієрів

У постійних пошуках грошей Філіпп IV Красивий звернувся до рицарсько
го ордену тамплієрів, що був великим землевласником, надавав позики ко
ролям, феодалам та купцям і зрештою став найбільшим кредитором і банкі
і ' ром Європи. Крім того, орден будував дороги, церкви та замки.
IВ.
IIі Філіпп заборгував тамплієрам значні суми. Не бажаючи їх віддавати, ко
роль вирішив знищити орден. Його було розпущено, а верхівку і голову —
великого магістра — спалили на вогнищі. Перед смертю великий магістр
прокляв Філіппа IV і папу, який схвалив розправу над тамплієрами. Дивно,
але і папа, і зовсім не старий Філіпп IV невдовзі померли. Ходили чутки,
що в могилу їх звело прокляття великого магістра.
■
• ; .V
§ 17. Зїн&лія в Х І- Х У ст
ВІЛЬГЕЛЬМ ЗАВОЙОВНИК
На основі тексту, документа та ілюстрацій розкажіть, коли і яким чином
нормандці завоювали Англію. Для цього:
• Розпізнайте на гобелені англів і нормандців. Якою зброєю вони
користуються?
• Розкажіть, до якої військової хитрості вдався Вільгельм, аби пере
могти англів.
• Як наведені джерела доповнюють одне одне?
Фрагменти гобелена з Байо6
Кораблі вікінгів
Зустріч саксів Загибель Гарольда

і нормандців на полі бою
6 Гобелен з Байд — настінний вишитий килим (0,5 на 68,38 м), який зображує події,
що передували завоюванню Англії нормандцями, і власне завоювання; має поясню
вальні написи (латиною). Вважається національним скарбом Франції.
щ
117 \ \
Вікінги постійно нападали на Британські острови. У другій половині
IX ст. герцогство Нормандія вступило в боротьбу за англійську корону. Ско-
риставшися смертю короля Англії, герцог Нормандії Вільгельм (1066-1087)
заявив про свої претензії на англійський престол. Восени 1066 р. Вільгельм,
зібравши рицарів із різних країн Європи, висадився на півдні Британії.
Долю Англії та її принца Гарольда було вирішено в битві біля Гастінгса.
З «ВЕЛИКОЇ ІСТОРІЇ АНГЛІЇ,

або ХРОНІКИ ВІД 1066 ДО 1259» (XIII ст.)
Англи... піші, озброєні своїми двогострими сокирами, і, з’єднавши свої
щити... утворили непроникну стіну... Гарольд — також піший стояв разом
із братами біля свого прапора, щоб... нікому не спало на думку втікати...
Билися несамовито... Обидві сторони... не хотіли поступатися... Раптом
з’явився Вільгельм і дав своєму війську сигнал до удаваної втечі. Поба
чивши це, англи розладнали свої щільні ряди і швидко погналися за вті
качами... Нормандці, повернувши проти ворогів, напали на них і, у свою
чергу, змусили втікати англів... Утім, перемога не схилялася рішуче ні на
один, ні на другий бік... Врешті-решт Гарольда було поранено стрілою в
голову, і він упав на полі битви і тим надав перемогу нормандцям...
---- >---- <-----■-у"’*
Після поразки Гарольда під Гастінгсом Лондон здався на милість
переможцям. А нормандський герцог став королем Англії й увійшов
в історію як Вільгельм Завойовник.
Нормандське завоювання знаменувало но
вий етап в розвитку Англії. Насамперед, нор
мандська верхівка розмовляла французькою,
а місцеве населення — давньоанглійською,
тож завойовники та переможені не розуміли
й ненавиділи один одного. Територію краї
ни було поділено на дрібні графства, землі в
яких роздавали воїнам. Нормандці будува
ли замки-фортеці й жорстоко придушували
будь-які спроби опору місцевого населення.
Вільгельм Завойовник увів посади
шерйфів — чиновників, відповідальних за
збирання податків, яких призначав король.
Згодом вони стали командувати місцевим
військом й очолювати суд.
Невідомий художник
Він наказав провести перепис населен
XVIII ст.
ня, щоб уточнити кількість своїх підданих
Вільгельм І
і розмір їхнього майна, яке обкладалося по Завойовник
датком. Призначені королем переписувачі
а ®
1181 Розділ III
вимагали, щоб місцеві жителі говорили їм тільки правду, як на Страшно

му суді, тому матеріали перепису дістали назву «Книга Страшного суду».
Французьке походження правителів тісніше пов’язало Англію з кон
тинентальною Європою й заклало основу для суперництва з Францією,
яке тривало протягом багатьох століть.
ГЕНРІХ II ПЛАНТАГЕНЕТ
Яким чином вдалося Генріху II зміцнити королівську владу? Поміркуйте,
як це вплинуло на подальший розвиток Англії?
У другій половині XII ст. англійський престол обіймав Генріх II

Плантагенет7 (1154-1189). Генріх був талановитим правителем, мав чу
дову пам’ ять і володів шістьма мовами, утім, не знав англійської. Вод
ночас був невибагливим, нехтував
зручностями та виявляв неабияку
енергію та працьовитість. Завдяки
вдалому одруженню мав великі зе
мельні володіння не тільки в Англії,
а й у Франції.
Для зміцнення влади Генріх
запровадив важливі реформи. Вій
ськова — полягала в частковому або
навіть повному звільненні феодалів
від військової служби. Натомість із
них утримували спеціальний пода
ток — «щитові гроші», на які король
наймав армію, підпорядковану тіль
ки йому. Унаслідок цієї реформи за
лежність короля від феодалів значно
зменшувалася.
Суть судової реформи полягала в
Невідомий художник XIX ст. тому, що кожна вільна людина могла
Генріх II Плантагенет за певну платню перенести розгляд
своєї справи із суду феодала до суду
Суд присяжних — суд, у яко короля. Розслідування в королівсько
му беруть участь присяжні засіда му суді проводили 12 місцевих жите
телі — люди, котрі на певний час лів, які присягали на Біблії в тому,
залучаються до участі в розгляді що чесно вестимуть справу. Відтак
судових справ. цей суд назвали судом присяжних.
7 Прізвисько Плантагенет, що стало іменем нової династії, Генріх II успадкував від бать
ка, який прикрашав свій шолом гілкою рослини жовтого дроку (лат. р/апґадеп/'зґа). План-
тагенети правили Англією в 1154-1399 рр.
Є вропейське суспіл ьство і де р ж а ви в X -X V ст. 119
Так в Англії поступово складалося загальне право — єдині для всієї
країни закони.
ВЕЛИКА ХАРТІЯ ВОЛЬНОСТЕЙ

Які права закріпляла Велика хартія вольностей? У чому полягало її зна
чення для сучасників?
Велику хартію вольностей підписав Іоанн Безземельний (1199-

1216) — син Генріха II Плантагенета. Жоден із тогочасних хроністів не
знайшов для нього доброго слова. Сучасники глузували з нього через те,
що Генріх II обділив його при розподілі спадку. До того ж унаслідок не
вдалої війни з Францією Іоанн утратив на континенті всі спадкові землі
Плантагенетів. Тож Безземельним його прозвали не без підстав.
У 1215 р. барони змусили Іоанна Безземельного підписати грамоту —
Велику хартію вольностей (Magna Carta), що гарантувала його під
даним певні права та привілеї. Документ виготовили в кількох копіях,
аби кожне графство отримало екземпляр із оригінальним підписом
короля.
іцрідт:
ВИТЯГ ІЗ ВЕЛИКОЇ ХАРТІЇ ВОЛЬНОСТЕЙ

12. Ані щитові гроші, ані будь-які інші платежі не повинні стягувати
в нашому королівстві інакше, ніж за загальною радою королівства
нашого...
13. Місто Лондон... всі інші міста, і бурги, і містечка, і порти мали всі
свободи і вільні свої звичаї.
14. Щоби мати загальну раду королівства для призначення нових
платежів чи обкладення щитовими грішми, ми накажемо скликати
архієпископів, єпископів, абатів, графів, старших баронів нашими
листами кожного окремо...
39. Жодна вільна людина не буде заарештована, ув’язнена, або по
збавлена майна, або оголошена поза законом, або відправлена у вигнання
інакше, ніж за законним вироком рівних цій людині та за законом країни.
41. Усі купці повинні мати право вільно й безпечно виїздити з Англії
та в’їздити до неї, перебувати та їздити Англією, як суходолом, так і во
дою для того, щоб купувати і продавати без будь-яких незаконних мит
сплачуючи лише старовинні та справедливі, звичаєм установлені мита
за винятком воєнного часу...
^ 7 >■ <-----
У 39 статті документа вперше було проголошено принцип, який у май
бутньому став однією з основних вимог у багатьох країн Європи та світу —
принцип недоторканості особи. Саме тому Хартію вважають першим
у Європі документом, що засвідчив основні права людини.
120 |( Розділ III
А вже у другій половині XIII ст. Англія пережила громадянську війну

між прихильниками обмеження влади короля та військами монарха.
Армія баронів, городян і рицарів під проводом графа Симона де Монфора
здобула перемогу над військом короля. У 1265 р. Монфор, аби мати під
тримку населення, уперше скликав парламент. Тому Англія вважається
батьківщиною європейського парламентаризму.
ВІЙНА ТРОЯНД
Установіть за картою (с. 113) землі Лонкастерів і Йорків. Доберіть
синоніми до поняття «війна троянд». Чому ця війна за характером була
громадянською?
Після Столітньої війни до Ан

глії повернулися тисячі розчаро
ваних людей, для яких війна була
справою їхнього життя. Незаба
ром почалася кровопролитна бо
ротьба за владу, яку вели два впли
вові феодальні роди Ланкастерів і
Йорків. За родовими емблемами
суперників ця війна дістала на
зву війни Червоної і Білої троянд
(1455-1486). Війна завершилася
перемогою Генріха VII Тюдора, да
лекого родича Ланкастерів. Одру
Битва при Тьюксбері жившись із представницею динас
під час війни троянд тії Йорків, Генріх VII замирився з
(мініатюра з Гентськоїхроніки)
їхніми прибічниками та поєднав у
своєму гербі обидві троянди — чер
вону й білу. До влади прийшла нова династія Тюдорів, яка правила Ан
глією до початку XVII ст.
1. Коли відбулася битва при Гастінгсі?
2. Що таке Велика хартія вольностей?
3. Коли й чому було скликано англійський парламент?
4. Чому протистояння в англійському суспільстві в XV ст. дістало назву
війни Червоної і Білої троянд?
5. Визначте основні напрями політики англійських монархів уХ ІІ-Х \/ ст.

6. Чому Велику хартію вольностей вважають першим у Європі докумен
том, що засвідчив основні права людини?
Порівняйте наслідки Столітньої війни для Англії та Франції.

Є вропейське суспіл ьство і д е рж а ви в Х -Х \/ ст. II121Ц
__
Генріх II Плантагенет і Томас Бекет

Намагаючись посилити свій вплив і на англійську церкву, Генріх II зробив її
очільником свого друга Томаса Бекета. Ставши архієпископом, Томас Бекет
різко перемінився: вірний слуга короля заходився заперечувати право мо
нарха обкладати церкву новими податками та втручатися в її справи. Це ви
кликало роздратування монарха: «Невже не знайдеться хтось, хто позбавив
би мене від цього попа!» — вигукнув якось Генріх II. Заклик було почуто при
дворними, і невдовзі Томаса Бекета вбили біля вівтаря Кентерберійського
собору. Цей злочин обурив країну, папа римський погрожував королеві від
лученням. Генріху II довелося покаятися. А Томаса Бекета згодом оголосили
святим.
З історії Великої хартії вольностей

Оригінальні статті були написані латиною на пергаменті. Кожний примір
ник був скріплений великою королівською печаткою за допомогою бджоли
ного воску та смоли. Більшість із них не збереглася. Оригінали хартії мали
суцільний текст. Сучасну нумерацію 63 статей було зроблено лише в XVIII ст.
Хартія дістала назву Великої, оскільки містила найповніший до того часу
перелік вимог про права і свободи різних верств населення, які король зм у
шений був прийняти. Статуї 18 баронів, що спонукали короля підписати
Хартію, і нині прикрашають Палату лордів Вестмінстерського палацу.
Статуї баронів у Вестмінстерському палаці (сучасне фото)

122 Розділ І
§ 18. Священна римська імперія

1. ОТТОН І ВЕЛИКИЙ І УТВОРЕННЯ
СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Обміняйтеся думками в парах: які риси характеру допомогли Оттону І
створити нову державу?
Німецька держава з’ явилася на кар

ті середньовічної Європи в IX ст., а вже
через століття постала Німецька імпе
рія, творцем якої був Оттон І (936-973).
Об’єднуючи державу, Оттон І засто
совував для боротьби з непокірними ні
мецькими феодалами і військову силу,
і вдалі династичні шлюби. До того ж
він заручився підтримкою церкви,
якій дарував багато земель і численні
привілеї. Створивши сильне кінне
військо, Оттон І завдав нищівної по
разки угорцям і назавжди припинив
їхні набіги на Німеччину.
Лукас Кранах Старший. Зміцнивши становище всередині краї
Оттон І ни, король звернувся до ідеї відновлення
(із хроніки Тюрингів, XVI ст. ) Римської імперії. Для цього він здійснив
походи в Північну Італію, а також до
поміг папі приборкати римську знать.
Вдячний за допомогу, папа в 962 р. в со
борі Святого Петра в Римі увінчав От-
тона І- імператорською короною. Так
962 р. в Європі постала нова імперія.
Як і Карл Великий, Оттон І вважав
свою державу спадкоємицею Римської
імперії. Тому згодом вона стала Свя
щенною Римською імперією. Але, по
при гучну назву, виявилася неміцною.
Імператор відновив «Академію»
Карла Великого і в дорослому віці
навчився читати, щоб розуміти Біблію.
За словами сучасників, велич сили
Оттон І і його дружина
поєднувалася в Оттоні І з величчю
(статуї в соборі
душі. Недарма в історії він прозваний
міста Мейсен у Німеччині)
Великим.
Є вропейське суспіл ьство і д е рж а ви в Х-ХУ ст. 123
2. ФРІДРІХII
Обговоріть у класі, чому період правління Фрідріха II вважався розкві
О том Сицилійського королівства.
Онук Барбаросси Фрідріх II

(1212-1250) був одним із видат
них і найосвіченіших імператорів
Священної Римської імперії. Крім
німецьких земель, Фрідріху II на
лежав південь Італії та великий ба
гатий острів Сицилія. Тут він провів
більшу частину свого життя і звідси
правив імперією.
Королівська влада в Сицилійсько-
му королівстві була сильнішою, ніж
в інших європейських державах.
Виступаючи проти феодальних між
усобиць, Фрідріх II заборонив фео
далам у мирний час носити зброю
та зруйнував усі замки. Для зміц
нення своєї влади імператор розді
лив королівство на округи, на чолі
Фрідріх II
яких поставив чиновників, увів єди (сучасна історична реконструкція)
ні податки, створив наймані армію
та флот.
Фрідріх II був чудовим дипломатом і досвідченим політиком. Під час
Шостого Хрестового походу Фрідріх II домовився з єгипетським султа
ном про передачу Єрусалима та інших Святих місць під владу християн.
Фрідріх II відомий як знавець восьми мов, письменник і засновник
багатьох шкіл та університету в Неаполі, у якому могли навчатись не
лише християни, а й мусульмани та іудеї. Фрідріх II оточував себе араб
ськими, візантійськими і єврейськими вченими, писав латиною науко
ві праці та складав італійською вірші. Він виявляв великий інтерес до
медицини й зоології, ініціював переклад праць Авіценни й Аристотеля,
влаштовував при дворі математичні змагання та створив сицилійську
школу поезії.
Та оскільки більшу частину життя він проводив у походах або в Іта
лії, то надав німецьким князям великих повноважень і не втручався в
їхні справи. Саме тому його діяльність закріпила роздробленість у Ні
меччині.
124 і Розділ І
Що нового ви дізналися про Фрідріха II з наведених ілюстрацій?
і
і
рся**й #
1. Зображення Фрідріха II з його книги «Мистецтво полювання з птахами»

(XIII ст.) 2. Сучасна поштова марка із зображенням Фрідріха II
3. Августаль — монета Фрідріха II
4. Замок Кастель-дель-Монто, у спорудженні якого брав участь Фрідріх II,
один із найвідоміших у світі
5. Священний Єрусалим — столиця королівства хрестоносців,
був відбудований Фрідріхом II (середньовічна гравюра)
Є вропейське суспіл ьство і д е рж а ви в Х -Х \/ ст. 125
3. ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ
СВЯЩЕННОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Поясніть, чому в Німеччині не склалася сильна централізована монархія.
Розвиток німецьких держав в епоху Середньовіччя характеризувався

кількома важливими процесами, що унеможливили централізацію кра
їни на багато століть поспіль.
Як і по всій Європі, у Німеччині з XI ст. розпочалося піднесення гос
подарства. Великі міста швидко здобули незалежність і надавали пере
вагу зовнішній торгівлі над внутрішньою. Саме тому жодне велике місто
так і не стало єдиним центром для всієї країни, як Париж у Франції або
Лондон в Англії.
Дрібні й середні феодали, які в інших країнах були опорою короля,
у Німеччині цілком залежали від князів. Тому вони були надто слабкі,
аби стати надійною опорою центральної влади.
Королівський трон у спадок не передавався. Імператора вибирали
найвпливовіші феодали та єпископи, які майже безконтрольно розпоря
джалися всіма справами у своєму князівстві. Замість єдиної централізо
ваної держави в Німеччині утворилося близько сотні держав.
Крім важливих внутрішніх про
цесів, територіальну роздробленість
Німеччини зумовили й зовнішні
чинники.
Одним із визначальних став «на
ступ на Схід» — просування німець
ких колоністів на східноєвропей
ські землі, заселені слов’ янами. Цей
рух почався ще в X ст. і тривав із пе
рервами майже все Середньовіччя.
Рицарі й місіонери8, селяни та реміс
ники зводили на завойованих
слов’янських землях міста — Ризька вулиця
Бранденбург, Мекленбург, Берлін, Трокшню, відома з XIII ст.
Любек, Росток та інші. На землях
Східної Прибалтики, заселеної пле
менами лівів, естів і пруссів, євро Ревель, сучасний Таллінн —
пейськими рицарями були засновані і столиця Естонії.
місто-фортеця Ревель та місто Рига, Рига — столиця сучасної
що стало центром Лівонії. Латвії.
8 Місіонер — представник релігійної організації, який діє з метою поширення своєї

релігії серед невіруючих або представників іншої церкви.
Розділ III
Знайдіть на карті підтвердження факту роздробленості Німеччини.

Назвіть держави, які входили до складу Священної Римської імперії
в XI ст. Як змінилися імперські кордони у XII—XIV ст.?
Священна Римська імперія, Польща та Угорщина

■V ~ о Новгород
К о р д о н и С в я щ е н н о ї Р и м с ь к о ї ім п е р ії в XI ст. О □
Ревель у \ЧудськеЪ*. ГЧ
І В о л о д ін ня ім п е р а т о р ів д о м у Ш та у ф е н ів на п о ч а т к у XIII ст. №& \озер о V СчУЧ
ч
К о р д о н и д е р ж а в у X III ст.
І В о л од ін ня В е н е ц іа н с ь к о ї р е с п у б л іки
і Псков
| В о л од ін ня Т е в т о н с ь к о го о р д е н у в 1 2 2 6 р.
— ► П о хо д и н ім е ц ь к и х л и ц ар ів п р о т и н а р о д ів Б ал тії у XII - X III ст. іенден
- З м ін и ім п е р с ь к и х к о р д о н ів у X II - X IV ст. а
"— і Т е р и т о р іа л ь н е з р о с т а н н я Т е в т о н с ь к о го о р д е н у ✓
> в п р о д о в ж X III - X IV ст. Полоцьк {
) Ш в е й ц а р с ь к и й с о ю з у X IV ст.
В Е Л . К Н Я 3 .
Ч )
аі£ельн‘ Ім п е р с ь к і ку р ф ю р с тв а в X IV с т
Л И Т О В С Ь К Е
і У кр аїн сь кі з е м л і, п р и є д н а н і д о П ол ьщ і □ Вільно (
Ч__
— — ІІ И
в У1\/
X IV пт
ст.
\ КревоО
X 1242 М іс ц я і р о к и б и тв
ПІ ВНІ ЧНЕ
МОРЕ *§8й£д/ Гр°0ДН0 г і Н0ВГ0р0Д0І(
УР-Л- ГамбургХ^^'''' / , уШ
Ітеттін чульмо^ 1 |д о р о ги ч и „\
Гнезно
Варшава о \
ч *1 с° Б р а у н ш в е й г ( ї ® ^ 2 ^ § Р лін
рехто Мюнстер 4- ° р^увранденбуй Познань КОР. о
4
М а г д е б у р г ^ Г © В іт те н б е р г
О Л Ь Щ А Люблін Удими р ^
~ Курф юрст.
;> архіен. С а ксон ське
Брюгге Антверпен Кельн \ . ч Сандомиро
и° © К е л ь и и ^ _ Іроцлав о.
БувінЧ
* Аахен . Франкфурт .. о^- Ч ^ П р а га
_О . \ н Градець- Краків с Перемишль
Кралове
Париж V °^»с Ужгород
и оН ю рн б ер^
^.Мукачеве
Страсбург Р е ге н с б у р гХ ,--/
Братислава
Дстергом
Коложвар 4
° о
о р щ и н а Сегешвар
Брашовр ґ
Аквілеяу \ Поенар
7рава
.Равенна
1Л Ь 0 граф . Флоренція
Ґ П рован с
П іза °
о
Марсель
Дубровнш
о.Корсика
Д іррахій^ ' \ОІ
(Фесе'алоніка
Таранто “ /■ )л
ТІРРЕН СЬКЕ
МОРЕ
о. Сардинія
0 3 Андравіда
О
о. Сицилія оС иракузи Модон'

Є вропейське суспіл ьство і д е рж а ви в Х-ХУ ст.
Захоплення нових земель на східному кордоні, війни в Італії призве

ли до послаблення влади імператора та посилення німецьких князів.
У 1356 р. імператором Карлом IV Люксембургом було видано «Золоту
буллу»9, що остаточно закріпило роздробленість Німеччини.
«Золота булла» — законодавчий документ, який визначав порядок пе

редачі трону у Священній Римській ім перії та закріплю вав за курф ю р
стам и право на вищ ий суд, карбування монети, стягування мита
і навіть право вести війну один з одним. І
Курф ю рст — один із семи нім ецьких князів, які мали право обирати
імператора.
Який порядок успадкування престолу визначала «Золота булла»? Кому

вона була вигідна?
шввшшяшшш
ІЗ « з о л о т о ї БУЛЛИ»
Божою милістю ми Карл IV, імператор Рим
ський і король Богемії10, на вічну пам’ять.
Щоб установити єдність між курфюрстами і
ввести узгоджені вибори і запобігти роздробле
ності — ми на загальному зібранні в Нюрнберзі
... оголосили виконувати таке...
Коли стане відомо про смерть короля чи ім
ператора, хай курфюрсти... зберуться протягом
трьох місяців у Франкфурті та виберуть Римсько
го короля як майбутнього імператора. Питання
про вибір має вирішуватися простою більшіс
тю голосів. Обраний повинен одразу затвердити
лени, привілеї, права і свободи курфюрстів... Сторінка
«Золотої Булли»
Т-Г- - — > ---------< —
Але щоб німецький король став повноправним імператором, папа

римський мав увінчати його в Римі імператорською короною.
У роздробленій Німеччині не існувало єдиних для всієї країни армії,
уряду, загальної скарбниці, спільних законів. Законодавча влада нале
жала рейхстагу — органу станового представництва, до якого входили
князі, рицарі та представники великих міст. Рейхстаг вирішував лише
загальнодержавні питання, не втручаючись у справи князівств. І хоча
на початку XVI ст. династія Габсбургів володіла найбільшими територі
ями в Європі, проте в них, як і раніше, панувала роздробленість.
9 Булла — основний документ папи римського епохи Середньовіччя із печаткою.

10Богемія — історична область у Центральній Європі, частина сучасної Чехії.
Розділ І
1. Коли утворено Священну Римську імперію?

