Індивідуальне навчально-дослідне завдання.

Самостійно, використовуючи наведену нижче таблицю, вивчити основні археологічні

культури України та території Слобожанщини.

Список археологічних культур території України

обов’язкових для вивчення по курсу
"Археологія України":
(в хронологічній послідовності)

1. буго-дністровська,
2. дніпро-донецька,
3. культура ямково-гребінцевої кераміки.
4. трипільська,
5. середньостогівська
6. ямна культурно-історична спільність,
7. катакомбна культурно-історична спільність,
8. середньодніпровська,
9. мар’янівська,
10.культура багатоваликової кераміки (коло Бабине),
11.зрубна,
12.бондарихінська,
13.кіммерійська,
14.чорноліська,
15.скіфська,
16.сарматська
17.зарубинецька
18.пшеворська,
19.липицька,
20.зубрицька,
21.київська,
22.черняхівська,
23.празька,
24.пеньківська,
25.колочинська,
26.лука-райковецька,
27.волинцевська,
28.роменська,
29.салтівська
1.Характеристика археологічної культури буго-дністровська
де і коли була
відкрита (перша Заповідне урочище Гард на річці Буг. 1930-1931.
пам'ятка) знайдено найпівденніші поселення цієї культури
– 0,5 бали
ким була відкрита
В.М. Даниленко
– 0,5 бали
територія
Лісостепова смуга басейну Дністра та Південного
розповсюдження
Бугу.
– 1 бал
VII-V тис. до н. е.
Періодизація:
хронологічні межі та -скибинецька фаза
періодизація – 1 бал -печерська фаза
-самчинська фаза
-савранська фаза
Основою господарства будо полювання на
основи господарства
копитних прирічкових лісів та рибальство,
(навести
доповнювані землеробством та ско-
археологічні
тарством (особливо в басейні Дністра).
матеріали, що
Вирощували пшеницю емер, ячмінь,
доводять
горох, розводили свиней, пізніше — велику рогату
вашу тезу) – 1 бали
худобу.
Невеликі наземні житла, з кам’яним вогнищем і
форма житла – 1 бал
ямами для відходів

обряд поховання
небіжчиків хоронили в ямах, зігнутими на боку
– 1 бал

ознаки матеріальної
поширені пласкодонні та гостродонні горщики,
та духовної
миски, посудини з відігнутим вінчиком
культури, які
(криволінійний і вертикальний прогладжений
притаманні лише цій
орнамент), бомбоподібні посудини з невеликим
групі археологічних
дном
пам’яток – 2 бали

етнічна належність
(доведіть
відповідними
артефактами та
комплексами) – 2
бали
2.Характеристика археологічної культури дніпро-донецька

де і коли була
відкрита (перша
пам'ятка)
– 0,5 бали
ким була відкрита
– 0,5 бали
територія
Подніпров’я, середня течія Сіверського Дінця,
розповсюдження
лісостепове Лівобережжя, Прип’ять,
– 1 бал
хронологічні межі та
VI-IV тис. до н.е.
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести
Полювання на лісових копитних (тур, благородний
археологічні
олень, косуля, кабан), ловля риби, пізніше додаються
матеріали, що
елементи землеробства
доводять
вашу тезу) – 1 бали
форма житла – 1 бал житла прямокутні, наземні або злегка загиблені
1) груповий характер могил
2) обряд випростаних на спині поховань
обряд поховання
3) наявність в могилах вохри
– 1 бал
4) бідний поховальний інвентар та повна
відсутність серед приношень глиняного посуду
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність
(доведіть
відповідними
артефактами та
комплексами) – 2
бали
3.Характеристика археологічної культури ямково-гребінцевої кераміки

де і коли була
відкрита (перша Перші памятки були відкриті в Україні у 1901 році в
пам'ятка) басейні Сіверського Донця
– 0,5 бали
ким була відкрита
В.О. Городцов, І.О. Федоровський, В.Спесивцев
– 0,5 бали
Поширена в Чернігівській та Сумській областях. На
територія
пізніх етапах її носії просунулися на південь — на
розповсюдження
Полтавщину та Харківщину — в басейни Сули,
– 1 бал
Ворскли, Орелі, у верхів'я Сіверського Дінця.
хронологічні межі та
IV—III тис. до н.е.
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести Основою господарства був промисел лісових
археологічні копитних (лось, олень, кабан,
матеріали, що бобер), рибальство. Землеробство та скотарство
доводять носіям цієї культури були невідомі.
вашу тезу) – 1 бали
форма житла – 1 бал наземні стовпові або напівземлянкові
обряд поховання
– 1 бал
ознаки матеріальної
та духовної
Гостродонні горщики, суцільно вкриті рядами
культури, які
глибоких наколів, іноді смугами гребінцевої
притаманні лише цій
орнаментації
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність
(доведіть
відповідними
артефактами та
комплексами) – 2
бали

4.Характеристика трипільскої археологічної культури

де і коли була Була відкрита на території сучасної України в селі

відкрита (перша Трипілля, що знаходиться в Київській області, у
пам'ятка) 1893-1894, було знайдено перше поселення цієї
– 0,5 бали культури
ким була відкрита
Вікентій Хвойка
– 0,5 бали
територія
Розташована між Карпатами та Дніпром на територіях
розповсюдження
сучасної України, Молдови та Румунії
– 1 бал
5500-2750 р. до н. е.

Періодизація- є декілька варіантів періодизації, тут

буде написаний той, який використовується в
Украхні:
1. в Україні дослідники застосовують
насамперед періодизацію, розроблену Т. С.
Пассек ще у 1930-х роках і вдосконалену у
1949 році, а також вдосконалену Н.
хронологічні межі та
Виноградовою у 1982. Відповідно до неї
періодизація – 1 бал
виділено три періоди, два з яких поділяються
на етапи:
1. ранній
2. середній
етап BI
етап ВІ-ВІІ
етап СІ
3. пізній
етап СІІ
основи господарства
Основним заняттям трипільців було хліборобство.
(навести
Сіяли ячмінь, жито, пшеницю, просо, вирощували
археологічні
садово-городні культури, які сьогодні добре відомі в
матеріали, що
Україні. Також є підстави вважати, що трипільці
доводять
вирощували бобові та льон.
вашу тезу) – 1 бали
наземні, прямокутні з каркасно-стовповою
конструкцією, обмащені глиною. Житла зорієнтовані
довгою віссю до центру селища, а в деяких випадках
— до води. Приблизні розміри жител 5x10 м. Вхід
розміщувався з короткого внутрішнього боку,
долівка була земляною, а на рівні другого поверху в
форма житла – 1 бал пізніших спорудах- дерев'яною, обмазаною глиною.
Форма очеретяного даху — двосхила, іноді з
рогатим оформленням порталу. Опалення
здійснювалося за рахунок відкритих вогнищ та
пересувних жаровень. Реконструкції жител проведено
за матеріалами розкопок Ленківців, Тимкового,
Олександрівки.
обряд поховання
– 1 бал
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність
(доведіть
відповідними
артефактами та
комплексами) – 2
бали

5.Характеристика середньостогівської археологічної культури

де і коли була
відкрита (перша Місто Запорожжя, нижче греблі Дніпрогесу було
пам'ятка) розкопане епонімне поселення середній стіг ІІ
– 0,5 бали
ким була відкрита
А. В. Добровольський
– 0,5 бали
територія
Степова та лісостепова Україна, а також нижнє
розповсюдження
Подоння Росії
– 1 бал
хронологічні межі та
V — середина IV тис. до н. е.
періодизація – 1 бал
основи господарства Розведення овець, кіз, великої рогатої худоби
(навести можливо, мав місце процес доместикації коня та
археологічні м'ясного напрямку розвитку конярства. Для захисту
матеріали, що худоби використовували собак. При цьому
доводять значне місце в господарстві відігравали мисливство
вашу тезу) – 1 бали (олень, дикий кабан), рибальство та збиральництво.
форма житла – 1 бал напівземлянки
Небіжчиків клали на спину, з підібганими ногами,
колінами догори, орієнтованими на схід. Серед
супровідних речей — велика крем'яна (рідше
обсидіанова) ножеподібна платівка, а на попереку —
обряд поховання зразки перламутрових кружалець із мушлі. В деяких
– 1 бал могильниках виявлено вели-
ку кількість кременевих знарядь (ножі, сокири, вістря
списів та стріл) і мідних прикрас (багатовиткові
браслети, підвіски, намисто). Поховання густо
засипані вохрою.
ознаки матеріальної значна кількість металевих знарядь у похованнях
та духовної новоданилівського типу. Під час розкопок двох
культури, які комплексів у Кривому Розі виявлено 2300 мідних
притаманні лише цій намистин, багатовиткові скроневі кільця й брасле-
групі археологічних ти, шило, дві стрижнеподібні мідні заготовки та
пам’яток – 2 бали золоту рурку.
етнічна належність
(доведіть
скелянська, середньостогівська (стогівська),
відповідними
квітянська (постмаріупольська), дереївська та
артефактами та
хвалинська на Волзі культури
комплексами) – 2
бали

