You are on page 1of 192

ВИДАВНИЦТВО

РАНОК
Інтернет-
підтримка
Олександр Гісем, Ольга Гісем

Всесвітня історія
Історія України
Інтегрований курс
УДК 9 4(100)”.../0 5 ”:94(477)(075.3)
Г51

Рекомендовано М іністерством освіти і науки України


(наказ М іністерства освіти і науки України від 1 2 .0 4 .2 0 1 9 № 472)

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Гісем О. В.
Г51 Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс) : підруч. для 6 кл.
закл. загал. серед. освіти / О. В. Гісем, О. О. Гісем. — Харків : Вид-во
«Ранок», 2019. — 192 с. : іл.
I8ВN 978-617-09-5187-8
УДК 94(100)”.../05”:94(477)(075.3)

Інтернет-підтримка
Електронні матеріали
до підручника

© Гісем О. В., Гісем О. О., 2019


I8ВN 978-617-09-5187-8 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2019
Вступ
1. Як працювати з підручником. Цього навчального
року ви продовжите вивчати курс історії. Ви дізнаєтеся
про основні події стародавнього періоду в історії України,
Європи та світу загалом.
Вашим надійним помічником у цьому стане підруч­
ник, який ви тримаєте в руках. Д ля успішної роботи вам
необхідно ознайомитися з його змістом.
Матеріал підручника об’єднано в три розділи, які містять
окремі параграфи. Кожен параграф охоплює певну тему.
У тексті ви зустрінете виділені слова й дати. Це озна­
чає, що на них слід звернути особливу увагу. Н а полях Історичні джерела
підручника розміщено тлумачення термінів і понять. Важ­
ливу роль для розуміння навчального матеріалу відіграють
Речові
ілюстрації, таблиці, схеми, історичні документи, додатко­
ві тексти, карти.
Після кожного параграфа подано висновки і запитання Писемні
та завдання. Вони допоможуть вам визначити головні дум­
ки в тексті параграфа і зрозуміти, чи добре ви запам’ятали Мовні
матеріал. Якщо завдання передбачає письмову відповідь
(заповнити таблицю, скласти повідомлення тощо), його слід Усні
виконувати в робочому зошиті.
Крім звичайних параграфів, підручник містить п р ак ­
Етнографічні
тичні роботи. Їхня мета — допомогти краще опанувати
знання, розвинути вміння та навички.
Н априкінці вивчення розділів або їх частин вам про­ Зображальні
понується виконати завдання для перевірки знань.
Виконати тестові завдання онлайн ви зможете за до­ Типи джерел з історії Стародав­
помогою електронного додатка. нього світу.

2. Цивілізації в історії людства. Світ, що нас оточує,


дуже різноманітний. Ви вже дещо знаєте про історію Укра­
їни. Вам також доводилося чути про те, що Україна є час­
тиною Європи й належ ить до європейської цивілізації.
Що ж мається на увазі? Ц и в іл іза ц ія — спосіб орга­
Упродовж тривалого часу історичного розвитку людські нізації суспільства, господар­
ства, культури, поширений
спільноти в різних частинах світу ф ормували особливі
на певній території у визна­
способи організації суспільства, господарства, культури
чений проміжок часу. Ознаки
та світогляду. Їх називаю ть ц и віл ізац іям и . Ц ивілізації цивілізації: наявність міст;
існують і в сучасному світі. Вчені називають різну їх кіль­ держава; писемність.
кість, але скільки б не налічувалося сучасних цивілізацій,

Вступ 3
їх підвалини було закладено багато тисячоліть тому. Як
О д и н и ц і в и м ір у часу це відбувалося, ви дізнаєтеся в курсі історії 6 класу.
• Рік Проте вивчення історії розпочнеться зі ще більш давніх
• Декада — 10 років часів. Ви дізнаєтеся, як з ’явилася перша людина, я к вона
• Століття — 100 років навчилася налагодж увати відносини з подібними до себе
• Тисячоліття — 1000 років й природою, виготовляти знаряддя праці та прикрашати
Століття та тисячоліття запи­ світ навколо за допомогою мистецтва.
сують за допомогою рим­
ських цифр. У такий спосіб 7 --------------------------------------------------------------------------
Що таке цивілізація?
можна записати різні числа:

I= 1 VIII = 8 3. Лічба часу в історії. Люди завжди цікавилися своїм


II = 2 IX = 9 минулим. Д ля того щоб інформацію про минуле було
III = 3 X = 10 легше розуміти, вони ш укали способи її впорядкування.
IV = 4 І_= 50 Н априклад, події розміщ ували в певній часовій послі­
V= 5 С = 100 довності, тобто у хронологічному порядку. Д ля цього їх
VI = 6 О = 500 датували. Датувати подію — це вказати, скільки часу
VII = 7 М = 1000 минуло від неї до певної точки відліку. В У країні та­
кою точкою відліку є народження Ісуса Христа. Від цієї
Визначте, до якого
події ведеться відлік років наш ої ери (р. н. е.), а роки
століття та тисячоліття
до цієї події рахуються у зворотному порядку і позна­
належать 340 р. до н. е.,
чаю ться р. до н. е. Упорядковану за роками, місяцями
900 р. н. е., 2989 р.
до н. е., 1880 р. н. е.,
і днями систему відліку часу називаю ть календарем. Су­
2 р. н. е. часний григоріанський календар, яким користується весь
світ, був запроваджений 4 жовтня 1582 р.
7 --------------------------------------------------------------------------
Який рік ближчий до сучасності: 340 р. до н. е. чи 920 р.
до н. е.? 340 р. до н. е. чи 920 р. н. е.?
П е р іо д и зац ія — умовний
поділ історичного часу на
4. Історична періодизація. Отже, тепер ми можемо ска­
етапи, кожен із яких має
зати, що та чи інша подія відбулася в певному році, а іс­
власну назву та характерні
торичний процес тривав у названому столітті. Проте не
особливості.
Ера — великий відрізок
завжди зручно, щоразу згадуючи про якесь явище, додат­
часу, більший за епоху чи ково вказувати століття, у які воно існувало. Тому деякі
період. Наприклад, христи­ періоди в історії людства або окремої людської спільноти
янська ера (наша ера). отримали власні назви. Це, наприклад, П ервісна доба, що
охоплює період від появи першої людини до виникнення

Періодизація історії. 10 000 9000 8000

ПАЛЕОЛІТ МЕЗОЛІТ

К А К
Я
м

н
и

н років тому
Поява людиноподібної істоти
П Е Р В І С Н А Д О Б А ----
---------- С Т А Р О Д А В Н І Й

4 Вступ
писемності. Вона належить до епохи Стародавнього світу,
як а закінчилася після падіння Західної Римської імперії. У записі римськими цифра­
Також до історії Стародавнього світу зараховують період ми один символ не можна
Античності, або Античної історії, до якого належать істо­ повторювати більш ніж
рії Давніх Греції та Риму. Узагалі епоха Стародавнього три рази (325 = СССХХУ).
світу є найбільш тривалою в історії людства. Для запису великих чисел
Для пояснення розвитку людства існує багато підходів. потрібно написати римську
Антропологи — вчені, що вивчають людину та відносини цифру, що позначає наступ­
у людських спільнотах, намагаються з’ясувати, коли люди­ ний розряд, а ліворуч від
неї — найменше число, яке
ноподібна істота стала людиною. Вони досліджують процес
треба відняти, щоб отрима­
антропогенезу — процес формування людини сучасного
ти потрібне число
типу. Антропологічна періодизація заснована на етапах
(4 4 = ХНУ).
перетворення людиноподібної істоти на людину. Людина
сучасного типу з ’явилася 120 тис. років тому, але історія
? Запиш іть числа рим ськи­
на цьому не закінчилася. ми цифрами: 2, 33, 1990,
Археологи дотримуються іншої періодизації. Вона за­ 17, 384, 99, 3598.
снована на етапах освоєння людиною матеріалів, які ви­
користовували для створення знарядь праці. Це кам ’яний
вік — час, коли знаряддя праці були виключно з каменю,
і доба металів. До останньої належ ать мідно-кам’яний,
бронзовий і залізний віки, за яки х знаряддя та зброю
виготовляли, відповідно, із міді, бронзи й заліза. Такий
спосіб періодизації зручний тим, що визначається не кон­
кретними датами, а поширенням певних знарядь праці.
Наприклад, якщо людська спільнота має кам ’яні знаряддя, Рубило — знаряддя праці
то й житиме в кам ’яному віці незалежно від того, у якому кам'яного віку.
столітті це відбувається. Тому для регіонів світу тривалість
історичних періодів відрізняється.
Розв'язання історичних задач
Іноді може виникнути необхідність визначити, скільки
часу розділяє дві історичні події. Потренуватися в таких
підрахунках можна за допомогою історичних задач. Кож­ Залізний меч сарматів —
на з них стосуватиметься людей та подій, які ви вивчати­ народу, що населяв
мете протягом цього навчального року. Зверніть увагу, українські степи
що деякі події відбулися в різні ери. у ІІІ ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е.

6000 5000 4000 3000 2000 1000 Різдво Христове 1000

до нашої ери наша ера

НЕОЛІТ ЕНЕОЛІТ БРОНЗОВИЙ ВІК ЗАЛІЗНИЙ ВІК


(МІДНО-КАМ'ЯНИЙ ВІК)

Д О Б А М Е Т А Л І В

Близько 3500 р. до н. е. VIII ст. до н. е. 476 р. Падіння Західної


Виникнення писемності Римської імперії

А Н Т И Ч Н ІС Т Ь С Е Р Е Д Н Ь О ­
с В іт В ІЧ Ч Я

Вступ 5
1) Вважається, що писемність виникла 5,5 тис. років тому.
У якому тисячолітті це відбулося?
2) У 1981 р. археологи відкрили найбільш е трипільське
поселення Тальянки, яке було засноване приблизно
у 3700 р. до н. е. Укажіть тисячоліття, у якому від­
булася кож на з подій.
3) Історики підрахували, що першу піраміду зодчий Ім-
хотеп почав будувати у 2750 р. до н. е. Остання п іра­
міда була зведена в 1700 р. до н. е. Скільки років м и ­
нуло м іж будівництвом першої та останньої піраміди?
4) За переказами, перші Олімпійські ігри організував Ге-
ракл у 776 р. до н. е., а у 394 р. н. е. імператор Фео-
досій I заборонив їх як язичницькі. Скільки років про­
існувала традиція проведення давніх Олімпійських ігор?
5) Рим був заснований у 753 р. до н. е. Скільки років
минуло від заснування Рим а до 1187 р. — першої
писемної згадки назви «Україна»?
6) Гай Юлій Ц езар загинув у 44 р. до н. е. у віці 56 ро­
ків. У якому році він народився?
7) У 2004 р. до н. е. купець із міста Ур вирушив із торго­
вим караваном до Фінікії. На той час йому було 40 ро­
ків. Додому він повернувся тільки через 3 роки. За
Розписна кераміка трипільської рік до від’їзду в нього народився син. У якому році
культури, що існувала в мідно- народився купець? У якому році народився його син?
кам'яний вік. У якому році купець повернувся додому?
8) У 221 р. до н. е. правитель царства Ц інь об’єднав роз­
різнені держави Китаю та став першим китайським
імператором. Ц я держ ава проіснувала лише 14 років
і розп ал ася через 3 роки п ісл я смерті п рави теля.
У якому році помер імператор?

Висновки
Протягом тривалого часу розвитку людських спільнот відбу­
валося формування цивілізацій.
Для того щоб розмістити події у хронологічній послідовно­
сті, їх необхідно датувати, тобто вказати, скільки часу мину­
ло від неї до певної точки відліку.
Періодизація історії заснована на різних визначних подіях або
явищах в історії людства.

Запитання та завдання

1. Яка подія є хронологічною точкою відліку в нашій культурі?
2. Яке явище або подія вважається початком історії Стародав­
нього світу? А кінцем?
Шолом бронзового віку, 3. На чому заснована археологічна періодизація історії людства?
знайдений у Данії.

6 Вступ
Розділ І
п е р в іс н і с п іл ь н о т и .
а р х е о л о г іч н і к у л ь т у р и
§ 1. Еволюція людини

1. Первісна доба. Період в історії людства, який тривав


від появи першої людиноподібної істоти приблизно 4 млн
років тому до виникнення писемності 5,5 тис. років тому,
називаю ть П ервісною добою. Його мож на поділити на
к а м ’яний вік та добу металів. К ам ’яний вік, у свою чер­
гу, поділяють на менші ери: палеоліт, мезоліт і неоліт.
Кожен із цих періодів відображає зміни в господарстві
та організації ж иття давніх людських спільнот.
В еру палеоліту та мезоліту люди не жили на одному
місці, а весь час кочували слідом за переміщенням тварин
і в пошуках рослинної їж і. У неоліті люди перейшли до
осілого способу життя, навчилися обробляти землю й одо­
машнили тварин. Між кам ’яним віком та наступною добою
металів існував досить тривалий перехідний період —
Археологи за роботою.
енеоліт (мідно-кам’яний вік). В енеоліті людство навчи­
лося виготовляти знаряддя праці та прикраси з міді, але
основна частина виробів все ще була з каменю. Пізніше
люди освоїли обробку бронзи та заліза.
Про ці часи не залишилося жодних письмових свідчень,
адже писемність ще не була винайдена. Тому про Первісну
добу ми дізнаємося завдяки археологам, які знаходять і до­
сліджують матеріальні залишки життєдіяльності людини.
7 --------------------------------------------------------------------------
1) Що таке Первісна доба?
2) Чим відрізнялося життя людей у палеоліті від життя в неоліті?
3) Ч ом у нам нічого невідом о про писемні дж ерела тих часів?

2. Що таке еволюція. 6 млн років тому клімат на Землі


був набагато вологіший та тепліш ий, ніж тепер. Величез­
ні простори вкривали тропічні ліси. Там меш кали н ай ­
давніш і прям і предки сучасної людини, а також горил
і ш импанзе — дріопітеки. Їхньою батьківщ иною була
Еволю ція — процес посту­ Південно-Східна А фрика. Зовні вони, як вважають вчені,
пової неперервної зміни
найбільш е нагадували шимпанзе. Майже все своє життя
будь-чого. У біології цей тер­
дріопітеки проводили на деревах, а на землі пересувалися
мін використовують для по­
на чотирьох кінцівках.
значення змін у будові живих
організмів, що проявляються
Приблизно 4—3,5 млн років тому почав швидко зміню­
під час зміни поколінь. ватися клімат. Він ставав набагато посушливішим. Ліси по­
рідішали, більшу площу зайняли степи — савани.

8 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


Ці зміни природи змусили людиноподібних мавп — при­
матів пристосуватися до нових умов життя. Так розпочався
процес еволюції — перетворення гомінідів (так називають
людиноподібних істот) на сучасних людей.

3. Знаряддя праці, вогонь і мова. Із дерев приматам було


зручно спостерігати за хижаками. Проте коли дерев стало
менше, примати із чотирьох кінцівок мусили підводитися на
дві, щоб у густій та високій траві саван озирнутися навколо.
Крім того, у «звільнених» у такий спосіб верхніх кінцівках
можна було тримати палицю або камінь, щоб відбиватися від
хижаків та інших ворогів. Ті самі предмети можна викорис­ Реконструкція зовнішнього
тати і для інших потреб: викопати їстівні коріння рослин, вигляду неандертальця.
розбити горіх або мушлю тощо. Першими дерев’яними зна­
ряддями були палиця-копачка та важкий дрючок. Отже,
вони стали першими знаряддями праці. розгляньте малюнок.
Також людиноподібні істоти помітили, що знайдений Чи схожий неандерталець
камінь можна обробити за допомогою іншого каменя, щоб на сучасну л ю д и н у? Ч ом у?
зручніше лежав у руці. Оброблений камінь назвали ру­
билом. Воно було перш им знаряддям праці із каменя.
Уміння виготовляти знаряддя праці відрізняло людино­
подібних істот від тварин.
Ще одним досягненням майбутньої людини стало вміння
користуватися вогнем і зберігати його. Це відбулося приблиз­
но 400 тис. років тому. Вогонь був і джерелом світла, і засо­
бом для відлякування хижаків. Згодом на ньому почали го­
тувати їжу. Пізніше людина навчилася і добувати вогонь.
Предки сучасних людей не жили поодинці, а об’єднува­
лися в групи, які вчені називають первісне людське стадо. Основні відмінності будови
Необхідність узгоджувати свої дії під час полювання та скелета горили та людини.

§ 1. Еволюція людини 9
для захисту від численних ворогів сприяла вдосконаленню
системи сигналів, якими перші людиноподібні істоти корис­
тувалися всередині стада. Так з’явилася та розвинулася мова.

4. Як з'явилася сучасна людина. У процесі еволюції при­


близно 120 тис. років тому на території Африки сформува­
лася людина сучасного типу, яку вчені назвали Н ото йаріепа
(у перекладі з латини — людина розумна). Н о то заріепз
почали заселяти Європу близько 40 тис. років тому. Людей
сучасного типу також називають кроманьйонцями за назвою
Від вогню степової пожежі лю­
печери у Франції, де вперше було знайдено їхні рештки.
диноподібні істоти запалюють 7 --------------------------------------------------------------------------
власне вогнище. Хто такі кром ан ьйон ці?

Найбільш важ ливими змінами, що відбулися в про­


цесі еволюції людини, були такі:
• прямоходіння, яке збільшило поле зору та звільнило
верхні кінцівки для виготовлення знарядь праці;
• збільшення об’єму мозку;
• зменшення розмірів зубів та щелеп унаслідок вживання
гарячої їж і після опанування вогню;
• поява та розвиток мови, що допомогла передавати знан­
н я та узгоджувати дії з інш ими.
Процес еволюції був не зовсім послідовним: одночасно
могло існувати кілька видів людиноподібних істот. У той час
Камінь використаний як один із них еволюціонував далі, представники іншого через
як зброя. різні причини вимирали. Так, одночасно із сучасною людиною
в Європі жив інший тип людських істот — неандертальці,
які мали багато спільного з предками людей сучасного типу.
Проте вони вимерли приблизно 28 тис. років тому.

• Людиною вважають істоту, здатну виготовляти знаряддя праці.


• Процес формування сучасної людини тривав приблизно 4 млн
років. Він був не зовсім послідовним: одночасно існували різ­
ні види людиноподібних істот, які не дожили до наших днів.
• Приблизно 120 тис. років тому в процесі еволюції сформувалася
Камінь використаний
людина сучасного типу — Н о т о 5аріеп5, або людина розумна.
як знаряддя.

7
Розгляньте малюнки. Якими
Запитання та завдання
були способи застосування
перш их знарядь, створених
л ю д инопод ібною істотою? 1. Де з'явилися перші гомініди?
2. Як називається процес, під час якого гомініди перетворилися
на людей?
3. Як вогонь вплинув на формування людини?

10 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


§ 2. Розселення людини

1. Перші лю диноподібні істоти. Процес ф ормування пригадайте


людини сучасного типу має назву антропогенез.
1. Що таке еволюція?
Перші людиноподібні істоти з ’явилися близько 4 млн
років тому в саванах Південно-Східної Африки. Цей тип 2. Яке вміння відрізняло
людиноподібних істот називають австралопітеками (у пе­ людиноподібних істот
рекладі із грецької — південна мавпа). Щоб прогодувати від тварин?
себе, вони полювали на невеликих тварин, а також зби­ 3. Завдяки яким джерелам
рали коріння, молоді пагони і плоди рослин. Австрало­ сучасні люди можуть дізна­
пітеки ще не вміли виготовляти знаряддя праці, а ви ­ тися про Первісну добу?
користовували дрючки й камені, які знаходили.
Першою істотою, що навчилася виготовляти знаряд­
дя праці з каменю, була лю дина вм іла (латиною — Н о т о 7 ---------------------------------
1) н азвіть клю чову особли­
ЬаЬіІів). Вона з ’яви лася 2,5 млн років тому. Свої зн а­ вість кож ного із зображ е­
ряддя праці ці люди виготовляли з гальки та використо­ них видів гомінідів.
вували для того, щоб різати м ’ясо і трощ ити кістки. 2) Чому, на вашу думку, зріст
Лю дина вміла ж ила не лише в Південно-Східній Африці, і вага лю д инопод ібних
а ще заселила А равійський півострів і Близький Схід. істот у процесі еволю ції
переважно збільшувалися?

Дріопітек Австралопітек Людина вміла Пітекантроп Неандерталець Людина розумна


Вага — 30 кг Вага — 40 кг (Н о т о НаЬіііз) (Н о т о егесіиз) Вага — 80 кг (Н о т о заріепз)
Зріст — 1 м 20 см Зріст — 1 м 10 см Вага — 60 кг Вага — 60 кг зріст — 1 м 65 см Вага — 70 кг
Мав великий за Прямоходіння зріст — 1 м 50 см зріст — 1 м 50 см Влаштовував зріст — 1 м 70 см
розміром мозок. могла говорити Використовував поховання Біологічний тип
Жив на деревах вогонь сучасної людини

15 млн років тому 4 млн років тому 2,5 млн років тому 1,8 млн років тому 200 тис. років тому 120 тис. років тому

Еволюція людини.

§ 2. Розселення людини 11
Приблизно 1,8 млн років тому з ’явився пітекантроп
(латиною — Н о т о егееіив). Він умів користуватися вог­
нем, виготовляти списи для полювання на великих тва­
рин (оленів, коней, слонів) та кам ’яні рубила, які вико­
ристовував як сокири або ножі.
Пітекантропи розселилися по всій Африці, ж или на
Близькому Сході до Кавказу, на півдні Європи, у Китаї та
Індонезії. На землях сучасної України пітекантропи з’яви­
лися 1 млн років тому. Їхні рештки знайдено поблизу села
Королеве в Закарпатті. Тому пітекантропи є найдавнішими
людиноподібними істотами, що жили на території України.

2. неандертальці та кроманьйонці. У час, коли в Аф­


риці з ’явився пітекантроп, на території Європи розпочав­
ся тривалий період похолодання, який закінчився лише
10 тис. років тому. В умовах льодовикової Європи 200 тис.
років тому сф орм увався окремий тип лю диноподібних
істот — неандерталець. Свою назву він отримав від до­
лини Неандерталь у Німеччині, де вперше було знайдено
його рештки. В Україні рештки неандертальців археологи
знайшли в печері Киїк-Коба у Криму.
Н еандертальці були добре пристосовані до ж иття
в холодному кл ім аті. Вони були крем езним и, низького
зросту, мали великі голови — більші, ніж сучасні люди.
Д ля обличчя неандертальців були характерні суцільні
Реконструкція зовнішнього
надбрівні дуги, низький похилий лоб, а їхні потилиці
вигляду дитинчати австралопі­
м али виступ, відсутній у сучасної лю дини. Тому зовні
тека (1) та особи жіночої статі, неандертальці дуже відрізнялися від людей сучасного типу.
яка отримала ім'я Люсі (2). Вони вм іли виготовляти р ізн ом анітні зн аряддя праці
з каменю , ш ити одяг зі ш кур тварин , а також влаш то­
вували поховання померлих. П риблизно 28 тис. років
тому неандертальці вимерли. Остаточно причини цього
не з ’ясовані.
Отже, неандертальці населяли Європу та Близький Схід
у період 200—28 тис. років тому. Одночасно із цим, при­
близно 120 тис. років тому, на території Африки формува­
лася людина сучасного біологічного типу — Н о т о варіепй
(людина розумна). Приблизно 40 тис. років тому вона по­
чала заселяти Європу. У цей час людина розумна зовні вже
майже нічим не відрізнялася від сучасних людей.
Н о т о 8аріеп8 поділялися на кілька типів. У Європі
вони зустрілися з неандертальцями, із яким и частково
зміш алися. Це, а також необхідність пристосовуватися
до різних природних умов стало причиною виникнення
різноманіття людських рас.
7 --------------------------------------------------------------------------
Череп неандертальця (1) розгляньте малюнок. назвіть основні відмінності в будові черепа
та кроманьйонця (2). неандертальця та кром аньйонця.

12 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


Вважається, що саме в піте­
кантропа з'явилися потові
залози. Це значно розш ири­
ло можливості підтримувати
температуру тіла, а також
призвело до зникнення гус­
того волосяного покриву на
тілі. Пітекантропи змогли
освоїти нові території з різ­
номанітним кліматом.

7 ---------------------------------
Розселення Н о т о 5аріеп5. Сучасні люди — Н о т о 5аріеп5, або кро­ Розгляньте картосхему р оз­
маньйонці, з'явилися в Південно-Східній Африці 120 тис. років тому. селення Н о т о 5аріеп5. Коли
Кроманьйонці не були нащадками неандертальців, а еволюціону­ л ю дина з'явилася в Є вр оп і?
вали з пітекантропів. Які території були заселені
найпізніш е?

• Процес ф ормування саме людини має назву антропогенез,


а еволюція — це процес послідовних змін, який може стосу­
ватися різних сфер життя. Еволюція пояснює, як саме сфор­
мувалася людина сучасного біологічного типу.
• Н о т о 5аріеп5 з'явилися в Південно-Східній Африці 120 тис. ро­
ків тому. На територію Європи вони потрапили близько 40 тис.
років тому, а Америки — 12 тис. років тому.
• Різні види лю диноподібних істот могли жити од ночасно та
навіть змішуватися.

Запитання та завдання
Р"
1. Який тип людиноподібних істот почав виготовляти знаряддя
праці? А який навчився використовувати вогонь?
2. Назвіть стоянку неандертальців на території України.
3. Заповніть таблицю, указавши час появи та територію розсе­
Реконструкція зовніш нього ви­
лення людиноподібних істот.
гляду найдавнішого в Європі
представника Н о т о 5аріеп5.
назва Час появи територія розселення
Його рештки, яким близько
Австралопітек
40 тис. років, було знайдено
Людина вміла в печері Пештера-ку-Оасе в Ру­
Пітекантроп мунських Карпатах. Вчені з'ясу­
Неандерталець вали, що один із його недалеких
Кроманьйонець предків, імовірно прапрадід,
був неандертальцем.

§ 2. Розселення людини 13
§ 3. Палеоліт
ПРИГАДАЙТЕ 1. Льодовиковий період. І людиноподібні істоти, і кро­
маньйонці виготовляли знаряддя праці з каменю. Тому цей
1. Що таке антропогенез?
час отримав назву кам ’яний вік. Його найдавніший період
2. Як вчені називають сучас­ називаю ть палеоліт (у перекладі із грецької — давній
ну людину? камінь). На території України він розпочався 1 млн років
3. Який вид людиноподібних
тому та тривав до XI тис. до н. е.: від появи тут першої
істот жив у Європі одно­
людини до закінчення останнього льодовикового періоду.
часно з Н о т о заріепз? Людина сучасного типу з ’явилася на українських зем­
лях 40 тис. років тому. Н а ж иття первісних людей на
території України в добу палеоліту особливий вплив мав
клімат. Льодові шапки вкрили північ Євразії та Америки.
Балтійське море було суцільним льодовиком, а рівень
Світового океану знизився на 100 м.
7 --------------------------------------------------------------------------
Коли на українських зем лях тривала доба палеоліту?

Значну частину території сучасної України займали


посушливі холодні степи, які простягалися на південь до
Південного берега Криму. Тут меш кали мамонти, олені
та бізони. Н а цих тварин полювало місцеве населення.
М’яса одного мамонта могло вистачити на місяць харчу­
вання 40 особам.
Сучасні археологи стверджують, що на мамонтів по­

дО' 09 лювали за допомогою довгих (до 3 м) метальних списів.


Тварині завдавали поранень та чекали, поки вона ослабне
від втрати крові. А от у ловчі ями мамонтів не заганяли:
в умовах вічної мерзлоти давні мисливці не мали мож ­
ливості викопати достатньо велику для цієї тварини яму.
7 --------------------------------------------------------------------------
Яким був клімат на українськи х зем лях за часів останнього
л ьод о ви ко во го періоду?
Виготовлення кам'яного рубила.
2. Полю вання та збиральництво. У добу палеоліту
7 --------------------------------- люди забезпечували себе їжею за допомогою збиральництва
Розгляньте схему процесу
виготовлення кам'яних зна­ та полювання. Панувало привласнювальне господарство —
рядь праці. Поміркуйте, чи тип господарювання, за якого людина не вирощувала собі
потребує таке вміння трива­ їжу, а знаходила та збирала те, що давала їй природа.
лого навчання та практики. Люди користувалися найпростішими знаряддями праці:
Аргументуйте свою відповідь. рубилом, палицею-копачкою і важким дрючком.

14 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


П ротягом усього періоду палеоліту зн аряддя праці
вдосконалю валися, кількість їх видів збільш илася. Це
були списи та списометалки, ножі, скребла, сокири, про-
колки та голки тощо. Д ля виготовлення рубил, скребел,
наконечників списів, сокир, ножів тощо первісні люди
використовували один вид каменю — крем інь. Справа
в тому, що крем інь відносно легкий, його нескладно об­
робляти, він пош ирений у природі. Крім того, за умови
правильної обробки кремінь утворює дуже гострі краї.
Інш і знаряддя праці, як, наприклад, проколки та голки, А
робили з рогів або кісток тварин. Шерстистий мамонт.
Н аселення доби палеоліту постійно переходило з м іс­ Вага мамонта становила
ц я н а місце. Із часом ці переселення обмежилися пере­ 8— 12 тис. кг, товщина шкури —
ходами між літніми та зимовими стоянками. Найдавніша від 3 до 10 см, а довжина
стоянка на території України була знайдена в Закарпатті шерсті — 40— 90 см.
біля села Королеве. Людиноподібні істоти жили там 1 млн
років тому.
Стоянки кроманьйонців розміщ увалися, як правило,
у долинах річок. Стоянка складалася із чотирьох-п’яти
жител, де разом проживало по кілька сімей. Каркас ж ит­
ла діаметром 4—5 м виготовляли з кісток мамонта й вкри­
вали шкурами бізонів та оленів. Із цих самих шкур ви ­
готовляли й одяг. А от товсті шкури мамонта, напевне,
у господарстві не застосовувалися: тогочасне населення
не мало відповідних знарядь, щоб обробити їх. Крім того,
така ш кура була занадто важкою та грубою.
7 --------------------------------------------------------------------------
Складіть розп овід ь про життя в часи палеоліту на території
сучасної України. Яким був тоді клім ат? Де люди жили та який
носили од яг? Чим харчувал ися? Чим вони займалися та які
знаряддя праці використовували?

Виготовлення кістяної голки.

Палеолітичні стоянки
на території України.

7 ---------------------------------
Що таке палеолітична стоян­
ка? Користую чись картою,
назвіть основні палеолітичні
стоянки на території України.

§ 3. Палеоліт 15
Приготування їжі в добу палеоліту. Ні казанів, ні
горщиків ще не було винайдено. Щоб підігріти
воду, її наливали в підвішений на тринозі мішок
зі шкур тварин. Туди кидали розпечені на вогні
камені, поки вода не закипить.

Палеолітична стоянка взимку. Сучасна реконструкція.

Висновки

На території України доба палеоліту розпочалася 1 млн років


тому й тривала до XI тис. до н. е.
Населення доби палеоліту переходило з місця на місце. О снов­
ними його заняттями були полювання та збиральництво.
Найбільш поширеним знаряддям праці доби палеоліту було
кам'яне рубило.

Збиральництво близько 40 тис.


років тому. Сучасний малюнок.
Запитання та завдання

Поміркуйте, яку їж у можна 1. Що таке палеоліт?


було знайти за допом огою 2. Як ви розумієте поняття «привласнювальне господарство»? Які
збиральництва. Як зб ир ал ь­ джерела харчування доступні людині за такого способу госпо­
ництво було пов'язане з тим, дарювання?
що люди доби палеоліту по­ 3. Коли людиноподібні істоти вперш е прийшли на землі сучас­
стійно переходили з місця ної України? Як називається їх стоянка?
на місце?

16 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


§4. Первісне суспільство

1. Давнє людське суспільство. Як ви вже знаєте, най­ пригадайте


давнішою формою організації людської спільноти було пер­
1. Що таке первісне людське
вісне людське стадо. Протягом доби палеоліту воно ево­
стадо?
люціонувало в людський рід, який складався з кількох
поколінь кровно споріднених людей — родичів. 2. Які види людиноподібних
Роди об’єднувалися в родові общини. Така община істот проживали на тери­
спільно володіла майном, мисливськими угіддями, а її торії України?
члени разом вели господарство. Зазвичай в общині н а­ 3. Які заняття забезпечували
лічувалося 30—40 осіб, як і були між собою родичами. людей палеоліту їжею?
Головою общини був старійш ина. Щоб уникнути крово­
зміш ення, члени однієї общини укладали шлюби з пред­
ставниками інших родових общин.
К оли родова общ ина розросталася, зем ель на всіх
не вистачало. Тоді один або кілька родів переселялися на
інше місце, де й засновували нове поселення. К ілька ро­
дів, які прийш ли з різних місць, починали жити разом. В о ж д ь — керівник війська,
Так в одному поселенні опинялися люди, які не належали племені або роду.
до одного роду, а були сусідами. Сформувалися територі­
альні (сусідські) общини, члени яких не були родичами, Голова роду
але спільно володіли землею, розподіляючи її між окре­ Шаман
мими сім ’ям и, спільно користувалися пасовищами, ліса­
ми та іншими багатствами, спільно вирішували найваж ­
ливіш і справи общини.
К ілька сусідських общин утворювали плем ’я. Голо­
вою племені був вождь. Зазвичай ним ставав найбільш
успішний мисливець. Керувати племенем, а також вирі­
шувати поточні питання й суперечки йому допомагала
п лем інна рада, я к а складалася з найбільш шанованих
членів общини.
Різні племена мали свої особливості у виготовленні
знарядь праці та предметів мистецтва. П евний перелік
цих характерних рис, притаманний виробам конкретного
племені, називають археологічною культурою. Крім того,
кожне плем ’я мало особливості мови, світогляду, релігій­
них уявлень. Вчені вважають, що саме на основі племен
та їхніх об’єднань згодом сформувалися народи.
7 --------------------------------------------------------------------------
Як пов'язані племена та археологічні культури? Рід. Сучасний малюнок.

§ 4. Первісне суспільство 17
2. Магія та релігія. Людина доби палеоліту була дуже
Релігія — набір вірувань слабкою порівняно із силами навколишнього світу. Вона
і віровчень, а також звичаїв, прагнула захиститися від зовнішніх небезпек, причини
традицій, обрядів, правил яких не розуміла, і водночас мати користь від природно­
життя й поведінки людей, що го середовища, наприклад організувати вдале полювання,
існують у суспільстві. вилікувати хворобу. Також вона нам агалася зрозуміти
О б р я д — традиційні сим­ світ навколо: причи н и природних яви щ , походж ення
волічні дії, що в образній людини та її смертність.
формі передають важливі Спроби пояснити світ і вплинути на нього спричини­
для конкретної людської ли зародження релігії. Первісні форми релігійних віру­
спільноти події. вань виникли близько 40 тис. років тому. До складових
М о р а л ь — система неписа­ релігії належ ать обряди, традиції тощо.
них норм і правил, що регу­ З існуванням обрядів і традицій у первісному суспіль­
люють поведінку людей
стві тісно пов’язана магія. Вона вимагає спеціальних дій,
у суспільстві.
які нібито впливають на світ.
Одним із найдавніш их є обряд поховання. Його знали
і неандертальці, і кроманьйонці.
Під час проведення обрядів, наприклад таких, які
мали гарантувати успішне полю вання, члени роду або
племені краще відчували свою єдність, спорідненість. Це
Первісні форми
релігійних вірувань
зміцнювало людську спільноту.
На основі традицій та обрядів у людських суспільствах
формувалася мораль. Н априклад, важ ливим обов’язком
будь-якого члена племені була допомога своїм однопле­
мінникам та родичам. До вихідців із чуж их племен пер­
вісні люди ставилися насторожено: чуж инця навіть могли
Магія: віра в можливість вбити одразу при зустрічі, оскільки чекали від нього біди.
людини впливати на світ
навколо за допомогою 7
Яку роль м ораль виконує в суспільстві?
певних дій — заклинань

Анімізм: віра в те, що


живі істоти мають душу, Висновки
яка після смерті потрапляє
до потойбічного світу
Протягом доби палеоліту людське суспільство еволюціонува­
Тотемізм: віра в похо­ ло від первісного людського стада до племені.
дження людського роду Релігійні вірування первісних людей мали форми анімізму,
від спільного предка — фетишизму, магії тощо.
рослини або тварини Проведення обрядів було важливою частиною життя первіс­
них людських спільнот.
Шаманізм: віра у здат­
ність людини спілкуватися
з надприродними силами
Запитання та завдання
Культ предків: поклонін­
ня і вшановування помер­
1. Послідовно перелічіть форми організації людських спільнот.
лих родичів
2. Що було причиною виникнення релігійних вірувань?
3. Яке завдання виконували обряди в первісному суспільстві?
Релігійні вірування первісних
людей.

18 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


§ 5. Палеолітичне мистецтво

1. Мистецтво. У первісному суспільстві панувала віра пригадайте


в надприродні сили. Людина вважала, що вона може вп ли ­
1. Що таке плем'я?
вати н а них за допомогою обрядів, а також м агічних
предметів. Тому можна сказати, що витвори первісного 2. Перелічіть первісні форми
мистецтва мали обрядове, релігійне значення. релігійних вірувань.
Найвідомішим видом палеолітичного мистецтва є на- 3. Поміркуйте, які обряди
скельний живопис. Малюнок наносили вугіллям або при­ могли існувати в палеолі­
родними фарбами. Вчені вважають, що наскельний живо­ тичних спільнотах.
пис виконував кілька завдань. Передусім він був частиною
обрядів, які мали забезпечити вдале полювання: малюнок
тварини є її уособленням. Якщо зобразити, як оленя про­
стромлюють списи та стріли, успішне полю вання ніби
Талісман — предмет, який,
вже відбулося.
за віруваннями людей, при­
Дослідники не виклю чають, що під час створення на-
носить своєму власнику
скельних зображень старш і члени роду передавали свої успіх, може захистити від
знання та досвід молодшим. Крім того, сам процес твор­ небезпеки.
чості, як і споглядання його результату приносили про­
сте задоволення первісним митцям.
Із кістки оленя та мамонта виготовляли різні фігурки
та прикраси. Цілком можливо, що вони мали символічне
значення й теж використовувалися в різноманітних об­
рядах або були талісманами.
На місцях палеолітичних стоянок було знайдено музич­
ні інструменти: кістки мамонта, по яких ударяли моло­
точками з кісток оленя. Отже, люди доби палеоліту знали
музику. Вони вміли ритмічно рухатися під таку музику,
тобто танцювати.

2. Медицина. Археологи знаходять реш тки давніх лю ­


дей із ви лікуван им и переломами або хірургічно ам п у­
тованими кінцівкам и. Лю дина з таким и уш кодж еннями Так сучасний художник уявив
не змогла б виж ити без допомоги. Отже, ці знахідки процес видалення зуба первіс­
підтвердж ую ть не лиш е існ уван ня взаєм ної підтрим ки ними людьми.
в первісних спільнотах, але й те, що в їх середовищ і
усвідомлю вали ц ін ність ж иття. 7 --------------------------------
П ро яку рису первісного
Палеолітичні люди вже змогли накопичити певні прак­ суспільства свідчать
тичні знання з медицини. Напевне, вони знали про ліку­ знахідки реш ток людей
вальні властивості рослин, деяких видів глини. зі слідами лікування?

§ 5. Палеолітичне мистецтво 19
Зображення мамонта з печери Малю нок тура з печери Альтаміра в Іспанії.
Руффіньяк у Франції.

7 ------------------------------------------------------
1) розгляньте приклад и палеолітичного
мистецтва. Що давні лю ди найчастіш е
зо б р аж у в ал и ? Яким и могли бути причини
цього?
2) Поміркуйте, як палеолітичні зображення тва­
рин можуть допомогти сучасним дослідни­
кам дізнатися про тваринний та рослинний
світ, природні умови тих часів.
3) Підготуйте презентацію про всесвітньовідомі Зображення на стінах «печери рук» Куева-де-лас-
зразки палеолітичного мистецтва. Манос в Аргентині.

Висновки

• Люди доби палеоліту вміли створювати предмети мистецтва.


• Видами палеолітичного мистецтва є наскельний живопис, ви­
готовлення фігурок та прикрас із каменю та кістки, музика.
• Люди доби палеоліту дбали про членів своєї спільноти.

Запитання та завдання

1. Назвіть види палеолітичного мистецтва.


2. Чому, на вашу думку, з'явилося мистецтво?
Браслет з орнаментом із бивня 3. Назвіть матеріали, із яких могли виготовляти предмети па­
мамонта, знайдений на стоянці леолітичного мистецтва.
Мізин в Україні.

20 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


§ 6. Мезоліт

1. Природа. Приблизно 13 тис. років тому на Землі від­ пригадайте


булося різке потепління. Льодова ш апка, що вкривала
1. Яким був клімат на землях
значну частину Європи, розтанула. Рівень моря піднявся
сучасної України в добу
на 100 м, великі території були затоплені. Клімат загалом
палеоліту?
став набагато тепліш им та вологішим, приблизно таким,
я к зараз. Колиш ні степи вкрилися лісам и. Великі тв а­ 2. На яких тварин полювали
рини льодовикового періоду, такі я к шерстистий мамонт палеолітичні мисливці?
і носоріг, не змогли пристосуватися до нових умов і швидко 3. Назвіть знаряддя праці,
вимерли. Замість них поширилося різноманіття дрібних зброю та предмети мисте­
тварин. Великі зміни відбулися і в господарстві людини. цтва доби палеоліту. Із яких
Вони ознам енували початок нового періоду к а м ’яного матеріалів їх виготовляли?
віку — мезоліту (у перекладі із грецької — середній к а ­
мінь). Він тривав в X I—VI тис. до н. е. У цей час була
залюднена й територія сучасної України. Загалом відомо
близько 300 мезолітичних стоянок.
7 --------------------------------------------------------------------------
Щ о таке м езоліт? Я к довго він тр ивав?

2. Життя людини. Оскільки тварини зменшилися в роз­


мірах, стали спритними, перед тогочасними людьми поста­ Мікроліти — наконечники стріл.
л а проблема, як прогодуватися, адже тепер уже не можна
було вполювати мамонта, м ’яса якого вистачало надовго. 7 ---------------------------------
1) Які нові заняття з'явилися
Рішенням стало винайдення лука і стріл, що дозволяло од­ в добу мезоліту на землях
ній людині самотужки полювати на невеликих тварин. Та­ сучасної України? Чому
кож було винайдено човен, вітрило, гарпун та рибальський вони пош ирилися саме
гачок — новим джерелом добування їжі стало рибальство. в мезоліті?
Люди навчилися плести з лози різні вироби. Згодом було 2) н а відміну від українських
приручено перших тварин: собаку та свиню. Загроза го­ земель, південь Європи
лоду в разі невдалого полювання поступово зникала. в період палеоліту не був
Знаряддя праці ставали все досконалішими. Порівняно укритий льодовиками.
том у зміни клімату 10 тис.
з палеолітичними вони були меншими та мали більш про­
років тому там теж не були
думану форму. Їх називають мікролітами.
значними. Поміркуйте,
Була ще одна причина, чому в мезоліті знаряддя праці коли на півдні Європи
зменшилися в розмірах: раніше люди не дуже ощадливо могли пош иритися лук
використовували кремінь, і його запаси вичерпувалися. і стріли та з'явитися р и­
Так, шматки кременю, що відколювалися під час виготов­ бальство — раніш е чи
лення рубил, у палеоліті викидали я к непотріб. У мезо­ пізніше, ніж на землях
літі із цих уламків могли виготовити ще два мікроліти. сучасної України.

§ 6. Мезоліт 21
У добу мезоліту 10 тис. років тому природа українських земель набула сучасного вигляду.

Кам'яні ножі

Клітка
з лози
для ловлі
риби

риба
Виготовлення човна з дерев'яного каркасу,
Люди доби мезоліту. Сучасний малюнок. обтягнутого зшитими шкурами. Сучасний малюнок.

• Яке значення мало


приручення лю диною Висновки
перш их тварин?

11 тис. років тому у світі відбулися значні кліматичні зміни.


Головним винаходом доби мезоліту стали лук і стріли та гарпун.
Мезоліт — епоха, пов'язана У добу мезоліту було приручено перших тварин: собаку та
зі значними змінами природ­ свиню.
них умов після закінчення
льодовикового періоду. Вплив
льодовика був найбільш по­
мітним на півночі Євразії та
Запитання та завдання
в Північній Америці, а от на №
Близькому Сході, у Північній 1. Які зміни відбулися в житті людини в добу мезоліту порівняно
Африці тощо він відчувався з палеолітом?
набагато менше. Тому не 2. Складіть послідовний ланцюжок із понять: зміна клімату, дрібні
в усіх країнах археологи чіт­ т варини, л у к і стріли.
ко виділяють епоху мезоліту. 3. Які винаходи пов'язані з появою рибальства?

22 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


§ 7. неоліт

1. Початок доби неоліту. Близько 10 тис. років тому пригадайте


в житті людей відбулися великі зміни. Вони навчилися ви­
1. Яких тварин людина при­
рощувати рослини та розводити свійських тварин, виготов­
ручила першими?
ляти посуд і тканину.
Уперше це відбулося на території Близького Сходу та 2. Назвіть основні заняття лю­
П івнічної А фрики в регіоні, який називаю ть Родючим дей у палеоліті та мезоліті.
півмісяцем. Це землі з теплим кліматом, де протікають 3. Як змінився клімат на те­
повноводні річки Тигр, Євфрат і Н іл. Тут мож на було риторії сучасної України
вирощувати по два врожаї на рік і завжди мати достатньо в мезоліті порівняно з па­
їж і. Історична доба, за якої це відбулося, має назву неоліт леолітом?
(у перекладі із грецької — новий камінь).

2. Землеробство та скотарство. Раніше, у добу палео­


літу та мезоліту, людські спільноти в пошуках їж і постій­
но переходили з місця на місце. Тепер, у добу неоліту,
вони споживали переважно ті продукти, які вирощували.
Це ознаменувало перехід від привласню вального до
відтворювального господарства. Такі докорінні зміни в спо­
собі життя людини назвали неолітичною революцією.

Мотика з кам'яним наконечником.

Поширення землеробства
за межі Родючого півмісяця.
7 ---------------------------------
1) розгляньте схему пош и­
рення землеробства за
межами родю чого півміся­
ця. звідки перші неолітич­
ні землеробські спільноти
прийш ли до Європи?
2) н азвіть території, у яких
землеробство поширилося
одночасно з українськими
землями.

§ 7. Неоліт 23
Першими рослинами, які люди навчилися вирощувати,
Ремесло — ручне виробни­ стали пшениця, ячмінь та жито, а також горох і сочевиця.
цтво знарядь праці, речей Крім собак і свиней, люди приручили кіз та овець, а дещо
повсякденного вжитку. пізніше — корів і волів.
Ж иття землеробів не було легш им, ніж у тих люд­
ських спільнот, чиїми основними джерелами харчування
залиш алися мисливство, рибальство та збиральництво.
Вони залеж али від погоди, урожаю — якщ о він був не­
вдалим, поселенню загрожував голод. Крім того, архео­
логи та антропологи стверджують, що землероби більше
хворіли. Проте зерно можна було зберігати протягом три­
валого часу. Також річний цикл землеробських робіт за ­
лишав час для заняття ремеслом.
7 --------------------------------------------------------------------------
Що було головним досягненням доби неоліту?

3. нові знаряддя. Люди доби неоліту винайшли нові зна­


ряддя праці: мотику для обробітку землі, серп для зрізання
Зрізання колосків серпом. колосків, зернотерку для розтирання зерна в борошно. Вид
землеробства, коли зем ля обробляється за допомогою
мотики, називається мотичним.
Пізніше люди навчилися робити посуд із глини. Спо­
чатку глиняний посуд висушували на сонці, але згодом
хтось здогадався обпалити його у вогні. Обпалений гли­
няний виріб виявився набагато міцнішим і красивішим.
Так виникло гончарство. Вироби з обпаленої глини м а­
ють назву керам іка. Керамічний посуд не пропускає во­
логу, тому зерно в ньому добре зберігається. Також він не
боїться вогню. У глиняних горщиках готували їжу. Одним
із перших рецептів приготування рослинної їж і була каша
з пророщеного зерна, залитого водою.
Виготовлення тканини Навчилися люди і ткацтва. Вони виготовляли ткани ­
на вертикальному ткацькому ну з вовняних ниток на найпростіших ткацьких верстатах.
верстаті. Кераміка та тканина стали першими штучними матері­
алами, винайденими людством.
7 --------------------------------------------------------------------------
Процес виготовлення кераміч­ розгляньте малюнки. о п и ш іт ь процес виготовлення посуду
ного горщика. із глини.

Виготовлення гли- складання згладжування Прикріплення оздоблення запікання


няних «ковбасок» горщика боків ручок

24 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


4. Перші поселення. Люди доби неоліту перейш ли до
осілого способу життя. Вони почали жити в поселеннях і ви­ А р хе о л о гічн а кул ьтур а —
рощувати рослини. Поселення розміщували на височинах сукупність характерних рис,
поблизу річок. На півдні будинки зводили з висушеної на притаманних виробам пев­
сонці цегли, яку виготовляли із суміші глини й соломи, а на ної людської спільноти на
півночі — із лози, обмазаної глиною. На півдні плоскі дахи певній території в певний
робили із гілок і вогкої землі, а на півночі — із соломи. проміжок часу.
Найвідомішими дослідженими поселеннями доби неолі­
ту є Чатал-Х ю юк (сучасна Туреччина) та Єрихон (Палес­
тина). На території України добі неоліту відповідає буго-
дністровська археологічна культура.
7 --------------------------------------------------------------------------
Чому люди доби неоліту вели осілий спосіб життя?

