Міністерство освіти та науки України

Національний університет водного господарства та

Природокористування
Навчально-науковий інститут агроекології та землеустрою
Кафедра екології, технології захисту навколишнього середовища та
лісового господарства

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

«Проблеми кислотних дощів»

Виконала:
Тарара Олександра
Ярославівна,
Група МЕ-11
Спеціальність:
Міжнародні економічні відносини

Рівне - 2023
 ЗМІСТ
Вступ......................................................................................3

1. Кислотні опади: поняття та види.....................................4

2. Утворення кислотних дощів............................................7

3. Кислотні опади: ситуація в Україні................................9

4. Шкідливий вплив на навколишнє середовище............12

5. Засоби захисту від негативного впливу кислотних

дощів та їх недолік..............................................................14

Висновки..............................................................................16

Список використаної літератури.......................................17

 Вступ

«Не будемо, однак, занадто зваблюватися нашими перемогами над

природою. За кожну таку перемогу вона нам мстить. Кожна з цих перемог має,
щоправда, у першу чергу ті наслідки, на які ми розраховували, але в другу і
третю чергу зовсім інші, непередбачені наслідки, що дуже часто знищують
наслідки перших», - казав науковець Фрідріх Енгельс. У нашому тисячолітті
людство стикається з надзвичайно складною ситуацією в екологічному плані.
Особливу увагу заслуговують три глобальні проблеми, які загрожують самому
існуванню людини та всіх її доробків – результатів прогресу: поширення
руйнівного впливу на озоновий шар планети, зміна клімату з підвищенням
температури та наслідки кислотних дощів.
Актуальність. Для успішного подолання світових екологічних криз і
забезпечення подальшого розвитку людської цивілізації, необхідно розуміти
серйозні проблеми, з якими ми стикаємося. Це дозволить нам спрямувати свою
діяльність на зміну структури суспільства і економіки, а також формування
екологічного світогляду. Однією з таких проблем є кислотні дощі, які стали
значним елементом нашої атмосфери наприкінці ХХ і на початку XXI століття.
Вони спостерігаються в країнах Європи, Північної Америки, а також в районах
великих агломерацій у Азії та Латинській Америці. Основною причиною
кислотних дощів є викиди сірковидних і азотних сполук в атмосферу під час
спалювання викопного палива у стаціонарних джерелах та транспортних
засобах. Кислотні дощі завдають шкоди будівлям, пам'ятникам та металевим
конструкціям, спричиняють виродження та загибель лісів, зменшують
врожайність багатьох сільськогосподарських культур та негативно впливають
на родючість кислих ґрунтів і водних екосистем.
Основною метою цієї роботи є узагальнення інформації про:
 види та поняття кислотних опадів,
 способи формування кислотних дощів,
 джерела забруднюючих викидів,
 виокремлення наслідків існування цього вкрай негативного явища,
 екологічну ситуацію в нашій країні
Таке атмосферне явище як кислотні дощі не може бути проігнороване,
зокрема і через його інтернаціональний характер – потоки вітру можуть
переносити забруднене повітря в різні місця у величезних діапазонах. Саме
тому, з огляду на небезпечність цього явища, наші сили повинні бути
спрямовані на зменшення негативного впливу кислотних дощів, найбільше
зосереджуючись на усуненні першопричини – високого вмісту сірки та азоту у
паливних ресурсах.
1. Кислотні опади: поняття та види

