ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА АКАДЕМІЯ

ІВАНА ЗОЛОТОУСТОГО

Кафедра богослов’я

ПАСЛАВСЬКИЙ Василь-Степан Іванович

НАМЕТ ЗБОРІВ ЙОГО БУДОВА І БОГОСЛОВСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ

Реферат з дисципліни «Святе Письмо Старого Завіту»

Викладач:
Доктор філософії в галузі «Богослов’я»
Яцишин Андрій Іванович

м. Івано-Франківськ
2020
 2

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. НАМЕТ ЗБОРІВ ЙОГО БУДОВА......................................................4

1.1. Назви й функція.............................................................................................4

1.2. Будова Намету Зборів...................................................................................5

1.3. Призначення Намету Зборів.........................................................................7

РОЗДІЛ 2. БОГОСЛОВСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ НАМЕТУ ЗБОРІВ..........................9

2.1. Богословське значення Намету Зборів........................................................9

ВИСНОВКИ...........................................................................................................14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................16

ДОДАТКИ..............................................................................................................18
 3

ВСТУП

Упродовж тисяч років храми були місцем, де Бог використовує обряди

священства і священні завіти, щоб навчати Своїх дітей вічним істинам про
Свій план спасіння.
Під час переходу через пустиню народ Ізраїля отримав заповідь
спорудити скинію, аби Бог міг «перебувати … серед них (Вихід 29:46).
«Намет Зборів» у буквальному розумінні означає «місце перебування» і був
так названий через віру в те, що Бог у буквальному розумінні жив у її
священних межах. Коли Ізраїль ставав табором. Намет Зборів
встановлювався точно по центру табору (символізуючи ідею, що Бог має
бути центром життя Його.
Що значило для ізраїльтянина ця споруда, що стояла в центрі ного
стану, розташованого в пустелі? Якщо судити з назв споруди, він сприймав
ного, принаймні, у трьох якостях. Будівля мала наступні назви: Скинія,
Намет Зборів й святилище (Намет Зборів відкриття). І Бог обрав скинію, щоб
за допомогою її перебувати зі Своїм народом. Так, люди не мали прямого
доступу до Всемогутнього, але могли звертатися до Нього через Мойсея,
Аарона й священиків. Намет Зборів також був зроблений структурою,
покликаною вчити Ізраїль про Бога й спілкування з Ним.
 4

РОЗДІЛ 1
НАМЕТ ЗБОРІВ ЙОГО БУДОВА

1.1. Назви й функція

Намет Зборівзначить місце проживання, місце перебування. У ньому

представники народу, зокрема, священики й Мойсей, зустрічалися з Яхве, а
Він - з ними: «Там буду відкриватися синам Ізраїлевим» (Вих. 29:43).
Намет Зборів (мишкан)
Намет Зборів (мишкан - місце перебування) (Вих. 25:9). «Жити» тут
означає «жити разом», і у цьому випадку використовується не для
позначення звичайного проживання або перебування. Два предмета з
оснащення скинії підтримували думку про те, що в скинії перебуває
божество. Одним з них був ковчег, що був поміщений у Святеє Святих скинії
не тільки як сховище закону, але і як частина престолу Божого,
представленого кришкою ковчега. Другий - стіл для хлібів показних, на який
клали дванадцять хлібів, був названий так в знак того, що всі дванадцять
колін присутні перед Господом. При цьому передбачалася присутність і
Самого Ягве.1
Святилище (микдаш) (Вих. 25:8)
Цей термін (зустрічається набагато рідше) походить від слова «святий»
і з'явився завдяки розподілу скинії на дві частини: святе місце й Святеє
Святих. Така назва, як і назви кімнат, підкреслює святість або
відокремленість (трансцедентність Бога) (18.90). Бог відділений від людини,
зовсім відмінний від неї. (Можливо, однак, що мова йде про різні деталі
однієї споруди. Микдаш, над ним охел). 2

1
Намет Зборів. URL : http://www.scripturestudy.net/ukr/vikladi/r4028.html (дата звернення 07.11.2020)
2
Буш У. Ф., Хаббард Д. А., Ла Сор У. С. Обзор Ветхого Завета. Одесская Богословская Семинария ЕХБ,
«Богомыслие», 1998. С.223.
 5

Намет Зборів свідоцтва (Вих. 38:21; Числ. 9:15). Вказівка на те, що тут
зберігався ковчег заповіту й скрижалі заповіту.