6. характеристика ямної археологічної культури

де і коли була На початку ХХ ст. розкопки могил біля Сіверського

відкрита (перша Дінця
пам'ятка)
– 0,5 бали
ким була відкрита
В. О. Городцов
– 0,5 бали
територія Степи та лісостепи Східної та Центральної Європи,
розповсюдження від Зауралля на сході до теренів Сербії, Болгарії та
– 1 бал Угорщини на Заході
хронологічні межі та
XXX-XXIII
періодизація – 1 бал
У тваринництві поєднувалися стійлове утримання
худоби й відгін у сприятливі пори року. В першому
випадку розводили переважно велику рогату худобу,
у другому — дрібну, зокрема — овець. Серед
остеологічної колекції з середнього та
верхнього шарів Михайлівки переважала велика
рогата худоба (44,2 %). Дрібна
становила 32,7 %, кінь — 17,8 %, а свиня лише 2,2 %.
основи господарства У перерахунку на живу
(навести вагу роль великих тварин стає ще відчутнішою. Окрім
археологічні м'ясо-молочної худоби,
матеріали, що утримували волів як тяглову силу. Відбувалося
доводять поступове, але неухильне
вашу тезу) – 1 бали освоєння степових межиріч, вододілів. Водночас
підтримання збалансованого харчового раціону
вимагало культивації зернових культур. Землеробство
мало підсобний характер. Для посівів
використовувалися родючі ділянки заплави Дніпра.
На кераміці з поселень виявлено відбитки пшениці-
двозернянки, м'якої та карликової пшениці, ячменю,
проса. Знайдено рогові мотики для обробки грунту,
крем'яні вкладні для серпів, зернотерки.
форма житла – 1 бал
Померлих ховали у скорченому стані на спині на
ранньому етапі та на боці — у пізніші часи, по-
сипали червоною вохрою. Орієнтували небіжчиків
переважно на схід у регіонах на схід від Дніпра та на
обряд поховання
захід — у Правобережній Україні. Над поховальною
– 1 бал
спорудою зводили могилу. Небіжчиків, особливо
дітей, супроводили горщиками з високими плічками
та пригостреним дном, а також знаряддями
праці, зброєю та прикрасами.
ознаки матеріальної В асортименті "ямного" посуду, де значною
та духовної мірою зберігалися середньостогівські традиції,
культури, які переважали округлі горщики з короткою шийкою,
притаманні лише цій високими плічками та пригостреним дном.
групі археологічних З'являються також кружки та амфорки з невеликим
пам’яток – 2 бали сплощеним денцем. Скромний декор
посуду обмежувався відбитками мотузки, защипами,
 розчосами гребінцевого
штампу, функціонально декоративними вушками
(рис. 11). Значного розвитку
набула місцева металообробка. Ретельний аналіз
відповідних матеріалів дав підстави українській
дослідниці Л. А. Черних поставити питання щодо
виділення надчорноморського "ямного" осередку
металовиробництва, орієнтова-
ного, зокрема, на розробку донецьких родовищ мідної
руди в Бахмутській улоговині. На Михайлівському
поселенні, де знайдено ступки для подрібнення
руди, сопла, ковадла та зразки готової продукції,
Деревообробне виробництво як окрема галузь
господарства вперше наочно представлене саме у
населення ямної спільноти.
етнічна належність
(доведіть
відповідними Об’єднувала в собі пам’ятки ямної, буджацької та
артефактами та полтавкінської культур
комплексами) – 2
бали
7. характеристика катакомбної культурно-історичної спільноти

де і коли була
відкрита (перша На початку ХХ століття, Розкопки у середній течії
пам'ятка) Сіверського Дінця
– 0,5 бали
ким була відкрита
В. О. Городцов
– 0,5 бали
територія
була поширена у степовій і лісостеповій смузі від
розповсюдження
Приуралля і Північного Кавказу до пониззя Дунаю
– 1 бал
ХХV-XX ст. до н. е.
два періоди — ранній і пізній, що
хронологічні межі та підтверджується вже сотнями стратиграфічних
періодизація – 1 бал спостережень. Додаткові періоди базуються на
комплексах перехідних типів від першого періоду до
другого чи від катакомбних культур до бабинської.
основи господарства
Переважав тваринницький напрям господарства.
(навести
Випасали велику та дрібну рогату худобу,коней під
археологічні
охороною собак. Розвивалося й землеробство. У
матеріали, що
катакомбі поблизу с Болотне у Криму виявлено мішок
доводять
із зернами пшениці.
вашу тезу) – 1 бали
форма житла – 1 бал
обряд поховання Небіжчиків укладали в скорченому стані, на спину чи
– 1 бал на бік, з несталою орієнтацією. Останнє пояснюється
планіграфією катакомб, розташованих на периферії
кургану по колу, з камерою, спрямованою в бік
 умовного центру насипу. Голову та кінцівки
небіжчиків фарбували вохрою. Серед речового
супроводу — круглодонні та зі сплощеним денцем
горщики, декоровані розчесами зубчастого штампу чи
відбитками шнура по тулубу та плічкам, бронзові
бляхи, декоровані пуансоном, молоточкуваті
шпильки, вкриті геометричним візерунком, бронзові
та крем'яні ножі, бронзові тесла, черенкові долота,
шила, різноманітні прикраси із бронзи, срібла, кості та
рогу
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність
(доведіть
відповідними
артефактами та
комплексами) – 2
бали
8. характеристика середньодніпровської археологічної культури

де і коли була
відкрита (перша
1915 р.
пам'ятка)
– 0,5 бали
ким була відкрита
В.О. Городцов
– 0,5 бали
територія Ареал її охоплює Черкаську, Житомирську, Київську,
розповсюдження Чернігівську області України, Східну Білорусь та
– 1 бал прилеглі області Росії
3000—1500 р. до н. е.
хронологічні межі та Виділяють два періоди розвитку
періодизація – 1 бал середньодніпровської культури, синхронні періодам
катакомбної спільноти.
Скотарсько-землеробський тип господарства.
основи господарства Розводили велику та дрібну рогату худобу, свиней і
(навести коней. Знахідки пласких сокир, рогових мотик,
археологічні жнивних ножів із кременю та зернотерок свідчать про
матеріали, що існування заплавного землеробства. Можливо,
доводять практикувалася й підсіка. Полювання на диких тварин
вашу тезу) – 1 бали (оленя, лося, кабана, бобра та вовка) забезпечувало
місцеву людність м'ясом, шкурами та хутром.
форма житла – 1 бал наземні хати
обряд поховання Спосіб поховання включав інгумації та кремації у
– 1 бал прямокутних ямах.
1.просвердлені кам'яні сокири
2.різноманітна кераміка, виготовлена з глини з
ознаки матеріальної домішкою дрібнозернистого піску, здебільшого з
та духовної відбитками шнура.
культури, які 3.на місцях поселень та в могильниках знайдено
притаманні лише цій кам'яні зернотертки та долота
групі археологічних 4.вістря до стріл та прикраси, виконані з кременю і
пам’яток – 2 бали бронзи. Останні свідчать про зв'язки племен шнурової
кераміки з племенами Північного Кавказу, Карпато-
Дунайського басейну та Балтійського регіону.
етнічна належність
Походження середньодніпровців пов'язують із
(доведіть
приходом у регіон групи шнурового населення, яке
відповідними
надалі розселялося вгору вздовж Дніпра та Десни,
артефактами та
асимілюючи місцеве пізньонеолітичне населення
комплексами) – 2
дніпродонецької культури.
бали
9. характеристика мар’янівської культури

