Питання для самостійної роботи з курсу

АРХЕОЛОГІЯ УКРАЇНИ

Список основних термінів та понять, що необхідні

для розуміння курсу «Археологія України»
(самостійне вивчення по базовій, додатковій та довідковій літературі)

абсолютна хронологія, культурно-історична спільність,

акінак, культурний шар,
антропологія, курган,
аридизація, локальний варіант,
артефакт, л’ячка,
археозоологія, мезоліт,
археологічна колекція, метод аналогій,
археологічна культура, метод картографування
археологічна розвідка, метод ретроспекції,
археологічне джерело, неоліт,
археологічні розкопки, неолітична революція,
археологія, нумізматика,
бірітуалізм, палеоботаніка,
бровка, палеоліт,
виробничий комплекс, плем’я,
відкритий археологічний комплекс, поля поховань,
“Відкритий лист”, польова документація,
відносна хронологія, поселення,
відтворююче господарство, пошарово-квадратний метод,
геральдика, привласнююче господарство,
городище, псалій,
господарча модель, репер,
господарчий комплекс, ретуш,
“Дозвіл”, святилище,
доместикація, селище,
енеоліт, скарб,
етнос, житловий комплекс,
закритий археологічний комплекс, сокира-кельт,
іконографія, сопло,
інгумація, статистико-комбінаторні методи,
камеральна обробка, стоянка,
катакомба, стратиграфічний метод,
кореляційний метод, сфрагістика,
кочовище, тигель,
кремація, торевтика,
криця, формально-типологічний метод