1.2. Будова Намету Зборів.

Намет Зборів — похідний храм, створений синами Ізраїля за велінням

Божим після укладення Синайського Завіту. Інші назви: «скинія заповіту»
(Вих. 40:34), «оселя одкровення» (Числ. 9:15), «дім Господа» (Вих. 34:26).3
У зібраному вигляді Скинія представляла собою намет або намет,
довжиною в 30 ліктів, шириною в 10 і стільки ж у висоту. Вона складалася з
двох відділень, більшого і меншого, розмежованих важкої завісою «блакиті, і
пурпуру, і червені та з суканого віссону», із зображенням херувимів. При
цьому завіса лежала на чотирьох дерев'яних, обкладених золотом стовпах,
затверджених на срібних підставах (Вих. 26: 31-32). Більша відділення, а його
довжина становила 20 ліктів, починалося відразу ж за входом і впиралося в
завісу. Воно називалося «святилищем» ( «Святим Місцем»), а менше
розташовувалося відразу за великим і називалося «Святе Святих».4
Внутрішній простір Святого Святих представляло собою форму куба з
довжиною ребра в 10 ліктів. Це було головним і найбільш сокровенним
приміщенням скинії, що призначався для зберігання ковчега. В Святе Святих
міг входити тільки первосвященик і тільки один раз в році: в День Очищення,
з жертовною кров'ю.5
У Святому Місці (або Святилище) розташовувалися: стіл для хлібів
пропозиції, жертовник куріння і світильник. Туди входили священики для
здійснення належних обрядів.

3
Див. Додаток А. С.17.
4
Ропер К. Скиния. 2007-2010 Истина Сегодня. перепечатка воспрешается URL :
http://www.biblecourses.com/russian/ru_lessons/RU_201008_01.pdf (дата звернення 07.11.2020)
5
Каргель И.В. Свет из тени будущих благ или 32 беседы о скинии, жертвоприношениях и священстве.
Москва: Полииздат, 2003. С. 134.
 6

Опорний каркас Скинії становили бруси, виготовлені з дерева ситим,

покриті золотом. Кожен брус встановлювався вертикально на два срібних
підставі, і всі вони разом фіксувалися поперечиною - позолоченими
жердинами, пропущеними через золоті кільця, прикріплені до брусів.
Північна і південна сторони намету складалися з двадцяти стійок кожна.
Шість стійок становили західну стіну, по кутах якої додатково
встановлювалися ще дві - для скріплення змикаються стін (Вих. 26: 15-29).
Вхід в Скинію був з боку сходу. У разі необхідності вся ця конструкція
демонтувати, переносилася і знову збиралася спеціально призначеними для
цих цілей людьми.6
Покров Скинии складався з чотирьох шарів. Внутрішній був
виготовлений «з десяти покривал із суканого віссону, і блакиті, і пурпуру, і
червені», із зображенням херувимів (Вих. 26: 1). Другий, більш грубий шар
складався з одинадцяти покривал із козячої вовни (Вих. 26: 7). Два зовнішніх
шару становили: покрив «зі шкур баранячих червоних і накриття зверху зі
шкур синіх» (Вих. 26:14). Вхід в Скинію ховався завісою, зробленої з того ж
матеріалу, що і внутрішній покрив. Для її кріплення встановлювалося п'ять
позолочених стовпів на мідних підставах (Вих. 26: 26-37).7
Скинія була оточена прямокутним двором, довжина якого становила
100 ліктів, а ширина - 50. По периметру двір захищався завісою, висотою в 5
ліктів, розтягнутої на стовпах (Вих. 27:18). На дворі розташовувався
жертовник всепалення і вмивальниця.8

6
Скиния. URL : http://www.htinstitute.co.il/wp-content/uploads/2016/11/ch.2-1.pdf (дата звернення 07.11.2020)
7
Ринекер Ф., Майер Г. Библейская энциклопедия Брокгауза . Москва: Российское Библейское Общество,
1999. С. 678.
8
Костів К. Словник-Довідник Бібліиних Осіб, Племен. Народіввсесвітня Християнська Місія. Торонто 198 2
Канада: Наукове Товариство Ім. Шевченка В Канаді.Том XXVI. С. 200.
 7

1.3. Призначення Намету Зборів.

