Північне

Причорномор'я

Сапожнікова Саша 8 - А
 П. Причорномор’я

– Упродовж тисячоліття на південних землях нинішньої України розвивались антична

культура і мистецтво, починаючи від VII-VI ст. до н.е. — по IV ст. н.е. Тут були засновані
греками-колоністами міста і селища вздовж морського узбережжя та в устях річок. Перші
поселення з'явились на о.Березань, згодом — в усті Буга: Тіра (VI ст.), Ольвія (на правому
березі Бузького лиману), Пантікапей (на місці нинішньої Керчі), Херсонес (V ст., поблизу
сучасного Севастополя) та інші, менші поселення.
 Архітектура
– В архітектуру, що мала античний характер з деякими місцевими відхиленнями, міцно ввійшла ордерна система.
Будівельним матеріалом був місцевий камінь вапняк, не дуже пластичний і гарний для скульптури, оскільки райони
причорноморських міст не мали мармуру чи інших кращих порід каменю. У містах впроваджувалося прямолінійне
планування за так званою гіпподамовою* системою. Вулиці перетиналися під прямим кутом. В місті існували ордерні
культові споруди, величні оборонні мури, брами іноді прикрашувались бронзовими кінними статуями, що надавали
архітектурі величного вигляду. Площі з багатими житловими та громадськими забудовами прикрашали
високохудожні пам'ятки мистецтва, зокрема в період римського панування. Унікальним архітектурним творінням
Пантікапея є Царський курган (IV ст. до н. е.) — усипальня боспорського володаря, імовірно Левкона І, знайдена 1837
року. Під час розкопок жодних скарбів там не виявилося: могилу було пограбовано ще за давніх часів. Проте сама
споруда по праву увійшла до переліку найвизначніших шедеврів архітектурного мистецтва. Окрім чудового
інженерного рішення будівлі, митець надав їй глибокого філософського змісту: вузьке склепіння входу до поховання
зведене під кутом. Тож до склепу шлях видається коротким, «як швидкоплинне життя людини», а зворотний —
нескінченно довгим і нагадує про неможливість повернення з потойбічного світу.
– Твори монументального живопису місцевих художників, які прикрашали будинки, склепи й саркофаги заможних
громадян, мають цікаву композицію, кольорову гаму, вражають реалістичністю міфологічних образів. Митці з
Пантіканея, засвоюючи античні художні традиції, надавали розписам регіональних ознак. Голова богині Деметри
(розпис із склепу) Керч (Пантікапей). Скульптуру спочатку імпортували до міст-колоній переважно з метрополії. Під
час розкопок стародавніх причорноморських поселень було знайдено постаменти з написами богів із різних куточків
античного світу. Грецька скульптура втілювала ідеали краси досконалої людини. Статуї з вапняку, мармуру, бронзи
прикрашали площі й вулиці полісів. Творчість місцевих митців представлена здебільшого в рельєфі й дрібній
пластиці. Статуетки з коштовних металів і дерева були окрасою інтер’єрів храмів, жител заможних мешканців.
Портрет понтійського царя Мітрідата vІ Євпатора. Мармурова голова богині з ПантікапеїКерамічний посуд з Ольвії.
 Декоративне мистецтво

– Про вилив еллінізму в декоративному мистецтві свідчать форми й оздоблення керамічного та срібного посуду (амфор,
ваз) із вишуканими візерунками. Дерев’яні саркофаги прикрашали різьбленням, інкрустаціями.
 Ювелірні вироби

– Ювелірне мистецтво Північного Причорномор’я привертає особливу увагу майстерністю, оригінальністю, технічною
віртуозністю. Форми та види виробів грецьких ювелірів були надзвичайно різноманітними. Жінки носили намисто, персні,
браслети, різні типи сережок, головні прикраси (вінки, діадеми, гребні для волосся). Поширений спосіб виготовлення —
кування з цільного шматка золота або срібла, у декорі — різьблення й гравіювання. Деякі деталі, виконані в мікротехніці,
можна побачити тільки крізь лупу.
 Монети

– Пантікапейські й ольвійські монети містять додаткові уявлення нро візуальне і музичне мистецтво періоду античності. На
лицьовому боці карбували голови богів і царів, міфічних персонажів (Медузу, Пана у вінку, грифона зі списом у зубах),
звірів (лева, оленя), з іншого боку — музичні інструменти, зазвичай ліру.
Дякую за увагу!!!