Кислотні опади – це опади (дощ, сніг, туман, пил, град, роса), що мають
високу концентрацію кислих компонентів (сірчаної, азотної кислоти). Вони
можуть потрапляти на поверхню Землі у вологій чи сухій формі. [1]
Термін «кислотні дощі» був уведений в 1852 році хіміком Робертом
Ангусом Смітом. Така назва була обрана ним під час вивчення дощової води
біля промислових місті Шотландії та Англії. Завдяки цим дослідженням
Королівське хімічне суспільство називає його «батьком кислотного дощу». [1]
Кислотність дощів визначається за шкалою рН, де 7 означає нейтральне
середовище, від 0 до 7 – кисле, а від 0 до 14 – лужне. Таким чином чим нижче
значення рН тим вище значення кислотності. Дощова вода зазвичай має рН -
5,6, а от при зниженні його до 5,5 вода уже вважається кислотною. Тут також
доречно зазначити особливість даної шкали: кожна наступна позначка означає
зміну концентрації іонів водню в розчині в 10 разів. Наприклад, кислотність
речовини зі значенням рН 3 у десять разів вища речовини зі значенням рН 4, у
сто, ніж речовина зі значенням рН 5 і у сто тисяч разів вища ніж кислотність
речовини зі значенням рН 8. [2]
Для визначення кислотності використовують різні прилади (рН-метри)
або індикатори. Найпростішими є: фенолфталеїн, лакмус, метилоранж. Серед
рослин індикаторами можуть бути капуста та смородина. [2]
Сполуки, що є попередниками кислотних опадів утворюються не тільки
завдяки антропогенній діяльності, а й під час певних природних явищ:
 Процеси руйнування біосфери. Воно виникає через руйнування
органічних речовин за допомогою анаеробних (що діють без участі
кисню) мікроорганізмів, завдяки цьому сірка, що містилася в
речовині утворює газоподібні сполуки. Таким чином утворюється
близько 30-40 тонн сірки на рік.
 Вулканічна активність. В атмосферу потрапляють сірководень,
двоокис сірки, сульфати та елементарна сірка. Ці викиди становлять
близько 2 тонн сполук, що вміщують сірку, на рік.
 При процесі випаровування води з поверхні океанів, до атмосфери
потрапляє морська сіль, що включає не лише натрій і хлор, але й
різні сполуки сірки, зокрема сульфати. Річна кількість сульфатів,
що вносяться в атмосферу, оцінюється в діапазоні від 50 до 200
мільйонів тонн сірки. Ці сульфати не можуть прямо перетворитися
на сірчану кислоту, проте вони мають вплив на регулювання
формування хмар і опадів. [3]
Людська діяльність призводить до викиду в атмосферу значної кількості
сірки у вигляді різних сполук, найбільше - двоокису сірки.
Джерела антропогенного утворення сірки:
 Металургійна промисловість
 Підприємництво з виробництва сірчаної кислоти
 Спалювання вугілля
 Переробка нафти
  Транспорт
 Спалювання мазути [3]
Який відсоток займає кожен тип утворення атмосферних сполук сірки
можемо спостерігати на Рисунок 1 .1.

Природні процеси
руйнування біосфери
Вулканічна
діяльність
Антропогенні

Рисунок 1.1 - Природні і антропогенні джерела

утворення атмосферних сполук сірки. Узагальнено за даними
джерела [3]
Ступінь
урбанізації певного регіону теж грає велику роль: високий рівень концентрації
виділення сірчаних та азотистих сполук, утворення певної кількості аміаку, що
нейтралізує підвищену кислотність.
Аміак, який утворює лужну реакцію в водному розчині, відіграє важливу
роль у регулюванні кислотних опадів, оскільки він може нейтралізувати кислі
сполуки, що містяться в атмосфері. Атмосферний аміак може походити з різних
джерел, таких як ґрунт, розпад сечі домашніх тварин, використання добрив, а
також виробництво та згоряння вугілля.(Рисунок 1 .2) [3]

Кількість викидів у млн. тонн

0.1

0.22

Відходи діяльності людини

Виробництво добрив
Використання рідкого
аміаку

1.8

Рисунок 1.2 - Кількість викидів аміаку в рік. Узагальнено за даними

джерела [3]
 Кислотні сполуки можуть потрапляти у ґрунт кількома способами:
випаданням кислотних опадів та вимиванням осілих часточок важких металів
під час звичайних дощів. Щодо останнього, то це явище зустрічається за
відсутності вологості - кислотні частки і гази можуть осідати з атмосфери у
вигляді сухих осадів. Вони можуть швидко осідати на різних поверхнях, таких
як водойми, рослини і будівлі. Також вони можуть реагувати між собою,
утворюючи більші частки, які є шкідливими для здоров'я людини. Коли ці
кислоти змиваються з поверхні під час дощу, отримана кисла вода стікає до
землі, завдаючи шкоди рослинам і дикій природі, включаючи комах і рибу. При
згоранні палива, зокрема вугілля, утворюються дрібні частинки сульфатів
металів, які мають властивість легко розчинятися у воді. Ці частинки осідають
на поверхні ґрунту і рослин, що призводить до утворення роси із високою
кислотністю. Рівень кислотності, який відкладається на поверхні землі через
сухе випадання, залежить від обсягу опадів, що падають у конкретному районі.
Наприклад, в посушливих районах співвідношення між сухим і вологим
випаданням опадів є вищим, ніж в районах, де річні опади становлять всього
кілька сантиметрів. [1]
Випадіння кислотних опадів теж в свою чергу поділяється на два типи:
безпосередньо випаданням та вимиванням опадів - під час утворення хмар і
опадів в атмосфері відбувається процес намивання кислотних речовин. Якщо
повітря насичене водяними парами на більш ніж 100%, то це призводить до
випадіння крапель хмар, які мають здатність промивати шар атмосфери між
хмарами і поверхнею Землі. Таким чином, дощ, що падає, не є чистою
дистильованою водою, а містить розчинені в ній кислотні речовини та інші
забруднюючі речовини, які можуть мати вплив на рослини, комах і екосистему
в цілому. [3]
2. Утворення кислотних дощів

