Найдавніше життя на території

України.
Місця стоянок.
Сьогодні ви дізнаєтесь про те
як жили наші найдавніші предки
на території України.
Давні племена жили там де було багато рослинної їжі , коли її ставало
менше-переходили на інше місце, тобто вели кочовий спосіб життя.
Кочовий спосіб життя-переселення людей з одного місця на інше.
Первісні люди поселялися біля річок і водойм , щоб рибалити
і полювати на тварин , які приходили на водопій.
Щоб вижити у важких умовах, первісні мешканці збирались
у багатолюдні общини родичів по 30-40 осіб.
Вони жили разом, спільно полювали на мамонтів, бізонів та
інших тварин, гуртом будували житла з гілок, кісток і шкір
впольованих тварин, спільно виготовляли знаряддя праці
та одяг, готували їжу, харчувалися та виховували дітей.
Королеве
Найдавніша стоянка на території Східної Європи. Як свідчать результати розкопок, найдавніші знахідки звідти
мають вік близько 1 млн років. Загалом же, люди безперервно мешкали на цьому місці дуже тривалий час.
Це ранньопалеолітична стоянка в басейні верхньої Тиси в селищі Королево, Виноградівського району Закарпаття,
одна з найбільших у Європі палеологічних колекцій.
В Королево знайдено знаряддя праці первісної людини з каменю (переважно з андезиту — вулканічної породи)
— рубила, скребла, гостроконечники, різці, чопери, ножі. Об'єкт має глибину 12 метрів. Площа стоянки — понад
1 тис. м².
Мізинська стоянка
Це поселення є одним із найдавніших поселень кроманьйонців у Європі.
Імовірно, воно виникло 15–16 тис. років тому. У цей період у Європі настало похолодання, тож первісним людям
довелося будувати собі житла. Стоянка розташована на Сіверщині, поблизу села Мізин, Коропського району,
Чернігівської області.
Однією з найхарактерніших особливостей діяльності носіїв культури стали неймовірно талановиті вироби з
кісток мамута та перші відомі у світі орнаменти та символи, нанесені на вироби: перший у світі ансамбль
музичних інструментів, браслети з кісток мамута, на яких, як вважають дослідники, вирізані перший
зафіксований календар та ще низка неймовірних знахідок.

https://localhistory.org.ua/rubrics/
artifact/mizinskii-muzichnii-kompleks/

Стаття про музичні інструменти, знайдені на

території Мізинського поселення
Кирилівська стоянка
Її відкрив світу вже відомий нам археолог Вікентій Хвойка у 1893 році. Вік знайдених там пам’яток сягає 20 тис.
років. .Знаходилась на 20-метровій глибині глини та мала площу 1000 м². Археологи виявили велику кількість
кісток мамонта (близько 60) та волохатого носорога, зуби печерного ведмедя та лева Також знайдено близько
200 знарядь праці. Поміж кам'яним знаряддям знайдено крем'яні ножі та скребачки, при чому найцінніші для
духовної культури того часу були тут мамутові ікла (сікачі) покриті карбованим орнаментом.
Жили люди в наземних
будівлях, споруджених
із жердин, укритих
шкірами. Зовні споруди
укріплювали черепами
та бивнями мамонтів.
На екрані — ілюстрація
їхніх жител та побуту.
Межиріцька стоянка
Майже 15 тис. років тому це було зимове стійбище мисливців. Тут можна було вполювати бізонів та оленів, зрідка —
навіть величезних мамонтів.
Саме на цій стоянці знайшли найстарішу мапу поселення на території України.
Ки́ їк-Ко́ ба («Дика печера») —
двошарове середньопалеолітичне
поселення в гроті на річці Зуя в
Білогірському районі Криму. Киїк-
Коба є найдавнішою пам'яткою
неандертальського поселення на
території України.
Пам'ятку відкрив і досліджував Гліб Бонч-Осмоловський в 1924—1926.[1] У нижньому культурному шарі
(ранньомустьєрський час) знайдені невеликі крем'яні знаряддя, кістки тварин — гігантського й шляхетного
оленя, сайги, диких коней, осла й інших. Виявлені також залишки стінки, спорудженої в мустьєрський час для
захисту мешканців грота від холодних вітрів. Збереглися сліди древніх вогнищ: у нижньому шарі виявлений одне
вогнище, у верхньому — три очажка. Усюди в границях житлової площі зустрічаються розколотий кремінь,
знаряддя, кістки тварин, вугіллячка.
Стоянка первісних людей
Полювання на мамонта. Дорослий мамонт сягав у висоту до 4.5 метрів,
важив близько 18 тон і мав бивні до 5 метрів завдовжки.
Спільне господарство

Спільне полювання
Знаряддя праці і полювання первісних людей
Щоб обігріти житла і приготувати їжу первісні люди використовували
вогонь, що виникав від блискавки. З часом люди навчилися самостійно
добувати вогонь.
Близько 7-8 тисяч років тому людство почало займатись
хліборобством, яке виникло зі збиральництва.
Хліборобство-вирощування зернових культур(рослин),з яких
виготовляють хліб.
Так первісні люди почали вирощувати ячмінь, пшеницю,
просо.
Давні мешканці поступово приручили овець, кіз, коней, корів.
Так виникло і розвивалося скотарство.
Скотарство-розведення і використання одомашнених тварин.
Одомашнення диких тварин.
Землеробство і скотарство сприяли осілому способу життя.
Осілий спосіб життя-це мешкання в одній місцевості.

Первісні люди навчилися шити одяг, виготовляти глиняний

посуд і більш зручні знаряддя праці, використовуючи окрім
дерева і каменю кісточки тварин (мотики з кістяними
наконечниками, кістяні серпи і шила, ножі, сокири,
списи)тощо.
Запитання:

1. Чим харчувались первісні люди?

2. Де поселялися первісні люди?
3. Чому змінювали місце проживання?
4. Чим займалися наші далекі предки у родовій общині?
5. Які рослини вирощували первісні мешканці?
6. Яких тварин було приручено давніми жителями?
7. Що таке осілій спосіб життя?
8. Чому первісні люди почали жити на одному місці?