Висновки

X— V тис. до н. е. археологічна наука виділяє як добу неоліту.


Вона розпочалася на території Близького Сходу та Північної Зернотерка.
Африки.
Головними особливостями доби неоліту стали перехід до від-
творювального господарства, винайдення гончарства та ткацтва.
У добу неоліту з'явилися перші постійні поселення.

Запитання та завдання
т
1. Як археологи називають перехід від привласнювального до Глиняний посуд із Єрихона.
відтворювального господарства?
2. За малюнками складіть послідовну розповідь про неолітичне
землеробство. Вам допоможуть словосполучення: обробіток
землі мотикою, зрізання колосків серпом, м олот іння зерна, збе­
рігання зерна, розт ирання зерна на зернотерці, випікання в печі.

Типові форми неолітичного


посуду.

7 ---------------------------------
3. Опишіть життя неолітичного поселення. Якими були основні за­ розгляньте малюнок. Яким,
няття його жителів? Який одяг вони носили? Чим харчувалися? на вашу думку, було призна­
чення різних видів посуду?

§ 7. Неоліт 25
§ 8. Енеоліт

пригадайте 1. обробка металів. Приблизно у V тис. до н. е. людство


почало обробляти перший метал — мідь. Із міді виготов­
1. Що таке неолітична рево­
ляли прикраси, зброю, знаряддя праці. Добу, коли біль­
люція?
шість знарядь праці була кам ’яною, але при цьому існу­
2. Де розташовані землі Ро­ вали й вироби з міді, називають енеолітом (мідно-кам’яним
дючого півмісяця? віком). Це був перехідний період м іж к ам ’яним віком
3. У яку добу людські спіль­ і добою металів. Він тривав до III тис. до н. е. У цей час
ноти почали засновувати
людство також навчилося обробляти золото й срібло. Ці
перші постійні поселення? метали, так само я к і мідь, легко плавляться та досить
часто зустрічаються в природі в чистому вигляді.
Спочатку металеві вироби виготовляли із холодного
металу, надаючи йому потрібної форми ударами молота.
Згодом люди навчилися нагрівати метал у горнах, а гар я­
чий метал було набагато легше кувати. Ще пізніш е було
винайдено плавлен н я металів, що дозволило надавати
виробам майже будь-якої форми.
7 --------------------------------------------------------------------------
Що таке енеоліт? Як довго він тривав?

2. трипільська культура. На території України архео­


логічні культури мідно-кам’яного віку з ’явилися в IV тис.
до н. е. Вони дуже відрізнялися за способом ж иття: у л і­
состеповій смузі ж или осілі землероби, а у степовій —
кочові скотарі. Саме в період енеоліту скотарство відокре­
милося від землеробства.
Найвідомішою енеолітичною землеробською культу­
рою, поселення якої розташ овувалися на території Укра­
їни, є трипільська археологічна культура. Перше посе­
лення цієї культури було відкрите в 1893 р. археологом
Вікентієм Х войкою поблизу села Трипілля на Київщині.
Трипільці не були місцевим населенням. Вважають,
що вони прийш ли з території сучасної Греції.
Основу господарства трипільської культури станови­
ло землеробство. Спочатку для обробітку землі викорис­
товували мотику, потім трипільці перейш ли до орного
землеробства. Це означає, що для обробітку землі вони
використовували рало, яке тягнули воли. Такий вид зем­
Рало. леробства називається орним.

26 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


П р и р о д н і зо н и
М іш а н і л іс и
Л іс о с т е п
Степ
Р а й о н р о зс е л е н н я п лем ен
б уго-дн істровської ку л ь ту р и
М еж а р о зс е л е н н я носіїв
тр и п іл ь с ь к о ї к ул ьту р и
М еж а р о зс е л е н н я носіїв
сер ед н ьо сто гів сько ї ку л ь ту р и
М іс ц я з н а х ід о к в и д а т н и х п а м ’я то к
д а в н іх зем л ер о б ів і скотарів

Розселення трипільських племен.

? розгляньте карту. н азв іть міста знахідок п ам 'ято к трипільської


культури.

Трипільці вирощували пшеницю, ячмінь і горох. Коли


земля виснаж увалася, люди залиш али своє поселення та
переходили на нове місце. Це відбувалося раз на 50—
70 років. Розводили велику рогату худобу, свиней, кіз,
овець.
Трипільці ж или у великих поселеннях, які називають
протом істам и. Н айбільш е з них — Т альян ки — мало
2,8 тис. будівель, а проживало в ньому близько 14 тис.
осіб. Вважають, що ці будівлі були двоповерховими. Їх
стіни робили з лози, яку зверху обмазували глиною та
прикраш али розписами. Дахи були із соломи.
Трипільська культура найбільше відома своєю розпис­
ною керамікою.
У III тис. до н. е. колись велика культурна спільнота
зан еп ал а, а зам ість неї утворилося багато дрібніш их
культур. Розписна кераміка трипільської
культури.
7 --------------------------------------------------------------------------
1) Ч ом у трипільці були змуш ені раз на 50— 70 років переселя­
7 ---------------------------------
тися на нове місце? Визначте характерні риси
2) Як нази ваю ть великі трипільські поселення? тр ипільської кераміки.

§ 8. Енеоліт 27
Приблизний вигляд трипільського поселення. Трипільська глиняна модель будівлі.
Сучасний малюнок.

3. степ. Одночасно з існуванням трипіль­


ської культури у степовій частині України
була поширена середньостогівська археоло­
гічна культура. Основним заняттям племен
цієї культури було скотарство, розводили
переважно коней. Допоміжну роль відігра­
вали землеробство, мисливство та рибаль­
ство. Скотарство було відгонним: влітку
худобу випасали далеко від постійних по­
селень, а взимку — поблизу них. Цікавою
була середньостогівська кераміка, оскільки
Реконструкція трипільського поселення цей посуд мав гостре дно.
(Майданецьке).

Висновки

Енеоліт — перехідний період між кам'яним віком і добою ме­


талів.
В енеоліті людство навчилося обробляти мідь.
На території сучасної України найрозвиненішою енеолітичною
спільнотою була трипільська археологічна культура.

Запитання та завдання

і. Із яких матеріалів виготовляли знаряддя праці та вироби мис­


тецтва за доби енеоліту?
Середньосто- 2. Чому мідь, золото й срібло стали першими металами, які лю­
гівська (1) дина почала обробляти?
і трипільська 3. Якою була особливість середньостогівської кераміки?
(2) кераміка.

28 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


§ 9. Бронзовий вік

1. Початок брон зового віку. К інець III — початок

#0
I тис. до н. е. називають бронзовим віком. У цей час було
винайдено перший сплав металів — бронзу. Його виготов­
ляли із суміші міді та олова або свинцю. Вироби із бронзи
були набагато міцнішими та гострішими, ніж кам ’яні та
мідні. Також бронза має нижчу температуру плавлення,
ніж мідь, що сприяло поширенню виробів із неї.

2. ремісництво і торгівля. Тривалий час окремі люд­


Бронзові прикраси, знайдені
ські поселення повністю забезпечували себе всім необхід­ на території Балтії. Їхній вік —
ним. Члени однієї сім ’ї обробляли землю, вирощували понад 3 тис. років.
худобу, ш или одяг та виготовляли знаряддя праці. П ро­
те згодом з ’явилися товари, які могли бути створені лише
в певних регіонах. Н априклад, мідь і вироби з неї на
українські землі вперше потрапили з Румунських Карпат
або К авказьких гір. Давніх людей вражало вмін­
ня ковалів отримувати
Виготовлення бронзи й виробів із неї було складною
з руди гарячий розплавле­
справою, яка потребувала багато часу, сил та спеціальних
ний метал і потім перетво­
умінь. Тому цим займалися окремі люди, що присвячували рювати його на твердий ви­
свій час лише одному заняттю: гончарству або ковальству. ріб. Ковальське мистецтво
Так виокремилося нове заняття — ремісництво. Хоча ре­ прирівнювалося до магії. М а­
месло й виникло раніше, але, на відміну від попередніх буть, тому однією з найдав­
часів, тепер ремісники майже не займалися землеробством ніших у світі казок вважаєть­
або скотарством, а витрачали весь час на свою справу. ся розповідь про те, як
коваль уклав угоду з над­
природними силами. Вчені
вважають, що вона з'явилася
6 тис. років тому.
розплавле-»
ний метал
виливають Виріб
у форму | полірують
розплавлена

тигель
7 ---------------------------------
Який метал лю дство навчи­
Із виробу знімають
для Го рн лося виплавляти раніш е —
розду­ ливарні залишки металу
вання Виріб, що охо- форми
мідь чи б ро н зу?
сокира
вогню лонув, дістають
із форми
Виготовлення металевих виробів.

§ 9. Бронзовий вік 29
Свої вироби ремісники обмінювали на продукти харчу­
вання та інші необхідні речі. Це привело до появи торгів­
лі. Спочатку вона була міновою: одні товари обмінювали
на інші. Пізніше з ’явилися перші гроші — ними були муш­
лі, шкури тварин тощо.
Ремісництво й торгівля сприяли вдосконаленню засобів
транспорту.
7 --------------------------------------------------------------------------
Ч ом у виникло рем ісництво?

Жителі узбережжя Балтійського 3. нове суспільство. У бронзовий вік кількість насе­


моря збираю ть на березі лення продовжувала зростати, і деякі землеробські по­
шматки бурштину та обмінюють селення перетворю валися на перші міста. У них ж или
його на кам'яну сіль із Карпат. переважно ремісники та торговці.
Сучасний малюнок. Необхідність захищати накопичені багатства призвела
7 --------------------------------- до появи професійних воїнів. Вони з-поміж своїх обирали
Для чого люди використову­ ватажка. Пізніше ці ватажки перетворилися на військових
вали бурш тин і сіль?
вождів, а вже за часів Середньовіччя стали відомі як королі.
Розвивалися і релігійні уявлення. З ’явилися окремі
люди, які проводили обряди, тлумачили закони, іноді їм
Зако н — встановлене орга­
належ али й лікарські функції. Це були жерці.
ном влади загально обо в'яз-
Ремісники різних спеціальностей, воїни, жерці почали
кове правило.
С успіл ьство — організова­
об’єднуватися в окремі соціальні групи (верстви). Вони
не в певний спосіб стійке накопичували багатство та здобували владу. Так з ’явилася
об'єднання різних соціаль­ майнова нерівність. Ц і процеси призвели до розшаруван­
них груп. ня суспільства. Воно стало ієрархічним. Це означає, що
Ієрархія — поділ суспіль­ одні соціальні групи мали більше прав і пошани, ніж інші.
ства на вищі і нижчі стани.
7
Поясніть, як ви розумієте поняття «соціальна група»
та «ієрархія». наведіть приклади соціальних груп.

4. Землеробство та скотарство. У бронзовий вік на


українських землях проживало багато культурних спіль­
нот. Їх можна поділити на землеробські, які жили в лісо­
степовій частині України, та скотарські, що ж или в степу.
Різниця між ними стала набагато більшою, ніж у мідно-
кам ’яний вік. Землероби використовували рала із мета­
левими наконечниками, які краще обробляли землю. Ско­
тарі, оскільки стада худоби збільшувалися, були змушені
постійно шукати нові пасовища. Скотарі змінювали місце
свого прож ивання принаймні двічі на рік, коли перега­
няли стада на зимові та літні пасовища.
7
У чом у полягала головна відмінність між скотарями та земле­
робам и б р о н зов ого віку?

Соціальні групи людей у брон­ На території України в період бронзового віку роз­
зовий вік. винулася ям н а археологічна культура (середина IV —

30 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


Схема кургану Поховання
ямної культури.

III тис. до н. е.). Свою назву вона отримала через те, що


її представники здійсню вали поховання в ям ах під ве­
ликим и земляними насипами — курганами. Під час по­ Керносівський ідол, який було
ховання тіло посипали рудим барвником — охрою, тому встановлено на верхівці курга­
цю людську спільноту ще називаю ть культурою охрових ну ямної культури.
могил. Представники ямної культури організовували не­
великі тимчасові поселення, навколо яки х вирощували
зерно. Вони виготовляли бронзові вироби як для власного
вжитку, так і для продажу. На далекі відстані представ­
ники цієї культури пересувалися на великих возах, з а ­
пряжених биками. Племена ямної культури розселилися
на захід до річки Дунай та на схід до Каспійського моря.
7
1) Пригадайте, у яку археологічну добу розвинулася середньо-
стогівська культура. Яка землеробська культура була її сусідом?
2) Ч ом у племенам саме я м н о ї культури вдалося розселитися
на такі великі території?

Кістяні прикраси ямної культури.

• Виникнення ремісництва сприяло розвитку торгівлі.


• У бронзовий вік з'явилися перші міста.
• Розвиток ремісництва й торгівлі та накопичення багатств окре­
мими групами людей призвели до розшарування суспільства.

Запитання та завдання

1. Як уміння обробляти метал вплинуло на суспільство?


2. Закінчіть речення. На їх основі, а також за допом огою малюн­ Посуд ямної культури.
ка на с. 29 складіть коротку розповідь про виготовлення мета­ 7 --------------------------------
левих виробів. П орівняйте посуд ям ної
1) Метал розплавлюють у ... культури із середньостогів-
2) Розплавлений метал виливають у ... ським і трипільським. Чи
3) Після того як виріб охолонув ... помітили ви якусь схожість
3. Як розвиток торгівлі змінив тогочасне суспільство? між ним и? У чом у саме?
П ро щ о це може свідчити?

§ 9. Бронзовий вік 31
Практична робота
Повсякденне життя в кам'яний вік
Мета: описати заняття та спосіб життя первіс­
них людей (мисливців і рибалок, землеробів Із життя папуасів
і скотарів) на основі різноманітних джерел. Нової Гвінеї
.П р и х о д и в Туй із двома іншими тубільцями.
Усі були озброєні списами, луками зі стрілами,
Д ля дослідження історії Первісної до­ і кожен мав сокиру на п л е ч і. Я оглянув
би вчені передусім використовують речові вміст однієї із сумок, яку носили чоловіки на
джерела. Проте за їхньою допомогою можна перев'язі через ліве плече. Знайшов у ній
відтворити не більше 1/5 частини інфор­ багато цікавого. Крім двох великих кам'яних
мації про минуле. Крім того, багато мате­ ножів, тут були кістки, загострені з одного
ріальних «свідків» минулого не дожили до боку, які служили ножем і важелем. У невели­
наших днів. Вироби з дерева та шкіри роз­ кому бамбуковому футлярі знайшлися чотири
кладаю ться, із металу — ржавію ть і руй­ загострені кістки, мабуть, інструменти, які за­
нуються, керам іка дуже крихка. Тому ви ­ мінюють голку, ш и л о . Потім знайш ов мушлю
із зубчастим кінцем, яку тубільці використову­
никає необхідність залучати інші джерела.
ють для вишкрібання кокоса. Був також подо­
7 ------------------------------------------------------ вжений шматок шкаралупи молодого кокоса,
о зн ай о м те с я з етнограф ічним и джерелами,
який заміняв ложку.
які р о зп о в ід а ю ть п р о ж иття племен, що
п ереб уваю ть у своєм у р озв и тк у на рівні
7
1. Які знаряддя праці мали тубільці?
первісного суспільства, і дайте відповіді 2. із яких матеріалів були виготовлені
на запитання. ці предм ети?

Із життя племен кубу Із життя індіанського племені ірокезів


острова Суматра (Індонезія) У давні часи ірокези використовували взуття,
. В і н відламує довгу пряму палицю і, підняв­ яке виготовляли зі шкури лося. Вони надріза­
ши з берега струмка камінь, б'є ним по кінцю ли шкуру над і під колінним суглобом твари­
палиці, поки та не розщепиться на гострі ни й потім здирали його суцільним шматком.
частини. Потім він здирає кору і, розділивши Оскільки задня нога лося зігнута в цьому су­
її на волокна, обм отує ними розщ еплений глобі майже під прямим кутом, то знята
кінець палиці. Спис для ловлі риби (гарпун) з нього шкура підходить для людської ноги.
готовий. Нижній кінець туго зшивали сухожиллями,
7 а верхній кріпили до ноги р е м ін ц я м и .
1. П р о яке заняття людей розповідається 7 --------------------------------------------------
в ури вку із джерела? 1. П ро щ о розповідається в уривку?
2. Які матеріали використано для виго­ 2. Я к індіанці використали свою спосте­
товлення знаряддя праці? режливість для виготовлення взуття?

32 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


Магічні дії напередодні полювання
мисливців на острові Ніас
(Індонезія)
Мисливці, перш ніж вирушити на полювання,
викопували яму й накривали її гілками, тра­
вою, листям, а потім заганяли в неї дичину.
Під час копання вони мали дотримуватися де­
яких правил. Не можна було плювати (бо
інакше дичина відвернеться від ями), сміятися
(бо образяться стінки ями), вживати сіль, го­
тувати їжу свиням. Перебуваючи в ямі, заборо­
нялося чухатися, тому що ґрунт може
розм'якнути й о с іс т и .
7 Воїни з острова Ніас. Початок XX ст.
1. Які обряди здійсню вали мисливці напе­
редодні пол ю вання?
2. Чи виправдані придумані ними заборони? 7 ------------------------------------------------------
Як спостереження за лю дським и спільнотами,
3. Ч ом у мисливці не сподівалися тільки щ о перебуваю ть на рівні р озвитку первісного
на яму, а ще використовували магію ? суспільства, допом агає скласти уявлення про
ж иття людей у кам 'яний вік?

Практична робота. Повсякденне життя в кам'яний вік 33


Варіант 1 Варіант 2

1. Заповніть таблицю «Ж иття людей у Первісну добу».

План Доба
Палеоліт мезоліт неоліт Енеоліт
характеристики металів

Житло

Їжа

Знаряддя праці

Заняття

2. Робота з ілюстраціями.
1) Н азвіть зображені предмети та їх призначення.
2) Розташуйте ці винаходи від найдавніш ого до більш
нового. Н азвіть період, коли з ’явився кожен із них.

1) Що таке людська еволюція? Чим люди відрізняли­


ся від приматів?
2) Як змінився клімат у Європі в мезоліті? Як це впли­
нуло на життя людей?
3) Що таке палеоліт? Як люди ж или в цей час?
4) Які зміни відбулися в суспільстві в добу неоліту?
5) Що стало наслідками розвитку землеробства та по­
чатку обробки металів у V тис. до н. е.?

34 Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури


Розділ II

с т а р о д а в н і ц и в іл із а ц ії
А З ІЇ т а А ф р и к и
§ 10. Месопотамія

1. Перші цивілізації. Приблизно 8 тис. років тому на


Близькому Сході деякі неолітичні поселення, які мали до­
статньо їж і та вели активну торгівлю, переросли в міста. Це
свідчило про появу перших цивілізацій. У межах цих циві­
лізацій було винайдено письмо. Тому багато відомостей
про перші цивілізації ми отримали з писемних джерел, а не
тільки з речових, як у попередні історичні епохи.
Історики визначаю ть, чи була певна культурно-істо­
рична спільнота цивілізацією , за такими ознаками:
• наявність міст (поселення з адміністративними будів­
лями: зерносховищами, храмами тощо);
• держава;
Дворіччя.
• писемність.

7 ----------------------------- 7 --------------------------------------------------------------------------
1) Де й коли виникли перші цивілізації?
Перелічіть назви, які має
п означений на фрагменті 2) завдяки чом у ми отрим али більш ість інф орм ації про життя
карти регіон. перш их цивілізацій?
3) Чому, на ваш у думку, винайдення письма було важ ливим
для лю дських спільнот?

2. Природа. Н а Близькому Сході через пустельну рів­


нину течуть дві річки — Тигр та Євфрат. Територію між
ними називаю ть Д воріччям, тобто землею, де протікають
дві річки, або М ежиріччям — землею між двома річками.
На півночі Месопотамії розташовані гори, а на півдні —
річки, що впадають у Перську затоку. Літо в цих краях
надзвичайно спекотне, а зими досить холодні, інколи тут
випадає сніг.
Береги Тигру та Євфрату болотисті й вкриті очеретом.
У цих краях дуже мало основних будівельних матеріалів —
каменю та дерева, тому більшість предметів повсякденного
вжитку місцеві жителі виготовляли із глини й очерету.
Проте річки зволожують лиш е прилеглі землі, а голов­
не — під час щорічних розливів укривають глинисті бе­
реги шаром родючого мулу. Тривалість теплої пори року
тут достатня для того, щоб збирати два врож аї на рік.
Тому приблизно 10 тис. років тому на берегах Тигру та
Природа сучасної Месопотамії. Євфрату почали з ’являтися перші землеробські поселення.

36 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


3. господарство і перші поселення. Щ овесн и , коли
в горах танув сніг, Тигр та Євфрат розливалися, затоп­ Ір и гац ій н е (зр о ш ув ал ьн е )
люючи землі. Коли вода сходила, то залиш ала після себе зе м л е р о б с тв о — вид зем­
товстий шар родючого мулу. Проте сонце швидко вису­ леробства, заснований на
шувало землю, роблячи її дуже твердою. Д ля стримуван­ зведенні споруд і пристосу­
н я повеней місцеві землероби створювали мережу дамб, вань для зрошення об р об ­
а щоб земля на полях швидко не пересихала, — ірига­ люваної землі.
ційні (зрош увальні) канали.
Система каналів дозволяла зволожувати землі далеко
від річок і в такий спосіб обробляти більше земель.

1) Щ о таке іригаційні канали?


2) розгляньте малюнок. П орівняйте зображ ення поселення
Д авньо ї м есопотам ії із її сучасними краєвидами (с. 36).
Чи помічаєте ви щ ось спільне? Чим це можна пояснити?
3) Чим займалися жителі Д авньої м есопотам ії?
Поселення Давньої Месопотамії.

м ісцевість була
р івнинною

Ч овни робили
переваж но
з очерету

§ 10. Месопотамія 37
Д ля того щоб створити й підтримувати в належному
П од атки — обов'язкові пла­ стані систему іригаційних каналів, необхідно було доклас­
тежі, які органи влади стягу­ ти багато зусиль. У цих роботах брало участь усе посе­
ють із населення в обмін на лення, а планували їх і керували ними жерці. Вони ж
захист і допомогу. і підраховували зібраний врожай, частину якого забирали
до храму я к податок. Там зерно зберігалося я к запас на
випадок неврожаю.
Пізніше з ’явилися спеціальні люди, які організовували
роботи на каналах, але все одно перший кам інь у будь-
яку нову споруду закладав саме жрець. Навколо храмів
виникали поселення.
Глина
7 --------------------------------------------------------------------------
Я кою була роль ж ерців у житті поселень м есопотам ії?

Завдяки існуванню іри гаційн и х кан алів землероби


Цегла-сирець
могли вирощувати високі врожаї. Продукти, які були в над­
лишку, вони обмінювали на товари ремісників, торговців
]Ікі/> -
або інших людей, що не займ алися землеробством. Обмін
було зручніше проводити в одному місці, тому ремісники
й торговці селилися поряд, наприклад неподалік храму.
Так виникали торгово-ремісничі поселення.
Щоб захиститися від нападів сусідів, уберегти від роз­
грабування запаси їж і, що зберігали ся в х р ам і, ж ителі
поселення будували укріплення: стіни і баш ти. Також
вони н ай м али воєн ачальн и ків, я к і могли організувати
захист у разі небезпеки та влаш товували військові по­
Ж итло
ходи на сусідів.
Човен Поступово поселення ремісників і торговців перетво­
рю валися на перші міста.

Висновки

Територія Дворіччя мала сприятливі умови для розвитку зем­


леробства.
/ \ О сновою землеробства було зведення дамб та іригаційних
(зрошувальних) каналів.
Значні врожаї сприяли розвитку ремесла й торгівлі, а також

£
виникненню міст.

Посуд Д ощ ечки для письма


Запитання та завдання
Речі, що виготовляли
жителі Месопотамії. 1. Що називають Месопотамією?
2. Для чого зводили дамби та іригаційні канали?
3. Користуючись текстом параграфа та малюнком на с. 37, складіть
назвіть основні господарські розповідь про заняття населення Месопотамії (5— 7 речень).
заняття жителів месопотамії.

38 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


§ 11. Міста і влада

1. Міста. Міста Дворіччя були самостійними, тому їх на­ пригадайте


зивають містами-державами. Між ними постійно точила­
1. Як називається регіон,
ся боротьба за владу в регіоні. Тому поступово ці міста
де протікають річки Тигр
обростали стінами й баштами із цегли. Їх зводили настіль­
та Євфрат?
ки широкими, щоб ними вгорі міг проїхати запряжений
волами віз. Тонші стіни просто не витримали б такої ваги. 2. Що таке іригаційні канали?
Місто розбудовувалося навколо храму божества-покро- 3. Як ви розумієте поняття
вителя. Його встановлювали на верхівці великої ступін­ «цивілізація»?
частої пірам іди — зикурата. Х рам мав дуже важ ливе
значення ще й тому, що в ньому зберігали запаси їж і.

святилищ е

Зикурат у місті Ур, збудований


у ХХІ ст. до н. е. (нині територія
Іраку). Сучасний вигляд.

7
1) Із якого матеріалу спору­
дж ено зикурат?
2) Порахуйте, скільки років
цій споруді.

Місто Месопотамії.

7 -------------------------------
1) Яка споруда була голов­
ною в місті?
2) Перелічіть основні
особливості міст
месопотамії.

§ 11. Міста і влада 39


Часті війни між містами спричинили появу професій­
М істо-держ ава — держава, них воєначальників. Нерідко вони здобували владу над
яка складається з одного міс­ містом і ставали монархами. Проте вони мусили ділити
та та навколишньої території. владу із жерцями, які мали великий вплив у суспільстві.
М о н а р х — людина, яка
передає владу в спадок 2. Суспільний устрій. Держави Месопотамії мали багато
м олодшим членам своєї спільного в суспільному устрої через подібний спосіб гос­
родини. подарювання.
Ч и н о в н и к — людина, яка Основою суспільства були селяни, об’єднані в общини.
здійснює управління від Вони займ алися землеробством, будували й ремонтували
імені держави та отримує
дамби та канали. Н а одній сходинці з ними перебували
за це платню.
ремісники, а трохи вище — торговці.
Вчені люди — писарі, збирачі податків, судді, чинов­
ники — розташ овувалися вище на ієрархічній піраміді.
Ще вище перебували численні жерці та знать. Н а верхів­
ці були монарх (цар) і його сім ’я.
Ж одних прав не мали раби. Господар міг їх купити
або продати, примусити виконувати будь-яку роботу, н а­
віть убити. Найчастіше рабами ставали полонені у війнах.
Також людина могла потрапити в рабство як покарання за
злочин, через несплату податків або неповернення боргів.
7
Як вільна лю дина могла стати рабом ?

3. Повсякденне життя. М іста М есопотамії не мали


чіткого планування. Тому будівлі зводили довільно, а ву­
лички були вузькими та кривими. Не існувало і к ан ал і­
зації, тому сміття викидали просто на подвір’я.
У містах вели жваву торгівлю. Торгували зерном та
Жителі найдавніших міст М есо­ овочами, виробами місцевих майстрів, товарами з далеких
потамії. Середина ІІІ тис. до н. е. міст, а також готовою їжею (переважно рибою), яку сма­
ж или просто на вулиці.
Деревини не вистачало, тож її н ам а­
Суспільний устрій Месопотамії. галися використовувати ощадливо. Меблі
виготовляли здебільшого з очерету.
Із зернових культур у Дворіччі вирощу­
вали ячмінь, овес і пшеницю, а з овочів —
горох, квасолю, огірки, різні види салату,
цибулю, часник, гірчицю, дині й кавуни.
Заможні люди могли дозволити собі пус­
тельні трюфелі — особливий сорт грибів,
що ростуть під землею.
Основний прийом їж і складався з ячмін­
ного хліба, овочів, риби та пива. Також їли
запечену свинину, баранину та козлятину
й менше — яловичину.
Щоб підсолодити страви, вживали інжир,
ф ініки, родзинки, а також мед.

40 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Будинок заможної сім'ї
Центральний в Месопотамії.
дворик
для доступу
світла Плоский дах 7 ---------------------------------
Розгляньте малюнок. Опишіть
та повітря
будинок зам о ж ної сім'ї
в Месопотамії.
Спальня

Отіни із цегли

Вікна відсутні
для запобігання
спеці

Парадна кімната для


п ри й ом у гостей

Д ом аш нє святилище
Ком ора |

Цегляна підлога Жителі Месопотамії поміти­


ли, що якщо залити ячмінне
зерно теплою водою й ви­
тримати якийсь час, то мож­
на отримати напій, який за­
Загалом харчування було різноманітним. У III тис. до н. е. раз відомий як пиво.
жителі Месопотамії знали понад 50 видів риби, 20 видів Щоправда, тогочасне пиво
сиру, 300 рецептів випічки та 100 рецептів супів, а також більше було схоже на рідку
15 сортів пива. кашу й майже не містило
в собі алкоголю. Пиво пили
7 --------------------------------------------------------------------------
Які висновки ви можете зробити про харчування давніх ж ите­ через очеретяні соломинки,
лів М есопотам ії? Чи відповідаю ть вони ваш им уявленням про аби не ковтати разом із на­
здорове або смачне хар ч уван н я? поєм і набрякле зерно.
Одночасно з винайденням
напою з'явилося прислів'я
Висновки про його згубний вплив на
людину: «Випив пива на до­
Міста Месопотамії були самостійними та воювали між собою.
рогу — матимеш неприєм­
Основними соціальними групами були селяни, ремісники,
ності».
чиновники, жерці.
Значні врожаї сприяли розвитку ремесла й торгівлі, виник­
ненню міст.

Запитання та завдання

1. Яким був суспільний устрій міст-держав Месопотамії?


2. За яких обставин правителем міста міг стати воєначальник? Люди п'ють пиво. Копія
3. Складіть денне меню сім'ї в Месопотамії. шумерського малюнка.

§ 11. Міста і влада 41


§ 12. держави бронзового віку
Шумер і Бавилон

пригадайте 1. Шумер. М есопотамія приваблювала різні народи. Та­


кож, як ви вже знаєте, правителі одного міста прагнули
1. Назвіть головні ознаки
пош ирити свою владу і н а інш і. Тому від виникнення
цивілізації.
цивілізації в IV тис. до н. е. до I тис. до н. е. тут роз­
2. Дайте визначення понять квітло й занепало багато держав та імперій.
«монарх» та «чиновник». Спочатку в IV тис. до н. е. на півдні Месопотамії за­
3. Чому міста Месопотамії сновували поселення люди, які називали себе «чорноголо­
називають містами-дер-
вими». Сусіди ж називали їх шумерами. Шумери створи­
жавами?
ли одну з перших цивілізацій, яка проіснувала до II тис.
до н. е.

Шумерський віз із суцільними


колесами.

Скульптурний портрет шумер­


ського правителя Ур-Намму.
ХХІ ст. до н. е. Міста й держави Месопотамії.

42 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Шумерське місто.

Поля Іригаційні канали


1) Ч ом у всі споруди в місті
оборонні стіни із цегли
одного кольору?
святилище
2) Чи був Ш умер єдиною
д е р ж аво ю ? Ч ом у?

л будинки із цегли

Найбільш відомими шумерськими містами-державами


були Ур, Урук, Лагаш , Ніппур. На той час вони враж али
своїми розмірами: при тому, що загальна кількість н а­
селення Месопотамії становила приблизно 1,5 млн осіб,
наприклад в Уруку прож ивало від 50 до 80 тис. осіб.
Ш умери здійснили низку винаходів, як і вплинули на
подальший розвиток усього людства. Це початок обробки
міді та бронзи, а також винайдення колеса і писемності.
Поява колеса проклала ш лях до створення багатьох інших
механізмів. Першим із них став гончарний круг. Він до­
зволяв швидко робити якісний посуд.
Розвиненим було мистецтво шумерів: вони споруджу­
вали величезні зикурати, виготовляли глиняні статуї бо­
гів, вироби із золота та коштовного каміння.
Ш умерські міста багато торгували — я к м іж собою,
так і з містами на території сучасних Єгипту, Греції, Си­
рії, Л івану, Ірану, Індії та Афганістану. Продавали тк а­
нини та вироби із глини, а купували мідь та олово. Фрагмент шумерської арфи,
прикраш еної головою бика
2. Аккад. На північ від шумерських міст розташовувалося із золота та лазуриту.
Аккадське царство. Його населяв народ, який прийшов
сюди з Аравійського півострова. Наприкінці III тис. до н. е.
правитель царства Саргон захопив міста Шумеру, а також
здійснив завойовницькі походи в Сирію та Елам. Так Аккад­
ське царство перетворилося на першу у світі імперію.
Тепер міста Месопотамії не були самостійними, а під­
корялися єдиному аккадському царю. Він поставив своїх
родичів управляти захопленими землями. Це викликало
опір населення, яке постійно повставало проти влади
правителя А ккаду. Також держава потерпала від нападів Ім пер ія — держава з єди­
кочівників з Іранського н агір’я. Зрештою Аккадське цар­ ним центром, яка управляє
ство занепало. багатьма завойованими
народами.
7 --------------------------------------------------------------------------
Ч ом у Аккадське царство нази ваю ть імперією ?

§ 12. Держави бронзового віку: Шумер і Вавилон 43


3. Бавилон. У II тис. до н. е. розквітло одне з міст Ме­
сопотамії — Вавилон. Це місто розташовувалося на бе­
резі Євфрату. Через нього проходили торговельні ш ляхи
із півночі на південь та із заходу на схід.
Один із правителів Вавилона — Х аммурапі — силою
об’єднав усю Месопотамію. Так виникло могутнє Вавилон­
ське царство, яке підкорило багато народів.
Хаммурапі увійшов в історію і як творець однієї з пер­
ших у світі збірок писаних законів. Вона отримала назву
Кодекс Хаммурапі. Із нього можна дізнатися про уявлення
тогочасного вавилонського суспільства про справедливість.
Головним принципом законів Хаммурапі було поняття
«око за око», що означало «скільки втрачено, стільки має
бути відплачено». Якщо людина вкрала майно, то мала
заплатити за нього господарю його вартість; якщо людина
вибила іншій око, то око мають вибити і їй, тощо. Крім
того, карали не просто людину, а ту частину тіла, що за­
винила: наприклад відрубували руку лікарю, у якого під
час операції помер пацієнт.
Проте ці правила стосувалися лише рівних людей.
Хаммурапі у тронній залі. Якщо постраждалий посідав вище становище в суспільстві,
Сучасний малюнок. ніж той, хто вчинив злочин, то покарання ставало наба­
гато суворішим. Наприклад, за один удар, завданий знатній
людині, людині нижчого походження присуджували по­
карання в 60 ударів.

7 --------------------------------------------------------------------------
Що на основі Кодексу Хам м урапі мож на сказати про світо­
гляд давніх вавил он ян ? Чи однакову цінність у тогочасном у
суспільстві мали люди різного походж ення?

^ Висновки

• У бронзовий вік на території Месопотамії розташовувалися


міста-держави Шумеру, Аккадське та Вавилонське царства.
• Аккадський цар Саргон завоював міста Шумеру та створив
першу у світі імперію.
• Вавилонське царство досягло найбільшого розквіту за прав­
ління Хаммурапі.

Запитання та завдання

1. Які винаходи були зроблені в Шумері?


2. Назвіть основний принцип Кодексу Хаммурапі. Як він втілю­
Базальтова стела, на якій записа­ вався в життя?
но Кодекс Хаммурапі. У верхній 3. Чи було Вавилонське царство імперією?
частині зображено самого царя.

44 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


§ 13. Держави залізного віку:
Ассирія і халдейське царство

1. Ассирія. У III тис. до н. е. в регіоні Аккад на березі пригадайте


Тигру виникло місто А ш ш ур. Спочатку воно не було
1. Які держави Месопотамії
самостійним, а підкорю валося інш им містам-державам
ви вже знаєте?
Д воріччя. Згодом А ш ш ур збагатився завдяки торгівлі
та незаконному вивезенню металів. Разом із тим зросла 2. Що таке імперія?
й могутність міста, яке тепер прагнуло контролювати всю
торгівлю в регіоні. Це стало причиною частих війн із су­
сідами, у результаті яких постало Ассирійське царство, Реф орм а — поступове до­
або Ассирія. корінне перетворення, по­
А ссирія неодноразово то завойовувала великі тери­ ліпшення чого-небудь.
торії, то знову втрачала свій вплив. Зрештою у IX ст. О п о л ч е н н я — військо, яке
до н. е. розпочався період тривалого піднесення Ассирії. створюється з населення
У цей час вона перетворилася на могутню імперію, яка певної місцевості, здатного
за свого найбільшого розш ирення контролювала всю те­ тримати зброю. Існує лише
під час воєнних дій, після
риторію Дворіччя, східне узбережжя Середземного моря
чого його розпускають.
та Єгипет.
Нові землі ассирійці підкорювали силою. Це стало мож­
ливим завдяки військовій реформі, яку провів ассирій­
ський цар Т іглатпаласар III, що жив у VIII ст. до н. е.
Ц я реформа передбачала:
• створення організованої професійної армії, яку повні­
стю утримувала держава (інші держави Месопотамії
не мали такої армії — під час війни там скликали
ополчення із селян);
• масове використання зброї з нового металу — заліза;
• організацію військ (чітко розділено роди військ: к ін ­
нота, розвідувальні та інженерні війська);
• новий спосіб ведення війни: не тільки заради погра­
бування, а і з метою підкорення нових народів.
Д ля того щоб утримати владу на нових землях, асси­
рійські правителі жорстоко поводилися з місцевими ж и ­
телями. Вони прагнули перетворити їх на слухняних під­
даних єдиної Ассирійської імперії:
• завойовані народи з усім майном насильно переселя­ Статуї добрих духів із тілом
ли на нові території; бика, крилами птаха та люд­
• для управління землями призначали намісників; ськими головами — ламмасу.
• ремісників і майстрів із завойованих земель звозили Вони охороняли вхід до асси­
до столиці Ассирії; рійського царського палацу.

§ 13. Держави залізного віку: Ассирія і Халдейське царство 45


Ассирійська прикраса. Сцена царського полювання, зображена на стінах ассирійського палацу.

• частину підкореного населення перетворювали на рабів,


На час правління Тіглатпала- яких забирали до війська;
сара ІІІ залізна зброя не
• повстання, що виникали, жорстоко придушували.
була міцнішою за бронзову.
У 689 р. до н. е. А ссирія перемогла Вавилон. Місто
Її перевага полягала в тому,
що залізної руди, на відміну
було зруйноване.
від необхідного для виготов­ Ж орстокість ассирійців налаш тувала проти них п ід­
лення бронзи олова, було корені народи. Постійні війни дуже ослабили Ассирію.
багато. Отже, залізна зброя Її східний сусід — Мідія — разом із союзниками розгро­
обходилася дешевше й нею мили ассирійське військо та в 612 р. до н. е. зруйнували
можна було забезпечувати столицю держави Ніневію. Землі Ассирії вони поділили
великі армії. Поклади заліза м іж собою.
залягали неподалік від Ашшу-
ра, а найближчі до Дворіччя
7 --------------------------------------------------------------------------
Що, крім війни, було основним дж ерелом прибутку для А с с и р ії ?
олов'яні шахти розташовува­
лися майже за 2 тис. км.
Тому від того, хто контролю­
вав торгівлю оловом, зале­
жало все Дворіччя.

7 ---------------------------------
1) знайдіть на фрагменті
карти (с. 42) міста А ш ш у р
та ніневія. Що це були
за міста?
2) Які землі підкорила
Ассирія?

Вавилон часів царя


Навуходоносора II.

46 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


2. Нововавилонське царство. Н ововавилонське, або
Халдейське царство проіснувало порівняно недовго. Проте Гр ом адянська війна — вій­
його багатство та слава враж али сучасників. на за владу всередині одно­
В останні десятиліття існування в Ассирії точилися го суспільства або країни.
громадянські війни. Цим скористався намісник Вавилона
Н абопаласар, який походив із племені халдеїв. У 626 р.
до н. е. він зумів не лише відокремити ці землі від Ас­
сирії, але й підкорити землі колишнього Вавилонського
царства. Пізніш е він доклав зусиль до знищ ення Ассирії.
Його наступник — Навуходоносор II — правив про­
тягом 40 років. Він завоював нові території, збільшивши
свої володіння майже вдвічі. За його правління Х алдей­
ське царство переживало розквіт. Навуходоносор повністю
перебудував Вави лон, яки й став одним із найбільш их
н а той час міст і центром торгівлі з інш ими країнами.
Тепер замість цегли-сирцю в будівництві використовували
більш міцну обпалену цеглу. Було зведено новий ц ар ­
ський палац, кам ’яний міст через Євфрат, а також стіни
навколо міста.

? 1) знайдіть на карті кордони Халдейського царства. н азв іть Навуход° нос° р II.
землі, яким и воно володіло.
2) знайдіть на карті мідію. Я ку інш у велику держ аву Д воріччя Халдейське царство
вона перем огла? і Перська імперія.

Кордони Халдейського царства


в перш ій половині VI ст. до н. е. Персія в середині'У1 ст. до н . е . Парфія Перські сатрапії
Кордони Мідійського царства Перська ш перія за правління «Царська дорога»
1 в перш ій половині VI ст. до н. е. Д арія 1

§ 13. Держави залізного віку: Ассирія і Халдейське царство 47


Особливою красою вирізнялися ворота богині Іш тар —
одні з восьми головних воріт зовніш ньої стіни міста.
Вони були збудовані із цегли і вкриті глазур’ю. Від воріт
до храму головного вавилонського бога Мардука було про­
кладено широку Вулицю Процесій, якою рухалася хода
під час святкування Нового року. Він у царстві припадав
на весняне рівнодення.
Наступники Навуходоносора II були менш успішними.
Зрештою в 539 р. до н. е. Нововавилонське царство за ­
воювали перси.
7 --------------------------------------------------------------------------
Скільки років проіснувало Н ововавилонське царство?

Відновлені ворота богині Іштар Легенда розповідає, що, коли Вавилон узяли в облогу
в історичному музеї в Берліні перські війська, його правитель В алтасар був настільки
(Німеччина). переконаний в нездоланності міських стін, що щодня вла­
штовував бенкети. Під час одного з них нібито невидима
рука зали ш и ла на стіні царського палацу напис «під­
Існує легенда, що Навуходо-
раховано, зважено та розділено». Мудрець розтлумачив
носор ІІ знав, яка доля очі­
кує на його державу. Йому
це так: вищі сили вже підрахували дні існування царства
приснився величезний ідол, Валтасара, зважили його, як товар на ринку, та розділили
голова якого була золотою, між його ворогами. Тієї ж ночі Валтасара було вбито, а до
тіло — до пояса срібним, міста увірвалося перське військо.
ноги — до колін мідні, Так припинило існування Х алдейське царство. Про
а нижня частина ніг — із нього залиш илося багато розповідей у переказах та ле­
суміші заліза та глини. М уд ­ гендах різних народів.
рець пояснив цареві, начеб­
то це означає, що в царстві
7 --------------------------------------------------------------------------
Поясніть, як ви розумієте значення п р ор очи х слів на стіні
не буде єдності: як залізо вавилонського палацу.
не здатне поєднатися із
глиною, так і різні народи
Вавилону не зможуть жити Висновки
в мирі.
Ассирія захопила великі території завдяки накопиченому тор­
гівлею багатству, численній та добре організованій армії.
Жорстокість ассирійців налаштувала проти них підкорені на­
роди, що зробило Ассирію вразливою для зовнішніх ворогів.
Нововавилонське царство контролювало великі території, але
виявилося слабким перед зовнішніми ворогами.

Запитання та завдання

1. Який метал почали обробляти ассирійці? Які це мало наслідки?


2. Назвіть видатних царів Ассирії та Халдейського царства. Чим
Штучні сади Вавилона, які уві­ вони уславилися?
йшли в історію як одне із семи 3. Які ви знаєте міфи та легенди про Вавилон? Чому, на вашу
чудес світу під назвою Висячі думку, саме це місто так часто в них згадується?
сади Семіраміди.

48 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


§ 14. Персія

1. Перська імперія. На схід від Дворіччя розташоване ПРИГАДАЙТЕ


Іранське нагір’я. У середині II тис. до н. е. сюди з півночі
1. Назвіть держави Месо-
прийш ли племена персів. Ц і люди займалися скотарством
потами у хронологічному
і жили дуже скромно. Н а той час вони не були самостій­
порядку їх існування.
ними, а сплачували данину державі Мідії. У VII ст. до н. е.
один із вождів Ахемен об’єднав усі перські племена. 2. Якими були основні занят­
7 -------------------------------------------------------------------------- тя жителів Месопотамії?
1) Де жили племена персів до того, як об'єдналися?
2) Давні перси були скотарями чи зем леробам и?

Один із нащ адків Ахемена — Кір II Великий (правив


у 559— 530 рр. до н. е.) — повстав проти мідійського
царя й зайняв його місце. Так він заснував нову держ а­
ву, яку називаю ть Персією А хеменідів, або П ерською
імперією . Його наступники Камбіс II і Д арій I на цьому
не зупинилися. Вони захопили величезні території: Д во­
річчя, Єгипет, Малу Азію, північно-західну частину Індії.
Завойовані території перси розділили на регіони —
сатрап ії, кордони яки х відповідали межам завойованих
держав. Місцеве населення зберігало свої звичаї, мову та
закони. Величезну державу об’єднувала мереж а найкра­
щих на той час доріг.
У Персії існувала поштова служба, яка успішно пра­ Перський цар Дарій I.
цювала завдяки налагодженому механізму на «царській
дорозі». Уздовж основних доріг розміщ увалися поштові
станції, віддалені одна від одної на таку відстань, яку
можна подолати верхи за один день. Гонець, що прибував
на станцію, передавав послання наступному. Така еста­
фета тривала цілодобово, тому існували денні та нічні
гінці. Весь ш лях протяжністю 2,5 тис. км послання долало
в середньому за сім днів.
Будівництво якісних і безпечних доріг також сприяло
розвитку торгівлі.
7 --------------------------------------------------------------------------
1) Як будівництво доріг вплинуло на ж иття в Персії?
2) Укаж іть на карті (с. 47) територію Персії в середині VI ст.
до н. е. та назвіть основні регіони П ерської імперії.
3) знайдіть на карті (с. 47) «царську дорогу». Які міста та Зображення «безсмертних» на
регіони вона з'єд нувала? стінах царського палацу в Сузах.

§ 14. Персія 49
Персія стала першою державою, на території якої було
Головою перської сім'ї був запроваджено монету єдиного зразка — золотий дарік.
чоловік. Він міг мати кілька До того монети існували лише в одній країні — Лідії,
дружин і наложниць. Чоло­ а решта світу як гроші найчастіше використовувала золоті
віки могли вільно пересува­ чи срібні зливки, або ж зовсім обходилася без них, здій­
тися вулицями, а жінки муси­ снюючи обмінну торгівлю.
ли сидіти вдома й займатися Сатрапіями управляли призначені перським царем н а­
хатніми справами. місники — сатрапи. Зазвичай ними ставали найближчі
родичі царя. Головним завданням сатрапів було стежити,
щоб підкорені землі вчасно сплачували данину. Сатрап
мав свою армію, міг карбувати власну срібну монету,
я к а пош ирю валася тільки на підконтрольні йому землі.
Він був головним суддею в довірених йому володіннях.
Щоб не залеж ати від армій сатрапів, перський цар
мав власне 10-тисячне військо «безсмертних». За леген­
дою, воно так називалося тому, що місце загиблого воїна
одразу займав новий, і їхня кількість завжди була незмін­
ною. Перша тисяча цих воїнів складала особисту охорону
царя, а входили до неї нащадки найбільш знатних перських
родин, яких із дитинства готували до служби.
7 --------------------------------------------------------------------------
Як називали перських намісників? Якими були їхні повноваження?

2. Зороастризм. Перси сповідували своєрідну релігію —


зороастризм. Його пророком був Заратустра. Він засуджував
насильство, проповідував мир між людьми, чесність і пра­
Золотий кубок для пиття.
цю. Зороастрійців часто називали «вогнепоклонниками»,
оскільки вони вірили, що земним втіленням їхнього бога
є будь-яке світло, у тому числі вогонь. Під час молитви
вони поверталися обличчям до джерела світла. Вчення За-
Зороастрійці вірили, що
ратустри записане у священній книзі, що має назву Авеста.
у світі існує абсолютне до­
бро та абсолютне зло, а лю ­
дина здатна вільно обирати
між ними. Втіленням зла
є брехня й насильство, • Давні перси були народом скотарів, які жили на території
а втіленням добра — прав­ Іранського нагір'я.
да і добрі справи. Після • Першим правителем об'єднаних племен персів був цар Ахемен.
смерті на людину чекатиме • Перси заснували велику імперію, окремі частини якої збері­
суд, і якщо вона за життя гали давні традиції, мову та закони.
обрала хибний шлях, то при­
речена на пекельні муки.
Якщо добрі вчинки людини
хоча б трохи переважать, то
Запитання та завдання
вона потрапить до раю.
1. Чому державу, яку заснував Кір II, називають Персією Ахеменідів?
7 2. Чи можна Персію Ахеменідів назвати імперією? Чому?
Я к називалася релігія
давніх персів? У чому 3. Порівняйте ставлення ассирійців і персів до населення
полягає її суть? завойованих земель.

