Мистецтва Урок 02 Первісне Мистецтво

ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВА
УРОК 2. ПЕРВІСНЕ МИСТЕЦТВО

Мистецтво кам’яного віку Мистецтво Стародавнього Єгипту
Мистецтво примітивних народів. Мистецтво Месопотамії
Вплив на сучасне мистецтво Мистецтво Стародавнього Вавилону
Кельтська культура
У ЦЬОМУ УРОЦІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ІНТЕРАКТИВНІ ІЛЮСТРАЦІЇ.

Кожного разу, коли ви бачите ілюстрацію, поруч з якою знаходяться пере-
микачі, ви можете використовувати їх, щоб переглянути різні зображення
або їх варіанти.
Зміст
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 Мідний, бронзовий і залізний віки . . . . . . . . . . . . 46
Первісне мистецтво . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Кельтська культура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
Епоха кам’яного віку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 Кельтскі орнаменти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .49
Мистецтво кам’яного віку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Кельтські вузли. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Петрогліфи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 Трискеліон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Первісна скульптура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 Огамiчна писемність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
Печерний живопис. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20 Давній світ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
Мегаліти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23 Давній Єгипет . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Мистецтво примітивних народів. . . . . . . . . . . . . . 26 Скульптура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Австралійскі аборигени . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Культове мистецтво. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
Бушмени. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30 Обеліски . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
Маори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31 Архітектура . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
Мешканці острова Пасхи . . . . . . . . . . . . . . . . . 35 Піраміди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
Сучасне наївне мистецтво . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .37 Усипальниця цариці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Поль Гоген . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38 Канони живописи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Пабло Пікассо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .40 Месопотамія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
Анрі Руссо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 Храми Месопотамії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Іван Генераліч . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Вавілонська вежа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Бабуся Мозес . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .43
Неопримітивізм. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Cторінка 3
Історія мистецтва | Урок 2. Первісне мистецтво
Зрозуміло, на перший погляд примітивне
Вступ мистецтво саме по собі навряд чи буде нам ко-
У цьому уроці ми почнемо знайомство з іс- рисним – наприклад, як нам може допомогти
торією мистецтва, і познайомимося з найбільш знання наскельного живопису при розробці ди-
ранніми, найпершими кроками людини в цій зайну вебсайту?
області – першими боязкими спробами створен- Однак, як ви дізнаєтеся в цьому уроці, при-
ня творів мистецтва первісними людьми, а та- мітивне мистецтво зробило важливий вплив на
кож мистецтвом сучасних примітивних народів, мистецтво сучасне, і зокрема – на творчість де-
культура яких по ряду причин перебуває на яких знаменитих художників, скульпторів, і
низькому рівні розвитку, і багато в чому подібна навіть музикантів (хоча це вже відверто вихо-
до первісної. дить за рамки даного курсу).
Cторінка 4
Вступ
повному розумінні цього слова. Таким чином, в
Первісне мистецтво цьому трактуванні, термін «первісне суспіль-
Первісним мистецтвом називають твори ство» охоплює періоди аж до нашої ери.
мистецтва, створені первісними людьми. За ве- Слід зазначити також, що не можна точно
ликим рахунком, вивченням цих культур займа- встановити якісь тимчасові рамки для цього
ється навіть не історія, а археологія, оскільки терміну, оскільки в усі часи на нашій Землі іс-
джерелами відомостей про ці народи зазвичай нували культури з різним рівнем розвитку. На-
є археологічні розкопки – зі зрозумілих причин, приклад, в той час, як грецька і римська цивілі-
первісні люди не залишили після себе ні записів, зації досягали свого розквіту, в тому числі
ні хронік, ні якихось письмових свідоцтв. культурного – водночас в інших частинах світу
Різні дослідники по-різному визначають по- існували набагато менш розвинені культури,
няття «первісне суспільство», і виділяють різні рівень розвитку яких був набагато нижче. На-
періоди його розвитку. Найчастіше під словами віть в наш час, в XXI столітті, все ще існують
«первісне суспільство» мають на увазі найдав- африканські, американські, океанічні племена,
ніший період історії – печерних людей, людей які зберегли всі риси первісної цивілізації – че-
епохи кам’яного віку. Деякі дослідники поширю- рез географічну ізоляцію і суворих умов життя
ють цей термін і на більш ранній час – в тому вони розвивалися значно повільніше, ніж інші
числі на доісторичних предків сучасної людини культури, і в той час, як європейська цивілізація
розумної – тобто на епохи, віддалені від нас на вигадувала комп’ютери й висаджувалася на Мі-
мільйони років. Інші дослідники, навпаки, сяць, ці племена все ще не вміли обробляти за-
включають в поняття «первісне суспільство» лізо!
більш пізні тимчасові епохи – бронзовий і заліз-
ний століття; таким чином, в одному терміні У цьому уроці ми познайомимося як з мис-
об’єднуються і первісні печерні люди, і ранні тецтвом первісних людей, так і сучасних примі-
періоди китайської, античної, єгипетської куль- тивних народів – і побачимо, що між ними є
тур, від яких до нас дійшли твори мистецтва в чимало спільного.
Cторінка 5
Первісне мистецтво
Епоха кам’яного віку скільки років тому був той інший період істо-
рії – нас набагато більше цікавить, що відбува-
Епоха кам’яного віку охоплює величезний лося в цей час.
проміжок часу – починаючи з 2,4 мільйона років З приводу подій в той чи інший період, і
до нашої ери і закінчуючи V тисячоліттям до рівня розвитку первісних людей, серед вчених
нашої ери. також чимало різних думок. Так, наприклад, в
Тому дослідники вводять додатковий поділ середині XX століття поширеною думкою було,
періоду на: що членороздільна мова з’явилася у первісних
• стародавній кам’яний вік, або палеоліт; людей в епоху мезоліту. Однак згодом, в тому
• середній кам’яний вік, або мезоліт; числі шляхом аналізу і датування наскельних
• новий кам’яний вік, або неоліт. зображень і видряпаних на каменях символів,
Як ми побачимо буквально через кілька аб- вчені з’ясували, що мова з’явилася набагато ра-
заців, ці періоди також часто діляться на більш ніше – ще в епоху палеоліту.
дрібні – але найчастіше такий докладний поділ Нарешті, слід знати й про те, що кам’яний
важливо тільки для археологів і антропологів. вік і все періоди, на які він підрозділяється – це
У вчених немає повної впевненості в тому, культурні поняття, а не часові. Вчені судять про
коли почався і коли закінчився той чи інший рівень розвитку цивілізацій по предметам по-
період – немає точної дати, що палеоліт закін- буту та мистецтва. При цьому зрозуміло, що в
чився 20 тисяч років тому, в неділю, а в понеді- різних точках планети окремі народи могли роз-
лок вже почався мезоліт. Межі цих періодів не- виватися з різною швидкістю, і отже – вони
одноразово уточнювались і переносилися, і в створювали предмети різної складності, різного
різних книгах, монографіях і енциклопедіях рівня. Можна сказати, що для одних народів
можна зустріти різні визначення. кам’яний вік закінчився раніше, для інших пі-
Ми в цьому уроці намагалися дотримувати- зніше – а для деяких народів він не закінчився
ся якоїсь «золотої середини», тим більше, що для аж до XX століття, тому що з якихось причин
нашого курсу зовсім не обов’язково заучувати, вони «застрягли» на одному рівні розвитку.
Cторінка 6
Епоха кам’яного віку
Тому, хоча ми й наводимо орієнтовні дати В епоху палеоліту відбувалася еволюція лю-
початку і кінця того чи іншого періоду, або дати дини – від людини вмілої до людини прямоходя-
створення якихось зразків мистецтва древніх чої, до неандертальців і кроманьйонців 1, і на-
людей – не потрібно їх заучувати напам’ять, як решті до людини розумної.
в школі на уроках історії. Наше завдання в цьо- Велику частину цього часу людство провело
му уроці – спробувати уявити собі картину роз- на такому низькому рівні розвитку, що їм було
витку людей в цілому, і, може бути, здивуватися особливо не до мистецтва – набагато більш важ-
тому, як багато часу людям треба було, щоб при- ливу роль відігравало банальне виживання. Нам
думати писемність, і як мало часу йде на приду- не відомо, чи існувало хоч якесь мистецтво у
мування нового «айфона». первісних людей два мільйони років тому –
швидше за все, ні; проте достеменно відомо, що
Стародавній кам’яний вік, чи палеоліт люди епохи середнього палеоліту вже мали пев-
Стародавній кам’яний вік – це найдавніший ні містичні або релігійні ритуали, прикрашали
етап розвитку суспільства: від початку викори- знаряддя праці, створювали прикраси (тобто
стання найпростіших знарядь праці предками предмети, які не мали практичної цінності, на-
сучасної людини, то приблизно з 2,6 млн років приклад – намиста), створювали малюнки на
до нашої ери, і до XX тисячоліття до нашої ери. стінах печер і т. д.
Це також дуже великий проміжок часу, і його Поширення предків людей (а потім і люди-
додатково розділяють на: ни розумної) по планеті почалося, за даними
• ранній (нижній) палеоліт – 2,6 млн–300 000 палеонтології, з Африки – тому не дивно, що
рокiв до н. е.; найдавніші предмети мистецтва первісних лю-
• середній палеоліт – 300 000–40 000 рокiв до дей були знайдені саме там. В районі північної
н. е.;
• пізній (верхній) палеоліт – 40 000–20 000 1 Серед вчених немає єдиної думки, чи є неандертальці предками
сучасної людини або вимерлим еволюційним «відгалуженням», але це
рокiв до н. е. не має великого значення в межах нашого курсу
Cторінка 7
вся інша історія
ранній палеоліт середній палеоліт пізній палеоліт людства
(~2,3 млн років) (~260 тис. років) (~20 тис. років) (~22 тис. років)
2 500 000 років тому 2 000 000 років тому 1 500 000 років тому 1 000 000 років тому 500 000 років тому наш час
Схематичне зображення тривалості різних епох в історії людства.

Одна поділка шкали дорівнює 100 000 рокам
середні століття
мезоліт неоліт бронзовий вік залізний вік і новітня історія
(~10 тис. років) (~5 тис. років) (~3,8 тис. років) (~1 700 років) (~1 500 років)
20 000 років до н.е. 15 000 років до н.е. 10 000 років до н.е. 5 000 років до н.е. наша ера наш час
Схематичне зображення тривалості епох історії людства після палеоліту.

Одна поділка шкали дорівнює 1 000 рокам
Cторінка 8
Сахари серед археологічних знахідок були ви-
явлені найдавніші палеолітичні намиста – рако-
вини молюсків, пофарбовані вохрою, з проро-
бленими в них отворами для нанизування. Вік
цих прикрас близько 82 тисяч років!
На південному заході Франції, в печері Ле-
Мустье археологами були знайдені найдавніші
кам’яні інструменти, які їх первісні творці при-
красили. На кам’яних скребках і ножах виявлені Мушлі молюсків з отворами, знайдені в Північній Сахарі — найдавніший
залишки вохри у вигляді плям; на деяких пред- зразок прикрас первісних людей
метах зроблені ритмічно повторювані насіч-
ки – примітивні орнаменти. На жаль, точне
датування цих знахідок неможлива, але вік їх
може бути навіть солідніше, ніж в африканських
прикрас – до 100 тис. років тому. Можливо, ці
знаряддя були створені неандертальцями, які в
той період часу жили практично на всій терито-
рії Європи.
Остання льодовикова епоха