Утворення кислотного дощу відбувається шляхом реакції між водою і

різними забруднюючими речовинами, такими як діоксид сірки (SO 2) і різні
оксиди азоту (NOx). Ці речовини, що утворюються від автомобільного
транспорту, металургійних підприємств, електростанцій, а також при
спалюванні вугілля і деревини, викидаються в атмосферу. При контакті з водою
вони перетворюються на кислотні розчини, такі як сірчана і сірчиста кислоти,
азотиста і азотна кислоти. Потім, разом з дощем або снігом, ці розчини падають
на землю.
Природні джерела викидів діоксиду сірки в атмосферу переважно
пов'язані з вулканічною активністю та лісовими пожежами. Щодо оксидів
азоту, природні викиди зазвичай утворюються під час електричних розрядів, які
перетворюються на NO, а згодом - на NO 2. Значна частина природних оксидів
азоту перетворюється в ґрунті за допомогою мікроорганізмів, і таким чином
вони повертаються до біохімічного циклу. Проте існує таке явище як
перенасичення ґрунтів нітратами, тобто речовини, що знаходяться в ґрунті
здатні певною мірою нейтралізувати високу кислотність, але до певного її
рівня. [2]
Перед тим як перетворитися на сірчану та сірчисту кислоти діоксиду
сірки потрібно пройти ряд перетворень. Частково, завдяки фотохімічному
окисленню, він перетворюється у триоксид сірки SO3 :

2 S O 2 +O 2 →2 S O 3 (2.1)

Він у свою чергу, реагуючи з водяною парою, утворює аерозолі сірчаної

кислоти:
S O 3+ H 2 O → H 2 S O 4 (2.2)

У вологому повітрі, більшість діоксиду сірки, що викидається, реагує з

водою, утворюючи аерозоль сірчистої кислоти. Цю сірчисту кислоту можна
умовно позначити формулою Н2SO3:

SO2 + H2O → H2SO3 (2.3)

А уже сірчиста кислота поступово окислюється до сірчаної, продовжуючи

взаємодіяти із водяною парою:

2H2SO3 + O2 → 2H2SO4 (2.4)

Приблизно дві третини кислотних опадів складаються з аерозолів

сірчаної і сірчистої кислот. Решта припадає на аерозолі азотної й азотистої
кислот, які утворюються в результаті реакції діоксиду азоту з водяною парою в
атмосфері:

2NO2 + H2О → HNO3 + HNO2 (2.5)

 Разом з відомими типами кислотних дощів, існують ще два види, які
наразі не відслідковуються системами моніторингу атмосфери. Один з них
пов'язаний з наявністю хлору в атмосфері, який, взаємодіючи з метаном,
утворює хлороводень. Цей процес стає можливим через антропогенні джерела
метану, такі як рисові поля, а також внаслідок вивільнення метану з гідратів
метану, що знаходяться у вічній мерзлоті, через зміни клімату. Хлороводень
добре розчиняється у воді, утворюючи аерозолі соляної кислоти: [2]

Cl + СН4 → CH3 + HCI (2.6)

СН3 + Cl2 → СН3Cl + Cl (2.7)