50 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


§ 15. Кочівники

1. Кіммерійці. На північ від Дворіччя та Іранського н а­ ПригАдАЙтЕ


гір ’я розкинулися степові простори — Великий степ. Він
■ Хто такі кочівники?
сягає на захід до Дунаю та Карпат, а на схід — аж до
У чому полягає головна
К итаю . Ц і зем лі н аселяли кочові плем ена, я к і вчені
особливість їхнього
називаю ть іранськими або іраномовними, оскільки вони
способу життя?
розмовляли схожими на перську (іранську) мовами.
Найдавніше, у IX —VII ст. до н. е., у степах на північ
від Чорного моря жив кочовий народ, який сусіди н а­
зивали «гміррі», а ми їх знаємо як кіммерійців. Це пер­
ший народ на українських землях, чия хоча б приблизна
назва нам відома. Хоча кіммерійці й були кочівниками,
вони організовували постійні поселення для ремісників.
К іммерійці були войовничим народом і здійснювали
набіги на держави Кавказу та Дворіччя. Вони розгроми­
ли військо Урарту, зруйнували столицю Мідії — Сарди, Зображення кіммерійських
захопили Фригію та воювали в союзі з Ассирією проти воїнів на етруській вазі.

Велика Скіфія.

С у ч а сн і кордон и
У к р а їн и

О В е л и к а С к іф ія
1 в V I— IV ст. до н. е.
С к іф сь к і к у р г а н и
Сучасна реконструкція зовніш ­
Н а й б іл ь ш і м іс т а , з а с н о ­
в а н і г р е к а м и в П ів н іч ­ нього вигляду скіфської жінки-
н о м у П р и ч о р н о м о р ’ї
воїна.

§ 15. Кочівники 51
її ворогів. Проте коли один із кіммерійських правителів
Приблизно у 513 р. до н. е. надумав зрадити союзника, ассирійці розбили його вій ­
перське військо царя Дарія I сько й вигнали його зі своїх володінь. Ослаблені кім м е­
ступило на територію Вели­ рійці переселилися за Дунай та до Криму. Відомо, що
кої Скіфії. Воно мало на меті вони взяли участь у будівництві на півострові грецького
захопити ці землі. Підійшовши міста-колонії Кіммерік.
до Борисфену (Дніпро) і не
7 --------------------------------------------------------------------------
побачивши скіфів, Дарій на­ Поміркуйте, які заняття могли бути найпоширеніші в кіммерійців.
правив до їхнього царя
Іданфірса гінця з вимогою 2. скіфи. У той час, як кіммерійці панували в Північно­
підкоритися й сплачувати
му Причорномор’ї у Великому степу оселився новий ко­
йому данину. У відповідь
човий народ — сколоти. Народи Месопотамії називали їх
цар надіслав Дарію послан­
ня у вигляді птаха, миші,
саками, китайці — саями, а греки — скіфами. Основним
жаби і п'яти стріл. Дарій заняттям скіфів було розведення коней, великої рогатої
розгадав його зміст: «Якщо худоби та овець. Мешкали скіфи в невеликих хатинах,
ви, перси, не полетите на прикріплених до возів, — кибитках, у які запрягали волів.
небо, як птахи, не сховає­ Скіфи добре володіли технікою верхового бою. Їхні
тесь у землю, як миші, або воїни були озброєні луками й мечами. Серед скіфських
не пострибаєте в озера, як воїнів були й жінки. Це породило легенди про амазонок —
жаби, то вас дістануть наші племена войовничих жінок.
стріли». Проте він не при­ Скіфи ховали своїх померлих царів під курганами, ви­
слухався до попередження сота яких могла досягати 20 м, а діаметр — 130 м. Ц ар­
й повів військо в наступ.
ські поховання були надзвичайно багатими. До них к л а­
Не маючи достатньо сил
ли зброю та прикраси.
для відкритого бою, скіфи
використали тактику «спа­
Більш ість вчених вваж ає, що скіфи самостійно не ви ­
леної землі». Відступаючи готовляли прикраси, а замовляли їх у грецьких майстрів.
в глиб степів, вони засипали Стиль, у якому виконані ці вироби, називаю ть звіриним
криниці, спалювали траву через численні зображення тварин.
й дерева. Зрозумівши мар­
ність спроб завоювати Скі­
фію, цар Дарій залишив цей
край. Давньогрецький істо­
рик Геродот написав, що від
того часу скіфи зажили сла­
ви непереможних.

Чаша зі сплаву золота та срібла.

Золоті вироби зі скіфських курганів.

52 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


До VI ст. до н. е. скіфи переважно ко­
чували від річки Дон до Середньої Азії,
спустошуючи все довкола, і навіть здійсню­
вали набіги на Єгипет. Цим набігам покла­
ли край перси, які створили могутню дер­
жаву від Середземного моря до Індії. Тоді
скіфи відкочували в Північне Причорно­
мор’я, витіснили кіммерійців та заснували
державу, яка отримала назву Велика Скі­
ф ія. Вони підкорили землеробські племена
лісостепової смуги України, де брали рабів
та зерно, які продавали грецьким містам-
колоніям на узбережжі Чорного моря.
Велика Скіфія досягла своєї могутності
в IV ст. до н. е. за правління царя Атея.
Він навіть карбував власну монету. П ісля
його смерті держава занепала. Найвідомішим предметом скіфського мистецтва
є золота пектораль (нашийна прикраса) із курга­
7 ------------------------------------------------------ ну Товста Могила. Пектораль знайшов археолог
існує кілька версій походження скіфів, легенд
про амазонок, історичних переказів про скіф­ Борис Мозолевський.
ських царів, а також відносини скіфів та кімме­
рійців. Підготуйте повідомлення про це.

Висновки

На північ від Дворіччя розкинувся Великий степ. П ричорно­


морські степи є його складовою частиною.
Степи населяли кочові народи, основним заняттям яких було
розведення коней, великої рогатої худоби та овець.
У пр и чор ном о рськи х степах жили кіммерійці, яких у VI ст.
до н. е. витіснили скіфи.

Скіфські воїни в степу.


Запитання та завдання Сучасний малюнок.

1. Хто такі кіммерійці? Де й коли вони жили?


2. Як називалася держава скіфів на території сучасної України?
На який час припав її розквіт?
3. Порівняйте грецькі зображення кіммерійського (1), скіфсько­
го (2) та перського (3) воїнів. Що спільного можна помітити
в їх зовніш ньому вигляді? Про що це може свідчити?

Глиняна модель скіфського


житла, знайдена в кургані.

§ 15. Кочівники 53
§ 16. Писемність і наука у Дворіччі

ПРИГАДАЙТЕ 1. Клинопис. Уперше писемність було винайдено в Ш у­


мері приблизно в IV тис. до н. е. Це були записи на таб­
1. Назвіть основні ознаки
личках із вогкої глини, зроблені загостреними паличками
цивілізації.
з очерету. Слід від них схожий на маленькі трикутники
2. Коли народ шумерів осе­ або клинки. Тому археологи, які відкрили цю писемність,
лився в Месопотамії? назвали її клинописом.
3. Які винаходи, крім письма,
Перші клинописні символи були пов’язані з обліком
зробили шумери?
(наприклад, знак «три кози»). Потім система запису зм і­
нилася, і поєднання рисочок позначало не предмети або
поняття, а склади. Це дозволило широко використовува­
ти клинопис, ним навіть записували вірш і. Його п ри ­
стосували до різних мов: аккадської, хетської, ассирій­
ської, перської.

& £3,
1 2 3 4 5 6 7

Зміна форми запису слова «голова». Цифрою 1 позначено шумер­


Клинописна дощечка. ську піктограму близько 3000 р. до н. е., а 7 — ассирійський знак.

? Клинопис — це м ова чи 2. Наука. Знання про світ у Месопотамії були тісно по­
алфавіт? в ’язані з міфологією та релігією. І те, й інше було спро­
бою пояснити світ. Богів вваж али такими ж реальними,
як сонце, небо чи вітер. Ж ерцям Месопотамії (саме вони
зберігали і прим нож ували знання) вдалося здійснити
чимало відомих відкриттів.
Завдяки тому, що храми розміщ увалися на верхівках
зикуратів, ж ерці мали чудову мож ливість спостерігати
за нічним небом. Вони розробили досить точні місячний
та сонячний кален д арі, за яки м и рік становив 365 діб,
6 годин, 15 хви ли н і 41 секунду. З а сучасним и п ід ­
рахункам и , р ік триває 365 діб, 6 годин, 13 хвилин,
52,6 секунди. Створення точного календаря було необ­
Циліндричні печатки (ліворуч) хідним для передбачення розливів Тигру і Євфрату та
та їх відтиски (праворуч). Ними планування сільськогосподарських робіт.
запечатували товари і в такий 7 --------------------------------------------------------------------------
спосіб позначали власника. Для чого було винайдено календар?

54 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


У Месопотамії було створено карту зоряного неба, де
позначили сузір’я, планети та зорі. За нею відстежували Клинопис придумали як спо­
рух зір і планет, прогнозували сонячні та місячні затем­ сіб вести облік майна й по­
нення. датків. Спочатку виготовляли
Також у В авилоні було запровадж ено тиждень, що глиняну фішку. Вона символі­
складався із семи днів, поділ години на 60 хвилин, а хви­ зувала, наприклад, горщик
лини — на 60 секунд. Проте в повсякденному ж итті ви ­ зерна. Фішки клали до глиня­
користовували інш і міри часу: подвійну годину (120 су­ ного конверта, на якому по­
часних хвилин), а також два проміж ки: один тривалістю значали, скільки фішок усе­
4 хвилини, а інш ий — 3 секунди. редині та який товар вони
символізують. Згодом люди
Значного розвитку набули м атематичні знання: люди
зрозуміли, що можна обійти­
вміли обчислювати площі, коло ділили на 360 градусів,
ся без фішок і конвертів,
підносили число до ступеня, добували квадратний корінь, а просто на глиняних таблич­
вираховували відсотки від числа. Однак знайти легкий ках записувати необхідне.
спосіб множення месопотамські мудреці так і не зуміли,
а користувалися окремими таблицями для множення на
числа від 1 і до принаймні 50. Усі ці та інші відомості
(наприклад, медичні довідники, описи тварин і рослин,
книги рецептів) записували на глиняних табличках та
зберігали в бібліотеках. Таблички були згруповані за те­
мами, а для зручного пошуку існували покажчики.
7
Які наукові знання М есопотамії використовую ть і сьогодні?

Вавилонська карта світу, у центрі


• На території Дворіччя було створено першу у світі писем­ якої розташ ований сам Вавилон.
ність — клинопис.
• Спочатку клинописні знаки позначали цілі слова, а пізні­
ше — склади.
• У Месопотамії було винайдено точний календар, запрова­
джено поділ доби на години, хвилини та секунди, семиден­
ний тиждень.

Запитання та завдання
т
1. Як було винайдено клинопис?
2. Як наука в Месопотамії була пов'язана з релігією?
3. Установіть відповідність між винаходом та сферою його ви­
користання.

1 Письмо А Планування сільськогосподарських робіт


2 Календар Б Будівництво каналів
3 Геометрія В Облік майна та податків Глиняна табличка — сторінка
зі словника синонімів.

§ 16. Писемність і наука у Дворіччі 55


§ 17. культура Месопотамії
1. релігія. Ж ителі Месопотамії вірили в те, що світ ство­
рений різними богами, які управляють ним. Така форма
релігії має назву політеїзм. Світ в уявленнях людей поді­
лявся на три частини, які розташовувалися одна над од­
ною. Нижнє, підземне царство було домом для померлих,
у серединному світі жили люди та деякі духи, а у верх­
ньому, небесному, — боги.
П ол ітеїзм — віра в бага­ БОГИ М ЕСО П О ТА М ІЇ
тьох богів.
Боги Характеристика
М іф ологія — уявлення про
навколишній світ та сили, Ану Бог неба, батько богів
які діють у ньому, а також Енліль Бог повітря, цар богів і людей
збірка усних і писаних тек­
Ануннаки Боги, які вершили суд над людьми після смерті
стів, які сформувалися на
основі цієї системи. Іштар (І на н на) Богиня кохання, родючості та війни

М ардук Бог — покровитель Вавилона

Мамет Богиня-мати Вавилона, брала участь у створенні людей

2. Міфологія. Міфологія Месопотамії формувалася на


основі того, що люди бачили навколо себе і що їх н ай ­
більше враж ало. Щ ороку розливаю чись, Тигр і Євфрат
вкривали водою рівнини М есопотамії. Не завж ди поча­
ток таких повеней вдавалося точно передбачити. Тому
одним з основних став міф про всесвітній потоп. Він
розповідає, що боги прогнівалися на людей і затопили
весь світ. Боги врятували лише одну благочестиву сім ’ю,
якій дарували безсмертя.
Ще одним відомим міфом є розповідь про те, що боги
виліпили людей із глини. Боги прагнули зробити їх схо­
ж ими на себе, тому перші люди вийш ли дуже гарними.
Задоволені боги влаш тували бенкет, а п ісля нього ви ­
ріш или вдосконалити свої творіння. Проте захмелілим
богам не вистачило вправності, і вони зробили нових лю ­
дей на диво потворними. Такими вони й вийшли у світ.
Зображення одного з Апгаллу —
мудрих духів-помічників бога ? за д о д а т к о в и м и д ж е р е л ам и визначте, у м іф ол огія х я к и х
Енкі. За легендою, вони заснува­ народів також існують міфи про всесвітній потоп та створення
ли перші сім шумерських міст. л ю д ини із глини.

56 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


3. «Епос про Гільгамеша». У II тис.
до н. е. в Месопотамії було складено її най-
видатніший літературний твір — «Епос про Уривок з «Епосу про Гільгамеша»
Гільгамеша», або поему «Про того, хто все Люта смерть не щадить людини:
бачив». У ньому розповідається про пра­ Чи навіки муруємо ми оселі?
вителя міста Урук Гільгамеша, який на дві Чи навіки брати спадщину ділять?
третини був богом та на одну третину — Чи навіки ненависть займається в людях?
людиною. Він був настільки могутнім, що Чи навіки річка несе свою повінь?
його сила лякала навіть богів. Тому на про­ Чи навіки з личинки виходить бабка?
тивагу йому вони створили «дику людину» Зору, що стерпів би погляд Сонця,
Зроду-віку ще не бувало:
Енкіду. Проте Гільгамеш та Енкіду не стали
Бранець і мертвий між собою подібні —
ворогами, а заприятелю вали. Разом вони
Чи не смерті образ вони являють?
здійснили подорож на північ, до кедрових Чи людина — володар? Коли Енліль
лісів, де вбили їх сторожа Хумбабу та зру­ благословить їх,
бали найбільший кедр. Боги розгнівалися Ануннаки збираються, боги великі,
за це й наслали смертельне прокляття на Мамет, що долю створила, разом з ними
Енкіду. ухвалює долю:
Гільгамеш 12 днів оплакував друга, а по­ Вони смерть і життя судили,
тім вирішив знайти спосіб стати безсмерт­ Не повідал и смертного часу,
ним. Він вирушив до Утнапіштіми та його А повідали: «Жити живому!»
дружини — єдиних людей, яким боги по­
дарували безсмертя. Гільгамеш дізнався, ? 1) Прочитайте ур и в о к з епосу про Гільгамеша.
я к здобути безсмертя, але не зміг пройти
Я кою є його головна дум ка?
необхідних випробувань і тому повернувся 2) Яку долю визначила богиня м ам е т для
до рідного міста ні з чим. Перед велични­ всього ж ивого?
ми стінами міста він поставив собі питання 3) Чому, на вашу думку, Гільгамешу не вдалося
про сенс життя людини. Його цікавило, чи досягти безсм ертя? П р и чи н о ю цього є те,
може людина стати безсмертною завдяки щ о він не зміг пройти випробування, чи
своїй праці. щ ось інш е?

Висновки

У Месопотамії вірили, що боги створили світ і керують ним.


Найбільш пош иреним и були міфи про всесвітній потоп та
створення людини із глини.
«Епос про Гільгамеша» вважають найвидатнішою літературною
пам'яткою Месопотамії.

Запитання та завдання

1. Що таке політеїзм?
2. Чому в М есопотамії вірили, що перші люди були створені
із глини? Енкіду (ліворуч)
3. Підготуйте короткі повідомлення з міфології Месопотамії про: і Гільгамеш (праворуч).
1) створення світу; 2) підземний світ; 3) богів Енкі, Мардука;
4) інших богів та богинь; 5) подвиги Гільгамеша. Ч ом у м айстер зо б р ази в
Енкіду з рогами та копитами?

§ 17. Культура М есопотамії 57


Перевірка знань
1. Чому Месопотамію також називали Дворіччям? Які
дві річки там протікають?
2. Що таке іригація? Яке значення вона мала в Давній
Месопотамії?
3. Я кі ім перії існували в М есопотамії? П ерелічіть їх
у хронологічному порядку.
4. Н азвіть головні наукові та технічні винаходи, зробле­
ні в Месопотамії.
5. Пригадайте, як називається найвидатніш ий літератур­
ний твір Месопотамії. Н азвіть його головних героїв
та основні події.
6. Установіть послідовність виникнення держав.
• Аккадське царство
• Шумер
• Ассирія
• Вавилонське царство
• Халдейське царство
• П ерська імперія
7. Заповніть таблицю за зразком.

соціальна група Характеристика


Селяни та ремісники

Чиновники Наглядали за виконанням сільськогосподар­


ських робіт, збирали податки

Жерці

Царі

Раби

8. Робота з ілюстраціями.
1) Розгляньте зображення споруди (мал. 1) і дайте від­
повіді на запитання.
а) Яку споруду зображено?
б) Н азвіть основні частини цієї споруди.
в) Укажіть функції (призначення) споруди.
2) Розгляньте зображення сучасної Месопотамії (мал. 2).
Порівняйте його з описом та зображенням давнього
господарства Месопотамії в § 10, с. 36. Що спіль­
ного можна помітити?
а) Що позначено цифрами?
б) Чи зм інилися принципи ведення господарства
з давніх часів? Поясніть свою думку.

58 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


§ 18. Природа
та господарство Єгипту

1. Природа Єгипту. На північному заході Африки про­ пригадайте


стягається величезна пустеля Сахара. Через неї з півдня
1. Що таке цивілізація?
на північ тече річка Н іл. Вона є єдиним джерелом життя
у спекотній пустелі. У її водах водиться риба, на боло­ 2. Із якою цивілізацією ви
тистих берегах, у заростях очерету, мешкають бегемоти, вже познайомилися?
крокодили, а також птахи: ібіси, пелікани, гуси та качки. Де вона зародилася?
У долині Н ілу виникла країна Єгипет, яку часто н ази ­
вають «дарунком Нілу». Вона поділяється на Нижній Єги­
пет — родючі зем лі навколо дельти Н ілу, та Верхній
Єгипет — посушливий регіон із вузькою смугою родючої
землі вздовж берегів Нілу.
7
1) розгляньте фрагмент карти. н а які два регіони поділяється
Єгипет?
2) У долині як о ї річки виникла Єгипетська цивілізація?

2. господарство. Щ ороку в червні біля витоків Н ілу


йш ли рясні дощі. Унаслідок цього річка розливалася, за ­
топлюючи береги. У жовтні рівень води спадав, а на зем­
лі залиш ався товстий шар мулу. Така земля була родю­
чою і її було відносно легко обробляти.
Проте мул нерівномірно вкривав береги Н ілу: у ни­
зинах накопичувалася волога, я к а утворю вала болота,
а пагорби, навпаки, залиш алися сухими. Щоб рівномір­
но розподіляти вологу, давні єгиптяни прокладали кана­
ли й дамби. Д ля регулю вання кількості води в каналах
ставили заслонки, які могли підніматися та опускатися.
Якщо треба було доправити воду на пагорби, використо­
вували спеціальні споруди для підйому води — шадуфи.
Будівництво каналів і дамб — надзвичайно важка спра­
ва, до того ж щороку їх необхідно було відновлювати піс­
л я розливів річки. Д ля успішного виконання цих робіт
потрібні були зусилля не одного, а кількох поселень. Тому Низовини
поселення об’єднувалися в ном та обирали людину, яка
Височини
управлятиме ним, — номарха. Загалом у Єгипті існувало
Гори
близько 40 номів.
7 --------------------------------------------------------------------------
Хто такі ном архи? Давній Єгипет.

§ 18. Природа та господарство Єгипту 59


Береги Нілу під час розливу. Сучасний малюнок. Береги Нілу, коли вода спала. Сучасний малюнок.

7 --------------------------------- Згодом номархи перетворилися на місцевих монархів.


розгляньте малюнки. П ор ів­
няйте зображ ення нілу під
Чим більш і врож аї збирали в номі, тим багатшим він
час р озливу та посухи. Які
був. Тому номархи воювали між собою за контроль над
відмінності ви бачите? Як це родючими землями. У III тис. до н. е. один із них на ім ’я
могло впливати на повсяк­ Міна (Менес) об’єднав усі землі Єгипту в одну державу.
денне життя лю дей? Він став першим ф араоном — правителем усього Єгипту.
7 --------------------------------------------------------------------------
Чим ном архи відрізнялися від ф араонів?

• Давній Єгипет сформувався в долині річки Ніл.


• Щорічні розливи Нілу зволожували та удобрювали прибереж­
ні землі.
• Єгипет був об'єднаний в одну державу в III тис. до н. е.

Запитання та завдання

1. Чому Єгипет називають «дарунком Нілу»?


2. Із якою метою єгипетські поселення об'єднувалися в номи?
3. Що позначають цифри на малюнку?

Зарості очерету в дельті Нілу.


Сучасний малюнок.

Верхній Ніл. Сучасний малюнок.

60 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


§ 19. давньоєгипетське суспільство

1. вищ і верстви давньоєгипетського суспільства. пригадайте


Н а верхівці суспільної ієрархії був ф араон. Він мав необ­
1. На які два великі регіони
межену владу в Єгипті, йому належала вся земля в ньому.
поділяється Єгипет?
Ф араон встановлю вав закони, за яки м и ж и л а країна,
і керував військом. 2. Хто такі номархи?
Піддані вваж али ф араона живим богом. У його при­ Які обов'язки вони викону­
сутності всі мусили стояти, а під його поглядом піддані вали в давньоєгипетському
падали на коліна й схиляли голову вниз. Заборонялося суспільстві?
повертатися до фараона спиною. Д ля того щоб залиш ити 3. Поміркуйте, чому земле­
прим іщ ення, де перебував ф араон, необхідно було йти робство в давні часи ви­
задки. магало злагоджених дій
Наступною після фараона йшла знать — чиновники великих груп людей.
і жерці. Найвпливовішими чиновниками були номархи, яким
фараон доручав управління окремими територіями Єгипту.
Інші чиновники мали свої обов’язки, наприклад контролю­
вали проведення сільськогосподарських робіт, будівництва,
керували окремими підрозділами в армії, збирали податки.

Корона
Верхнього
Корона
Єгипту
ни ж н ього
Королівська Єгипту
змія

накладна
борода

Ж езл —
батіг (ціп) — символ
символ влади
контролю

Фараон і його піддані. Сучасний малюнок. Символи влади фараона.

§ 19. Давньоєгипетське суспільство 61


До окремої групи чиновників належали писці, обов’я з ­
ком яких було занотовувати все необхідне та здійснювати
розрахунки. За свою службу вони отримували у володін­
ня землі та подарунки. Тому більшість писців була досить
багатою. Крім того, у давньоєгипетськом у суспільстві
вони мали велику повагу.
Ж ерц і проводили релігійні обряди у храмах, яким
у Давньому Єгипті надавали великого значення, а головне,
вони визначали початок щорічного розливу Нілу. Для того
щоб його передбачати, жерці винайш ли календар. Також
вони склали карту зоряного неба, мали ґрунтовні мате­
матичні знання. Ж ерці навчали майбутніх чиновників
письма. Храмам належ али великі земельні володіння, які
обробляли селяни, а ще вони отримували пожертвування
в обмін на релігійні послуги. Ж ерці були хранителями
Ж рець здійснює свящ енний релігійних і наукових знань, тому їх високо ш анували,
ритуал у стінах храму. і вони були дуже заможними.
Сучасний малюнок.
7 --------------------------------------------------------------------------
Якими були завдання писців і ж ерців у давньоєгипетськом у
суспільстві?

2. нижчі верстви давньоєгипетського суспільства.


Більшість єгиптян становили селяни, що жили в невеликих
поселеннях. Селяни не були рабами, але мусили будувати
та ремонтувати дамби і канали, а також вирощували пше­
ницю, ячмінь та овочі. Вони не мали землі, а за можли­
вість працювати на ній сплачували власнику (фараону,
жерцям або знатним людям) податок зерном.
Скульптура давньоєгипетського
7 --------------------------------------------------------------------------
писця. ІІІ тис. до н. е. Чим у Д авньом у Єгипті селяни та ремісники сплачували податки?

В и го товле н н я п ап е р у з папір усу

1 2
Стебла папірусу нарізали Смужки вкладали рядами,
тонкими смужками. щоб утворився аркуш.

Фрагмент папірусу Мерера —


одного з найдавніших відомих
Аркуш накривали дошкою, по Спресований аркуш розрівнювали
папірусів. Його вік — приблиз­
якій били дерев'яним молотком. камінцем.
но 4,5 тис. років.

62 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Селяни починали обробляти землю, коли спадала вода
в Нілі. Спочатку ґрунт розпушували за допомогою плуга
з мідним або бронзовим наконечником, потім сіяли зер­
но. По полю проганяли тварин, щоб вони втоптали зерно
в землю. Коли колоски достигали, їх зрізали серпами.
По зібраних колосках знову проганяли тварин, щоб вони
копитами вибили зерно. Далі зерно віяли — відділяли
його від полови. Нарешті чисте зерно засипали в гли ня­
ні глечики для зберігання, щоб потім розтерти його на
борошно.
Трохи вище селян в ієрархії були ремісники та тор­
говці. Вони віддавали частину своїх виробів або товарів
я к податок. Окремі ремісники виготовляли папір зі стебел
схожої на очерет рослини — папірусу. Папірусом також
називали й сам матеріал для письма.
Найнижчою верствою суспільства були раби, яких н а­
зивали «живі мертві». Їх використовували на найваж чих
роботах: для прокладання каналів, у шахтах, я к гребців Виготовлення вина з винограду.
на кораблях. Раби належали господарю, який міг розпо­ Давньоєгипетський малюнок.
ряджатися їхнім життям як заманеться.

• Найвищу владу в Єгипті мав фараон.


• Єгипетське суспільство було поділене на знать та просте
населення.
• До знаті належали чиновники і жерці, до простого населення —
селяни, ремісники, торговці, раби.

Ювелір за роботою.
Запитання та завдання Давньоєгипетський малюнок.

1. Яким був суспільний устрій Давнього Єгипту?


2. Якими були владні повноваження фараона?
3. Назвіть зображені етапи сільськогосподарських робіт.

Музикант. Давньоєгипетський
малюнок.

§ 19. Давньоєгипетське суспільство 63


§ 20. Повсякденне життя
в давньому Єгипті

пригадайте 1. села і міста. Більшість населення Єгипту становили се­


ляни, які жили в поселеннях на берегах Нілу в невеликих
■ Назвіть основні верстви
будинках. Спочатку такі будинки робили із суміші глини
давньоєгипетського
й соломи. Пізніше їх почали споруджувати з висушеної
суспільства.
на сонці глиняної цегли. Будинки були одноповерховими
й мали плоский дах. На ньому сушили фрукти, овочі тощо.
Заможне населення жило у великих будинках із цегли
та каменю. Вони складалися з декількох поверхів і місти­
ли багато кімнат, а також комори і хліви. Такі оселі мали
двір, оточений стінами.
Міст було мало. У них ж или фараон та знать. Міста
приваблю вали ремісників і торговців з усього Єгипту.
7 --------------------------------------------------------------------------
Де жила більш ість єгиптян? Де переваж но селилася знать?

2. їжа. Більшість людей у Давньому Єгипті вживала про­


Їжа в Давньому Єгипті. Фраг­ сту їжу. Основними продуктами харчування були хліб,
мент настінного розпису.
сушена риба, сочевиця й горох. Також єгиптяни спож и­
7 -------------------------------- вали плоди рослин (виноград, інжир), ф ініки й мед ви ­
Розгляньте малюнок. Як ви
користовували я к підсолоджувач. Основним напоєм було
вважаєте, на ньом у зо б р а­
густе ячмінне пиво. Воно мало набагато менший вміст
ж ено їж у зам о ж ної чи п р о­
алкоголю, ніж сучасне. Також єгиптяни вміли виготов­
стої лю дини?
ляти різні вина.
Замож ні люди харчувалися більш різноманітно. До
їхнього раціону входили свіже м ’ясо, птиця та овочі.

3. одяг. Одяг давніх єгиптян був дуже простим. Діти за­


звичай обходилися без нього, жінки носили прості сукні,
а чоловіки — одяг, схожий на спідницю, який зав’язували
на талії поясом. Вбрання заможних людей було з тонкого
льону, а простих — із грубого, часто невідбіленого полотна.
Заможні люди носили прикраси із золота та коштовного
каміння.
Через спеку та комах-паразитів єгиптяни голили голо­
«Шишечки» на головах, зроблені ви, а потім надягали перуки. Дітям залишали невелике
із суміші воску та ефірної олії. пасмо волосся, яке називали «локон юності».
Нагріваючись на сонці, вони
7 --------------------------------------------------------------------------
виділяли приємний запах. Як одягалися діти, жінки, чоловіки в Д авн ьом у Єгипті?

64 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Давні єгиптяни зробили багато ви­
находів, якими ми користуємося
й зараз:
• Сонячний календар, за яким
рік тривав 365 діб (у Дворіччі
основу календаря становили
місячні цикли)
• Годинники — водяний і пісочний
• Ножиці
• Хірургічні інструменти
• Зубні протези
• Замки
• Косметика і парфуми
• Перуки і фарба для волосся
• Гребінці Давньоєгипетські ножиці.
• Бритви для гоління
• Взуття на підборах
• Чорнило
• Папір (папірус)
• Скло
• Вино і пиво
Давньоєгипетська кухня.
Сучасний малюнок.

Висновки

У Єгипті було мало міст, а більшість населення жила в неве­


ликих поселеннях.
Основними продуктами харчування були хліб, бобові та
пиво. Заможні люди також споживали м'ясо.
Одяг єгиптян був простим. Його шили з льону різної якості.
Давньоєгипетська скляна посу­
дина для парфумів.

Запитання та завдання

1. У чому полягала відмінність між будинком звичайного та знат­
ного єгиптянина?
2. Чому, на вашу думку, ремісники та торговці селилися в містах?
3. Заповніть таблицю, яка покаже відмінності в харчуванні між
простими й заможними єгиптянами. Позначте знаком «+» їжу,
яку вживали різні групи населення.

Продукти харчування Селяни, ремісники Знать


Хліб і пиво
Фрукти
Овочі
Сушена риба
Свіже м'ясо
Статуетка із зображенням
знатного подружжя.

§ 20. Повсякденне життя в Д авньом у Єгипті 65


§ 21. Періодизація історії
Давнього Єгипту

пригадайте 1. Періодизація історії Єгипту. Єгипетська цивілізація


існувала майже 3 тис. років. Вона не була сталою: спосіб
1. Як називали верховного
життя людей, мистецтво, навіть релігія зазнавали посту­
правителя всього Єгипту?
пових змін. Так само протягом усього часу не існувало
2. Назвіть основні верстви неперервної єдиної держави. Були часи, коли Єгипет пере­
єгипетського суспільства. бував під владою інших держав.
3. Де жила більшість єгип­ п е р іо д и іс т о р ії д а в н ь о г о Єгипту
тян — у містах чи сіль­ Назва Час
Характерні особливості
ській місцевості? періоду початку
Старе царство 2670 р. Столиця Мемфіс.
до н. е. Період стабільності та процвітання.
Знаряддя з каменю та міді.
Збудовано Великі піраміди: Хуфу, Хефрена,
Менкаура
Перший перехідний Вторгнення кочівників.
період Відсутність єдиного правителя.
Розвал загальної іригаційної системи.
Занепад усіх сфер життя
Середнє 2040 р. Столиця Фіви.
царство до н. е. Відносна економічна стабільність.
Розвиток торгівлі з іншими країнами.
Завоювання Нубії
Другий перехідний Відсутність єдиного правителя.
період Повстання рабів та бідноти.
Вторгнення гіксосів — кочівників на бойових
колісницях.
Панування династії гіксосів у Єгипті
Нове царство 1550 р. Столиці Фіви та Амарна.
до н. е. Держава досягла найбільш ої могутності.
Голова статуї жінки-фараона Правління жінки-фараона Хатшепсут.
Хатшепсут. Ф араон Рамзес ІІ підписав перший в історії
мирний договір.
Ф араон Аменхотеп IV (Ехнатон) проголосив
монотеїзм — культ бога Атона
Третій перехідний Боротьба за владу між ж ерцями та знаттю.
період Відсутність єдиного правителя.
Численні вторгнення сусідніх країн і народів
Пізнє царство 700 р. VI ст. — Єгипет завоювала Персія.
до н. е. 332 р. до н. е. — Єгипет підкорив Александр
Македонський.
М о н о те їзм — віра лише
69 — 30 рр. до н. е. — правління Клеопатри.
в одного бога.
Єгипет став римською провінцією

66 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Вчені умовно поділяють історію Давнього Єгипту на
великі періоди — Старе, Середнє, Нове та П ізнє царства.
Під «царством» м ається на увазі період стабільності,
коли Верхній та Н ижній Єгипет було об’єднано під вла­
дою єдиного фараона. Перехідні періоди позначаю ть час
нестабільності, коли Єгипет не мав єдиного правителя.

2. військова справа. У всі часи єгипетські правителі


організовували грабіжницькі походи на сусідні землі. Н ай­
частіше від них потерпали Нубія (країна на південь від
Єгипту, де добували золото) та міста вздовж східного узбе­
реж ж я Середземного моря. Будь-який військовий похід
фараон мав очолювати особисто. Він їхав у колісниці по­
переду війська, вбраний в обладунок і блакитну корону.
Єгипетське військо складалося з піхоти та бойових Зображення фараона Ехнатона
колісниць. Верхової їзди єгиптяни не знали. Також до та його родини, що поклоня­
єгипетського війська брали найманців-лучників із Нубії. ються богу сонця Ато ну.

Хустка для захисту


від сонця Д ерев'яни й щит,
1 обтягнутий
кор о в'ячо ю
О бладунок ш курою
із декількох
ш арів льону

Бойовий
лу к
Приблизно в 1258 р. до н. е.
між єгиптянами та хетами
відбулася битва поблизу міс­
та Кадеш. Дві великі дер­
Шкіряна жави того часу — Єгипет
туніка Бронзовий
з наш итими меч — хопеш і Хетське царство — спереча­
бронзови м и лися за право контролювати
лусочками
землі на східному узбережжі
Середземного моря. У цій
битві не було переможця.
Битву поблизу Кадеша нази­
вають останньою битвою
Бойове спорядження фараона (1) і пересічного піхотинця (2). бронзового віку, оскільки
хети були першим народом,
який навчився обробляти
залізо. Проте важлива вона
передусім тим, що після неї
між фараоном Рамзесом II
і хетським царем Хаттусілі III
було укладено перший
у світі мирний договір, за­
писаний на срібній дощечці.
Відтоді між державами вста­
новилися на вічні часи мир,
дружба і братерство.
Єгипетська колісниця.

§ 21. Періодизація історії Д авнього Єгипту 67


Битва поблизу Кадеша.
Висновки
На передньому плані хетська
колісниця. Сучасний малюнок.
Історію Давнього Єгипту поділяють на періоди: Старе,
Середнє, Нове та Пізнє царства.
Єгипет часто вів війни із сусідами за можливість володіти
землями.
Командувачем єгипетського війська був фараон. Його головною
ударною силою були бойові колісниці.

Запитання та завдання

1. Користуючись таблицею на с. 66, виконайте завдання.
1) Укажіть дати, які позначають початок і завершення історії
Давнього Єгипту. Як довго розвивалася Єгипетська цивілі­
зація?
2) Назвіть основні періоди історії Єгипту. Коли розпочався
кожен із них?
3) Назвіть імена фараонів, які правили в період Старого цар­
ства та Нового царства.
4) Назвіть найбільш важливу, на вашу думку, подію в кожному
періоді історії Давнього Єгипту. Поясніть свою відповідь.
2. Чим завершилася битва поблизу міста Кадеш?
3. Напишіть короткий підсумок історії Давнього Єгипту. Додайте
Хетська копія мирного дого­ до нього імена найвидатніших фараонів та найважливіші істо­
вору, виставлена на огляд ричні події, що відбулися під час їх правління.
біля штаб-квартири ООН
у Нью-Йорку (США).

68 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


§ 22. Боги і храми

1. Письмо. Д ля того щоб зберігати й передавати знання пригадайте


про світ, єгипетські ж ерці розробили власну систему
■ Що таке політеїзм?
письма. Вона була ієрогліфічною, тобто складалася з ба­
гатьох знаків-малю нків. Такі малюнки могли позначати
я к цілі слова, так і склади або приголосні звуки.
Ієрогліфічні тексти наносили на стіни храмів і гроб­ А душа
& М сова

ниць, а також на різноманітні м агічні предмети. Ієро­ і В нога N вода


гліфами робили й повсякденні записи на папірусі: від
0 рука а Р стілець
податкових документів і наказів фараонів до особистих
щоденників. Р змія А СЗ пагорб

7 --------------------------------------------------------------------------
Як використовували ієрогліфічне письмо в Д авн ьом у Єгипті? п с стояти к рот

2. Мистецтво. Єгипетське мистецтво було підпорядко­


вано суворим правилам. Х рами, палаци, скульптури та
розписи будували за єдиним принципом: вони мали де­
монструвати силу й могутність богів і фараонів.
При цьому єгипетські ремісники вміли виготовляти
речі тонкої роботи, а розписи всередині гробниць містили
багато сцен із повсякденного життя.
7 -------------------------------------------------------------------------- Єгипетські ієрогліфи.
Яким було єгипетське м истецтво?

3. Єгипетські боги. Р ел ігія Давнього Єгипту була по­


літеїстичн ою . Кожне місто та регіон м али своїх богів-
покровителів. Проте були й боги, як и х ш анували на
всій території Єгипту. Це бог сонця Р а , бог — покро­
витель потойбічного світу О зіріс, як и й воскрес п ісля
того, як його вбив бог темряви Сет. Бог війни Гор н а­
родився у шлюбі Озіріса та богині родючості Ізіди. Також
єги п тян и п оклон ял и ся богу — заступ н и ку померлих
Анубісу, богу мудрості Тоту та богині дітей і м атерин ­
ства Баст.
Єгиптяни вваж али деяких тварин свящ енними. Н ай­
більше вшановували котів (їх пов’язували з богинею Баст),
кобр (символ влади фараона), ш акалів (символ бога Ану-
біса), птаха ібіса (символ бога Тота), крокодилів (символ Фрагмент настінного розпису
бога земних вод Собека). гробниці.

§ 22. Боги і храми 69


і! До сходу села
алея сфінксів

Давньоєгипетський храм. До святилища могли входити лише фараон і жерці. Знать і вищі чиновники
могли потрапити до головної зали. Пересічних людей пускали лише у храмовий двір.

Розгляньте малюнок. Опишіть


Р Висновки
внутрішній і зовнішній вигляд
давньоєгипетського храму. Єгипетська система письма була ієрогліфічною.
Архітектура була покликана демонструвати силу й могутність
богів і фараонів.
Релігія була політеїстичною. Крім загальних для всього Єгипту
богів, усі регіони й міста мали своїх богів-покровителів.

Запитання та завдання
1. Які особливості мала єгипетська система письма?
2. Завдяки чому ми можемо зробити висновок, що єгипетська
релігія була політеїстичною?
3. Установіть відповідність між іменами богів та їх описами.

1 Озіріс А Бог (богиня) родючості


2 Тот Б Бог (богиня) війни
3 Ізіда В Бог (богиня) потойбічного світу
4 Гор Г Бог (богиня) сонця
20-метрові статуї фараона 5 Ра Д Бог (богиня) мудрості
Рамзеса II у храмі Абу-Сімбела.

70 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


§ 23. Піраміди

1. Потойбічне життя. Єгиптяни вірили, що після смер­ пригадайте


ті на них чекає потойбічне життя. Проте для цього тіло
1. Якою була давньоєгипет­
мертвого мало бути збережене. Це відбувалося завдяки
ська архітектура?
процесу муміфікації, або бальзамування. Дуже важливим
був вид поховання. Лише фараони та найзаможніша знать 2. У яких богів вірили давні
могли збудувати для себе та своєї сім’ї гробниці. Прості єгиптяни?
люди ховали померлих у ямах, викопаних у пустелі. 3. Як у Давньому Єгипті на­
зивали бога потойбічного
2. М астаби та піраміди. П ерш і єгипетські гробниці світу? Який бог був за­
мали назву мастаби. Це були прямокутні цегляні будівлі ступником померлих?
з плоским дахом і підземними поховальними камерами.
Гробниці також вирубували в скелях. Усередині їхні сті­
ни прикраш али різьбленнями та розписами.
П ізніш е мастаби перетворилися на пірам іди. Це від­
булося так. У III тис. до н. е. ф араон Джосер кілька
разів наказував збільш ити свою мастабу, добудовуючи
нові й нові яруси. У результаті він отримав ступінчасту
піраміду.
Надалі піраміди будували вже не із цегли, а з вапняку
та обкладали полірованими вапняковими плитами. Білий
вапняк сяяв на сонці, тож піраміди вражали своїм велич­
ним виглядом, символізуючи могутність фараонів.
м іж бинтами тіл о пом ерлого Ж рець-бальза-
вкладали амулети, обм отували лляним и м увальник
які мали допом огти бинтами, вимоченим и у масці бога —
в потойбічном у житті у спеціальном у розчині . заступника
(наприклад, амулет пом ерлих
у формі жука-скарабея) а н уоіса
Золота поховальна маска
V» фараона Тутанхамона.

н утр ощ і виймали
та складали
д о спеціальних
посудин
Процес бальзамування
тіла померлого.

завдяки чому тіло померлого


м ало бути збереж ене?

§ 23. Піраміди 71
Сфінкс — висічена зі скелі ста­
туя істоти з тілом лева та голо­
вою людини біля піраміди Хеф-
рена. Її висота становить 20 м.
Між передніми лапами Сфінкса Великі піраміди в Гізі. Сучасний вигляд.
було розташоване святилище.
3. Будівництво пірамід. До наш их днів збереглося
близько 80 єгипетських пірамід, а найбільш ими й най-
відомішими з них є піраміди фараонів Х еопса, Х ефрена
та М енкаура. Вони були збудовані у III тис. до н. е. на
плато Гіза поблизу сучасного міста Каїр. Висота найбіль­
шої з них — піраміди Хеопса — становить 137 м.
Будівництво піраміди потребувало дуже багато часу та
зусиль багатьох людей. До нього залучали тисячі робітни­
ків. Оскільки будівництво могло тривати десятки років, то
навколо піраміди виростали цілі містечка, де ж или не
лише будівельники, але й лікарі, ремісники, які готували
їм їжу, шили одяг і взуття тощо.
Встановлення верхівки піраміди.
7
Сучасний малюнок. н азвіть найвідоміш і єгипетські піраміди.

Єгиптяни вірили, що потой­


бічне життя схоже на земне. • Єгиптяни вірили, що після смерті на людину чекає потойбічне
Тому в місце поховання вони життя.
складали все, що може зна­ • Потойбічне життя неможливе без збереження тіла, тому по­
добитися для повсякдення: мерлих муміфікували.
від зброї до прикрас та їжі. • Піраміди мали захистити поховання фараона від пограбуван­
До поховань фараонів клали ня, а також демонстрували його могутність нащадкам.
коштовні речі, тому всі вони
були пограбовані ще за гли­
бокої давнини. Чи не єдиним Запитання та завдання
винятком стала гр о б н и ц я
ф ар ао на Тутанхам она, яку
археологи знайшли неушко- 1. Які види поховань були доступні давнім єгиптянам? Для кого
дженою. Так вчені дізналися призначалися піраміди?
про багатства, які були схова­ 2. Хто в Давньому Єгипті міг дозволити собі організувати по­
ні в інших пірамідах. ховання у спеціально збудованій гробниці?
3. Що піраміди мали демонструвати світові?

72 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Практична робота
Мумії в Давньому Єгипті

7 ------------------------------------------------------------------------- Мета: ознайомитися з похо­


ознайом теся з текстами джерел. Дайте відповіді на запитання
вальним обрядом та уявлен­
й виконайте завдання.
нями про потойбічне життя
в Давньому Єгипті за допо­
могою історичних джерел.

Давньогрецький історик Геродот


про процес бальзамування тіла померлого
. Д л я цього поставлені особливі майстри, які за своїм
об ов 'язк ом займаю ться ремеслом бальзамування. Коли до
них приносять небіжчика, вони показую ть родичам на вибір
три розм альовані зображ ення п о м е р л и х . Перш ий спосіб
бальзамування називають найкращ им і найдорожчим, дру­
гий — пересічної якості й дешевшим, третій — найдеш ев­ До поховань давні єгиптяни
шим. Відтак називають їм ціну та питають, яким способом вкладали числення амулети та
родичі хотіли б забальзамувати небіжчика. Якщ о після цього інші речі, які мали допомогти
вони сходяться в ціні, то родичі повертаю ться додому, а не­ померлому в потойбічному житті.
біжчика залиш аю ть майстрам. Цей браслет із зображенням
[Найдорожчий перший спосіб бальзамування проводився так]: свящ енного жука-скарабея
Сперш у вони витягують через ніздрі залізним гачком мозок. знайшли у гробниці фараона
Цим способом видаляють тільки частину мозку, а реш ту — Тутанхамона.
ш ляхом упорскування розчи нних засобів. Потім роблять р оз­
різ гострим каменем і вичищ аю ть від нутрощ ів усю черевну
порожнину. Очищену, її пром иваю ть пальмовим вином, нати­
рають пахощами і знову зшивають. Після цього тіло кладуть
у натровий луг на 70 днів. Коли мине цей термін, тіло об м и ­
вають, обвиваю ть його розрізаним на бинти полотном і на­
мащ ую ть камеддю. Після цього родичі беруть тіло назад, ви­
готовляю ть дерев'яний саркофаг у формі лю дської фігури
й кладуть туди небіжчика. Тіло у труні зберігаю ть у родинній
усипальниці.

7
1. Поміркуйте, які верстви єгипетського суспільства могли
Канопи — спеціальні посудини,
дозволити собі перш ий спосіб бальзам ування, а хто мав
до яких складали нутрощі
задовольнитися третім.
померлого. У посудині із головою
2. П р о яке ставлення єгиптян до п отойбічн ого життя свід­
шакала зберігали шлунок, мавпи
чить такий тривалий процес бал ьзам уван ня?
(павіана) — легені, сокола —
кишечник, людини — печінку.

Практична робота. М умії в Д авньом у Єгипті 73


Єгиптяни склали своєрідний порадник, відомий як
«К нига м ертвих», де записано, я к дух померлого може
успішно досягти потойбічного ж иття в Царстві Озіріса.
Він мав пройти довгий, сповнений випробувань ш лях,
щоб потрапити до зали суду «Обох правд». Там дух по­
мерлого мав відповісти на запитання 42 богів.

Виправдувальні слова померлого


на суді Озіріса (із «Книги мертвих»)
Я не завдавав зла людям. Я не мучив тварин. Я не крав худобу,
призначену для жертвопринесень. Я не чинив нічого поганого
у священному місці. Я не намагався вивідати того, що мало бути
таємницею. Я не чинив блюзнірства. Я не завинив перед богами.
Я не допустив насильства над убогим. Я не обмовляв слугу перед
його господарем. Я нікого не залишив голодним. Я нікого не при­
мусив плакати. Я нікого не вбив. Я ні до кого не підсилав убивць.
Я нікому не завдав болю. Я не підміняв міру для зерна. Я не підмі­
Мумію вкладали до саркофага. няв міру для виміру поля. Я не обдурював із терезами. Я не хитав
Саркофаг відображав інди­ язичок терезів. Я не відривав молоко від уст дитини. Я не затри­
відуальні риси зовнішності мував у зрошувальному каналі воду, що мала текти на чуже поле.
померлого. Я не гасив жертовний вогонь, коли він мав горіти. Я не забирав
худобу з поля богів. Я не ставав на шляху процесії бога. [Напри­
кінці він чотири рази мав повторити] Я чистий!
7 ----------------------------------------------------------------------
1. н а які групи м ож на поділити ці слова? Яких сфер життя
вони стосую ться?
2. Що наведений текст може сказати про м ор ал ь у Д ав­
Папірус Ані. Зображення зали
ньом у Єгипті?
суду «Обох правд».

7 ---------------------------------------------------------------------------------------------
1. знайдіть на малюнку Ам м ут (чудовисько з тілом бегемота та головою крокоди­
ла, що поїдає душі нечестивих померлих), душ у померлого (вона схожа на гор­
щик), перо богині маат.
2. Де на папірусі зображ ено сцену, описану в ур и в к у з докум ента?

74 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Перевірка знань
1. Що відбувалося з Нілом у червні? Як це використо­
вувало єгипетське населення? — п-
2. Яким був устрій давньоєгипетського суспільства? Хто Г>>:— '
належав до вищих і нижчих верств? Складіть схему
ієрархії давньоєгипетського суспільства.
3. У що вірили єгиптяни? Яким вони уявляли потойбіч­
не життя?
4. Робота з ілюстраціями.
1) Укажіть, де на малю нках ієрогліфи, а де клинопис.
2) Н азвіть матеріали, на яки х робили записи цими
двома системами письма. Ь? ^ ^ “ ‘ ЦІ 'Г Г 4 '
►І і
5. Заповніть пропуски у схемі про розвиток цивілізацій
Дворіччя та долини Нілу. Подайте отриману інфор­
мацію у формі невеликого зв’язного тексту.