де і коли була
відкрита (перша 30-ті роки XX ст. розкопки Мар’янівського поселення
пам'ятка) на р. Сейм
– 0,5 бали
ким була відкрита
М. Я. Рудинський
– 0,5 бали
територія
Ареал культури охоплював Полісся та північ
розповсюдження
Лісостепу між Десною і Середнім Доном.
– 1 бал
хронологічні межі та
4100 — 3000 роки до Р.Х.
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести
Населення в основному займалося розведенням
археологічні
великої і дрібної рогатої худоби, свиней та
матеріали, що
землеробством.
доводять
вашу тезу) – 1 бали
Житла представлені невеликими напівземлянками,
форма житла – 1 бал
але відомі й наземні конструкції
обряд поховання випростані інгумації в дерев'яних трунах та ямах
– 1 бал (Хохольський курган у Воронезькій області)
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
сформувалася наприкінці доби середньої бронзи на
основі неолітичної культури ямково-гребінцевої
етнічна належність
кераміки. Помітним у ній є також вплив
(доведіть
середньодніпровської культури. її виділив М. Я.
відповідними
Рудинський у 30-ті роки XX ст., після розкопок
артефактами та
Мар'янівського поселення на р. Сейм. В етнічному
комплексами) – 2
плані ці культури репрезентують прафінно-угорську
бали
лінію розвитку, підкріплену відповідними
гідронімами регіону.

10. характеристика культури багатоваликової кераміки (коло Бабине)

де і коли була
відкрита (перша Початок 50-х років ХХ ст., епонімне поселення
пам'ятка) Бабине ІІІ на Дніпрі
– 0,5 бали
ким була відкрита В.Добровольский, С.С.Березанська
– 0,5 бали
Степова та лісостепова зони України та Молдови,
степи Росії до Нижньої Волги, передгір’я Криму та
територія
Кавказу. Впродовж певного часу бабинська культура
розповсюдження
охоплювала всі терени України, окрім Закарпаття.
– 1 бал
Багатоваликову кераміку знайдено в Гомельській
області Білорусі.
хронологічні межі та
XX—XVI ст. до н. е.
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести
археологічні займалися скотарством, рільництвом, рибальством,
матеріали, що обробкою металів, кістки та рогу.
доводять
вашу тезу) – 1 бали
форма житла – 1 бал
Небіжчиків ховали у скорченому стані, на лівому чи
правому боці, з орієнтацією на захід чи південний
схід. У ранній, елітній групі похо-
вань чоловіків ховали на лівому боці, орієнтованими
обряд поховання на захід, а жінок — на правому, головами на схід.
– 1 бал Інвентарні поховання супроводжуються
керамікою, дерев'яними чашами й тацями, кістяними
та роговими пряжками різних типів, бронзовими
ножами, фаянсовим "рогатим" намистом, кістками
тварин.
Керамічні горщики вирізнялися високими
пропорціями, мали біконічний профіль та розтрубні
вінця (тричленний ламаний профіль). Зало-
ознаки матеріальної ми профілю заліплювалися валиками. Декор
та духовної складався з геометричних композицій, виконаних у
культури, які багатоваликовій та прокресленій техніці. Серед інших
притаманні лише цій речей фігурували бронзові ножі, тесла, сокири з
групі археологічних провухом, гривни, окуляроподібні підвіски, кам'яні
пам’яток – 2 бали молотки-сокири, булави, крем'яні наконечники стріл

з виїмкою в основі, фаянсове намисто, кістяні пряжки

та дискові псалії з шипами.
етнічна належність За етнічною належністю бабинська культура, що мала
(доведіть п'ять локальних варіантів (нижньодніпровський,
відповідними середньодніпровський, донецький, південно-
артефактами та західний та нижньодонський), навряд чи була
комплексами) – 2 однорідною. Проте за сукупністю ознак її можна
бали віднести до лінії розвитку індоіранської мовної
спільноти, а південно-західний локальний варіант
містив певні традиції прагрецького етносу, запозичені
від усатівської та буджацької культур доби ранньої
 бронзи.

11. характеристика зрубної археологічної культури

1901-1903 рр..
де і коли була
Під час розкопок курганів Сіверськодонеччини
відкрита (перша
дослідник звернув увагу на скорчені поховання у
пам'ятка)
дерев'яних рамах (зрубах) і назвав виділену ним
– 0,5 бали
культуру зрубною.
ким була відкрита
В.О. Городцов
– 0,5 бали
Південь Східної Європи, між Дніпром і Уралом.
територія Проникнення її носіїв до Азії фіксується у верхній та
розповсюдження нижній течії р. Урал й уздовж східного узбережжя
– 1 бал Каспійського моря до передгір'їв Копет-Дагу на півдні
Туркменістану.
хронологічні межі та
ХVII-XII ст. до н. е.
періодизація – 1 бал
Тип господарства носіїв зрубної культурно-історичної
спільності базувався здебільшого на стійловому та
відгінному скотарстві, яке у населення
бережнівськмаївської зрубної культури частково
доповнювалось рільництвом. У Дніпро-Донецькому
основи господарства
міжріччі виявлені поодинокі зерна культурних злаків,
(навести
що свідчить про наявність заплавного рільництва у
археологічні
господарстві зрубних племен. У передкавказьких та
матеріали, що
прикаспійських степах та напівпустелях, можливо,
доводять
практикувалось напівкочове скотарство. Тим не
вашу тезу) – 1 бали
менш, основою господарства осілого зрубного
населення епохи пізньої бронзи є стійлове та відгінне
скотарство. Пріоритетним було розведення великої
рогатої худоби, менший відсоток у стаді складали
коні
форма житла – 1 бал
поховання в курганах. Могильні ями перекриті
плашками або колодами. Померлих клали в
обряд поховання
скорченому положенні, частіше на лівий бік, з
– 1 бал
кистями рук перед обличчям. Відомі випадки
кремації.
 Кераміка представлена слоїками, горшкодібними та
гострореберними посудинами з геометричним
орнаментом у вигляді горизонтальних та похилих
ліній, канелюр, зигзагів, ялинок та інших
ознаки матеріальної геометричних візерунків. Інколи на посудинах,
та духовної здебільшого у верхній частині, зустрічається
культури, які шнуровий орнамент та різноманітні знаки у вигляді
притаманні лише цій хрестів, солярних знаків, прямокутників, схематичних
групі археологічних антропоморфних та зооморфних зображень.
пам’яток – 2 бали Ряд дослідників вбачає у них примітивне
піктографічне письмо. Зміст цих знаків досі не
розшифрований. У похованнях також зустрічається й
дерев'яний культовий посуд, інколи з бронзовими
окуттями.
етнічна належність
культури зрубної спільноти (покровська та
(доведіть
бережнівсько-маївська) склалися на базі культур
відповідними
бойових колісниць (синташтинська, пам'ятки
артефактами та
потапівського типу, доно-волзька абашевська,
комплексами) – 2
бабинська) у процесі їхньої взаємодії.
бали
12. характеристика бондарихінської археологічної культури

де і коли була
відкрита (перша Відкрита на початку 1950-х років поблизу поселення
пам'ятка) Бондариха.
– 0,5 бали
ким була відкрита
В. А. Іллінська
– 0,5 бали
поширилася від Дніпровського Лівобережжя до
територія
верхньої і середньої течії Сіверського Дінця, а на
розповсюдження
сході й північному сході досягла Донщини та
– 1 бал
Мордовії.
хронологічні межі та
XI—VII ст. до н.е.
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести
археологічні
матеріали, що
доводять
вашу тезу) – 1 бали
наземні й напівземлянкові житла, з дерев'яним
форма житла – 1 бал
каркасом стін, здебільшого — однокамерні.
обряд поховання фунтові цвинтарі з рештками кремацій в урнах та
– 1 бал окремі інгумації.
ознаки матеріальної
та духовної
керамічний посуд із пласким дном, декорований
культури, які
відбитками зубчастого штампу, вдавленнями кінцем
притаманні лише цій
палички, що іноді утворюють "виноградні грона".
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність Формувалася Бондариха на основі мар'янівської
(доведіть культури та пам'яток малобудківського типу за участі
відповідними поздняківців із Волго-Окського басейну та носіїв
артефактами та бережнівсько-маївської зрубної культури. В
комплексами) – 2 етнічному відношенні носії бондарихинської
 культури пов'язані, найімовірніше, з прафінно-уграми,
бали хоча, на думку деяких дослідників, вони
могли належати і до прабалтів.