Служіння в Скинії відправляли Левити (Вих. 28:43; Вих. 29:30; Числ. 4:

3). Левити були відповідальні за приналежності Скинії; вони розбирали,
переносили і збирали її (Числ. 1:50); священики здійснювали
жертвоприношення на жертовнику всепалення і служили у жертовника
куріння, у столу хлібів і у золотого світильника (Вих. 30: 1-7; Лев. 24: 1-9).
Але в Святе Святих, «до мороку, де Бог» (пор. Вих. 20:21), міг входити
тільки первосвященик раз на рік, в великий День очищення (Лев. 16), щоб за
завісою кров'ю жертовної тварини здійснити очищення народу.9
У Скинії знаходилися різні священні предмети. За першою завісою, в
Святому, куди було дозволено входити тільки священикам (Євр 9.6),
містилися жертовник куріння, стіл для хлібів пропозиції і світильник.
Жертовник куріння стояв посередині перед завісою (Вих 30.6, Вих 40.26 і
дав.). На північній стороні від жертовника куріння, тобто праворуч від входу,
стояв стіл для хлібів пропозиції (Вих 26.35, Вих 40.22 і дав.); на південній
стороні, тобто наліво - золотий світильник (Вих 26.35, Вих 40.24). За другий
завісою, в Святому Святих, куди входив тільки первосвященик і, до того ж,
одного разу в рік (Євр 9.7), стояв ковчег завіту.10
Призначена для того, щоб мандрувати з Ізраїлем по пустелі оселя мала
такий пристрій, що її легко було розбирати і носити, і також легко ставити
знову. Піклування про неї і її перенесення були довірені Левитам. Хмарний
стовп був водієм по пустелі і, коли він піднімався, ізраїльтяни рушали (Вих
40.36, Чис 9.17 і дав.); коли стовп зупинявся, ізраїльтяни споруджували
скинію посеред своїх наметів, які розбивалися навколо неї чотирикутником
під різними прапорами колін (Чис 2.1) .Після того, як ізраїльтяни осіли в
країні обітованій оселя була поставлена в Шіло (Нав 18.1), де вона і
залишалася в усі часи Суддів (19:51). Зрідка про неї згадується під назвою
9
Скиния. URL : http://www.htinstitute.co.il/wp-content/uploads/2016/11/ch.2-1.pdf (дата звернення 07.11.2020)
10
Еврейская энциклопедия: Свод знаний о еврействе и его культуре в прошлом и настоящем. В 16-ти т. /
Под ред. С. М. Дубнова, Л. Кацнельсона. СПб.: Общество научных еврейских изданий.: "Брокгауз-Єфрон",
б.г. Т. 8. С. 745.
 8

Божого дому (Суд. 18.31), храму Господнього (1 Цар 1.24, 1 Цар 3.15) або
храму Господнього (1 Цар 1.9, 1 Цар 3.3). Під час Самуїла ковчег був узятий
звідти і перенесений в Кіріафіарім (1 Цар 7.1), а під час Саула оселя стояла в
Нові (1 Цар 21.1 .). 11
Коли Давид узяв ковчег в Єрусалим, то він влаштував для нього нову
скинію (2 Цар 6.17, 1 Пар 15.1). Давидова скинія згадується в декількох
місцях (2 Цар 7.2, 2 Цар 12.20, 2 Цар 15.25, 3 Цар 1.39, 3 Цар 2.28); в той же
час в царювання Давида і Соломона древня оселя знаходилася в Гаваоні, де
регулярно приносилися жертвопринесення (1Пар 21.29); отже, богослужіння
одночасно відбувалося в двох святилищах. Так, наприклад, в 1 Цар 16.1
говориться, що Давид приносив жертви в тій скинії, яку він поставив в
Єрусалимі, де і відбувалося богослужіння (ст. 1 і дав.), Але також, що він
встановив жертвопринесення на жертовнику перед Господом в скинії в
Гаваоні (ст. 39 і дав.). У 2 Цар 3 розповідається, що Соломон, принісши
жертву в Гаваоні, «де був головний жертовник», і отримавши там одкровення
від Господа (ст. 4 і дав.), Пішов у Єрусалим і зробив жертвопринесення перед
ковчегом (ст. 15, срав. 2Хр 1.3 і дав.). Коли був побудований храм, Соломон
звелів принести Іванову стару намет разом з її речами в Єрусалимський храм
(3 Цар 8.4, 2 Хр 5.5), де все це зберігалося, як священне спогад, цілком
ймовірно, до самого руйнування міста Навуходоносором.12
У Святому Письмі міститься докладний опис Скинії аж до
найдрібніших деталей, відзначається, що люди, які виконали при її створенні
головні ролі, Веселіїл і Оголіяв, були призначені Самим Богом і отримали на
те особливе благословення (Вих. 31: 1-11). Цим підкреслюється, що Скинія
відповідала Божим визначенням про неї навіть і формально: «І поставиш
скинію згідно з приписами, як тобі на горі» (Вих. 26:30).13