Тема 1. АРХЕОЛОГІЯ ЯК НАУКА ТА МЕТОДИ ЇЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Методика археологічних розвідок.
2. Методика розкопок.
Методичні рекомендації:
При вивченні першого питання слід звернути увагу на мету археологічної розвідки,
знати різні види археологічних розвідок: маршрутна, тематична; спеціальні методи розвідок
(авіарозвідка, електромагнітна, звукова тощо) і чим вони характеризуються. Необхідно
1
визначити основні методи розвідок, знати порядок польових спостережень. Особливу увагу
звернути на юридичне обґрунтування та документацію розвідок, а також складання колекцій,
що створюються під час археологічних розвідок.
Вивчаючи друге питання перш за все слід визначити загальні правила розкопок.
Знати, що таке Відкритий лист. Визначити методику розкопок поселень, а також методику
розкопок полів поховань та курганних могильників. Знати їх спільні риси та відмінності.
Документація та технічне забезпечення розкопок. Слід з’ясувати правила початкової
камеральної обробки матеріалів та паспортизації знахідок.
Література:
1. Археологія України. – К., 2005. – С. 7 – 22.
2. Авдусин Д.А. Полевая археология. – М., 1970.
3. Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994. – С. 4 – 13.
4. Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – Тернопіль, 2004. – С. 5 – 16.
5. Козак О., Потєхіна І., Слободян Т., Гупало В. Методичні рекомендації з польової антропології.
Львів, 2019.
6. Корнієнко П.Л. Креслярська та фотографічна фіксація археологічних об’єктів //
Археологія. – 1993. – № 1. – С. 130 – 139.
7. Мартынов А.И., Шер Я.А. Методы археологического исследования. – М., 1989.
8. Методические рекомендации по спецкурсу "Методика археологических исследований". –
Харьков, 1989.
9. Монгайт А.Л. Задачи и возможности археологической картографии // СА. – 1962. – № 1. –
С. 16–35.
Тема 2. КАМ’ЯНА ДОБА В УКРАЇНІ.
1. Пізній палеоліт.
2. Мезоліт.
3. Археологічні культури неоліту на Україні.
Методичні рекомендації:
Перш за все, при вивченні першого питання, слід визначити природно-кліматичні
умови періоду, які на той час сильно впливали на людське життя. Потім необхідно визначити
рівень розвитку технології створення знарядь праці. Слід з’ясувати, які нові знаряддя праці з
каменю та кісток з’явилися саме у цей період. Бажано знати основні пам’ятки цього періоду
на Україні. Важливо з’ясувати причини та сутність розбіжностей господарчих моделей
пізньопалеолітичних племен на Україні. Які культурні регіони виділяються вченими на
нашій території, які особливості матеріальної культури? Що нам відомо про первісне
мистецтво на Україні, які його особливості?
Вивчаючи друге питання спочатку слід відзначити зміну природно-кліматичних умов,
з’ясувати причину та прояви цього явища. Далі слід визначити загальні риси мезолітичного
господарства та відзначити, які нові знаряддя праці створюються в цей час. Окремо слід
виділити значення луку та стріл у розвитку мезолітичного господарства. У чому проявилася
криза мисливського господарства як основа до переходу до відтворюючих форм
господарювання? Які археологічні культури мезоліту відомі на території України?
При підготовці третього питання слід знати характеристики археологічних культур
нашої території (буго-дністровська, дніпро-донецька, культура ямково-гребінцевої кераміки).
Схема характеристики археологічної культури: Обов’язкова інформація: хронологічні межі
та періодизація культури; територія розповсюдження пам’яток (загальна і по періодах);
основи господарства (навести археологічні матеріали; що доводять вишу тезу); види
пам’яток та найбільш відомі з них; обряд поховання; етнічна належність. Додаткова
інформація: коли, де і ким була відкрита; форми жител; ознаки матеріальної культури, які
притаманні лише цій археологічній культурі.
Література:
1. Археологія України. – К., 2005. – С. 24 – 104.
2. Археологія Української РСР. – К., 1971. – Т. I. – С. 39 – 144.
2
3. Археология Украинской ССР. – К., 1985. – Т. 1. – С. 53 – 181.
4. Бунятян К.П., Зубар В.М., Симоненко О.В. На світанку історії. Україна крізь віки. – Т. 1.
– Київ, 1998. – С. 22 – 43.
5. Винокур І. С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994. – С. 14 – 49.
6. Винокур І. С., Телегін Д.Я. Археологія України.–Тернопіль, 2004.–С. 18 – 62.
7. Давня історія України. – Київ, 1997. – Т. 1. – С. 51 – 228.
8. Каменный век на территории Украины. – Киев, 1990.
9. Залізняк Л.Л. Первісна історія України. – Київ, 1999. – С. 9 – 88.
10. Залізняк Л.Л. Фінальний палеоліт України // Археологія.–1995.– № 1. – С. 3 – 21.
11. Мезолит СССР. – Москва, 1989. – С. 5 – 18; 106 – 124.
12. Неприна В.И. Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине.–Киев, 1976.
13. Палеолит СССР. – Москва, 1984. – С. 162 – 271.
14. Телегин Д.Я., Титова Е.Н. Поселения днепро-донецькой этнокультурной общности эпохи
неолита. – К. 1998.

Тема 3. РОЗВИТОК НАСЕЛЕННЯ УКРАЪНИ В МІДНО-БРОНЗОВУ ДОБУ.