13.характеристика кіммерійців

де і коли була
відкрита (перша
пам'ятка)
– 0,5 бали
ким була відкрита В.О. Городцов
– 0,5 бали
територія
розповсюдження
– 1 бал
хронологічні межі та
Пізня бронза
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести
археологічні
матеріали, що
доводять
вашу тезу) – 1 бали
форма житла – 1 бал
Поховання зазвичай упущено в кургани попереднього
часу. До могили клали предмети кінської
вуздечки, зброю, глиняний (корчаги, кубки, черпаки,
горщики) і дерев'яний з металевим окуттям посуд,
прикраси (сережки, браслети, діадеми, намисто),
точильні бруски з отвором, ножі тощо, а також
обряд поховання
жертовну їжу (кусень м'яса). Інколи поруч ставили
– 1 бал
кам'яну стелу. Стели мають вигляд стовпів,
антропоморфних рис яким надають викарбувані
атрибути, розташовані так само, як і на тілі людини,
— стрічка (діадема?) на верхівці, нижче — разки
намиста, талію позначує пасок з підвішеною до нього
зброєю й точилом, меч тощо.
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
вважається, що вони були індоєвропейцями. Історики
вважають, що мова кімерійців належала до іранської
мовної групи, або принаймні, кіммерійці мали
етнічна належність іранський правлячий клас, оскільки деякі відомі з
(доведіть ассирійських джерел імена трьох кімерійських царів є
відповідними іранського походження. Деякі литовські дослідники
артефактами та висловлюються про кіммерійців, як балтів. Татарські
комплексами) – 2 дослідники висловлюються про давньотатарське
бали походження, а саме про походження булгар від них.
Це підтверджується записами в античній «Історії
ченця Спиридона» й в «Історії Зографа» (Зографський
монастир).
14. характеристика чорноліської культури

де і коли була
Відкрита в Чорному лісі, у верхів’я річки Інгулець,
відкрита (перша
було знайдено городище цієї культури (в повоєнні
пам'ятка)
роки)
– 0,5 бали
ким була відкрита
О. І. Тереножкін
– 0,5 бали
Центральна частина України, насамперед
правобережжя Дніпра, сягаючи на заході середньої
територія
Наддністрянщини(р. Збруч). На заключному етапі
розповсюдження
(жаботинському) чорноліське населення поширилося і
– 1 бал
на Лівобережжя, опанувавши басейн Ворскли й
потіснивши звідти носіїв бондарихінської культури.
хронологічні межі та
прибл. XI-VIII ст. до н. е.
періодизація – 1 бал
Основною галуззю господарства чорноліської
культури було землеробство. Про це свідчить велика
основи господарства
кількість бронзових та крем'яних серпів, зернотерток
(навести
та бронзових мотик. Склад сільськогосподарських
археологічні
культур з'ясований не до кінця, але на дні посудин
матеріали, що
часто зустрічаються відбитки проса. Основною
доводять
галуззю тваринництва була велика рогата худоба.
вашу тезу) – 1 бали
Також за остеологічними матеріалами можна
говорити про певну роль полювання та рибальства.
форма житла – 1 бал
фунтові та курганні поховання, кремації (повні й
часткові) та тілопокладення (скорчені й випростані), у
ямах і дерев'яних склепах. Супровід складається, го-
ловним чином, із посуду. Поодинокі фунтові
поховання супроводжували браслети. Численні
обряд поховання
випадкові знахідки обгорілих і неушкоджених
– 1 бал
браслетів дали підстави О. І. Тереножкіну висловити
припущення, що вони походять зі зруйнованих
поховань. Складається враження, що чорнолісні
ховали небіжчиків переважно у ґрунтових
могильниках.
ознаки матеріальної Посуд — кухонний і столовий — різнився
та духовної асортиментом
культури, які і якістю. Кухонний — це горщики тюльпаноподібної
притаманні лише цій форми, оздоблені на
групі археологічних плічках наліпним валиком із защипами або рядочком
 защипів і наскрізними
проколами під краєм вінець. Столовий посуд значно
кращого гатунку: з доб-
ре відмуленої глини і старанно загладженою до
блиску (залощеною) поверх-
нею. Це корчаги — великі (висотою до 1 м) посудини
фушоподібної форми
для зберігання запасів (інколи слугували й урнами);
миски; кубки з кулястим
тулубом та циліндричною шийкою; черпаки з
високою ручкою; піксиди — не-
величкі циліндричні посудинки з покришкою. Посуд
оздоблено прокресленим
і штампованим орнаментом, гребінцем, канелюрами
(прогладженими рельєф-
ними смугами), виступами-шишечками тощо. Панує
пам’яток – 2 бали геомефичний стиль,
який сягає вершин досконалості за жаботинського
часу. Основу його стано-
вить зазвичай зигзаг. Обмежений згори і знизу
горизонтальними лініями, він утворює ряди
трикутників, у які часто вписано менші. Зашфиховка
трикутників і простору між ними різнонаправленими
лініями, чергування зашфихованих полів із
незаштрихованими створює пасмо колоритного
орнаменту, яке інколи доповнюється шахматним
візерунком. Ці смуги нерідко облямовано
штампованим рядочком ямок, s-подібних значків чи
хрестиків у колі. На кращих зразках затертий білою
пастою орнамент контрастує з темно-чорним, неначе
лакованим, тлом. Бронзові сокири-кельти з одним
вушком, орнаментовані ялинкою, та масивні
орнаментовані браслети.
етнічна належність Принципове значення тут має керамічний комплекс.
(доведіть А він, зокрема столовий посуд, тяжіє до кола культур
відповідними так званого фракійського Гальштату Дунайсько-
артефактами та Карпатського регіону. Проміжною
комплексами) – 2 ланкою між ним і чорноліським світом є пам'ятки
бали типу Сахарна-Солончени у лісостеповій Молдові (М.
Кашуба ці пам'ятки, а також типу Козія у Запрутській
Молдові (Румунія) об'єднує сьогодні в культуру
Козія-Сахарна). Їх змінюють старожитності типу
Шолданешти, синхронні жаботинським пам'яткам в
Україні. О. І. Тереножкін і В. А. Іллінська виводили
чорноліську культуру з попередньої білогрудівської,
розглядаючи обидві як ланки етногенезу слов'ян.
Певну схожість чорноліського посуду та керамічних
виробів із пам'яток типу Сахарна-Солончени вони
пов'язували з впливами, що йшли від
чорнолісців. їх підтримала Л. І. Крушельницька.
Натомість А. І. Мелюкова,
яка виділила пам'ятки типу Сахарна-Солончени і
Шолданешти, румунський
дослідник С. Моріц та деякі інші дослідники
вважають, що впливи йшли у
зворотному напрямі — від Прутсько-Дністровського
населення на північний
схід — до чорнолісців. Проте А. І. Мелюкова,
обстоюючи свою позицію й не виключаючи навіть
можливість переселення якихось груп фракійців у
чорноліське середовище, визнає місцеве походження
чорноліської культури, а відтак не вважає її
фракійською. Про це свідчить також вибірковість
запозичених форм кераміки, на що звертає увагу Г. І.
Смирнова. Дана концепція підриває позиції С. С
Березанської, яка заперечує генетичний зв'язок чор-
ноліської та білогрудівської культур і вважає першу
фракійською.
15. характеристика скіфської культури

де і коли була
відкрита (перша
пам'ятка)
– 0,5 бали
ким була відкрита
– 0,5 бали
територія
розповсюдження
– 1 бал
хронологічні межі та
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести
археологічні
матеріали, що
доводять
вашу тезу) – 1 бали
форма житла – 1 бал
обряд поховання
– 1 бал
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність
(доведіть
відповідними
артефактами та
комплексами) – 2
бали