Остання льодовикова епоха почалася близь-
ко 110 тис. років тому і закінчилася близько
9 700 років тому. Вона містила неодноразові змі-
ни клімату та середньої температури на Землі, і
як наслідок – неодноразове розростання і ско-
рочення льодовикових покривів.
Прикрашені орнаментами кам’яні інструменти з печери Ле Мустьє
Cторінка 9
Не варто плутати понят-
В цей період часу відбулася дуже важлива рахуючи епізодичній зустрічі північноамери- тя «льодовикова ера» та
подія. До початку льодовикової епохи первісні канських індіанців з вікінгами близько 1000 р.). «льодовиковий період».
Льодовиковий період — це
люди вже поширилися по значній частині тери- Австралійські аборигени провели в ізоляції ще величезний проміжок часу,
торії Землі, але все ще залишалися однією куль- довше – до 1606 р., при тому, що оселилися там тривалістю в мільйони ро-
ків, який включає в себе як
турою. Ймовірно, справді культури у первісних стародавні люди набагато раніше, ніж в Амери- періоди похолодання, так і
людей, які жили в різних частинах світу, все ж ці (близько 50 тис. років тому). періоди потепління.
були різними – однак ці відмінності були не Саме через такий поділ і географічну ізоля- Льодовикова ера — це як-
раз один із періодів похо-
настільки значні, щоб ми могли їх зрозуміти на цію багато культур «відстали» в розвитку від лодання в межах льодови-
підставі археологічних розкопок. європейської та азійської цивілізацій. Деякі пле- кового періоду.
Але останній льодовиковий період дуже мена Африки, Океанії та Південної Америки,
сильно вплинув на первісних людей. Ймовірно, культури ескімосів та інших північних народів
саме він сприяв вимиранню або асиміляції не- досі, по суті, з нашої точки зору знаходяться на
андертальців. Ймовірно, похолодання якоюсь рівні розвитку первісних людей.
мірою спричинило розвиток первісних людей.
І, ймовірно, саме завдяки похолоданню первісні
люди потрапили в Північну Америку че-
рез – ймовірно, замерзлий і покритий льо-
дом – Берингову протоку.
Саме після останньої льодовикової епохи
окремі культури, що влаштувалися в різних ча-
стинах світу, починають сильно відрізнятися,
оскільки вони розвивалися зовсім по-різному,
зазвичай – не маючи контакту з іншими куль-
турами. Так, культури Північної Америки не
мали контакту з європейськими до 1492 роки (не
Сучасні уявлення про темпи й напрямки розселення первісних людей по території планети
Cторінка 10
Феномен виникнення великої кількості розкопках первісних стоянок
сильно відрізняються і розвиваються в різних знайдено, наприклад, безліч кістя-
напрямках протоцивілізацій замість досить схо- них флейт, зроблених з порожни-
жих культур називається революцією пізнього стих кісток тварин і навіть людей.
палеоліту. Якби цієї революції не було, світ зараз На Мізинській палеолітичній
виглядав би зовсім інакше – не було б такого стоянці, у Чернігівській області
розмаїття мов, релігій, можливо навіть не було України, виявлено набір музичних
б людських рас в нашому сьогоднішньому розу- інструментів, що датується близь-
мінні. ко 18 тисяч років до н. е. та вико-
ристовувався для супроводу тан-
Пізній палеоліт ців – так звані шумові інструмен-
Первісне мистецтво відомо нам найкраще ти, зроблені з бивнів мамонтів.
саме по періоду пізнього палеоліту. Стародавні Серед знахідок є збираний Перше відоме зображення меандру на кістяному
люди цього періоду залишили після себе безліч кістяний браслет з п’яти не- браслеті, знайденому в Чернігівській області в Україні
зразків стародавнього мистецтва – печерний замкнутих кілець, найімовірніше
живопис, петрогліфи (зображення, висічені на являє собою палеолітичні ка-
кам’яній основі), багато складних кам’яних зна- станьєти. На кільцях цього бра-
рядь, прикраси, зразки скульптури й навіть «ар- слета вигравірувано перше відоме
хітектури». зображення меандру, ортогональ-
Багато зразків мистецтва древніх людей епо- ного орнаменту з прямих кутів,
хи пізнього палеоліту дійшли до нас, однак ви- який буде використовуватися на
кликає багато суперечок серед дослідників про території всієї Європи та Серед-
час їх створення; не завжди можливе точне да- ньої Азії довгий час вже після за-
тування знайдених предметів і зображень. кінчення кам’яного віку – його
До періоду палеоліту відносяться і перші зображення можна побачити на
відомі археологам музичні інструменти. При посуді, килимах, барельєфах бу-
Зображення того самого орнаменту — меандру —
на горщику епохи Бронзової доби
Cторінка 11
динків, навіть в малюнку каменів, якими викла- до осілого способу життя. Вперше з’являється
дені давньогрецькі мостові. досвід лікування хвороб і травм, проводяться
На зміну епохи палеоліту прийшла епоха перші хірургічні операції. В епоху мезоліту ви-
мезоліту, або середнього кам’яного віку. Фахів- никають перші зачатки рисуночного (піктогра-
ці датують початок мезолітичної ери для кож- фічного) письма, розвиваються музика і танці,
ного світового регіону по-різному. Перш за все що мають в першу чергу ритуальне значення.
він почався на Близькому Сході – близько 17 Художники мезоліту стали зображати не
тисяч років тому, в Європі зміна палеоліту ме- тільки звірів і птахів, а й своїх одноплемінників
золітом сталася близько 8–7 тисяч років тому. і навіть фантастичних, вигаданих персонажів.
Найдовше в Європі палеоліт зберігався в райо- Зображення людей на більшості малюнків цієї
нах Фінської затоки та Балтійського моря. епохи найчастіше схематичні, художники кон-
У деяких регіонах світу, можна сказати, па- центруються на передачу дії, руху, які зображу-
леоліт так ніколи й не закінчився – деякі народи вані ними люди роблять: кидання списа, гонит-
з якихось причин так і залишилися приблизно ва за здобиччю, стрільба з лука. Водночас Так звана «Вестоницька Ве-
нера» є найдавнішим відомим
на цьому рівні розвитку. Наприклад, ряд куль- з’являються і повсюдно поширюються зобра-
виробом із кераміки — її вік
тур індіанських племен в обох Америках збері- ження масових сцен: сцени війни, полювання на датується від 29 до 25 тис. років.
гав риси палеолітичних культур аж до зустрічі великих звірів, сцени похорону і танців. Цікаво, що знайдена вона була
з іспанськими конкістадорами, тобто до XVI Вчені вважають, що це є важливим елемен- на території сучасної Чехії, а
не в Азії, повсюдне поширення
століття. Деякі культури з палеолітичними ри- том зміни сприйняття світу давніми художни- кераміки почалося набагато
сами продовжують існувати досі – наприклад ками. В епоху палеоліту художники бачили й раніше, ніж у Європі
культура бушменів і аборигенів Австралії. зображували в першу чергу предмети полюван-
ня, в той час як в мезоліті вони стали зображати
Мезоліт себе і своїх одноплемінників.
Мезоліт характеризується появою і посту- Ймовірно, в епоху мезоліту люди почали
повим поширенням землеробства, прирученням використовувати нові матеріали для художньої
диких тварин і, як наслідок, початком переходу діяльності – дерево, шкіру, можливо, тканину та
Cторінка 12
ін. Однак через недовговічність цих матеріалів,
подібні предмети не збереглися до наших днів,
і про рівень розвитку людей епохи мезоліту ми
можемо судити переважно за пізнішими зраз-
ками тих же видів мистецтва, що і в палеолі-
ті – наскального живопису, скульптурам, ін-
струментів і зброї.
Неоліт
Неоліт ознаменувався остаточним перехо-
дом людей від кочового способу життя до осіло-
го, і від мисливства і збирання до землеробства
і тваринництва. У цей час з’являються перші Розкопки одного з найдавніших відомих міст неоліту — Чатал-Хююка
постійні поселення, збільшується чисельність (на території сучасної Туреччини)
населення, починається соціальне розшаруван-
ня і поділ праці.
До епохи неоліту належить повсюдне поши-
рення кераміки і виробів з обпаленої глини.
Дослідникам відомі поодинокі керамічні пред-
мети, виготовлені ще за епохи палеоліту,
20–30 тис. років тому, однак такі знахідки обме-
жуються територією Східної Азії; у європей-
ській же частині континенту кераміка з’явилася
значно пізніше.
В епоху неоліту з’явилися і перші справжні
міста – в тому числі й ті, що існують досі:
Так міг виглядати Чатал-Хююк в епоху свого розквіту — 8–9 тисяч років тому
Cторінка 13
Єрихон (з 9 тис. до н. е.), Дамаск (10–8 тис. років Поряд із кріпосними спорудами в період
до н. е.), Бібл (7 тис. років до н. е.). З’являються неоліту набули поширення так звані мегалітич-
принципово нові типи архітектурних споруд, ні споруди – гробниці та ритуальні споруди, по-
наприклад, кріпосні стіни навколо міст із вели- будовані з величезних брил каменю.
чезних обтесаних каменів, а також окремо роз-
ташовані фортеці. Залишки таких споруд Закінчення неолітичного періоду в більшо-
збереглися в багатьох областях Європи (Піре- сті регіонів відбулося приблизно 5–6 тис. років
нейський півострів, Франція, Сардинія, Закав- тому, з появою та поширенням перших техно-
каззя). логій обробки металів. Почалася бронзова доба.
Cторінка 14
Мистецтво кам’яного віку
Найбільш відомими й цікавими предметами
мистецтва, що відносяться до кам’яного віку, є
наскельний (печерний) живопис, петрогліфи,
скульптури з каменю та кістки та мегалітичні
споруди.
Розглянемо їх докладніше.
Cторінка 15
Петрогліфи
Петрогліфи є однією з найдавніших форм
мистецтва, і найстаріші з них датуються періо-
дом близько 40 тис. років тому. Хоча петрогліфи
поширені дуже широко і зустрічаються в самих
різних точках планети, більшість з них значно
молодше, і відносяться до пізніших періодів іс-
торії.
Одні з найстаріших петрогліфів виявлені в
печерах Ла Феррасі на південному заході Фран-
ції, де збереглися вигравірувані на вапнякових
плитах зображення, які (при певній напрузі Найдавніші петрогліфи печери Ла Ферраси
уяви) нагадують голови тварин і птахів.
Петрогліфи більш пізнього періоду (але що
зображують більш впізнавані речі) виявлені на
північному сході Португалії, на кордоні з Іспа-
нією. Залишені стародавніми жителями долини
Коа картини набагато більш вправні та є малюн-
ками різноманітних тварин – коней, кіз, ту-
рів, – зображення людини та абстрактних фігур.
Ці зображення були створені в період від
20 тисяч до 10 тисяч років до нашої ери.
Ці малюнки – свідоцтво зростаючого майс-
терності первісних художників та ширшого кола
зображуваних ними сюжетів.
Петрогліфи долини Коа вже є набагато більш пізнаваними зображеннями

