Professional Documents
Culture Documents
$RQEM84V
$RQEM84V
території України»
Муржак. А
План:
• Дізнатися що таке Антична культура.
Дослідження того як Антична культура
розвивалася в Україні. Дізнатися які були
етапи розвитку Античної культури.
Антична культура — це культура держав, що
сформувалися з 2 тисячоліття до н. е. по 5
століття нашої ери на теренах
Середземноморського регіону періоду
архаїчної Греції, доби еллінізму та доби
Римської республіки.
• Антична культура у Північному Причорномор'ї характеризується
наявністю письменності, лічби, розвитком філософії, держави та
права, історії, музики, театру, драматургії, мистецтва, зокрема –
архітектури, скульптури, живопису, розписного керамічного
посуду, торевтики, коропластики та інше.
• Матеріальна культура представлена залишками міст – житлових
кварталів, захисних споруд, храмів, вівтарів, некрополів,
керамічної тари та посуду, розвиненими знаряддями праці для
різноманітних ремесел: гончарного, будівельного,
залізоробного, металообробного, ткацького, прядіння та інших.
Етапи розвитку:
• архаїчний — (друга половина 7 – перша чверть 5
століття до нашої ери);
• класичний – максимальний розвиток власне
еллінських традицій (5- – 30-ті роки 4 ст. до нашої ери);
• елліністичний – формування греко-варварських
традицій (тридцяті роки 4 – середина 1 століття до
нашої ери);
• римський — (середина 1 століття до нашої ери –
сімдесяті роки 4 століття нашої ери);
• пізньоантичний – проникнення візантійських традицій
(до першої чверті 6 століття нашої ери).
• Дослідження збережених незначних решток античних будов та
інших мистецьких творів вказують, що спочатку у VIII — VI ст. до н.
е. Причорномор'я мало вплив т.зв. іонійського стилю, а з V ст. тут
поширюються зразки афінського та з початком нової ери до II ст.
римського будівництва.
• Знайдені фундаменти оборонних мурів міст (Ольвія, Пантікапей,
Німфей, Горгіппія), житлових будинків, храму Аполлона в Ольвії й
різні уламки колон, капітелей тощо вказують на відмінність їх від
чисто грецьких зразків — аттічних і малоазійських. Особливий
інтерес мають трунівці (наприклад, у Керчі) зі склепінням,
зложеним з клинуватого каміння. Цей новий на той час
конструктивний засіб перекриття не був відомий у самій Греції, а
лише в деяких грецьких колоніях, наприклад, в Александрії.
• Після навали різних кочівників, що зруйнували грецькі міста,
монументальне будівництво починає наново розвиватися в
Причорномор’ї у IV — VII ст. за так званої старохристиянської й
ранньовізантійської доби. Причому християнські храми постають
саме в колишніх грецьких містах, а навіть почасти з матеріалів
давніших грецьких, античних будов.
• Найбільшим осередком старо - християнського будівництва був
Херсонес. Яких великих розмірів воно досягало, свідчать
збережені рештки фундаментів і частин стін 27 церков і
каплиць. Найстарші церкви були центричного типу — у формі
рівнораменного так званого «грецького хреста», що вказує на
східні впливи, далі базиліки VII — IX ст. римського типу, що у
свій час були поширені на цілому Сході, округлі будови
(ротонди) V — VI ст., хрестильні каплички й середній між
базилікою та хрещатою будовою тип будов.
• До античних міст Північного Причорномор'я, перші з яких
виникли в VII–V ст. до Р. Х., примикають зони, де
розташовані різні культові споруди, у тому числі групи
курганів. Серед переважної кількості простих грецьких
могил поширені монументальні кам'яні склепи, що
споруджувалися під курганами.