16. характеристика сарматської культури

де і коли була
відкрита (перша
пам'ятка)
– 0,5 бали
ким була відкрита
– 0,5 бали
територія Великий Євразійський Степ(від степів сучасної
розповсюдження України на заході й до сучасної Монголії та Китаю на
– 1 бал сході)
хронологічні межі та
VII—III ст. до н. е.
періодизація – 1 бал
Скіфи хлібороби жили осіло, займалися сільським
господарством, вирощували пшеницю, просо,
основи господарства
сочевицю, цибулю, часник. Переважна частина
(навести
їхнього врожаю йшла на продаж. Скіфи-кочівники
археологічні
нічого не сіяли і не орали. Вони випасали незліченні
матеріали, що
стада худоби. Царські скіфи — панівна верхівка
доводять
державного об'єднання. Вони збирали данину з
вашу тезу) – 1 бали
підлеглих племен, їхнє основне заняття — військова
справа.
форма житла – 1 бал
Інших же скіфів, коли вони помруть, найближчі
родичі везуть, поклавши на вози, до друзів кожен з
цих друзів, приймаючи супроводжуючих у себе,
рясно їх пригощає і ставить біля трупа все те ж, що й
іншим. Померлих людей возять так сорок днів, потім
ховають їх. Зробивши поховання, скіфи очищаються
обряд поховання
таким способом: вимивши і намастивши голови, вони
– 1 бал
проробляють з тілом наступне. Поставивши три
жердини, нахилені одна до іншої, вони натягають
навколо них вовняні покривала. Зсунувши покривала
якомога щільніше, вони кидають в чан, поставлений в
середині жердин і покривал, розпечені до червоного
камені»(IV, 73)
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
Звіриний стиль
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
За найпоширенішою версією скіфи належали до
іранської групи народів індоєвропейської сім'ї (версія
етнічна належність
заснована на аналізі слів з мови скіфів, які
(доведіть
трапляються в писемних пам'ятках тих часів,
відповідними
переважно грецьких. Кількість слів — близько 200,
артефактами та
переважно імена людей). Антропологічно сколоти
комплексами) – 2
степової зони відповідали морфологічним варіантам
бали
Зрубної культури.У перських та індійських джерелах
скіфи відомі як сака та шака відповідно
17. характеристика зарубинецької археологічної культури

Зарубинецьку культуру відкрив у 1899 р. Вікентій

Хвойка, виявивши могильник з тілоспаленням на
де і коли була
Батуровій Горі поблизу с. Зарубинці Канівського
відкрита (перша
району Черкаської області. Крім Зарубинецького
пам'ятка)
могильника, В. Хвойка виявив ще кілька подібних
– 0,5 бали
могильників у Придніпров'ї: м. Ржищеві, селах Віта,
Пищальники, Пухівка, Погреби, Бортничі, Вишеньки.
ким була відкрита
В. Хвойка
– 0,5 бали
територія
басейни Прип'яті, середнього і частково верхнього
розповсюдження
Дніпра.
– 1 бал
хронологічні межі та
ІІІ ст. до н.е.- І ст. н.е.
періодизація – 1 бал
Населення вело осілий спосіб життя. У вжитку у
зарубинців було залізо, яке вони самі ж і видобували.
основи господарства Серед знарядь праці, виготовлених з цього матеріалу,
(навести були знайдені серпи і коси, що свідчить про
археологічні землеробський спосіб господарства. Мешканці цих
матеріали, що поселень вирощували просо, пшеницю-двозернянку,
доводять ячмінь. Проте займались і скотарством — вирощували
вашу тезу) – 1 бали й розводили корів, свиней, коней, дрібну рогату
худобу. Також існувало певне поняття про полювання
і риболовлю.
заглиблені в землю житла, що мали площу 18-20
метрів квадратних. При споруджені було використано
форма житла – 1 бал техніку дерев'яно-каркасного будівництва. Двосхилі
дахи покривали соломою, очеретом або жердинами.
Джерелом тепла в житлах були відкриті вогнища.
Для Зарубинецької культури були характерні ґрунтові
безкурганні поховання: тіла спалювали в особливих
обряд поховання
урнах або ямах, існував спеціальний поховальний
– 1 бал
інвентар. Також відомі випадки трупопокладення,
проте зустрічаються вони доволі рідко.
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність Більшість вчених поділяє точку зору Вікентія Хвойки
(доведіть про приналежність зарубинецької культури місцевим
відповідними давньослов'янським племенам. Вважається, що
артефактами та зарубинецька культура має не одне, а три джерела:
комплексами) – 2 місцеву культуру скіфського часу правобережної
бали лісостепової смуги України та елементи прип'ятсько-
поліської і латенської культур. Зарубинецька культура
має чітко виражені локальні особливовсті. Так,
середньодніпровський локальний варіант
відрізняється виразними рисами культури місцевих
племен пізньоскіфського часу. На думку Бориса
Рибакова, зарубинецька культура є продовженням
праслов'янської пізньоскіфської (пізньосколотської)
культури, носії якої під впливом несприятливих
 обставин, що склались після сарматського вторгнення
в степи Північного Причорномор'я, були вимушені
мігрувати з лісостепів у лісову зону у верхів'ях
Дніпра.

18. характеристика пшеворської археологічної культури

де і коли була
відкрита (перша
пам'ятка)
– 0,5 бали
ким була відкрита
– 0,5 бали
центральна і південна Польща: верхів'я річки Одра
територія (Сілезія), горішня і середня Вісла (Мала і Велика
розповсюдження Польща); Східна Словаччина (Південна Лемківщина);
– 1 бал горішня Тиса (українське Закарпаття і
Мармарощина); горішній Дністер (Галичина).
хронологічні межі та
ІІІ ст.до н.е.- V ст.н.е
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести
археологічні
матеріали, що
доводять
вашу тезу) – 1 бали
Житла були прямокутної форми наземні та
напівземлянкові, площа яких становила переважно 14-
20 метрів квадратних. Стіни були стовпово-каркасною
форма житла – 1 бал
конструкцією. Обігрівались мешканці відкритим
вогнищем або глинобитною піччю, яка знаходилась в
кутку житла
обряд поховання подібні і до інших археологічних культур того часу, а
– 1 бал саме в більшості ґрунтове тілоспалення в урнах чи
ямах. Поховання супроводжуються великою
кількістю всіляких речей: фібулами, пряжками,
 підвісками, намистами. В випадках захоронення
воїнів їх супровідним інвентарем була зброя —
ритуально зігнуті мечі, списи, остроги, умбони щитів.
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які Для переворської культури характерний
притаманні лише цій чорнополиваний ліпний посуд: миски, глеки, вази.
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
Питання етнічної належності носіїв пшеворської
культури на території Верхнього Подністров'я і
Західної Волині вирішується з урахуванням
відчутного впливу, починаючи з І ст.. н. е., з боку
зарубинецьких ранньослов'янських племен, а також
етнічна належність зіставленням східнопшеворських пам'яток із
(доведіть старожитностями черняхівської культури і
відповідними ранньосередньовічних слов'янських племен
артефактами та Подністров'я. Дослідження (В. Д. Баран, І. С.
комплексами) – 2 Винокур, Д. Н. Козак) показали, що в першій
бали половині І тисячоліття н. е. тут відбувався процес
формування однієї з груп східнослов'янських племен.
Щодо окремих пшеворських поховань із зброєю, то
вони, очевидно, пов'язані з населенням Моравії, яке
прийшло в рух у зв'язку з початком «великого
переселення народів
19. характеристика липицької культури

Перші знахідки липицької культури було зроблено під

час проведення розкопок у 1889–1890 роках біля с.
де і коли була
Верхня Липиця Івано-Франківської області. Ці
відкрита (перша
знахідки були виділені в окрему культуру у 1911 році
пам'ятка)
К. Гайдачеком. Пізніше поселення і могильники цієї
– 0,5 бали
культури досліджували М. Ю. Смішко, В. Д. Баран, В.
М. Цигилик, І. К. Свєшніков.
ким була відкрита
Й. Коперницький
– 0,5 бали
територія
розповсюдження була поширена в Галичині
– 1 бал
хронологічні межі та
I — III ст. н. е.
періодизація – 1 бал
основи господарства Основу господарства становили орне землеробство і
(навести приселищне скотарство. Розводили велику рогату
археологічні худобу, свиней, овець, коней. Розвивалися
матеріали, що залізоробне, деревообробне, ювелірне, ткацьке та інші
доводять ремесла та промисли. Важливу роль посідала
вашу тезу) – 1 бали торгівля.
житла двох типів — наземні і напівземлянкові. По
формі житла чотирикутні, з рівною підлогою. В них
форма житла – 1 бал
відкриваються викладені з каменю і обмазані глиною
вогнища. Поодиноко зустрічаються глинобитні печі.
обряд поховання
– 1 бал
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність
(доведіть
відповідними
артефактами та
комплексами) – 2
бали