Cторінка 16
На території України також є петроглі-
фи – вони зустрічаються в так званій Кам’яній
могилі, яка знаходиться в Мелітопольському
районі Запорізької області. Кам’яна могила – це
величезне нагромадження каменів на площі
близько 30 000 кв. метрів, висотою до 12 метрів.
Камені ці природного походження, але утворю-
ють безліч гротів, проходів і невеликих печер,
які, ймовірно, використовувалися стародавніми
людьми як святилища. Що цікаво, поруч з
Кам’яної могилою, не знайдено залишків посе-
лень – можливо, стародавні люди не жили по-
близу неї, а лише приходили з ритуальними ві-
зитами.
У 65 з 87 гротів і печер Кам’яної могили збе- Петрогліфи Кам’яної могили в Україні
реглися петрогліфи – буквально тисячі малюн-
ків і символів. На жаль, точне датування їх не-
можлива, і дослідники намагаються датувати
зображення по сюжетах, що на них знаходяться.
Багато суперечок вчених звелися до інтерпрета-
ції одного з найбільших петрогліфів – на ньому
зображений або бик, або мамонт. Якщо це
все-таки зображення мамонта, то вік зображень
може складати до 25 тисяч років.
Одне з найважливіших для дослідників зображень у Кам’яній могилі — або бик, бо мамонт.
Від того, хто саме зображений тут, залежить датування віку малюнка
Cторінка 17
цих фігурок невелика і коливаєть-
Первісна скульптура ся від 4 до 25 см. Характерною
Первісні люди також робили перші спроби особливістю палеолітичних Венер
творення скульптур – правда, дослідникам відо- є практично ромбовидна форма,
мі в основному скульптури невеликого розміру. підкреслена повнота грудей, жи-
Однією з найбільш відомих археологічних вота і стегон. У скульптур часто
знахідок є фігурка «людини-лева», виявлена ар- відсутні руки й ноги, голова неве-
хеологами в печері Холі-Фельс в Німеччині. Ця ликого розміру і позбавлена дета-
фігура зроблена з бивня мамонта і вважається лей. Вважається, що в цих фігур-
найдавнішою зооморфною (тобто, що поєднує в ках спеціально підкреслені жіночі
собі риси людини й тварини) скульптурою, вік риси, що символізують родючість
її – 32 тисячі років. Дещо пізніше археологи ви- і достаток, і вилучені всі зайві де-
явили ще одну скульптуру, яку німецькі дослід- талі. Відповідно до припущень
ники визначили як «жінку-левицю». Крім цього дослідників ці фігурки зображу-
в печері були також знайдені кістяні скульптури вали доісторичний канон краси.
різних звірів і птахів, одна з яких, що зображає З плином часу художні смаки
водоплавну птицю, зроблена близько 35 тисяч й майстерність первісних людей
років тому. все більше і більше зростають.
Пізній палеоліт в Європі, а також на більшій Приблизно 15–8 тисяч років тому
частині Євразії характеризується знахідками на території Іспанії, Франції, Ні-
безлічі фігурок жінок, об’єднаних під загальною меччини, Бельгії та Швейцарії
назвою палеолітичних Венер. Ці фігури вирізані розвинулася первісна культура,
з м’якого каменю, кістки, бивнів мамонтів, а названа мадленскою, яка залиши-
деякі зліплені з глини й згодом обпалені (і це ла після себе численні археологіч-
перші відомі науці керамічні вироби). Висота ні знахідки, які містять все більш
«Людина-лев» із печери Холе-Фельс — найдавніша
відома зооморфічна скульптура
Cторінка 18
досконалі скульптури з рогів, каменю, кісток і
бивнів мамонтів, складні гравірування і мальо-
вані зображення на стінах і стелях печер. Пер-
вісне мистецтво в цей період стає більш реаліс-
тичним, конкретним, х удожники ясніше
уявляють собі не тільки пропорції й будова тіла
зображених тварин, а й вчаться зображати їх в
русі та з різних ракурсів.
Скульптури «Палеолітичних Венер»
Cторінка 19
Мистецтво кам’яного віку Реалістичне скульптурне зображення голови коня, що належить до мадленської культури
Печерний живопис
Печерним, або наскельним живописом нази-
ваються зображення, виконані первісними
людьми на стінах печер і гротів (можливо,
зображення робилися і на відкритих ділянках
скель, але вони не могли зберегтися до нашого
часу). При створенні цих малюнків використо-
вувалися органічні фарби і деревне вугілля, що
дозволяє виконати їх точну дату (це було немож-
ливо з петрогліфами).
Печерний живопис був відкритий порівня-
но недавно. Вперше про нього стало відомо в
1879 році, коли археолог-любитель Марселіно
Санс де Саутуола під час прогулянки з донькою
випадково натрапив на печеру Альтаміра, скле- Знамените зображення бика з печери Альтаміра відомо по всьому світу і часто наводиться
піння якої були прикрашені безліччю малюнків як стандартна ілюстрація первісного мистецтва й наскального живопису
стародавніх людей. До цього моменту наука не
мала уявлення про стародавній живопис, і спо- наполягають на тому, що окремі малюнки наба-
чатку археологів звинувачували у фальсифікації гато старше, і їх вік сягає 35 тисяч років.
знахідок – однак пізніше подібні малюнки були Малюнки в печері Альтаміра тягнуться
знайдені в самих різних куточках земної кулі. більш ніж на 300 метрів, досягаючи іноді висоти
Зображення в печері Альтаміра, ймовірно, близько 2 метрів. Виконані вони вугіллям,
створені в різний час; вік більшості малюнків охрою і гематитом, і являють собою зображення
близько 20 тисяч років, але деякі дослідники коней, бізонів, диких кабанів і величезних оле-
Cторінка 20
нів. Унікальність живопису в цій іспанській
печері полягає в тому, що в деяких місцях ху-
дожники використовували природні вигини й
западини печери для імітації тривимірних,
опуклих зображень. Крім цього, фарба на дея-
ких малюнках нанесена в кілька шарів, що до-
датково створює світлотіньовий і об’ємний
ефект.
Крім зображень тварин в печері Альтаміра
є зображення відбитків долоні, коли художник
притиснув руку до поверхні каменя, а потім
заливав її фарбою. Такі ж прийоми характерні
для живопису корінного населення Австралії,
що дивно, тому що цей континент відокремлю-
ють від Європи тисячі кілометрів.
Багато дослідників вважають, що найдавні-
ші наскельні малюнки знаходяться в печері
Шовe на півдні Франції. Вік їх датований досить
точно, і становить 30–33 тисячі років. На малюн-
ках в печері Шовe зображені шерстистий носо-
ріг, тарпан, печерний лев і інші тварини епохи
льодовикового періоду.
У печері Шове можна бачити одні з найдавніших наскальних малюнків,
що збереглися до наших днів
Cторінка 21
Одним з головних пам’яток наскального жи-
вопису є печера Ласко, також у Франції – її на-
зивають «Сикстинської капелою первісного жи-
вопису». Малюнки в ній значно молодші – їм
«всього» близько 20 тисяч років. Однак вони
виконані на значно вищому рівні: розміри дея-
ких зображень становить 4–5 метрів, використо-
вуються різні техніки й матеріали малювання,
розтушовка, і навіть деякі цілком сучасні ком-
позиційні прийоми, включаючи передачу пер-
спективи!
Цікаво, що хоча зображення на стінах пече-
ри та дуже реалістичні щодо передачі статури й
поз тварин, водночас на малюнках немає рослин
або ландшафтів, часто не дотримуються пропо-
рції зображуваних в сцені персонажів, багато Малюнки печери Ласко називають
зображень накладаються один на одного. «Сікстинською капелою первісного живопису»
Cторінка 22
Менгіри
Мегаліти Менгіри – це вертикальні кам’яні стовпи, що
В епоху неоліту зароджується архітектура і поодиноко стоять, висота яких може бути від
будівництво в нашому сучасному розумінні, 80 см до 20 метрів. Найбільшим з них (20 метрів
коли для спорудження будівель використову- заввишки) був знаменитий Камінь Фей в депар-
ються довговічні матеріали: камінь замість де- таменті Бретань у Франції. У 1727 році цей мен-
рева, кістки, очерету і т. д. Завдяки цьому до гір був розколотий на кілька частин, ймовір-
нашого часу збереглися багато споруд останньо- но – удар блискавки.
го періоду кам’яного віку. Найбільша кількість менгірів знайдено у
Крім будівель, міст і стін в околицях, люди Франції, в Бретані, але вони також зустрічають-
епохи неоліту створювали й зовсім інші види ся в інших частинах Європи, Африки та Азії, на
будівель – так звані мегалітичні споруди, або Кавказі й в Криму. Призначення їх найімовірні-
мегаліти. Це споруди з величезних грубо обро- ше ритуальне, хоча не виключено, що їх вико-
блених кам’яних брил, без використання цемен- ристовували в якості межових стовпів, орієнти-
ту, вапняного розчину або інших сполучних рів, а Бахчисарайський менгір в Криму, за
матеріалів. Можливо, спочатку кам’яні брили припущеннями вчених, був частиною давньої
доповнювалися дерев’яними або очеретяними обсерваторії.
елементами, які, зрозуміло, не збереглися; тому
вченим часто складно відновити початковий
вигляд і призначення таких споруд.
Залежно від кількості й розташування кам’я-
них брил, мегаліти поділяються на кілька типів,
що мають свої назви.
Фрагменти розколотого Каменя Фей — найбільшого з відомих менгирів кам’яного віку

Cторінка 23
Дольмени
Дольмени – це гробниці, складені з величез-
них, поставлених сторчма каменів, зверху пере-
критих декількома кам’яними плитами; іноді до
них приєднуються короткі або довгі галереї.
У найпростішому варіанті дольмен – це
один плоский камінь, поставлений на кілька
інших (іноді сам на сам). Камені мають великий
розмір і масу. Найбільш поширений варіант – 3
камені, поставлені у формі літери П (знаменитий
Стоунхендж побудований з безлічі саме таких
елементів).
У найбільш архітектурно завершеній формі
дольмен складається з п’яти або шести кам’яних
плит і являє кам’яний закритий ящик: чотири
плити складають його стіни, а одна або дві
плоско лежать і утворюють відповідно дах і
«дно» – такі дольмени зустрічаються на Північ- Дольмен в Ірландії
ному Кавказі.
Найбільша кількість дольменів виявлено в
Китаї, зустрічаються вони також в Західній,
Північній, Південній Європі, в Північній Афри-
ці та на Кавказі.
Cторінка 24
Кромлехи Призначення кромлехів, що зустрічаються
Комплекс з кількох поставлених поруч мен- практично повсюдно на території земної кулі,
гірів або каменів, що утворюють одну або де- до кінця не з’ясовано, але основними теоріями
кілька концентричних кіл археологи називають є застосування їх як храмів просто неба або
кромлехи. Іноді в цих спорудах менгіри чергу- системи візирів для астрономічних спостере-
ються з дольменами, а іноді камені, складові жень, зокрема за рухом Сонця і Місяця.
кромлеха можуть бути абсолютно безформними
валунами.
Одним з найвідоміших кромлехів є Стоун-
хендж, розташований в районі міста Солсбері в
Великобританії. Стоунхендж складається з під-
ковоподібних і кільцевих менгірів, розставлених
колом понад 100 метрів в діаметрі, що стоять на
штучному пагорбі. У центрі знаходиться камінь
із зеленого сльодяного пісковику вагою 6 тонн.
Про призначення Стоунхенджа сперечаються
археологи, астрономи та архітектори, але остан-
нім часом переважає думка, що Стоунхендж
розглядався нашими предками як територія для
поховання мертвих.
В Україні, на острові Хортиця в Запоріжжі
виявлено Хортицький кромлех, вік якого при-
близно 5 тисяч років. Камені Хортицького кром-
леха розташовані за схемою, що нагадує лабі-
ринт.
Стоунхендж — найвідоміший кромлех і найвідоміша мегалітична споруда в світі
Cторінка 25
Мистецтво
примітивних народів
Однією з найбільших загадок сучасності для
антропологів є існування і в наш час так званих
«примітивних народів», що зберегли практично
первісний рівень культури. Ці народи, які не
мали контактів з іншими цивілізаціями протя-
гом століть і тисячоліть, з якихось причин не
створили власних цивілізацій, вони користу-
ються освоєними тисячі й десятки тисяч років
тому прийомами життя.
Для характеристики мистецтва цих народів
використовуються терміни «примітивне» або
«племінне мистецтво».
В обивателя примітивне і племін-

не мистецтво часто асоціюється
зі стилізованими статуетками в
умовно-африканському стилі,
якими сповнені магазини екзо-
тичних сувенірів по всьому світу
Cторінка 26
Мистецтво примітивних народів
ється кількома чіткими штрихами. Зображення
Австралійскі аборигени людей на цих малюнках завжди дуже динамічні
Аборигени Австралії – це безліч етнічних й за якістю поступаються лише живопису євро-
груп, що населяють Австралію, і до приходу пейських первісних художників, авторів зобра-
європейців (у XVII–XVIII століттях) перебували жень в печерах Альтаміра і Ласко.
на різних стадіях неолітичного, докласового
суспільства; основним їх заняттям було полю-
вання і збирання.
Мистецтво аборигенів Австралії ділиться
на дві великі групи: реалістичне мистецтво і
мистецтво символічне, умовно-геометричне.
Реалістичне мистецтво було поширене на
сході, півночі й північному заході австралій-
ського континенту. Це наскельний живопис і
петрогліфи в печерах і в укриттях під скельними
навісами, малюнки на корі.
Найцікавіші свідоцтва високого розвитку
мистецтва аборигенів Австралії знаходяться в
Арнем-ленді, на півострові на півночі Австралії.
Наскальний живопис в цьому районі зустріча-
ється двох основних типів. Фрагмент наскального живопису в печері скелі Ноурланджі на півночі Австралії, який зображає мімі —
надприродних істот із міфології австралійських аборигенів.
До першого типу наскальних малюнків від-
Згідно з їхніми уявленнями, мімі мали дуже тонкі і витягнуті обриси і були дуже крихкими, тому змушені були
носяться зображення рухомих, що б’ються, тан- ховатися під укриттям каменів або в тріщинах скель. За переказами австралійців, мімі навчили їх полювати,
цюючих людей в лаконічному стилі, що обмежу- добувати вогонь і готувати м’ясо кенгуру
Cторінка 27
Другий тип зображень в печерах Арнем-
ленду – це поліхромні зображення різних пта-
хів, риб, звірів, а іноді й людини в так званому
«рентгенівському» стилі, коли крім зовнішніх
деталей на малюнку зображуються внутрішні
органи тварини, його хребет, серце та інше. Зо-
бражуються в цьому своєрідному стилі в основ-
ному тварини, що вживаються в їжу, анатомічна
будова яких більш-менш відомо художнику. По-
дібні зображення тварин також були поширені
в Меланезії (сукупність островів у Тихому оке-
ані, розташованих на північний схід від Австра-
лії), в Сибіру і в деяких районах Африки.
Малюнок кенгуру в «рентгенів-

ському стилі», зі схематичним
зображенням внутрішніх органів
і анатомії
Cторінка 28
Мистецтво північного заходу Австралії від-
різняється від північних областей. Зображувані
примітивними художниками сцени теж вельми
реалістичні, але на стінах печер неодноразово
повторюються зображення людиноподібних
фігур (або іноді тільки їх голови) зі своєрідними
ореолами навколо голови. Ці фігури, за свідчен-
нями аборигенів зображують духів води Ванд-
жина, малювалися в ритуальних цілях і регу-
лярно оновлюються новими яскравими фарбами
Зображення духу води
для того, щоб ці духи відновили свої сили й Ванджіна
повернули сезон дощів.
Умовно-геометричне, орнаментальне мис-
тецтво було поширене на заході й сході Австра-
лії, а також в її центральних районах. Як одини-
ця орнаменту в різних районах Австралії
використовуються концентричні ромби та кола,
зигзаги, спіралі, меандри та інші мотиви, часто
геометричним мотивом малюнків є лабіринт і
стилізовані зображення тварин. Деякі з тради-
ційних мотивів позначають різні явища приро-
ди, різні психологічні стани, ідеї, настрої.
Приклад геометричного мотиву