2 ; ’л -

Перші цивілізації

виникли
і
таких як таких як

Тигр і Євфрат Ніл

І
що призвело до

збільшення кількості населення й багатства

Так виникли
І
суспільні верстви писемність монархи система релігіиних вірувань

перші писані закони гробниця

Перевірка знань 75
§ 24. фінікія та карфаген

пригадайте 1. Природні умови. На східному узбережжі Середземного


моря розташована вузька смуга родючих земель — Х анаан.
1. Що таке Родючий пів­
На північ від неї простягаю ться гори Л івану. У середи­
місяць? Які землі він
ні III тис. до н. е. північ цього краю заселили ф інікійці,
охоплював?
які, на відміну від сусідніх народів, головним заняттям об­
2. Назвіть держави, що існу­ рали торгівлю та ремесло. Це пов’язано з тим, що північ
вали в ІІ— І тис. до н. е. Ханаану кам ’яниста й тому мало придатна для сільсько­
го господарства. Проте тут росте надзвичайно цінне де­
рево — кедр. Він може жити до тисячі років, а його висота
досягає 50 м. Із легкої та міцної кедрової деревини фінікій­
ці виготовляли свій головний скарб — кораблі, на яких
подорожували просторами Середземного моря і торгували
з народами, що жили на його берегах.
Ф інікійці заснували низку міст-держав: Тір, Сідон,
Бібл, Гадес та багато інших. Кожним містом управляли
власні монархи, жерці та рада старійш ин. Найбільшого
розквіту міста Ф інікії досягли у II—I тис. до н. е.
Ф інікійські міста-держави враж али сучасників своїми
багатствами. Тому неодноразово різні правителі прагнули
заволодіти ними. Для захисту від таких зазіхань місто Тір
було побудоване на острові, який із суходолом з ’єднувала
дамба завдовжки 800 м. Джерел води на острові не було —
її привозили на кораблях, а під час облоги збирали дощо­
ву воду в спеціальні цистерни. Забудова в Тірі була на­
стільки щільною, що його згадували я к місто, у якому
«риби більше, ніж піску».
7 --------------------------------------------------------------------------
1) Які держ ави вже існували в середині ііі тис. до н. е., коли
північ Х анаан у заселили фінікійці?
2) Яке дерево росло у Фінікії? Щ о з нього виготовляли?

2. торгівля. Більшість фінікійських міст була розташована


на морському узбережжі. Вони торгували чи не з усім відо­
Східне узбережжя Середзем­ мим на той час світом: у Месопотамії купували коштовні
ного моря. тканини, у Єгипті — нубійське золото, льон, а продавали
вино та кедр, до Греції привозили кедрову деревину, на
7 ---------------------------------
Назвіть землі, із населенням острові Кіпр купували мідь, із якої фінікійські ремісники
яких торгували фінікійці. виготовляли різноманітні вироби, що теж потім ішли на

76 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


продаж, із Тартеського царства на території сучасної Іспанії
отримували срібло, а із сучасних Франції та Великої Бри­
танії — олово.
У ф інікійців було поширене й піратство. Людей вони
забирали в рабство, а рабів продавали я к товар.

3. Скло і пурпур. Ф інікійські майстри вміли виготовля­


ти унікальні вироби з прозорого кольорового скла, а також
фарбувати тканину в пурпуровий колір. Пурпуровий барв­
ник добували з молюсків, які мешкали виключно біля бе­
регів Ф інікії, тож ніхто більше не міг повторити це досяг­
нення. Для того щоб отримати 450 г барвника, потрібно
було 60 тис. молюсків. Тому пурпурові тканини коштували
дуже дорого, і лише правителі держав могли дозволити собі
їх мати. Звідси походить вираз «царський пурпур». Фінікійська намистина зі скла.
Великої майстерності фінікійці досягли в будівництві
кораблів. Вони виготовляли найбільші на той час торговельні
кораблі. Один такий корабель міг узяти на борт 20 тис. кг
вантажу. Крім того, він був довговічним: археологи зна­
йшли корабель фінікійців, час використання якого становив
80 років. зображення назва значення
Фінікійські мореплавці здійснювали далекі морські по­
дорожі. У 620-х рр. до н. е. вони здійснили плавання на­
вколо А фрики, вийшовши з порту в Червоному морі та
* Алп Бик

повернувшись туди через три роки.


Бет Будинок
7 --------------------------------------------------------------------------
Ч ом у пур п ур ова фарба кош тувала д о ро го ?

4. Алфавіт. Щ е одним досягненням ф інікійц ів стало


А Гамл Верблюд

винайдення алфавіту. Це відбулося приблизно у X III ст. Далет Двері


до н. е. Його поява була пов’язана з тим, що фінікійським
купцям потрібна була така система запису, яка б дозволя­
ла чітко й швидко записувати назви товарів і їхню вар­ Щ Хе Вікно

тість навіть не дуже грамотним людям. Клинопис та єги­


петська ієрогліфічна система письма були складними, і їх ї Вав Гак

опанування потребувало тривалого навчання.


Ф інікійський алфавіт налічував 22 букви. Він дозво­ і Заен Зброя

ляв позначати на письмі приголосні звуки за допомогою


окремих букв, а не склади або цілі слова, я к інші системи в Хет Стіна

запису.
Перші букви фінікійського
Новий спосіб запису виявився дуже зручним, і його
алфавіту.
швидко запозичили сусідні народи, у тому числі греки.
Греки вдосконалили його, додавши букви на позначення
голосних. Так виник алфавіт, що став основою майже всіх
сучасних європейських та деяких азіатських мов.
7
Ч ом у алфавіт для купців був зручнішим, ніж, наприклад, кли­
нопис або ієрогліфи? Формування букви «алп».

§ 24. Фінікія та Карфаген 77


Сучасна копія фінікійського тор­
Фінікія та її колонії.
говельного корабля, виготовле­
на турецькими майстрами.
5. карфаген. По всьому узбережжю Середземного моря
фінікійці засновували торговельні поселення — колонії.
Місто, із якого прибули поселенці, називалося метрополією.
Д еякі ф інікійські колонії переросли в міста, як і нічим
Колонія (у Стародавньому не поступалися містам-метрополіям.
світі) — окреме поселення
Найбільш відомим ф інікійським торговельним посе­
жителів країни або міста,
ленням стало місто К арф аген у П івнічній А фриці. Воно
організоване за його межами.
було засноване вихідцями з Тіра у 823 р. до н. е. У ньому
М е тр о п о л ія — місто або
держава, вихідці з якого (якої)
виготовляли товари, які карфагенські торговці продавали
створили колонію; «батьків­ в більш н іж 300 м істах по всьому С ередземном ор’ю.
ське місто» для колонії. У ході переможних війн К арф аген здобув контроль над
півднем Іспанії, частиною С ицилії, Сардинії, Корсики
та зем лям и в П івнічній А фриці. Н аселення цих земель
сплачувало йому данину.
У II ст. до н. е. Карфаген був одним із найбільших міст
свого часу. Кількість його населення становила 700 тис. осіб.

Висновки

• Фінікійські міста-держави збагатилися завдяки торгівлі з іншими


країнами.
• Унікальними товарам и фінікійців були п р озор е кольорове
скло та пурпуровий барвник. Також фінікійці винайшли алфавіт.
• Однією з найбільш успішних фінікійських колоній стало місто
Карфаген на узбережжі Північної Африки.

Запитання та завдання
Мідний зливок вагою 25 кг
та завтовшки до 3 см. Сучасні 1. Яким було основне заняття фінікійців?
вчені називають їх «зливками 2. Назвіть найвизначніші винаходи фінікійців.
у формі бичачої шкури». 3. Що таке колонія та метрополія? Яке місто було метрополією
Саме в таких зливках фінікійці для Карфагена?
перевозили метали.

78 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


§ 25. Ізраїльсько-Юдейське царство

1. Євреї. Історія єврейського народу тісно пов’язана з пи­ пригадайте


семністю. Єврейський народ створив визначне літератур­
1. Що таке монотеїзм?
не джерело — Біблію , де записав свою історію.
Єврейське населення поділялося на 12 племен — «ко­ 2. Назвіть головні відмінності
лін». Кожне з них очолювали вождь, якого називали суддя, способу життя кочівників
і жрець, якого називали первосвященик. Оскільки вваж а­ і землеробів.
лося, що первосвященики передавали волю Бога народу,
вони мали велику вагу в житті єврейських племен.
Усі «коліна» об’єднувала віра в єдиного бога — Ягве,
який уклав завіт з обраним народом — євреями. Вони
мали ж ити за його законами. Десять цих законів були
записані на к а м ’яних скриж алях. Нам вони відомі як
Десять заповідей.
7 --------------------------------------------------------------------------
Як називали вождів єврейських племен?

2. Природні умови, господарство та повсякденне Природа Палестини.


життя. Спочатку головним заняттям євреїв було відгінне
скотарство. У II тис. до н. е. вони прийш ли в Ханаан —
край на березі Середземного моря. Зараз ці землі н ази ­
вають Палестиною.
Євреї вірили в те, що цей край наданий їм Богом.
У Х анаані вони швидко осіли й почали займ атися зем­
леробством і скотарством.
Земля Ханаану родюча, але дуже кам ’яниста і далеко
не всюди придатна для сільського господарства. Тут немає
великих річок, як у Єгипті або Месопотамії. Досить значну
його територію займ ає к а м ’ян и ста пустеля. Спекотне
й сухе літо тут триває від квітня до листопада. Решту року
панує холодна та дощова, а іноді сніжна зима.
Такі природні умови вплинули на господарство. Тут
легше було прогодуватися відносно невеликим поселенням
та окремим сім ’ям. Вирощували пшеницю, ячмінь, ви ­ Сучасна реконструкція внутріш­
ноград, ф ініки та маслини, розводили кіз та овець. Із нього вигляду будинку давніх
їхньої вовни виготовляли тканини та шили одяг. І жінки, євреїв.
і чоловіки носили довгий одяг, який підв’язували поясом,
7 -------------------------------
та ш кіряні сандалі. Щоб захиститися від сонця, голови н азв іть знайом і вам пред­
покривали великими прямокутними відрізами тканини. мети та знаряддя праці.

§ 25. Ізраїльсько-Ю дейське царство 79


Замож ні ж інки мали багато прикрас: сережок та брас­
? Розгляньте ф рагмент карти
летів із коштовних металів. Також вони користувалися
на с. 76 та виконайте
завдання.
косметикою. Найбільш популярним було фарбування вій
у чорний колір, а пальців — у червоний. Також єврейські
1) знайдіть регіон, який має
ж інки купували парфуми, привезені з Єгипту та Індії.
назву Палестина, і місто
Єрусалим.
2) Простеж те кордони ізра­
3. Розквіт і занепад Д авньоєврейської держави.
їльсько-ю д ейського цар­ Один із суддів на ім ’я Саул у ході жорстоких завоювань
ства (Д авньоєврейської підкорив велику частину Ханаану. Первосвященики про­
держави). голосили його першим єврейським царем. Держава, яку
3) Чи збігаються межі Па­ створив Саул, отримала назву Ізраїльсько-Юдейське цар­
лестини з кордонам и із­ ство. Його столицею стало місто Єрусалим.
раїльсько-ю дейського Свого розквіту царство досягло в X ст. до н. е. за прав­
цар ства? ління наступників Саула — Д авида та Соломона. Вони
розш ирили кордони царства до Євфрату на північному
сході та Червоного моря на півдні.
Після смерті Соломона престол посів його син Ровоам.
Він не зміг зберегти державу, і в результаті громадянської
війни вона розпалася на Ізраїльське царство на півночі
та Юдейське царство на півдні.
Згодом держ ави були підкорені сусідами: у 722 р.
до н. е. Ізраїльське царство було розгромлене Ассирією,
а його населення забрано в полон, а у 588 р. до н. е.
вавилонський цар Навуходоносор II завою вав Юдейське
царство. Єрусалим було зруйновано, а євреїв насильно
переселено до міст Нововавилонського царства. Ці події
отрим али назву «вавилонського полону» євреїв. Лише
у 539 р. до н. е., п ісля загибелі держ ави, єврейський
народ зм іг повернутися на батьківщ ину.
7
Дізнайтеся за додатковим и джерелами, чим вражали сучасни­
ків царі Д авид і Єоломон. Які перекази та легенди було скла­
дено про них?

Єврейська жінка
у традиційному одязі. Ієрархія єврейського суспільства доби Ізраїльсько-Юдейського царства.

80 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


різьблені позолочені
двері вели до
До стін храму святилища Верхній ряд
прилягали
триповерхові
комори Вхід прикрашали
дві бронзові
колони

Бронзовий вівтар
святилище («свята
для ритуального
святих»), у якому
спалення жертво­
зберігався ковчег
принесень. його
зі скрижалями
висота — 4 м,
(Десять заповідей).
а ширина — 9 м
По боках від нього
стояли дві золоті
статуї херувимів
Бронзові посудини
з водою, у яких
омивали призначене Металева посудина з водою для
для ритуального ритуальних омовінь, яка вміщувала
спалення м'ясо 44 тис. л води. Вона стояла на
12 бронзових биках

Внутрішнє впорядкування храму в Єрусалимі.

Висновки Цар Соломон повелів збуду­


вати в Єрусалимі храм, який
Давню історію єврейського народу записано у книзі Біблії. би зберігав головну святиню
Євреї були народом скотарів, який у II тис. до н. е. пересе­ єврейського народу — зо­
лився до Ханаану. лотий ковчег із Десятьма
У Ханаані євреї створили державу, яку історики називають заповідями.
Ізраїльсько-Юдейським царством. Будівництво розпочалося
у 967 або 965 р. до н. е.
Храмова будівля без госпо­
Запитання та завдання дарських приміщень мала
довжину 27 м, ширину 9 м
і висоту 14 м. Храмовий
1. Що об'єднувало всі «коліна» єврейського народу? двір огороджували стінами.
2. Які господарські заняття були поширені серед єврейського Будівництво тривало сім ро­
населення? ків, а після його завершення
3. Назвіть видатних правителів Ізраїльсько-Юдейського царства. цю подію святкували кілька
Хто з них був його засновником, а хто розширив територію? тижнів.

§ 25. Ізраїльсько-Ю дейське царство 81


пригадайте 1. виникнення хараппської цивілізації. У V !—ІІ тис.
до н. е. у долині річки Інд виникла велика цивілізація,
1. Що таке цивілізація?
названа Хараппською . Її основними центрами були міста
2. Де виникли перші циві­ М охенджо-Даро, Х арап п а та Л отхал. Загалом відомо
лізації? близько 1 тис. поселень цієї цивілізації. Вчені вважають,
що вони не мали спільного правителя, а кожне з них
самостійно виріш увало свої справи. У містах не будували
великих храмів, а найбільш ими спорудами були зерно­
сховища.
7 --------------------------------------------------------------------------
1) знайдіть на карті дві головні річки індії.
Давні Індія та Китай. 2) У долині якої річки розвинулася Х араппська цивілізація?

С х ід н и й кордон д е р ж а в и
А л е к с а н д р а М акедон ського
в 325 р. до н . е.
К о р д о н и д е р ж а в и М ау р ’їв
з а ц а р я А ш оки
(2 7 3 — 236 р р . до н. е.)

82 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Глиняна модель запряженого
биками возу із Хараппи.

7
П р о щ о м ож на дізнатися
завдяки цій археологічній
Мохенджо-Даро. Сучасний вигляд.
знахідці?

2. Землеробство. Зараз клімат долини Інду сухий, а літо


дуже спекотне. Проте за часів існ уван ня Х араппської
цивілізації він був набагато вологіший, а береги річки
вкривали ліси. Щ орічні розливи Інду добре зволожували
землю. Місцеві ж ителі вирощ ували ячм інь, пшеницю,
а також рис, просо та бобові, дині й фініки. Розводили
овець, кіз, велику рогату худобу та курей.
Достеменно невідомо, чому населення остаточно за ­
лиш ило міста в середині ІІ тис. до н. е. та переселилося
на захід. Найбільш вірогідною причиною вважають те,
що клім ат став занадто посуш ливим для землеробства.
7 --------------------------------------------------------------------------
Як зміна клімату вплинула на існування Хараппської цивілізації?

3. ремісництво і торгівля. Ж ителі долини Інду мали


добре розвинені ремісництво й торгівлю. Вони виготов­
ляли вироби з бронзи, міді, кістки, мушель, сердоліку та Печатка з Мохенджо-Даро. Від­
іншого напівкоштовного каміння. Д ля виготовлення по­ тисками таких печаток позначали
суду використовували гончарний круг. Під час археоло­ належність того чи іншого това­
ру певній людині (зображені
гічних розкопок було знайдено зубні протези та зуби зі
символи — ім'я власника бика).
слідами лікування.
Як транспорт використовували вітрильні човни й за ­
пряж ені биками вози. Ж ителі Хараппи торгували з н а­
родами Перської затоки, Криту, Месопотамії, Єгипту.
7
Якими були основні заняття жителів міст Хараппської цивілізації?

4. Мохенджо-даро. До наш их днів найкращ е зберегло­


ся місто Мохенджо-Даро (імовірно, це було найрозвине­
ніше місто свого часу). Н аселення міста становило близь­
ко 40 тис. осіб. Воно було збудоване за єдиним планом,
мало каналізацію та водогін, а вулиці були рівними й до­ Керамічний посуд Хараппської
сить широкими. цивілізації.

§ 26. Хараппська цивілізація 83


Будинки мали плоскі дахи. Їх використовували зерносховище
для відпочинку та господарських потреб

стіни з обпаленої цегли

бруковані вулиці Внутрішній дворик будинки мали Вбиральня сполучена


власну криницю з каналізацією
Схема облаштування будинків
у Мохенджо-Даро. У центрі міста розташ овувалися велика ринкова пло­
ща, головний резервуар для збору води та цитадель — спо­
руда зі стінами заввишки понад 12 м. Можливо, її вико­
ристовували для громадських зібрань або як сховище під
час небезпек. Ц я споруда могла вмістити до 5 тис. осіб.
Місто оточували стіни й башти, які захищ али не тільки
від нападу ворогів, але й від повеней. Також у місті були
численні верфі, громадська лазня.

Ш
Висновки

Хараппська цивілізація мала розвинені землеробство, реміс­


ництво та торгівлю.
Поселення досягли високого рівня розвитку: мали чітке плану­
вання, водогін, каналізацію.
Занепад Хараппської цивілізації пов'язаний зі змінами клімату.

Запитання та завдання

1. Коли виникла Хараппська цивілізація? О дночасно з якими


цивілізаціями вона існувала?
2. Якими були основні заняття населення міст?
3. Ч ом у М охендж о-Д аро вваж аю ть найрозви неніш им містом
Бронзова статуетка танцівниці свого часу?
з Мохенджо-Даро.

84 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


§ 27. ведична цивілізація Індії

1. Арії. У середині II тис. до н. е. в Індію з північного пригадайте


заходу прийш ли племена аріїв. Н а чолі племені стояв
1. Назвіть основні соціальні
вождь — раджа. Племена часто об’єднувалися у племінні
групи держав Стародав­
союзи. Прийш овши на нову місцевість, арії на деякий
нього світу.
час залиш алися на ній. Там вони будували укріплені села,
засівали ячменем та пшеницею поля, в околицях випасали 2. Виберіть із переліку дер­
худобу. Коли пасовищ а та поля ви сн аж ували ся, арії жави, які були засновані
переходили на інші землі. Священними тваринами вони прийшлими народами:
вваж али коня та корову. Єгипет, Шумер, Вавилон,
Поступово арії розселилися по всій Індії та змінили Ассирія, Ізраїльсько-Юдей­
свій спосіб ж иття на осілий. Вони відрізнялися від міс­ ське царство.
цевого населення зовнішнім виглядом: арії мали вищий
зріст і набагато світлішу шкіру, ніж місцеве населення —
дравіди. Поступово дравіди та арії зм іш увалися, і так
сформувався єдиний індійський народ.
7 -------------------------------------------------------------------------- М ова аріїв має назву сан­
Простежте на карті (с. 82) межу розселення аріїв у І тис. до н. е.
скрит. Окремі слова з нього
зустрічаються в багатьох мо­
2. веди. А рії ш анували велику кількість богів і склада­
вах народів Європи та Азії,
ли про них міфи. Священними книгами аріїв були Веди у тому числі в українській:
(у перекладі із санскриту — знання), складені у ІІ тис. «матар» — мати (матір),
до н. е. У них було зібрано не лише міфи та легенди, але «бхратар» — брат, «суну» —
й відомості про будову світу, історію, медичні знання. син, «мадху» — мед, «аг-
Вивчення й тлумачення Вед здійснювали жерці — брах­ нім» — вогонь, «вадар» —
мани. За назвою Вед період після приходу аріїв до Індії вода, «набхас» — небо, «дві,
називаю ть Ведичною цивілізацією . трі, чатур, панча» — два,
три, чотири, п'ять.
3. соціальна структура індійського суспільства. Ін ­
дійське суспільство поділялося на різні верстви — варни.
Вважалося, що так встановив сам бог Брахма, від різних
частин тіла якого піш ли всі люди.
Існувала одна верства, яка не вийшла з тіла Брахми, —
недоторкані. Вони жили осторонь суспільства, за межами Варн а — верства в індій­
ському суспільстві. Загалом
селищ та міст. Представники інших варн не торкалися їх,
налічувалося чотири варни:
щоб не осквернити себе. Недоторкані носили одяг, який
слуги, землероби, воїни,
залишився після померлих. Майном недоторканих могли жерці. Належність до варни
бути лише собаки й осли, свою їж у вони мали їсти з роз­ була спадковою.
битого посуду, а замість прикрас у них було залізо.

§ 27. Ведична цивілізація Індії 85


З а ж иття лю дина не могла зміню вати варну та у к л а­
дати шлюб із представником іншої варни. Проте індійський
народ вірив, що після смерті людина може переродитися
в представника більш високої варни. Для цього потрібно
було дотримуватися певних правил життя: сумлінно ви­
конувати свої обов’язки, бути терплячим і справедливим,
уміти прощати й стримувати свої почуття, знати священні
тексти. Ці приписи мали назву закони Ману.
7 --------------------------------------------------------------------------
Чому, на ваш у думку, закони М а н у містять саме такі приписи?

4. Індуїзм. Ж ителі Давньої Індії поклонялися багатьом


богам. Їхня релігія — індуїзм — збереглася до наших днів.
Вона виникла як зміш ування вірувань дравідів та аріїв.
Головними в індуїзмі є три боги: Брахма, Вішну і Шива.
Важливими для індуїзму були сансара та карм а. Сан-
сара — це нескінченний цикл перероджень людини. На
те, ким людина народиться в наступному ж итті, впливає
її поведінка в ниніш ньому. Як саме це працює, визначає
закон карми. Якщо людина робить погані вчинки, вона
забруднює свою карму, а якщ о добрі — очищає.
Проте звичайна людина не здатна самостійно перед­
бачити всі заплутані механізми дії карм и. Вона може
лиш е нам агатися не гріш ити та сподіватися, що в н а ­
ступному ж итті стане не комахою, а брахманом.

Вайшії шудри
5. Буддизм. Одна з найдавніших на Землі світових релі­
гій — буддизм. Він виник у VI ст. до н. е. в Індії. Заснов­
Брахма і варни. ником буддизму був царевич Гаутама, якого згодом на­
звали Буддою, що означає «просвітлений».
7 ------------------------------
1) назвіть частини тіла Будда навчав, що будь-яке ж и ття супроводж ується
Брахми, від яких похо­ стражданнями. Причиною страждань є бажання, наприклад
дить кожна варна. бажання влади, багатства, слави, щастя. Коли людина звіль­
2) Поміркуйте, яким було ниться від бажань, почуттів та страждань, то перейде до
основне заняття пред­ стану нірвани — абсолютного спокою. Якщо людина досягне
ставників кож ної варни

Сучасний вигляд буддійського


храму — Великої ступи, яка була
збудована за наказом Ашоки.
У світі вона відома як ступа
Санчі — за назвою поселення,
де вона розташовується. Ступа
Санчі є першою і водночас най­
давнішою будівлею такого типу.

86 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


просвітлення, то не буде більше знову й знову народжува­
тися на Землі для страждань. Учнем та послідовником Буд­ Легенда розповідає, що ца­
ди міг стати кожен — багатий і бідний, цар і раб, брахман ревич Гаутама від самого
і недоторканий. Вищим ідеалом буддизму є чернець, душа народження жив у розкоші.
якого перебуває в стані спокою. Він навіть не припускав, що
Найвизначнішими буддійськими пам’ятками Давньої Індії існують старість, хвороби,
були ступи — куполоподібні споруди, у яких зберігалися буд­ горе та смерть. Якось царе­
дійські святині (частини тіла Будди та його послідовників). вич побачив немічного ста­
рого, потім — тяжкохвору
6. Держави Індії. У V III ст. до н. е. в Індії виникли людину, а пізніше став свід­
ком того, як на кладовище
численні князівства та держави.
несли небіжчика, якого
Близько 330 р. до н. е. полководець Александр Маке­
оплакували рідні. Так Гаута-
донський заволодів усією Західною Індією. Визвольний рух ма зрозумів, що у світі не
проти завойовників очолив Чандрагупта з роду Маур’їв. все так чудово, як йому зда­
Він зруйнував побудовані А лександром М акедонським валося досі. Він зустрівся
фортеці та став засновником могутньої держави М аур’їв. з убогим ченцем, який про­
Онук Чандрагупти Ашока, який жив у ІІІ ст. до н. е., сив милостиню. Царевича
підкорив майже всю Індію, крім крайнього півдня. Індійські вразили його гідність і спо­
перекази приписують йому велику будівничу діяльність, роз­ кій. Тому у 29-річному віці
ширення зрошувальних робіт і заснування численних л іка­ він теж вирішив стати чен­
рень. Держава була поділена на великі області, на чолі яких цем. Для цього він таємно
стояли члени царської сім’ї. залишив рідний дім і почав
жити як самітник. Одного
Ашока прагнув перетворити населення своєї держави
разу під час роздумів він
на єдиний народ із єдиною релігією — буддизмом. Однак
дійшов мудрості й пізнав
такого об’єднання царю не вдалося здійснити. Більшість велику істину спасіння.
індійського народу вважала себе належними насамперед Відтоді його стали називати
до своїх племен і прагнула вшановувати місцевих богів. Буддою, тобто Просвітленим,
Тому держава М аур’їв проіснувала недовго. Уже в II ст. Мудрецем.
до н. е. вона розпалася.
7 --------------------------------------------------------------------------
Ч ом у А ш оц і не вдалося створити єдиний народ?

• Індійський народ утворився завдяки змішуванню місцевого


населення — дравідів та прийшлого — аріїв.
• Індійське суспільство поділене на варни.
• Найбільш поширеними релігіями в Індії є індуїзм і буддизм.

Запитання та завдання
т
1. Хто такі дравіди та арії?
2. Що таке варни? Скільки їх існує в індійському суспільстві?
Завдяки якому богу вони виникли?
3. Поясніть, як ви розумієте суть буддизму та індуїзму. Чи мають Кам'яні колони, які цар Ашока
вони щось спільне? зводив по всій країні.
Сучасний вигляд.

§ 27. Ведична цивілізація Індії 87


§ 28. формування
китайської цивілізації

пригадайте 1. Природа китаю. Від гір Паміру та Гімалаїв на за ­


ході до Тихого океану на сході розкинулися безмежні про­
■ Які цивілізації виникли
стори, якими протікають дві великі річки — Хуанхе на
в долинах великих річок?
півночі та Янцзи на півдні. Природа цих земель дуже різ­
номанітна: на заході здіймаються гори, величезні площі
займають пустелі, а на північному сході — родючі рівни­
ни; на півночі клімат холодний, зими тут морозні та сніж ­
ні, а на півдні ростуть тропічні ліси. Саме тут розвивала­
ся Китайська цивілізація, як а налічує 5 тис. років.
7 --------------------------------------------------------------------------
1) Я кою є природа Китаю ?
2) знайдіть на карті (с. 82) дві головні річки Китаю.

2. господарство. Перші землеробські поселення на те­


риторії Китаю були зосереджені в долині річки Хуанхе.
Ці м ’які землі було відносно легко обробляти простими
знаряддями. Проте щорічні розливи річки завдавали ч и ­
мало шкоди, затоплюючи все навколо. Крім того, Хуанхе
часто змінювала своє русло, тому її називали «річкою, що
блукає».
На рівнинах півночі вирощ ували просо, а на півдні,
у долині Янцзи, уперше почали вирощ увати рис. Згодом
він перетворився на основну харчову культуру Китаю.

Рисові тераси на півдні Китаю.


Рис росте у воді, тому поля на
терасах для його вирощування
навесні затоплюють. Восени,
коли рис достигне, воду злива­
ють і збирають урожай. таку назву? Янцзи. Сучасний вигляд.

88 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Також тут навчилися вирощувати чай і вміли виготов­
ляти особливу тканину — шовк. Її ткали з ниток, отрима­
них із розмотаного кокона гусениці тутового шовкопряда.
У ІІІ тис. до н. е. місцеве населення навчилося ви ­
плавляти мідь, у ІІ тис. до н. е. — бронзу, а в VII ст.
до н. е. — залізо. Також здавна китайський народ ви ­
готовляв вироби з бамбуку і нефриту (виробне каміння).
7 --------------------------------------------------------------------------
Я ку зер нову культуру вирощ ували на півночі Китаю, а яку —
на півдні?

3. Соціальний устрій. Правителем царства, головним


жерцем та воєначальником був ван (цар). Він міг відда­
вати накази будь-якому своєму підданому та вваж ався
власником усієї землі в царстві. Влада вана була спадковою.
Селяни та ремісники сплачували податки, як і йшли на
потреби вана, його двору та війська.
Населення було поділене на п ’ять рангів: до першого
належав ван, до другого, третього й четвертого — чинов­
ники, до п ’ятого — просте населення (селяни та ремісники).
Кількість і якість їж і, одяг, розмір будинку, земельного
наділу визначалися за рангом людини. Поза рангами пе­
ребували раби, якими були військовополонені. Раб не міг Нефритова фігурка бика.
стати вільною людиною. ІІ тис. до н. е.
Також усе населення, незалежно від рангу, об’єдну­
валося в роди. Рід був основною одиницею китайського
суспільства. За тяж кі злочини карали не лише злочинця,
але й весь його рід.
7 --------------------------------------------------------------------------
Хто такий ван? Я ку роль він відігравав у давн ьокитайськом у
суспільстві?

• Природа Китаю різноманітна. Основними річками є Хуанхе на


півночі та Янцзи на півдні. Макет-реконструкція міста Лінь-
• Основними господарськими культурами Давнього Китаю були цзи (600-ті рр. до н. е.), яке вва­
рис, просо та чай. Китайці навчилися виготовляти шовк. жалося найбагатшим містом сво­
• Правителем Давнього Китаю був ван. Населення поділялося го часу. У ньому проживало до
на ранги та незалежно від рангу об'єднувалося в роди. 200 тис. осіб. У плані місто утво­
рювало прямокутник і було ото­
чене земляним валом. Ліньцзи
мало водогін та каналізацію.
Запитання та завдання
7 ---------------------------------
1. Назвіть головні річки Китаю. із яких матеріалів, на ваш у
2. У чому полягає головна особливість вирощування рису? думку, були виготовлені
3. Накресліть ієрархічну піраміду китайського суспільства. стіни та дахи будинків
у Д авн ьом у Китаї?

§ 28. Ф ормування Китайської цивілізації 89


§ 29. Імперія Цінь і Хань

пригадайте 1. організація влади та перші династії. Н а території


сучасного Китаю існувало багато різних держав — царств.
1. Що таке імперія? Назвіть
Історики називають царства за іменем правлячої династії.
кілька стародавніх держав,
Так, найдавнішою відомою нам династією була Ш ан, тому
які можна вважати імпе­
перша китайська держава теж мала назву Шан.
ріями.
За династії Чжоу було закладено підвалини подальшого
2. У долинах яких річок розвитку наступних держав на території Китаю: поділ на­
виникла Китайська циві­ селення на ранги, безмежна влада правителя та сприйнят­
лізація? тя його я к «сина Неба» — посередника м іж божественним
3. Що було основою харчу­
Небом та людьми. При цьому лише доброчесний правитель
вання китайського народу?
міг отримати «мандат Неба» — можливість правити на­
родом. Якщо ж правитель вів себе негідно, то Небо, як ві­
рили давні китайці, відбирало в нього свій «мандат», тобто
позбавляло влади.
Китайські царства були дуже войовничими. Кожен пра­
ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО КИТАЮ витель прагнув перемогти сусідів і змусити їх сплачувати
Дата Подія данину. Тому територія Китаю постійно змінювалася: то
1750— Правління розширювалася, то розпадалася на десятки та навіть сотні
1027 рр. династії Шан дрібних держав.
до н. е.
1027— Плем'я Чжоу захо­ 2. династія цінь. Правитель царства Ц інь на ім ’я Ін
770 рр. пило Шан і заснува­
Чжен поступово завойовував сусідні держави. Останню
до н. е. ло власну державу
з них він приєднав до своїх володінь у 221 р. до н. е.
УІІІ— У ст. Навала кочівників.
до н. е. На території Китаю
Він створив першу китайську імперію Цінь і взяв титул
існувало 200 малих першого імператора держави Ц інь — Ши Хуан-ді. Для
держав того щоб його держава не розпалася, як це постійно трап­
4 75— 221 рр. Період «Вою ючих лялося з іншими князівствами раніш е, Ц інь Ш и Хуан-ді
до н. е. царств» здійснив перетворення:
221 р. Ін Чжен об'єднав • територію держ ави було поділено на 36 областей,
до н. е. Китай і започатку­
кожною областю управляв призначений імператором
вав правління д и­
настії Цінь. Він став
чиновник;
перш им імперато­ • було розділено цивільну та військову владу, причому
ром об'єднаного цивільні чиновники посідали вище становищ е, ніж
Китаю під ім'ям військові;
Цінь Ши Хуан-ді • запроваджено єдину в усій державі систему мір;
• затверджено перелік ієрогліфів та правила їх написання;
назвіть дві перші династії, • знищено всі відомі примірники філософських та істо­
що правили в Китаї. ричних творів, страчено багатьох вчених;

90 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Велика Китайська стіна. Такого вигляду вона набула в період прав­ Цінь Ши Хуан-ді.
ління династії Мін (1368— 1644 рр.) і збереглася до наших днів.
7
Простежте на карті (с. 82) протяжність системи укріплень, відо­
м их як Велика Китайська стіна. Від чого вони мали захищ ати?

• розбудовано розгалужену мережу доріг із метою з ’єд­


нати столицю з віддаленими частинами імперії;
• збудовано канал, який з ’єднував дві найбільш і річки
півдня — Янцзи та Перлинну річку;
• зведено неперервну систему укріплень на північних
кордонах держави для захисту від кочівників (зараз
вона відома я к Велика К итайська стіна).
На великі будівництва він зганяв тисячі воїнів і се­
лян. Багато з них гинули на цих роботах.
Н аступним імператором Китаю став молодший син Одразу після оголошення
себе імператором Цінь Ши
Ц інь Ш и Х уан-ді. Він, я к і його батько, боявся змов
Хуан-ді наказав побудувати
і розпочав своє правління зі страти братів, сестер і відо­
в центрі своєї держави ве­
мих полководців. Тим часом становище народу погірш у­ личезну гробницю. Вона
валося, у країні панував голод. Спалахнуло народне пов­ мала вигляд земляної піра­
стання, на придушення якого імператор спрямував армію. міди, висота якої становила
Проте багато воїнів перейшли н а бік повстанців. П ере­ 76 м. Під пірамідою було
ляканий імператор наклав на себе руки. збудовано лабіринт із чис­
У 206 р. до н. е. місце династії Ц інь посіла династія ленних кімнат і коридорів.
Х ань, яка правила Китаєм протягом наступних 400 років. В одній із кімнат було розмі­
щено модель імператорської
7 -------------------------------------------------------------------------- столиці із ртуті. Поховання
скільки років проіснувала держ ава Цінь?
імператора охороняла зна­
менита теракотова армія,
3. Династія Хань. Одним із вождів народного повстання
що складалася з тисяч воїнів.
проти Ц інь був сільський староста Лю Бан. Він і став
Кожен із них мав індивіду­
засновником нової династії Хань. Лю Бан скасував ж ор­ альні риси обличчя, різні
стокі закони попередніх імператорів, зменшив податки, зачіски та спорядження.
роздав землі знаті селянству.

§ 29. Імперія Цінь і Хань 91


Китайські імператори вваж али, що всі сусідні народи
мають їм підкорятися. Тільки-но династія Хань зміцніла,
її правителі розпочали завойовницькі війни проти степо­
вих кочівників та гірських племен Індокитаю. Щоб при­
боркати кочівників, китайські правителі створили кінно­
ту, а щоб вершники могли краще триматися на конях,
винайш ли стремена. Завдяки цьому винаходу війни за ­
верш увалися перемогою Китаю та пограбуванням заво­
йованих земель.
Під час одного із завойовницьких походів китайське
військо досягло міста Ф ергани (Середня А зія). У ІІ ст.
до н. е. було прокладено ш лях із Китаю через Середню
Азію та Персію до Середземного моря, який згодом отри­
мав назву Великий Ш овковий ш лях. Цим ш ляхом із К и­
таю вивозили на захід шовк, порцеляну, ремісничі ви ­
роби високої якості. У зворотному нап рям ку завозили
коней, вовняні вироби, пурпурові тканини, скло, ю велір­
ні прикраси. Імперія Хань надзвичайно багатіла завдяки
цій торгівлі.
Однак безперервні завойовницькі походи вим агали
значних коштів. Податки швидко зростали й досягли ве­
личезних розмірів, у країні часто спалахував голод. Тому
селяни неодноразово повставали проти несправедливого
правління. Водночас знатні роди вели криваву боротьбу
за владу. Усе це ослаблювало країну. Зрештою у 220 р. н. е.
імперія Хань розпалася на три царства.
7
1) Який важливий винахід було зроблено за часів династії Хань?
2) знайдіть на карті (с. 82) Великий Ш овковий шлях. Через які
міста і регіони він проходив?

• Першим імператором Китаю став правитель царства Цінь на


ім'я Ін Чжен, який узяв собі титул Цінь Ши Хуан-ді.
• За правління династії Цінь у Китаї розгорнулося масштабне
будівництво, до якого залучали тисячі людей.
• Після народного повстання до влади прийшла династія Хань.
Вона збагатилася завдяки торгівлі з іншими країнами.
Теракотова армія із гробниці
Цінь Ши Хуан-ді.

Запитання та завдання
й
Дізнайтеся за додатковим и 1. Поясніть значення термінів «син Неба» та «мандат Неба».
джерелами, із якою метою 2. Хто такий Цінь Ши Хуан-ді? Які перетворення він здійснив?
було створено теракотову 3. Чому Великий Шовковий шлях має таку назву? За правління
армію. Підготуйте повідом- якої китайської династії він виник?
лення.

92 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


§ 30. культура китаю

1. релігія та філософія. Китайці називали весь світ пригадайте


Піднебесною, а свою батьківщину — Серединним ц ар ­
1. Де і як виник буддизм?
ством. Вони вваж али, що живуть у центрі Піднебесної,
а за межами їхнього царства є лише дикі варвари. 2. Хто такий «син Неба»?
Крім віри в божественне Небо, китайці поклонялися
богам, героям та духам предків. Також вони вірили в іс­
нування фей, чаклунів, демонів, фантастичних тварин:
єдинорога, фенікса, дракона тощо. Д ля них споруджува­
ли святилищ а та здійснювали жертвопринесення.
7 --------------------------------------------------------------------------
Щ о в Д авньом у Китаї називали сер еди нним царством, а щ о —
П іднебесною ?

У Китаї релігія та філософія були тісно пов’язані між


собою. Вчення деяких давньокитайських мудреців набули
форми релігії. Так, у УІ ст. до н. е. жив мудрець Лао-цзи.
Він створив учення про дао — ш лях людини до розумін­
н я природи та світу загалом. Це вчення називають дао­
сизмом. Лао-цзи навчав, що людина має жити відповідно
до законів природи, не чинити зла.
Його молодший сучасник Конфуцій розробив учення,
яке назвали конфуціанством. Передусім воно визначає
правила поведінки людини. Н а думку Конфуція, у світі Сучасна статуя Конфуція в Шанхаї.
існує непорушний порядок, у якому все має своє місце,
у тому числі людина. Знаючи своє місце, людина мусить
виконувати покладені на неї суспільством та державою
обов’язки. «Правитель має бути правителем, батько —
батьком, син — сином», — зазначав Конфуцій. Неодмін­
ним обов’язком людини є повага до старших та збере­
ж ення традицій. Діти мусять в усьому слухатися батьків,
молодші — старших. Ж иві мають вшановувати померлих
предків і дотримуватися їхніх настанов.
Ідеалом конфуціанства є так звана благородна людина,
наділена такими чеснотами: освіченість, відповідальність,
почуття міри, повага до закону, прагнення самовдоскона­
люватися, підпорядкування своїх думок та дій волі Неба,
настановам мудреців і старших. Таким людям м ож на до­
вірити управління державою, тому що вони дбатимуть не «Летючий кінь» із бронзи.
про власну користь, а про загальне благо. Династія Хань.

§ 30. Культура Китаю 93


Противагою до благородної людини є пересічна людина,
усі думки та дії якої спрямовані на отримання особистої
вигоди. Така людина прискіплива до інших, але не вимог­
лива до себе. Вона виконує розпорядження лише через
страх перед покаранням.
Також наприкінці І ст. до н. е. до Китаю прийшов
буддизм, який пош ирився в західних регіонах.
Д аосизм , конф уціанство та буддизм стали трьома
основними релігійними вченнями Китаю.
Бронзові культові предмети
часів китайської династії Жоу. 7
Які три релігійні вчення були панівним и в Д авн ьом у Китаї?

2. Писемність. К итайці винайш ли власну ієрогліфічну


писемність. Вона має цікаве походження. За часів динас­
тії Ш ан як правителі, так і прості люди нам агалися пе­
редбачити майбутнє за допомогою ворож іння на кістках.
9- Д ля цього брали панцир черепахи (або лопатку барана),
а\ записували там запитання, після чого панцир нагрівали
*
* -І над вогнем, доки він не тріскався. Люди вірили, що ті
ієрогліфи, через які проходила тріщ ина, містили відпо­
Щ - відь на запитання.
!* х
У Давньому Китаї були надзвичайно поширеними р із­
номанітні гороскопи.
Ієрогліфами позначали як конкретні предмети та яв и ­
Уламок кістки (1) та панцир че­
репахи (2), які в Давньому Китаї
ща, так і абстрактні ідеї. Ієрогліфічна система була дуже
використовували для ворожіння. розвиненою. Нею записували історичні хроніки, вірші,
оповідання тощо.
Видатним твором Давнього Китаю є «Ши Цзін» —
«Книга пісень». У ній оспівувалося повсякденне життя
народу: сімейні стосунки, праця землеробів, скотарів, ро­
бітників, воїнів. Також твір звеличував мудрих правителів
і засуджував негідних.
До винайдення паперу в І ст. н. е. в Китаї писали на
дощечках із бамбуку або деревини та шовкових полотнах.
7 --------------------------------------------------------------------------
Яка писемність отрим ала р озвиток у Китаї?

3. винаходи. До освічених лю дей, вчених, мудреців


у Давньому К итаї ставилися з великою повагою я к серед
зн аті, так і серед простого населення. У часи династії
Хань було запровадж ено принцип, за яким державного
чиновника (дуже почесна на той час посада) обирали не
за походж енням, а тільки за здібностями людини та її
відповідністю ідеалам благородної людини Конфуція.
Китайцям належить багато винаходів, подібні до яких
Вірш із «Книги пісень», записаний у решті світу з ’яви лися набагато пізніш е.
пензлем на бамбукових дощеч­
7 --------------------------------------------------------------------------
ках (період «Воюючих царств»). Як у Д авн ьо м у Китаї ставилися до вчених?

94 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Н айвідом іш і винаходи Давнього Китаю:
• локш ина: її придум али понад 4 тис. років тому;
• виделка: у бронзовий вік китайці користувалися як
паличками, так і кістяним и виделками;
• компас: найпоширеніш у модель китайці описували як
ложку, ручка якої завжди вказує н а південь;
• папір: його винайш ли за часів династії Хань;
• сейсмограф (прилад для спостереження землетрусів):
за найменш ого поштовху кулька викотиться з рота Китайський компас.
дракона і впаде до рота жаби;
• ш видкісна тачка: така конструкція дозволяла легше
й швидше перевозити вантаж і, н іж звична нам дво­
колісна тачка;
• повітряний змій («літаю чий дракон»): використову­
вався для подачі сигналів війську;
• арбалет (лук): залишки величезних арбалетів, снаряди
до яких більше нагадували списи, було знайдено в гроб­
ниці Цінь Ши Хуан-ді.

Китайський сейсмограф.
• Найбільш пош иреними релігійними вченнями в Китаї були
даосизм, конфуціанство та буддизм.
• Китайці розвинули власну ієрогліфічну писемність.
• У Китаї було зроблено багато технічних винаходів, зокрема
папір, компас.

Запитання та завдання

1. Якими були основні релігійні вчення Давнього Китаю?


2. Назвіть найвідоміші китайські винаходи. За додатковими джере­
лами підготуйте повідомлення про історію появи одного з них.
3. Заповніть таблицю, указавш и у стовпчиках відповідним и
цифрами характеристики благородної людини та пересічної Швидкісна тачка.
людини, які визначив Конфуцій: 1) освіченість; 2) не варто
довіряти високі державні посади; 3) виконує накази стар­
ших та дотримується законів через високе почуття обов'язку;
4) прискіпливе ставлення до інших; 5) прагнення самовдос­
коналюватися; 6) вимогливе ставлення до себе; 7) піклується
про майбутнє батьківщини; 8) виконує розпорядж ення через
страх перед покаранням; 9) думки, спрям овані на здобут­
тя власної вигоди; 10) можна довірити управління державою.

Благородна людина Пересічна людина

Повітряний змій.

§ 30. Культура Китаю 95


Перевірка знань Ні Вії
Варіант 1 Варіант 2

1. Н азвіть великі річки Китаю та Індії.


2. Укажіть основну зернову культуру, яку вирощували в Китаї.
Як це вплинуло на краєвид країни?
3. Заповніть таблицю. Порівняйте правління Ашоки та Цінь
Ши Хуан-ді за планом.
План Ашока Цінь Ши Хуан-ді
Назва держави
Час правління
Головна мета правління
Заходи для досягнення мети
Як довго проіснувала держава після
смерті свого засновника

Як називається система, що впорядковувала суспільний устрій


у Давній Індії? Чому вона виникла?
П орівняйте, яке місце посідала торгівля з інш ими країна­
ми в Хараппській цивілізації та Китаї часів династії Хань.
Як у Давньому Китаї називали людину, яка поєднувала повно­
важ ен н я п рави теля, головного ж ерця та воєначальника?
7. Порівняйте спосіб правління Ашоки та Цінь Ши Хуан-ді.
1) Якою була мета їх правління?
2) Якими засобами ці правителі намагалися її досягти?
3) Чи досяг кожен із правителів своєї мети? Чому?
8. Робота з ілюстраціями.
1) До якої культури належать вироби, зображені на мал. 1, 2?
2) До якого релігійного вчення належ ить кож на зі статуй,
наведених на мал. 3, 4, 5?


■ і
^ *•Я
4 5
V —■

96 Розділ II. Стародавні цивілізації Азії та Африки


Розділ ІІІ

а н т и ч н а ц и в іл із а ц ія
та її с у с і д и
§ 31. Мінойська цивілізація

1. Грецька цивілізація. Важливе місце в історії Старо­


Поліс — місто-держава давнього світу посідає період Античності. До нього від­
в Давніх Греції та Римі. носять історії Давніх Греції та Риму.
Д е м о кр атія (у перекладі Грецька ц и в іл ізац ія розви валася на Балканськом у
із грецької — влада нар о­ півострові, островах Егейського м оря та в багатьох р е­
ду) — державний лад, за гіонах Середземномор’я.
якого джерелом влади є на­ Основою цієї ц и віл ізац ії були поліси — незалеж ні
род, а управління здійсню­
м іста-держ ави. Р ізн і поліси об’єднували спільні мова
ють виборні органи влади.
та релігія.
Спочатку полісами управляли невеликі групи замож­
них людей, як і походили зі знатних сімей. Така форма
влади мала назву олігархія. Пізніше в Афінах розвинула­
1) Знайдіть на карті острів
ся демократія, за якої громадяни поліса змогли взяти
Крит та основні міста участь у його управлінні.
М інойської цивілізації. У IV ст. до н. е. грецька та східна культури зм іш али­
2) Із яким и держ авами то р ­ ся — так сформувався еллінізм.
гували жителі Криту? Які
7 --------------------------------------------------------------------------
товари вони продавали? Де вперш е з'явилася дем ократія?

Торговельні
зв'язки М іной­
ської цивілізації.

