Тема 7.

САЛТІВСЬКА АРХЕЛОГІЧНА КУЛЬТУРА

План семінарського заняття:

1. Історія відкриття та вивчення салтівської археологічної культури.
2. Походження, хронологічні та територіальні межі, локальні варіанти.
3. Матеріальна культура та господарство (загальні риси та локально-територіально
особливості):
а). Землеробство салтівського населення.
б). Скотарство населення Хозарії.
в). Ремесло салтівського лісостепового населення.
Реферати:
1. Вивчення пам’яток салтівської культури на Харківщині.
2. Чорна металургія салтівського населення.
3. Ковальство лісостепової Хозарії.
4. Керамічне виробництво салтівської культури: технологія і форми.

Методичні рекомендації:
Розпочати підготовку до семінару з опанування матеріалу підручника та конспекту
лекцій, щоб уявляти собі місце конкретних питань семінару в загальному контексті
старожитностей раннього середньовіччя на півдні Східної Європи та загальної історії
Хозарії. Після цього слід читати та аналізувати рекомендовану літературу.
По першому суті історіографічному питанню необхідно з'ясувати етапи історії вивчення
салтівських старожитностей (решток матеріальної та духовної культури Хозарського
каганату). Готуючи відповідь по першому питанню слід з’ясувати момент відкриття
салтівської культури, усвідомлення її як окремого історико-культурного феномену. Виявити
етапи вивчення даної археологічної культури та особливості кожного з них. Роль окремих
дослідників та наукових шкіл. Основну увагу приділити українським вченим, особливо
дослідженням харківських дослідників, створенню харківської школи хозарознавства.
Починаючи підготовку до другого питання студент повинен з’ясувати процес створення
салтівської археологічної культури та її державний характер. Визначити її хронологічні та
територіальні межі. Необхідно усвідомити: що стало причиною існування локальних
варіантів. Визначити територіальні та хронологічні межі існування локальних варіантів
салтівської культури, приділити особливу увагу господарчим моделям, що практикувало
населення окремих природно-кліматичних зон. Після цього виявити спільні риси
матеріальної та духовної культури на всій території Хозарії та розбіжності в житті,
матеріальній та духовній культурі степового та лісостепового населення Хозарського
каганату.
Після цього, готуючи третє питання, за прикладом попередніх семінарських занять
з'ясувати рівень і характер сільського господарства (землеробство та скотарство) на теренах
салтівського населення, акцентуючи увагу на особливостях його впровадження у степовій та
лісостеповій зонах Хозарії. Слід розуміти що таке ремесло та чим відрізняється ремесло від
домашнього виробництва. Знати, які види діяльності у салтівського населення була
ремеслом, а які домашнім виробництвом. З'ясувати роль різних видів ремесел у житті
тогочасного населення.

Література до семінару.

1. Археологія України. – К., 2005. – С. 412 – 418.

2. Археологія Української РСР. – К., 1971. – Т. ΙΙΙ.
3. Афанасьев Г.Е. Население лесостепной зоны бассейна Среднего Дона в VΙΙΙ – Х вв. –
Москва, 1987. – С. 75 – 87, 142 – 167.
1
4. Горбаненко С.А. Колода В.В. Сільське господарство на слов'яно-хозарському
порубіжжі. – К., 2013. – С. 19 – 26, 49 – 69, 75 – 116
5. Колода В.В. Салтовская культура на Харьковщине: очередной юбилей (итоги и
перспективы исследования) // Салтово-маяцька культура: 110 років від початку
вивчення на Харківщині. – Харків, 2011. – С. 21–31.
6. Колода В.В. Археологическая лаборатория ХНПУ им. Г.С. Сковороды: история
создания и исследований // Харьковский историко-археологический сборник. – Вып.
19. – Харьков: Мачулин, 2016. – С. 28–55.
7. Колода В.В. Современные хазароведческие исследования на Харьковщине: заметки
об итогах, задачах и перспективах // Харьковский историко-археологический сборник.
– Вып. 20. – Харьков: Мачулин, 2017. – С. 79–108.
8. Колода В.В., Горбаненко С.А. Сельское хозяйство носителей Салтовской культуры в
лесостепной зоне. – К., 2010.
9. Колода В.В., Горбаненко С.А. Сільське господарство населення Хозарського каганату
в лісостеповій зоні. – К., 2018.
10. Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата. – Харьков, 1985.
11. Плетнёва С.А. На славяно-хазарском пограничье. – Москва, 1989. – С. 268 – 283.
12. Плетнёва С.А. От кочевий к городам // Материалы и исследования по археологии
СССР. – 1967. – № 142.
13. Плетнёва С.А. Хазарские проблемы в археологии // Советская археология. – 1990. - №
2. – С. 77 – 91.
14. Плетнёва С.А. Хазары. – М., 1976.
15. Степи Евразии в эпоху средневековья. – М., 1981. – С. 62 – 75.