в малюнках австралійських
аборигенів
Cторінка 29
вують прийоми перспективного спотворення
Бушмени або світлотіньових переходів, які, як ми знаємо,
Словом «бушмен» (англ. Bushman, «людина були відомі навіть художникам деяких первіс-
степу»; голл. Bosjesman, «лісова людина») євро- них народів.
пейські колоністи позначали представників ко-
рінних народів Південної Африки. Бушмени
відносяться до окремої капоїдної раси (а не до
негроїдної), і відрізняються від інших рас Аф-
рики як зовнішністю, так і культурою.
Малюнки бушменів на скелях, в печерах, на
крутих стінах скель вражають своїм розміром,
різноманітністю і майстерністю виконання. Бу-
шменські художники зображують як африкан-
ських тварин – слонів, страусів, жирафів, носо-
рогів, антилоп, – так і себе, своїх найближчих
сусідів кафірів і, в цей час, білошкірих прибуль-
ців в Африку. На одному малюнку можуть бути
сусідами до тисячі зображень однієї й тієї ж
тварини, як ніби художник намагався досягти
досконалості.
Для розфарбовування своїх малюнків бу-
шмени використовували різні відтінки охри та
гематиту. Але, як і живописці австралійських
аборигенів і більш древніх первісних народів, Малюнки бушменів відрізняються нехитрістю композиції і відсутністю використання скільки-небудь складних
живописці бушменів практично не використо- образотворчих прийомів
Cторінка 30
Маори
Океанія – це найбільше у світі скупчення
островів, розташованих в центральній і західній
частинах Тихого океану. На цій великій терито-
рії розташована велика кількість держав і за-
лежних територій. В рамках одного уроку, зви-
чайно, неможливо розгляну ти культу рні
особливості та мистецтво величезної кількості
народів, що населяють Океанію, тому ми зупи-
нимося лише на найбільш значущих і відомих
народностях.
Традиційне мистецтво маорі, корінного на-
селення Нової Зеландії, – це різьблення по дере-
ву і кості, плетіння, танці й татуювання. Най-
більший розвиток серед прикладних ремесел
маорі досягла різьба по дереву, складне мисте-
цтво, в якому маорі досягли найвищих вершин
майстерності. Основний елемент вирізання
орнаменту – спіраль, але вона має масу варіацій.
Маорі практично не зображували анімаліс-
тичних сцен, більшість фігур в дерев’яних сю-
жетах – людиноподібні, що зображують предків
або божество «тікі». Різьбленими фігурами ма-
орі прикрашали будинки, човни, комори, уси-
пальниці, бойові палиці й палиці-екскаватори.
Дерев’яна фігура роботи маорі,

прикрашена різьбленим пофар-
бованим орнаментом
Cторінка 31
Різьблені панелі мали іноді більш як шість пла- Найбільший різьблений портрет зображує Нга-
нів глибини й являли собою химерну арабеску, тороірангі – вождя, який привів племена маорі
повністю абстрактний візерунок, хоч і основою в околиці озера, і його зображення на скелі «за-
його завжди була людська фігура або обличчя. хищає» територію озера від землетрусів.
Не меншої майстерності маорі досягли у ви-
готовленні набагато більш мініатюрних худож-
ніх виробів – йдеться про прикраси з кістки й
каменю. Основним матеріалом для виробів з
кістки для маорі були кістки величезного літа-
ючого птаха моа, повністю знищеного близько
500 років тому; після цього для прикрас стали
використовуватися кістки великих домашніх
тварин. Для виробів з каменю одним з основних
матеріалів до наших днів є нефрит, але маорі
роблять чудові прикраси з безлічі інших різно-
видів каменю.
Існують і приклади кам’яних скульптур, ви-
конаних маорі – як наприклад кам’яні фігури та
барельєфи в затоці Майн озера Таупо. Деякі
різьблені фігури й малюнки досягають 10 метрів
висоти, і дістатися до них можна тільки по воді.
Різьблена фігура ящірки роботи маорі в затоці Майн озера Таупо, Нова Зеландія
Cторінка 32
Татуювання маорі зміст) візерунками, які сильно відрізнялися від
Можливо, найважливішим (хоча і досить багатобарвних татуювань-картин, поширених в
спірним) внеском народів Полінезії в сучасну Японії та сусідніх країнах Азії.
культуру стало мистецтво татуювання, яке за-
ймала в їх культурі особливе місце. Наприклад,
у маорі нанесення татуювання було обов’язко-
вим елементом ритуалів ініціації дітей при всту-
пі їх у «доросле» життя. Малюнок татуювання
ніс в собі інформацію про плем’я і соціальний
статус кожного представника народу маорі.
Хоча те, що мистецтво татуювання відомо з
часів неоліту і поширене в багатьох частинах
світу, європейська культура як би «заново» від-
крила його для себе при дослідженні островів
Океанії. Власне, саме слово «татуювання» (англ.
tattoo) походить від слів tatau або tatu, присутніх
в багатьох мовах полінезійських народів.
Завдяки експедиціям Джеймса Кука і при
подальшій колонізації цих територій, багато
європейців познайомилися з полінезійських
варіантом татуювань – чорними монохромними
абстрактними (хоча вони несуть конкретний Воїн маорі з племінним татуюванням на обличчі
Cторінка 33
Сучасні орнаментальні татуювання поєдну-
ють в собі елементи мистецтва різних народів, в
них можна простежити риси й марійських, і
давніх кельтських орнаментів, і багатьох інших.
Існує окремий сучасний стиль татуювань, зва-
ний фахівцями «трайбл» (англ. tribal, «племін-
ний»), багато в чому успадковує риси татуювань
маорі та інших полінезійських народів – осно-
вою малюнка також часто є спіральні мотиви
або вигнуті лінії, часто вони контрастують пря-
мими або гострими елементами. Такі татуюван-
ня також переважно монохромні – ще одна риса,
яка зближує їх з традиційними татуюваннями
народів Океанії. Сучасне татуювання в стилі «трайбл» На плечі відомого співака Роббі Вільямса — татую-
вання, витримане в автентичному стилі маорі.
Яке, до речі, доставило йому кілька сюрпризів, коли
він відвідував Нову Зеландію, адже його татуюван-
ня — це татуювання воїна, який виходить на стежку
війни, і саме по собі слугує викликом іншим маорі.
Чого Роббі Вільямс не знав
Cторінка 34
населення склала всього 111 осіб. Лише в кінці
Мешканці острова Пасхи XX століття демографічна ситуація дещо покра-
На думку вчених, острів Пасхи був заселе- щилася, і за даними перепису 2002 року населен-
ний полінезійцями в III–VI столітті нашої ери. ня острова становило 3791 особи.
Завдяки родючим і багатим грунтам та багат- Головною визначною пам’яткою острова
ству лісів населення острова швидко виросло і Пасхи є моаї – кам’яні статуї у вигляді людської
до XVI–XVII століття становило 10-15 тисяч голови з тулубом, зариті в землю приблизно на
осіб. Поселенці активно вирубували ліси як для рівні пояса.
господарських потреб – для побудови човнів,
жител, – так і для звільнення місця під посіви, і
до 1600 року ліс був повністю знищений. Внас-
лідок цього різко скоротився родючий шар
грунту через вітрову ерозію, скоротилися вро-
жаї, вилов риби став проблематичним через
відсутність лісу для побудови човнів, впало ви-
робництво продовольства і вибухнула локальна,
але справжнісінька антропогенна 1 екологічна
катастрофа.
За кілька десятиліть населення скоротилося
в кілька разів, і до часу прибуття перших євро-
пейців чисельність населення становила всього
2-3 тисячі осіб. До 1877 року через вивезення
місцевого населення в рабство, епідемій і по-
дальшого занепаду виробництва їжі чисельність
1 Тобто спровокована діяльністю людини
Головна пам’ятка острова Пасхи — статуї моаї
Cторінка 35
Матеріалом для їх створення послужив ба- зараз немає жодної людини, що в точності знає
зальтовий туф (острів Пасхи вулканічного по- зміст цих ієрогліфів.
ходження); звичайний розмір моаї близько 3-5
метрів, хоча є кілька статуй заввишки 10-12 ме-
трів.
Зараз відомо 887 статуй, в більшості своїй
розташованих на схилах Рано Рараку – більшо-
го з двох вулканів на острові Пасхи. Деякі зі
статуй вкриті різьбленням, що зображують, за
словами жителів острова, «веселку, сонце, дощ»,
на кількох збереглися зображення весел, птахів,
очеретяних човнів.
Мешканці острова Пасхи були єдиним в
полінезійському архіпелазі народом, який воло-
дів писемністю до приходу європейців. Вченим
відомі написи цим письмом на дерев’яних до-
щечках, званих ронго-ронго; на сьогодні в музе-
ях світу збереглося всього близько 25 таких до-
щечок.
Це ієрогліфічне символічне письмо, що
складається приблизно з 800 знаків; на жаль, до
1862 більшість людей, що володіли цією писем-
ністю, загинули або були вивезені в рабство, і Дощечка ронго-ронго з написами ієрогліфічним письмом жителів острова Пасхи
Cторінка 36
Сучасне наївне мистецтво Анрі Матісс. І саме художня діяльність первіс-
ного суспільства і сучасних примітивних наро-
З мистецтвом первісного суспільства і су- дів послужила поштовхом до розвитку деяких
часних примітивних народів ми знайомилися нових напрямків в мистецтві на початку XX
не тільки для «загального розвитку», і вже зви- століття – наприклад, сучасного примітивізму.
чайно не з простої цікавості. Звичайно ж, на-
вряд чи глибокі знання про наскельний живо- Примітивізм виник в кінці XIX–початку XX
пис безпосередньо допоможуть вам в роботі століття. Для цього стилю характерні прості,
дизайнера – ну хіба якщо потрібно буде офор- часто плоскі форми, чисті кольори й відсутність
мити вебсайт про печерних людей або вико- реалістичної передачі перспективи; часто вико-
ристовувати ці мотиви для стилізації. ристовується навмисне спрощення художніх
Нагадаємо, що мистецтво первісного су- засобів. Однією з основних ідей примітивізму
спільства – так само як і мистецтво примітив- було «повернення до основ» – звернення до різ-
них народів – довгий час не було відомо євро- них форм примітивної творчості (наприклад,
пейської цивілізації. Лише в XIX–початку XX дитячого і народного), архаїчної та середньовіч-
століття ці твори мистецтва привернули увагу ної творчості, мистецтва примітивних, доісто-
культурної «еліти» європейської цивілізації. Єв- ричних народів.
ропейське мистецтво, довгий час спиралося в Для філософії примітивізму характерною є
першу чергу на твори античності – Давньої Гре- думка, що примітивна людина була ближче до
ції, Давнього Риму – як би заново відкрило для джерел поетичного та артистичного натхнення,
себе першоджерела людського мистецтва в ніж сучасна, «цивілізована» людина. Вплив при-
принципі. мітивізму так чи інакше помітно в більшості
Зрозуміло, це не могло не мати свого впливу. авангардних течій XX століття – сюрреалізмі,
Майстерними малюнками первісних, примітив- експресіонізмі, фовізмі, він також став однією з
них людей надихалися такі знамениті художни- причин появи та розвитку неокласицизму в мис-
ки як Поль Гоген, Анрі Руссо, Пабло Пікассо, тецтві.
Cторінка 37
Сучасне наївне мистецтво
Поль Гоген
Прикладом того, як примітивне племінне
мистецтво може вплинути на творчість худож-
ника, і більш того – принести йому нарешті дов-
гоочікуване визнання, може бути творчість
Поля Гогена.
Ранні періоди творчості Гогена пов’язані з
течіями імпресіонізму і постімпресіонізму, в
яких він не дуже виділявся серед інших худож-
ників, і не отримав широкої популярності. Од-
нак все змінилося в 1891 році, коли Гоген пере-
їхав жити на острів Таїті в Океанії – провівши
дитинство в Перу, він все життя відчував потяг
до екзотичних місць, вважав європейську циві-
лізацію «штучною та консервативною», і за влас-
ними його словами мріяв «з’єднатися з приро-
дою».
На Таїті художник черпав натхнення зі спо-
стережень за реальним життям і побутом пле- Поль Гоген. Бачення після церемонії, 1888 р. Полотно, олія, 73 × 92 см
мен, що населяють Океанію, і не без успіху – за
1982 рік він написав близько 80 картин! Під
впливом знайомства з мистецтвом аборигенів
островів, картини художника стали площинни-
ми, статичними, контрастними за кольором –
глибоко емоційними й водночас декоративними.
Cторінка 38
Саме цей період творчості й приніс худож-
нику визнання, і визначив вплив його творчос-
ті на мистецтво XX століття. Слава, правда, при-
йшла до нього вже після смерті, в 1906 році,
коли в Парижі нарешті відбулася виставка 227
його робіт, але важливий є сам принцип.
Поль Гоген. Жінка з тропічним фруктом, 1893 р. Полотно, олія