Процеси, які відбуваються в атмосфері, загалом можна класифікувати на

наступні групи:
 Перенос викидів вітром до зони опадів разом з незабрудненим
повітрям. Цей процес відповідає за переміщення забруднюючих
речовин з джерел викидів до місць, де вони можуть осісти разом з
опадами.
 Хімічні і фізичні процеси, що відбуваються у газовому середовищі
атмосфери, і які призводять до зміни концентрації та хімічного
складу повітряного потоку. Ці процеси можуть включати хімічні
реакції, фотохімічні процеси, дифузію та інші фізичні взаємодії між
забруднюючими речовинами.
 Поглинання речовин антропогенного походження хмарами і
краплями дощу, а також їхні хімічні реакції в рідкій фазі, що
призводять до випадання забруднень разом з опадами. Цей процес
відбувається, коли забруднене повітря взаємодіє з хмарами і
краплями дощу, а забруднення потрапляють на землю разом з
опадами.
 Сухе випадання, яке включає адсорбцію забруднюючих речовин на
ґрунті та поверхнях рослин, а також осідання забруднень на листях
дерев. Цей процес відбувається без присутності опадів і може
призводити до накопичення забруднень на поверхні ґрунту та
рослин. [2] [4]
3. Кислотні опади: ситуація в Україні

Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) є одним з методів оцінки якості

повітря і ступеня забруднення атмосферного повітря різними забруднюючими
речовинами. Цей індекс використовується для вимірювання рівня забруднення
атмосфери та оцінки його впливу на здоров'я людей та навколишнє середовище.
Розрахунок ІЗА зазвичай включає в себе вимірювання концентрацій
різних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, таких як діоксид сірки
(SO2), діоксид азоту (NO2), вуглеводні, тверді частинки та інші шкідливі
речовини. Для вимірювання концентрацій використовуються спеціальні
атмосферні монітори, які розміщені у різних точках міста чи регіону. [5]
Після отримання вимірюваних даних з моніторів проводиться обробка і
аналіз, під час якого враховуються стандарти якості повітря, встановлені
відповідними органами та нормативними документами. Зазвичай, концентрації
забруднюючих речовин нормуються на основі максимально допустимих рівнів,
які не повинні перевищуватись для гарантування безпечного стану повітря. [6]
Результатом розрахунку ІЗА є числове значення, яке відображає ступінь
забруднення атмосфери. Зазвичай, цей індекс має шкалу від 0 до 10 (Канада,
Гонконг, Велика Британія,) або від 0 до 500 (Індія, США), де більші значення
вказують на вищий рівень забруднення. Чим більше ІЗА, тим більше
негативний вплив на здоров'я та навколишнє середовище. В Україні основними
категоріями ІЗА є: від 0 до 5 – низький рівень забруднення, 5-7 – підвищений
рівень, 7-14 – високий, 14 і вище – дуже високий. Дані ІЗА по містам наведені в
Таблиця 3 .1

Таблиця 3.1
Комплексний індекс забруднення атмосферного повітря міст України у 2020
році. Взято з джерела [7]
№ № №
Місто ІЗА Місто ІЗА Місто ІЗА
з/п з/п з/п
1 Маріуполь 15,7 14 Львів 6,9 27 Житомир 4,1
2 Кам'янське 14,8 15 Луцьк 6,8 28 Бiла Церква 4
3 Дніпро 14,1 16 Рубіжне 6,2 29 Обухів 3,9
4 Кривий Ріг 13,8 17 Суми 6,1 30 Чернівці 3,8
5 Одеса 12,7 18 Рівне 5,7 31 Чернігів 3,8
6 Київ 9,6 19 Сєвєродонецьк 5,5 32 Українка 3,6
7 Миколаїв 9,2 20 Лисичанськ 5,5 33 Олександрія 3,6
Івано-
8 Херсон 8,2 21 Ужгород 5,2 34 3,6
Франківськ
9 Запоріжжя 8 22 Слов'янськ 4,8 35 Бровари 3,4
10 Краматорськ 7,5 23 Полтава 4,7 36 Харків 3
11 Черкаси 7,3 24 Хмельницький 4,6 37 Світловодськ 2,8
12 Вінниця 7,2 25 Кропивницький 4,3 38 Ізмаїл 2,8
13 Кременчук 6,9 26 Тернопіль 4,2 39 Горішні Плавні 1,9

