Семінарське заняття №5 кам`яний панцир, печери і гроти якого виявилися дуже зручними для
культово-обрядових цілей.
Археологія
1. Передумови неолітичної революції.
o Кінець льодовикового періоду = зміна клімату;
o криза мисливського господарства;
o набуття навичок догляду за полями;
o демографічний вибух.
(«Археологія України» Л. Л. Залізняк)
2. Господарство неолітичних племен на території України.
Найдавнішою формою землеробства було підсічно-вогневе
землеробство. У помірному поясі воно практикувалося на протязі
багатьох тисячоліть аж до недавнього часу. Суть такого способу
обробітку землі полягає в тому, що на певній ділянці лісу дерева
"підсікалися" — у нижніх частинах стовбурів дерев знімали кору,
після чого вони висихали на пні. Через 5-15 років цей ліс спалювали.
Вогонь знищував також бур'яни, а попіл насичував ґрунт
мінеральними солями. Після цього, зазвичай на другий день після
пожежі, часто ще в теплу золу, без усякої обробки ґрунту, засівали
насіння. Першого року отримували дуже багатий урожай, але в
наступні роки продуктивність поля швидко падала.  В Україні поширена на Волинській височині, на Верхньому Дністрі.
(http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/arkheolog-chn-kulturi-na-teritor-
ukra-ni-per-odu-neol-tu/gospodarstvo-/)
3. Історія дослідження пам’яток неоліту на території України.
Найвідомішими пам’ятками неолітичної культури є Кам’яна Могила
поблизу Мелітополя. Саме сюди приходили перед полюванням
первісні мисливці, щоб вершити свої таїнства. У печерах і гротах
Кам’яної Могили зосереджено більше трьох тисяч наскельних
малюнків від кам’яного віку до епохи бронзи і пізнішого часу. Серед
багатьох з них чітко простежуються зображення людини, диких і
свійських тварин. Як правило, їх видряпували шматками твердого
каменю. Подекуди первісні митці покривали ці малюнки червоними і
чорними мінеральними барвниками. На диво, але Кам`яна Могила – це
виключно витвір природи. В наші дні висота пагорба досягає 12
метрів. На 3 гектарах площі налічується близько 3 тисяч плит. Це не
безладне нагромадження піщаникових плит, а правильно розвалений
(http://istoryk.in.ua/ukrayina-v-dobu-neolitu/)
(https://7chudes.in.ua/nominaciyi/kamyana-mohyla/)
(https://www.unian.ua/education/629640-kamyana-mogila-yak-vinikla-
gora-u-vipalenomu-sontsem-stepu.html)
4. Неолітичні культури України Правобережної України.
Південно-західна група культур:
 Криш-Старчево культура
Поширена в Українському Закарпатті. На досліджених тут поселеннях
Заставне та Рівне виявлена характерна плоскодонна кераміка з
орнаментом у вигляді прокреслених ліній, защипів та шишок. Знайдені
глиняні антропоморфні фігурки, кам'яні шліфовані сокири.
 Буго-дністровська археологічна культура
Була поширена в лісостеповій смузі басейну Дністра та Південного
Бугу. Відкривач культури, В. М. Даниленко, виділив скибинецьку,
печерську, самчинську і савранську фази її розвитку, що дістали назву
від стоянок, виявлених поблизу сіл із відповідними назвами. Спочатку
на горщиках БДК домінував прокреслений орнамент із сітчастих та
хвилястих композицій. Пізніше поширилася накольчаста та гребінцева
орнаментація.
 Лінійно-стрічкова кераміка
Характеризується окрутлотілим з плоским дном посудом,
орнаментованим паралельними прокресленими лініями, на які з
рівними інтервалами наносилися поодинокі ямки, що нагадували ноти.
Житла представлені прямокутними каркасно-стовповими
конструкціями, а також землянками, оточеними господарськими
ямами.
(«Археологія України» Л. Л. Залізняк)
5. Лівобережна Україна в епоху неоліту.
Північно-східна група культур:
 Дніпро-донецька культура
Властиві гостродонні горщики з домішкою трави у глині, поверхня
яких укрита орнаментом у вигляді рядів наколів відступаючою
гребінкою. Більшість сучасних дослідників обмежують територію
власне ДДК півднем Київського Полісся, лісостеповим Подніпров'ям
та Лівобережжям. Найвідоміші стоянки — Собачки, Вовчок, Ігрень у
Надпоріжжі, Грині, Микільська Слобідка на Київщині, Бузьки на
Черкащині.
 Німанська культура
Культура поширена в Українському Поліссі. Характеризується
гостродонним посудом з рослинною домішкою у глині й розрідженим
накольчастим орнаментом. Господарство базувалося на мисливському
промислі лісових копитних та рибальстві. Відбитки зерен пшениці,
проса, гороху на кераміці свідчать про зачатки землеробства.
 Донецька культура
Була поширена в басейні Сіверського Дінця. Характерна кераміка —
гостродонні горщики, орнаментовані наколами відступаючої гребінки
та прокресленими лініями. Найвідоміші стоянки — Бондариха, Устя
Оскола, Ольхова, Зелена Горниця.
 Сурська культура
Поширилася в Надпоріжжі та Надазов'ї. Характерною особливістю є
гостродонна кераміка з домішкою товченої мушлі у глині і лінійним
прокресленим орнаментом, зигзагами.
 Азово-дніпровська культура
Характерною ознакою культури є плоскодонні горщики з комірцевими
вінцями і накольчастою орнаментацією, що часто утворює ялинкові
композиції. Економіка базувалася на мисливстві, скотарстві, помітні
елементи землеробства.
(«Археологія України» Л. Л. Залізняк)
6. Неоліт Криму.
 Таш-аїрська археологічна культура
Представлена неолітичними шарами печерних стоянок Гірського
Криму.
Для крем'яного інвентаря властиві призматичні, часто сплощені
нуклеуси для правильних відтискних пластин. Гостродонний глиняний
посуд прикрашений наколами, прокресленими лініями та насічками й
перлинами по вінцю. Криму. Господарство базувалося на
мисливському промислі копитних гірських лісів.
(«Археологія України» Л. Л. Залізняк)
7. Неолітична епоха та її значення в історії людини.