Cторінка 39
Пабло Пікассо
Але не лише Гоген надихався мистецтвом
«примітивних народів». На початку XX століття
вся європейська культурна еліта відкрила для
себе африканське мистецтво, мистецтво народів
Мікронезії і корінних народів Америки. Такі
художники, як Пабло Пікассо, Анрі Матісс і Ан-
дре Дерен були захоплені і натхненні шаленою
силою і, разом з тим, простотою культурою цих
народів.
Близько 1906 року (і, можливо, під вражен-
ням від робіт Гогена) цікавість Пабло Пікассо до
племінного мистецтва привела до початку так
званого «африканського періоду» творчості,
протягом якого художник надихався іберій-
ським і африканським скульптурним мистец-
твом, африканськими племінними масками,
вивчав історію африканського континенту.
Кульмінацією «африканського періоду», що
тривав близько трьох років, стало створення
одного з найвідоміших творів Пікассо – «Авінь-
йонській дівчата». Використовувалася Пікассо
в цій картині навмисна деформація і деструкція
натури впритул привела художника до форму-
лювання їм основоположних принципів кубізму
в 1907 році.
Cторінка 40
Пабло Пікассо. Авіньйонські дівчата, 1907 р. Полотно, олія, 243,9 × 233,7 см
Попри гадану наївність і простоту картин
Анрі Руссо Руссо вони відрізняються високою ретельністю
Одним з яскравих представників приміти- опрацювання різних шарів картини, викорис-
візму став французький художник-самоучка, танням безлічі відтінків кольору для повнішої
музикант і літератор Анрі Руссо. Руссо почав передачі багатства рослинного світу джунглів і
займатися живописом вже в зрілому віці, не виразністю зображуваних персонажів.
маючи при цьому ніякої освіти.
Анрі Руссо ніколи не покидав Франції, але
тим більш дивно, що найбільш відомими його
картинами стали написані ним полотна, що зо-
бражують життя джунглів. На створення цих
картин його надихнули ілюстровані книги, а
також рослинні та зоологічні експонати Саду
рослин Парижа. Певний вплив на його творчість
справили також розповіді солдат, які брали
участь в мексиканській війні 1861–1867 рр.
За життя картини Анрі Руссо часто висмію-
валися критиками та публікою, сприймали їх як
інфантильні, дитячі і як ті, що не відповідають
прийнятим художнім канонам. Визнання при-
йшло до Руссо в 1891 році, після того, як на ви-
ставці в «Салоні незалежних» в Парижі була
представлена його робота «Тигр під час тропіч-
ної грози» (інші варіанти назви – «Напад в
джунглях» і «Сюрприз!»), яку глядачі оцінили
за багатство кольорів і оригінальність сюжету.
Анрі Руссо. Напад в джунглях, 1891 р. Полотно, олія
Cторінка 41
Основна тема його творчості – повсякденне
Іван Генераліч життя його рідного села з точки зору місцевого
Ще одним відомим представником примі- жителя – пейзажі, сільські події (весілля, похо-
тивізму став хорватський художник Іван Гене- рони, робота на фермі, сезонні свята). Найбільш
раліч. З самого дитинства Іван малював, відома картина Генераліча написана в 1959 році
використовуючи при цьому будь-які підручні та називається « Олені йдуть на весілля».
матеріали. За його власними словами він жив
«для того, щоб малювати». Отримати художню
освіту Генераліч не зміг, але в 1931 році Загреб-
ською академією мистецтв була організована
перша виставка його робіт, і з часом він здобув
світову популярність, його виставки проходили
в багатьох містах Югославії, Франції та інших
країн, де його наївна і, на перший погляд, проста
манера письма знайшла безліч шанувальників і
послідовників.
Свої роботи Іван Генераліч писав маслом і
аквареллю на полотні, і на менш очікуваних ма-
теріалах – на дереві та навіть склі. Використання
скла замість полотна надавало його картинам
особливого блиску, і дозволяло промальовувати
найдрібніші деталі зображення (при уявній про-
стоті і «недолугості» картини в цілому). Іван Генералич. Олені йдуть на весілля, 1959 р.
Cторінка 42
Бабуся Мозес
Одним з напрямків примітивізму стало так
зване наївне мистецтво, що містить образот-
ворче мистецтво талановитих художників, які
не отримали класичної освіти, а також самоді-
яльні види мистецтва – графіку, скульптуру,
декоративне мистецтво.
Одним з яскравих представників наївного
мистецтва є Бабуся Мозес 1 (Анна Мері Мозес) –
американська художниця. Анна Мозес любила
малювати з дитинства, але по-справжньому
вона почала займатися живописом лише у віці
70 років, після того, як не змогла більше займа-
тися улюбленою справою – вишиванням, через
артрит, що розвинувся.
Перші малюнки Бабусі Мозес були подарун-
ками членам сім’ї та друзям на День Подяки й
інші свята. Ці малюнки були досить характер- Бабуся Мозес. Старий будинок в клітинку, 1943 р.
ними для стилю Бабусі Мозес, основною відмін-
ною рисою якого було повне нехтування зако- люнків протягом пів року. До приходу світової
нами перспективи. популярності ці роботи продавалися по 2 дола-
Анна Мозес була дуже плідним художни- ри за маленький малюнок і 3 – за великий. У
ком, вона могла намалювати більше тисячі ма- 1938 році нью-йоркський колекціонер живопису
1 Біблійне ім’я Moses перекладається як «Мойсей», хай би як дивно це
виглядало в цьому контексті
Cторінка 43
помітив її роботи у вікнах аптеки, проїжджаю- президент США Трумен особисто вручив їй пре-
чи через містечко Хуссік-Фоллс, де вона жила; мію Національного прес-клубу, як однієї з п’яти
він викупив їх всіх, і в наступному році три з її жінок року. 7 вересня 1960 року, день 100-річно-
робіт були представлені на виставці в Музеї су- го ювілею Анни Мозес був проголошений мером
часного мистецтва в Нью-Йорку, після чого Ба- Нью-Йорка на її честь «Днем Бабусі Мозес».
буся Мозес вже недовго залишалася невідомою. Особливою мірою визнання майстерності
Перша персональна виставка картин Бабусі художниці стало те, що багато малюнків Бабусі
Мозес відкрилася в жовтні 1940 року в галереї Мозес використовувалися і використовуються
Отто Калліроя, після цього її виставки пройшли досі в рекламних цілях при проведенні націо-
в багатьох містах Америки, багатьох європей- нальних американських свят: Дня Подяки, Дня
ських країнах і в Японії. У 1949 році тодішній Матері, Різдва.
Cторінка 44
Неопримітивізм
На початку XX століття примітивізм став
основою для виникнення нового напряму в мис-
тецтві, що отримав назву неопримітивізм, за
назвою книги Олександра Шевченко, що вийшла
в 1913 році. Цей напрямок мистецтва поєднував
в собі основні риси постімпресіонізму, кубізму Казимир Малевич.
Ну и трескъ-же, ну и громъ-же,
і футуризму, а також національні мотиви, осо- 1914 р.
бливо традиції іконопису і лубочних картин. Поєднує в собі риси примітивізму
Найбільш відомими представниками нео- й лубочних картин
примітивізму стали Марк Шагал, Казимир Ма-
левич, Павло Філонов, Наталія Гончарова.
Марк Шагал. Самотність,