Кислотні дощі в Україні є серйозною екологічною проблемою, яка

впливає на довкілля та здоров'я населення. Згідно зі статистикою, кількість
кислотних опадів, осаджуваних на землю, варіюється в різних областях країни.
Ось деякі дані про кислотні дощі в окремих областях України:
 Київська область: кількість осадів сульфатної кислоти у Київській
області може становити від 5 до 15 кг/га на рік.
 Івано-Франківська область: в окремих районах Івано-Франківської
області кількість сульфатної кислоти, що осідає на землю, може
досягати від 15 до 25 кг/га на рік.
 Закарпатська область: у Закарпатській області кислотні дощі є
проблемою, особливо в районах з інтенсивним промисловим
виробництвом. Кількість осадів сульфатної кислоти в цьому регіоні
може варіюватися від 10 до 20 кг/га на рік. [8]
Важливо зазначити, що ці числа надані лише для загального уявлення про
розподіл кислотних дощів в окремих областях України і можуть змінюватись
залежно від року, кліматичних умов і рівня забруднення довкілля. Крім того,
статистика кислотних дощів в інших областях також є важливою для оцінки
екологічної ситуації. Отже, надалі наведено деякі дані про кислотні дощі в
інших регіонах України:
 Львівська область: в деяких районах Львівської області
спостерігається випадання кислотних дощів. Кількість осадів
сульфатної кислоти може досягати приблизно 8-12 кг/га на рік.
 Донецька область: У Донецькій області промислові підприємства є
джерелом забруднення атмосфери, що призводить до утворення
кислотних дощів. Кількість осадів сульфатної кислоти може
досягати від 12 до 20 кг/га на рік.
 Харківська область: У деяких районах Харківської області також
спостерігається випадання кислотних дощів. Кількість осадів
сульфатної кислоти може становити приблизно 6-10 кг/га на рік.
 Одеська область: Хоча кислотні дощі не є широко поширеною
проблемою в Одеській області, деякі райони можуть бути під
впливом забруднення атмосфери. Кількість осадів сульфатної
кислоти може досягати приблизно 4-8 кг/га на рік. [8]
Шкала вимірювання рівня осадів сульфатної кислоти включає різні
значення, які відображають різні рівні забруднення. Основні категорії можуть
бути такими:
 Дуже низький рівень: менше 1 кг/га на рік.
 Низький рівень: від 1 до 5 кг/га на рік.
 Помірний рівень: від 5 до 15 кг/га на рік.
 Середній рівень: від 15 до 30 кг/га на рік.
 Високий рівень: від 30 до 60 кг/га на рік.
 Дуже високий рівень: понад 60 кг/га на рік.
Таким чином можемо зробити висновки, що згідно шкали рівня осадів
сульфатної кислоти навіть промислові міста України знаходяться на
середньому рівні. Проте, якщо оцінювати рівень ІЗА, то є кілька зон, де повітря
містить понаднормову концентрацію забруднюючих речовин, що викликають
кислотні дощі та наявність у ґрунтах високої концентрації сірчаних та
азотистих кислот, часточок важких металів.
4. Шкідливий вплив на навколишнє середовище
Вплив кислотних дощів на екологія навколишнього середовища буває
прямим та непрямим – наслідки, які породжуються шляхом прямої взаємодії
живих організмів із речовинами, що мають високу концентрацію кислот, в свою
чергу певним чином впливають на інші частини екосистеми. Наприклад,
кислотні дощі негативно впливають на водні екосистеми, спричиняючи
загибель риб та інших водних організмів. Підкислення води в річках та озерах
серйозно впливає на тварин суходолу, оскільки багато з них залежать від
водних екосистем. Крім того, кислоти пошкоджують захисний восковий шар на
листках рослин, що робить їх вразливими перед комахами, грибами та іншими
патогенними мікроорганізмами. Знищення лісів також викликає деградацію
ґрунту, забруднення водоймищ, повені та погіршення водних ресурсів. Крім
того, підкислення ґрунту азотними дощами стимулює розвиток лісових
шкідників та вивільнення життєво важливих речовин з ґрунту до ґрунтових вод.
Внаслідок розчинення мінералів та вивільнення важких металів, таких як
алюміній, ртуть та свинець, відбувається забруднення поверхневих та
ґрунтових вод. [2]
Ці процеси мають негативний вплив на екосистеми та можуть мати
наслідки для здоров'я людей. Так потрапляння алюмінію в природні води може
мати потенційний зв'язок із захворюванням Альцгеймера та передчасним
старінням. Важкі метали, що забруднюють воду, можуть негативно впливати на