2. Що таке «Золота булла»?
3. Як діяльність Фрідріха II посилила роздробленість Німеччини?
4. Визначте, якими перетвореннями Оттон І зміцнив Німецьке королів

ство.
5. Поясніть, чому, на відміну від Англії та Франції, у Німеччині не утвори
лася єдина централізована держава.
6. Поміркуйте, чому Фрідріха II сучасники називали «Дивом світу».
^ ■Охарактеризуйте зовнішню політику німецьких імператорів.

2. Визначте результати німецького просування на схід Європи.
«а и р ‘ • *» ■»•.
- - - - ^
Як виникла Швейцарія
Наприкінці XIII ст. мешканці гірських районів Альп, вільні селяни, які не
визнавали над собою ніякої влади, уклали між собою союз проти Габсбур-
гів. За назвою однієї із селянських общин — Швіц — це населення називали
швейцарцями. Згодом тут виросла нова європейська держава — Швейца
рія, населення якої розмовляє німецькою мовою, французькою або іта
лійською. Тривалий час у Швейцарському союзі справи вирішувалися на
спільних зборах усіх чоловіків, згідно із власними законами. Такий устрій
робив Швейцарію найдемократичнішою країною в Європі.
У постійних битвах гартувався національний характер швейцарців. Вони
вважалися найкращими солдатами Європи і за гроші наймалися служити до
армій інших країн.
Середньовічна швейцарська піхота (сучасна історична реконструкція)

_____
Є вропейське суспіл ьство і д е рж а ви в Х -Х \/ ст.
§ 19. Держави Середземномор'я

в Серейні віки
1. ІТАЛІЙСЬКІ ТОРГОВЕЛЬНІ РЕСПУБЛІКИ
Ч им вражали сучасників італійські міста?
Так само, як і в Німеччині, в Італії не було сильної королівської вла

ди. За Північну Італію конкурували папи та німецькі імператори. У цен
тральній Італії існувала Папська держава, яка претендувала на роль
лідера, а на півдні — весь час хазяйнували загарбники.
В Італії ніколи не згасали традиції міської культури, тож за першої
нагоди тут відродилися ремесла й торгівля. Найбільшими містами були
Венеція, Генуя, Флоренція, Болонья.
Заснована в V ст. Венеція була одним із найбільших торговельних
міст-держав Італії. Розташоване на численних острівцях, місто диву
вало всім: і каналами-«вулицями», якими венеціанці пересувалися
на човнах-гондолах, і великим собором Святого Марка, і традиціями
дожів.
За переказами, щороку дож ви
ходив у море, кидав каблучку і ^
промовляв: «Ми обручаємося з то- Щ Д ож — пожиттєвий правитель
бою, море!», адже основним за- ^ республіки Венеція.
няттям венеціанців була морська Ф __________________ ________ _
торгівля. Вони не лише привозили
відомі східні товари, а й продавали власну продукцію: шовкові тканини,
скло, зброю, бурштинові намиста та дзеркала, які славилися по всій Єв
ропі. Венеціанські купці торгували з усіма країнами Середземномор’ я.
Особливо могутність Венеції посилилася під час Хрестових походів.
У Чорному морі панувала Генуя, купці якої зводили нові і захоплю
вали вже існуючі торговельні порти — Кафу (нині Феодосія), Солдайя
(Судак), Чембало (Балаклава).
Одним із найбагатших було місто Флоренція (у перекладі — «квіту
ча»), яка також славилася своїми ремеслами. Місто було відоме в Європі
як центр лихварських і банківських операцій. Визнаною валютою став
флорин, названий начесть Флоренції.
Спираючись на карту (с. 126) та ілюстрації (с. 130), визначте особли

вості розвитку італійських міст, торгівлі та ремесел. Про які досягнення
свідчать наведені споруди та вироби?
Розділ і
План середньовічної
Флоренції
Джованні Антоніо Каналь (Каналетто).

Свято заручин дожа з Адріатичним морем
(XVIII ст.)
Собор Каттедраль
де Сан-Лоренцо в Генуї
Предмети побуту
знатних італійців:
гаманець, рукавиця герцога,
тарілка, скриня
Значна частина італійських міст в Х І-Х ІІ ст. перетворилися на рес

публіки — самоуправні комуни, очолювані консулами (радниками).
У Флоренції навіть були прийняті закони «Встановлення справедливос
ті», що закріплювали права городян. У Венеції та Генуї влада належала
дожу. Проте, зазвичай, виборче право мали тільки заможні верстви.
Поступово міста-держави розрослися, і комуни вже не могли управ
ляти ними, забезпечувати стабільну політичну обстановку. Наприкінці
XIV — на початку XV ст. республіканський устрій змінився монар
хічним.
Є вр о пей ське суспіл ьство і д е рж а ви в Х -Х \/ ст. ЇЄ'-------
їз ї
2. МУСУЛЬМАНСЬКА ІСПАНІЯ
Якими, на вашу думку, були наслідки арабського завоювання Піреней
ського півострова?
На початку VIII ст. арабські війська захопили майже всю Іспанію,

за винятком гірських північних районів Піренеїв. На завойованих зем
лях араби, яких європейці назвали маврии, утворили нову державу —
Кордовський халіфат.
Столиця арабської Іспанії — Кордова стала одним із найбільших і най
красивіших міст середньовічної Європи. Тут мешкало майже півмільйо-
на жителів, височіло багато палаців і мечетей. У всьому світі славилися
виготовлений на Піренеях скляний посуд, вироби з дорогоцінних мета
лів, шкіри, шовкових і вовняних тканин.
Араби вдосконалили сільськогосподарські знаряддя праці та розши
рили зрошувальні канали. Це сприяло піднесенню землеробства й дало
можливість жителям Піренейського півострова вирощувати фінікову
пальму, гранатове дерево і шовковицю, рис, бавовну, цукрову тростину,
апельсини й лимони. Крім того, через мусульманський світ іспанці запо
зичили секрет китайського паперового виробництва та чимало ремісни
чих навичок.
Будівлі, зведені мусульманськими архітекторами, вражають красою
й оригінальністю оздоблення. Цей стиль архітектури, що дістав назву
мавританського, вирізняє велика кількість арок і куполів, витончена
настінна різьба й вишуканий орнамент.
Опишіть пам’ятки культури, звертаючи увагу на деталі будівель, які ха

рактерні для мавританського стилю.
Арабески на стінах кордовської мечеті
Альгамбра, пам’ятник мавританської архітектури (ХІІІ-ХІ\/ст.)
11
Назва пішла від історичної області Північної Африки — Мавританії.
в щ
Розділ III
Спочатку в мавританській Іспанії доволі мирно співіснували христи

яни, мусульмани та іудеї. Проте з часом релігійна поміркованість змі
нилася примусовим наверненням населення до ісламу. Водночас вісім
століть поспіль на Піренейському півострові взаємодіяли різні цивіліза
ції — християнська, арабо-мусульманська та іудейська.
3. РЕКОНКІСТА
Чому Реконкісту називають священною війною?
Підкорені жителі Піренейського півострова не хотіли жити під чу

жою владою. Тому одразу після завоювання маврами Іспанії, у 718 р.,
починається Реконкіста — священна війна християн проти мусульман.
Р е к о н к іс т а (від іспанського і португальського — «відвою вання») —

боротьба за звільнення Іспанії та Португалії від арабів-завойовників,
що тривала з VIII по XV ст.
Боротьбу за звільнення Піренейського півострова, освячену папою

римським, вели всі верстви християнського населення. Феодали, які бра
ли участь у Реконкісті, здобували нові титули, посади та землі. Селяни
становили значну частину війська, отримуючи ділянки землі й особис
ту свободу. А міста, відвойовані у маврів, домагалися самоврядування.
У своїй героїчній боротьбі християни Іспанії не залишилися на самоті,
їм на допомогу прийшли рицарі Франції, Англії, Німеччини та Італії.
На відвойованих у маврів територіях поступово виникли християн
ські держави — королівства Кастилія12, Наварра, Арагон та інші. Хоча
між ними велася жорстка боротьба за території та лідерство, іспанці за
вжди об’єднувались у боротьбі проти маврів. Важливу перемогу христи
яни здобули наприкінці XI ст., захопивши Толедо — одне з найкращих
міст мусульманської Іспанії. Толедо став столицею Кастилії, яка
відіграла важливу роль у Реконкісті.
Якою була політика іспанського короля Альфонсо після взяття Толедо?

Чи погоджуєтеся ви з його рішеннями? Чи сприяла така політика успіху
Реконкісти?
СЕРЕДНЬОВІЧНА ХРОНІКА
ПРО ОДИН ІЗ ЕПІЗОДІВ РЕКОНКІСТИ
У цьому (1085) році зібрав король Альфонсо велике військо, біль
ше ніж будь-коли, і пішов на Толедо... І змушені були маври здати міс
то королю Альфонсу... І звернулися маври до короля з проханням, аби
12 Кастилія в перекладі означає «країна замків».

Є вропейське суспіл ьство і д е рж а ви в Х -Х \/ ст. II133
У ---------
залишив їх у місті і щоб зберегли вони свої будинки і майно і все те, чим
вони володіють, і король дон Альфонсо дозволив їм жити...
І трон короля був перенесений у королівський палац Толедо. Крім того,
оселилися в Толедо люди, які сповідували християнську релігію...
->■— ■<-
Реконкіста не була періодом суцільних військових дій. Періоди битв
змінювалися мирним співіснуванням християн і мусульман.
Пройшло ще сто років, перш ніж у XII ст. розпочався новий, ви
рішальний етап Реконкісти. У результаті від воювань утворилася
Португалія зі столицею в місті Лісабон, розширилось Арагонське коро
лівство з головним містом Сарагосою. Поступово правителям христи
янських держав Піренейського півострова вдалося об’єднати свої сили
й повністю розгромити війська маврів та їхніх союзників із Північної
Африки.
Наприкінці XIII ст. в арабів залишилась одна область на півдні Піре
нейського півострова — Гранадський емірат, якому протистояли чотири
християнські держави: Наварра, Португалія, Кастилія та Арагон.
Використовуючи карту, встановіть основні напрямки Реконкісти.

Знайдіть на карті місто, у яке Альфонсо переніс свою столицю. На тери
торії якого королівства воно розміщене?
К О Р .Ф Р А Н Ц ІЯ Іспанія
Байонна Тулуза0
й Ла -Корунья с г . 740^ Нарбон оМарсель
Сантья?р-о - - і" . У
д е-Ком портел а^'» Ле0н о А ндорра о ^
* Бургосо *
Брага0 —і о
Гімарайншо ( * Вальядолід *
іСарагоса СЕРЕДЗЕМНЕ
О п°р то Ч _ _ ^5 Г ^
у С еговіяо^ "> ч ° Б| МОРЕ.
0 Коімбра І Салам йка Тортоза , Таррагона
,035/ ^ ''М а д р и д тР0! “

і о^1
Толедо
Алькантара
в Лісабон к [вадіоУ- ҐВаленсія

Л Е О Н Х р и сти я н с ь кі д е р ж а в и
Бадахос ^ П ір е н е й с ь к о го п ів о стр о в а в XI ст.
Навас-де-Тої
1210Г' 1035 Етап и Р е ко н кісти
лУЗі я X В и р іш а л ь н а п е р е м о га хр и сти ян сь ки х
Кордова
(2 )2 корол івств н а д м а в р а м и
С є в іл ь і
Д е р ж а в и П ір е н е й с ь к о го пів остров а
Гранада Картагена
ст а н о м на 1 4 7 9 р.
Альм^рія
Ко р ол ів ство Касти л ія
Малага Ко р ол ів ство А р а го н
,, о Гібралтар Ко р ол ів ство П ортугал ія
„арська^протока Ко р ол ів ство Н а в ар р а
Гр ан ад сь ки й е м ір а т
М е ж і Іс п а н с ь к о го коро л ів ства
після 1 4 9 2 р.
Розділ III
Як митці підкреслили успіх Альфонсо і поразку маврів? Яку інформацію

про учасників подій можна дізнатися з ілюстрації?
Альфонсо вступає в Толедо

(керамічне зображення на площі Іспанії в Севільї)
У Т В О Р Е Н Н Я ІС П А Н С Ь К О Г О К О Р О Л ІВ С Т В А
Простежте перебіг утворення Іспанського королівства.
У період Реконкісти Іспанія була роздробленою державою, тому

перед її правителями стояли складні політичні й військові завдання
об’ єднати країну, встановити панування католицизму та вигнати ара
бів з Піренейського півострова. У ході Реконкісти ці завдання були
успішно вирішені.
У Кастилії й Арагоні, які поступово об’єднували навколо себе іс
панські держави, склалися станово-представницькі монархії. Уперше
король скликав раду з феодалів, городян і духовенства в Кастилії ще в
1188 р. Так виник представницький орган — кортеси, які затверджува
ли нові податки, брали участь у виданні законів.
Кортеси (від іспанського «корт» — «королівський двір») — представ

ницькі органи влади в Португалії та Іспанії.
Кастильські кортеси стали першим у Європі парламентом, у виборах

до якого до XV ст. брали участь селянські общини.
Є вропейське суспіл ьство і д е рж а ви в Х -Х У ст. 135
У 1479 р. відбулося об’єднання двох
найсильніших держав на Піренеях під
владою подружжя Фернандо II Арагон-
ського й Ізабелль І Кастильської. Утво
рення єдиного Іспанського королівства
сприяло завершенню Реконкісти. Водно
час в об’єднаній Іспанії почалося жорстке
переслідування нехристиян, тож мусуль
мани та іудеї змушені були залишити
Піренеї. Так з Іспанії пішла значна час
тина підприємливих, досвідчених банкі
Ізабелль І та Фернандо II
рів, торговців і ремісників, що негативно (середньовічні зображення)
вплинуло на її подальший розвиток.
5. КАТОЛИЦЬКЕ ПОДРУЖЖЯ ІЗАБЕЛЛЬ ТА ФЕРНАНДО II

Охарактеризуйте основні напрями діяльності Ізабелль І та Фернандо II.
Подружжя Фернандо II Арагонського та Ізабелль І Кастильської віді

грало неабияку роль в історії Іспанії. За правління цієї пари відбулося
завершення Реконкісти, об’єднання країни та відкриття Америки. І все
це сталося в 1492 році!
Для зміцнення своєї влади подружжя реорганізувало армію, укріпи
ло державний апарат і зруйнувало замки непокірних дворян. Натомість
вірні дворяни-гранди отримували посади при дворі. Королівське по
дружжя реформувало фінансову систему та сприяло розвитку міст.
Талант політиків позначився й у тому, що, на відміну від монархів
Португалії, Англії й Франції, Ізабелль І та Фернандо II зрозуміли пер
спективність проектів Христофора Колумба. Існує навіть легенда, що
королева віддала свої коштовності, аби спорядити експедицію Колумба.
Відкриття Америки одразу зробило Іспанію однією з найвпливовіших
держав Європи.
Ізабелль І та Фернандо II сприяли розвитку національної культури.
Королева стала покровителькою мистецтв, допомагала університетам,
талановитим письменникам і вченим.
Найпочеснішим своїм титулом Ізабелль І та Фернандо II вважали зван
ня католицькі королі, надане їм папою римським за успішне закінчення
Реконкісти. Ревні католики, Фернандо II та Ізабелль І прагнули досягти
єдиної віри для всіх своїх підданих. Саме в цей час в Іспанії було утво
рено інквізицію — церковний суд. Усіх, кого підозрювали в порушенні
католицького вчення, у чаклунстві та інших гріхах, піддавали ж орсто
ким тортурам і страті. В Іспанії вони відбувалися як церковне свято:
при великому зібранні народу на великому вогнищі спалювали людей.
Інквізиція мала для Іспанії страшні наслідки.
Розділ III
Спираючись на подані ілюстрації, охарактеризуйте діяльність Ізабелль І

та Фернандо II.
1.
Фернандо II та Ізабелль І в Сеговії (сучасне фото)
2. Емблема католицьких королів
3. Христофор Колумб перед королевою Ізабелль І і королем Фернандо II
(картина невідомого іспанського художника XIX ст.)
4. Визволення католицьким подружжям міста Альмерія під час Реконкісти
(керамічне зображення на площі Іспанії в Севільї, початок XX ст.)
____
Є вр о пей ське суспіл ьство і д е рж а ви в Х-ХУ ст. 137 І
» (зР
І С 1. Ним запам’яталися вам італійські республіки?
2. Коли і чому були утворені кортеси?
3. Чому Ізабелль та Фернандо називають католицькими королями?
4. Спираючись на ілюстрації й текст параграфа, опишіть життя людини

в арабській Іспанії.
5. Назвіть причини та наслідки Реконкісти.
6. Поміркуйте, що спільного в Реконкісти із Хрестовими походами та
чим вони відрізняються.
Заповніть пропуски у тексті: «Реконкіста почалась у ... і завершилась

через ... століть завоюванням ... . Наприкінці ... століття весь ...
півострів опинився під владою ... ц е р кв и ...».
Україна —
це Європа
Людовик IX Святий Володимир Мономах
Портрет роботи Ель Греко Портрет з «Царського

(XVI ст.) титулярника» (XVII ст.)
В епоху Середньовіччя монархи європейських країн за традицією зверталися

до своїх дітей із повчальними творами, аби передати їм основні ідеї керування
державою. До таких повчань належить і спадщина одного з монархів Київської
держави — Володимира Мономаха. Наведені нижче уривки звернень до своїх на
ступників двох європейських правителів допоможуть вам переконатися у спіль
ності загальнолюдських цінностей в епоху Середньовіччя.
138 Розділ І
Повчання короля своєму синові Повчання дітям

1. Л ю бий сину, перш е, чому тебе вчу: (у перекладі з і старослов ’янської
хай сповниться серце твоє л ю бов’ю Леоніда Махновця)
до Господа; без цього ніхто не може Усього ж паче — убогих не забувай
врятуватися... те, але, наскільки є зм ога, по силі
9. Д ивися, щ об довкола були все годуйте і подавайте сироті, і за вдо
люди добрі, будуть то духовні чи м и вицю вступітеся самі, а не давайте
ряни, і частіше бесідуй з ними; ун и сильним погубити людину. Ні право
кай товариства злих... го, ні винного не вбивайте [і] не пове
15. У справі суду і розправи будь лівайте вбити його; якщ о [хто] буде
твердим і справедливим до своїх достоїн [навіть] смерті, то не погуб
підданих, не ухиляйся ні вправо, ні ляйте ніякої душі християнської.
вліво, йди завжди прямо. Підтримуй ...На війну вийш овш и, не лінуйте
справу бідніш ого, поки не з ’ясується ся, не покладайтеся на воєвод...
істина... Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спан
23. Війни і чвари, як свої, так і твоїх ню. І сторож ів самі наряджайте, і [на]
підданих, приборкуй яком ога ш вид ніч лише з усіх сторін розставивш и
ше... довкола [себе] воїв, ляжте, а рано
встаньте.
Готуємося д о уроку узагальнення та тематичного оцінювання

Перевірте свої знання з розділу
«ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х -Х У ст.»
• Пригадайте хронологічні межі походів вікінгів, Хрестових походів,
нормандського завоювання Англії, посилення королівської влади за
Генріха II Плантагенета в Англії, Філіппа IV Красивого у Франції, Сто
літньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, початку
скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції.
• Покажіть на карті зазначені держави, напрямки походів вікінгів, Хрес
тових походів, основні події Столітньої війни, перебіг Реконкісти.
• Визначте основні напрями діяльності зазначених історичних діячів.
• Охарактеризуйте європейське суспільство та держави в Х -Х \/ ст.,
використовуючи поняття: «вікінги», «Хрестові походи», «парламент»,
«кортеси», «Генеральні штати», «Реконкіста», «Столітня війна», «Зо
лота булла», «духовно-рицарські ордени»,«станово-представницька
монархія», «торговельні республіки», «феодальна роздробленість».
• Висловіть судження щодо ролі зазначених фактів, органів влади тощо
в житті середньовічного суспільства.
• Розкажіть про походи вікінгів, Хрестові походи, життя мешканців
Європи в мирний та воєнний час. Наведіть приклади взаємовпливу
держав і народів під час походів вікінгів, Хрестових походів.
• Порівняйте історичний шлях Англії, Франції, Італії, Німеччини в добу
• Поміркуйте, які події, життєдіяльність яких осіб могли б стати сюже
том для кінофільму та якого саме. Обґрунтуйте свій вибір.
_ №
д соїкшґГстігаІоаїкг
шмготйїдсеп. іОсЕїг-итчитіе-кпг
птсаха?№ п. <іофст«$ажиим<т
£чсГіілпт&аи. ФовтЬотг іОфСІ^ЙпЬ«.
Мшгсиііготи л офобтиіашіглкхізте.
«гоГіт т а т і: л 5зспсц£аиг«^г^ппок,
С*" * срштг.всоыси ои: Л” вІП»си;шіг«№сспоі<.
Т лісрлго>ои *КГ««1М<. ' * шіспоїТсїдсгЬгоЕсіст,
Розділ IV іИшеріалький
і Ьуховний світ
европейсько&о ж А
Сереїтьовіччя
В и запитаєте, кого м ож на вважати
розумною лю диною ? Я дам відповідь:
того, хто прагне мети, яку м ож е досягнути.
Святий Тома {Фома, Х ом а, Том ас)
А квінський ( 1 2 2 5 -1 2 7 4 ),
відомий релігійний філософ Середньовіччя
Сумніваючись, ми вдаємося
до дослідж ення, дослідж ую чи,
досягаєм о істини.
П ьєр Абеляр ( 1 0 7 9 -1 1 4 2 ),
французький богослов, філософ і поет
ь аетцтаишсгтаадсгіеис. с с СкЬю с*<«!пгро гс тгсга

Т ™ С сіЬної Ліштеїтга X с? сйхчскг лпіогс іт п с
а ш ^стейакЬ й « срсоисЛгсОгсЛшпс
і шг лигеяїсатр вецкг ц « т ії \тс (Шп^ л ю т » с
са ез
140 Розділ IV
§20. Наукові і технічні йоіяйнення.

Книйойрукуеання
1. ПОЧАТОК НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Які зрушення відбулись у середньовічній науці?
Ще наприкінці XII ст. в Західній Європі переважали знання, не під

кріплені дослідною практикою. Проте життя потребувало не тільки
теорій, а й практичних знань.
Провісником дослідної науки був оксфордський професор, монах
Роджер Бекон (1214-1292).
Який підхід до науки засуджував, а який — схвалював учений? Які від

криття чи передбачення вдалося йому зробити? Припустіть, чому
скульптор зобразив Бекона саме так.
УРИВКИ З ТВОРІВ РОДЖЕРА БЕКОНА
•У старовинних книжках сказано, що ал

маз можна розколоти за допомогою козячої
крові. Я змочував алмаз козячою кров’ю, і в
мене нічого не вийшло. Проте спосіб розко
лювати алмаз добре знають ювеліри...
•Можна зробити візки без будь-якої худо
би, які можуть котитися з неймовірною
швидкістю; літальні машини, сидячи в яких,
людина зможе приводити в рух крила, що
ударяють по повітрю, подібно до пташиних.
Прозорі тіла можна так обробити, що далекі
тіла здаватимуться близькими, і навпаки.
На неймовірній відстані можна буде читати
найдрібніші літери, розглядати зорі.
•...Нема нічого гіднішого, ніж вивчення
мудрості, яка відганяє темряву неуцтва, від
цього залежить благо всього світу. Якою є
людина у вивченні мудрості, такою вона є й
у житті...
Статуя Роджера Бекона в Оксфорді
(сучасне фото)
М атеріальний і духовний світ є в р о п е й с ь ко го С ередньовіччя 1141
Твори Р. Бекона викликали жорстке неприйняття з боку католицько
го духовенства. За вироком церковного суду він майже 14 років просидів
у в’язниці.
Вагомий внесок у розвиток дослідних знань зробила середньовічна
алхімія, яка займалася пошуками «філософського каменю» — способу
виготовлення універсальних ліків, та перетворенням звичайних мета
лів на срібло чи золото. Досліджуючи хімічні й фізичні властивості ба
гатьох речовин, алхіміки отримали чимало сплавів і хімічних сполук,
зокрема соду.
В епоху Хрестових походів розвинулися географічні знання, стали
досконалішими географічні карти, з’ явилися й перші географічні
атласи. Ще в XIII ст. венеціанський купець і мандрівник Марко Поло
дослідив та описав Китай і Центральну Азію.
ВИНАХОДИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Використайте ілюстрації, уміщені на наступній сторінці, і заповніть у зо
шиті таблицю, визначивши, яких сфер життя людини стосувалися і яке
значення мали відкриття, здійснені середньовічними винахідниками.
Вплив винаходів
Винаходи Середньовіччя
на середньовічне суспільство
Винайдення вертикального
ткацького верстата
Виготовлення окулярів, ножиць,
скляних дзеркал, петель для
ґудзиків, дзвіниці
Створення корабля — каравели,
л о ц ії — карти берегових ліній,
астролябії — приладу для
визначення координат корабля
Поширення вітряків
Виробництво пороху, гармат

Поява годинників на вежах міст
Колісний плуг
Перший власний папір, секрети
виготовлення якого перейняли
-
в арабів
Перша плавка заліза в печі
Розділ IV
1. Ткацький верстат. 2. Окуляри. 3. Дзеркало. 4. Ножиці. 5. Астролябія.