1933 р.
Cторінка 45
Мідний, бронзовий • Залізний вік – період, що почався близько
1200 р. до н. е. і тривав приблизно до 300 р.
і залізний віки н. е. В цей час удосконалювалися технології
обробки заліза і навіть сталі, і до кінця пе-
Ми з вами вже знаємо, що найдавнішою ріоду бронзові та мідні інструменти були
епохою розвитку людства був кам’яний вік – витіснені залізними так само, як раніше ви-
величезної тривалості період, коли люди були тіснили з ужитку інструменти кам’яні.
на, фактично, найнижчому рівні культурного
розвитку. Як ми вже неодноразово говорили, всі хро-
Після кам’яного віку історики та археологи нологічні межі періодів досить умовні. У різних
виділяють і інші, більш пізні фази розвитку частинах світу, в різних культурах перехід від
людства: одного періоду до іншого відбувався в різний
час, а в деяких – не відбувається зовсім. Це за-
• Мідний вік – період близько IV–III тисячо- лежало від зв’язків культури з іншими народами
ліття до н. е. В цей час люди навчилися об- та цивілізаціями або, навпаки, від ступеня ізо-
робляти перші метали (зокрема, мідь), і пер- ляції культури; свій вплив також мали природ-
ші металеві інструменти і предмети побуту ні умови й природні ресурси, доступні тій чи
почали витісняти кам’яні, кістяні та дерев’я- іншій культурі.
ні. Деякі дослідники не виділяють мідний Наприклад, культури Південної Америки
вік в окремий період, а розглядають його як сильно «відставали» в розвитку від європей-
частину бронзової доби. ських і азійських культур; перехід до обробки
• Бронзовий вік – період III–I тисячоліття міді в Південній Америці відбувся лише близь-
до н. е. В цей час люди навчилися виготов- ко II–I тисячоліття до н. е., а в Мезоамериці – ще
ляти бронзу – міцніший сплав міді та олова, пізніше. При цьому, що цікаво, мезоамерикан-
і металеві знаряддя практично повністю ви- ська культура (тольтеки, ацтеки, майя) так ніко-
тісняють кам’яні. ли й не опанували виготовлення бронзи.
Cторінка 46
Мідний, бронзовий і залізний віки
Деякі цивілізації та народи (як наприклад, З огляду на все вищесказане, починаючи з
народи Австралії та Океанії) ніколи не підняли- цього моменту, в наших уроках «Історії мисте-
ся самостійно до рівня залізного віку, і познайо- цтва» ми відмовимося від «хронологічного» під-
милися з ним лише в епоху Великих географіч- ходу і не будемо розглядати народи та цивіліза-
них відкриттів, зустрівшись з європейськими ції, прив’язуючись до історичних періодів.
мореплавцями. Замість цього ми будемо розглядати окремі
У Стародавньому Китаї, навпаки, перші мід- культури – неважливо, чи використовували
ні прикраси з’явилися ще в VII–VI тисячолітті вони бронзові інструменти, або залізні, або і ті
до н. е. й інші в різні періоди свого існування.
Одним словом, дуже важко з точністю ви-
значити межі початку і кінця бронзового та за-
лізного віків, і не менш важко «втиснути» ту чи
іншу цивілізацію в рамки такого періоду. Багато
цивілізації пройшли у своєму розвитку через
кілька періодів – від міді до бронзи та до заліза.
Cторінка 47
Мідний, бронзовий і залізний віки
Кельтська культура була завойована римлянами, і кельти, що зали-
шилися в цих місцях, своєю чергою, були аси-
Кельтами називають племена, які прожи- мільовані римською цивілізацією. Свій вклад в
вали на півночі та заході Європи в період з знищення кельтської культури внесла і серед-
1500 р. до н.е. по 300–400 рр. до н. е. ньовічна католицька церква, яка люто боролася
З’явилися кельти на північному заході Євро- з кельтським язичництвом.
пи, на території сучасних Франції, Німеччини, Залишки кельтської культури в її відносно
Австрії. Кельти були дуже войовничим народом, чистому вигляді збереглися на території Бри-
і багато в чому завдяки цьому вже до V століття танських островів (які римляни завоювали пі-
до н. е. розселилися по всій території Європи та зніше основної частини Європи) і в Ірландії (яку
на Британських островах. римляни не завойовували взагалі). Цей період
При цьому кельти підкорювали та асимілю- називається острівним, і він тривав аж до XII
вали сусідні народи та племена, нав’язуючи їм століття н. е.
свою культуру, водночас запозичуючи у них Мистецтвознавці виділяють окреме понят-
багато культурних рис. Тому не можна сказати, тя в розвитку кельтського мистецтва, зване
що це був один кельтський народ – це було ба- Кельтським Відродженням, що почалося у XVIII
гато народів, які дослідники частково штучно столітті та триває аж до наших днів.
об’єднують під однією назвою. Відродження інтересу до кельтської культу-
Близько III століття до н. е. кельти зіткнули- ри стало однією з предтеч стилю ар-нуво, – ху-
ся з Римською імперією, що призвело до затяж- дожнього напряму в мистецтві, що виник в
них багатовікових (!) військових конфліктів. кінці XIX століття і розвивався аж до початку
Зрештою в I–II столітті н. е. територія Європи Першої світової війни.
Cторінка 48
елементами – листям пальми, стеблами берізки,
Кельтскі орнаменти іноді йдуть паралельно один до одного, іноді
Ви знаєте, що орнаменти – це важливий еле- переплітаються, що утворюють декоративні
мент народного мистецтва, і ми стикалися з смуги. Впізнаваним мотивом також є поєднання
ними вже при розмові про культуру кам’яного двох S-подібних елементів в ліро подібну фігуру.
віку. Цікаво, що найдавніші орнаменти – геоме-
тричної природи, як наприклад відомий вам
вже меандр.
Кельтська культура ознаменувалася збага-
ченням культур європейських народів зоомор-
фними та рослинними орнаментами, які уника-
ють використання прямих ліній і навіть не
обов’язково симетричними. Складно сказати,
наскільки велика в цьому заслуга самих кель-
тів – досить ймовірно, що вони просто «запози-
чили» нові елементи в одного з асимільованих
народів. Однак саме кельтам народи Європи
зобов’язані поширенням цього принципово но-
вого стилю в мистецтві.
Вважається, що коріння кельтського мисте-
цтва лежить в наслідуванні ліній і узорів при-
роди. Ранні орнаменти складаються з геоме-
трично зламаних форм, меандрів, кіл, завитків
і ромбів, S-подібних спіралей і повторюваних
перехресно-заштрихованих візерунків. Однак
ці елементи кельти поєднували з рослинними Стародавня
Один з найвідоміших
Бронзова монета
кельтська
Уондсвортскій статер,
пам’ятників
щит —брошка,
ще що
один мала
кельтського
щовідомийходіння
датується вмистецтва,
Стародавній
IV століттям
зразок до н.Щит
обладунків е.Греції,
Беттерсі
виготовлена
з класичним
кельтської — прикладом
дерев’яний
культури. кельтським
щит з плем’ям
бронзовим
симетричних паризіїв.
S-подібних
покриттям,
Найбільшим
елементів, прикрашеним
Дослідникищопоселенням
утворюютьвпаризіїв
розрізняють геометричними
була
ліроподібні
орнаменті наЛютеція
орнаментами
фігури
щиті — саме ззцього
стилізовані плавних
поселення
зображення округлих
двох згодом
ліній виникло
великих місто
птахів, на Парижяких
«крилах»
вигравірувані менші зображення інших стилізованих птахів
Cторінка 49
З подальшим розвитком художніх ремесел
в кельтському мистецтві з’являються зооморфні
зображення істот (в тому числі фантастичних):
лебедів, качок, коней, кіз, сфінксів і ін., що, найі-
мовірніше, пояснюється впливом скіфської куль-
тури.
Найбільш поширеним подібним зображен-
ням є так званий «піктський звір» (також:
«піктський дракон» і «піктський слон») – стилі-
зоване зображення якоїсь істоти; різні дослід-
ники бачать в ньому і дракона, і дельфіна, і на-
віть Лох-Неське чудовисько, хоча найбільш
реалістичною видається версія, що це мислив-
ська собака. Зображення цієї істоти повною мі-
рою зустрічаються на піктських каменях – зу-
стрічаються в Шотландії мегаліти, прикрашені
орнаментами та візерунками. (Пікти – це один
з народів, що населяли Шотландію з I тисячоліт-
тя до н. е., що виділився з кельтської родини
племен).
Як ви пам’ятаєте, до середніх століть кельт-
ська культура в якомусь самобутньому вигляді
збереглася переважно в Ірландії та деяких ча-
стинах Британії. Тут в період з V по XII століття
культура кельтів досягла чергового розквіту.
Кельтськийкамінь
«Піктській
Піктський
Реконструкція
звір»,
хрест
піктського
вирізаний
I являє
класу зсобою
каменю
простим
в камені,
приклад
II орнаментом
класу
однесинтезу
з щільним
ранніх і стилізованими
мистецтва
«канонічних»
орнаментом
різних
зображеннями
зображень.
і реалістичними
культур: християнський
змії,
зображеннями.
дзеркаласимвол
і гребінця.
хреста
оформлений
У центрі в версіях
більш пізніх традиційному
зображено
Орнаментальні подвійний
прикраси для
зображення кельтів
диск
включають і піктіві звіра
піктського
і тріскель
Z-подібна стилі, ззначення
явним
лінія, стає
кельтські всенаслідуванням
вузлибільш
яких не числітрадицій
спрощеним
— в тому відомо сучасним оформлення
і стилізованим,
вони дослідникам
переплітаються піктських
поступово
Cторінка 50 каменів
зперетворюючись в абстрактний
зображеннями птахів. У верхнійорнамент
частині можна знову побачити подвійний диск і Z-подібну лінію
Цікаво, що багато елементів, які ми вважа-
ємо найбільш характерними для кельтського
мистецтва, насправді – запозичені кельтами з
інших культур, зокрема з римської, германської
та середземноморської. Саме під їх впливом в
мистецтві кельтів з’явилися кельтські вузли, про
які йтиметься далі, і стилізовані зображення
птахів і тварин, знову-таки переплітаються з
вузлами та орнаментами. Стилізовані кельтські
зображення тварин беруть свої витоки в аніма-
лістичні стилі німецького мистецтва 300–900 рр.
н. е., а кельтські вузли, безсумнівно, з’явилися
під впливом середземноморських фресок і орна-
ментів.
Головними збереженими пам’ятками цього
періоду кельтського мистецтва стало багато ілю-
строваних рукописних книг, переважно – хрис-
тиянські трактати.
А це хороший
Євангеліє
Багато
Сторінка прикрашений
Книги
з Ліндісфарна
приклад
з Дарроу
ініціал,
того,
— один
рукописного
як
щокельтське
ізвідкриває
знаменитих
манускрипту,
мистецтво
Євангеліє
манускриптів,
своєю
від
створеного
Матвія
чергою
створений
в манускрипті
в вплинуло
Британії
кельтами
близько
наЄвангелія
світову
близько
650-700
культуру.
з Ліндісфарна
700рр.
р.
Титульна
ВНабарельєфах
цій сторінці
сторінка
міфічних
немаєЄвангелія
тексту,
істот вона
цього
від повністю
Матвія
будинку,включає
заповнена
побудованого
орнаментовані
орнаментами
в стилі ар-нуво,
літери,
— такі нескладно
сторінки
традиційні
часто
побачити
для
ставили
середньовічних
наслідування
на початку
Cторінка 51 манускриптів,
кожного
кельтським
з чотирьох
традиціям
але витримані
Євангелій
тим самим
в особливій
зображення
кельтській
стилізованих
манері істот
Кельтські вузли
Напевно, самим впізнаваним мотивом
кельтського мистецтва, архітектури та образот-
ворчого мистецтва є так званий «кельтський
вузол», який являє собою переплетення елемен-
тів орнаменту без видимого початку і кінця.
Такі або подібні орнаменти були відомі не
тільки в Європі, але і, наприклад, в Тибеті та
Монголії. У кельтську культуру цей орнамент
прийшов або з мистецтва пізньої Римської ім-
перії (де з’явився в III столітті та використову-
вався як основний мотив в мозаїках на підлогу)
або безпосередньо від ісламських країн, які ви-
користовували схожі флористичні орнаменти.
Кельтський вузол в його «чистому вигля-
ді» – нескінченно переплітається, без початку і
кінця – служить символом нескінченності або
вічного повторення. Такі орнаменти часто си-
метричні, в тому числі можуть мати складну
радіальну симетрію.
У більш пізніх варіантах вузли містять сти-
лізовані зображення тварин або рослин, з якими
вони переплітаються – такі зображення поши-
рені, наприклад, у вже розглянутих нами серед-
ньовічних кельтських манускриптах.
Орнамент
Класичний
Кельтський
Роботи на двері
сучасних якмечеті
кельтський
вузол Хасана
дизайнерів,
основний
вузол на II (Касабланка).
витримані
елемент
пряжці ременя,
прикраси
в стилістиці
знайденої
кельтського
кельтських
в Ірландії.
хреста
вузлівДатована VII століттям
Немає сумнівів, що східні орнаменти служили «джерелом натхнення» для кельтів, які, у звичній їм манері,
Cторінка 52 замінили прямі лінії й геометричну точність на плавні округлі лінії й обриси
У сучасному світі кельтський вузол є однією Як і відомі вам вже племінні візерунки,
з відмінних рис кельтського мистецтва і широко кельтські вузли стали надзвичайно популярною
використовується в цілях стилізації та додаван- стилізацією татуювань. Багато сучасних диза-
ня оформлення «національного кельтського ко- йнерів використовують кельтські мотиви в по-
лориту». єднанні з готичними елементами з метою сти-
лізації «під середньовіччя».
Cторінка 53
Трискеліон
Напевно, немає серед наших студентів тако-
го, який би не знав про символ «дао» («інь-янь»)
або свастики («сонцеворот»). Ці символи над-
звичайно відомі у світі, хоча стараннями на-
цистської Німеччини свастика тепер асоціюєть-
ся в першу чергу з ними, а вже в другу чергу це
давнім символом руху, життя і колообіг пір
року, що виник мало не в кам’яному столітті з
меандрового орнаменту. Відомий з часів неоліту мотив трьох
Цікаво, що ще один такий, менш відомий, з’єднаних спіралей
символ дістався нам у спадок від кельтів, і нази-
вається трискеліон або трискель. Чесно кажучи,
придумали його, звичайно, не кельти, і подібні
орнаменти зустрічаються в Європі з часів нео-
літу; але асоціюється він в першу чергу з кельт-
ською культурою.
Трискеліон – це символ, утворений трьома
з’єднаними спіралями. Пізніші різновиди мо-
жуть виглядати як розділений дугоподібними
лініями на три рівні частини коло, і навіть як
три з’єднані в центрі ноги, що є душе потішним.
Трискеліон у сучасному світі (зверху вниз):
прапор Острову Мен, прапор Сицилії,
прапор Усть-Ординського Бурятського автономного
округу
Кельтський бронзовий диск зі складним орнаментом,
що включає в себе два трискеліони (внутрішній і зов-
нішній), причому спіралі зовнішнього закінчуються
стилізованими зображеннями пташиних голів
Cторінка 54
Одна з різновидів трискеліон – розділений
на три частини коло з точками в кожній з ча-
стин, щось на зразок гібрида трискеліон і
дао – зараз вважається символом BDSM-ком’ю-
ніті, про що дизайнеру, звичайно ж, обов’язково
потрібно знати, як і про всіх інших двозначних
і неоднозначних символах, щоб не трапився
конфуз. Зліва направо: емблема повітряного корпусу Ірландії, емблема Міністерства транспорту США
і символ BDSM-ком’юніті
Cторінка 55
Огамiчна писемність
Нарешті, від кельтів нам дістався один з
найдивніших видів писемності, які тільки відо-
мі людству. Він не менш дивний, ніж фінікій-
ський клинопис або японські ієрогліфи, і при
цьому вкрай маловідомий.
Цей вид писемності називається огам, він
був поширений на території Ірландії та Велико-
британії в IV–X ст. н. е, і з його допомогою писа-
ли давньоірландською і піктською мовами. Огам
використовувався паралельно з латиницею, і,
можливо, був тайнописом – тобто з його допо-
могою записувалися якісь відомості, які могли
прочитати лише «обрані».
У огамічному алфавіті 20 знаків, і він ді-
литься на 4 групи по 5 знаків у кожній. При
цьому кожен знак являє собою просто рисочки,
нанизані на основну лінію, або ті, що перетина-
ють її – від однієї до п’яти рисок в кожному сим-
волі. Кількість рисок і їх положення щодо лінії
й визначало, яка буква написана.
Огамічний алфавіт і сторінки середньовічного ірландського манускрипту (т. з. Балімотскої книги), розділ
«Словник вченого», у якому наводяться різні приклади огамічного письма, зокрема, орнаментальні варіанти,
розташовані на замкнених круглих і квадратних фігурах
Cторінка 56
Давній світ
З появою перших цивілізацій художня ді-
яльність отримала новий потужний імпульс.
Цивілізації великих річок в Єгипті та Месопо-
тамії мали міста, в яких археологи виявили ба-
гато творів мистецтва. Монументальна архітек-
тура, скульптура і декоративний живопис в
житті цих народностей грали дуже важливу
роль.
Пізніше в районі Середземномор’я виникли
цивілізації, що заклали основу європейської та
культурно-історичної традиції.
Мистецтво Стародавньої Греції досягло
найвищого рівня в спорудженні храмів, ство-
ренні статуй богів і героїв, і в оздобленні пред-
метів домашнього ужитку. Форми та образи
давньогрецького мистецтва стали тим еталоном
художньої досконалості, з яким порівнюють свої
завдання все подальше європейське мистецтво.
Мистецтво етрусків і Стародавнього Риму –
одна з яскравих сторінок в історії світового мис-
тецтва – залишило неймовірний слід в культурі
Італії. Художня творчість етрусків в основному
стосувалося заупокійного культу.
Cторінка 57
Древній Рим залишив після себе величезні
архітектурні споруди та чудові твори скульпту-
ри, прекрасні мозаїки та настінні розписи.
Усунення світської, не сакральної функції
мистецтва намітилося з появою перших пам’ят-
ників ранньохристиянського мистецтва та осо-
бливо з приходом християнства як офіційної
релігії Римської імперії, східна частина якої (Ві-
зантія) виробила свою мову художніх форм.
Захід античної цивілізації став часом появи
на історичній сцені нових народів, які зробили
іншу цивілізацію, інші уявлення і несхожі фор-
ми мистецтва.
Cторінка 58
Давній Єгипет якого в місті Геліополіс (Місто Сонця) поклоня-
лися як вищому божеству. Ідея божественного
Перші великі цивілізації виникли майже походження фараона знайшла відбиток в бага-
одночасно в басейні великих річок: Нілу в Єгип- тьох творах єгипетського мистецтва.
ті, Тигру в Месопотамії. Весняні розливи широ- Майстри давньоєгипетської скульптури вті-
ких водних потоків залишали відкладення мулу, лювали цю ідею пластичними засобами. Статуї
багатого мінеральними та органічними речови- містилися в храмах найбільш шанованих бо-
нами, що значно підвищувало родючість ґрун- жеств, святилищах, де відбувалися відправлен-
тів. ня культу, або ж в храмах, присвячених фарао-
У цих регіонах отримали розвиток цивілі- нам, і їх гробницях. Таким чином, статуя мала
зації, життя яких визначалося сільськогосподар- сакральний характер і, згідно з уявленнями дав-
ським циклом посіву та збору врожаю. У них ніх єгиптян, мала власної магічною силою.
затвердилась сильна централізована влада,
оскільки лише монархічній державі було в той
час під силу забезпечити контроль над розподі-
лом води та планування сільськогосподарських
робіт. В Єгипті вся влада була зосереджена в
руках однієї людини – фараона.
Скульптура
Починаючи з 4 тисячоліття до н. е., фараон
вважався земним втіленням бога Гора, що мав,
за уявленнями давніх єгиптян, вигляд сокола.
Пізніше, близько 2500 року до н. е. виникло уяв-
лення про фараона як про сина бога сонця Ра,
Ювелірний виріб епохи XVIII династії (1338 р. до н. е.),
виконаний із золота й емалі
Cторінка 59
Давній Єгипет
Культове мистецтво
Для того щоб передати ідею божественного
походження верховної влади, художники повин-
ні були вдаватися до символічних образів: про-
цес створення кожного твору образотворчого
мистецтва був підпорядкований певним прави-
лам, які вироблялися верховними жерцями або
самим монархом і не підлягали жодним змінам.
На ілюстрації показана статуя фараона Хев-
рона (IV династія, близько 2590 до н. е.), голова
якого оповита крилами бога-сокола Гора. Це
знак божественного походження і покровитель-
ства з боку вищих сил.
Зовнішність фараона відзначена урочисті-
стю, риси обличчя ідеалізовані, оскільки
сакральний образ «виведений» з плину часу.
Недарма статуя висічена з каменю діориту – осо-
бливо міцного, здатного пережити тисячоліття.
Двадцять дві такі статуї розміщувалися в заупо-
кійному храмі фараона поблизу величезної пі-
раміди Хеврона в Гізі.
Cторінка 60
Образотворчі канони мів. Сувора симетрія, фронталь-
Щоб зробити зображення більш доступним ність, нерухома, немов застигла
глядачеві, давньоєгипетський скульптор вдавав- поза, умовно схематичні форми
ся до показу канонічних елементів костюма. статуї – все це покликане створи-
Фараона завжди можна впізнати за неме- ти образ божественної гідності,
сом – головним убору з блакитними смужками, втіленого в монарха.
що спускаються двома стрічками на плечі та Статуя немов вбирає в себе
груди. Спереду голову фараона прикрашає монолітність, притаманну кам’я-
зображення урея – кобри, дочки бога сонця Ра, ному блоку. Руки та ноги фараона
покровительки царського роду. До інших харак- розташовані строго паралельно,
терних елементів, що допомагали пізнати фара- долоні лежать на стегнах, покри-
она, відноситься накладна борода, яку прив’язу- тих короткою призібраною спід-
вали до вух (вона зображена на статуї Хеврона), ницею. Силует статуї надзвичайно
і вінець. Червоний вінець символізував владу компактний, він підкреслює гео-
над Нижнім Єгиптом (північ країни); білий ві- метричні кордони кам’яного бло-
нець, який мав форму конічної мітри, був сим- ку, що посилює враження позача-
волом верховної влади над Верхнім Єгиптом совості.
(південь); синій вінець, прикрашений уреєм, був Таким чином, в портретно-
бойовим шоломом фараона – верховного воєна- му зображенні акцентована його
чальника. «здатність» надовго пережити
земний прототип.
Виразні засоби
У прекрасній статуї Тутмоса III, виконаної
з міцного темного граніту (XXVIII династія,
1490–436 рр. до н. е.), ідея верховної влади фа-
раона виражена за допомогою особливих прийо-
Cторінка 61
Іконографія єгипетських божеств Бог Хефрі символізував ранкове сонце, яке
Неможливо зрозуміти особливості єгипет- починає свій шлях по небу, а в цілому – все те,
ського культового мистецтва, не знаючи ос- що знаходиться в стані становлення, зміни. Його
новних богів, що шанувались населенням Ста- особливою ознакою є священний жук-скарабей,
родавнього Єгипту. сакральне втілення звичайного чорного жу-
Особливо шанованим божеством в Єгип- ка-скарабея, який мешкає в єгипетській пустелі
ті – країні з жарким кліматом – був бог сонця та відкладає яйця у великій кулі з піску.
Ра, що давав життя всьому земному божествен- У культі Амона-Ра з’єдналися головне боже-
ною енергією світла. Центром його культу було ство Єгипту, починаючи з V династії Стародав-
місто Геліополіс. Бог сонця міг приймати різний
вигляд. За уявленнями давніх, поява світила на
ранковому небі і його зникнення ввечері було
частиною небесної подорожі бога Ра.
Як стверджували єгипетські жерці, ночами
сонячне божество сідало в легкий човен з папі-
русу і спускалося в підземне царство, щоб вран-
ці знову з’явитися на небосхилі.
Нічні години порівнювалися з подорожжю
душ померлих у потойбічний світ, а зоря – з їх
воскресінням в потойбічному світі.
Сонячні божества Давнього Єгипту

