СТОЯНКА КОРОЛЕВО

Королевська стоянка – ранньопалеолітична стоянка в басейні верхньої Тиси в селищі Королево,

Виноградівського району Закарпаття, одна з найбільших у Європі
палеологічних колекцій. Палеолітична Королевська стоянка на
Закарпатті, якій близько 1 млн. років, є найдавнішою
археологічною пам’яткою в Україні.
Пам’ятка була відкрита в 1974 р. археологічною експедицією
під керівництвом Владислава Гладиліна.
Розташована на пагорбі заввишки 120 м над річкою Тисою. Це
найдавніша людська стоянка в Центральній і Східній Європі, якій
приблизно 1 млн. років. Площа стоянки – понад 1 тис. м².
Щорічно польовий сезон стоянки
Королево тривав по 4-6 місяців, завдяки
чому за роки досліджень було
поставлено 16 великих розкопів
(культурно-хронологічних
комплексів) – залишків давніх стоянок,
що послідовно змінювали одна одну: 7
– ашельської доби, 7 – мустьєрської, 2 –
початкової пори пізнього палеоліту, зі
слідами матеріальної культури кількох
палеологічних епох, понад 50 шурфів (з

(Гладилін Владислав Миколайович)

них 4 на глибину 12 метрів), і безліч зачисток на зрізі кар’єру. Кількість знахідок сягає близько 100 тис.
одиниць. Серед них є знаряддя праці
кроманьйонців, неандертальців та
пітекантропів – відщепи, уламки, скалки.
Стоянка розташована на північно-східній
околиці селища на горі Гострий Верх і Бейвар.
Кам’яні знаряддя праці зустрічаються у глині,
яка прикриває вулканічну скалу.
Найдавніші артефакти були зібрані вченими
на глибині 10-12 м від сучасної поверхні. Вони
датуються часом близько 1 млн. років. Це найдавніші сліди первісних людей не тільки в Україні, а й у всьому
Карпатському басейні. Як показують дослідження первісні люди жили на березі стародавньої Тиси. Час від
часу, особливо в льодовикові періоди вони покидали околиці сучасного Королева. Потім під час потеплінь
знову поверталися сюди. У Королеві з різних шарів
вченими зібрано понад 60 тис. кам’яних знарядь праці
віком від 1млн. до 30 тис. років до н. е. Як показав їхній
аналіз виготовлялися наконечники списів, скребла, ножі,
січки майже виключно із місцевого андезиту. Виявилося,
що Королівське місцезнаходження протягом сотень тисяч
років функціонувало як стоянка – майстерня з
виготовлення кам’яних знарядь праці і зброї.
Жили стародавні люди у мінливих кліматичних і
природних умовах, які часом дуже відрізнялися від
сучасних. Як показують королівські знахідки займалися найдавніші мешканці України полюванням і
збиральництвом. Вони вміли добре обробляти камінь, дерево,
кістку і шкіру. Очевидно, вони, як це показують знахідки з інших
територій вже знали і використовували вогонь, оскільки нерідко
клімат в той час був холодніший, ніж сьогодні.
Були розкриті археологічні шари:

 палеоліт ашель, мустьє, пізній палеоліт (датований тут 38-23

тис. рр. до нашої доби, селетська культура),
 пізнього неоліту.
Найнижчий VIII культурний горизонт сягає часів найдавнішого
в Європі гюнцького зледеніння і датується близько 1 млн. років
тому. Він містив виготовлені з вулканічної породи андезиту
галькові знаряддя – чопери, примітивні ручні рубила, скребла, що
мають аналогії в матеріалах найдавніших стоянок у Центральній
Європі. Шість нижніх ашельських шарів стоянки перекривають
шість мустьєрських горизонтів і ще два пізньопалеолітичних.
Сім найбільш ранніх комплексів, які відносяться до ашельської
культури, археологи називають генетично пов’язаними. Їх
об’єднують спільні риси технології обробітку каменю та
(вироби ашельського часу на стоянці Королево поступове її вдосконалення. Багато тисячоліть поспіль люди
І, шостий шар)
працювали на цій стоянці-майстерні, передаючи навички
виготовлення знарядь із покоління в покоління, із часом у буквальному розумінні відшліфовували свою на
перший погляд нехитру технологію. Найстаріший
культурний шар у Королеві датується близько 1 млн. років
тому, наймолодший – близько 50 тисяч років тому. Тут
трапляються рубаючі знаряддя, скребла, скобелі, вістря, ножі,
різці.
У Королеві використовували найчастіше андезит, інколи –
кварцит, кремінь, сланець, обсидіан, кварц.
Артефакти з Королевської стоянки експонуються у
Виноградівському історичному музеї та багатьох інших
музеях Закарпаття, перебувають у наукових фондах
Археологічного музею Інституту археології НАН України.

АРХЕОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТОЯНКИ

 Розкопки – це основний метод дослідження археологічних об’єктів. Розкопки дозволили археологам

ретельно дослідити шари ґрунту та знахідки, які
знаходилися в них та відновити історію поселення.
 Систематичний збір артефактів. Під час розкопок
археологи зібрали знайдені артефакти, що були
розташовані в різних шарах ґрунту. Ці артефакти потім
аналізувалися для встановлення їхнього віку, призначення
та культурного контексту.
 Із геофізичних методів використовувалися георадар,
магнітометрія та електрорезистивність, що дозволили
 дослідити структури під поверхнею землі без руйнування артефактів.
 Аналіз мікропалеонтології використовувався для вивчення мікроскопічних організмів, таких як пилки,
насіння та мікрофосилі, які могли надати інформацію про середовище та клімат палеолітичної епохи.
СЬОГОДЕННЯ
На жаль, гучне відкриття у 70-х роках цієї визначної стоянки поступово затихло. Місцевість входить до
складу щебеневого заводу, а тому з цього приводу періодично з’являються статті від небайдужих, що пам’ятка
руйнується. У 2012 р. про неї згадав перший заступник голови Закарпатської ОДА Іван Бушко, що зібрав на
робочу нараду спеціалістів управління культури, з метою збереження історичної спадщини Королево,
створення муміфікованої стоянки як привабливого
туристичного об’єкта. Дав вказівку зібрати усі матеріали,
пов’язані з історичною пам’яткою, направити лист в
Інститут археології НАН України з проханням відрядити на
Закарпаття дослідницю стоянки у Королево Ларису
Кулаковську, створити робочу групу, яка детально вивчить
об’єкт і дасть свою експертну оцінку, що потрібно зробити,
аби привести на місці все у належний стан.
Та щось мабуть пішло не так, адже лише у 2018 р. вийшов
сюжет від місцевого кабельного телеканалу про все ту ж
унікальну, але забуту пам’ятку, та оскільки це дуже давня стоянка, для її реконструкції потрібні значні кошти і
можуть бути задіяні різні європейські програми та гранти по збереженню культурної та історичної спадщини.