1. Енеолітичні культури України.
2. Перехідний, пізній та фінальний етапи бронзової доби.
Методичні рекомендації:
В першому питанні слід вивчити найбільш відому археологічну спільноту: трипільську
археологічну культуру. Необхідно з’ясувати їх походження та етапи розвитку. Виділити
характерні риси матеріальної та духовної культури, а на підставі цього визначити їх етнічну
належність. Необхідно чітко уявляти її значення у подальшому розвитку населення
українських територій.
При вивченні другого питання слід, перш за все, з’ясувати загальні риси всіх періодів
доби бронзи, їх хронологію, лінії розвитку предків слов’янських, балтських та індоіранських
племен. А вже після цього перейти до вивчення (за запропонованою вище схемою),
розглянути такі археологічні культури як ямна та катакомбна культурно-історичні
спільності, середньодніпровська, мар’янівська, багатоваликова, зрубна та бондарихінська
археологічні культури.
Література:
1. Археологія України. – Київ, 2005. – С. 106 – 202.
2. Археология Украинской ССР. – Киев, 1985. – Т. 1. – С. 451 – 526.
3. Березанская С.С., Отрощенко В.В., Чередниченко Н.Н., Шарафутдинова И.Н.
Культуры эпохи бронзы на территории Украины. – Киев, 1986.
4. Бунятян К.П., Зубар В.М., Симоненко О.В. На світанку історії. Україна крізь віки. – Т.
1. – Київ, 1998. – С. 59 – 110.
5. Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – Київ, 1994. – С. 50 – 105.
6. Винокур І. С., Телегін Д.Я. Археологія України. – Тернопіль, 2004. – С. 64 – 130.
7. Давня історія України. – Київ, 1994. – Ч. 1. – С. 47 – 50, 57 – 64.
8. Давня історія України. – Київ, 1997. – Т. 1. – С. 234 – 373, 387 – 544.
9. Залізняк Л.Л. Первісна історія України. – Київ, 1999. – С. 88 – 145.
10. Колода В.В. Давня та середньовічна історія України: Навчально-методичний посібник
для студентів історичного факультету. Ч. 1: Археологія. Харків, 2017. – С. 25–33.
11. Цвек О.В. Релігійні уявлення Трипілля // Археологія. – 1993. – № 3. – С. 74 – 90.
12. Черняков І.Т. Місце трипільської культури в стародавній історії Європи // Археологія.
– 1993. – № 3. – С. 5 – 18.
13. Шмаглій М.М., Відейко М.Ю. Трипільські протоміста // Археологія. – 1993. – № 3. –
С. 52 – 62.
14. Энеолит СССР. – Москва, 1982. – С. 232 – 252, 322 – 329.

Тема 4. ТЕРИТОРІЯ УКРАЇНИ У СКІФО-САРМАТСЬКУ ДОБУ.

3
1. Духовна культура населення Скіфії.
2. Сармати на Україні.
Методичні рекомендації:
Розглядаючи перше питання, спочатку слід усвідомити, що духовна культура всього
населення Скіфії мало значні спільні риси духовної культури, які базуються на спільній
етнічній належності. Це проявляється в мистецтві звіриного стилю та поховальному обряді.
В основі відмінностей духовної культури осілих племен скіфського степу і лісостепу, які
надалі слід виявити, лежать в господарстві. Надалі слід відзначити, що дві господарчі моделі,
які базувалися на різних територіях з відмінними природнокліматичними умовами, лежать в
основі різних вірувань у степового та лісостепового населення Скіфії. Потім необхідно
розглянути пантеон богів степового населення (саме скіфів-кочовиків), функціональне
призначення кожного з богів, а також культи, що впроваджували скіфи. Окремо необхідно
визначити землеробсько-скотарську спрямованість релігії та культів лісостепового населення
Скіфії. На конкретних археологічних матеріалах довести розвиток культу родючості.
Загальним явищем духовної культури Скіфії був “звіриний стиль” у прикладному мистецтві
всіх її народів. Необхідно з’ясувати час та місце його утворення, виявити характерні риси і
сюжети, показати його художньо-декоративну, релігійну та ідеологічну спрямованість.
Необхідно приділити окрему увагу і поховальному культу народів Скіфії. Слід показати його
обрядову основу, ідеологічну сутність та соціальну неоднорідність.
Розглядаючи друге питання необхідно з’ясувати час сарматського вторгнення на
територію Північного Причорномор’я. Потім – визначити його причини, хід та наслідки.
Хронологія та періодизація сарматських старожитностей. Слід розглянути етнічну
належність та визначити основні моменти політичної історії сарматських племен, їх
взаємостосунки зі скіфами та античним світом. Суспільний устрій та положення жінок у
сарматському суспільстві відрізнялися від більшості народів Євразії, – слід зосередитися й на
цьому. Кочове скотарство було основою господарства: породи худоби та засоби її
утримання. Показати роль військової справи у сарматів. Окремо звернути увагу на взаємини
сарматів з мешканцями античних міст Північного Причорномор’я. Поховальні споруди.
Мистецтво: від звіриного стилю до поліхромного.
Література:
1. Археологія України. – К., 2005. – С. 204 – 342.
2. Археологія Української РСР. – К., 1971. – Т. 2. – С. 33 – 46, 152 – 167, 185 – 206, 388 –
443, 455 – 488.
3. Бунятян К.П., Мурзін В.Ю., Симоненко О.В. На світанку історії. України крізь віки. – Т.
1. – К., 1998. – С. 159 – 175, 196 – 212.
4. Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994. – С. 106 – 179.
5. Винокур І. С., Телегін Д.Я. Археологія України. – Тернопіль, 2004. – С. 136– 241.
6. Давня історія України. – К., 1994. – Ч.1. – С. 89 – 103, 128 – 156, 197 – 235.
7. Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия VII – IV вв. до н. э. – К., 1983.
8. Колода В.В. Давня та середньовічна історія України: Навчально-методичний посібник
для студентів історичного факультету. Ч. 1: Археологія. Харків, 2017. – С. 35–39.
9. Міхеєв В.К., Шрамко Б.А. Археологія залізного віку Східної Європи. – Харків, 2000. – С.
8 – 58.
10. Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время. – М., 1980. – С. 16 – 32, 40 –
48, 91 – 113, 165 – 202.
11. Шрамко Б.А. Археология раннего железного века Восточной Европы. – Харьков, 1983. –
С. 10 – 38.
12. Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон).– К., 1987.