11
Джирланда А. Ключ до Біблії. Старий Завіт. Львів: Свічадо, 2011, С. 78.
12
Міжнародний біблійний коментар, т.2 Львів: Свічадо, 2017, С. 178.
13
Ринекер Ф., Майер Г. Библейская энциклопедия Брокгауза . Москва: Российское Библейское Общество,
1999. С. 458.
 9

РОЗДІЛ 2
БОГОСЛОВСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ НАМЕТУ ЗБОРІВ

2.1. Богословське значення Намету Зборів.

З улаштування Намету і його відношення до табору Ізраїля можемо

бачити, що лекція для Ізраїля мала полягати в тому, що Бог є перший - що
релігія є осередком всіх прагнень та діяльності. Всі покоління були
споріднені з Наметом, тому що він представляв Бога, і всі вони були
споріднені одне з одним, тому що вони - кожен і всі - оточували і були прямо
пов'язані з цим Наметом Бога. Тут вони зустрічалися і тут зосереджувалися
всі їхні інтереси. І так повинно бути з духовним Ізраїлем, з будь-ким, будь-де
і будь-коли. Кожний, хто приходить до гармонії з божественним
улаштуванням, виявить таку саму дію божественного провидіння, яка
приведе його до сполуки з усіма іншими, котрі є в спільності з Отцем і Його
славним планом.14
Марно сподіватися мати порядок в церкві або злагоду з братами, якщо
не визнається такий спільний осередок. Коли всі звертаються до Господа за
керівництвом, тоді всі є готові бути веденими Його провидінням - чи коли
треба йти, чи коли треба залишатись на місці. Коли всі звертаються до
Господа, шукаючи для себе законів, правління і керівництва в усіх життєвих
справах, тоді всі можуть бути в згоді один з одним, як ті, що визнають один і
той самий центральний критерій божественного поєднання. Але якщо цей
центральний авторитет буде знехтуваний (або відповідно до того як він буде
нехтуватися), то буде незгода і протиріччя. Без сумніву, це становить
трудність для багатьох з Господнього народу, які прагнуть миру та згоди і
мають добрі наміри в серці. Їм не вдається визнати Господа і Його Слово
Каргель И.В. Свет из тени будущих благ или 32 беседы о скинии, жертвоприношениях и священстве.
14

Москва: Полииздат, 2003. С. 189.