6. Вітряк. 7. Лоція. 8. Годинники. 9. Каравела. 10. Колісний плуг. 11. Гармати
М атеріальний і духовний світ є в р о п е й с ь ко го С ередньовіччя
3 . ВИНАЙДЕННЯ КНИГОДРУКУВАННЯ
Розкажіть про долю Й. Гутенберга та його винаходу.
Батьком європейського книгодрукування став німецький винахідник

Йоганн Гутенберг. У середині XV ст. він винайшов друкарський верстат
і спеціальну фарбу для літер. Йоганн Гутенберг започаткував і тради
ції друкарського тексту: розміщення, шрифти,
оздоблення тощо. Близько 1450 р. Гутенберг
видав друковану Біблію. Протягом трьох років
він виготовив 180 примірників, з яких до нашо
го часу збереглося лише 48.
Попри життєві труднощі, фінансову скруту,
Гутенберг ніколи не здавався, випускав підруч
ники й календарі, не чекаючи визнання та вина
город. На кінець XV ст. в Європі працювало май
же 200 друкарень у 69 містах. Полиці бібліотек
заповнилися книжками з різних галузей знань,
виданими різними європейськими мовами. Кни- Невідомий
жок стало більше, і вони вже не були такими до- художник
рогими, як рукописні. Книга стала доступною м XVII ст.
для різних верств населення, поширення інфор- Йоганн Гутенберг
мації значно прискорилося.
Спираючись на ілюстрації, розкажіть, як людство вшановує пам’ять про

Йоганна Гутенберга.
1. Музей Й. Гутенберга у Майнці (Німеччина)

2. Пам’ятник Й. Гутенбергу в Страсбурзі (Франція)
3. Біблія, надрукована Й. Гутенбергом
1. Хто такий Роджер Бекон?
2. Хто з європейців першим здійснив подорож до Китаю та Центральної
Азії?
3. Які наукові досліди і для чого здійснювали алхіміки?
4. Коли й ким було винайдено книгодрукування?
5. Охарактеризуйте внесок Р. Бекона та Й. Гутенберга у світові науку

та освіту.
6. Доведіть, що книгодрукування — один із найважливіших винаходів
в історії людства.
1. Скористайтеся заповненою вами таблицею та ілюстраціями і запи

шіть, які винаходи Середньовіччя вплинули на:
• військову справу — ...
• розвиток ремесла — ...
• розвиток сільського господарства — ...
• повсякдення — ...
• морські походи — ...
2. За можливості дізнайтеся, у яких містах і країнах поставлено
пам’ятники книгам. Підготуйте невелику розповідь про один із них.
о % ' ІІСТОРИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
Найвідоміші м узеї книг світу

Найстарішим музеєм книги і книжкової справи є Німецький музей кни
ги і писемності (Лейпциг), відкритий у 1885 р. З 1950 р. музей є відділом
Німецької бібліотеки, в його фондах міститься понад 500 тисяч експонатів,
а саме: рукописи, інкунабули (перші друковані книжки, видані до 1 січня
1501 p.), рідкісні видання XVI-XX ст., графіка, колекції паперу, шрифтів,
друкарські машини, моделі паперових млинів.
Музей Гутенберга (Майнц, Німеччина) — найбільший музей книги і книж
кової справи, відкритий у 1900 р. Оскільки експонати музею присвячені не
тільки життю та діяльності Гутенберга,
а й розвитку друкарського мистецтва
протягом століть у різних країнах світу,
музею було присвоєно звання «всес
вітнього музею друкарського мисте
цтва».
В Україні працюють кілька музеїв,
присвячених історії книги і книгодру
кування: зокрема — у Києві, Львові,
Острозі (Рівненська область).
З експозиції Музею Гутенберга
У t’ иіцхкмтоіг « « т и ~w~
эдтм тдогпиц* кчссш* О î» pRUHWCWêteni
? »Af-
М атеріальний і д уховний світ єв р о п е й с ь ко го С ередньовіччя 1145
§ 21. Щплпв церкви

на сереЬньоеічне суспільство
ХРИСТИЯНСЬКА ЦЕРКВА В СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ
Обговоріть у класі, чому роль церкви в Середньовіччі вважається
суперечливою. Поясніть свою думку.
Християнська церква європейського Середньовіччя впливала на всі

сфери життя суспільства: брала участь в управлінні державами, допома
гала світським правителям урегульовувати складні стосунки між людь
ми, опікувалася хворими, старими й сиротами, відкривала школи. Усі
уявлення середньовічної людини були сформовані під впливом церкви.
Християнська релігія давала віруючим, особливо гнобленим, особисту
розраду, адже майнова, соціальна нерівність в їхніх уявленнях перетво
рювалась на рівність у гріхах і стражданні. Християнство об’єднувало
народи та країни Європи навіть тоді, коли вони воювали між собою.
Проте всередині самої церкви єдності не було.
В XI ст. стався вже відомий вам розкол християнства. Конфлікт між
римською та візантійською церковними гілками загострювався вже кілька
століть. Пояснювалося це відмінностями у тлумаченні християнського
вчення, в обрядах і церковній організації, а також суперництвом за найви
щу владу між папою римським та патріархом константинопольським.
Отже, у 1054 р. церква остаточно розділилася на римо-католицьку та пра
вославну. Розкол вплинув на спосіб життя, традиції й культуру різних кра
їн. У Східній Європі серед слов’янських народів католицизм прийняли по
ляки й чехи, а серед неслов’янських — угри. Київська держава, Сербія
та Болгарія прийняли візантійську форму християнства — православ’я.
Відносини між Римом і Константинополем іноді поліпшувалися, але пере
бороти розкол так і не вдалося. Щоправда, і в середині католицької церкві
не завжди панувала єдність. Через суперечки між кардиналами наприкінці
ХІУ — на початку XV ст. її водночас очолювали два і навіть три папи. Цей
період відомий в історії як «велика схизма» католицької церкви.
Католицькі богослови вчили, що
церква отримала від Христа право Індульгенція (від латинсько
відпускати гріхи за допомогою осо го — «милість») — повне або част І
бливих папірців — індульгенцій. кове звільнення від покарання за І
гріхи.
Торгівля ними означала, що
будь-яка нечесна людина або навіть злочинець може відкупитися від
покарання за гріхи. Водночас частина грошей, отриманих від їхнього
продажу, використовувалася на утримання притулків і лікарень,
будівництво шкіл і друкарень, зведення мостів і храмів.
Розділ IV
Де відбувається продаж індульгенцій? Про що свідчить герб папи рим-

/ ського, зображений на середньовічному малюнку?
ІЗ КНИГИ ШАРЛЯ ДЕ КОСТЕРА

«ЛЕГЕНДА ПРО ТІ ЛЯ УЛЕНШПІГЕЛЯ»1
Якщо не хочеш в пеклі ти

Горіти сто віків —
Собі купити поспіши
Прощення від гріхів.
Купуйте індульгенцію,
Бо в ній спасіння є:
Хто папі гроші сплачує,
Той Богові дає.
Продаж індульгенцій
(середньовічний
малюнок XVI ст.)
ЧЕРНЕЧІ ОРДЕНИ
Чому й де виникли католицькі чернечі ордени? Чим вони були схожі, а
чим — різнилися?
Упродовж Х -Х У ст. виникали чернечі союзи, які дістали назву

орденів. Керував таким орденом великий магістр, якого обирали пред
ставники ордену й затверджував папа.
Найвідомішими чернечими орденами, створеними здебільшого у
XIII ст., були францисканський, заснований Францйском Ассізьким2, і
домініканський, створений монахом Домініком. Основними ідеями та
ких орденів стали: суворе дотримання бідності в дусі раннього християн
ства та апостольська діяльність — поширення слова Божого серед людей.
Не дивно, що народ шанував таких ченців і створював про них легенди.
1 Текст цитується в перекладі Є. Єгоровоїта С. Сакидона.

2 Асс'із — місто, де народився Святий Франциск.
М атеріальний і духовний світ є в р о п е й с ь ко го С ередньовіччя 147
(Е7~
Як ви думаєте, чому український письменник, філософ, історик і культу-

' ролог XX ст. В. Домонтович (псевдонім В. П, Петрова) в романізованій
біографії відтворив саме цю історію про Франциска Ассізького?
СВЯТИЙ ФРАНЦИСК ІЗ АССІЗІ (1182-1226)

(Уривок)
Потайки взяв він з батькової крамниці сувій сукна
й одніс на базар до Фопіньйо. Тут він продав сукно і з
цими грошима пішов до монастиря. Він поклав гро
ші на віконці скарбничого й сказав йому, що ці гроші
призначені на поновлення церковки Св. Дам’яна в
оливковому гаї. Але скарбник вагався прийняти гро
ші від юнака, бо не знав, звідки він їх узяв і що скаже
на це батько. Він ще вагався, коли на монастирсько
му дворі побачив Францискового батька, що, розлю
чений, з лозиною в руці, шукав сина, щоб жорстоко
покарати його за вчинену шкоду. Скупий крамар не Ель Греко.
знати що готовий був зробити в цю мить: забити, роз Франциск Ассізький
чавити власними руками, задушити сина. (1587-1597 рр.)
Із часом жебрущі ордени стали впливовою силою. Там, де будували

свій осідок монахи, поступово утворювалися центри ремесла, культури,
освіти. Хоча статут орденів вимагав, аби ченці жили в бідності, однак
їхні монастирі незабаром стали одними з найбагатших у Європі.
Якими засобами середньовічні художники підкреслюють ставлення до

У монахів у суспільстві?
Монахи-домініканці — у білому
із чорним одязі; монахи-ранцисканці —
у коричневих плащах;
а у білих — цистеріанці.
148 Розділ IV
3. БОРОТЬБА ЦЕРКВИ З ЄРЕТИКАМИ

Обговоріть: як можна охарактеризувати роль папства у XII—XIII ст.? По
ясніть свою думку, наведіть приклади.
На рубежі Х ІІ-Х ІІІ ст. католицька церква стає найвпливовішою си

лою західноєвропейського суспільства. Її могутність підкріплювалася
дієвою системою церковних покарань за непослух. Церква, зокрема, мо
гла накласти на окрему область чи навіть на цілу країну інтердикт —
тимчасову заборону обрядовості та богослужіння. Тоді закривалися хра
ми, діти залишалися нехрещеними, померлих не можна було ховати на
кладовищах. Тобто і ті, й інші, за християнським ученням, були прире
чені на пекельні муки.
Непокірним загрожувала анафема — акт відлучення людини від
церкви, недопущення її до церковних таїнств і обрядів. Оголошення лю
дині церковного прокляття робило її вигнанцем у суспільстві.
Проте в містах і навіть у селах з ’являлося дедалі більше людей,
які виступали проти церковних утисків. Таких людей духовенство на
зивало єретиками.
Є р е ти к — особа, що заперечує основи віровчення панівної церкви,

віровідступник.
Єретики заперечували дорогі церковні обряди та пишні богослужін

ня. Вони вимагали, аби духовенство відмовилося від десятини, своїх
земельних володінь і багатств, виступали проти феодальних повиннос-
тей і податків, закликали «жити працею рук своїх». Вони й самі по
казували приклад праведного життя: роздавали майно бідним і жили
подаяннями.
Таких поглядів притримувалися, зокрема, й альбігойці3, яких було
оголошено єретиками. Тому католицька церква ініціювала проти них
Хрестові походи, що увійшли в історію як Альбігойські війни (1209-
1229). Вони супроводжувалися нещадними грабунками і знищенням
мирного населення.
Служителі церкви в усіх країнах переслідували єретиків і жорсто
ко розправлялися з ними. їх відлучали від церкви, судили й карали.
У XIII ст. для боротьби з єретиками папа створив спеціальний церков
ний суд — інквізицію.
Інквізиція (Свята інквізиція) (від латинського — «розслідування») —

спеціальний церковний суд для боротьби з єретикам и.
3 Назва «альбігойці» походить від міста Альбі в Південній Франції.

Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя
Щоб виявити єретиків, інквізиція не гребувала нічим. Обвинувачу

ваних кидали до в’язниць і жорстоко катували, намагаючись вирвати в
них визнання провини. Не витримуючи катувань, багато хто зізнавався
навіть у тому, чого не чинив.
г ш 1) Кого католицька церква називає єретиком? Які слова документів під-

ії/ креслюють ставлення церкви до єретиків? Якими способами добивали
ся зізнання від єретика?
ЗІ ЗБІРКИ ЗАКОНІВ «СІМ ПАРТИД» ПРО ЄРЕТИКІВ4

Звідки походить слово «єретик», скільки їх видів
і яку шкоду вони приносять людям, котрі з ними спілкуються
«Єресь» як латиною, так і романською означає «розподіл», звідси похо
дить слово єретик, тобто той християнин, який відхилився від католицької
релігії. Існує багато категорій єретиків, проте дві з них — найголовніші. До
однієї належать ті, хто вірує, проте їхні вірування розходяться з істинною
вірою. До іншої категорії належать ті, які взагалі не вірують, і ці негідні
люди думають, що душа вмирає разом із тілом, що ні за добро, ні за зло, яке
людина творить у цьому світі, не буде ні нагороди, ні покарання.
Із керівництва про переслідування єретиків (1260 р.)

Єретика треба тримати напівголодним, так, аби страх його зовсім ви
снажив, і не допускати до нього товаришів... А ще краще взагалі нікого
не пускати, лише інколи двох надійних випробуваних людей, які обе
режно, начебто співчуваючи, почнуть умовляти його позбутися смерті
та щиросердно зізнатися... і треба ловити його обережно, адже хитрого
лиса спіймати можна тільки хитрістю.
2) На основі ілюстрації визначте, хто керує спаленням єретиків. Як ви

думаєте, чому на площу приходять люди?
Спалення єретика (зображенняXVст.)
4 «Сім партид» (тобто частин) — збірка феодальних законів XIII ст., укладена при
королях Леона і Кастилії Альфонсо X та Альфонсо XI.
а аз
150 Розділ IV
4. ВПЛИВ ДІЯЧІВ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

НА СЕРЕДНЬОВІЧНЕ СУСПІЛЬСТВО
На основі тексту обговоріть у класі: які зміни відбулись у католицькій
церкві в середині XI ст.? На прикладі історичних подій 1077 р. поясніть,
що означає вислів «піти до Каносси».
Над питаннями християнської віри глибоко роздумували вчені-

богослови ще в ІУ -У ст. Найвидатніших із них зазвичай називають
отцями Церкви, це: Аврелій Августин, Ієронім, Василій Великий та
Іоанн Златоуст. У своїх творах вони розкрили основні положення
християнської віри.
Діяльність багатьох католицьких священиків була пов’язана зі світ
ськими проблемами. Римський абат Діонісій Малий (VI ст.) використав
дані про життя та загибель Ісуса Христа і встановив дату його народжен
ня. Спираючись на його обчислення, монах Біда Високоповажний (VII-
VIII ст.) запропонував нову систему літочислення та відповідну форму за
писів «до Різдва Христового» (до нашої ери) і «після Різдва Христового»
(наша ера). А вже папа римський Григорій XIII з 1582 р. запровадив но
вий календар, який і називається григоріанським. Це літочислення посту
пово було прийнято в більшості країн і зараз є міжнародним стандартом.
Про вплив пап на світське життя яскраво свідчать події, що увійшли
в історію як «ходіння до Каносси» (XI ст.). Одним із найвідоміших пап
Середньовіччя був Григорій VII. Він остаточно заборонив католицьким
священикам брати шлюб і намагався підкорити духовенству світських
феодалів та імператорів. На цьому шляху йому протистояв німецький ім
ператор Генріх IV. За це папа відлучив його від церкви, а всіх його підда
них звільнив від васальної клятви. Генріх мусив вибачатися перед ним.
Зустріч папи Григорія VII та імператора відбулася в замку Каносса, де
Генріх IV намагався заради прощення поцілувати папську туфлю. Щ о
правда, через кілька років Генріх IV усе-таки переміг папу Григорія VII.
Поясніть, як український письменник Павло Загребельний підкреслив

' принижений стан імператора.
; , * Е К аррг" «■
З РОМАНУ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА
ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО «ЄВПРАКСІЯ»
Похід до Каносси
У січні 1077 року імператор прибув до Каносси. Замок мав потрійні
мури. Генріха впущено за другу стіну, почет лишився зовні. Між му-,
рами, знявши імператорські прикраси, без будь-якої пишноти, просто
волосий, босий, стояв він, очікуючи присуду папи, постився з ранку до
вечора, стояв без сну, непорушно, заклякло, ніби вмер. Так тривало три
дні. Лише на четвертий його було допущено до папи. Після тривалої роз
мови і прийняття ганебних умов папа зняв відлучення.
Ь
Одним із найкращих богосло
вів Середньовіччя був Фома (Тома)
Аквінський (бл. 1225-1274), який дав
пояснення багатьом положенням хрис
тиянства, спираючись не тільки на
віру, а й на розум. Рішення Фоми стати
священиком викликало категоричний
спротив його рідних, які щодня проси
ли Фому змінити своє рішення, проте
той залишився вірним своєму покли
канню. У Паризькому університеті, де
він навчався, мовчазного юнака кілька
років принижували, і лише його пере
мога в диспуті з десятьма богословами
зробила Фому визнаним ученим. Фома
Аквінський поєднав ідеї великого
грецького філософа Аристотеля з хрис
тиянським віровченням. Він створив
власну систему християнської філосо Карло Кривеллі.
фії, яку нащадки назвали «томізм»5, Фома Аквінський
вона стала важливою частиною като (XV ст.)
лицького богослов’я.
1. Коли й чому стався церковний розкол?
2. Що таке індульгенція?
3. Хто такі єретики?
4. Які жебрущі ордени ви пам’ятаєте?
5. Доведіть на прикладах, що релігія сприяла розвитку писемності,

друкарства, живопису, музики, архітектури.
6. На основі прикладів з різних джерел: тексту підручника, документів і
ілюстрацій, поясніть, чому в середньовічному суспільстві з ’являлися
єретики.
1. Вставте пропущені слова:

Церква, зокрема, могла накласти на окрему область чи навіть на цілу
країну ... — тимчасову заборону обрядовості й богослужіння. Непо
кірним загрожував також ... — недопущення до церковних таїнств і
обрядів. Проголошення л ю д и н і... робило ї ї ізгоєм у суспільстві.
2. Складіть речення, у якому застосуйте вислів «ходіння до Каносси».
ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Пригадайте, якими були школи в державах Стародавнього світу.
Що таке лікей (ліцей), Академія?
Назви яких шкільних предметів походять з Давньої Греції?
5 Томізм — від латинського звучання імені Фоми Аквінського — Тома.

§ 22.і?рактичне заняття.
Серейньоеічні школи та університети.
Ж и т т я сереїтьовічнсйо студента
1. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ШКОЛИ ТА УНІВЕРСИТЕТИ
Працюючи над першим пунктом тексту, складіть словничок «Середньо
вічні школи та університети», використовуючи слова, набрані курсивом
і жирним шрифтом.
У розвитку середньовічної освіти велику роль відігравало християнство.

При монастирях і храмах відкривали перші школи, головним предметом у
яких було письмо. Зошитів тоді ще не було, й учні вчилися писати загостре
ною паличкою на покритих воском дощечках. У У -Х ст. освічених людей в
Європі було мало, і навіть не всі королі вміли читати й писати.
Проаналізуйте схему та поясніть, як пов’язані зміни у суспільстві та
• необхідність здійснювати
• розвиток ремесел і торгівлі; розрахунки та укладати
• розширення відносин документи;
між державами; • потреба в наданні
• необхідність нової зброї юридичних, банківських
і медичних послуг
Роздивіться ілюстрації та опишіть клас середньовічної школи. Хто навчає

■І/ школярів? Скільки дітей учиться? Які методи навчання використовують?
Школа в Середні віки (середньовічні зображення)

М атеріальний і духовний світ є в р о п е й с ь ко го Середньовіччя 153
В Х І-Х ІІ ст. з ’ я в и л и с я ш к о л и д л я в с і х бажаючих, незалежно від
їхньої національності й походження, де викладали «сім вільних мис
тецтв» . Вільними їх називали тому, що опановувати їх могли лише віль
ні люди, а мистецтвом вважалася діяльність, спрямована на осмислен
ня, творче сприйняття навколишнього світу, що також робить людину
вільною. Створена ще в Давньому Римі, така освіта діяла протягом
усього Середньовіччя. Цикл навчальних предметів складався з двох
частин — тривіума6 і квадривіума.
Порівняйте зміст середньовічної та сучасної освіти.
Сереїтьовічна освіта
7 вільних мистецтв
квадривіум
арифметика
геометрія
вищі
астрономія
музика
граматика — вивчення латини >>

* риторика — красномовство СО
5;
І
■! :
І діалектика — мистецтво міркування о.
ь-
ж- На основі тексту й ілюстрацій (с. 154) визначте, що таке університет.