98 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Фрески з палацу у Кноссі.
2. Мінойська палацова цивілізація. Найдавніша циві­ 7 ---------------------------------
лізація на території Європи розквітла у III—II тис. до н. е. Які висновки про мінойське
на острові Крит в Егейському морі. Вона називається Мі- мистецтво можна зробити на
нойською. Вчені стверджують, що вона є прародителькою основі наведених зображень?
не лише античної, але і європейської цивілізації загалом.
Центрами Мінойської цивілізації були міста. Найбільші
з них — Кносс, Фест, Закрос та Маллія. Вони розростали­
ся навколо величезних палаців, які могли мати до чотирьох
поверхів, налічували безліч кімнат, були обладнані каналі­
зацією та водогоном. Палацові стіни прикрашали яскраві
фрески та мозаїки. Ці споруди настільки вразили археоло­
гів, що М інойська цивілізація отримала назву палацової.
Зараз археологам відомо понад 80 великих і малих міст Критські палаци вражали
на Криті. Великі міста були самостійними, влада їхніх пра­ сучасників своїми розмірами
вителів також поширювалася на навколишні землі та менші та складним плануванням.
Звідси, напевно, походить
поселення. Так було до того часу, поки напівлегендарний
легенда про розташований
цар Мінос не об’єднав їх у єдину державу. Мінос наказав
під палацом лабіринт царя
побудувати могутній флот, який контролював східну час­
Міноса, у яком у живе лю ­
тину Середземного моря. Влада Міноса поширювалася ще дина із головою бика —
й на узбережжя Малої Азії та частину сучасної Греції. Мінотавр.
7 --------------------------------------------------------------------------
Хто такий м ін о с ? Чим він уславився?

3. господарство. Мінойці займалися землеробством і ско­


тарством. Вирощували пшеницю та ячмінь, а також р із­ Ф реска — зображення, ви­
конане фарбами по вогкій
ні овочі: цибулю, салат, селеру, спаржу й моркву. Мали
штукатурці.
мінойці й сади з груш ами, ф ініками, айвою, маслинами
М о за їк а — зображення,
та виноградники. Важливим джерелом харчування були виконане з кольорових
морські продукти. Узагалі ж иття Мінойської цивілізації камінців.
було тісно пов’язане з морем.

§ 31. М інойська цивілізація 99


4. Торгівля. На Криті немає покладів корисних копалин.
Тому його жителі мусили покладатися на морську торгів­
лю, щоб забезпечити себе всім необхідним, особливо брон­
зою. Вони мали торговельні зв’язки з островами Егейсько-
го моря, Єгиптом, Кіпром, містами Ханаану та Анатолії.
Головними товарами, яким и торгували мінойці, були ви ­
роби ремісників (передусім посуд), а також барвник ж ов­
того кольору, який виготовляли на основі шафрану.
7 --------------------------------------------------------------------------
Ч о м у м о р сь к а тор гівл я була дуж е в аж л и в о ю для існ ування
м ін о й с ь к о ї цивілізації?

5. Культура. Мінойці вірили в багатьох богів. Головною


була богиня сонця, яку зображували із простягнутими
вгору руками. Священною твариною вваж ався бик. Його
Руїни палацу Міноса у Кноссі. часто зображували на предметах мистецтва. Також відо­
Сучасний вигляд. мо, що мінойці влаш товували змагання, у яких потрібно
було перестрибнути через бика.
Доведено, що мінойці мали власні мову та письмо (так
зване лінійне письмо). Проте розш ифрувати ці записи
дослідникам поки що не вдалося.
Мінойська цивілізація загинула через стихійні лиха,
спричинені виверженням вулкана на острові Санторін при­
близно в середині XVII ст. до н. е. Величезна хвиля знищи­
ла мінойський флот, який не лише захищав острів, але й був
єдиним постійним зв’язком мінойців зі світом, зруйнувала
прибережні поселення, а сільськогосподарські землі були
вкриті шаром вулканічного попелу. Цим скористалися інші
народи, які добре знали про багатства острова Крит. Через
наслідки нищівного удару стихії та постійні напади сусідів
Мінойська цивілізація остаточно занепала.
7 --------------------------------------------------------------------------
Ч ом у загинула м ін о й сь к а цивілізація?

• Мінойська цивілізація була першою європейською цивілізацією.


• Мінойці споруджували великі палаци зі складним плануванням.
• О сновою багатства мінойців була активна морська торгівля.

Запитання та завдання
Мінойська кераміка.
1. У який археологічний період існувала М інойська цивіліза­
7 --------------------------------- ція — бронзовий чи залізний вік?
Ч ом у на м інойськом у посуді 2. Чому Мінойську цивілізацію називають палацовою?
часто зображ ували риб та 3. Якими були основні заняття мінойців?
інш их м орських твар ин?

100 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


§ 32. греція

1. Природні умови та господарство. На південному схо­ пригадайте


ді Європи розташований Балканський півострів. На заході
1. Де і коли виникла Міной-
його омивають води Егейського моря, а на сході — Іоніч­
ська цивілізація?
ного. У морі розкидані сотні островів. Його територія
вкрита горами, земля тут кам’яниста, великих річок немає. 2. Якими були основні занят­
Місцеве населення займалося і землеробством, і скотарством. тя мінойців?
Основними культурами були пшениця, ячмінь, маслини та
виноград. Розводили овець, кіз і велику рогату худобу. Давня Греція.

§ 32. Греція 101


Важливе значення для життя людей мало море. Воно
було джерелом продуктів харчування та часто єдиним ш ля­
хом сполучення, особливо між острівними поселеннями.

2. Мікенська цивілізація. Балканський півострів засе­


ляли в кілька етапів різні племена, які приходили з п ів­
ночі. Першим із них були ахейці, які розселилися в Гре­
ції в середині II тис. до н. е. Вони створили цивілізацію ,
яку вчені називаю ть М ікенською за назвою їхнього н ай ­
більш ого м іста — М ікен. М ікенська ц и в іл ізац ія була
сучасницею Мінойської і м ала з нею багато спільного.
Мікенці мали подібне до мінойського письмо (дослідникам
Поховальна маска мікенського
вдалося його розшифрувати) і так само займ алися мор­
царя, відома як «Маска ською торгівлею. Також вони уславилися майстерними
Агамемнона». виробами із золота та бронзи.
7
Як м ікенська цивілізація отрим ала свою назву?

3. «темні віки». У X II ст. до н. е. у Грецію з півночі


вторглися племена дорійців, які знищ или М ікенську ци ­
вілізацію . Її загибель стала початком так званих «темних
віків», я к і тривали до V II ст. до н. е. Відбувся занепад
у культурі та суспільстві — було забуто писемність, люди
знову почали жити племенами. Проте в цей час навчили­
ся обробляти новий метал — залізо, яке замінило бронзу.
Ахейці, що залиш илися, згуртувалися навколо дав­
нього міста Афіни. Дорійці, витіснивши місцеве населен­
ня, заселили Пелопоннес, заснувавш и міста Спарта, Ме-
Золотий виріб
гара та Коринф, а також оселилися на Криті та інших
мікенських майстрів.
островах Егейського моря. «Темні віки» закінчилися після
розквіту грецьких міст-держав.
7 --------------------------------------------------------------------------
Який метал населення балканського півострова навчилося
обробляти в «темні віки»?

4. греки. Греція була роздроблена. Проте всі греки ш а­


нували одних і тих самих богів, використовували одну
мову та алфавіт. Також вони вважали себе носіями єдиної
культури. У поемах давньогрецького поета Гомера — «Ілі-
ада» та «Одіссея» — розповідається про спільне походжен­
ня всіх греків та подвиги їхніх предків. Ці великі поеми
грецький народ знав напам’ять.
Інші народи та племена, які не належ али до грецької
культури, греки вважали варварами, дикунами й ставили­
Мікенська кераміка. ся до них зверхньо. Себе греки називали еллінами, а свою
країну — Елладою.
7 --------------------------------
Чи має мікенська кераміка
7 --------------------------------------------------------------------------
спільні риси з м інойською ? Хто такі вар вари ? Я к греки ставилися до них?

102 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Храм

межі володінь поліса

Схема типово­
го грецького
поліса.

5. Поліс. Майже на кожному острові або в гірській до­


лині розміщувалося окреме незалежне місто-держава, яке
н ази валося поліс. Кожен поліс мав свою монету, закони
та армію.
Складовими частинами поліса були:
• укріплений пагорб — акрополь;
• нижнє місто, центром якого була ринкова площа — агора.
З а стінам и поліса п очиналися поля та села. Вони
забезпечували місто продуктам и харчування.

Висновки
У II тис. до н. е. Балканський півострів заселили ахейці, які
створили Мікенську цивілізацію.
У XII ст. до н. е. у Грецію з півночі вторглися племена дорій­
ців, що стало початком «темних віків».
«Темні віки» тривали приблизно 400 років і закінчилися після
розквіту грецьких полісів.

т 1.
Запитання та завдання
ш
Які племена прийшли на Балканський півострів першими —
ахейці чи дорійці?
2. Перелічіть, що об'єднувало всіх греків.
3. Доповніть речення.
1) Поліси були оточені ...
2) ... були розташовані на пагорбі.
Кераміка «темних віків». Такий
3) Більшість полісів мали . для перевезення товарів морем.
стиль історики називають гео­
4) За стінами поліса розкинулися ... та ...
метричним.

§ 32. Греція 103


§ 33. грецьке суспільство
та повсякденне життя

пригадайте 1. суспільство. Н аселення грецьких міст-держав поді­


лялося на громадян та негромадян. Громадяни мали по­
1. Що таке поліс?
літичні п р ава, тобто могли брати участь в управлінні
2. На основі яких двох циві­ полісом і служ или у війську під час війни. Негромадяни
лізацій сформувалася не мали права брати участі в управлінні містом. Вони
Грецька цивілізація? сплачували податки та служ или у війську.
3. Що об'єднувало всіх греків
Громадянами могли бути лише вільні дорослі чоловіки,
незалежно від того, де
народжені в полісі, які мали у власності землю. Ж інки та
вони жили?
іноземці (метеки) громадянами не вважалися. Громадян
серед населення поліса було близько 12 %. Крім того,
лише чоловіки могли володіти майном і здобувати освіту.
Ж інки таких прав не мали. Вони вели хатнє господарство
П ол ітика (у перекладі із й виховували дітей. Ж інки не могли вільно пересуватися
грецької — справи міста) —
вулицями без супроводу родичів-чоловіків.
м истецтво упр авл іння п о ­
Найнижчою верствою населення були раби. Вони на­
лісом.
лежали господарю, який мав повну владу над їхнім ж ит­
тям. Рабами ставали полонені на війні. Також батько міг
продати своїх дітей у рабство. Діти рабів теж ставали
рабами. Рабів було дуже багато — до третини населення
поліса. Вони переважно працювали в хатньому господар­
стві. Частина з них працювала на важ ких роботах, напри­
клад у шахтах. Давні греки вірили, що люди від природи
поділяються на рабів та вільних людей.

2. Житло. Греки зводили свої будинки із цегли-сирцю.


Такі помеш кання не були міцними, часто лам алися, їх
відновлювали та перебудовували.
Кімнати будинків розміщувалися навколо внутрішнього
дворика. Усі вікна виходили на нього, а з вулиці можна
було побачити лише глухі стіни. Плану із забудови міста
в більшості полісів не існувало, тому вулиці були вузькими
Структура суспільства
й звивистими.
в Давній Греції. Будинки обов’язково були поділені н а дві частини:
чоловічу (андрон) та жіночу (гінекей). Ж інкам не дозво­
1) Я к у Давній Греції нази­ лялося заходити до чоловічої частини будинку, особливо
вали інозем ців? під час бенкетів.
2) Яку частину населення Ремісники на першому поверсі своїх будинків тримали
поліса становили раби? майстерні та крамниці.

104 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


3. одяг. Одяг греки не шили. Вони загор­
талися в широкі полотна з білого або ф ар­
бованого льону, яке скріплювали застібка­
ми, пряж кам и, поясками.
Чоловіки носили туніку з льону — хітон,
а зверху — вовняний плащ гіматій. Ж інки
вдягали пеплос — довгу туніку, яку підв’я ­
зували поясом і скріплювали на плечах за­
стібками (фібулами). На ногах були шкіряні
сандалі. Ванна
Існувало велике різноманіття зачісок. кімната
І чоловіки, і ж інки користувалися косме­
тикою та парфумами.
7 ------------------------------------------------------
Якою була особливість давньогрецького одягу?

Будинок заможної давньогрецької сім'ї.


4. їжа. Греки вж ивали ті продукти, які
самі й вирощ ували. Їли каш у та хліб із Яким и були основні заняття
пш ениці або ячменю . М аслини, інж ир і виноград спо­ м еш канців чоловічої та жі­
ж ивали свіжими, сушеними та маринованими. З овочів н оч ої частин будинку?
знали цибулю, часник, капусту і боби. Також були по­
ширені молочні продукти: молоко, масло, сир. М’ясо їли
рідко — на свята. Дорогим продуктом був і єдиний підсо-
лоджувач — мед. Використовували багато пряних трав.
Основним напоєм було вино, яке перед вживанням сильно
розводили водою. Столових приборів греки не знали, тому
їж у брали руками.
Вечорами греки мали звичай влаштовувати бенкети,
на які господар запрошував своїх друзів. Ж інки в цих свят­
куваннях участі не брали.

Продаж рабів. Сучасний малюнок.


Висновки
Двома основними групами населення у грецькому полісі були
громадяни та негромадяни.
Лише громадяни мали право брати участь в управлінні полісом.
Будинки греків поділялися на жіночу та чоловічу частини.

Запитання та завдання
1. Назвіть, які із цих груп населення належали до громадян,
а які — до негромадян: жінки; чоловіки, що народилися
в цьому полісі; чоловіки, що народилися й виросли за межа­
ми поліса; раби; діти.
2. Перелічіть предмети давньогрецького вбрання. Одяг пересічних жителів поліса.
3. Складіть щоденне меню пересічної грецької сім'ї. Які продукти За межами міста чоловіки
харчування були основними, а які споживалися час від часу? носили капелюхи з валяної
вовни — повсті.

§ 33. Грецьке суспільство та повсякденне життя 105


§ 34. сім'я, освіта та виховання

пригадайте 1. сімейні обов'язки. У давньогрецькому суспільстві


сім ’я складалася із чоловіка, друж ини та їхніх дітей.
1. Які групи населення
Основним завданням ж інки було народження та вихован­
належали до громадян
н я дітей. Головою сім ’ї був найстарш ий чоловік — дід,
поліса?
батько або старший син. Він мав повну владу над інш и­
2. Що таке політика? ми членами сім ’ї та рабами. До реформ Солона він навіть
3. Який одяг носили чоловіки мав право продавати членів своєї сім ’ї в рабство.
й жінки в Давній Греції? 7 --------------------------------------------------------------------------
Хто був головою давньогрецької сім'ї?

2. Щоденні справи. Чоловіки майже весь час проводи­


ли поза домом — на агорі та в гім насії (місце для занять
фізичними вправами). День аф інянина починався н а сві­
танку, а закінчувався після заходу сонця. Ремісники та
селяни весь день присвячували роботі та справам. Ж інки,
н авп аки, сиділи вдома, займ аю чись вихованням дітей
і хатнім господарством. Заможні сім ’ї могли дозволити
собі мати рабів, які виконували основну частину роботи.
У бідних сім ’ях ж інки більше часу проводили поза
будинком, наприклад ходили на ринок за продуктами або
навіть самі торгували. Щ оправда, останнє вваж алося не­
гідною справою. Невипадково грецьку цивілізацію н ази ­
вають «цивілізацією під відкритим небом».
7
Чому Давню Грецію називають «цивілізацією під відкритим небом»?

3. весілля. Д ля того щоб одружитися, чоловік укладав


угоду з батьком майбутньої нареченої. При цьому його
цікавили три речі: розмір посагу, стан здоров’я (здатність
народити здорових дітей), уміння прясти та ткати. Думка
самої дівчини не враховувалася. Її батько та майбутній
чоловік укладали шлюбну угоду, за якою чоловік мав спла­
тити сім’ї нареченої певну кількість срібних монет або від­
дати корову. Шлюбний вік для жінок становив 13— 15 ро­
ків, для чоловіків — близько 30 років. Подружжя могло
розлучитися, але лиш е у визначених законом випадках.
Грецька жінка за ткацтвом. 7 --------------------------------------------------------------------------
Сучасний малюнок. Які чинники були виріш альним и для укладення ш лю бу?

106 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Афінська агора. Сучасний малюнок.
7 ---------------------------------
4. Освіта та виховання. До семи років дітей виховували 1) Укажіть, де на м алю нку
вдома. Далі в бідних сім ’ях батько навчав хлопчиків сво­ акрополь, а де — агора.
го ремесла, а мати навчала дівчаток хатньої роботи, пряс­ 2) Які товар и продаю ться
ти та ткати. на р и н ку?
3) зн ай діть на зображ енні
У заможних сім ’ях освіта хлопців значно відрізняла­
агори місце, де продаю ть
ся. Знання про ж иття вони мали отримувати від старших
рабів. Пригадайте, як ба­
родичів: батька, дядька. Хлопці навчалися музики, по­ гато рабів м огло бути
езії та спортивних вправ у гімнасії. П ізніш е до цього до­ в полісі.
давалися заняття із грам атики. На той час грам атика 4) Чим займ аю ться ж інки?
означала вміння грамотно говорити та виступати перед Чи є їхні заняття ти п о в и ­
публікою (ораторське мистецтво). Завданням такої освіти ми для Д а вн ьо ї Греції?
було виховати гідного громадянина поліса.
В Афінах починаючи з V ст. до н. е. юнаки, народже­
ні в сім’ї громадян, мали після досягнення 18-річного віку
відбути дворічну військову службу. На час її проходження
їх називали ефебами. Лише після закінчення військового

§ 34. Сім'я, освіта та виховання 107


навчання їх вважали повноправними гро­
мадянами.
У п ізніш і часи система освіти зм ін и ­
л ася. Із II ст. до н. е. до граматики до­
далося вивчення текстів філософів, поетів,
ораторів тощо. Також з ’явилися професій­
н і викладачі, як і читали лекції за гроші,
а до навчальних планів увійш ли арифме­
тика, геометрія, музика та астрономія. Ці
Грецька кераміка із зображенням видів навчання.
науки мали підготувати освічену людину.
Згодом учень міг спробувати себе у ф іло­
софії і вже самостійно розмірковувати про
Які види навчання зображ ено на посуді? сутність світу та речей.
7 ------------------------------------------------------
1) Чом у заняття з граматики були важливими?
2) Коли м олодий чоловік міг вважатися п ов­
ноцінним гром адянином поліса?

Висновки

Головою давньогрецької сім'ї був чоловік.


Пригноблене становище жінки проявлялося і в сімейних сто­
сунках, і в суспільному житті.
Щоб стати повноправними громадянами, хлопці мали навчи­
тися граматики та відбути військову службу.
Навчання граматики в Давній
Греції. Сучасний малюнок.
Запитання та завдання

1. Заповніть порівняльну таблицю «Життя чоловіків і жінок у Дав­


ній Греції».
План характеристики Чоловіки Жінки
Можливість брати участь в управлінні полісом
Військова служба
М ож ливість вільно залишати будинок
Вік шлюбу
М ож ливість обирати, із ким укласти шлюб
Виховання дітей
Освіта до семи років
Подальша освіта

2. Складіть коротку розповідь про один день афінського грома­


дянина або жительки поліса. Додайте відомості про харчуван­
ня, одяг, рід занять, заможність. За потреби використайте до­
даткові джерела.
3. Якою була головна мета освіти в Давній Греції спочатку та
Бронзова статуя ефеба. в більш пізні часи?
IV ст. до н. е.

108 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


§ 35. релігія та міфологія

1. Боги та герої. Греки мали складну систему міфоло­ пригадайте


гічних уявлень про світ. У ній велику роль відігравали
■ Що таке політеїзм?
боги та герої.
Спочатку із Хаосу виникли богиня Землі Гея та бог
Неба Уран. Вони породили титанів. Один із них, Крон,
захопив владу свого батька. Крон боявся, що його діти П антеон богів — визначена
група богів, що належать до
вчинять із ним так само, тому він усіх їх поїдав, щойно
певної релігії.
вони народжувалися. Його дружина Рея змогла врятувати
лише наймолодшого сина — Зевса. Подорослішавши, він
повалив владу батька та почав правити на горі Олімп р а­
зом з інш ими богами та богинями. Разом вони склали
пантеон олімпійських богів.
Греки уявляли богів у вигляді безсмертних, фізично д а в н ь о г р е ц ь к і бо ги

досконалих істот, які, тим не менш, мають такі самі по­ Боги Характеристика
чуття та баж ання, що й люди. Посейдон Брат Зевса, бог морів
Герої — це діти богів і людей. Вони не боялися смер­ і підводного царства
ті, нерідко кидали виклик богам. Їх головним п р и зн а­ Аїд Брат Зевса, бог підзем­
ченням було здобути славу та захистити свою честь. При ного (потойбічного)
світу
цьому герої не були ідеальними: вони мали притам анні
Гера Дружина Зевса, покро­
людям слабкості, а їхні вчинки не завж ди можна було
вителька шлюбу та сім'ї
назвати цілком позитивними. У Греції були поширені
Афіна Богиня мудрості, по­
культи таких героїв, я к Геракл, Тесей, А хілл. Їм роби­ кровителька ремесел
ли піднош ення, просили про здоров’я та покровитель- Арес Бог війни
ство. Грецька міф ологія містить багато розповідей про Гефест Бог-коваль
героїв та їхні подвиги. Гермес Вісник богів
Також в Елладі вірили в існування міфологічних істот: Афродита Богиня краси та кохання
сатирів, німф, кентаврів, гарпій, сфінксів тощо. Аполлон Покровитель музики,
7 -------------------------------------------------------------------------- віщування та лікування
1) Де жили давньогрецькі боги? Артеміда Богиня полювання
2) Хто такі давньогрецькі герої? Деметра Богиня родючості
Діоніс Покровитель ви нороб­
2. Жертвопринесення. Важливою частиною релігійного ства
ж иття давніх греків було здійснення жертвопринесень. Гестія Богиня дом аш нього та
Ними супроводжувалися визначні події в житті людини: ж ертовного вогнища

народження, шлюб, смерть. Так само вшановували духів


предків. Ж ертвопринесення були складовими народних 7 ---------------------------------
Які заняття мали окремі
зборів, свят, а також укладання угод, встановлення меж боги-покровителі? Із чим це
земельних володінь, оголошення війн тощо. могло бути п о в 'я за н о ?

§ 35. Релігія та міфологія 109


Під час здійснення жертвопринесень запалю вали аро­
матичні суміші, виливали на вівтар воду, молоко, мед чи
олію. Також на честь олімпійських богів приносили в жерт­
ву тварин: свиней, овець, кіз або корів. Частину їх м ’яса
спалювали, а частину з ’їдали. Існували спеціальні жерці,
які ворожили на внутрішніх органах жертовних тварин.
Якщо ці органи мали ознаки хвороб або були неправиль­
ної форми, це віщувало біду.
7 --------------------------------------------------------------------------
У яких випадках греки здійсню вали ж ертвопринесення?

3. олімпійські ігри. Із V III ст. до н. е. раз на чотири


роки греки влаштовували змагання атлетів (спортсменів)
з усієї Еллади — Олімпійські ігри. Вони були присвячені
Діоніс. Художник Мікеланджело верховному богу Зевсу, а відбувалися в місті Олімпія. За
де Караваджо. легендою, проведення цих змагань започаткував Геракл.
Так він увічнив пам ’ять про свого загиблого друга.
На час проведення Олімпійських ігор на всій території
Греції припинялися війни. Ж інкам було заборонено брати
% участь в іграх, а також спостерігати за ним и. Атлети
змагалися без одягу й босоніж.
У перш ий день ігор проводили релігійні церемонії,
приносили жертви богам, а судді давали клятви чесно
оцінювати змагання. Від V ст. до н. е. учасниками Олім­
пійських ігор стали поети, які читали свої твори увечері
першого дня. Другого дня відбувалися змагання з бігу,
третього — єдиноборства, четвертого — перегони на
колісницях і п ’ятиборства (метання диска, стрибки в довжи­
ну, метання списа, біг на короткі відстані та боротьба).
П ’ятий день відводився для нагородження переможців та
заклю чних церемоній. Переможців вшановували вінками
Афіна Паллада.
із гілок маслинового дерева та пурпурових стрічок. На
Художник Рембрандт.
батьківщині переможці Олімпійських ігор ставали н ай ­
більш ш анованими громадянами.
7 --------------------------------------------------------------------------
Чи були олім пійські ігри частиною д авн ьо гр е ц ько ї релігії?
Найвідомішими в Давній
Греції були Елевсинські міс­
4. Містерії. С вяткування на честь деяких богів мали
терії, присвячені міфу про
особливу форму. Їх н азивали м істеріям и. М істерії поєд­
Деметру та Персефону та
їхні подорожі в потойбічний
нували в собі елементи богослужінь та театралізованих
світ. Людина могла взяти дійств. Брати участь у них було дуже почесно і гар ан ­
в них участь лише один раз тувало щ асливе ж иття п ісля смерті.
у житті. Вчені вважають, що Учасники містерій проходили дуже суворий відбір.
на цих містеріях людей яки­ Ними могли бути не лише громадяни, а й ж інки та н а ­
мось способом позбавляли віть раби. Їм заборонялося розповідати про те, що від­
зору, аби вони «побували» бувалося під час містерій.
в пітьмі потойбічного світу.
7 --------------------------------------------------------------------------
Хто міг брати участь у містеріях? П ро щ о це свідчить?

110 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


5. оракул. Велике значення греки надавали н адп ри ­
родному. Нерідко вони зверталися до вищих сил із про­
ханням дати пораду або передбачити майбутнє. Існували
спеціальні ж ерці, я к і тлумачили явищ а природи, сни,
а також складали пророцтва.
Найвідомішою з них була П іфія — ж риця святилища
Аполлона в місті Дельфи. Її називали оракулом. Це була
звичайна жінка, яка дала обітницю безшлюбності. Щ омі­
сяця сьомого числа її вустами нібито говорив бог Аполлон.
Запитання, які ставили Дельфійському оракулу, стосува­
лися війни і миру, заснування нових міст тощо.
7 -------------------------------------------------------------------------- Давньогрецьке зображення
Дізнайтеся за додатковими джерелами про передбачення Дельфій­ містерій.
ського оракула. складіть коротку розповідь про це (5— 7 речень).

• Давньогрецька релігія була політеїстичною. Греки вірили


в богів і різноманітних істот. Окрему роль відігравали герої.
• На честь богів і героїв здійснювали жертвопринесення та
влаштовували святкування — містерії.
• У Давній Греції було започатковано Олімпійські ігри.

Запитання та завдання

1. Назвіть щонайменше п'ять давньогрецьких богів.


2. Назвіть способи вшанування богів, поширені в Давній Греції.
3. Установіть відповідність між зображеннями олімпійських зма­
гань на давньогрецькій кераміці та їхніми назвами.
Жертвопринесення в храмі Зев-
са в Олімпії. Сучасний малюнок.

А Змагання з бігу Г Панкратіон (вільна боротьба)


Б Боротьба Д П'ятиборство
В Кулачні бої Е Перегони на колісницях Храм Аполлона в Дельфах.
Сучасний вигляд.

§ 35. Релігія та міфологія 111


§ 36. грецькі колонії

пригадайте 1. грецькі колонії. У V III—VI ст. до н. е. греки почали


активно засновувати нові поселення на берегах Серед­
1. Хто такі скіфи?
земного та Чорного морів. Причиною переселення стало
2. Кого греки називали вар­ те, що населення Еллади зростало, і селянам не виста­
варами? чало земель, щоб усіх прогодувати. Цей період отримав
3. Які народи та держави, назву В елика грецька колонізація.
крім греків, засновували
Керівництво грецьких полісів допомагало здійсню ва­
колонії?
ти ці переселення. У такий спосіб воно позбувалося н і­
чим не зайн яти х людей. Також місто заробляло на бу­
4. Що таке демократія та олі­ дівництві суден для переселенців.
гархія?
7 --------------------------------------------------------------------------
Як греки називали міста, які вони засновували на нових землях?

У пош уках нових м ісць д л я поселення й торгівлі


з м ісцевими ж и телям и греки рухали ся вздовж берегів.
Знайшовши зручне місце, вони організовували там посе­
Колонізація — процес засну­
лення, яке нагадувало типовий грецький поліс. Колоністи
вання поселень вихідцями
з одних країн на нових тери­
не залеж али від міст, звідки вони прибули (метрополій).
торіях. Проте вони п ідтрим ували з ним и торговельні та к у л ь­
турні зв ’язки .

Середземно­
морські
колонії.

112 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Пошук нових
ринків збуту
ремісничих
товарів, вина
й маслинової
олії в обмін
на зерно Грецьке торговельне судно.
Сучасний малюнок.
Причини Великої грецької колонізації.

Кожне місто-колонія мало всі складові частини поліса


в Елладі: агору, акрополь, порт, оборонні стіни, а також
сільську округу — хору, як а забезпечувала його жителів
необхідними продуктами харчування.
7 --------------------------------------------------------------------------
Яким и були відносини між грецьким и колоніям и та м е тр оп о­
ліям и?

НАЙБІЛЬШ І ГРЕЦЬКІ М ІСТА-КО ЛО НІЇ ПІВНІЧНОГО П Р И Ч О Р Н О М О Р'Я Монети з Ольвії із зображенням


дельфінів.

Коли й ким місце


назва історична доля
засновано розташування

Ольвія Наприкінці VI ст. Бузький лиман, Знищена гунами


(у перекладі — до н. е. жителя­ поблизу сучасно­ в 70-х рр. IV ст.
щаслива) ми Мілета го Миколаєва
Монета з Ольвії у формі дельфіна.
Херсонес У 4 22— 421 рр. Південно-західне Після падіння За­
(у перекладі — до н. е. жителя­ узбережжя Криму, хідної Римської
пів острів) ми Гераклеї Пон- поблизу сучасно­ імперії увійш ов
тійської го Севастополя до складу Візан­
тії. Припинив
своє існування
в X V ст.

Пантікапей У VII ст. до н. е. Узбережжя Кер­ Зруйнований


(у перекладі — жителями Мілета ченської прото­ гунами
рибний шлях) ки, сучасна Керч в 70-х рр. IV ст.

Тіра (від грець­ Наприкінці VI ст. Гирло Дністра, на Припинила існу­


кої назви річки до н. е. жителя­ околиці сучасно­ вання в 70-х рр.
Дністер — Тірас) ми Мілета го Білгорода-Дні- IV ст., можливо,
стровського унаслідок навали
гунів Монета з Тіри із зображенням
бика та колосків.

§ 36. Грецькі колонії 113


Грецькі колонії на землях
сучасної України.

2. відносини з місцевими жителями. Ж иття населен­


н я земель, куди прибували греки-колоністи, дуже зміню ­
валося. Від греків жителі колоній перейняли гончарний
круг, виплавку заліза, металеві гроші, письмо, а також
культуру вирощ ування винограду та маслин.
Сусідами грецьких міст-колоній на території сучасної
України були племена кіммерійців та скіфів. Н а їхнє за ­
мовлення греки виготовляли золоті вироби, а скіфи про­
давали їм зерно, отримане від землеробів лісостепової
смуги. Це зерно, а також те, що було самостійно виро­
щене в хорах, міста-колонії продавали до Еллади.
Сусідство із греками настільки вплинуло на кіммерійців
та скіфів, що вони теж почали засновувати свої міста —
Кіммерік та Неаполь Скіфський. Певний час скіфи навіть
контролювали грецькі поліси в Криму (III—II ст. до н. е.).
7 --------------------------------------------------------------------------
Як поява грецьких поселень впливала на м ісцевих жителів
у П івнічном у П р и ч о р н о м о р 'ї?

3. царства. Багато полісів Північного Причорномор’я були


демократіями або олігархіями, але також тут існували дві
могутні держави — Боспорське та Понтійське царства.
Розквіт Боспорського царства припадає на IV—III ст.
до н. е. Воно об’єднувало кілька полісів, йому належали
Монета з Пантікапея. На ній
весь Керченський півострів, населений скіфами, Таман-
зображено крилату тварину —
сімаргла, що належить до іран­
ський півострів, п о н и ззя Кубані та Східне П ри азов’я.
ської міфології. Це пов'язано Столиця царства — місто П антікапей — було центром
з тим, що на території царства торгівлі, рибного промислу та ремесел. Місто володіло вер­
проживало багато скіфів та ін­ фями, які вміщували до 30 суден. Продавали рибу, шкури
ших іраномовних племен. та у величезній кількості зерно. Купували вино, маслинову
олію, предмети мистецтва. Вироби власне боспорських ре­
7 ---------------------------------
Що означає колосок, на яко­ місників продавали переважно в інших містах-колоніях,
му стоїть сімаргл? усередині самого царства або варварським племенам.

114 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Руїни Херсонеса. Сучасний вигляд. Руїни Неаполя Скіфського. Сучасний вигляд.

П онтійське царство виникло на руїнах Перської ім пе­


рії. Воно розташовувалося на північному узбережжі Ма­
лої А зії, а в часи свого розквіту в I ст. н. е. контролювало
Крим, Кубань та грецькі колонії на узбережжі Чорного
моря. Такого територіального розш ирення воно набуло за
правління царя М ітридата IV Євпатора, але після його
смерті одразу занепало. Спочатку ці землі потрапили під
владу Римської імперії, а у III—IV ст. н. е. були зруй­
новані навалою кочівників зі сходу.

Руїни Пантікапея.
• У часи Великої грецької колонізації греки масово засновували Сучасний вигляд.
свої поселення на берегах Середземного та Чорного морів.
• Новозасновані поселення називалися колоніями. Вони були
політично незалежними від метрополій.
• Основний прибуток міста-колонії мали від торгівлі з місцевим
варварським населенням та полісами Еллади.

Запитання та завдання
&
1. Якими були причини Великої грецької колонізації?
2. Назвіть кілька грецьких міст-колоній на території сучасної
України та приблизне місце їх розташування.
3. Укажіть дати таких історичних процесів:
1) заснування окремих грецьких міст-колоній на території су­
часної України;
2) контроль скіфами грецьких полісів у Криму;
3) розквіт Боспорського царства;
4) найбільше територіальне розширення Понтійського царства.
Мітридат IV Євпатор.

§ 36. Грецькі колонії 115


§ 37. Персько-грецькі війни

пригадайте 1. Перший етап війн. У 546 р. до н. е. Персія завоювала


Малу Азію, де розташовувалися численні грецькі поліси.
1. Як перси поводилися
У 499—494 рр. до н. е. вони розгорнули повстання проти
із жителями завойованих
перської влади. Їх підтримали незалежні грецькі поліси,
територій?
зокрема Афіни. Повстання було жорстоко придушене. Ці
2. Хто такі сатрапи? виступи започаткували низку військових конфліктів, які
3. Що таке ополчення?
тривали 50 років та отримали назву персько-грецькі війни.
Перси прагнули розширити межі своїх володінь, а та­
кож покарати Афіни за підтримку повстанців. Для того щоб
мати сухопутний ш лях до Греції, у 492—490 рр. до н. е.
П ер сько-гр ец ькі війни — перси завоювали її північні області — Ф ракію та М аке­
ряд військових конфліктів
донію. Проте їх подальше просування біля поселення Ма­
між Персією та Грецією, що
рафон зупинило афінське військо. Відбулася М арафонська
тривали із 499 до 449 р.
до н. е.
битва, у якій греки здобули перемогу.

2. основни й етап війн. У 481 р. до н. е. представ­


ники 30 грецьких полісів зібралися на раду. Н а ній було
вирішено, що вони спільно триматимуть оборону. Коман­
дування взяли на себе воєначальники Афін і Спарти.
У 480 р. до н. е. перське військо на чолі із царем
Ксерксом переправилося через протоку Геллеспонт (сучасна
назва — Дарданелли) та рушило на південь — до Афін
і Спарти. Їхній ш лях пролягав через вузьку Фермопільську
Грецьке та перське війська
ущелину. Н евеликий загін із кількох сотень воїнів під
були принципово різними. керівництвом спартанського царя Леоніда перекрив прохід
Перське військо переважно до неї. Він протягом трьох днів стримував кількісно пере­
складалося з легкоозброєних важаюче військо персів, завдавши їм значних втрат.
найманців, які не були дисци­ Одночасно із цим тривала морська битва на мисі Арте-
плінованими. Виняток стано­ місій, де грецький флот стримував перський, що мав кіль­
вив лише підрозділ «без­ кісну перевагу. Під натиском перського війська греки були
смертних». змушені відступити. Перський флот наступав і майже ото­
Грецьке військо, по суті, було чив грецькі кораблі біля острова Саламін поблизу Афін.
ополченням, адже складалося Проте, добре знаючи особливості вузьких проток між ост­
із громадян полісів. Вони би­
ровом та материковою Грецією, греки зуміли розгромити
лися в бойовому порядку,
перський флот. С аламінська битва стала переломним мо­
який мав назву фаланга.
Найсильніше піше військо
ментом у персько-грецьких війнах.
з усіх полісів мала Спарта. Д ізнавш ись про поразку, Ксеркс н аказав основним
силам відступати, але залиш ив у Греції частину свого

116 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


війська. Тут воно перезимувало, але влітку 479 р. до н. е.
Короткий спис Короткий лук
було розгромлене об’єднаним військом афінян та спартанців та легкі стріли
під П латеями. Це була остання в персько-грецьких війнах з очерету

битва, що відбулася на території Греції.


7 --------------------------------------------------------------------------
н азвіть дві визначні м орські та дві сухопутні битви персько-
грецьких війн.

3. Заключний етап війн. У наступні роки Афіни здій­


снили ще низку військових походів у Малу Азію з метою
звільнити грецькі поліси від перського панування. Проте
згодом це протистояння переросло у війну між двома дер­
жавами за панування у Східному Середземномор’ї. Нарешті
в 449 р. до н. е. греки та перси уклали Каліїв мир (за іме­
нем голови грецької делегації), за яким Персія зберігала
острів Кіпр, але відмовлялася від островів і малоазійського
узбережжя Егейського моря. Крім того, перським кораблям
було заборонено з’являтися в Егейському морі.
Для греків війни з персами мали велике значення. Вони
згуртували населення Греції, могутність Афін та Спарти
значно зросла. Однак у цей час розпочалася епоха супер­
ництва між цими двома полісами за панування в Елладі.
7 --------------------------------------------------------------------------
Чим закінчилися персько-грецькі війни?

Перський воїн.
Висновки

Персько-грецькі війни можна поділити на кілька етапів: пер­ залізний


наконечник
ший — повстання грецьких міст у Малій Азії, другий — бойо­
ві дії на території Еллади, третій — грецькі походи в Малу Азію.
Грекам вдалося переломити хід війни завдяки згуртованості, Важкий
добром у знанню п риродних умов, а також розумінню, що дерев'яний щит
Панцир із бронзовою
вони виборюють власну свободу. окантовкою
із кількох
Після завершення персько-грецьких війн розпочалося супер­ шарів
лляної
ництво між Афінами та Спартою за панування в Елладі.
тканини

Запитання та завдання
завд о в­
1. Чому Персія розпочала воєнні дії проти грецьких полісів? жки 3 м
2. Яка битва була переломною в ході персько-грецьких війн?
3. Заповніть таблицю «Основні битви персько-грецьких війн». Прямий залізний
меч завдовжки
битва Дата основна характеристика д о 60 см

Мараф онська битва бронзові поножі

Фермопільська битва
Битва на мисі Артемісій сандалі

Саламінська битва
Битва під Платеями
Грецький воїн — гопліт.

§ 37. Персько-грецькі війни 117


§ 38. спарта

пригадайте 1. населення спарти. Як ви вже знаєте, в XI ст. до н. е.


дорійці завоювали півострів Пелопоннес. Тут вони засну­
1. Хто такі ахейці та дорійці?
вали власне поселення — Спарту. Згодом воно перетво­
2. На які дві групи поділялося рилося на м істо-держ аву, я к е контролю вало території
населення більшості у грецькій області Лаконії. Громадян Спарти називали
грецьких полісів? спартіатами.
Завойовуючи нові землі, дорійці перетворювали місце­
ве населення на рабів — ілотів. Ілоти належали всій Спар-
ті, а не окремим її громадянам, я к в інших полісах. Ілотів
було набагато більше, ніж спартіатів. Щоб утримувати ра­
бів у покорі, найсильніших щороку вбивали.
Щ е однією верствою підкореного н аселен н я були
Групи населення
періеки — люди, як і зберегли свободу, але сплачували
спартіатам данину.
Спартіати
9 тис. осіб 7 --------------------------------------------------------------------------
Хто такі ілоти?

Періеки
40 тис. осіб

Ілоти
140 тис. осіб

Склад населення Спарти


в V ст. до н. е.

Руїни Спарти. Сучасний вигляд.

118 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


2. Закони Лікурга. Усе ж иття населення Спарти було
впорядковане згідно із законам и Л ікурга. Лікург був од­
ним зі спартанських царів, яки й відмовився від свого
титулу й залиш ив місто, але спочатку взяв із його ж и ­
телів обіцянку, що вони житимуть за встановленими ним
законами.

у п р а в л ін н я спартанською держ авою

Герусія Ефори
Рада старійшин, яка склада­ П'ять високопосадовців, що
лася із 28 геронтів (чоловіків наглядали за тим, як царі виконували
віком від 60 років) свої обов'язки; ухвалювали майже всі
і двох царів-воєначальників рішення щодо політики Спарти

т
Апела
Народні збори всіх спартіатів — чоловіків, що досягли 30-річного віку; Мармурове погруддя спартан­
вищий орган влади, який обирав на довічний термін геронтів і двох царів
ського гопліта. V ст. до н. е.

Верховним власником усієї землі, згідно із законами


Лікурга, був поліс. Проте землі були поділені серед гро­
мадян Спарти на 9 тис. рівних частин — клерів. Їх за ­
бороняли продавати або розділяти м іж синами. Клери Н ар од н і зб о р и — збори
громадян, громади або дер­
обробляли не самі власники, а і лоти.
жави для обговорення су­
Щоб зберегти єдність спартанців та не допустити по­
спільних справ, видання за­
ділу на багатих і бідних, Лікург створив спеціальні за ­ конів, обрання посадових
кони. Вони перешкоджали збагаченню окремих осіб. Так, осіб тощо. Також орган
під страхом смертної кари їм заборонялося володіти золо­ управління в полісах Давніх
том, сріблом, коштовним камінням. Ж итло й одяг спар­ Греції та Риму.
танців були дуже простими.
Будь-яка спроба спартанця залиш ити
межі держави в особистих справах карала­ Герусія. Сучасний малюнок.
ся смертю. Хитромудрий Лікург запровадив
нові гроші, які нікому не спадало на думку
нагромаджувати. Вони мали вигляд довгих
залізних прутів і важили кілька кілограмів.

3. Життя спартанського суспільства.


Згідно із законам и Л ікурга, ж и ття гро­
м адян Спарти було підпорядковане одній
головній меті — бути воїнами. Вони не
мали права займ атися торгівлею або ре-
мес лом. За зраду або боягузтво воїна мо­
гли стратити або вигнати з м іста, але не
могли перетворити його на ілота. Так
само, незважаю чи на будь-які досягнення

§ 38. Спарта 119


та заслуги перед Спартою, ілот або іноземець не міг ста­
Короткі та влучні вислови, ти повноправним громадянином.
які цінували спартанці, нази­ Ж ителі міста вваж али себе непереможними в битвах,
вають л ак о н іч н и м и (від на­ тому Спарта не була захищ ена стінами.
зви області, де розміщувала­ Ж и ття спартанців м инало в постійних військових
ся Спарта, — Лаконія). вправах. Х лопчики із семи років навчалися мистецтва
За легендою, під час пер­ війни у спеціальних школах. Тут вони зростали, вихову­
сько-грецьких війн, коли валися, потім разом воювали. До 12 років вони не носи­
перське військо зупинилося ли одягу, спали на в ’язках соломи або очерету. Із 16 ро­
перед Фермопільською уще­ ків і до старості спартанець був зобов’язани й служити
линою, цар Ксеркс послав
в арм ії. У 30 років спартанець вваж ався повнолітнім
до спартанського царя Лео­
і мав право отримати ділянку землі та одружитися. Н е­
ніда гінця зі словами: «Скла­
ди зброю». Леонід відповів
одруженого спартан ця суспільство карало. Його могли
так само коротко: «Прийди побити під час релігійних свят.
і візьми». Ця фраза стала Спартанські ж інки мали найбільше свободи порівняно
одним із найвідоміших лако­ із жительками інших полісів. Вони нарівні із чоловіками
нічних висловів. займалися фізичними вправами і брали участь у спортив­
них змаганнях, присвячених богині Гері.
7 -----------------------------
Пригадайте, щ о ви знає­
7 --------------------------------------------------------------------------
те про битву біля Фер- Яким було єдине дозволене законам и л ікур га заняття для гро­
м опільської ущелини. м адянина с п а р ти ?
П рикладом чого вона
може бути? 4. спарта в пізні часи. Починаючи з V ст. до н. е. роз­
ш ирилися відносини Спарти з інш ими країнам и. Так,
у полісі набуло розвитку ремесло, а у II ст. до н. е. Спар­
та почала карбувати власні золоті та срібні монети.
Як ви п ам ’ятаєте, громадянами Спарти могли бути
лише нащ адки громадян. Тому внаслідок декількох не­
вдалих битв у III ст. до н. е., де загинуло багато спар­
танських воїнів, кількість громадян Спарти зменш илася
спочатку до 1 тис. осіб, а потім — до 700 осіб.
7 --------------------------------------------------------------------------
Як можна пояснити значне зменш ення кількості громадян с п а р ­
ти? Як це могло вплинути на подальш у долю поліса?

• Спарта — дорійський поліс в області Лаконія.


• Усе життя спартанців проходило відповідно до законів Лікурга.
• Основним заняттям спартанців була війна.

Запитання та завдання

1. Які повноваження мав кожен з органів управління Спартою ?


2. Як спартанці ставилися до розкоші?
Ваза зі Спарти. 3. Як основне заняття спартанців вплинуло на освіту у Спарті?
VI ст. до н. е.

120 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


§ 39. демократія в Афінах

1. М он архія та олігархія. Один із н айвпливовіш их пригадайте


грец ьки х п олісів — А ф іни — існував уж е в XVI ст.
1. Кого в давньогрецьких
до н. е., за часів М ікенської ц и в іл ізац ії. Свого р о зк в і­
полісах вважали громадя­
ту місто досягло у V ст. до н. е., коли тут установилася
нами?
демократія.
Ш лях до встановлення демократичного ладу в Афінах 2. Хто такі метеки? Чи брали
був тривалим. Із часу заснування тут правили царі. Вони вони участь в управлінні
передавали свою владу в спадок. Н а їх користь збирали містом?
податки, вони видавали закони та командували військом. 3. Що таке олігархія?
Така форма правління називалася монархією .
У XIII ст. до н. е., за правління напівміфічного царя
Тесея, було запроваджено нову систему управління міс­ Аристократія (у перекладі із
том. Ним керували особи, обрані з-поміж заможних гро­ грецької — влада кращих) —
мадян — аристократів. Така форма правління н ази вала­ форма політичного устрою,
ся аристократією . Решта населення — демос — не брала за якої правління здійсню­
участі в управлінні містом. ється представниками родо­
Також давньогрецькі філософи ви р ізн ял и ще один вої знаті. У широкому розу­
вид державного п равлін н я — олігархію . Із грецької цей мінні — невелике коло
знатних та освічених осіб.
термін перекладається я к «влада небагатьох». За такого
Демос — громадяни полісів,
політичного ладу влада в полісі н алеж и ть обмеженому
які не мали знатного похо­
колу представників знатних і зам ож них родів. Багато дження.
грецьких полісів, наприклад К оринф, м али олігархічну
форму п равлін н я.
7
Як називалася група населення, яка за правління олігархії не
брала участі в управлінні містом?

2. реформи солона. У 594—593 рр. до н. е. за під­


тримки демосу політичний діяч Солон провів реформи.
Він поділив усе населення поліса на чотири групи за прин­
ципом: чим більший дохід мав громадянин, тим вищі по­
сади в управлінні містом він міг обіймати.
Завдяки реформі Солона громадяни міста отримали
можливість брати участь у його політичному ж итті. Про­
те ц я реформа м ала й недоліки: замож ними передусім
були вихідці з давніх аристократичних родин.
7 -------------------------------------------------------------------------- Зібрання громадян.
Як ви вважаєте, демос був задоволений реф ормами со л о н а? Сучасний малюнок.

§ 39. Демократія в Афінах 121


3. тиранія Пісістрата. У 560—527 рр. до н. е. в Афінах
правив П ісістрат. Він прагнув повністю контролювати
політику міста й не допускав нікого до управління. У Д ав­
ній Греції одноосібне правління називали тиранією , а та­
кого правителя — тираном.
Пісістрат підтримував селянство та дрібних ремісни­
ків, що сприяло розвитку господарства й забезпечувало
його популярність серед демосу. Було введено рівність
усіх громадян перед законом. Він уперш е н аказав зап и ­
сати поеми Гомера — основні твори грецької культури.
7 --------------------------------------------------------------------------
1) Як у Давній Греції називали правління однієї людини в полісі?
2) Ч ом у Пісістрат був попул ярним серед дем осу?