нирки, печінку та центральну нервову систему, підвищуючи ризик розвитку
онкологічних захворювань. До того ж, негативні наслідки отруєння важкими
металами можуть проявлятися не лише у тих, хто вживає забруднену воду, але
й у їхніх нащадків. Генетичні наслідки можуть з'явитися через тривалий період
часу, навіть через 20 років. [2] Існує також зв’язок між рівнем захворюваності
(смертності) та ступенем забруднення певної території. Статистичні дані
показують, що такі серйозні хвороби, як інфекційні захворювання, ускладнення
у немовлят, респіраторні захворювання, онкологічні прояви та серцево-судинні
хвороби, пов'язані зі зростанням рівня забруднення. Фізіологічні дослідження
підтверджують, що ступінь негативного впливу прямо залежить від
концентрації забруднюючих речовин, незважаючи на існування максимально
допустимих значень для кожної з них. [9]
Повертаючись до проблем лісу та домогосподарств, варто зазначити, що
характерні для промислово розвинених країн з високим рівнем енергетики
кислотні дощі мають найбільший вплив на ліси Центральної Європи. Зокрема,
близько 35% лісів Німеччини (площею понад 2,5 млн га) постраждали від цих
дощів. Втрати, спричинені кислотними дощами, для європейських лісів
оцінюються на 118 млн м3 деревини. У меншій мірі кислотні дощі впливають на
сільськогосподарські культури, оскільки кислотність ґрунтів можна
контролювати за допомогою агрохімікатів. [2] В Україні спостерігається пряме
пошкодження рослинного світу внаслідок кислотних атмосферних речовин. Це
починається зі зниження урожайності культурних рослин і завершується їх
загибеллю. Українські хвойні дерева, такі як ялина, модрина і ялиця, а також
бук, граб і тис є особливо чутливими до прямого забруднення. [9]
Кислотні дощі також сприяють корозіям пам’ятників, будинків, псуванню
фарбових покриттів. Посилення концентрації іонів водню на поверхні металу є
причиною руйнування металевих матеріалів шляхом їх окислення. В заміських
районах швидкість корозії металу становить кілька мікрометрів на рік, тоді як у
міських районах ця швидкість досягає 100 мікрометрів на рік і більше. Корозія
призводить до пошкодження конструкцій мостів, резервуарів, ліній
електропередач, машинного устаткування та транспортних засобів.
Пам'ятники і скульптури, зведені з піщаника і вапняку, зазнають значних
пошкоджень внаслідок дії кислотних дощів. Це пояснюється тим, що вміст
карбонату калію в цих матеріалах легко розчиняється і перетворюється у
сульфат кальцію (гіпс), який потім вимивається дощовою водою.
Також варто враховувати вплив на стійкість покриттів. Багато фарб і
латексних покриттів проникні для газів і вологи, тому внаслідок дифузії можуть
відбуватися гідрометричні й окисні процеси, що змінюють міцність і крихкість
покриття. Коли кислотні дощі потрапляють на межу фарби-покриття, це сприяє
прискоренню процесу відшаровування. [9]
Впродовж останніх десятиліть багато скульптур і будівель у містах, таких
як Рим, Венеція, а також архітектурні шедеври, зокрема Парфенон у Афінах і
Кельнський собор, зазнали значних пошкоджень внаслідок кислотних опадів.
Навіть більше 50 тисяч скульптур в скельному "Місті Будд" під Юньанем,
Китай, побудованому близько 15 століть тому, знаходяться під загрозою
повного руйнування через вплив кислотних дощів. [2]
Зменшення видимості також часто відбувається через забруднення
атмосфери речовинами, які мають антропогенне походження, такими як
діоксиди сірки й азоту, леткі органічні сполуки, сажа, мінеральний пил і т.д.
Механізми їхнього впливу різні:
 Діоксид сірки перетворюється на сульфати, а дрібні частинки в
присутності вологи злипаються разом, утворюючи більш крупні
частинки. Це спричиняє зменшення проникності світла через
атмосферу і призводить до зниження видимості.
 Оксиди азоту поглинають світло в "синій" області спектра, що
призводить до зміни кольору предметів на більш жовтуватий
відтінок. Це також сприяє зменшенню видимості, оскільки синє
світло має коротку довжину хвилі і сприймається людським оком
краще. [9]
Ці процеси в атмосфері сприяють зменшенню проникності світла і
обмеженню видимості, що має вплив на якість спостережень і сприйняття
навколишнього середовища.
5. Засоби захисту від негативного впливу кислотних дощів та їх недолік