Чим навчання в ньому відрізнялося від школи?
У ХІІ-Х ІІІ ст. викладачі й студенти міських шкіл почали створювати

особливі об’ єднання, що називались університетами.
Університет (від латинського — «сукупність, спільнота») — вищ ий на- Ш

вчальний заклад, де готують спеціалістів із різних галузей знань, ведуть ,
наукову роботу. іі
Університети не тільки давали високий рівень освіти та свободи, а

й забезпечували розвиток науки, міста і навіть держави, у якій вони
діяли. Найперші з них виникли в Болоньї (Італія), Парижі (Фран
ція), Оксфорді (Англія). До кінця XV ст. у Європі було засновано понад
60 університетів. Університети самі обирали свого очільника — ректора,
самостійно визначали склад викладачів і могли судити своїх учнів. Учні
називалися студентами, що на латиниці означає «старанно вчитися».
6 Трйвіум — перші три науки, які мали опанувати студенти, від цього слова походить
слово тривіальний — дуже простий, звичайний.
154 Розділ IV
В університетах так само вивчали «сім вільних мистецтв», але на

вищому рівні. Провчившись п’ ять-сім років, можна було вступити на
старші факультети — богословський, юридичний і медичний. Осно
вними заняттями вважалися лекції, що читалися вранці та ввечері.
Одягнений у чорну мантію магістр-викладач читав уголос яку-небудь
учену книгу, не дозволяючи собі ні на букву відступити від тексту.
Інший вид занять — диспути — словесні двобої, під час яких студен
ти вже мали право не тільки поставити запитання викладачу, а й висту
пити самі й навіть запропонувати будь-яку тему для обговорення. Пе
ремагав на диспуті не той, хто більше знав, а той, хто переконливіше
доводив свою точку зору.
Які традиції навчання відображають ілюстрації?
1. Лекція в Болонському університеті

(деталь гробниці Дж. да Леньяно, Болонья, XIV ст.)
2. Печатка Кембриджського університету (зображений ректор, який сидить
між двома наглядачами, внизу міст через р. Кем, XIII ст.)
3. Клас в університеті Німеччини (серединаXIVст.)
4. Зустріч професорів Паризького університету (XIVст.)
5. Вид на Старий університет Болоньї (сучасне фото)
6. Диспут в університеті (мініатюра XIVст.)
ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СТУДЕНТА

Ознайомтеся з документами. Дізнайтеся, як студенти ставилися до на
вчання, яким було їхнє майнове становище. Обговоріть у загальному
колі, про які подробиці життя середньовічних студентів можна дізнатися
з ілюстрацій (с. 154).
Чимало студентів походили з городян, селян і небагатих рицарів,

тому, аби заплатити за навчання і житло, вони змушені були заробляти
уроками чи просити милостиню.
Навчання в усіх університетах велося латиною, тому студент міг по
чати своє навчання в одному університеті, а закінчити його в іншому
місті чи в іншій країні. Аби підтримати один одного, студенти різних
країн об’єднувалися в земляцтва.
ІЗ ТВОРУ НЕВІДОМОГО АВТОРА

ПРО НАВЧАННЯ В ПАРИЖІ НА ПОЧАТКУ XIII ст.
Майже всі паризькі школярі [студенти] займалися виключно тільки
тим, щоб учитися й досліджувати щось нове.
Одні навчалися виключно для того, щоб знати, але це тільки ціка
вість, інші — аби прославитись, але це марнославність; нарешті, дехто
вчився, щоб діставати пізніше вигоду, але це користолюбність. Дуже не
багато хто з них навчався, щоб здобувати науку або навчати інших.
GAUDEAMUS7 (ВЕСЕЛІМОСЯ!)
Carmen scholasticum (Школярський гімн)
(У р и в о к )
Хай живуть нам виші всі, Хай живе республіка
Вся наша еліта: І той, хто керує;
Професори і доценти, Хай живе наша спільнота
Аспіранти і студенти, — І благодійників щедрота,
«Многая їм літа!» Що про всіх нас дбає.
Всякий смуток геть від нас,
Песимізму досить;
Всякий біс нехай сконає,
Що студентам не сприяє,
На глум їх підносить.
Переспів М. Білика
7 Гаудеамус (від латинського — «веселімося») — середньовічна студентська пісня, сту

дентський гімн.
156 Розділ IV
Одним із найвідоміших докторів середньовічних університетів був

П’єр Абеляр (1079-1142). Лекції Абеляра користувалися неабиякою
популярністю. Послухати їх та поспілкуватися з викладачем прагнули
студенти з різних університетів Європи. Доводячи, що людина має мис
лити та прагнути до нових знань, він пропонував учням не боятися за
хищати власну точку зору. Проте для багатьох сучасників Абеляр був
цікавим через палке кохання до своєї учениці Елоїзи, яке він описав у
книзі «Історія моїх поневірянь».
1) Уявіть собі диспут у середньовічному університеті. Напишіть корот
кий твір про цю подію, обравши для теми диспуту одну з відомих вам
подій Середньовіччя.
2) Порівняйте шкільну і вищу освіти Середньовіччя та сучасності. Що
між ними спільного, а чим вони різняться?
ШЕШҐ' "" Мі.* - 9 ./
V ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП
. яш аш т ії________ т _______
Сорбонна
Один із найстаріших і найвідоміших університетів Європи та світу, розта
шований у столиці Франції — Парижі, називається Сорбонна. А чому власне
Сорбонна, а не традиційно — Паризький університет?
На початку XIII ст. в Парижі вже існував університет, у якому викладали
відомі на той час учені. Багато юнаків із різних країн Європи, різних націо
нальностей і станів, навчалися тут. Нелегко їм жилося в новому місті, адже
ніяких стипендій у той час не було. У середині XIII ст. Робер де Сорбон, ду
хівник короля Людовика IX Святого, заснував при університеті колегію для
дітей із бідних сімей. У ньому навчалися та жили і студенти, і викладачі.
Поступово довкола колегії о б ’єдналися різні навчальні заклади, а назва
Сорбонна поширилася на весь університет.
Зображення Сорбонни на середньовічній мініатюрі
С ШШОїЛІИОКбсш Ж™ Т «СЯ*ЧОи.ИЖ>!ГІнше
»■>ґ і \шЛу Щ
*І*Л
ИІ НІА ,1 .ч.—Л..
—, І,- - жФжТЗбЙЯВнЕЩЕЯвН^^,
М атеріальний і духовний світ є в р о п е й с ь ко го Середньовіччя
§23.Раннє ІИйройження і йрманіш

І. ПРИЧИНИ ПОЯВИ РАННЬОГО ВІДРОДЖЕННЯ І ГУМАНІЗМУ
Використовуючи текст і схеми, назвіть основні чинники, що сприяли по
яві Відродження, і поясніть на прикладах кожний із них.
Протягом майже всього Середньовіччя панувало уявлення про лю

дину як пасивного виконавця Божої волі. Однак у XIV ст. такі погляди
вже суперечили швидкому розвитку [Ь| ■-----------------------
середньовічного суспільства. У по- Щ Антйчність (від латинського-
гї «давній») — цивілізація Давньої
шуках нових ідей мислителі насам- іг „
1 Г р е ц м та Давнього Риму,
перед звернулися до античності Л-----------------------------------------------
Захопившись творами Стародавніх Греції та Риму, вчені розшукували
в монастирських бібліотеках праці стародавніх авторів, переписували й
вивчали їх, розкопували античні статуї, відновлювали античні традиції.
В античних творах вони побачили розвинуту, сильну людину, здатну змі
нювати світ на краще. Ці ідеї, суголосні часу, були відроджені й пошире
ні. Водночас досліджувалася й духовна спадщина інших народів.
На цьому підґрунті в XIV ст. у містах Північної та Центральної Італії по
чинається період, названий Відродженням, або французькою — Ренесансом.
Відродження — епоха в історії Європи (XIV—XVI ст.), для якої характерні

інтерес до людини та її внутріш нього світу, повернення до античних
цінностей, світський (нецерковний) зм іст культури.
Період XIV—XV ст. називаю ть Раннім В ідродж енням .
Батьківщиною Відродження стала Італія — спадкоємиця античної

культури.
Причини зароЬження ренесансу
• Наявність античної спадщини
• Зростання, могутність і самостійність італійських міст
• Поява меценатів, городян, зацікавлених у розвитку культури
$анне Щ роЬження в Іт а л ії
Розділ IV
. Учені, художники, мислителі Раннього Відродження сформулюва

ли у своїх творах новий погляд на людину, закликали шанувати розум,
намагалися довести, що людина здатна вдосконалювати світ, у якому
живе. Таких митців сучасники назвали гуманістами, а їх ідеї — гума
нізмом.
Гум анізм (від латинського — «людяний, лю дський») — течія в західно

європейській культурі, яка визнає лю дину вищою цінністю, проголош ує
повагу до її природних прав.
Цікаво, що саме в той час і з’явилося поняття Середньовіччя та сфор

мувалося уявлення про цей період як час занепаду між античністю й
Відродженням.
2. ОСНОВНІ ІДЕЇ РАННЬОГО ВІДРОДЖЕННЯ ТА ГУМАНІЗМУ

Який зв ’язок існує між поняттями Відродження і гуманізм?
Італійське Відродження подарувало світу видатних митців і вплину

ло на інші європейські країни. Діячі Відродження визначили основні
ідеї гуманізму.
Ставлення Гуманістів Ьо люЬини

• Людина — найвища цінність, найкраще і головне творіння Бога.
• Ідеал гуманістів — «універсальна людина» — всебічно розвинена особис
тість, яка досягла досконалості в різних сферах науки, у літературі, філософії,
мистецтві.
• Право кожної людини на індивідуальний, вільний розвиток, чуттєві радо
щі, звичайні земні потреби.
• Повага до людської гідності.
Важливо зрозуміти, що діячі Відродження не ставили під сумнів

християнську віру, проте влада церкви, яка раніше охоплювала всі сфе
ри життя людини, поступово звужувалася до вирішення здебільшого ре
лігійних питань. На зміну релігійному ідеалу аскета8 приходить новий
герой — енергійна, самостійна, освічена людина.
У цей період поступово руйнувалася така риса життя середньовіч
ної людини, як корпоративність, тобто жорстке усвідомлення себе тіль
ки частиною певного колективу, наприклад, селянської громади, цеху,
8 Аскет — у давнину християнський подвижник, який виснажував себе постом, пус

тельник, у переносному сенсі — людина, яка вкрай обмежує свої життєві потреби,
веде суворе життя.
М атеріальний і д уховний світ є в р о п е й с ь ко го С ередньовіччя 159
рицарського ордену, університету або купецької гільдії. Твори гуманістів
допомагали людині відчути себе самоцінною, неповторною індивідуаль
ністю. Недарма саме в цей період з’явився трактат відомого гуманіста Іта
лії Джованні Піко делла Мірандоли «Промова про гідність людини».
Зіставте уривки із творів папи Інокентія III та італійського гуманіста

г Джованні Піко делла Мірандоли. Як вони ілюструють різницю релігійного
та гуманістичного світоглядів?
ІЗ ТВОРУ ПАПИ ІНОКЕНТІЯ III

«ПРО ЗНЕВАГУ ДО СВІТУ»
Усі шляхи людини сповнені праці та скорботи,
і навіть не відпочиває розум її... Навряд чи є що-небудь,
що людина зрозуміла б повністю, що вона осягнула
б ясно. Хіба тільки те знають цілком, що нічого не
знають зовсім.
Папа Інокентій III
М .. . • ■ ■
ІЗ ТВОРУ
ДЖОВАННІ ПІКО ДЕЛЛА МІРАНДОЛИ
«ПРОМОВА ПРО ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ»
О дивне і піднесене призначення людини, якій дано
досягнути того, що вона прагне, чого вона бажає. Бог
створив людину, щоб вона пізнавала закони Всесвіту,
любила красу, захоплювалася її величчю... Людина
може зростати та удосконалюватися за власною во
лею. У ній є початки найрізноманітнішого життя. Джованні Піко
делла Мірандола
(середньовічна
мініатюра)
3. ДАНТЕ АЛІГ’ЄРІ Й ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА

Чому твори Данте і Петрарки називають гуманістичними?
Письменники-гуманісти не тільки копіювали античні зразки, а й самі

створювали прекрасні твори, що стали безсмертними.
Данте Аліг’єрі (1265-1321) — видатний італійський поет і мислитель,
один із творців літературної італійської мови. Його основний твір — «Бо
жественну комедію» — вважають провісником Відродження.
§?
1 60| Розділ IV
т *
Предки Дайте брали участь у заснуванні Флоренції та Хрестових по
ходах, батько був впливовим політиком, тож не дивно, що й Данте брав
участь в управлінні рідним містом. Він став першим серед мислителів,
хто виступив за незалежність королівської влади від папства. Але в іс
торії він назавжди залишиться автором «Божественної комедії».
Власне, Данте назвав свою поему просто «Комедією». За тогочасною
традицією, це були твори із сумним початком і щасливим фіналом. «Бо
жественною» цей твір назвав пізніше італійський письменник-гуманіст
Джованні Боккаччо, підкресливши таким чином її велич, досконалість і
значення. У трьох частинах («П екло», «Чистилище», «Рай») Данте опи
сує свою мандрівку до Бога. Цей твір є енциклопедією знань щодо епохи
Середньовіччя. Головна ідея автора: розум і знання можуть допомогти
людині пізнати свої гріхи, а любов дає можливість пізнати вищу істину.
Вона відображена в останніх рядках поеми:
Були ж у мене крила надто кволі;
Але яскравість сяйва тут прийшла,
І міць зростала розуму і волі.
Уяву сила зрадила була,
Та, мов колеса, ясні і веселі,
Жадобу й волю долі повела
Любов, що водить Сонце й зорні стелі9.
Я ку скульптурі й живописі втілено ставлення нащадків до поета?
Доменіко д і Мікеліно.
Данте з «Божественною
комедією»
(фрагмент фрески, 1465)
9 Текст цитується в перекладі Є. Д роб’язка.

М атеріальний і духовний світ єв р о п е й с ь ко го С ередньовіччя
1. Лука Сігнореллі. Портрет Данте (XIV ст.)

2. Сандро Боттічеллі. Портрет Данте ( 1478 р .)
3. Пам’ятник Данте у Флоренції (1865 р .)
4. Ежен Делакруа. Ладья Данте ( 1822 р.)
5. Сальвадор Далі. Данте ( 1956 р.)
Франческо Петрарка (1304-1374) — великий італійський поет доби

Відродження, учений, філософ та історик. Саме його вважають першим
гуманістом, оскільки він наважився протиставити богослов’ ю знан
ня про людину. Петрарка уславився збіркою ліричних віршів-сонетів
«Книга пісень», зверненими до своєї коханої Лаури. Як і Данте, Петрар
ка не називав земну любов гріхом, а вважав її Божим дарунком.
У своїй творчості Франческо Петрарка поєднав теми античності й
Середньовіччя. Закоханий в античну культуру, він розшукував і від
роджував твори давніх митців, наслідував великого оратора Цицерона,
(У ).
162 Розділ IV
писав біографії відомих греків і римлян. Захоплені талантами поета,

мешканці Риму поклали на голову Петрарки лавровий вінок. Так колись
на Капітолійському пагорбі давні римляни увінчували своїх великих
сучасників.
Яке враження справляє на вас сонет?
'А
М:
СОНЕТ ПЕТРАРКИ10
Де погляд ніжний, де чарівний вид;
Де постать горда, де струнка постава,
Де мова та бентежна й величава,
Що завдає негідникові стид?
Де сміх, що жалить того, хто набрид?

Де та душа, що, мов зоря яскрава,
Висока й гідна владарського права,
Небесну нам осяяла блакить?
Я вами дихаю, для вас палаю,

Я народивсь для вашого єства,
Без вас мені нема й не треба раю;
Як радість відійшла моя жива, Невідомий італійський
В словах надію я плекав безкраю, художник XVII ст.
Портрет Петрарки
Та вітер порозвіював слова.
1. Що таке Відродження? Який період називається раннім Відродженням?

2. Кого й чому називаємо гуманістами?
3. Які митці уславили літературу італійського Відродження?
4. Які ідеї гуманістів вам запам’яталися? Спробуйте пояснити, чому.
5. Висловте судження щодо причин і наслідків появи та розвитку гума

ністичних ідей.
6. Про які зміни у світосприйнятті різних верств населення, на вашу
думку, свідчать шедеври раннього Відродження?
Ознайомтеся з уривком до одного з творів Дж. П. делла Мірандоли:

«Шановні отці! Я прочитав у творах арабів, що коли Абдаллу Сарацина
запитали, що йому здається найдивовижнішим у світі, він відповів, що
немає нічого кращого за людину». Поміркуйте, як це співвідноситься з
ідеями гуманістів.
Текст наводиться в перекладі/?. Павличка.

М атеріальний і духовний світ єв р о п е й с ь ко го Середньовіччя
§ 24. Архітектура і мистецтво

1. ЯКЕ МІСЦЕ ПОСІДАЛИ ХРАМИ
В ЖИТТІ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ЛЮДЕЙ
Ознайомтеся з наведеними нижче положеннями. Оберіть одне з них і
поясніть на цьому прикладі, яку роль відігравали храми в житті людини
1) Храм для середньовічної люди

ни — це місце богослужіння, відправ
лення обрядів і покаяння, церковних
свят і процесій.
2) У храмах палко молилися, зокре
ма: феодали — за військові успіхи, се
ляни — за гарний урожай, ремісники
просили удачі у виробництві, а купці
сподівалися на безпечну і вдалу торго
ву подорож. І всі разом ставили Святим
свічки, сподіваючись на їхній захист.
3) Церковний дзвін сповіщав про час
праці та відпочинку, їжі й сну. У Серед
ньовіччя навіть виникли такі вислови:
«дзвони жнив », «дзвони збору врожаю ».
4) Спорудження храму ставало все
народною справою. Храми були місцем
зібрань й укладення договорів, форте
цями та притулком для переслідуваних,
тут відбувались яскраві театралізовані
релігійні вистави — містерії.
2. РОМАНСЬКА АРХІТЕКТУРА
Прочитайте уривки з роману Віктора Гюго «Собор Паризької Бо
гоматері», де подано опис архітектурних стилів Середньовіччя.
Визначте особливості романської архітектури. За допомогою словни
ка поясніть слова в тексті «базиліка», «вітраж», «розети», «барельєфи»,
«шпиль» та знайдіть ці деталі в зображеннях на ілюстраціях (с. 165).
Висловіть власні враження від наведених пам’яток.
У X ст. в середньовічній архітектурі поширюється єдиний загально

європейський стиль — романський. Назва стилю походить від
слова «Коша» — Рим, і пояснюється тим, що в середньовічному
будівництві використовували архітектурні традиції давніх римлян.
Р ом анський стиль — перш ий загальноєвропейський стиль в архітек
турі (Х-ХІІ (XIII) ст.), для якого характерні масивні споруди-ф ортеці.
П Р О Р О М А Н С Ь К У А Р Х ІТ Е К Т У Р У
З роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері»
Більшість романських храмів будувались у неспокійний час загарб
ницьких і громадянських війн. Якщо була потреба, храми ставали фор
тецею для захисту від ворогів.
У романському стилі, що є найстародавнішим і найглибшим, у се
редньовічній Європі переважає напівкругле склепіння, підтримуване
грецькою колоною.
Хай яким би різьбленням та скульптурою була прикрашена оболонка
собору, завжди під нею знаходиш римську базиліку. На цій незмінній
основі кількість дзвіниць, шпилів змінюється безліч разів, відповідно до
фантазії століття, народу, мистецтва.
Статуї, вітражі, розети, арабески, різьблені прикраси, барельєфи...
Звідси дивовижна зовнішня різноманітність цих будов...
Стародавня сім’ я похмурих, таємничих, приземкуватих храмів, наче
придавлених круглим і широким склепінням, була пройнята військо
вим духом: могутні у своїй суворості й масивності стіни з вузькими ві
кнами, величезні вежі. Головні елементи будівлі — міцні круглі арки,
важкі колони та стовпи, що підтримують дах.
> <----
Словник архітектурних термінів

Базиліка — громадська споруда в Давньому Римі — прямокутна будівля,
поділена колонами або стовпами зазвичай на три (інколи на п ’ять) поздовжні
частини — нефи, орієнтовані із заходу на схід.
Барельєф — скульптурна прикраса на плоских поверхнях.
Вітраж — твір образотворчого або декоративного мистецтва з різноко
льорового скла та інших матеріалів, що пропускають світло.
Карнйз — виступ, що завершує горішню частину стіни або міститься над
вікнами, дверима.
Портал — архітектурно оформлений вхід до будинку.
Розета — у мистецтві й архітектурі — прикраса круглої форми у вигляді
квітки, яка розпустилась.
Ф асад — зовнішній вигляд певного боку або частини споруди.
Шпиль — вертикальне й гостроконечне завершення будівель у вигляді
сильно витягнутого конуса.
Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя
1. Церква Сан Лоренцо

(Мантуя, Італія)
2. Реконструкція романської каплиці
(музей мистецтва Метрополітен
у Нью-Йорку)
3. Кафедральний собор
(Майнц, Німеччина)
4. Розета церкви Сан П’єтро в Тусканії
(будівництво розпочато в кінціXI ст.)
5. Собор Санта Марія Маджоре
в Тусканії (Італія, IX ст.)
Розділ IV
3. ГОТИЧНІ СОБОРИ
На основі тексту, ілюстрацій і словника опишіть особливості готичного
собору. Висловте власні враження від наведених пам’яток.
У Х ІІ-Х У ст. зростання міст, технічний прогрес зумовили виникнення

нового стилю архітектури — готичного. Термін «готика» (від назви одного з
германських племен — готи) ввели митці в епоху Відродження, виражаючи
своє ставлення до варварської, як тоді вважали, архітектури Середньовіччя.
Готйчний стиль — художній стиль (XII—XV (XVI) ст.), пош ирений у

Західній і Центральній Європі, для архітектури якого властиві великі
споруди зі стрілчастими склепінням и та значною кількістю кам ’яного
різьблення та скульптурних прикрас.
ПРО ГОТИЧНУ АРХІТЕКТУРУ

З роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері»
Собор Паризької Богоматері
Насамперед перед нами постають три
стрілчастих портали, а над ними — ажур
ний карниз, неначе оздоблений мереживом
із двадцяти восьми ніш із статуями королів,
величезне центральне вікно-розетка між
двома боковими вікнами і високий ряд арок.
...Стрілчасте склепіння, принесене з Хрес
тових походів... неподільно пануючи відто
ді, визначило стиль побудови Собору.
Те, що ми тут казали про фасад, слід сказати й про весь храм, а ска
зане про кафедральний собор Парижа стосується всіх християнських
храмів Середньовіччя. Усе в цьому мистецтві логічне й пропорційне.
Палац правосуддя
Над головами подвійне стрілчасте склепіння, прикрашене дерев’я
ними скульптурами, із золотими геральдичними ліліями на блакитному
тлі; під ногами — мармурова підлога з білих та чорних плиток. За кілька
кроків... уздовж залу сім колон підтримують подвійні склепіння.
У високих стрілчастих вікнах — тисячобарвні вітражі, і все це — скле
піння, колони, стіни, обрамлення вікон, панелі, двері, статуї — зверху
донизу розкішно розквітчано блакиттю та золотом.
Істинним шедевром є, зокрема, невелика ажурна розета над порта
лом, філігранна й вишукана, мовби зірка з мережива.
— > <------— ^
М атеріальний і д уховний світ єв р о п е й с ь ко го С ередньовіччя ]| 1 6 7
Прикраси соборів — рельєфи, скульптури, фрески, вітражі — справ

жня енциклопедія середньовічного світогляду й середньовічного життя.
Наприклад, Шартрський собор прикрашають 9 тисяч скульптур. Тут
переплітаються біблійні сюжети, античні образи, побутові сцени, язич
ницькі мотиви, фантастичні фігури.
Для готичної архітектури було характерним:
• грандіозна висота;
• великі стрілчасті вікна;
• «кам’ яне мереживо» — велика кількість скульптур, що оздоблю
ють споруду.
На основі тексту та ілюстрацій порівняйте романський і готичний

собори.
1. Кельнський собор
(Німеччина)
2. Шартрський
собор (Франція)
3. Усміхнений ангел
(Реймський собор)
4. Химери Собору
Паризької
Богоматері
5. Фрагмент вітражу
(Шартрський собор)
168 Розділ IV
4. МИТЦІ РАННЬОГО ВІДРОДЖЕННЯ

Складіть каталог (список) ілюстрацій, уміщених у параграфі. Доберіть із
тексту або складіть самі коментар до твору образотворчого мистецтва,
який подобається вам найбільше, наприклад, «Твір Донателло ... є ше
девром епохи Відродження тому, що ...».
Початок нового етапу розвитку мистецтва історики пов’язують із

творчістю художників Джотто, Сандро Боттічеллі, архітектора Філіппо
Брунеллескі та скульптора Донателло. Усі вони творили у Флоренції.
Тому саме це італійське місто часто називають батьківщиною Відро
дження.
Провісником Відродження в образотворчому мистецтві був художник
Джотто. На його фресках фігури біблійних персонажів охоплені жи
вими людськими почуттями та пристрастями. До речі, цей митець був
другом Данте, і той навіть зобразив його в «Божественній комедії».
Філіппо Брунеллескі — перший архітектор епохи Відродження. Йому
вдалося зробити те, що виявилося не під силу багатьом іншим май
страм — він перекрив величезним, понад сорок метрів у діаметрі, купо
лом флорентійський собор Святої Марії. Цей собор і досі вражає своєю
красою та величчю.
Філіппо
Брунеллескі.
Купол собора
Санта Марії
дель Фьоре
у Флоренції
{XIV ст.)
Донателло (1386-1466) став першим скульптором від часів антич

ності, якому вдалося відтворити красу оголеного людського тіла. Такою
є скульптура біблійного героя Давида, що переміг страшного велетня
Голіафа. Ця скульптура стала першою, яку можна було оглядати з усіх
боків, а не у стіні, як було прийнято раніше. Бронзовий Давид, більш
ніж півтора метра заввишки, став своєрідним символом Флоренції в бо
ротьбі за свободу. Майстер зміг дуже жваво зобразити гнучке красиве
тіло юнака, який стоїть у розслабленій позі з мечем у руках, наступивши
ногою на відрубану голову Голіафа.
М атеріальний і д уховний світ є в р о п е й с ь ко го Середньовіччя
Джотто д і Бондоне. Втеча до Єгипту Донателло. Статуя Давида

(1266-1267 рр.) (близько 1440 р.)
Навіть для мистецтва епохи Відродження незвичайним є живопис Сан

дро Боттічеллі11 (1455-1510). Історики й до сьогодні сперечаються з при
воду прізвиська Боттічеллі («Бочонок»), яке, вірогідно, дісталося йому від
старшого брата. Він створював портрети сучасників, за наказом папи рим
ського розписував стіни Сикстинської капели12. Одна з найвідоміших кар
тин Боттічеллі — «Поклоніння волхвів», на думку істориків, зображає ро
дину правителів Флоренції — Медичі, які були покровителями Боттічеллі.
Сандро Боттічеллі.
Поклоніння волхвів (1475 р.)
11 Справжнє ім’я — Алесандроді Маріаноді Ванні Філіпепі.