4. реформи клісфена. Перикл. Н аселення А фін по­


ділялося на роди, більш ість яки х існувала ще із часів
Мікенської цивілізації. Верхівка родів — аристократія —
мала значний вплив на політику в Афінах. Усе змінили
реформи К лісф ена у 508—507 рр. до н. е.
Громадян поліса було записано до певної деми —
об’єднання громадян зі своїм сам оуправлінням . Ч л ен ­
ство в демі було спадковим і не залеж ало від майнового
стану або місця прож ивання громадянина. Таким чином,
аристократи з одного роду потрапляли до декількох р із ­
них дем. Деми об’єднувалися в більш і одиниці — ф іли,
яких було десять. Від ф іли обирали делегатів до органів
управління містом.
Черепок для остракізму з ви­ Для того щоб не допустити повернення тиранії, Кліс-
дряпаним на ньому іменем. фен запровадив процедуру остракізм у. На глиняних че­
репках писали ім ’я політика, який, на думку громадян
поліса, загрожував демократії. Якщо набиралася певна
кількість голосів проти тієї чи іншої особи, її на десять
років проганяли з Афін. Такий захід мав запобігти при­
ходу нового тирана.
7 --------------------------------------------------------------------------
Що змінилося внаслідок реф орм Клісфена?

Ф о р м у в ан н я аф ін ськ о ї д ем о к р атії завер ш и в в о є­


начальник та видатний політик П ерикл (495—429 рр.
до н. е.). Він фактично одноосібно правив полісом протягом
15 років. Історики стверджують, що за його правління
Афіни увійш ли в період свого найбільшого розквіту —
культурного та політичного. Перикл здійснив два важливі
нововведення:
• запровадив оплату праці посадовців;
• змінив визначення громадянина: тепер ним вваж ався
виключно вільний дорослий чоловік, чий батько теж
Мармурове погруддя Перикла. був громадянином, а мати — жителькою Афін.

122 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


5. Афінська демократія. Н а середину V ст. до н. е.
в А фінах встановилася дем ократія — політичний устрій,
за якого громадяни самі ухвалю вали закони й ж или за
ними. Участь в управлінні полісом була добровільною.
Демократичне управління забезпечували органи влади.
Народні збори ( Е к л е з і я ) голосуванням ухвалювали за­
кони і ріш ення про початок та припинення війни. Будь-
який громадянин Афін міг узяти участь в Еклезії та за­ Срібні афінські монети
пропонувати свій закон, а також публічно висловити свою із зображенням богині Афіни
думку щодо обговорюваних питань. Ріш ення ухвалювало­ (лицьовий бік) і сови та масли­
ся громадянами, які прийш ли на зібрання. нової гілки (зворотний бік),
До складу Громадського суду (Геліея) входили 6 тис. які були символами міста.
громадян. У Геліеї розглядали судові справи, а також
остаточно затверджували закони.
Рада п’ятисот ( Б у л е ) складалася з довільно обраних
500 громадян — по 50 від кожної філи. Вони створюва­
ли тексти законів, як і потім розглядали на Еклезії.

Еклезія
Зібрання 40 тис. громадян, на яких вирішували питання війни, законів, остракізму

10 воєначальників
10 архонтів
(стратегів)
Керували на судах та під
Керували військом, стежили
час релігійних церемоній
за дотриманням законів

? розгляньте схему держ ав­


ного управління в Афінах.
Висновки Хто є дж ерелом влади
за такого упр авл інн я?
Афінська демократія остаточно сформувалася у V ст. до н. е.
Формування демократичної системи управління в Афінах за­
вершив Перикл.
Демократичними органами управління Афін були Народні збо­
ри, Громадський суд та Рада п'ятисот.

Запитання та завдання

1. Перелічіть форми правління, які змінилися в Афінах від їх за­


снування до V ст. до н. е.
2. Що таке остракізм? Для чого його було запроваджено?
3. Що таке демократія? Хто є джерелом влади за демократич­
ного управління?

§ 39. Демократія в Афінах 123


§ 40. Мистецтво
та «золотий вік» Афін

пригадайте 1. Періоди розвитку мистецтва д авньої греції. Усе


грецьке мистецтво можна поділити на періоди розвитку:
1. Коли існувала Мікенська
• Гомерівський період — X II—VII ст. до н. е.
цивілізація? Як вона стосу­
• А рхаїчний період — VII—IV ст. до н. е.
ється історії Греції?
• Класичний період — IV—V ст. до н. е.
2. Що таке акрополь?
2. гомер. філософія та історія. Найвидатнішим поетом
давні греки вважали Гомера, якому антична традиція при­
писує створення поем «Іліада» та «Одіссея». У поемах
змальовано героїчне минуле грецького народу.
Н амагання пояснити будову світу стали причиною по­
яви такої галузі людських знань, я к ф ілософія. Слово
«філософія» в перекладі із грецької мови означає «любов
до мудрості». Вважають, що першим філософом був Фа-
лес М ілетський. Також до видатних грецьких філософів
належ ать П іф агор, Сократ, Платон та Аристотель. Вони
нам агалися створити цілісну картину світу й зрозуміти
його будову, з ’ясувати природу людини, суть її відносин
із державою.
Ваза геометричного стилю.
Багато інформації про тогочасний світ дійшло до нас
Гомерівський період. завдяки праці «батька історії» Геродота із Галікарнаса,
що жив у V ст. до н. е. Геродот відвідав багато країн:
Єгипет, Дворіччя, Х анаан, Ф інікію , а також грецькі міс-
та-колонії н а території сучасної України, північне узбе­
реж ж я А фрики, більшість островів Середземного моря.
Всюди він розпитував місцевих ж ителів про їхнє сього­
дення т а минуле. Н а основі цих відомостей та власних
спостережень він написав дев’ять книг «Історії».
7 --------------------------------------------------------------------------
Хто такі Гомер, Геродот і Піфагор?

3. театр. Дуже популярною розвагою в Д авній Греції


був театр. Він сформувався на основі сценок, як і влаш то­
вували під час Д іонісій — святкувань на честь бога ви ­
норобства Діоніса. Пізніш е театральні вистави показува­
Ваза з Афін із зображенням ли і під час інших свят. Їх проводили на галявинах або
сови — символу міста. площах, але із часом для цього почали зводити спеціаль­
Архаїчний період. ні споруди — театри.

124 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


У середині V ст. до н. е. афінський театр вміщував
до 20 тис. глядачів, що становило 7 % населення Еллади.
У виставі брали участь від одного до трьох акторів,
а також хор із 15 осіб. А кторами були лиш е чоловіки.
Вони виконували всі ролі, у тому числі жіночі. Д ля того
щоб глядачам було зрозуміло, кого саме вони зображують,
актори надягали великі, яскраво розфарбовані маски. Хор
поясню вав глядачам , що відбувається на сцені.
П ереваж на кількість вистав були трагедіям и. Вони
розповідали про героїв, богів або ж реальні історичні
події. Трагедії здебільшого не мали щ асливої розв’язки,
а головний герой часто помирав у кінці історії. Найвідо-
міш им и авторами трагедій були Есхіл та Еврипід, які Актори з масками в руках.
ж или в VI—V ст. до н. е. Фрагмент вази.
К омедії з ’яви л и ся пізніш е за трагедії і вваж али ся
менш почесним ж анром , але теж були популярним и.
У них висміювали нечесних політиків, а також вади пе­
ресічних людей: глупоту, ж адібність, марнославство
тощо. Відомим автором комедій був А ристоф ан, який
жив у V ст. до н. е.
7 --------------------------------------------------------------------------
н азвіть відмінності д авньо гр ец ьких вистав від сучасних.

4. Мистецтво та архітектура. Д авньогрецьке мисте­


цтво прагнуло досягти досконалої гармонійної краси. Її
вираж енням була зовні досконала та наділена високими
моральними якостями людина. Гармонія пропорцій лю д­
ського тіла була взірцем для наслідування у творах мис­
тецтва.
П рагнення досягти цієї гармонії яскраво проявилося
в архітектурі. Під час проектування будівель використо­ Мосхофор. Архаїчний період.
вували вироблені протягом століть принципи гармоній­ Усі скульптури цього періоду,
ного розміщ ення частин цілого. Система цих правил мала що зображують людей, мають
назву ордер. Існували три основні ордери: дорійський, характерну усмішку.
іонійський та коринфський. Різницю між ними ілюстру­
ють пропорції колон, як і були основним елементом дав­
ньогрецької архітектури.
П ризем куваті колони дорійського ордера за своїми
пропорціями мали нагадувати кремезну фігуру чоловіка-
атлета. Їх використовували під час спорудження храмів
олімпійським богам. Колона іонійського ордера м ала в і­
дображ ати ф ігуру зрілої ж ін к и , а коринф ського, я к а
була тоншою та багато декорованою, — молодої дівчини.
7 --------------------------------------------------------------------------
Щ о таке ор д ер ? скільки ордерів виділяю ть дослідники?

Скульптура підпорядковувалася тим самим законам


гармонії, що й архітектура. Вона зображувала досконалі Ваза. Класичний період.

§ 40. Мистецтво та «золотий вік» Афін 125


чоловічі та жіночі фігури. Виготовляли їх із піщ анику,
мармуру, дерева або виливали з бронзи і в більшості ви ­
падків яскраво розфарбовували. Скульптурами прикра­
ш али громадські будівлі та храми. Одним із найвидатні-
ших грецьких скульпторів та архітекторів був Фідій. Його
17-метрова статуя Зевса в Олімпії вваж ається одним із
семи чудес світу.
Давньогрецькі гончарі досягли великої майстерності.
У VI ст. до н. е. на червоній глині малювали фігури чорною
фарбою (чорнофігурний стиль). У V ст. до н. е. весь фон
зафарбовували в чорний колір, а для фігур залишали чер­
воний незафарбований колір глини (червонофігурний стиль).
Чорнофігурна чаша.
5. «Золотий вік» Афін. П ісля заверш ен н я персько-
грецьких війн Афіни увійшли в період свого найбільшого
розквіту — «золотий вік». Це відбулося завдяки тому,
що Афіни стояли на чолі об’єднання полісів-переможців
і контролювали спільну скарбницю цього об’єднання. Ці
багатства тогочасний правитель Афін Перикл використав
на розвиток поліса. За його розпорядженням було повністю
перебудовано акрополь. Тут було зведено храм богині Афі­
ни Парфенон; Пропілеї — головні ворота, які вели на акро­
поль і храм Безкрилої Ніки (Перемоги); храм Ерехтейон.
7 --------------------------------------------------------------------------
Що називаю ть «золотим віком» А ф ін ?

Проте піднесення грецької класичної культури збігло­


ся в часі з політичним занепадом. Спалахнули Пелопон­
неські війни — боротьба м іж А фінами та Спартою за
Червонофігурна тарілка.
панування в Елладі. Тривалий час жодна зі сторін не
могла здобути виріш альну перемогу. Зрештою спартан­
ським військам вдалося розгромити сили афінян. Пело­
поннеські війни ослабили та роз’єднали грецькі поліси.

«Зо ло тий вік» Аф ін — час


найвищого розвитку Афін,
у тому числі мистецтва
(V ст. до н. е.); піднесення
класичної грецької культури.

Храм Парфенон в Афінах.


Сучасний вигляд.

126 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Храм Аполлона на острові Родос — приклад Храм Безкрилої Ніки в Афінському акрополі —
дорійського ордера. Сучасний вигляд. приклад іонійського ордера. Класичний період.

^ Висновки

• Давньогрецьке мистецтво пройш ло кілька етапів розвитку


після загибелі Мікенської цивілізації: гомерівський, архаїчний
та класичний періоди.
• О днією з найбільш популярних розваг у Давній Греції був
театр.
• У V ст. до н. е. Афіни переживали свій «золотий вік», але їхнє
суперництво зі Спартою за панування в Елладі прискорило
занепад усієї Греції.

1.
£ Запитання та завдання

Назвіть характерні риси давньогрецького мистецтва.


Фігурка коня. Гомерівський період.

2. Підготуйте повідомлення про видатних діячів мистецтва кла­


сичного періоду.
3. До якого етапу розвитку грецького мистецтва належить ко­
жен із зображених на малюнках творів мистецтва?

Дискобол. Скульптор Мирон.


Класичний період.

§ 40. Мистецтво та «золотий вік» Афін 127


§ 41. Імперія
Александра Македонського

пригадайте 1. філіп II. На північ від Греції розташ ована гориста


область — М акедонія. Одночасно із грецькими полісами
■ Яким був внутрішній
тут розвивалося М акедонське царство. У 382—336 рр.
устрій Перської імперії?
до н. е. ним правив цар Ф іліп II — хитра та розумна
лю дина. Він здійснив у країні н изку перетворень: зм іц ­
нив царську владу, удосконалив військо, відвоював в и ­
хід до моря та золоті й срібні копальні, почав карбува­
ти власну монету.
Військові нововведення Ф іліпа II:
• Поглиблена фаланга: Ф іліп II реформував традиційне
Імперія Александра бойове формування — ф алангу. Він збільш ив кіл ь­
Македонського. кість рядів у ній із 8 до 16. У першому та останньому

128 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


рядах стояли досвідчені воїни, які контролювали дис­
ципліну. У бою воїни стояли дуже щільно, щоб проти­
вник не міг пробитися в глибину рядів.
• М еханізми для облоги міст: македонці мали у своєму
війську спеціальних ремісників, які могли побудувати
тарани, катапульти, балісти. Важливі знаряддя пере­
возили на мулах, а більш грубі виготовляли в місті
напередодні бою. Також македонці возили із собою
обладнання для переправи через річки.
• Кіннота: македонці, на відміну від греків, активно
використовували на полі бою кінноту. Поки ф аланга
стримувала наступ противника, кіннота завдавала ви ­
ріш ального удару йому в спину.
7 --------------------------------------------------------------------------
Перелічіть військові нововведення Філіпа II. Реконструкція зовнішнього
вигляду Філіпа II.
2. філіп II і грецькі поліси. Населення багатьох полісів
вважало Ф іліпа II таким самим елліном, як вони самі.
Вони сподівалися, що він зможе об’єднати всю Грецію
в єдину міцну державу. Ф іліп II використовував ці н а ­ Македонська фаланга складала­
строї, щоб здобути вплив у різних полісах. Завдяки п ід­ ся із 16 рядів по 16 осіб у кож­
купам та військовій силі йому вдалося підкорити більшу ному та загалом налічувала
частину полісів. 256 осіб.

§ 41. Імперія Александра М акедонського 129


Не всі грецькі м іста-держ ави погодж увалися в и зн а ­
ти владу Ф іліпа II. Коринф, Ф іви та А фіни об’єдналися
для того, щоб протистояти завойовнику з М акедонії.
В иріш альна битва відбулася у 338 р. до н. е. поблизу
міста Х еронея. У ній м акедонські вій ська завдали н и ­
щ івної поразки об’єднаним грецьким силам . Проте м а ­
кедоняни не розграбовували ці землі: Ф іліп II прагнув
показати, що його метою є не завою вання, а об’єднання
Греції. Тому наступного року в Коринфі він організував
з’їзд представників грецьких полісів, на якому було п р и ­
йнято важ ли ві ріш ення:
• в Елладі встановлено загальний мир;
• заборонено змінювати політичний устрій полісів;
• проголошено свободу торгівлі й мореплавства;
• оголошено війну Персії.
Мармурове погруддя
Ці події заверш или класичний період в історії Гре­
Александра Македонського. ції — час існування незалеж них полісів.
7 --------------------------------------------------------------------------
Ч ом у м акедонці виріш или не грабувати захоплені грецькі
поліси?
З Александром Македон­
ським пов'язано багато
3. Александр великий. Філіп II мав сина на ім ’я А лек­
легенд і переказів. Розпові­
сандр. Батько приділяв значну увагу його вихованню.
дають, що одного разу
Александр Македонський,
Учителем А лександра став грецький філософ Аристотель.
слухаючи звинувачення Щ оправда, ц ареви ча більш е ц ік ави л и подвиги героїв
проти якоїсь людини, зату­ минулого, зокрема А хілла, ніж вивчення філософії.
лив собі одне вухо. Коли П ісля смерті батька А лександр М акедонський став
його запитали, навіщо він царем. Н а той час йому було 20 років. Із 334 до 324 р.
це робить, Александр від­ до н. е. він здійснив великий Східний похід н а Персію,
повів: «Я зберіг це вухо який проголосив ще його батько. Під його керівництвом
для обвинуваченого».
7 -----------------------------
Поясніть, що мав на увазі
Александр м а к е д о н ­
ський, коли відповідав
на питання. Я к це його
характеризує?

Александр Македонський
командує облогою міста. На
зображенні можна побачити
балісту — механізм для метан­
ня списів. Сучасний малюнок.

130 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Битва Александра Великого та Дарія I. Римська мозаїка.

7 --------------------------------------------------------------------------
знайдіть зображ ення александ ра та Дарія.
Одна з легенд про Алексан-
греко-м акедонські вій ська завою вали П ерську імперію дра Македонського розпові­
й захопили майже весь відомий н а той час світ. дає про те, як цар Фригії Гор­
Усі регіони ім перії А лександра М акедонського збе­ дій зав'язав складний вузол
та заявив, що той, хто зуміє
р ігали традиційну соціальну структуру та політичний
його розв'язати, стане прави­
устрій. Більш ість народів, чиїми землями пройшов А лек­
телем усієї Азії. У 334 р.
сандр М акедонський, не чинили спротиву його арм ії. до н. е. Александр захопив
П рихильність місцевого населення та знаті він здобував столицю Фригії. Побачивши
завдяки зменшенню податків або збереженню їх станови­ знаменитий «гордіїв вузол»,
щ а в суспільстві. Проте народи, які раніше мали власну він, недовго думаючи, розру­
державність, чинили опір македонським військам: ф іні­ бав його мечем.
кійське місто Тір, населення долини Інду, неодноразово Тож вираз «р озр уб ати гор­
повставали грецькі поліси. діїв вузол » означає виріши­
Александр М акедонський прагнув створити єдину ім ­ ти складне, заплутане питан­
перію від Європи до А зії. Проте цього не відбулося. ня найбільш прямолінійним
У 323 р. до н. е. Александр помер від тяж кої хвороби — способом.
м алярії. Досягнення А лександра настільки вразили як 7 -----------------------------
сучасників, так і нащ адків, що його називали Великим. Ч ом у ал ександ р не на­
магався розв'язати «гор­
7 -------------------------------------------------------------------------- діїв вузол», а одразу
1) Я ку велику держ аву завою вав александ р м аке д о н ськи й ?
розр убав його? Висло-
2) Яким був внутріш ній устрій ім перії александ ра Великого?
віть свої м іркування.
Чи всі народи од наково ставилися до його влади?

§ 41. Імперія Александра М акедонського 131


ДІЯЛЬНІСТЬ АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО

Дата Подія

334 р. до н. е. Початок Східного походу Александра Македонського. Перехід македонських військ


через протоку Геллеспонт до Азії

334 р. до н. е. Битва на річці Гранік. Перемога військ Александра М акедонського

333 р. до н. е. Битва поблизу міста Ісс. Перемога військ Александра Македонського

Січень— серпень Облога та взяття міста Тір македонськими військами. Місто, що було головною базою
332 р. до н. е. перського флоту, вдалося захопити лише після того, як від берега до нього було збудо­
вано дамбу. Тір було пограбовано й зруйновано, а його жителів продали в рабство

Грудень 332 — Підкорення Єгипту. Проголош ення Александра М акедонського рівним богам
березень 331 р.
до н. е.

1 жовтня 331 р. до Битва під Гавгамелами, що стала виріш альною в подальш ій долі Персії. Незабаром
н. е. перський цар Дарій, що втік із поля битви після нищ івної поразки, був підступно
вбитий. Перська імперія фактично припинила існування

329 р. до н. е. Підкорення Александром Македонським Середньої Азії

Весна 327 — Індійський похід Александра Македонського. Вирішальна битва відбулася на річці Гідасп
липень 326 р. до н. е. (притока Інду), у якій македонські війська здобули перемогу. Проте військо відмовилося
рухатися далі на схід

326— 324 рр. до н. е. Повернення Александра М акедонського до Вавилона. Частина військ рухалася суходо­
лом уздовж Перської затоки, а частина — на кораблях. У результаті походу постала
величезна імперія від Балкан до річки Інд

Завоювавши Персію, Алек-


сандр почав одягатися як
перський цар та одружився • Македонський цар Філіп II завдяки реформам зумів не лише
із двома персіянками. Він посилити Македонію, але й здобути контроль над Елладою.
вважав, що підкорені ним • Син Філіпа II Александр, спираючись на політичні та військо­
народи краще сприймати­ ві досягнення батька, організував Східний похід на Персію.
муть нового правителя, якщо • У результаті Східного походу Александр Македонський заво­
він буде дотримуватися їхніх ював майже весь відомий на той час грекам світ.
звичаїв.
7
Як ви вважаєте, чи була Запитання та завдання
м уд рою така політика
александ ра м а к е д о н ­
1. Що було основною бойовою одиницею армії Філіпа II? Чому,
ського?
на вашу думку, вона була такою ефективною?
2. Які події завершили класичний період в історії Греції?
3. Чому Александра Македонського назвали Великим?

132 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


1. Елліністичні держави. Александр Великий створив пригадайте
величезну імперію, але вона не була міцною. Підкорені
1. Чому Александра Маке­
народи неодноразово повставали. П ісля смерті Алексан-
донського називали Вели­
дра його воєначальники — діадохи — розпочали війну
ким? Яку могутню державу
між собою за право володіти завойованими землями.
він завоював?
У результаті імперія Александра розпалася на декілька
монархічних держав, яким и правили нащ адки діадохів. 2. Якою була політика Алек-
Тому ці держави називають за іменем правлячої династії, сандра Македонського
а їх спільна назва — елліністичні держави. щодо завойованих земель?
Наймогутнішими серед них стали династія Птолемеїв,
я к а правила Єгиптом, та династія Селевкідів, під владою
яких опинилися південь Малої А зії, Сирія, Месопотамія, 7 ---------------------------------
1) н азвіть основні еллініс­
територія сучасного Ірану. тичні держави.
7 2) зн ай діть на карті Алек-
Щ о таке елліністичні держ ави? Хто в них пр ави в? сандрію Єгипетську.

Елліністичні держави у ІІІ ст. до н. е.

§ 42. Еллінізм 133


2. Елліністична культура. Н аселення елліністичних
держ ав порівняно з попереднім и часам и стало більш
Еллінізм — період в історії рухливим:
від смерті Александра Маке­
• з ’явилися нові та розширилися старі торговельні ш ля­
донського у 323 р. до н. е.
хи як у внутрішніх регіонах, так і між Європою та
до 30 р. до н. е., коли остан­
ня з елліністичних держав
Азією;
була завойована Римською • ремісники, архітектори, вчені та філософи, митці при­
імперією. Найбільш характер­ їздили на запрош ення правителів;
ним для цього періоду • люди вирушали в подорожі, щоб побачити далекі землі.
є формування нової культури П ереміщення людей сприяло становленню нової куль­
на основі поєднання грецької тури, заснованої на господарських, політичних і релігійних
та східної (азіатської). традиціях Європи та А зії. Вона об’єднувала елліністичні
держави.
Н а схід пош ирилися грецька філософія, література та
архітектура, на основі грецької сформувалася мова м іж ­
народного спілкування — койне. Негрецька за походжен­
ням знать елліністичних держав перейняла грецький спо­
сіб ж иття, почала носити грецький одяг.
П ерські царі накопичили величезну кількість золота,
яке н іяк не використовувалося. Греки, отримавши доступ
до цих багатств, почали карбувати монети, причому у зн ач­
ній кількості. Розраховуватися монетами було набагато
зручніш е, ніж вести обмінну торгівлю , я к це було р а н і­
ше. Тож масове карбування монет сприяло розвитку тор­
гівлі, від чого багатіли міста. Е лліністичні правителі,
як і збирали різном анітні податки та мита, не н акопи­
чували багатства, як раніш е, а використовували їх на
підтримку вчених та митців, зведення розкіш них храмів,
палаців, громадських споруд (театри, бібліотеки), про­
ведення святкувань.
Зі сходу на захід пош ирилися різноманітні магічні та
містичні вчення:
• із Вавилону прийшла мода на астрологію, популярними
стали віра у фортуну (долю) та тлумачення сновидінь;
• набули поширення культи богинь Ізіди та Кібели, бога
Мітри;
Статуя богині Афродити, знай­ • до Греції дійшли східні уявлення про царів я к земних
дена на острові Мілос (у світі
втілень богів та ідея бога-людини.
вона відома як Венера Мілось-
ка). Вона є одним із найяскраві­ 7 --------------------------------------------------------------------------
Як називалася мова міжнародного спілкування за часів еллінізму?
ших прикладів елліністичного
мистецтва.
3. Александрія. У добу еллінізму міста стрімко розви­
7 --------------------------------- валися, виникло багато нових міст. Найбільш им із них
Порівняйте наведену скульп­
туру із творам и мистецтва була А лександрія, розташ ована в дельті Нілу. Д инастія
ар хаїчної та класичної Гре­ єгипетських царів — Птолемеїв, які прийш ли до влади
ції. Який висновок можна завдяки Александру Македонському, доклала значних зу­
зробити про р озвиток мис­ силь для того, щоб зробити Александрію найвеличніш им
тецтва за часів еллінізму? містом свого часу.

134 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


А лександрія уславилася такими спорудами:
• А лександрійський (Ф ароський) м аяк — третя за ви ­
сотою споруда в тогочасному світі. Світло на його вер­
хівці допомагало кораблям орієнтуватися в темряві.
М аяк до наш их днів не зберігся. Його зруйнували
землетруси.
• Мусейон — комплекс приміщень для дослідників, вче­
них, лікарів. Він містив спальні, їдальню , прим іщ ен­
н я й матеріали для проведення наукових досліджень
і читання лекцій, звіринець, ботанічний сад, обсер­
ваторію, бібліотеку. Тут було здійснено багато відкрит­
тів у таких галузях знань, як медицина, астрономія,
математика. Сучасний малюнок-реконструкція
• А лександрійська бібліотека — найбільш а бібліотека гробниці елліністичного царя
давнини, що містила близько 700 тис. п ам ’яток. Зде­ Мавзола. Від його імені похо­
більшого це були літературні твори та їх тлумачення, дить слово «мавзолей».
праці із граматики. Птолемеї видали наказ, за яким
усі книги, що привозили на кораблях, забирали в їх ­
У місті Пергам (Мала Азія)
ніх власників і передавали до бібліотеки. Там їх пере­
існувала велика бібліотека,
писували, і копії передавали власникам, а оригінали
і єгипетські царі боялися, що
залиш алися в бібліотеці. вона перевершить Алексан-
В Александрії жило багато видатних вчених: винахідник дрійську. Тому Птолемеї забо­
Герон Александрійський, математики Архімед із Сиракуз ронили вивозити папірус за
та Евклід, Аристарх Самоський, який розробив геліоцен­ межі Єгипту. Тоді в Пергамі
тричну модель світу, основоположник ботаніки Феофраст, був винайдений новий мате­
географ Страбон, історик Полібій, математикиня Гіпатія. ріал для письма — перга­
м ент (особливим чином об­
7 --------------------------------------------------------------------------
Поміркуйте, чом у багато видатних вчених жили в александрії. роблена теляча шкіра). Однак
незважаючи на зусилля царів
Пергаму, їхня бібліотека
значно поступалася Алексан-
дрійській — у ній налічувало­
• Після смерті Александра Македонського його імперія розпа­ ся близько 200 тис. книг.
лася на декілька держав.
• У культурі та політиці нових держав поєднувалися грецькі
та східні традиції.
• Культура, заснована на поєднанні грецької та східної, отрима­
ла назву елліністичної.

Запитання та завдання

1. Що таке еллінізм? Назвіть його характерні риси.


2. Назвіть чинники, завдяки яким стало можливим виникнення
та поширення культури еллінізму.
3. За допомогою додаткових джерел підготуйте короткі повідом­
лення про винаходи, відкриття та наукові досягнення еллініс­
тичних вчених, митців і філософів.
Портрет Гіпатії.

§ 42. Еллінізм 135


Перевірка знань
1. Що таке Еллада? Хто такі елліни?
2. У якому столітті тривав «золотий вік» Афін?
3. Якими були обов’язки чоловіків та ж інок у давньо­
грецьких сім ’ях?
4. Н азвіть основні продукти харчування давніх греків.
5. Поясніть поняття «еллінізм». Я кими були наслідки
цього явища?
6 Які народи були сусідами грецьких міст-колоній на
території України?
7. Що таке фаланга?
8. Чому, на ваш у думку, греки перемогли в персько-
грецьких війнах?
9 Установіть відповідність м іж політичним и діячам и
Афін та їхніми здобутками.
1 Солон А Забезпечив рівність усіх громадян
2 Клісфен перед законом
3 Пісістрат Б З а його правління всі громадяни
4 П ерикл отримали право брати участь
в управлінні містом
В Запровадив процедуру остракізму
Г Чітко визначив, хто може вваж а­
тися громадянином Афін

10. Заповніть таблицю «Демократичний устрій в Афінах».


н а зв а о р ган у влади П о вн о важ е н н я

Геліея

Буле

Еклезія

1 1. Робот а з ілю страціями.


1) Як називається зображений воїн (мал. 1)?
2) До якого етапу розвитку грецької культури нале­
ж ить кожне із зображень (мал. 2—4)?

136 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


§43. Природа та господарство
Апеннінського півострова.
виникнення міста рим

1. Апеннінський півострів. На карті Європи легко впі­ пригадайте


знати Апеннінський півострів, який за обрисами нагадує
1. Що таке поліс?
чобіт. Із півдня, сходу та заходу його омивають води трьох
морів, багатих на рибу. Проте мореплавство ускладнювало­ 2. Як називався процес розсе­
ся тим, що зручні бухти були лише на півдні півострова. лення греків узбережжями
На півночі від решти Європейського континенту Апен­ Середземного та Чорного
нінський півострів відділений Альпійськими горами. По всій морів у VIII— VI ст. до н. е.?
його довжині простягаються невисокі Апеннінські гори. Клі­
мат на півострові м ’який і теплий. Землі в долинах річок
Арно, По та Тибр родючі, зручні для землеробства. Населен­
ня півострова здавна вирощувало просо, ячмінь, пшеницю,
а також виноград і маслини. На півдні півострова, де було
багато пасовищ, розводили овець, кіз та корів.
Корисних копалин тут небагато. У дельті Тибру до­
бували сіль — цінний продукт за часів Античності.
7 --------------------------------------------------------------------------
н азвіть основні риси природи А пеннінського півострова.

2. Заснування рима. У I тис. до н. е. Апеннінський пів­


острів був заселений племенами етрусків на півночі, л а­
тинян та сабінян — у центральній частині, а на півдні
жили греки.
У V III ст. до н. е. на берегах річки Тибр латиняни
заснували поселення, яке назвали Рим. Воно було роз­
таш оване на торговому ш ляху м іж поселенням и греків Населення Апеннінського
та етрусків, із цього й багатіло. півострова.
Сусідство з різним и народами принесло латинянам
багато користі. Так, свій алф авіт, відомий як латиниця,
вони перейняли від етрусків, я к і у свою чергу присто­ Рим було засновано на семи
сували під свою мову грецькі букви. В етрусків р и м л я­ пагорбах, що височіли над
ни запозичили й віру в деяких богів, а також різні тр а­ річкою Тибр. Кожен із них
диції, я к , наприклад, влаш товувати пиш ні бенкети та мав свою назву. Найважливі­
їсти леж ачи. Греків рим ляни вваж али своїми вчителями шим із них був Капітолій, де
відбувалися засідання Сена­
мистецтва, літератури, філософії.
ту та Народних зборів. На
7 -------------------------------------------------------------------------- пагорбі Палатін було збуду-
1) Які народи жили на ап еннінсько м у півострові в I тис. до н. е.?
вано храм верховного бога
2) Яке плем 'я ап еннінського півострова заснувало рим Юпітера.
у VIII ст. до н. е.?

§ 43. Природа та господарство Апеннінського півострова. Виникнення міста Рим 137


Легенда розповідає про братів-близнюків Ромула та
Рем а, які були синами бога Марса. Їх немовлятами за ­
лиш или на березі річки Тибр. Там братів знайш ла та ви ­
годувала вовчиця. П ізніш е їх забрала ж ити до себе та
виховала родина пастуха. Коли Ромул і Рем виросли, то
заснували місто Рим. У 753 р. до н. е. Ромул під час
сварки вбив Рема та став першим царем Рима. Від цього
року римляни починають відлік історії свого міста.
Капітолійська вовчиця — брон­
7 --------------------------------------------------------------------------
зова скульптура вовчиці, яка Від якої дати бере початок історія рим а?
вигодувала Ромула та Рема.
3. Монархія. На початку існування в Римі правили царі.
Усього за історію їх було сім (разом із Ромулом). Цар був
верховним суддею та жерцем, видавав накази та команду­
Групи населення вав армією. Проте царська влада не була спадковою.
Населення Рима складалося з 300 родів, кожен із яких
володів частиною земель міста. Кожні десять родів об’єд­
Громадяни нувалися в курію, а кожні десять курій — у трибу.
Родом керував старійш ина. Зібрання старійшин цих
родів називали Сенатом. Сенат обирав царя, створював за­
кони, які мали ухвалити Народні збори. Також вони оголо­
шували війну. У Народних зборах брали участь усі гро­
мадяни Рима.
Д еякі царі докладали зусиль до розбудови Рима: було
споруджено каналізацію , оборонні стіни.

р Висновки

Природні умови Апеннінського півострова придатні для зем­


леробства та скотарства.
У VIII ст. до н. е. племена латинян заснували поселення, яке
назвали Рим.
На початку існування в Римі послідовно правили сім царів.
Вони зробили багато для розбудови міста.
Суспільний устрій Рима.

Запитання та завдання
Права римського громадя­
нина: 1. Кого вважають засновником Рима?
• Право укласти законний 2. Порівняйте суспільний устрій Рима та грецьких полісів
шлюб (схема на с. 104). Що спільного ви помітили?
• Право володіти майном 3. Заповніть таблицю «Органи влади в Римі».
і вести справи під о р г а н влади П о вн о важ е н н я
охороною законів Рима
Цар
• Право голосувати
Сенат
• Право бути обраним на
почесну посаду Народні збори

138 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


§44. римська республіка
1. римське суспільство. Вільні жителі Рима поділялися пригадайте
на дві великі групи: патриціїв та плебеїв. У V ст. до н. е.
1. Що таке демократія?
патриції становили меншість населення міста. Це були
нащадки родів, які заснували Рим. Вони мали великі зе­ 2. Порівняйте суспільний
мельні володіння, могли брати участь в управлінні містом. устрій Рима та грецьких
Більшість населення Рима належала до плебеїв (плебсу). полісів.
Це люди, які приїхали до Рима після його заснування, —
землероби, ремісники, торговці, що не мали власних земель­
них володінь. Плебеї могли бути бідними або багатими, але У 451— 449 рр. до н. е.
у Римі було ухвалено перші
однаково не мали права брати участь в управлінні містом.
писані закони — Закони
У Римі було досить багато рабів. Вони вваж алися час­
XII таблиць. Вони регулювали
тиною сім’ї свого власника. Рабами ставали військовопо­ різні сторони життя римлян,
лонені або місцеві жителі, які не змогли виплатити борги. а також вводили в обіг мідні
Господар міг відпустити раба на волю, тоді їх називали гроші — аси. Їхній текст, ви-
вільновідпущеними. Такі люди не мали політичних прав. карбуваний на 12 мідних та­
Плебеї, вільновідпущені або іноземці могли перейти під блицях, було виставлено на
покровительство могутніх патриціїв (патронів) і стати їх загальний огляд.
клієнтами (у перекладі з латини — залежні люди). Клієнт
був членом роду свого патрона і в усьому йому підкорявся.
Він працював н а його землях, супроводжував його у вій­
ськовому поході та н а публічних виступах. У свою чергу,
патрон надавав клієнту захист і заступництво. Відносини
м іж патронами та клієнтами вваж алися в Римі свящ ен­
ними й непорушними.
7
із якою м етою жителі рима ставали клієнтами?

Із часом, до I ст. до н. е., належність до тієї чи іншої


групи римського суспільства почали визначати не за по­
ходженням, а за доходами. Н айзаможніш а верхівка па­
триціїв та плебеїв утворила нобілітет. Д ля того щоб стати
нобілем, потрібно було хоча б раз бути обраним на посаду
вищого магістрата. Усі нобілі мали рівні права. Інші за­
можні сім’ї, загальне майно яких становило понад 200 тис.
сестерціїв (срібна монета), належали до вершників. Решта
вільного населення Р и м а — до плебсу.
7 Мармурова статуя римського
Як визначалася належність гром адянина до плебсу в V ст. патриція. У руках він тримає
до н. е., а як — у I ст. до н. е.? погруддя своїх предків.

§ 44. Римська республіка 139


2. встановлення республіки.
Сенат
300 колишніх магістратів
У 509 р. до н. е. у результаті на­
Відав зовнішньою політикою і скарбницею, оголошував війну родного повстання було повалено
Контролював Скликали
владу останнього римського царя,
і Рим перетворився на республіку
Магістрати (у перекладі з латини — загальна
Кількість Вищі справа). О рганізація влади Р и м ­
2 Консули Командували військом, скликали Сенат
2 Цензори Стежили за дотриманням звичаїв і традицій ської республіки поєднувала риси
8 Претори Здійснювали судочинство монархії (влада консулів), аристо­
кратії (влада Сенату) і демократії
Кількість Нижчі (влада Народних зборів).
4 Едили Стежили за правопорядком у місті Ри м ська республіка не була
12 Квестори Помічники консулів; відповідали за скарбницю
демократичною в сучасному розу­
Народні Могли накласти заборону (вето) на рішення
2 трибуни магістратів і Сенату для захисту плебеїв
мінні цього слова. Лише заможні
та почесні громадяни могли брати
участь в уп равлін н і та обіймати
державні посади.
7 -----------------------------------------
1) Коли рим став республікою ?
2) н азв іть основні органи влади
Органи влади в Римській республіці. в римі.

О р ган и у п р а в л ін н я в Римі У 494 р. до н. е. плебеї отримали право обирати своїх


• Н ар од н і зб о р и — зібран­ представників — народних трибунів. Вони захищали інте­
ня громадян, які голосу­ реси плебеїв, могли пропонувати закони для голосування
ванням ухвалювали зако­ і зупинити дію ріш ення магістратів, промовивши слово
ни та обирали магістратів. «вето» («забороняю »). Особа народного трибуна була
• М агістрати керували міс­ недоторканною. Двері його будинку завжди мали бути від­
том. Найголовнішими се­ чиненими, щоб у будь-який час дня і ночі громадяни могли
ред них були консул и . звернутися до нього по захист. Також трибун не мав
Консули мали рівні повно­ права залиш ати Рим більш ніж на добу.
важення й могли скасува­
ти рішення одне одного.
р
Висновки
Їх обирали Народні збори
терміном на один рік.
• Сенат складався із 300 ко­ Вільне населення Рима поділялося на дві групи: патриціїв та
лишніх магістратів. Він вті­ плебеїв.
лював у життя ухвалені На­ У 509 р. до н. е. Рим став республікою.
родними зборами закони, Республіканським Римом управляли Народні збори, магістра­
здійснював зовнішню полі­ ти та Сенат.
тику та відав скарбницею.
• За надзвичайних обставин
Запитання та завдання
(війна, повстання) Сенат
міг на шість місяців при­

значити д и к тато р а — ма- 1. У чому полягала суть відносин між патроном та клієнтом?
гістрата, який здійснював 2. Якими були функції Народних зборів? Магістратів? Сенату?
повноваження одразу всіх 3. Виправте помилки в реченнях.
органів влади Рима, крім 1) Народні трибуни представляли інтереси всього населення Рима.
народних трибунів. 2) Римська республіка була демократичною.

140 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


§45. Повсякденне життя
в римських містах

1. римська сім'я. Головною складовою давньоримського пригадайте


суспільства був рід. Кожен рід очолював старійш ина.
■ Хто належав до громадян
У свою чергу, роди поділялися на сім ’ї — ф ам ілії. Голо­
Рима?
вою сім’ї міг бути тільки чоловік. Його називали батьком
сім’ї. Влада батька в межах сім ’ї була абсолютною: від­
носно її членів він був наділений «правом ж иття та смер­
ті». До сім ’ї належ али також клієнти і тривалий час —
раби. Ж ін ки в сім ’ях повністю залеж али спочатку від
батька, потім — від чоловіка, а вдовами мали опікува­
тися сини. Заміж ніх жінок називали матронами.

Рим ські імена


Ім'я людини в Давньому Римі складалося з кількох частин, які
виникли в різний час. Спочатку всі римляни мали лише так зва­
не особисте ім'я, наприклад Ромул. Усього таких імен було 72.
Старший син отримував таке ж особисте ім'я, як і його батько.
Згодом до нього почали додавати ім'я роду (приблизно як су­
часні прізвища). Римських «прізвищ» існувало близько тисячі.
У повсякденному житті люди зверталися один до одного за ро­
довим іменем: наприклад, Юлій (тобто з роду Юліїв).
Оскільки особистих імен було мало, у межах одного роду бага­
тьох людей звали однаково. Щоб вирішити цю проблему, до
особистого імені та прізвища почали додавати ще й прізвисько.
Прізвиська були двох типів: вони могли належати особисто чо­
ловікові, а могли передаватися від батька до сина та утворюва­
ти ніби другу частину родового імені.
Отже, в імені видатного римського воєначальника Гая Юлія Це­
заря перше слово — Гай — це особисте ім'я, Юлій — родове,
а Цезар — прізвисько, яке він успадкував від одного з предків.
Жінки особистих імен не мали. Ім'я жінки складалося з імені її
роду із жіночим граматичним закінченням, наприклад Юлія
(тобто з роду Юліїв). Потім ішло прізвисько батька або чоловіка, стола
а за ним — жіноче прізвисько, яке вказувало на порядок її на­
родження в сім'ї: Старша, Третя, Маленька тощо. Так, першу
дружину Гая Юлія Цезаря, доньку Луція Корнелія Цинни, звали *■

Корнелія Цинна Молодша.


Римський чоловічий
та жіночий одяг.

§ 45. Повсякденне життя в римських містах 141


2. Помешкання. У римських містах пере­
важали два типи будинків: інсула та домус.
Пересічні родини наймали помешкання
в кількаповерхових будинках — інсулах.
Ж итло на перш их поверхах складалося
з декількох кімнат і могло бути навіть дво­
рівневим. Н а верхніх поверхах площа по­
мешкання була меншою, зазвичай воно мало
дві невеликі кімнати. На перших поверхах
інсул могли бути каналізація та водогін.
Мешканці верхніх поверхів користувалися
гром адським и вби ральн ям и , а воду н а ­
бирали на вулиці у фонтанах і піднімали
нагору. Обігрівали кімнати за допомогою
жаровень.
Часто на перших поверхах інсул роз­
міщ увалися крамниці, заклади харчуван­
н я тощо.
Замож ні родини м али великий буди­
Будинок для пересічних жителів — інсула. нок — домус. За входом розташовувався
внутрішній дворик — атріум. Стіни будинку
? 1) розгляньте малюнок. вкривали фресками або мозаїками. Такі бу­
Який тип будинків зо б р а­ динки мали водогін і каналізацію, а іноді
ж ено? Що розм іщ ується навіть спільне для всього будинку опалення.
на перш их поверхах
будинку?
3. харчування. Раціон римлян залежав від їх станови­
2) Ч ом у меш канці верхніх
ща в суспільстві та достатку. Основою раціону пересічних
поверхів вивіш ую ть свої
речі на вулиці?
людей були пшеничний хліб та каш а. Каш а була н астіль­
3) Що, на ваш у думку, вили­ ки поширеною стравою, що рим лян н азивали «кашоїда-
ваю ть із вікон? ми». З овочів вж ивали капусту, ріпу, цибулю, редьку та
боби. Запивали це все вином, яке розводили водою. Із
молочних продуктів рим ляни визнавали лиш е твердий
козиний або овечий сир, який їли із хлібом, а також до­
давали в різні страви. М’ясо вж ивали дуже рідко, лише
на свята. Переважно це була свинина. Із неї готували
численні види ковбас.
Тривалий час бідні римляни могли мати городи, на
яких вирощували овочі. Проте із часом, коли кількість
населення Рим а збільш илася й місця всім не вистачало,
мати город у межах міста заборонили.
Харчування заможних римлян було надзвичайно різно­
манітним. Вони вж ивали багато м ’яса, дичини та риби,
свіжих овочів та фруктів. Із далеких країв для них при­
Срібний римський посуд. возили екзотичні продукти (наприклад, імбир, корицю та
7 --------------------------------- чорний перець з Індії). Якщо бідняки могли їсти раз на
Хто міг користуватися таким добу, то заможні римляни харчувалися три-чотири рази на
посудом: заможні чи пере­ день. Страви для них були вишуканими й вимагали багато
січні р им ляни? часу та складових для приготування.

142 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


? 1) розгляньте малюнок. н азвіть основні частини домусу.
2) Користую чись малюнком, текстом підручника
та додатковим и джерелами, складіть невелику розповідь
(5— 6 речень) про життя зам о ж ної рим ської сім 'ї в домусі.

Висновки

Головою давньоримської сім'ї був найстарший чоловік. Він мав


владу над життям усіх її членів.
Заможні родини жили в окремих великих будинках — до-
мусах. Пересічні родини жили в кількаповерхових будинках,
де наймали кімнати.
О сновою харчування більшості римлян були каша, хліб, овочі
та розведене з водою вино.

Запитання та завдання

1. Кому належала вся повнота влади в римській сім'ї?


2. Які два типи помешкань існували в римських містах?
3. Назвіть основні продукти харчування пересічних римлян. Обід пересічної римської сім'ї.
Сучасний малюнок.

§ 45. Повсякденне життя в римських містах 143


§ 46. релігія та звичаї
пригадайте 1. Боги. Римська релігія була дуже схожа на грецьку.
Рим ляни поклонялися тим самим богам, що і греки, але
■ Назвіть основних грецьких
називали їх інш ими іменами. Також н а відміну від гре­
богів.
ків, рим ляни вваж али, що людина не може побачити бо­
жество й тим більше розмовляти з ним.
Рим ляни звели спілкування з богами до принципу
«я даю, щоб ти мені дав». Вони були переконані, що
в обмін н а молитви, богослужіння та жертвопринесення
боги зобов’язані дати людині те, що вона просить. Р и м ­
ські воєначальники навіть вважали, що чужоземних богів
можна задобрити подарунками і тоді вони допомагати­
муть римлянам , а не місцевому населенню.
На честь Сатурна — батька Ю пітера — щороку вла­
штовували святкування — Сатурналії. Спочатку вони три­
вали три дні, а з I ст. до н. е. — уже сім днів. Б іля храму
Сатурна здійсню вали ж ертвопринесення. Ж и телі Рима
влаш товували святкові вечері, обм іню валися подарун­
ками — восковими свічками та глиняними фігурками.
Тривали вуличні гуляння, на яких обирали «царя» Сатур­
налій. У цей час ш колярі звільнялися від занять, забо­
ронялося карати злочинців, раби могли не працювати та
Статуя Юпітера. їли за одним столом із господарями.
БОГИ ДАВНІХ ГРЕЦІЇ ТА РИМУ 7 --------------------------------------------------------------------------
Що таке сатур н ал ії? Я к їх святкували?
Грецьке ім'я римське ім'я
Зевс Юпітер 2. Жерці. Богослуж іння та жертвопринесення здійсню­
Посейдон Нептун вали жерці. Вищих жерців римляни називали понтифіка-
Аїд Плутон ми. Усього понтифіків було дев’ять. Верховний понтифік
Гера Ю нона жив у давньому царському палаці на Капітолії. Їх оби­
Афіна М інерва рали, я к і магістратів, але не на рік, а довічно. Понти-
Арес М арс фіки стежили за правильним виконанням обрядів.
Гефест Вулкан Одним із видів жерців були авгури. Вони передбачали
Гермес М еркурій майбутнє за явищами природи, поведінкою священних тва­
Афродита Венера рин, тлумачили сни. Авгури мали дуже велику вагу в су­
Аполлон Аполлон спільстві: за їх наказом могли відкласти або скасувати Н а­
Артеміда Діана родні збори.
Деметра Церера
Діоніс Бахус
7
Я к називався головний ж р е ц ь у Д авн ьом у рим і? Чи має хтось
Гестія Веста у наші часи такий титул?

144 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


3. весталки. Серед жерців окреме місце посідали вестал­
ки — жриці богині Вести. До її храму чоловіків не пус­
кали. Весталкам не можна було виходити заміж. Головним
завданням весталок було підтримувати священний вогонь
у храмі Вести. Якщо він згасав, то жрицю, як а за це від­
повідала, страчували. Римляни вірили, що поки горить
священний вогонь, Рим не загине.
Усього жриць було шість. Їх обирали серед найбільш
знатних римських родин і забирали до храму у віці від
шести до десяти років. П ісля цього вони мали 30 років
служити в ньому. Весталки користувалися великою по­
шаною: люди мали поступатися їм дорогою, у театрі та
під час інших видовищ їм належали найкращі місця. Якщо
на страту вели злочинця, і на його ш ляху зустрічалася
весталка, йому зберігали життя (щоправда, весталка мала
заприсягтися, що опинилася в цьому місці випадково).
Весталки отримували платню від держави.
7 --------------------------------------------------------------------------
Хто такі весталки?