Бог Гор в образі сокола уособлював соняч-
ний диск в зеніті його подорожі по небу, що на-
гадувало урочисте паріння орла в піднебессі в
сонячний полудень.
Cторінка 62
нього царства (походило з Геліополя), і фіван- Культ Амона, бога сонячного диска, був
ський бог Амон, який став головним богом в встановлений фараоном Аменхотепом IV, нази-
епоху Середнього царства. Центрами його куль- вав себе Ехнатоном (XVIII династія, 1364–
ту були святилища в Карнаці та Луксорі. 1347 рр. до н. е.), замість культу Амона. Протя-
Хатор, богиня-матір, уособлення жіночої гом двох десятиліть цей фараон, що наважився
родючості, була однією з найдавніших богинь у порушити тисячолітню традицію, проводив
єгиптян. Її зображували у вигляді корови або релігійну реформу, скасовуючи численні культи
жінки з коров’ячою головою, з сонячним диском інших єгипетських богів.
між рогами.
Cторінка 63
Потім відокремлювали четверту
Обеліски грань, на якій також виконували
Єгипетські обеліски, що символізували со- напис.
нячне божество міста Геліополіса, зазвичай ста- Щоб доставити обеліск по
вилися при вході до храмів, по одному з Нілу, застосовувалися спеціальні
кожного боку. Вони являли собою моноліти ква- човни-понтони. Коли обеліск при-
дратного перетину з пірамідальним завершен- бував на місце призначення, його
ням. встановлювали в вертикальному
Піраміда льне завершення вва жалося положенні.
сакральною частиною обеліска і в давнину по- Монументальні та строгі обе-
кривалося золотом. Відбиваючи сонячні проме- ліски надзвичайно подобалися
ні, воно яскраво сяяло протягом всього дня. На римським імператорам. Після за-
бічних гранях висікалися ієрогліфи. воювання Єгипту звідти було ви-
Спорудження обелісків було складним про- везено багато обелісків. В одному
цесом. Спочатку в каменоломні висікали три лише Римі їх налічується не мен-
сторони обеліска, покриваючи їх ієрогліфами. ше дванадцяти.
Cторінка 64
Колосальні єгипетські колони за формою
Архітектура нагадують пучки папірусу і пальмових гілок.
До числа найвеличніших храмів Стародав- Для капітелей колон існувало кілька типів
нього Єгипту відносяться грандіозні комплекси оформлення: у вигляді закритої або відкритої
Луксора і Карнака, розташовані на території квітки лотоса, з листям і пагонами папірусу або
стародавніх Фів. Там вшановувалося багато бо- головою богині Хатор.
жеств, але головним був культ бога Амона-Ра –
покровителя фараонів.
Храми богів
Храмові комплекси відрізняються грандіоз-
ністю просторової композиції, складним плану-
ванням гігантських архітектурних мас. Система
дворів з численними колонадами та скульпту-
рами вела до закритих приміщень, де розташо-
вувалися святилища, оточені похоронними ка-
мерами жерців.
По боках входу в храм Амона-Ра в Карнаці
підносяться споруди трапецієподібної форми,
так звані пілони, до яких кріпилися щогли фла-
гштоків. Перед пілонами симетрично один до
одного стояли два обеліски та дві статуї фарао-
на.
Cторінка 65
У минулому архітектурні деталі розмальо-
вували в яскраві тони. Хоча фарба не дійшла до
наших днів, дослідники змогли реконструювати
вигляд давньоєгипетських храмів.
Розвиток композиції по поздовжній осі, як
в Луксорі, передбачало проведення грандіозних
релігійних церемоній з пишними процесіями,
коли статую Амона-Ра на спеціальному човні
перевозили з Карнака в Луксор. Жерці на своїх
плечах несли священний вантаж до пристані, до
корабля, і супроводжували його по Нілу до на-
ступного святилища.
Єдиним, крім жерців, хто допускався до уча-
сті в цих церемоніях, був фараон, який, за уяв-
леннями єгиптян, був посередником між
смертними та богами. Народ стежив за ходом
величного сакрального ритуалу здалеку.
Cторінка 66
перерізу як би поставлені одна поверх іншої,
Піраміди утворюючи ступінчасту піраміду.
Величезні піраміди – найвідоміші споруди Саме до такого типу належить найдавніша
Стародавнього Єгипту. з єгипетських пірамід, побудована близько
Вони являють собою гігантські гробниці 3–2 XXVIII століття до н. е. архітектором і лікарем
тисячоліття до н. е. Їх призначення пов’язане з Імхотепом – піраміда Джосера в Сакарі. Навко-
ідеєю життя після смерті: гробниця фараона ло неї огороджена священна ділянка, де знахо-
вважалася місцем, де відбувалися метаморфози, дилися заупокійний храм фараона (також побу-
або перевтілення, щоб перейти від земного жит- дований Імхотепом), павільйон, два палаци,
тя до вічного. склади та інші підсобні приміщення для ритуа-
Оскільки, згідно з уявленнями давніх єгип- лів муміфікації та поховання.
тян, душа покійного могла жити вічно, необхід-
но було зберегти і його тіло. Для цього єгиптяни
муміфікували тіла померлих, оберігаючи їх від
тління.
Мумію, просочену спеціальними бальзама-
ми та забинтовану, ховали в саркофаг і поміща-
ли в похоронну камеру, розташовану всередині
піраміди, разом з предметами домашнього
вжитку, які людина використовувала при житті.
Мастаба і піраміда
Мастаба, найдавніші гробниці, побудовані
в формі усіченої піраміди, широкої і низькою.
Згодом деякі гробниці стали споруджувати у
вигляді ярусної композиції: мастаба меншого
Cторінка 67
Похоронна камера була прихована під вели- IV династії (Стародавнє царство, 2600–2500 рр.
чезною масою каменю, щоб захистити її від до н. е.).
вторгнення грабіжників. Потужні гранітні бри- Найбільша піраміда, зведена фараоном Хе-
ли закривали вхід в усипальницю. Зовні знахо- опсом, в давнину вважалася одним з семи чудес
дилося невелике приміщення для здійснення світу. Трохи менший розмір має піраміда фара-
поминальних ритуалів і приношення дарів по- она Хефрена, далі йде піраміда Мікеріна.
мерлому для життя в потойбічному світі.
Піраміди в Гізі
Розвиток будівельної техніки в Стародав-
ньому Єгипті зробило можливим зведення
справжніх пірамід, коли ступені між ярусами
піраміди заповнювалися облицювальними бло-
ками таким чином, що споруда отримала ідеаль-
ну геометричну форму.
Спорудження піраміди починалося за жит-
тя фараона, вимагало витрати величезних буді-
вельних засобів і сил тисяч рабів. Піраміди
орієнтовані за напрямками сторін світу і розта-
шуванню деяких сузір’їв.
Піраміди похоронного комплексу в Гізі біля
Каїра були споруджені за правління фараонів
Cторінка 68
Гробниці в долині царів Вибравши місце, архітектори розробили
На західному березі Нілу, навпроти Луксо- проект усипальниці відповідно рангу померлого
ра, простягається величезний некрополь старо- і прийнятим в ту епоху певним зразкам.
давніх Фів. У командах робітників, які працювали під
У південній частині фіванського некрополя наглядом архітектора, була розвинена спеціалі-
знаходиться знаменита Долина царів. Тут було зація: одні обтесували камінь, інші штукатури-
знайдено більше сотні висічених в скелях гроб- ли, треті робили розпис. Найпростіші дії вико-
ниць, де ховали дружин і наближених фараонів. нувалися рабами або чорноробами.
Стіни деяких гробниць прикрашені прекрасни- Над спорудою та обробкою усипальниць
ми розписами, особливе місце серед яких за- майстри працювали одночасно: в заглибленій
ймає розпис усипальниці цариці Нефертіті. частині йшло спорудження похоронної камери,
У самому центрі долини були виявлені за- вгорі працювали художники-декоратори. Вони
лишки поселення, в якому жили робітники, що покривали стіни скельних гробниць розчином
будували гробниці. Там же були знайдено ін- глини та вапняку і вибілювали їх крейдою, роз-
струменти, знаряддя праці, частина яких збері- веденим у воді. Потім червоною охрою викону-
гається тепер в Єгипетському музеї в Турині. Ці вали розписи, як правило, священного характе-
знахідки дали археологам цінні відомості про ру та ієрогліфи з текстами молитов і звернень до
техніку будівництва та декорування гробниць. богів.
Cторінка 69
У колірній гамі художники використовува-
ли мінеральні фарби.
Червоний колір виходив з оксиду заліза. Бі-
лий – з меленого вапняного шпату. Синій, поряд
із зеленим, був першим синтетичним кольором,
отриманим в давнину: його отримували з нагрі-
тої мідної руди. Чорний добували з деревного
вугілля. Жовтий – шляхом перемелювання жов-
тих охр, яка містить гідроксиди заліза.
Cторінка 70
Усипальниця цариці
Гробниця цариці Нефертарі, коханої дружи-
ни фараона Рамзеса II (1290–1224 рр. до н. е.),
була відкрита італійським археологом Ернесто
Скіапареллі в 1904 році.
На жаль, ще в давнину усипальниця була
пограбована, скарби, що її наповнювали, крім
кількох ритуального приладдя, розкрадені. Про
їх пишноти можна судити по прекрасним на-
стінним розписам, що були недавно відрестав-
ровані.
«Вихід до світу» біла туніка. На грудях видно знаки гідності фа-