20. характеристика зубрицької археологічної культури

де і коли була
відкрита (перша
пам'ятка)
– 0,5 бали
ким була відкрита
– 0,5 бали
територія
розповсюдження Волинь, Верхнє Придністров’я
– 1 бал
хронологічні межі та
сформувалася в середині I-ІІІ століття н. е.
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести
археологічні
матеріали, що
доводять
вашу тезу) – 1 бали
напівземлянки або наземні споруди каркасно-
стовпової або каркасно-плетеної конструкції —
групуються гніздами. Усередині кожного приміщення
форма житла – 1 бал
була лежанка, на земляній підлозі розпалювали
багаття. На кожне житло припадає від 5 до 10 ям-
льохів
обряд поховання
– 1 бал
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність
(доведіть
відповідними
артефактами та
комплексами) – 2
бали

21. характеристика київської археологічної культури

де і коли була
відкрита (перша Поблизу Києва були знайдені старожитності, що в
пам'ятка) булі виокремлені в 50-60-х роках
– 0,5 бали
ким була відкрита
В. Даниленко
– 0,5 бали
територія Північно-східна Україна і сусідні Білорусія та Росія
розповсюдження
– 1 бал
хронологічні межі та
існувала з рубежу II-III ст. до 2-ї половини V ст.
періодизація – 1 бал
Топографія селищ київської культури, речовий
інвентар характерні для осілого землеробського
способу життя. Уламок залізного наральника
виявлено у селищі Улянівка. Залізні серпи знайдено
на селищах Бортничі, Обухів, Роїще. Круглі кам'яні
основи господарства ротаційні жорна виявлено в Роїщі та Улянівці. У
(навести господарських приміщеннях зустрічаються уламки
археологічні великих корчаг, в яких збереглися зерно та інші
матеріали, що сільськогосподарські продукти (Нові Безрадичі,
доводять Обухів, Роїще, Хлепча). Населення культивувало
вашу тезу) – 1 бали просо і жито, рідше пшеницю та ячмінь. Розвивалося
й приселищне скотарство: на поселеннях виявлено
кістки домашніх тварин. У стаді була велика рогата
худоба, свині, вівці, кози, розводили також і коней.
Допоміжними промислами у господарстві були
полювання та рибна ловля.
Житла київської культури представлені переважно
напівземлянками (10-17 м). Конструкція стін зрубна
або стовпова. Для Подесення, наприклад, характерні
форма житла – 1 бал напівземлянки з центральним опорним стовпом
покрівлі і відкритим вогнищем біля нього (Роїще,
Лавриків Ліс, Улянівка та інші.).

обряд поховання
– 1 бал
ознаки матеріальної Ювелірна справа київських майстрів була на досить
та духовної високому рівні розвитку. Про це свідчать бронзові та
культури, які залізні фібули, поясні пряжки, браслети, підвіски.
притаманні лише цій Привертають увагу ювелірні вироби з емаллю, також
групі археологічних пов'язані з комплексами пам'яток культури київського
пам’яток – 2 бали типу. Їх, очевидно, слід розглядати у зв'язку з серією
своєрідних подніпровських виїмчастих емалей. Ці
вироби вписуються за типологією у відомі в
Середньому Подніпров'ї. Речові скарби з бронзи й
заліза пов'язують із загальноєвропейськими типами
речей римського часу. Це підв'язані і так звані
воїнські фібули, поясні пряжки, браслет з
потовщеними кінцями і дротяні браслети. Відомі
палицеподібні шпильки й вічкоподібні підвіски.

Верижиці – нагруднi, неймовірні прикраси 2-5

століття нашої ери. Найбільшу кількість Верижиць
було знайдено в Сумському районі. За рівнем
 мистецтва вони не поступаються найвідомішим
археологічним культурам того часу, можна сміливо
говорити, що це одна з топових культур початку
нашої ери.
сформувалася на основі зарубинецьких
старожитностей. Деякі вчені вважають, що київські
етнічна належність пам'ятки генетично пов'язані з черняхівською
(доведіть культурою. Виникла вона на основі
відповідними пізньозарубинецьких пам'яток і згодом стала
артефактами та підґрунтям для формування ранньосередньовічних
комплексами) – 2 слов'янських культур: колочинської та пеньківської.
бали Тому більшість дослідників вважає носіїв київської
культури безпосередніми предками ранньоісторичних
слов'ян.

22.характеристика черняхівської археологічної культури

де і коли була Перші старожитності черняхівської культури були

відкрита (перша відкриті для науки практично одночасно у різних
пам'ятка) країнах. У 1899 р. та 1901 р. у селі Ромашки, та у 1900
– 0,5 бали р. у селі Черняхів Київської губернії Вікентій Хвойка
провів розкопки «полів поховань», друге з яких і дало
назву типу пам'яток. У 1898—1899 рр. польський
археолог К. Гадачек розкопав поселення Неслухів у
 верхів'ях Західного Бугу. Невдовзі, у 1903 р., І. Ковач
дослідив могильник Марошсентана (сучасна назва
Синтана-де-Муреш) у Трансільванії.

Пам'ятки черняхівської культури — безкурганні

могильники (поля поховань) та поселення. Осілі
хліборобо-скотарські племена черняхівської культури
жили у великих неукріплених поселеннях.
В.Хвойка
ким була відкрита
К.Гадачек
– 0,5 бали
І.Ковач
Поширена на території лісостепової України між
територія Сіверським Донцем на сході та Дністром, Прутом і
розповсюдження вздовж Бугу на заході, а також на південному сході
– 1 бал Польщі, у Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії,
Болгарії.
хронологічні межі та
100-500 р.н.е.
періодизація – 1 бал
Скотарство, землеробство, ремесло, полювання,
рибальство. Підйом землеробства в епоху
черняхівської культури відмічений удосконаленням
плуга і рала із залізними наконечниками. Віл і кінь
використовувалися, ймовірно, як тяглова сила.
Розширився склад культурних злаків, під ріллю
освоєні значні площі. Землеробство було підсічним і
перелогових. Продукцію сільського господарства
черняхівці зберігали в ямах-сховищах або у великих
глиняних посудинах - «зерновикам». Зерно мололи
основи господарства
жорнами. З домашніх тварин розводили велику і
(навести
дрібну рогату худобу, свиней, коней, домашню
археологічні
птицю.Процвітала торгівля з найближчими
матеріали, що
античними центрами. Про це свідчать імпортні
доводять
предмети (амфори, в яких привозили вино і оливкове
вашу тезу) – 1 бали
масло, скляні кубки, рідше - червонолакові судини) -
цілі і в уламках, виявлені на всіх пам'ятниках
черняхівської культури. У верхньому Подністров'ї у
села Комарів була виявлена склодувна майстерня.