Тема 5. АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я.

1. Ремесло, домашнє виробництво та торгівля.
2. Релігія, культура та мистецтво.
4
 Методичні рекомендації:
Під час розгляду першого питання необхідно, перш за все, визначити загальну відміну
ремесла від домашнього виробництва, а вже після цього окремо розглянути окремі види
ремісничої діяльності та домашнього виробництва. Необхідно звернути увагу на засоби
організації виробництва та його рівень. Окрему увагу слід приділити металургії та
металообробці: чорна металургія, ковальство, бронзоливарництво, ювелірне ремесло,
торевтика (визначити та обґрунтувати провідну роль ковальства, особливості отримання
чорного металу). Гончарство забезпечувало головну статтю експорту до місцевих племен,
тому воно теж потребує пильної уваги. В цьому плані необхідно розібратися в категоріях та
видах керамічних виробів. Далі слід зосередити свою увагу на виробництві скла, обробітку
каміння, дерева, шкіри, кісток, на прядінні та ткацтві. Визначити різновиди торгівлі:
зовнішня, внутрішня, транзитна. Розглядаючи зовнішню торгівлю, необхідно визначити
експорт та імпорт як до Середземномор’я, так і до місцевих племен скіфо-сарматського часу.
Звернути увагу на грошовий обіг та монетні системи Північного Причорномор’я; де і як вони
використовувалися. Організація внутрішньої торгівлі в античних містах. Визначити
предмети та напрямки транзитної торгівлі.
Друге питання передбачає розгляд наступних проблем: релігійні культи у Північному
Причорномор’ї; загальний культурний рівень мешканців античних полісів Причорномор’я;
архітектора, живопис, театр; терми римських часів; вплив античної культури на тогочасне
місцеве населення півдня Східної Європи; збереження античних традицій у сучасній
культурі та мистецтві.
Література до теми.
1. Археологія України. – К., 2005. – С. 204 – 342.
2. Античные государства Северного Причерноморья. – М., 1984. – С. 162 – 187, 198 –
258.
3. Археологія Української РСР. – К., 1971. – Т. 2. – С. 33 – 46, 152 – 167, 185 – 206, 388 –
443, 455 – 488.
4. Бунятян К.П., Мурзін В.Ю., Симоненко О.В. На світанку історії. України крізь віки. –
Т. 1. – К., 1998. – С. 159 – 175, 196 – 212.
5. Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994. – С. 106 – 179.
6. Винокур І. С., Телегін Д.Я. Археологія України. – Тернопіль, 2004. – С. 136– 241.
7. Давня історія України. – К., 1997. – Т. 2. – С. 11 – 33, 128 – 175, 224 – 238, 335 – 365,
424 – 451, 472 – 478.
8. Крижицький С.Д., Зубар В.М., Русяєва А.С. Античні держави Північного
Причорномор’я. Україна крізь віки. – Т. 2. – К., 1998.