4. Лари і пенати. Римляни вірили, що у світі існують Римський дволикий бог початку
духи — лари і пенати. Лари жили в будинку та охороня­ і кінця Янус. Глек у його руках
ли помешкання та його господарів. Також були лари гро­ призначений для пожертвувань.
мад, народів і перехресть. Вони стежили за дотриманням
традицій і карали тих, хто їх порушував. Також лари за ­ 7 --------------------------------
Янус має два обличчя —
хищали рабів від жорстоких господарів. старе й молоде. Що може
Римляни вірили, що добрі люди після смерті стають ла­ означати таке зображ ення
рами. Дерев’яні, бронзові або мармурові статуетки ларів сто­ цього бога?
яли в кожному будинку. Тричі на місяць їм робили підношен­
ня, а під час родинних свят ці статуетки прикрашали квітами.
П енати були духами — охоронцями домашнього вог­
нищ а. Їхні ф ігурки зберігалися в ш аф ках біля нього.
Коли сім ’я переселялася в інше місце, то забирала пена­
тів із собою. А лари залиш алися жити в цьому будинку.
Також римляни вірили в геніїв — духів-покровителів
окремих місць, предметів, людей. Вони захищали від злих
духів. Геній супроводжував людину від народження до
смерті та допомагав їй у всьому.
7 --------------------------------------------------------------------------
У чом у полягає різниця між ларам и і пенатам и?

5. Потойбічне життя і духи предків. Коли люди на Весталки біля священного вогню.
помирала, її тіло спалювали на поховальному вогнищі. Художник Жан Рау.
До вогнища тіло супроводжували родичі та друзі. Прах
кл ал и в поховальну урну, яку пом іщ али в сімейну уси­ 7 ---------------------------------
Ч ом у римляни надавали
пальницю . У роковини смерті на честь покійного при­ великого значення збере­
носили жертви богам. Знатні рим ляни зберігали у своїх ж енню свящ енного вогню
будинках маски або погруддя померлих предків. у храм і Вести?

§ 46. Релігія та звичаї 145


Рим ляни вваж али, що п ісля смерті душі померлих
ставали м анами — духами предків. Вони були покрови­
телями людей. Щоб мани не розгнівалися, тричі на рік
н а їхню честь влаш товували святкування, а н а могилах
залиш али підношення. Якщо померла людина за життя
вчинила злочин, її душ а перетворювалася н а лем ура —
злого духа. Ночами лемури блукали по землі й шкодили
людям. Існували спеціальні обряди, я к і потрібно було
здійснювати, щоб уберегтися від злих духів. Н априклад,
опівночі голова сім ’ї мав дев’ять разів ударити в мідний
таз, щоб цей звук розігнав лемурів.
7 --------------------------------------------------------------------------
Яким було ставлення рим лян до пом ерлих?

• Римська релігія багато в чому нагадувала грецьку, але мала


і свої особливості.
• Більшість богів римляни запозичили у греків, але дали їм свої
імена.
• Римляни вірили в численних духів, міфічних істот тощо.

Запитання та завдання

1. Яким був головний принцип римлян у спілкуванні з богами?


2. Хто такі лари і пенати? Яким було їхнє призначення?
3. Існує багато легенд, виникнення яких тісно пов'язане з істо­
У будинках для ларів облашто- рією Рима. Підготуйте повідомлення про деякі легенди (на
вували вівтарі — ларарії, де вибір): 1) заснування Рима; 2) викрадення сабінянок; 3) життя
стояли їх фігурки й куди робили семи римських царів; 4) як гуси врятували Рим тощо. Порів­
підношення. Сучасний вигляд няйте обрані римські міфи та легенди з давньогрецькими.
вівтаря з Помпеї (1) та бронзові Назвіть найбільш суттєві відмінності між ними.
фігурки ларів (2).

146 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


§ 47. військові завоювання риму.
Пунічні війни

1. Завоювання риму. Рим підкорив багато земель. Із пригадайте


переможеними племенами укладали так звані союзницькі
1. Як виник Карфаген? Яким
угоди, за якими ці племена мали забезпечувати римське
було основне заняття жи­
військо воїнами.
телів цього міста?
Римські завою вання можна розділити на три періоди.
1) У 500—250 рр. до н. е. Рим захопив увесь Апеннін- 2. Поселення яких племен роз­
ський півострів. ташовувалися на території
2) У 264— 146 рр. до н. е. Рим воював із Карфагеном — Апеннінського півострова?
містом у Північній Африці, яке мало великий вплив
у Середземномор’ї.
3) Між II ст. до н. е. та II ст. н. е. римляни захопили
Грецію та Східне Середземномор’я. Також у цей час с ір и м кол ьор ом на карті
вони заверш или завою вання Іспанії, Галлії і Британії підписані назви рим ських
та окремих земель у Ц ентральній Європі. провінцій. н азв іть провінції
риму станом на 33 р. н. е.
Пунічні війни.

§ 47. Військові завою вання Риму. Пунічні війни 147


2. Пунічні війни. Рим ляни зневажливо називали к ар ­
ф агенян пунами. Конфлікти між Давнім Римом і К арф а­
П р о в ін ц ія — залежна від
геном відомі я к Пунічні війни.
Риму територія, розташова­
на за межами Апеннінського
К арфаген мав могутній флот, але його арм ія була н а­
півострова (Італії). йманою, тобто вою вала лиш е за грош і, і їй бракувало
дисципліни. Рим ляни, навпаки, мали організоване сухо­
путне військо, але не були вправними в морських битвах.
П ерш а Пунічна війна (264—241 рр. до н. е.) розгор­
Найбільшою битвою Другої
Пунічної війни стала битва по­
нулася на морі за володіння островом Сицилія, де на той
близу Канн (216 р. до н. е.). час розташовувалися карфагенські колонії. Д ля того щоб
Римське військо кількісно перемогти карфагенян на морі, римляни за короткий час
майже вдвічі переважало збудували 120 військових кораблів. П ісля виснажливої
сили карфагенян. Усе виріши­ війни у 241 р. до н. е. між Римом та Карфагеном було
ло розташування військ. Рим­ укладено мир, за умовами якого Карфаген мав сплатити
ляни розмістили в центрі Риму 84 тис. кг срібла, повністю звільнити Сицилію та
свою основну ударну силу — повернути полонених римських громадян. Того ж року
важку піхоту, а по флангах — Сицилія стала першою римською провінцією. Згодом про­
менш боєздатні війська. Кар­ вінціями стали Корсика та Сардинія.
фагенський полководець
Друга П унічна війна (218—201 рр. до н. е.) розпо­
Ганнібал, навпаки, у центрі
чалася через прагнення К арфагена повернути втрачене.
поставив відносно слабку
піхоту, а по флангах — силь­
Його військом командував талановитий полководець Ган-
ну кінноту. Коли бій розпо­ нібал. У 218 р. до н. е. він повів свої війська з Іспанії
чався, римляни кинулися до Італії через Альпи. Переправитися морем було немож­
вперед, на піхоту Ганнібала. ливо, тому що його контролювали військові кораблі рим ­
У результаті вони опинилися лян. В Альпах війську Ганнібала довелося підніматися на
затиснутими із двох боків круті вершини, вкриті снігом і льодом. Люди, коні й сло­
у «мішку» між флангами ни потерпали від холоду та нападів місцевих племен. Цей
кінноти. Із 87 тис. римських перехід через Альпи коштував Ганнібалу більше половини
воїнів було вбито або захоп­ війська та всіх бойових слонів (вижив лише один). Не
лено в полон близько маючи підкріплення, Ганнібал із боями просувався Апен-
70 тис. осіб. Проте римляни
нінським півостровом до Рима.
виявилися здібними учнями
Похід Ганнібала в Італію тривав 16 років. Він роз­
і в битві поблизу Зами по­
вторили цю тактику вже
громив не одну римську армію, але виріш альної пере­
проти самих карфагенян. моги так і не здобув. Не маючи техніки, Ганнібал не міг
узяти Рим в облогу. Тим часом римляни розбили військо
його брата Газдрубала, який ішов йому на допомогу, а та­
кож висадилися неподалік Карфагена — біля міста Зам а.
Тут відбулася виріш альна битва Другої Пунічної війни,
у якій карфагенські війська зазнали поразки.
З а умовами миру К арф аген втратив увесь свій флот
(500 кораблів) і бойових слонів, а також мав сплатити
втричі більше срібла, ніж після Першої Пунічної війни.
Також він втратив усі свої колонії.
П ісля поразки у вій ні К арф аген все ще зали ш ався
грізн и м суперником Рим у. Тому р и м л ян и виріш или
остаточно його злам ати. У 149 р. до н. е. вони взяли
Битва поблизу Зами. в облогу К арф аген. Розп очалася Т ретя П унічна війна
Сучасний малюнок. (149— 146 рр. до н. е.).

148 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Римські війська прорвали укріплення з боку моря, ще
тиждень тривали бої на вулицях міста. Зрештою його остан­
ні захисники склали зброю. Як і решту населення, їх було
продано в рабство. Карфаген став римською провінцією
А фрика.
Так Рим здобув контроль над Західним Середземно­
мор’ям.

3. римське військо. Основою римської могутності була ар­


мія. Вона вдосконалювалася впродовж усієї історії Риму. За
епохи царів та ранньої Республіки армія нагадувала зброй­
ні сили грецьких полісів. Її основу становили громадяни
Риму, тобто дорослі чоловіки, які володіли земельними на­
ділами. Це військо не було професійним: воїни збиралися
лише на час воєнних дій.
Рим ське військо складалося з легіонів. Л егіон мав
4 ,5 тис. піхотинців і 300 верш ників. Н им ком андували Бойовий слон.
військові трибуни, як и х обирали на Н ародних зборах. Сучасний малюнок.
К ожен воїн мав сам забезпечити себе спорядж енням .
У хилення від військової служби суворо к ар ал о ся, аж
до продаж у в рабство.
У другій половині IV ст. до н. е. військовий і політичний Л егіон — основна структур­
на одиниця римської армії.
діяч Камілл постановив, що воїн за службу в легіоні має
Л егіонер — воїн легіону.
отримувати платню, за рахунок якої Рим видавав йому спо­
рядження, зброю та харчування. У цей період римське вій­
сько складалося із двох армій, кожна з яких мала по два
легіони. На чолі армії стояв консул. До цих армій входили
й війська так званих «союзників» — підкорених італій­
ських племен, які не мали римського громадянства.
У 107 р. до н. е. римський полководець і політичний
діяч Гай Марій провів військову реформу. Справа в тому,
що військова служба була невигідною. Основний дохід
більшість римських громадян мала від землеробської праці,
а служба тільки забирала час. Тому Марій почав набирати
до війська всіх незалежно від майнового стану та похо­ У 279 р. до н. е. між рим­
дж ення. Воїни отримували платню , а також повністю ськими легіонами та вій­
забезпечувалися спорядженням і харчуванням. Тепер бідна ськом еллінського царя Пір-
незнатна людина могла покращ ити своє життя завдяки ра відбулася битва під
відданій службі. Проте основним доходом легіонера була Аускулом. Грецькі війська
військова здобич. Тому вони прагнули нових військових здобули перемогу. Проте
походів. Після 16 років служби воїни ставали ветеранами втрати Пірра були настільки
і могли отримати наділ землі. значними, що він зауважив:
У результаті реформи було змінено структуру війська. «Ще одна така перемога,
і я залишуся без війська».
Основною бойовою одиницею залиш ався легіон, який по­
Вислів «П ір ро ва перем ога »
ділявся на десять когорт. Когорта складалася із трьох
позначає перемогу, яка дала­
маніпул, м аніпула — із двох центурій. У легіоні тепер ся надто високою ціною, або
налічувалося 5—6 тис. осіб. Кожний легіон мав свої від­ перемогу, рівноцінну поразці.
знаки, номер і назву.

§ 47. Військові завою вання Риму. Пунічні війни 149


В армії була встановлена сувора дисципліна. Існувало
Сучасне законодавство країн багато різноманітних покарань для її порушників. Найбільш
Європи, Центральної і Півден­ жорстоким із них була децимація — страта кожного деся­
ної Америки та значної части­ того воїна в легіоні за втрату прапора, бунт або дезертирство
ни Азії бере свій початок ще (втеча з місця військової служби). Д ля підтримання дис­
від уявлень про право та ципліни воїни мали постійно бути зайнятими: вони навча­
справедливість, закладених лися, працювали в таборі, будували дороги та укріплення.
у Давньому Римі. Ці уявлення Раніше за армією слідувала довга череда возів — обоз.
втілилися в писаних законах, Він повільно пересувався й був легкою здобиччю для військ
постановах різних органів ворога. За реформою Марія всі припаси та спорядження
управління, судових промо­
воїни несли на собі. Тому їх називали «марієвими мулами».
вах, які нині узагальнено на­
Обози повністю не зникли, але стали значно меншими та
зивають «римське право».
Римляни високо цінували
більш організованими.
свої закони, що знайш ло Завершальний етап перетворення римської армії на про­
відображення в таких висло­ фесійну припадає на середину I ст. до н. е. Це відбулося
вах: «Право — мистецтво завдяки двом видатним полководцям — Гнею Помпею та
добра і справедливості», Гаю Юлію Цезарю. Цезар змінив принципи набору до ле­
«Суть справедливості — гіонів. Легіон знову зменьшився до 4,5 тис. осіб, але до
жити чесно, не шкодити ін­ його складу входила кавалерія, а також значна кількість
шому, кожному дати те, на військової техніки: баліст, катапульт тощо.
що він заслуговує». На цьому етапі римська армія існувала як організація
7 ----------------------------- людей, єдиною справою в житті яких була війна. Їх сім’єю
1) сф орм улю йте основні
ідеї рим ського права. були передусім військові товариші та командири.
2) Як римське право впли­
нуло на сучасний світ?
Р •
Висновки

Протягом V ст. до н. е. — II ст. н. е. римляни фактично захо­


пили території навколо Середземного моря, перетворивши
його на «римське озеро».
• Важливим етапом римських завоювань стали Пунічні війни
з Карфагеном за контроль над Західним Середземномор'ям.
• У результаті тривалого розвитку римське військо пройш ло
шлях від ополчення до професійної армії.

Запитання та завдання

1. Назвіть три періоди римських завою вань та території, здо­


буті Римом у кожен із них.
2. Яку назву мали війни Риму з Карфагеном? Якими були їх на­
слідки?
3. Заповніть таблицю «Етапи творення професійної римської армії».
н а зв а сти сл и й зміст
Царський Рим
Реформа Камілла
до 50 км на день із майже Реформа Марія
30-кілограмовим спорядженням. Реформа Цезаря
Сучасний малюнок.

150 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


§48. римська імперія

1. криза республіки. Н априкінці I ст. до н. е. Римська пригадайте


республіка переживала кризу. Її основною причиною було
1. Назвіть основні органи
те, що система управління Риму була розрахована на одне
влади Римської республіки.
місто, а не на цілу імперію. Крім того, завою вання в е­
личезних територій вплинуло й на римське суспільство. 2. Що таке Пунічні війни?
• У ході війн було взято в полон і перетворено на рабів Коли вони відбулися?
величезну кількість людей. П раця рабів стала основою Якими були їхні наслідки?
римського господарства.
• Розвинулася значна соціальн а нерівність усередині
римського суспільства. Постійні війни збагатили окре­
мих людей, але чимало селян втратили свою землю
через тривалу військову службу.
• П адіння цін на хліб, який у великій кількості над­
ходив із Сицилії та А фрики, зробило землеробство
неприбутковим. Селянські господарства занепадали,
а їхні власники переселялися до міст і ж или там за
державні кошти.
• Р и м ська влада втрачала дем ократичний характер.
Ш лях до виборних посад забезпечувався знатністю
й багатством. Б агаті р и м л ян и «купували» н а в и ­
борах голоси збіднілих співгром адян, влаш товую чи
народні гу л ян н я та роздаю чи безкош товний хліб.
Соціальна нерівність спричиняла народні заворуш ен­
ня. Н а цій хвилі у 20—30-х рр. II ст. до н. е. до влади
прийш ли брати Гракхи — народні трибуни, як і нам ага­
лися проводити реформи. Їхнім завданням було покра­
щ ити становищ е землеробів та міської бідноти. Проте Римські монети.
прихильники заможних і впливових сенаторів убили бра­
тів Гракхів та їхніх послідовників, а реформи було ска­
совано. Д и кта то р — у період Рим­
ської республіки одноосіб­
7 --------------------------------------------------------------------------
Ч ом у братам Гракхам не вдалося досягти своєї мети? ний правитель, вища поса­
дова особа, яку Сенат
2. диктатура цезаря. К риза влади змусила Сенат і м а­ призначав у разі найбільшої
гістратів наділити військових командувачів — диктато­ небезпеки для держави. Піз­
ніше — воєначальник, який
рів — великими повноваженнями. Така можливість була
захопив владу в Римі завдя­
здавна передбачена римськими законами. Проте диктатори
ки контролю над армією.
отримували свої повноваження на обмежений термін.

§ 48. Римська імперія 151


Смерть Цезаря.
Художник Жан-Леон Жером.

Диктатори нерідко змагалися за владу м іж собою, що


призводило до громадянських війн. Диктатор Гай Юлій
Ц езар (100—44 р. до н. е.) був видатним воєначальником,
який підкорив племена галлів, що ж или на території су­
часної Франції. У громадянській війні він переміг іншого
полководця — Гнея Помпея та проголосив себе довічним
диктатором з абсолютною владою.
На завойованих Римом територіях Ц езар створював
римські колонії та переселяв туди найбідніших римських
громадян. Близько 80 тис. ветеранів та бідняків отримали
земельні наділи в провінціях. Так він намагався уникнути
народних заворушень, а також хотів віддячити воїнам, на
підтримку яких спирався в боротьбі за владу в Римі.
Цезар правив Римом чотири роки. Він був перекона­
М арм урове погруддя
ний, що вся політична й військова влада в Римі належить
Гая Юлія Цезаря.
йому та не зважав на протистояння різних політичних
угруповань. Це призвело до того, що в 44 р. до н. е.
Ц езаря вбили прихильники республіканського ладу, які
Серед змовників-убивць Гая боялися, що він захоче повернути давні царські порядки.
Юлія Цезаря був і його най­
ближчий соратник Марк 7 --------------------------------------------------------------------------
Який титул мав Ц езар? Ким він був до того, як став од н о­
Юній Брут. Побачивши перед
осібно правити рим ом ?
смертю його обличчя, Цезар
вигукнув: «І ти, Бруте?». Нині
цей крилатий вислів означає 3. октавіан Август — імператор риму. Після смерті Юлія
зраду близької людини. Ц езаря його прийомний син Октавіан (63 р. до н. е. —
14 р. н. е.) переміг ворогів батька. Сенат проголосив його
Августом («обраним богами»).
За правління Октавіана Августа система управління Ри­
мом змінилася. Тепер і цивільна, і військова влада належа­
ла лише йому. Старі органи влади, які діяли за часів Респу­
бліки, було збережено, але лише формально. Усіх магістратів
віднині призначав імператор, він скликав Сенат і командував
військом. Офіційно Октавіан Август був не консулом і не
диктатором, як його попередники, а принцепсом. У давнину
так називали найстаршого сенатора, проте в часи правління
Влада імператора. Октавіана Августа та його наступників це був лише титул.

152 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Тому правління Октавіана Августа та його наступників
історики називають принципатом. Фактично ж Октавіан
Август був імператором, а Рим — імперією.
П ісля смерті Октавіана Августа прирівняли до богів
і запровадили культ імператора. Відтоді вваж алося, що
всі римські імператори мають божественне походження.
7 --------------------------------------------------------------------------
Щ о означав оф іційний титул о к тавіан а Августа? Чи відповідав
він його реальним п овноваж енням ?

4. розквіт римської імперії. У I—II ст. н. е. Римська


імперія переживала розквіт. Це був час відносного миру
та безпеки. Розвинулася торгівля не лише всередині Риму,
але й із далекими землями: Африкою, Індією, Китаєм. Зем­
лі імперії поділялися на провінції, якими управляли на­
місники. Кордони імперії захищ али фортеці та легіони.
У 212 р. н. е. все населення імперії отримало римське
громадянство та пов’язані із цим права.
Римською імперією правили імператори — спадкоємці Мармурова статуя Октавіана
Октавіана Августа. В історію вони увійшли як «п’ять доб­ Августа.
рих імператорів». Це Нерва, Траян, Адріан, Антонін Пій,
М арк Аврелій. Кожен із них мав здобутки, які запам’ята­ 7 -----------------------------
лися людям. Нерві, за висловом римського історика Таци- Ким був о к тав іан ?
та, вдалося поєднати непоєднуване — принципат і по­ Я к він став августом ?
літичну свободу. Траян став для римлян взірцем успіху,
усі наступні імператори прагнули бути схожими на нього.
Антонін носив прізвисько Пій («Благочестивий») за спра­
ведливість, милосердя та добре ставлення до простого на­
роду. Марк Аврелій для римських вчених був втіленням
мудрого правителя, його називали філософом на троні.
7 --------------------------------------------------------------------------
Користуючись додатковими джерелами, підготуйте повідомлення
або презентацію про правління «п'яти до бр и х імператорів».

• Наприкінці I ст. до н. е. Римська республіка переживала кризу.


• Август створив імперію, у якій вся влада належала імператору.
• Час розквіту Римської імперії припадає на I— II ст. н. е.

Запитання та завдання

1. Що стало причиною кризи в Римській республіці? Якими були Вал Адріана у Великій Брита­
її наслідки? нії — оборонна споруда, що
2. Якою була політика Юлія Цезаря? мала захищати римські володін­
3. Якими були основні повноваження римського імператора? ня від нападів варварів із пів­
ночі. Сучасний вигляд.

§ 48. Римська імперія 153


§ 49. культура риму

пригадайте 1. Мистецтво. До середини I ст. до н. е. рим ляни ж или


дуже скромно та майж е не користувалися предметами
1. Пригадайте основні прин­
розкоші. Римське мистецтво було дуже простим. Н а ньо­
ципи давньогрецького
го значною мірою вплинула культура етрусків.
мистецтва.
Під впливом елліністичної культури римське мистецтво
2. Коли та внаслідок чого змінилося, стало більш вишуканим. Римляни досягли великої
відбувся приплив вели­ майстерності у виготовленні ювелірних виробів, мозаїк,
чезної кількості багатств роботі зі склом, скульптурі. Багато грецьких скульптур
до Риму? збереглося до наших днів завдяки їх римським копіям.
Головною рисою римського мистецтва було те, що воно
стало портретним, тобто відтворювало реальні риси облич­
чя людини. Це стосувалося я к скульптури, так і ж иво­
пису. Мармурові погруддя імператорів установлювали по
всій імперії, щоб піддані бачили свого правителя.
7 --------------------------------------------------------------------------
Чим м истецтво риму відрізнялося від мистецтва Греції?

2. Література. Найбільше в Римі цінувалося ораторське


мистецтво — уміння грамотно й красиво говорити, ви ­
голошувати переконливі промови. Красномовство було
необхідним ум ін н ям для п олітичних д іячів і юристів.
Римська мозаїка із волоським Н айвидатніш им оратором Давнього Риму був сучасник
горіхом та мишею. Августа М арк Туллій Цицерон. Його діяльність вплину­
ла на всю римську літературу. Ораторський талант мав
Гай Юлій Цезар. Його промови вирізнялися лаконічні­
стю, чіткістю думки та змістовністю.
Спочатку римська література розвивалася під сильним
впливом Греції. Римські поети намагалися копіювати стиль
грецьких. Також римляни перекладали латиною грецькі
літературні твори, зокрема поеми Гомера та тексти теа­
тральних вистав.
Лише з кінця II ст. до н. е. римська література набува­
ла самостійності. У театрі популярним став жанр сатири.
Сатиричні п ’єси перш за все викривали занепад моралі та
відмову рим лян від простого та скромного життя, засу­
джувалося їх прагнення розкоші. Видатним поетом був Тіт
Римський посуд із кольорового Лукрецій Кар. Він написав філософську поему «Про при­
скла. роду речей».

154 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Римський Форум — головна
площа в центрі міста.
Сучасний малюнок.

Найбільшого розквіту римська поезія набула за часів


правління Октавіана Августа. Видатними поетами цього
періоду були Вергілій — автор поеми «Енеїда», та Гора-
цій, який із гумором критикував римлян за надмірну при­
страсть до розкоші.
У подальші роки, коли Римська імперія переживала
занепад, а імператори швидко змінювали один одного на Камея — рельєфне зображення,
престолі, римські письменники звернулися до тем моралі вирізьблене в напівкоштовному
та філософії. Це були Сенека, Тацит, П ліній. Крім того, камені або мушлі.
популярним був ж анр історії — писали як про далеке
минуле, наприклад походи А лександра Македонського,
так і про події, учасникам и я к и х були сам і автори,
наприклад «Записки про галльську війну» Ц езаря. Най-
відоміш им рим ським істориком був Тіт Л ів ій , автор
«Історії від заснування міста [Рима]». Письменник єврей ­
ського походження Йосиф Ф лавій написав праці «Юдей­
ські старожитності», де виклав історію єврейського народу
з давніх-давен, і «Юдейська війна», у якій описав події
єврейського повстання проти Риму в 66— 71 рр. н. е.
7 --------------------------------------------------------------------------
Щ о таке ораторське м истецтво? Де його використовували?

3. Архітектура. Рим ляни були вправними архітектора­


ми та будівельниками. Вони вм іли зводити арки та ку­
поли — архітектурні конструкції, ще не відомі у Старо­
давньому світі, і винайшли цементуючий розчин на основі
У римській провінції Єгипет се­
вапняку. Також вони розвинули ті архітектурні принци­
ред римлян набула поширення
пи, які були винайдені у Греції. практика поховань за давньо­
Визначними архітектурно-інженерними спорудами Дав­ єгипетськими традиціями. До по­
нього Риму були акведуки, дороги та мости. ховання померлого клали його
Освоєння нових земель Рим починав із доріг. Широкі, прижиттєвий портрет. Ці зобра­
рівні та прямі римські дороги дозволяли за потреби швидко ження отримали назву Фаюм-
переправляти легіони з одного кін ця імперії в інш ий, ських портретів.

§ 49. Культура Риму 155


Аппієва дорога в Римі. Сучасний вигляд.

швидко доставляти повідомлення, а також сприяли розвитку


торгівлі. Багато доріг було споруджено силами легіонерів.
Будівництво римської дороги було тривалим процесом.
Спочатку землеміри вивчали місцевість. Над річками і про­
валами будували мости, у горах прокладали тунелі, у ни­
зинах та болотах робили насипи, щоб вирівняти ділянку
під будівництво. Після цього прокопували два стічні рови.
Шар ґрунту знімався до каменю, який посипали піском та
Спорудження акведука. Акведу­
крейдою. Потім укладали чотири шари каменю та щебеню
ками воду доправляли із гір­
завглибшки 1,5 м, а зверху клали великі плоскі камені.
ських джерел до міст. Завдяки
невеликому нахилу вода д о­
У центрі дорога мала бути випуклою, щоб на ній не затри­
вільно текла вниз, до міста. мувалася вода.
До будинків її підводили глиняні 7 --------------------------------------------------------------------------
або свинцеві труби. Ч ом у якісні дороги були важ ливим и для рим у?

Висновки

• Римське мистецтво було дуже простим, поки Рим не пере­


творився на світову імперію та не ознайомився з досягнен­
нями інших культур.
• Римська література тривалий час перебувала під сильним
впливом грецької.
• Римляни досягли великої майстерності в архітектурі та інже­
нерній справі.

Запитання та завдання

1. Які культури мали найбільший вплив на формування римсько­


го мистецтва?
2. Назвіть видатних письменників Давнього Риму.
3. Техніку будівництва яких архітектурно-інж енерних споруд
М армурова скульптура імпера­ удосконалили римляни? Які функції виконували ці споруди?
тора Октавіана Августа.

156 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Практична робота
Повсякденне життя римлян
за часів Імперії

1. Загальні риси. Ж иття рим лян дуже змінилося за ч а­ пригадайте


сів Імперії. Через приплив багатств із пограбованих про­
1. Чому Римська республіка
вінцій жителі Рима витрачали величезні кошти на роз­
опинилася у стані кризи?
ваги та предмети розкош і. Працю вати було невигідно.
До чого це призвело?
Більшість товарів, а найголовніше — зерно, задешево по­
ставляли з провінцій. Рим був наповнений плебсом, який 2. Завдяки чому жителі Рима
вимагав «хліба й видовищ». Безкоштовні роздачі хліба, почали жити в розкоші?
грошей і циркові вистави позбавляли плебеїв бажання
й потреби працювати.

2. Бенкет. Бенкети влаштовували ввечері. На них запро­


шували музик, які розважали гостей. Гості виголошували
тости на честь господаря. Слуга наливав гостям у кубки
сильно розведене з водою вино. Пити вино нерозведеним
вважалося варварством. Їли лежачи, їж у брали руками. Колізей у Римі. Сучасний вигляд.

Практична робота. Повсякденне життя римлян за часів Імперії 157


Із листа Кассія до Руфа (кінець I ст. н. е.)
Ти запитуєш мене щодо бенкету, який плануєш улаштувати для
своїх друзів. Хоча Цицерон і стверджує, що «найменш почесни­
ми є професії продавця риби, м'ясника, кухаря та того, хто готує
соуси», я з великою повагою ставлюся до людей, які вміють гар­
но прийняти гостей та подати їм найкращі страви. На думку по­
ета Ювенала, на бенкеті, вартому такої назви, мають бути при­
сутні «величезний омар зі спаржею, корсиканська барабуля,
найкраща мінога, яку тільки може запропонувати Сицилія, гусяча
Вечеря заможних римлян. печінка, каплун (спеціально відгодований півень), розміром із
Сучасний малюнок. будинок, гарно засмажений кабан, трюфелі і яблука». Замість
усього переліченого я віддаю перевагу вишуканій їжі, яку про­
понує Апцій у своїй кулінарній книзі. Ти можеш знайти її в обох
громадських бібліотеках, заснованих імператором Августом.
Хто ж не буде приємно вражений, побачивши на столі такі
страви:

Закуска
• Солона риба і яйця.
• Фарш ироване порося.
• Шматочки мізків, зварені в молоці з яйцями.
• Варені опеньки із соусом і приправлені перцем, приготовле­
ним на риб'ячому жирі.
• Ведмежатина з прянощами в меду й соусі з олії та яєць.
Гаряче
• Лань, засмажена в цибульному соусі.
• Єрихонські фініки, виноград, олія і мед.
• Страус у солодкому соусі.
• Горлиця, зварена разом із власним пір'ям.
• Смажений папуга.
• Млинці, фаршировані м'ясом поросяти та голубів.
Давньоримська мозаїка,
• Окіст у тісті з інжиром і лавровим листям, политий медом.
що зображує різні продукти
Солодке
харчування.
• Асорті з кондитерських виробів із трояндами.
• Очищені фініки, фаршировані горіхами й кедровими горішка­
ми, смажені в меду.
• Теплі африканські тістечка із солодким вином і медом.

7 ----------------------------------------------------------------------
1) Ім'я якого правителя риму згадується в листі?
2) Які проф есії згадано в листі? Який із цього м ож на зр о ­
бити висновок?
3) Який основний підсолоджувач називає Кассій?
4) Які страви п р оп он ує ю венал, а які — сам Кассій?
У чому, на ваш у думку, полягає різниця між виш уканим
і н евиш уканим бенкетам и?
5) назвіть регіони, із яких походять складові перелічених
у листі страв: риба, папуга, страус, ведмежатина, інжир,
Кушетка з дерева та слонової фініки, трюфелі, кедрові горішки, перець (пряність). П ро
кістки. На таких меблях римляни що це може свідчити?
лежали та їли під час бенкетів.

158 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


3. гладіаторські бої. Давньогрецьке м и ­
стецтво театру в Римі зазнало змін. Ви­
сокохудожні трагедії показували в будин­
ках знаті для вузького кола поціновувачів.
Ш ирокий загал віддавав перевагу висту­
пам ком іків, вуличних м узи к, а також
масштабним гладіаторським боям. В важ а­
ється, що їх початок поклав Гай Юлій Ц е­
зар. Бої відбувалися на арені, найвідомі-
шою з яких став римський Колізей. Його
будівництво було закінчене у 80 р. н. е.
Він уміщував 50 тис. глядачів.
Гладіаторські бої організовував спеці­
альний чиновник із наближених до імпе­
ратора. Гладіаторів купували як рабів на
ринках, але ними могли добровільно ста­
вати вільні люди. Майбутніх гладіаторів
селили в казармах, там вони проходили
навчання під керівництвом наставників. Пальці вниз. Художник
Існував і госпіталь для лікуван н я пора­ Жан-Леон Жером.
нених під час боїв.
На день могло відбуватися до сотні поєдинків між гла­
діаторами. Поєдинок не одразу закінчувався смертю одного
з учасників, і тоді переможець запитував в імператора, чи
залиш ати супернику ж иття. Якщо імператор піднімав
великий палець угору, то людині залиш али ж иття, якщо
вниз — добивали.
Глядачі робили грошові ставки на своїх улюбленців.
Це ще більше підігрівало інтерес до поєдинків.
Дуже популярні серед народу гладіатори могли спо­
діватися на тривалу та успішну службу, після заверш ен­
н я якої вони ставали наставниками для нових гладіато­
рів. Часто вони навіть мали ш анувальників.
Серед римлян надзвичайно популярними були поєдинки
диких тварин. Їх тисячами відловлювали в далеких краях
і доправляли в Рим, де на них чекала загибель.
Засуджених на смерть злочинців, а також християн
(їх у Римській імперії переслідували протягом 300 років),
виводили беззбройними на гладіаторську арену, щоб їх
роздерли дикі тварини.
У Римі влаштовували масштабні видовища, які мали
відтворювати історичні битви. Одного разу на заповненій
водою арені Колізею плавали справжні бойові кораблі —
так зображали морську битву Пунічних війн.
7 --------------------------------------------------------------------------
Поміркуйте, чи була згода пересічного рим лянина стати гладі­
атором смертним вироком. Ч ом у вільні люди погодж увалися
йти на такий ризик? Гладіатор. Сучасний малюнок.

Практична робота. Повсякденне життя римлян за часів Імперії 159


Давньоримські мозаїки, що зображують бої гладіа­
торів. Існували різні види гладіаторів, кожен із яких
мав власний набір озброєння. Людина в білому
одязі із чорними смугами — наставник бійців.

7 ------------------------------
Я к могло скластися життя
успіш ного гладіатора? Із листа Кассія до Донація
Пишу тобі з Африки, із Тамугаді, куди наш імператор Траян від­
правив мене для відлову диких тварин, оскільки наш народ по­
трібно постійно розважати, щоб не було повстань, які обходять­
ся дорожче за будь-яких тварин. Народ вимагає видовищ усе
більш і більш незвичайних. Йому набридло бачити пантер, за­
пряжених у колісниці, слонів, які пишуть хоботами на піску ім'я
нашого імператора, гладіаторів, які б'ються з левами. Сьогодні
вони хочуть бачити, як ведмеді б'ються з буйволами, а бики —
із носорогами.
Марк, якого ти, звісно, знаєш, розповідав мені, що був свідком
у Колізеї жахливого видовища: начальник школи гладіаторів за­
сік до смерті людину, примушуючи її відривати величезного
ведмедя від буйвола. Четверо людей загинуло...
Я вважаю, що ці ігри є надто жорстокими, але, кажуть, вони за­
безпечують мир і спокій . Чи надовго? Тим більше, що відлов
хижаків стає все більш складною справою. У деяких районах
вони зовсім зникли, як, наприклад, гіпопотами в Нубії, месопо­
тамський лев, слони в Північній Африці, звідки я тобі п иш у.

7 ----------------------------------------------------------------------
1) звідки Кассій пиш е листа? Я к рим ляни називали цей
регіон?
2) Як Кассій ставиться до розваг на арені?
3) Із якою м етою і для кого організовували гладіатор­
ські бої?
4) Як відлов тварин для розваг вплинув на п р иро д у?
Шанувальниці вітають перемож­
ця. Сучасний малюнок.

160 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


§ 50. народи — сусіди риму

1. сармати. Сусідами Рим ської ім перії було багато на­


родів: кельти, германці, даки, сарм ати, парф яни тощо.
Вони залиш или власний слід в історії. У III ст. до н. е. —
III ст. н. е. місце скіфів у степовій частині У країни за ­
й няли племена сарм атів. Вони, як і кіммерійці та скіфи,
були іраномовним народом. Їхній побут мало відрізнявся
від побуту попередників — вони так само кочували, за­ Фігурка дельфіна із золота й кри­
ймалися скотарством, їхні сім’ї жили в кибитках. шталю із сарматського Ногайчин-
Сармати були племенем воїнів, яке здійснювало н а­ ського кургану. I ст. до н. е.
біги на своїх сусідів: вони витіснили з українських степів
скіфів, загнавш и їх на К римський півострів, а потім ак­
тивно воювали з Римською імперією. Їхнє військове мис­
тецтво дещо від р ізн ял о ся від скіфського. Скіфи були
перш за все вправними лучниками, сармати ж уславили­
ся своєю важкою кіннотою, як а віддавала перевагу руко­
пашному бою.
Кінний сарматський воїн був захищений панциром із
металевих або рогових пластинок і конічним шоломом.
Його зброєю були важкий спис та довгий залізний меч.
Сарматські коні теж мали броню.
Померлих сармати ховали в курганах разом із найкра­
щою зброєю та коштовними прикрасами.
7 -------------------------------------------------------------------------- Сарматська золота корона
Який кочовий народ жив у причорном орських степах до сарматів? з Новочеркаського кургану.

2. кельти. Н а території Західної та Центральної Європи


сусідами Римської імперії були племена кельтів. Н а зем­
лях сучасної України кельти заселяли Закарпаття.
Кельтів, які проживали на території сучасної Ф ран­
ц ії, ри м лян и нази вали гал лам и . Саме з ним и воював
Юлій Цезар. Кельтів — жителів сучасної Великої Б ри ­
танії — називали бриттами.
Кельтські племена були дуже войовничими. Вони во­
ювали між собою, а також нападали на сусідні народи
й племена. Серед кельтів нерідко зустрічалися жінки-вої-
ни. Найвідомішою серед них була Боудікка — королева
кельтів Східної Англії. У 60 р. н. е. вона підняла повстання
проти римського панування, проте зазнала поразки. Сарматські воїни.

§ 50. Народи — сусіди Риму 161


Кельти були землеробами. Вони ж или
в укріплених поселеннях, розміщ ених на
верхівках пагорбів. Коли поселення роз­
росталося і навколиш ні зем лі не могли
прогодувати всіх його ж и телів, частина
людей переселялася до нових місць. Так
кельти розселилися європейськими про­
сторами.
П лемена кельтів на загальних зборах
обирали вождів, які очолювали військо. За
потреби (наприклад, для ведення бойових
дій) кілька племен могли об’єднатися та
обрати короля або королеву.
Усі племена кельтів ш анували друїдів.
Друїди були ж ерцям и. Вони виконували
обряди, які мали гарантувати племені ви ­
ж ивання, а також здійснювали правосуд­
дя. Також вони були хранителями законів,
Реконструкція кельтського будинку. Його стіни традицій і п ам ’яті про минуле.
зроблені з лози й обмазані глиною, дах вкритий Кельтські ремісники виготовляли м ай­
соломою. У центрі будинку — вогнище та казан стерні вироби з дерева, каменю та металу,
для приготування їжі. прикраш ені складними візерунками.

? н а основі зображ ення реконструкції кельт­


ського будинку складіть коротку р озповідь
про ж иття в кельтському поселенні.

Висновки

У часи існування Римської імперії в українських степах жив


народ сарматів.
Сармати уславилися як кінні воїни, закуті у важку броню.
На території Західної та Центральної Європи сусідами Риму
були племена кельтів, які вели осілий спосіб життя й пере­
Золоте зображення важно займалися землеробством.
кельтського бога-оленя.

Запитання та завдання

1. Хто такі сармати? Де й коли вони жили?


2. Кого називають друїдами? Яку роль вони відігравали в кельт­
ському суспільстві?
3. Підготуйте короткі повідомлення про народи та племена, які
в різний час жили на кордонах із Римською імперією. За до­
датковими джерелами дізнайтеся, як на них впливало таке
Золота нашийна кельтська сусідство та що Римська імперія запозичила в них.
прикраса.

162 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


§ 51. кризові явища римської імперії

1. криза імперії. Наступником Марка Аврелія став імпе­ пригадайте


ратор Коммод, який не мав політичного хисту. Крім того,
1. Коли Рим перетворився
сучасники вважали його божевільним. Його змінила низ­
на імперію?
ка імператорів, яких позбавляли влади, якщо вони не від­
повідали очікуванням знаті. Таким чином, система управ­ 2. Якими були повноваження
ління, яка склалася за Октавіана Августа й трималася на римського імператора?
сильній особі імператора, більше не працювала. 3. Назвіть народи — сусіди
У III ст. зростання території Рим ської ім перії зу п и ­ Риму.
нилося, а сама вона переж ивала кризу. Основною при­
чиною цього була слабкість державного управління. Іншою
причиною було те, що господарство Рим у трим алося на
прац і рабів. Ч ерез відсутність нових завою вань, а в ід ­
так і надходж ення нових рабів нікому було обробляти
великі земельні володіння та працю вати в ш ахтах. П р а­
вителі Риму нам агалися вилучати багатства з провінцій,
ф актично грабую чи їх, що неодноразово призводило до
ж орстоких повстань.
Внутрішнім безладдям одразу скористалися численні
сусіди Риму: його прикордонні провінції потерпали від
навали германських племен на заході та парф ян на сході.
Одне за одним повставало корінне населення провінцій:
маркомани, готи, ф ранки, алемани, вандали. У другій
половині III ст. рим ляни залиш или Британію , Баварію,
Галлію, Сирію.

2. реформи діоклетіана. Імператор Д іоклетіан провів


низку реформ, головною з яких був поділ імперії на за ­
хідну та східну частини. Реформи на деякий час припи­
нили розпад імперії та зміцнили її становище.

Реформи Д іоклетіана (284—305 рр. н. е.)


1) П о л іт и ч н а р е ф о р м а . У 286 р. н. е. імперію було по­
ділено між двома співправителями: Діоклетіан керував Мармурове погруддя імператора
східними провінціями імперії із центром у місті Ніко- Коммода в образі героя Герку­
медія, а його співправитель Максиміан — західними леса. Коммод вважав себе ви­
провінціям и із центром у М едіолані. У 293 р. н. е. датним воїном, охоче виходив
систему подвійного співправління було перетворено на гладіаторську арену в Колі­
на тетрархію (у перекладі із грецької — влада чоти- зеї та вбивав диких тварин.

§ 51. Кризові явища Римської імперії 163


Палац Діоклетіана (місто Спліт,
Хорватія). Сучасний вигляд.

рьох), в основу якої було покладено висування людей


на вищі посади за їхні заслуги. Відтепер Римською
імперією правили два августи — Діоклетіан і Макси-
міан та два їхні помічники-співправителі — Гай Га-
лерій і Констанцій Хлор. Сам Діоклетіан став носієм
титулу «домінус» (повелитель), а створену ним систе­
му назвали домінатом.
7 --------------------------------------------------------------------------
Ч ом у Діоклетіан поділив управління імперією ?

2) А д м ін іс т р а т и в н а р е ф о р м а . Давні провінції було по­


ділено на дрібніш і частини, і відтепер у Рим ській
імперії налічувалося близько 100 нових провінцій.
Десять-дванадцять провінцій об’єднувалися у великі
територіальні округи — діоцези. Усього було 13 діоце-
М армурова голова Діоклетіана. зів, очолюваних намісниками, підпорядкованими те­
трархам. Такий поділ остаточно відокремив військову
владу від цивільної, полегшив оборону і контроль за
У результаті військової ре­
провінціями, послабив владу намісників і провінцій.
форми Діоклетіана військо­ 3) В ій с ь к о в а р е ф о р м а . Діоклетіан поділив римську армію
вої влади було позбавлено на дві частини:
намісників провінцій. Вій­ • регулярні пересувні війська, які перебували при кож ­
ськову службу на д о бр о­ ному із чотирьох тетрархів і склад али ся частково
вільних засадах було лікві­ з піхотинців, а переважно з важ кої кавалерії;
довано. Загальна кількість • прикордонні й берегові війська, що формувалися за
армії досягла 1 млн осіб. рахунок щорічного призову римських громадян. У цих
Керували легіонами лише формуваннях служили й варвари, кількість яких у скла­
професійні воїни. Начальни­ ді римської армії постійно зростала.
ки всіх військових підрозді­
4) Г р о ш о в а р е ф о р м а . Було вилучено з обігу знецінені
лів підпорядковувалися без­
й фальш иві монети. Із 294 р. розпочалося карбування
посередньо августам
і цезарям.
нових золотих, а через деякий час і срібних монет.
Проте реф орм а п р о вал и л ася. Нові монети швидко

164 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


зникли з обігу (населення ховало їх «на чорний день»),
і Діоклетіан був змушений відновити карбування зви­ Відомо, що римський імпе­
чайних розмінних монет із нижчою вартістю. ратор Діоклетіан — перший,
5) Ц ін о в а р е ф о р м а . У 301 р. Діоклетіан, прагнучи зупи­ хто обмежив термін імпера­
нити зростання цін, видав закон про максимальні ціни, торського правління до
згідно з яким встановлювалися фіксовані межові ціни 20 років і був єдиною люди­
на продукти харчування, послуги, предмети першої ною, яка виконала цю ум о­
необхідності. За перевищування цін або приховування ву. Залишивши справи, Діо-
товарів запроваджувалася смертна кара. Встановлюва­ клетіан оселився у своєму
лася також єдина по всій імперії заробітна плата для маєтку в Спліті (сучасна
Хорватія) і жив там усаміт­
робітників, ремісників і державних службовців. Проте
нено. Коли його намагалися
зупинити зростання цін закон не зміг.
переконати повернутися до
6) П о д а т к о в а р е ф о р м а . У 239—290 рр. для визначення влади, колишній імператор
кількості платників податків було проведено загаль­ відповів: «Якби ви бачили,
ний перепис населення імперії. П ісля цього було за ­ яку я виростив капусту, то
проваджено єдиний подуш ний податок. Від сплати ви б не робили мені таких
податків звільнялися тільки жителі Риму. Щ орічну пропозицій!».
суму податків встановлювали на термін п ’ять років
і лише після цього переглядали.
7) Р е л іг ій н а р е ф о р м а . У Римській імперії було здійсне­
но спробу запровадити єдиний для всієї імперії культ
особи імператора. Своїм покровителем Діоклетіан обрав
Зевса, а Максиміан — Геркулеса. Імператорів вшано­
вували я к богів, перед їхніми статуями здійснювали
богослужіння, а зверталися до них зі словами «пове­
литель» і «бог». Проти цього виступали християни.
Було видано чотири укази проти християн, які забо­
роняли їх збори, зобов’язували руйнувати їхні церкви
й спалю вати свящ енні книги. Під загрозою смерті
християни мали зректися своєї віри.

• Із кінця II ст. Римська імперія увійшла в тривалу кризу.


• Причинами кризи були недосконалість системи управління та
неефективне ведення господарства, засноване на пограбуваннях
провінцій та праці рабів.
• Реформи Діоклетіана на деякий час покращили становище
імперії.

Сучасна реконструкція зовніш ­


нього вигляду преторіанця —
Запитання та завдання воїна, який служив в особистій
охороні римського імператора.
1. Якими були причини кризи в Римській імперії? Преторіанці були могутньою
2. У чому проявлялася криза Римської імперії? політичною силою в Давньому
3. Назвіть найважливіші реформи Діоклетіана. Як вони допом ог­ Римі. Вони посадили на трон
ли подолати кризу? і позбавили влади не одного
імператора.

§ 51. Кризові явища Римської імперії 165


§ 52. Падіння
М ■ ■■ ■■ ■ ■■■
Західної римської імперії

пригадайте 1. християнство. Християнство виникло в Палестині за


часів правління імператора Октавіана Августа. У цей час
1. Назвіть основні риси віру­
з ’явився Ісус із Н азарета, який навчав людей любити Бога
вань і релігії давніх римлян.
і своїх ближніх. Він називав себе Сином Божим, а послі­
2. Чому за правління імпе­ довники називали його Месією.
ратора Діоклетіана відбу­ Ісус проповідував, що земні царства минущ і, а єди­
валися переслідування ним вічним є Царство небесне. Римська влада вваж ала
християн? нове вчення небезпечним, оскільки боялася, що воно під­
бурює людей до повстання. Тому Ісуса було страчено, але
його учні та послідовники стверджували, що бачили його
після смерті. Віра у Воскресіння Сина Божого лягла в осно­
ву нової релігії — християнства.
Учні Ісуса — апостоли — поширили його ідеї по всій
імперії. Вони навчали, що нова релігія відкрита для будь-
якої людини, яка вирішила пройти обряд хрещення. Влада
Через постійні пересліду­ переслідувала християн, багато з них прийняли мучениць­
вання зібрання християн
ку смерть, але це не завадило християнству за 300 років
були таємними. Нерідко
поширитися в Єгипті, Сирії, Малій Азії, Греції та інших
вони відбувалися в підзем­
них приміщеннях — ката­
частинах імперії. У Єгипті деякі християни пішли в пусте­
комбах. Це породило багато лю, щоб уникнути переслідувань, і жили усамітнено. Так
чуток у Римі. Наприклад, виникли перші ченці та монастирі.
вважалося, що оскільки 7 --------------------------------------------------------------------------
в головному таїнстві літур­ 1) Яка віра стала осн овою християнства?
гії — Причасті — ідеться 2) Хто такі апостоли?
про «плоть і кров Христа»,
люди, не знаючи, що маєть­ 2. Правління константина великого. Наступник Діокле­
ся на увазі хліб і вино, віри­ тіана імператор Константин намагався відродити імперію,
ли, що християни дійсно
використовуючи зростання впливу християнства. Воно мало
їдять людей.
стати основою нової культури в імперії, як а б сприяла її
Зреш тою у 3 1 3 р. ім пера­
об’єднанню. Зібравши єпископів, він зобов’язав їх розроби­
тор Константин видав Ме-
діоланський едикт, який
ти церковні догми (правила) та створити сильну організацію.
урівняв християнство з ін­ Це відбулося у 325 р. на Першому Вселенському соборі в Ні-
шими релігіями і припинив кеї. На цьому соборі було укладено Символ віри — короткий
переслідування християн. виклад єдиних для всього християнства догм, яких мав до­
У 3 8 0 р. імператор Феодо- тримуватися кожен віруючий. Це дозволило уникнути дроб­
сій I визнав християнство лення релігії та церкви на ворожі одна одній організації.
державною релігією. Константин прихильно ставився до християн, яких
вважав менш розбещеними та корисливими, ніж римлян.