У зовнішній і внутрішній торгівлі використовувалася

римська монета. На території черняхівської культури
виявлено понад тисячу монетних скарбів. Деякі риси
черняхівської культури склалися під впливом
пізньоантичної цивілізації.
форма житла – 1 бал Наземні житла та землянки
обряд поховання У поховальному обряді поєднувалися трупоспалення
– 1 бал (поля похоронних урн) і поховання тіла (останні
переважали). В інвентарі поховань - кераміка, скляні
 кубки, фібули і кістяні гребені.
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
Більшість дослідників вважає, що черняхівська
етнічна належність
культура створена племенами різного етнічного
(доведіть
походження (даки, сармати, германці, скіфи, анти або
відповідними
венеди), про яких згадують стародавні автори на
артефактами та
території поширення цієї культури. Черняхівська
комплексами) – 2
культура була знищена найправдоподібніше навалою
бали
гунів в кінці IV ст..
23.характеристика празької археологічної культури

Виділена в 1939 року з ранньосередньовічних

де і коли була пам'яток, розкопаних біля Праги. Представлена
відкрита (перша неукріпленими поселеннями з житлами —
пам'ятка) напівземлянками, що мають печі-кам'янки, і
– 0,5 бали ґрунтовими безкурганними могильниками із
трупоспаленнями в урнах.
ким була відкрита
І. Борковський
– 0,5 бали
Спочатку Празька культура була поширена на
території південної Польщі, Чехії, Словаччини,
територія
України (на Волині). Пізніше ареал її поширився на
розповсюдження
північну частину Польщі, східні райони Східної
– 1 бал
Німеччини, Білоруське Полісся, середню частину
Правобережної України, Молдову й Румунію.
хронологічні межі та
500—700 роки
періодизація – 1 бал
основи господарства Основу господарської діяльності племен празької
(навести культури становили землеробство і тваринництво.
 Землеробство було орним; для оранки
застосовувалися рала (з залізними наконечниками і
археологічні
без таких), а в якості тяглової сили виступали коні і
матеріали, що
воли. Серед використовуваних зернових культур
доводять
переважали пшениця, ячмінь, жито і овес. Як
вашу тезу) – 1 бали
сільськогосподарських тварин розводили велику
рогату худобу, свиней, овець, курей.
форма житла – 1 бал Напівземлянки
обряд поховання
Трупоспалення в урнах
– 1 бал
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які Названа за характерною ліпною керамікою празького
притаманні лише цій типу
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
В. В. Сєдов ідентифікує пам'ятники празької культури
в східній частині її ареалу з ранньосередньовічної
слов'янської племінної групою дулібів. Середньовічні
візантійські джерела асоціюють ці території з
етнічна належність хорватами, склавенами. У 565-567 роках через
(доведіть територію празької культури проходила міграція
відповідними аварів. На підставі джерел X століття говориться, що
артефактами та частина хорватів переселилася в першій половині VII
комплексами) – 2 століття в Далмацію, вступивши в протистояння з
бали аварами. Давньоруські літописи розповідають про
етнічну зв'язку племен кривичів (полочан), древлян,
полян (дніпровських) і дреговичів з осілими на
території Білорусії племенами білих хорватів, сербів і
хорутан, які прийшли в VI-VII століттях.
24. характеристика пеньківської культури

Перші незаплановані дослідження пеньківської

де і коли була культури відбулись у 1956—1959 роках під час
відкрита (перша розкопок по берегах майбутнього Кременчуцького
пам'ятка) водосховища. Це була експедиція під керівництвом
– 0,5 бали Дмитра Березовця біля сіл Пеньківка та Стецівка у
Потясминні.
ким була відкрита
Д. Березовець
– 0,5 бали
від Пруту до Сіверського Донця, займала переважно
територія
лісостепову смугу України, від Нижнього Подунав'я
розповсюдження
на південному заході до Сіверського Донця на
– 1 бал
північному сході
хронологічні межі та
V—VIII століття
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести
археологічні Основою господарства було орне землеробство.
матеріали, що Також пеньківці займались мисливством, риболовлею
доводять
вашу тезу) – 1 бали
були чотирикутними напівземлянками, площею в
середньому 25 метрів квадратних, стіни мали
стовпову або зрубну конструкцію. У житлах для
форма житла – 1 бал обігріву і побутових потреб використовували
вогнища, згодом під впливом празько-корчацької
культури з'явились кам'яні печі. Також поруч з
житлами було виявлено господарські будови і ями.
Поховання представлялись характерними для слов'ян
обряд поховання трупоспаленням на стороні, рештки тіл хоронили у
– 1 бал ямках. Крім цього трапляються звичайні тіло
покладення.
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність
(доведіть Виникла внаслідок переселення на південь племен
відповідними київської культури. Вважається, що пеньківська
артефактами та культура залишена антами — однією з груп
комплексами) – 2 ранньоісторичного слов'янства
бали
25. характеристика колочинської археологічної культури

Перші колочинські пам'ятки виявлено на початку XX

ст. Зокрема, М. О. Макаренко 1909 p. дослідив
поховання з кремацією у ребристій посудині-урні в с.
Артюхівка поблизу Ромен, однак тривалий час ця
знахідка вважалася унікальною. Вперше як окрема
культура виділена Е. Симоновичем після
де і коли була
опрацювання результатів проведених у 1955-1960
відкрита (перша
роках розкопок городища Колочин (звідси назва
пам'ятка)
культури) поблизу Гомеля (Білорусь). Найбільш
– 0,5 бали
характерні для цієї культури матеріали отримані під
час розкопок могильників: Новий Бихів і Тощиця біля
м. Могильов (Білорусь), Усох на Брянщині, Лебяжий,
Княжий, Картамишево на Курщині (РФ), а також
поселень: Великі Будки на Сумщині, Дегтярівка,
Деснянка, Роїще і Олександрівка на Чернігівщині.
ким була відкрита
М. О. Макаренко, Е.Симонович
– 0,5 бали
територія Чернігівщина, Сумщина, південна Білорусія
розповсюдження (Гомельська і Могилівська області) та південно-
– 1 бал західна Росія (Брянська і Курська області).
хронологічні межі та
Средина 5- средина 7 ст. н.е.
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести
археологічні
матеріали, що
доводять
вашу тезу) – 1 бали
квадратна напівземлянка з вогнищем та центральним
форма житла – 1 бал
стовпом, що підтримував дах
обряд поховання
Ямні та урнові трупоспалення
– 1 бал
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність Згідно з результатами досліджень, колочинська
(доведіть культура виникла на основі київської культури і сама
відповідними стала одним з компонентів формування волинцівської
артефактами та культури. Її носіями, можливо були угруповання
комплексами) – 2 ранньоісторичних слов'ян (венеди), які жили на
бали північному сході, а можливо балтійські племена.

26. характеристика лука-райковецької археологічної культури

де і коли була в урочищі Лука біля с. Райки Бердичівського району

відкрита (перша Житомирської області, розкопки на якому були
пам'ятка) проведені у 1946–1947., було знайдено городище VII-
– 0,5 бали IX ст.
ким була відкрита
В. К. Гончаров
– 0,5 бали
територія Лісові та лісостепові зони України, від Дніпра до
розповсюдження
Закарпаття, а також у Східній та Західній Молдавії
– 1 бал
хронологічні межі та
VIII—IX ст.
періодизація – 1 бал
основи господарства
(навести
археологічні
матеріали, що
доводять
вашу тезу) – 1 бали
форма житла – 1 бал
Основний тип поховань - грунтові могильники. З VIII
обряд поховання століття збільшується частка курганних поховань, в
– 1 бал IX-X століттях витіснили грунтові поховання.
Кургани містять одиничні поховання
ознаки матеріальної
Типова для культури кераміка відрізняється від
та духовної
празько-корчакської порівняно низькими
культури, які
пропорціями, сильнішою профілізацією, наявністю на
притаманні лише цій
частині посудин нерівного лінійно-хвилястого
групі археологічних
орнаменту.
пам’яток – 2 бали
етнічна належність
(доведіть
відповідними Сформувалася на основі корчацької культури як її
артефактами та еволюційний розвиток
комплексами) – 2
бали