 10

своїм критерієм і їм не вдається звертатися лише до цього критерію в

випадку невизначеності.15
Коли був збудований Намет і шатра ізраїльтян розташувались відносно
нього впорядкованим чином, то першою важливою подією, як подає наш
уривок, було те, що Бог його визнав. Про це говориться в тридцять
четвертому вірші нашого тексту такими словами: "Тоді хмара вкрила намет
зборів, і слава Господня сповнила храмину" (Хом.). Його названо Наметом
згромадження або, ще правильніше, шатром зборів не тому, що ізраїльтяни
збиралися там як громада, не тому, що це був дім їхніх зібрань, а тому, що
вони були святим, відокремленим домом або народом Бога, і в цьому Наметі,
в центрі їхнього табору Бог зробив місце Свого перебування, і са?ме тут Він
зустрічався з дітьми Ізраїля, зустрічаючись і спілкуючись з їхніми
представниками з покоління Левія, через яких, за допомогою Урім і Туммім,
передавалась божественна воля. Застосовуючи це тепер особисто до нас, як
духовних ізраїльтян, скажемо: коли відбулося наше навернення, то воно
означало не тільки впорядкування нашого розуму в згоді з Господом,
розміщення духовності й побожності першими - в центрі наших впливів, -
але воно означало щось більше від цього.16
Все це ми мали робити і справді робили під керівництвом Господнього
Слова. Але далі Бог зробив щось більше, щось дуже потрібне для нас, а саме?
- ми були знову сплоджені Богом через Його Святого Духа до новизни
розуму. Іншими словами, Бог визнав серце, яке таким чином підпорядкувало
себе згідно божественної вказівки Слова. Він оселився в нас, і Господь
поблагословив і освітив наше місце зустрічі з Ним, представлене в органі
духовності. Слава Господа наповнила нас. Ми до певної міри усвідомили, що
ми прийняті Господом, і від того часу з нами було освічення Святого Духа,
повсюдна допомога й керівництво: стовп хмари благословив нас вдень,
заслонюючи нас від речей, які були б надто тяжкі для нас; вогняний стовп -
15
Ропер К. Скиния. 2007-2010 Истина Сегодня. перепечатка воспрешается URL :
http://www.biblecourses.com/russian/ru_lessons/RU_201008_01.pdf (дата звернення 07.11.2020)
16
Щедровицкий Д. Введение в Ветхий Завет. Пятикнижие Моисеево Том II. Книга Исход. Москва:
Полииздат, 2010. С. 115.
 11

вночі, даючи нам освітлення в темряві і охоронну, захисну міць Того, Хто
пообіцяв, що всі речі працюватимуть разом для нашого добра, тому що ми
належимо Йому, любимо Його, поставили Його на перше місце в нашому
серці і таким чином знаходимося серед покликаних Його постановою. Таким
чином нова воля, віддана Богу і навчена Його Словом, може, як священик в
кожному з нас, мати сполуку з Отцем в заслузі великої жертви примирення.17
І ця нова воля, посвячена, помазана, відлучена, може давати мудрі
вказівки Бога всім іншим органам нашого тіла, вказуючи, що? кожний з них
може, а чого не може робити; як кожний може або не може співпрацювати з
іншими; який з них повинен бути вгамований і коли; який потрібно
вдосконалювати і як, щоб ціле тіло могло бути наповнене світлом, наповнене
порядком і божественним благословенням, щоб ми, як Божий народ, могли
переходити з ласки в ласку, від знання до знання, від сили в силу і могли
бути приготовані до вічних умов за Йорданом в обіцяній землі, до якої ми
подорожуємо, - в небесному місті.18
Скинія була житлом Господа (Вих. 25: 8), святилищем, в якому Він як
Бог ізраїльтян жив в їх середовищі (Вих. 29:45). Проживання Бога в Своєму
народі почалося, коли хмара Його слави наповнило встановлену Скинію.
(Вих. 40:34). Але це спілкування святого Бога з грішним народом було
можливо тільки тому, що священики і жертвопринесення здійснювали
посередництво між Господом і ізраїльтянами (Вих. 28, Вих. 29). Всім цим
Скинія прообразно вказує на Архиєрея Христа і досконале Їм спокутування
(Євр. 7:16; Євр. 8: 1; Євр. 9:11), а також на Церква, Його Тіло (Еф. 1:22), як на
житло Боже в Дусі (Еф. 2: 19-22). У Христі стає реальністю прообраз, даний в
Скинія, колишній лише тінню небесного (Євр. 8: 5) і влаштованої на взір
правдивої святилища (Євр. 9:24). Скинія і Церква, які не мають на землі
постійного міста (Євр. 13:14; пор. 2Цар. 7: 6; Лк. 9:58), прообразуют
остаточне возз'єднання людства з Богом, виконання, коли про уготованном