12 Сикстинська капела — храм, створений за наказом папи Сикста IV, звідси й назва.
еэ
ПЩ Розділ IV
Серед найкращих картин Боттічеллі — «Весна». Попри античний мі

фічний сюжет, пов’язаний із Венерою, картина відтворює земну красу,
освячену любов’ ю.
Сандро Боттічеллі. Весна ( 1481-1482 р р .)
Знайдіть визначення для кожного із наведених нижче термінів. Наведіть

конкретні приклади з матеріалу уроку, що ілюструють ці терміни.
Терміни: Стиль. Базиліка. Романський стиль. Готичний стиль. Вітраж.
Визначення:
А антична та середньовічна будівля, що має форму витягнутого прямо
кутника, поділеного всередині двома повздовжніми рядами колон;
Б художній стиль Середньовіччя, що характеризувався легкими, го
строверхими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та числен
ним оздобленням скульптурами, склом і витонченим різьбленням
з каменю;
В перший загальноєвропейський стиль (X—XIII ст.), для якого характер
ні масивні будівлі з великими опорами та маленькими вікнами;
Г малюнок на склі або візерунок із кольорового скла у вікнах, дверях
тощо;
Д спільні риси, характерні для низки творів мистецтва чи літератури.
Заповніть у зошиті таблицю «Діячі літератури і мистецтва раннього
Відродження».
Діяч. Сфера Найвідоміші Особливості

творчості твори його творчості
М атеріальний і д уховний світ є в р о п е й с ь ко го С ередньовіччя
Україна —
це Європа
Перші два загальноєвропейські

архітектурні стилі — романський і го
тичний — прийшли в Україну з Польщі,
Угорщини та Чехії. На думку дослідни
ків, низка українських храмів зберігає
лише елементи цих стилів. Риси ро
манського стилю в поєднанні зі ста
роукраїнською архітектурою можна
побачити в церкві Св. Пантелеймона
(XII ст.) в Галичі, Успенському соборі
Єлецького монастиря Чернігова та ін.
Елементи готичного стилю зберег
лись у Луцькому замку, Львівському
кафедральному костелі, церкві Святої
Єлизавети в Хусті та храмі Вознесін-
ня у Виноградові на Закарпатті, у го
тичних соборах міста Городок, що на
Львівщині, та інших. Дерев’яні церкви
Церква Св. Пантелеймона періоду готики й нині запрошують
(івано - Франківщина) мирян.
Готуємося д о уроку узагальнення та тематичного оцінювання

«МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ»
• Пригадайте хронологічні межі поширення романського та готичного стилів, ран

нього Відродження, дати винайдення книгодрукування, церковного розколу.
• Визначте основні напрями діяльності Р. Бекона, Й. Гутенберга, П. Абеляра,
Данте, Ф. Петрарки, С. Боттічеллі, Донателло, їхній внесок у світову культуру.
• Охарактеризуйте матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя,
використовуючи поняття: «вітраж», «фреска», «університет», «єретик», «інкві
зиція», «Альбігойські війни», «Відродження», «гуманізм», «романський стиль»,
«готичний стиль».
• Розкажіть про вплив церкви на середньовічне суспільство.
• Опишіть навчання в середньовічних школах та університетах.
• Уявіть себе журналістом, який представляє публіці шедеври виставки
«Романський і готичний храми». Спираючись на ілюстративний матеріал,
уміщений на сторінках підручника, напишіть репортаж із цієї виставки. Не
забудьте описати ваші враження та почуття.
Розділ V Жраїни
Щеншральної
та
Схіітої Свропи
Л ю д и н і ж и т т я дано на те,
щ об вона йом у служ ила, а не воно їй.
Я н Г ус (1 3 6 9 -1 4 1 5 ), чеський релігійний - -
мислитель, філософ, реформатор
Д орогий християнине,
тримайся правди, відстою й правду, говори
правду, захищ ай правду до сам ої смерті!
Кирило (бл. 8 2 7 -8 6 9 ) і Мефодій (бл. 815-885),
слов’янські просвітителі та провідники
християнства, творці слов’янської азбуки
С Ч .К Л І Ш І Ш
/ М Г Ш І ІН Г і
І ір Т /І І І І ^ Т И Ш П к . Н Ж *
* V ГоТ# ь і і и л< п і м ї ї Г г к •г »к і
тт»
ж
і
ш * мш
Країни Ц ентральної та С хідної Є вропи 173 І
§25. Держави Центральної

та Схійної Свроии в Х -Х У ст.
1. ПОЛЬСЬКЕ КОРОЛІВСТВО. КАЗИМИР III
Установіть, за які справи Казимир II! отримав прозвання «Великий» і
«Король холопів». На основі карти «Священна Римська імперія, Польща,
Угорщина» (с. 126), визначте, як географічне положення Польщі впли
вало на її розвиток, назвіть українські міста, приєднані до цієї держави.
У X ст. постала нова європейська держава — Польща. У XIII ст. країна

переживала важкі часи. Німецький (Тевтонський) орден відрізав Польщу
від Балтійського моря, а її землями пройшла монгольська навала. Напри
кінці ХІІІ-ХГУ ст. розпочався складний процес об’єднання країни. Проти
нього виступали магнати, які не потребували сильної влади короля, й міс
та, багато з яких входили до Ганзейського союзу та були більше зацікав
лені в торгівлі з іншими державами, ніж усередині країни.
Лише за Казимира III (1333-1370) відбулося піднесення Польщі. Мо
лодий король зрозумів, що він не зможе воювати з усіма ворогами, тому
обрав політику компромісів із сусідніми державами й підписав з Угор
щиною, Чехією, Тевтонським орденом мирні договори. Втрату деяких
польських земель він компенсував українськими землями, приєднавши
Галичину, Белжщину і Холмщину.
Казимир увів єдині закони та
єдину монету. Об’ єднуючи окремі
князівства та називаючи їх воє
водствами, він не став докорінно
міняти в них порядки й залишив
місцеве самоуправління. Водночас
король жорстоко розправлявся із
свавільними панами, незалежно
від звань і чинів.
Казимир III зменшив податки й
роздавав селянам вільні землі, за
що отримав прізвисько «Король
холопів». Він дозволив оселитися
на землях Польщі німцям, вірме
нам, євреям і татарам, що сприяло
піднесенню господарства. Неда
ремно Казимир — єдиний із поль
ських королів, якого називали
Великим. Ян Матейко. Казимир І
т
" 174 I Розділ V
4
Поступово в Польщі склалася станова монархія. Представницьким
органом держави став сейм.
С ейм — станово-представницький орган Польщі, до складу якого

входили магнати, вище духовенство, шляхта та представники міст.
Із XIV ст. історична доля Польщі була тісно пов’язана з Литвою, у 1385 р.
було підписано угоду про союз Польщі та Литви — Кревську унію. Одру
жившись із польською королевою Ядвігою, литовський князь Ягайло став
польським королем і литовським князем і водночас — засновником поль
ської династії Ягеллонів (Ягайло польською звучить як «Ягелло»).
1 41 0 р., біля селища Грюнвальд, польсько-литовське військо, очо
люване Ягайлом і великим князем литовським Вітовтом, здобуло пере
могу над Тевтонським орденом. У боротьбі проти хрестоносців брали
участь українські, білоруські, руські, чеські полки й татарська кінно
та. Поразка Тевтонського ордену зупинила німецький наступ на Схід
і сприяла піднесенню Польщі та Литви.
Які події увічнюють пам’ятники? Як у Польщі зберігають пам’ять про

середньовічну історію?
Пам’ятник Пам’ятник
Ягайлу і Ядвізі у Кракові Грюнвальдській битві у Кракові
Країни Ц ентральної та С хідної Є вропи 175
2. УГОРЩИНА. ІШТВАН І
Покажіть на карті (с. 126) територію Угорщини. Випишіть із тексту
2 -3 події з історії середньовічної Угорщини, які ви вважаєте най
важливішими для цієї країни. Обговоріть свою думку з однокласниками.
Самоназва угорців — мадяри. Спочат

ку вони мешкали в передгір’ї Південно
го Уралу1, а наприкінці IX ст. рушили на
захід і завоювали дунайську рівнину, за
селену слов’ янами. Водночас вони спусто
шували безперервними набігами Німеч
чину, Північну Італію, Східну Францію.
І тільки після вже відомої вам поразки від
німецького імператора Оттона І в середині
X ст. угорські набіги припинилися.
Засновником угорської держави (близь Невідомий
ко 1000 р.) став один із князів — Іштван І художник XIX ст.
Святий (1000-1038), який об’єднав угор Іштван І Святий
ські племена. Іштван, син першого хрис
тиянського правителя угорців, спочатку
мав язичницьке ім ’ я Вайк, тобто «герой». Після коронації Іштван
здійснив християнізацію країни, підкорив угорському впливу весь
Карпатський регіон, закріпивши приєднання нових територій відпо
відними угодами з Ярославом Мудрим і королем Польщі Болеславом І
Хоробрим. Після смерті він був канонізований католицькою церквою.
Що король вважав найважливішим для майбутнього державного діяча?

Чи перегукується це з уже відомими вам настановами дітям інших пра
вителів? Яких саме?
З НАСТАНОВИ ІШТВАНА І СИНУ ІМРЕ

Підтримуй християнську віру.
Про повагу до знатних людей королівства. Вірність,
сила, старанність, відвага знатних і найкращих
людей, воїнів... охороняє королівство, долає ворогів,
примножує твою владу...
Володарюй без гніву, гордині, ненависті, мило
сердно.
Якщо бажаєш честі своєму королівству, люби спра
Пам’ятник
ведливий суд.
> <— — королю Іштвану
в Будапешті
1 Урал — гори, які є природним кордоном ніж Європою й Азією.

I 176 С Розділ V
I£ г — ^
Значного розквіту Угорська держава досягла у другій половині
XV ст. за короля Матіаша Корвіна, який створив постійну найману
армію та зміцнив судово-адміністративний апарат у центрі й на
місцях, був покровителем науки та мистецтв. Однак успіхи правителів
Середньовіччя були нестійкими. Уже в XVI ст. на Угорщину напали
турецькі завойовники, які надовго позбавили її незалежності.
3. ЧЕХІЯ. ЯН ГУС
Опишіть за картою (с. 126) місцезнаходження Чехії. Складіть розгорнутий
план розповіді про гуситські війни та обговоріть його з однокласниками.
У X ст. утворилося Чеське князівство, яке

з часом увійшло до складу Священної Рим
ської імперії. І хоча в XIV ст. воно пережи
вало період економічного піднесення, у чесь
кому суспільстві було багато незадоволених.
Безземельні рицарі не бажали терпіти утиски
великих феодалів, селяни чинили опір фео
дальному гнобленню, городяни-чехи висту
пали проти засилля німців, які часто переби
рали на себе управління цехами, торгівлею й
міським самоврядуванням. Усі верстви насе
лення були невдоволені свавіллям католиць
кої церкви, вимагаючи від неї повернення до
ідеалів бідної та справедливої церкви періоду
Невідомий
раннього християнства.
художник XVI ст.
Ян Гус
Очолив протестний рух великий чеський
мислитель і проповідник, професор універси
тету Ян Гус (1369 (1371)-1415).
Він проповідував чеською мовою і пристрасно критикував продаж
індульгенцій. Ян Гус проголошував рівність у таїнстві причастя,
закликаючи духовенство причащати вином із чаші та хлібом не тіль
ки священиків, а й усіх віруючих. Тому послідовників Яна Гуса —
гуситів — називали також чашниками.
Гусити — послідовники Яна Гуса, виступали за повернення до ідеа

лів бідної та справедливої церкви періоду раннього християнства, за
богослужіння чеською мовою.
Католицька церква звинуватила Яна Гуса в єресі й викликала навіть його

на церковний собор у німецькому місті Констанці. Імператор Сигізмунд ви
дав йому охоронну грамоту. І хоча багато людей попереджали про небезпеку,
Ян Гус вирішив їхати до Констанца й відстоювати там свої переконання.
Країни Центральної та С хідної Є вропи 1 177
Чому церква критикувала Яна Гуса? У чому виявилася сила його пере-
' конань і героїзм?
ІЗ ВИСЛОВЛЮВАНЬ І ПРОПОВІДЕЙ ЯНА ГУСА

Звернення до народу під час Констанцького собору
• Я казав і казатиму, що чехи в королівстві Чеському за законом... і за
вимогою природи повинні бути першими в посадах, так само, як фран
цузи у Франції і німці у своїх землях...
• Клір [духовенство] псує народ своїм безчестям, пов’ язаним із ба
гатством. Тож потрібно забрати в нього багатство! Послідовники Христа
повинні бути бідні, як апостоли.
• Ці єпископи вмовляють мене всенародно відректися — ні! Не можу
зрадити своїй совісті й посоромити віру Христову. Як посмію подивити
ся в очі народу, якщо з моєї вини похитнуться вікові його переконання?
^ >■ <---- $
Але на соборі, всупереч обіцянці імператора, Гуса закували в кайдани
й півроку тримали у в’язниці. Незважаючи на погрози, він не відмовив
ся від своїх поглядів, й у 1415 р. його було спалено. Страта Яна Гуса обу
рила все чеське суспільство. Незабаром його проголосили національним
чеським святим.
Які епізоди з життя Яна Гуса зафіксували митці? Поясніть, як напис на

) пам’ятнику — «Любіть людей» — розкриває філософію життя Яна Гуса.
1. Вацлав Брожік, чеський художник XIX ст.

На Констанцькому соборі
2. Пам’ятник Яну Гусу в Празі,

установлений до його 500-річчя
3. Спалення Яна Гуса

(малюнок із середньовічної хроніки)
178 Розділ V
1419 р. вся Чехія повстала. Почався нелегкий період гуситських війн.
Гусйтські війни (1 4 1 9 -1 4 3 4 ) — боротьба чеського народу проти

засилля католицької церкви та нім ецького панування.
Ознайомтеся з документом та схемою. З якими словами зверталися

;/ гусити до співвітчизників? Порівняйте чашників і таборитів.
«■Вий
* ІЗ ГУСИТСЬКОГО МАНІФЕСТУ
Дорогі брати, віддані своїй країні! Ми звертаємося до вас, які завжди
палко любили свою рідну мову і готові були оберігати її... Усі, хто лю
бить свою батьківщину, піднімайтеся разом з нами!
Прага. Квітень 1420 р.
Повсталі гусити не були єдиними. Вони поділилися на чашників

і таборитів.
Таборити створили військо, яке очолив рицар Ян Жижка. Досвідче

ний воїн, він об’ єднав окремі загони городян, ремісників і селян у боє
здатну, згуртовану й дисципліновану армію, яка успішно долала війська
противника. Поранений у голову, він осліп, але продовжував команду
вати армією. «Очима» Яна Ж ижки були його помічники: вони повідом
ляли про розташування та рух ворожих військ. «Страшним сліпим»
називали Яна Ж ижку вороги й боялися навіть його імені.
Перемогти гуситів власними сила
ми німецький імператор не міг. Табо
рити залишалися непереможними на
віть після смерті Яна Жижки від чуми.
Вони здійснили кілька походів в Ав
стрію, Угорщину та Саксонію2, щоб
поширити там свої ідеї. Тоді налякані імпе
ратор і папа пішли на поступки чашникам,
зокрема, у вимогах щодо богослужіння.
Чашники перейшли на бік папи та ім
ператора й у 1434 р. завдали таборитам
поразки біля міста Ліпани. Розгром табо
ритів фактично означав кінець гуситських
війн. Проте гуситські війни мали величез
не значення для історичного розвитку Че .) А Х 2и к а і Т й о с ш у а
хії. Вони дали могутній поштовх розвитку
національної свідомості та культури Чехії. Ян Вилимен.
До того ж, Чехія стала єдиною країною Єв Портрет Яна Жижки
ропи, де існувала національна, гуситська
церква.
1) Як художник зобразив напруженість бою між чашниками й табо-

' ритами?
Йозеф Матхаузер. Битва під Ліпанами
2 Саксонія — німецька держава на півночі від Чехії.

180 f( Розділ V
2) Поміркуйте, якими були переваги та недоліки гуситського табору.
Гуситський табір (сучасна

історична реконструкція)
КУЛЬТУРА КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Визначте особливості розвитку культури Чехії, Польщі та Угорщини.
Економічний поступ Чехії, Польщі та Угорщини виявився насам

перед у розвитку міст. Із кінця XIII ст. починається їх активна забу
дова. Збережені до наших часів церковні споруди, будівлі ратуш та
університетів, приватні будинки й мости відображають розвиток ар
хітектури, господарства, освіти країн Центральної та Східної Євро
пи. У кожній мешкали представники різних культур, які поєднува
ли традиції Західної та Східної Європи. Тому католицькі, православні
храми й синагоги в Чехії, Польщі та Угорщині часто були розміщені
по сусідству.
Епоха Середніх віків — це період становлення національних мов:
чеської, польської та угорської. Водночас формувались і національні
системи освіти. Разом зі школами при монастирях і храмах відкрива
лись університети. У першій половині XIV ст. в Празі чеський імператор
Священної Римської імперії Карл IV заснував перший у Центральній
Європі університет, який і сьогодні носить його ім’я. Трохи пізніше, у
тому ж XIV ст., відкрився з ініціативи Казимира III і перший польський
університет — Ягеллонський3.
Інтерес до витоків власної історії втілився в одній із найвідоміших
легенд Середньовіччя про братів Чеха, Ляха і Руса, засновників Чехії,
Польщі та Русі. За однією з версій, три брати полювали разом, проте ко
жен захотів іти своєю дорогою. Рус пішов на Схід, Чех — до гір Богемії,
Лях — на Північ, де він побачив білого орла, який охороняв своє гніздо.
Лях заснував місто Гнєзно, а зображення орла вибрав для герба.
3 Ягеллонським університет названо на честь польського короля Владислава

Ягелло, який разом із дружиною Ядвігою втілив у життя план Казимира.
Країни Центральної та С хідної Є вропи 1181І
Образотворче мистецтво, як і в країнах Західної Європи, було представле
но фресками й мозаїками церков, книжковими мініатюрами. В інтер’єрах
костьолів, вівтарному живописі, образотворчому мистецтві та поширенні
інтересу до народної творчості відчувається вплив Відродження.
Використовуючи ілюстрації, назвіть архітектурні споруди романського

та готичного стилів. Яку наведених зображеннях відобразився розвиток
ремесел, архітектури, мистецтва й освіти Чехії, Польщі та Угорщини?
Р
1. Бічна вежа базиліки Св. Георгія (Прага, Чехія) 2. Собор Св. Вітта
(Прага, Чехія) 3. Кафедральний собор (Пече, Угорщина) 4. Маріацький
костел (Краків, Польща) 5. Кафедральний собор у Вавелі (Краків, Польща)
6. Печатка Карлового університету (Чехія)
ІГГ,
Гі
Розділ V
1.У яких століттях Чехія, Угорщина та Польща переживали період

піднесення?
2. Хто здійснив християнізацію Угорщини?
3. Чому чеські війни називалися гуситськими?
4. Опишіть одну-дві пам ’ятки культури, розміщ ених на території сучас

них Польщі, Угорщини та Чехії.
5. Охарактеризуйте розвиток Польського й Угорського королівств.
6. Розкажіть про причини, хід, наслідки гуситських війн.
7. Поясніть, чому Казимира III та Іштвана І називали великими
королями.
1. Поясніть, чому Ян Гус критикував католицьку церкву.

2. Підготуйте текст екскурсії (8 -1 0 речень), присвяченої пам’яткам се
редньовічної культури Польщі, Чехії чи Угорщини.
Українські герої Грюнвальдської битви

Тисячі українців (за деякими підрахунками — десятки тисяч) бились під хо
ругвами польських, литовських та руських (українських) шляхтичів й магнатів.
Так, у складі польського війська були хоругви, сформовані на території сучас
ної Галичини, Поділля, Волині. З Галичини: Галицька, Перемишльська, Львів
ська, Холмська, 40-ва хоругва Мартина зі Славська, три подільські: Жидачів-
ська, Теребовельська, Подільська. Як свідчить статистика, у складі війська
Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського перебували
земські хоругви з Києва, Кременця, Стародуба, Дорогичина. Воювали наші
земляки й під іншими земськими та іменними хоругвами.
Установлювати національну приналежність учасників — справа важка
й тривала, але немає сумніву, що ці полки складалися з українців. їхня іс
торія відображена в привілеях, грамотах, родовідних деревах. З історичних
хронік відоме ім’я одного з героїв цієї битви — Іванка Сушика, якого король
Владислав щедро нагородив одразу після битви.
УКРАЇНА
Поштова марка із серії

«Історія війська в Україні» Артур Орльонов. Іванко Сушик
^ _______ (2005 р.) ( на білому коні) у Грюнвальдській битві
Г І і /%•% § І Н Н »
§26.33емлі Швнічно-СхіЬної 6 Х І-Х У т і.

ВЕЛИКИЙ НОВГОРОД
Знайдіть на карті (с. 126) Новгород. Як географічне положення міста
впливало на його розвиток? Доберіть щонайменше три аргументи на
доказ того, що Новгород справедливо називали Великим.
Відомим політичним, економічним і культурним центром Північно-

Східної Русі був Новгород. У ІХ -Х ІІ ст. його історична доля була міц
но пов’ язана з Києвом. У Новгороді княжив Рюрик, який започаткував
першу київську династію Рюриковичів, тут проходив торговельний
шлях «із варяг у греки», у цьому місті правили великі київські князі
Володимир Великий і Ярослав Мудрий.
Новгород став центром князівства, землі якого простягалися на пів
ніч і схід від нього аж до Північного Льодовитого океану та Уралу.
Які були особливості місцевості там, де розташований Новгород?

} Як це відобразилося на його господарському житті?
Середньовічний Новгород
(сучасна історична реконструкція)
Місто вело жваву торгівлю. Торговельні шляхи пролягали по річці

Волхов, Ладозькому озеру, а далі — по Неві, Балтійському морю до Шве
ції, Німеччини, Англії та інших європейських країн. На європейські
ринки новгородці вивозили мед, віск, хутро, льон, коштовне й напівко
штовне каміння. Свічки, зроблені з новгородського воску, освітлювали
європейські будинки та собори, а шуби й шапки, пошиті з руського хутра,
зігрівали європейську знать. Додому купці поверталися зі сріблом,
золотом, міддю, бронзою та зброєю.
Як і європейські, новгородські купці об’єднувались у гільдії, статути
яких були серед перших у Північній Європі. Із XIV ст. Новгород
став одним із головних партнерів Ганзи, здійснюючи її основні торгові
операції на Русі.
Така активна зовнішня торгівля перетворила Новгород на важливу
сполучну ланку між середньовічними Європою та Руссю.
Розділ V
Спираючись на репродукцію картини Аполінарія Васнєцова «Новгород

ський торг», проведіть уявну екскурсію середньовічним Новгородом. Де
він розташований? Чим торгують купці? Про що свідчить присутність на
ринку міняйли, жінок, дітей, іноземних купців? Чи можна за картиною
встановити обсяги торгівлі в Новгороді?
А це «круги» воску
Панівною верствою населення Новгорода були бояри, які володіли ве

ликими вотчинами з десятками й навіть сотнями сіл. Декого з них ще
називали «золоті пояси» Новгорода. Ця верства не поповнювалася за
рахунок інших верств населення — боярином потрібно було народитися.
На відміну від більшості держав Середньовіччя, Новгород був рес
публікою.
Новгородська боярська республ іка — держава в Північно-Східній

Русі, вищ ою владою якої вважалося загальном іське віче — загально
міські збори всіх дорослих чоловіків. Віче розглядало питання війни та
миру, обирало посадовихосіб, зокрем а й князя, розподіляло повинності.
Влада князя була обмежена: йому заборонялося володіти земля
ми на новгородських територіях, призначати посадових осіб, судити
новгородців.
Вічовий дзвін і вічовий поміст для про
мовців віддавна були символами віль
ного Новгорода. За покликом дзвону,
найчастіше до стін храму Святої Софії,
сходилися на віче до 300, а згодом до 500
чоловік. Інколи віче тривало кілька днів
і навіть, як записав літописець, «було
віче весь тиждень». Свої думки учасни
ки віче висловлювали вигуками: за чию
пропозицію вигуки були голоснішими,
те рішення й приймалося.
Для захисту своїх володінь від во 'Й3исилг^»^к«л*к^даши чи«і
рогів віче запрошувало до Новгорода КАІПІ» . « И Ік ^ И ІГЛ Ж / Ч уМ К С Л Л К Р
*ДІІПЇ(*вЧ«Л< ИКОЛР
князя разом із дружиною. Князь лише К«ЛЫ^П»Г1ГГН(Н . дидкаді'гямл'Ж
|{< \ЧНІІІНОШЛГ&р* ліроус«л.х.^і'
ЦД Л . «(ЛК<>НОНД1«ї
формально вважався головою міста, ІМ Ш К Д А « . Н /« ^ Я « * р Д ГФ В ІД ІІК о '
насправді ним керував обраний на вічі

посадник із числа найзначніших бояр Новгородський вічовий дзвін
ських родин. Якщо князь порушував (сторінка
умови договору, новгородці йому «кла із се р е д ньовічної книж ки)
нялись» (на прощання) і «показували
дорогу» (з міста).
Ще наприкінці XII ст. почали загрожувати Русі з півночі шведи й
німці, які намагалися встановити контроль над Фінською затокою та
прибалтійськими землями.
У 1240 р. біля гирла річки Неви новгородський князь Олександр
Ярославович переміг шведське військо. Згодом за цей успіх Олександра
назвали Невським. А в 1242 р. очолювані ним новгородці перемогли
німецьких рицарів-хрестоносців.
МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА НА РУСЬ

Доберіть 3 -4 ключових слова, що допоможуть пояснити поняття
монгольська навала.
Батьківщиною монголів була Центральна Азія. Об’ єднані на початку

XIII ст. Чингісханом, кочові монгольські племена почали завоювання
Північного Китаю, згодом підкорили Південний Сибір, Середню Азію та
інші території. Руські дружини вперше зіткнулися з ними, прийшовши
на допомогу половцям, на річці Калка в 1223 р. Проте об’єднане русько-
половецьке військо зазнало нищівної поразки.
Згодом нове військо монголів на чолі з онуком Чингісхана Бату (наші
предки називали його Батий) здійснило похід на Русь і зруйнувало бага
то міст.
186 Розділ V
У пониззі Волги монголи створили

свою державу, столицею якої стало
місто Сарай. Попри те, що в монголь
ських та інших східних джерелах ця
країна не має єдиної назви, в історії
за нею закріпилося поняття Золота
Орда. Це була потужна середньовічна
держава.
На Русі, як і раніше, правили свої
князі, але вони мали отримувати в
Орді ярлики. Населення платило
тяжку данину, за збиранням якої на
глядали баскаки — ханські намісни
Монгольські воїни ки, які проводили облік населення
(китайська мініатюра) та збирали данину в давньоруських
землях.
Я рлик — грам оти, яким и м онгольські хани давали право руським

князям управляти своїми князівствами.
Осередком боротьби проти монголів стала Москва, заснована 1147 р.