Планування гробниці задумане так, щоб раона. Його тіло забарвлене в зелений колір, що
наочно показати шлях душі покійної в царство означає смерть і воскресіння до нового життя.
мертвих. Ніби Осіріс, душа померлої, зробивши сумну і
У підземному царстві править Осіріс – бо- неминучу подорож в царство пітьми, виявля-
жество, зазначене високим білим головним убо- ється готове знову «вийти до світла», тобто з’єд-
ром у формі конуса. Тіло його облягає вузька натися з Ра, великим богом сонячного світла.
Cторінка 71
Мері-ен-Мут – «повна чарівності» Ієрогліфи – рисункове письмо – містить
Царицю Нефертарі – «повна чарівності», як звернення і прохання до богів: Осіріса, Нута,
її називали, – художники завжди зображували Хатор-Ісіди, Маата (богині Справедливості), і
юною і прекрасною. Вона одягнена в довге багатьом іншим, які допомагали душі знайти
вбрання з білого льону з великим шийним ко- безсмертя.
міром (знак царської гідності), поверх перуки
надітий позолочений головний убір у вигляді
грифа. На обличчі – косметика. У кожному же-
сті видно гідність і грацію.
На шляху в царство мертвих душа цариці
зустрічає Анубіса, бога з виглядом шакала, з
яким пов’язували ритуал муміфікації: він зва-
жує серце померлої. Чорний колір його тіла на-
гадує про бальзамічний склад (суміші масел,
пахощів і кремів), яким просочували мумії.
Стіни гробниці покриті розписами, що міс-
тять чимало символічних зображень. Окремі
деталі – колір, пози, зачіски та інше – відповіда-
ють релігійним і соціальним нормам тієї епохи.
Cторінка 72
Канони живописи
У давньоєгипетському живописі спосіб
зображення людської фігури не був орієнтова-
ний на відтворення реальних форм: в його ос-
нові лежала певна схема, канон.
Від художника потрібне вміння показати
«сутність» земного життя, зробивши її тим са-
мим надбанням вічності. Тому художники тво-
рили в рамках суворого канону, який залишав-
ся незмінним протягом століть.
У зображеннях чоловіків і жінок виключа-
лися індивідуальні риси конкретних людей,
вони являли собою певні типи, показані незмін-
но у розквіті років. Форми тіла виглядають нав-
мисно спрощеними, схематизованих.
Cторінка 73
Трактування простору
Давньоєгипетський митець не зображував
простір таким, яким він його бачив у реальному
житті. Він не прагнув за допомогою перспекти-
ви створити ілюзію глибини простору або три-
вимірних обсягів; навпаки, всі фігури та пред-
мети розташовувалися в одному просторовому
шарі паралельно площині зображення, при цьо-
му враховувалися всі деталі, які в тривимірній
побудові виявилися б прихованими.
Велику роль відіграє стилізована лінія кон-
туру, місце всередині якого належало розфарбо-
вуванні (чоловічі фігури зазвичай позначалися
червоною охрою, жіночі – жовтою). Фігуру зо-
бражували в профіль, однак корпус (торс і пле-
чі), а також очі показували фронтально.
Пропорційна побудова людської фігури та-
кож слідувала певному канону – набору правил,
згідно з якими фігуру ділили на 18 частин. Згід-
но з деякими дослідженнями, модулем служив
розмір п’яти або стиснений кулак.
Cторінка 74
Месопотамія
З 3 тис. до н. е. на родючих територіях Ме-
сопотамської низовини стали виникати перші
міста-держави стародавньої країни Шумер. При
нестачі каменю, дерева і металів шумери буду-
вали будинки з глини та цегли – тих будівельних
матеріалів, які давала їх земля.
У 2 тис. до н.е. войовничі ассирійці захопи-
ли всю територію Месопотамії. Їх володарі до-
клали чимало зусиль для прикраси міст, одним
з яких був Вавилон, розташований на берегах
Євфрату, який славився в давнину своїми пиш-
ними палацами і терасовими садами, особли-
во – величезною вежею, згаданої й в Біблії.
Місто оточувала потужна цегляна стіна зі
знаменитими воротами Іштар; нині вони збері-
гаються в музеї в Берліні, а на первинному місці
знаходяться реконструйовані ворота облицьо-
вані глазурованою яскраво-синьою цеглою; ін-
крустація з глазурованої цегли іншого кольору
зображає биків і драконів
Статуї, подібні крилатим бикам з людськи-
ми особами, які перебували перед входом до
палацу правителя, мали символічне значення.
Змішування форм людей і тварин надавали зо-
браженням магічного значення.
Cторінка 75
Царі – воїни та мисливці На прекрасних рельєфах в Ніневії показано,
Могутні володарі цих місць багато часу при- як цар Ассирії, що скаче на коні, пронизує спи-
діляли полюванню на диких звірів, які жили в сом лютого лева. Ці рельєфи, що прикрашали
безпосередній близькості від міста, – левів з гус- внутрішні покої царського палацу, були пофар-
тими гривами і перевірених левиць. бовані в яскраві кольори.
Cторінка 76
Храми Месопотамії
Храмові комплекси в Стародавній Месопо-
тамії становили великий двір і святилище, не-
далеко від якого зводили зикурат – високу куль-
тову вежу, ступеневу споруду з каплицею нагорі,
забезпечене системою сходів.
Зикурат символізував священну гору – най-
вищу точку, куди для зустрічі з царем, який ви-
конував також функції головного жерця,
спускався бог Мардук, верховне божество ваві-
лонського пантеону. Зікурати служили й астро-
номічними обсерваторіями, звідки жерці вели
спостереження за небесними світилами.
Астрологи та астрономи
Астрологи та астрономи давньої цивілізації
Дворіччя залишили важливий слід в історії люд-
ства. Так, знаки зодіаку, зображувані в будь-яко-
му календарі і гороскопі, входять до спадщини
вавілонської культури. Астрономи-астрологи,
відомі під ім’ям халдеїв, ясними ночами диви-
лися на небо з високих зикуратів.
Cторінка 77
За уявленнями давніх вавилонян, небесна
сфера ділилася на дванадцять перерізів і два-
надцять відповідних їм знаків, що зображали
певне поєднання зірок у вигляді реальних або
міфологічних тварин. Відповідно до положення
небесних світил пророкували майбутнє, і перед-
бачення вавилонських астрологів високо ціну-
валися в стародавньому світі.
Якщо не брати до уваги суперечки з приво-
ду наукової цінності астрології, доведеться ви- Християнський сюжет про трьох волхвів
знати, що це дуже популярний в сучасному сві- (мудреців) сходить до месопотамської-перської
ті жанр. Гороскопи в безлічі друкуються в культури. Вони теж були астрологами: яскрава
журналах і календарях і мають численних при- зоря, що з’явилася на небі, вказувала їм шлях аж
хильників. до Віфлеєму.
Cторінка 78
Вавілонська вежа
Всесвітній потоп і Вавілонська вежа
(зікурат) – образи, які з історії Стародавньої
Месопотамії перейшли у світову культурну тра-
дицію.
Вавілонська вежа, символ змішання мов і
викликаної цим сум’яття і плутанина, згідно з
текстом Біблії, нерідко отримувала моралізатор-
ське трактування й у творах мистецтва (пока-
рання людству за гординю і марнославство).
Одне з найвідоміших втілень цієї тем – картина
Пітера Брейгеля Старшого «Вавілонська вежа».
Кінорежисери та творці телесеріалів не раз
зверталися до цих найдавніших сюжетів. Так,
під час зйомок фільму «Біблія» американський
режисер Джон Х’юстон (1966 р.) ретельно до-
сліджував історичний контекст. Широку попу-
лярність здобув епізод, в якому потужний порив
вітру руйнує Вавілонську вежу.
Cторінка 79
ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВА
УРОК 2. ПЕРВІСНЕ МИСТЕЦТВО
Усі права на фото-, аудіо- і відеотвори, що охороняються авторським правом і

фрагменти яких використані в матеріалі, належать їх законним власникам. Фрагменти
творів використовуються в ілюстративних цілях в обсязі, виправданому поставленим
завданням, у рамках учбового процесу і в учбових цілях, відповідно до ст. 1274 ч. 4 ГК
РФ і ст. 21 і 23 Закони України «Про авторське право і суміжні права». Обсяг і спосіб
цитованих творів відповідає прийнятим нормам, не завдає збитку нормальному
використанню об’єктів авторського права і не обмежує законні інтереси автора і
правовласників. Цитовані фрагменти творів на момент використання не можуть
бути замінені альтернативними аналогами, що не охороняються авторським правом,
і відповідають критеріям добросовісного використання і чесного використання.
Усі права захищені. Повне або часткове копіювання матеріалів заборонене. Узгод- Подано за матеріалами книг, підручників, журналів і інтернет-ресурсів
ження використання творів або їх фрагментів здійснюється з авторами і правовлас-
никами. Погоджене використання матеріалів можливе тільки якщо вказано джерело.
© Комп’ютерна Академiя ШАГ
Відповідальність за несанкціоноване копіювання і комерційне використання
матеріалів визначається чинним законодавством України. www.itstep.org

Мистецтва Урок 02 Первісне Мистецтво

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Мистецтва Урок 02 Первісне Мистецтво

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВА

УРОК 2. ПЕРВІСНЕ МИСТЕЦТВО

У ЦЬОМУ УРОЦІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ІНТЕРАКТИВНІ ІЛЮСТРАЦІЇ.

Схематичне зображення тривалості різних епох в історії людства.

Схематичне зображення тривалості епох історії людства після палеоліту.

Остання льодовикова епоха

Петрогліфи долини Коа вже є набагато більш пізнаваними зображеннями

Скульптури «Палеолітичних Венер»

Фрагменти розколотого Каменя Фей — найбільшого з відомих менгирів кам’яного віку

В обивателя примітивне і племін-

Малюнок кенгуру в «рентгенів-

Приклад геометричного мотиву

Дерев’яна фігура роботи маорі,

1 Тобто спровокована діяльністю людини

Головна пам’ятка острова Пасхи — статуї моаї

Поль Гоген. Жінка з тропічним фруктом, 1893 р. Полотно, олія

Анрі Руссо. Напад в джунглях, 1891 р. Полотно, олія

Марк Шагал. Самотність,

Сонячні божества Давнього Єгипту

«Вихід до світу» біла туніка. На грудях видно знаки гідності фа-

Усі права на фото-, аудіо- і відеотвори, що охороняються авторським правом і

You might also like