Тема 6. СТАРОДАВНІ СЛОВ’ЯНИ НАПЕРЕДОДНІ УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ.

1. Племена середини І тис. н.е.
2. Племена східних слов’ян напередодні утворення держави.
Методичні рекомендації:
Вивчаючи перше питання слід, згідно означеної вище схеми, проаналізувати
черняхівську, київську, празьку, пеньківську та колочинську археологічні культури.
При вивченні другого питання пропонується, згідно означеної вище схеми,
проаналізувати волинцевську, роменську та лука-райковецьку археологічні культури.
1. Археологія України. – К., 2005. – С. 204 – 342.
2. Археологія Української РСР. – К., 1971. – Т. 2. – С. 33 – 46, 152 – 167, 185 – 206, 388 –
443, 455 – 488.
3. Бунятян К.П., Мурзін В.Ю., Симоненко О.В. На світанку історії. України крізь віки. –
Т. 1. – К., 1998. – С. 159 – 175, 196 – 212.
4. Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994. – С. 106 – 179.
5. Винокур І. С., Телегін Д.Я. Археологія України. – Тернопіль, 2004. – С. 136– 241.

5
 6. Давня історія України. – К., 1997. – Т. 2. – С. 11 – 33, 128 – 175, 224 – 238, 335 – 365,
424 – 451, 472 – 478.
7. Міхеєв В.К., Шрамко Б.А. Археологія залізного віку Східної Європи. - Харків, 2000.
– С. 8 – 58.
8. Шрамко Б.А. Археология раннего железного века Восточной Европы. – Харьков,
1983. – С. 10 – 38.

Тема 7. КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ДАНИМИ АРХЕОЛОГІЇ

1. Розвиток ремесла в Давній Русі.
2. Торгівля на теренах Русі.
3. Культура та релігія за даними археології.
Методичні рекомендації:
Перш за все, слід засвоїти різницю між домашнім виробництвом, що було спрямоване
на задоволення потреб власної сім’ї (роду, общини) та ремісничим виробництвом, однією з
головних ознак якого є товарність продукції. Слід знати характер та етапи розвитку ремесла
на Русі, виділяти міське, вотчинне та сільське ремесло, знати їх характерні особливості.
Після з’ясування цих загальних положень необхідно вивчити фактичний матеріал, який
стосується таких видів ремісничої діяльності як обробка металу, гончарство, склоробство.
Особливу увагу слід приділити вивченню питань видобування та обробітку чорного металу,
бо саме ці галузі значною мірою зумовлювали прогрес тогочасного суспільства, позитивно
впливаючи практично на всі аспекти життя. Після цього слід розглянути групу видобувних
виробництв та заняття по обробітку сировини: шкіри, кісток, дерева, каменю, створення
головних уборів, взуття. Необхідно створити загальний висновок про вплив ремесла на
економіку Давньої Русі, виявити центри ремесла у державі.
Вивчаючи друге питання необхідно знати види і типи оборонних споруд,
усвідомлювати їх залежність від матеріалу виготовлення та поставлених завдань. Окрему
увагу приділити побутовій дерев’яній архітектурі, а також створенню дерев’яних та кам’яних
споруд суспільних та культових споруд. Самостійно вивчити історію створення Києва.
Розглядаючи третє питання слід знати поховальний обряд дохристиянських часів та
його поступову заміну на новий – християнський. Характерні риси християнського
поховального культу за даними археології.
Література до теми.
1. Археологія України. – К., 2005. – С. 344 – 411, 428 – 479.
2. Археологія Української РСР. – К., 1975. – Т. ІІІ. – С. 8 – 162, 181 – 200, 330 – 352, 392 –
412.
3. Археология Украинской ССР. – К., 1986. – Т 3. – С. 417 – 460, 470 – 490.
4. Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України.–Тернопіль, 2004.–С. 289–413.
5. Горбаненко С.А. Колода В.В. Сільське господарство на слов'яно хозарському порубіжжі.
– К., 2013.
6. Давня історія України. – К., 2000. – Т. 3. – С. 61 – 67, 418 – 452.
7. Древняя Русь: город, замок, село. – М., 1985. – С. 243 – 297, 387 – 411.
8. Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996. – С. 178 – 202.