27. характеристика волинцевської археологічної культури

де і коли була
Відкрита поблизу села Волинцеве на Путивльщині
відкрита (перша
Сумської області і смт Сосниця Чернігівської області
пам'ятка)
у 1948—1950 роках.
– 0,5 бали
ким була відкрита Д.Березовцев
– 0,5 бали
територія
поширена в межиріччі Дніпра і Дона, на територіях
розповсюдження
сьогоднішньої України і Росії.
– 1 бал
хронологічні межі та
друга половина VIII — ІХ ст.
періодизація – 1 бал
Основу господарства становило орне землеробство.
Це підтверджується знахідками знарядь обробітку
основи господарства грунту і збирання врожаю. Дослідження зернових ям-
(навести сховищ показали асортимент культивованих культур -
археологічні просо, пшениця (жито), жито, горох, коноплі. Другий
матеріали, що за значенням галуззю господарства було
доводять тваринництво з перевагою розведення великої рогатої
вашу тезу) – 1 бали худоби; а також полювання (остеологический складу
кісток диких тварин на поселеннях становив 20%),
рибна ловля і бортництво
прямокутні або підквадратні напівземлянки площею
12-25 м2, поглиблені в грунт на 0,4-1,2 метра.
Житлові споруди мали каркасно-стовпову
конструкцію стін з бревенчатою або Плетньової
обв'язкою по периметру. Дерев'яно-зрубні споруди
форма житла – 1 бал
становили невеликий відсоток. Перекриття висотою
близько 1,2 м були двосхилими: на дерев'яну
покрівлю насипалася земля, перемішана з глиною.
Вхід в житло робився корідорообразним зі сходами
або влаштовувалися дерев'яні сходи.
обряд поховання
Поховання за обрядом трупоспалення в горщику
– 1 бал
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність
(доведіть
Волинцівська культура формується внаслідок
відповідними
просування із заходу племен празької культури або їх
артефактами та
нащадків
комплексами) – 2
бали
28.характеристика роменської археологічної культури
Початком дослідження пам'яток цього типу на Лівобережжі стала середина
XIX ст. з розкопками Донецького городища. В них брали участь Д.
де і коли була відкрита Самоквасов, В. Хвойка та інші. Згодом, за підсумками роменської
(перша пам'ятка) експедиції, М. Макаренко виділив їх у окрему культуру. Значним успіхом
– 0,5 бали стала праця І. Ляпушкіна під час досліджень якого було розкопано
городище роменської культури у Новотроїцькому. Серед інших городищ
того часу детально вивчалися Опішня та Лтава.
ким була відкрита
Д.Самоквасов, В.Хвойка, М.Макаренко
– 0,5 бали
територія розповсюдження Сучасні Україна та Росія(Межиріччя середнього Дніпра і верхнього і
– 1 бал середнього Дону)
хронологічні межі та
VIII–X століття
періодизація – 1 бал
Основу господарства роменського населення становило орне землеробство
із застосуванням перелогової системи землекористування і двопільні
сівозміни. Для обробки грунту застосовувалося рало з широко- і
узколопастним наральником. Як тяглова сила використовувалися воли і
коні. Основним знаряддям збирання врожаю був серп. Перед обмолотом
зібраний урожай просушується на сонці або в спеціальних господарських
будівлях - клунях. Дослідження зернових «житніх ям» -Сховищ показали
основи господарства асортимент культивованих культур: овес, жито, вика, горох, просо, яра та
(навести археологічні озима пшениця, льон. Сховища могли перебувати як в житлових
матеріали, що доводять приміщеннях, так і за межами. Розмелювання зерна здійснювався ручними
вашу тезу) – 1 бали кам'яними жорнами і зернотерки. Другий за значенням галуззю
господарства було тваринництво з перевагою розведення великої рогатої
худоби, потім свиней, дрібної рогатої худоби та коней; були виявлені також
кістки собак, домашньої птиці і диких тварин. На сільське господарство,
особливо в землеробстві, було надано позитивний вплив з боку носіїв
салтівської культури. Про це може свідчити поява більш прогресивних
знарядь праці в землеробстві - комплексу лемеші з череслом і коси,
властивої виключно салтівської культури
Житла представляли собою поглиблені на 0,5-1,2 м в землю чотирикутні
напівземлянки, в основному каркасно-стовпової конструкції площею від 9-
12 до 20-30 м2. Внутрішній устрій жител становили материкові останці
форма житла – 1 бал
уздовж стін, що служили своєрідною меблями або робочим місцем, і
вирізані в глиняних останцах (або глинобитні) печі прямокутної, круглої
або овальної форм
Панівний обряд поховань — трупоспалення. У 800—1000 роках курганний
ритуал поховання мощинської культури поширюється з верхів'їв Оки по
обряд поховання слов'янському Подонню та краю поширення роменської культури. До того
– 1 бал племена волинцівської, роменської й борщевської культур ховали мертвих
у ґрунтових могильниках з трупоспаленням на боці з попелом збираним у
глиняні урни
ознаки матеріальної та
духовної культури, які
притаманні лише цій групі
археологічних пам’яток – 2
бали
Роменська культура отримала свій розвиток на основі волинцевської. При
порівняльному дослідженні С. П. Юренко і А. А. Узяновим волинцевської і
роменської кераміки була встановлена спадкоємність традицій
виготовлення ліпного посуду. Волинцевської і роменські старовинності
мають культурну та генетичну близькість у всіх основних елементах. О. В.
Сухобоков пропонував розглядати Волинцевську і роменську культури як
єдину - Волинцево-роменську. Перехід від однієї культури до іншої був
етнічна належність
поступовим. За твердженням І. І. Ляпушкина, в формуванні роменської
(доведіть відповідними
культури взяло участь переселення в VIII столітті в Дніпровське
артефактами та
лівобережжя частини луки-Райковецького населення, що може
комплексами) – 2 бали
підтверджуватися зміною похоронних обрядів. Поховання в грунтових
могильниках в IX-X століттях поступово змінювалися курганними. У
Окско-Донському басейні Борщівської культури курганні поховання
з'явилися вже в VIII столітті. Слов'янське населення, яке прийшло сюди
очевидно з Подесення і Лівобережжя Дніпра, не могло принести курганний
обряд. Швидше за все курганна обрядовість була запозичена ними у
місцевого населення, представленого Мощинською культурою

29.характеристика салтівської культури

де і коли була Дослідження пам'яток Верхнього Салтова почалося в

відкрита (перша 1900 році місцевим вчителем В. А. Бабенко, який на
пам'ятка) схилі одного з ярів виявив стародавнє поховання в
 катакомбі. Розкопками, проведеними в повоєнний час,
було встановлено, що тут знаходяться залишки
– 0,5 бали
стародавнього середньовічного міста. Розташовувався
він на правому березі Сіверського Дінця.
ким була відкрита В.А.Бабенко С.А.Плетньов, М.І.Артамонов,
– 0,5 бали А.З.Вінников
територія
степове Подоння, Приазов'я, Тамань, Східний Крим,
розповсюдження
Нижнє Поволжя і Прикаспійський Дагестан
– 1 бал
хронологічні межі та
700—1000 р. н. е.
періодизація – 1 бал
Жителі Хазарського каганату були не тільки
кочівниками, знайдено більше сотні поселень з
великими слідами землеробського господарства.
Археологічні знахідки включають в себе
основи господарства
спорудження, такі як міцні будинки, кошари,
(навести
сараєподібні споруди та інші надвірні споруди.
археологічні
Зводилися укріплені фортеці, такі як Саркел,
матеріали, що
збудована з цегли. Крім землеробства, населення
доводять
Хазарії займалося рибальством, скотарством і
вашу тезу) – 1 бали
металургією. Також в каганаті було розвинене
гончарне виробництво. Був свій алфавіт, що
підтверджується знахідками рунічних графіті. Ці
короткі записи поки не розшифровані
Типова модель житлової споруди Маяцкого
комплексу -прямокутна полуземлянка, поглиблена до
0,95 м, площею від 11,7 до 18,3 кв.м. Будівельна
конструкція опорно-стовпова або дощато-Плахова.
Коридор відсутній. У центрі споруди знаходиться
вогнище. Прикладом цієї моделі є споруди № 3 і № 30
Маяцкого селища.

Типова модель побудови на Дмитрівському комплексі

виглядає наступним чином. Це прямокутне
бескорідорное житло, поглиблене в материковое
форма житла – 1 бал
підставу на 0,8 м, площею близько 9 м², з відкритим
вогнищем в центрі житла, з обробленим підлогою.

Для Верхньосалтівського комплексу характерна

квадратна напівземлянках, поглиблена в материковое
підставу на 1,4 м, площею близько 16 кв. м.
Конструкція будівлі - опорно-стовпова, вогнище
розташований в центрі або біля стіни житла.

обряд поховання Катакомбний обряд(аланське населення), ямне

– 1 бал поховання(європеоїди з домішками монголоїдів)
ознаки матеріальної
та духовної
культури, які
притаманні лише цій
групі археологічних
пам’яток – 2 бали
етнічна належність
(доведіть культура аланского населення лісостепової частини
відповідними Подоння, що склалася в результаті переселення в цей
артефактами та регіон аланских племен. Генетично пов'язана з
комплексами) – 2 культурою аланів Північного Кавказу
бали