Оптимальним рішенням щодо зниження вмісту сірки в паливних

матеріалах є використання малосірчистих нафтопродуктів та вугілля зі
зменшеним вмістом сірки (менше 1%). На жаль, таких ресурсів досить мало
(20% світових запасів нафти), тому необхідно приймати заходи для видалення
сірки з наявних палив.
Процес видалення сірки з мазуту є складним і може забезпечити лише
видалення від 1/3 до 2/3 сірки, що все одно є недостатнім. Очищення вугілля
від сірки можливе шляхом видалення лише 50%, але цей процес є
високовартісним через використання високих температур і тисків.
В даний час проводяться дослідження нових фізичних методів очищення
вугілля, таких як багатостадійна флотація, електростатичний поділ і масляна
агломерація, які дозволяють видаляти до 90% піритної сірки та до 65%
загальної кількості сірки. Повне звільнення від сірки можливе шляхом
використання хімічного (обробка вугілля спеціальними хімічними реагентами
або розчинниками під тиском) і мікробіологічного (використання певних
бактерій і грибів, які здатні поглинати сірку) очищення вугілля. [10]
Так, для очищення нафти від сірки використовуються хімічні методи.
Одним з них є каталітична гідрогенізація, яка здійснюється за допомогою
каталізаторів, що дозволяють зменшити вміст сірки в нафтопродуктах. Під
впливом водню, певних температур і тисків відбуваються реакції, що сприяють
зв'язуванню сірковмісних сполук і перетворенню їх у більш нейтральні
речовини. Також застосовуються спеціальні хімічні присадки для видалення
сірки з нафти. Ці присадки, такі як пиролін, дісульфурол, бюхазин, корит та
інші, реагують з сірковмісними сполуками, утворюючи менш шкідливі
речовини, які можуть бути вилучені з нафтопродукту. Обидва ці методи мають
на меті знизити вміст сірки в нафтопродуктах, що дозволяє зменшити
негативний вплив на навколишнє середовище та поліпшити якість палива. [10]
Технологічні зміни також можуть впливати на вміст оксиду азоту і сірки
в викидах від спалювання палива. Зменшення температури горіння може
допомогти знизити утворення оксиду азоту. Це можна досягти за допомогою
регулювання процесу горіння, зміни параметрів палива або використання
спеціальних технологій, які сприяють більш повному згоранню палива при
нижчих температурах. Це вимагає уваги при проектуванні технологічних
процесів, де необхідно враховувати оптимальні умови горіння для зниження
утворення оксиду азоту.
Щодо сірки, використання спеціальних систем зв'язування допомагає
знизити її вміст в викидах. Ці системи включають у себе реагенти або процеси,
які здатні зв'язувати сірку з неспаленими речовинами горіння та направляти їх у
спеціальні зони, де відбувається вторинне спалювання або знешкодження сірки.
Це призводить до зменшення сіркового діоксиду в викидах і, відповідно,
знижує негативний вплив на навколишнє середовище. [10]
Вапнування є одним із методів боротьби з кислотним забрудненням
водних систем і ґрунтів. Цей процес включає додавання лужних речовин,
зокрема вапна, з метою нейтралізації кислот і підвищення рівня pH.
Відновлення нейтрального або базичного середовища сприяє зменшенню
руйнівної дії кислотних речовин на екосистеми.
Проте, варто зазначити, що вапнування має свої обмеження і недоліки.
Деякі з них включають:
 Грубе порушення рівноваги: Велика кількість доданого вапна може
призвести до значного зміщення хімічного складу води або ґрунту,
порушуючи біологічну рівновагу та природні процеси.
 Неповне усунення наслідків окислення: Вапнування не вирішує всі
проблеми, пов'язані з окисленням та кислотним забрудненням.
Воно спрямоване на нейтралізацію кислот, але не може повністю
видалити усі шкідливі речовини, зокрема важкі метали, які можуть
бути присутні в системі.
 Вартість і доступність: Вапнування може бути витратним процесом,
особливо для великих водних систем. Крім того, не всюди є
легкодоступним вапно, і його транспортування до віддалених
районів може бути проблемою. [10]
У зв'язку з цим, при боротьбі з кислотним забрудненням рекомендується
поєднувати різні методи, такі як водні фільтри, очищення стічних вод та
ефективне управління відходами, для досягнення кращих результатів у
збереженні довкілля.
 Висновки