Юрієм Долгоруким, сином київського князя Володимира Мономаха. У
XIV ст. центр економічного та політичного життя перемістився до Мос
ковського князівства, яке мало вигідне положення. Річкові й сухопут
ні шляхи, що проходили його територією, надавали Москві значення
важливого торговельно-ремісничого центру. Оточене лісами, Москов
ське князівство менше піддавалося набігам монголів. Це давало змо
гу московським князям збирати й накопичувати сили для подальшого
об’єднання земель Північно-Східної Русі в боротьбі проти монголів.
3. ЗМІЦНЕННЯ МОСКВИ ЗА ДМИТРІЯ ДОНСЬКОГО

Розкрийте роль Дмитрія Донського в історії Північно-Східної Русі.
У середині XIV ст. до влади в Московському князівстві прийшов

Дмитрій Донськой (1359-1389). Йому було лише 9 років, коли він посів
престол, тому управляти державою допомагав очільник церкви —
митрополит Олексій. Щойно розпочавши самостійне правління,
Дмитрій став опікуватися укріпленням столиці.
Головним ворогом Північно-Східної Русі залишалися монголи.
У вересні 1380 р. руські полки переправилися через Дон, спалили за
собою мости та зайняли бойові позиції на Куликовому полі. На бій проти
хана Мамая воїнів благословив Сергій Радонезький, засновник Троїце-
Сергієвої лаври.
Країни Ц ентральної та С хідної Є вропи f 187
'Ч Д .У с т а н о в іт ь перебіг подій за документом. Яким був результат битви?
; Доповніть середньовічне «Сказання» інформацією картини.
да
ЗІ СКАЗАННЯ ПРО МАМАЄВЕ ПОБОЇЩЕ (XVI ст.)
Князь же великий [Дмитрій] сів на коня свого і почав об’їжджати
полки і кожному полку мовив: «Брати мої милі, сини руські, молоді і
великі, день наближається грізний».
Прийшло ж 8 вересня, свято
Святої Богородиці... І почали пра
пори християнські майоріти і тру
би численні сурмити... Полки по
чали сходитися... Виїхав печеніг
із полку татарського, перед усіма
мужністю похваляючись. Побачив
його Пересвєт-монах... І мовив:
«Ця людина шукає собі подібну,
то хочу з ним зустрітися»... І вда
рилися міцно, мало що земля під
ними не провалилася. І впали оби
два з коней і померли...
І настала година восьма і виїхав
із діброви засадний полк русичів. Віктор Васнецов.
І повернув поганих... І побігли Двобій Пересвєта з Челубеєм
[вони].
4. ПІДНЕСЕННЯ МОСКВИ ЗА ІВАНА III

Працюючи в парах, установіть, якими були основні напрями діяльності
Івана III.
Важливу роль у зміцненні Московської держави відіграв Великий

князь Іван III (1462-1505). За описами літописців, він був високий на
зріст, діяв розумно, обережно, поступово, відступаючи перед явною не
безпекою. Для зміцнення своєї влади й авторитету за кордоном Іван III
прийняв титул «Великого князя всієї Русі» й одружився з племінницею
останнього візантійського імператора — Софією Палеолог. За його нака
зом герб приєднаної до Москви Твері — двоголовий орел — став гербом
Московської держави.
За Івана III важливу роль відіграє боярська дума. У 1497 р. було ство
рено єдиний для країни збірник законів, що називався «Судебник».
5---------- Є 5
188 І Розділ V
Боярська д ум а — постійний дорадчий орган при м осковському

великом у князеві, який складався з феодальної аристократії.
С уд еб ни к — збірка законів XV ст., яким було започатковано за коно

давче оф ормлення кріпацтва на всій території М осковської держави.
Судебник визнавав час переходу селян від одного феодала до іншого:

за тиждень до Юрієва дня (26 листопада) і тиждень після нього. Отже,
руських селян, на відміну від західноєвропейських, поступово прикріп
лювали до землі й перетворювали на кріпаків.
Прагнучи збільшити свої території, Іван III приєднав до Москви Нов
городську республіку, Новгород-Сіверський, Чернігів та інші землі.
У 1480 р. війська Івана III і хана Ахмата зустрілися на річці Угрі. Про
те, залишившись без союзників, Ахмат не наважився розпочати битву й
відступив. Ця подія і вважається звільненням Московської держави від
монгольської залежності.
Головним підсумком правління Івана III стало об’єднання довкола
Москви більшої частини земель Північно-Східної Русі.
5. КУЛЬТУРА ДЕРЖАВ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ РУСІ В Х І - Х У ст.

Визначте, які були основні риси культури Північно-Східної Русі в ХІ-ХУ ст.
Культура держав Північно-Східної Русі в Х І-Х У ст. досягла високого

рівня.
Уже за Ярослава Мудрого, у першій половині XI ст., у Новгороді було
відкрито школу. Про поширення освіти на цих землях свідчать берестя
ні грамоти. Відтоді, як у середині X X ст. їх знайшли під час археологіч
них розкопок, учені прочитали й усебічно вивчили сотні таких джерел!
Дослідження показали, що читати, писати та рахувати уміли і горо
дяни, і селяни, чоловіки й жінки. Діти також привчалися писати — для
цього робилися спеціальні «абетки», вирізані на дощечках.
Важливим літературним жанром залишалися літописи. Літописці
завжди відігравали важливу роль у житті суспільства. Вони засідали
в боярській думі, брали участь у походах, слідкували за будівництвом
міських укріплень і храмів. Прикрашені мініатюрами літописи від
творювали найрізноманітніші сторони життя північно-Східної Русі та
поєднували історію, літературу та мистецтво.
У цей час створювалися «ходіння» — описи мандрівок людей за рубіж,
зокрема, твір купця Афанасія Нікітіна «Ходіння за три моря». У XV ст.,
долаючи багато труднощів, він здійснив мандрівку Волгою до Персії,
са а
Країни Центральної та Східної Європи І 189 І
а звідти — до Індії. Там Нікітін провів три роки, вивчив місцеві мови,
побут і культуру.
Значного розвитку набувало кам’ яне будівництво. У період Середньо
віччя на землях Північно-Східної Русі було зведено десятки православ
них храмів, які й сьогодні залишаються унікальним джерелом для до
слідження цієї епохи. У храмах працювали школи, творили іконописці,
засновувалися бібліотеки. На Русі мистецтво зводити споруди називало
ся зодчество, а архітекторів йменували — зодчими.
й} Опишіть пам’ятки культури Московської держави та Новгорода.
1. Софійський собор у Новгороді 2. Дмітріївський собор у Володимирі

3. Фреска Феофана Грека «Христос Вседержитель»
4. Грановита палата М осковського кремля
У Х ІУ -Х У ст. на Русі, як і у Візантії, створювалися фрески, ікони та

книжкова мініатюра. Ікони писали на дерев’ яних дошках. Фарби, роз
терті на яєчному жовтку, були яскравими і стійкими. Найвидатнішими
іконописцями кінця XIV — першої половини XV ст. були Феофан Грек
й Андрій Рублъов.
190 Розділ V
Створена А. Рубльовим ікона «Трійця» належить до найвидатніших

творів світового образотворчого мистецтва.
Андрій Рубльов розписує Спаський

собор (мініатюра XVI ст.)
Андрій Рубльов. Трійця
1. Що таке віче?
2. Хто такий баскак і що таке ярлик?
3. Хто писав на берестяних грамотах?
4. Хто написав ікону «Трійця»?
5. Порівняйте Московське князівство з Новгородською республікою

або іншою державою Середньовіччя.
6. Складіть історичний портрет Івана III.
7. Які з досягнень культури Північно-Східної Русі зацікавили вас най
більше й чому?
1. Чому Новгород називали боярською республікою?

2. Уявіть, що ви створюєте сценарій фільму «Культура та повсякденне
життя населення Північно-Східної Русі XIII—XV ст.». Доберіть ілюстра
ції — «кадри» для нього і складіть в зошиті їхній перелік. Знайдіть
у тексті підписи-пояснення.
ПІДГОТУЙТЕСЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

1) Пригадайте: які мови ми називаємо слов’янськими? У які групи вони
об’єднуються?
2) За можливості використайте календар пам’ятних і знаменних дат на
цей рік і назвіть свята, присвячені писемності й розвитку мов. Коли ми
відзначаємо День слов’янської писемності, з якими подіями в історії
нашої країни це пов’язано?
Країни Ц ентральної та С хідної Є вропи
§27. Практичне заняття.

виникнення слов’янської писемності.
Жирило і іГОефойій
1. ПЕРЕДУМОВИ4 ВИНИКНЕННЯ
СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ
Спираючись на текст і документ, визначте головну передумову виник-
} нення слов’янської писемності в IX ст.
Виникнення старослов’ янської мови та слов’янської писемності тісно

пов’язано з історичними умовами життя слов’ ян у IX ст. У період ста
новлення слов’янських держав необхідна була релігія, яка б підтриму
вала цей процес, забезпечувала повноправний вихід нових країн на між
народну арену.
Великоморавський князь Ростислав, прагнучи зберегти самостій
ність від посягань Німеччини, направив посольство до візантійського
імператора з проханням відрядити вчителів, які просвітили б слов’ ян
у справах віри.
ПАННОНСЬКЕ5 ЖИТІЄ КИРИЛА І МЕФОДІЯ

ПРО ЗАПРОШЕННЯ КНЯЗЯ РОСТИСЛАВА
У 862 році до Константинополя приїхали посли від
моравського князя Ростислава з таким проханням: «Ми
не розуміємо ні грецьку, ні латину... У нас немає писем
ності, і ми не розуміємо сенсу написаного. Народ наш
сповідує християнську віру, але в нас нема вчителів, які
могли б навчити нас читати... пояснити нам віру нашою
рідною м овою ».
Українська поштова марка 2013 року,
присвячена виникненню слов’янської писемності
Імператор Візантії охоче відгукнувся на прохання моравського кня

зя. Він запропонував братам Константину (Кирилу) та Мефодію стати
вчителями і проповідниками християнства в Моравії6.
4 Передумова — попередня умова існування, виникнення, діяння та ін.

5 Паннонія — історична область у Центральній Європі, входила до складу Австрії,
Угорщини.
6 Моравія — історична область Чеської республіки, у ІХ-Х ст. її території були части
ною Великоморавської держави.
192 Розділ V
2. КИРИЛО І МЕФОДІЙ — ТЛУМАЧІ

ХРИСТИЯНСЬКОГО ВЧЕННЯ
Складіть життєпис братів Кирила і Мефодія (7 -8 речень). Поясніть,
чому їх було оголошено християнськими святими в обох християнських
церквах.
Рідні брати Кирило і Мефодій походили з аристократичної сім’ї,

що жила в місті Фессалоніки7 (Греція). Тут були поширені грецька та
південнослов’ янська мови, що дало змогу Кирилові та Мефодію знати
обидві. Кирило навчався в Константинополі в імперському університе
ті, працював бібліотекарем у найвідомішому соборі Святої Софії, пізні
ше став професором філософії. За великі здібності та знання його навіть
прозвали Філософом.
ІЗ КНИГИ БОЛГАРСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА

СЛАВА КАР АС ЛАВОВА «СОЛУНСЬКІ БРАТИ»
За наказом імператора вирушив Константин із посольством до са
рацинів8, де він мав захистити віру християнську в диспуті з відомими
мусульманськими мудрецями, а також з’ясувати наміри нового халіфа
щодо Візантії. Юний Константин відповів на всі прискіпливі запитання
старців, прочитав арабською напам’ ять вірші з Корану та ще й тлумачив
старовинні арабські книги. Здивований халіф запропонував Константану
залишитися в нього на службі, подарував йому красиву шкатулку з ко
штовностями. Проте філософ відмовив: «У мене своє небо і свій шлях».
Повернувшись додому, Константин віддав шкатулку рабу — слузі в шко
лі, аби він зміг викупитися з рабства і повернутися на батьківщину.
>----<— —тря-
Попри те, що Константин узяв церковне ім ’я Кирило лише перед
смертю, в історію він увійшов саме під ім ’ям Кирило.
Мефодій, вправний організатор, керував однією з візантійських
областей.
З ЛІТОПИСУ ЖИТІЯ МЕФОДІЯ

Як дізнався імператор про його здібності, віддав йому в керування
слов’ янське князівство, а минуло Мефодію тоді двадцять років. Перебу
ваючи на цій посаді десять років, він вивчив слов’ янську мову.
•
— >----<— ■
7 Фессалоніки — слов’янською Солунь; тому Кирила та Мефодія часто називали

Солунськими братами.
8 Сарацини — у Середні віки — синонім до поняття мусульманин.
Країни Центральної та С хідної Є вропи 193
Згодом Мефодій пішов у монастир і незабаром очолив його. Пізніше
там оселився й Кирило.
Саме до цих братів і звернувся візантійський імператор, аби виконати
прохання моравського князя Ростислава надіслати вчителя, який може
викласти християнську віру слов’янською мовою.
«Філософе, — звертається до Кирила цар, — личить тобі йти до спра

ви, що ніхто зробити не може, як ти». Відповідав Філософ: «...піду з ра
дістю, якщо у них [у Моравії] є літери для їх мови... Вчити без абетки та
без книг — все одно, що писати бесіду на воді».
...І тоді склав Кирило письмена і почав писати слова Євангелія: «На
початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Б ог».
Отже, у 863 р., з допомогою брата Мефодія й учнів, склав Кирило

старослов’ янську азбуку та переклав слов’янською мовою з грецької
основні богослужебні книги.
Цього ж року брати прибули до Моравії. Тут Кирило і Мефодій про
довжували перекладати церковні книги з грецької слов’янською мовою,
навчали слов’ян читання, письму та ведення богослужіння. У Мора
вії брати зводили храми, відкрили школу для підготовки священиків
із місцевих жителів. Складно було братам проповідувати Слово Боже
слов’янською, адже в ті часи поширювати Святе Письмо дозволялося
тільки єврейською, латиною та грецькою.
ІЗ КНИГИ УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО,

МИТРОПОЛИТА ІВАНА ОГІЄНКА
«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ»
Кирило і Мефодій реально знали кілька слов’ янських народів, а тому
у своїх перекладах пильнували перекладати так, щоб вони були зрозумі
лі для всього слов’янського світу. Слов’ яни, а в тому числі й ми, були в
близьких стосунках між собою, а це й робило слов’ янську мову загально-
знаною, літературною всеслов’янською... бо в IX віці слов’янські народи
ще легко розуміли один одного, хоч невеликі мовні різниці між ними й
були.
Брати пробули в Моравії більше трьох років, а потім вирушили з

учнями в Рим до папи римського, де Константин важко захворів і, перед
смертю прийнявши нове чернече ім’ я Кирило, помер.
194 Розділ V
1. Святі Кирило і Мефодій

(болгарське зображення XVIII ст.)
2. Гробниця Св. Кирила в церкві Св. Климента
Обидва брати жили в основному духовним життям, поширюючи

Слово Боже слов’ янською мовою. Вони не прагнули ані багатства, ані
кар’ єри, ані слави. Брати довгий час поневірялися, так і не знайшовши
постійного притулку, і померли на чужині.
3. КИРИЛИЦЯ АБО ГЛАГОЛИЦЯ?

Визначте, який алфавіт називається кирилиця, а який глаголиця.
Кирило і Мефодій створювали літери довго. Використовуючи грецькі

та єврейські літери, вони намагалися підібрати букву до кожного звука
слов’янської мови, насамперед під шиплячі, яких немає у грецькій
і латині. Літописці зазначають, що брати спочатку писали довгими
палицями на піску різні букви. Витирали їх і придумували нові.
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Існує дві слов’ янські азбуки: кирилиця та глаголиця. Яка з них є дав
нішою і яку винайшов слов’ янський просвітник Кирило?
Кирилиця — писемність, що відома за книжковими пам’ ятками
Х І-Х ІІ ст., її азбука складається з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких
і 19 оригінальних слов’янських.
Азбука глаголиці містить 39 літер. На відміну від кирилиці, глаголи
ця має дуже складне накреслення літер у вигляді кружечків і петелек,
з’ єднаних між собою, що дуже утруднює її опанування. Більшість уче
них гадає, що глаголицю винайшов Кирило для слов’ ян Моравії та Пан-
нонії. Незважаючи на графічну складність літер глаголиці, вона трива
лий час уживалася в деяких південнослов’янських країнах.
Ознайомтеся з двома варіантами уривка зі Сказанія болгарського м о
наха Черноризця Храбра: а) текст, написаний у IX — на початку X ст.;
б) його сучасний варіант. Спираючись на наведену таблицю, установіть,
яким алфавітом (кирилицею чи глаголицею) написано текст. Знайдіть
у першому тексті букви, які не використовує сучасна українська мова.
З таблиці дізнайтеся, як вони називалися.
ІЗ СКАЗАНІЯ БОЛГАРСЬКОГО МОНАХА

ЧЕРНОРИЗЦЯ ХРАБРА «ПРО ПИСЬМЕНА»
(IX — початок X ст.)
а) А ще ли въ просиши НАЗВАНИЯ
КИ РИЛЛИЦА ГЛАГО ЛИЦ А
слов'кньскыя боукаря, глаголя: БУКВ
«Къто вы письмена сътворилъ ШТА

есть, или кънигы пр'Ьложилъ? » — ЦІ ці
ЕР. Ъ ъ
То вьси в'Ьдятъ и отъвтЬщавгыпе
рекутъ: «Святыи Костанътинъ ЕРЫ Ъ1ъ1ы(ы)ън £2£8°Р-8<М5
Философъ, нарицаемыи К'Ьрилъ, Ь ь
ЕРЬ ■К-8 ■§
тънамъ письмена сътвори и кънигы
ЯТЬ Ъ Ъ А А
приложи, и МеНкодие, братъ его».
И аще вопросиши: в кое время?, Ю Ю ю Р3 ЇР
то ведят и рекут: «Яко въвр'Ьмена И+А =Я кч
Михаила, щксаря грьчьска,... МАЛЫЙ А а д Ш а °в < еЭ € э€
и Растица къняза моравьска,... Ю С
въл'Ьто же отъсъзъданьявьсего БОЛЬШОЙ й я (Ж) £ € еН>
мира 6363»9. Ю С !й №
ФЄ е°е
б) Якщо ж запитати слов’ ян кси 3 г
ських книголюбів-грамотіїв, ка
жучи так: хто вам письмена ство пси
рив або книги переклав? — То всі ФИТА 0 -е. •О* 4-
знають і, відповідаючи, кажуть:
«Святий Костянтин, філософ, наре
ИЖИЦА \( V V §* а
чений Кирилом, — він нам письме-
на створив і книги переклав, і Мефодій, брат його. І якщо запитати:
в який час?, то знають і кажуть: «Під час Михайла, царя грецького,
Ростислава, князя моравського... в літо від створення світу 6363».
- — >-----<-----
Працюючи в парах, обговоріть, у чому полягала заслуга Кирила

‘ і Мефодія в розвитку слов’янської культури. Як зберігається пам’ять
про Кирила і Мефодія? Представте свої думки однокласникам.
9 У 863 р. від Різдва Христового.

Розділ V
Брати створили цілком оригінальну систему слов’ янської писемності.

Кирило та Мефодій канонізовані і православною, і католицькою церк
вами. У 1980 р. папа Іоанн-Павло II оголосив Святих Кирила та Мефодія
«покровителями» Європи.
Щорічно 24 травня православна церква святкує день пам’ яті
слов’янських учителів, рівноапостольних Кирила і Мефодія. Ці святі від
віку вважалися покровителями науки, «книжкових людей», які вчать
і вчаться. В Україні в цей час відбуваються Дні слов’янської писемності.
У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Мефодія (Методеє),
які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави,
відзначається 5 липня та є державним святом і вихідним днем.
1. Пам’ятник Кирилу і Мефодію

(Мукачеве Закарпатської
області)
2. Кирило і Мефодій
3. Пам’ятник княгині Ользі
(Київ)
Роздивіться фотографію пам’ятника Княгині Ользі в Києві та зробіть істо
• ричний коментар до його задуму: поясніть, чому поряд із володаркою Ки

ївської держави зображені слов’янські просвітителі — Кирило і Мефодій.
Обговоріть:
• Щ о нового ви дізналися про історію української писемності?
• Щ о було найцікавішим чи неочікуваним для вас?
■ Обговоріть у загальному колі слова літописця Климента Охридсько-
го: «і були Константин і Мефодій великим якорем у бурхливих водах
життєвого моря».
■ Щ о ви розповісте про цей урок вдома ?
Країни Центральної та С хідної Є вропи 197
Х5Г
Україна. —
це Європа
Українські митці завжди відчували свою єдність і духовну близькість до подій

європейського життя. Так, у 1845 р. Тарас Шевченко написав поему «Єретик»,
у якій розповів про діяння Яна Гуса.
Привітай же в своїй славі

І мою убогу
Лепту-думу немудрую
Про чеха святого,
Великого мученика,
Про славного Гуса.
Прийми, отче. А я тихо
Богу помолюся,
Щоб усі слав’яне стали
Добрими братами,
І синами сонця правди,
І єретиками
Отакими, як констанцький
Єретик великий!
Мир мирові подарують
Єретик
І славу вовіки!
(ілюстрація
Олександра Данченка
до поеми Т. Г. Шевченка)

«КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНО Ї ЄВРОПИ»
• Пригадайте хронологічні межі посилення Угорщини, Польщі,
об’єднання земель Північно-Східної Русі довкола Москви, правління
Івана III, гуситських війн.
• Охарактеризуйте країни Центральної та Східної Європи, використо
вуючи поняття: «гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська
боярська республіка», «ярлик», «боярська дума», «Судебник».
• Порівняйте Новгородську республіку та Московську державу.
• Оцініть внесок Кирила і Мефодія, культури країн Центральної та
Східної Європи у світову духовну спадщину.
• Уявіть себе упорядником виставки «Ян Гус. Гуситські війни». Спираю
чись на ілюстративний матеріал, уміщений на сторінках підручника,
складіть список експонатів для неї. Обґрунтуйте свій вибір.
V -*
"V
І . Ш ш Ш т
щ ' - *5Г' Л ?** л

****** щ
У* - ' - • - ' * . - • • » . « '
Л >
' Розділ VI СерсЬньовінний :?;■ •
СхіЬ *“
Щ Р '
/ : ґ^ і ґ %м
Не було, немає і не буде людини, гідної
одного лиш е осуду або однієї лише похвали.
Індійське прислів’я
Л ю бов до всіх — це лю дське В Л Ю Д И Н І .