17
Побудова Скинії і її прообрази. URL : https://www.myunivercity.ru/.html (дата звернення 07.11.2020)
18
Ринекер Ф., Майер. Г. Библейская Энциклопедия Брокгауза, «Християнська зоря», Кременчуг, 1999. С.
788.
 12

Богом новому Єрусалимі ( пор. Євр. 11:10) можна буде сказати: «Оце оселя
Бога з людьми, і Він житиме з ними; Вони будуть народом, і Сам Бог буде з
ними їх »(Об'явл. 21: 3); деякі предмети Скинія символічно вказують на
Христа: жертовник (Євр. 13: 10-13), завіса (Мф. 27:51; Євр. 10:20). Можна
навести й інші порівняння: світильник - Ісус, світло світу (Ін. 8:12), на столі
показних хлібів - Ісус, хліб життя (Ін. 6:35). Форма куба, яку має Святе
Святих, поряд з числом десять (числом Божественного досконалості)
сприймається, як символ досконалості (пор. Іов. 11: 7-9; Еф. 3:18; Об'явл.
21:16).19
Алегорично Скинія служила прообразом Церкви Христової.
Спрямованістю її входу до Сходу вказувалося, що старозавітна Церква тільки
чекала явища Сонця Правди - Христа: «Святий Дух виявляє оцим, що ще не
відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія. Вона образ для часу
теперішнього часу, в котрому приносять дари і жертви, що того не можуть
вдосконалити, щодо сумління приносить, і які з наїдками та в напоях, та в
різних обмиваннях, тілесних, установлено їх аж до часу направи. Але
Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й
досконалішою скинією, нерукотворною, тобто на такого улаштування, і не з
кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині і набув вічне
відкуплення »(Євр. 9: 8 -12).20
В рамках более развёрнутого аллегорического толкования можно
сказать, что Святилище служило прообразом Церкви Божьей на земле, а
Святое Святых символизировало Небо. Опять же, будучи местом особого
Божественного присутствия, Скиния прообразовала собой Божью Матерь,
носившую в утробе Единородного Сына. Наконец, Скиния прообразовала
Спасителя, под покровом плоти Которого скрывалось Божество.21
Скинія, як ми вже відзначили вище, мала вищу алегоричне духовне
значення, як то пояснює ап. Павло в посланні до Євреїв (Евр.9, 24): Бо
19
Обзор Ветхого Завета. Пособие для самостоятельного изучения. Київ.: Феникс, 2006. С.74.
20
Буш У. Ф., Хаббард Д. А., Ла Сор У. С. Обзор Ветхого Завета. Одесская Богословская Семинария ЕХБ,
«Богомыслие», 1998. С. 292.
21
Намет Зборів. URL : http://www.scripturestudy.net/ukr/vikladi/r4028.html (дата звернення 07.11.2020)
 13

Христос, говорить св. ап. Павло, увійшов не в рукотворну святиню, на взір

правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер за нас, перед лицем Бога, і в
іншому місці він говорить: Але Христос, Первосвященик майбутнього
доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною , т. е.
такого улаштування, і не з кров'ю козлів та телят, але з Своєю кров'ю,
увійшов до святині, і набув вічне відкуплення (Євр. 9 : 11, 12).22

22
Побудова Скинії і її прообрази. URL : https://www.myunivercity.ru/.html (дата звернення 07.11.2020)
 14