166 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Бронзова статуя імператора Константина біля собору в Йорку (Велика Зображення риби та анаграма
Британія). Напис на п'єдесталі пов'язаний із легендою. Напередодні імені Христа були символами,
важливої битви Константинові приснився сон, у якому в небі він поба­ які використовували перші
чив знак з іменем Ісуса Христа й написом «Цим знаком переможеш». християни.
Константин наказав намалювати цей знак на щитах своїх воїнів, і в тій
битві він дійсно здобув перемогу.

Він зробив християнство державною релігією та підтри­


мував церкву. Проте сам він прийняв християнство лише
перед смертю.
У 330 р. Константин переніс столицю імперії з Рима
до Візантія, але це ще більше ускладнило ситуацію в дер­
ж аві та прискорило її падіння. Тим часом нова столиця,
яку на честь імператора назвали Константинополем, бага­
тіла й за розмірами та пишністю не поступалася Риму.
7 --------------------------------------------------------------------------
Хто й коли переніс столицю римської імперії до міста Візантій?

3. Падіння Західної римської імперії. У 395 р. імператор


Феодосій І поділив імперію між своїми двома синами, споді­
ваючись, що це допоможе краще захищати її кордони. Так
виникли Західна Римська імперія та Східна Римська імперія.
У цей період к іл ькість варварів у населенні Р и м ­
ської ім перії ставала все більшою. Із дозволу ім п ера­
торів вони п ер есел ял и ся на її територію та служ или
в римському війську, отримую чи за це платню . Н ато­
мість інш а частина варварів продовж увала здійсню вати
напади на імперію й вою вати проти її захисників —
теж варварів. В арварські плем ена переселялися далі на
захід під тиском кочівників-гунів, які прийш ли з азіат­
ських степів. Незабаром Західна Римська імперія зіткну­
лася з навалою племен гунів. У 451 р. відбулася битва на Феодосій І — останній імпера­
К аталаунських полях у Галлії. У ній римське військо під тор єдиної Римської імперії.

§ 52. Падіння Західної Римської імперії 167


Римляни та їхні союзники —
варвари в битві на
Каталаунських полях.
Сучасний малюнок.

керівництвом Ф лавія А еція протистояло гунам на чолі


з вождем Аттілою. У цій битві не було переможця, але
римлянам вдалося зупинити просування гунів.
Проте це не допомогло врятувати імперію. У 410 р.
Рим був пограбований варварським и племенами готів,
а в 455 р. — вандалів. У 476 р. готський вождь Одоакр
змусив римського імператора Ром ула А вгустула зректи­
ся престолу. У наступні десятиліття на території Західної
Гунський вершник. Римської ім перії виникли в а р вар ськ і королівства, на
Сучасний малюнок. основі яки х згодом сформувалися європейські держави
Середньовіччя.
Східна Рим ська ім перія проіснувала ще тисячу років
під назвою В ізан тій ська ім перія.

^ Висновки

• Протягом 300 років Римською імперією поширилася нова


релігія — християнство.
• У 395 р. Римську імперію було поділено на дві частини. По­
стали Західна Римська імперія та Східна Римська імперія.
• 476 р. вважається датою падіння Західної Римської імперії.

Запитання та завдання

1. Якою була доля християн до того, як християнство зрівняли


в правах з іншими релігіями?
2. Чому Константин приділяв багато уваги розбудові християн­
Ромул Августул — останній ської церкви?
імператор Західної Римської 3. За яких обставин відбулося падіння Західної Римської імперії?
імперії.

168 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


§ 53. слов'яни та їхні сусіди

1. Історія слов'ян. Процес формування предків україн­ пригадайте


ців — племен слов’ян — розпочався одночасно з розвит­
1. Коли припинила своє існу­
ком Давніх Греції та Риму. Слов’яни є автохтонним, тобто
вання Західна Римська ім­
місцевим населенням Східної Європи.
перія?
Археологами було підтверджено, що предки слов’ян
ж или в лісовій та лісостеповій частинах У країни вже 2. Хто такі кіммерійці, сарма-
в бронзовий вік. Вони були сусідами степових кочівників: ти, скіфи? Де і коли вони
кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів. жили?

Українські землі в II— VII ст.


7 ---------------------------------
1) У долинах яких річок роз­
таш ована прабатьківщ ина
сл о в'я н ? У яких напрям ­
ках вони розселялися
в V — VII ст.?
2) Я к називалися найбільші
слов'янські племена VI ст.?
3) н азвіть напрям ки пересе­
лення гунів і готів.
4) Знайдіть на карті межі
розселення антів. У доли­
нах яких річок вони ж или?

С у ч а сн і к о р д о н и У к р а їн и
І м о в ір н а п р а б а т ь к ів щ и н а с л о в ’я н
А н т и ч н і м іс т а -д е р ж а в и
^ П е р е с е л е н н я го т ів у І І — І І І ст.
П е р е с е л е н н я г у н ів у IV ст.
Ш л я х и р о з с е л е н н я с л о в ’я н у V — V II ст.
П е р е с е л е н н я а в а р ів у V I ст.
С Р а й о н р о з с е л е н н я с л о в ’я н у V I ст.
ВЕНЕДИ С л о в ’я н с ь к і п л е м е н а в V I ст.
Р а й о н р о з с е л е н н я а н т ів у V I ст.

§ 53. Слов'яни та їхні сусіди 169


У VI—IV ст. до н. е. скіфи підкорили
місцеві племена лісостепової смуги Украї­
ни , я к і вваж аю ться п редкам и сло в’ян ,
і змусили їх сплачувати данину рабами
та зерном.
Античні історики, наприклад Тацит, зга­
дували слов’ян під назвою венеди. У II ст.
у східному напрямку на Волинь просунули­
ся германські племена готів, винищуючи
місцеві слов’янські народи, а звідти доли­
ною Південного Бугу вийшли в причорно­
морські степи. Рятуючись від готів, венеди
тікали в Подністров’я та Подніпров’я. Так
територія розселення слов’ян була розрі­
Господарство слов'ян. Сучасний малюнок.
зана готами на східну та західну частини.
Потім вони розвивалися самостійно, на­
буваючи специфічних рис, що врешті-решт
призвело до формування антів Подніпров’я
та склавинів Подністров’я й Волині. З антами
пов’язане існування слов’янського військо­
во-політичного об’єднання, яке називають
Антським союзом. Видатний український
історик М. Грушевський стверджував, що
анти є предками українського народу.
До кінця IV ст. на землях сучасної Укра­
їни існувала мішана слов’яно-гото-сармат-
Сучасна реконструкція поселення давніх слов'ян.
ська культура (черняхівська археологічна
культура). Вона занепала після Великого
переселення народів, спричиненого вторг­
ненням гунів у причорноморські степи в 375 р. П ере­
Велике розселення
селення охопило м айж е всю Європу й суттєво змінило
сл о в'ян — процес розселен­
її політичний, культурний та етнічний вигляд.
ня спільнот давніх слов'ян
Складовою частиною подальшого переселення народів
територією Східної, Південної
та Центральної Європи, який
стало Велике розселення слов’ян V—VII ст. Спочатку анти
тривав у V— VII ст. і є скла­ й склавини перейшли південний берег Дунаю та осіли на
довою частиною Великого Балканах у візантійських володіннях. Вони започаткували
переселення народів. південну гілку слов’ян. Частина склавинів рушила на за­
хід, дійшовши до річок Одри та Ельби, — так виникли
західні слов’яни. Ті слов’яни, які залиш илися в Подніп­
ров’ї, утворили східну гілку слов’ян. Більшість готів ру­
ш ила на захід, дійшовши до території сучасної Іспанії,
а невелика їх група поселилася в горах Криму.
7 --------------------------------------------------------------------------
Хто такі анти та склавини? Де вони ж или?

2. господарство. Слов’ян и вели осілий спосіб ж иття.


Вони сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, бобові.
Соха. Сучасний малюнок. Вирощували овочеві культури — ріпу (вона була так само

170 Розділ III. Антична цивілізація та її сусіди


поширена, як у наш час картопля), редьку, цибулю, час­
ник, капусту. Крім цього, вирощували льон, коноплі, із
яких виготовляли тканину.
Давні слов’яни використовували дві системи земле­
робства: підсічно-вогневу й перелогову. Підсічно-вогнева
система була характерна для лісових районів. Вона по­
лягала в тому, що в перш ий рік вирубували ліс, викор­
човували коріння дерев. П ісля того я к дерева висихали,
їх спалю вали. Нове поле боронували, змішуючи попіл
із верхнім шаром землі, а тоді сіяли зерно. Оброблена
в такий спосіб земля давала високий урожай протягом
трьох-чотирьох років. П ісля цього розчищ али нову д і­
лянку лісу, а старе поле залиш али. Кераміка черняхівської культури.
У лісостеповій зоні була поширена перелогова систе­
м а землеробства. Д ілянку землі засівали протягом де­
кількох років, а після її виснаження переходили на іншу.
Д ля обробітку землі використовували соху із залізним
наконечником — лемешем.
Поряд із землеробством значне місце в господарстві схід­
них слов’ян посідало скотарство. Вони розводили коней,
велику рогату худобу, свиней, кіз, овець, свійську птицю.
Слов’яни також займалися рибальством і полюванням.
Навколишні ліси, болота були багаті на звірів та птахів,
а в річках водилося багато риби. Підсобну роль у господар­
стві відігравало бортництво (збирання меду диких бджіл).
7
Н азвіть основні господарські заняття давніх слов'ян.
Слов’янам я к етнічній спільноті відповідає ц іла н и з­ Посуд зарубинецької культури.
ка археологічних культур: білогрудівська, чорноліська,
зарубинецька, ч ерн яхівська, ки ївська. Серед них особ­
ливо вирізняється черняхівська культура, що існувала
у II—V ст. Її характеризую ть я к провінційно-римську,
тому що завдяки сусідству з Римом удосконалю валася
землеробська техніка, розвивалися ремесло (з’явилося
виробництво скла, ювелірних прикрас тощо) і торгівля.

3. Поселення та житло. Слов’янські поселення розм і­


щувалися переважно на пагорбах поблизу річок. Поселен­
н я були невеликими й часто не мали укріплень. Укріпле­
ні городища будували в тих районах, які часто зазнавали
нападів кочівників.
Найпош иреніш ими типами ж итла були землянки та
напівземлянки зі стінами, обмазаними глиною, та хати
зі стінами з лози та глини. Дах робили із соломи або
очерету. Облаштування житла було небагатим: лави вздовж
стін, стіл, лежанка, піч (іноді відкрите вогнище). Поблизу
жител слов’яни викопували господарські ями завглибшки Сучасна реконструкція житла
до двох метрів. черняхівської культури.

§ 53. Слов'яни та їхні сусіди 171


4. Релігія. Достовірно невідомо, чи м али слов’ян и та
їхні предки писемність. Тому відомостей про їхню куль­
туру та релігію збереглося дуже мало.
Слов’ян и вірили в існування багатьох богів, духів,
надприродних істот. Слов’яни, я к і багато інших народів,
вваж али, що Всесвіт складається із трьох частин: верх­
нього — небесного, середнього — земного та нижнього —
підземного. На небі жили боги та добрі духи, на землі —
люди та всілякі міфічні істоти, а підземний світ був місцем
для злих сил і мертвих.
Верхній, небесний світ очолювали Сварог та Стрибог.
Світлого Сварога пов’язували зі спокійним, ясним, добро­
зичливим до людей станом неба. Похмурий «бог-батько»
Сварог. Стрибог уособлював темну, буремну силу, як а могла обер­
Художник Андрій Шишкін. нутися як на благо, так і на зло.
На середньому рівні між небом і землею діяли їхні
сини. Дажбог, син Сварога, був богом сонячного світла,
тепла, родючості взагалі («бог спеки»). Він відповідав
за хліборобство та суспільний порядок. Перун, син Стри-
бога, був богом громовиці. Слов’яни вваж али його також
богом воїнів. Перун Громовержець їздив небом на коліс­
ниці. Слідом його колеса на небі є блискавка, а грім — це
звук під час руху його колісниці.
Головними постатями нижнього, підземного світу були
Род — володар землі й усього живого, та Велес — госпо­
дар підземного світу.
До богів підземного світу належ ала, імовірно, Мати
Сира Зем ля — богиня землі, урожаю, Велика Мати всьо­
го живого. Богиня Мокош була посередницею м іж не­
бесним, земним і підземним світами.
Стрибог. Група богів не залиш алася сталою впродовж слов’я н ­
Художник Андрій Шишкін. ської історії. Зміни в господарстві та суспільно-політич­
ному ж итті зумовили зміни в ієрархії богів: найбільш е
ш анованими стали боги середнього світу, від яки х без­
посередньо залежало життя племені. Цей процес посилив­
ся під час Великого переселення народів. Н априклад,
значно зм інився культ Велеса: його почали вваж ати бо­
гом скотарства, а згодом і торгівлі. У давнину слов’яни
в розрахунках часто використовували худобу, і Велес
став заступником купецтва та договірних відносин. Він
також став богом урожаю, оскільки, я к виріш или сло­
в ’яни, поховані в землі пращ ури захищають урожай. Під
час жнив для Велеса завж ди залиш али на полі останній
сніп хліба.
Із Велесом пов’язували й володіння таємними знан­
нями волхвів. Волхвами називали жерців.
Волхв.
7 --------------------------------------------------------------------------
Художник Андрій Шишкін. н азвіть головних богів давніх слов'ян.

172 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Поява військових вождів із їх дружинами та форму­
вання основ державної влади спричинило те, що в другій
половині I тис. вищ им богом слов’ян и почали вваж ати
Перуна. Саме це, імовірно, мав на увазі візантійський
історик П рокопій К есарійський, коли писав, що анти
й склавини «вважають, що тільки один бог — творець
блискавок є володарем усього світу, і приносять йому
в жертву биків та всіх інших тварин».

Еіолхви

Дажбог.
Художник Андрій Шишкін.

Князі
і дружинники Ф Перун Дажбог

Велес
Общинники
о
Основні боги слов'ян.


я Висновки
Слов'яни є місцевим населенням лісової та лісостепової смуг
Перун Громовержець.
Художник Андрій Шишкін.
України. Античні письменники називали слов'ян венедами.
• Складовою частиною Великого переселення народів стало
Велике розселення слов'ян V— VII ст.
• Слов'яни вели осілий спосіб життя. Вони займалися земле­
робством, скотарством, а також рибальством, полюванням
і бортництвом. Важливу роль у їхньому житті посідала віра
в різних богів.

Запитання та завдання
1. Що таке Велике переселення народів? Яку подію вважають
його початком?
2. Де жили слов'яни до свого розселення?
3. Чому в другій половині І ст. серед усіх богів слов'яни най­
більше почали шанувати Перуна — покровителя воїнів? Велес.
Художник Андрій Шишкін.

§ 53. Слов'яни та їхні сусіди 173


Перевірка знань Ні Ні
Варіант 1 Варіант 2

1. Н азвіть три періоди історії Давнього Риму.


2. Н а я к і дві великі групи поділялося все населення
Риму?
3. Завдяки чому Рим здобув величезні територіальні во­
лодіння?
4. Назвіть прояви кризи Римської республіки І ст. до н. е.
та їхні причини.
5. Хто такий Гай Юлій Цезар?
6. Від якої дати римляни вели відлік своєї історії?
7. Хто був першим імператором Риму? Яким був його
офіційний титул?
8. Чому рим лян називали «кашоїдами»?
9. У чому проявилася криза Римської імперії?
10. Н азвіть народи, які ж или на кордонах Римської ім ­
перії.
11. Хто такі слов’яни? Назвіть їхні основні заняття. Яким
богам вони поклонялися?
12. Розташуйте події у хронологічному порядку.
• Криза Римської імперії
• Н ародження Ісуса Христа
• Н адання всім ж ителям Римської ім перії гром адян­
ських прав
• Поділ Римської імперії на дві частини
• Офіційне визнання християнства
13. Заповніть таблицю про систему управління Римської
республіки.

Н азва П о вн о ва ж е н н я

Сенат

Два консули

Народні збори

Військові трибуни

14. Робота з ілю страціями.


На якому малюнку зображено римського легіонера,
а на якому — гладіатора? Поясніть свій вибір.

174 Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди


Узагальнення до курсу
в н е с о к д а в н іх ц и в іл із а ц ій ,
культур , н а р о д ів
в іс т о р ію л ю д с т в а
§ 54. Внесок давніх цивілізацій,
культур, народів в історію людства

1. стародавні та сучасні цивілізації. Вивчаючи істо­


рію, ми пройш ли ш лях від виникнення перш их людино­
подібних істот, які тільки мали стати людиною, до п а­
діння великої держ ави — Римської імперії та початку
формування українського народу.
Ви дізналися, що головним підсумком дуже тривалої
Первісної доби було виникнення людини сучасного типу.
Н айважливіш им у людині стало те, що вона виявилася
творцем. Людина почала вивчати, а потім і перетворю­
вати природу, зрештою, вираж ати своє ставлення до неї
через релігію та мистецтво. Людина опанувала землероб­
ство й скотарство, навчилася зводити будівлі та міста.
Перші люди на території Північ­ На межі IV —III тис. до н. е. виникли перш і ц и віл і­
ної Америки 12 тис. років тому. зації та перш і держ ави. Великим досягненням людства
Сучасний малюнок. була писемність, люди навчилися ж ити у великих спіль­
нотах, узгодж увати свої інтереси з інтересами інш их
людей.
Кожна цивілізація була неповторною, і водночас усі
вони мали й спільні риси. У VI ст. до н. е. відбулися ве­
личезні зрушення в культурах стародавніх народів. У Пер­
сії, Індії, Китаї виникли нові релігійні вчення — зоро­
Сокира доби неоліту.
астризм, буддизм і конфуціанство, а в Греції зародилася
філософія. Це був час великого духовного прориву давніх
народів, що сприяв найвищому злету культури.
Сучасна ц и віл ізац ія пов’я за н а з історією Стародав­
нього світу, де беруть початок народи і держави, мови
й культури.
Європейська ц и віл ізац ія, частина сучасної світової
ц и вілізац ії, розвинула культурну й політичну спадщину
Античності, а також п ерейняла одну зі світових релігій,
як а зародилася в її межах, — християнство. У сучасній
К итайській ц и вілізац ії ж иве конфуціанство, а в ц и віл і­
заціях Південно-Східної А зії — буддизм.
Слово «цивілізація» має давнє латинське коріння,
так само я к звичні нам поняття «культура», «конститу­
ц ія», «республіка». Із Давньої Греції прийш ли такі сло­
Палеолітична фігурка жінки, ві­ ва і явищ а, я к «політика», «демократія», «філософія»,
дома як Венера з Віллендорфа. «стратегія».

176 Узагальнення до курсу. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства
Палеолітичне зображення Сучасна реконструкція трипільських жител.
коня з печери Ласко
у Франції.

У Греції зародилося розуміння того, що «людина —


м іра всіх речей», а в Римі була зроблена спроба обґрун­
тувати та захистити права людини. А нтичний світ дав
приклади республіканського ладу, демократії, показав
образ справжнього громадянина, який уміє мудро поєд­
нувати права й обов’язки . У давніх ц и вілізац іях були
закладені основи багатьох сучасних наук — математики с-:) • ® ®
й астрономії, медицини та фізики, історії та філософії.
Найдавніша відома настільна
У них же склалися певні уявлення про красу, які наслі­
гра у світі. Гральну дошку
дувало у своєму подальшому розвитку мистецтво, були та фішки знайдено під час
створені архітектура й театр, поезія і музика. Сучасну розкопок у місті Ур (Шумер).
літературу, наприклад, неможливо уявити без античних
образів і міфології.
Історія Стародавнього світу показує, наскільки плід­
ною може бути мирна взаємодія цивілізацій. У наш час
ми особливо відчуваємо єдність людства. Завдяки розви­
тку техніки, нових видів транспорту, засобам масової ін­
формації народи, країни виявилися тісно пов’язаними.
Важливі події миттєво можуть стати надбанням усіх ж и ­
телів планети. Комп’ютери утворили навколо земної кулі
мережу передачі інформації і знань. Виникла єдина ін­
формаційна цивілізація, яку називаю ть глобальною, або
світовою.
Проте не варто забувати, що ці досягнення не стали б
можливими без сміливості, відваги, винахідливості перших
мореплавців, астрономів, вчених. Вони навчилися не лише
бачити, а й аналізувати світ навколо, ризикували виру­
шати в невідомі краї, маючи за орієнтир лише зорі та Теракотові гральні кубики
легенди про далекі незвідані багатства. Перші в історії з Мохенджо-Даро.

§ 54. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства 177


громадяни неодноразово захищ али свої домівки від во­
рога, що вважався непереможним.
В основі сучасної світової цивілізації лежить спадщина
Стародавнього світу. Історія пов’язує минуле, сьогодення
й майбутнє.

2. Здобутки давніх цивілізацій і народів.

Єгипет
• чудеса світу — піраміди та Великий Сфінкс
• розгалуж ена іригаційна система землеробства
Фрагмент настінного розпису
• накопичені значні наукові знання з медицини, астро­
гробниці фараона Ехнатона. номії, математики
• створено ієрогліфічне письмо
• винайдено папірус та кольорове чорнило
• сформовано складну релігію і міфологію
• здійснено численні побутові винаходи, серед яких пе­
руки, косметика, хірургічні інструменти, ножиці та
зубна паста

Д воріччя (М есопотамія)
• Ш умер — найдавніш а цивілізація, тут виникли н ай ­
давніш і міста-держави
• створено зикурати
• створена розгалужена іригаційна система землеробства
• записано перші закони
• винайдено колесо
Погруддя єгипетської цариці
• створено систему письма — клинопис
Нефертіті — дружини фараона
Ехнатона.
• створено бібліотеки
• створено першу настільну гру

Ассирія
• перша могутня імперія Давнього Сходу, що трим ала­
ся на військовій силі
• масова професійна армія з поділом на роди військ
• масове використання залізної зброї
• створено найбільшу на той час бібліотеку глиняних книг

Персія
• найбільш а й наймогутніш а імперія Давнього Сходу
• система державних доріг («царська дорога»)
• створення першої державної поштової служби
• виникнення релігії — зороастризму

Ф інікія
Ассирійська статуетка Пазузу — • створення першого алфавіту
злого духа. • винайдення пурпурової фарби, прозорого скла

178 Узагальнення до курсу. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства
Храм Ерехтейон в Афінах. Руїни елліністичного міста Пальміра.
Сучасний вигляд. Сучасний вигляд.

розвиток мореплавства — перш а зафіксована вдала


спроба пропливти навколо Африки
колонізація Середземномор’я та світова торгівля оло­
вом від сучасної Великої Британії до Персії
заснування міста-держави Карфаген

Ізраїль
формування монотеїстичної релігії
створення Старого Завіту — першої частини Біблії
будівництво храму в Єрусалимі

Індія
міста з продуманим плануванням і ж иттєзабезпечен­
ням (водогін, каналізація)
у містах Хараппської цивілізації винайдено сучасний
Верхня частина колони з биками
гральний кубик із крапками на гранях
із царського палацу в Персеполі.
санскрит — найдавніш а збережена до наш их днів фор­
ма колись єдиної індоєвропейської мови
створення найдавніш их релігійних книг — Вед
виникнення буддизму — однієї зі світових релігій
система поділу суспільства на варни, що існує й до­
нині
винайдення сучасних цифр
винайдення гри в шахи

Китай
• збудовано Велику Китайську стіну та унікальне похо­
вання імператора Цінь Ши Хуан-ді (теракотова армія)
• за часів династії Ц інь уперш е створено єдину ки тай ­
ську державу
• виникли даосизм та конфуціанство Бронзова статуя коня в нату­
• винайдено шовк, папір, лак, компас, локшину, чай, ральний розмір, виготовлена
стремена за часів династії Хань.

§ 54. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства 179


закладено основи сучасної китайської писемності
було прокладено Великий Ш овковий ш лях зі Сходу
на Захід

Греція
зберегла окремі досягнення Мінойської та Мікенської
цивілізацій
зародилася і розвинулася міфологія
створено видатні поеми «Іліада» та «Одіссея» (Гомер)
виникнення поліса — самоврядної міської громади
уперше сформувалися поняття «демократія» і «грома­
дянин»
відбулося становлення канонів (правил) в архітекту­
Мінойський посуд. Зображені
рі та скульптурі, яким и користуються й сьогодні
сокири із двома лезами мають було сформовано принцип, що закони однакові для
назву лабріс. всіх
зародилися філософія як наука та основи інш их наук
зведено перші театри, створено перші трагедії і комедії
виникнення та розвиток ораторського мистецтва
започатковано проведення Олімпійських ігор
приклад А лександра Македонського як довершеного
полководця, що зберігався протягом десятків століть
взаємодія Грецької цивілізації і цивілізації Сходу, роз­
квіт культури еллінізму, я к наслідок — виникнення
світової культури

Рим
заклав підвалини сучасної західноєвропейської циві­
лізації
Керамічний глечик з Ольвії. римське право та розвинена система судочинства

Левові ворота, що вели до акрополя Мікен. Тріумфальна арка імператора Константина


Сучасний вигляд. в Римі. Сучасний вигляд.

180 Узагальнення до курсу. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства
Гавань Карфагена. Сучасна реконструкція.

• латина — мова медицини, біології та права; грам а­


тичні норми латини стали основою романської групи
європейських мов
• ідея та устрій республіки Давньогрецька мармурова ста­
• світова імперія туя, відома як Ніка Самофракій-
• початки міського самоврядування ська. Зображає богиню перемоги
Ніку. Вважається одним із най­
• мистецтво будівництва доріг і водогонів
досконаліших зразків періоду
• елементи архітектури — арка, купол; використання
еллінізму.
цементу
• військове мистецтво
• література, яка порушує нагальні проблеми суспільства
• зародження християнства та християнської церкви

• Курс історії ознайомив вас із часом в історії людства від ви­


никнення першої людиноподібної істоти до початку процесу
масового розселення наших предків — слов'ян — територією
Європи.
• Цього року ви вивчили історію давніх цивілізацій у Месопо­
тамії, Єгипті, Індії, Китаї, Греції, Римі.
• Кожна цивілізація мала неповторну культуру і вплинула на
формування сучасного світу.

Запитання та завдання

1. Що таке Античність?
2. Які світові релігії виникли в період, що вивчає історія Старо­
давнього світу? Чи мають вони щось спільне?
3. Якими досягненнями народів Стародавнього Сходу, Греції Давньоримська мозаїка, знайдена
і Риму ми користуємося сьогодні? на території сучасного Ізраїлю,
відома як Мона Ліза із Галілеї.

§ 54. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства 181


Перевірка знань Ні:.'
Варіант 1 Варіант 2

1. Розкаж іть про походження людини.


2. Якою є латинська назва людини розумної?
3. П ерелічіть основні досягнення людини розумної до
виникнення перших цивілізацій.
4. Установіть відповідність м іж цивілізаціям и та річка­
ми, у долинах яких вони виникли.

1 Тигр і Євфрат А Китайська


2 Ніл Б Єгипетська
3 Хуанхе та Янцзи В Месопотамська
4 Інд та Ганг Г Індійська

Назвіть головний принцип Кодексу Х аммурапі та за ­


конодавчої реформи Солона. Який із них успадкував
сучасний світ?
6. Я кі літер ату р н і твори Стародавнього
світу стали частиною сучасної світової
культури?
7. Із яким и цивілізаціям и та я к саме
пов’язан а давня історія нашої батьків­
щини?
8. Робота з ілюстраціями.
Н азвіть цивілізацію, до якої належить
кожна із зображених пам ’яток.

182 Узагальнення до курсу. Внесок давніх цивілізацій, культур, народів в історію людства
ДОДАТКИ

О сн овн і дати

Близько 4 млн років тому Поява перш ої лю диноподібної істоти —


австралопітека
I млн років тому Поява лю диноподібних істот на землях
сучасної України
120 тис. років тому Поява Н о т о заріепз (людини розумної)
10 тис. років тому Зародження в Родючому півмісяці землероб­
ства та пош ирення осілого способу життя
5500— 275 рр. до н. е. Розквіт трипільської археологічної культури
на землях сучасної України
Кінець IV тис. до н. е. Виникнення цивілізацій у Месопотамії та Єгипті
Близько 3000 р. до н. е. Створення об'єднаної Єгипетської держави
Статуя короля-жерця
Середина ІІІ тис. до н. е. Виникнення цивілізації в долині річки Інд
з Мохенджо-Даро.
II тис. до н. е. Ф ормування цивілізацій на території сучасних
Греції та Китаю
1792— 1750 рр. до н. е. Правління вавилонського царя Хаммурапі
Середина ІІ тис. до н. е. Вторгнення племен аріїв до Індії
XII ст. до н. е. Вторгнення племен дорійців на територію
сучасної Греції
IX— VII ст. до н. е. Розквіт Ассирії
776 р. до н. е. Перші Олімпійські ігри
753 р. до н. е. Заснування Рима
VIII— VI ст. до н. е. Поява грецьких полісів. Велика грецька
Монета скіфського царя Атея.
колонізація
VI ст. до н. е. Виникнення буддизму
Середина VI ст. до н. е. Ф ормування Перської імперії
594— 593 рр. до н. е. Реформи Солона в Афінах
509 р. до н. е. Встановлення Римської республіки
4 99— 459 рр. до н. е. Персько-грецькі війни
334— 324 рр. до н. е. Східний похід Александра Македонського
III ст. до н. е. Об'єднання Індії під владою царя Аш оки
III— І ст. до н. е. Завоювання Римом Середземномор'я
264— 146 рр. до н. е. Пунічні війни Риму з Карфагеном
221 р. до н. е. Створення єдиної держави в Китаї
27 р. до н. е. — 14 р. н. е. Правління Октавіана Августа
І ст. н. е. Виникнення християнства
І— ІІ ст. н. е. Розквіт Римської імперії
IV— VII ст. н. е. Велике переселення народів
395 р. н. е. Поділ Римської імперії на Західну і Східну
451 р. н. е. Битва на Каталаунських полях
476 р. н. е. Падіння Західної Римської імперії
V— VII ст. н. е. Велике розселення слов'ян Антична амфора.

ДОДАТКИ 183
о с н о в н і те р м ін и та поняття

Н ото 8аріеп8 (людина розумна) — людина сучасного біоло­


гічного виду, яка сформувалася 120 тис. років тому.

Аристократія (у перекладі із грецької — влада кращих) —


форма політичного устрою, за якої правління здійс­
нюється представниками родової знаті. У широкому
розумінні — невелике коло знатних та освічених осіб.
Археологічна культура — сукупність характерних рис, при­
таманних виробам певної людської спільноти на певній
території в певний проміжок часу.

Біблія (у перекладі із грецької — збірка книг) — зібрання


священних книг християнства. Складається із двох час­
тин — Старого та Нового Завіту. Книги Старого Завіту
були створені у XIII—І ст. до н. е. Їх вважають священни­
ми не лише християни, але і юдеї. Новий Завіт сформувався
у 45—140 рр. н. е. Він є священним для всіх християн.
Бронзовий вік — період в історії людства, що характеризу­
ється виготовленням і використанням бронзових знарядь
праці та зброї, появою кочового скотарства, писемності,
держав зі складним політичним устроєм.

Варна — верства в давньоіндійському суспільстві. Загалом


варн налічувалося чотири: слуги, землероби, воїни, жерці.
Велике розселення слов’ян — процес розселення спільнот дав­
ніх слов’ян територією Східної, Південної та Центральної
Європи, який тривав у V—УІІ ст. і є складовою частиною
Великого переселення народів.
Вето — у Давньому Римі право народного трибуна наклас­
ти заборону на дії консулів або Сенату.
Верф — портова споруда на березі річки, моря тощо, де
будують і ремонтують судна.
Вождь — керівник війська, племені або роду.

Гладіатор — у Давньому Римі воїн, який бився на арені


для втіхи глядачів.
Громадянин — у Давніх Греції та Римі людина, яка мала
право брати участь в управлінні, служити в армії, спла­
чувати податки.
Громадянська війна — війна за владу всередині одного су­
спільства або країни.

Демократія (у перекладі із грецької — влада народу) — дер­


жавний лад, за якого джерелом влади є народ, а управ­
ління здійснюють виборні органи влади.

184 Основні терміни та поняття


Демос — громадяни полісів, які не мали знатного похо­
дження.
Держава — спосіб організації суспільства, який забезпечує
управління населенням на певній території та його контроль.
Диктатор — у період Римської республіки одноосібний пра­
витель, вища посадова особа, яку Сенат призначав у разі
найбільшої небезпеки для держави. Пізніше — воєна­
чальник, який захопив владу в Римі завдяки своєму
контролю над армією.

Еволюція — процес поступової неперервної зміни будь-чого.


У біології цей термін використовують для позначення
змін у будові живих організмів, що проявляються під час
зміни поколінь.
Еллінізм — період в історії від смерті Александра Маке­
донського в 323 р. до н. е. до 30 р. до н. е., коли остання
з елліністичних держав була завойована Римською імперією.
Найбільш характерним для цього періоду є формування
нової культури на основі поєднання грецької та азіатської.
Ера — великий відрізок часу, більший за епоху або період.
Наприклад, християнська ера (наша ера).

Закон — встановлене органом влади загальнообов’язкове


правило.

Ієрархія — поділ суспільства на вищі і нижчі верстви.


Ієрогліф — окремі знаки давньоєгипетської та давньокитай­
ської писемності.
Імперія — держава з єдиним центром, яка управляє багать­
ма завойованими народами.
Іригаційне (зрошувальне) землеробство — вид землеробства,
заснований на зведенні споруд і пристосувань для зро­
шення оброблюваної землі.

Кам’яний вік — період в історії людської спільноти, за яко­


го використовували кам’яні знаряддя праці.
К ераміка — вироби з обпаленої глини, переважно посуд.
Клинопис — система письма в Давній Месопотамії.
Колонізація — процес заснування поселень вихідцями з од­
них країн на нових територіях.
Колонія (у Стародавньому світі) — окреме поселення жителів
країни або міста, організоване за його межами.
Курган — відносно великий насип землі, рідше — каміння
над похованням знатної людини. Такий тип поховань був
поширений серед жителів степів.

Легіон — основна структурна одиниця римської армії.


Легіонер — воїн легіону.

Основні терміни та поняття 185


Магістрати — державні посадовці в Давніх Греції та Римі,
що займалися питаннями внутрішнього життя суспіль­
ства. Їх обирали на Народних зборах.
М етрополія — місто або держава, вихідці з якого (якої)
створили колонію; «батьківське місто» для колонії.
Мідно-кам’яний вік (енеоліт) — період в історії людських
спільнот, коли поряд із кам’яними знаряддями праці
почали використовувати мідні, а також виготовляти при­
краси з міді, золота, срібла.
Місто-держава — держава, яка складається з одного міста
та навколишньої території.
Міфологія — система уявлень про навколишній світ та сили,
які діють у ньому, а також збірка усних і писаних текстів,
які сформувалися на основі цієї системи.
М озаїка — зображення, виконане з кольорових камінців.
Мораль — система неписаних норм і правил, що регулюють
поведінку людей у суспільстві.
Монарх — людина, яка передає владу в спадок молодшим
членам своєї родини.
Монотеїзм — віра лише в одного бога.

Народні збори — збори громадян, громади чи держави для


обговорення суспільних справ, видання законів, обрання
посадових осіб тощо. Також орган управління в полісах
Давніх Греції та Риму.

Обряд — традиційні символічні дії, що в образній формі ви­


ражають важливі для конкретної людської спільноти події.

Пантеон богів — визначена група богів, що належать до


певної релігії.
Патриції — прошарок знатних та заможних римлян, дале­
кі нащадки засновників міста.
Періодизація — умовний поділ історичного часу на етапи,
кожен із яких має власну назву та характерні особли­
вості.
Плебеї — населення Риму, яке не мало знатного похо­
дження.
Плем’я — об’єднання людей, що мають спільні походження,
мову, віру і звичаї.
Податки — обов’язкові платежі, які органи влади стягують
із населення в обмін на захист і допомогу.
Поліс — місто-держава в Давніх Греції та Римі.
Політеїзм — віра в багатьох богів.
Політика (у перекладі із грецької — справи міста) — мис­
тецтво управління полісом.
Провінція — залежна від Риму територія, розташована за
межами Апеннінського півострова (Італії).

186 Основні терміни та поняття


Рада старійшин — орган управління людською спільнотою,
який складався з найстарших її представників.
Ранній залізний вік — період в історії людських спільнот,
коли почали масово використовувати знаряддя праці та
зброю із заліза, яка поступово витісняла бронзу.
Релігія — набір вірувань і віровчень, що існують у суспіль­
стві, а також звичаїв, традицій, обрядів, правил життя
й поведінки людей тощо.
Ремесло — ручне виробництво знарядь праці, речей по­
всякденного вжитку.
Республіка (у перекладі з латини — спільна справа) — фор­
ма державного устрою, за якої всі або більшість держав­
них посад є виборними.
Реформа — поступове докорінне перетворення, поліпшення
чого-небудь.
Родова община (рід) — група кровних родичів, які спільно
працюють і спільно володіють результатами своєї праці.

Сенат — вищий орган влади в Давньому Римі.


Соціальна група (верства) — частина суспільства, група
осіб, яка посідає більш-менш рівне становище в суспіль­
ній ієрархії, має подібні обов’язки, користується одна­
ковими правами.
Стоянка первісних людей — місце тривалого проживання
первісних людей і людиноподібних істот, на якому збе­
реглися сліди їхнього перебування.
Суспільство — організоване в певний спосіб стійке об’єд­
нання різних соціальних груп.

Територіальна (сусідська) община — об’єднання сімей, які


не мали між собою кровних зв’язків, жили в одному
поселенні та спільно володіли землею. Кожна сім’я окре­
мо користувалася власним наділом землі та знаряддями
праці.

Тиранія — одноосібне правління (у грецьких полісах).

Фараон — верховний правитель у Давньому Єгипті.


Фреска — зображення, виконане фарбами по вогкій шту­
катурці.

Цивілізація — спосіб організації суспільства, господарства,


культури, поширений на певній території у визначений
проміжок часу. Ознаки цивілізації: наявність міст; дер­
жава; писемність.

Чиновник — людина, яка здійснює управління від імені дер­


жави та отримує за це платню.

Основні терміни та поняття 187


П лани-схем и для сам о стій н о ї р о б о ти

Я к працю вати з історичним документом


1. З ’ясуйте походження документа.
1) Хто його автор?
2) За яки х історичних обставин з ’явився документ?
3) Що являє собою документ за змістом і формою (опис
історичної події сучасником, оцінка події істориком,
законодавчий акт тощо)?
2. З ’ясуйте, яке завдання до документа ви повинні ви­
конати і що для цього потрібно (якщо документ має
поглибити ваші знання про якесь історичне явище, по­
дію чи особу, пригадайте, що вам уже відомо про це).
3. Прочитайте текст документа, з ’ясуйте значення по­
нять і термінів, що містяться в ньому.
4. Виконайте завдання до документа.

Як написати реферат
1. Уважно прочитайте тему реферату.
2. Опрацюйте додаткові дж ерела із цієї теми.
3. Складіть план реферату та послідовно розкрийте зміст
кожної з його частин (на чернетці).
1) Вступ (поясніть важ ливість обраної теми; зверніть
увагу на те, що і я к будете описувати).
2) Основна частина (розкрийте зміст теми реферату).
3) Заклю чна частина (сформулюйте висновки, яки х
ви дійшли).
4) Список використаної літератури.
4. Оформте реферат у чистовому варіанті.

Я к порівню вати різном анітні оцінки історичних явищ


1. Визначте, у чому полягає головна думка кожної н а­
веденої оцінки історичної події або явищ а.
2. Поміркуйте, на що спирався автор, даючи таку оцінку.
Як ви вваж аєте, чи є його висновки неупередженими
та незалеж ними від особистих уподобань або вигоди?
3. Проаналізуйте аргументи і докази, які наводить автор.
4. Зробіть свій вибір на користь однієї з наведених оці­
нок і поясніть його.

188 Плани-схеми для самостійної роботи


Я к скласти портрет історичної постаті
1. Я к відбувалося становлення особистості історичного
діяча.
1) Назвіть ім’я та прізвище історичного діяча. Де і коли
він народився?
2) Де і в яких умовах він жив, зростав, виховувався?
3) Як формувалися його погляди?
2. Особисті якості й риси характеру.
1) Як особисті якості діяча впливали на його діяль­
ність?
2) Я кі з його особистих якостей вам подобаю ться,
а як і — ні?
3. Д іяльність історичного діяча.
1) Охарактеризуйте основні справи його життя.
2) Які успіхи й невдачі супроводжували його у справах?
3) Я кі верстви населення підтримували його д іял ь­
ність, а які — ні? Чому?
4) Хто був його друзями, а хто — ворогами? Чому?
5) Якими були наслідки його діяльності?
6) Завдяки чому людство п ам ’ятає цю особу?
4. Ваше особисте ставлення до історичного діяча.
1) Які почуття викликає у вас його діяльність?
2) Як ви ставитеся до методів його діяльності? Об­
ґрунтуйте свою позицію.

Я к скласти повідомлення
1. Прочитайте в підручнику матеріал, до якого ви скла­
даєте повідомлення.
2. Доберіть літературу, за якою ви будете його готувати.
3. Складіть план своєї розповіді.
4. За планом напиш іть зміст повідомлення або складіть
його тези (стислі положення).
5. Подумайте над тим, який ілюстративний матеріал до­
цільно використати.

Як скласти коротку розповідь


1. Оберіть тему розповіді.
2. Ознайомтеся з відповідним матеріалом у підручнику.
3. Опрацюйте матеріал із додаткових джерел, виділіть
у них головне.
4. Починайте складати розповідь від загального, потім
переходьте до опису деталей.
5. Звертайте увагу, щоб речення були п ов’я за н і одне
з одним за змістом.
6. Заверш іть розповідь узагальню ю чим реченням, яке
буде висновком до неї.

Плани-схеми для самостійної роботи 189


Зміст
В ступ.................................................................................................................... 3

Розділ І. Первісні спільноти. Археологічні культури.......... 7


§ 1. Еволюція л ю д и н и ............................................................................... 8
§ 2. Розселення лю дини.......................................................................... 11
§ 3. П алеоліт................................................................................................ 14
§ 4. Первісне суспільство........................................................................17
§ 5. Палеолітичне мистецтво................................................................ 19
§ 6. М езол іт...................................................................................................21
§ 7. Н еол іт..................................................................................................... 23
§ 8. Е н ео л іт ...................................................................................................26
§ 9. Бронзовий в і к .................................................................................... 29
Практична робота. Повсякденне життя
в кам’яний вік....................................................................................32
П еревірка з н а н ь ............................................................................... 34

Розділ II. Стародавні цивілізації А зії та А ф р и к и ..............35


§ 10. М есопотамія.........................................................................................36
§ 11. Міста і в л ада...................................................................................... 39
§ 12. Держави бронзового віку: Ш умер і В а в и л о н ....................42
§ 13. Держави залізного віку:
Ассирія і Халдейське царство....................................................45
§ 14. П ер сія ..................................................................................................... 49
§ 15. К о ч ів н и к и ........................................................................................... 51
§ 16. Писемність і наука у Д в о р іч ч і................................................. 54
§ 17. Культура М есопотамії..................................................................... 56
П еревірка з н а н ь ............................................................................... 58
§ 18. Природа та господарство Є г и п т у .............................................59
§ 19. Давньоєгипетське сусп іл ьство....................................................61
§ 20. Повсякденне життя в Давньому Є ги п ті................................ 64
§ 21. П еріодизація історії Давнього Є г и п т у .....................................66
§ 22. Боги і х р а м и ...................................................................................... 69
§ 23. П ірам іди................................................................................................ 71
Практична робота. М умії в Давньому Єгипті....................73
П еревірка з н а н ь ............................................................................... 75
§ 24. Ф інікія та К арф аген........................................................................76
§ 25. Ізраїльсько-Юдейське царство.................................................... 79
§ 26. Хараппська ц и в іл іза ц ія ................................................................ 82
§ 27. Ведична цивілізація І н д і ї ........................................................... 85
§ 28. Формування Китайської ц и в іл ізац ії........................................88
§ 29. Імперія Цінь і Х а н ь ........................................................................90
§ 30. Культура К и т а ю ............................................................................... 93
П еревірка з н а н ь ............................................................................... 96

190
Розділ ІІІ. Антична цивілізація та її сусіди..................................97
§ 31. Мінойська ц и в іл іза ц ія ...................................................................98
§ 32. Г р ец ія ...................................................................................................101
§ 33. Грецьке суспільство та повсякденне ж и т тя ...................... 104
§ 34. Сім’я, освіта та в и х о в а н н я ...................................................... 106
§ 35. Релігія та м іф ол огія ..................................................................... 109
§ 36. Грецькі к о л о н ії............................................................................... 112
§ 37. Персько-грецькі в ій н и ................................................................ 116
§ 38. Спарта...................................................................................................118
§ 39. Демократія в А ф ін а х ...................................................................121
§ 40. Мистецтво та «золотий вік» А ф і н ........................................124
§ 41. Імперія Александра М акедонського..................................... 128
§ 42. Е л л ін ізм .............................................................................................. 133
П еревірка з н а н ь .............................................................................136
§ 43. Природа та господарство Апеннінського
півострова. Виникнення міста Р и м а ...................................137
§ 44. Римська р е с п у б л ік а ..................................................................... 139
§ 45. Повсякденне життя в римських м іс т а х ..............................141
§ 46. Релігія та зв и ч а ї.............................................................................144
§ 47. Військові завоювання Риму. П унічні в ій н и ....................147
§ 48. Римська ім п е р ія .............................................................................151
§ 49. Культура Р и м у ............................................................................... 154
Практична робота. Повсякденне життя римлян
за часів Ім п е р ії............................................................................... 157
§ 50. Народи — сусіди Р и м у ..............................................................161
§ 51. Кризові явища Римськоїім п ер ії...............................................163
§ 52. Падіння Західної Римськоїім п ер ії..........................................166
§ 53. Слов’яни та їхн і с у с ід и ..............................................................169
П еревірка з н а н ь .............................................................................174

Узагальнення до курсу. Внесок давніх цивілізацій,


культур, народів в історію лю д ства..................................175
§ 54. Внесок давніх цивілізацій, культур,
народів в історію л ю дст в а.........................................................176
П еревірка з н а н ь .............................................................................182

Д О Д А Т К И ...................................................................................................163
Основні д а т и .................................................................................... 163
Основні терміни та поняття...................................................... 184
Плани-схеми для самостійної р оботи ...................................188

191
Відомості про користування підручником
Стан підручника
№ Прізвище та ім’я Навчаль-
з/п учня / учениці ний рік на початку у кінці
року року
1
2
3
4
5

Навчальне видання

Г ІС Е М Олександр Володимирович
Г ІС Е М Ольга Олександрівна

«ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ІСТОРІЯ У К РА ЇН И (ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС)»


підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти

Рекомендовано М іністерством освіти і науки України


Видано за рахунок держ авних кош тів. Продаж заборонено

Провідні редактори Л . А. Ш ведова, Н . П . Г у р ’єва. Редактор С. С. П авлю ченко.


Технічний редактор А. В. П л іско. Художнє оформлення В. І. Труф ена.
Комп’ютерна верстка А. Г. В еревкіна.
Коректор Н . В. К расна.
О к р е м і з о б р а ж е н н я , щ о в и к о р и с т а н і в о ф о р м л е н н і п ід р у ч н и к а ,
р о з м іщ е н і в м е р е ж і І н т е р н е т д л я в іл ь н о г о в и к о р и с т а н н я

Підписано до друку 06.06.2019. Формат 84 х 108/16. П апір офсетний.


Гарнітура Ш кільна. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 20,16. Обл.-вид. арк. 18,3.
Тираж 151 935 прим. (1-й запуск 1—40 000). Зам. № 3506-2019/1.

ТОВ Видавництво «Ранок»,


вул. Кібальчича, 27, к. 135, Х арків, 61071.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 5215 від 22.09.2016.
Адреса редакції: вул. Космічна, 21а, Х арків, 61145.
Е-таі1: оЯ ісе@ гапок.сот.иа. Тел. (057) 719-48-65, тел./ф акс (057) 719-58-67

Підручник надруковано на папері українського виробництва

Н а д р у к о в а н о у д р у к а р н і Т О В « Т Р ІА Д А -П А К » ,
п р о в . С ім ф е р о п о л ь с ь к и й , 6 , Х а р к і в , 6 1 0 5 2 .
С в ід о ц т в о с у б ’є к т а в и д а в н и ч о ї с п р а в и Д К № 5 3 4 0 в ід 1 5 .0 5 .2 0 1 7 .
Т е л . + 3 8 (0 5 7 ) 7 1 2 - 2 0 - 0 0 . Е - т а і1 : а а 1 е @ іг іа г їа .к Ь а г к о у .и а

You might also like