"і ; г£ Здійснювати лю дське — це почуття має бути * " ;Я * И |
в людині. Н аслідувати це — ш лях лю дський. ,ч * "*"<
Хань Юй ( 7 6 8 -8 2 4 ), ^ *
китайський письменник, філософ
Золото цінується том у, щ о його мало.

Турецьке прислів’я
Середньовічний Схід 199
<5 ^“
§28.Утворення Османської імперії.

Правління іИехмейа II
1. ПЕРШ І ТУРЕЦ ЬКІ ДЕРЖ АВИ
Т А У Т В О Р Е Н Н Я Д Е Р Ж А В И О С М А Н ІВ
Працюючи в парах, складіть 2 -3 запитання до тексту. Обговоріть запи

тання та відповіді на них у класі.
Слово «тюрк» означає сильний або міцний, а

слово «Туреччина» вперше було вжито автором
однієї з хронік хрестоносців у XII ст. щодо
земель, захоплених тюркськими племенами в
Малій Азії.
Зародком могутньої імперії стала невелика
держава правителя Османа, створене в 1299 р.
Від його імені пішла й назва Османської держа
ви, і найменування народу — турки-османи, і
єдиної династії.
Осман проявив себе як сміливий воїн та енер
ОсманІ
гійний лідер. Вдало використавши сусідство із
(середньовічна
занепалою Візантією, він захопив частину її те
мініатюра)
риторії.
З часом правителі Османської держави стали
називатися султанами.
Т ур ки -о см ан и — основне населення О сманської імперії.

Султан — титул правителя в мусульманських державах.
За наступників Османа було створено військо яничар, яке проіснува

ло до XIX ст.
Яничари — піхотний корпус, який створю вався шляхом насильницько

го набору хлопчаків-християн. їх навертали в іслам, при цьому кож ном у
давали інше ім ’я.
За допомогою документа, вміщеного на наступній сторінці, дайте

відповіді на запитання. Як виховували яничар? Чому вони ставали на
дійною охороною султана? Як ви думаєте, чому в українській мові
назва «яничари» вживалася переносно на означення зрадників, що ві
рно й завзято служили чужій владі карателів і поневолювачів?
І 2001 Розділ VI
ЛЯРНОГО ТВОРУ «ПРИГОДИ» ЧЕСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА-

ГУМАНІСТА ВАЦЛАВА БРАТИСЛАВА З МИТРОВИЦЬ (XVI ст.)
Яничар набирають із дітей тих християнських народів, які живуть
під турецькою владою... Найкращих беруть на службу до турецького
султана, решту розбирають паші (високі урядовці) та інші турецькі на
чальники... Коли їм минає 20 років... — усіх їх доправляють до Стамбу
ла. Тут найміцніших і суворих записують у молодші яничари і віддають
під командування старших. Під їхнім наглядом молоді вчаться стріля
ти, рубати шаблями, кидати списи, перескакувати канави, лазити на
стіни й виконувати всяку роботу, яку їм дасть старший...
У бою чи під час штурму (фортеці) вони йдуть попереду, намагаючись
проявити себе, ...з усіх турецьких солдат вони найбезжалісніші до хрис
тиян.
Як одягнені яничари? Яке вони мають озброєння? Чи були вони сильним

військом? Чому ви так думаєте?
1-2. Яничари (малюнкиXIXст.)

3. Яничарська шапка-шолом — берк
4. Турецька зброя XV—XVII ст.
С ередньовічний С хід 1 201
2. ЗАВОЮВАННЯ ОСМАНСЬКИХ СУЛТАНІВ
У ЄВРОПІ ТА АЗІЇ
Працюючи в парах, випишіть назви територій, захоплених турками-
османами протягом ХІУ-ХУІ ст. Обговоріть, чому їм вдалося завоювати
таку величезну територію. Знайдіть на карті (с. 204) зазначені території.
Назвіть країни, юнаки з яких могли служити у війську яничар.
У XIV ст. Османська держава, захопивши значні території Візантій

ської імперії, рушила на Балкани, проти Болгарії та Сербії. У Сербії на
цей час загострилися князівські міжусобиці, які ослаблювали країну.
У 1389 р. долю Балкан вирішила битва на Косовому полі. Там турецьким
військам Мурада І протистояла союзна армія сербів і боснійців на чолі
із сербським королем Лазарем, яких підтримували християнські добро
вольці з Албанії, Польщі й Угорщини.
висунув султан Мурад І до сербського правителя Лазаря?
«іа»
ІЗ НАРОДНОЇ СЕРБСЬКОЇ ПІСНІ
Ой ти, Лазар-цар, владико сербів,
Не бувало, та й не може бути
Двох владик над одною землею...
Присилай мені ключі й подать,—
Золоті ключі від міст великих,
За сім літ пришли ти данину з народу.
Коли ж так зробити не захочеш,
То приходь на Косово з військами,
Ми поділимо там шаблями землю.
Король Лазар Султан Мурад

(портрет сербського художника (середньовічна мініатюра)
XIX ст. Владислава Тителбаха)
>---- <-------- 5-5«
Попри мужність і героїзм сербів, добре озброєне та підготовлене вій
сько султана завдало нищівної поразки слов’янам. Сербія визнала за
лежність від Туреччини. Наприкінці XIV ст. повністю втратила неза
лежність і Болгарія, ставши частиною володінь турків-османів. У цей
же період османи перемогли і 60-тисячне військо рицарів Західної
Європи — учасників Хрестового походу.
Але на початку XV ст. турків-османів призупинили війська жорсто
кого середньоазійського завойовника Тимура (Тамерлана), який розгро
мив їх. Розоривши державу османів, Тимур повернувся в Середню Азію.
£
202
3. УТВОРЕННЯ ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ.

Розділ VI
ПРАВЛІННЯ МЕХМЕДА II
Подумайте, як Мехмеду II вдалося перетворити Османську імперію
на впливову державу тогочасного світу. Спираючись на карту (с. 204),
назвіть території, завойовані в XV ст.
Нове піднесення Османської держави почало

ся за М ехмеда II. Він здобув добру освіту, знав
п’ ять мов, зокрема, арабську, грецьку, давньо
єврейську, латину, вивчав західну культуру, за
хоплювався математикою та астрономією і під
керівництвом візантійських учених досліджу
вав праці грецьких філософів. Водночас це була
вкрай жорстока й підступна людина.
З юності султан мріяв захопити Константино
поль — зробити те, що не вдавалося жодному з
турецьких правителів. Він розумів, що без міц
Джентіле Белліні. них облогових машин подолати укріплення міс
Портрет
та неможливо, тому наказав їх побудувати. Вод
Мехмеда II (XVI ст.)
ночас за чотири місяці на європейському березі
протоки Босфор було збудовано фортецю, яка
перекрила доступ до міста з моря. Легенда розповідає, що коли посли
візантійського імператора Константина XI зажадали ліквідації фортеці,
Мехмед II їм відповів: «Я можу робити все, що завгодно. Обидва береги
Босфору належать мені: той східний — тому, що на ньому живуть осма-
ни, а цей західний — тому, що ви не вмієте його захищати». Для оста
точного штурму Константинополя Мехмед зібрав більш ніж 100-тисяч-
не військо й великий флот. Захисників міста було всього 7 тисяч. Майже
2 місяці тривала його облога. Лише у травні 1453 р. місто було взято.
Використайте різні джерела знань (ілюстрацію, документи, картосхему

¥ на с. 204) й опишіть штурм Константинополя та його наслідки.
Обстріл важкої артилерії

(фрагмент діорами
«Взяття Константинополя
в 1453 р.»,
Стамбулі, Туреччина)
Середньовічний Схід
- V -
ШЯШ
З «ІСТОРИЧНОЇ ПОВІСТІ» НЕСТОРА ICKАН ДЕРА,
РОСІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА,
ЯКИЙ БРАВ УЧАСТЬ У ШТУРМІ КОНСТАНТИНОПОЛЯ (XV ст.)
Народ, який перебував на вулицях й у дворах, не маючи бажання під
коритися туркам, продовжував боротьбу... Деякі городяни, жінки та
діти кидали з будинків на турків черепицю, цеглини, підпалювали свої
будинки та кидали палаючі балки...
ВІЗАНТІЙСЬКИЙ ІСТОРИК МИХАЙЛО ДУКА

ПРО ОСТАННІЙ ДЕНЬ ШТУРМУ КОНСТАНТИНОПОЛЯ ь
Військове щастя вже схилялось на бік турків... і можна було бачи
ти сповнене жаху видовище, бо ромеї та латиняни... були одні посічені,
інші, закривши очі, падали зі стіни, ламаючи тіла, і в жахливих муках
умирали. Турки ж, немов стрімкі орли, безперешкодно приставляли
драбини і піднімались на стіну.
І тоді всі жінки і чоловіки, ченці й черниці побігли до церкви, несучи
на руках дітей своїх, залишаючи домівки всякому, хто бажав увійти...
> < ----
Константинополь став столицею Осман
ської імперії під назвою Стамбул (Істанбул).
А напередодні вирішального штурму відбув
ся останній молебень у Софійському соборі,
який невдовзі турки перетворили на мечеть.
Завойовницька політика Османів базу
валася на потужній армії, ефективному
державному апараті та системі примусу на
селення. Усе це забезпечувало могутність
імперії. Унаслідок завоювань турків напри
кінці XV ст. на землях колишньої Візан
тійської імперії, Малої Азії і балканських Мехмед II
країн Сербії та Болгарії виникла величезна та константинопольський
Османська імперія. У 1478 р. свою васальну патріарх
залежність від Туреччини визнало Кримське (грецька мозаїка XVIII ст.)
Ханство. Під її контролем опинилися торго
вельні шляхи, що сполучали Європу з Азією.
Починається й новий етап відносин між різними країнами: Укра
їною, Литвою, Польщею, з одного боку, і Туреччиною та Кримським
Ханством, з іншого. Вони воювали між собою, торгували, об’ єднувались
у військові союзи, обмінювалися традиціями повсякдення.
1 Установіть основні напрямки походів турків-османів. Покажіть на карті

' (с. 204) території Османської імперії в різні періоди Середньовіччя. На
звіть народи, що входили до складу імперії. Які релігії вони сповідували?
Розділ VI
Утворення Османської держави
'АЗОВСЬКЕ
МОРЕ (
Белград /'
Нікополь
Косові
Дубровні поле_ Тирново
/р С и н о п
Дураццо
'Амасья
біі а
Фессалонії Трапезунд
іОГЮТ
Караман
Алеппо
Облога Константинополя Володіння Османів у XIII ст.
в а р и Території, приєднані до османських

1—— 1 володінь на початку XIV ст.
ставка
Мехмеда II І' Османські завоювання до середини XIV ст.
___ Кордони Балканських країн

у середині XIV ст.
У ///А Володіння Візантії
* ....... Вторгнення військ Тимура в 1402 р.
^ Османська імперія наприкінці XV ст.
Вассали Османської імперії
МАРМУРОВЕ МОРЕ
ізм Місця і роки битв
Турецьке військо
Візантійське військо
Загороджувальний ланцюг
Штурм міста 29 травня 1453 р.
С ередньовічний Схід 205
На чолі Османської імперії стояв султан, наділений необмеженою вла
дою. Він правив за допомогою міністрів і чиновників, першим із яких
був великий візир, що керував радою — диваном. Мехмед II започатку
вав Порту — центральний уряд країни.
Народи Османської імперії зазнавали жорстокого гноблення з боку
завойовників. Усі немусульмани сплачували подушний податок, вони
змушені були безоплатно працювати на будівництві фортець, доріг, мос
тів і мечетей. Немусульманам забороняли їздити верхи, носити зброю,
займатися адміністративною й військовою діяльністю.
Османська імперія, утворена в епоху Середньовіччя, проіснувала до
1922 р. Її наступницею є Турецька Республіка.
4. КУЛЬТУРА ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Оцініть внесок Османської імперії у світову духовну спадщину.
Протягом багатьох століть на територіях, що ввійшли до Османської

імперії, жили різні народи зі своєю культурою. Тут переплелися духо
вні, ремісничі, торговельні традиції еллінів, персів, римлян та багатьох
інших народів.
Поясніть, чому кожна із зазначених культур вплинула на духовний роз-

'' виток Османської імперії.
Взаємодія традицій,
які зумовили створення багатогранної культури
Османської імперії
арабська антична перська візантійська
Розвиток держави потребував освічених людей, тому Мехмед II приді

ляв велику увагу шкільництву. За його наказом у Стамбулі відкривалися
школи — медресе, де учнів навчали основ ісламу, граматики, логіки, астро
номії, права.
Мехмед II упорядкував звід світських законів держави — Канун (від
назви візантійського законодавства — Канон). Для просування держав
ною службою знатність роду вже не мала вирішального значення.
Важливу роль в Османській державі відігравало мусульманське духо
венство, на чолі якого стояв головний муфтій, без його підпису видані
султаном накази вважалися недійсними. Водночас Мехмед II затвердив
православного (грецького) і вірменського патріархів та іудейського го
ловного рабина в Константинополі, які мали не тільки церковну, а й су
дову владу.
Дивовижною є архітектура османського Середньовіччя. Мечеті й мав
золеї, палацові й ринкові споруди, прикрашені мармуром, різьбленням
із каменю, дерева й металу, оздоблені шедеврами образотворчого та при
кладного мистецтва.
Опишіть середньовічні пам’ятники Османської імперії. Які з них є єд

нальною ланкою між Стародавнім світом і Середньовіччям? Порівняйте
архітектуру Європи та Османської імперії.
1. Ворота Адріана (Анталія)

2. Мавзолей Шарафеддина (Конья)
3. Мечеть Аладина (Конья)
4. Зелена мечеть, внутрішній інтер’єр (Бурса)
5. Велика мечеть (Конья) 6. Фортеця (Аланья)
Середньовічний Схід 207
З того часу і до сьогодні досить популярними є байки й анекдотичні
оповідання про Х одж у1Насреддіна.
Які риси характеру висміює Ходжа Насреддін?

Р?
ЛЯ _____ ___________________________________________________
З АНЕКДОТІВ ПРО ХОДЖУ НАСРЕДДІНА
Ходжу запросили на званий
обід. Він одягнув старе вбрання,
і ніхто не звертав на нього увагу.
Тоді Ходжа тихенько побіг додому,
одягнувся в пишний одяг, зверху
накинув ще шубу і повернувся до
столу. Ходжу шанобливо зустріли
й посадили за стіл почесних гостей.
Пропонуючи йому смачні страви,
господар пригощав Ходжу: «Будь
ласка, Ходжа, скуштуйте!» А Х о
джа, підтягуючи шубу до страви,
каже: «Прошу, шубко!» — «Щ о ти
робиш, Ходжа?» — здивувалися
гості. «Раз шана шубі, то хай шуба
іїсть», — заявив Ходжа Насреддін. Пам’ятник Ходжі Насреддіну в Бухарі
(Узбекистан)
1. Коли була утворена Османська імперія?

2. Хто такі турки-османи?
3. Як називалося військо султанської гвардії?
4. Хто стояв на чолі Османської імперії?
5. Наведіть приклади досягнень культури Османської ім перії епохи

6. Охарактеризуйте, як здійснювалось управління імперією.
7. Поміркуйте, які наслідки для різних країн Європи мали завоювання
турків-османів.
Розкажіть, коли і як утворилась Османська держава.

Порівняйте суспільний устрій Османської імперії та західноєвропей
ських країн.
За можливості дізнайтеся більше про Ходжу Насреддіна, порівняйте
його з героями українського фольклору. Що о б ’єднує ці персонажі,
а що — відрізняє?
1 Ходжа — духовний наставник, почесний титул письменника в мусульманських

країнах.
208 Розділ VI
§ 29. Ж и ття б Щ&небесній імперії

1. СЕРЕДНЬОВІЧНІ КИТАЙСЬКІ ДЕРЖАВИ
Хто міг брати участь в управлінні Китаєм?
На початку VII ст. в Китаї утвердилася династія Тан, яка правила

країною майже 300 років. Єдину державу очолював імператор з
необмеженою владою, який вважався «сином Неба», тому країну
називали «Піднебесною». Згодом різні династії правили країною. У
Х ІІІ-Х ІУ ст. Китай також зазнав монгольської навали. Лише після від
новлення незалежності, за династії Мін, почалося піднесення держави.
У китайському суспільстві існувала жорстка ієрархія. Нижче імпера
тора перебували його найближчі родичі, ще нижче — чиновники. На від
міну від Західної Європи, у Китаї родо
ва знать до управління країною прямого
доступу не мала. Дорогу до влади в Під
небесній відкривала, насамперед, осві
ченість. Чиновників призначали тільки
з тих, хто склав непрості іспити, де на
одне місце було понад сто претендентів.
До іспитів допускалися всі віль
ні люди, однак переважна більшість
тих, хто успішно витримував іс
пит, походила все-таки зі впливових
Китайські чиновники і заможних сімей. Водночас система
(середньовічна мініатюра) іспитів давала можливість залучати на
службу й талановитих простих людей.
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ В ПІДНЕБЕСНІЙ ІМПЕРІЇ

На основі карти (с. 210) і тексту, схарактеризуйте вплив природних умов
на спосіб життя населення Китаю в епоху Середньовіччя. Підтвердіть
слова автора підручника, що побут і звичаї у Китаї відзначалися своєрід
ністю.
На зрошуваних землях вирощували рис (на півдні його збирали по

два врожаї на рік), цукрову тростину, чайні кущі. Китай вів морську
торгівлю з країнами, розташованими на берегах Індійського океану.
Розвивалася торгівля і всередині країни. Аби полегшити перевезення,
було споруджено Великий канал завдовжки 1700 км, який сполучав
річки Янцзи та Хуанхе й використовувався для зрошення полів.
Побут і звичаї в Китаї відзначалися своєрідністю. Чоловіки й жінки
носили довге волосся, яке зав’ язували на маківці. Однією з ознак жіно
чої краси в Китаї вважали маленькі ніжки. Дівчаткам із багатих сімей
перев’язували ноги бинтами, щоб вони не росли. Згодом дорослій жінці
важко було ходити такими непропорційно малими ногами.
На сталих традиціях ґрунтувались і сімейні звичаї. Укладанням
шлюбу займалися батьки. Іноді вони домовлялися про заручини, коли
діти були ще немовлятами. Якщо хлопчик помирав до одруження, то
заручена з ним дівчина вважалася вдовою й не могла вже вийти заміж.
Бувало, що наречені вперше бачилися на власному весіллі.
У Китаї з глибокої давнини мирно співіснували кілька релігій.
У І ст. н.е. з Індії в Китай проник і поширився буддизм. Проте основою
освіти, моралі, державного устрою, законодавства лишалося конфуціан
ство, яке виникло ще в У І-У ст. до н.е.
_ На основі зображень давніх китайських художників, виконаних на шовку,

* опишіть одяг, житло середньовічного Китаю.
а.«
1------ щ
С ередньовічний Схід 2 ЇГ |
' ®
3. ВНЕСОК КИТАЮ У СВІТОВУ КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ
Працюючи в парах, складіть перелік найважливіших досягнень науки
та культури Китаю.
Важко назвати таку сферу науки, літератури або мистецтва, у яку

не зробив би внесок Китай.
Саме китайці вперше винайшли книгодрукування, що дало змогу
ознайомити інші країни Сходу з досягненнями китайських учених. Ки
тайці винайшли порох і вогнепальну зброю, паперові гроші та морський
компас. Китайські астрономи створили надзвичайно точний календар,
у якому тривалість року лише на 27 секунд не збігалася зі справжньою
величиною, знали причини сонячних і місячних затемнень і вміли їх
передбачати. Особливо славилася китайська порцеляна, винайдена в
епоху Тан. Китайці ревниво оберігали секрети виробництва порцеляни,
і в Європі її навчилися виготовляти лише у XVIII ст.
Китайці мали глибокі знання з медицини, історії, географії. У XV ст.
Іі їхній флот здійснив грандіозне плавання до східного узбережжя Африки.
Які винаходи середньовічного Китаю ми використовуємо зараз?
1-2. Середньовічні
порцелянові
вироби
3. Виготовлення
шовка
(середньовічний
малюнок)
4. Паперові гроші
(IX ст.)
з §?
212 І Розділ VI
Із поширенням буддизму в Китаї розпочалося спорудження величез

них монастирів зі статуями Будди. Чудовими пам’ятками архітектури
були високі багатоярусні храми — пагоди, які споруджувалися на честь
буддистських святих.
Визначте особливості китайської архітектури. Знайдіть на карті (с. 210)

/ місцезнаходження цих пам’яток. Порівняйте китайські та європейські
башти.
1. Пагода Суньюєсі в Хенані

2. Буддійський печерний храм
Цяньфодун (печери 1000 Будд)
створювався протягом кількох століть
3. Пагода Лунхуа в Шанхаї
4. Брама храму Цзюхуа в провінції
Аньхой (X IIст.)
У Середні віки відбувався обмін культурними досягненнями між

державами Сходу, тож високорозвинене духовне життя Китаю та Індії
слугувало зразком для інших країн.
1. Назвіть китайські династії Середньовіччя.
2. Що було споруджено в Китаї для розвитку торгівлі?
3. Як називалися багатоярусні храми в Китаї?
4. Опишіть основні п ам ’ятки культури Китаю.

5. Оцініть внесок середньовічного Китаю у світову духовну спадщину.
6. Порівняйте устрій держави, суспільства, культуру Китаю з європей
ськими державами.
На основі тексту складіть короткий путівник (8 -1 0 речень), який би

пояснював іноземцю певні китайські традиції та побут. Доберіть
ті, які, на вашу думку, є найцікавішими.
С ередньовічний Схід
§30. Середньовічне суспільство ЗІнїш

у ІНДІЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО В СЕРЕДНІ ВІКИ
Поєднайте різні джерела знань. На основі карти (с. 210) і тексту охарак
теризуйте вплив природних умов на спосіб життя населення Індії в епоху
Середньовіччя. Поставте до тексту 2 -3 запитання про різні сфери життя
населення. Запропонуйте своїм однокласникам на них відповісти.
Для жителів середньовічної Європи Індія була казковою країною.

Багатства, які так захоплювали європейців, створювалися природою
і працею мільйонів селян та ремісників. Працьовиті селяни збирали по
2-3 врожаї рису на рік.
Крім зернових, культивували цукрову тростину, бавовну, прянощі та
багато різних фруктів. Чимало з цих культур запозичили з Індії сусідні
народи. Славилась Індія й кокосовою пальмою. У своїх господарствах
скотарі розводили корів, буйволів, верблюдів, кіз, коней та ін. Індійцям
удалося приручити навіть слонів. Вправні ремісники виготовляли виро
би із заліза, золота, інших дорогоцінних металів.
У середньовічній Індії зберігалася традиційна структура суспільства.
Яким був соціальний устрій індійського суспільства в Середньовіччі?
ІЗ ПРАЦІ ВІДОМОГО КИТАЙСЬКОГО МАНДРІВНИКА

СЮАНЬ ЦЗАНА (VII ст.)
Сім’ї в Індії поділяються на чотири вар-
ни. До першої варни належать брахмани.
Це люди чистої поведінки, вони суворо
дотримуються законів релігії, моральнос
ті... Другу варну становлять кшатрії. Про
тягом багатьох століть вони є правлячою
групою. Кшатрії дбають про доброчесність
і милосердя. Люди третьої варни назива
ються вайшами. Вони займаються торгів
лею і шукають прибутків... Люди четвертої
варни Шудри — займаються землероб
ством... Одружившись, людина посідає
вище або нижче становище, залежно від
нової спорідненості. Індійці не допускають
безладного змішання через шлюби між
родичами. Колишня заміжня жінка вже Представники індійських варн
(середньовічна скульптура)
ніколи не матиме другого чоловіка.
214 Розділ VI
Поступово варни ділилися на касти.
Касти — закриті групи людей в Індії, які займалися певним видом

діяльності та посідали відповідне місце в суспільстві.
На початку XIII ст. із володінь мусульман на півночі Індії утворилася

незалежна мусульманська держава зі столицею в місті Делі — Делійський
султанат. Відтепер усі немусульмани платили особливий подушний по
даток і були обмежені у правах. Тому багато корінних жителів переходи
ло в іслам, аби звільнитися від цього податку. Невдовзі в деяких областях,
наприклад, у Бенгалії, на сході Індії, мусульмани становили більшість
населення. Проте зберігалися і традиційні для Індії індуїзм та буддизм.
2. ПОВСЯКДЕННЯ ІНДІЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Про які явища повсякденного життя та звичаї індійців розповідають до
О кументи й ілюстрації? Які з них відрізняються від звичаїв інших народів?
ІЗ «КНИГИ ПРО РІЗНОМАНІТНІСТЬ СВІТУ» МАРКО ПОЛО2(XIII ст.)