ВИСНОВКИ

Отже, в елементах скинії знаходять глибокий сенс. Кожна завіса, навіть

її кольори, відображають якусь духовну істину (на думку деяких
дослідників).
У подібних тлумачень є досить істотний недолік: їхню істинність
неможливо перевірити... Іноді ж вони не витримують критики. (Наприклад:
дерево ковчега вказує на людську природу Христа, золото - на божественну.
Але якби ідея була такою, то деревина повинна була б бути зовні). Все ж таки
у пристрої й функції скинії закладений глибокий духовний зміст.
Можна стверджувати, що Намет Зборів служить прообразом Христа в
Новому Заповіті. Бог за допомогою скинії жив серед Свого народу (25:8). Так
і Ісус Христос прийшов, щоб жити серед людей (Ін. 1:14). (В Ісусі Бог
зустрічається з миром і Своїм народом). У цьому ж вірші написано, що учні
бачили славу Христа (Його чудеса й воскресіння). Ізраїль бачив хмару, що
наповнювала скинію (слава Божа). Коли Христос умер, завіса в храмі
роздерлася від верху до низу (Мк. 15:38). (Завіса - тіло Христа (Свр. 10:4, 12).
Через смерть Христа відкритий вхід у Святее Святих.
Ми можемо говорити й про символічне значення деяких деталей скинії.
Вхід у скинію зі сходу означав, що старозаповітна церква ще очікувала
явища сонця правди - Христа... Жертівник й умивальница, що стояли надворі
скинії зображували: перший - жертву Христа, що відкрила всім людям вхід у
Царство Небесне, а друга служила образом купелі хрещення, через яке ми
вступаємо в церкву новозаповітну... Світильник, трапеза із показними
хлібами та жертівник кадильний символізували Христа, Що просвіщає (Він
світло миру і Його робота досконала - 7 свіч), харчує (Він хліб життя) і
клопоче за нас перед Батьком (кадильниця може символізувати молитви
 15

святих). Знову ж, дванадцять хлібів могли символізувати дванадцять колін

Ізраїліських, як Божий народ, представлений у жертву живу.
В той же час, євреї не думали про символічне значення деталей скинії.
Для них вони мали практичне значення. Золото, різнобарвні тканини - для
краси. Світильник - щоб було світло. Кадильниця - щоб убивати погані
запахи після жертвоприношення, (треба, щоб у місці присутності Бога були
гарні запахи). Умивальница - умиватися після жертвоприношення. Вся ж
Намет Зборів повинна була символізувати присутність Бога серед ізраїльтян
(навіть не просто символізувала. Господь дійсно був там).
 16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буш У. Ф., Хаббард Д. А., Ла Сор У. С. Обзор Ветхого Завета.

Одесская Богословская Семинария ЕХБ, «Богомыслие», 1998. 615 с.
2. Джирланда А. Ключ до Біблії. Старий Завіт. Львів: Свічадо, 2011,
304 с.
3. Еврейская энциклопедия: Свод знаний о еврействе и его культуре
в прошлом и настоящем. В 16-ти т. / Под ред. С. М. Дубнова, Л. Кацнельсона.
СПб.: Общество научных еврейских изданий.: "Брокгауз-Єфрон", б.г. Т. 8.
1469. с.
4. Каргель И.В. Свет из тени будущих благ или 32 беседы о скинии,
жертвоприношениях и священстве. Москва: Полииздат, 2003. 456 с.
5. Костів К. Словник-Довідник Бібліиних Осіб, Племен.
Народіввсесвітня Християнська Місія. Торонто 198 2 Канада: Наукове
Товариство Ім. Шевченка В Канаді.Том XXVI. 798 c.
6. Міжнародний біблійний коментар, т.2 Львів: Свічадо, 2017, 560 с.
7. Намет Зборів. URL :
http://www.scripturestudy.net/ukr/vikladi/r4028.html (дата звернення 07.11.2020)
8. Обзор Ветхого Завета. Пособие для самостоятельного изучения.
Київ.: Феникс, 2006. 274 с.
9. Побудова Скинії і її прообрази. URL :
https://www.myunivercity.ru/.html (дата звернення 07.11.2020)
10. Ринекер Ф., Майер Г. Библейская энциклопедия Брокгауза .
Москва: Российское Библейское Общество, 1999. 1120 с.
11. Ринекер Ф., Майер. Г. Библейская Энциклопедия Брокгауза,
«Християнська зоря», Кременчуг, 1999. 1088 с.
 17

12. Ропер К. Скиния. 2007-2010 Истина Сегодня. перепечатка

воспрешается URL :
http://www.biblecourses.com/russian/ru_lessons/RU_201008_01.pdf (дата
звернення 07.11.2020)
13. Скиния. URL : http://www.htinstitute.co.il/wp-
content/uploads/2016/11/ch.2-1.pdf (дата звернення 07.11.2020)
14. Щедровицкий Д. Введение в Ветхий Завет. Пятикнижие
Моисеево Том II. Книга Исход. Москва: Полииздат, 2010. 475 с.
 18

ДОДАТКИ

Додаток А
Намет зборів