Тема 8: СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТЕП У І –

НА ПОЧАТКУ ІІ ТИСЯЧОЛІТТЯ.
1. Кочовики V – VII ст. на півдні Східної Європи (самостійне вивчення).
2. Салтівська археологічна культура (самостійне вивчення).
3. Татаро-монгольська навала за літописом та археологією.
Методичні рекомендації:
При вивчення першого питання еобхідно визначити основи господарства вказаних
племен. Зосередитися на комплексі найбільш важливих речей, які мають етновизначальний
характер або є хронологічними критеріями: кінська упряж. зброя, прикраси. Поховальні
6
споруди. На підставі решток матеріальної та духовної культури визначити етнічну
належність окремих племен.
Вивчаючи друге питання слід, насамперед, з’ясувати витоки культури та її державний
характер. Визначити етнокультурні зони, з якими співвідносяться дві моделі
господарювання. В порівняльному ключі розглянути спільне і відмінне в матеріальній та
духовній культурі мешканців степу і лісостепу Хозарії.
Стосовно третього питання, за підручниками та довідковою літературою необхідно
з'ясувати соціальну структуру монгольського середньовічного суспільства та спосіб
управління. Необхідно визначити перебіг подій, що пов'язаний із монгольською навалою на
Східну Європу. З'ясувати характер держави Золота Орда та характер стосунків центральної
влади та підлеглого населення різних територій. Необхідно враховувати, що з точки зору
матеріальної культури у степовій зоні продовжується панування половецької матеріальної
культури. На теренах колишніх давньоруських князівств під час Золотої Орди
розпочинаються нові етнополітичні процеси, що призводять до створення сучасних
східнослов'янських етносів.
Література до теми:
1. Археологія України. – К., 2005. – С. 412 – 427, 480 – 498.
2. Археологія Української РСР. – К., 1975. – Т. ІІІ. – С. 421 – 435.
3. Афанасьев Г.Е. Население лесостепной зоны бассейна Среднего Дона в VIII – IХ вв. – М.,
1987. – С. 75 – 87, 145 – 167.
4. Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України.–Тернопіль, 2004.–С.414–421.
5. Горбаненко С.А. Колода В.В. Сільське господарство на слов'яно хозарському порубіжжі.
– К., 2013. – С. 19 – 26, 49 – 69, 75 – 116
6. Коковцев П.Е. Еврейско-хазарская переписка в Х веке. – Л., 1932.
7. Колода В.В. Чёрная металлургия Днепро-Донского междуречья во второй половине I тыс.
н. э. – Харьков, 1999.
8. Колода В.В. Салтовская культура на Харьковщине: очередной юбилей (итоги и
перспективы исследования) // Салтово-маяцька культура : 110 років від початку вивчення
на Харківщині. – Харків, 2011. – С. 21–31.
9. Колода В.В., Горбаненко С.А. Сельское хозяйство носителей Салтовской культуры в
лесостепной зоне. – К., 2010.
10. Колода В.В., Горбаненко С.А. Сільське господарство населення Хозарського каганату в
лісостеповій зоні. – К., 2018.
11. Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата. – Харьков, 1985.
12. Плетнёва С.А. Хазары. – Москва, 1976, 1988.
13. Плетнёва С.А. На славяно-хазарском пограничье.– М., 1989. – С. 268–283.
14. Плетнёва С.А. Очерки Хазарской археологии. – М.-Иерусалим, 1999.
15. Степи Евразии в эпоху средневековья. – М., 1981. – С. 10 – 28, 62 – 75.