Коли хто помре і тіло його спалюють, дружина кидається у вогонь і ра
зом із чоловіком себе спалює; таких жінок сильно хвалять. Сказати правду,
багато жінок роблять те, що я вам зараз розповів. Місцевий народ молиться
ідолам, а багато хто бикові; бик, кажуть вони, найславніша тварина. М’ясо
його ні за що у світі не їстимуть, і ніхто аніяким способом не вб’є його.
ІЗ «ЗАПИСОК ПРО КРАЇНИ ЗАХОДУ

В ЕПОХУ ВЕЛИКОЇ ДИНАСТІЇ ТАН» СЮАНЬ ЦЗАНА
Про індійські міста
Міста і села мають брами. їх вулиці та провулки заплутані. Головні
вулиці брудні. Торгові ларьки стоять на цих вулицях з обох боків і ма
ють відповідні знаки. М ’ясники, рибалки, танцюристи та подібні їм жи
вуть за межами міста. На вулицях ці люди зобов’язані триматися лівого
боку, поки не дійдуть до свого будинку.
Про звичаї та одяг
Коли індійці сидять і відпочивають, вони використовують циновки.
Одяг індійці не кроять і не шиють. їм дуже подобаються білі тканини,
і вони мало цінують кольорові або прикрашені малюнком...
Про торгівлю
В Індії є золото, срібло, мідь, нефрит, рідкісні самоцвіти і різноманіт
ні коштовні каміння, які збирають на морських островах. Усе це індійці
міняють на інші предмети. Справді, мешканці Індії завжди ведуть нату
ральний обмін, оскільки у них немає ні золотих, ні срібних монет...
2 Марко Поло — італійський купець і мандрівник.
С ередньовічний Схід
Про царську сім’ю і військо

Головних воїнів у цій країні обирають із найхоробріших. Оскільки
сини наслідують професію батьків, вони швидко оволодівають військо
вим мистецтвом. В Індії існують чотири роди військ: піхота, кавале
рія, колісниці, слони. Слонів укривають міцною бронею, а до хоботів
прив’язують гострі клинки.
1-3. Вироби індійських ремісників (сучасні фото)

4. Індійська богиня (середньовічне зображення)
3. ВНЕСОК ІНДІЇ У СВІТОВУ КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ

"ір> Працюючи в парах, складіть таблицю «Основні досягнення науки і куль
тури Індії».
Індія зробила великий внесок у розвиток середньовічної культури.

Уже з перших століть нашої ери в Індії користувалися десятковою сис
темою числення — індійськими цифрами, що зараз відомі як арабські.
Математики вміли виконувати дії з дробами, обчислювати площі фігур
та об’ єми тіл, із високою точністю визначили число к (пі). У багатьох
містах Індії в Середні віки існували обсерваторії.
У книжках з медицини детально описувалася будова тіла людини та
її внутрішніх органів. Лікарі вміли робити складні операції, викорис
товуючи до 200 хірургічних інструментів і засоби знеболювання. Щоб
розпізнати хворобу, визначали температуру тіла, вимірювали пульс
хворого, оглядали колір шкіри та язика. Як ліки використовували на
стої, відвари та мазі.
Зазвичай літературні твори писали санскритом. Ця мова була міжна
родною в цій частині світу, так само, як у Західній Європі — латина.
С анскрит — літературна мова Давньої Індії, мова науковців, свящ ени

ків, освічених людей країн Південної Азії.
216 | Розділ VI
і ^
У перші століття нашої ери храми споруджували всередині печер. Се
ред них особливо вражають храмові печери Аджанти в Центральній Індії.
Аби художник міг працювати при денному світлі, необхідному для ство
рення такого шедевру, застосовувалася спеціальна система дзеркал.
Яке враження справляють ці пам’ятки? Про який рівень розвитку індій

ського Ссуспільства
уС П ІЛ ЬС ТЕ вони, на вашу думку, свідчать? Знайдіть ці пам’ятки
на карті (с. 210).
1. Середньо
вічне місто
Джайсалмер
2. Храм
Кандар’я
Мхадева
(Кхаджурахо)
3. Мінарет
Кутб-Мінар
(Делі)
4. У печері
храмового
комплексу
«Аджанта»
1. Що таке варни та касти?

2. Який італійський купець описав середньовічну Індію?
3. Яка мова в Індії була аналогічною латині?
4. Оцініть внесок середньовічної Індії у світову духовну спадщину.

5. Порівняйте устрій держави, суспільства, культуру і релігії Індії
з європейськими державами.
Використайте карту й виконайте завдання. Які завойовники вторгли-

ся на територію Індії в XI ст.? Прокладіть свій шлях від Індії до Вели
кого шовкового шляху. Через які міста він пройде, з народами яких
країн ви зможете зустрітися?
л
Скарби середньовічного Сходу в музеях України
Мистецтво середньовічних Китаю та Індії не так широко представлене
в українських музеях, як західноєвропейське. Проте й вітчизняні зібрання
варті уваги.
У Національному музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханен-
ків зберігається унікальна колекція прикладного мистецтва та ре
месел середньовічного Китаю: бронзове литво, порцеляна, худож
нє різьблення по каменю і слоновій кістці. Є рідкісні зразки китайської
поховальної скульптури «юн», що свідчать про суспільне життя, моду
і звичаї певних періодів середньовічного Китаю. У музеї представ
Г0 лено найдавніший в Україні перський Коран XV ст., яскраві турецькі
ГЛ
..
фаянси, мініатюрний живопис ісламського Середньовіччя.
В Одеському музеї західного і східного мистецтва можна оцінити лакові
вироби Китаю, дізнаючись, наприклад, про те, що китайські імператори на
городжували ними за важливі заслуги. Невелика, проте рідкісна за змістом
експозиція східного мистецтва зберігається в Золочівському замку, що на
Львівщині.
Витвори із колекції
Національного музею мистецтв
\ ■*
1. Скульптури «юн» (династія Тан, \/Н-Хст.). »
2. Порцелянова ваза
з п ’ятьма трубками, які, можливо,
використовувались як посудини *
для пахощів (династія Тан, Х-Х ІІ ст.)
ш
«СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД»
Пригадайте дату утворення Османської імперії; покажіть на карті те

риторії Індії, Китаю, Османської імперії в різні періоди Середньовіччя,
напрямки завойовницьких походів Османської імперії.
Охарактеризуйте країни середньовічного Сходу, використовуючи
поняття: «турки-османи», «султан», «яничар», «Піднебесна імперія»,
«касти», «індуїзм». Розкажіть про діяльність Мехмеда II.
Оцініть внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії
у світову духовну спадщину.
Наведіть приклади досягнень культури Індії, Китаю й Османської
імперії епохи Середньовіччя, взаємообміну східної та європейської
спільнот.
Підготуйте комп’ютерну презентацію на тему: «Культура Османської
імперії, Індії та Китаю епохи Середньовіччя».
Розділ VI
Готуємося до уроку річного узагальнення

«ВНЕСОК Ц И В ІЛ ІЗА Ц ІЙ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
В ІСТОРІЮ ЛЮ ДСТВА
ТА СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ЄВРОПИ»
Ціле тисячоліття охоплює епоха Середніх віків, яку іс
торики називають ще «середньовічний міленіум». На цьому
уроці ви пригадуватимете основні досягнення Середньовіччя,
але це — лише частина його реального спадку. У У -Х У ст.
утворилися нові держави, було закладено основи сучас
них націй і демократії, виникла нова світова релігія — іс
лам. У європейських державах склалися представницькі
органи, а в містах — виборні ради та університети. Людство
розвинуло матеріальну культуру: почали застосовувати ві
тряки й водяні млини, з’явилися перші домни, винайшли
порох, компас і вдосконалили кораблі. Середньовіччя по
чиналося зі ствердження, що «людина — пасивне знаряд
дя Бога», а закінчувалося ідеями про унікальність кожної
особистості.
Перевірте ваші знання основних понять, дат, географіч

них о б ’єктів, досягнень науки, культури епохи Середніх
віків, без яких неможливо уявити світову історію та наше
сьогодення.
<—
I. Перевірте знання хронології Середньовіччя.

1. Коли тривала епоха Середніх віків?
2. У які століття відбувалося Велике переселення народів?
3. Що було раніше: скликання Генеральних штатів у Ф ран
ції чи прийняття Великої хартії вольностей?
4. Які дві великі події пов’язані з 1453 роком?
Зверніть увагу, що всі основні дати, опрацьовані вами
протягом року, є на синхроністичних таблицях, уміщених
на форзацах підручника.
II. Пригадайте географію Середніх віків.

1. Назвіть держави, що виникли в епоху Середніх віків.
2. Назвіть країни, що вивчали в курсі історії Середніх віків
і яких зараз не існує.
3. Використайте карту (с. 219) і назвіть провідні держави
наприкінці XV ст.
4. Зіставте карти на с. 22 і 219 та проаналізуйте, як зміни
лася карта Європи протягом Середньовіччя.
Європа наприкінці XV ст
Норвегія І ,
(Дай)Я (
КНЯЗІ
.Стокгольм Новгород Щ ї
ЩОТЛАНД1 м о с к о
іш А V Тв еро /
Москва
н
Йорк (
Вільно
КОР. И
Мінськ
АНГЛІЯ Кревос
Лондон0
Ужгородо
( Вальядолід /Л Белград.
-■''.О ' Генуя'-
Марсель Флоренція®
/ КОР.
Толедо, ірселона
а о. Корсика ТрапезундС
1 СП АНІЯ Стамбул
Валенсія
1 Севілья
о. Сардинія Неаполь
Гранада (Ісп.) (
Сеута С Е Р Е Д З Е М Н Е МОР Е
Палермо е
К о р д о н и д е р ж а в ста н о м В олодіння Антіохія
В е н е ц іа н с ь к о ї рес пуб л іки л &
на 1 4 9 9 р.
Кордони С вящ енної
В олодіння
Р и м с ь ко ї ім п е р ії
Г е н у е з ь к о ї рес пуб л іки Родос
- і В о л од ін ня ім п е р а т о р с ь к о ї
- І д и н а с т ії Га бс б у р гів Д р іб н і д е р ж а в и « ° Дамаск;
] Ц е р ко в н і володіння Н ім е чч и ни т а Італії
III. Перевірте засвоєння основних понять курсу.
1. Згрупуйте за темами слова та словосполучення: вар
варське королівство, інквізиція, ратуша, халіфат, феод,
романський стиль, іслам, Відродження, магістрат,
патриціат, християнство, цех, мер, стани, гільдія, індуїзм,
плебс, буддизм, єретик, готичний стиль, лихварство,
міська комуна, університет, гуманізм.
2. Оберіть із них ті, що використовуються зараз, і ті, що
стали історизмами.
IV. Проаналізуйте епоху Середніх віків, послідовно ви

конуючи завдання.
1. Назвіть речові та писемні історичні джерела, які можна
використовувати для вивчення життя людини в епоху
Середніх віків.
2. Охарактеризуйте основні етапи, які пройшло людство
в епоху Середніх віків.
3. Пригадайте видатні постаті Середньовіччя. Назвіть не
менше трьох діячів, які, на вашу думку, назавжди залиши
лися в історії завдяки своїй діяльності.
4. Назвіть найбільші міста Середньовіччя. Охарактери
зуйте причини швидкого зростання середньовічних міст.
5. Поміркуйте, що в епоху Середньовіччя об’єднувало всіх
людей, незалежно від їхнього походження, статі, країни
тощо.
6. Назвіть об’єднання людей, які утворилися в епоху
Середніх віків (етнічні, професійні, навчальні тощо). Чому
людина прагнула до об’єднання?
7. Назвіть та охарактеризуйте основні технічні досягнення
людства в епоху Середніх віків.
8. Посилаючись на ілюстрації, охарактеризуйте внесок
епохи Середніх віків у світову культуру та духовну спад
щину.
222
V. Обговоріть значення епохи Середніх віків там'зв’язок
із сучасністю, послідовно виконуючи завдання.
1. Поміркуйте, що о б ’єднує сучасну та середньовічну
людину.
2. Ознайомтеся з положеннями Біблії та Корану. Обгово
ріть, які цінності є спільними для обох релігій і яке значен
ня вони мають для подальшого розвитку людства.
Біблія К о р а н ,х а д и с и
Ш ануй батька сво го і матір свою. Рай — під стопами матерів.
Тож у всьому — що хочете, щоб чи Л ю бов до людини — половина
нили вам люди, те саме чиніть їм і розуму.
ви.
Не свідчи неправдиво на ближнього 1не прикривайте істину брехнею.
свого.
Блаженні милостиві, бо вони п о м и Не в том у благочестя, щоб повертати
лувані будуть. обличчя на Схід і Захід, а благочес
Хто просить у тебе — дай, і від тя — хто повірив в Аллаха, і в янголів,
бажаю чого позичити в тебе не від- і в пророків; і давав майно, незважаю
1 вертайся. чи на любов до нього, сиротам, бідня
кам, подорожнім, близьким; і вистою
вав молитву, і очищався, і виконував
*
заповіді.
Стережіться виставляти свою ми- Слова добрі і прощ ення краще, ніж
; лостиню перед людьми, що бачили милостиня, за якою слідує образа.
( вас, бо не буде за це вам н а го ро
ди від Отця Небесного. Отож, коли
чиниш милостиню , не сурми перед
себе.
1 якою мірою міряєте, такою і вам 1будьте вірними в мірі, коли відм іряє
мірятиме. те, зважуйте правильними вагами.
3. Висловіть судження щодо ролі та значення Середніх

віків у розвитку європейської цивілізації, враховуючи те,
що в Новий час Середньовіччя «передавало» такі риси
розвитку, як:
• натуральне господарство;
• станова, ієрархічна структура суспільства;
• панування монархій;
• теоцентризм (відлатинського тео — «Бог») — вплив
релігії на всі сфери життя суспільства;
• становлення гуманізму та демократії.
4. Обговоріть, як розширилося у вашому уявленні поняття
цивілізація після вивчення історії Середніх віків.
Л іте ра тур а та Ін тер н е т-д ж е ре л а
для тих, хто хоче пр од о в ж и ти по д о р о ж
сере д н ьовічн ою істо р ією
1. Балади про Робін Гуда (різні видання).

2. Барагура В. Меч і книга. — К .,1993.
3. Бутромеев В. П. Всемирная история в лицах: Раннєє Средне
вековье. Позднее Средневековье. Энциклопедия для школьни
ков. Серия «Детский плутарх». — М., 1998, 1999.
4. Дервиз К. Великие сражения Средних веков 1000-1500. — М.,
2007.
5. Історія західноєвропейського Середньовіччя. Хрестоматія /
Упорядник М. О. Рудь: Навч. посібник. — К., 2005.
6. Клименко Н. П., Малієнко Ю. Б. Книга для читання з історії Се
редніх віків: Навч. посібник для 7-го кл. загальноосвітн. навч.
закл. — К., 2004.
7. К р ип ’якевич І. Всесвітня історія: У 3 кн. — Кн. 2. Середньовіччя
і нові часи. — К., 1995.
8. Мустафін O.P. Справжня історія Середніх віків. — Харків, 2014.
9. Петрарка Ф. Сонети (різнівидання).
10. Сенкевич Г. Хрестоносці (різні видання).
11. Скотт В. Айвенго (різні видання).
12. Стівенсон Р. Л. Чорна стріла (різні видання).
13. Тисяча і одна ніч (різні видання).
14. Хаггард Г. Прекрасна Маргарет (різні видання).
• Internet Medieval Sourcebook Project

• The Labyrinth
• NetSERF The Internet Connection for Medieval Resources.
• Medieval Times Complete overview of Middle Ages history.
• The Middle Ages — an informational site for teachers and students
• Information from the Medieval Period.
• De Re Militari: The Society for Medieval Military History
• Medievalists.net
• Українська музична культура епохи Середньовіччя
• Сайт «Історична правда» http://www.istpravda.com.ua/
• Енциклопедія всесвітньої історії
http://javot.net/history/index.htm
• http://im provisus.com /ua/vhid.htm l
• Серед кінофільмів, події яких відбуваються у Середні віки: «Гра

престолів», «Робін Гуд», «Король Артур», «ЖаннадАрк», «Хоро
бре серце», «Анна, королева Франції» та інші.
• Популярні комп’ютерні ігри, присвячені Середньовіччю:

Stronghold, Medieval: Total War, The Settlers: Heritage of Kings,
Anno 1404, Citadels, Imperia Online та інші.

1 Jbjbbbpop 0

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

1 Jbjbbbpop 0

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Шановні

Зверніть увагу на умовні позначки:

завдання, я к і подані перед пунктами параграфа, їх

ф завдання, спрямовані на розвиток ваш их умінь пра­

підсумкові завдання до уроку: надруковані звичай­

Історичні дж ерела С ередньовіччя допоможуть вам доклад­

§!♦ Цивілізаі|шна смЬщина

Іст о р ія Ст ародавнього світ у — частина ... історії, я к а вивчає

Де нашої ери Наша ера

3) 3 історії С тар о д ав н ь о го світу ви, н ап ев н о , п а м ’я та є те , щ о с п о ч а тку в

4) В и кори стов ую чи іл ю страції, назвіть основні період и й цивілізації, які вивчає

2. ЩО НАЗИВАЄМО Ц И ВІЛІЗА Ц ІЙ Н О Ю СПАДЩИНОЮ

• Де виникли найдавніш і на земній кулі держ ави?

• 3 якими давніми законами ви ознайомилися? Про що в них іш ла мова?

• Я к і твори ж ивопису та скульптури Стародавнього світу вам

Культури окремих країн Стародавнього світу, як струмочки, зливалися

О б го во ріть , як ви р о зу м ієте вислів «цивілізаційна спад щ ин а», й у чому

О б еріть од не із п р о п о н о в ан и х речень і закінчіть його:

Чом у п е р іо д V —XV ст. н ази в аєть ся С е р е д н ім и вікам и?

Всесвітня історія розповідає нам про минуле країн і народів з непо­

Іс то р ія С е р е д н іх віків — п е р іо д в с е с в ітн ь о ї іс то р ії, я к и й т р и в а в від п а ­

П окаж іть на лінії часу хронологічні м еж і істо рії С тар о д ав н ь о го світу та

< Х ІІ XI X IX VI V IV І V VI IX X XI XII XIII XIV XV XVI XVII XVIII XIX XX

До нашої ери Наша ера

Назва «Середні віки», можливо, здається вам дещо дивною: чому —

С ереднь ов ічн і м ініатю ри

Історія Середньовіччя вивчає набагато коротший проміжок часу, ніж

В и зн ач те, до я ко го пер іо д у С е р е д н іх віків нал еж и ть ко ж н а з н ав ед ен и х

3. Д Ж ЕРЕЛ А ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

П рацю ю чи з те кс то м , випиш іть у з о ш и т пр и кл ад и різни х істо рични х

• Речові історичні дж ерела — це ... .Д о них належ ать ... .

На відміну від історії Стародав­

Уявіть с е б е в ч е н и м -іс то р и ко м . У в аж н о роздивіться іл ю страції, щ о

З о б р а ж е н н я короля Карл а В е л и ко го С татуя К ар л а В е л и ко го

Є в ан гел іє часів К о р о н а та п а р а д н и й меч і ш абля

1. Назвіть хронологічні м еж і С ередньовіччя.

5. Я кі в ід о м і в а м п а м ’ятки, о б р а з и та си м в о л и ви п о в ’язуєте з епохою

1. Н ам алю йте середньовічне історичне дж ерело.

1. М е та л е в и й ключ від воріт

3. П овторіть при чи ни з а н е п а д у З ах ід н о ї Р и м сь ко ї ім перії.

Л и с тів ка з ф ести валю

§3. Становлення середньовічної Європи

П ерш і століття після Р.Х . стали особливим періодом в історії люд­

В е л и к е п е р е с е л е н н я н а р о д ів — рух п л е м е н і н а р о д ів у IV—VII ст.,

Протягом V ст. германські племена двічі захоплювали Рим.

М ігр ац ія — п е р е с е л е н н я л ю д е й з о д н іє ї т е р и то р ії а б о д е р ж а в и д о інш ої.

І І Ко р о л ів с тв о в естго тів п з Ко р о л ів с тв о ф ранків

Я к В е л и ке п е р е с е л е н н я народів вплинуло на ф орм ування сучасної

Племена в періоЬ Релико&о переселення нароЬів

2. УТВОРЕННЯ «ВАРВАРСЬКИХ КОРОЛІВСТВ»

У V ст. германські племена розселилися всією територією Західної

П ІШ І Я к х а р а кте р и зу ю ть с п о с іб ж и ття та р о зв и то к р е м е с е л у варварських

ЖМ-І Vіг»».КМЦ>- Мін.»

«С рібни й кодекс»: П а л а ц Теодоріха в Равенні

3. Ф РАНКСЬКА ДЕРЖ А ВА В У -У І ст. ХЛОДВІГ

Засновником Ф ранкської держ ави став Х л о д в іг (4 8 1 -5 1 1 )2, яки й по­

1 . Ф р а н с у а Л у їД е ж у і. Х лод в іг І, король ф ранків

1 Галлія — історична область, яка охоплювала більшу частину території Західної

Т ю р и н гів (5 3 1 р .) У // \ О с тго тів (5 5 3 р .)

С п ираю чись на докум ент, поясніть, чом у Х лодвіг п р о с то не за б р а в чаш у

М ін іатю р а «С уассо нсь ка чаш а» Х лод в іг у б и в а є воїна

Однією з найваж ливіш их подій стало п рийняття Хлодвігом і ф ран­

Я к м итці підкреслю ю ть нові сто с ун ки м іж ц ер квою та корол ем ?

ф завдання, спрямовані на розвиток ваш их умінь пра

підсумкові завдання до уроку: надруковані звичай

Історичні дж ерела С ередньовіччя допоможуть вам доклад

Всесвітня історія розповідає нам про минуле країн і народів з непо

Іс то р ія С е р е д н іх віків — п е р іо д в с е с в ітн ь о ї іс то р ії, я к и й т р и в а в від п а

На відміну від історії Стародав

П ерш і століття після Р.Х . стали особливим періодом в історії люд

Засновником Ф ранкської держ ави став Х л о д в іг (4 8 1 -5 1 1 )2, яки й по

Однією з найваж ливіш их подій стало п рийняття Хлодвігом і ф ран

У Ф ранкській держ аві все управління країною зосередилося при ко

У результаті багаторічних завоювань королівство К арла Великого за

Щоб зберегти імперію, потрібна була сильна влада, я к а м ала спи

Верш ини своєї слави та могутності В ізантія досягла за правління ім

9 Іподром — місце, д е відбувалось випробування коней та проводилися кінно

хрестоносцями™. Унаслідок цього на місці колиш ньої величезної ім пе

Культура Візантії, що має світове значення, виникла внаслідок уні

10 Детальніш е про походи рицарів-хрестоносців ви дізнаєтесь у розділі «Середньо

У який с п о с іб візантійці в икористовували нову зб р о ю ? Чом у її за с то с у

Особливо багато будівель було зведено за Ю стиніана І. Саме він н ак а

11 Камея — ювелірна прикраса у вигляді випуклих зображень, зроблених на дорогоцін

1. Д о в е д іть , щ о К о н стан ти н о п о л ь був о д н и м із н а й б а га тш и х і н а й к р а с и

С п ираю чись на середньовічні м ал ю нки та сучасні ф ото (с. 39-40), о п и

Осілі племена арабів ж и ли в не

Араби здебільшого були язичниками. Вони поклонялися Сонцю, Міся

Іслам також називають мусульманством, магометанством. Мусульма