Кислотні опади є серйозною проблемою, яка виникає як внаслідок

природних процесів, так і через антропогенну діяльність. Вони впливають на
якість повітря, ґрунту та водних ресурсів, стануть загрозою для екосистем та
здоров'я людей. Кислотні опади формуються через викиди сірки і азотних
сполук, які можуть походити як від природних джерел (наприклад, вулканічна
активність), так і від людської діяльності (промисловість, спалювання палива,
транспорт тощо). Ці сполуки потрапляють в атмосферу і змиваються з опадами
на землю, що впливає на рослини, тварин і водні екосистеми.
Кислотність дощу визначається за шкалою рН, де значення нижче 5,6 вже
вважається кислою. Кислотні опади можуть мати шкідливий вплив на рослини,
рибу, комах і інші організми. Крім того, кислотні речовини можуть взаємодіяти
з важкими металами, що призводить до їх вивітрювання з ґрунту та
забруднення питної води.
Утворення кислих опадів також залежить від ступеня урбанізації регіону.
Викиди сірки та азотистих сполук від промислових підприємств, транспорту та
інших джерел людської діяльності збільшують кількість кислих опадів в
міських районах.
З метою виявлення кислотності дощу використовуються різні прилади та
індикатори, які дозволяють моніторити й аналізувати якість опадів. Наявність
кислих опадів вказує на необхідність прийняття заходів для зменшення викидів
шкідливих речовин та очищення довкілля.
Враховуючи вплив кислотних опадів на довкілля та здоров'я людей,
важливо розвивати та застосовувати екологічно чисті технології, зменшувати
викиди шкідливих речовин, сприяти реабілітації забруднених територій та
збереженню екосистем.
Крім того, ефективні заходи можуть включати впровадження систем
фільтрації та очищення викидів у промислових підприємствах, використання
альтернативних джерел енергії з низьким вмістом вуглецю, сприяння
енергоефективності та екологічно відповідних способів транспорту.
Особливу увагу слід приділяти освіті та свідомості громадськості щодо
проблеми кислих опадів. Поширення інформації про їх вплив, можливі
наслідки та способи запобігання може підвищити громадську підтримку та
сприяти прийняттю необхідних заходів.
Міжнародне співробітництво та угоди щодо зменшення викидів
шкідливих речовин можуть мати значний вплив на зменшення кількості кислих
опадів. Країни та міжнародні організації повинні спільно працювати над
розробкою й виконанням стратегій зменшення забруднення повітря та
збереження довкілля.
Зрозуміло, що розв'язання проблеми кислих опадів вимагатиме часу,
зусиль та координації з боку урядів, наукових установ, промислових секторів та
громадськості. Проте, здоров'я нашої планети та довкілля залежить від наших
спільних зусиль у забезпеченні чистого повітря, води й ґрунту для майбутніх
поколінь.
 Список використаної літератури

1. Микола Світалінський. Кислотні дощі: причини і наслідки. NRV UA

Блог про природу. URL: https://nrv.org.ua/kyslotni-doshhi-prychyny-i-
naslidky/
2. Кислотні опади. ВікіпедіЯ вільна енциклопедія. URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Кислотні_опади
3. Кислотні дощі. Склад і утворення кислотних дощів. Pidru4niki.
URL:https://pidru4niki.com/15140205/ekologiya/kislotni_doschi_sklad_
utvorennya_kislotnih_doschiv
4. Sistla, G., & Schimel, J. (2012). Soil carbon storage sensitivity to
temperature, precipitation, and atmospheric CO2. Journal of
Geophysical Research: Biogeosciences, 117(G
5. ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ ЗА 2017 РІК. Державна служба
статистики України. СТАТИСТИЧНИЙ ЗБІРНИК 2018. URL:
https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_du2017.pdf
6. Національна доповідь про стан навколишнього природного
середовища в Україні у 2021 році. МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ
ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ. URL:
https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/Natsdopovid-2021-
n.pdf
7. Національна доповідь про стан навколишнього природного
середовища в Україні у 2020 році. МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ
ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ. URL:
https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2022/10/Natsionalna-Dopovid-
2020-2.pdf
8. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
URL: https://mepr.gov.ua/
9. Вплив кислотних опадів на навколишнє середовище. Pidru4niki.
URL:
https://pidru4niki.com/12780212/ekologiya/vpliv_kislotnih_opadiv_nav
kolishnye_seredovische
10.Способи захисту від кислотних дощів. Pidru4niki. URL:
https://pidru4niki.com/15021119/ekologiya/sposobi_zahistu_vid_kislotn
ih_doschiv